Gorchitsa.info

Позначка: ФСБ

  • ФСБ готувала криваву пастку для військових: СБУ зірвала теракт на «благодійній» вечірці

    ФСБ готувала криваву пастку для військових: СБУ зірвала теракт на «благодійній» вечірці

    Військова контррозвідка Служби безпеки України заявила про зрив серії терактів, які російські спецслужби нібито готували у Харківській області. У межах багатоходової операції правоохоронці затримали двох осіб, яких підозрюють у співпраці з ФСБ та підготовці масового вбивства українських військовослужбовців під виглядом проведення «благодійної» вечірки.

    ФОТО: СБУ

    За даними СБУ та Харківської обласної прокуратури, затриманими виявилися 25-річний чоловік і його 15-річна співмешканка. Слідство вважає, що російська спецслужба дистанційно завербувала їх через Telegram-канали, у яких пропонували так звані легкі заробітки. Спочатку фігуранти нібито виконували тестові завдання: фотографували та знімали на відео визначені об’єкти, а також підпалили автомобіль, що належав Силам оборони.

    Згодом куратор, за версією слідства, доручив агентам організувати захід, на який мали запросити українських військових. Для цього підозрювані орендували будинок за межами міста та опублікували оголошення про «благодійну» вечірку в місцевих Telegram-каналах. Відвідати захід погодилися кілька десятків людей, більшість із яких були представниками Сил оборони.

    У СБУ стверджують, що під час вечірки агенти мали непомітно додати до напоїв сильнодійні речовини, вживання яких могло призвести до смерті. Таким способом російські спецслужби планували одночасно ліквідувати значну кількість українських військовослужбовців. Реалізувати задум не вдалося, оскільки контррозвідники викрили підготовку теракту та спрацювали на випередження.

    Паралельно підозрювані, як повідомляють правоохоронці, отримали завдання виготовити потужний саморобний вибуховий пристрій із вибуховою частиною масою близько 10 кілограмів. Одного з фігурантів затримали, коли він переносив готову бомбу в рюкзаку. Іншу підозрювану правоохоронці затримали в орендованому будинку, де вона, за даними слідства, виготовляла компоненти вибухівки.

    Під час обшуків співробітники СБУ вилучили складові саморобного вибухового пристрою, мобільні телефони та листування, яке правоохоронці вважають доказом співпраці з російським куратором. У повідомленнях нібито містилися інструкції щодо підготовки вибухівки, організації вечірки та виконання інших розвідувально-підривних завдань. Операцію проводили за координації керівництва військової контррозвідки СБУ.

    Затриманим повідомили про підозру в готуванні до терористичного акту, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, а також у незаконному поводженні зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. Суд обрав обом запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави. У разі доведення вини їм може загрожувати довічне позбавлення волі.

    Слідчі дії проводили співробітники Харківського управління СБУ під процесуальним керівництвом обласної прокуратури та за сприяння Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції. Розслідування триває, а наведені обставини є версією слідства та мають бути остаточно встановлені судом.

  • ЄС вдарив санкціями по причетних до катувань українців

    ЄС вдарив санкціями по причетних до катувань українців

    Рада Європейського Союзу запровадила новий пакет санкцій проти 15 фізичних осіб та однієї установи, яких вважають причетними до катувань, жорстокого поводження та порушення прав українських військовополонених і цивільних, незаконно утримуваних на тимчасово окупованих територіях України та в Росії. Нові обмеження стали черговим кроком ЄС у відповідь на численні задокументовані випадки порушення міжнародного гуманітарного права під час російської агресії проти України.

    Про це повідомила Рада ЄС.

    До санкційного списку увійшов перший заступник начальника виправної колонії в окупованій Оленівці Донецької області Дмитро Нєєлов. За даними Євросоюзу, він безпосередньо причетний до катувань, побиття, принижень і жорстокого поводження з українськими військовополоненими та цивільними особами. Крім того, саме його ЄС вважає відповідальним за дії після масової загибелі українських полонених у ніч із 28 на 29 липня 2022 року, коли внаслідок вибуху в колонії загинули десятки українських захисників. Згідно з рішенням Ради ЄС, Нєєлов свідомо затримав евакуацію поранених, що призвело до ще більшої кількості жертв.

    Окрім нього, під санкції потрапили ще кілька керівників та співробітників колонії в Оленівці, яких підозрюють у систематичному принизливому поводженні, фізичному насильстві та жорстокому ставленні до українських полонених.

    Європейський Союз також запровадив обмеження проти начальника охорони виправної колонії №7 у селищі Пакіно Володимирської області Росії Олексія Хавецького. За даними ЄС, саме під його керівництвом у колонії діяла система регулярних знущань над українськими військовополоненими. Колишні бранці повідомляли про застосування електричного струму, систематичні побиття, навмисне голодування, сексуальне насильство, психологічний тиск та інші форми нелюдського поводження. У документі зазначається, що частина таких дій здійснювалася персоналом колонії навмисно з метою приниження людської гідності полонених.

    Під санкції також потрапив співробітник Федеральної служби безпеки Росії Ян Заневський. За інформацією Ради ЄС, він причетний до незаконних затримань цивільного населення на окупованих територіях Херсонської, Запорізької та Миколаївської областей. Його звинувачують у застосуванні фізичного насильства, удушення, жорстоких побиттів та сексуального насильства під час допитів українських цивільних.

    Окремо Євросоюз включив до санкційного списку слідчий ізолятор №2 у російському Таганрозі. За даними ЄС, саме цей заклад став одним із місць систематичного утримання українських військовополонених і цивільних, серед яких були журналісти та жінки. У рішенні наголошується, що застосування катувань у СІЗО мало системний характер і в окремих випадках призводило до смерті ув’язнених.

    Саме в цьому ізоляторі, як зазначає Європейський Союз, після майже року незаконного ув’язнення померла українська журналістка Вікторія Рощина. За наявною інформацією, на її тілі були виявлені численні сліди катувань, що викликало широкий міжнародний резонанс і стало одним із символів жорстокого поводження Росії з незаконно утримуваними українцями.

    Крім цього, за окремим санкційним режимом Рада ЄС внесла до списку ще сімох осіб, які пов’язані з діяльністю виправної колонії №10 у селі Ударний. Під обмеження потрапили начальник установи Олександр Гнутов, п’ятеро його заступників, а також керівниця медичної частини Галина Мокшанова.

    За інформацією Європейського Союзу, саме у цій колонії утримували сотні українських військовополонених і цивільних осіб, вивезених із тимчасово окупованих територій України. Колишні в’язні розповідали про систематичне застосування електроструму, жорстокі побиття, тривале утримання у так званих стресових позах, які призводили до тяжких фізичних ушкоджень, сексуальне насильство, імітацію розстрілів, психологічний тиск та повну відмову у наданні медичної допомоги. За свідченнями постраждалих, цивільних осіб утримували в однакових умовах із військовополоненими без будь-яких судових рішень чи офіційного правового статусу.

    Усі фізичні особи та установа, включені до санкційних списків, підпадають під повне заморожування активів на території Європейського Союзу. Громадянам і компаніям країн ЄС заборонено надавати їм будь-які фінансові ресурси чи економічну підтримку. Крім цього, щодо всіх фігурантів запроваджено заборону на в’їзд до держав-членів Європейського Союзу та транзит через їхню територію.

    У Раді ЄС наголосили, що рішуче засуджують катування, жорстоке поводження та позасудові страти українських військовополонених і цивільних. Брюссель закликав Росію забезпечити безперешкодний доступ міжнародних гуманітарних організацій, зокрема Міжнародного комітету Червоного Хреста, до всіх місць утримання українців. Також Європейський Союз підкреслив необхідність притягнення до відповідальності всіх осіб, винних у серйозних порушеннях міжнародного гуманітарного права та воєнних злочинах.

    Нові санкції стали частиною ширшого пакета обмежувальних заходів проти Росії. Крім осіб, причетних до катувань українців, під санкції також потрапили низка російських технологічних компаній, серед яких соціальна мережа VK та месенджер Max. Водночас глава Російської православної церкви патріарх Кирило, який уже кілька років уникає європейських санкцій через позицію окремих держав-членів, цього разу також не був включений до нового санкційного списку. За інформацією ЗМІ, цьому сприяла позиція Болгарії.

  • Кремль обмежив інтернет у Санкт-Петербурзі

    Кремль обмежив інтернет у Санкт-Петербурзі

    У російському Санкт-Петербурзі та Ленінградській області ввечері 10 липня відбулося масштабне відключення мобільного інтернету, яке супроводжувалося безпрецедентними обмеженнями доступу до онлайн-ресурсів. Тисячі користувачів втратили можливість користуватися популярними сайтами, месенджерами та іншими цифровими сервісами. За інформацією російських ЗМІ, мережу фактично перевели на роботу за системою так званих “білих списків”, коли доступ зберігається лише до ресурсів, попередньо схвалених російською владою. Офіційною причиною обмежень назвали необхідність захисту від атак українських безпілотників, однак експерти вважають, що Кремль дедалі активніше використовує тему війни як привід для посилення цифрової цензури та контролю над населенням.

    Про масові перебої повідомили російські видання “Фонтанка” та The Moscow Times.

    Згідно з даними сервісу Downdetector, який відстежує роботу інтернет-сервісів та мобільних операторів, станом на 21:50 за московським часом лише протягом однієї години було зафіксовано понад 600 скарг від користувачів. Загалом за добу кількість звернень перевищила 4,5 тисячі, що свідчить про масштабність проблеми. Росіяни повідомляли про повну або часткову відсутність мобільного інтернету, неможливість відкрити більшість сайтів, а також про перебої у роботі популярних месенджерів, банківських застосунків, навігаційних сервісів і платформ для онлайн-платежів.

    За словами користувачів, інтернет не був повністю відключений, однак працював у режимі жорсткої фільтрації. Фактично відкривалися лише окремі державні ресурси та сервіси, які входили до спеціального переліку дозволених сайтів. Решта інтернету виявилася недоступною. Такий принцип роботи відповідає концепції так званих “білих списків”, коли користувач може відвідувати виключно ті ресурси, доступ до яких санкціонувала держава. Подібна система значно відрізняється від традиційного блокування окремих сайтів, оскільки передбачає повне закриття мережі з можливістю користування лише вузьким колом дозволених ресурсів.

    Читачі “Фонтанки” повідомили, що найсуворіші обмеження були зафіксовані у Центральному, Василеостровському та Виборзькому районах Санкт-Петербурга. Водночас перебої фіксувалися і в інших районах міста, а також у населених пунктах Ленінградської області. За словами очевидців, проблеми виникли одночасно у абонентів різних мобільних операторів, що свідчить про централізований характер запроваджених обмежень.

    Незадовго до початку масштабного відключення оператор мобільного зв’язку МТС розіслав своїм клієнтам повідомлення із попередженням про можливі перебої у роботі мобільного інтернету. У компанії пояснили це “необхідністю забезпечення безпеки”, не надаючи жодних додаткових деталей щодо термінів або характеру обмежень.

    Згодом губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко підтвердив, що відключення мобільного інтернету пов’язане із заходами безпеки на тлі загрози атак українських безпілотників. Російські чиновники вже не вперше використовують саме таке пояснення для масових перебоїв у роботі мобільного зв’язку та інтернету. Подібна практика останнім часом дедалі частіше застосовується у різних регіонах Росії, особливо після атак українських дронів на військові аеродроми, підприємства оборонно-промислового комплексу, нафтобази та інші стратегічні об’єкти.

    Сам російський правитель Володимир Путін раніше публічно заявляв, що тимчасове відключення мобільного інтернету є одним із необхідних заходів для протидії українським безпілотникам. За його словами, такі рішення мають забезпечити безпеку населення та ускладнити роботу дронів під час атак.

    Втім, міжнародні аналітики переконані, що реальні цілі Кремля виходять далеко за межі боротьби з безпілотниками. В Інституті вивчення війни (ISW) наголошували, що російська влада свідомо використовує українські удари по військових об’єктах як зручне політичне виправдання для подальшого згортання цифрових свобод усередині країни. На думку експертів, Кремль послідовно будує систему тотального контролю над інформаційним простором, яка дозволить державі у будь-який момент обмежувати доступ громадян до незалежних джерел інформації, соціальних мереж, месенджерів та міжнародних платформ.

    Аналітики зазначають, що система “білих списків” є одним із найрадикальніших інструментів інтернет-цензури. Якщо раніше Росія переважно блокувала окремі небажані сайти або соціальні мережі, то тепер модель змінюється на протилежну: за замовчуванням блокується практично весь інтернет, а працювати можуть лише ресурси, які держава внесла до спеціального дозволеного переліку. Таким чином влада отримує можливість практично миттєво ізолювати населення від будь-якої небажаної інформації.

    Ще раніше Володимир Путін доручив Федеральній службі безпеки організувати функціонування російського сегмента інтернету саме за принципом “білих списків”. Фактично це означає поступовий перехід до моделі закритої мережі, яку багато експертів уже порівнюють із цифровою ізоляцією Північної Кореї, де громадяни мають доступ лише до внутрішніх державних ресурсів, а вихід у глобальний інтернет суворо контролюється владою.

    Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Кремль завчасно створює механізми для максимально жорсткого контролю над інформаційним простором напередодні можливої нової хвилі мобілізації. За його словами, російське керівництво побоюється масових протестів у великих містах, насамперед у Москві та Санкт-Петербурзі, де невдоволення населення може бути значно вищим, ніж у віддалених регіонах країни.

    Український президент також зазначав, що саме мешканці найбільших міст можуть стати основним резервом для нової масштабної мобілізаційної кампанії. В умовах суворих обмежень мобільного інтернету владі буде значно простіше перешкодити швидкому поширенню інформації про мобілізацію, унеможливити координацію протестів та ускладнити спроби громадян оперативно залишити країну.

    За інформацією українських журналістів та військових аналітиків, Кремль розглядає можливість мобілізації додаткових сотень тисяч осіб для поповнення резервів російської армії та підготовки до нових наступальних операцій. Експерти вважають, що в такому сценарії контроль над цифровим простором стане одним із ключових інструментів утримання внутрішньої стабільності та придушення будь-яких проявів невдоволення.

    Останні події у Санкт-Петербурзі свідчать про те, що російська влада продовжує розширювати практику локальних відключень мобільного інтернету та одночасно тестує механізми функціонування мережі в умовах максимально жорсткого державного контролю. На думку експертів, подібні обмеження можуть поступово стати звичною практикою для різних регіонів Росії, особливо у періоди підвищеної військової активності або внутрішньополітичної напруги.

  • Провокація проти України та Польщі: у Кракові викрали барельєф із могили Богдана Лепкого

    Провокація проти України та Польщі: у Кракові викрали барельєф із могили Богдана Лепкого

    У Польщі стався резонансний акт вандалізму щодо місця поховання одного з найвидатніших українських письменників, поетів і громадських діячів Богдана Лепкого. У ніч на 5 липня невідомі викрали бронзовий барельєф із його надгробка на Раковицькому кладовищі в Кракові. Міністерство закордонних справ України вже назвало інцидент свідомою провокацією, яка може бути спрямована на розпалювання ворожнечі між українцями та поляками. Українська сторона закликала польську владу оперативно розслідувати злочин, встановити винних, повернути або відновити викрадений барельєф і посилити охорону місця поховання.

    Про це заявив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий.

    За його словами, українська влада розглядає те, що сталося, не як звичайний випадок крадіжки чи вандалізму, а як навмисну акцію, покликану завдати шкоди українсько-польським відносинам.

    “Розцінюємо цей акт вандалізму як свідому провокацію, спрямовану на подальше розпалювання ворожнечі між Україною та Республікою Польща”, — наголосив Георгій Тихий.

    У Міністерстві закордонних справ зазначили, що одразу після отримання інформації про інцидент Генеральне консульство України в Кракові розпочало взаємодію з польськими органами влади.

    Українські дипломати вже звернулися до поліції, адміністрації Раковицького кладовища та керівництва міста Кракова із проханням провести повне та неупереджене розслідування обставин злочину. Україна очікує, що польські правоохоронці оперативно встановлять осіб, причетних до викрадення барельєфа, притягнуть їх до відповідальності відповідно до польського законодавства та забезпечать повернення викраденого меморіального елемента або його повне відновлення.

    Окремо українська сторона порушила питання безпеки самого місця поховання. У зверненні до польської влади міститься прохання забезпечити належну охорону могили Богдана Лепкого, щоб унеможливити повторення подібних випадків у майбутньому.

    “Очікуємо на оперативне встановлення всіх обставин цього акту вандалізму, притягнення винних до відповідальності відповідно до законодавства Республіки Польща, а також вжиття дієвих заходів для недопущення подібних інцидентів у майбутньому”, — заявив речник українського зовнішньополітичного відомства.

    У МЗС наголошують, що повага до місць пам’яті та поховань є одним із фундаментальних принципів цивілізованих відносин між державами. Саме тому будь-які акти наруги над історичними пам’ятками чи могилами видатних діячів мають отримувати принципову правову оцінку.

    Особливу увагу в українському дипломатичному відомстві звертають на те, що інцидент стався в період, коли питання історичної пам’яті між Україною та Польщею перебувають у центрі суспільної уваги. Саме тому будь-які провокації можуть використовуватися для штучного загострення емоцій і створення додаткової напруги між двома народами.

    Богдан Лепкий є однією з ключових постатей української культури кінця ХІХ — першої половини ХХ століття. Він був письменником, поетом, прозаїком, літературознавцем, перекладачем, педагогом і професором, який зробив вагомий внесок у розвиток української літератури. Його творчість охоплює поезію, прозу, історичні романи, літературознавчі праці та переклади світової класики українською мовою.

    Широкому загалу Лепкий також відомий як автор слів пісні “Чуєш, брате мій”, яка стала одним із символів української еміграції та національної пам’яті.

    Значну частину свого життя письменник провів саме у Кракові. Він викладав у Ягеллонському університеті, активно займався науковою діяльністю та підтримував українське культурне життя за межами батьківщини.

    Після смерті 21 липня 1941 року Богдана Лепкого поховали на Раковицькому кладовищі в родинній усипальниці Шайдзінських поруч із його близьким другом Ігнатієм Шайдзінським.

    Через три десятиліття, у 1972 році, на його надгробку було встановлено бронзовий барельєф роботи українського скульптора Григора Пецуха. Саме цей мистецький елемент, який понад п’ятдесят років залишався невід’ємною частиною меморіалу, і був викрадений невідомими у ніч проти 5 липня.

    Раковицьке кладовище вважається одним із найвідоміших історичних некрополів Польщі. Воно існує понад два століття і є місцем поховання багатьох визначних діячів польської, української та європейської культури, науки, мистецтва й політики. Могила Богдана Лепкого протягом багатьох років була важливим місцем пам’яті для української громади Польщі, дипломатів, науковців, письменників та численних українців, які відвідують Краків.

    Інцидент із викраденням барельєфа відбувся на тлі попереджень українських спецслужб щодо можливих інформаційних та психологічних операцій Росії, спрямованих на погіршення українсько-польських відносин.

    Раніше Центр протидії дезінформації повідомляв, що російські спецслужби можуть активізувати кампанії навколо історичних тем, насамперед Волинської трагедії. За інформацією ЦПД, однією з цілей таких операцій є поширення сфальсифікованих документів і провокування нових конфліктів між українським та польським суспільствами.

    В українській владі неодноразово наголошували, що Кремль систематично використовує історичні питання як один із інструментів гібридної війни. Подібні інформаційні кампанії, а також акти вандалізму щодо пам’ятників, меморіалів і місць поховань можуть бути частиною ширших спроб посіяти недовіру між союзниками України та послабити підтримку Києва на міжнародній арені.

    За останні роки в Україні та Польщі вже неодноразово фіксувалися випадки осквернення пам’ятників, військових поховань та меморіалів, пов’язаних із двома народами. Значна частина таких інцидентів викликала широкий суспільний резонанс і ставала предметом спільних розслідувань українських та польських правоохоронців.

    У Міністерстві закордонних справ України переконані, що оперативне розслідування цього злочину та покарання винних стане важливим сигналом про неприйнятність будь-яких провокацій, спрямованих на підрив партнерських відносин між Україною та Польщею.

    Наразі українська сторона очікує результатів роботи польських правоохоронних органів і сподівається, що викрадений барельєф буде знайдений або відновлений, а місце поховання Богдана Лепкого й надалі залишатиметься символом спільної історичної пам’яті, а не інструментом для провокування нових конфліктів.

  • ФСБ готує фальшиві документи про Волинську трагедію для розколу України та Польщі

    ФСБ готує фальшиві документи про Волинську трагедію для розколу України та Польщі

    Російські спецслужби готують нову масштабну інформаційно-психологічну операцію, головною метою якої є загострення відносин між Україною та Польщею. Кремль планує використати одну з найболючіших сторінок спільної історії двох народів – Волинську трагедію – для розпалювання взаємної недовіри, посилення суспільної напруги та дискредитації українсько-польського партнерства. Для цього російська сторона має намір поширити сфальсифіковані документи, які стосуватимуться подій Другої світової війни, та запустити масштабну кампанію через державні російські медіа, мережі ботів і пропагандистські інформаційні ресурси.

    Про це повідомив керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України Андрій Коваленко у своєму Telegram.

    За його словами, реалізація цієї інформаційної операції перебуває під контролем директора Федеральної служби безпеки Росії Олександра Бортнікова, який відповідає за проведення інформаційних кампаній, спрямованих на розкол між Україною та її міжнародними партнерами.

    Як зазначив Коваленко, за інформацією українських спецслужб, уже 5 липня російська сторона планує оприлюднити пакет нібито архівних документів, пов’язаних із Волинською трагедією та подіями Другої світової війни. Насправді ж ці матеріали, як стверджують у Центрі протидії дезінформації, є сфальсифікованими або спеціально підготовленими для проведення чергової інформаційної операції.

    У ЦПД наголошують, що головним завданням Кремля є не встановлення історичної істини, а створення нової хвилі гострих суперечок між українським та польським суспільствами.

    Очікується, що після появи цих матеріалів російські державні медіа, а також численні проросійські інформаційні ресурси почнуть масово поширювати їх як нібито сенсаційні історичні відкриття. Одночасно до кампанії мають долучитися мережі ботів у соціальних мережах, а також анонімні Telegram-канали й інші майданчики, які спеціалізуються на поширенні маніпулятивного контенту.

    За словами Коваленка, саме емоційний ефект є головною метою цієї операції.

    У Центрі протидії дезінформації зазначають, що Волинська трагедія залишається надзвичайно чутливою темою як для українського, так і для польського суспільства. Саме тому російські спецслужби протягом багатьох років намагаються використовувати історичні питання як один із найефективніших інструментів інформаційної війни.

    У ЦПД наголошують, що Кремль роками створював інформаційне підґрунтя для розпалювання польсько-українських суперечностей. Для цього використовувалися історичні міфи, вибіркове трактування подій минулого, маніпуляції архівними матеріалами, а також дезінформація, яка поширювалася через підконтрольні Росії інформаційні майданчики.

    Особливу увагу російська пропаганда приділяє саме темам, які можуть викликати сильний емоційний відгук у суспільстві та стати джерелом політичної поляризації.

    За інформацією ЦПД, одночасно з підготовкою нової інформаційної кампанії значно активізувалися російські ботоферми, що працюють у польському інформаційному просторі.

    Вони масово поширюють маніпулятивні повідомлення, емоційні дописи, провокаційні коментарі та історичні спекуляції навколо українсько-польських відносин.

    Такі кампанії спрямовані на формування негативного ставлення поляків до України, а також на провокування відповідної реакції серед української аудиторії.

    У Центрі протидії дезінформації наголошують, що Кремль прагне максимально використати будь-які історичні суперечності для ослаблення підтримки України серед її міжнародних партнерів.

    Саме Польща від початку повномасштабного вторгнення Росії стала одним із ключових союзників України.

    Варшава прийняла мільйони українських біженців, надала масштабну військову, гуманітарну та політичну допомогу, а також активно підтримує Київ на міжнародній арені.

    Саме тому погіршення українсько-польських відносин є одним із пріоритетних завдань російських інформаційних операцій.

    Раніше про аналогічні загрози неодноразово попереджали і польські спецслужби.

    Зокрема, міністр-координатор спеціальних служб Польщі Томаш Сємоняк заявляв, що Росія активно використовує сучасні інструменти інформаційної війни для впливу на польське суспільство.

    За його словами, Кремль залучає ферми тролів, мережі ботів, а також спеціалізовані інформаційні платформи, які займаються поширенням маніпуляцій навколо історичних тем, пов’язаних із Польщею та Україною.

    Такі кампанії, зазначав польський посадовець, мають на меті посилення політичної поляризації, формування атмосфери взаємної недовіри та ослаблення співпраці між двома державами.

    У ЦПД звертають увагу, що інформаційні операції Кремля є складовою ширшої стратегії гібридної війни.

    Окрім військової агресії, Росія систематично використовує інформаційний простір для впливу на громадську думку, підриву довіри до державних інституцій, дискредитації союзників України та провокування внутрішніх конфліктів у демократичних країнах.

    Саме історична тематика, на думку фахівців із протидії дезінформації, є одним із найзручніших інструментів для реалізації таких сценаріїв.

    У Центрі зазначають, що російська пропаганда намагається не просто переконати аудиторію у власній версії історичних подій, а насамперед спровокувати сильні емоції, взаємні звинувачення та суспільні конфлікти.

    На цьому тлі особливо показовим є те, що останнім часом Київ і Варшава, навпаки, активно працюють над врегулюванням історичних суперечностей.

    Зокрема, під час нещодавньої зустрічі у Варшаві міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та глава польського МЗС Радослав Сікорський обговорили комплекс заходів, спрямованих на зниження напруженості навколо складних сторінок спільної історії.

    Сторони домовилися підтримувати постійний дипломатичний діалог, організовувати зустрічі істориків, залучати до обговорення представників церков і релігійних громад, а також координувати кроки, які допоможуть уникнути політичних спекуляцій на історичних темах.

    Окрему увагу було приділено питанню ексгумацій жертв Волинської трагедії.

    Українська сторона підтвердила готовність і надалі видавати дозволи на проведення пошукових та ексгумаційних робіт, що у Польщі розглядають як важливий крок до історичного примирення.

    У Центрі протидії дезінформації наголошують, що саме на тлі поступового покращення українсько-польського діалогу Росія активізує свої інформаційні операції, намагаючись зірвати процес взаєморозуміння між двома країнами.

    Відомство закликало українців критично оцінювати будь-які резонансні повідомлення щодо Волинської трагедії, які можуть масово поширюватися найближчими днями, уважно перевіряти джерела інформації та не ставати учасниками кампаній із поширення дезінформації.

    У ЦПД підкреслюють, що успіх подібних інформаційних операцій значною мірою залежить від швидкості поширення емоційних повідомлень у соціальних мережах. Саме тому російські спецслужби розраховують на те, що користувачі самі допомагатимуть поширювати провокаційний контент, не перевіряючи його достовірність.

    Українські фахівці наголошують, що інформаційний фронт залишається не менш важливим, ніж військовий. Кремль продовжує вкладати значні ресурси у проведення інформаційно-психологічних операцій, спрямованих як проти України, так і проти її союзників. Одним із головних завдань таких кампаній є руйнування міжнародної коаліції на підтримку України, послаблення довіри між партнерами та створення нових ліній конфлікту всередині Європи.

    Саме тому в ЦПД закликають уважно ставитися до інформації, яка стосується історичних подій, особливо якщо вона з’являється одночасно у великій кількості російських інформаційних ресурсів, супроводжується емоційними заголовками та закликами до конфлікту між українцями і поляками. За оцінкою Центру, подібні інформаційні атаки є складовою довгострокової стратегії Кремля, спрямованої на підрив єдності демократичних держав, які підтримують Україну у протистоянні російській агресії.

  • У Росії помер ексглава Міноборони та адміністрації Путіна Сергій Іванов

    У Росії помер ексглава Міноборони та адміністрації Путіна Сергій Іванов

    У Російській Федерації повідомили про смерть колишнього міністра оборони та ексглави адміністрації президента РФ Сергія Іванова. Йому було 74 роки. Інформацію поширили російські медіа, зокрема “Новая газета”, із посиланням на повідомлення, пов’язані з баскетбольною Єдиною лігою ВТБ, при цьому офіційні деталі обставин смерті наразі не розкриваються.

    Сергій Іванов тривалий час вважався однією з ключових фігур у російській політичній та силовій системі, а його кар’єра була тісно пов’язана з підйомом та становленням режиму Володимира Путіна. Він входив до найближчого кола російського керівництва ще з кінця 1990-х років, коли у 1998 році обійняв посаду заступника директора Федеральної служби безпеки. У цей період керівником ФСБ був нинішній президент РФ Володимир Путін, що згодом визначило їхню багаторічну політичну взаємодію.

    Після переходу Путіна на посаду прем’єр-міністра, а згодом президента Росії, Іванов поступово піднімався у вертикалі влади. З 2001 по 2007 рік він обіймав посаду міністра оборони РФ, контролюючи один із ключових силових блоків держави в період значної централізації влади в Росії. Саме тоді він став однією з найбільш впливових осіб у російському уряді, беручи участь у формуванні оборонної та безпекової політики країни.

    У 2008–2011 роках Іванов входив до складу вищого керівництва уряду Росії, коли Володимир Путін обіймав посаду прем’єр-міністра. Цей період закріпив його статус як одного з найближчих політичних соратників російського лідера, оскільки він залишався частиною вузького кола осіб, які визначали ключові напрямки державної політики.

    Після повернення Путіна на президентську посаду у 2012 році Іванов очолив адміністрацію президента Росії, фактично ставши одним із головних координаторів роботи кремлівського апарату. На цій посаді він перебував до 2016 року, коли його змінив Антон Вайно. Саме у цей період Іванов розглядався частиною російських еліт як один із потенційних кандидатів на майбутню передачу влади, поряд із Дмитром Медведєвим, однак політичний вибір Кремля був зроблений на користь останнього.

    Після відставки з посади глави адміністрації президента Іванов залишився у державній системі, але вже в менш публічній ролі. Він був спеціальним представником президента РФ з питань екології та охорони довкілля, а також входив до наглядової ради державної корпорації “Ростех”, зберігаючи зв’язки з ключовими стратегічними галузями російської економіки.

    У лютому 2026 року, за повідомленнями російських джерел, Іванова було виключено зі складу Ради безпеки Російської Федерації. Причини цього рішення офіційно не пояснювалися, що викликало додаткові припущення щодо його ролі у внутрішньоелітних процесах, однак публічних коментарів із цього приводу не було.

    Окрему увагу російські медіа традиційно приділяли і родині Іванова, яка також була інтегрована в державні та фінансові структури РФ. Його старший син Олександр працював у фінансових інституціях Росії та загинув у 2014 році за кордоном під час відпочинку. Молодший син Сергій обіймав керівні посади в низці великих російських банків і державних компаній, зокрема у ВЕБі, “Сбербанку” та “Газпромбанку”, а також входив до наглядової ради “Россельхозбанку”.

    Смерть Сергія Іванова стала помітною подією для російського політичного істеблішменту, оскільки він протягом десятиліть залишався одним із символів силового блоку та адміністративної вертикалі, сформованої у період зміцнення влади Путіна. Офіційні російські структури поки не оприлюднили розширених коментарів щодо причин його смерті або можливих церемоніальних заходів.

  • Власник російського паспорту Трухи Сеяр Куршутов заключив політичний альянс з Кирилом Будановим

    Власник російського паспорту Трухи Сеяр Куршутов заключив політичний альянс з Кирилом Будановим

    Відомий контрабандист з російським паспортом Сеяр Куршутов зміцнює свій вплив на політичні процеси в Україні через купівлю топових ЗМІ на фоні отримання багатомільйонних військових контрактів від МОУ.

    Зокрема, після отримання Сеяром Куршутовим контролю над “Трухою”, на топовому українському телеграм каналі розпочалась масштабна медійна атака проти головних опонентів Сеяра Куршутова на ринку дронів та окремих чиновників МО.

    Водночас, за інформацією ТГ канала Bankova Mail, до деяких медійних кампаній “Трухи” приєднався і канал Ukraine Context, який веде Андрій Коваленко в інтересах Кирила Буданова.

    Такого роду “альянс” між главою ОП та підсанкційним контрабандистом з російським паспортом може бути досить продуктивним з огляду на потребу Кирила Буданова в якісних медійних площадках на фоні системного конфлікту з людьми Андрія Єрмака.

    Варто відзначити, що “Труха” це не перший актив Сеяра Куршутова на медійному ринку. Раніше скандальний контрабандист співпрацював з чорним технологом Романом Кравцем в проекті “Джокер” та популярним українським блогером Ігорем Лаченковим, більш відомим під псевдонімом “Лачен”.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що громадянин РФ Сеяр Куршутов ймовірно мав контакти з ФСБ в рамках “кейсу Zielinski & Rozen”.

  • Український контрабандист з російським паспортом Сеяр Куршутов ймовірно мав контакти з ФСБ

    Український контрабандист з російським паспортом Сеяр Куршутов ймовірно мав контакти з ФСБ

    Відомий український контрабандист з російським паспортом Сеяр Куршутов, який через мережу пов’язаних компаній отримав багатомільйонні контракти на постачання дронів для української армії, ймовірно мав контакти з російськими спецслужбами.

    Мова йде про “кейс Zielinski & Rozen”, бренду заводи по виробництву косметики якого розміщені на території РФ.

    Куршутов пов’язаний з косметичним брендом через свою дружину –  Катерину  Любчик, яка являється амбасадором бренду та розвиває мережу магазинів Zielinski & Rozen. Також, за інформацією ЗМІ, кошти отримані сім’єю Куршутових на торгівлі косметикою виробленою в РФ успішно легалізуються в Європі, зокрема через фінансування проектів на кшталт “Віденських балів”.

    Сеяр Куршутов попав у поле зору ФСБ РФ як один із бенефеціарів  Zielinski & Rozen, після появи інформації у ЗМІ про піар бренду на допомозі ВСУ.

    Незважаючи на той факт, що Zielinski & Rozen офіційно заперечили свою допомогу українським військовим, російськими спецслужбами була відкрита кримінальна справа, що мало певні “наслідки фінансового характеру” для для бенефіціарів бренду.

    Водночас, раніше ми писали, про ймовірність використання ФСБ громадянина РФ Сеяра Куршутова для збору компромату на українських чиновників через ТГ канал Джокер, який Куршутов також використовував для боротьби зі своїми конкуретами на ринку дронів України.

     

     

     

  • Гучна справа НАБУ розвалилася в суді: з детектива, якого називали агентом ФСБ, зняли звинувачення в держзраді

    Гучна справа НАБУ розвалилася в суді: з детектива, якого називали агентом ФСБ, зняли звинувачення в держзраді

    Шевченківський районний суд Києва 4 червня звільнив детектива Національного антикорупційного бюро Віктора Гусарова від кримінальної відповідальності після того, як прокурор Офісу генерального прокурора відмовився від обвинувачення у державній зраді. Це стало різким поворотом у справі, яку влітку 2025 року Служба безпеки України публічно подавала як викриття «крота» російських спецслужб у лавах НАБУ.

    Про рішення суду повідомило видання «Бабель» із посиланням на адвокатку Гусарова Олену Сторожук. За її словами, прокурор у суді заявив, що слідству не вдалося достеменно підтвердити приналежність детектива до агентурної мережі Росії. Через це провадження за статтею про державну зраду просили закрити.

    Віктор Гусаров був затриманий у липні 2025 року під час масштабних обшуків в антикорупційних органах. Тоді СБУ заявляла, що співробітник НАБУ нібито працював на російські спецслужби та входив до розгалуженої агентурної мережі. За версією слідства, його могли завербувати ще у 2012 році, а одним із його контактів називали Дмитра Іванцова — колишнього представника охорони Віктора Януковича.

    СБУ стверджувала, що Гусаров нібито передавав інформацію з закритої бази МВС АРМОР. У матеріалах слідства також фігурувала версія про зв’язок цієї історії з ширшою мережею російських агентів, яку, за даними правоохоронців, формували ще до повномасштабного вторгнення. Тоді силовики заявляли, що йдеться не про окремий епізод, а про частину масштабної контррозвідувальної справи.

    Сам Гусаров і його захист заперечували обґрунтованість підозри у державній зраді. Адвокатка Олена Сторожук раніше заявляла, що її підзахисний дійсно був знайомий з Іванцовим і передавав йому певні дані, однак, за позицією захисту, не знав про його можливі зв’язки з російськими спецслужбами або перебування на тимчасово окупованій території. Саме питання обізнаності Гусарова щодо можливого зв’язку адресата інформації з РФ було одним із ключових для кваліфікації справи як державної зради.

    Після затримання суд обрав детективу НАБУ запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права застави. У СІЗО він провів близько п’яти місяців. У грудні 2025 року Шевченківський суд Києва змінив йому запобіжний захід на домашній арешт. Уже в січні 2026 року Гусаров заявляв, що поновився на роботі в НАБУ, хоча справа проти нього на той момент ще тривала.

    На засіданні 4 червня прокурор Офісу генпрокурора Руслан Іжук заявив, що підтвердити участь Гусарова в агентурній мережі не вдалося. Це фактично означає, що найгучніша частина підозри — державна зрада — не витримала перевірки доказами в тому вигляді, в якому її представляло слідство.

    Водночас повністю юридичною крапкою справа не виглядала простою. Окрім державної зради, Гусарова також підозрювали в несанкціонованих діях з інформацією. Однак, як повідомив «Бабель», строки давності за цим епізодом спливли, тому прокурор просив звільнити детектива від кримінальної відповідальності і за цією частиною.

    Ця справа від самого початку мала сильний політичний і репутаційний контекст. Затримання співробітників НАБУ відбувалося на тлі напружених відносин між антикорупційними органами, правоохоронною системою та політичним керівництвом держави. Громадські організації та частина експертного середовища неодноразово звертали увагу на те, що справи проти працівників НАБУ потребують особливо ретельної перевірки, адже будь-які сумніви в доказовій базі можуть виглядати як тиск на антикорупційну інфраструктуру.

    Transparency International Ukraine ще восени 2025 року зазначала, що у справах щодо співробітників НАБУ СБУ та Офіс генпрокурора періодично оприлюднювали нові дані, однак доказова база залишалася предметом дискусій. У громадському секторі наголошували, що такі провадження мають розслідуватися максимально прозоро і без політичного забарвлення, оскільки йдеться не лише про конкретних фігурантів, а й про довіру до всієї антикорупційної системи.

    Гучність справи посилювалася ще й тим, що НАБУ є одним із ключових органів у боротьбі з топкорупцією. Будь-які заяви про можливу присутність російської агентури всередині бюро автоматично ставали питанням національної безпеки. Саме тому початкові звинувачення проти Гусарова викликали широкий суспільний резонанс.

    Однак рішення суду і позиція прокурора тепер ставлять перед правоохоронною системою інше питання: як справа, яку публічно подавали як викриття російського «крота», дійшла до фактичної відмови від обвинувачення в державній зраді. Якщо слідству не вдалося підтвердити ключову версію, це може мати серйозні наслідки для довіри до публічних заяв силових органів.

    Для самого Гусарова це рішення означає зняття найтяжчого обвинувачення, яке передбачало надзвичайно сувору відповідальність. Для НАБУ — це важливий репутаційний момент після хвилі гучних обшуків та звинувачень у 2025 році. А для держави — ще один тест на здатність правоохоронної системи визнавати помилки, якщо доказів для найсерйозніших обвинувачень виявляється недостатньо.

    Наразі публічної реакції СБУ на рішення суду та відмову прокурора від обвинувачення у держзраді не повідомлялося. Так само поки невідомо, чи матиме ця історія подальші процесуальні наслідки для посадовців, які представляли справу як викриття агентурної мережі. Проте вже зараз зрозуміло: історія Віктора Гусарова стала однією з найгучніших справ на стику антикорупційної системи, спецслужб і великої політики.

  • СБУ уразила центр радіоелектронної розвідки ФСБ у Краснодарському краї

    СБУ уразила центр радіоелектронної розвідки ФСБ у Краснодарському краї

    Сили спеціальних операцій Центру спецоперацій «Альфа» Служби безпеки України провели чергову операцію із застосуванням безпілотників, уразивши 16-й центр радіоелектронної розвідки ФСБ Росії, який розташований у Темрюцькому районі Краснодарського краю. Про це повідомили в Службі безпеки України.

    За інформацією української спецслужби, цей об’єкт є одним із ключових елементів системи російської військової розвідки та забезпечує роботу підрозділів, що відповідають за наведення ракетних ударів і застосування ударних безпілотників по території України. Окремо наголошується, що центр також виконував функції з перехоплення, обробки та аналізу сигналів, зокрема з іноземних супутникових систем зв’язку, що дозволяло російській армії отримувати розширену розвідувальну інформацію для планування бойових операцій.

    Метою удару, за даними СБУ, стало виведення з ладу елементів управління та технічної інфраструктури центру, які забезпечували його оперативну діяльність. У результаті атаки безпілотників було уражено низку критично важливих об’єктів, що, за оцінками української сторони, суттєво знизило здатність центру виконувати свої функції в повному обсязі.

    У спецслужбі підкреслили, що 16-й центр радіоелектронної розвідки входить до структури Федеральна служба безпеки Росії та фактично виконує роль «очей» російських військових систем, забезпечуючи виявлення цілей, координацію ударів і підтримку роботи засобів протиповітряної оборони. Ураження таких центрів, за оцінкою СБУ, створює додаткові труднощі для РФ у формуванні цілісної картини повітряної та оперативної обстановки.

    Також наголошується, що подібні операції мають стратегічний характер, оскільки послаблюють можливості Росії щодо координації високоточних ударів по Україні та ускладнюють роботу розвідувальних систем у глибокому тилу. Втрата або часткове виведення з ладу центрів радіоелектронної розвідки, за словами українських військових, безпосередньо впливає на ефективність планування атак та знижує рівень інтеграції російських систем управління.

    У СБУ також зазначили, що подібні дії є частиною ширшої кампанії ураження критичних військових об’єктів противника, які забезпечують логістику, розвідку та наведення ударів. За їхніми словами, удари по таких цілях відкривають додаткові можливості для українських безпілотних систем, оскільки зменшують щільність і якість російського контролю над бойовим простором.

    Раніше українські сили вже завдавали ударів по об’єктах російської військової інфраструктури в тилу, включно зі штабами та навчальними центрами, які залучені до підготовки операторів безпілотних систем і координації бойових дій.