Gorchitsa.info

Позначка: газ

  • Росія відкликала посла з Вірменії на тлі загострення відносин

    Росія відкликала посла з Вірменії на тлі загострення відносин

    Російська Федерація відкликала свого посла у Вірменії для проведення консультацій у Москві на тлі подальшого загострення політичних відносин між двома країнами та посилення курсу Єревана на зближення із Європейським Союзом і західними партнерами. Про це йдеться у заяві Міністерства закордонних справ Росії.

    Рішення про виклик дипломата в Москву в російському зовнішньополітичному відомстві пояснили необхідністю «обговорення кроків вірменського керівництва», які, за твердженням РФ, спрямовані на переорієнтацію зовнішньої політики країни.

    У МЗС Росії заявили, що дії Єревана, пов’язані з активізацією співпраці з Європейським Союзом, нібито «підривають взаємодію в рамках Євразійського економічного союзу» та створюють ризики для вже сформованих економічних і політичних механізмів співпраці на пострадянському просторі. Російська сторона традиційно розглядає участь Вірменії в ЄАЕС як один із ключових елементів свого впливу в регіоні, тому будь-які кроки Єревана в бік ЄС викликають різку реакцію Москви.

    Рішення про відкликання посла стало черговим етапом ескалації у відносинах між Росією та Вірменією, які останніми роками поступово погіршуються. Вірменське керівництво на чолі з прем’єр-міністром Ніколою Пашиняном дедалі активніше переглядає традиційні зовнішньополітичні орієнтири країни, зокрема в частині безпекового партнерства з Росією. Єреван усе частіше заявляє про необхідність диверсифікації союзів, посилює контакти з Європейським Союзом, США та окремими європейськими державами, а також демонструє дистанціювання від російських інтеграційних структур.

    Напруження між країнами особливо посилилося після подій у Нагірному Карабаху, коли Вірменія публічно висловила невдоволення діями Росії як гаранта безпеки в регіоні. У Єревані заявляли, що союзницькі зобов’язання Москви не були виконані належним чином, що підірвало довіру до традиційної системи безпеки, яка роками базувалася на військово-політичній співпраці з РФ. Відтоді процес дистанціювання Вірменії від російського впливу значно прискорився.

    На тлі цих змін Росія почала застосовувати не лише дипломатичні, а й економічні важелі впливу. За останніми повідомленнями, Москва попереджала Єреван про можливі ризики скорочення або ускладнення постачання енергоносіїв на пільгових умовах, зокрема природного газу, який традиційно мав важливе значення для вірменської економіки. Окрім цього, російські регуляторні органи запроваджували обмеження на імпорт окремих вірменських товарів, включно із сільськогосподарською продукцією та традиційною експортною продукцією країни — фруктами, овочами, квітами та алкогольними напоями, зокрема коньяком. Такі заходи в Єревані розглядають як елемент політичного тиску.

    У самому російському політичному дискурсі дедалі частіше лунають заяви про «необхідність збереження союзницької дисципліни» в межах ЄАЕС та інших структур під егідою Москви. Водночас вірменська сторона наголошує на своєму суверенному праві формувати багатовекторну зовнішню політику та розвивати відносини з тими партнерами, які відповідають національним інтересам країни.

    Ситуацію додатково ускладнює й міжнародний контекст. За повідомленнями з дипломатичних джерел, президент США Дональд Трамп публічно висловив підтримку прем’єр-міністру Вірменії Ніколі Пашиняну напередодні виборчих процесів у країні. Така позиція Вашингтона може розглядатися як сигнал посилення уваги Заходу до Південного Кавказу та додатковий фактор геополітичної конкуренції в регіоні.

    Аналітики відзначають, що відкликання російського посла є не лише технічним дипломатичним кроком, а й політичним сигналом про подальше погіршення відносин між Москвою та Єреваном. У ширшому контексті це відображає трансформацію балансу сил на Південному Кавказі, де Вірменія поступово відходить від виключної орієнтації на Росію та намагається вибудовувати більш багатовекторну зовнішню політику.

    Таким чином, останні події навколо дипломатичного скандалу між Росією та Вірменією свідчать про глибшу кризу у двосторонніх відносинах, яка виходить за межі окремих заяв чи технічних рішень і формує нову геополітичну реальність у регіоні.

  • Казахстан відмовився виконувати рішення щодо $1,4 млрд для “Нафтогазу”

    Казахстан відмовився виконувати рішення щодо $1,4 млрд для “Нафтогазу”

  • Ціни на газ у Європі падають на тлі очікувань угоди між США та Іраном

    Ціни на газ у Європі падають на тлі очікувань угоди між США та Іраном

    Ціни на природний газ у Європі продовжують знижуватися на тлі зростання оптимізму інвесторів щодо можливого досягнення домовленостей між Сполученими Штатами та Іраном, які можуть стабілізувати ситуацію в районі Ормузької протоки — одного з ключових глобальних маршрутів постачання нафти та скрапленого газу. Про це повідомляє Bloomberg.

    Ринок реагує на сигнали про можливе пом’якшення геополітичної напруги, яка останніми місяцями суттєво впливала на енергетичні котирування в Європі. Додатковим чинником зниження цін стали заяви президента США Дональда Трампа, який повідомив, що Вашингтон і Тегеран “в основному” погодили рамкову мирну угоду. За його словами, така домовленість може сприяти відновленню нормального судноплавства через Ормузьку протоку, через яку проходить значна частина світових енергетичних потоків.

    Після цих заяв ринки вже відреагували різким рухом вниз, а енергетичні ф’ючерси демонстрували падіння приблизно на 6,7%, що стало одним із найбільших короткострокових знижень останнього періоду. Інвестори розцінюють можливу деескалацію як фактор зменшення ризикової премії, яка раніше закладалася в ціни через загрозу перебоїв постачання LNG та нафти.

    Водночас державний секретар США Марко Рубіо заявив, що адміністрація США зберігає “обережний оптимізм” щодо переговорів з Іраном і готова дати дипломатичному процесу додатковий шанс. За його словами, сторони перебувають на етапі, коли потенційні рішення можуть бути оголошені найближчим часом, однак остаточних домовленостей поки що немає, а ситуація залишається нестабільною.

    На європейському ринку ключовий індикатор — нідерландські ф’ючерси TTF з постачанням на наступний місяць — подешевшали майже на 5% і знизилися до рівня 46,32 євро за мегават-годину. Це відображає загальну тенденцію зниження цін на тлі очікувань покращення глобального енергетичного балансу. Водночас аналітики зазначають, що торговельна активність залишається зниженою через святкові дні у Великій Британії та частині країн Європи, що додатково зменшує ліквідність і може посилювати цінові коливання.

    Попри короткострокове зниження котирувань, фундаментальна ситуація на європейському енергоринку залишається напруженою. Рівень заповнення газових сховищ у Європейському Союзі становить приблизно 38%, що значно нижче комфортних показників перед зимовим сезоном. Це змушує країни ЄС активно конкурувати за постачання скрапленого природного газу на світових ринках, зокрема з Азією, де попит також залишається високим.

    Енергетичні компанії, серед яких Equinor, раніше попереджали, що тривала нестабільність у районі Ормузької протоки може створити серйозні ризики для глобальних поставок LNG і нафти. За оцінками галузі, навіть часткові перебої у цьому регіоні здатні швидко вплинути на ціни в Європі, яка значною мірою залежить від імпортного газу.

    Аналітичні звіти також вказують, що ЄС може зіткнутися з труднощами у досягненні цільового рівня заповнення сховищ на рівні 90% перед зимою через обмежену пропозицію на глобальному ринку та високу конкуренцію за вантажі LNG. У таких умовах будь-яке загострення або, навпаки, деескалація в Перській затоці миттєво відображається на котируваннях.

    На цьому тлі ринок залишається надзвичайно чутливим до геополітичних новин. З одного боку, очікування мирної угоди між США та Іраном тимчасово знижують ціни, з іншого — відсутність остаточних домовленостей і збереження ризиків у регіоні не дозволяють говорити про стабільне довгострокове зниження вартості енергоносіїв у Європі.

  • Росія втратила статус газової наддержави: Норвегія вперше обігнала РФ за експортом газу

    Росія втратила статус газової наддержави: Норвегія вперше обігнала РФ за експортом газу

    Росія вперше за десятиліття втратила позицію найбільшого експортера трубопровідного природного газу у світі. За підсумками 2025 року лідером стала Норвегія, яка обійшла РФ за обсягами постачання газу трубопроводами.

    Про це повідомляє Deutsche Welle з посиланням на звіт Міжнародного газового союзу.

    Згідно з даними IGU, у 2025 році Норвегія експортувала трубопровідним транспортом 108,6 млрд кубометрів газу, тоді як російський показник становив 103,5 млрд кубометрів.

    Для Росії це стало символічною та стратегічною втратою. Протягом десятиліть Москва залишалася ключовим постачальником газу до Європи та використовувала енергоресурси як один із головних інструментів політичного впливу.

    Аналітики наголошують: нинішнє падіння — прямий наслідок повномасштабної війни проти України та подальшого різкого скорочення російських поставок до Європейського Союзу після 2022 року.

    У звіті IGU зазначається, що порівняно з 2005 роком обсяги трубопровідного експорту газу з РФ скоротилися більш ніж удвічі. Для порівняння: у середині 2000-х років Росія фактично домінувала на європейському ринку газу та залишалася беззаперечним світовим лідером у цьому сегменті.

    Після початку великої війни країни ЄС почали масштабну диверсифікацію енергетичних поставок. Європа різко скоротила закупівлі російського газу, наростила імпорт скрапленого природного газу та активніше переключилася на постачання з Норвегії, США, Катару та інших країн.

    На цьому тлі саме Норвегія стала одним із головних бенефіціарів енергетичної перебудови Європи. Країна суттєво збільшила роль у забезпеченні європейського ринку та фактично замінила значну частину російських поставок.

    Попри втрату європейського ринку, Росія намагається переорієнтувати газовий експорт на Азію, насамперед на Китай. Однак експерти зазначають, що така залежність від одного великого покупця суттєво послаблює переговорні позиції Москви.

    Особливу роль у цих планах відіграє проєкт газопроводу Сила Сибіру-2, який Росія та Китай обговорюють уже кілька років. Кремль розглядає його як один із головних інструментів компенсації втрат після обвалу експорту до Європи.

    Втім, у звіті IGU наголошується, що прогрес у реалізації проєкту залишається обмеженим. Китай не поспішає погоджувати умови Москви та активно використовує ситуацію для отримання вигідніших цін і контрактних умов.

    Аналітики вважають, що нинішня ситуація демонструє суттєву зміну глобального газового ринку. Якщо раніше Росія була майже незамінним постачальником для Європи, то тепер ринок став значно гнучкішим завдяки розвитку інфраструктури LNG, новим логістичним маршрутам та диверсифікації джерел постачання.

    У Міжнародному газовому союзі зазначають, що світовий ринок газу став набагато стійкішим до політичних криз та коливань поставок. Значну роль у цьому відіграли довгострокові контракти, будівництво нових LNG-терміналів та збільшення конкуренції між постачальниками.

    Серед головних драйверів майбутнього попиту на газ аналітики називають країни Азії — насамперед Китай та Індія. Саме азійський ринок, за прогнозами експертів, визначатиме глобальні тенденції у газовій галузі найближчими десятиліттями.

    Для Росії ж втрата лідерства є не лише економічним ударом, а й серйозною геополітичною поразкою. Газова залежність Європи довгі роки залишалася одним із ключових важелів впливу Кремля на західні країни.

    Тепер Москва фактично втратила значну частину цього інструменту, а європейський ринок дедалі швидше адаптується до життя без російського газу.

  • «Крали газ роками»: на Прикарпатті викрили схему на понад 200 мільйонів гривень

    «Крали газ роками»: на Прикарпатті викрили схему на понад 200 мільйонів гривень

    На Прикарпатті правоохоронці викрили масштабну схему незаконного відбору природного газу з державної газотранспортної системи України. За даними слідства, група осіб упродовж майже чотирьох років незаконно викачувала паливо з ГТС, завдавши державі збитків на понад 203 мільйони гривень.

    Про це повідомили в Офісі генерального прокурора та Національній поліції України.

    За версією слідства, організатором схеми був керівник приватного газовидобувного підприємства. До незаконної діяльності він залучив ще трьох підлеглих. Підприємство офіційно користувалося державною газотранспортною системою для транспортування видобутого газу, однак паралельно, як стверджують правоохоронці, налагодило приховану схему розкрадання ресурсу.

    Облік газу здійснювався через спеціальний вузол, який перебував під контролем та пломбуванням «Оператора ГТС України». Саме у його роботу, за даними слідства, систематично втручалися учасники оборудки.

    У прокуратурі заявляють, що схема діяла з січня 2022 року до жовтня 2025 року.

    «Схема була примітивною за способом, але масштабною за наслідками: за допомогою спеціального ключа перекривали кран на вимірювальній лінії, через що електронний обчислювач фіксував викривлені дані про обсяги газу», — повідомили правоохоронці.

    Фактично газ незаконно відбирали з державної мережі, після чого продавали на ринку як нібито власний ресурс підприємства.

    За попередніми оцінками слідства, таким способом було незаконно викачано понад 8 мільйонів кубометрів природного газу.

    Правоохоронці зазначають, що оборудка завдала не лише фінансових збитків, а й створила ризики для енергетичної безпеки держави в умовах війни та постійних атак на критичну інфраструктуру.

    Організатора схеми та трьох його спільників уже затримали. Їм оголосили підозри за статтями про шахрайство в особливо великих розмірах та легалізацію майна, отриманого злочинним шляхом.

    Прокурори готують клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, сторона обвинувачення вимагатиме заставу в розмірі завданих державі збитків — понад 203 мільйони гривень.

    Генеральний прокурор Руслан Кравченко наголосив, що подібні злочини напряму б’ють по державних ресурсах.

    «Коли крадуть газ із державної системи — це не “бізнес”. Це прямі збитки державі та удар по енергетичній безпеці країни», — заявив він.

    На тлі повномасштабної війни та постійних проблем в енергетичному секторі справа вже викликала значний резонанс. У соцмережах користувачі звертають увагу, що схема могла діяти роками практично непомітно, попри контроль вузлів обліку та державний нагляд.

    Останнім часом правоохоронці дедалі частіше повідомляють про викриття масштабних схем у сфері енергетики та державних ресурсів. Раніше Бюро економічної безпеки заявляло про розкрадання державних коштів під час ремонту газових свердловин на Полтавщині, а також про багатомільйонні махінації в інших галузях.

  • РФ переорієнтовує експорт газу в Азію, але ризикує втратити прибутки

    РФ переорієнтовує експорт газу в Азію, але ризикує втратити прибутки

    Росія намагається змінити напрямки експорту скрапленого природного газу (СПГ), поступово переорієнтовуючи постачання з європейського ринку на країни Азії. Однак цей стратегічний крок може обернутися для Москви суттєвим падінням доходів через значно вищі витрати на транспортування, складні маршрути та санкційні обмеження. Про це повідомляє Reuters із посиланням на галузеві джерела та аналітиків.

    У матеріалі зазначається, що Європейський Союз планує повністю відмовитися від імпорту російського СПГ до 2027 року в межах санкційної політики, запровадженої у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну. На тлі поступового згортання європейського ринку російська влада заявляє про намір шукати нові довгострокові ринки збуту, насамперед в Азії, включно з Індією та іншими країнами регіону.

    Втім, як пише Reuters, на практиці цей перехід виявився значно складнішим, ніж очікувалося в Москві. Одним із перших сигналів стала відмова Індії від закупівлі партії російського СПГ із заводу, що перебуває під санкціями США. За даними джерел у галузі, причиною стали високі витрати на доставку, а також ризики, пов’язані із санкційним тиском і фінансовими обмеженнями.

    Ключовою проблемою для Росії є різке зростання логістичних витрат при переорієнтації поставок на азійські ринки. Якщо раніше доставка СПГ до Європи займала в середньому 17–20 днів, то нові маршрути до Азії можуть тривати від 50 до 80 днів залежно від обраного шляху. Зокрема, перевезення через Суецький канал займає приблизно 50–60 днів, маршрут навколо мису Доброї Надії — до 80 днів, а Північний морський шлях уздовж узбережжя Росії — близько 50–65 днів, але з сезонними обмеженнями.

    Окрім часу доставки, значно зросла і її вартість. За оцінками експертів, транспортування газу до Європи коштує в середньому 1–1,5 долара за мільйон британських теплових одиниць, тоді як доставка до Індії може обходитися вже у 2,5–5 доларів за той самий обсяг. Таким чином, різниця в логістичних витратах може фактично “з’їдати” частину маржі виробників СПГ і зменшувати прибутковість експорту.

    Аналітики також звертають увагу на те, що Росія активно просуває Північний морський шлях як альтернативний стратегічний маршрут для експорту енергоносіїв. Проте його використання залишається обмеженим через високі витрати, складні погодні умови та нестачу спеціалізованого флоту, зокрема танкерів льодового класу. У результаті цей маршрут може виявитися найдорожчим для постачання СПГ до Південної Азії.

    Додатковим фактором ризику є безпекова нестабільність на окремих морських маршрутах, зокрема через Суецький канал, що також впливає на страхові витрати та логістичні схеми постачання. Це створює додатковий тиск на постачальників і змушує їх враховувати не лише відстань, а й геополітичні ризики.

    На цьому тлі експерти зазначають, що навіть потенційно високі ціни на енергоносії на азійських ринках не гарантують Росії збереження попередніх доходів від експорту газу. Збільшення витрат на транспортування, санкційні обмеження та втрата стабільного європейського ринку формують довгостроковий тиск на російський енергетичний сектор.

    Після початку повномасштабної війни Росії проти України ЄС послідовно скорочує залежність від російських енергоносіїв, збільшуючи імпорт СПГ з альтернативних джерел. Зокрема, США вже стали одним із ключових постачальників скрапленого газу до Європи і продовжують нарощувати свою частку на цьому ринку.

  • Ормуз у тіні: ОАЕ почали перекидати газ «невидимими» танкерами після ударів по Ірану

    Ормуз у тіні: ОАЕ почали перекидати газ «невидимими» танкерами після ударів по Ірану

    Національна нафтова компанія Абу-Дабі ADNOC почала використовувати танкери зі «зниклими» сигналами для транспортування зрідженого природного газу через Ормузьку протоку на тлі різкого загострення ситуації на Близькому Сході. За даними Bloomberg, судна вимикають або приховують системи автоматичної ідентифікації AIS, аби мінімізувати ризики для маршрутів постачання енергоресурсів після ударів США та Ізраїлю по Ірану.

    Йдеться про одну з найважливіших енергетичних артерій світу. Через Ормузьку протоку проходить близько п’ятої частини світових морських поставок нафти та майже 20% глобальної торгівлі скрапленим природним газом. Будь-яка нестабільність у регіоні миттєво впливає на світові енергетичні ринки, ціни на нафту та газ, а також на логістику постачань до Азії та Європи.

    За інформацією Bloomberg, ADNOC уже здійснила щонайменше три відвантаження LNG на танкери, які фактично «зникали з радарів». Таку активність зафіксувала аналітична компанія Vortexa, яка спеціалізується на моніторингу енергетичних перевезень.

    Супутникові знімки Copernicus Sentinel-2 від 15 травня показали LNG-танкер біля експортного термінала ADNOC на острові Дас в Перській затоці. Водночас жодне судно у цьому районі офіційно не передавало сигналів місцеперебування. Пізніше Vortexa ідентифікувала судно як Umm Al Ashtan. За її даними, танкер припинив передавати координати приблизно за два тижні до цього.

    Експерти пояснюють, що відключення AIS-систем є нетиповою, але дедалі поширенішою практикою у кризових регіонах. Такі дії дозволяють приховати маршрути суден від потенційних атак або спроб блокування. Водночас це значно підвищує ризики для морської навігації та ускладнює контроль міжнародного судноплавства.

    Ситуація в Ормузькій протоці різко загострилася після ударів США та Ізраїлю по іранських цілях 28 лютого 2026 року. Після цього Іран неодноразово натякав на можливість обмеження судноплавства у регіоні, а частина судноплавних компаній почала змінювати маршрути або переглядати страхові умови для перевезень через Перську затоку.

    На тлі ризиків деякі компанії почали розглядати альтернативні сухопутні маршрути транспортування енергоресурсів. Проте такі варіанти залишаються значно дорожчими та складнішими з логістичного погляду. Крім того, вони супроводжуються вищими викидами CO₂ та потребують додаткової інфраструктури.

    Особливе занепокоєння викликає залежність азійських економік від Ормузької протоки. За оцінками міжнародних аналітиків, близько 80–89% нафти, яка проходить через Ормуз, прямує до Китаю, Індії, Японії та Південної Кореї. Через цей маршрут також транспортується значна частина катарського скрапленого газу, який є критично важливим для азійського ринку.

    На цьому тлі світові ринки уважно стежать за діями найбільших енергетичних компаній регіону. ADNOC є одним із ключових експортерів LNG на глобальному ринку та відіграє важливу роль у забезпеченні стабільності постачань після скорочення російського експорту до Європи та постійної напруги на Близькому Сході.

    Аналітики зазначають, що практика «невидимих» танкерів може свідчити про серйозні побоювання енергетичних компаній щодо безпеки судноплавства. Раніше подібні методи вже використовували іранські та венесуельські нафтові танкери під санкціями, однак тепер до такої тактики фактично вдаються і великі державні компанії союзників Заходу.

    Bloomberg також звертає увагу, що останніми тижнями різко зросли ставки страхування суден у Перській затоці. Морські перевізники побоюються не лише можливих атак, а й збоїв у роботі навігаційних систем, ракетних ударів або захоплення суден. У регіоні вже фіксували випадки електронного глушіння GPS-сигналів та навігаційних систем.

    Водночас країни Перської затоки намагаються не допустити повного колапсу морської логістики. ОАЕ та Катар залишаються одними з найбільших експортерів LNG у світі, а будь-які перебої можуть спровокувати нову хвилю зростання цін на газ і нафту.

    Раніше Reuters повідомляло, що деякі азійські покупці вже почали шукати резервні джерела постачання LNG через побоювання щодо Ормузької протоки. У Європі також уважно стежать за ситуацією, оскільки ринок скрапленого газу після 2022 року став одним із ключових факторів енергетичної безпеки ЄС.

    На тлі загострення ситуації в регіоні США посилили військову присутність у Перській затоці. Вашингтон заявляє, що готовий гарантувати свободу судноплавства, однак ризики для глобального енергетичного ринку залишаються високими.

    Експерти попереджають: якщо нестабільність у районі Ормузької протоки триватиме, світ може зіткнутися не лише зі стрибком цін на енергоносії, а й із новою хвилею інфляції та проблемами у глобальній торгівлі. Саме тому поява «невидимих» танкерів уже стала одним із найбільш тривожних сигналів для міжнародного ринку енергоресурсів у 2026 році.

  • «Нафтогаз» уперше за майже рік купив газ на біржі: що стоїть за поверненням компанії на ринок

    «Нафтогаз» уперше за майже рік купив газ на біржі: що стоїть за поверненням компанії на ринок

    Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» уперше з липня 2025 року придбала природний газ на Українській енергетичній біржі. Учасники ринку пов’язують повернення компанії до закупівель із різким зростанням цін на газ у Європі та наслідками російських атак по українській газовій інфраструктурі.

    Про це повідомляє ExPro.

    За даними видання, 14 травня «Нафтогаз Трейдинг» придбав 200 тисяч кубометрів природного газу з постачанням у червні. Середньозважена ціна закупівлі становила 21 667 гривень за тисячу кубометрів без ПДВ або близько 26 тисяч гривень із ПДВ.

    Для порівняння, ринкові ціни на ресурс червня в Україні того дня коливалися у межах від 25 690 до 26 200 гривень за тисячу кубометрів із ПДВ.

    Експерти зазначають, що газ на внутрішньому українському ринку зараз коштує дешевше, ніж у Європі. Саме тому закупівля ресурсу на українській біржі стала економічно вигіднішою для державної компанії.

    До цього «Нафтогаз» тривалий час виступав переважно продавцем ресурсу на біржі, а не покупцем. Востаннє компанія виходила на біржовий ринок для закупівлі газу ще влітку минулого року.

    Аналітики ринку також припускають, що на рішення про повернення до активних закупівель вплинули російські атаки на об’єкти газової інфраструктури.

    Зокрема, 5 травня Росія здійснила масовану комбіновану атаку по об’єктах групи «Нафтогаз» у Сумській та Харківській областях. У компанії тоді повідомляли про пошкодження інфраструктури та втрату частини видобутку.

    Крім того, 13 травня російські війська знову атакували об’єкти «Нафтогазу» у двох областях.

    На цьому тлі Україна продовжує підготовку до наступного опалювального сезону та формування необхідних запасів газу.

    За інформацією ExPro, у 2025 році «Нафтогаз Трейдинг» уже придбав на біржі 34,3 мільйона кубометрів природного газу. Загалом із моменту виходу компанії на біржу для закупівель у 2023 році обсяг придбаного ресурсу сягнув майже 1,29 мільярда кубометрів.

    Окремо експерти звертають увагу на ситуацію з імпортом газу в Україну. У квітні обсяги імпорту впали у 28 разів і стали найнижчими з грудня 2024 року. Основною причиною називають високі ціни на європейському ринку, через які імпортний ресурс став менш вигідним для українських компаній.

    На газовий ринок також впливають загальноєвропейські тенденції. Попри санкції та енергетичну кризу, деякі країни ЄС продовжують купувати російський газ, а ціни на енергоресурси залишаються чутливими до військових ризиків, атак на інфраструктуру та ситуації на Близькому Сході.

    Повернення «Нафтогазу» до активних закупівель на внутрішньому ринку може стати одним із факторів формування цін на газ в Україні найближчими місяцями, особливо напередодні осінньо-зимового періоду.

  • Москва фактично віддала Пекіну ще один сегмент газового ринку

    Москва фактично віддала Пекіну ще один сегмент газового ринку

    Росія почала передавати Китаю контроль над важливою частиною свого енергетичного сектору — страхуванням постачань скрапленого природного газу. Таким чином Кремль намагається зменшити фінансове навантаження та компенсувати втрату доступу до західних страхових ринків після санкцій.

    Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.

    За даними розвідки, Центробанк РФ розіслав великим російським страховим компаніям рекомендації перестраховувати ризики постачань СПГ до Китаю через китайські страхові структури.

    Після 2022 року російські страховики фактично втратили доступ до міжнародного ринку перестрахування, а власних ресурсів дедалі менше вистачає для покриття масштабних ризиків енергетичного експорту та складної логістики.

    У результаті Москва дедалі сильніше залежить від Пекіна не лише як від покупця газу, а й як від фінансового та логістичного партнера.

    У СЗРУ наголошують, що така співпраця відкриває Китаю додаткові механізми впливу на Росію, адже саме страхування визначає умови перевезень, маршрути постачань і загальну стабільність експорту.

    Фактично Пекін отримує можливість впливати на ціну російського газу, вимагати додаткових поступок та диктувати власні умови співпраці.

    За даними китайської митниці, у 2025 році імпорт російського СПГ до КНР зріс на 18,3%. Лише у першому кварталі 2026 року Росія поставила до Китаю 1,4 мільйона тонн скрапленого газу — це на 6,72% більше, ніж роком раніше.

    У розвідці зазначають, що Китай уже фактично став головним і майже безальтернативним ринком для російського СПГ.

    Втім, така залежність несе для Москви серйозні ризики. Китайські компанії враховуватимуть у страховій вартості санкційні, політичні та логістичні ризики, що означає для РФ додаткові витрати та жорсткіші умови.

    Серед потенційних проблем — посилена бюрократія, додаткові вимоги до розкриття інформації та залежність від рішень китайських регуляторів.

    Крім того, Пекін у будь-який момент може змінити умови співпраці: підвищити тарифи, скоротити страхове покриття або вимагати нижчих цін на російський газ.

    У Службі зовнішньої розвідки України заявили, що так званий «розворот Росії на Схід» фактично перетворюється на поступову економічну залежність від Китаю.

    Водночас, попри санкції, Європа продовжує закуповувати російський СПГ. За перші чотири місяці 2026 року країни ЄС імпортували рекордні обсяги скрапленого газу з російського проєкту «Ямал», заплативши за нього майже 3,9 мільярда євро.

  • Дефіцит бюджету РФ різко зріс і вже перевищив річний план

    Дефіцит бюджету РФ різко зріс і вже перевищив річний план

    Дефіцит федерального бюджету Росії стрімко зростає та вже у півтора раза перевищив показник, який російський уряд заклав на весь 2026 рік. Про це повідомляє The Moscow Times із посиланням на попередні дані Міністерства фінансів РФ. Нові цифри свідчать про поглиблення фінансових проблем російської економіки на тлі війни проти України, санкційного тиску, падіння нафтогазових доходів і різкого зростання державних витрат.

    За офіційними даними російського Мінфіну, дефіцит бюджету РФ за січень–квітень 2026 року сягнув 5,88 трлн рублів. Це приблизно 2,5% російського ВВП. Водночас у федеральному бюджеті на весь рік було закладено дефіцит лише на рівні 3,79 трлн рублів або 1,6% ВВП. Таким чином, менш ніж за половину року Росія вже перевищила свій річний план приблизно у 1,5 раза.

    У порівнянні з аналогічним періодом минулого року бюджетний дефіцит зріс майже на 3 трлн рублів. Крім того, лише за один місяць — після завершення першого кварталу — «діра» в бюджеті збільшилася ще на 1,3 трлн рублів, що свідчить про прискорення негативної динаміки.

    Основною причиною погіршення фінансової ситуації залишається різке скорочення доходів від експорту нафти й газу. Російська економіка традиційно значною мірою залежить саме від енергетичного сектору, який забезпечує значну частину валютних надходжень і наповнення бюджету. Однак, за даними Мінфіну РФ, нафтогазові доходи за перші чотири місяці року впали одразу на 38,3%.

    На цьому тлі загальні доходи федерального бюджету скоротилися на 4,5% — до 11,72 трлн рублів. При цьому влада РФ намагається компенсувати втрати за рахунок інших джерел. Зокрема, ненефтогазові надходження формально зросли на 10,2% у порівнянні з минулим роком і досягли 9,42 трлн рублів. Водночас навіть це зростання не змогло перекрити масштабне падіння енергетичних прибутків.

    Окремою проблемою для російського бюджету залишається різке збільшення державних витрат. За перші чотири місяці 2026 року видатки федерального бюджету РФ зросли на 15,7% у річному вимірі та сягнули 17,6 трлн рублів. Це вже близько 40% від усіх витрат, запланованих на рік. Значна частина цих коштів спрямовується на військові потреби, фінансування оборонного комплексу, виробництво зброї, виплати військовим і підтримку регіонів, які постраждали від війни та санкцій.

    Економісти, яких цитує The Moscow Times, сумніваються, що російському Мінфіну вдасться втримати бюджет у межах раніше запланованих показників. На тлі постійного зростання витрат уряд РФ може вдатися до нових податкових рішень, посилення фіскального навантаження на бізнес або скорочення окремих соціальних програм.

    Додатковий тиск на економіку створює ситуація в енергетичному секторі. Раніше Reuters із посиланням на аналітичний центр, близький до російського уряду, повідомляло, що навіть зростання світових цін на нафту вже не здатне суттєво покращити ситуацію для Росії. Серед причин називалися західні санкції, проблеми з експортною логістикою, обмеження на транспортування російської нафти, а також регулярні атаки українських безпілотників по нафтопереробній та енергетичній інфраструктурі РФ.

    За останні місяці в Росії неодноразово повідомляли про удари дронів по нафтобазах, НПЗ та інших стратегічних об’єктах. Частина підприємств тимчасово скорочувала або зупиняла роботу, що впливало як на внутрішній ринок пального, так і на експортні можливості країни. У російських регіонах також зростають витрати на протиповітряну оборону, захист інфраструктури та ліквідацію наслідків атак.

    Аналітики звертають увагу, що нинішня ситуація демонструє структурні проблеми російської економіки, яка дедалі більше працює в режимі воєнної мобілізації. Значна частина ресурсів спрямовується не на розвиток цивільних секторів, а на підтримку військової кампанії та оборонної промисловості. Це поступово посилює дисбаланси всередині економіки, стимулює інфляційний тиск і збільшує залежність бюджету від нестабільних доходів від сировини.

    Попри офіційні заяви російської влади про «стабільність» економіки, фінансові показники свідчать про дедалі серйозніші труднощі. Високі військові витрати, санкції, проблеми з експортом енергоносіїв і скорочення валютних надходжень поступово виснажують резерви та посилюють навантаження на бюджетну систему РФ.

    На цьому тлі частина російських економістів уже попереджає про ризик подальшого уповільнення економічного зростання, девальваційного тиску на рубль і необхідності перегляду бюджетної політики. Водночас Кремль продовжує нарощувати витрати на війну, що робить перспективи стабілізації державних фінансів дедалі менш прогнозованими.