Gorchitsa.info

Позначка: Генштаб

  • Наступ РФ захлинувся: в ISW підрахували, наскільки впали темпи просування російської армії

    Наступ РФ захлинувся: в ISW підрахували, наскільки впали темпи просування російської армії

    Весняно-літній наступ російських військ у 2026 році не приніс Кремлю очікуваних результатів і не забезпечив істотних оперативних успіхів. Попри активізацію штурмових дій на окремих напрямках, темпи просування армії РФ залишаються значно нижчими, ніж торік, а втрати особового складу продовжують стрімко зростати.

    Про це повідомляє Інститут вивчення війни (ISW).

    Згідно з оприлюдненим звітом, у липні 2026 року російські війська просунулися лише на 37,85 квадратного кілометра, що в середньому становить близько 1,22 квадратного кілометра на добу. Водночас аналітики зазначають, що навіть якщо враховувати всі проникнення російських підрозділів на українську територію, загальний показник просування за липень становив приблизно 121,56 квадратного кілометра.

    Для порівняння, у липні 2025 року російські війська окупували близько 455,74 квадратного кілометра української території. Таким чином, нинішні темпи просування виявилися майже вчетверо нижчими, ніж за аналогічний період минулого року.

    В ISW наголошують, що з лютого 2026 року швидкість просування російської армії практично не змінюється. Попри значні людські та матеріальні ресурси, які Кремль продовжує кидати на фронт, російським військам не вдається досягти оперативно важливих результатів.

    Особливу увагу аналітики звернули на бої в районі Костянтинівки Донецької області. У липні російські підрозділи активізували спроби прориву до міста, однак ці атаки не завершилися його захопленням і не забезпечили російській армії жодних стратегічних переваг.

    У звіті підкреслюється, що щомісячні темпи наступу Росії у 2026 році залишаються суттєво нижчими, ніж у відповідні місяці 2025 року, навіть попри локальні просування на окремих ділянках фронту.

    За оцінкою ISW, одним із головних чинників, що стримує наступальні можливості Росії, залишаються активні контратаки українських сил оборони, систематичні удари по російських тилових об’єктах та домінування українських безпілотних систем на полі бою. Саме широке застосування дронів значно обмежує можливості російської армії використовувати бронетехніку та проводити масштабні механізовані наступальні операції.

    Аналітики зазначають, що впродовж липня російське командування здійснило низку механізованих штурмів на різних ділянках фронту. Проте жоден із них не приніс відчутних оперативних успіхів, а втрати техніки й особового складу продовжували зростати.

    У ISW також нагадали, що протягом останніх років Кремль адаптував свою армію до ведення затяжної позиційної війни. Однак навіть така модель бойових дій дедалі менше приносить бажані результати через постійне вдосконалення українських технологій, розвиток безпілотних систем і ефективні удари по військовій логістиці Росії.

    Експерти дійшли висновку, що наразі немає жодних ознак того, що російські війська зможуть найближчим часом суттєво прискорити свій наступ або повернутися до маневреної війни, яка дозволяла б здійснювати масштабні прориви фронту.

    Окремо у звіті звертається увага на різке зростання втрат російської армії. За оцінкою ISW, у липні 2026 року російські війська зазнали найбільших втрат із початку року, при цьому істотного збільшення темпів просування досягти не вдалося.

    За даними Генерального штабу ЗСУ, лише протягом липня російська армія втратила 42 860 військовослужбовців. Це стало найвищим місячним показником втрат РФ за весь час повномасштабної війни. Для порівняння, у лютому 2026 року цей показник становив 26 090 осіб, після чого втрати окупантів щомісяця зростали.

    Раніше аналітики ISW також повідомляли, що російське військове командування подає президенту РФ Володимиру Путіну викривлену інформацію про ситуацію на фронті. Зокрема, йдеться про заяви щодо нібито швидкого просування російських військ у Харківській та Сумській областях. У Генеральному штабі ЗСУ ці повідомлення неодноразово спростовували, зазначаючи, що українські сили не лише стримують наступ противника, а й успішно проводять контратаки на окремих напрямках.

  • Драпатий і Хмара готують звільнення Плахути та заміну понад 50 керівників ТЦК

    Драпатий і Хмара готують звільнення Плахути та заміну понад 50 керівників ТЦК

    Командувач Сил територіальної оборони генерал-майор Ігор Плахута буде відправлений у відставку найближчими двома тижнями. Після цього саме командування Сил ТрО як окремого роду військ планують розформувати, а його підрозділи передати під пряме управління регіональних угруповань військ.

    Це рішення, яке готували і чекали вже давно, стане одним із перших великих структурних кроків нової зв’язки — головнокомандувача Михайла Драпатого та тимчасово виконуючого обов’язки міністра оборони Євгена Хмари. Обидва отримали від президента мандат на наведення порядку в системі комплектування та на зміну обличчя мобілізації. Розформування Сил ТрО вписується в цю логіку напряму.

    Зараз Сили територіальної оборони залишаються окремою вертикаллю зі своїм командувачем, штабом і системою рекрутингу. Передача бригад і батальйонів регіональним угрупованням означає, що ТрО перестануть існувати як самостійний рід військ. Підрозділи збережуться, але будуть вбудовані в загальну систему управління сухопутними силами та оперативними командуваннями. Це прибирає паралельну структуру, яка за попереднього головнокомандувача Олександра Сирського зберігала значну автономію.

    За словами джерела у Міноборони та Генеральному штабі, саме Драпатий разом із Хмарою дотиснуть цю реформу. Плахута — один із найближчих до Сирського генералів. Він працював його заступником в оперативно-стратегічному угрупованні «Хортиця» і був призначений командувачем ТрО у лютому 2024 року в рамках тієї ж кадрової конфігурації. Поєднання близької прив’язки до попереднього головнокомандувача і накопиченої репутаційної ваги робить його відставку одним із найбільш очікуваних і символічних кроків нової команди.

    Паралельно серйозні зміни чекають штурмові полки Сухопутних військ і полки десантно-штурмових військ. Є ймовірність, що частину штурмових підрозділів тимчасово і точково виведуть з фронту для перевірки та подальшого перепідпорядкування іншим бригадам. Це відбувається на тлі вже прийнятих Драпатим рішень: з 26 липня штурмовим полкам фактично призупинили поповнення особовим складом із резервних батальйонів і через ТЦК. Раніше окремі штурмові частини, які користувалися особливим покровительством, розросталися далеко за штатні норми і мали пріоритет при відборі людей.

    Саме цей пріоритет став однією з причин, через які серйозні розбірки очікують і територіальні центри комплектування. Джерело вказує, що в низки ТЦК існували стійкі зв’язки зі штурмовими підрозділами, що давало останнім перевагу в комплектуванні. У серпні-вересні планують замінити понад п’ятдесят керівників ТЦК. Це збігається з уже триваючими масштабними перевірками Державного бюро розслідувань: наприкінці липня обшуки пройшли в понад ста центрах по всій країні.

    Ситуація з СБУ, за оцінкою джерела, виглядає складнішою і поки не має такої ж чіткої траєкторії кадрових рішень. У найближчі тижні офіційно оформлять відставку Плахути і почнуть передачу підрозділів ТрО під регіональне управління. Паралельно триватиме аудит комплектування штурмових частин, а окремі з них можуть бути тимчасово виведені з лінії зіткнення. Одночасно розгорнеться хвиля кадрових замін у ТЦК, яка зачепить як обласний, так і районний рівні.

    У дипломатичному і переговорному плані подібні реформи сигналізують партнерам про спробу нової команди взяти під контроль одну з найтоксичніших сфер — мобілізацію та розподіл людей. Наскільки це вплине на сприйняття України як передбачуваного партнера, залежатиме від того, наскільки швидко і прозоро зміни будуть реалізовані.

  • Зеленський провів нараду з військовим керівництвом: Генштаб готує зміни на фронті

    Зеленський провів нараду з військовим керівництвом: Генштаб готує зміни на фронті

    Президент України Володимир Зеленський провів нараду з керівництвом Збройних сил України, Міністерства оборони та Офісу президента, за підсумками якої анонсував нові рішення щодо організації роботи на фронті. За його словами, Генеральний штаб готує системні зміни, які мають покращити управління військами, прискорити реагування на дії російських окупантів та надати українським бригадам більше можливостей для оборони.

    Про це президент повідомив у своєму Telegram.

    За словами Зеленського, під час наради було детально проаналізовано ситуацію на передовій та визначено кроки для підвищення ефективності роботи українських військ. Він зазначив, що Генеральний штаб ЗСУ вже готує низку системних змін, які мають удосконалити управління бойовими діями.

    Зокрема, нововведення повинні забезпечити більш точну оцінку обстановки на першій лінії фронту, дозволити швидше реагувати на зміни бойової ситуації та розширити можливості бригад для відбиття російських штурмових атак.

    Президент наголосив, що українські військові продовжують стримувати наступ російських військ і не дозволяють окупантам досягти поставлених політичним керівництвом РФ цілей.

    «Вони реально тримають позиції України та не дозволяють армії окупанта досягати тих цілей, які визначило для неї російське політичне керівництво. Слава Україні!», – заявив Зеленський.

    Під час наради глава держави заслухав доповіді Головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого, начальника Генерального штабу Ігоря Скибюка, виконувача обов’язків міністра оборони Євгенія Хмари та заступника керівника Офісу президента Павла Паліси.

    Учасники зустрічі обговорили низку ключових питань, що стосуються оборони країни. Зокрема, йшлося про заходи у відповідь на російські балістичні атаки, поточну ситуацію на фронті, насамперед на напрямках Слов’янська та Костянтинівки, роботу українського морського експортного коридору та подальші кроки щодо його розвитку.

    Окрему увагу приділили проведенню операцій із завдання ударів по важливих військових цілях окупантів. Раніше Зеленський повідомляв, що українські Сили оборони продовжують завдавати ударів по російських військових об’єктах у тимчасово окупованому Криму та оновили перелік пріоритетних цілей.

    Нарада відбулася після чергової масованої атаки Росії на Україну в ніч проти 30 липня. Тоді російські війська застосували понад 70 ракет і більш як 280 ударних безпілотників. Коментуючи наслідки атаки, Зеленський також звернув увагу на необхідність прискорення постачання ракет до систем протиповітряної оборони від міжнародних партнерів, наголосивши на важливості посилення української ППО.

  • «Недоторканних не буде»: Драпатий запустив масштабний аудит ЗСУ

    «Недоторканних не буде»: Драпатий запустив масштабний аудит ЗСУ

    У Збройних силах України розпочався комплексний аудит військових частин, який має показати реальний рівень боєготовності підрозділів, стан їхнього забезпечення, укомплектованість особовим складом та ефективність управління. Головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий заявив, що перевірки не матимуть формального характеру, а винятків для окремих командирів або частин не буде.

    За словами головнокомандувача, головною метою аудиту є не механічний пошук винних, а отримання об’єктивної картини стану війська. Перевірка має допомогти встановити, які підрозділи справді здатні ефективно виконувати бойові завдання, де існують системні проблеми та які рішення необхідно ухвалити для посилення армії.

    Під час аудиту планують оцінювати рівень матеріального й технічного забезпечення, кількість і якість підготовки особового складу, реальну укомплектованість частин, організацію бойової підготовки, роботу штабів, ефективність командування та здатність підрозділів швидко реагувати на зміни ситуації на фронті.

    Драпатий наголосив, що жодних «недоторканних» під час перевірок не буде. Якщо аудит виявить службову недбалість, зловживання, свідоме приховування проблем або рішення, що призвели до втрат і зниження боєздатності, відповідальні особи мають понести передбачену законом відповідальність.

    Водночас новий головнокомандувач підкреслює, що аудит не повинен перетворитися на кампанію покарань заради показових кадрових рішень. Його завданням має бути визначення реальних причин проблем: нестачі людей, неправильного розподілу ресурсів, слабкої підготовки, неефективного командування чи надмірної бюрократії.

    Старт перевірки відбувається через кілька днів після призначення Михайла Драпатого головнокомандувачем Збройних сил України. 22 липня 2026 року його офіційно представили на чолі українського війська. Раніше він командував Сухопутними військами та Об’єднаними силами, а також керував угрупованнями на найбільш складних напрямках фронту.

    Після призначення Драпатий назвав серед своїх основних пріоритетів посилення протиповітряної оборони, розвиток безпілотних систем, покращення підготовки військовослужбовців і скорочення зайвої бюрократії. Він також заявляв про необхідність створити в армії правила, за яких правильні рішення не залежатимуть виключно від особистої сміливості окремого командира або підтримки конкретного керівництва.

    Аудит військових частин може стати першим великим випробуванням для нового командування. Українська армія веде затяжну війну, одночасно стикаючись із нестачею особового складу, необхідністю постійно поповнювати підрозділи, масштабувати використання дронів і адаптувати управління до швидких змін на полі бою.

    Окремою проблемою залишається нерівномірність між підрозділами. Частина бригад має досвідчене командування, стабільні системи підготовки, власні школи операторів безпілотників та ефективно організовану логістику. Інші частини можуть мати критичний дефіцит людей, техніки, зв’язку або спеціалістів.

    Напередодні голова фонду «Повернись живим» Тарас Чмут повідомляв, що для оцінювання військових частин була створена цифрова система приблизно зі 160 критеріїв. За його словами, серед показників можуть враховуватися втрати особового складу, бойові результати, кількість утрачених і повернутих територій, рівень забезпечення та наявність підготовлених екіпажів безпілотників.

    Чмут також висловив думку, що за результатами перевірки частину найслабших бригад варто розформувати, а їхній особовий склад, озброєння та техніку передати досвідченішим з’єднанням. Водночас це є позицією волонтера, а не офіційно оголошеним рішенням Генерального штабу або головнокомандувача.

    За словами Чмута, аналіз даних нібито показав значну різницю між частинами. У деяких підрозділах бракує екіпажів безпілотних систем, підготовлених командирів і належної структури управління. На його переконання, збереження таких частин лише на папері може призводити до розпорошення обмежених ресурсів.

    Водночас точні критерії аудиту, його тривалість, перелік частин та можливі кадрові наслідки офіційно детально не розкриваються. Це зрозуміло з огляду на воєнний стан: частина даних про укомплектованість, озброєння, втрати та реальну боєздатність військових формувань є чутливою і не може публікуватися у відкритому доступі.

    Важливо також відрізняти нову перевірку від повідомлень, які поширювалися в медіа в середині липня. Тоді в соцмережах заявляли, що масштабний аудит бойових бригад нібито вже виявив перевитрати на 300 млрд гривень. Генеральний штаб офіційно спростував цю інформацію і наголосив, що станом на той момент у 2026 році масштабні аудити в бойових бригадах не проводилися.

    Таким чином, нинішній аудит є новим процесом, оголошеним уже після кадрових змін у командуванні Збройних сил. Його не слід автоматично пов’язувати з раніше поширеними повідомленнями про нібито виявлені мільярдні перевитрати.

    Одним із ключових питань стане те, чи матимуть результати перевірки практичні наслідки. Аудити в державних структурах часто завершуються підготовкою звітів і рекомендацій, які згодом реалізуються лише частково. Драпатий фактично пообіцяв інший підхід: проблеми мають не просто фіксуватися, а ставати основою для конкретних управлінських рішень.

    Це може означати заміну неефективних командирів, посилення успішних частин людьми та технікою, зміну системи підготовки, скорочення дублюючих структур і перерозподіл ресурсів на користь підрозділів, які демонструють кращі результати.

    Окрему увагу, ймовірно, приділятимуть якості управління. Драпатий раніше відкрито говорив про системні проблеми в армії та необхідність персональної відповідальності командирів. У червні 2025 року він подавав у відставку з посади командувача Сухопутних військ після російського удару по навчальному підрозділу, пояснюючи рішення нездатністю повністю викорінити командну культуру, в якій відповідальність за помилки часто перекладається на підлеглих.

    Його нинішня заява про відсутність «недоторканних» продовжує цю лінію. Вона означає, що формальний статус, попередні заслуги чи близькість до керівництва не повинні захищати посадовців від оцінки їхніх реальних результатів.

    Проте аудит відбуватиметься у надзвичайно складних умовах. Частини, які тривалий час утримують найважчі ділянки фронту, можуть мати великі втрати та низьку укомплектованість не через погане командування, а через постійне бойове навантаження. Тому оцінювання лише за кількісними показниками може дати викривлену картину.

    Саме тому комплексний підхід має враховувати не лише втрати чи зміну лінії фронту, але й умови, у яких діяла конкретна бригада, співвідношення сил, доступність резервів, забезпечення боєприпасами, рівень підтримки авіації, артилерії та безпілотних систем.

    За підсумками аудиту керівництво ЗСУ має отримати реальну карту сильних і слабких сторін війська. Це необхідно для правильного розподілу мобілізаційного ресурсу, західної військової допомоги, техніки, боєприпасів та підготовлених фахівців.

    Публічні результати перевірки, ймовірно, будуть обмеженими через секретність. Однак про ефективність аудиту можна буде судити за подальшими кадровими рішеннями, змінами у структурі військ, перерозподілом ресурсів і ситуацією на фронті.

    Сам Драпатий наголошує, що перевірка має стати основою для рішень, здатних підвищити ефективність Збройних сил. Головним показником успіху буде не кількість покараних посадовців, а те, чи стануть підрозділи краще забезпеченими, підготовленими та здатними виконувати бойові завдання з меншими втратами.

  • Зеленський розповів, чим займатимуться Сирський і Гнатов після відставки

    Зеленський розповів, чим займатимуться Сирський і Гнатов після відставки

    Колишній головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський та ексначальник Генерального штабу Андрій Гнатов після звільнення з посад не залишать військову службу. Вони передаватимуть свій досвід новому керівництву ЗСУ та допомагатимуть у розвитку українського війська. Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Ірландії Міхолом Мартіном у Києві.

    За словами глави держави, досвід обох генералів є надзвичайно цінним для української армії, тому держава має намір максимально використати їхній професійний потенціал. Зеленський особливо відзначив роботу Олександра Сирського, наголосивши, що він має значний бойовий досвід і провів низку успішних військових операцій.

    «Ми все розуміємо, тому безумовно будемо робити так, щоб і Олександр Станіславович, і Андрій Гнатов, скажімо так, не відпочивали, а передавали досвід новому командуванню», — заявив президент.

    Зеленський уточнив, що Сирський та Гнатов співпрацюватимуть із новопризначеним головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, надаватимуть консультації та ділитимуться власним досвідом, що має забезпечити безперервність управління військом і збереження напрацьованих підходів.

    Раніше джерела РБК-Україна повідомляли, що після відставки Сирський і Гнатов не займатимуться операційним керівництвом військами. За інформацією співрозмовника, їх планують залучити до стратегічної, аналітичної та консультативної роботи. Зокрема, для Сирського одним із можливих напрямків діяльності називали систему військової освіти, де його досвід може бути корисним для підготовки майбутніх командирів.

    Нагадаємо, 21 липня президент України ухвалив рішення про зміну керівництва Збройних сил, призначивши новим головнокомандувачем ЗСУ Михайла Драпатого. Кадрові перестановки відбулися на тлі суспільного резонансу після звільнення міністра оборони Михайла Федорова та серії протестів у Києві й інших містах. Після призначення Драпатого президент уже визначив для нового головнокомандувача перелік першочергових завдань, які мають посилити боєздатність української армії в умовах триваючої війни.

  • Одразу після звільнення Федорова: Єрмак відвідав командний пункт Сирського — що відбувається

    Одразу після звільнення Федорова: Єрмак відвідав командний пункт Сирського — що відбувається

    Андрій Єрмак увечері 16 липня відвідав пункт управління головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського в одній з прифронтових областей. Про це повідомила «Українська правда» з посиланням на власні джерела серед військових та правоохоронців. За інформацією співрозмовників видання, зустріч відбулася вже після звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони та на тлі його гучного публічного конфлікту з головнокомандувачем ЗСУ.

    Деталі самої зустрічі наразі залишаються невідомими. Джерела не розкрили ні її тривалості, ні тем, які обговорювалися під час візиту. Також відсутні офіційні коментарі від Андрія Єрмака або Генерального штабу. «Українська правда» повідомила, що звернулася до Єрмака за коментарем та направила офіційний запит Олександру Сирському, однак на момент публікації відповіді не було.

    Поява інформації про поїздку Єрмака викликала підвищену увагу через політичний контекст останніх днів. За кілька годин до цього президент Володимир Зеленський оголосив про кадрові зміни в Міністерстві оборони після відкритого конфлікту між тодішнім міністром оборони Михайлом Федоровим та головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. Зеленський визнав, що співпраця між двома керівниками фактично зайшла у глухий кут, а суперечності негативно впливали на роботу оборонного сектору.

    Сам Михайло Федоров після відставки заявив, що неодноразово пропонував президенту змінити головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського та начальника Генерального штабу Андрія Гнатова. На його думку, такі кадрові рішення були необхідні для переходу до сучаснішої моделі ведення війни, розвитку технологічних рішень та активнішого застосування асиметричних засобів боротьби проти Росії. Федоров стверджував, що практично всі ініціативи Міністерства оборони щодо реформування армії стикалися із системним спротивом військового командування.

    У відповідь на ці заяви Сирський не вступав у публічну полеміку. Він лише зазначив, що сподівається на подальшу роботу Федорова в українській команді та подякував йому за зроблене. Водночас президент Зеленський підтвердив, що між міністром оборони та головнокомандувачем існували серйозні розбіжності щодо управління військом, мобілізації та вирішення проблем на фронті.

    За даними джерел «Української правди», саме конфлікт між Федоровим і Сирським став однією з головних причин рішення президента про кадрові зміни. Зеленський підкреслив, що в умовах війни Міністерство оборони та Генеральний штаб повинні працювати як єдина система, а постійне протистояння між двома центрами ухвалення рішень є неприйнятним.

    Відставка Федорова спричинила помітний суспільний резонанс. У Києві та низці інших міст України відбулися акції на його підтримку. Учасники протестів закликали президента повернути Федорова на посаду та не змінювати курс на цифровізацію армії й розвиток сучасних технологій. За інформацією міжнародних агентств, звільнення одного з найпопулярніших урядовців стало причиною найбільших внутрішньополітичних протестів за останній час.

    На цьому тлі візит Єрмака до Сирського став предметом активного обговорення. Водночас жодних підтверджених даних про зміст переговорів наразі немає. Будь-які припущення щодо ухвалення кадрових рішень, обговорення ситуації навколо Федорова чи майбутнього керівництва ЗСУ залишаються непідтвердженими.

    Варто зазначити, що повідомлення стосується лише самого факту поїздки, який, за даними «Української правди», підтвердили джерела серед військових та правоохоронців. Інформації про те, чи були присутні інші посадовці, скільки тривала зустріч і які рішення могли бути ухвалені, наразі немає.

    Паралельно президент Зеленський продовжив формування нового складу уряду. Він повідомив про намір запропонувати Верховній Раді кандидатуру Євгенія Хмари на посаду міністра оборони, а до ухвалення відповідного рішення Хмара виконуватиме обов’язки очільника оборонного відомства. Таким чином, кадрові зміни відбуваються одночасно із пошуком нової моделі взаємодії між Міністерством оборони та Генеральним штабом.

    На цей момент офіційних заяв щодо візиту Єрмака до командного пункту Сирського не оприлюднено, а тому його мета та результати залишаються невідомими. Єдиним підтвердженим фактом є сам візит, про який повідомили джерела «Української правди», тоді як будь-які інші версії або припущення наразі не підтверджені.

  • Сирському шукають заміну – Зеленський планує звільнити головнокомандувача ЗСУ. Джерела

    Сирському шукають заміну – Зеленський планує звільнити головнокомандувача ЗСУ. Джерела

    За інформацією наших джерел, протягом наступного тижня може бути звільнений головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.

    “Сирського можуть звільнити протягом тижня, наразі йому шукають заміну.

    Зеленський у такій ситуації, що йому доведеться ухвалити жорстке рішення” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше екс-міністр МЗС Дмитро Кулеба заявив, що головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський теж має бути звільнений, якщо у нього був конфлікт з Михайлом Федоровим, що призвело до відставки міністра оборони.

  • Путін може відкрити новий фронт: у Раді назвали найнебезпечніший напрямок

    Путін може відкрити новий фронт: у Раді назвали найнебезпечніший напрямок

    Росія після виборів до Державної думи може спробувати відкрити новий фронт проти України. Одним із найбільш імовірних напрямків називають Чернігівську область, а у разі домовленостей Кремля з Білоруссю ситуація може стати ще складнішою. Про це заявив секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, полковник СБУ Роман Костенко.

    У Верховній Раді попередили про нову загрозу

    За словами Костенка, після завершення виборчої кампанії в Росії Кремль може активізувати військові дії та спробувати розширити театр бойових дій.

    Нардеп наголосив, що одним із потенційних напрямків наступу є Чернігівщина. Особливе занепокоєння викликає можливий сценарій, за якого Росія отримає підтримку Білорусі.

    «Якщо вони відкриють Чернігівський фронт, а не дай Боже ще домовляться з Білоруссю, то тих сил і засобів, які ми маємо зараз, буде далеко недостатньо. У такому разі Україні доведеться шукати додаткові ресурси для оборони», – заявив Костенко в ефірі «Київ24».

    За його словами, у разі розширення фронту Україні доведеться перерозподіляти сили та залучати додаткові резерви.

    Експерти не бачать ознак великого наступу зараз

    Водночас військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко вважає, що наразі російське угруповання у Брянській області не має достатньої чисельності для масштабної наступальної операції.

    За його оцінкою, найближчим часом загроза для Чернігівської області може проявлятися у вигляді:

    • диверсійно-розвідувальних груп;
    • локальних рейдів у прикордонній смузі;
    • спроб розширення так званої «буферної зони».

    Разом із тим експерт наголошує, що ситуація може змінюватися, тому за накопиченням російських сил необхідно постійно стежити.

    Що кажуть прикордонники

    Раніше речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко зазначав, що Росія може спробувати здійснювати наступальні дії на Чернігівському напрямку не лише за участі Білорусі, а й із власної території.

    За його словами, саме такий сценарій нині виглядає більш реалістичним, хоча українські військові уважно контролюють ситуацію вздовж усього північного кордону.

    «Флеш»: війна переходить у нову фазу

    Паралельно радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов («Флеш») заявив, що характер війни поступово змінюється.

    За його словами, дедалі більшого значення набувають далекобійні удари по тиловій інфраструктурі. Росія, на його думку, намагатиметься атакувати практично будь-які об’єкти на глибину до 100 кілометрів від кордону.

    Серед потенційних цілей він назвав:

    • автозаправні станції;
    • логістичні склади;
    • поштові відділення;
    • підприємства;
    • залізничну інфраструктуру;
    • електропідстанції;
    • бази будівельної та сільськогосподарської техніки.

    Водночас Бескрестнов підкреслив, що Україна також має достатній потенціал для ударів по військовій та критичній інфраструктурі Росії.

    Яка ситуація на фронті

    Попри заяви про можливе відкриття нового напрямку, основні наступальні зусилля російська армія продовжує зосереджувати на сході України.

    За даними Генерального штабу та військового командування, найбільш напруженою залишається ситуація на Лиманському, Покровському та Куп’янському напрямках. Російські війська також продовжують спроби розширити так звану буферну зону на півночі Харківської області.

    Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський раніше заявляв, що Росія не відмовилася від планів повної окупації Луганської та Донецької областей, а також прагне посилити наступальні дії у Запорізькій та Дніпропетровській областях.

    Остаточних ознак підготовки нового фронту поки немає

    Наразі заяви про можливий наступ на Чернігівщину залишаються оцінками окремих політиків і військових експертів. Офіційних повідомлень Генерального штабу ЗСУ про підготовку Росією масштабної наступальної операції саме на цьому напрямку наразі немає.

    Водночас українські військові продовжують уважно контролювати ситуацію на північному кордоні, враховуючи можливість зміни обстановки у разі перекидання російських резервів або зміни позиції Білорусі.

  • Зеленський створив Об’єднані сили швидкого реагування

    Зеленський створив Об’єднані сили швидкого реагування

    Президент України Володимир Зеленський оголосив про початок масштабної реформи одного з найважливіших напрямків розвитку української армії та підписав указ про створення Об’єднаних сил швидкого реагування у складі Сухопутних військ Збройних сил України. Нове формування має об’єднати штурмові підрозділи, сучасні безпілотні системи, артилерію, розвідку та інші бойові компоненти в єдину структуру, здатну максимально швидко реагувати на зміну ситуації на фронті.

    Про це глава держави повідомив під час вечірнього звернення, а відповідний документ оприлюднений на сайті президента України.

    За словами Володимира Зеленського, рішення є частиною глибокої трансформації штурмових військ, яка проводиться після комплексного аналізу їхньої роботи, досвіду бойових дій та проблем, що накопичилися останнім часом.

    Президент наголосив, що зміни стосуються не лише організаційної структури чи бойового застосування підрозділів, а й принципів управління, кадрової політики та ставлення до військовослужбовців.

    Він визнав, що у функціонуванні окремих штурмових частин існують питання, які потребують негайного вирішення.

    За словами глави держави, правоохоронні органи вже здійснюють необхідні процесуальні дії щодо окремих випадків, а зміни відбудуться також на рівні військового керівництва.

    «Проведена необхідна трансформація штурмових військ. Багато є питань, проблем, які треба вирішити. Передусім, у ставленні до людей. Правоохоронні органи роблять процесуальні кроки. Також на рівні управління штурмовими військами будуть зміни. Я підписав указ про створення Об’єднаних сил швидкого реагування», – заявив президент.

    Зеленський пояснив, що нове формування має стати принципово новою бойовою складовою української армії, яка відповідатиме вимогам сучасної війни.

    За його словами, йдеться не про створення ще одного окремого підрозділу, а про формування комплексної системи, здатної діяти максимально оперативно та ефективно на найбільш складних ділянках фронту.

    Президент наголосив, що Об’єднані сили швидкого реагування мають поєднати бойовий досвід українських штурмових військ із сучасними технологіями, які дедалі більше визначають перебіг війни.

    До їхнього складу планують інтегрувати ударні та розвідувальні безпілотні комплекси, артилерійські підрозділи, сучасні системи управління, засоби радіоелектронної боротьби, розвідки, зв’язку та інші елементи, необхідні для ведення сучасних бойових дій.

    «Це має бути нова складова Збройних Сил України, яка поєднає в собі боєздатність штурмових військ, необхідну безпілотну складову, необхідну артилерійську складову та інші засоби для максимально оперативного реагування на фронті, і це має бути сучасна штурмова складова, технологічна», – зазначив Зеленський.

    Президент підкреслив, що нинішня війна демонструє вирішальне значення швидкості ухвалення рішень, мобільності військ, використання безпілотних технологій та тісної взаємодії різних видів озброєння.

    Саме тому нове формування створюється як інтегрована система, здатна виконувати широкий спектр бойових завдань без тривалого залучення додаткових сил.

    Одночасно глава держави повідомив, що вже визначив військового, який відповідатиме за створення та розвиток Об’єднаних сил швидкого реагування.

    Це завдання доручено Герою України, бригадному генералу Дмитру Волошину, який нині командує 8-м корпусом Десантно-штурмових військ.

    За словами Зеленського, саме Волошин має необхідний практичний досвід ведення сучасної війни, управління великими військовими з’єднаннями та авторитет серед особового складу.

    Президент висловив упевненість, що офіцер здатний забезпечити подальший розвиток бойових можливостей Збройних сил України у цьому напрямку.

    Дмитро Волошин проходить службу у Збройних силах України з 2008 року.

    З початком російської агресії у 2014 році він постійно бере участь у бойових діях.

    За роки війни офіцер пройшов шлях від командира окремих підрозділів до керівника одного з найбільших десантно-штурмових корпусів української армії.

    До призначення командиром 8-го корпусу Десантно-штурмових військ він очолював 82-гу окрему десантно-штурмову Буковинську бригаду.

    Під його керівництвом військові брали участь у звільненні правобережної Херсонщини, обороні Бахмута та Соледара, контрнаступальних діях на Запорізькому напрямку, боях за Вовчанськ, а також у Курській операції.

    У травні 2025 року Волошин очолив новостворений 8-й корпус Десантно-штурмових військ.

    За особисту мужність і успішне командування військами йому було присвоєно звання Героя України.

    Президентський указ визначає конкретні кроки щодо реалізації реформи.

    Документ доручає Кабінету Міністрів України, головнокомандувачу Збройних сил України та Генеральному штабу розпочати організаційні заходи зі створення Об’єднаних сил швидкого реагування у складі Сухопутних військ.

    Крім того, уряд і військове керівництво повинні підготувати окремі пропозиції щодо можливого створення Об’єднаних сил швидкого реагування як самостійного роду сил Збройних сил України.

    Таким чином, у перспективі нова структура може отримати окремий статус поряд із вже існуючими родами військ.

    Окремим пунктом документа Міністру оборони України та головнокомандувачу ЗСУ доручено невідкладно подати президентові кандидатуру на посаду командувача Об’єднаних сил швидкого реагування.

    Указ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

    Оголошення про створення нового військового формування пролунало на тлі резонансних подій навколо 425-го окремого штурмового полку «Скеля».

    Наприкінці червня журналісти видання «Бабель» оприлюднили масштабне розслідування, згідно з яким із кінця 2025 року до весни 2026 року серед новобранців полку померли щонайменше 26 військовослужбовців.

    За даними журналістів, ці смерті не були пов’язані з бойовими діями.

    Родичі окремих загиблих повідомляли про можливе несвоєчасне надання медичної допомоги, випадки жорстокого поводження та фізичного насильства.

    Командування полку відкинуло ці звинувачення.

    Після публікації матеріалу Державне бюро розслідувань розпочало кримінальне провадження щодо можливих неправомірних дій стосовно військовослужбовців.

    До перевірки також долучився Офіс Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

    Командування Сухопутних військ повідомило, що співпрацює зі слідством та контролює ситуацію.

    Сам полк «Скеля» підтвердив загибель 25 із 26 військовослужбовців, згаданих у журналістському розслідуванні, однак заявив, що причини більшості смертей наразі встановлюються.

    10 липня Державне бюро розслідувань також повідомило про затримання військовослужбовця полку, якому інкримінують побиття двох військових у Харківській області.

    Саме на цьому тлі президент окремо наголосив, що під час реформування штурмових військ особливу увагу необхідно приділити захисту прав військовослужбовців, якості управління та відповідальності командирів.

    Створення Об’єднаних сил швидкого реагування має стати не лише структурною реформою, а й переходом до нової моделі ведення бойових дій, у якій ключову роль відіграватимуть технології, швидкість реагування, інтеграція різних бойових компонентів та ефективне управління військами.

    На думку військового керівництва, нове формування дозволить значно підвищити оперативність дій української армії, швидше реагувати на зміни оперативної обстановки, ефективніше використовувати сучасні безпілотні комплекси та забезпечити тісну взаємодію між різними видами озброєння.

    Запровадження Об’єднаних сил швидкого реагування також розглядається як один із етапів масштабної модернізації Збройних сил України, яка триває в умовах повномасштабної війни та враховує досвід найінтенсивніших бойових операцій останніх років.

  • Сирський поставив жорстку вимогу командирам: військових мають готувати кожні 60 днів

    Сирський поставив жорстку вимогу командирам: військових мають готувати кожні 60 днів

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що командири всіх рівнів зобов’язані забезпечувати ротацію військовослужбовців, які виконують бойові завдання на передовій, не рідше ніж один раз на 60 днів. За його словами, своєчасна заміна особового складу є одним із ключових чинників збереження життя та здоров’я українських захисників, підтримання їхньої боєздатності та забезпечення справедливого ставлення до військовослужбовців.

    Про це головнокомандувач повідомив у своїх соціальних мережах, підбиваючи підсумки роботи Збройних сил України за перше півріччя 2026 року.

    За словами Сирського, питання ротації військових стало одним із центральних під час великої підсумкової наради за участю командування Збройних сил. Під час засідання військове керівництво проаналізувало оперативну обстановку на фронті, особливості побудови оборони українських бригад, забезпечення підрозділів особовим складом, а також проблеми, пов’язані з надто тривалим перебуванням військовослужбовців безпосередньо на бойових позиціях.

    Головнокомандувач наголосив, що командири повинні шукати всі можливості для того, щоб військові не залишалися на передовій довше визначеного терміну.

    «Командири зобов’язані знаходити можливості для проведення ротацій особового складу не рідше, ніж один раз на 60 днів. Це питання життя і здоров’я наших воїнів, їхньої боєздатності та справедливого ставлення до людей», – заявив Сирський.

    Він підкреслив, що тривале перебування на передових позиціях без належного відпочинку та відновлення негативно впливає як на фізичний, так і на психологічний стан військовослужбовців. Постійне перебування під обстрілами, високе нервове напруження, нестача сну, складні побутові умови та значне фізичне навантаження поступово виснажують навіть найбільш підготовлених бійців.

    За словами головнокомандувача, саме тому система ротацій повинна працювати безперебійно, а командири мають особисто відповідати за організацію своєчасної заміни особового складу.

    Під час підсумкової наради командування також проаналізувало оперативну побудову бригад в обороні та можливості більш ефективного використання людських ресурсів. Окрему увагу приділили випадкам, коли військовослужбовці перебували на бойових позиціях значно довше рекомендованих термінів.

    За результатами обговорення було наголошено на необхідності удосконалення системи управління підрозділами, планування резервів та забезпечення достатньої кількості особового складу для проведення регулярних ротацій навіть на найскладніших ділянках фронту.

    Заява Сирського прозвучала після того, як він підписав окремий наказ щодо обов’язкової ротації військовослужбовців, які виконують бойові завдання на передньому краї. Документ має встановити єдиний підхід до організації служби та покласти персональну відповідальність на командирів за дотримання визначених термінів перебування військових на позиціях.

    Фактично нові вимоги стали реакцією на низку резонансних випадків, які останнім часом набули широкого розголосу.

    Найбільш обговорюваною стала ситуація навколо військовослужбовців 14-ї окремої механізованої бригади 2-го механізованого батальйону, які виконували бойові завдання на Харківському напрямку.

    Родичі військових повідомили, що окремі бійці перебували на передових позиціях без повноцінної ротації близько восьми місяців. За їхніми словами, військовослужбовці не лише тривалий час не отримували можливості для відпочинку, а й опинилися у вкрай складних умовах забезпечення.

    Зокрема, повідомлялося про систематичну нестачу продуктів харчування, питної води та інших необхідних ресурсів. Родичі також заявляли про виснаження військових та критичне погіршення морально-психологічного стану особового складу.

    Після широкого суспільного резонансу Генеральний штаб Збройних сил України провів службову перевірку.

    За її результатами було ухвалено кадрові рішення щодо командування. Генеральний штаб повідомив про звільнення командирів 14-ї окремої механізованої бригади та 10-го армійського корпусу.

    У Генштабі пояснили, що причинами стали приховування реального стану справ на окремих ділянках фронту, прорахунки в управлінні підрозділами, неналежне забезпечення військовослужбовців, а також втрата окремих позицій.

    Проблему тривалого перебування військових на передовій неодноразово порушувала й військова омбудсманка Ольга Решетилова.

    В одному з інтерв’ю вона повідомила, що дослідження, проведене Офісом військового омбудсмана, свідчить про серйозні психологічні наслідки надмірно довгого перебування на бойових позиціях.

    За її словами, приблизно після 40 днів безперервної служби на передовій у військовослужбовців суттєво зростає рівень фізичного та емоційного виснаження.

    Решетилова зазначала, що після такого періоду людина нерідко починає втрачати відчуття небезпеки, а інколи стає байдужою до власного життя, що різко підвищує ризики загибелі чи отримання поранень.

    Вона наголосила, що з військової точки зору настільки тривале перебування особового складу на бойових позиціях не можна вважати ефективним, адже виснажений військовослужбовець не здатний виконувати свої завдання так само результативно, як після відпочинку та відновлення.

    Саме тому питання ротації дедалі частіше порушується не лише у військовому середовищі, а й на державному рівні.

    Військові експерти також наголошують, що регулярна заміна особового складу є стандартною практикою сучасних армій світу. Вона дозволяє підтримувати високий рівень боєготовності підрозділів, мінімізувати психологічне виснаження військових, зберігати їхню мотивацію та запобігати професійному вигоранню.

    На цьому тлі заява Олександра Сирського фактично підтверджує намір Генерального штабу зробити систему ротацій одним із пріоритетів у роботі командирів усіх рівнів. Відтепер саме вони нестимуть персональну відповідальність за своєчасну заміну військовослужбовців, які виконують бойові завдання на найнебезпечніших ділянках фронту.

    У військовому керівництві наголошують, що своєчасна ротація є не лише питанням організації служби, а й одним із найважливіших факторів збереження життя українських захисників, підтримання їхнього фізичного та психологічного стану, а також забезпечення стабільної боєздатності підрозділів в умовах тривалої повномасштабної війни.