Gorchitsa.info

Позначка: гібридна війна

  • Українці проти НАТО в кібернавчаннях: перемогу визначив мінімальний розрив

    Українці проти НАТО в кібернавчаннях: перемогу визначив мінімальний розрив

    Під час масштабних багатоденних навчань із моделювання гібридних загроз, які включали кібератаки, інформаційні операції та кризове управління, команда НАТО з невеликим відривом здобула перемогу над українськими учасниками, які в межах сценарію виступали у ролі держави-агресора. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на організаторів і учасників симуляції.

    Навчання були частиною серії тестувань готовності країн-членів Альянсу до протидії сучасним формам дезінформації та гібридних атак, які дедалі частіше використовуються у реальних конфліктах. Особливістю цього сценарію стало те, що українська команда брала участь не в традиційній оборонній ролі, а моделювала дії сторони, яка веде кібератаки та інформаційний тиск на іншу державу.

    Симуляція проходила у Центрі кібербезпеки НАТО в польському Бидгощі — унікальній структурі, де спільно працюють представники Альянсу та українські фахівці. Саме там було розгорнуто складний сценарій вигаданої геополітичної кризи, у якій держава Перанца зіткнулася з серією взаємопов’язаних атак і катастроф.

    За умовами моделі, Перанца опинилася в умовах повного енергетичного блекауту після масштабної кібератаки на її критичну інфраструктуру. Вимкнення електроенергії спричинило ланцюгову кризу: збої у транспорті, комунікаціях і роботі державних установ. На цьому тлі паралельно розгорталися інші кризові події, включно з великою повінню та атакою хакерів на фінансову систему, що дозволило протестувати здатність сторін одночасно управляти кількома надзвичайними ситуаціями.

    Українська команда, яка в рамках сценарію представляла умовну державу Карті, зосередилася на інформаційних операціях і масованому впливі через цифрові платформи. Учасники активно використовували інструменти штучного інтелекту для створення великої кількості контенту, спрямованого на формування суспільних настроїв у країні-супротивнику, посилення недовіри до влади та розкручування тем неефективності державного управління.

    У межах симуляції в соціальних мережах поширювалися повідомлення, які апелювали до емоцій населення, підкреслювали слабкість урядових структур і водночас пропонували альтернативні джерела допомоги. В одному з таких змодельованих повідомлень фігурувала теза про те, що “Перанца не може допомогти, а Карті — може”, що відображало класичну логіку інформаційного протистояння в умовах кризи.

    Команда Перанци, у свою чергу, будувала комунікацію навколо теми національної єдності, стабільності та контролю ситуації. Основний акцент робився на запобіганні паніці, протидії чуткам і дезінформації, а також збереженні довіри до державних інституцій у момент одночасного виникнення кількох криз.

    За підсумками триденного моделювання міжнародне журі, до складу якого увійшли експерти з кібербезпеки, науковці та фахівці з інформаційних операцій, оцінило дії обох команд як надзвичайно близькі за ефективністю. НАТО у підсумку отримало перемогу, однак із мінімальною різницею в балах, а в окремих сценаріях відрив між сторонами був практично відсутній.

    Окремо експерти відзначили, що українська команда продемонструвала високий рівень адаптивності, швидкість реагування та креативний підхід до використання сучасних цифрових інструментів, зокрема технологій штучного інтелекту. Водночас представники журі звернули увагу на те, що в деяких етапах симуляції українські учасники змінювали інформаційні акценти надто динамічно, що ускладнювало формування єдиної довгострокової комунікаційної стратегії.

    У відповідь українські учасники зазначили, що у реальних умовах гібридної війни інформаційне середовище змінюється надзвичайно швидко, а здатність оперативно коригувати повідомлення є ключовою перевагою. Вони наголосили, що сучасні інформаційні операції не можуть будуватися за статичними правилами, оскільки суспільні настрої та інформаційні потоки перебувають у постійній динаміці.

    Симуляція в Бидгощі стала черговим етапом поглиблення співпраці між Україною та НАТО у сфері кібербезпеки та протидії гібридним загрозам. Вона також продемонструвала, що інформаційні війни сьогодні є повноцінним фронтом сучасних конфліктів, де боротьба ведеться не лише за території, а й за суспільну свідомість, довіру та контроль над інформаційним простором.

    Нагадаємо, раніше міжнародні ЗМІ повідомляли про інші навчання з участю українських військових, під час яких вони демонстрували високу ефективність у використанні безпілотних технологій, зокрема у змодельованих бойових сценаріях проти сил НАТО.

  • “Росія готує новий удар по Європі”: прем’єрка Данії зробила тривожну заяву про майбутню агресію Кремля

    “Росія готує новий удар по Європі”: прем’єрка Данії зробила тривожну заяву про майбутню агресію Кремля

    Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен виступила з жорстким попередженням щодо безпекової ситуації в Європі, заявивши, що Росія не відмовилася від своїх імперських амбіцій і може готувати новий етап агресії вже за межами України. На її думку, країни Європейського Союзу та НАТО повинні серйозно сприймати ризик подальшої ескалації, адже Кремль дедалі активніше демонструє готовність до конфронтації із Заходом.

    В інтерв’ю польському виданню Gazeta Wyborcza глава данського уряду наголосила, що не може передбачити точний сценарій розвитку подій, однак переконана: Європа зіткнеться з новою хвилею російської агресії.

    «На жаль, такий сценарій можливий. Я не можу передбачити, як і де саме загостриться ситуація. Я також не можу передбачити, з чим ми матимемо справу. Але я впевнена, що ми зіткнемося з новою хвилею агресії з боку Росії», – заявила Фредеріксен.

    За словами прем’єрки Данії, повномасштабна війна проти України від самого початку виходила далеко за межі українського питання. Вона переконана, що Кремль прагне не лише контролювати Україну, а й змінити систему безпеки в усій Європі, повернувшись до моделі сфер впливу, в якій Росія намагається диктувати умови сусіднім державам.

    «Ця війна з самого початку була про Росію. Росію, яка мріє про відбудову своєї імперії, яка претендує на право приймати рішення щодо Європи, хоча не має на це права», – наголосила очільниця данського уряду.

    Фредеріксен вкотре підкреслила, що підтримка України залишається найефективнішим способом стримування російської експансії. На її переконання, українські військові сьогодні фактично захищають не лише власну державу, а й безпеку всього європейського континенту.

    «Висновок може бути лише один, і він не змінився з початку цієї війни: ми повинні підтримувати Україну всім, що маємо, будь-якою ціною», – заявила прем’єр-міністерка.

    Особливу увагу вона звернула на гібридні методи впливу, які Росія вже активно використовує проти західних країн. Йдеться про кібератаки, диверсії, інформаційні операції, спроби впливу на вибори, кампанії дезінформації та інші інструменти дестабілізації.

    «З 2022 року ми бачимо, на що здатна Росія, і ми бачимо, як вона стає дедалі агресивнішою. Вона веде гібридну війну на нашій території, і я думаю, що вона готується до нападу», – зазначила Фредеріксен.

    Водночас глава уряду Данії визнала, що багато європейських держав досі не адаптувалися до нової реальності та продовжують діяти так, ніби епоха великих воєн у Європі залишилася в минулому.

    «Ми все ще поводимося так, ніби живемо в мирні часи», – зауважила вона.

    Заява данської прем’єрки прозвучала на тлі низки аналогічних попереджень від західних політиків, військових та розвідок. У квітні міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Берлін має намір зробити німецьку армію найсильнішою в Європі через зростаючу загрозу з боку Росії. Уряд Німеччини вже затвердив масштабне збільшення оборонних витрат та прискорення переозброєння Бундесверу.

    Ще одним тривожним сигналом стала оцінка нідерландської військової розвідки MIVD. У відомстві припустили, що після завершення активної фази війни проти України Росія може відновити свої військові можливості настільки швидко, що вже протягом року буде здатна створити загрозу країнам НАТО.

    Країни Балтії також відкрито заявляють про підготовку до можливих кризових сценаріїв. НАТО останнім часом посилює свою присутність на східному фланзі, збільшує кількість навчань і переглядає систему командування для прискорення перекидання військ до Латвії, Естонії та Литви у разі загострення ситуації.

    Окремо західні експерти звертають увагу на стратегічне значення острова Готланд у Балтійському морі. У Швеції неодноразово заявляли, що Росія теоретично може спробувати здійснити провокацію або локальну операцію для перевірки готовності Альянсу реагувати відповідно до статті 5 Північноатлантичного договору.

    На цьому тлі Данія продовжує активно підтримувати Україну як у військовій, так і у фінансовій сферах. Копенгаген входить до числа європейських держав, які надали Києву значні пакети військової допомоги, включно з артилерійськими системами, бронетехнікою та фінансуванням виробництва озброєння.

    Заява Метте Фредеріксен вкотре демонструє, що в багатьох європейських столицях дедалі серйозніше оцінюють ризики подальшого загострення безпекової ситуації. На думку західних політиків, результат війни в Україні безпосередньо вплине на майбутню стабільність Європи, а підтримка Києва залишається ключовим фактором стримування Росії та запобігання можливому розширенню конфлікту на інші країни континенту.

  • Санду позбавила громадянства двох уродженців України: рішення ухвалили на тлі напруги навколо Придністров’я

    Санду позбавила громадянства двох уродженців України: рішення ухвалили на тлі напруги навколо Придністров’я

    Президентка Молдови Мая Санду підписала указ про припинення громадянства для двох уродженців України. Відповідний документ уже оприлюднили на офіційному сайті глави держави. Рішення стало черговим кроком молдовської влади на тлі посилення напруги навколо невизнаного Придністров’я та зростання безпекових ризиків у регіоні.

    Згідно з указом, громадянства Молдови позбавили Валерія Кніщука та Віталія Морля. У документі не уточнюється, які саме підстави стали причиною такого рішення. Водночас у Молдові подібні укази часто пов’язують із питаннями національної безпеки, наявністю іншого громадянства, участю в діяльності, яка суперечить інтересам держави, або отриманням паспорта на підставі неправдивих даних.

    Офіційний Кишинів наразі не оприлюднив додаткових деталей щодо двох уродженців України. Указ має стандартний формат і лише констатує факт припинення громадянства відповідно до чинного законодавства Молдови.

    Це вже не перший подібний крок з боку влади Молдови за останні тижні. Ще 25 травня Мая Санду підписала окремий указ про позбавлення громадянства п’ятьох осіб, які проживали на території невизнаного Придністров’я. Тоді молдовські медіа та експерти звернули увагу, що рішення ухвалили на тлі посилення безпекової риторики Росії щодо регіону.

    У Кишиневі дедалі частіше наголошують, що Придністров’я залишається одним із ключових факторів ризику для національної безпеки Молдови. Самопроголошена “Придністровська Молдавська Республіка”, яка контролює частину території на лівому березі Дністра, не визнається міжнародною спільнотою і офіційно вважається частиною Молдови.

    На території Придністров’я досі перебуває російський військовий контингент, а Москва роками підтримує регіон політично, економічно та військово. Після початку повномасштабної війни РФ проти України питання безпеки навколо Придністров’я стало ще більш чутливим як для Кишинева, так і для Києва.

    Регіон має спільний кордон з Україною, а українська влада неодноразово попереджала про ризики провокацій або використання території Придністров’я у гібридних операціях Росії.

    Додаткову напругу спричинили нещодавні рішення Кремля щодо мешканців невизнаної республіки. У травні президент РФ Володимир Путін підписав указ про спрощення процедури отримання російського громадянства для жителів Придністров’я.

    У Москві пояснили це “необхідністю підтримки співвітчизників”, однак у Молдові таку ініціативу сприйняли як ще один інструмент посилення російського впливу у регіоні.

    Президентка Молдови Мая Санду раніше вже критикувала дії Кремля навколо Придністров’я. Вона заявляла, що Росія намагається використовувати регіон як важіль тиску на Молдову та перешкоджати європейській інтеграції країни.

    Останні рішення про припинення громадянства експерти також розглядають у ширшому контексті посилення контролю над питаннями безпеки. Після початку великої війни в Україні Молдова активізувала перевірки щодо осіб, які можуть бути пов’язані з проросійськими структурами, незаконними схемами отримання документів або діяльністю, що загрожує державним інтересам.

    Водночас офіційний Кишинів намагається уникати різких формулювань, аби не провокувати додаткове загострення з Москвою чи Придністров’ям.

    Окрему увагу до теми привернув і той факт, що новий указ стосується саме уродженців України. Утім наразі немає жодних офіційних заяв про те, що рішення було ухвалене через їхнє українське походження чи зв’язки з Україною.

    У молдовському законодавстві передбачено кілька підстав для припинення громадянства. Серед них — добровільна відмова, служба в іноземних військах без дозволу держави, загроза національній безпеці або отримання паспорта незаконним шляхом.

    На цьому тлі Молдова продовжує зміцнювати співпрацю з Європейським Союзом та партнерами у сфері безпеки. Після російського вторгнення в Україну країна різко посилила заходи контролю на кордонах, активізувала боротьбу з проросійськими мережами впливу та збільшила фінансування оборонного сектору.

    Європейські партнери неодноразово заявляли, що Молдова залишається однією з потенційних цілей російського гібридного впливу. Особливу увагу при цьому приділяють саме Придністров’ю, де Москва зберігає політичну та військову присутність.

    Нагадаємо, у 2022–2025 роках у регіоні неодноразово фіксували дивні інциденти — вибухи, атаки на адміністративні будівлі та повідомлення про нібито “теракти”. У Кишиневі та Києві тоді припускали, що подібні події могли бути елементом інформаційних або гібридних операцій для дестабілізації ситуації.

    Наразі влада Молдови не повідомляє, чи можуть бути нові рішення про позбавлення громадянства в найближчий час. Водночас аналітики припускають, що Кишинів продовжить жорсткіше реагувати на будь-які ризики, пов’язані з Придністров’ям, російським впливом та питаннями безпеки.

  • Сікорський оцінив загрозу для НАТО: Росія не готова до великого вторгнення, але готує інші сценарії

    Сікорський оцінив загрозу для НАТО: Росія не готова до великого вторгнення, але готує інші сценарії

    Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що наразі Росія не має можливостей для масштабного наступу проти країн НАТО. Водночас він попередив, що Альянс має бути готовим до диверсій, провокацій та інших форм гібридної агресії з боку Кремля.

    Про це очільник польської дипломатії написав у соцмережі X, коментуючи безпекову ситуацію в Європі на тлі війни Росії проти України.

    За словами Сікорського, попри агресивну риторику Москви та регулярні погрози на адресу Заходу, Кремль сьогодні не має достатніх ресурсів для прямого масштабного вторгнення на територію НАТО. Польський міністр наголосив, що підготовку до такого сценарію західні союзники змогли б зафіксувати заздалегідь.

    “Росія сьогодні не в стані провести велике наступальне вторгнення проти НАТО, а якби вона до цього готувалася, то ми б це помітили — у нас є супутникова розвідка. Ми бачили концентрацію ста тисяч солдатів навколо України, яка наростала місяцями”, — зазначив Сікорський.

    Таким чином глава МЗС Польщі провів паралель із подіями напередодні повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році, коли західні розвідки фіксували поступове накопичення російських військ біля українських кордонів.

    Сікорський також визнав, що наміри російського диктатора Володимира Путіна виявилися значно небезпечнішими, ніж багато хто очікував у Західній Європі. Саме тому, за його словами, будь-які сигнали з боку Москви необхідно сприймати максимально серйозно.

    Втім, головну небезпеку зараз можуть становити не танкові колони на кордонах НАТО, а так звані гібридні методи впливу. Польський міністр попередив, що Росія здатна активізувати диверсійні операції, кібератаки, інформаційні кампанії та інші дії “нижче порогу відкритої війни”.

    “Мова йде про провокації та диверсії, які не є справжнім вторгненням, але можуть дестабілізувати ситуацію”, — пояснив він.

    Подібні побоювання останніми роками регулярно озвучують Польща, країни Балтії та Фінляндія. Західні спецслужби неодноразово повідомляли про зростання активності російських агентурних мереж у Європі, а також про спроби втручання у внутрішню політику, кібератаки та кампанії дезінформації.

    На цьому тлі Фінляндія вже посилює заходи безпеки на кордоні з Росією. Раніше фінське Міністерство внутрішніх справ ініціювало законопроєкт щодо продовження тимчасових обмежень, спрямованих на боротьбу з нелегальним перетином східного кордону. У Гельсінкі побоюються, що Москва може використовувати міграційний тиск як інструмент гібридної війни.

    Польща залишається однією з найактивніших країн НАТО у питанні стримування Росії. Після початку повномасштабної війни в Україні Варшава суттєво збільшила оборонні витрати, активно модернізує армію та зміцнює східний фланг Альянсу.

    Останніми місяцями напруга між Росією та НАТО посилилася через нові погрози Кремля, масштабні військові навчання та агресивну риторику російських чиновників щодо можливого конфлікту із Заходом. Особливе занепокоєння викликають заяви про удари по європейських столицях та ядерні погрози.

    Водночас у самому НАТО неодноразово заявляли, що не бачать ознак безпосередньої підготовки Росії до атаки на країни Альянсу. Однак союзники продовжують зміцнювати оборону східного флангу, нарощувати військову присутність та модернізувати системи протиповітряної оборони.

    На думку західних аналітиків, війна проти України суттєво виснажила російську армію — як у кадровому, так і в технічному плані. Саме це наразі обмежує можливості Кремля для масштабної конфронтації з НАТО.

  • Литва попередила про російський GPS-спуфінг: сигнали можуть впливати на всю Європу

    Литва попередила про російський GPS-спуфінг: сигнали можуть впливати на всю Європу

    Литва попередила про суттєве розширення російських можливостей у сфері радіоелектронної боротьби, заявивши, що Росія здатна здійснювати підміну та спотворення супутникових навігаційних сигналів GPS на відстані до 450 кілометрів углиб території Європи. Йдеться про технологію GPS-спуфінгу, яка дозволяє створювати фальшиві координати, вводити в оману навігаційні системи та потенційно впливати на безпеку авіації, морського транспорту і критичної інфраструктури.

    Про це заявив заступник голови Служби регулювання зв’язку Литви Даріус Кулєсіу, повідомляє Reuters. За його словами, з початку 2025 року Росія значно розширила свою технічну інфраструктуру для здійснення таких операцій. Зокрема, кількість антен у Калінінградській області, яка межує з країнами Європейського Союзу та НАТО, зросла з трьох до 36, що, на думку литовських фахівців, свідчить про системний характер підготовки до масштабного глушіння та підміни сигналів.

    Калінінградський регіон у цьому контексті розглядається як ключовий вузол російської системи радіоелектронного впливу на Балтійський регіон. Його географічне розташування дозволяє потенційно впливати одразу на кілька країн ЄС, включно з Литвою, Польщею та Латвією, а також на морські та повітряні маршрути в Балтійському морі. Литовські регулятори зазначають, що раніше подібні випадки фіксувалися епізодично, однак тепер вони набули постійного характеру.

    За даними литовської сторони, перші сигнали втручання у GPS-системи спостерігалися ще під час саміту НАТО у Вільнюсі у 2023 році, але тоді вони мали короткочасний і локальний характер. Нині ж, як стверджують у Вільнюсі, йдеться про безперервний і системний вплив, який може бути частиною ширшої гібридної стратегії тиску на країни Європи та Альянсу.

    Зона потенційного впливу російських систем GPS-спуфінгу, за оцінками литовських експертів, охоплює значну частину Північної та Східної Європи. У зоні ризику опиняються акваторія Балтійського моря, Естонія, Латвія, Литва, велика частина Польщі, а також окремі регіони Фінляндії, Швеції та навіть Білорусі. Це означає, що порушення навігаційних сигналів може впливати як на цивільну авіацію, так і на морське судноплавство, де точність GPS є критично важливою для безпеки маршрутів.

    Окрему увагу литовські фахівці звертають на вплив таких технологій на мобільні та телекомунікаційні мережі. У прикордонних районах Литви, особливо поблизу Калінінградської області, вже фіксуються перебої у роботі зв’язку та зниження якості сигналу. За спостереженнями, інтенсивність цих збоїв може зростати у періоди активізації російських систем радіоелектронної боротьби, зокрема на тлі атак українських безпілотників по території Російської Федерації.

    Литовська сторона наголошує, що такі дії створюють не лише технічні незручності, а й реальні ризики для безпеки. Авіаційні служби змушені коригувати маршрути або переходити на резервні системи навігації, що підвищує навантаження на операторів і збільшує ризики помилок. Морські перевізники також стикаються з труднощами у точному визначенні координат, що особливо небезпечно у вузьких судноплавних зонах Балтійського моря.

    Європейські експерти з безпеки вже тривалий час попереджають, що Росія активно використовує засоби радіоелектронної боротьби як інструмент гібридного впливу. Подібні методи дозволяють чинити тиск на країни ЄС і НАТО без прямого військового зіткнення, створюючи постійну напругу в критичній інфраструктурі та змушуючи держави витрачати додаткові ресурси на захист навігаційних і комунікаційних систем.

    На тлі цих подій українські розвідувальні структури також повідомляють про посилення російських гібридних операцій, зокрема в інформаційній сфері. За їхніми даними, паралельно з технічними засобами впливу Москва активізує дезінформаційні кампанії, спрямовані на дестабілізацію ситуації в Україні та послаблення міжнародної підтримки Києва.

    Таким чином, ситуація з GPS-спуфінгом у Балтійському регіоні розглядається як частина ширшої системної стратегії, яка включає як кібернетичні та радіоелектронні методи впливу, так і інформаційні операції. Експерти наголошують, що такі дії поступово формують нову реальність гібридної безпеки в Європі, де межа між військовими та невійськовими загрозами стає дедалі більш розмитою.

  • Фальшивий виклик до будинку президента Польщі: слідство перевіряє можливий слід іноземних спецслужб

    Фальшивий виклик до будинку президента Польщі: слідство перевіряє можливий слід іноземних спецслужб

    У Польщі розслідують інцидент із фальшивим викликом екстрених служб до будинку родини президента країни Кароля Навроцького у Гданську. Польські правоохоронці не виключають, що за провокацією можуть стояти іноземні спецслужби.

    Про це повідомляє Polskie Radio.

    За даними польських медіа, рятувальники отримали повідомлення про нібито пожежу та зупинку серця у квартирі родини Навроцького. Після прибуття на місце пожежники не змогли зв’язатися з мешканцями помешкання, а тому були змушені відчинити двері та проникнути до квартири. Згодом з’ясувалося, що вдома нікого не було, а сам виклик виявився неправдивим.

    Головний комендант Державної пожежної служби Польщі Войцех Кручек заявив, що рятувальники діяли відповідно до чинних процедур.

    «Дзвінок на номер, з якого надійшов виклик, не дав результату. Також не вдалося зв’язатися через домофон. Командир не мав інформації, у чиєму саме помешканні відбуваються події», — пояснив Кручек.

    Заступник міністра внутрішніх справ Польщі Чеслав Мрочек повідомив, що поліція вже суттєво просунулася у встановленні осіб, причетних до фальшивого виклику.

    За його словами, протягом найближчих 12 годин можуть з’явитися перші офіційні результати розслідування.

    «Із усією відповідальністю заявляю, що винуватці не залишаться безкарними. Поліція на правильному шляху», — заявив Мрочек.

    Колишній керівник польської розвідки, полковник Анджей Дерлатка, припустив, що подібні інциденти можуть бути елементом гібридних операцій іноземних спецслужб.

    На його думку, країни, зацікавлені у дестабілізації Польщі, можуть використовувати внутрішні політичні конфлікти для розхитування ситуації в державі.

    «Цілком очевидно, що східні спецслужби розхитують ситуацію. У цьому немає жодного сумніву. Конфлікт усередині країни найбільше послаблює державу», — заявив Дерлатка.

    Інцидент стався на тлі посилення уваги польських служб безпеки до можливих російських диверсій та шпигунської діяльності.

    Раніше польські правоохоронці повідомляли про затримання трьох осіб, яких підозрюють у шпигунстві та роботі на користь Росії.

    Останніми роками у Польщі неодноразово заявляли про зростання кількості кібератак, інформаційних провокацій та спроб дестабілізації, пов’язаних із діяльністю російських спецслужб.

    Особливу увагу у Варшаві приділяють безпеці державних посадовців та критичної інфраструктури на тлі війни Росії проти України та активної підтримки Києва з боку Польщі.

  • Фінляндія засудила російську дезінформацію проти України та країн Балтії

    Фінляндія засудила російську дезінформацію проти України та країн Балтії

    Фінляндія виступила з різкою заявою на підтримку Естонії, Латвії та Литви та засудила чергову хвилю російської дезінформації, яка стосується нібито використання територій країн Балтії Україною для запуску безпілотників по цілях у Росії. У Гельсінкі наголосили, що ці звинувачення не мають жодного підтвердження та є частиною ширшої кампанії інформаційного впливу, яку веде Москва проти держав Європи.

    Офіційну позицію оприлюднила міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен. Вона підкреслила, що російські заяви, спрямовані проти країн Балтії, є системними та вписуються у загальну стратегію дезінформаційних операцій, які супроводжують повномасштабну війну Росії проти України.

    За словами Валтонен, Фінляндія повністю підтримує держави Балтії, які стали об’єктами інформаційних атак з боку Росії. Вона заявила: «Фінляндія рішуче на боці тих країн, які стали цілями російської дезінформації та брехні. Правда і свобода мають перемогти». У Гельсінкі наголошують, що подібні наративи мають на меті посіяти недовіру між союзниками та створити додаткову напругу в регіоні Балтійського моря.

    Протягом останніх днів низка європейських столиць також публічно підтримала країни Балтії. У Польщі заявили, що ситуація є однозначною з точки зору міжнародного права та політичної відповідальності: агресором є Росія, тоді як Україна та її партнери діють у межах самооборони. У Бельгії звинувачення Москви назвали «чистою фантазією», підкресливши відсутність будь-яких доказів або підтверджених фактів.

    Напруженість навколо інформаційного простору Балтійського регіону зросла після низки інцидентів із появою або падінням безпілотників у прикордонних зонах. Після цього російські офіційні структури почали просувати версію про нібито використання територій країн Балтії для організації українських ударів по Росії. Ці твердження були спростовані як урядами відповідних держав, так і союзниками по ЄС та НАТО.

    19 травня Служба зовнішньої розвідки Російської Федерації заявила про нібито плани України запускати безпілотники з території Латвії. У тій же заяві прозвучали погрози на адресу Риги, зокрема твердження про «відомі координати центрів ухвалення рішень» на латвійській території та заяви, що членство в НАТО нібито не гарантує безпеки. У Латвії ці заяви назвали провокаційними, безпідставними та такими, що мають ознаки інформаційного тиску.

    Естонія та Латвія після цього викликали російських дипломатів для офіційного протесту. У Таллінні та Ризі наголосили, що подібні заяви лише посилюють напруженість у регіоні та є елементом гібридного тиску. Крім того, президенти Естонії, Латвії та Литви провели координаційну розмову, присвячену інцидентам із «заблукалими безпілотниками» та інформаційним атакам з боку Росії.

    У європейських столицях дедалі частіше підкреслюють, що інформаційний компонент став невід’ємною частиною сучасної війни. Аналітики вказують, що Росія системно використовує дезінформацію для формування альтернативних наративів, спрямованих на підрив єдності ЄС і НАТО, а також для тиску на країни, які підтримують Україну.

    Фінляндія, яка нещодавно приєдналася до НАТО, окремо наголошує на важливості колективної реакції на подібні інформаційні операції. У Гельсінкі зазначають, що дезінформація є інструментом, який може мати реальні наслідки для безпеки регіону, оскільки впливає на політичні рішення, суспільну думку та міждержавні відносини.

    Таким чином, ситуація навколо заяв Росії щодо країн Балтії вкотре продемонструвала високий рівень інформаційної напруги в регіоні. Європейські держави дедалі частіше координують свої дії у відповідь на подібні кампанії, підкреслюючи необхідність спільної протидії дезінформації та підтримки України в умовах триваючої війни.

  • Держдума РФ дозволила Путіну вводити війська за кордон

    Держдума РФ дозволила Путіну вводити війська за кордон

    Держдума РФ ухвалила закон, який розширює повноваження Путіна щодо застосування військ за кордоном — документ дозволяє вводити армію під приводом “захисту громадян”

    Державна дума Росії ухвалила у другому та третьому читаннях законопроєкт, який фактично розширює юридичні підстави для використання російських збройних сил за межами країни. Документ передбачає можливість направлення військ до інших держав за рішенням президента РФ Володимира Путіна нібито з метою “захисту прав російських громадян”. Про це повідомляє російське агентство “Інтерфакс”.

    Згідно з текстом законопроєкту, підставою для застосування армії може стати ситуація, коли громадяни РФ за кордоном нібито піддаються затриманню, утриманню або кримінальному переслідуванню з боку іноземних судових чи правоохоронних органів. У такому разі президент отримує право ухвалювати рішення про використання збройних сил для “захисту” цих осіб.

    Фактично нові норми формалізують розширене трактування “захисту громадян”, яке може дозволяти військове втручання в справи інших держав без окремого міжнародного мандата або багатосторонніх процедур. У документі не деталізуються механізми контролю або обмеження такого рішення, що надає президенту РФ значний простір для одноосібного ухвалення рішень.

    За ухвалення законопроєкту проголосували 381 депутат Держдуми, що становить 84,7% від загального складу нижньої палати парламенту. Голосів “проти” або “утримався” не було зафіксовано.

    Розгляд ініціативи відбувався на тлі зростаючої напруги між Росією та країнами Заходу, а також серії попереджень з боку НАТО та європейських спецслужб щодо можливих сценаріїв подальшої ескалації. Західні аналітики раніше неодноразово заявляли про ризики гібридних провокацій, зокрема в регіоні Балтії, де Росію підозрюють у спробах тестування реакції НАТО через інформаційні, кібер- та інші непрямі методи впливу.

    У 2025 році керівник німецької федеральної розвідки BND попереджав про можливість цілеспрямованих провокацій проти країн Балтії за сценаріями, подібними до тих, що раніше застосовувалися в інших регіонах. Водночас начальник Генерального штабу Франції генерал Фаб’єн Мандон заявляв, що європейським країнам слід готуватися до потенційного прямого зіткнення з Росією у середньостроковій перспективі — протягом найближчих кількох років.

    Окремо аналітики Інституту вивчення війни (ISW) у своїх оцінках зазначають, що Росія перебуває на етапі структурної перебудови військової системи, включно зі створенням нових військових округів та посиленням присутності поблизу кордону з Фінляндією. Також фіксуються випадки глушіння GPS-сигналів і диверсійної активності в окремих країнах Європи, які західні експерти пов’язують із ширшими елементами гібридної стратегії Кремля.

    Новий закон, за оцінками міжнародних оглядачів, формально закріплює механізм, який може спростити ухвалення рішень про військові операції за межами Росії, зменшуючи політичні та юридичні обмеження для їхнього запуску. У країнах Заходу цей крок уже розглядають як черговий сигнал посилення конфронтаційного курсу Москви у відносинах із НАТО та ЄС.

  • Німеччина відповіла на погрози Росії щодо Києва

    Німеччина відповіла на погрози Росії щодо Києва

    Німеччина заявила, що не має наміру змінювати роботу свого посольства в Києві, попри погрози з боку Росії та інформаційні заклики про можливу небезпеку для іноземних дипломатичних місій в українській столиці. Про це повідомив федеральний міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль, коментуючи останні заяви російського керівництва, які супроводжуються риторикою про загострення ситуації навколо Києва.

    За словами глави німецького МЗС, Берлін уважно стежить за розвитком безпекової ситуації в Україні та перебуває у постійному контакті з союзниками, чиї дипломатичні представництва також продовжують роботу в Києві. Водночас він підкреслив, що Німеччина не розглядає сценарії евакуації чи скорочення своєї присутності, оскільки це розцінюється як політичний сигнал, на який Кремль, за його словами, і розраховує.

    Вадефуль наголосив, що Німеччина не піддається тиску і не дозволить залякати себе погрозами. Він прямо вказав, що добре розуміє методи, які використовує Росія у своїй зовнішній політиці, включно з інформаційними кампаніями, психологічним тиском і спробами впливу на рішення західних урядів. За його словами, такі дії є частиною ширшої стратегії Москви, спрямованої на послаблення підтримки України з боку міжнародних партнерів.

    У Берліні вважають, що нинішня риторика Росії щодо можливих ударів по Києву та заклики до евакуації іноземних представництв не є випадковими, а вписуються у модель гібридного впливу, яка поєднує військові дії, інформаційний тиск і дипломатичні сигнали. Метою таких заяв, на думку німецької сторони, є створення атмосфери невизначеності та страху, що мало б вплинути на рівень підтримки України з боку її союзників.

    Попри це, у МЗС Німеччини підкреслюють, що дипломатична присутність у Києві має принципове значення і є важливою складовою підтримки України в умовах повномасштабної війни. Робота посольства розглядається не лише як інституційна взаємодія між державами, а й як політичний сигнал про довгострокову солідарність з Україною.

    Окремо Йоганн Вадефуль прокоментував можливість потенційних контактів із російською стороною. Він не виключив, що у майбутньому такі переговори можуть відбутися, однак наголосив, що будь-які дипломатичні кроки можливі лише за умови реальних змін у поведінці Москви. Йдеться насамперед про припинення бойових дій та готовність до конструктивного діалогу щодо завершення війни проти України.

    На цьому тлі позиція Європейського Союзу залишається узгодженою: країни-члени не планують згортати діяльність своїх дипломатичних місій у Києві, попри періодичні заклики з боку Росії про необхідність евакуації іноземного персоналу. У Брюсселі та столицях держав ЄС розглядають такі заяви як елемент політичного та інформаційного тиску, який не має впливати на реальні рішення щодо присутності дипломатів в Україні.

    Таким чином, реакція Німеччини фактично підтверджує спільну позицію західних партнерів України, які продовжують підтримувати роботу своїх дипломатичних представництв у Києві навіть в умовах війни та регулярних російських погроз. У Берліні наголошують, що така присутність є важливою не лише з практичної точки зору, а й як демонстрація довіри до української держави та її здатності функціонувати попри воєнні виклики.

  • Європа фіксує зростання загроз проти опонентів Росії за кордоном

    Європа фіксує зростання загроз проти опонентів Росії за кордоном

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році європейські уряди та спецслужби фіксують зростання кількості інцидентів, які можуть бути пов’язані зі спробами тиску, стеження та потенційних атак проти опонентів російського режиму за кордоном. Про це повідомляє abc News із посиланням на західних посадовців та матеріали розвідки, а також на дані правоохоронних органів країн ЄС.

    За оцінками європейських урядовців, йдеться не про окремі поодинокі випадки, а про більш системну тенденцію, яка посилилася після 2022 року. У фокусі потенційних загроз опиняються російські опозиційні активісти, військові перебіжчики, правозахисники та особи, які публічно підтримують Україну або критикують політику Кремля. Представники спецслужб зазначають, що географія таких інцидентів охоплює різні країни Європи, що, на їхню думку, свідчить про розширення масштабів активності.

    Одним із найбільш показових прикладів, який наводять європейські медіа та слідчі матеріали, є ситуація навколо російського активіста Володимира Осечкіна, який перебуває під державною охороною у Франції з 2022 року. Французька влада вважає, що йому може загрожувати серйозна небезпека. За даними судових документів, у квітні 2025 року група чоловіків російського походження протягом кількох годин спостерігала за будинком Осечкіна на південному заході Франції, фіксуючи об’єкт на фото та відео. Сам активіст раніше повідомляв про ознаки стеження, а слідчі розглядали це як можливу підготовку до подальших дій.

    У низці інших країн Європейського Союзу також фіксувалися інциденти, які викликали занепокоєння правоохоронців. У Литві спецслужби заявляли про розкриття змов, які могли бути спрямовані проти осіб, пов’язаних із підтримкою України та російських опозиційних діячів. У Німеччині повідомлялося про запобігання можливим операціям проти представників оборонного сектору та українських посадовців, які працюють у сфері безпеки. У Польщі у 2024 році було затримано підозрюваного у справі щодо підготовки замаху на президента України. В Іспанії того ж року зафіксували вбивство російського перебіжчика, у якому слідство розглядає можливу причетність осіб, пов’язаних із російськими структурами.

    Західні розвідувальні служби зазначають, що після 2022 року змінився характер таких операцій. Якщо раніше подібні дії, за їхніми оцінками, могли мати більш прямий формат, то зараз частіше застосовуються складніші схеми із залученням посередників, кримінальних виконавців або осіб, які не пов’язані безпосередньо з державними структурами. Такий підхід, за словами аналітиків, дозволяє ускладнити встановлення організаторів і знизити ризик прямої міжнародної відповідальності.

    Офіційна позиція Росії залишається незмінною. Російська влада раніше неодноразово відкидала звинувачення у причетності до будь-яких операцій проти опонентів за кордоном, називаючи такі заяви безпідставними.

    Водночас європейські чиновники наголошують, що навіть за відсутності прямих доказів у кожному окремому випадку загальна картина викликає занепокоєння. За їхніми словами, подібні дії можуть мати не лише фізичний, але й психологічний ефект, спрямований на створення атмосфери страху серед опозиційно налаштованих осіб та тих, хто підтримує Україну.

    Представники спецслужб також підкреслюють, що навіть у випадках, коли окремі операції вдається зірвати, це не виключає повторних спроб тиску або спостереження. У цьому контексті європейські країни продовжують посилювати заходи безпеки щодо осіб, які можуть перебувати у групі ризику, та координувати обмін інформацією між розвідувальними структурами.

    Ситуація залишається предметом постійного моніторингу з боку європейських урядів, які розглядають її як частину ширшого безпекового виклику, пов’язаного з наслідками війни Росії проти України та активізацією гібридних загроз у Європі.