Gorchitsa.info

Позначка: Господарський суд Києва

  • Жовтневий палац у Києві повернуть державі: суд ухвалив рішення

    Жовтневий палац у Києві повернуть державі: суд ухвалив рішення

    Жовтневий палац у Києві, який має статус пам’ятки культурної спадщини національного значення, повернуть у державну власність. Відповідне рішення ухвалив Господарський суд міста Києва.

    Про це повідомляє Офіс генерального прокурора.

    Суд задовольнив позов Київської міської прокуратури щодо повернення державі будівлі Міжнародного центру культури і мистецтв, відомої як Жовтневий палац.

    Комплекс є пам’яткою культурної спадщини національного значення та одним із найбільших концертних майданчиків України. За даними Фонду державного майна України, орієнтовна вартість будівлі становить близько 1 млрд гривень.

    Будівлю звели у 1838–1842 роках за проєктом архітектора Вікентія Беретті. Спочатку вона була корпусом Київського інституту шляхетних дівчат, а згодом у споруді розміщувалися різні державні установи.

    Із Жовтневим палацом пов’язані й трагічні сторінки української історії. У його стінах працівники НКВС розстрілювали представників української інтелігенції. Серед них були Кость Буревій, Олекса Близько, Григорій Косинка, Тарас та Іван Крушельницькі, Дмитро Фальківський.

    У 1979 році будівля отримала статус пам’ятки національного значення. Її включили до переліку об’єктів культурної спадщини, які не підлягають приватизації та можуть перебувати виключно у державній власності.

    Попри цей статус, право власності на будівлю було зареєстроване за Федерацією професійних спілок України.

    У прокуратурі зазначили, що перебування Жовтневого палацу у приватній власності створювало ризик його подальшого відчуження.

    У зв’язку з цим Київська міська прокуратура звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України.

    Суд погодився з доводами прокурора та задовольнив позов, ухваливши рішення про повернення пам’ятки у державну власність.

    Нагадаємо, у січні Київська міська прокуратура звернулася до суду з вимогою повернути державі будівлю Міжнародного центру культури і мистецтв у центрі столиці, відому як колишній Жовтневий палац.

  • Земля під «Ашаном» обернулася мільйонним боргом: суд ухвалив рішення на користь Києва

    Земля під «Ашаном» обернулася мільйонним боргом: суд ухвалив рішення на користь Києва

    Господарський суд міста Києва ухвалив рішення про стягнення з акціонерного товариства «Київ-Лада» понад 24 мільйонів гривень заборгованості та штрафних санкцій за користування земельною ділянкою у Святошинському районі столиці. Йдеться про територію, на якій розташовані гіпермаркет «Ашан», магазин Epicentr Express та інші торговельні об’єкти. Суд визнав обґрунтованими вимоги Київської міської ради, яка заявила, що компанія протягом кількох років не виконувала належним чином свої фінансові зобов’язання за договором оренди землі.

    Про це свідчить рішення Господарського суду міста Києва від 24 червня.

    Спір стосувався земельної ділянки площею 5,3 гектара з кадастровим номером 8000000000:75:325:0003, розташованої за адресою вулиця Івана Дзюби, 17 у Святошинському районі Києва. Раніше ця вулиця мала назву Сім’ї Сосніних. Сьогодні ця територія є одним із найбільших комерційних майданчиків району, де працюють гіпермаркет «Ашан», магазин мережі Epicentr Express та низка інших торговельних і сервісних закладів.

    Як встановив суд, ще у 2012 році Київська міська рада уклала з АТ «Київ-Лада» договір оренди цієї земельної ділянки. Згідно з документом, земля передавалася компанії для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу з громадськими будівлями. Орендар зобов’язувався регулярно та у повному обсязі сплачувати орендну плату відповідно до умов договору та чинного законодавства.

    Під час судового розгляду було проаналізовано виконання фінансових зобов’язань компанії за останні роки. Встановлено, що у період із 2020 по 2025 рік «Київ-Лада» фактично сплатила до міського бюджету 18,73 мільйона гривень орендної плати. Водночас, за розрахунками Київської міської ради, загальна сума, яку компанія мала перерахувати за користування земельною ділянкою протягом цього періоду, становила 42,18 мільйона гривень.

    Таким чином, за даними позивача, утворилася заборгованість у розмірі понад 24 мільйони гривень. Суд дослідив подані сторонами документи та погодився з тим, що відповідач не виконав своїх договірних зобов’язань у повному обсязі. У рішенні зазначено, що підприємство несвоєчасно та не повністю сплачувало орендні платежі впродовж майже шести років — із 1 січня 2020 року до 21 грудня 2025 року, що призвело до накопичення значної заборгованості перед міським бюджетом.

    За результатами розгляду справи Господарський суд визнав вимоги Київської міської ради законними та обґрунтованими. Суд постановив стягнути з АТ «Київ-Лада» 23,45 мільйона гривень основного боргу з орендної плати, а також понад 820 тисяч гривень пені, нарахованої через порушення строків виконання фінансових зобов’язань.

    У судовому рішенні наголошується, що обов’язок своєчасно сплачувати орендну плату є однією з ключових умов договору оренди земель комунальної власності. Надходження від оренди землі є важливою складовою доходів місцевого бюджету, а їх несвоєчасна сплата негативно впливає на фінансові можливості громади щодо реалізації інфраструктурних та соціальних проєктів.

    Згідно з відкритими даними про структуру власності компанії, 89,89% акцій АТ «Київ-Лада» належать кіпрській компанії ENCLERD INVESTMENTS. Кінцевими бенефіціарними власниками підприємства вказані кияни Ігор Панкін, Ігор Касьянов та Юрій Шмаглій, який проживає у селі Старе Київської області. Посаду керівника товариства займає Ігор Буравльов.

    Рішення Господарського суду міста Києва наразі не набрало остаточної законної сили та може бути оскаржене в апеляційній інстанції у строки, визначені процесуальним законодавством. Якщо рішення залишиться чинним після завершення всіх судових процедур, компанія буде зобов’язана перерахувати до бюджету столиці понад 24 мільйони гривень, що включають суму основного боргу та штрафні санкції.

    Останнім часом господарські суди дедалі частіше розглядають справи щодо стягнення заборгованості з оренди комунального майна та земельних ділянок. Органи місцевого самоврядування активізували роботу зі стягнення коштів із недобросовісних орендарів, наголошуючи, що своєчасне наповнення місцевих бюджетів є особливо важливим в умовах воєнного стану та необхідності фінансування критично важливих потреб громад.

  • Гучне рішення суду: компанію зобов’язали повернути Міноборони 6,6 млн грн за гуртожиток

    Гучне рішення суду: компанію зобов’язали повернути Міноборони 6,6 млн грн за гуртожиток

    Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, яким зобов’язав ТОВ «Будівельна виробнича компанія Форвард Плюс» повернути кошти та додатково доплатити Міністерству оборони України 6,63 млн грн у межах справи, що стосується виконання договору на будівництво військового гуртожитку у Львівській області. Рішення суду було ухвалене 26 травня і стосується фінансових розрахунків за державним контрактом, укладеним ще у 2019 році, який передбачав зведення об’єкта для потреб військової інфраструктури у місті Золочів.

    Як встановлено в матеріалах справи, у 2019 році Західне територіальне квартирно-експлуатаційне управління, правонаступником якого згодом стало Міністерство оборони України, уклало договір із ТОВ «Будівельна виробнича компанія Форвард Плюс» на виконання будівельних робіт із спорудження гуртожитку у військовому містечку №6. Первинна договірна вартість проєкту становила 39,9 млн грн, у яку було включено податок на додану вартість у розмірі 6,65 млн грн. Надалі сторони неодноразово вносили зміни до договору через додаткові угоди, коригуючи вартість та обсяги робіт, що є типовою практикою для довготривалих будівельних контрактів у державному секторі, однак у цьому випадку саме ці зміни стали предметом судового аналізу.

    Згідно з матеріалами справи, наприкінці 2022 року між замовником та підрядною організацією було підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт і витрат, відповідно до якої сума до оплати становила 26,5 млн грн, з яких 4,42 млн грн були визначені як ПДВ. Саме ця частина платежів і стала ключовою у подальшому судовому спорі, оскільки прокуратура вказала на ознаки безпідставного отримання бюджетних коштів у частині податку на додану вартість.

    Під час розгляду справи суд дослідив умови договору та дійшов висновку, що положення пункту 3.1, яким передбачалося включення ПДВ до загальної вартості робіт, суперечать нормам Податкового кодексу України. Суд також зазначив, що така конструкція договору не відповідає вимогам законодавства і фактично призвела до неправомірного завищення бюджетних витрат. Окремо суд наголосив, що відповідні положення суперечать інтересам держави та суспільства, а також порушують принципи добросовісного використання бюджетних коштів, що стало підставою для визнання цього пункту недійсним.

    На підставі встановлених обставин суд погодився з позицією прокурора про те, що отримані кошти у вигляді ПДВ не мали належного правового підґрунтя, а отже підлягають поверненню як безпідставно набуті. Крім основної суми у розмірі 4,42 млн грн, суд додатково застосував фінансову відповідальність у вигляді інфляційних втрат у розмірі 1,76 млн грн та 3% річних, які склали ще 450,5 тис. грн. У сукупності загальний обсяг стягнення становить 6,63 млн грн, які підлягають поверненню на користь Міністерства оборони України.

    Рішення ухвалила суддя Наталія Ягічева, яка погодилася з доводами сторін обвинувачення щодо необхідності відновлення порушеного балансу у фінансових взаємовідносинах між державним замовником і приватним підрядником. Суд також фактично підтвердив позицію, що бюджетні кошти, використані з порушенням податкового законодавства або договірних умов, не можуть залишатися у розпорядженні підрядника навіть у випадках часткового виконання робіт.

    ТОВ «Будівельна виробнича компанія Форвард Плюс» зареєстроване у селі Грем’яче Рівненської області. Кінцевим бенефіціаром та керівником підприємства є Олександр Клімчук, який проживає у Хмельницькій області. Компанія брала участь у виконанні державних будівельних контрактів, пов’язаних із інфраструктурою оборонного призначення, що є типовим сегментом для підрядників у сфері військового будівництва.

    Ця справа стала черговим прикладом судового перегляду фінансових зобов’язань у сфері оборонних закупівель та будівництва, де держава через прокуратуру та судові органи намагається відновити контроль за використанням бюджетних коштів і повернути суми, які були визнані такими, що сплачені без належних правових підстав. Водночас подібні рішення демонструють посилення уваги до прозорості контрактів у сфері оборонної інфраструктури, особливо на тлі масштабного державного фінансування будівельних проєктів, пов’язаних із потребами армії під час війни.

  • Суддя Марина Барсук дотична до схем Енергоатому. ЗМІ

    Суддя Марина Барсук дотична до схем Енергоатому. ЗМІ

    Одіозна суддя Північного апеляційного господарського суду Марина Барсук, яка раніше була помічена в обслуговуванні інтересів олігархів Павла Фукса та Ігоря Коломойського, за повідомленням ЗМІ дотична до корупційних схем в українській енергетиці за участі підсанкційного Костянтина Григоришина.

    Так, за інформацією журналістів, “Костянтин Григоришин вкрав у держави не 68 мільйонів, а понад 1,3 мільярда грн”.

    Ключовим у цій історії називають суддю Господарського суду Києва Артема Селівона, який розглядав справу № 910/1228/24, де позивачем виступало ТОВ “Енера Вінниця”, що належить до орбіти Григоришина через кіпрську офшорку Palpon Trading Limited (структура Energy Standard Group).

    Суддя Селівон, спочатку відмовляв людям олігарха, але згодом, коли принесли схему за участі Енергоатому, Селівон погодився і прийняв ключове рішення. Сума відкату, за інформацією журналістів, склала трохи менше 10%. У схемі взяла участь одіозна суддя Марина Барсук, відповідну інформацію легко знайти в реєстрі судових рішень.

  • Справу про «бронежилети Міндіча» на 97 млн грн розглядатимуть у закритому режимі

    Справу про «бронежилети Міндіча» на 97 млн грн розглядатимуть у закритому режимі

    У Господарському суді міста Києва вирішили проводити у закритому режимі розгляд справи щодо стягнення майже 100 млн гривень штрафних санкцій зі скандальної компанії ТОВ «Мілікон ЮА».

    Йдеться про контракт на постачання бронежилетів для Міністерства оборони України, який раніше викликав суспільний резонанс через можливі порушення та сумнівну якість продукції.

    Під час судового засідання представник Агенції оборонних закупівель (АОЗ) звернувся до суду з проханням проводити розгляд справи у закритому режимі. У відомстві пояснили це ризиком оприлюднення інформації, яка може містити адреси військових частин.

    Суддя погодився з аргументами представника АОЗ, після чого ухвалив рішення про закритий формат розгляду справи.

    При цьому контракт із компанією «Мілікон ЮА», навколо якого виник скандал, був публічним і раніше оприлюднювався у системі державних закупівель Prozorro.

    Позов стосується стягнення штрафних санкцій у розмірі 97,34 млн гривень, які держава вимагає від компанії після розірвання контракту. Станом на сьогодні ці кошти до бюджету не сплачені.

    Скандал навколо постачання бронежилетів виник після появи так званих «плівок Міндіча». На оприлюднених записах, які стали публічними 10 листопада 2025 року, фігурує бізнесмен Тімур Міндіч.

    На цих записах він нібито обговорює із тодішнім міністром оборони Рустемом Умєровим питання, пов’язані з компанією «Мілікон ЮА».

    У розмові, що стала відомою широкій публіці, співрозмовник, якого називають «Карлсон», звертається до міністра зі словами: «Реши этот вопрос, прошу тебя, или это п…ц какой-то будет».

    Після оприлюднення записів Центр протидії корупції звернувся до наглядової ради закупівельної агенції із запитаннями щодо співпраці з компанією «Мілікон ЮА» та можливого стягнення штрафів за невиконання умов контракту.

    У відповідь наглядова рада повідомила, що ініціювала внутрішній аудит закупівлі бронежилетів.

    Вже 14 листопада 2025 року Агенція оборонних закупівель подала до Господарського суду Києва позов про стягнення штрафних санкцій із компанії «Мілікон ЮА».

    Контракт із фірмою було розірвано у серпні 2025 року. До цього якість поставлених бронежилетів також викликала питання, зокрема через повідомлення про їхню недостатню стійкість до ураження.

    Перше судове засідання у справі планували провести ще у січні 2026 року, однак його довелося перенести через повітряну тривогу.

    Тепер, після рішення суду про закритий режим слухань, громадськість може не отримати повної інформації про перебіг процесу та про те, чи буде компанія, пов’язана зі скандалом, притягнута до відповідальності.

  • Прокуратура знову судиться за 3,9 га землі Києва біля Броварів, яку орендує фірма родини Царенка

    Прокуратура знову судиться за 3,9 га землі Києва біля Броварів, яку орендує фірма родини Царенка

    У столичних судах одночасно розглядаються дві справи, які можуть визначити подальшу долю земельної ділянки площею 3,9 га з кадастровим номером 8000000000:66:480:0002. Власником цієї землі є громада Києва, але фактично ділянка розташована на об’їзній дорозі Броварів. Ще у 2007 році Київрада вивела її з територій “лісів і лісопарків” та дозволила житлову забудову, а орендарем з 2008 року стало ТОВ “Будівельні технології плюс”, яке пов’язують із родиною депутата Київради Михайла Царенка.

    Перший процес (справа №910/11318/25) ініціювала сама компанія-орендар. Вона просила змінити умови договору оренди в частині строків забудови: первинна угода 2008 року передбачала початок робіт не пізніше ніж через три роки після укладення договору. Під час поновлення оренди у 2021 році в угоді знову зафіксували той самий трирічний “стартовий” дедлайн, але будівництво так і не розпочалося.

    У “Будівельних технологіях плюс” обґрунтовували позов кількома факторами. Серед головних — повномасштабна війна, через яку, за їхніми словами, складно залучати інвесторів, а також затяжні судові спори з прокуратурою, які роблять проєкт токсичним для потенційних партнерів. Компанія заявляла, що двічі намагалася зайти в інвестиційні угоди: у січні 2022 року з ТОВ “Танко” та у листопаді 2023 року з ТОВ “Ягуар”, але обидва кейси зірвалися — перший через вплив війни на ринок, другий через ризики, пов’язані з позовом прокуратури. Орендар також посилався на те, що у листопаді 2022 року отримав у КМДА містобудівні умови та обмеження, а у лютому 2025 року уклав договір на проєктування з ТОВ “Порталгруп”, що, на думку компанії, підтверджує реальність намірів забудови.

    2 лютого 2026 року Господарський суд Києва став на бік орендаря та задовольнив позов: суд вирішив, що в договорі слід закріпити новий підхід — початок забудови має відбутися не пізніше ніж через три роки після скасування або припинення воєнного стану. Наразі публічної інформації про подання апеляції з боку Київради немає.

    Паралельно триває другий спір (справа №910/9223/25), де позивачем виступає Київська міська прокуратура. Вона вимагає розірвання договору оренди через невиконання умов щодо забудови та повернення ділянки громаді. На відміну від попередніх аргументів, у цьому позові прокуратура відштовхується від умов поновленого договору 2021 року й фактично прив’язує контрольний строк до листопада 2024 року. Додатково правоохоронці заявили вимогу про стягнення 397,6 тис. грн, які, за їхньою версією, є “недоплаченою” орендною платою. Компанія заперечує: наполягає, що війна є обставиною, яка об’єктивно блокує залучення коштів, а прокурори, на її позицію, не довели ні вини в затримці, ні наявності боргу. Рішення у цій справі на момент описаних подій не оприлюднене, тож сценарій із апеляційним оскарженням виглядає майже неминучим, незалежно від того, хто виграє першу інстанцію.

    Сюжет із цією ділянкою має довгу передісторію. У грудні 2007 року Київрада передала 3,9 га в оренду на 10 років, вилучивши землю у Дніпровського лісництва КП “Дарницьке лісопаркове господарство” та змінивши функціональне призначення з “території лісів і лісопарків” на “житлову та громадську забудову”. Договір оренди уклали у квітні 2008 року. У 2021 році оренду поновили ще на 10 років, хоча в пояснювальних матеріалах зазначалося, що ділянка незабудована і лише готується проєктна документація.

    Після цього прокуратура почала системно піднімати питання строків і фактичної відсутності будівництва. У 2023 році правоохоронці вже намагалися розірвати договори в суді, але лінія спору тоді впиралася в те, від якої дати рахувати “три роки”: від первинної угоди 2008 року чи від поновлення 2021 року. Судова історія мала кілька поворотів: у червні 2024 року суд першої інстанції відмовив прокуратурі, у жовтні 2024 апеляція підтримала правоохоронців, однак у лютому 2025 касаційний господарський суд повернувся до логіки “відлік від поновлення” і фактично визнав контрольним терміном листопад 2024 року. Саме невкладення в цей дедлайн і стало базою для нового позову прокуратури у 2025 році.

    Окремий шар історії — гроші. У 2025 році Київрада вже судилася з “Будівельними технологіями плюс” про 1,16 млн грн орендних платежів за період, коли в іншому спорі договір оренди вважався розірваним, але компанія, за логікою міськради, фактично продовжувала користування ділянкою. Тоді суди підтримали вимоги Київради.

    Поруч із “конфліктними” 3,9 га розташована ще одна ділянка громади Києва — 2,21 га з кадастровим номером 8000000000:66:480:0001, яку орендувала компанія зі схожою назвою — ТОВ “Будівельні технології груп”. Там інша заявлена мета — об’єкти відпочинку з готелем і ресторанним комплексом. Оренда закінчилась у 2018 році, а спроби поновлення з 2022 року супроводжувалися дискусіями щодо строків і доцільності, але рішення про поновлення станом на описані події так і не було ухвалене.

    Фігуранти конфлікту теж додають напруги. “Будівельні технології плюс” та “Будівельні технології груп” були зареєстровані у 2007 році, а їхньою засновницею і власницею називають Вікторію Царенко — дружину депутата Київради Михайла Царенка (обраний від “ОПЗЖ”, нині позафракційний). Сам Царенко фігурував у низці публічних скандалів, пов’язаних із земельними рішеннями та міськими структурами, а також у історіях, які стосувалися орендних ділянок родини у столиці.

    На тлі всього цього ключова інтрига полягає в тому, що суди фактично рухаються двома паралельними треками: один уже відкрив орендарю можливість “перенести” забудову на період після воєнного стану, інший — може знову повернути питання до жорсткої санкції у вигляді розірвання договору через невиконання умов і потенційні фінансові претензії. Для міста це історія про контроль над комунальною землею та правила гри для орендарів, для компанії — про спробу зберегти актив і легалізувати відтермінування будівництва, а для прокуратури — про повторну перевірку меж, за якими “незабудова” стає безумовною підставою для розриву.

  • Novus виграв суд проти Київміськбуду на півтора мільйона доларів

    Novus виграв суд проти Київміськбуду на півтора мільйона доларів

    Господарський суд міста Києва задовольнив позов ТОВ «Новус Україна» до ПрАТ ХК «Київміськбуд» та зобов’язав комунального забудовника сплатити 1 мільйон 550 тисяч 828 доларів США 80 центів. Відповідне рішення ухвалила суддя Марина Литвинова 22 грудня 2025 року.

    Як випливає з рішення суду, між компаніями 1 лютого 2019 року був укладений договір купівлі-продажу майнових прав №20350/РН-Н. Згідно з угодою, «Київміськбуд» зобов’язувався у визначені строки завершити будівництво об’єкта та передати майнові права замовнику — ТОВ «Новус Україна».

    Втім, як встановив суд, комунальна компанія свої зобов’язання вчасно не виконала і не передала майнові права покупцю. Це стало підставою для звернення «Новус Україна» до суду з вимогою стягнути з «Київміськбуду» сплачені кошти.

    Суд погодився з аргументами позивача та визнав вимоги обґрунтованими, ухваливши рішення про повне задоволення позову.

    Варто зазначити, що «Київміськбуд» у період з лютого 2024 року по травень 2025 року очолював Василь Олійник, якого на ринку пов’язують із бізнес-орбітою девелоперки Владислави Молчанової. Раніше він керував компаніями «Моноліт стройсервіс» та «Спецстрой-моноліт», які будували житлові масиви, де девелопером виступала Stolitsa Group.

    Саме до орбіти цієї девелоперської групи, за даними журналістських розслідувань, також відносять компанію «Новус Україна», що посилює суспільний інтерес до цього судового рішення.

  • Господарський суд столиці: як суддя з серйозними діагнозами продовжує працювати

    Господарський суд столиці: як суддя з серйозними діагнозами продовжує працювати

    Суддя Господарського суду міста Києва Денис Вадимович Мандичев продовжує працювати на посаді попри низку серйозних хвороб, які офіційно стали підставою для зняття його з військового обліку. Мандичев, уродженець Донбасу, більше 15 років обіймає посаду судді, отримавши її ще у 29-річному віці.

    За даними інформованих джерел, після повномасштабного російського вторгнення суддя дуже швидко був виключений з військового обліку Голосіївським районним ТЦК та СП у Києві, підставою стала важка форма гіпертонічної хвороби, яка за медичними стандартами передбачає ризик інфаркту, інсульту та ниркової недостатності. Незважаючи на це, Мандичев продовжує здійснювати правосуддя та отримує високі щомісячні виплати.

    Крім стану здоров’я, увагу викликає його біографія та зв’язки. Мандичев входить до групи впливу одіозних топсуддів Віктора Татькова та Артура Ємельянова, які раніше будували схеми контролю над судами та організовували рішення «під замовлення». ЗМІ повідомляли про наявність у судді рахунку у швейцарському банку на суму близько 660 тисяч франків, а також про кіпрський паспорт.

    Такі факти викликають питання щодо доброчесності судді та справедливості його суддівської практики. Паралельно тривають перевірки щодо подібних випадків фейкових інвалідностей у прокуратурі, де вже були кадрові наслідки.

    Випадок Мандичева демонструє, як офіційні медичні довідки, зв’язки в суддівській системі та міжнародні активи можуть поєднуватися у ситуації, що викликає сумніви щодо прозорості та ефективності судової влади в Україні.

  • Суддя Господарського суду Києва не вказав витрати на інвестицію родини в нерухомість на Кіпрі

    Суддя Господарського суду Києва не вказав витрати на інвестицію родини в нерухомість на Кіпрі

    У деклараціях судді Господарського суду Києва Артема Селівона відсутні відомості про фінансові витрати, пов’язані з інвестицією його дружини в будівництво житлової нерухомості на Кіпрі. Попри те, що сам факт інвестування було задекларовано, інформація про суми внесків та здійснені платежі у звітності не відображена.

    Як з’ясували журналісти, наприкінці минулого року дружина судді вклала кошти у будівництво квартири на території Республіки Кіпр. Об’єкт наразі перебуває на стадії зведення, право власності ще не оформлене, однак фінансові зобов’язання у межах інвестиції вже виникли, оскільки будівництво передбачає поетапні платежі.

    Водночас у деклараціях Артема Селівона за відповідний період відсутні будь-які відомості про здійснені витрати або фінансові зобов’язання, пов’язані з цією інвестицією. Не зазначено ні розміру вкладених коштів, ні джерел їх походження, що є обов’язковими елементами фінансового контролю для суб’єктів декларування.

    Антикорупційне законодавство зобов’язує декларантів відображати не лише майно, яке перебуває у власності членів сім’ї, а й значні витрати та фінансові зобов’язання. Це стосується й інвестицій у нерухомість, зокрема в об’єкти, що перебувають на стадії будівництва, незалежно від того, в якій країні вони розташовані.

    Закон передбачає, що інвестиції у незавершене будівництво підлягають декларуванню саме на етапі здійснення платежів. Відсутність таких даних у деклараціях може свідчити про подання неповної інформації. У цьому випадку мова йде не про приховування самого факту інвестування, а про нерозкриття фінансових витрат, які мають ключове значення для оцінки доходів, способу життя та можливих ризиків конфлікту інтересів.

  • Проти власника Domino Антона Шухніна подали позов за незаконне привласнення бренду Stefano Ricci

    Проти власника Domino Антона Шухніна подали позов за незаконне привласнення бренду Stefano Ricci

    Юристи відомого італійського бренду розкішного стилю життя Stefano Ricci, штаб-квартира якого розташована неподалік від Флоренції, подали позов проти власника мережі магазинів Domino Антона Шухніна. Його звинувачують у незаконному привласненні торговельної марки. Про це повідомляє редакція 368.media з посиланням на ухвали Господарського суду міста Києва.

    Позов STEFANO RICCI S.P.A. подано до Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» та Антона Шухніна. Італійська компанія вимагає:

    • визнати недійсним свідоцтво України №181419 щодо всіх товарів і послуг, оскільки торгова марка «STEFANO RICCI» за цим свідоцтвом є тотожною до міжнародної реєстрації №767523, дія якої поширюється на Україну;

    • визнати недійсним свідоцтво №181419, адже воно може вводити споживачів в оману щодо походження товарів і послуг, а також особи, яка їх виробляє.

    Справу розглядає суддя Господарського суду Києва Оксана Блажківська.

    Антон Шухнін уже кілька років відомий як так званий «патентний троль». За даними судових реєстрів, він систематично намагається зареєструвати на себе права на бренди класу luxury — з очевидною метою отримати вигоду або шантажувати правовласників.

    Його діяльність неодноразово ставала предметом судових спорів. Раніше італійські компанії Stefano Ricci S.P.A. та Jacob Cohen Company S.P.A. вже подавали позови, пов’язані з його діями.

    У випадку з Stefano Ricci провадження було залишене без розгляду, тоді як у спорі з Jacob Cohen Шухнін спочатку домігся реєстрації торгового знаку на себе, але згодом за іншим позовом програв — суд скасував його свідоцтво №199402 на знак JACOB COHEN.

    Юристи зазначають, що подібні спроби «рейдерства брендів» дискредитують українську систему захисту інтелектуальної власності та створюють ризики для міжнародного іміджу країни.