Gorchitsa.info

Позначка: гуманітарна місія

  • Гуманітарна ініціатива в Олешках: Яна Лантратова заявила про плани щодо продовження подібних акцій

    Гуманітарна ініціатива в Олешках: Яна Лантратова заявила про плани щодо продовження подібних акцій

    Депутатка Державної думи РФ Яна Лантратова прокоментувала перспективи подальшого проведення гуманітарних акцій у тимчасово окупованих регіонах, зокрема після завершення нещодавньої гуманітарної місії у місті Олешки (Херсонська область).

    Організатори заходу заперечують критичні заяви у ЗМІ про «показовий» характер дій, стверджуючи, що за ініціативою стоїть тривала підготовча робота.

    Заяви організаторів та ключові тези:

    • Перспективи нових місій: За словами Лантратової, досягнутий прогрес у координації між сторонами дозволяє розраховувати на подальший розвиток подібних гуманітарних ініціатив.
    • Відповідь на критику: Учасники місії заздалегідь відкинули закиди щодо формального чи публічного характеру акції, наголосивши на «складній та кропіткій праці» з вибудовування логістики.
    • Гуманітарний контекст: Організатори висловлюють сподівання, що розширення таких заходів сприятиме вирішенню першочергових соціальних питань для місцевого населення.

    Контекст

    Місто Олешки на лівобережжі Херсонщини перебуває під контролем російських військ. Українські офіційні особи, правозахисники та незалежні спостерігачі неодноразово зазначали, що так звані «гуманітарні місії» російських діячів на окупованих територіях часто використовуються з пропагандистською метою для створення необхідного медійного образу, тоді як реальна гуманітарна ситуація в регіоні залишається складною.

  • Українці виїхали з окупованих Олешок: попереду маршрут через Анапу та Білорусь

    Українці виїхали з окупованих Олешок: попереду маршрут через Анапу та Білорусь

    Українська делегація разом із жителями тимчасово окупованих Олешок Херсонської області, які погодилися на евакуацію, вирушила до російської Анапи. Звідти людей планують перевезти літаками до Білорусі, а потім автобусами доправити на підконтрольну Україні територію. Це перший підтверджений етап виїзду цивільних із міста в межах гуманітарної місії, організованої за домовленостями України та Росії.

    Про це 30 жовтня повідомив голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.

    За його словами, евакуйовані жителі Олешок уже залишили місто разом із представниками української делегації та прямують територією Росії.

    Наступним пунктом маршруту стане Анапа у Краснодарському краї РФ. Звідти людей мають доставити повітряним транспортом до Білорусі.

    Після прибуття до Білорусі евакуйованих планують пересадити в автобуси для подальшого повернення в Україну.

    Таким чином, гуманітарна операція перейшла від підготовки до практичного вивезення людей із тимчасово окупованого міста.

    Водночас Арахамія не назвав точної кількості громадян, які вирушили в першій колоні. Також поки немає підтвердження, що евакуйовані вже прибули до Анапи або перетнули український кордон.

    Раніше цього дня українська делегація на чолі з уповноваженим Верховної Ради з прав людини Дмитром Лубінцем прибула до Олешок.

    Український омбудсман повідомив, що особисто поспілкувався з місцевими жителями, аби з’ясувати їхні найнагальніші потреби та проконтролювати проведення гуманітарної операції.

    За його словами, особливу увагу приділяли людям похилого віку, особам з інвалідністю та іншим громадянам, які через стан здоров’я або складні життєві обставини не можуть самостійно залишити населений пункт.

    Після прибуття делегації в місті розпочали евакуацію та роздачу гуманітарної допомоги.

    Арахамія оприлюднив фотографії доставлених вантажів і повідомив про організаційну підтримку громадян, які вирішили виїхати.

    Для проведення операції підготували 25 автобусів загальною місткістю близько 750 місць, а також автомобілі швидкої допомоги для маломобільних людей.

    Однак кількість підготовлених місць у транспорті не означає, що всі вони вже заповнені. Фактичну кількість евакуйованих українська сторона наразі не уточнила.

    Гуманітарна місія стала можливою після домовленостей про тимчасове припинення вогню в районі окупованих Олешок.

    Режим тиші розпочався 27 жовтня о 03:00 за київським часом. Він має тривати до 22:59 1 листопада.

    За інформацією Лубінця, станом на ранок 30 жовтня домовленості про припинення вогню виконувалися вже понад 75 годин без зафіксованих порушень. Згодом омбудсман повідомив про понад 80 годин дотримання режиму тиші.

    Для безпечного проїзду гуманітарного транспорту сторони попередньо провели розмінування визначених маршрутів.

    У межах операції до Олешок доставили продовольство, питну воду, медикаменти, засоби гігієни та інші необхідні товари.

    Гуманітарну допомогу передбачено не лише для тих, хто виїжджає, а й для мешканців, які вирішили залишитися в місті.

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини раніше наголошував, що рішення про евакуацію має бути добровільним.

    Громадяни можуть обрати повернення на підконтрольну Україні територію або інший доступний напрямок виїзду.

    Водночас українська сторона пояснювала, що прямий шлях із лівобережної Херсонщини через лінію бойового зіткнення становить значну небезпеку через мінування, зруйновану інфраструктуру та близькість до військових позицій.

    Саме тому для гуманітарної місії було погоджено обхідний маршрут через територію Росії та Білорусі.

    Посередницьку роль у підготовці домовленостей, за інформацією українського омбудсмана, відіграла команда першої леді США Меланії Трамп.

    До організації операції залучені представники України, Росії та міжнародні посередники. За перебігом гуманітарної місії також спостерігають журналісти.

    Олешки перебувають під російською окупацією з перших тижнів повномасштабного вторгнення.

    Після звільнення Херсона в листопаді 2022 року місто залишилося під контролем російських військ на лівому березі Дніпра.

    Ситуація там особливо погіршилася після руйнування Каховської ГЕС у червні 2023 року, коли значні території Херсонщини зазнали масштабного затоплення.

    Згодом через бойові дії, пошкодження інфраструктури та тривалу окупацію жителі Олешок зіткнулися з нестачею продуктів, медикаментів, електроенергії та доступу до медичної допомоги.

    За різними оцінками, у місті та навколишніх населених пунктах залишаються тисячі цивільних. Точні дані встановити складно через відсутність вільного доступу до окупованої території.

    Нинішня операція стала однією з небагатьох можливостей організовано доставити до міста масштабну гуманітарну допомогу та забезпечити виїзд цивільного населення за погодженим маршрутом.

    Водночас завершення першого етапу евакуації не означає, що всі охочі вже змогли залишити Олешки.

    Організатори мають підтвердити фактичну кількість вивезених людей, їхнє прибуття до Білорусі та подальше повернення на територію України.

    Станом на вечір 30 жовтня українська делегація разом з евакуйованими мешканцями Олешок вирушила до Анапи. Наступними етапами мають стати авіапереліт до Білорусі та автобусне перевезення людей додому.

    Режим тиші в районі Олешок, за попередніми домовленостями, продовжуватиме діяти до вечора 1 листопада.

  • 25 автобусів і гуманітарний конвой: Лубінець розкрив план порятунку жителів Олешок

    25 автобусів і гуманітарний конвой: Лубінець розкрив план порятунку жителів Олешок

    У тимчасово окупованих Олешках Херсонської області 30 жовтня має відбутися основний етап гуманітарної операції, яка передбачає доставку продовольства, медикаментів та евакуацію цивільного населення. Для виїзду людей підготували 25 автобусів загальною місткістю близько 750 місць, а також автомобілі швидкої допомоги для маломобільних громадян. Український омбудсман Дмитро Лубінець особисто бере участь у координації місії, яка проходить за домовленостями між Україною та Росією за посередництва першої леді США Меланії Трамп.

    Про підготовку гуманітарної операції повідомили уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець та російська уповноважена з прав людини Яна Лантратова.

    Станом на ранок п’ятниці українська делегація перебувала в Армянську на півночі тимчасово окупованого Криму. Звідти учасники місії координували подальше пересування до Олешок.

    За словами Лубінця, він підтримує безпосередній зв’язок із російською уповноваженою для узгодження наступних етапів операції. До висвітлення місії також долучилися представники міжнародних медіа.

    Головним завданням залишається забезпечення гуманітарною допомогою людей, які тривалий час перебувають в окупації, та створення умов для добровільного й безпечного виїзду всіх охочих.

    Напередодні сторони завершили розмінування визначених маршрутів, необхідних для пересування гуманітарного конвою. За інформацією омбудсмана, транспорт із допомогою сформовано та підготовлено до відправлення.

    Очікується, що колона прибуде до центральної лікарні Олешок. Гуманітарний вантаж міститиме продукти харчування, питну воду, медикаменти, засоби особистої гігієни та пальне для генераторів.

    За повідомленнями російських медіа, йдеться про десятки тонн необхідних товарів. Водночас остаточний обсяг фактично доставленої допомоги стане відомим після завершення відповідного етапу місії.

    Особливу увагу організатори приділяють людям похилого віку, особам з інвалідністю та мешканцям, які через стан здоров’я не можуть самостійно залишити місто.

    Для їхнього перевезення передбачено спеціалізований медичний транспорт.

    За озвученим планом, евакуація жителів Олешок, які добровільно погодилися на виїзд, має відбутися 30 жовтня до 14:00.

    Після цього, орієнтовно з 14:30, організатори планують розпочати роздачу гуманітарної допомоги мешканцям, які вирішили залишитися.

    При цьому виїзд не є обов’язковим. Як наголосив Лубінець, люди повинні мати можливість самостійно визначити, чи залишатися в місті, чи виїжджати.

    Для тих, хто вирішить евакуюватися, передбачено два напрямки: повернення на підконтрольну Україні територію або виїзд до Росії.

    Маршрут для громадян, які хочуть повернутися до України, проходитиме через російську територію та Білорусь.

    Спочатку мешканців планують автобусами доправити з Олешок до Анапи. Звідти вони мають вилетіти до білоруського Гомеля, а потім продовжити шлях до підконтрольної українському уряду території.

    Саме цим маршрутом напередодні до району гуманітарної місії вирушила українська делегація.

    В Офісі омбудсмана пояснювали, що прямий шлях через лінію фронту наразі становить серйозну небезпеку через мінування території та обмеження, пов’язані з бойовими діями.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про встановлення режиму тиші в Олешках та підготовку масштабної гуманітарної операції.

    Локальне припинення вогню розпочалося 27 жовтня о 03:00 за київським часом. Станом на ранок 30 жовтня, за інформацією Лубінця, воно тривало вже понад 75 годин без зафіксованих порушень.

    Домовленості передбачають збереження режиму тиші до 22:59 1 листопада.

    За словами українського омбудсмана, це один із найтриваліших періодів припинення бойових дій на відповідній ділянці від початку повномасштабного російського вторгнення.

    Водночас фактична безпека гуманітарного коридору залежатиме від дотримання домовленостей усіма сторонами протягом усієї операції.

    Олешки перебувають під російською окупацією з початку повномасштабної війни. Після звільнення Херсона в листопаді 2022 року місто залишилося під контролем російських військ на лівому березі Дніпра.

    Гуманітарна ситуація там значно погіршилася після руйнування Каховської ГЕС у червні 2023 року. Згодом регулярне постачання продуктів і медикаментів стало дедалі складнішим, а населення зіткнулося з нестачею електроенергії, води та опалення.

    За різними оцінками, в Олешках і навколишніх населених пунктах можуть залишатися від двох до шести тисяч цивільних. Точна кількість мешканців невідома через тривалу окупацію та обмежений доступ незалежних спостерігачів.

    Російська сторона заявила, що безпосередньо в місті перебувають близько двох тисяч людей, однак незалежно підтвердити ці дані неможливо.

    Підготовлена транспортна колона розрахована приблизно на 750 пасажирів. Це не означає, що саме стільки людей уже погодилися на евакуацію або що всіх їх вдасться вивезти протягом одного дня.

    Водночас організатори сподіваються, що успішне проведення місії дозволить не лише допомогти цивільним, а й створити механізм для подальших гуманітарних операцій.

    За повідомленнями медіа, Україна та Росія також обговорювали можливість регулярного постачання гуманітарної допомоги до населених пунктів Херсонщини після завершення нинішньої місії.

    Посередницьку роль у досягненні домовленостей відіграла перша леді США Меланія Трамп. Український омбудсман неодноразово дякував їй за сприяння переговорам і координацію гуманітарної ініціативи.

    За наявною інформацією, безпосередньо до Олешок Меланія Трамп 30 жовтня не приїде.

    Станом на ранок 30 жовтня розмінування визначених маршрутів завершено, гуманітарний конвой підготовлено, а для евакуації передбачено 25 автобусів. Однак фактичне прибуття всієї допомоги, кількість евакуйованих людей та завершення операції ще потребують підтвердження.

    Для мешканців окупованих Олешок сьогоднішній день може стати першою реальною можливістю отримати масштабну гуманітарну підтримку або залишити місто за погодженим маршрутом після тривалого періоду ізоляції.

  • Лубінець полетів до окупованих Олешок через Росію: в Офісі омбудсмана пояснили рішення

    Лубінець полетів до окупованих Олешок через Росію: в Офісі омбудсмана пояснили рішення

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець погодився вирушити до тимчасово окупованих Олешок Херсонської області через територію Росії. Українська делегація прибула до білоруського Гомеля, де зустрілася з представниками РФ, після чого сторони вилетіли одним літаком для участі в гуманітарній операції. В Офісі омбудсмана пояснили, що такий маршрут обрали через неможливість безпечно потрапити до міста безпосередньо з підконтрольної Україні території.

    Про це 29 жовтня повідомила «Українська правда» з посиланням на коментар пресслужби Дмитра Лубінця.

    За поясненням представників омбудсмана, нині існують лише два можливі напрямки доступу до окупованих Олешок: безпосередньо через лінію фронту або об’їзним маршрутом через Російську Федерацію. Перший варіант пов’язаний із серйозними безпековими ризиками та військовими обмеженнями.

    Олешки розташовані на лівому березі Дніпра навпроти Херсона. Через близькість до лінії бойового зіткнення та масштабне мінування навколишніх територій прямий наземний доступ до міста залишається небезпечним. Переправа через річку також не може використовуватися як звичайний маршрут для гуманітарної делегації.

    Саме тому українська сторона погодилася на альтернативний шлях, який передбачає пересування через Білорусь і Росію.

    В Офісі Лубінця наголосили, що головною метою такого рішення є безпека учасників місії та людей, яким необхідно надати допомогу.

    За інформацією білоруського державного агентства БелТА, українська делегація 29 жовтня прибула до Білорусі через пункт пропуску «Нова Гута», після чого вирушила до аеропорту Гомеля.

    Російські представники прибули туди окремим літаком. В аеропорту відбулася зустріч двох делегацій, які беруть участь у підготовці гуманітарної операції в Олешках.

    Згодом представники України та Росії вилетіли з Гомеля одним бортом. За повідомленнями медіа, подальший маршрут передбачає прибуття до російської Анапи, а звідти — пересування через тимчасово окуповану територію до Олешок.

    Водночас українська сторона не оприлюднила всіх деталей поїздки з міркувань безпеки.

    У пресслужбі омбудсмана зазначили, що Дмитро Лубінець готовий відповісти на додаткові запитання після завершення гуманітарної місії.

    Нагадаємо, операція в Олешках стала можливою після погодження тимчасового припинення бойових дій на визначеній ділянці Херсонської області.

    Режим тиші розпочався 27 жовтня о 03:00 за київським часом і має тривати до 22:59 1 листопада. Його мета — створити умови для розмінування маршрутів, доставки гуманітарної допомоги та організації добровільного виїзду цивільних.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що в Олешках уже понад 54 години дотримуються режиму тиші, а сторони готуються до доставки допомоги та евакуації населення.

    За словами Лубінця, станом на ранок 29 жовтня порушень домовленостей не фіксували. Паралельно тривали роботи з розмінування маршрутів, якими мають пересуватися гуманітарні групи.

    Доставку першого гуманітарного вантажу до Олешок запланували на п’ятницю, 30 жовтня.

    Особливу увагу приділяють організації безпечного виїзду місцевих жителів. У місті, яке перебуває під російською окупацією з 2022 року, залишаються цивільні, зокрема літні люди, діти та громадяни, які потребують медичної допомоги.

    Через бойові дії, мінування доріг і тривале порушення постачання продовольства та медикаментів гуманітарна ситуація в Олешках залишається складною.

    Як раніше з’ясувала «Українська правда», до списків на евакуацію вже записалися кілька сотень людей. При цьому значна частина мешканців хвилюється через необхідність залишати місто маршрутом, який проходить російською територією.

    Згідно з оприлюдненими деталями домовленостей, охочих евакуюватися планують вивозити з Олешок до Анапи, звідки літаком доправлятимуть до білоруського Гомеля. Однак практичне виконання цього плану ще має бути підтверджене.

    До підготовки гуманітарної операції також долучилася перша леді США Меланія Трамп, яка сприяла координації домовленостей між українською та російською сторонами.

    Дмитро Лубінець підтримує зв’язок із російською уповноваженою з прав людини Яною Лантратовою для узгодження практичних питань гуманітарної місії.

    Попри незвичний маршрут української делегації, в Офісі омбудсмана наголошують, що головним завданням залишається порятунок цивільного населення.

    Таким чином, рішення Лубінця летіти через територію Росії пояснюють насамперед відсутністю безпечного прямого шляху до окупованих Олешок. Подальший перебіг операції залежатиме від дотримання режиму тиші, завершення розмінування та можливості організувати добровільну евакуацію людей.

  • О 03:00 зброя має замовкнути: з’явилися нові подробиці історичної домовленості щодо Олешок

    О 03:00 зброя має замовкнути: з’явилися нові подробиці історичної домовленості щодо Олешок

    Україна та Росія узгодили точний час початку локального припинення вогню для проведення гуманітарної місії в тимчасово окупованих Олешках Херсонської області. Режим тиші має запрацювати 27 жовтня о 03:00 за київським часом. Домовленість відкриває можливість доставити продовольство, питну воду та медикаменти цивільному населенню, а також організувати евакуацію людей, які місяцями залишаються фактично відрізаними від зовнішнього світу.

    Про це 24 жовтня повідомив уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець після онлайн-зустрічі з керівницею російської переговорної групи Яною Лантратовою.

    За словами українського омбудсмана, представники двох сторін підтвердили однаковий час початку режиму тиші.

    «Проінформував російську сторону, що припинення вогню відбудеться з 27 жовтня з 3:00 за київським часом», — зазначив Лубінець.

    Зі свого боку Лантратова повідомила, що російські військові мають припинити вогонь 27 жовтня о 04:00 за московським часом.

    Таким чином, обидві сторони погодили один момент початку перемир’я, попри різницю в часових поясах.

    Під час переговорів також обговорили технічні та організаційні питання майбутньої гуманітарної операції. За словами Лубінця, сторони обмінялися необхідною інформацією та підтвердили виконання попередньо взятих зобов’язань.

    Про результати зустрічі повідомили «Суспільне» та «Укрінформ».

    Переговори щодо Олешок активізувалися після втручання першої леді США Меланії Трамп.

    23 жовтня Білий дім офіційно оголосив про досягнення домовленості між Україною та Росією щодо тимчасового припинення бойових дій у районі окупованого міста.

    Американська сторона повідомила, що Меланія Трамп та її представник безпосередньо взаємодіяли з українським і російським керівництвом для узгодження гуманітарної операції.

    У початковій заяві Білого дому датою початку перемир’я назвали 29 жовтня. Однак після додаткових консультацій 24 жовтня представники України та Росії підтвердили 27 жовтня.

    Офіційного роз’яснення цієї різниці в датах наразі немає. Водночас остання узгоджена сторонами дата стосується саме початку режиму припинення вогню.

    Гуманітарну місію планують проводити поетапно. Вона передбачає розмінування шляхів доступу до міста, доставлення продовольства, медикаментів та інших необхідних речей, а також організацію безпечного виїзду цивільних.

    За оцінками Білого дому, безпосередньо в Олешках залишаються приблизно 1700–2000 мешканців, переважно літні люди. Серед них можуть бути близько 50 дітей.

    До повномасштабного вторгнення населення міста становило приблизно 24 тисячі осіб.

    Ситуація в Олешках залишається критичною через нестачу харчів, питної води, медикаментів та обмежений доступ до медичної допомоги.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про доставлення українськими безпілотниками близько чотирьох тонн продовольства для мешканців окупованого міста.

    Водночас такі операції не можуть повністю замінити регулярне гуманітарне постачання та організовану евакуацію.

    Ще 21 жовтня «Ненька інфо» писала про заяву Давида Арахамії, який після переговорів зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом анонсував можливі позитивні новини щодо гуманітарної ситуації в Олешках.

    Згодом Організація Об’єднаних Націй привітала домовленість про локальне припинення вогню та висловила готовність підтримати гуманітарні зусилля.

    Наразі головним питанням залишається практичне виконання погоджених умов.

    До початку операції необхідно забезпечити безпеку маршрутів, перевірити можливість доставки допомоги та узгодити порядок пересування гуманітарних груп.

    Саме від дотримання режиму тиші залежатиме можливість безпечно дістатися до людей, які залишаються в окупації.

    Таким чином, домовленість про припинення вогню з 03:00 27 жовтня стала важливим кроком у підготовці гуманітарної місії. Проте говорити про успішну евакуацію або фактичне припинення обстрілів можна буде лише після початку операції та підтвердження виконання домовленостей на місцях.

  • Спецпосланець Папи Римського прибув до Москви

    Спецпосланець Папи Римського прибув до Москви

    Спецпосланець Папи Римського кардинал Маттео Дзуппі прибув до Москви, де має продовжити гуманітарні переговори щодо наслідків війни Росії проти України. Очікується, що його зустрічі з представниками російської сторони триватимуть 28–30 вересня.

    Раніше російські державні медіа повідомляли, що Дзуппі планує зустрітися, зокрема, з радником Володимира Путіна з питань зовнішньої політики Юрієм Ушаковим. Основною темою переговорів мають стати гуманітарні питання, пов’язані з війною в Україні. Reuters підтверджував підготовку такого візиту ще 21 вересня.

    Сам Дзуппі називає головними напрямами своєї місії повернення українських дітей, обміни військовополоненими, возз’єднання родин та інші гуманітарні питання. Цей канал Ватикан підтримує ще з 2023 року, коли кардинал за дорученням тодішнього Папи Франциска відвідав Київ, Москву, Вашингтон і Пекін.

    За понтифікату Лева XIV місія продовжилася. У липні Дзуппі знову відвідав Україну, де зустрічався з українськими посадовцями, родичами полонених та відвідав табір «Захід-1», де утримуються полонені військові російської армії. Під час переговорів обговорювали повернення українських дітей, обміни полоненими, пошук зниклих безвісти та повернення цивільних.

    Особливу увагу Ватикан приділяє українським дітям, вивезеним до Росії. Святий Престол офіційно заявляв, що вони мають бути повернуті до своїх родин, а гуманітарна дипломатія Дзуппі залишається одним із каналів, через які Ватикан намагається сприяти цьому процесу.

    Раніше «Ненька інфо» вже писала про роль Ватикану в гуманітарному треку війни. Зокрема, видання повідомляло, що Дзуппі з 2023 року бере участь у контактах щодо повернення дітей, возз’єднання родин та питань військовополонених, а Москва ще на початку вересня підтверджувала готовність прийняти кардинала наприкінці місяця. Українські військовополонені у сучасній війні: між міжнародним правом, обмінами та цифровим пошуком — «Ненька інфо»

    Також «Ненька інфо» писала про липневі переговори президента Володимира Зеленського з представниками Святого Престолу. Тоді сторони окремо обговорювали повернення незаконно вивезених українських дітей і можливість подальшої участі Ватикану в гуманітарних та дипломатичних ініціативах. Ватикан готовий стати майданчиком для переговорів: Зеленський зробив важливу заяву після зустрічі з посланцем Папи — «Ненька інфо»

    Нинішній візит Дзуппі до Москви не означає початку окремих політичних мирних переговорів. Публічно підтверджений мандат кардинала насамперед стосується гуманітарних питань — дітей, полонених, цивільних і возз’єднання сімей. Саме цей напрям Ватикан намагається підтримувати незалежно від загального стану політичних переговорів між Україною та Росією.

  • Росія вдарила авіабомбою прямо по евакуаційному пункту Краматорська: всередині були цивільні та гуманітарії

    Росія вдарила авіабомбою прямо по евакуаційному пункту Краматорська: всередині були цивільні та гуманітарії

    Російські війська 20 вересня завдали нового авіаудару по Краматорську Донецької області. Близько 11:19 по місту скинули дві авіаційні бомби, попередньо — керовані. Одна з них прямо влучила в евакуаційний пункт, де на той момент перебували цивільні, яких вивозили з небезпечних районів, а також працівники гуманітарної місії.

    Про пряме влучання повідомив керівник гуманітарної місії «Проліска» Євген Каплін. За його словами, у момент удару на місці були як евакуйовані люди, так і ті, хто займався їхнім вивезенням. Наслідки атаки після перших повідомлень ще встановлювали.

    Начальник Краматорської міської військової адміністрації Олександр Гончаренко уточнив, що російська авіація атакувала місто двома авіабомбами близько 11:19. За попередніми даними, йшлося про КАБи. Станом на 13:00 було відомо про двох поранених людей. Крім самого евакуаційного пункту, пошкоджень зазнали дошкільний заклад, навчальний заклад і чотири багатоповерхові житлові будинки.

    Окремі місцеві джерела повідомляли, що пункт евакуації міг бути облаштований у приміщенні дитячого садка, однак офіційного підтвердження цієї деталі на момент перших повідомлень не було, тому її варто сприймати як непідтверджену.

    Удар стався в день, коли Краматорськ уже перебував під вогнем.

    Ще о 10:10 російські війська обстріляли місто артилерією. Під удар потрапив житловий мікрорайон Лазурний. Унаслідок обстрілу загинула жінка 1965 року народження, ще один чоловік, 1961 року народження, був поранений. Також були пошкоджені навчальний заклад і багатоповерхівки.

    Тобто протягом кількох годин Краматорськ пережив щонайменше дві різні атаки — спершу артилерійський обстріл житлового району, а потім авіаудар по об’єкту, який використовувався для евакуації людей.

    Саме це робить нинішню атаку особливо резонансною. Евакуаційні пункти створюють для того, щоб цивільні могли залишити небезпечні райони, отримати допомогу та вирушити у безпечніші області. Влучання в такий об’єкт означає, що під загрозою опинилися не лише мешканці міста, а й люди, які безпосередньо займаються їхнім порятунком.

    Краматорськ уже кілька місяців переживає різке посилення російських атак із застосуванням авіабомб, ударних дронів та артилерії. Донецька ОВА прямо повідомляє, що російські війська систематично бомбардують місто, а поліцейські евакуаційні екіпажі «Білий янгол» продовжують вивозити людей навіть під загрозою нових атак.

    Лише шість днів тому обласна влада повідомляла, що російські війська вже двічі атакували КАБами Центр позашкільної освіти в Краматорську. Будівля зазнала серйозних пошкоджень, після чого працівники та волонтери евакуювали тварин із зоологічного гуртка до Полтавської області.

    7 вересня російські війська скинули на Краматорськ чотири авіабомби ФАБ-250 з модулями планування та корекції. Дві з них влучили у багатоквартирні будинки. Тоді загинули двоє чоловіків, ще четверо людей отримали поранення.

    13 вересня місто пережило ще одну важку атаку: за даними Донецької ОВА, російські сили вдарили по цивільному автомобілю в центрі Краматорська. Загинули двоє людей, ще четверо були поранені.

    У серпні атаки були ще масштабнішими. 20 серпня російська авіація скинула на середмістя Краматорська дев’ять авіабомб. Тоді одна людина загинула, щонайменше 11 були поранені.

    18 серпня Росія застосувала чотири ФАБ-250 з УМПК. Троє людей отримали поранення, серед них — 11-річний хлопчик. Також були пошкоджені багатоквартирні будинки та автомобілі.

    На цьому тлі влада поступово розширює зону обов’язкової евакуації.

    Ще 5 серпня начальник Донецької ОВА Вадим Філашкін підписав наказ про примусову евакуацію дітей з окремих районів Краматорської громади. Йшлося про 525 дітей із 424 родин, із них 326 дітей безпосередньо з Краматорська.

    Обласна влада пояснювала рішення погіршенням безпекової ситуації та постійною загрозою російських атак. Евакуаційні групи регулярно вивозять родини з дітьми, літніх людей, людей з інвалідністю та тих, хто втратив житло після ударів.

    Лише за добу до 20 вересня з прифронтових територій Донеччини було евакуйовано 583 людини, серед них 51 дитину. За той самий період російські війська 32 рази обстрілювали населені пункти області.

    Саме тому робота таких пунктів, як той, який потрапив під авіаудар у Краматорську, має критичне значення. Вони є проміжною ланкою між небезпечною територією та більш безпечними регіонами України.

    Раніше Nenka.info писала про те, як гуманітарні команди продовжують евакуювати мешканців прифронтових міст попри постійний ризик. Зокрема, міжнародна команда Universal Aid Ukraine, що працює з Краматорська, за рік вивезла близько 1200 людей із небезпечних районів.

    Також Nenka.info повідомляла про різке посилення ударів по Краматорську після наближення фронту: місто дедалі частіше опиняється в зоні дії артилерії, FPV-дронів і керованих авіабомб.

    Окупанти просунулися до Краматорська і посилили удари артилерією та дронами

    1200 людей із-під обстрілів за рік: як німкеня Анна Елсбернд евакуює українців із прифронтових міст

    Сам Краматорськ залишається одним із головних адміністративних та логістичних центрів підконтрольної Україні частини Донеччини. За даними, які раніше наводила міська влада, від початку повномасштабної війни місто зазнало сотень атак, унаслідок яких загинули й були поранені сотні цивільних.

    Атака 20 вересня показує ще одну небезпечну тенденцію: удар може бути завданий не лише по житлових кварталах чи інфраструктурі, а й по місцях, через які людей намагаються вивезти з-під вогню.

    Станом на другу половину дня офіційно підтверджено двох поранених унаслідок авіаудару та одну загиблу й одного пораненого внаслідок ранкового артилерійського обстрілу. Остаточні дані про наслідки влучання в евакуаційний пункт можуть уточнюватися після завершення аварійно-рятувальних робіт.

  • Операція «Мяу-Мяу»: українські військові провели незвичайну місію на фронті

    Операція «Мяу-Мяу»: українські військові провели незвичайну місію на фронті

    На фронті, де щодня тривають запеклі бої та працюють ударні безпілотники, українські військові провели незвичайну гуманітарну операцію. Бійці 118-ї окремої механізованої бригади ЗСУ евакуювали з передової кішку та п’ятьох її кошенят за допомогою важкого дрона. Незвичайна місія отримала символічну назву «Мяу-Мяу».

    Про це повідомила пресслужба 118-ї окремої механізованої бригади.

    Зазвичай великі гексакоптери типу «Вампір» використовуються для виконання бойових завдань: доставки боєприпасів, знищення ворожої техніки, ударів по позиціях окупантів або забезпечення українських підрозділів на складних ділянках фронту. Однак цього разу військові застосували можливості безпілотника для порятунку тварин, які опинилися безпосередньо в зоні бойових дій.

    У бригаді розповіли, що кішка разом із п’ятьма кошенятами перебувала на одній із передових позицій українських захисників. Через постійні обстріли та небезпеку для життя тварин було ухвалено рішення провести їх евакуацію в безпечніше місце.

    «Коли різні бригади показують роботу важких гексакоптерів “Вампір”, зазвичай це про нічні скиди, знищення бронетехніки, випалювання бліндажів чи доставку продуктів. Але наша історія зовсім інша — вона про порятунок. Пілоти мотопіхотного батальйону 118 окремої механізованої бригади провели унікальну гуманітарну місію під кодовою назвою “Мяу-Мяу”. З однієї з передових позицій за допомогою великого дрона вони успішно евакуювали кішку з п’ятьма кошенятами», — повідомили військові.

    Після завершення операції тварин доставили в тилову зону, де вони перебувають у безпеці. Військовослужбовці також опублікували фотографії врятованої котячої родини після евакуації. На світлинах видно дорослу кішку та п’ятьох кошенят, які успішно пережили небезпечну подорож із прифронтової території.

    Подібні історії не є поодинокими для українських військових. Від початку повномасштабного вторгнення бійці ЗСУ неодноразово рятували домашніх і безпритульних тварин із зон активних бойових дій. Часто військові забирають покинутих собак і котів із деокупованих населених пунктів, організовують евакуацію тварин із небезпечних районів та допомагають волонтерам знаходити для них нові домівки.

    Особливу роль у таких операціях дедалі частіше відіграють безпілотні технології. Якщо раніше дрони асоціювалися виключно з розвідкою чи бойовими ударами, то сьогодні вони також використовуються для доставки медикаментів, продуктів, води та евакуації невеликих вантажів із небезпечних ділянок фронту.

    Важкий гексакоптер «Вампір», який використовували під час операції «Мяу-Мяу», став одним із символів сучасної війни. Завдяки великій вантажопідйомності він може перевозити значні вантажі навіть у складних умовах. Саме ці технічні характеристики дозволили військовим безпечно транспортувати кішку та її кошенят із передової.

    Історія швидко поширилася в соціальних мережах та викликала позитивну реакцію українців. Користувачі дякують військовим за людяність та турботу не лише про людей, а й про тварин, які також потерпають від війни.

    Попри щоденні бойові завдання та ризики, українські захисники вкотре довели, що навіть у найскладніших умовах залишаються людьми та знаходять можливість допомагати тим, хто не може подбати про себе самостійно.

    Операція «Мяу-Мяу» стала ще одним прикладом того, що війна — це не лише про зброю та бої, а й про збереження життя у всіх його проявах.

  • 100-річну бабусю вивезли з-під бомб: неймовірна історія порятунку на Донеччині

    100-річну бабусю вивезли з-під бомб: неймовірна історія порятунку на Донеччині

    Українські військовослужбовці 12-ї бригади спеціального призначення “Азов” провели складну евакуацію мешканців одного з прифронтових населених пунктів Донеччини. Серед врятованих опинилася 100-річна жінка, яка до останнього залишалася у власному будинку попри постійні російські обстріли та близькість лінії фронту.

    Історію порятунку розповіли самі військові бригади “Азов”. За словами сержанта матеріального забезпечення 1-го батальйону з позивним “Ахмет”, остаточне рішення про евакуацію родина ухвалила після чергового російського авіаудару, який фактично зруйнував їхнє подвір’я та забрав життя близької людини.

    Як зазначають військові, напередодні трагедії літнє подружжя займалося ремонтом даху свого будинку. Оселю вже неодноразово пошкоджували попередні російські атаки, тому господарі намагалися власними силами відновлювати житло. Однак черговий удар виявився значно потужнішим.

    Російська авіабомба впала просто в центр подвір’я. Внаслідок вибуху загинула племінниця подружжя. Господар будинку отримав осколкове поранення, а сам будинок зазнав нових руйнувань.

    Разом із подружжям у будинку проживала і 100-річна жінка. Попри поважний вік, вона тривалий час залишалася у рідному селі навіть тоді, коли більшість сусідів уже виїхали через бойові дії.

    Після чергової атаки військові переконали родину залишити небезпечну територію. Евакуація проходила в умовах постійної загрози нових обстрілів. Зрештою всіх трьох мешканців вдалося вивезти із зони ризику.

    За інформацією бригади “Азов”, люди покинули прифронтовий населений пункт власним автомобілем за супроводу військових. Наразі вони перебувають у безпечнішому місці.

    Військові зазначають, що ситуація в цьому районі Донеччини залишається надзвичайно складною. Більшість житлових будинків пошкоджені або зруйновані внаслідок регулярних російських атак. Через постійні артилерійські обстріли, удари керованими авіабомбами та безпілотниками люди місяцями змушені жити у підвалах і пристосованих укриттях.

    За даними Донецької обласної військової адміністрації, евакуація цивільного населення із небезпечних районів області триває безперервно. Особливу увагу приділяють людям похилого віку, особам з інвалідністю та родинам із дітьми, які часто відмовляються залишати свої домівки навіть після багаторазових обстрілів.

    Водночас військові та волонтери наголошують, що зволікання з евакуацією може коштувати життя. Російські війська останніми місяцями значно активізували використання керованих авіабомб по населених пунктах поблизу лінії фронту. Такі удари мають величезну руйнівну силу та часто завдаються по житловій забудові.

    Історія порятунку 100-річної мешканки Донеччини стала однією з найбільш зворушливих за останній час. У соціальних мережах українці дякують військовим за врятоване життя та наголошують, що саме такі історії демонструють справжню ціну людяності під час війни.

    Бійці “Азову” продовжують не лише виконувати бойові завдання на одному з найгарячіших напрямків фронту, а й регулярно допомагають цивільним залишати небезпечні райони. Військові підкреслюють: кожне врятоване життя є не менш важливим, ніж успішно виконана бойова операція.

    Повномасштабна війна Росії проти України триває вже четвертий рік, і Донеччина залишається одним із регіонів, які найбільше потерпають від російських атак. Попри це тисячі людей похилого віку досі залишаються у прифронтових селах і містечках, часто не бажаючи покидати власні домівки. Саме тому подібні евакуаційні місії залишаються надзвичайно важливою частиною роботи українських військових та рятувальників.

  • Буданов анонсував новий обмін полоненими: Росія затягує домовленості, але процес триває

    Буданов анонсував новий обмін полоненими: Росія затягує домовленості, але процес триває

    Керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов заявив, що Росія продовжує затягувати та частково зривати виконання домовленостей щодо масштабного обміну військовополоненими, однак найближчим часом Україна може повернути додому нову групу своїх захисників.

    Про це він повідомив під час безпекового форуму «Архітектура безпеки», коментуючи ситуацію навколо домовленостей між Києвом та Москвою щодо обміну полоненими, передає hromadske.

    За словами Буданова, практика невиконання або часткового виконання домовленостей давно стала звичною для російської сторони.

    «Не перший раз домовленості не виконуються або виконуються не в повному обсязі. Мені здається, це вже для всіх звична історія. Я точно до цього звик. Щодо обмінів — думаю, найближчим часом ви побачите ще обмін військовополоненими», — заявив очільник української воєнної розвідки.

    Попри складнощі переговорного процесу, українська влада продовжує працювати над поверненням військових та цивільних громадян, які перебувають у російському полоні або незаконному ув’язненні на тимчасово окупованих територіях.

    Окремо Буданов звернув увагу на проблему повернення цивільних заручників. За його словами, саме цей напрямок залишається одним із найскладніших у перемовинах із Росією.

    «Щодо цивільних — це важке питання, бо міняти цивільних на військових навіть трохи неправильно. У нас немає такої кількості цивільних, як є в заручниках у РФ, зі зрозумілих причин. Але потроху їх повертаємо. Так, не в тій кількості, як хотілося б, але вони повертаються», — наголосив керівник ГУР.

    Проблема цивільних заручників залишається однією з найбільш болючих у відносинах між Україною та Росією. За даними української влади, тисячі цивільних громадян перебувають у російських місцях несвободи або утримуються на окупованих територіях без офіційних звинувачень і без доступу до міжнародних гуманітарних організацій.

    Тема обміну полоненими набула особливої актуальності після домовленостей, досягнутих навесні цього року. На початку травня 2026 року Україна та Росія за посередництва міжнародних партнерів погодили проведення масштабного обміну за формулою «1000 на 1000». Ця домовленість стала однією з найбільших потенційних гуманітарних операцій від початку повномасштабної війни.

    Перший етап реалізації домовленостей відбувся 15 травня. Тоді Україна повернула з російського полону 205 громадян, серед яких були військовослужбовці різних підрозділів Сил оборони.

    Втім, подальше просування процесу зіткнулося із серйозними труднощами. Українська сторона неодноразово заявляла про навмисне затягування переговорів з боку Російської Федерації.

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець раніше повідомляв, що російська сторона свідомо гальмує реалізацію домовленостей щодо наступних етапів обміну. За його словами, Москва використовує тему полонених як інструмент політичного та інформаційного тиску.

    Подібну позицію озвучував і Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. Там наголошували, що Росія регулярно запускає інформаційні кампанії та маніпуляції навколо теми обмінів, намагаючись впливати на громадську думку та створювати додаткову напругу серед родин військовополонених.

    Попри це українська влада продовжує переговорний процес. За словами представників Коордштабу, обмінний механізм залишається одним із небагатьох гуманітарних каналів взаємодії між сторонами війни, тому робота над поверненням українців триває щоденно.

    Питання звільнення полонених залишається одним із головних пріоритетів для України. Президент Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що повернення кожного українця додому є стратегічним завданням держави.

    Від початку повномасштабного вторгнення вдалося повернути тисячі українських військових і цивільних. Водночас значна кількість захисників і мирних громадян досі перебуває у російському полоні.

    Заява Кирила Буданова про можливий новий обмін дає надію родинам військовополонених, які вже понад три роки чекають повернення своїх близьких. Однак остаточні терміни та кількість осіб, яких можуть повернути найближчим часом, поки що не розголошуються з міркувань безпеки та для збереження переговорного процесу.