Gorchitsa.info

Позначка: Харків

  • Кривавий удар по ТЦ у Харкові: патрульні показали перші секунди після прильоту реактивного дрона «Герань-4»

    Кривавий удар по ТЦ у Харкові: патрульні показали перші секунди після прильоту реактивного дрона «Герань-4»

    Патрульна поліція оприлюднила відео перших хвилин після жорстокого удару по торговому центру «Епіцентр» в Основ’янському районі Харкова, який стався 27 серпня 2026 року. Російські окупанти застосували для атаки модернізовану реактивну версію ударного безпілотника «Герань-4 Сікер», оснащену системою автоматичного оптичного наведення.

    Внаслідок ворожого прильоту загинув чоловік, ще п’ятеро відвідувачів торгового центру дістали поранення різного ступеня тяжкості. На опублікованих кадрах зафіксовано роботу екіпажів патрульних, які прибули на місце одразу після вибуху, надавали домедичну допомогу постраждалим та евакуювали людей із небезпечної зони.

  • Залізничний колапс після ударів РФ: понад 90 потягів вибилися з графіка, один запізнюється більш ніж на 17 годин

    Залізничний колапс після ударів РФ: понад 90 потягів вибилися з графіка, один запізнюється більш ніж на 17 годин

    В Україні 27 серпня після чергової масованої російської атаки виникли масштабні збої у русі пасажирських поїздів. Станом на середину дня із запізненням прямували понад 90 рейсів «Укрзалізниці», а найбільша затримка перевищила 17 годин. Частина пасажирських поїздів запізнюється на 6–11 годин, а приміські рейси Київського вузла також масово вибилися з графіка.

    Найскладніша ситуація станом на 12:43–12:45 була з поїздом №775/776 Суми — Київ-Пасажирський: його затримка сягнула 17 годин 15 хвилин. Поїзд №93/94 Харків — Хелм відставав від графіка на 11 годин 30 хвилин. Таким чином, для частини пасажирів запланована ранкова або денна поїздка фактично перетворилася на багатогодинне очікування.

    Серед інших найбільш проблемних рейсів — №21/22 Харків — Львів із затримкою понад дев’ять годин, №7/8 Харків — Одеса із відставанням приблизно на 7 годин 46 хвилин, №75/76 Кривий Ріг — Київ — на понад 7,5 години, №147/148 Житомир — Одеса — більш ніж на сім годин. Приблизно на такий же час від графіка відстають поїзди із Запоріжжя до Львова, Ясіні та Києва.

    Проблеми охопили практично всю мережу: у списку затриманих є маршрути між Києвом, Харковом, Дніпром, Запоріжжям, Одесою, Львовом, Мукачевом, Ужгородом, Чернівцями, Раховом, Кривим Рогом, Сумами, а також міжнародні поїзди до Хелма та Перемишля. Частина рейсів відстає від графіка на дві-три години, але навіть ці затримки створюють ланцюговий ефект для наступних оборотних рейсів.

    Що сталося із залізницею

    Масштабний збій відбувається на тлі систематичних російських ударів по українській залізничній інфраструктурі та тривалих повітряних тривог. Офіційний сервіс «Укрзалізниці» у графі причин затримок прямо зазначає для низки рейсів «вплив бойових дій». Компанія також попереджає, що прогнозований час прибуття та відправлення є орієнтовним і може змінюватися.

    Ситуація погіршується тим, що російська армія протягом останніх тижнів посилила атаки безпосередньо на залізничну інфраструктуру, локомотиви та рухомий склад.

    Ще 11 серпня «Укрзалізниця» була змушена тимчасово призупинити продаж квитків на окремі дати та напрямки саме починаючи з 27 серпня. У компанії тоді пояснювали, що після серії російських атак необхідно перебудовувати логістику і графіки через пошкодження та знищення локомотивів, вагонів і елементів інфраструктури, а також через загибель працівників.

    Тобто нинішній транспортний збій виник не на порожньому місці: залізниця вже кілька тижнів працює в умовах посиленого тиску та постійної необхідності змінювати логістику.

    Росія дедалі частіше б’є безпосередньо по поїздах

    Масштаб нинішньої проблеми особливо помітний на тлі серії нещодавніх атак.

    За даними «Укрзалізниці», лише за п’ять днів на початку серпня Росія 41 раз атакувала залізницю. Внаслідок цих ударів загинули шестеро працівників, ще 17 людей отримали поранення. Також було пошкоджено 11 локомотивів, а через небезпеку атак пасажирів доводилося сотні разів евакуйовувати з поїздів.

    Один із найбільш резонансних випадків стався на Одещині, де реактивний російський дрон атакував пасажирський поїзд. Російські удари також пошкоджували залізничні вокзали, локомотиви та іншу критичну інфраструктуру.

    22 серпня російські війська завдали балістичного удару по одному із залізничних підприємств у Дарницькому районі Києва. Внаслідок атаки загинув працівник «Укрзалізниці».

    Ці удари мають не лише локальні наслідки. Якщо пошкоджується вузлова станція, локомотивне депо, електропостачання або ключова ділянка колії, затримка одного рейсу може автоматично впливати на десятки наступних.

    Поїзди в Україні часто використовують один і той самий склад у зворотному напрямку. Якщо рейс прибув із запізненням на шість-сім годин, залізничникам залишається набагато менше часу на технічне обслуговування, прибирання, підготовку вагонів і формування наступного маршруту. В результаті виникає своєрідна «ланцюгова реакція» запізнень.

    Проблеми не лише з далекими рейсами

    На Київщині 27 серпня через безпекову ситуацію та тривалі повітряні тривоги затримуються також приміські електропоїзди.

    Наприклад, рейс №6905 Ніжин — Київ-Волинський відставав від графіка приблизно на 3 години 50 хвилин, №6903 того ж напрямку — на 3 години 35 хвилин, а №6002 Фастів — Київ-Пасажирський — більш ніж на три години.

    «Укрзалізниця» окремо попереджає пасажирів про правила безпеки. Під час повітряної тривоги компанія просить не чекати поїздів просто на платформах, а переходити в укриття або відходити на безпечну відстань від залізничної інфраструктури.

    У разі підвищеної небезпеки поїзди можуть тимчасово зупинятися. Це також безпосередньо впливає на графік, але у компанії наголошують, що пріоритетом залишається безпека пасажирів та працівників.

    Затримки можуть змінюватися протягом дня

    Важливо враховувати, що дані про запізнення не є сталими.

    На офіційному сервісі «Укрзалізниці» час затримки оновлюється залежно від проходження поїздом маршруту. Так, зранку 27 серпня поїзд Суми — Київ мав близько 14 годин відставання, тоді як уже опівдні його затримка збільшилася до 17 годин 15 хвилин.

    Тому пасажирам варто перевіряти не лише початковий час відправлення за квитком, а й актуальний статус свого поїзда безпосередньо перед виїздом на вокзал.

    Для цього «Укрзалізниця» має окремий онлайн-сервіс «Що з потягами?», де можна знайти конкретний номер рейсу та побачити поточну затримку, прогнозований час прибуття і причину зміни графіка.

    У компанії також попереджають, що прогноз може коригуватися, оскільки ситуація залежить від безпекової обстановки, тривалості повітряних тривог, стану колій та можливості оперативно пропускати поїзди альтернативними маршрутами.

    Залізниця працює в умовах системного тиску

    Для України залізничний транспорт залишається критично важливим не лише для цивільних перевезень, а й для евакуації людей із прифронтових територій, міжнародного пасажирського сполучення та функціонування економіки.

    Саме тому посилення атак по локомотивах, станціях, депо, коліях та енергетичному обладнанню створює значно ширшу проблему, ніж запізнення окремого поїзда.

    У серпні залізничникам уже доводилося перебудовувати маршрути, використовувати резервні локомотиви та змінювати технологію руху. «Укрзалізниця» зазначала, що має резервні сценарії та комбіновані трансфери для збереження сполучення навіть після атак.

    Станом на середину дня 27 серпня рух пасажирських поїздів не зупинено, однак масштаб затримок залишається надзвичайно великим. Для окремих рейсів йдеться вже не про кілька десятків хвилин чи навіть дві-три години, а про фактичне зміщення поїздки майже на добу.

    Найпоказовішим став маршрут Суми — Київ із затримкою понад 17 годин. Водночас десятки інших поїздів продовжують рух із багатогодинним відставанням, а ситуація може змінюватися до кінця дня залежно від нових повітряних тривог та темпів відновлення пошкодженої інфраструктури.

  • Росія накрила Україну балістикою й реактивними Shahed: горять склади, без світла сім населених пунктів

    Росія накрила Україну балістикою й реактивними Shahed: горять склади, без світла сім населених пунктів

    Росія в ніч проти 27 серпня здійснила масштабну комбіновану атаку на Україну, застосувавши одразу кілька типів ракет і сотні безпілотників. Вибухи протягом ночі лунали у Києві, Одесі, Запоріжжі, Кривому Розі, на Полтавщині, Сумщині та в інших регіонах. Під ударами опинилися житлові будинки, навчальні заклади, промислові підприємства, склади та енергетична інфраструктура. Є загиблі та поранені.

    Повітряні сили ЗСУ вранці розкрили масштаб російського удару. За офіційними даними, атака розпочалася ще близько 18:00 26 серпня.

    Російські війська застосували дві протикорабельні ракети «Онікс», запущені з тимчасово окупованого Криму, балістичні ракети «Іскандер-М»/KN-23 з території Брянської та Курської областей Росії, а також 258 безпілотників різних типів.

    Серед них були Shahed, «Гербера», S8000 «Бандероль» та дрони-імітатори «Пародія».

    Особливу увагу привертає ще одна деталь: за інформацією Повітряних сил, приблизно третина запущених Shahed була реактивною. Це означає, що Росія дедалі активніше застосовує швидкісні модифікації ударних безпілотників, які залишають українській ППО значно менше часу на реагування.

    Загалом українська протиповітряна оборона збила або подавила 233 повітряні цілі.

    Серед них — одна з двох ракет «Онікс», сім балістичних ракет «Іскандер-М»/KN-23, три безпілотні літальні апарати S8000 «Бандероль» та 222 ударні й імітаційні дрони.

    Водночас Повітряні сили повідомили про влучання російських засобів повітряного нападу на 15 локаціях. Ще на 11 локаціях зафіксували падіння уламків збитих цілей. Частина російських засобів ураження не досягла своїх цілей.

    Одним із напрямків удару знову став Київ.

    У столиці протягом ночі кілька разів оголошували повітряну тривогу. Спочатку місто перебувало під загрозою безпілотників, а згодом Повітряні сили окремо попередили про небезпеку застосування балістичного озброєння.

    Близько третьої години ночі у Києві пролунала серія потужних вибухів. Їх чув і кореспондент Reuters, який перебував у столиці. Міжнародне агентство підтвердило, що Росія в цей час здійснювала комбіновану ракетно-дронову атаку на Україну.

    Унаслідок роботи ППО уламки російських цілей впали в Подільському районі Києва, у дворі між житловими будинками.

    Ще серйозніші пошкодження зафіксували у Шевченківському районі. За словами мера Віталія Кличка, там значно пошкоджено приміщення однієї з гімназій.

    Вибуховою хвилею також вибило вікна у комунальному медичному закладі. За попередньою інформацією, у столиці обійшлося без потерпілих.

    Серйозні наслідки атаки зафіксували і в Київській області.

    У Бориспільському районі внаслідок російського удару виникла пожежа у складських приміщеннях. Пошкоджені складські об’єкти також у Фастівському районі, а у Броварському та Вишгородському районах — приватні житлові будинки.

    Під ударами опинилася й Полтавщина, причому однією з цілей стала енергетична інфраструктура.

    Начальник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич повідомив, що російські сили атакували промислові підприємства у Кременчуцькому районі.

    Одночасно ворог ударив по одному з об’єктів енергетики у Миргородському районі.

    Після удару сталося аварійне відключення електроенергії. Без світла тимчасово залишилися споживачі одразу семи населених пунктів. На місцях працювали аварійні служби. Інформації про травмованих на момент ранкового повідомлення не надходило.

    Ще однією з основних цілей нічної атаки стала Одещина.

    Область перебувала під масованим комбінованим ударом понад сім годин. Російські військові застосовували ракети та безпілотники.

    Начальник Одеської ОВА Олег Кіпер повідомив про пошкодження 16-поверхового житлового будинку, двох навчальних закладів та приватної оселі.

    Також пошкоджені об’єкти інфраструктури, територія елеватора, гаражі та автомобілі місцевих жителів.

    Унаслідок ударів у кількох місцях виникли пожежі. Пошкодження отримали фасад, дах та скління багатоповерхівки.

    Попри масштаби руйнувань, станом на ранкові повідомлення інформації про постраждалих на Одещині не надходило.

    Під потужним ударом опинилося і Запоріжжя.

    У місті протягом ночі неодноразово лунали вибухи. Внаслідок російської атаки постраждали щонайменше троє людей — двоє чоловіків та жінка.

    За інформацією начальника Запорізької ОВА Івана Федорова, пошкоджені автомобіль і кілька будівель, виникла пожежа. Потерпілим надали медичну допомогу.

    Факт вибухів у Запоріжжі та поранення трьох людей також підтверджував Reuters.

    Балістичними ракетами Росія атакувала Кривий Ріг.

    За інформацією місцевої влади, ракети влучили у промислове підприємство. Поранення отримали двоє чоловіків віком 46 та 58 років. Їх госпіталізували у стані середньої тяжкості.

    Окрім промислового об’єкта, пошкоджено центр медико-санітарної допомоги та інші об’єкти цивільної інфраструктури.

    Reuters також повідомив про удар ракетами по промисловому об’єкту Кривого Рогу і підтвердив інформацію про двох постраждалих.

    Трагічні наслідки нічного удару зафіксували на Сумщині.

    Близько опівночі російські військові масовано атакували Роменську громаду. За даними місцевої влади, ворог спрямував по ній дев’ять безпілотників.

    Один із дронів уразив житловий будинок.

    Внаслідок атаки загинула 66-річна жінка. Ще четверо людей — три жінки віком 63, 69 і 75 років та 69-річний чоловік — постраждали.

    Поліція повідомляє, що в Роменській громаді також пошкоджені об’єкти критичної інфраструктури, приватний будинок, адміністративна будівля та десять вантажних автомобілів.

    У Харкові російський безпілотник влучив у балкон четвертого поверху багатоповерхового житлового будинку в Індустріальному районі.

    Пошкоджені фасад і скління будівлі. 30-річний чоловік зазнав гострої реакції на стрес та отримав допомогу медиків.

    Повідомлялося про наслідки російських атак і в Херсоні, де внаслідок влучань виникли пожежі, зокрема загорілася двоповерхова будівля магазину. За даними місцевої влади, є загиблий та поранені.

    На Черкащині, за інформацією начальника ОВА Ігоря Табурця, українські захисники знищили чотири російські безпілотники. Інформації про травмованих або руйнування інфраструктури не надходило.

    Масштаб нічної атаки показує, як Росія продовжує змінювати тактику повітряних ударів по Україні.

    Йдеться вже не лише про великі хвилі звичайних Shahed. Москва одночасно комбінує балістичні ракети, протикорабельні «Онікси», безпілотники різних типів, дрони-імітатори та все більшу кількість швидкісних реактивних БпЛА.

    Саме поєднання різних типів цілей створює особливо складне навантаження на українську протиповітряну оборону. Балістичні ракети мають надзвичайно малий час підльоту та потребують спеціалізованих комплексів перехоплення, тоді як сотні безпілотників одночасно змушують розосереджувати засоби ППО по великій території.

    За даними Міністерства оборони України, лише протягом липня українська ППО перехопила понад 5300 повітряних цілей, тоді як Росія протягом місяця застосувала понад дев’ять тисяч ударних дронів і ракет. У відомстві прямо зазначали, що протиповітряна оборона працює в умовах дефіциту засобів для перехоплення балістики.

    Ніч на 27 серпня показала цю проблему особливо виразно.

    З одного боку, українській ППО вдалося збити або подавити абсолютну більшість із 258 безпілотників та перехопити сім балістичних ракет. З іншого — навіть ті цілі, які прорвали оборону, призвели до загибелі людей, поранень, масштабних пожеж та пошкоджень критично важливої інфраструктури.

    Удари цієї ночі були розтягнуті від Сумщини і Харкова до Одеси, від Київщини до Полтавщини та Запоріжжя.

    Горіли склади, були пошкоджені житлові багатоповерхівки та школи, ракети влучили у промислові підприємства, а удар по енергетичному об’єкту залишив без електрики сім населених пунктів.

    І найпоказовіша цифра всієї атаки — близько третини російських ударних дронів були реактивними. Це може свідчити про подальше нарощування Росією використання швидкісних безпілотників під час комбінованих ударів — нового виклику, до якого Україні доводиться адаптувати систему ППО просто під час війни.

  • Балістика і реактивні дрони пішли хвилями: Росія влаштувала масовану нічну атаку на Україну

    Балістика і реактивні дрони пішли хвилями: Росія влаштувала масовану нічну атаку на Україну

    У ніч проти 27 серпня Росія здійснила масовану комбіновану повітряну атаку на Україну, застосувавши ракети та ударні безпілотники, зокрема реактивного типу. Повітряні тривоги охопили значну частину країни, а вибухи протягом ночі лунали у Києві, Кривому Розі, Запоріжжі, Одесі, на Полтавщині та в інших регіонах. Уже відомо про загиблу та поранених серед цивільного населення, пошкодження житлових будинків, підприємства, навчального закладу та іншої цивільної інфраструктури.

    Одним із головних напрямків нічного удару став Київ. Спочатку Повітряні сили ЗСУ попереджали про рух ударних безпілотників, зокрема швидкісних реактивних БпЛА, а згодом оголосили загрозу застосування балістичного озброєння. Близько третьої години ночі у столиці пролунали потужні вибухи. Кореспондент Укрінформу також повідомляв про вибухи на тлі попередження Повітряних сил щодо балістичних ракет, які рухалися у напрямку Києва.

    Факт нічних вибухів у столиці окремо підтвердило міжнародне агентство Reuters. Його кореспондент чув вибухи в Києві в той час, коли Росія атакувала Україну ракетами та безпілотниками. Агентство також звернуло увагу, що українські військові окремо оголосили для столиці попередження про балістичну загрозу.

    Згодом почала надходити інформація про наслідки атаки. У Подільському районі Києва уламки впали у дворі житлового будинку. Київська міська військова адміністрація повідомила, що дані про можливих потерпілих та пошкодження уточнюються.

    Ще одну локацію зафіксували у Шевченківському районі. Там уламки впали на території навчального закладу. Таким чином, станом на ранок офіційно було відомо щонайменше про дві локації падіння уламків у столиці.

    Однак Київ був лише одним із напрямків комбінованої атаки. Майже одночасно повідомлення про ракети, безпілотники та вибухи почали надходити з інших областей.

    Особливо серйозного удару зазнав Кривий Ріг. Керівник Ради оборони міста Олександр Вілкул повідомляв про атаку двома балістичними ракетами. Ціллю стало промислове підприємство міста.

    Унаслідок удару поранено двох людей. За попередньою інформацією, їхній стан не був важким. Reuters також підтвердив інформацію про двох постраждалих після ракетного удару по промисловому об’єкту в Кривому Розі.

    Під ударом уночі опинилося і Запоріжжя. За даними місцевої влади, внаслідок нічної атаки по обласному центру поранення отримали щонайменше троє людей — двоє чоловіків та жінка. Пошкоджено автомобіль і кілька будівель, також виникла пожежа.

    Загалом ситуація у Запорізькій області протягом попередньої доби була надзвичайно напруженою. За даними керівника ОВА Івана Федорова, російські війська 738 разів атакували область, під вогнем опинилися 56 населених пунктів. Зафіксовано шість ракетних ударів по Запоріжжю, 17 авіаційних ударів, застосування 482 безпілотників різних модифікацій, 228 артилерійських обстрілів та п’ять ударів із реактивних систем залпового вогню. До поліції надійшло 110 повідомлень про пошкодження житла, автомобілів, господарських споруд та інфраструктури. Загалом за добу в області були поранені семеро людей, серед яких троє дітей.

    Трагічні наслідки російського удару зафіксували на Сумщині. Пізно ввечері 26 серпня російські війська здійснили масовану атаку на Роменську громаду. За інформацією голови Сумської ОВА Олега Григорова, противник спрямував туди попередньо дев’ять безпілотників.

    Частину дронів вдалося знищити силам протиповітряної оборони, однак були влучання по цивільній інфраструктурі. Один із безпілотників уразив житловий будинок.

    Унаслідок атаки загинула 66-річна жінка. Ще четверо людей звернулися по медичну допомогу. Масштаби руйнувань продовжували уточнювати.

    Неспокійною ніч була й на Одещині. Повітряні сили попереджали про рух реактивних безпілотників, а близько 02:10 вибух пролунав в Одесі. Згодом стало відомо про пошкодження внаслідок нічних атак інфраструктури, навчального закладу та багатоповерхового житлового будинку. Станом на ранкові повідомлення інформації про постраждалих не надходило.

    Про вибухи повідомляли також на Полтавщині. За даними українських медіа, вночі Росія застосовувала проти України не лише ударні БпЛА, а й балістичні та швидкісні ракети різних типів. Повітряні сили протягом атаки попереджали про балістичну загрозу та перебування у повітряному просторі реактивних безпілотників.

    Крім того, наслідки зафіксували у Харкові. Російський безпілотник влучив у балкон четвертого поверху багатоповерхового житлового будинку в Індустріальному районі. 30-річний чоловік зазнав гострої реакції на стрес, йому надали медичну допомогу.

    Таким чином, нічна атака 27 серпня мала комбінований і географічно широкий характер. Одночасно під загрозою перебували столиця, центральні, південні, східні та північно-східні області країни. Російські війська поєднували застосування ударних безпілотників із швидкісними засобами ураження та балістичними ракетами, змушуючи українську систему ППО реагувати одразу на різні типи цілей.

    На масштаб атаки звернули увагу і міжнародні медіа. Reuters повідомив, що Росія в ранні години четверга атакувала Україну дронами та ракетами, підтвердивши вибухи у Києві, поранення двох людей у Кривому Розі та ще трьох у Запоріжжі.

    Станом на ранок 27 серпня остаточні масштаби нічного удару ще встановлюються. Повна кількість запущених Росією ракет і безпілотників, а також підсумкові результати роботи української протиповітряної оборони мають бути уточнені Повітряними силами. Тому називати остаточну кількість повітряних цілей або збитих ракет і дронів до офіційного зведення було б передчасно.

    Уже підтверджено, що внаслідок російських атак є загибла та поранені мирні жителі, а пошкодження зафіксовані у житловому секторі, на промисловому підприємстві, території навчального закладу та інших об’єктах цивільної інфраструктури.

    Ніч проти 27 серпня вкотре стала для багатьох регіонів України ніччю повітряних тривог і вибухів — цього разу Росія одночасно застосувала балістичні ракети та різні типи безпілотників, розтягнувши атаку на значну частину території країни.

  • Зеленський анонсував нові пакети ППО для України

    Зеленський анонсував нові пакети ППО для України

    Україна найближчими днями активізує дипломатичні контакти з міжнародними партнерами для посилення протиповітряної оборони та захисту українських міст від російських атак. Київ розраховує на нові пакети військової допомоги, зокрема засоби ППО.

    Про це заявив президент України Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі.

    За словами глави держави, наступного тижня Україна проведе нові переговори з посередниками та партнерами щодо необхідних кроків для захисту держави й населення.

    «Україна завжди активна у дипломатії. Будуть нові контакти заради пакетів для ППО — для захисту нашої держави, наших людей», — зазначив Зеленський.

    Президент наголосив, що дипломатичні зусилля є одним із ключових напрямів роботи України на тлі продовження російських ракетних і дронових атак.

    Окремо Зеленський розповів про ситуацію в регіонах після масштабної нічної атаки Росії 9 серпня.

    Найскладнішою залишається ситуація в Одесі, де через пошкодження енергетичної інфраструктури без електропостачання на ранок залишалися понад 300 тисяч родин. Водночас приблизно третину споживачів уже вдалося заживити.

    Президент зазначив, що аварійні та ремонтні бригади продовжують працювати над відновленням електропостачання та іншої критичної інфраструктури.

    Ворожих ударів також зазнали Харків та область, Павлоград, Херсон, Сумщина і Житомирщина. За словами Зеленського, усі необхідні служби залучені до ліквідації наслідків обстрілів та допомоги постраждалим.

    Зеленський також заявив, що Україна продовжує роботу над відповіддю на російські удари. Президент повідомив про розмову з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим щодо захисту українських міст.

    «На кожен російський удар буде наше реагування», — наголосив глава держави.

    За його словами, Збройні сили України та Служба безпеки України продовжують операції проти російської нафтопереробної галузі. Також українські сили уражали російські зенітно-ракетні комплекси, радіолокаційні станції та військову інфраструктуру в Азовському і Чорноморському регіонах.

    Президент підкреслив, що Україна прагне зробити війну дедалі більш відчутною безпосередньо для Росії.

    Питання посилення ППО залишається одним із ключових для України на тлі масштабування російських повітряних атак.

    Раніше Зеленський повідомляв, що розгортання виробництва американських систем Patriot в Україні за відповідними ліцензіями може зайняти від 12 місяців до кількох років через бюрократичні процедури.

    Водночас Україна та США домовилися про щомісячні постачання ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Однак, за словами президента, навіть погоджених обсягів недостатньо для повного покриття потреб української протиповітряної оборони.

    Саме тому Київ продовжує дипломатичні переговори щодо отримання додаткових систем ППО, боєприпасів та іншої військової допомоги.

  • Росія вдарила по Україні понад 200 дронами та ракетами: Одеса залишилася без світла й води, у Харкові є загиблі

    Росія вдарила по Україні понад 200 дронами та ракетами: Одеса залишилася без світла й води, у Харкові є загиблі

    Російські війська в ніч проти неділі, 9 серпня, здійснили масовану атаку по Україні, застосувавши ракети та понад 200 ударних безпілотників. Основний напрямок ворожого удару припав на Одеську область, однак під атакою також опинилися Харків, Павлоград та низка інших регіонів. Унаслідок обстрілів є загиблі та десятки постраждалих, пошкоджено житлові будинки, портову й енергетичну інфраструктуру.

    За даними Повітряних сил, цієї ночі Росія застосувала проти України 202 ударні безпілотники різних типів, зокрема дрони Shahed, а також баражуючі боєприпаси «Бандероль». Крім безпілотників, російські війська завдали ракетних ударів, зокрема балістичними, протикорабельними та протирадіолокаційними ракетами.

    Ракети типу «Іскандер-М»/С-400, «Онікс» та Х-31П російські військові запускали з території тимчасово окупованого Криму та акваторії Чорного моря. Основною ціллю атаки, за даними Повітряних сил, стала Одеська область.

    Українська протиповітряна оборона вночі працювала на півночі, півдні та сході країни. Силам оборони вдалося знищити або подавити 179 ворожих безпілотників. Водночас повністю відбити масовану атаку не вдалося: зафіксовано влучання ракет і дронів на 22 локаціях.

    Найскладнішою виявилася ситуація на Одещині. В Одесі російська атака пошкодила житлові будинки, енергетичні об’єкти та портову інфраструктуру. За попередніми даними, відомо про вісьмох постраждалих.

    У компанії ДТЕК назвали нічний удар одним із наймасштабніших для Одеського регіону від початку року. Внаслідок пошкодження енергетичної інфраструктури частина Одеси та окремі об’єкти критичної інфраструктури залишилися без електропостачання.

    Енергетики вже розпочали аварійно-відновлювальні роботи. Водночас у ДТЕК зазначають, що через масштаб пошкоджень ремонт може потребувати значного часу. Фахівці мають відновити електропостачання після того, як буде забезпечено безпечний доступ до пошкоджених об’єктів.

    Через знеструмлення енергетичної інфраструктури виникли проблеми і з водопостачанням Одеси. Як повідомили в міській владі, у більшості районів міста зникла вода через припинення роботи потужних насосних станцій.

    Атака також позначилася на роботі громадського транспорту. В Одесі тимчасово призупинили рух електротранспорту, а на маршрути додатково вивели автобуси. Таким чином, місто змушене адаптувати роботу транспортної та комунальної інфраструктури до наслідків масованого обстрілу.

    Під ударом опинилася і портова інфраструктура. Росія систематично атакує Одеську область, зокрема об’єкти, пов’язані з морськими перевезеннями та експортною діяльністю. Удари по портах та енергетичних об’єктах створюють додаткові ризики не лише для регіону, а й для функціонування важливих логістичних маршрутів України.

    Через наслідки російського обстрілу виникли проблеми і з автомобільним сполученням на півдні країни. Державна прикордонна служба повідомила про обмеження руху трасою «Одеса — Рені». Через це тимчасово ускладнено або неможливо проїхати до окремих пунктів пропуску на кордоні з Молдовою та від них у напрямку Одеси.

    Складною залишається ситуація і в Харкові. Один із російських безпілотників прямим влучанням ударив у багатоповерховий житловий будинок у Салтівському районі. Внаслідок атаки було зруйновано чотири поверхи будівлі.

    На місці удару розпочалися рятувальні роботи. Спочатку повідомлялося про заблокованих людей у пошкодженому будинку, після чого рятувальники та екстрені служби продовжили пошук і допомогу постраждалим.

    За останніми повідомленнями, унаслідок удару по Харкову загинули двоє людей, ще 23 особи отримали поранення. Серед постраждалих є дитина. П’ятеро людей перебувають у лікарнях, а одна жінка — у важкому стані.

    Російська атака також завдала ударів по Павлограду Дніпропетровської області. За інформацією місцевої влади, російські війська атакували район поблизу торговельного центру, а також енергетичні об’єкти.

    Внаслідок обстрілу Павлограда постраждали дев’ятеро людей, серед них четверо дітей. Екстрені служби працювали на місцях ударів, а фахівці оцінюють масштаби пошкоджень цивільної та енергетичної інфраструктури.

    Цієї ночі російські війська також атакували Житомирську, Миколаївську, Київську, Херсонську, Сумську, Запорізьку та Донецьку області. У різних регіонах повідомляли про роботу сил протиповітряної оборони, вибухи, падіння уламків та пошкодження цивільної й критичної інфраструктури.

    Масштаб нічної атаки вкотре продемонстрував, що Росія продовжує використовувати комбіновану тактику ударів по Україні. Поряд із великою кількістю ударних безпілотників російські війська застосовують різні типи ракет, намагаючись перевантажити українську систему протиповітряної оборони та одночасно уражати різні цілі.

    Президент України Володимир Зеленський після атаки заявив, що Росія продовжує робити ставку на балістичне озброєння. За його словами, лише протягом цього тижня російські війська застосували проти України 61 ракету, з яких 56 атакували за балістичною траєкторією.

    Крім того, за цей період Росія запустила понад 1560 ударних безпілотників та використала близько 1540 керованих авіаційних бомб.

    За словами Зеленського, для протидії такій тактиці Україні необхідне подальше посилення протиповітряної оборони. Йдеться, зокрема, про збільшення кількості систем ППО та боєприпасів до них, які дозволяють захищати міста, енергетичні об’єкти та цивільну інфраструктуру від ракетних і дронових атак.

    Президент також наголосив на необхідності посилення санкційного тиску на Росію. На думку української влади, обмеження мають створювати для Кремля додаткові економічні та технологічні перешкоди для виробництва ракет, безпілотників та іншого озброєння.

    Нічний удар став черговою масштабною атакою Росії по Україні, під час якої під удар потрапили одночасно кілька регіонів. Найбільше наслідків зафіксовано на Одещині, де пошкодження енергетичної інфраструктури спричинили перебої з електро- та водопостачанням, а також у Харкові, де внаслідок прямого влучання у житлову багатоповерхівку загинули люди.

    Наразі аварійні та рятувальні служби продовжують працювати на місцях ударів. Дані про кількість постраждалих та масштаби руйнувань можуть уточнюватися.

  • Росія спалила 8 мільйонів українських книжок: пожежу на складі «Ранку» в Харкові не можуть загасити третю добу

    Росія спалила 8 мільйонів українських книжок: пожежу на складі «Ранку» в Харкові не можуть загасити третю добу

    Російський удар по Харкову 1 серпня завдав одного з найтяжчих ударів по українській книговидавничій галузі за час повномасштабної війни. Внаслідок атаки безпілотників був фактично знищений автоматизований логістичний центр видавничої корпорації RNK-Ranok та дистрибуційний центр мережі «КнигоЛенд». За попередньою оцінкою генерального директора видавництва «Ранок» Віктора Круглова, вогонь знищив близько 8 мільйонів книжок. Серед них — сотні тисяч шкільних підручників, які мали потрапити до українських дітей.

    Масштаби пожежі виявилися настільки значними, що станом на 3 серпня її вдалося локалізувати, однак остаточно ліквідувати займання ще не змогли. Площа пожежі після російського удару сягнула близько 10 тисяч квадратних метрів.

    За словами Круглова, удар припав по автоматизованому логістичному центру RNK-Ranok та дистрибуційному центру «КнигоЛенду». Керівник видавництва назвав те, що сталося, атакою на українські освіту та культуру й заявив, що за масштабами втрат книжкової інфраструктури цей удар став безпрецедентним від початку повномасштабного російського вторгнення.

    Перші оцінки були дещо обережнішими. Одразу після атаки представники видавництва говорили про мільйони книжок, охоплених вогнем, а також приблизно 600 тисяч примірників підручників. Після оцінки масштабів руйнувань кількість знищеної продукції оцінили вже приблизно у 8 мільйонів примірників.

    За даними «Детектора медіа», орієнтовна вартість книжок, які перебували на складі, могла становити близько 1 млрд гривень. Це ще не означає, що саме такою буде остаточна сума збитків: до втраченої продукції необхідно додати пошкодження самого логістичного комплексу, обладнання, систем автоматизації та витрати на відновлення інфраструктури.

    Удар стався під час російської атаки безпілотниками на Шевченківський район Харкова. Внаслідок влучання на території складського комплексу почалася масштабна пожежа. На одному майданчику зберігалася продукція «Ранку», а також книжки, пов’язані з дистрибуційним центром «КнигоЛенд».

    Сам Віктор Круглов під час атаки перебував неподалік і розповідав журналістам про ситуацію безпосередньо після удару. За його словами, масштаби займання були величезними, а всередині горіли мільйони книжок.

    Для українського книжкового ринку наслідки атаки виходять далеко за межі втрати одного складу.

    «Ранок» — один із найбільших українських виробників навчальної, методичної та дитячої літератури. Видавництво заснував Віктор Круглов у Харкові ще 1997 року. Компанія має власну виробничу базу, працює з міжнародними видавництвами та створює книжки українською й іншими мовами. На офіційному сайті «Ранок» також зазначає, що створив власний електронний логістичний центр для оперативної доставки продукції по Україні.

    Тому знищення такого центру означає не тільки втрату вже надрукованих книжок. Під ударом опинилася сама система, через яку продукція видавництва зберігалася, сортувалася та розподілялася між книгарнями, школами й іншими замовниками.

    Особливо болючою атака стала напередодні нового навчального року. Серед знищених запасів були шкільні підручники. За першими даними, йшлося приблизно про 600 тисяч таких примірників. Тепер видавництву необхідно не просто відновити складські запаси, а фактично заново надрукувати значну частину продукції.

    Круглов заявив, що компанія має намір продовжувати роботу. За його словами, головним завданням тепер є збереження можливості створювати книжки для українських дітей, друкувати підручники та підтримувати українську освіту й культуру.

    Масштаб удару по «Ранку» особливо помітний на тлі інших російських атак на українську книжкову інфраструктуру. Харків, який історично залишається одним із центрів українського книговидання та поліграфії, систематично потерпає від російських обстрілів.

    І це вже далеко не перший випадок, коли війна безпосередньо знищує книжки, друкарні та видавничі склади.

    Одним із найвідоміших епізодів став російський удар по друкарні «Фактор-Друк» у Харкові 23 травня 2024 року. Тоді загинули працівники підприємства, були поранені люди, а внаслідок пожежі згоріли десятки тисяч книжок. Удар став одним із символів російських атак на українську культурну інфраструктуру.

    Тепер масштаб втрат виявився ще більшим.

    Лише за останній період російські удари також завдавали збитків іншим українським видавництвам і книжковим складам. Тому атака на «Ранок» стала частиною значно ширшої проблеми: український книжковий бізнес змушений одночасно працювати в умовах повітряних атак, руйнування виробничої та складської інфраструктури, перебоїв з енергопостачанням і зростання вартості виробництва.

    Для Харкова ситуація має ще один вимір. Місто залишається одним із головних центрів української видавничої індустрії навіть після років повномасштабної війни. «Ранок» продовжував працювати саме в Харкові, попри близькість до російського кордону та постійну загрозу ударів.

    За інформацією Суспільного, складський комплекс був пошкоджений саме внаслідок російської атаки 1 серпня, а на його території зберігалися книжки кількох видавничих структур.

    Остаточні масштаби матеріальних збитків ще належить встановити. Поки що цифра у 8 мільйонів книжок є попередньою оцінкою керівництва «Ранку». Так само потребуватиме окремої оцінки стан самого логістичного центру та можливість відновлення його роботи.

    Однак уже зараз зрозуміло, що йдеться про один із найбільших одночасних ударів по книжкових запасах України за роки великої війни.

    У видавництві наголошують, що після атаки отримують численні повідомлення та пропозиції допомоги. Круглов подякував людям, які телефонують, пишуть і підтримують компанію, та заявив, що «Ранок» продовжуватиме роботу.

    Тож після того, як пожежу остаточно ліквідують і фахівці отримають повний доступ до знищених приміщень, видавництву доведеться провести детальну інвентаризацію втрат. Попереду — відновлення логістики, повторний друк книжок та підручників і фактично створення заново запасу, який формувався роками.

    Російський удар знищив мільйони фізичних примірників, але водночас поставив перед українською видавничою галуззю значно ширше питання — як захистити друкарні, склади та логістичні центри в умовах, коли вони дедалі частіше опиняються під ворожими атаками.

  • Росіяни спалили мільйони книжок у Харкові: під удар потрапили склади «Ранку» та «КнигоЛенду»

    Росіяни спалили мільйони книжок у Харкові: під удар потрапили склади «Ранку» та «КнигоЛенду»

    Російські війська 1 серпня атакували складський комплекс у Харкові, який використовували видавництво «Ранок» та мережа книгарень «КнигоЛенд». Після влучання виникла масштабна пожежа, внаслідок якої були знищені великі запаси книжок і підручників. Генеральний директор видавництва Віктор Круглов заявив, що йдеться про кілька мільйонів примірників і значні фінансові збитки.

    За даними «Суспільного Харків», по об’єкту в Шевченківському районі міста влучив реактивний безпілотник типу «Шахед». Під ударом опинилася складська будівля, де зберігалася книжкова продукція. Після атаки на території спалахнула пожежа.

    Віктор Круглов назвав атаку цілеспрямованою. За його словами, внаслідок удару фактично знищено книжковий склад, де знаходилися мільйони підручників та інших видань. Точний розмір збитків ще встановлюють, адже необхідно провести повну інвентаризацію того, що залишилося після пожежі.

    Склад використовувався не лише самим «Ранком». За інформацією книжкового медіа «Читомо», там також зберігалася продукція інших видавництв, які входять до групи RNK-Ranok. Серед них — «Фабула», «Жорж», «Ще Одну Сторінку», Readberry, Korali books, Varvar та інші бренди. Таким чином, наслідки атаки можуть торкнутися значно ширшого сегмента українського книжкового ринку, ніж лише одного видавництва.

    Особливо болісною втратою стали підручники. На оприлюднених після удару кадрах видно великі обсяги обгорілої та знищеної навчальної літератури. Атака сталася напередодні нового навчального року, коли попит на шкільні видання традиційно зростає.

    Для видавництва «Ранок» Харків залишається основним центром діяльності. Компанія має головний офіс у місті, а її інтернет-магазин та логістичні потужності також історично пов’язані з Харковом. На офіційному сайті видавництва вказані харківські адреси офісу та пункту видачі замовлень.

    Удар безпосередньо вплинув і на роботу мережі «КнигоЛенд». Після атаки компанія тимчасово припинила приймати замовлення через сайт. Саме з пошкодженого складу комплектували та відправляли онлайн-покупки клієнтам по Україні.

    При цьому фізичні книгарні мережі продовжують працювати. Тобто йдеться не про повну зупинку бізнесу, а передусім про серйозне порушення центральної складської та онлайн-логістики.

    У «КнигоЛенді» на момент атаки тривали літні акції та продажі книжок різних українських видавництв. На офіційному сайті мережі представлені, зокрема, видання «Ранку», «Фабули» та «Жоржа», продукція яких також могла зберігатися на атакованому складі.

    Окремо повідомлялося про працівницю, яка після удару певний час не виходила на зв’язок. Згодом «Суспільне» повідомило, що жінка відповіла на телефонний дзвінок. Таким чином, первинні побоювання щодо її долі не підтвердилися.

    Атака на книжковий склад стала черговим ударом Росії по видавничій та поліграфічній інфраструктурі Харкова. Місто залишається одним із найважливіших центрів українського книговидання, але через близькість до російського кордону його видавництва, друкарні та склади регулярно опиняються під загрозою обстрілів.

    Одним із найтрагічніших попередніх випадків став удар 23 травня 2024 року по харківській друкарні «Фактор-Друк», де загинули працівники та були знищені сотні тисяч книжок. Відтоді українські видавці неодноразово наголошували, що російські удари по поліграфічній інфраструктурі завдають шкоди не лише окремим підприємствам, а й усій культурній та освітній сфері країни.

    Нинішня атака знову вдарила саме по книжковій логістиці — запасах готової продукції, підручниках і можливості швидко доставляти видання читачам.

    На тлі війни український книжковий ринок водночас демонстрував ознаки відновлення. За даними, які наводила «Економічна правда», у 2025 році в Україні зареєстрували 117 нових компаній і фізичних осіб-підприємців із основним видом діяльності «Видання книг». Це був найвищий показник за попередні п’ять років.

    Саме тому знищення такого масштабного складу є ударом по галузі, яка попри війну продовжувала розширюватися.

    Для самого «Ранку» ситуація також має особливе значення через масштаби компанії. Видавництво спеціалізується на дитячій, навчальній та художній літературі, випускає шкільні підручники, посібники та розвивальні видання. Через групу RNK-Ranok воно також працює з кількома окремими книжковими брендами та різними сегментами читацької аудиторії.

    Пожежа на складі означає, що наслідки можуть проявлятися поступово — від дефіциту окремих тиражів до затримок із виконанням замовлень і необхідності повторного друку знищеної продукції.

    Точна кількість втрачених книг, перелік повністю знищених тиражів і сума матеріальних збитків наразі ще підраховуються. Представники видавництва обіцяють повідомляти додаткову інформацію після завершення оцінки наслідків.

    Для читачів наразі найпомітнішим наслідком стало тимчасове припинення онлайн-замовлень у «КнигоЛенді». Водночас офлайн-магазини залишаються відкритими.

    Після атаки українська книжкова спільнота почала поширювати інформацію про удар та заклики підтримувати постраждалі видавництва купівлею їхньої продукції. Для компаній, які втратили великі обсяги готових книг, відновлення складських запасів може потребувати значного часу та додаткових ресурсів.

    Російський удар 1 серпня таким чином знищив не просто складське приміщення. У вогні опинилися мільйони книжок, значна частина яких призначалася дітям та школярам, а удар зачепив одразу кілька українських видавничих брендів і одну з найбільших книжкових мереж країни.

  • Чи справді траса Харків – Полтава залишилася без АЗС? Влада зробила офіційну заяву

    Чи справді траса Харків – Полтава залишилася без АЗС? Влада зробила офіційну заяву

    Начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов спростував поширену в інформаційному просторі інформацію про те, що на трасі Харків – Полтава нібито не залишилося жодної працюючої автозаправної станції. За словами очільника області, такі повідомлення не відповідають дійсності, а дефіциту пального в регіоні наразі немає. Водночас влада визнає, що російські війська останнім часом значно активізували удари по об’єктах паливної інфраструктури, через що разом із мережами АЗС уже впроваджуються додаткові заходи захисту.

    Резонанс виник після заяви депутата Харківської обласної ради Олександра Скорика, який повідомив, що внаслідок російських атак у Харківській області нібито було зруйновано понад 80 автозаправних станцій, а на трасі Харків – Полтава не залишилося жодної вцілілої АЗС. Ця інформація швидко поширилася в низці медіа та соціальних мереж, викликавши занепокоєння серед водіїв і місцевих жителів.

    Коментуючи ситуацію в ефірі загальнонаціонального телемарафону, Олег Синєгубов наголосив, що твердження про повну відсутність працюючих заправок є неправдивим. За його словами, в області немає проблем із забезпеченням паливом, а автозаправні станції продовжують працювати.

    «Інформація деяких медіа про те, що на трасі від Харкова до Полтави не залишилося жодної діючої заправки, не відповідає дійсності. Дефіциту пального в регіоні немає», – заявив начальник Харківської ОВА. Він також подякував українським силам протиповітряної оборони, зазначивши, що лише за останній тиждень над Харківщиною було збито понад сто ворожих повітряних цілей.

    За словами очільника області, останнім часом російська армія дійсно систематично атакує автозаправні комплекси Харківщини. Такі удари мають на меті не лише пошкодити інфраструктуру, а й створити психологічний тиск на населення та бізнес. Попри це, критичних перебоїв із забезпеченням паливом вдалося уникнути.

    Синєгубов повідомив, що Харківська обласна військова адміністрація вже провела низку робочих нарад із представниками найбільших мереж автозаправних станцій. Під час цих зустрічей сторони узгодили комплекс заходів фізичного пасивного захисту об’єктів паливної інфраструктури. Крім того, питання безпеки АЗС планують винести на розгляд Ради оборони Харківської області, щоб відповідні рішення стали обов’язковими для виконання.

    Необхідність посилення захисту виникла після серії російських атак по автозаправних станціях Харкова та області. Зокрема, в липні російські безпілотники неодноразово влучали в АЗС, спричиняючи пожежі та руйнування. Частина об’єктів зазнала значних пошкоджень, однак оператори мереж продовжують відновлювати їхню роботу або перенаправляють клієнтів до інших заправок.

    Влада також закликає громадян критично ставитися до інформації, що поширюється у соціальних мережах, та користуватися лише офіційними джерелами. За словами Синєгубова, поширення неперевірених повідомлень про нібито повну відсутність АЗС може створювати необґрунтовану паніку серед населення та водіїв, хоча реальна ситуація цьому не відповідає.

    Попри постійні обстріли Харківської області, енергетична та паливна інфраструктура продовжує функціонувати. Влада разом із представниками паливного бізнесу працює над тим, щоб мінімізувати наслідки російських атак і забезпечити безперебійну роботу автозаправних станцій навіть в умовах постійної загрози. За офіційною інформацією Харківської ОВА, станом на 28 липня дефіциту бензину чи дизельного пального в області не зафіксовано, а твердження про те, що траса Харків – Полтава залишилася без працюючих АЗС, є недостовірними.

  • Росія знищила всі АЗС на трасі Харків – Полтава: водіїв закликають заправлятися завчасно

    Росія знищила всі АЗС на трасі Харків – Полтава: водіїв закликають заправлятися завчасно

    На трасі М-03 між Харковом і Полтавою більше не залишилося жодної працюючої автозаправної станції. За словами депутата Харківської обласної ради Олександра Скорика, усі АЗС на цій ділянці були знищені внаслідок російських ударів. Через це водіїв, які планують поїздки в напрямку Полтави чи Києва, закликають завчасно поповнювати запас пального.

    Про критичну ситуацію Скорик повідомив в ефірі телеканалу «Еспресо». За його словами, останніми тижнями російські війська цілеспрямовано атакують автозаправні станції на Харківщині та вздовж траси Харків – Київ. Найбільше постраждала ділянка від Харкова до Полтави.

    «На сьогодні всі АЗС на трасі Харків – Київ, а саме на ділянці від Харкова до Полтави, повністю знищені: і в селищі Валки, і в місті Чутове, і далі дорогою до Полтави», – заявив депутат. За його словами, останню заправку, яка ще працювала на цьому напрямку, російські війська знищили 26 липня.

    У зв’язку з цим депутат закликав водіїв уважно планувати маршрути та не розраховувати на можливість дозаправитися дорогою. Він рекомендував виїжджати лише з повним баком або мати достатній запас пального, особливо тим, хто прямує між Харковом, Полтавою та Києвом.

    За словами Скорика, від початку повномасштабного вторгнення Росія знищила близько 80 автозаправних станцій на території Харківської області. Загалом по Україні, за його оцінкою, внаслідок російських атак були зруйновані понад 200 АЗС.

    Напередодні російські безпілотники також атакували Чутівську громаду Полтавської області. Внаслідок ударів були пошкоджені кілька автозаправних станцій та пожежно-рятувальна частина. Рятувальники ліквідували пожежі, а за інформацією місцевої влади, загиблих і поранених тоді не було.

    27 липня під новий удар потрапив і Харків. Російський ударний дрон влучив у автозаправну станцію в Салтівському районі міста. За даними міського голови Ігоря Терехова, внаслідок атаки постраждали двоє людей, які отримали гостру реакцію на стрес.

    Попри масові руйнування автозаправної інфраструктури, дефіциту пального в Харківській області наразі не зафіксовано. Однак через відсутність працюючих АЗС на окремих маршрутах водіям рекомендують ретельно планувати поїздки та враховувати можливі труднощі із заправкою транспорту.