Gorchitsa.info

Позначка: імпорт

  • Чому в Україні неможливі справжні податкові реформи

    Чому в Україні неможливі справжні податкові реформи

    Кожного разу, коли в Україні лунають розмови про «справедливу податкову систему», суспільство завмирає в очікуванні, а політики — у страху. Податкова реформа — одне з тих питань, яке роками залишається хронічно нерозв’язаним. І головна причина не у браку законопроєктів чи фахівців. Вона — у самому серці системи.

    У 2018 році президент США Дональд Трамп ввів протекціоністські мита на імпорт китайської продукції. У відповідь ринки впали, а особистий статок самого Трампа скоротився на $500 мільйонів. Це ціна за політичне рішення в інтересах економіки США. В Україні такий сценарій — просто фантастика.

    Жоден український чиновник чи депутат не ризикне ухвалити податкове рішення, яке вдарить по його бізнесу або бізнесу близького оточення.

    Ось як виглядає нинішня податкова модель:

    • Експорт сировини: мита — нульові (виняток — металобрухт), ПДВ — відшкодовується в повному обсязі.

    • Імпорт: практично без обмежень, навіть у чутливих секторах, де страждає національний виробник.

    • Розкіш: жодного спеціального оподаткування. Елітні авто, яхти, багатоквартирні маєтки — все без «податку на багатство».

    • Рента за користування надрами: мізерні 1,5 млрд грн на рік, хоча йдеться про багатомільярдні обсяги ресурсів.

    Хто виграє?

    Вигоду отримують кілька фінансово-промислових груп, що контролюють експорт сировини — металів, аграрної продукції, руди. За оцінками, з 2014 року саме ці гравці вивели понад $50 млрд з країни, не створивши жодного стабілізаційного або резервного фонду.

    Податок на прибуток для них — у середньому 18%, у той час як, наприклад, європейські нафтогіганти платять 25–30%. Ефект зрозумілий: олігархи багатіють, бюджет — бідніє.

    Хто платить за «бенкет»?

    • Громадяни — через акцизи, зростання ПДВ і загальне підвищення цін.

    • Малий бізнес — через постійні загрози ліквідації спрощеної системи оподаткування та податковий тиск.

    Тобто ті, хто не має ані офшорів, ані лобістів у парламенті, — платять найбільше.

    Головний бар’єр до будь-якої реформи — Верховна Рада. Прогресивна шкала оподаткування — це удар по кишенях самих депутатів, міністрів та їхніх родин. Саме тому закони, які мали б змінити ситуацію, не проходять навіть перше читання.

    Замість цього парламент розглядає зміни, які ударяють по найвразливіших: фопах, вчителях, медиках, пенсіонерах.

    Це питання часто звучить у суспільстві. Відповідь проста: у Скандинавії еліти платять 45–60% податків, а в Україні — часто менше, ніж водій таксі, що працює в тіні.

    Поки українська політична еліта не буде готова платити за правилами, які хоче встановити для інших, — податкова реформа залишатиметься лише гаслом. А державний бюджет — дірою, яку лататимуть коштом тих, у кого й так майже нічого не лишилось.

  • Після атак на Нафтогаз Україна змушена імпортувати мільярд кубів газу

    Після атак на Нафтогаз Україна змушена імпортувати мільярд кубів газу

    Попри постійні обстріли і суттєві втрати інфраструктури, група «Нафтогаз» уже відновила 50% обсягів видобутку газу, втрачених через удари ворога у лютому цього року. Про це повідомили у пресслужбі компанії.

    За інформацією «Нафтогазу», нинішній опалювальний сезон став найважчим за весь час повномасштабної війни. Усього лише за перші три місяці 2025 року ворог здійснив понад вісім масованих атак із використанням дронів і ракет. Сукупно було зафіксовано більше 100 прямих влучань по об’єктах компанії.

    Однією з найпотужніших атак стала та, що відбулася 28 березня. Російські війська тоді вчергове вдарили по енергетичній інфраструктурі, завдавши шкоди газовидобувним потужностям.

    Цей удар став вже вісімнадцятим по об’єктах «Нафтогазу» з початку повномасштабної війни і восьмим – у 2025 році. Кожна з атак має наслідки не лише для компанії, а й для загальної енергетичної стійкості України.

    Попри зусилля з відновлення, у компанії визнають: без імпорту газу не обійтися. Для стабільного проходження наступного опалювального сезону Україна має закупити щонайменше 1 мільярд кубометрів блакитного палива за кордоном.

    Уряд та «Нафтогаз» вже працюють над пошуком джерел фінансування та формуванням стратегічних запасів. Пріоритет — максимально компенсувати втрати, уникнути дефіциту та забезпечити тепло в оселях українців.

  • Україна лідирує серед імпортерів зброї, а Росія втрачає експортні позиції

    Україна лідирує серед імпортерів зброї, а Росія втрачає експортні позиції

    Україна другий рік поспіль залишається найбільшим імпортером зброї у світі. За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), наша країна отримала найбільше військової допомоги за останні п’ять років, що стало прямим наслідком повномасштабного вторгнення Росії.

    За період 2020-2024 років частка України у світовому імпорті зброї склала 8,8%. Основні постачальники озброєнь:

    • США – 45% загального імпорту;
    • Німеччина – 12%;
    • Польща – 11%.

    У 2024 році Україна отримала 18% від загального світового імпорту озброєнь, що є рекордним показником. Для порівняння, у 2023 році цей показник становив 14%, а у 2022 році – 8,7%.

    Зростання військових закупівель спостерігається по всій Європі. Члени НАТО збільшили імпорт зброї на 105% у порівнянні з 2015-2019 роками. Основним постачальником залишаються США, для яких Європа стала головним ринком (35% експорту), випередивши Близький Схід (33%).

    До п’ятірки найбільших імпортерів зброї за останні п’ять років, окрім України, увійшли:

    • Індія,
    • Катар,
    • Саудівська Аравія,
    • Пакистан.

    США також зміцнили позиції найбільшого світового експортера зброї, збільшивши частку ринку з 35% до 43%. Американське озброєння постачалося у 107 країн.

    Другим найбільшим експортером стала Франція, яка майже втричі збільшила продаж зброї до європейських країн. Основним покупцем французької зброї залишається Індія.

    Натомість Росія продовжує втрачати позиції: її експорт озброєнь за останні роки впав на 64% через санкції, міжнародний тиск та війну проти України.

    До 2022 року Україна входила до топ-20 світових експортерів зброї. Однак після повномасштабного вторгнення країна суттєво скоротила продажі через внутрішні потреби та законодавчу заборону на експорт озброєнь. Внаслідок цього Україна опустилася на 20-те місце у рейтингу експортерів – падіння становить 72% за останні п’ять років.

    До війни основним покупцем української зброї був Китай, на який припадало 67% усього експорту.

    Попри те, що Україна залишається найбільшим імпортером зброї, ситуація може змінитися в залежності від міжнародної підтримки. Рішення США про призупинення військової допомоги та потенційні зміни у європейській політиці можуть вплинути на подальші поставки. Водночас Україна розвиває власне виробництво озброєнь, що може вплинути на ситуацію в найближчі роки.

  • Ціни на часник в Україні змінилися через проблеми з імпортом

    Ціни на часник в Україні змінилися через проблеми з імпортом

    В Україні ціни на часник досягли рекорду, перевищивши позначку в 200 гривень за кілограм. І це не просто тимчасове подорожчання — експерти прогнозують, що цей овоч вже не буде дешевим.

    Зростання вартості часнику пояснюється кількома факторами. По-перше, через погіршення внутрішнього виробництва в Україні та труднощі з імпортом. У країні не вистачає товарного часнику для задоволення потреб, а імпортні поставки обмежені через високі ціни та проблеми з транспортуванням. Європейські країни, зокрема Іспанія, яка є основним постачальником часнику в ЄС, також відчувають дефіцит через погіршення погодних умов і збільшення витрат на робочу силу та транспорт.

    До того ж, в Україні відзначають скорочення площ під часник, що вплинуло на врожай. З 2020 року площі знизились на 15%, що зробило країну залежною від імпортованого часнику, який коштує в кілька разів дорожче, ніж місцевий. Ситуацію ще більше ускладнюють високі ціни на китайський часник, імпорт якого через ЄС також ускладнився.

    Як повідомляють аналітики, за таких умов часник в Україні буде й далі дорогим, а його ціна навряд чи знизиться в найближчий час. Це створює додаткові труднощі для споживачів, яким доводиться платити рекордні ціни, а на ринку залишаються лише обмежені запаси.

  • Україна імпортувала понад 50 тисяч легкових електромобілів у 2024 році

    Україна імпортувала понад 50 тисяч легкових електромобілів у 2024 році

    З січня по жовтень 2024 року Україна імпортувала понад 50 тисяч легкових електричних автомобілів, що свідчить про стрімке зростання популярності екологічно чистого транспорту в країні. Загальна митна вартість цих авто склала майже 1,1 мільярда доларів. Про це повідомляє асоціація “УкрАвтопром” з посиланням на дані Державної служби статистики.

    Зазначається, що з цієї кількості новими були 13 684 авто, а ще 36 541 – вживаними. На купівлю нових електромобілів імпортери витратили 368 млн доларів. При цьому митна вартість вживаних електромобілів становила 730 млн доларів.

    ТОП-5 країн-постачальників нових електромобілів:

    1. Китай – 12 024 авто.
    2. Японія – 526 авто.
    3. Німеччина – 362 авто.
    4. Велика Британія – 269 авто.
    5. Бельгія – 216 авто.

    ТОП-5 країн-постачальників вживаних електромобілів:

    1. США – 13 808 авто.
    2. Німеччина – 5 847 авто.
    3. Південна Корея – 4 815 авто.
    4. Велика Британія – 3 497 авто.
    5. Китай – 2 288 авто.

    У листопаді українці придбали 4,5 тисяч ввезених з-за кордону вживаних легкових авто віком до 5 років. Тоді вперше, найбільшу частку в цьому сегменті охопили електрокари – 44%. Одразу за ними йшли бензинові авто – 35%.

    Минулого місяця українці також придбали понад 800 легковиків, ввезених з Китаю. Зазначається, що це на 37% менше, якщо порівнювати з минулорічним листопадом.

  • Україна імпортує електроенергію з п’яти країн та відновлює постачання після обстрілів

    Україна імпортує електроенергію з п’яти країн та відновлює постачання після обстрілів

    Енергетична система України продовжує справлятися з викликами, спричиненими масовими атаками Росії на енергетичну інфраструктуру. У суботу Міністерство енергетики України повідомило про імпорт електроенергії з п’яти сусідніх країн в обсязі 11 015 МВт*год.

    Як вказали у Міненерго, ворог продовжує обстріли енергетичної інфраструктури, що призводить до пошкодження підстанцій та ліній електропередач, обмежуючи можливості енергосистеми.

    Енергетики, як повідомляється, оперативно виконують роботи з відновлення на пошкоджених енергооб’єктах, максимально здійснюють необхідні заходи для стабілізації енергосистеми.

    “Закликаємо всіх споживачів раціонально споживати електроенергію протягом дня. Ощадливе споживання зменшує навантаження на енергосистему”, – зазначили у Міненерго.

    Минулої доби енергетики, як вказано, відновили живлення для 88 365 споживачів, що були знеструмлені внаслідок бойових дій.

    Ситуація на ЗАЕС

    “Рівень води у ставку-охолоджувачі становить 14.09 м. Цього достатньо для забезпечення потреб станції”, – ідеться у повідомленні.

    На поточну добу прогнозується імпорт із Польщі, Словаччини, Румунії, Угорщини та Молдови загальним обсягом 11 015 МВт*год та потужністю 1201 МВт, що дещо менше у порівнянні з обсягом імпорту днем раніше (11 419 МВт*год та потужністю 1207 МВт).

  • Іспанські фермери протестують через імпорт українських круп

    Іспанські фермери протестують через імпорт українських круп

    Іспанська організація Unión de Uniones провела акцію протесту в Брюсселі, заявляючи про серйозні економічні наслідки, викликані імпортом українських крупів. За словами представників організації, ціни на крупи в Європейському Союзі впали на 45%, що негативно позначилося на місцевих виробниках.

    У Unión de Uniones наголосили, що надходження українських круп зросло настільки, що у 2023 році воно становило майже 8,4 млн тонн, а в першій половині 2024 року наблизиться до 6,5 млн.

    «Більше половини українських круп надходять до ЄС і до того ж за дедалі нижчими цінами», – заявили в організації, називаючи це визначальним чинником падіння цін на крупи євровиробників, яке з травня 2022 року становило 45%.

    «Фермери не збираються сидіти склавши руки доти, доки не буде реалізовано захисних положень, а імпортовані зернові не відповідатимуть тим самим умовам, які вони вимагають від нас», – сказав координатор Unión de Uniones Луїс Кортес.

    «І ми продовжимо наші протести, якщо наші прохання будуть проігноровані», – додав він.

  • На Закарпатті запрацював логістичний хаб

    На Закарпатті запрацював логістичний хаб

    У Берегівському районі Закарпаття офіційно відкрився новий мультимодальний логістичний хаб під назвою “Термінал Чорнотисів”. Цей сучасний “сухий порт” стане важливою частиною інфраструктури для перевантаження та транспортування вантажів не лише в Україні, а й за її межі.

    На Закарпатті запрацювало підприємство “Термінал Чорнотисів”, яке функціонує як новий мультимодальний термінал – так званий “сухий порт”. Про це повідомив начальник Закарпатської ОВА Віктор Микита.

    Зазначається, що цей мультимодальний термінал є великим логістичним хабом на території Берегівського району.

    Основна функція підприємства – здійснення перевантаження різноманітних вантажів, зокрема, не лише сільськогосподарської продукції, олії, а в перспективі також нафтопродуктів – з метою подальшого транспортування отримувачам у всіх куточках світу,

    – йдеться у повідомленні.

    Термінал має вдале географічне розташування – поруч із кордоном з Угорщиною та Румунією.

    Підприємство активно нарощує виробничі процеси, має намір у 2025 році в кілька разів збільшити обсяги перевантаження товарів.За словами глави ОВА, виробнича площа підприємства – 14,1 га. Загальна сума здійснених на сьогодні інвестицій становить близько 282 млн грн.

  • В Україні за підсумками першого півріччя Китай лідер з імпорту, Польща з експорту 

    В Україні за підсумками першого півріччя Китай лідер з імпорту, Польща з експорту 

    За даними Державної митної служби України, у першому півріччі поточного року Китай став найбільшим постачальником імпортованих товарів для України, тоді як Польща виявилася найбільшим експортером з країни.

    Україна зафіксувала від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі на рівні 13,7 мільярдів доларів США за перше півріччя 2024 року. Це означає, що обсяг ввезених товарів перевищив обсяг їхнього вивезення за кордон.

    Україна експортувала товарів на 19,5 мільярдів доларів. Основні країни-покупці – Польща (2 млрд. дол.), Іспанія (1,6 млрд. дол.) і Китай (1,6 млрд. дол.).

    Основна стаття експорту – продовольство (12,4 мільярда). Далі йдуть метали та мінеральна продукція.

    Імпорт склав 33,2 млрд. доларів. Товари завозилися з Китаю (на 6,4 млрд. дол.), Польщі (3,7 млрд. дол.) і Німеччини (2,6 млрд. дол.).

    Основні статті імпорту – машини, обладнання і транспорт (11,4 млрд. дол.), продукція хімічної промисловості (5,9 млрд. дол.), паливо (4,3 млрд. дол.).

    Цікаво, що 14% імпорту не оподатковувалося. Податки на решту імпорту зросли на 10% порівняно з попереднім півріччям.

  • Директору компанії пред’явлено підозру у контрабанді

    Директору компанії пред’явлено підозру у контрабанді

    Детективи Бюро економічної безпеки України заявили про виявлення злочинної схеми, пов’язаної з завозом шоломів та бронежилетів під прикриттям гуманітарної допомоги для Нацгвардії та Збройних Сил України.

    Директор компанії, аби отримати пільги на ввезення товарів  військового призначення, надавав митним органам підроблені листи з неправдивою інформацією про кінцевого отримувача.

    За документами амуніція призначалася для військової частини Національної гвардії України. Однак фактично імпортовані захисні шоломи та балістичні плити до бронежилетів військовій частині не передавалися.

    Їх незаконно продавали через мережу спеціалізованих магазинів, що розташовані у кількох регіонах України та в мережі Інтернет.

    За даними слідства, підозрюваний у травні 2022 року під виглядом гуманітарної допомоги імпортував на митну територію України 1 тис. захисних шоломів та 3 тис. балістичних плит до бронежилетів.

    Під час обшуків в офісних й складських приміщеннях та магазинах компанії детективи БЕБ вилучили шоломи, балістичні плити та бронежилети різного класу захисту загальною вартістю понад 40 млн гривень.

    Також були вилучені фінансово-господарські документи, що підтверджують незаконну діяльність компанії.

    Крім того, співробітники Бюро встановили, що службові особи товариства під час продажу амуніції ухилилися від сплати податків на понад 15 млн грн. На незаконно ввезені товари, вилучені під час обшуку, накладено арешт.

    Наразі директору товариства повідомлено про підозру та обрано запобіжний захід у вигляд застави.