Gorchitsa.info

Позначка: інформаційна війна

  • ФСБ готує фальшиві документи про Волинську трагедію для розколу України та Польщі

    ФСБ готує фальшиві документи про Волинську трагедію для розколу України та Польщі

    Російські спецслужби готують нову масштабну інформаційно-психологічну операцію, головною метою якої є загострення відносин між Україною та Польщею. Кремль планує використати одну з найболючіших сторінок спільної історії двох народів – Волинську трагедію – для розпалювання взаємної недовіри, посилення суспільної напруги та дискредитації українсько-польського партнерства. Для цього російська сторона має намір поширити сфальсифіковані документи, які стосуватимуться подій Другої світової війни, та запустити масштабну кампанію через державні російські медіа, мережі ботів і пропагандистські інформаційні ресурси.

    Про це повідомив керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України Андрій Коваленко у своєму Telegram.

    За його словами, реалізація цієї інформаційної операції перебуває під контролем директора Федеральної служби безпеки Росії Олександра Бортнікова, який відповідає за проведення інформаційних кампаній, спрямованих на розкол між Україною та її міжнародними партнерами.

    Як зазначив Коваленко, за інформацією українських спецслужб, уже 5 липня російська сторона планує оприлюднити пакет нібито архівних документів, пов’язаних із Волинською трагедією та подіями Другої світової війни. Насправді ж ці матеріали, як стверджують у Центрі протидії дезінформації, є сфальсифікованими або спеціально підготовленими для проведення чергової інформаційної операції.

    У ЦПД наголошують, що головним завданням Кремля є не встановлення історичної істини, а створення нової хвилі гострих суперечок між українським та польським суспільствами.

    Очікується, що після появи цих матеріалів російські державні медіа, а також численні проросійські інформаційні ресурси почнуть масово поширювати їх як нібито сенсаційні історичні відкриття. Одночасно до кампанії мають долучитися мережі ботів у соціальних мережах, а також анонімні Telegram-канали й інші майданчики, які спеціалізуються на поширенні маніпулятивного контенту.

    За словами Коваленка, саме емоційний ефект є головною метою цієї операції.

    У Центрі протидії дезінформації зазначають, що Волинська трагедія залишається надзвичайно чутливою темою як для українського, так і для польського суспільства. Саме тому російські спецслужби протягом багатьох років намагаються використовувати історичні питання як один із найефективніших інструментів інформаційної війни.

    У ЦПД наголошують, що Кремль роками створював інформаційне підґрунтя для розпалювання польсько-українських суперечностей. Для цього використовувалися історичні міфи, вибіркове трактування подій минулого, маніпуляції архівними матеріалами, а також дезінформація, яка поширювалася через підконтрольні Росії інформаційні майданчики.

    Особливу увагу російська пропаганда приділяє саме темам, які можуть викликати сильний емоційний відгук у суспільстві та стати джерелом політичної поляризації.

    За інформацією ЦПД, одночасно з підготовкою нової інформаційної кампанії значно активізувалися російські ботоферми, що працюють у польському інформаційному просторі.

    Вони масово поширюють маніпулятивні повідомлення, емоційні дописи, провокаційні коментарі та історичні спекуляції навколо українсько-польських відносин.

    Такі кампанії спрямовані на формування негативного ставлення поляків до України, а також на провокування відповідної реакції серед української аудиторії.

    У Центрі протидії дезінформації наголошують, що Кремль прагне максимально використати будь-які історичні суперечності для ослаблення підтримки України серед її міжнародних партнерів.

    Саме Польща від початку повномасштабного вторгнення Росії стала одним із ключових союзників України.

    Варшава прийняла мільйони українських біженців, надала масштабну військову, гуманітарну та політичну допомогу, а також активно підтримує Київ на міжнародній арені.

    Саме тому погіршення українсько-польських відносин є одним із пріоритетних завдань російських інформаційних операцій.

    Раніше про аналогічні загрози неодноразово попереджали і польські спецслужби.

    Зокрема, міністр-координатор спеціальних служб Польщі Томаш Сємоняк заявляв, що Росія активно використовує сучасні інструменти інформаційної війни для впливу на польське суспільство.

    За його словами, Кремль залучає ферми тролів, мережі ботів, а також спеціалізовані інформаційні платформи, які займаються поширенням маніпуляцій навколо історичних тем, пов’язаних із Польщею та Україною.

    Такі кампанії, зазначав польський посадовець, мають на меті посилення політичної поляризації, формування атмосфери взаємної недовіри та ослаблення співпраці між двома державами.

    У ЦПД звертають увагу, що інформаційні операції Кремля є складовою ширшої стратегії гібридної війни.

    Окрім військової агресії, Росія систематично використовує інформаційний простір для впливу на громадську думку, підриву довіри до державних інституцій, дискредитації союзників України та провокування внутрішніх конфліктів у демократичних країнах.

    Саме історична тематика, на думку фахівців із протидії дезінформації, є одним із найзручніших інструментів для реалізації таких сценаріїв.

    У Центрі зазначають, що російська пропаганда намагається не просто переконати аудиторію у власній версії історичних подій, а насамперед спровокувати сильні емоції, взаємні звинувачення та суспільні конфлікти.

    На цьому тлі особливо показовим є те, що останнім часом Київ і Варшава, навпаки, активно працюють над врегулюванням історичних суперечностей.

    Зокрема, під час нещодавньої зустрічі у Варшаві міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та глава польського МЗС Радослав Сікорський обговорили комплекс заходів, спрямованих на зниження напруженості навколо складних сторінок спільної історії.

    Сторони домовилися підтримувати постійний дипломатичний діалог, організовувати зустрічі істориків, залучати до обговорення представників церков і релігійних громад, а також координувати кроки, які допоможуть уникнути політичних спекуляцій на історичних темах.

    Окрему увагу було приділено питанню ексгумацій жертв Волинської трагедії.

    Українська сторона підтвердила готовність і надалі видавати дозволи на проведення пошукових та ексгумаційних робіт, що у Польщі розглядають як важливий крок до історичного примирення.

    У Центрі протидії дезінформації наголошують, що саме на тлі поступового покращення українсько-польського діалогу Росія активізує свої інформаційні операції, намагаючись зірвати процес взаєморозуміння між двома країнами.

    Відомство закликало українців критично оцінювати будь-які резонансні повідомлення щодо Волинської трагедії, які можуть масово поширюватися найближчими днями, уважно перевіряти джерела інформації та не ставати учасниками кампаній із поширення дезінформації.

    У ЦПД підкреслюють, що успіх подібних інформаційних операцій значною мірою залежить від швидкості поширення емоційних повідомлень у соціальних мережах. Саме тому російські спецслужби розраховують на те, що користувачі самі допомагатимуть поширювати провокаційний контент, не перевіряючи його достовірність.

    Українські фахівці наголошують, що інформаційний фронт залишається не менш важливим, ніж військовий. Кремль продовжує вкладати значні ресурси у проведення інформаційно-психологічних операцій, спрямованих як проти України, так і проти її союзників. Одним із головних завдань таких кампаній є руйнування міжнародної коаліції на підтримку України, послаблення довіри між партнерами та створення нових ліній конфлікту всередині Європи.

    Саме тому в ЦПД закликають уважно ставитися до інформації, яка стосується історичних подій, особливо якщо вона з’являється одночасно у великій кількості російських інформаційних ресурсів, супроводжується емоційними заголовками та закликами до конфлікту між українцями і поляками. За оцінкою Центру, подібні інформаційні атаки є складовою довгострокової стратегії Кремля, спрямованої на підрив єдності демократичних держав, які підтримують Україну у протистоянні російській агресії.

  • Не випадкова цифра: The Economist розкрив символізм загадкових “40 днів” Зеленського

    Не випадкова цифра: The Economist розкрив символізм загадкових “40 днів” Зеленського

    Президент України Володимир Зеленський, оголошуючи 25 червня про нову 40-денну операцію впливу на Росію, використав не випадковий часовий проміжок. На думку британського журналу The Economist, цифра 40 має глибоке символічне значення у слов’янській культурі й може бути своєрідним психологічним посланням російському керівництву. Водночас видання наголошує, що інформаційний ефект заяви підкріплюється реальними ударами України по стратегічних об’єктах на території РФ.

    25 червня Володимир Зеленський повідомив, що після доповіді голови Служби безпеки України затвердив 40-денну операцію впливу на державу-агресора з метою примусити Росію припинити війну. Президент не розкрив деталей цієї кампанії, однак зазначив, що вона має сприяти завершенню війни та посиленню тиску на Кремль.

    Саме тривалість цієї операції привернула увагу журналістів The Economist. Видання зазначає, що для слов’янської традиції число 40 має особливий символізм. Згідно з православними віруваннями, саме на сороковий день після смерті душа остаточно залишає земний світ. Саме тому журналісти припускають, що Зеленський свідомо використав цю цифру як символічний сигнал особисто Володимиру Путіну та російському керівництву. Водночас журнал не стверджує, що президент України офіційно підтверджував саме таке трактування свого рішення, а подає його як власний аналіз.

    Автори матеріалу звертають увагу, що останніми тижнями український президент дедалі активніше перехоплює інформаційну ініціативу у війні з Кремлем. Якщо раніше інформаційний порядок денний значною мірою формувався російськими заявами та погрозами, то нині Київ дедалі частіше сам задає темп публічної дискусії, поєднуючи гучні політичні заяви з практичними військовими діями.

    The Economist зазначає, що інформаційний ефект від заяв Зеленського підкріплюється серією українських ударів по російській військовій та енергетичній інфраструктурі. Протягом останніх місяців українські далекобійні безпілотники регулярно атакують нафтопереробні заводи, склади пального, електропідстанції та інші об’єкти, які забезпечують функціонування російської військової машини. Це вже має відчутний вплив на окремі регіони Росії, де фіксуються перебої з паливом та електропостачанням.

    У своїй статті британський журнал також підкреслює, що українська стратегія дедалі більше спрямована не лише на військовий, а й на психологічний тиск. Якщо раніше війна майже не відчувалася більшістю жителів Росії, то тепер регулярні атаки безпілотників, пожежі на промислових підприємствах і проблеми з паливом поступово змінюють ситуацію всередині країни. Саме це, на думку авторів матеріалу, і є однією з головних цілей нової кампанії.

    При цьому видання наголошує, що, попри інформаційні успіхи України, ситуація на фронті залишається складною. Російські війська продовжують наступальні дії на окремих напрямках, а бойові дії тривають із високою інтенсивністю. Саме тому інформаційна кампанія Києва не розглядається як альтернатива військовим діям, а як їхнє доповнення.

    Після заяви президента України експерти звернули увагу й на іншу особливість. Зеленський не назвав операцію військовою чи наступальною, а використав формулювання «операція впливу». Це може свідчити про комплексний характер кампанії, яка може включати не лише удари по військових об’єктах, а й інформаційні, економічні та психологічні заходи, спрямовані на посилення внутрішнього тиску на російське керівництво. Однак офіційно деталі операції українська влада не розголошує.

    Журналісти The Economist також зазначають, що останні успішні операції українських сил демонструють здатність Києва діяти далеко за межами лінії фронту. Удари по енергетичних об’єктах, паливній інфраструктурі та логістичних вузлах Росії дедалі частіше впливають не лише на військові можливості противника, а й на повсякденне життя російського населення. Саме це, на думку авторів, може стати одним із факторів, який змусить Кремль переглянути свою тактику або активніше шукати дипломатичні варіанти завершення війни.

    Попри символізм цифри 40, британське видання не прогнозує конкретного розвитку подій після завершення цього терміну. The Economist лише звертає увагу, що Зеленський дедалі частіше використовує не лише військові, а й символічні та інформаційні інструменти для посилення тиску на Росію. Чи матиме ця стратегія реальний вплив на рішення Кремля, стане зрозуміло лише після завершення оголошеної президентом кампанії.

  • Росія хоче обдурити ChatGPT та пошуковики: журналісти розкрили секретний план

    Росія хоче обдурити ChatGPT та пошуковики: журналісти розкрили секретний план

    Російські структури розробляли масштабний проєкт зі створення мережі фейкових сайтів, які мали впливати не лише на пошукові системи, а й на сучасні чат-боти зі штучним інтелектом. Для цього планувалося запускати ресурси, що маскуються під авторитетні медіа, аналітичні центри та довідкові платформи на кшталт енциклопедій.

    Про це йдеться у розслідуванні агентства Bloomberg.

    Журналісти отримали доступ до внутрішніх документів, проєктних пропозицій, скриншотів робочих чатів та інших матеріалів, які демонструють механізми майбутньої інформаційної кампанії.

    За даними розслідування, метою проєкту було створення контрольованого інформаційного середовища, яке потраплятиме до результатів пошукових систем і використовуватиметься великими мовними моделями під час формування відповідей користувачам.

    Фактично йдеться про спробу впливати на штучний інтелект через масове створення псевдоавторитетних джерел інформації.

    У документах згадується розбудова цілої екосистеми сайтів, які зовні нагадують незалежні аналітичні центри, інформаційні агентства та довідкові ресурси. Водночас їхній контент мав формуватися відповідно до російських інформаційних інтересів.

    Окрему увагу організатори приділяли країнам пострадянського простору та регіонам, де Росія прагне зберігати політичний вплив.

    Одним із прикладів став проєкт сайту для Вірменії. Зовні ресурс мав вигляд звичайної довідкової платформи, однак серед матеріалів містилися проросійські публікації та негативні згадки про чинного прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна.

    За даними Bloomberg, подібні ресурси планували використовувати для просування потрібних Кремлю наративів та формування альтернативної інформаційної реальності.

    Окремим напрямком роботи мало стати створення так званих аналітичних центрів. Вони повинні були продукувати дослідження, експертні оцінки та аналітичні матеріали, які згодом цитувалися б іншими ресурсами та потрапляли до інформаційного поля.

    У документах згадується ресурс під назвою “Світовий центр стратегічних досліджень”. Як з’ясували журналісти, частина його матеріалів створювалася на основі вже існуючих публікацій авторитетних видань, однак після редакційної обробки вони отримували вигідний для замовників зміст.

    Експерти зазначають, що подібна стратегія відображає новий етап інформаційних операцій. Якщо раніше головною метою було впливати на аудиторію через соціальні мережі та новинні сайти, то тепер фокус зміщується на алгоритми пошуку та системи штучного інтелекту.

    Сучасні чат-боти та пошукові системи аналізують величезні масиви відкритої інформації. Тому масове створення мережі сайтів із потрібним контентом потенційно може впливати на результати пошуку, рекомендації алгоритмів та відповіді ШІ.

    Фахівці з кібербезпеки наголошують, що подібні кампанії можуть становити серйозну загрозу для інформаційної безпеки, оскільки користувачам стає дедалі складніше відрізнити справжні джерела від штучно створених інформаційних ресурсів.

    У Bloomberg зазначають, що оприлюднені матеріали демонструють прагнення Росії адаптувати свої інформаційні операції до нових технологічних реалій, де ключову роль починають відігравати системи штучного інтелекту.

    На тлі повномасштабної війни проти України російські інформаційні кампанії регулярно стають предметом розслідувань міжнародних медіа та західних спецслужб. Раніше вже повідомлялося про масштабні мережі ботів, фабрики тролів, кампанії дезінформації в соціальних мережах та спроби маніпулювання громадською думкою через цифрові платформи.

    Тепер, як свідчить розслідування Bloomberg, до цього переліку можуть додатися й спроби впливу на штучний інтелект, який дедалі активніше використовується мільйонами людей для отримання інформації.

  • Кремль прокоментував заяву Зеленського щодо Лукашенка

    Кремль прокоментував заяву Зеленського щодо Лукашенка

    У Кремлі відреагували на заяву президента України Володимира Зеленського, який раніше публічно звернувся до самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка із різкою вимогою припинити, за твердженням Києва, участь Мінська в забезпеченні російських ударів по території України. У російській столиці цю заяву назвали неприйнятною та такою, що нібито спрямована на загострення ситуації в регіоні.

    Коментар з цього приводу озвучив речник президента РФ Дмитро Пєсков, який у традиційній для Кремля риториці заявив, що слова українського лідера є «спробою підбурювання до продовження війни та нагнітання напруженості». За його словами, подібні заяви не сприяють деескалації, а навпаки погіршують політичний клімат у Східній Європі.

    У Москві також наголосили, що Росія вважає Білорусь суверенною державою, яка самостійно визначає свою політику, зокрема у сфері безпеки та військового співробітництва. Пєсков підкреслив, що Кремль не бачить підстав ставити під сумнів рішення Мінська та вважає будь-які звинувачення на адресу Білорусі безпідставними.

    Окремо речник Кремля повідомив, що найближчим часом очікуються контакти між президентом Росії Володимиром Путіним та Олександром Лукашенком. За його словами, під час цих переговорів планується обговорення широкого кола питань, включно із заявами Києва, а також ситуацією у сфері безпеки в регіоні. У Москві дають зрозуміти, що тема України та її взаємин із Білоруссю може стати одним із елементів порядку денного.

    Кремль також повторив свою позицію, що будь-які заяви Києва про військову співпрацю між Мінськом і Москвою є політично мотивованими. У російській риториці це подається як «спроба втягнути треті країни у конфлікт» і «перекладання відповідальності за ескалацію».

    На цьому тлі українська сторона продовжує наполягати, що Білорусь залучена до логістичної та технічної підтримки російських військових дій. Зокрема, президент України Володимир Зеленський заявив, що на території Білорусі можуть перебувати об’єкти інфраструктури, які використовуються для коригування російських ударів, а також що білоруські підприємства, за даними Києва, залучені до співпраці з російським оборонно-промисловим комплексом.

    Окремо українська сторона наголошує на використанні білоруської інфраструктури для підтримки російських атак, включно з постачанням пального та технічних ресурсів для армії РФ. У Мінську та Москві ці звинувачення традиційно відкидають, заявляючи про відсутність прямої участі Білорусі у бойових діях проти України.

    Таким чином, чергова публічна заява Кремля вкладається у загальну лінію інформаційного протистояння між сторонами, де кожна з них звинувачує іншу в ескалації конфлікту та спробах впливати на політичну ситуацію в регіоні. Паралельно з цим зберігається висока напруга навколо білоруського напрямку, який залишається одним із ключових у безпековій архітектурі війни Росії проти України.

  • Сеяр Куршутов – інтереси в оборонці та російський паспорт нового співвласника Трухи

    Сеяр Куршутов – інтереси в оборонці та російський паспорт нового співвласника Трухи

    Справжньою сенсацією в українському медіапросторі стала новина про купівлю Миколою Удянским та Сеяром Куршутовим топового українського ТГ-каналу “Труха”.

    І якщо для Миколи Удянського доступ до Трухи це в першу в першу чергу можливість просування на мільйонну аудиторію своїх “скам проектів” на кшталт Bitcoin Ultimatum чи Coinsbit, то для контрабандиста з російським паспортом і російським бізнесом Сеяра Куршутова це можливість чинити вплив на українське політичне та військове комьюніті.

    Сеяр Куршутов – інтереси в оборонці та російський паспорт нового співвласника Трухи

    Сеяр Куршутов відомий в Україні контрабандист, у квітні 2021 року був включений до санкційного списку РНБО України, а у 2022 році позбавлений  громадянства України.

    Водночас, Сеяр Куршутов має російський паспорт, що не завадило йому зайти на український ринок оборонних технологій.

    Зокрема про наявність у Сеяра Куршутова паспорту країни агресора на своєму Фейсбук повідомляє відомий український бізнесмен та волонтер Георгій Тука:

    “Минуло вже 14 днів, як я подав офіційну петицію до президента Зеленського з вимогою відновити санкції проти Сеяра Куршутова. Того самого, у якого ми знайшли діючий російський паспорт і податковий номер країни-агресора.

    А до цього нагадаю, ЗМІ виявили, що близькі до Куршутова компанії є діючими постачальниками Агенції оборонних закупівель та Держспецзв’язку. На мільярди гривень. Завищення цін у цих засекречених контрактах вже розслідує БЕБ. Також нагадаю, що раніше проти достойника були застосовані санкції РНБО – як до одного з головних контрабандистів країни”.

    На підтвердження Георгій Тука публікує дані з російських реєстрів діючого паспорту РФ виданого 24.06.2014 року та податкового номеру Сеяра Куршутова.

    ФОТО: Діючий російський паспорт та податковий номер Сеяра Куршутова

    Незважаючи на наявність паспорта РФ, Сеяр Куршутов зумів зайти в українські оборонні контракти та налагодив поставку на фронт дронів по завищенним цінам.

    Зокрема, за інформацією проекту УП “Оборонка”, зв’язок Сеяра Куршутова з компаніями які по завищеним цінам поставляли дрони для української армії прослідковується через  Гліба Лобова.

    Як вияснили журналісти Оборонки, з посиланням на власні  джерела в БЕБ, Гліб Лобов фактично управляє причетною до масштабних корупційних зловживань на поставці дронів компанією ТОВ “Євро таннелс”.

    Зв’язок між Глібом Лобовим та Сеяром Куршутовим прослідковується через участь у спільних юридичних особах. Зокрема, Лобов значиться засновником ТОВ “Тусана” разом із Катериною Любчик. Остання є дружиною Куршутова, про що вона сама розповідає у своєму Instagram.

    Також журналісти Оборонки публікують спільне фото Сеяра Куршутова та Гліба Лобова, що також може слугувати черговим доказом їх знайомства та співпраці.

    ФОТО: Спільне фото Сеяра Куршутова та Гліба Лобова

    Як контрабандисту з російським паспортом вдалось зайти на український ринок оборонних закупівель

    Після купівлі Куршутовим-Удянським ТГ каналу Труха, та початку активних медійних атак проти головних опонентів Сеяра Куршутова на ринку дронів, почала з’являтися інформація щодо можливих “партнерів” Куршутова в  Україні.

    В даному контексті варто звернути увагу висвітлений у ряді ЗМІ на зв’язок між Сеяром Куршутовим та главою ОП Кирилом Будановим.

    Так, за інформацією ТГ канала Bankova Mail, до кампанії з відмивання нового власника “Трухи” Миколи Удянського, окрім самої “Трухи”, приєднався і канал Ukraine Context, який веде Андрій Коваленко в інтересах Кирила Буданова.

    ФОТО: Скріншот ТГ канал Bankova Mail

    Такого роду “альянс” між главою ОП та підсанкційним контрабандистом з російським паспортом може бути досить продуктивним, з огляду на потребу Буданова в якісних медійних площадках на фоні системного конфлікту з людьми Андрія Єрмака.

    Бізнес Сеяра Куршутова в РФ та інформація про його ймовірні контакти з ФСБ

    В даному контексті варто згадати гучний скандал довкола “ізраїльської” торгової марки Zielinski & Rozen та його зв’язками зі скандальним власником ТГ каналу Джокер Романом Кравцем.

    Нагадаємо, скандал довкола Zielinski & Rozen виник після появи в мережі інформації, що продукція бренду виробляється на заводі в Росії, а далі через складну мережу прокладок продається в Україні, Європі та навіть у Латинській Америці.

    Амбасадоркою бренду в Україні являється дружина контрабандиста Сеяра Куршутова –  Катерина Любчик, а частина косметики, що продавалася в Україні вже під час повномасштабної війни, мала маркування “зроблено в Росії”.

    ФОТО: Амбасадоркою Zielinski & Rozen являється дружина Куршутова, частина косметики, що продавалася в Україні мала маркування “зроблено в Росії”

    Паралельно Катерина Любчик розвиває мережу магазинів бренду Zielinski & Rozen, значна частина продукції якого досі виробляється російськими підприємствами через австрійську компанію AmbraCosmetics GmbH.

    Дружина Куршутова є офіційною меценаткою Віденської опери та відвідує елітні бали. Ця фірма, зареєстрована у 2022 році, стабільно зазнає збитків і вже має майже 500 тисяч євро боргів, що має явні ознаки інструменту для відмивання тіньових коштів.

    Тобто кошти отримані сім’єю Куршутових на торгівлі косметикою виробленою в РФ успішно легалізуються в Європі.

    Водночас, за інформацією наших джерел, така спроба Сеяра Куршутова “усидіти на двох стільцях” викликала інтерес у російських спецслужб, зокрема ФСБ РФ розпочало розслідування у відношенні бенефіціарів російських компаній які виготовляють косметику для Zielinski & Rozen.

    Розслідуванню ФСБ передував в резонанс в росзмі після появи інформації про передачу партії косметики  Zielinski & Rozen виробленої на заводах РФ для потреб ВСУ.

    І хоча представництво Zielinski & Rozen оперативно та категорично спростували будь-яку допомогу українським військовим, за інформацією наших джерел, для бенефіціарів бренду розслідування ФСБ “мало певні наслідки фінансового характеру.

    Водночас, раніше ми писали про ймовірність використання ФСБ громадянина РФ Сеяра Куршутова для збору компромату на українських чиновників через ТГ канал Джокер, який Куршутов також використовував для боротьби зі своїми конкуретами на ринку дронів України.

    Про інших “партнерів” контрабандиста Сеяра Куршутова, що допомагають йому вести бізнес і в Україні і в Росії, у другій частині нашого журналістського розслідування.

     

  • Тіну Кароль оголосили фігуранткою справи в РФ: деталі повідомлень

    Тіну Кароль оголосили фігуранткою справи в РФ: деталі повідомлень

    Окупаційна адміністрація так званої “Харківської області” на тимчасово захоплених Росією територіях заявила про порушення кримінальної справи проти української співачки Тіни Кароль. У повідомленнях російських пропагандистських медіа та структур, які не визнаються Україною та міжнародною спільнотою, стверджується, що артистці інкримінують нібито “дискредитацію” збройних сил Російської Федерації, а також “фінансування” Збройних сил України.

    Підставою для таких звинувачень російська сторона називає поїздку Тіни Кароль на позиції українських військових у районі Куп’янського напрямку, де вона перебувала разом із письменником і військовослужбовцем Сергієм Жаданом. За повідомленнями, під час візиту артистка відвідала стабілізаційні пункти та командно-спостережні пункти українських підрозділів, а також публічно висловила підтримку військовослужбовцям, які беруть участь у відсічі російської агресії.

    Російські медіа також поширюють твердження про нібито регулярні фінансові перекази з боку співачки на потреби української армії, включно з участю у волонтерських ініціативах і закриттям зборів для підтримки військових підрозділів. Ці заяви не підтверджені незалежними джерелами та розглядаються українською стороною як частина інформаційної кампанії, спрямованої проти публічних діячів, які підтримують Україну.

    Окрему увагу в російських повідомленнях приділено творчій діяльності Тіни Кароль під час поїздки на прифронтові території. Зокрема, йдеться про створення музичного проєкту разом із Сергієм Жаданом, у межах якого було записано композицію “Ніч”, присвячену Харкову та українським захисникам. Кліп до цієї пісні, за наявною інформацією, знімався у харківському метро за участю бійців 13-ї бригади Національної гвардії України “Хартія”, що стало одним із символічних культурних проєктів під час війни.

    У так званій “військово-цивільній адміністрації” заявили, що подібні дії нібито розцінюються як “публічна підтримка противника” та “створення позитивного образу українських військових формувань”. За російським законодавством, на яке посилаються окупаційні структури, подібні звинувачення можуть передбачати тривалі терміни позбавлення волі, однак ці норми не мають юридичної сили на території України та не визнаються міжнародним правом.

    Українська сторона традиційно розглядає подібні “кримінальні справи” як елемент інформаційної війни та політичного тиску, спрямованого на залякування українських громадян і публічних діячів. Раніше Росія вже неодноразово оголошувала заочні “арешти” та кримінальні провадження проти українських артистів, журналістів, політиків і волонтерів за їхню проукраїнську позицію.

    Станом на зараз Тіна Кароль публічно не коментувала повідомлення про відкриття справи. Водночас її діяльність у підтримці українських військових і участь у благодійних ініціативах неодноразово ставали частиною культурного спротиву України в умовах повномасштабної війни, яку Росія веде проти української держави.

  • СБУ оприлюднила документ РФ про інцидент з автобусом у Брянській області

    СБУ оприлюднила документ РФ про інцидент з автобусом у Брянській області

    Служба безпеки України оприлюднила перехоплений російський службовий документ, який, за твердженням відомства, фактично спростовує заяви російської та білоруської сторін про нібито удар українського безпілотника по автобусу з білоруськими громадянами в Брянській області Російської Федерації. Про це повідомляє пресслужба СБУ, наголошуючи, що отримані матеріали є черговим свідченням суперечностей у російській офіційній версії подій та можуть вказувати на інформаційний характер інциденту.

    За даними української спецслужби, у межах контррозвідувальних заходів було перехоплено інформаційну довідку, підготовлену моніторинговим центром так званого державного казенного установи Брянської області «Безопасный регион». У цьому документі, як стверджують у СБУ, міститься аналіз оперативної обстановки в повітряному просторі регіону на момент інциденту, який не підтверджує фіксацію українських безпілотних літальних апаратів у зоні події.

    У довідці, за інформацією СБУ, зазначається, що регіональні системи моніторингу та чергові служби не зафіксували присутності дронів у районі руху автобуса, який став предметом заяв російських та білоруських посадовців. Окремо вказується, що підрозділи радіолокаційного спостереження та чергові військових структур, які відповідають за контроль повітряного простору, не підтвердили факту появи безпілотних апаратів у відповідний часовий проміжок.

    У СБУ наголошують, що ці дані прямо суперечать публічним заявам російської сторони, яка раніше звинуватила Україну в атаці на автобус із білоруською дитячою футбольною командою, а також офіційній позиції Білорусі, яка підтримала російську версію подій. В українській спецслужбі вважають, що подібні розбіжності можуть свідчити про спроби формування інформаційної конструкції, яка не базується на реальних даних повітряного контролю.

    У повідомленні СБУ підкреслюється, що Російська Федерація неодноразово використовувала подібні інциденти для розгортання інформаційних кампаній проти України. За оцінкою української сторони, мова йде про системну практику поширення непідтверджених звинувачень у нібито ударах по цивільних об’єктах, які згодом використовуються для політичного та дипломатичного тиску на Київ на міжнародній арені та для обґрунтування власних військових дій.

    Окремо в СБУ наголошують, що Україна та Сили оборони діють виключно відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, застосовуючи безпілотні системи та інші засоби ураження лише по законних військових цілях. У відомстві підкреслюють, що будь-які твердження про атаки на цивільні об’єкти або транспорт із цивільними особами є частиною інформаційних операцій, спрямованих на дискредитацію України.

    Інцидент у Брянській області раніше викликав значний резонанс у російських та білоруських медіа. Т.в.о. губернатора регіону заявляв про нібито атаку безпілотника на автобус із дитячою футбольною командою з Білорусі, що, за його словами, призвело до загибелі супроводжуючої особи та поранень кількох людей. На підставі цих заяв у Росії було відкрито кримінальне провадження за статтею про «теракт», а російські офіційні особи кваліфікували подію як цілеспрямований удар по цивільних.

    У Білорусі також підтримали російську версію подій, заявивши про нібито «акт тероризму проти мирного населення» та закликавши до пояснень з боку України. Водночас українська сторона офіційно заперечила будь-яку причетність до інциденту, заявивши, що в зазначений період Сили оборони не здійснювали ударів безпілотниками по території Брянської області.

    Після появи звинувачень український омбудсмен Дмитро Лубінець встановив контакт із білоруською стороною та заявив про готовність України сприяти проведенню об’єктивного та неупередженого розслідування, яке могло б встановити реальні обставини події та перевірити всі наявні версії.

    Таким чином, оприлюднення СБУ перехопленого документа, за оцінкою відомства, додає новий контекст до суперечливої ситуації навколо інциденту та підсилює аргументацію української сторони про можливий інформаційний характер звинувачень.

  • Росія та Білорусь запускають фейк про “удар по дітях” для виправдання ескалації

    Росія та Білорусь запускають фейк про “удар по дітях” для виправдання ескалації

    Інститут вивчення війни (ISW) заявив, що звинувачення Росії та Білорусі на адресу України щодо нібито удару по автобусу з дитячою футбольною командою є частиною скоординованої інформаційної операції, спрямованої на формування міжнародного наративу про «українські атаки на цивільних» та виправдання подальшої ескалації бойових дій. Аналітики підкреслюють, що такі заяви не мають незалежного підтвердження та відповідають типовій схемі російських інформаційних кампаній, які регулярно супроводжують масштабні удари по території України.

    У звіті ISW зазначається, що Росія, ймовірно, використала цей інцидент для розширення своєї інформаційної взаємодії з Білоруссю з метою залучення Мінська до активнішої участі у спільному інформаційному просторі війни. Йдеться про створення узгодженого наративу, який дозволяє одночасно звинувачувати Україну в атаках на цивільні об’єкти та представляти російські дії як «захисну відповідь». Таким чином формується спроба легітимізувати подальші удари по українській території як нібито реакцію на попередні дії Києва.

    Аналітики звертають увагу, що риторика Білорусі у цьому випадку майже повністю повторює російські заяви. Мінськ також публічно звинуватив Україну у причетності до інциденту та заявив про нібито спроби Києва спровокувати Білорусь на жорстку реакцію. За оцінкою ISW, така синхронізація повідомлень свідчить про скоординований характер інформаційної операції, у якій Білорусь дедалі частіше виконує роль додаткового інформаційного ретранслятора російських наративів.

    У звіті наголошується, що подібні інформаційні кампанії є не новими і вже неодноразово використовувалися Росією впродовж останніх місяців. Йдеться про систематичну практику, коли Москва після власних масованих ударів по Україні поширює твердження про нібито попередні атаки з боку Збройних сил України, особливо якщо вони стосуються цивільної інфраструктури або соціально чутливих об’єктів. Такі заяви, як правило, не підтверджуються незалежними джерелами і згодом спростовуються українською стороною.

    Генеральний штаб Збройних сил України та Центр протидії дезінформації раніше офіційно заявили, що Україна не здійснювала ударів по автобусу з дітьми у Брянській області, про який ішлося в російських та білоруських повідомленнях. Українська сторона наголосила, що в зазначений час операції із застосуванням безпілотників у цьому районі не проводилися, а сама інформація має ознаки свідомого фейку.

    Після появи звинувачень уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець повідомив про встановлення контактів із білоруською стороною та заявив про готовність України долучитися до міжнародного, неупередженого розслідування для з’ясування реальних обставин інциденту. Такий крок, за словами української сторони, має на меті забезпечити прозорість і запобігти подальшому використанню трагедій у пропагандистських цілях.

    ISW підсумовує, що головною метою подібних інформаційних вкидів є не лише виправдання російських військових дій, а й поступове залучення Білорусі до активнішої участі в інформаційній та політичній підтримці російської позиції. Це, у свою чергу, може розширювати поле для подальшої ескалації та ускладнювати міжнародні зусилля щодо деескалації конфлікту.

  • Після заяв Лукашенка: Кремль розіграв новий сценарій із «ударом по дітях»

    Після заяв Лукашенка: Кремль розіграв новий сценарій із «ударом по дітях»

    У Брянській області Росії розгорівся новий міжнародний скандал після повідомлень про атаку безпілотника на автобус із білоруськими дітьми. Російська влада одразу звинуватила в інциденті Україну, однак Генеральний штаб ЗСУ категорично заперечив причетність Сил оборони до події. Водночас у Центрі протидії дезінформації при РНБО України заявили, що йдеться про чергову інформаційну провокацію Кремля, спрямовану на втягування Білорусі в антик українську кампанію.

    Інцидент стався 17 червня на трасі А-240 у Брянській області РФ. За інформацією російської сторони, безпілотник атакував двоповерховий автобус, у якому перебувала дитяча футбольна команда з міста Речиця Гомельської області Білорусі. Діти прямували на відпочинок до російського Геленджика.

    За даними російської влади, в автобусі перебували 44 пасажири, серед яких 28 дітей. Повідомляється про загибель жінки, яка супроводжувала команду, а також про шістьох поранених, серед яких четверо дітей.

    Першим про інцидент заявив так званий губернатор Брянської області Єгор Ковальчук. Російські пропагандистські ресурси оперативно поширили інформацію про нібито удар українського безпілотника та опублікували фотографії пошкодженого автобуса.

    Однак майже відразу після появи звинувачень українська сторона виступила із категоричним спростуванням.

    Речник Генерального штабу Збройних сил України майор Андрій Ковальов заявив, що Сили оборони України в зазначений період не застосовували безпілотники по цілях на території Брянської області.

    «У зазначений період Сили оборони України не застосовували безпілотні літальні апарати по цілях на території Брянської області», — наголосив представник Генштабу.

    У Генеральному штабі також підкреслили, що повідомлення російської сторони не відповідають дійсності та мають ознаки чергової інформаційної операції.

    Українські військові нагадали, що саме Росія систематично завдає ударів по цивільній інфраструктурі України, житлових кварталах, лікарнях, школах та інших об’єктах, де перебувають мирні мешканці.

    «Розцінюємо подібні повідомлення як чергову інформаційну провокацію Кремля. Не маючи можливості досягти заявлених цілей на полі бою та зазнаючи значних втрат, Російська Федерація дедалі частіше вдається до інформаційних маніпуляцій і фабрикації звинувачень проти України», — наголосили в Генштабі.

    Особливу увагу в цій історії привернув політичний контекст події.

    Інцидент стався буквально через кілька днів після резонансних заяв самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка щодо війни в Україні та можливих контактів із Києвом. Останнім часом у публічних виступах білоруський лідер демонстрував дещо стриманішу риторику щодо України, що викликало активне обговорення як серед експертів, так і серед російських пропагандистів.

    Саме тому українські аналітики вбачають у події не випадковий збіг обставин.

    Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко прямо заявив, що Кремль міг використати історію з автобусом для впливу на громадську думку в Білорусі.

    За його словами, російська сторона побачила небажання білоруського суспільства підтримувати агресивну антиукраїнську риторику Москви, тому вирішила створити емоційно сильний інформаційний привід.

    «Росіяни побачили, що білоруси не хочуть підтримувати російську агресивну риторику щодо України, і видумали “теракт по автобусу з білоруськими дітьми на Брянщині”, щоб підбурити білоруське населення до підтримки агресивних дій проти України», — пояснив Коваленко.

    Цікавою виявилася і реакція офіційного Мінська.

    Міністерство закордонних справ Білорусі виступило із заявою, в якій засудило атаку на автобус та зажадало пояснень від української сторони. При цьому білоруські дипломати одночасно звернули увагу на той факт, що організатори поїздки вирішили перевозити дітей через регіон, який розташований поблизу зони бойових дій.

    Таке формулювання стало доволі нетиповим для офіційної білоруської дипломатії та викликало окрему дискусію серед експертів.

    Ще жорсткіше відреагувала лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська.

    Вона наголосила, що головну відповідальність за всі трагедії, пов’язані з війною, несе Росія як держава-агресор.

    За словами Тихановської, чиновники режиму Лукашенка проявили безвідповідальність, організувавши перевезення дітей через потенційно небезпечний регіон.

    «Війна почалася через Росію, тому саме вона несе головну відповідальність за кожну смерть і кожне поранення, пов’язані з цією війною», — заявила білоруська опозиціонерка.

    Вона також закликала громадян Білорусі утриматися від поїздок до Росії та не наражати себе і своїх дітей на небезпеку.

    Історія з автобусом стала черговим епізодом інформаційного протистояння навколо війни в Україні. Російська влада регулярно звинувачує Київ у нібито атаках на цивільні об’єкти на території РФ, тоді як українська сторона наголошує, що удари завдаються виключно по законних військових цілях.

    Наразі незалежного підтвердження обставин інциденту немає. Офіційна інформація надходить переважно від російських структур та пов’язаних із ними джерел, тоді як Україна категорично відкидає свою причетність до події.

    Історія з автобусом на Брянщині вже перетворилася не лише на резонансний інцидент, а й на черговий елемент інформаційної війни між Москвою та Києвом, у яку цього разу намагаються втягнути і Білорусь.

  • Випробування єдності: як війна змінила українське суспільство і чи можливо знову об’єднатися

    Випробування єдності: як війна змінила українське суспільство і чи можливо знову об’єднатися

    Повномасштабне вторгнення в лютому 2022 року спричинило в Україні справжній вибух національної єдності. Мільйони людей стали плечем до плеча: масове волонтерство, допомога армії, готовність до будь-яких позбавлень і взаємна підтримка стали нормою життя. У перші місяці війни суспільство демонструвало найвищий рівень згуртованості, який експерти порівнювали з національним пробудженням.

    Проте в міру затягування конфлікту, зростання втрат, економічної кризи та постійного психологічного тиску ситуація радикально змінилася. Накопичені десятиліттями внутрішні суперечності вийшли на поверхню, а втома й нерівномірний досвід війни почали роз’їдати колишню згуртованість. Соціологи Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), Центру Разумкова та інших установ зазначають: суспільство зберігає значну стійкість, але ознаки втоми, зниження довіри до окремих інститутів і напруги між групами населення зростають.

    Соціальні відмінності та їхній вплив на суспільство

    Війна розділила українців за різними «шарами» переживань, що стало головною причиною взаємного непорозуміння. Військовослужбовці, їхні родини та мешканці прифронтових регіонів щодня живуть під обстрілами, у постійній небезпеці та з відчуттям, що кожен день — це боротьба за виживання. У відносно спокійних тилових районах люди частіше стикаються з економічними труднощами, невизначеністю та опосередкованими наслідками. Це породжує відчуття несправедливості: військові іноді відчувають, що частина суспільства продовжує жити в більш звичному ритмі, а цивільні — накопичену втому від стресу.

    За даними КМІС на початок 2026 року, лише близько 20% очікують швидкого завершення війни, але 65% заявляють про готовність терпіти стільки, скільки потрібно. Соціолог Антон Грушецький підкреслює, що багато хто морально й фізично виснажений після чотирьох років у режимі виживання. Водночас 61% українців вважають, що суспільство долає суперечності й рухається до єдності (зростання з 53% у грудні 2024 року), хоча 33% бачать заглиблення розломів.

    Особливо вразливим шаром стали внутрішньо переміщені особи (ВПО). Станом на кінець 2025 — початок 2026 року за даними МВФ та МОМ офіційно зареєстровано й оцінено близько 3,7–4,6 мільйона людей (з урахуванням незареєстрованих — значно більше). Багато хто втратив житло, роботу й звичне життя, залежить від державної допомоги, яку отримує лише близько чверті нужденних, і стикається з серйозними бар’єрами в працевлаштуванні та інтеграції в нові громади. Близько 69% ВПО відзначають негативний вплив війни на психічне здоров’я. Мешканці приймаючих регіонів іноді сприймають переселенців як додаткове навантаження на ресурси, а самі ВПО відчувають відчуження та стигму.

    Це класичний приклад взаємного нерозуміння: різні «реальності війни» призводять до претензій («чому ви не на фронті» чи «чому ви не допомагаєте більше»), навіть за збереження спільного патріотизму. Різні шари — фронтовики, ВПО, тилові жителі, ветерани, родини військових — живуть у паралельних світах із різними щоденними ризиками, втратами та очікуваннями.

    Соціально-економічні фактори та зовнішній вплив агресора

    Посилення соціальної нерівності та бідності лише поглиблює розломи. За оцінками Світового банку, рівень бідності у 2025 році становив близько 36,9%, а коефіцієнт Джині (показник нерівності) зріс з 0,41 у 2023 році до 0,50 у 2025-му — це помітне розшарування. На цьому тлі демонстративне багатство окремих представників еліт сприймається як ляпас. Корупційні скандали особливо болісно б’ють по відчуттю справедливості: люди готові терпіти позбавлення, але не цинізм тих, хто живе за іншими правилами.

    Хронічний стрес став справжнім «тихим руйнівником» згуртованості. У 2024–2025 роках 87% українців стикалися зі стресовими ситуаціями (лише 10% — ні з однією). Високий рівень втоми проявляється в дратівливості, пошуку винних усередині країни та зниженні емоційної стійкості. Негативні емоції переважають, проте водночас зміцніла горизонтальна солідарність — «любов до своїх». Перехід від початкового шоку до «рутинізації війни» має високу ціну, як зазначають дослідження Разумкова та КМІС.

    Агресор майстерно використовує ці тріщини в межах своєї гібридної стратегії. Він веде не лише військові дії, а й потужну інформаційно-психологічну кампанію, акцентуючи увагу на мобілізації, корупції, нерівності, втомі, регіональних відмінностях і «зраді тилу». Через соціальні мережі, дезінформацію, ботів і провокації пропаганда розпалює взаємні звинувачення, посилюючи відчуття, що «свої гірші за ворога». Аналітики відзначають класичний принцип «розділяй і володарюй» у цифрову епоху: ефективність висока саме тому, що спирається на реальні проблеми. Мета — підірвати мораль, знизити підтримку опору та міжнародну допомогу. Це когнітивна війна, де внутрішні розломи стають зброєю, часом ефективнішою, ніж прямі удари.

    Багато суперечностей мають довоєнне коріння, але війна зробила їх критично небезпечними. Реінтеграція ветеранів (уже понад 1,2 мільйона осіб, а в перспективі — до 5–6 мільйонів разом із сім’ями) — наступна велика перевірка. Проблеми з посттравматичним стресовим розладом, здоров’ям, працевлаштуванням (58% працюючих ветеранів, але 42% активно шукають роботу — у два рази більше, ніж серед неветеранів; багато хто стикається з бар’єрами) та відчуттям відчуження можуть створити нову лінію розлому між «теми, хто воював», і рештою суспільства. Дослідження показують, що 73% ветеранів потребують психологічної підтримки, а 30% не можуть знайти стабільну роботу.

    Уроки інших країн

    Подібні виклики добре відомі з досвіду інших держав. Після війни у В’єтнамі багато американських ветеранів зіткнулися з серйозними труднощами реінтеграції: за даними довгострокових досліджень, довічне поширення ПТСР серед чоловіків, які служили в театрі бойових дій, сягало близько 30%, а значна частина відчувала проблеми з соціальною адаптацією, сім’єю, працевлаштуванням і відчуттям відчуження від суспільства, яке не завжди розуміло їхній досвід. Це призвело до довгострокових наслідків для психічного здоров’я та соціальної згуртованості.

    Після Другої світової війни Франція та Німеччина, пройшовши через глибоку ворожнечу, змогли побудувати успішне примирення завдяки економічній інтеграції (початок з Європейського об’єднання вугілля та сталі 1951 року) та політичним крокам, таким як Єлисейський договір 1963 року. Це заклало основу європейського співробітництва й перетворило колишніх ворогів на ключових партнерів. У Північній Ірландії та Південній Африці механізми правди й примирення (Truth and Reconciliation Commission у ПАР) допомогли знизити напругу після тривалих конфліктів, хоча процес потребував часу, символічних жестів та економічних заходів. На Балканах після югославських війн примирення просувається повільно: зберігаються націоналістичні наративи, проблеми з правосуддям і довірою, що підкреслює, наскільки важливе своєчасне втручання держави та суспільства.

    Чи можливе нове об’єднання?

    Незважаючи на всі виклики, повна необоротність розладу — це не вирок. Дані соціології демонструють стійкість суспільства: довіра до Збройних Сил залишається високою (94% наприкінці 2025 року), більшість зберігає віру в спільну мету та готовність продовжувати опір. Експерти Центру Разумкова, КМІС та міжнародні аналітики сходяться на думці, що згуртуватися знову можливо — через системні зусилля: прозору боротьбу з корупцією, підтримку вразливих груп (включаючи ВПО), комплексну програму реінтеграції ветеранів, економічне відновлення та чесний діалог між різними шарами суспільства. Ключовими елементами стануть визнання різного досвіду війни при розумінні спільної відповідальності, посилення медіаграмотності для протидії пропаганді та створення відчуття справедливості.

    Історичний досвід підтверджує: суспільства, що пережили тяжкі випробування, часто виходять більш зрілими та згуртованими, якщо активно керують внутрішніми розломами. Початкове єднання 2022 року яскраво довело потенціал нації.

    Внутрішні напруження — це реальність затяжної війни. Однак здатність визнати проблеми, справедливо їх вирішувати та зберігати солідарність може стати не лише запорукою перемоги й успішного післявоєнного відновлення, а й фундаментом нової, більш стійкої України.