Gorchitsa.info

Позначка: інвестори

  • Київський забудовник SAGA Development залишає інвесторів без житла, грошей і гарантій

    Київський забудовник SAGA Development залишає інвесторів без житла, грошей і гарантій

    Компанія SAGA Development, яку пов’язують із колишнім заступником головного архітектора Києва Андрієм Вавришем, опинилась у центрі масштабного будівельного скандалу. Тисячі інвесторів, що довірилися преміальному забудовнику, залишились без житла, тоді як об’єкти або заморожені, або взагалі не почали зводитись.

    Згідно з офіційними заявами компанії, вона реалізовує щонайменше 14 житлових проєктів. Утім, фактичне будівництво ведеться лише на двох із них. У решти — арештовані ділянки, відсутня дозвільна документація, або ж роботи зупинені через судові розгляди. Найбільш проблемними вважаються комплекси Franklin Concept House, Home & Park, Resident, Happy House і Chicago Central House.

    Один із найскандальніших прикладів — ЖК O2 Residence. Його зводили на землях, що належать Міністерству внутрішніх справ, і до того ж мають рекреаційне призначення. У результаті будівництво визнали незаконним і зупинили. Понад 500 інвесторів залишилися без житла, хоча компанія продовжує продавати квартири в проєкті та навіть вимагає доплат від клієнтів.

    У жовтні 2024 року SAGA Development оголосила про партнерство з BGV Group Management бізнесмена Геннадія Буткевича — співвласника мережі АТБ. Вони презентували новий об’єкт — ЖК Boston Creative House. За словами частини експертів, це не інвестиційне оновлення, а спроба фінансової санації SAGA, яка опинилася у стані переддефолту.

    На більшості будівельних майданчиків компанії життя завмерло: техніка зникла, робітники не з’являються, а інвестори роками чекають на квартири, які існують лише у вигляді 3D-візуалізацій. Судові позови не дають результатів, а нові вимоги до пайовиків викликають лише обурення.

    SAGA позиціонувала себе як забудовник нової епохи — з дизайнерськими проєктами та сучасними підходами до урбаністики. Натомість реальність виявилася кардинально іншою. Для багатьох інвесторів бренд SAGA Development став синонімом обману та безправ’я.

    Ситуацію ускладнює те, що компанія досі не понесла юридичної відповідальності за численні порушення, а її представники продовжують публічно обіцяти завершення всіх об’єктів. Тим часом інвестори змушені боротися не лише за свої квадратні метри, а й за право не бути остаточно ошуканими.

  • У Києві сомельє ресторану привласнив 1,7 млн грн і програв їх у казино

    У Києві сомельє ресторану привласнив 1,7 млн грн і програв їх у казино

    У Києві 34-річного сомельє одного з престижних ресторанів підозрюють у масштабному шахрайстві. За даними поліції, він переконував керівництво, колег і постійних клієнтів інвестувати у «прибуткову схему» з купівлі елітного алкоголю, обіцяючи великі заробітки на перепродажах напоями VIP-клієнтам.

    Замість обіцяної закупівлі вин та коньяків, чоловік витрачав довірені йому гроші в онлайн-казино. Загалом, як встановили слідчі, зловмисник привласнив понад 1,7 мільйона гривень. Серед постраждалих — семеро осіб, кожен із яких вклав у середньому по 6 тисяч доларів. Ніхто з них не побачив ані алкоголю, ані обіцяного прибутку.

    Фігурантові вже повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України — шахрайство в особливо великих розмірах. Якщо його провину доведуть у суді, йому загрожує до 8 років позбавлення волі.

    Правоохоронці закликають громадян бути обачними та ретельно перевіряти, куди і в кого вони інвестують кошти, навіть якщо йдеться про знайомих чи нібито надійних працівників елітних закладів.

  • В Україні розсекретили геодані: інвесторам відкриють доступ до надр

    В Україні розсекретили геодані: інвесторам відкриють доступ до надр

    В Україні знято гриф «секретно» з геологічної інформації про надра. Про це повідомила міністерка захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук. Такий крок має на меті залучити інвесторів, спростити доступ до ресурсних даних і наблизити українську надрову політику до міжнародних стандартів прозорості.

    За словами очільниці Міндовкілля, зараз завершуються бюрократичні процедури, після чого дані стануть відкритими для публічного доступу. Раніше вся інформація зберігалася виключно в паперовому вигляді, що суттєво обмежувало можливості інвесторів та стримувало співпрацю з міжнародними партнерами.

    Уже оцифровано 6 000 геологічних книг. У межах другого етапу планують перевести в цифровий формат ще 60 000 документів за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку. До проєкту також приєдналася американська фінансова корпорація DFC.

    Уряд України разом із Міністерством економіки підготував перелік стратегічних і критичних мінералів з орієнтацією на потреби Європейського Союзу та США. Права на розробку надр надаватимуться інвесторам через аукціони або угоди про розподіл продукції.

    Крім того, у співпраці з Францією вже створено 3D-модель Завалівського родовища, а також розширено геологічну взаємодію з Великою Британією, США та Канадою.

    Європейська Бізнес Асоціація раніше наголошувала на необхідності розсекречення геоданих. За словами представників ЄБА, це була одна з головних перешкод для залучення міжнародних інвестицій у сферу видобутку корисних копалин.

    Очищення надрової інформації від грифу секретності відкриває нову сторінку для української економіки, зокрема у контексті розвитку стратегічних ресурсів та зміцнення міжнародного партнерства.

  • Україна може домовитись про реструктуризацію ВВП-варантів щоб уникнути дефолту

    Україна може домовитись про реструктуризацію ВВП-варантів щоб уникнути дефолту

    Як повідомляють джерела видання 360ua.news, Міністерство фінансів має шанси домовитись з інвесторами про реструктуризацію ВВП-варантів на суму близько $2,6 млрд.

    За інформацією джерел, кредитори готові знизити виплату до кінця травня з $600 млн. до $200 млн. і, найімовірніше, Україна погодиться на такі умови задля уникнення дефолту.

    Нагадаємо, раніше Міжнародний валютний фонд попереджав, що відсутність вирішення питання з ВВП-варрантами створює серйозні ризики для фінансової стабільності країни. Це може вплинути як на діючу програму МВФ на $15,5 млрд, так і на минулорічну реструктуризацію державного боргу обсягом понад $20 млрд.

  • Forbes звинувачує Київ у недобросовісній націоналізації бізнесу

    Forbes звинувачує Київ у недобросовісній націоналізації бізнесу

    Український уряд опинився під прицілом міжнародних медіа через серію дій, пов’язаних із націоналізацією енергетичних компаній. Як повідомляє Forbes у матеріалі журналіста Данієля Маркінда, безпрецедентне втручання держави у роботу приватного сектора загрожує втратами інвестицій, репутаційними ударами та багатомільярдними судовими позовами.

    У статті під назвою «Корупція в Україні становить потенційну загрозу для економічного відновлення після війни» автор звертає увагу на тенденцію конфіскації активів без згоди власників, примусової заміни менеджменту компаній та перерозподілу прибутків на користь держави. Такі дії вже викликали хвилю судових позовів з боку іноземних акціонерів, зокрема британської JKX Oil and Gas Group.

    Особливої уваги зазнала історія компанії «Укрнафтобуріння», яка до війни була однією з провідних приватних газовидобувних структур в Україні. Вона контролювала Сахалінське родовище, що давало 5% усього видобутку газу в країні. Але вже у 2023 році, як пише Forbes, уряд розпочав процес арешту її активів, а до 2024-го повністю змінив керівництво, провів збори без участі акціонерів і направив прибутки у держбюджет.

    «Це не державна політика — це грабунок під прикриттям патріотичних гасел», — зазначив у коментарі Forbes генеральний директор JKX Oil and Gas Group Андрій Пасішник.

    Британські акціонери вже звернулися до міжнародних юридичних фірм із позовами на суму понад 1 мільярд доларів. Наразі в українських судах триває близько двадцяти справ, але надії на їх неупереджений розгляд небагато — через тиск та слабку незалежність судової системи.

    На фоні цього ситуація в енергетиці критична: за даними Gas Infrastructure Europe, українські газосховища заповнені лише на 12% — у той час як в середньому по Європі цей показник складає 56%.

    Такі внутрішні суперечності викликають тривогу серед західних партнерів і ставлять під сумнів перспективи післявоєнного економічного відновлення України. Автор Forbes застерігає: у разі, якщо держава не гарантуватиме захист приватної власності, довіра інвесторів буде підірвана — з усіма відповідними наслідками.

  • Біткойн подорожчав більше ніж удвічі у 2024 році

    Біткойн подорожчав більше ніж удвічі у 2024 році

    У 2024 році біткойн знову опинився в центрі уваги фінансового світу, подорожчавши більш ніж удвічі. Цей стрімкий ріст пов’язаний із ключовими факторами, які змінили ринок криптовалют. Про це повідомляє Reuters.

    Оптимізм щодо послаблення регуляторних обмежень сприяв тому, що в середині грудня біткойн досяг історичного максимуму в $108 315.

    Попри рекордні показники, наприкінці грудня біткойн втратив 3,2% вартості, коли американські інвестори почали переводити криптовалютні прибутки в готівку. Дані Bloomberg свідчать про чистий відтік близько $1,8 млрд із біржових фондів, які торгують біткойнами в США.

    1 січня 2025 року вартість біткойна знизилася на 0,2%, торгуючись на рівні $93 518 у Сінгапурі. Подібні тенденції спостерігалися й серед інших криптовалют, таких як Ether та Dogecoin.

    Попри коливання, у 2024 році біткойн зріс на 120%, значно випередивши золото та світові акції. Також другий за величиною цифровий актив, Ether, продемонстрував 50% зростання. Це дозволило збільшити загальну ринкову капіталізацію сектору до $3,5 трлн, згідно з CoinGecko.

    Прогнози на 2025 рік

    Аналітики брокерської компанії Bernstein прогнозують, що до кінця 2025 року біткойн може досягти $200 000. На їхню думку, криптовалюта стане ключовим активом нової фінансової епохи, поступово витісняючи золото як основний засіб збереження вартості.

    “Біткойн стане невід’ємною частиною інституційного інвестиційного портфеля, а також стандартом корпоративного казначейства протягом наступного десятиліття”, – зазначають аналітики Bernstein.

    Біткойн продовжує залишатися головним гравцем у світі криптовалют, об’єднуючи інвесторів з усього світу та формуючи нову еру цифрових активів.

  • В зеленій енергетиці України настала фінансова криза

    В зеленій енергетиці України настала фінансова криза

    Українська зелена енергетика, яка колись демонструвала динамічний ріст, сьогодні стикається з низкою фінансових труднощів. Експерт з програми “Енергетика” Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп наголосив на необхідності виконання державних зобов’язань перед інвесторами у відновлювану енергетику. Як він підкреслив, важливо забезпечити повний розрахунок з виробниками та ліквідувати накопичені борги.

    Ще у 2020 році між урядом та виробниками з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) було підписано меморандум. Угода передбачала добровільне скорочення ставок “зеленого” тарифу, щоб знизити фінансове навантаження на державу. Виробники погодилися отримувати менше, проте сподівалися на стабільні виплати в обумовленому обсязі.

    За словами Прокіпа, ця угода передбачала, що частину тарифу — близько 20% — фінансуватиме бюджет. Однак, за словами експерта, ці кошти не були закладені в бюджет, а виплати переклали на НЕК “Укренерго”. Це спричинило значну заборгованість перед виробниками з ВДЕ.

    Щоб зменшити борговий тиск, “Укренерго” випустило зелені єврооблігації на суму понад 800 мільйонів доларів. Проте через проблеми з корпоративним управлінням та постійний дефіцит фінансування в жовтні компанія оголосила про технічний дефолт. За словами Прокіпа, це не перший випадок, коли “Укренерго” змушене брати позики для виплат виробникам, тоді як заборгованості перед самою компанією лише накопичуються.

    На порядку денному зараз чергове перегляд тарифу на передачу електроенергії. Регулятор пропонує знизити обґрунтований тариф на 25%, хоча законодавство вимагає повного покриття витрат “Укренерго”. Таке скорочення, на думку експертів, ще більше загострить фінансову кризу в компанії.

    Зі свого боку, радник прем’єр-міністра України та член Наглядової ради “Укренерго” Юрій Бойко прогнозує збільшення заборгованості за поточний рік ще на 8 мільярдів гривень. Якщо ситуація не зміниться, то заборгованості перед виробниками ВДЕ лише зростатимуть.

    Відновлювана енергетика залишається важливою частиною енергетичної безпеки України. Водночас невиконання державою фінансових зобов’язань ставить під загрозу її подальший розвиток. На думку експертів, Україні необхідно терміново впровадити прозорі та довгострокові фінансові механізми для підтримки зеленої енергетики та уникнення дефолту в галузі.

  • Легалізація криптовалют може загрожувати стабільності банківського сектору України

    Легалізація криптовалют може загрожувати стабільності банківського сектору України

    Економіст Андрій Новак попереджає про потенційні ризики для банківського сектору України у зв’язку з можливістю легалізації криптовалют, що може відбутися вже наступного року. Хоча легалізація має свої переваги, зокрема прозорість та приток інвестицій, експерт вказує на серйозні загрози для традиційних банків.

    “Коли відбудеться легалізація криптовалют – у фінансовій системі відбудеться досить значний відтік капіталу з банківського сектору, на криптовалюту”, – зазначив Новак.

    За його словами, відтік грошей може відбутися з кількох причин. Одна з них – це можливість отримати значно більший дохід, в разі успішної гри на коливаннях вартості криптовалюти, ніж по депозитах у банках.

    “По-друге, для, скажімо, багатої частини українського суспільства, особливо тих, хто пов’язаний з політикою, важливо приховати свої капітали, статки. І найлегше це зробити через криптовалюту. І пояснити свої статки тим, що колись я дуже гарно і вправно грав на криптовалюті”, – зазначив Новак.

    Співзасновниця першої в Україні фінтех-екосистеми Concord Fintech Solutions Олена Сосєдка зазначила, що легалізація криптовалют в Україні матиме й свої переваги для української економіки. Зокрема, за її словами, такий крок забезпечить більшу прозорість для інвесторів та користувачів криптовалют, що дозволить здійснювати операції в рамках чітких правових норм, не наражаючи себе на регуляторні ризики.

    Окрім того, на думку Олени Сосєдки, офіційне визнання крипти створить сприятливі умови для притоку міжнародних інвестицій, які є надзвичайно важливими для розвитку української економіки, а також надасть поштовх для розвитку інноваційних фінансових технологій. Зокрема, це сприятиме розвитку блокчейн-платформ, а також дозволить уряду краще контролювати транзакції та оподаткування в цьому секторі.

    На думку фінтехексперта, додатково важливою є роль криптовалют у стимулюванні малого і середнього бізнесу, оскільки багато компаній зможуть здійснювати операції з використанням криптоактивів, обходячи складнощі банківських процедур. Це підвищить гнучкість і швидкість фінансових операцій.

    Водночас Олена Сосєдка додала, що для того щоб уникнути незаконних транзакцій, таких як відмивання коштів чи фінансування тероризму, необхідно впровадити чіткі механізми контролю за криптовалютними ринками.

    “Легалізація криптовалют в Україні — це надзвичайно важливий крок, який відкриває нову еру в розвитку фінансової системи країни”, – резюмувала фінтехексперт.

  • Як українські компанії вкладають в економіку

    Як українські компанії вкладають в економіку

    Видання NV представило рейтинг Топ-50 найбільших компаній-інвесторів України, які за останні 2,5 роки інвестували в економіку країни понад 224 млрд грн. Впроваджені кошти були спрямовані переважно на відбудову активів і розвиток раніше запланованих проєктів. Трійка лідерів рейтингу складається з виключно українських компаній: ДТЕК та «Метінвест» Ріната Ахметова, а також МХП. До п’ятірки найбільших інвесторів увійшли також «Епіцентр» і «Київстар».

    «Метінвест» став одним з найбільших інвесторів в українську економіку з початку повномасштабної війни, витративши понад 28,1 млрд грн на капітальні витрати (CAPEX), включаючи спільні підприємства. У 2022−2023 роках компанія інвестувала в запуск нових лав з видобутку коксівного вугілля, ремонти коксових батарей на «Каметсталі» та доменних печей на «Запоріжсталі», а також у капітальний ремонт прокатних станів на «Запоріжсталі».

    Юрій Риженков, генеральний директор Групи «Метінвест», зазначив, що металургія і «Метінвест» залишаються основою економіки України. Компанія постійно інвестує в свої активи, щоб забезпечити виробництво сталі для відновлення інфраструктури та підтримки ЗСУ, а також забезпечує валютні надходження до країни та сплачує значні податки.

    Для формування рейтингу NV було направлено запити до понад 160 великих компаній, що працюють на українському ринку, з проханням надати дані про капітальні інвестиції та угоди з купівлі активів в Україні за останні два з половиною роки. Рейтинг включає лише компанії, що не є держкомпаніями та не мають обвинувачень проти власників.

    Нагадаємо, що за останні півроку «Метінвест» сплатив до бюджету України 10 млрд грн податків, що на 56% більше порівняно з першим півріччям 2023 року. Основними витратами були плата за користування надрами (2,9 млрд грн), єдиний соціальний внесок (1,8 млрд грн) та податок на доходи фізичних осіб (1,7 млрд грн). У січні-червні 2024 року компанія також сплатила 1,4 млрд грн податку на прибуток, що на 26% більше, ніж у аналогічний період попереднього року.

  • Київ уникнув дефолту – кредитори погодилися на суттєву знижку

    Київ уникнув дефолту – кредитори погодилися на суттєву знижку

    Після місяців інтенсивних переговорів з міжнародними кредиторами, Україні вдалося уникнути дефолту завдяки значній поступці з боку інвесторів. Кредитори, серед яких фонди Amundi, BlackRock, Fidelity і Pimco, погодилися надати Києву суттєву знижку на боргові зобов’язання, що допоможе країні стабілізувати свою фінансову ситуацію.

    Фонди, які інвестували в українські боргові зобов’язання, погодилися зробити Україні «знижку в розмірі 37%» від початкової суми кредиту – $23,3 млрд.

    «У результаті кредитори недоотримують $8,67 млрд»,
    – повідомляє Berliner Zeitung.

    Український міністр фінансів Сергій Марченко заявив також, що завдяки угоді щодо зниження відсотка і продовження термінів за наступні три роки Київ заощадить $11,4 млрд.

    Економісти, які вивчають вплив державних боргів на розвиток економіки, однак зазначають, що угода виявилася «порівняно скромною». Фредерік Муссо з Інституту Окленда (США) порівнює угоду «з краплею на розпеченому камені», адже «навіть із цією угодою Україна залишається економікою з третьою за величиною заборгованістю перед МВФ». У коментарі для берлінського видання він вказує, що $8,67 млрд – це «дрібниця» порівняно із сукупним боргом у $143 млрд.

    Хоча через угоду український уряд уникнув банкрутства, «але для населення це що завгодно, але не гарна новина», – продовжує Муссо. Він вказує, що такі угоди завжди супроводжуються вимогами «структурної перебудови, яка включає в себе безліч дорогих заходів для українців». Серед очевидних заходів Муссо називає скорочення субсидій на газ і електроенергію для населення, пенсійну реформу, приватизацію аграрних земель і державних підприємств.

    Цього разу до цього списку додасться і підвищення податків для населення, «ніби втрати важливих суспільних благ і систем соціального забезпечення було недостатньо», – коментує Муссо.

    Ситуація для населення «катастрофічна». Berliner Zeitung нагадує, що Україні не вдалося досягти своєї мети на переговорах, замість знижки в 60%, якої вимагав Київ, кредитори погодилися лише на 37%. Кредитори обґрунтували свою згоду на знижку для України тим, що розраховують «мати можливість сприяти майбутньому відновленню країни на благо українського народу».