Gorchitsa.info

Позначка: інвестиції

  • Сім’я Герег стала найбільшим покупцем українських сільгоспземель у 2025 році

    Сім’я Герег стала найбільшим покупцем українських сільгоспземель у 2025 році

    За інформацією наших джерел, місцеві бізнесмени “повертають гроші в Україну”, а основним напрямком інвестицій являється “приватизація та викуп земельних паїв у приватну власність”.

    “Близьке оточення Володимира Зеленського через Максима Кріппу заходить в тему приватизації та скуповує земельні паї.

    За 2025 рік викуп земельних паїв у приватну власність зріс майже у 100 разів, а найбільшим покупцем сільгоспземель стала сім’я Олександра та Галини Герег.

    Афілійовані з сім’єю Герег компанії за 2025 рік викупили близько 60% всіх земель. Тільки протягом року ціна на їхню землю зросла в середньому в 2,5 рази, за 2026 рік прогнозується зростання мінімум у 2 рази”, – зазначає джерело.

    Нагадаємо, нещодавно Максим Кріппа викупив земельну ділянку в центрі Києва, на якій планується зведення елітних апартаментів по сусідству з готелем Дніпро.

  • Європейську площу чекає реконструкція: заморожений проєкт у центрі Києва отримав нового інвестора

    Європейську площу чекає реконструкція: заморожений проєкт у центрі Києва отримав нового інвестора

    Інвестиційний фонд «АРС Кепітал» оголосив про придбання контрольного пакета корпоративних прав ТОВ «Грааль» — компанії, яка володіє правами на реалізацію інвестиційного проєкту в районі Європейської площі в Києві.

    У фонді повідомили, що вже отримали дозвіл Антимонопольного комітету України на концентрацію, що є обов’язковою процедурою для завершення угоди відповідно до законодавства.

    Інвестор наголошує, що фінансування здійснюватиметься виключно за рахунок власних коштів, без залучення бюджетних ресурсів.

    Йдеться про об’єкти нерухомості та земельні ділянки у знаковій частині столиці — в районі Європейської площі, Хрещатика та вулиці Михайла Грушевського. Протягом тривалого часу ця територія залишалася у стані нереалізованого девелоперського проєкту.

    У фонді заявляють про намір трансформувати простір у сучасну багатофункціональну зону, що відповідатиме статусу європейської столиці.

    Концепція передбачає реалізацію офісно-готельного комплексу «Столичний» та комплексну реконструкцію прилеглої території.

    Серед ключових елементів проєкту:

    – створення багаторівневого підземного паркінгу для розв’язання проблеми дефіциту паркомісць у центрі міста;
    – облаштування сучасних пішохідних переходів;
    – оновлення Європейської площі з приведенням території до єдиного архітектурного стандарту.

    У фонді підкреслюють, що підхід базується на довгостроковій інвестиційній стратегії та враховує чутливість роботи з історичним центром Києва.

    Представники компанії зазначають, що нині зосереджені на технічному та концептуальному опрацюванні параметрів майбутнього проєкту, щоб інтегрувати його в існуючу міську екосистему.

    ТОВ «Грааль» є девелоперською компанією, що має права на реалізацію інвестпроєкту в районі Європейської площі. КІФ «АРС Кепітал» позиціонує себе як інвесткомпанію, що працює у сфері нерухомості та стратегічних активів.

    Інвестор заявляє про готовність вкладати ресурси в українську економіку навіть в умовах воєнного часу, з акцентом на розвиток інфраструктури та створення робочих місць.

  • Ліси під курорт: що відбувається довкола проєкту GORO Mountain Resort

    Ліси під курорт: що відбувається довкола проєкту GORO Mountain Resort

    Проєкт будівництва GORO Mountain Resort у Славській громаді Львівської області супроводжується масштабною інформаційною кампанією. Представники бізнесу заявляють про інвестиції у розмірі 140 мільйонів євро та створення гірськолижного курорту з однією з найдовших канатних доріг у країні.

    Водночас довкола реалізації проєкту виникли питання щодо земельних рішень та використання територій державного лісового фонду. Зокрема, йдеться про землі ДП «Славське лісове господарство», а також про технічну документацію, розроблену ТОВ «Геоарх Проєкт». За даними відкритих реєстрів судових рішень, окремі документи фігурують у кримінальному провадженні, пов’язаному з можливими зловживаннями та підробленням даних.

    Окрема увага приділяється земельним ділянкам за межами села Волосянка. У 2019 році частина територій загальною площею близько 44 гектарів була оформлена як землі для ведення особистого селянського господарства. Згодом ці ділянки опинилися у власності юридичної особи, пов’язаної з бізнес-структурами, які беруть участь у реалізації курортного проєкту.

    У матеріалах також згадуються кадрові зміни в органах місцевого самоврядування, які відбулися після зміни керівництва громади. Опоненти забудови вважають, що це вплинуло на ухвалення земельних рішень, однак офіційних висновків правоохоронних органів щодо цього наразі немає.

    За даними публічної кадастрової карти, частина земель, які використовуються під проєкт, раніше належала до лісового фонду. Критики стверджують, що в окремих випадках могли відбуватися зміни меж та цільового призначення ділянок. Водночас представники бізнесу наполягають, що всі процедури здійснювалися відповідно до чинного законодавства.

    Станом на сьогодні інформація про можливі порушення перевіряється в межах відкритих кримінальних проваджень. Остаточні правові оцінки мають надати компетентні органи.

  • Експорт зброї для фронту: держава планує заробляти на власних оборонних розробках

    Експорт зброї для фронту: держава планує заробляти на власних оборонних розробках

    Україна переходить від моделі виключно внутрішнього виробництва озброєння до системного експорту оборонних технологій і створення власної інфраструктури присутності на європейських ринках. Уже в 2026 році за кордоном мають запрацювати десять експортних центрів, а перший український безпілотник, виготовлений на виробничих потужностях у Німеччині, буде готовий найближчим часом.

    Про це повідомив президент Володимир Зеленський.

    За його словами, держава запускає мережу представництв у країнах Європи, які відповідатимуть за просування українських розробок, кооперацію з місцевими підприємствами та організацію виробництва. Йдеться насамперед про Балтійські держави та країни Північної Європи.

    У межах цієї стратегії українські технології вже інтегруються у закордонні виробничі лінії. Зокрема, в Німеччині стартує виготовлення дронів за українськими розробками, а у Великій Британії вже працюють відповідні виробництва. Перший дрон, створений на німецьких підприємствах, планують представити в середині лютого.

    Президент наголосив, що безпека європейських країн дедалі більше залежить від сучасних технологій, зокрема безпілотних систем. Саме тому українські рішення, випробувані в реальних бойових умовах, викликають значний інтерес у партнерів.

    Йдеться не лише про експорт готової продукції, а й про повноцінну кооперацію — локалізацію виробництва, спільні проєкти та залучення українських інженерів і фахівців до міжнародних програм. Водночас війна та регуляторні обмеження поки що стримують повноцінний вихід частини компаній на зовнішні ринки.

    Окремо Зеленський підкреслив, що 2026 рік має стати роком масштабних інвестицій у сектор оборонних технологій, передусім у безпілотну індустрію. Наразі в Україні працює близько 450 компаній, які виробляють дрони, з них 40–50 — великі гравці ринку. За словами глави держави, інтерес інвесторів до галузі постійно зростає.

    Керований експорт озброєння, за задумом влади, дозволить залучати додаткові фінансові ресурси. Отримані кошти планують спрямовувати на закупівлю дефіцитної техніки та масштабування виробництва, що безпосередньо вплине на забезпечення українських військових на фронті.

    Таким чином, оборонна сфера поступово перетворюється не лише на елемент безпеки, а й на одну з ключових галузей економіки, здатну забезпечувати валютні надходження, робочі місця та технологічний розвиток країни.

  • Дніпровська міськрада замовила 70 сонячних електростанцій для дитсадків майже вдвічі дорожче за ринкову ціну

    Дніпровська міськрада замовила 70 сонячних електростанцій для дитсадків майже вдвічі дорожче за ринкову ціну

    Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради 28 січня уклав договір із ТОВ «Монтажно-будівельна компанія Сінергія» на постачання та встановлення 70 сонячних електростанцій для дитячих садків міста на загальну суму 108,71 млн грн. Проєкт передбачає поставку та монтаж обладнання до 30 вересня 2026 року, а оплата здійснюватиметься протягом чотирьох місяців після завершення робіт. Гарантійний термін становить п’ять років.

    Серед замовлених станцій – 16 потужністю 30 кВт, вартість кожної з яких становить 1,96 млн грн. Комплект включає два трифазні гібридні інвертори по 15 кВт від «Deye» (Китай), чотири акумуляторні батареї по 200 А-год від «Aokly» (Китай), 60 фотоелементів від «Jinko Solar» (Китай), кабелі та кріплення європейських виробників, монтажний комплект і мідний кабель. Питома вартість станцій із батареями та монтажем склала 1 519 доларів за кВт, що майже не змінилося порівняно з попередніми тендерами.

    При цьому у відкритих джерелах доступні значно дешевші аналоги: наприклад, у Львівській області гібридна станція на 30 кВт «під ключ» коштує близько 757 доларів за кВт із ПДВ, що майже вдвічі дешевше за тендерну ціну Дніпра.

    Конкуренції на тендері не було – на відкриті торги більше ніхто не прийшов. Для участі учасники мали надати аналогічний договір на встановлення сонячних електростанцій і відповідати низці кваліфікаційних вимог до штатних спеціалістів.

    ТОВ «МБК Сінергія» належить Батиру Азімову з Дніпра, Володимиру Кошелю з-під Дніпра та Любові Сердюк із Кам’янського, керує компанією Євгеній Вакуленко. Компанія отримала підрядів на 2,32 млрд грн із 2016 року, зокрема від 2024 року всі підряди по сонячних станціях для закладів освіти Дніпра на суму 308,78 млн грн.

  • Дружина керівника БЕБ на Закарпатті інвестує мільйони в бізнес і нерухомість

    Дружина керівника БЕБ на Закарпатті інвестує мільйони в бізнес і нерухомість

    Дружина керівника Бюро економічної безпеки у Закарпатській області Євгенія Калугіна, Альона, за останні роки стала співвласницею низки бізнесів і нерухомості на мільйони гривень. За даними Bihus.Info, активне масштабування бізнесу дружини збіглося з кар’єрою Євгенія Калугіна в БЕБ, що викликає увагу експертів щодо потенційного конфлікту інтересів.

    Серед активів Альони Калугіної – спа-комплекс у Чернівецькій області, аграрний бізнес та будівництво комерційного житла на Закарпатті. У вересні 2025 року компанія “Голден Блек Спа”, співвласницею якої є дружина керівника БЕБ, взяла кредит на 40 млн грн для придбання двох АЗС мережі GB Oil у Чернівцях.

    Разом з партнерками Калугіна у 2024 році купила землю поблизу Чернівців, де вже відкрито басейн та ресторан Black Lotus, а наприкінці 2025 року – нічний клуб. Поточна вартість аналогічної ділянки перевищує 12 млн грн.

    На Закарпатті дружина та матір керівника БЕБ придбали по 6 соток землі на словацькому кордоні в Ужгороді, де стартувало будівництво клубного житлового комплексу та таунхаусів. Ділянка наразі оцінюється понад 100 000 доларів.

    Альона Калугіна також інвестувала в аграрну компанію “Хрум”, яка володіє понад 2 гектарів землі на Закарпатті. Дружина запевняє, що усі придбані активи були куплені виключно на її задекларовані кошти.

    Євгеній Калугін пояснив, що бізнесами займається його дружина, а він лише дає поради, при цьому зазначивши, що механізми попередження конфлікту інтересів працюють у межах Закарпатської області.

    Цікаво, що після призначення Калугіна в БЕБ, його батько Павло Калугін став власником понад пів гектара землі у Козині, сусідньої з маєтком Ріната Ахметова, вартість якої сьогодні становить близько 15 млн грн.

  • Держава продає частину ПриватБанку: як придбати акції та скільки можна заробити

    Держава продає частину ПриватБанку: як придбати акції та скільки можна заробити

    Уряд готує перший в історії масовий продаж частини державного банку для громадян через мобільний застосунок. Йдеться про 7% акцій ПриватБанку, які планують реалізувати фізичним особам через “Дію”. Очікується, що такий крок принесе бюджету близько 18 мільярдів гривень і стане тестом готовності українців інвестувати у державні активи під час війни.

    За інформацією Mind.ua, відповідний механізм прописаний у внутрішній урядовій презентації. Ідею розробив Руслан Магомедов — колишній голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Він ще раніше просував концепцію так званих “народних IPO”, коли невеликі пакети акцій великих держкомпаній продають безпосередньо громадянам.

    Мова йде насамперед про стабільні та стратегічні підприємства, які генерують прибуток і виплачують дивіденди, але при цьому залишаються під контролем держави. Серед потенційних учасників програми називали НАК “Нафтогаз України”, “Енергоатом” і ПриватБанк. Саме банк може стати першим пілотним кейсом.

    У випадку з ПриватБанком держава розраховує частково компенсувати витрати на докапіталізацію фінустанови після націоналізації у 2016 році. Водночас продаж невеликого пакета дозволить перевірити інтерес приватних інвесторів і фактично запустити новий формат “народної приватизації”.

    Станом на кінець 2025 року статутний капітал банку поділений на 736 мільйонів простих акцій. На продаж планують виставити 51,5 мільйона акцій, що становить 7% від загального обсягу. Стартова ціна — 300 гривень за одну акцію. Загальний обсяг залучених коштів може сягнути близько 18 мільярдів гривень.

    Продаж відбуватиметься у форматі аукціону через застосунок “Дія”. Участь зможуть взяти лише громадяни України. Аукціон триватиме один місяць, і кожен учасник матиме право подати лише одну заявку.

    Для участі потрібно буде задепонувати кошти на спеціальному рахунку в одному з державних банків — Укргазбанку, Сенс Банку або Укрексімбанку. Максимальна сума внеску становитиме 400 тисяч гривень. За стартовою ціною це дозволяє придбати до 1333 акцій в одні руки.

    Заявки за ціною, що дорівнює або перевищує середню аукціонну, задовольнятимуться. Якщо ціна нижча — кошти повернуть. Після завершення торгів акції автоматично зарахують на рахунки в цінних паперах, відкриті в державних банках, а надалі їх можна буде продавати чи купувати на українських біржах.

    В уряді наголошують і на потенційній інвестиційній привабливості. За оцінками, одна акція може приносити близько 40 гривень дивідендів на рік, що відповідає приблизно 10% дохідності. У 2025 році дивідендна дохідність банку оцінювалась навіть вище — на рівні 12,4%.

    Додатковим фактором стабільності називають завершення багаторічних судових спорів щодо націоналізації. Високий суд Лондона підтримав позицію ПриватБанку та зобов’язав колишніх акціонерів Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова компенсувати близько 3 мільярдів доларів збитків. Це, за оцінками уряду, зменшує юридичні ризики та робить банк “чистішим” активом для інвесторів.

    Якщо пілотний продаж буде успішним, подібну модель можуть застосувати й до інших великих державних компаній, що стане новим етапом приватизації в Україні.

  • Дружина очільника БЕБ інвестує у нерухомість та агробізнес на Закарпатті та Буковині

    Дружина очільника БЕБ інвестує у нерухомість та агробізнес на Закарпатті та Буковині

    Дружина керівника Бюро економічної безпеки у Закарпатській області Євгенія Калугіна – Альона Калугіна – за останні роки стала співвласницею низки бізнесів і дорогих об’єктів нерухомості. Активне розширення її бізнес-імперії збіглося зі стартом кар’єри чоловіка в БЕБ.

    Серед активів Альони Калугіної – спа-комплекс у Чернівецькій області, аграрний бізнес та будівництво комерційного житла на Закарпатті. Зокрема, у Чернівцях вона разом із партнерками купила 1,73 га землі, на яких відкрили ресторан з басейном Black Lotus та нічний клуб. Частина бізнесу пов’язана із сім’єю першого заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури Вячеслава Чорнея.

    У 2024 році дружина та матір Євгенія Калугіна придбали земельні ділянки на словацькому кордоні в Ужгороді, де зараз ведеться будівництво чотирьох таунхаусів. Альона Калугіна заявила, що будівництвом займаються інші люди за усними домовленостями, а вона лише інвестує.

    У липні 2025 року вона інвестувала в аграрну компанію «Хрум», власність якої включає понад 2 га землі на Закарпатті. При цьому чоловік стверджує, що бізнесом займається лише його дружина, а він дає поради без втручання у територіальні повноваження БЕБ.

    Окрім цього, після призначення Євгенія Калугіна батько посадовця Павло Калугін став власником земельної ділянки у Козині під Києвом, поруч із маєтком бізнесмена Ріната Ахметова. Брат чиновника Станіслав Калугін також займається міжнародним бізнесом у сфері технологій і переказував гроші Альоні Калугіній.

    Журналісти Bihus.Info зазначають, що накопичення активів родини Калугіних відбувається на тлі кар’єри Євгенія Калугіна в системі економічної безпеки, що викликає питання щодо потенційного конфлікту інтересів.

  • До 277 млн доларів на рік: що держава втратила після конкурсу на літієве родовище «Добра»

    До 277 млн доларів на рік: що держава втратила після конкурсу на літієве родовище «Добра»

    Держава могла отримувати до 15% прибуткової продукції з розробки літієвого родовища «Ділянка Добра» в Кіровоградській області, однак за результатами конкурсу було обрано іншу пропозицію з суттєво нижчими показниками.

    Про це повідомили в компанії Critical Metals Corp., коментуючи участь у конкурсі на укладення Угоди про розподіл продукції. За даними компанії, другим учасником конкурсу, окрім переможця, була European Lithium Ukraine — українська «дочка» міжнародної групи Critical Metals, яка подавала заявку за підтримки американо-австралійських інвесторів.

    Проєкт European Lithium Ukraine передбачав створення повністю інтегрованого виробничого ланцюга — від геологічного вивчення до видобутку, збагачення та переробки літію з виробництвом гідроксиду та карбонату літію. Загальний обсяг інвестицій, заявлений компанією, складав понад 1,5 мільярда доларів США. З них 12,3 млн доларів планувалося спрямувати на геологічне вивчення, а ще близько 1,5 млрд доларів — на створення видобувного та переробного комплексу.

    Фінансування проєкту передбачалося за рахунок власних коштів компанії, залучення капіталу через розміщення акцій Critical Metals Corp. на біржі NASDAQ, а також кредитів міжнародних фінансових установ.

    Ключовою відмінністю пропозиції European Lithium Ukraine була модель розподілу прибуткової продукції. У разі, якщо фактичні витрати інвестора перевищували б 70% загального обсягу продукції, частка держави становила б 4%. Однак у разі зменшення компенсаційної частки інвестора держава могла б отримувати від 8% до 15% прибуткової продукції залежно від ринкових цін на літій.

    За оцінками компанії, за такого сценарію держава могла б отримувати від 16 млн до 277 млн доларів США щороку, враховуючи як частку у прибутковій продукції, так і податок на прибуток інвестора.

    Втім, переможцем конкурсу було обрано американську компанію Dobra Lithium Holdings JV, LLC. Про це 12 січня заявила прем’єр-міністр Юлія Свириденко. За її словами, проєкт передбачає мінімальний обсяг капітальних інвестицій у 179 млн доларів, з яких 12 млн підуть на додаткову геологорозвідку та аудит запасів, а 167 млн — на організацію видобутку та збагачення.

    Міністр економіки Олексій Соболев повідомив, що акціонерами Dobra Lithium Holdings JV є міжнародні структури TechMet та The Rock Holdings. Серед ключових інвесторів TechMet — Міжнародна фінансова корпорація розвитку США, Суверенний фонд Катару та Mercuria Clean Energy Investments. Бенефіціаром The Rock Holdings є американський бізнесмен і філантроп Рональд Лаудер.

    За словами заступника міністра економіки Єгора Перелигіна, частка держави у прибутковій продукції за пропозицією компанії-переможця, імовірно, становитиме не менше 4% або близько 6% залежно від структури компенсаційної продукції.

    Таким чином, за підсумками конкурсу держава погодилась на модель із мінімальною гарантованою часткою, відмовившись від сценарію, який потенційно міг забезпечити значно більші бюджетні надходження у разі сприятливої кон’юнктури ринку літію.

  • Якими будуть ціни на землю в Україні у 2026 році

    Якими будуть ціни на землю в Україні у 2026 році

    Український ринок землі поступово виходить із «шокової» фази, спричиненої війною, та переходить до етапу системного зростання вартості. У 2026 році динаміка цін напряму залежатиме від безпекової ситуації та ходу мирних перемовин, однак експерти вже фіксують формування довгострокового інвестиційного тренду.

    Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук зазначає, що на ринку постійно відбуваються перегляди орендних ставок і вартості землі. Ключовим фактором залишається війна та перспективи її завершення. За його словами, у 2026 році можливі два сценарії. Якщо переговори щодо миру активізуються, українська земля як головний ресурс держави почне стрімко дорожчати, а разом із нею зростатимуть і інвестиції в агросектор. Якщо ж бойові дії триватимуть, земля залишатиметься потужним фінансовим активом, який зберігатиме вартість навіть у нестабільних умовах.

    Більш стриманий, але водночас оптимістичний прогноз дає координатор земельного комітету УКАБ Ігор Лісецький. Він вважає, що у 2026 році ринок увійде у фазу стабільного та виваженого зростання без різких стрибків. За його словами, ринок уже вийшов із кризового стану перших років війни й перейшов до системного накопичення вартості, що поступово наближатиме українські ціни до рівня східноєвропейських країн.

    Лісецький наголошує, що драйвером зростання стане попит із боку агровиробників і інвесторів, які активно викуповують орендовані землі як інвестиційний актив. Фінансова спроможність фермерів підтримується стабільним експортом через морські порти та світовими цінами на продовольство. Водночас географія цін залишатиметься нерівномірною: у західних і центральних областях конкуренція за землю буде високою, тоді як у прифронтових регіонах сходу і півдня ринок фактично «замре» через безпекові ризики.

    Фінансовий аналітик Ерік Найман звертає увагу, що інвестиції у сільськогосподарську землю сьогодні є однією з найпопулярніших стратегій в Україні. Він наголошує, що агроземля є валютним активом, адже на ній вирощують експортні культури, ціни на які прив’язані до долара. Проте, за його словами, орендна дохідність у 5–6% річних не є надто високою, а головний заробіток для покупців полягає у зростанні вартості землі, що фактично робить такі операції спекулятивними.

    Найман попереджає про головний ризик: коли настане момент продавати, власник ділянки може зіткнутися з відсутністю покупців, особливо якщо земля розташована всередині великого агромасиву й має лише одного потенційного покупця. У такому випадку доводиться продавати з дисконтом.

    Юрист Олександр Ігнатенко нагадує, що інвестиції в землю потребують ретельної юридичної перевірки. Нині громадяни України можуть купувати до 100 гектарів сільськогосподарських земель, а юридичні особи — до 10 тисяч гектарів. Іноземцям купівля землі досі заборонена. Перед угодою необхідно перевіряти статус ділянки у державних реєстрах, переконуватися у відсутності обтяжень і оформлювати купівлю через нотаріуса. Власники також мають враховувати податкові зобов’язання та можливі зміни законодавства.

    Таким чином, 2026 рік може стати переломним для українського ринку землі: у мирному сценарії він отримає потужний імпульс до зростання, а у воєнному — збереже роль одного з небагатьох стабільних активів у країні.