Gorchitsa.info

Позначка: ISW

  • Росія вимагає більше, ніж Донбас, і готує нові умови для «миру»

    Росія вимагає більше, ніж Донбас, і готує нові умови для «миру»

    Територіальні та політичні вимоги Росії значно виходять за межі Донбасу, попри заяви Кремля, адресовані західній аудиторії. Про це йдеться в аналітичному звіті Інституту вивчення війни станом на 27 січня.

    Аналітики звертають увагу на розбіжність між публічними сигналами Росії для міжнародних партнерів і риторикою, яку російські посадовці використовують у внутрішньому інформаційному просторі. Зокрема, окремі представники російської сторони заявляють, що виведення українських військ із Донбасу могло б стати «шляхом до миру». Водночас інші високопосадовці відкрито говорять про необхідність створення так званих буферних зон уже за межами Донеччини та Луганщини.

    У звіті зазначається, що російське військове керівництво неодноразово згадувало Харківську, Сумську та Дніпропетровську області як потенційні зони розширення контролю. Це, на думку аналітиків, свідчить про значно ширші територіальні амбіції, ніж ті, які Росія декларує у переговорах або заявах для Заходу.

    Окрім територіальних вимог, Росія висуває і стратегічні політичні умови. Йдеться не лише про Україну, а й про зміну безпекової архітектури в Європі. Російські посадовці публічно заявляють, що будь-яке мирне врегулювання має усунути так звані «корінні причини» війни, під якими Москва традиційно розуміє існування НАТО, підтримку України з боку Заходу та нинішню українську владу.

    Аналітики наголошують, що ці вимоги фактично відтворюють позицію Росії зразка 2021–2022 років. Серед них — обмеження або повне припинення розширення НАТО, повернення Альянсу до кордонів 1997 року, а також політична трансформація України шляхом заміни демократично обраного уряду на режим, лояльний до Кремля.

    У звіті також аналізуються публікації російських державних і ультранаціоналістичних медіа. Вони прямо вказують, що навіть можливе виведення українських військ із Донбасу розглядається лише як проміжний етап. Далі Росія планує реалізацію інших вимог, зокрема так званих «денацифікації» та «демілітаризації», які фактично означають повну втрату Україною суверенітету.

    Аналітики Інституту вивчення війни дійшли висновку, що заяви російських посадовців для внутрішньої аудиторії чітко демонструють: Москва не задовольниться обмеженим або компромісним мирним врегулюванням. Стратегічною метою Росії залишається не часткове припинення бойових дій, а повна політична та військова капітуляція України.

  • Росія не готова до масштабного наступу на півночі України — ISW

    Росія не готова до масштабного наступу на півночі України — ISW

    Російські війська наразі не створили умов для початку нового масштабного наступу через міжнародний кордон на півночі України — у Сумській та Харківській областях. Також немає доказів того, що армія РФ готується або здатна найближчим часом провести значну наступальну операцію на цій ділянці фронту. Про це йдеться у новому звіті Інституту вивчення війни.

    Аналітики зазначають, що не зафіксували жодних ознак великомасштабної передислокації російських сил у зону відповідальності Північного угруповання військ або безпосередньо до північного кордону України. За їхньою оцінкою, таких переміщень, які могли б забезпечити цілеспрямовану наступальну операцію, наразі не відбувається.

    Водночас в Інституті звертають увагу на відмінності в російській тактиці на цьому напрямку. На відміну від ситуації поблизу Покровська та Гуляйполя, російські війська не проводили підготовки поля бою до масштабного наземного наступу в Сумській і Харківській областях.

    Зокрема, РФ не здійснювала тривалої кампанії повітряних атак із застосуванням безпілотників. Аналітики наголошують, що такі удари БПЛА стали частиною стандартного російського оперативного шаблону, спрямованого на ослаблення української логістики та оборони перед інтенсифікацією наземних дій. Відсутність такої підготовки на півночі України, за оцінкою ISW, є показовою.

    У звіті також зазначається, що найближчими днями або тижнями російські війська можуть намагатися здійснювати окремі транскордонні атаки. Їхньою метою, ймовірно, є створення інформаційного ефекту на тлі мирних переговорів — зокрема, формування враження про нібито нестабільність північного фронту.

    Аналітики підкреслюють, що наразі такі дії мають радше демонстративний характер і не свідчать про намір захоплювати території в межах ширшої наступальної кампанії.

    Водночас у ISW застерігають: якщо російська армія розпочне узгоджену кампанію повітряних ударів по тактичному та оперативному тилу України або здійснить масштабну передислокацію додаткових сил до Північного угруповання військ, це може свідчити про підготовку нового наземного наступу на півночі.

    У такому разі, зазначають аналітики, російському командуванню довелося б знизити пріоритет південного та східного напрямків фронту.

  • Бої за Лиман загострюються: ЗСУ відновили позиції, РФ намагається оточити Ямпіль

    Бої за Лиман загострюються: ЗСУ відновили позиції, РФ намагається оточити Ямпіль

    Командування російських окупаційних військ дедалі чіткіше розглядає Лиман як ключову ціль для майбутнього наступу на Слов’янськ. Про це повідомляє Інститут вивчення війни (ISW), фіксуючи значне підвищення динаміки бойових дій на Лиманському напрямку. Аналітики зазначають, що просування на окремих ділянках є з обох сторін: українські сили продовжують стабілізувати оборону й відбивати позиції, тоді як російські підрозділи намагаються знайти слабкі місця для подальшого натиску.

    За даними геолокаційних матеріалів від 13 грудня, українським військовим вдалося відновити контроль над втраченими позиціями у південній частині села Карпівка на північний захід від Лиману. Водночас у північній частині цього ж населеного пункту російські війська досягли часткового тактичного успіху. Це створює складну ситуацію на ділянці, де ініціатива постійно змінюється.

    Особлива увага прикута до району Серебрянського лісництва, де ворог намагається реалізувати тактику оточення. Речник 11-го армійського корпусу ЗСУ полковник Дмитро Запорожець пояснює, що росіяни намагаються зайти до Ямполя з флангів — як з півночі, так і з півдня. Якщо ці маневри продовжаться, ситуація в самому Ямполі може суттєво погіршитися. Погодні умови значно ускладнюють оборону для українських підрозділів, тоді як для росіян основною проблемою залишаються водні перешкоди, включно з руслом Сіверського Дінця. Саме вони не дозволяють окупантам повноцінно підтримувати свої сили в районах Серебрянки та Дронівки.

    Напруженою залишається й ситуація на Покровському напрямку. Російські війська продовжують штурмові спроби, проте за останню добу немає підтверджених змін лінії фронту. Аналітики ISW звернули увагу на відео з присутністю російських штурмових груп у центрі Мирнограда, однак оцінюють це не як захоплення території, а як інфільтраційну операцію без можливості закріплення. Попри заяви російських «воєнкорів» про успіхи, фактична ситуація свідчить радше про локальні проникнення, які не впливають на конфігурацію фронту.

    Бої тривають у самому Покровську та на його околицях, зокрема в районах Гришиного, Родинського та Сухецького. На окремих ділянках у російських підрозділів фіксується нестача артилерійських снарядів, що знижує їхні можливості підтримувати наступальні дії. Натомість українські оператори далекобійних FPV-дронів продовжують успішно вражати скупчення живої сили окупантів у районах Мирнограда й Родинського, що суттєво впливає на бойову динаміку.

    Ситуація на Лиманському та Покровському напрямках залишається напруженою, а характер боїв — маневровим і нестабільним. Аналітики ISW вказують, що найближчими днями інтенсивність зіткнень може зрости, особливо з огляду на спроби росіян отримати тактичну перевагу до погіршення погодних умов.

  • Росія нарощує наступ біля Оріхова й Гуляйполя, прагнучи послабити оборону Запоріжжя

    Росія нарощує наступ біля Оріхова й Гуляйполя, прагнучи послабити оборону Запоріжжя

    Україна, зосередивши основні резерви на обороні Покровська, зіткнулася з посиленим російським тиском на південному сході. На стику Донецької, Запорізької та Дніпропетровської областей російські війська за кілька тижнів захопили нові території й створили додаткову загрозу для Оріхова та Гуляйполя, які мають стратегічне значення для оборони Запоріжжя. Про це повідомляє британське видання The Telegraph з посиланням на проукраїнські карти та оцінки західних аналітиків.

    За даними видання, українські підрозділи дедалі частіше перекидаються на північ для посилення оборони Покровська. Це робить південно-східний відтинок фронту вразливішим до безперервних російських атак і дозволяє окупаційним військам «тихим» просуванням відкушувати нові шматки української території. За останні шість тижнів у цьому районі, за оцінками, росіяни просунулися приблизно на 19 миль (близько 30 км).

    Російський наступ особливо активізувався на напрямку, де сходяться межі трьох областей. Агресор цілиться в локальні лінії постачання ЗСУ, роботу українських операторів дронів і намагається використати ослаблені укріплення для масованих атак невеликими штурмовими групами. Така тактика вже неодноразово застосовувалася Росією на інших ділянках фронту – зокрема, в межах новопавлівського та покровського напрямків.

    Аналітики американського Institute for the Study of War (ISW) попереджають, що російські війська продовжують наступ у бік Гуляйполя та траси Т-0401, яка з’єднує Покровське в Дніпропетровській області з Гуляйполем у Запорізькій. Ця дорога є однією з ключових артерій, що забезпечують українське угруповання в районі міста. За оцінками ISW та українських джерел, російські підрозділи просуваються в районах населених пунктів, розташованих на північний схід і схід від Гуляйполя, намагаючись створити загрозу його частковому охопленню.

    Британська газета цитує військового аналітика Майкла Кофмана, який наголошує, що, попри фокус уваги на боях за Покровськ, більша частина російського наступу нині відбувається саме «на південному заході – на кордоні Запоріжжя, Дніпра і Донеччини». За його словами, оборона України навколо Гуляйполя виглядає дедалі більш фрагментованою, а контратаки й спроби стабілізувати ситуацію в районі Покровська означають, що на інші напрямки, зокрема на запорізький, резервів уже істотно менше.

    Водночас аналітик зауважує, що російська армія традиційно залишається неефективною в тактичному плані: підрозділи часто «заявляють» про захоплення позицій або просування, яке не підтверджується незалежними джерелами. На цьому фоні інтенсивність втрат окупантів залишається високою, що змушує Москву постійно підтягувати нові сили й формування.

    Контекст ситуації доповнюють і останні зведення міжнародних медіа. Так, агенція Reuters відзначає, що Росія заявила про захоплення кількох населених пунктів у Запорізькій області, включно з Малою Токмачкою, яка вважається «воротами» до Оріхова. Це посилює ризик того, що місто може опинитися під подвійним тиском – як зі сходу, так і з південного сходу.

    За оцінками агентства, росіянам вдалося просунутися на щонайменше 30 км на південному сході України за останні тижні, при цьому вони вже контролюють близько 75% території Запорізької області й приблизно 19% території України загалом. Стратегічною метою Москви, як і раніше, залишається повний контроль над Донбасом, а також над усією Херсонською та Запорізькою областями, включно з самим Запоріжжям, яке Україна утримує.

    Частина західних і українських експертів не виключає, що теперішнє російське просування в районі Оріхова й Гуляйполя може мати й відволікальний ефект. Кремль може прагнути змусити Київ ще більше розпорошити сили, перекидаючи резерви до Запорізької області й одночасно послаблюючи оборону Покровська, де тривають важкі бої. Утім, українське командування зберігає публічну стриманість, обмежуючись повідомленнями про «складну, але контрольовану» ситуацію на південному сході.

    На тлі затяжних боїв, дефіциту особового складу та снарядів, а також постійних російських атак дронами й авіацією, завдання Збройних сил України – утримати баланс між критично важливим Покровським напрямком і не менш важливою лінією оборони на підступах до Запоріжжя. Саме від того, чи вдасться Києву не допустити прориву в районі Оріхова й Гуляйполя, значною мірою залежатиме безпека великого промислового центру на Дніпрі та стабільність усього південно-східного фронту.

  • Росіяни штурмують Новопавлівку під прикриттям туману й дефіциту української артилерії

    Росіяни штурмують Новопавлівку під прикриттям туману й дефіциту української артилерії

    Російська армія намагається перехопити ініціативу на фронті, використовуючи проти України… туман і дощ. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) констатують: окупанти цілеспрямовано б’ють у слабке місце української оборони – залежність від дронів, які гірше працюють за поганої видимості.

    ISW звертає увагу на ділянку біля Новопавлівки, де 14 листопада росіяни пішли в атаку після відносного затишшя в цьому районі. Геолокаційні кадри показують удари ЗСУ по російських бронемашинах на північному сході від села, але водночас російські воєнкори хваляться, що штурмові підрозділи змогли двічі перетнути понтонний міст, прикриваючись густим туманом.

    За даними ISW, окупанти останнім часом системно використовують туманну погоду для атак уздовж усього фронту, особливо на напрямках Покровська, Великомихайлівки та Гуляйполя. Коли українські очі в небі – розвідувальні й ударні безпілотники – не бачать цілі, росіяни намагаються просуватися штурмовими групами, бронетехнікою й мотопіхотою на короткі дистанції.

    Окремі аналітичні огляди також фіксують: біля Покровська густий туман уже кілька днів полегшує російським підрозділам інфільтрацію української оборони, адже дрони стають малоефективними, а спостереження з повітря ускладнюється.

    «Стіна дронів» і її слабкі місця

    ISW нагадує, що Україна була змушена будувати оборону навколо безпілотників переважно з необхідності. «Стіна дронів» – це масове застосування тактичних ударних БпЛА та баражувальних боєприпасів, які виснажують російську живу силу й техніку уздовж більш ніж 1200-кілометрової лінії фронту, компенсуючи нестачу піхоти та важкого озброєння.

    Такий підхід справді дозволив ЗСУ стримувати більші й краще оснащені російські угруповання. Але він виявився вразливим саме в умовах, коли дрони не можуть нормально працювати – через туман, дощ, низьку хмарність, обмерзання чи сильний вітер. За словами аналітиків, рідкісні і не всюди належно укріплені українські оборонні позиції, а також брак артилерії та інших «класичних» систем ускладнюють дії ЗСУ, коли безпілотники тимчасово «сліпнуть».

    Що пропонує ISW: повернення до «класики» війни

    У звіті підкреслюється, що вихід – не в відмові від дронів, а в побудові багаторівневої оборони, де безпілотники – лише один із елементів, а не єдиний ключовий інструмент.

    Аналітики наголошують:
    – Україна потребує значно більшого постачання традиційних систем озброєнь – насамперед артилерії, боєприпасів до неї, а також танків, бронемашин і засобів ППО;
    – лише за умови достатньої кількості «класичного» вогневого ураження українська армія зможе перекривати прогалини, які виникають, коли погода зводить нанівець перевагу дронів;
    – війна показує, що жоден окремий тип озброєнь не може бути «чарівною паличкою» – ставка тільки на БпЛА робить оборону вразливою, а традиційні системи озброєння «точно не стали анахронізмом».

    Фактично ISW попереджає Захід: якщо Україна не отримає достатньо артилерії та боєприпасів, росіяни й надалі шукатимуть «погодні вікна» – дні, коли дрони менш ефективні, – і намагатимуться проривати оборону локальними механізованими штурмами, як це сталося під Новопавлівкою.

  • Росія перебільшує свої успіхи під Покровськом, використовуючи локальні прориви для пропаганди

    Росія перебільшує свої успіхи під Покровськом, використовуючи локальні прориви для пропаганди

    Російські війська дедалі частіше використовують тактику просочування між українськими позиціями, щоб створювати ілюзію масштабних наступів та «успіхів» на фронті. Про це йдеться у новому звіті Інституту вивчення війни (ISW).

    Аналітики зазначають, що Москва використовує несуцільні лінії оборони, невеликі групи проникнення та розосередження українських сил, аби потім представляти локальні бої як стратегічні перемоги. Такий підхід дозволяє Кремлю формувати вигідну для себе інформаційну картину, навіть коли бойові результати обмежені.

    ISW звертає увагу, що 26 жовтня Генеральний штаб України визнав напружену ситуацію в районі Покровська і Мирнограда, де ворог значно активізував наступальні дії. За даними українських військових, у самому Покровську перебуває близько 200 російських солдатів, однак контрдиверсійні операції ЗСУ не дозволяють їм закріпитися або просунутися вглиб міста.

    «Російські війська домагаються лише тактичних успіхів у районі Покровська і Мирнограда, які не свідчать про загрозу краху української оборони», — йдеться у звіті ISW.

    Крім того, Кремль активно використовує інформаційні маніпуляції, подаючи захоплення малих населених пунктів без оперативного значення як «великі перемоги». Зокрема, площа Дронівки — менше шести квадратних кілометрів, а Плещіївки — менше чотирьох, при цьому до війни там проживало близько 600 осіб.

    Водночас начальник Генштабу РФ Валерій Герасимов у своєму останньому звіті Путіну заявив, що «російські війська продовжують виконувати завдання із захоплення Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей».

    Аналітики ISW зазначають, що така риторика повторює давні вимоги Кремля і підриває «пропозиції» Москви обміняти контроль над півднем України на захоплення всієї Донецької області.

  • ISW: Росія накопичувала балістичні та крилаті ракети у вересні перед серією масованих ударів

    ISW: Росія накопичувала балістичні та крилаті ракети у вересні перед серією масованих ударів

    Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) зафіксували, що російські збройні сили протягом вересня концентрували запаси балістичних і крилатих ракет, щоб у вибрані дні проводити великомасштабні комбіновані удари разом із сотнями безпілотників.

    У звіті ISW наголошується, що Росія не завжди застосовує ракети щодня — замість цього її логістика дозволяє «накопичувати» ракети майже щодня і потім запускати їх великими пакетами, які супроводжують масовані атаки БПЛА з метою придушення українських систем ППО. Така тактика дає росіянам вищі шанси на ураження критичної інфраструктури та окремих цілей.

    ISW також відзначає зміни у співвідношенні типів боєприпасів: у комбінованих ударах тепер частіше вживають крилаті ракети, тоді як балістичні ракети використовуються для точкових уражень окремих об’єктів. За оцінкою аналітиків, балістичні ракети лишаються засобом «точкових» ударів, тоді як крилаті й безпілотники — інструментом для подавлення ППО й масового ураження.

    У вересні ISW підрахувало, що росіяни проводили лише кілька нічних ударів із понад 10 ракетами, а також приблизно раз на два тижні — нічні атаки з понад 40 ракетами. Це підкреслює тенденцію періодичної ескалації великими пакетами між низкою менших, але регулярних ударів дронами.

    Наслідки такої тактики стали очевидні в низці масштабних атак останніх тижнів: серпневі-вересневі хвилі ударів включали рейди з сотнями БПЛА і десятками ракет, що завдали удару по житлових кварталах та енергетичній інфраструктурі, спричинивши людські жертви й великі матеріальні збитки. Міжнародні й українські джерела документували низку таких масованих атак, які інколи були серед найбільш руйнівних з початку війни.

    Аналітики ISW також попереджають, що російське командування може цілеспрямовано обирати для ударів ті міста й об’єкти енергетичної інфраструктури, які не покриті комплексною системою «Патріот», аби підвищити ймовірність успішного ураження. Такий підхід робить важливим збереження оперативної гнучкості українських систем ППО і пріоритезацію захисту найбільш критичних об’єктів.

    Що означає для України: по-перше, зростає потреба у вчасній ротації і поповненні комплексу повітряної оборони; по-друге, критично важливо посилювати оперативну взаємодію між ППО і системами розвідки, щоб мінімізувати ефект масованих пакетів ударів; по-третє, цивільна інфраструктура потребує додаткових заходів захисту і підготовки до потенційних нових хвиль атак.

    Експерти радять уважно відслідковувати повідомлення військової розвідки і ISW як одного з джерел аналітичної картини, але наголошують: масштаби атак і їхній склад можуть швидко змінюватися, тому рішення щодо розміщення й використання засобів ППО мають бути гнучкими й оперативними.

  • ISW: Путін міг схвалити витік про удари по енергетиці України

    ISW: Путін міг схвалити витік про удари по енергетиці України

    Російський диктатор Володимир Путін міг особисто організувати або схвалити витік інформації Bloomberg щодо планів подальшого посилення ударів по українській енергетиці та критичній інфраструктурі. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).

    Аналітики наголошують, що Кремль має жорсткий контроль над інформаційним простором і не допускає випадкових повідомлень у західні медіа. Тому поява даних про стратегію Москви може бути навмисним кроком, спрямованим на формування потрібних наративів.

    20 вересня видання Bloomberg з посиланням на джерела, близькі до Кремля, повідомило: Путін вважає військову ескалацію найкращим способом змусити Україну до переговорів на його умовах. Ті ж співрозмовники вказали, що російський лідер оцінив позицію Вашингтона як пасивну – зокрема, після зустрічі у серпні на Алясці він вирішив, що США не прагнуть активно втручатися у війну.

    ISW підкреслює, що поширення таких даних може переслідувати кілька цілей Кремля:

    • посіяти страх серед українців напередодні зими;

    • підживити наратив про неминучість перемоги РФ;

    • використати розбіжності між США та ЄС у підходах до підтримки Києва.

    Експерти наголошують, що витік ігнорує ключові проблеми самої російської армії, яка вже неодноразово демонструвала нездатність досягти поставлених стратегічних цілей.

    «Військова перемога Росії в Україні не є неминучою. Україна, США та європейські партнери зберігають значний вплив на результат війни», – підсумували в ISW.

  • Росія змінила тактику і намагається взяти Покровськ в кільце

    Росія змінила тактику і намагається взяти Покровськ в кільце

    Українські війська вже понад рік утримують Покровськ на Донеччині, але ситуація у місті стрімко ускладнюється. Як повідомляє Sky News, російські сили створили навколо Покровська «зону ураження» дронами та фактично перекрили маршрути постачання.

    Експертка Королівського коледжу Лондона Марина Мірон зазначає, що Москва уникає прямого штурму, адже це потребувало б надто великих ресурсів і призвело б до значних втрат. Замість цього росіяни поступово намагаються оточити місто і змусити українських військових залишити позиції.

    До війни у Покровську мешкало близько 60 тисяч людей. Це стратегічний вузол авто- та залізничних шляхів, який називають «воротами до Донецька». Його падіння може створити загрозу для Краматорська і Слов’янська.

    Паралельно тривають запеклі бої за Куп’янськ на Харківщині. Інститут вивчення війни повідомляє про просування російських підрозділів. Український Генштаб уточнив, що на території міста проводяться пошуково-ударні та контрдиверсійні дії. Москва ж активно перекидає туди сили, намагаючись закріпитися.

    За оцінкою аналітиків, атаки на Куп’янському напрямку можуть бути як прагненням повернути втрачені території, так і створенням плацдарму для майбутніх політичних торгів.

    На тлі загострення ситуації президент Володимир Зеленський у коментарі Sky News закликав Дональда Трампа зайняти чітку позицію щодо санкцій проти Росії та гарантій безпеки для України.

  • В ISW вважають, що відмова від Донеччини дозволить РФ уникнути важких боїв

    В ISW вважають, що відмова від Донеччини дозволить РФ уникнути важких боїв

    Вихід України з Донецької області зруйнує так званий “пояс фортець”, який протягом останніх 11 років стримував російські війська. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).

    За даними аналітиків, цей оборонний рубіж складається з чотирьох великих міст та низки менших населених пунктів, розташованих уздовж траси H-20 Костянтинівка – Слов’янськ. Довоєнне населення регіону сягало понад 380 тисяч людей. Лінія оборони завдовжки 50 кілометрів поділяється на дві частини: північну, яку формують Слов’янськ і Краматорськ, та південну, що включає Дружківку, Олексієво-Дружківку та Костянтинівку.

    Слов’янськ і Краматорськ є ключовими логістичними центрами для забезпечення українських сил у Донецькій області. Дружківка та Костянтинівка також мають стратегічне значення як частина оборонної інфраструктури, яку почали створювати ще у 2014 році після звільнення цих територій від проросійських бойовиків.

    В ISW наголошують, що російська армія з великою ймовірністю порушить будь-яке майбутнє перемир’я чи мирну угоду, якщо ті не передбачатимуть дієвих механізмів моніторингу та гарантій безпеки. Втрата укріпленого поясу, на який Україна витратила роки та значні ресурси, відкриє РФ можливість відновити наступ у значно вигідніших умовах, без тривалих боїв за територію.

    На тлі цих застережень тривають чутки про те, що під час підготовки можливої зустрічі Володимира Путіна і Дональда Трампа обговорюють варіанти домовленостей, які можуть передбачати територіальні поступки. Bloomberg повідомляло, що Кремль вимагає від Києва повного виходу з Донецької та Луганської областей і відмови від Криму, натомість обіцяючи зупинити наступ у Херсонській та Запорізькій областях по поточній лінії фронту.