Gorchitsa.info

Позначка: кадрові зміни

  • Зеленський діє на випередження: що стоїть за зміною прем’єра

    Зеленський діє на випередження: що стоїть за зміною прем’єра

    Рішення президента Володимира Зеленського оновити Кабінет Міністрів не було реакцією на одну конкретну подію. За інформацією українських медіа, кадрове перезавантаження визрівало поступово, а вирішальним став збіг одразу кількох чинників: погіршення прогнозів щодо наступної зими, загроза нових російських атак на енергетику та паливну інфраструктуру, необхідність швидко визначитися з представництвом України у Вашингтоні, підготовка бюджету на 2027 рік і наближення завершення літнього парламентського циклу.

    Головним кандидатом на посаду нового прем’єр-міністра джерела називають голову правління «Нафтогазу» Сергія Корецького. Його багаторічний досвід у нафтогазовій галузі може виявитися особливо важливим у період, коли влада готується до складного опалювального сезону та очікує посилення російських ударів по енергетичних об’єктах. Водночас офіційного подання кандидатури до Верховної Ради на момент публікації немає, тому говорити про остаточно визначеного наступника Юлії Свириденко ще зарано.

    Зеленський оголосив про нову політичну стратегію

    12 липня Зеленський заявив, що Україні потрібне оновлення уряду для реалізації нової політичної стратегії. Президент повідомив, що обговорив майбутні зміни з прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко та запропонував їй очолити новий важливий напрямок у відносинах із ключовим партнером.

    Глава держави також анонсував зміни серед керівників правоохоронних органів. За його словами, за кожен важливий міжнародний напрямок має відповідати конкретна досвідчена людина, здатна не лише брати участь у переговорах, а й забезпечувати виконання домовленостей, досягнутих на рівні лідерів. Серед пріоритетів він назвав співпрацю зі США щодо Patriot, європейський антибалістичний проєкт, відносини з Польщею та Угорщиною, Китай, держави Близького Сходу й міжнародні організації.

    Офіційно президент не заявляв, що Свириденко вже звільнена, а новий склад Кабміну затверджений. Для відставки прем’єра та формування нового уряду необхідні рішення Верховної Ради. Поки що йдеться про політичний намір і початок кадрових консультацій.

    Головна причина — очікування важкої зими

    За даними РБК-Україна, найбільше на рішення Банкової вплинув перегляд прогнозів щодо майбутньої зими. Ще кілька тижнів тому у владі могли розраховувати, що успіхи українських далекобійних операцій, зміна риторики Дональда Трампа та зростання економічного тиску на Росію наблизять переговори або принаймні певне припинення вогню.

    Однак останні заяви Кремля та оцінки українського політико-військового керівництва свідчать, що Москва не збирається припиняти війну найближчим часом. Співрозмовники видання очікують нової хвилі атак на електростанції, газову інфраструктуру, підстанції, транспортні вузли та інші критичні об’єкти. Один із них припустив, що наступна зима може виявитися складнішою за попередню.

    Це робить енергетичну компетентність майбутнього уряду особливо важливою. Від Кабміну залежатимуть закупівлі газу, накопичення запасів, ремонт пошкоджених об’єктів, захист інфраструктури, підтримка теплокомуненерго та координація дій під час можливих аварійних відключень.

    «Нафтогаз» уже залучав міжнародне фінансування для закупівлі газу та підтримки енергосистеми в умовах обстрілів. На початку 2026 року група повідомляла про додаткові 50 млн євро від Європейського інвестиційного банку для імпорту газу та забезпечення стабільності постачання взимку.

    Російські удари по АЗС могли прискорити рішення

    Ще одним фактором джерела називають посилення російських атак на українську паливну інфраструктуру. Останнім часом під удари безпілотників потрапляли АЗС, вантажівки з пальним, склади та інші об’єкти, які забезпечують роботу цивільного транспорту, рятувальників, медиків і військової логістики.

    Співрозмовник РБК-Україна у фракції «Слуга народу» припустив, що на Банковій могли вирішити: для проходження такого періоду країні потрібні керівники з глибоким досвідом у нафтовому та газовому секторі. Саме в цьому контексті Сергій Корецький виглядає логічним кандидатом. Він раніше очолював WOG, керував «Укрнафтою» та «Укртатнафтою», а з травня 2025 року очолює групу «Нафтогаз».

    За даними кількох джерел РБК-Україна, зокрема в Офісі президента, Корецький є основним кандидатом на посаду прем’єра і вже нібито погодився її обійняти. Проте це не підтверджено офіційним поданням президента чи заявою самого керівника «Нафтогазу».

    Вашингтону потрібна сильна фігура

    Другий великий блок причин пов’язаний із посольством України у США. За даними «Інтерфакс-Україна», чинна посолка Ольга Стефанішина ще на початку липня попросила завершити дипломатичну службу через особисті обставини. Джерело агентства наголосило, що президент задоволений її роботою.

    Водночас РБК-Україна повідомляє, що у владних колах також обговорюють активність антикорупційних органів навколо Стефанішиної. Офіційно НАБУ не оголошувало їй підозру, тому ця частина інформації залишається твердженням анонімних джерел і не може подаватися як установлений факт.

    Новою посолкою у США, за версією співрозмовників медіа, може стати Юлія Свириденко. Саме Вашингтон, імовірно, мав на увазі Зеленський, коли говорив про «новий значимий напрямок у відносинах із ключовим партнером». Однак ані президент, ані Свириденко прямо не підтвердили, що йдеться саме про дипломатичну посаду у США.

    Для Києва ця позиція має особливу вагу. У Вашингтоні вирішуються питання постачання ракет для Patriot, санкцій проти Росії, фінансування оборони, спільного виробництва зброї та політичних гарантій підтримки. Тому Банкова може прагнути направити туди політика з урядовим досвідом, прямим доступом до президента та здатністю вести складні переговори з Білим домом і Конгресом.

    Влада поспішає до завершення парламентського циклу

    Є і суто процедурна причина. Поточна, п’ятнадцята сесія Верховної Ради охоплює період із лютого до липня 2026 року. Після завершення активної пленарної роботи депутати можуть не збиратися у звичайному режимі до другої половини серпня, якщо не буде скликано окреме засідання.

    Якщо кадрові рішення не провести зараз, вони можуть зависнути щонайменше на кілька тижнів. Це означало б, що новий прем’єр отримає менше часу для формування команди, перегляду урядових пріоритетів і підготовки до осінньо-зимового періоду.

    У середині літа новий глава Кабміну також матиме більше часу, щоб увійти у бюджетний процес. Уряд повинен готувати проєкт державного бюджету на наступний рік і надалі подавати його до парламенту відповідно до вимог Бюджетного кодексу. Тому зміна прем’єра наприкінці літа або восени була б значно ризикованішою: новому керівнику довелося б одразу відповідати за документ, який значною мірою формувала попередня команда.

    Зеленський міг вирішити зіграти на випередження

    Ще одна версія джерел полягає в тому, що президент вирішив не чекати осені, коли можливі проблеми з енергетикою, запасами пального або підготовкою міст до холодів могли б перетворитися на політичну кризу.

    У такому разі Зеленський демонструє, що сам ініціює кадрове перезавантаження, а не реагує на вже сформоване суспільне невдоволення. Один зі співрозмовників РБК-Україна описав це як бажання президента знову показати, хто контролює політичний процес.

    Для Банкової це також можливість переформатувати відповідальність. Якщо новий прем’єр і частково оновлений Кабмін розпочнуть роботу влітку, саме вони відповідатимуть за проходження зими, бюджет, енергетичну безпеку та виконання домовленостей із партнерами.

    Хто може залишитися у новому Кабміні

    Повного складу нового уряду поки немає. За даними джерел РБК-Україна, частина чинних міністрів може зберегти посади, тоді як деякі великі міністерства планують знову розділити.

    Серед можливих змін видання називає відставку міністра освіти Оксена Лісового. Під питанням також майбутнє міністра оборони Михайла Федорова, а серед можливих кандидатів на цю посаду згадують міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка. Утім, це попередні кадрові конфігурації з посиланням на анонімні джерела, які ще можуть змінитися.

    Остаточні рішення залежатимуть від консультацій усередині президентської команди, переговорів із парламентськими фракціями та наявності щонайменше 226 голосів за нового прем’єра.

    Що відомо достеменно

    Офіційно підтверджено, що Зеленський вважає необхідним оновлення Кабміну, запропонував Свириденко інший стратегічний напрямок і готує зміни серед керівників правоохоронних органів. Також підтверджено, що Стефанішина попросила завершити дипломатичну службу з особистих причин.

    Інформація про призначення Свириденко посолкою у США, остаточне висунення Корецького на посаду прем’єра, можливі претензії НАБУ до Стефанішиної та конкретний склад майбутнього уряду поки базується переважно на повідомленнях джерел.

    Проте загальна логіка перезавантаження вже проглядається. Українська влада більше не розраховує на швидке завершення війни, готується до нової складної зими, прагне посилити енергетичний блок і одночасно перебудувати роботу з головним міжнародним партнером.

    Саме поєднання цих обставин пояснює, чому Зеленський вирішив міняти уряд не восени й не після появи очевидної кризи, а вже зараз — поки є час сформувати нову команду, підготувати бюджет і зустріти найнебезпечніший період року з оновленим центром управління.

  • Майбутнього прем’єра Сергія Корецького возили на саміт НАТО в Анкарі на смотрини. Джерела

    Майбутнього прем’єра Сергія Корецького возили на саміт НАТО в Анкарі на смотрини. Джерела

    За інформацією наших джерел, для узгодження кандидатури СЕО “Нафтогазу” Сергія Корецького на пост нового прем’єр міністра України, його представляли нашим Західним партнерам на саміті НАТО в Анкарі.

    “Сергія Корецького возили на саміт НАТО в Анкарі на “смотрини”, його кандидатуру схвалили, і тепер він є головним претендентом на посаду прем’єра.

    Водночас, у Верховній Раді поки що немає голосів за його призначення” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, у неділю, 12 липня, президент Володимир Зеленський розповів, що зустрівся з Сергієм Корецьким та подякував “за ефективну роботу на чолі стратегічних українських державних компаній – “Укрнафти” та “Нафтогазу”.

  • Від охоронця до прем’єра: хто такий Сергій Корецький

    Від охоронця до прем’єра: хто такий Сергій Корецький

    Голова правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький опинився серед головних претендентів на посаду нового прем’єр-міністра після оголошеного Володимиром Зеленським перезавантаження Кабінету Міністрів. У західних та українських медіа його називають одним із фаворитів кадрової гонки, однак остаточного рішення президента та офіційного подання кандидатури до Верховної Ради поки немає.

    Корецький майже всю професійну кар’єру працював у паливно-енергетичній галузі. Він пройшов шлях від рядової посади у приватній компанії до керівництва однією з найбільших мереж автозаправних станцій, а згодом очолив державні «Укрнафту», «Укртатнафту» і всю групу «Нафтогаз».

    Його можливе призначення прем’єром може означати, що Банкова робить ставку на технократичного керівника з досвідом антикризового управління великими підприємствами. Водночас робота на чолі уряду значно ширша за управління енергетичними активами: новому прем’єру доведеться відповідати за оборону, фінанси, соціальну політику, відбудову, євроінтеграцію та підготовку країни до зими.

    Чому Корецького назвали фаворитом

    12 липня Зеленський заявив, що Україні потрібне оновлення уряду відповідно до нової політичної стратегії. Після розмови з прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко президент окремо зустрівся із Сергієм Корецьким.

    Глава держави повідомив, що обговорив із керівником «Нафтогазу» кроки, необхідні для зміцнення стійкості України та досягнення результатів у межах оновленого державного курсу. Зеленський також позитивно оцінив роботу Корецького у складному енергетичному секторі.

    Саме послідовність зустрічей та окрема публічна увага президента до керівника державної компанії спричинили припущення про його можливий перехід до Кабміну.

    Reuters повідомило, що депутати та джерела у владі називають Корецького одним із можливих наступників Свириденко, а частина співрозмовників агентства вважає його головним претендентом. Financial Times також віднесла керівника «Нафтогазу» до провідних кандидатів поряд із Денисом Шмигалем і Михайлом Федоровим. Водночас сам Зеленський прізвища майбутнього глави уряду не оголошував.

    Від охоронця до керівника WOG

    Сергій Корецький народився у Луцьку. Він здобув освіту за напрямами машинобудування, економіки бізнесу та видобування нафти і газу, а згодом навчався за програмою Executive MBA.

    Його кар’єра у паливній галузі розпочалася наприкінці 1990-х років у групі Continuum, пов’язаній із бізнесменом Ігорем Єремеєвим. Українські медіа пишуть, що однією з перших посад Корецького була робота охоронцем. Цей епізод не зазначений в офіційній біографії «Нафтогазу», тому його варто подавати саме як інформацію журналістських профайлів, а не підтверджену компанією деталь.

    Надалі Корецький швидко просувався всередині бізнес-групи. Він працював на різних управлінських посадах, став генеральним директором керівної компанії Continuum, а у 2013 році очолив мережу автозаправних комплексів WOG.

    Офіційна біографія «Нафтогазу» підтверджує, що Корецький має понад 20 років досвіду у видобуванні та переробленні нафти, роздрібній і гуртовій торгівлі енергоресурсами та міжнародному фінансуванні. Також компанія вказує, що він очолював Western Oil Group, Continuum Group і WOG.

    Під його керівництвом мережа WOG розвивала не лише торгівлю пальним, а й супутні сервіси, зокрема магазини та кавові зони на автозаправках. Саме досвід створення роздрібної моделі пізніше допоміг Корецькому запустити власний кавовий бізнес.

    Власний бізнес і швейцарський енерготрейдер

    Після звільнення з WOG у 2018 році Корецький заснував бренд Idealist Coffee Co. Компанія розвивала мережу кав’ярень і виробництво кави, однак пізніше менеджер вийшов зі складу її власників.

    Також Корецький був співзасновником і керівником швейцарського енерготрейдера Centurion Group SA. Цей етап дав йому досвід міжнародної торгівлі, залучення фінансування та роботи на європейському енергетичному ринку.

    На відміну від багатьох українських державних менеджерів, він прийшов у держсектор не з політики чи міністерства, а з приватного паливного бізнесу. Саме це прихильники Корецького називають його перевагою — він має практичний досвід управління великими структурами, роздрібними мережами та фінансовими потоками.

    Критики водночас наголошують, що тривала робота у великому паливному бізнесі потребує особливо ретельного аналізу можливих конфліктів інтересів і зв’язків із колишніми партнерами. Публічних офіційних звинувачень у незаконній діяльності проти Корецького в контексті його кандидатури на прем’єра не оголошували.

    Як Корецький очолив «Укрнафту»

    Восени 2022 року держава примусово відчужила у власність акції низки стратегічних компаній для потреб оборони. Після зміни управління Сергія Корецького призначили директором «Укрнафти» та «Укртатнафти».

    На той момент перед новим менеджментом стояло кілька складних завдань: відновити контроль над фінансовими потоками, змінити систему закупівель, забезпечити стабільне виробництво пального та підвищити ефективність державних активів.

    Корецький заявляв, що компанія відмовилася від непрозорих посередницьких схем, перевела закупівлі на Prozorro, переглянула контракти та посилила внутрішній контроль.

    Уже за перший рік нового управління «Укрнафта» повідомила про різке покращення результатів. За підсумками 2023 року чистий прибуток компанії після міжнародного аудиту становив 23,6 млрд грн. За 2024 рік підприємство задекларувало ще 16,38 млрд грн чистого прибутку. Сукупно це майже 40 млрд грн за два роки.

    Для порівняння, за перше півріччя 2023-го чистий прибуток уже сягав 14,1 млрд грн, а до листопада перевищив 20 млрд грн. Ці цифри компанія наводила у звіті про перші 12 місяців роботи нового керівництва.

    Водночас фінансові результати потрібно оцінювати з урахуванням високих світових цін, зміни контролю над підприємством, податкових факторів та особливих умов воєнної економіки. Прибуток не є виключно особистим здобутком одного керівника, а залежить від роботи всієї команди й ринкової кон’юнктури.

    Що змінилося в «Укрнафті»

    Під керівництвом Корецького «Укрнафта» почала активніше бурити нові свердловини, оновлювати автозаправну мережу та розвивати власні паливні потужності. Підприємство також розширювало співпрацю з військовими й передавало транспорт та обладнання Силам оборони.

    Компанія заявляла про збільшення видобутку нафти й газу, зростання доходів та скорочення залежності від сторонніх постачальників.

    Окремим напрямком стало оновлення мережі АЗС, яку держава отримала після переходу активів до нового управління. «Укрнафта» прагнула стати повноцінним національним оператором паливного ринку та збільшити свою частку в роздрібній торгівлі.

    У 2023 році дохід компанії зріс до 95,17 млрд грн, що було більш ніж удвічі вище за попередній рік. У самій «Укрнафті» пов’язували цей результат зі зміною управління, ринковою моделлю продажів і відмовою від частини старих схем.

    Як він став головою «Нафтогазу»

    У квітні 2025 року наглядова рада НАК «Нафтогаз України» обрала Сергія Корецького головою правління компанії. До виконання обов’язків він офіційно приступив 14 травня.

    «Нафтогаз» повідомляв, що Корецький перейшов на нову посаду зсередини групи, адже до цього керував «Укрнафтою» та «Укртатнафтою». Компанія не називала його політичним призначенцем, наголошуючи на професійному досвіді у галузі.

    Одним із головних завдань нового керівника стало збільшення українського видобутку газу, накопичення запасів до опалювального сезону та відновлення інфраструктури після російських ударів.

    Корецький очолив групу у надзвичайно складний період. Росія продовжувала атакувати газовидобувні об’єкти, сховища, компресорні станції та іншу енергетичну інфраструктуру. Україні доводилося витрачати значні кошти на імпорт газу, аварійні ремонти та захист підприємств.

    «Нафтогаз» є не просто комерційною компанією. Від його роботи залежать опалення мільйонів домогосподарств, функціонування промисловості, газопостачання громад і загальна енергетична безпека держави.

    Прибуток «Нафтогазу» різко скоротився

    За даними, наведеними у матеріалі «Главкома», виторг групи «Нафтогаз» за підсумками 2025 року зріс до 270,9 млрд грн, однак чистий прибуток скоротився з 37,9 млрд до 5,83 млрд грн.

    Основною причиною називали збільшення витрат, зокрема на закупівлю імпортного природного газу. Така динаміка не обов’язково свідчить про погіршення управління: під час війни державна енергетична компанія виконує соціальні та стратегічні функції, які можуть бути важливішими за максимізацію прибутку.

    Водночас ці показники, ймовірно, стануть одним із питань до Корецького у разі його висунення на посаду прем’єр-міністра. Парламент і суспільство захочуть почути, наскільки ефективно компанія витрачала кошти, як формувалися ціни імпортного газу та чи достатньо Україна підготовлена до наступного опалювального сезону.

    Сам Зеленський після зустрічі з Корецьким зазначив, що той працює в «надзвичайно складному секторі» та забезпечував захист національних інтересів України. Ця оцінка посилила припущення, що президент розглядає менеджера для значно ширшої державної ролі.

    Що може сподобатися Зеленському

    Обрання Корецького може відповідати кільком завданням, які Зеленський поставив перед майбутнім урядом.

    Насамперед це підготовка до зими. Президент прямо назвав енергетичну стійкість одним із головних внутрішніх пріоритетів. Корецький уже відповідає за видобуток газу, імпорт, роботу сховищ і значну частину енергетичної інфраструктури.

    Другий напрямок — трансформація державних компаній. Зеленський заявив, що реформа таких підприємств має бути прискорена. Корецький має досвід переведення великого активу під нову модель управління та демонструє вимірювані фінансові результати «Укрнафти».

    Третій фактор — відсутність тривалої партійної кар’єри. На тлі запиту на технократичне управління Корецький може позиціонуватися як менеджер, а не традиційний політик.

    Нарешті, він має досвід роботи з міжнародними кредиторами, енергетичними компаніями та західними партнерами, що важливо для залучення коштів на відновлення.

    Які слабкі місця має кандидатура

    Головним недоліком Корецького є обмежений досвід роботи безпосередньо в центральних органах влади.

    Керівництво компанією, навіть надзвичайно великою, відрізняється від управління Кабінетом Міністрів. Прем’єр має координувати десятки міністерств, домовлятися з парламентом, вести переговори з МВФ та ЄС, відповідати за бюджет, оборонні видатки, соціальні виплати, мобілізаційні процеси й регіональну політику.

    Корецький ніколи не був народним депутатом чи міністром. Йому довелося б швидко вибудовувати відносини з Верховною Радою та формувати власну політичну команду.

    Інше питання — можливе поєднання посади глави уряду з необхідністю завершити підготовку «Нафтогазу» до зими. У разі призначення Корецького компанії терміново знадобиться новий керівник, а зміна менеджменту перед опалювальним сезоном може створити додаткові ризики.

    Також його критики можуть звертати увагу на багаторічну роботу у великому приватному паливному бізнесі. Сам по собі такий досвід не є порушенням, але вимагатиме прозорого пояснення всіх потенційних конфліктів інтересів.

    Хто ще претендує на посаду

    Корецький не є єдиним кандидатом. Reuters та Financial Times називають серед можливих претендентів колишнього прем’єра і чинного першого віцепрем’єра Дениса Шмигаля та міністра оборони Михайла Федорова. В українських медіа також фігурує мер Харкова Ігор Терехов.

    Шмигаль має найбільший досвід роботи главою уряду й може стати компромісним варіантом. Федоров асоціюється з цифровізацією, безпілотними технологіями та реформою оборонного сектору. Терехов має досвід управління великим прифронтовим містом.

    Перевагою Корецького є саме енергетичний і корпоративний досвід. На тлі російських ударів, підготовки до зими та необхідності реформувати державні підприємства цей профіль може виявитися вирішальним.

    Що буде далі

    Остаточна кандидатура нового прем’єр-міністра має бути внесена президентом до Верховної Ради. Для призначення необхідно щонайменше 226 голосів народних депутатів.

    Відставка Свириденко означає відставку всього уряду, однак міністри продовжуватимуть виконувати обов’язки до формування нового складу Кабміну. Reuters повідомляє, що Зеленський поки не назвав наступника прем’єрки, хоча консультації вже тривають.

    Тому називати Корецького майбутнім прем’єром як доконаний факт зарано. Наразі він лише один із головних кандидатів, якого підтримує частина президентської команди та про якого позитивно висловився Зеленський.

    Проте сам факт того, що колишній менеджер мережі АЗС і керівник державної нафтогазової групи опинився за крок від найвищої посади у виконавчій владі, робить його кар’єру однією з найпомітніших в українському державному менеджменті.

    У разі призначення Сергій Корецький пройде шлях від роботи у приватній паливній компанії до керівництва урядом воюючої держави. Його головним випробуванням стане вже не прибутковість окремого підприємства, а здатність забезпечити стійкість усієї країни.

  • Стефанішина залишає Вашингтон: що відомо про відставку посла України у США

    Стефанішина залишає Вашингтон: що відомо про відставку посла України у США

    Посол України у Сполучених Штатах Ольга Стефанішина вирішила залишити дипломатичну посаду та повернутися до Києва. За інформацією українських ЗМІ, відповідне рішення вона ухвалила з особистих причин, а президент Володимир Зеленський позитивно оцінює результати її роботи на посаді.

    Водночас на тлі масштабного переформатування української влади з’являються припущення щодо нового призначення у Вашингтоні. Серед можливих кандидатів називають чинну прем’єр-міністерку Юлію Свириденко, якій президент раніше запропонував очолити «новий значимий напрямок у відносинах із ключовим партнером».

    Стефанішина сама попросила про звільнення

    За даними джерел агентства «Інтерфакс-Україна», Ольга Стефанішина ще минулого тижня звернулася з проханням завершити дипломатичну місію у США через особисті обставини.

    Співрозмовники агентства зазначають, що глава держави задоволений її діяльністю на посаді посла і рішення не пов’язане з оцінкою роботи дипломатки.

    Офіційного указу президента про звільнення станом на момент публікації ще не оприлюднено.

    У ЗМІ називають Свириденко головною претенденткою

    Після заяви президента про майбутні кадрові зміни увага прикута до того, хто представлятиме Україну у Вашингтоні.

    Під час зустрічі із Юлією Свириденко Володимир Зеленський повідомив, що запропонував їй очолити новий стратегічний напрямок співпраці з одним із ключових партнерів України.

    Хоча президент не уточнив, про яку саме посаду йдеться, низка українських медіа припускає, що мова може йти саме про посольство України у США.

    Такий варіант виглядає логічним з огляду на активізацію українсько-американської співпраці у сфері оборони, спільного виробництва озброєння та реалізації домовленостей щодо систем Patriot.

    Заява Гончаренка та інформація про НАБУ

    Народний депутат Олексій Гончаренко також прокоментував можливу відставку дипломатки.

    Він заявив, що, за його інформацією, Національне антикорупційне бюро України нібито може оголосити підозру Ользі Стефанішиній.

    Водночас жодних офіційних підтверджень цієї інформації від НАБУ або Спеціалізованої антикорупційної прокуратури наразі немає. Так само відсутні будь-які офіційні повідомлення про вручення підозри чи відкриття відповідного кримінального провадження.

    Окремо Гончаренко повідомив, що Стефанішина кілька днів тому перебувала у Києві та брала участь у зустрічі президента Володимира Зеленського із сенатором США Ліндсі Гремом та конгресменом Майклом Макколом.

    Кадрові зміни можуть торкнутися всього уряду

    Можлива відставка посла у США відбувається на тлі масштабних кадрових перестановок, які анонсував президент України.

    Зеленський заявив про необхідність оновлення Кабінету Міністрів, а також повідомив, що зміни очікують і керівників правоохоронних органів.

    За словами президента, нова модель роботи передбачатиме персональну відповідальність окремих високопосадовців за ключові міжнародні напрями, серед яких співпраця зі США, розвиток виробництва систем Patriot, відносини з країнами Європи, Китаєм, державами Близького Сходу та міжнародними організаціями.

    Саме тому кадрові рішення щодо уряду та дипломатичної служби розглядаються як частина єдиної стратегії перезавантаження державного управління.

    Хто така Ольга Стефанішина

    Ольга Стефанішина багато років працює у сфері європейської інтеграції України.

    До призначення послом у США вона обіймала посаду віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, брала участь у переговорах щодо набуття Україною статусу кандидата в члени Європейського Союзу, а також координувала реалізацію реформ, необхідних для вступу до ЄС і НАТО.

    Під час роботи у Вашингтоні вона займалася розвитком стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами, координацією військової допомоги, санкційної політики проти Росії та підтримкою українських інтересів у Конгресі й адміністрації США.

    Остаточні рішення ще не оголошені

    Попри численні повідомлення у ЗМІ, офіційного рішення про звільнення Ольги Стефанішиної чи призначення нового посла України у США наразі не оприлюднено.

    Так само не підтверджено інформацію щодо можливого призначення Юлії Свириденко до Вашингтона або будь-яких процесуальних дій з боку НАБУ.

    Очікується, що найближчими днями після завершення консультацій щодо оновлення уряду президент та Офіс глави держави оголосять остаточні кадрові рішення, які можуть стати частиною наймасштабнішого перезавантаження виконавчої влади з початку 2026 року.

  • Харків стане прикладом для інших міст: заява Зеленського

    Харків стане прикладом для інших міст: заява Зеленського

    Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із міським головою Харкова Ігорем Тереховим, під час якої сторони обговорили захист міста від щоденних російських ударів, потреби прифронтових громад та реалізацію планів стійкості. Глава держави заявив, що досвід Харкова у підтримці населення під час війни може бути використаний в інших українських містах і громадах.

    Зустріч відбулася 12 липня на тлі анонсованого президентом масштабного оновлення Кабінету Міністрів та появи неофіційної інформації про можливе включення Терехова до переліку кандидатів на посаду прем’єр-міністра. Водночас ані Зеленський, ані харківський мер під час офіційних повідомлень про розмову кадрову тему не згадували.

    Президент зосередився на ситуації в Харкові, який залишається однією з головних цілей російських ракетних і дронових атак. За словами Зеленського, місто працює в надзвичайно складних умовах, однак продовжує оперативно допомагати людям та забезпечувати функціонування основних служб.

    «Виклики для міста дуже серйозні — Харків під щоденними російськими терористичними ударами. Важливо, що у Харкові при цьому є необхідна допомога людям та справді оперативна робота міських служб», — зазначив президент у повідомленні за підсумками зустрічі.

    Про що говорили Зеленський і Терехов

    Головною темою стала взаємодія центральної, обласної та міської влади для захисту Харкова і підтримки жителів. Сторони обговорили потреби міста, роботу комунальних служб, допомогу постраждалим і рішення, які мають підвищити стійкість критичної інфраструктури.

    Зеленський наголосив, що підготовлені для Харкова плани повинні бути реалізовані якомога швидше. Президент не розкрив детального переліку проєктів, однак заявив, що йдеться про комплексну стійкість міста в умовах постійної загрози.

    «Плани стійкості мають бути реалізовані якнайшвидше. Досвід Харкова у підтримці людей може бути поширений і на інші наші міста та громади», — підкреслив глава держави.

    Імовірно, йдеться не про одну конкретну програму, а про модель роботи міста під час тривалих атак: оперативне відновлення пошкоджених будинків, забезпечення резервного живлення, підтримку лікарень, роботу транспорту та комунальних підприємств, допомогу постраждалим і взаємодію з військовими. Це висновок із тем зустрічі та попередніх заяв міської влади, однак офіційний план із повним переліком заходів не оприлюднений.

    Харків знову пережив нічну атаку

    Зустріч відбулася після чергового російського обстрілу Харкова. У ніч проти 12 липня російські дрони атакували Шевченківський та Київський райони міста. За інформацією міської влади, у Шевченківському районі пошкоджень зазнали понад 20 житлових будинків, а в Київському районі виникла пожежа в гаражному кооперативі.

    Такі удари змушують міські служби постійно працювати в аварійному режимі. Після кожної атаки необхідно обстежувати житлові будинки, закривати вибиті вікна, відновлювати електро-, газо- та водопостачання, ліквідовувати пожежі й надавати допомогу людям.

    Окремою загрозою для Харкова стали FPV-дрони, зокрема безпілотники на оптоволоконному керуванні. Вони менш залежні від радіосигналу, тому звичайні засоби радіоелектронної боротьби не завжди можуть ефективно їм протидіяти. Терехов раніше повідомляв, що міська влада разом із військовими випробовує спеціальні рішення для захисту від таких апаратів.

    Мер також наголошував, що антидронові сітки та інші фізичні бар’єри можуть бути лише одним з елементів захисту і не є універсальною відповіддю на всі загрози.

    Харків як модель для прифронтових громад

    Заява Зеленського про можливість поширення харківського досвіду має особливе значення для інших міст, розташованих поблизу фронту або державного кордону.

    Харків із перших місяців повномасштабної війни змушений одночасно розв’язувати кілька надзвичайно складних завдань: захищати критичну інфраструктуру, підтримувати роботу лікарень і транспорту, відновлювати пошкоджене житло, забезпечувати населення водою та електроенергією, а також створювати умови для роботи бізнесу.

    Ігор Терехов очолює Асоціацію прифронтових міст та громад. Раніше він заявляв, що сотні громад поблизу лінії бойових дій потребують окремої державної та міжнародної політики. За його словами, для таких територій не можна використовувати стандартні підходи мирного часу: їм потрібні спеціальні програми безпеки, відновлення, економічної підтримки й збереження населення.

    Саме цей досвід може стати основою для нової загальнодержавної моделі допомоги прифронтовим містам. Йдеться про швидше фінансування аварійних робіт, створення резервів обладнання, захист енергетики, облаштування укриттів і координацію між місцевою владою, військовими адміністраціями та урядом.

    Зустріч на тлі боротьби за крісло прем’єра

    Політичного підтексту зустрічі додає те, що вона відбулася через кілька годин після заяви Зеленського про майбутнє оновлення уряду.

    Президент повідомив, що Україна змінює політичну стратегію, а для її реалізації потрібні кадрові перестановки в Кабінеті Міністрів і серед керівників правоохоронних органів. Чинній прем’єр-міністерці Юлії Свириденко запропонували перейти на інший важливий напрямок роботи.

    За інформацією медіа та народного депутата Ярослава Железняка, серед потенційних кандидатів на посаду нового прем’єра називали керівника «Нафтогазу» Сергія Корецького, першого віцепрем’єра Дениса Шмигаля, міністра оборони Михайла Федорова та мера Харкова Ігоря Терехова. Остаточна кандидатура на той момент не була визначена.

    Протягом дня Зеленський окремо провів зустрічі або наради з кількома людьми, яких медіа пов’язували з майбутнім переформатуванням влади. Проте сам факт зустрічі з Тереховим не означає, що меру Харкова запропонували очолити уряд.

    В офіційному повідомленні президента не йшлося про майбутнє призначення Терехова, його перехід до Кабміну чи будь-які кадрові домовленості. Тому називати харківського мера затвердженим претендентом або фаворитом було б передчасно.

    Чому Терехова називають серед кандидатів

    Імовірна поява Терехова у списку кандидатів може бути пов’язана з його досвідом управління великим прифронтовим містом. Харків уже кілька років перебуває під регулярними обстрілами, стикається з масштабними руйнуваннями енергетики, житла та промисловості, але зберігає роботу міських служб.

    Це відповідає частині завдань, які Зеленський поставив перед майбутнім оновленим урядом. Президент окремо наголосив на необхідності посилити роботу в прифронтових і прикордонних областях, прискорити підготовку до зими, підвищити стійкість державних компаній та забезпечити виконання домовленостей із партнерами щодо відновлення.

    Водночас перехід Терехова до центральної влади створив би питання щодо подальшого управління Харковом у надзвичайно складний період. Сам мер публічно не повідомляв, що отримував пропозицію очолити Кабінет Міністрів або погодився залишити місто.

    Які рішення можуть поширити на інші міста

    Зеленський не уточнив, які саме практики Харкова планують масштабувати. Однак серед можливих напрямків можуть бути системи швидкого реагування після обстрілів, допомога мешканцям пошкоджених будинків, резервне живлення соціальних об’єктів, робота муніципального транспорту та координація міських служб.

    Також актуальним є досвід Харкова у створенні безпечних освітніх просторів, розвитку підземної інфраструктури та адаптації комунальних підприємств до роботи під час тривалих повітряних тривог. Проте конкретне рішення про державне фінансування або запровадження єдиної програми для всіх громад поки не оголошене.

    Після зустрічі Зеленський подякував усім, хто працює заради держави й населення. Основним практичним результатом розмови стала домовленість пришвидшити реалізацію планів стійкості Харкова та розглянути можливість використання досвіду міста в інших регіонах.

    Політична інтрига навколо можливої ролі Терехова в оновленому уряді при цьому зберігається. Однак до офіційної заяви президента, подання кандидатури до Верховної Ради або особистого підтвердження мера всі повідомлення про його можливе прем’єрство залишаються не остаточним рішенням, а частиною кадрових консультацій.

  • Свириденко йде: названо чотирьох кандидатів у прем’єри

    Свириденко йде: названо чотирьох кандидатів у прем’єри

    Україна готується до чергового масштабного перезавантаження Кабінету Міністрів. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко найближчим часом може залишити посаду та перейти на дипломатичну роботу, тоді як у політичних колах уже обговорюють одразу чотирьох можливих претендентів на крісло глави уряду.

    Серед потенційних кандидатів називають генерального директора «Нафтогазу» Сергія Корецького, першого віцепрем’єр-міністра Дениса Шмигаля, міністра оборони Михайла Федорова та мера Харкова Ігоря Терехова. Водночас остаточного рішення щодо майбутнього прем’єр-міністра на момент публікації немає, а всі названі прізвища залишаються предметом політичних консультацій.

    Про можливий сценарій кадрових змін повідомив народний депутат Ярослав Железняк. За його словами, звільнення Свириденко можуть винести на розгляд Верховної Ради вже під час пленарних засідань 13–14 липня. Депутат також припустив, що після відставки прем’єрки вона може очолити українське посольство у США. Офіційно таке дипломатичне призначення поки не підтверджене.

    Зеленський фактично анонсував зміну уряду

    Перед появою інформації про можливих претендентів президент Володимир Зеленський провів зустріч із Юлією Свириденко та заявив про необхідність оновлення Кабінету Міністрів.

    Глава держави подякував прем’єрці за стабільну й ефективну роботу, але повідомив, що запропонував їй очолити новий значущий напрямок у відносинах з одним із ключових партнерів України. Яку саме країну мав на увазі президент, він не уточнив.

    Зеленський пояснив майбутні кадрові зміни переходом до оновленої політичної стратегії. За його задумом, за кожним пріоритетним напрямком міжнародної роботи має бути закріплена конкретна досвідчена людина, відповідальна за практичне виконання домовленостей, досягнутих на рівні лідерів.

    Серед таких напрямків президент назвав співпрацю зі США, реалізацію домовленостей щодо виробництва систем Patriot, створення спільного з європейськими країнами антибалістичного проєкту, відносини з Польщею та Угорщиною, роботу з державами Близького Сходу і Перської затоки, Китай та міжнародні організації.

    Зеленський також прямо заявив, що розраховує провести відповідні заміни в уряді спільно з Верховною Радою. Крім Кабміну, кадрові зміни мають торкнутися керівництва правоохоронних органів.

    Чи справді Свириденко стане послом у США

    Версію про переведення Юлії Свириденко до Вашингтона озвучив Ярослав Железняк. За його інформацією, прем’єрка може стати новою посолкою України у Сполучених Штатах.

    Такий варіант виглядає логічним з огляду на слова Зеленського про «ключового партнера» та значний міжнародний досвід Свириденко. Вона брала участь у переговорах зі США, працювала над економічними домовленостями, залученням інвестицій і програмами відновлення України.

    Водночас указу президента про її призначення посолкою немає. Не оголошувало про таке рішення й Міністерство закордонних справ. Тому говорити про перехід Свириденко на дипломатичну роботу як про доконаний факт поки зарано.

    Сам Железняк назвав цей варіант певною мірою вимушеним рішенням, до якого влада нібито не готувалася заздалегідь. Однак подробиць політичних домовленостей народний депутат не навів.

    Сергій Корецький — несподіваний фаворит

    Одним із претендентів на посаду прем’єра називають керівника «Нафтогазу» Сергія Корецького. У день появи інформації про оновлення Кабміну Зеленський окремо заслухав його доповідь.

    Це привернуло увагу медіа та породило припущення, що Корецький може отримати одну з ключових посад в оновленій системі влади. Україна входить у критично важливий період підготовки до зими, а енергетична стійкість була одним із головних пріоритетів, названих президентом.

    Корецького можуть розглядати як технократичного кандидата, пов’язаного з управлінням великими державними компаніями та енергетикою. Його можливе призначення відповідало б заяві Зеленського про необхідність прискорити трансформацію державних підприємств, від яких залежить стійкість країни.

    Проте офіційного підтвердження, що керівнику «Нафтогазу» запропонували посаду прем’єра, немає. Зустріч із президентом могла стосуватися винятково підготовки газової системи до опалювального сезону.

    Денис Шмигаль може повернутися

    Ще один кандидат — Денис Шмигаль, який уже очолював Кабінет Міністрів та має найбільший досвід керування урядом серед усіх названих претендентів.

    За даними Железняка, у разі відставки Свириденко Шмигаль як перший віцепрем’єр може тимчасово координувати роботу Кабміну до формування нового складу. Це не обов’язково означає, що саме він знову стане повноцінним прем’єр-міністром.

    Перевагою Шмигаля є його досвід роботи в умовах пандемії, повномасштабної війни, енергетичної кризи та переговорів із міжнародними партнерами. Він добре знайомий із механізмами роботи Кабінету Міністрів і Верховної Ради.

    Водночас повернення колишнього прем’єра може виглядати не як повне перезавантаження, а як повернення до попередньої конфігурації влади. Саме тому його кандидатура може розглядатися як тимчасовий або компромісний варіант.

    Михайло Федоров — ставка на технології та оборону

    У переліку кандидатів також фігурує Михайло Федоров. Він став одним із найбільш упізнаваних представників урядової команди завдяки цифровізації державних послуг, розвитку застосунку «Дія», підтримці безпілотних технологій та реформуванню оборонних процесів.

    Його можливе висунення могло б означати ставку на молодшу технократичну команду та прискорення цифрових і оборонних реформ.

    Федоров має високий рівень публічної впізнаваності та досвід роботи з міжнародними технологічними компаніями. Водночас посада прем’єр-міністра потребує керування всіма напрямками уряду — від соціальної політики та фінансів до енергетики, регіонального розвитку й міжнародних переговорів.

    Інформація про те, що Федоров уже погодився очолити Кабмін або отримав відповідну пропозицію, відсутня.

    Ігор Терехов — кандидат від регіонів

    Найбільш несподіваним прізвищем у списку став міський голова Харкова Ігор Терехов.

    Його потенційна кандидатура може бути пов’язана з наміром посилити роботу уряду у прифронтових і прикордонних областях. Харків протягом повномасштабної війни залишається одним із міст, які найчастіше зазнають російських ударів, тому Терехов має практичний досвід управління великим містом в умовах постійної небезпеки.

    Він також займається питаннями відбудови, енергетичної стійкості, евакуації, підтримки комунальних підприємств і взаємодії з міжнародними партнерами.

    Водночас перехід мера Харкова до центральної виконавчої влади став би складним політичним рішенням для самого міста. Офіційно Терехов не підтверджував, що веде переговори про посаду прем’єр-міністра.

    Що станеться з Кабміном після відставки прем’єра

    Відставка прем’єр-міністра має наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів. Це прямо передбачено Конституцією та законом про уряд. Однак міністри не припиняють роботу миттєво й не залишають державні органи без керівництва.

    Кабінет Міністрів, який перебуває у відставці, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого уряду. Тобто чинні міністри фактично залишатимуться на посадах у перехідному статусі, доки парламент не завершить усі кадрові голосування.

    Самої заяви президента для звільнення прем’єрки недостатньо. Свириденко має подати заяву про відставку, після чого рішення повинна ухвалити Верховна Рада. Прем’єр-міністр звільняється з посади саме з дня парламентського голосування.

    Як призначатимуть новий уряд

    Формування Кабміну передбачає кілька окремих процедур. Спочатку Верховна Рада має проголосувати за нового прем’єр-міністра. Для рішення необхідна підтримка щонайменше 226 народних депутатів.

    Після призначення глава уряду подає парламенту кандидатури більшості міністрів. Водночас міністра оборони та міністра закордонних справ Верховна Рада призначає за поданням президента.

    Тому звільнення Свириденко, призначення нового прем’єра і затвердження всього Кабміну необов’язково відбудуться в один день. Железняк припускає, що голосування за відставку можливе вже 13–14 липня, але формування нової команди може затягнутися через відсутність остаточно погодженого кандидата.

    Очікується, що фракція «Слуга народу» проведе окреме засідання для обговорення кадрових питань. Саме наявність необхідної кількості голосів стане вирішальною для того, наскільки швидко Банкова зможе реалізувати задумане перезавантаження.

    Наразі достеменно відомо лише про політичне рішення оновити Кабінет Міністрів і запропонувати Свириденко інший напрямок роботи. Її можливе призначення посолкою у США, дата відставки та чотири кандидатури на посаду прем’єра залишаються інформацією від народного депутата, а не завершеними кадровими рішеннями.

  • Зеленський перезавантажує Кабмін: Свириденко йде на новий напрямок

    Зеленський перезавантажує Кабмін: Свириденко йде на новий напрямок

    Президент України Володимир Зеленський анонсував масштабне оновлення Кабінету Міністрів і зміни у керівництві правоохоронних органів. Глава держави заявив, що нинішня структура виконавчої влади потребує переформатування відповідно до нової політичної стратегії, а прем’єр-міністерці Юлії Свириденко запропоновано перейти на інший, важливий напрямок роботи у відносинах з одним із ключових партнерів України.

    Зеленський повідомив про рішення після зустрічі зі Свириденко. Президент подякував їй за стабільну й результативну роботу на чолі уряду, однак наголосив, що для реалізації нових зовнішньополітичних і внутрішніх завдань країні потрібне оновлення Кабміну. Водночас конкретного партнера, за відносини з яким може відповідати Свириденко, глава держави поки не назвав.

    «Ми обговорили деталі з прем’єр-міністром України Юлією Свириденко. Визначили, що для змін потрібне оновлення Кабінету Міністрів», — заявив Зеленський. Він також висловив сподівання, що необхідні кадрові рішення вдасться провести спільно з парламентарями.

    Фактично заява президента означає початок нового етапу переформатування виконавчої влади. Частина українських медіа вже трактує її як анонс відставки Свириденко з посади прем’єр-міністерки, однак на момент заяви офіційного рішення Верховної Ради ще не було оприлюднено. Сам Зеленський говорив саме про необхідність оновлення уряду та проведення відповідних замін разом із парламентом.

    Свириденко запропонували нову роль

    Президент наголосив, що вдячний Юлії Свириденко за її роботу як на посаді очільниці уряду, так і протягом попередніх років у державній команді. За словами Зеленського, їй запропоновано очолити «новий значимий напрямок у відносинах з ключовим партнером».

    Якою саме буде ця посада та про яку країну йдеться, поки не уточнюється. Через це будь-які твердження про можливе дипломатичне призначення, роботу зі Сполученими Штатами, Європейським Союзом або іншою державою наразі залишалися б лише припущеннями.

    Водночас досвід Свириденко справді значною мірою пов’язаний із міжнародними економічними переговорами, залученням інвестицій і відновленням. У червні 2026 року вона очолювала українську делегацію на Конференції з відновлення України URC-2026 у польському Гданську. До української команди тоді ввійшли представники уряду, парламенту, бізнесу, державних компаній і громад.

    Свириденко очолила уряд у липні 2025 року. Її кандидатуру підтримала Верховна Рада, після чого парламент сформував новий склад Кабінету Міністрів. До призначення прем’єркою вона працювала першою віцепрем’єр-міністеркою та міністеркою економіки.

    Нова модель зовнішньої політики

    Однією з головних причин кадрового перезавантаження Зеленський назвав необхідність підвищити відповідальність за ключові міжнародні напрямки. За новою моделлю кожен пріоритетний напрямок має бути закріплений за конкретною досвідченою людиною, яка відповідатиме не лише за переговори, а й за практичну реалізацію домовленостей, досягнутих на рівні лідерів.

    Серед основних пріоритетів президент назвав співпрацю зі Сполученими Штатами та реалізацію домовленостей щодо виробництва систем протиповітряної оборони Patriot. Окремим напрямком має стати спільний із європейськими державами антибалістичний проєкт.

    Уваги потребують і відносини з сусідніми країнами, насамперед із Польщею та Угорщиною. Ще одним перспективним вектором Зеленський назвав держави Близького Сходу та Перської затоки, з якими Україна планує розвивати економічну, оборонну й технологічну співпрацю.

    До переліку стратегічних напрямків також увійшли Китай і ключові міжнародні організації. Таким чином, Київ прагне перейти від загального дипломатичного супроводу до персональної відповідальності посадовців за кожен важливий блок міжнародної роботи.

    Зміни торкнуться правоохоронних органів

    Оновлення не обмежиться Кабінетом Міністрів. Зеленський прямо заявив, що кадрові перестановки відбудуться і серед керівників правоохоронних органів. Конкретних прізвищ, посад або термінів президент не назвав.

    Ця частина заяви може свідчити про ширше перезавантаження державного управління, покликане посилити відповідальність за внутрішню безпеку, дотримання законності та виконання рішень влади. Однак до появи офіційних указів, подань чи рішень парламенту говорити про конкретні звільнення або призначення передчасно.

    Президент лише зазначив, що кадрові зміни мають забезпечити виконання оновленої політичної стратегії. За його словами, Україні потрібна нова якість управління як у міжнародній роботі, так і всередині держави.

    Прифронтові області та підготовка до зими

    Серед внутрішніх пріоритетів Зеленський окремо виділив посилення роботи у прифронтових і прикордонних регіонах. Ці території потребують особливої уваги через постійні російські атаки, руйнування інфраструктури, евакуацію населення та необхідність підтримувати роботу критичних служб.

    Одним із найважливіших завдань для оновленої урядової команди має стати підготовка до зими. Президент наголосив, що Україна повинна бути готовою до всіх можливих загроз, зокрема до нових атак Росії на енергетичну інфраструктуру.

    Крім того, Зеленський закликав прискорити трансформацію державних компаній, від ефективності яких значною мірою залежить стійкість країни. Йдеться про підприємства, пов’язані з енергетикою, транспортом, оборонним сектором, логістикою та іншими стратегічними сферами.

    Окремої уваги, за словами президента, потребує виконання домовленостей із партнерами щодо відновлення України. Цей напрямок охоплює залучення міжнародного фінансування, модернізацію енергетики, відбудову житла й соціальної інфраструктури, підтримку бізнесу та відновлення громад.

    Хто може очолити новий уряд

    Зеленський поки не назвав кандидата на посаду нового прем’єр-міністра. Офіційно також не представлено майбутній склад Кабміну чи перелік міністрів, яких планують замінити.

    Напередодні у медіа та серед окремих народних депутатів обговорювалася можлива зміна прем’єра, однак ці повідомлення не були офіційним рішенням. Зокрема, звучали припущення щодо інших представників уряду, але на момент президентської заяви жодної кандидатури Зеленський публічно не підтвердив.

    Тому головна інтрига найближчих днів полягає у тому, кого Банкова запропонує на чолі оновленого Кабміну, які міністерства можуть змінити керівників і чи вдасться швидко зібрати необхідну підтримку у Верховній Раді.

    Заява Зеленського свідчить, що кадрові зміни планують провести не як одиничні звільнення, а як частину ширшого політичного перезавантаження. Воно має одночасно охопити уряд, правоохоронну систему, міжнародну політику, підготовку до зими, відновлення та роботу з прифронтовими регіонами.

    Наразі відомо лише те, що Свириденко запропоновано перейти на новий стратегічний напрямок, а чинний Кабмін очікує суттєве оновлення. Остаточні прізвища, посади й конфігурація нового уряду стануть зрозумілими після офіційних подань і рішень Верховної Ради.

  • НБУ наказав змінити керівника “Укрпошти”

    НБУ наказав змінити керівника “Укрпошти”

    Національний банк України ухвалив рішення, відповідно до якого генеральний директор АТ «Укрпошта» Ігор Смілянський визнаний таким, що не відповідає вимогам професійної придатності керівника надавача фінансових платіжних послуг. Відповідне рішення ухвалив Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури НБУ, про що повідомила пресслужба регулятора.

    Згідно з офіційним рішенням, уповноважений орган «Укрпошти» зобов’язаний протягом п’яти робочих днів відсторонити Ігоря Смілянського від виконання обов’язків керівника підприємства. Після цього компанія має у строк до двох місяців забезпечити призначення нового очільника, який відповідатиме вимогам регулятора та зможе забезпечити належний рівень управління фінансовими й операційними процесами державного оператора.

    У Національному банку України пояснили, що рішення ґрунтується на результатах комплексного наглядового моніторингу діяльності «Укрпошти» за період 2023–2026 років. За цей час регулятор неодноразово фіксував порушення у сфері надання платіжних послуг, недоліки у системі фінансового моніторингу, а також проблеми в організації управління ризиками та внутрішнього контролю. У зв’язку з цим до компанії застосовувалися заходи впливу, зокрема штрафи та письмові застереження.

    Регулятор також зазначив, що виявлені порушення мають системний характер і свідчать про недостатню ефективність корпоративного управління в компанії, яка одночасно виконує функції національного оператора поштового зв’язку та надавача фінансових послуг. Саме це, на думку НБУ, створює потенційні ризики для стабільності платіжної інфраструктури України.

    Окремо в рішенні наголошується, що під час оцінки професійної придатності керівника було встановлено недостатній рівень знань чинного законодавства та досвіду його практичного застосування у сфері фінансових послуг. Це, як зазначає регулятор, унеможливлює ефективне управління складними фінансовими процесами великої державної компанії, яка працює на ринку платіжних послуг.

    У Нацбанку підкреслили, що метою ухваленого рішення є забезпечення належного рівня надійності та безпеки платіжної системи України, а також підвищення стандартів корпоративного управління в компаніях, які працюють у фінансовому секторі або надають пов’язані послуги.

    Водночас навколо керівництва «Укрпошти» останнім часом уже виникали публічні суперечки. Ігор Смілянський раніше заявляв про політичний тиск на компанію та спроби заблокувати створення проєкту «Укрпошта Банк», який мав би розширити фінансові можливості державного оператора. Компанія також оскаржувала штрафи, накладені Національним банком, у судовому порядку.

    Раніше НБУ вже висловлював застереження щодо системи корпоративного управління в «Укрпошті», наголошуючи, що її недоліки можуть трансформуватися у системний ризик для всієї платіжної інфраструктури країни. Тепер же регулятор перейшов до більш жорсткого етапу реагування, який передбачає фактичну зміну керівництва компанії.

    Рішення НБУ може стати одним із найрезонансніших у сфері регулювання державних підприємств останніх років, оскільки напряму зачіпає управління одним із ключових інфраструктурних операторів країни, який поєднує логістичні та фінансові функції.

  • Патрульну поліцію Києва очолив екскомандир батальйону з Донбасу

    Патрульну поліцію Києва очолив екскомандир батальйону з Донбасу

    Патрульну поліцію Києва очолив майор Єгор Голубов, який має значний досвід служби в прифронтових регіонах та тривалий час керував підрозділами в Донецькій області. Про це повідомили в патрульній поліції Києва у Facebook, зазначивши, що призначення відбулося в межах оновлення керівного складу столичного підрозділу.

    Нового керівника особовому складу представили заступник голови Національної поліції України Олександр Фацевич та перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький. Під час представлення наголошувалося, що Київ як столиця потребує керівника з досвідом роботи в умовах підвищеного навантаження, кризових ситуацій та складної оперативної обстановки, адже патрульна поліція щодня виконує широкий спектр завдань — від реагування на виклики громадян до забезпечення публічного порядку під час надзвичайних подій.

    Єгор Голубов розпочав службу в патрульній поліції у 2016 році в Донецькій області, одразу після створення нової системи патрульної служби в Україні. За цей час він пройшов усі основні етапи професійного зростання — від рядового патрульного до керівних посад. У відомстві підкреслюють, що такий шлях дозволив йому отримати практичне розуміння роботи поліції на всіх рівнях, включно з безпосередньою роботою на вулицях, взаємодією з громадянами та управлінням підрозділами.

    Останні роки Голубов очолював батальйон патрульної поліції в Краматорську та Слов’янську Донецької області — містах, які розташовані в безпосередній близькості до зони бойових дій і регулярно стикаються з підвищеними безпековими ризиками. У цих умовах підрозділ виконував завдання не лише з охорони громадського порядку, а й реагування на наслідки обстрілів, евакуаційні заходи, підтримку критичної інфраструктури та забезпечення безпеки цивільного населення.

    У керівництві Національної поліції зазначають, що досвід роботи в прифронтових містах став ключовим фактором при ухваленні рішення про його призначення до Києва. Там наголошують, що управління великою міською структурою в умовах воєнного стану потребує керівника, який здатен швидко приймати рішення, працювати в умовах стресу та координувати дії великої кількості підрозділів.

    Також підкреслюється, що патрульна поліція столиці виконує специфічні функції, зокрема реагує на надзвичайні ситуації, забезпечує безпеку дорожнього руху, бере участь у стабілізаційних заходах під час повітряних тривог та обстрілів, а також взаємодіє з іншими силовими структурами.

    До призначення Єгора Голубова посаду керівника патрульної поліції Києва обіймав Ярослав Курбаков, який очолював підрозділ з 2023 року. Його відставка відбулася після резонансних подій у Голосіївському районі столиці, де під час збройного нападу загинули семеро людей. Інцидент спричинив широкий суспільний резонанс і став підставою для службових перевірок дій правоохоронців на місці події, а також подальших кадрових рішень у структурі.

    Призначення нового керівника розглядається як частина загального оновлення управлінської системи патрульної поліції Києва. Очікується, що пріоритетами його роботи стануть підвищення оперативності реагування на виклики, посилення координації підрозділів у кризових ситуаціях, а також підвищення рівня безпеки в умовах воєнного стану та постійних загроз для столиці.

  • Вадим Столар лобіює главу Деснянської РДА Максима Бахматова на керівника Київської міської військової адміністрації

    Вадим Столар лобіює главу Деснянської РДА Максима Бахматова на керівника Київської міської військової адміністрації

    За інформацією наших джерел, Вадим Столар лобіює призначення очільника Деснянської РДА Максима Бахматова на посаду голови Київської міської військової адміністрації.

    “У липні скандальний голова Деснянської РДА Києва Максим Бахматов має, у зв’язку з переведенням, отримати підвищення.

    Максим Бахматов, який будучи главою найбільшого району Києва, хотів копати вуличні туалети на Троєщині, тепер копатиме вуличні туалети для всього Києва.

    Його на посаду голови Київської міської військової адміністрації лобіює особисто Вадим Столар.

    На посаді голови Деснянської РДА Бахматова замінить його заступник, фігурант корупційних скандалів Андрій Пасічник.

    Водночас, Тимура Ткаченка не бачили на роботі на Хрещатику уже 2 тижні.” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, Голова Деснянської РДА Максим Бахматов під час війни купив квартиру в Києві та зберігає мільйони готівкою.