Gorchitsa.info

Позначка: Катар

  • Трамп зірвав тишу одним постом: Іран демонстративно залишив переговори

    Трамп зірвав тишу одним постом: Іран демонстративно залишив переговори

    Перший раунд переговорів між США та Іраном у швейцарському Бюргенштоку завершився гучним дипломатичним скандалом. Іранська делегація, за повідомленнями медіа, демонстративно залишила переговорний майданчик після різких заяв президента США Дональда Трампа, який пригрозив Тегерану новими ударами у разі подальшої підтримки «Хезболли» та загострення навколо Ормузької протоки. Докладніше про перебіг подій повідомляє Al Jazeera.

    Переговори у Швейцарії мали стати першим серйозним кроком до довгострокової угоди між Вашингтоном і Тегераном після майже чотирьох місяців війни на Близькому Сході. Однак уже стартовий раунд показав: мирний процес залишається надзвичайно крихким, а одна публічна заява може перекреслити години закритих консультацій.

    Зустріч проходила на курорті Бюргеншток за посередництва Катару та Пакистану. Американську сторону представляли віцепрезидент США Джей Ді Венс, спецпредставник Стів Віткофф та Джаред Кушнер. Іранську делегацію очолили спікер парламенту Мохаммад Багер Галібаф і міністр закордонних справ Аббас Арагчі.

    Порядок денний переговорів складався з трьох великих блоків: припинення вогню в Лівані, ситуація навколо Ормузької протоки та майбутнє іранської ядерної програми разом із санкційним режимом.

    За даними західних медіа, перша частина консультацій проходила напружено, але конструктивно. Іранська сторона відмовилася від спільного фото та рукостискань з американськими представниками, однак делегації все ж розпочали предметну розмову.

    Головним пріоритетом Тегерана стало питання Лівану. Іран наполягає, що без реального припинення ізраїльських ударів по ліванській території та без гарантій для «Хезболли» подальший прогрес у переговорах буде неможливим.

    Саме на цьому тлі ситуацію різко загострив Дональд Трамп. Під час переговорів він опублікував у соцмережах заяву, в якій пригрозив Ірану новими ударами, якщо Тегеран не зупинить підтримувані ним сили в Лівані.

    Окремо американський президент жорстко висловився щодо Ормузької протоки. Він заявив, що у разі її блокування США можуть вдатися до силового сценарію, а Іран зіткнеться з наслідками, значно серйознішими за попередні удари.

    Саме після цих слів іранська делегація, за повідомленнями джерел, залишила залу переговорів. У Тегерані такі заяви назвали проявом тиску та спробою вести переговори мовою ультиматумів.

    Попри скандал, сторони формально не оголосили про остаточний зрив процесу. Посередники з Катару та Пакистану намагаються зберегти переговорний канал і повернути делегації до технічних консультацій.

    Перед зустріччю у Бюргенштоку США та Іран домовилися про 60-денне вікно для напрацювання ширшої мирної угоди. Йшлося не лише про ядерну програму, а й про зниження регіональної напруги, санкції, заморожені іранські активи та припинення бойових дій у Лівані.

    Однак ще до старту переговорів процес опинився під тиском. Іран заявив про закриття Ормузької протоки після нових ізраїльських ударів у Лівані, хоча американські військові стверджували, що комерційне судноплавство фактично триває.

    Ормузька протока є одним із найважливіших енергетичних маршрутів світу. Через неї проходить значна частина глобальних поставок нафти та зрідженого газу. Будь-яке реальне блокування цього маршруту може спричинити різке зростання цін на нафту та нову хвилю економічної нестабільності.

    Для США переговори у Швейцарії мають одразу кілька цілей. Вашингтон хоче домогтися повернення міжнародних інспекторів на іранські ядерні об’єкти, стримати ескалацію в Лівані та не допустити повного розриву домовленостей, досягнутих за посередництва Катару й Пакистану.

    Для Ірану головними питаннями залишаються зняття санкцій, доступ до заморожених активів та гарантії, що США зможуть вплинути на Ізраїль. Саме останній пункт став одним із найслабших місць переговорного процесу, адже Ізраїль фактично не є повноцінним учасником швейцарських консультацій і продовжує діяти у Лівані за власною логікою безпеки.

    Аналітики зазначають, що скандал у Бюргенштоку став серйозним ударом по довірі між сторонами. Іранські представники вже неодноразово звинувачували Вашингтон у нездатності контролювати союзників, тоді як американська сторона вимагає від Тегерана реальних кроків щодо обмеження впливу своїх проксі-структур у регіоні.

    Наразі майбутнє переговорів залишається під питанням. Формально 60-денне вікно для укладення угоди ще не закрите, однак після демонстративного виходу іранської делегації будь-який наступний раунд стане значно складнішим.

    Фактично мирний процес опинився в ситуації, коли дипломатія триває, але кожна нова заява, удар або загроза можуть остаточно зірвати переговори.

    Якщо сторонам не вдасться повернутися до конструктивного діалогу, Близький Схід ризикує знову опинитися на межі великої війни — цього разу з прямим залученням США, Ірану, Ізраїлю та їхніх регіональних союзників.

  • Трамп похизувався подарунком за сотні мільйонів доларів: новий Air Force One вже готовий до польотів

    Трамп похизувався подарунком за сотні мільйонів доларів: новий Air Force One вже готовий до польотів

    Президент США Дональд Трамп офіційно представив модернізований Boeing 747-8, який після завершення випробувань має поповнити президентський авіапарк Сполучених Штатів та виконувати функції нового Air Force One. Літак, який раніше належав уряду Катару, був переобладнаний для потреб американської адміністрації та вже отримав неофіційну назву «летючий Білий дім». Про презентацію нового борту повідомили журналісти Bloomberg, які були присутні на заході на авіабазі Ендрюс поблизу Вашингтона.

    Виступаючи перед журналістами та військовими на тлі нового літака, Дональд Трамп не приховував захоплення новим повітряним судном. За його словами, модернізований Boeing 747-8 суттєво перевершує нинішні президентські літаки як за розмірами, так і за рівнем оснащення.

    «Завдяки надзвичайній відданості багатьох людей, які сьогодні тут присутні, цей літак був перетворений на летючий Білий дім такого рівня розкоші, якого світ ще не бачив», – заявив президент США під час церемонії презентації.

    Новий літак у складі Військово-повітряних сил США отримав офіційне позначення VC-25B Bridge Aircraft. Його розглядають як тимчасове рішення до завершення програми створення нового покоління президентських літаків Boeing, поставка яких наразі очікується не раніше 2028 року.

    Поява цього літака стала відповіддю на затримки у виконанні багатомільярдного контракту між урядом США та компанією Boeing щодо будівництва двох нових президентських літаків VC-25B. Роботи над ними тривають уже кілька років і неодноразово переносилися через технічні труднощі, кадрові проблеми та зростання вартості проєкту.

    Сам Boeing 747-8 вважається одним із найбільших пасажирських літаків у світі. Його довжина перевищує 76 метрів, а максимальна дальність польоту сягає понад 14 тисяч кілометрів. Саме ця модель стала останньою модифікацією легендарної серії Boeing 747, виробництво якої було завершено у 2023 році.

    Особливу увагу під час презентації привернуло нове забарвлення літака. На відміну від традиційної світло-блакитної кольорової схеми Air Force One, яка використовується ще з часів президента Джона Кеннеді, новий літак отримав біло-бордово-темно-синій дизайн.

    Трамп пояснив, що особисто брав участь у розробці нової концепції зовнішнього вигляду борту.

    «Ми повністю його перефарбували. Це нові кольори – червоний, білий і синій. Нам подобався світло-блакитний, але настав час для змін. Це найелегантніший дизайн. Усе було спроєктовано дуже добре. Це мій смак», – заявив глава Білого дому.

    Нове оформлення вже викликало активне обговорення серед експертів та авіаційних аналітиків. Частина фахівців вважає, що новий дизайн більше відповідає політичному стилю Трампа та нагадує кольори американського прапора, тоді як прихильники класичного Air Force One переконані, що історична схема давно стала символом американської президентської влади.

    За словами президента США, модернізований Boeing 747-8 найближчим часом перейде до етапу льотних випробувань. Після завершення сертифікації та встановлення необхідних систем зв’язку, захисту та безпеки літак зможе виконувати президентські польоти як резервний або тимчасовий борт.

    Окремо Трамп повідомив про необхідність модернізації інфраструктури для обслуговування нового літака. За його словами, через значно більші габарити Boeing 747-8 військовій базі Ендрюс знадобиться новий ангар.

    «Для цих літаків потрібен значно більший ангар. Вони набагато більші за нинішні борти», – зазначив американський президент.

    Ще однією несподіваною заявою стало повідомлення про намір провести демонстраційний проліт нового літака над Вашингтоном. За задумом Трампа, повітряне шоу має відбутися 4 липня під час святкування Дня незалежності США.

    Очікується, що Boeing пролетить над Білим домом та будівлею Капітолію, ставши однією з центральних подій урочистостей.

    Водночас історія появи літака вже викликала політичні дискусії у США. Частина американських політиків звертає увагу на той факт, що літак раніше використовувався урядом Катару. Критики ставлять питання щодо доцільності використання такого борту як президентського літака та наголошують на необхідності додаткових перевірок усіх систем безпеки.

    У Білому домі запевняють, що літак пройшов масштабну модернізацію відповідно до американських військових стандартів. Йдеться про встановлення захищених каналів зв’язку, систем протидії ракетним загрозам, спеціального обладнання для управління державою під час кризових ситуацій та низки інших засобів, які традиційно використовуються на бортах Air Force One.

    Нині функції президентських літаків виконують два модернізовані Boeing VC-25A, створені на базі Boeing 747-200 ще на початку 1990-х років. Через значний вік цих літаків адміністрація США вже давно шукає їм заміну.

    Презентація нового Boeing 747-8 стала не лише авіаційною подією, а й важливим політичним символом для Дональда Трампа. Президент прагне продемонструвати готовність оновлювати президентський авіапарк навіть попри затримки основної програми Boeing. А майбутній проліт нового «летючого Білого дому» над Вашингтоном може стати одним із найяскравіших елементів святкування Дня незалежності США у 2026 році.

  • Дипломатичний прорив року: США та Іран підпишуть угоду в серці Європи

    Дипломатичний прорив року: США та Іран підпишуть угоду в серці Європи

    Церемонія підписання мирної угоди між Сполученими Штатами та Іраном відбудеться 19 червня у швейцарській Женеві. Про це повідомив міністр закордонних справ Пакистану Ішак Дар у дописі в соціальній мережі X, назвавши майбутню подію «значним проривом» у міжнародній дипломатії.

    За його словами, домовленості між Вашингтоном і Тегераном можуть стати ключовим фактором для зниження напруженості в регіоні Перської затоки та стабілізації глобальних ринків.

    Як зазначається в заяві, підписання угоди заплановане на 19 червня у Женеві — місті, яке традиційно виступає одним із головних майданчиків для міжнародних переговорів і врегулювання кризових ситуацій.

    Очікується, що саме там сторони формалізують домовленості, досягнуті в рамках попередніх багатосторонніх контактів за посередництва регіональних та міжнародних партнерів.

    Ішак Дар підкреслив, що угода між США та Іраном є «значним проривом», який здатен забезпечити необхідну стабільність для світової економіки, зокрема енергетичних ринків.

    Він наголосив, що країни, які розвиваються, є найбільш вразливими до наслідків геополітичної нестабільності, тому досягнення домовленостей має глобальне значення.

    «Це забезпечує таку необхідну впевненість і стабільність для глобальних ринків та світової економіки, особливо для країн, що розвиваються, які є найбільш вразливими до регіональної нестабільності», — зазначив міністр.

    У своїй заяві глава МЗС Пакистану також відзначив внесок Саудівської Аравії, Катару та Туреччини, які, за його словами, відіграли важливу роль у сприянні переговорному процесу.

    Він підкреслив, що саме завдяки їхнім дипломатичним зусиллям вдалося досягти фінальної стадії домовленостей між сторонами.

    Пакистан висловив сподівання, що підписання угоди стане початком нового етапу зниження напруженості та формування довгострокової стабільності в регіоні Близького Сходу.

    «Ми з нетерпінням чекаємо на офіційну церемонію підписання 19 червня в Женеві та залишаємося впевненими, що цей позитивний крок прокладе шлях до тривалого миру, стабільності та спільного процвітання для регіону та за його межами», — йдеться у заяві.

    Раніше президент США Дональд Трамп заявив про досягнення мирної угоди з Іраном та анонсував відкриття Ормузької протоки найближчим часом. Водночас деталі домовленостей офіційно не були оприлюднені, а позиція Тегерана залишається обмеженою коментарями.

    Попри це, повідомлення про можливу угоду вже викликали значну увагу міжнародних ринків, зокрема через потенційний вплив на ціни на нафту та стабільність енергетичних поставок.

    На тлі цих подій низка європейських країн — зокрема Німеччина, Франція, Велика Британія та Італія — заявили про готовність підтримати відновлення безпеки судноплавства в Ормузькій протоці.

    Лідери ЄС наголосили на важливості гарантування свободи морської торгівлі та запобігання будь-яким загрозам для ключових глобальних маршрутів.

    Ормузька протока залишається одним із найважливіших морських коридорів світу, через який проходить значна частина глобального експорту нафти та газу з країн Перської затоки.

    Будь-які зміни в режимі її функціонування безпосередньо впливають на світові енергетичні ринки, що робить ситуацію навколо угоди між США та Іраном особливо чутливою для глобальної економіки.

    Аналітики зазначають, що у разі реалізації домовленостей йдеться про потенційне зниження рівня геополітичної напруги в регіоні, однак остаточний ефект залежатиме від того, наскільки сторони виконають взяті на себе зобов’язання.

    Очікується, що після підписання угоди розпочнеться етап технічної імплементації домовленостей та додаткових консультацій щодо безпеки регіону.

  • Енергетична криза: країни регіону переходять на угоди з Іраном

    Енергетична криза: країни регіону переходять на угоди з Іраном

    Ірак і Пакистан уклали нові енергетичні домовленості з Іраном щодо постачання нафти та скрапленого природного газу, що свідчить про суттєве посилення ролі Тегерана у регулюванні енергетичних потоків через Ормузьку протоку. Про це повідомляє Reuters із посиланням на п’ять джерел, обізнаних із перебігом переговорів.

    За даними агентства, нові угоди стали результатом різкого загострення енергетичної ситуації в регіоні Перської затоки, де війна США та Ізраїлю проти Ірану спричинила значні перебої в експортуванні нафти та газу. Регіон, який зазвичай забезпечує близько 20% світових поставок енергоносіїв, опинився в умовах нестабільності, а логістичні маршрути через Ормузьку протоку зазнали суттєвих обмежень.

    Останніми тижнями Сполучені Штати посилили тиск на іранську інфраструктуру, зокрема блокували окремі порти та намагалися обмежити морські поставки. Спочатку Іран погрожував повним перекриттям Ормузької протоки, однак згодом змінив підхід і фактично перетворив її на контрольований транзитний коридор, через який проходять енергетичні вантажі під певними умовами.

    Саме в цих обставинах Ірак і Пакистан опинилися серед країн, які найбільше постраждали від перебоїв у постачанні. Ірак традиційно експортує значну частину нафти через Ормузьку протоку, тому будь-які обмеження руху суден безпосередньо впливають на доходи держави. За словами представника іракського міністерства нафти, Багдад нині активно веде переговори з Тегераном щодо збільшення транзитних обсягів, оскільки доходи від нафти формують приблизно 95% державного бюджету країни, і навіть короткострокові перебої створюють серйозний фінансовий тиск.

    У рамках нових домовленостей, як зазначає Reuters, через протоку вже пройшли два великі іракські танкери, кожен із яких перевозить близько двох мільйонів барелів нафти. Це вважається одним із перших сигналів часткової стабілізації транзиту, але вже в новій конфігурації, де Іран відіграє ключову роль у регулюванні потоків.

    Пакистан, який також опинився під значним тиском через зростання цін на паливо та високий сезонний попит на електроенергію, уклав окрему домовленість щодо постачання скрапленого природного газу. Країна традиційно імпортує великі обсяги СПГ для забезпечення електростанцій і промисловості, а в літній період, коли різко зростає споживання через використання кондиціонування, потреба в енергоресурсах стає критичною.

    За даними джерел, до Пакистану вже прямують два танкери зі СПГ у межах нових угод. До початку конфлікту країна отримувала близько десяти партій СПГ щомісяця, однак нинішні перебої в глобальних ланцюгах постачання змусили Ісламабад шукати альтернативні та швидші механізми забезпечення енергією.

    Важливо, що, за інформацією Reuters, ані Ірак, ані Пакистан не здійснюють прямих фінансових розрахунків із Іраном або структурами Корпусу вартових ісламської революції. Така схема дозволяє сторонам формально уникати санкційних обмежень, які продовжують діяти проти Тегерана з боку США та низки західних країн.

    Окремо зазначається, що Катар, один із найбільших експортерів СПГ у світі, не бере прямої участі в укладених угодах, однак був поінформований про постачання до Пакистану перед відправкою вантажів. Це підкреслює складну багаторівневу систему координації енергетичних потоків у регіоні, де кожен крок узгоджується з урахуванням політичних ризиків.

    На тлі цих подій суттєво змінилася ситуація на світових енергетичних ринках. Через скорочення морського трафіку в Ормузькій протоці, який нині становить лише близько 5% від довоєнного рівня, глобальні поставки нафти та газу зазнали значних затримок. Це призвело до різкого зростання цін: нафта марки Brent подорожчала більш ніж на 50% від початку конфлікту, а ціни на СПГ у Європі та Азії зросли на 35–50%.

    Аналітики зазначають, що навіть часткове відновлення транзиту через протоку не гарантує стабілізації ринку, оскільки ключовим фактором залишається політичний контроль над маршрутом. Фактичне посилення ролі Ірану як регулятора енергетичного коридору створює нову геоекономічну реальність, у якій Тегеран може впливати на баланс постачання енергоносіїв у значній частині світу.

    Водночас Іран продовжує наполягати на тому, що контроль над Ормузькою протокою має залишатися за ним і після завершення конфлікту. У Тегерані також вимагають репарацій, скасування санкцій і доступу до заморожених активів як частини будь-якого майбутнього мирного врегулювання.

    Експерти попереджають, що така позиція може ускладнити подальші переговори між США, Іраном та регіональними державами, а також закріпити нову модель енергетичної залежності, де ключові потоки контролюються не лише ринковими механізмами, а й політико-військовим впливом у Перській затоці.

  • Зеленський у Саудівській Аравії: переговори з принцом Мухаммадом бін Салманом про безпеку, енергетику та оборону

    Зеленський у Саудівській Аравії: переговори з принцом Мухаммадом бін Салманом про безпеку, енергетику та оборону

    Президент України Володимир Зеленський прибув із робочим візитом до Саудівської Аравії, де проведе переговори зі спадкоємним принцом і прем’єр-міністром країни Мухаммадом бін Салманом Аль Саудом. Візит відбувається на тлі активізації міжнародних контактів України та посилення співпраці з країнами Близького Сходу.

    Про свій приїзд глава держави повідомив особисто, зазначивши, що ключовою подією стане зустріч із саудівським лідером. За словами Зеленського, переговори зосереджені на питаннях безпеки, енергетики та інфраструктури — напрямах, які є критично важливими для України в умовах повномасштабної війни.

    Президент підкреслив, що цей візит є продовженням домовленостей, досягнутих напередодні під час переговорів із європейськими партнерами. Йдеться, зокрема, про фінансові гарантії для підтримки економічної стійкості України. Тепер Київ прагне розширити співпрацю з країнами Перської затоки, залучаючи їх до спільних проєктів у стратегічних галузях.

    «Сьогодні розвиваємо домовленості із Саудівською Аравією у сфері безпеки, енергетики та інфраструктури. Важливо, щоб посилення було взаємним», — наголосив президент.

    Це вже другий візит Зеленського до Саудівської Аравії за останні два місяці, що свідчить про помітне поглиблення відносин між країнами. Аналітики відзначають, що Ер-Ріяд поступово стає важливим партнером Києва не лише у політичній, а й у безпековій та економічній площині.

    Одним із ключових напрямів співпраці є оборонна сфера. Раніше Зеленський повідомляв, що Україна веде переговори з низкою країн Близького Сходу щодо взаємодії у сфері протиповітряної оборони. Зокрема, обговорюється можливість обміну українських дронів-перехоплювачів на ракети для систем ППО.

    За його словами, до України зверталися не лише США, а й низка держав регіону — серед них Катар, Об’єднані Арабські Емірати, Бахрейн, Йорданія та Кувейт. У деяких із цих країн уже працюють українські експертні команди, які оцінюють можливості співпраці та діляться досвідом протидії дроновим атакам.

    Особливий інтерес до українських технологій виник на тлі зростання загроз у регіоні, зокрема через активне використання безпілотників у конфліктах на Близькому Сході. Український досвід у боротьбі з дронами, здобутий у війні проти Росії, нині розглядається як один із найефективніших у світі.

    Водночас прямий експорт українських дронів-перехоплювачів до країн регіону поки що обмежений на рівні державної політики. Україна намагається балансувати між потребами власної оборони та можливостями міжнародного співробітництва.

    Не менш важливим напрямом переговорів є енергетика. Саудівська Аравія, як один із ключових гравців на світовому енергетичному ринку, може відіграти значну роль у стабілізації енергетичної ситуації в Україні. Йдеться як про потенційні інвестиції, так і про співпрацю у сфері енергетичної безпеки.

    Інфраструктурні проєкти також залишаються у фокусі двостороннього діалогу. Україна зацікавлена у залученні іноземних інвесторів до відновлення зруйнованих об’єктів, а країни Перської затоки розглядають це як можливість розширити свою економічну присутність у Європі.

    Загалом нинішній візит Зеленського до Саудівської Аравії відображає ширшу стратегію України щодо диверсифікації міжнародних партнерств. Умови війни змушують Київ шукати нові формати співпраці та зміцнювати зв’язки не лише з традиційними союзниками в Європі та США, а й з країнами Глобального Півдня.

    Експерти зазначають, що активізація контактів із Саудівською Аравією також має геополітичне значення. Ер-Ріяд відіграє дедалі важливішу роль у глобальній політиці, виступаючи посередником у міжнародних конфліктах і формуючи нові альянси.

    Переговори між Україною та Саудівською Аравією можуть мати довгострокові наслідки як для двосторонніх відносин, так і для ширшого міжнародного контексту. В умовах війни кожна нова домовленість у сфері безпеки, енергетики чи оборони стає важливим елементом загальної стратегії виживання та відновлення держави.

  • Українок продавали до Чехії, Катару та Індонезії: затримано організаторку

    Українок продавали до Чехії, Катару та Індонезії: затримано організаторку

    У Закарпатській області поліція затримала 23-річну місцеву мешканку, яку підозрюють у вербуванні та переправленні українок за кордон з метою сексуальної експлуатації. Жінку взяли під час спроби вивезення двох завербованих українських громадянок до Чехії.

    За даними поліції, підозрювана шукала жінок з різних регіонів України, зокрема з Полтавської та Чернігівської областей, і пропонувала їм нібито високооплачувану роботу за кордоном. Потерпілим обіцяли гідні умови проживання, харчування та заробіток у розмірі близько 25 тисяч доларів за кілька місяців.

    Насправді ж зловмисниця розміщувала фотографії жінок на іноземних сайтах ескорт-послуг і організовувала їхню поїздку до Чеської Республіки для подальшої сексуальної експлуатації. За оперативними даними, після перебування в ЄС українок переправляли і до країн Близького Сходу та Південно-Східної Азії, зокрема до Катару та Індонезії.

    Наразі встановлено щонайменше чотири підтверджені випадки вивезення жінок за цією схемою. Підозрюваній обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в розмірі 300 тисяч гривень.

    Її дії кваліфіковано за частинами 1 та 2 статті 149 Кримінального кодексу України — торгівля людьми. У разі доведення провини, жінці загрожує до 12 років позбавлення волі.

  • Україна та Росія обговорюють припинення атаки на енергетичні об’єкти

    Україна та Росія обговорюють припинення атаки на енергетичні об’єкти

    Згідно з даними Financial Times, Україна та Росія роблять попередні переговори щодо припинення атаки на енергетичну інфраструктуру однієї однієї, яка тривала в останні місяці. Завідомо з джерел, знайомих з процесом, цей діалог відбувається за посередництва Катару, що вкотре демонструє роль цієї країни як посередника в міжнародних конфліктах.

    Зазначається, що Київ прагне відновити переговори за посередництва Катару, які були близькі до угоди в серпні, але були зірвані вторгненням України в Курськ, повідомили джерела видання, серед яких були і високопоставлені українські чиновники.

    Є дуже ранні переговори про потенційний перезапуск чогось. Зараз ведуться переговори щодо енергетичних об’єктів,

    – сказав дипломат, який поінформований про переговори.

    Видання пише, що угода ознаменувала б найзначнішу деескалацію війни з того часу, як російський диктатор володимир путін розпочав повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року.

    Цього місяця президент України Володимир Зеленський заявив, що угода про захист енергетичних об’єктів може свідчити про готовність росії брати участь у ширших мирних переговорах.

    За словами високопоставленого українського чиновника, москва та Київ уже скоротили частоту атак на енергетичну інфраструктуру один одного за останні тижні в рамках домовленості, досягнутої їхніми розвідувальними службами.

    У 2024 році росія застосувала понад 1000 засобів ураження проти енергетичних об’єктів України. Втрати енергетичних потужностей перевищують 9 ГВт, що еквівалентно забезпеченню електроенергією чотирьох країн ЄС.

  • Україна одна із останніх у світі по швидкості мобільного інтернету

    Україна одна із останніх у світі по швидкості мобільного інтернету

    За останнім рейтингом популярного ресурсу Speedtest, що вимірює швидкість онлайн-з’єднань, стало відомо, що Україна займає одне з останніх місць у світі за показниками мобільного інтернету.

    Згідно з даними на червень 2024 року, країна посідає 93 місце зі 108 вимірюваних, з середньою швидкістю в 21,24 Мбіт/с. Це на 2,5 раза нижче за світовий середній показник, що відзначається недостатньою ефективністю інтернет-інфраструктури на мобільних мережах в Україні.

    Найшвидший мобільний інтернет у світі зафіксовано в Катарі – 334,63 Мб/с, а найповільніший – на Кубі, з показником 4,02 Мб/с.

    Ситуація зі стаціонарним інтернетом краща: Україна посідає 70 місце серед 159 країн зі швидкістю 80,2 Мб/с. Тут лідером є Сінгапур (285,02 Мб/с), найгірший показник знову у Куби (2,8 Мб/с).

    І так, упевнені, всім дуже важливо дізнатися, як йдуть справи з інтернетом в окупантів. У РФ обидва показники вищі, але плюс-мінус схожі з нашим: 86 місце з 25,6 Мб/с мобільного інтернету і 60 місце з 87 Мб/с стаціонарного.