Gorchitsa.info

Позначка: Кінбурнська коса

  • Український прапор знову майорить над Кінбурнською косою: окупанти почали залишати позиції

    Український прапор знову майорить над Кінбурнською косою: окупанти почали залишати позиції

    Українські військові повідомили про успішне встановлення державного прапора України на Кінбурнській косі після того, як російські підрозділи залишили частину своїх позицій під потужним вогневим тиском Сил оборони. За інформацією оперативно-тактичного угруповання «Південь», окупанти були змушені відступити, а зараз триває евакуація їхнього вцілілого особового складу.

    Про це повідомило Регіональне управління Сил територіальної оборони «Південь».

    За даними українських військових, відступ російських сил став результатом систематичного вогневого ураження, яке завдали підрозділи Сил оборони України на південному напрямку.

    «Внаслідок потужного вогневого ураження Сили оборони Півдня змусили окупантів відступити із займаних позицій, відбувається евакуація вцілілого особового складу, окупанти залишають свої рубежі оборони», – йдеться у повідомленні військових.

    Разом із заявою українські захисники оприлюднили фотографію, на якій військовослужбовці встановили синьо-жовтий прапор України на Кінбурнській косі.

    Водночас у повідомленні не йдеться про повне звільнення всієї території Кінбурнської коси або встановлення над нею повного контролю України. Військові повідомили лише про успішне виконання бойового завдання та відступ російських підрозділів із окремих позицій після вогневого ураження.

    Українські захисники також наголосили, що бойова робота на цьому напрямку триває.

    «Ми не зупиняємося! Колись наші танки все ж дійдуть до Джанкоя!» – зазначили військові у своєму повідомленні.

    Кінбурнська коса є одним із найважливіших стратегічних районів південного театру бойових дій. Вона розташована між Дніпровсько-Бузьким лиманом і Чорним морем, на межі Миколаївської та Херсонської областей.

    Контроль над цією територією дозволяє впливати на судноплавство в районі гирла Дніпра, контролювати частину морської акваторії та вести спостереження за підходами до Очакова, Миколаєва і Дніпровсько-Бузького лиману.

    Після звільнення правобережної частини Херсонської області восени 2022 року Кінбурнська коса залишилася єдиною ділянкою Миколаївської області, яку продовжували контролювати російські окупаційні війська.

    Протягом останніх років українські сили регулярно завдавали ударів по російських позиціях на косі. Для цього використовувалися артилерія, безпілотники, високоточна зброя та інші засоби ураження.

    Водночас російські війська використовували Кінбурнську косу як майданчик для обстрілів Очаківської громади, узбережжя Миколаївської області та акваторії Чорного моря.

    Останніми тижнями українські військові значно активізували удари по військовій та логістичній інфраструктурі окупантів не лише на південному напрямку, а й у тимчасово окупованому Криму.

    Сили оборони повідомляли про серію ударів по складах, паливних базах, військових об’єктах, транспортній інфраструктурі та логістичних маршрутах у районах Керчі, Феодосії, Севастополя та інших населених пунктів півострова.

    Також українська сторона раніше інформувала про ураження мосту через Північнокримський канал, який використовувався російськими військами для забезпечення угруповання на півдні.

    На тлі цих подій у тимчасово окупованому Криму останніми днями фіксуються перебої з електропостачанням, дефіцит пального, скорочення транспортного сполучення та труднощі із забезпеченням логістики. Російська окупаційна влада вже визнавала наявність проблем із функціонуванням енергосистеми та постачанням паливно-мастильних матеріалів.

    Українські військові неодноразово наголошували, що одним із головних завдань кампанії на південному напрямку є поступова ізоляція російського угруповання у Криму шляхом руйнування його логістичних маршрутів, складів, паливної інфраструктури та засобів забезпечення.

    Саме тому Кінбурнська коса залишається важливим районом бойових дій, адже контроль над нею безпосередньо впливає на безпекову ситуацію в північно-західній частині Чорного моря.

    Наразі українські військові продовжують виконувати бойові завдання на цьому напрямку. Водночас офіційних повідомлень Генерального штабу ЗСУ про повне звільнення Кінбурнської коси станом на цей момент немає. Заяви Сил територіальної оборони стосуються відступу російських підрозділів із окремих позицій після потужного вогневого ураження та встановлення українського прапора під час виконання бойової операції.

    Ситуація на південному напрямку залишається динамічною, а подальший розвиток подій залежатиме від перебігу бойових дій та офіційних повідомлень українського військового командування.

  • ЗСУ б’ють по Чонгару: чому міст став болючою точкою для Росії та як його втрата змінює ситуацію на фронті

    ЗСУ б’ють по Чонгару: чому міст став болючою точкою для Росії та як його втрата змінює ситуацію на фронті

    Чонгарський міст, який з’єднує тимчасово окупований Крим із захопленою частиною Херсонської області, знову опинився під ударом. У ніч проти 9 червня українські безпілотники атакували один із найважливіших логістичних вузлів російської армії, після чого рух через міст був повністю перекритий. Про пошкодження споруди повідомив призначений Кремлем керівник окупованої частини Херсонської області Володимир Сальдо. За його словами, автомобільний рух через міст тимчасово зупинено, а транспорт спрямовано через альтернативні маршрути – Армянськ та Перекоп.

    Це вже друга масштабна атака на Чонгарський міст за останні кілька днів. Раніше, у ніч на 7 червня, українські сили також завдали удару по мостовому переходу в районі Чонгара. Після цього окупанти були змушені перекрити рух через пункт пропуску «Джанкой» та змінити логістичні маршрути для перекидання військ і вантажів.

    Чонгарський міст має особливе значення для російської армії. Саме через нього проходить один із найкоротших маршрутів між Кримом та окупованими територіями півдня України. Через цей транспортний коридор ворог доставляє боєприпаси, пальне, техніку та особовий склад на Запорізький і Херсонський напрямки. Крім того, через район Чонгара проходить важливий сухопутний маршрут, який використовується для забезпечення російських військ на південному фронті.

    За даними українських військових підрозділів, атака на міст є частиною ширшої кампанії зі знищення логістичних можливостей російської армії. У 475-му окремому штурмовому полку «CODE 9.2» повідомили, що операція проводилася у взаємодії з Центром мультидоменних операцій «Фаланга» та спрямована на системне ураження маршрутів постачання окупантів. Військові наголошують, що такі удари не є разовими акціями, а входять до стратегії поступового руйнування російської логістики на окупованих територіях.

    Особливу увагу привертає зброя, яку використовують для ударів по стратегічних об’єктах. За інформацією українських та російських джерел, під час останніх атак застосовувалися безпілотники типу «Бегемот» та FP-2. Саме ці дрони завдали пошкоджень дорожньому полотну мосту, через що окупаційна адміністрація була змушена закрити рух.

    Військові експерти наголошують, що навіть часткове пошкодження Чонгарського мосту створює серйозні проблеми для російської армії. Якщо раніше техніка та вантажі могли рухатися найкоротшим шляхом через Чонгар, то тепер окупантам доводиться використовувати довші маршрути через Перекопський перешийок та інші дороги. Це збільшує час доставки, витрати пального та навантаження на іншу транспортну інфраструктуру.

    Крім того, ситуація ускладнюється тим, що українські сили останнім часом посилюють вогневий контроль над логістичними маршрутами ворога. Наприкінці минулого тижня стало відомо, що Сили спеціальних операцій взяли під контроль один із ключових сухопутних шляхів між Мелітополем і Чонгаром, який використовується для постачання угруповання РФ у Криму.

    Аналітики зазначають, що удари по Чонгару нагадують тактику, яку українські військові застосовували щодо Антонівського мосту на Херсонщині у 2022 році. Тоді систематичне ураження мостових переходів призвело до суттєвого ослаблення російського угруповання на правому березі Дніпра та стало одним із факторів подальшого звільнення Херсона.

    Наразі говорити про повне відрізання Криму від постачання ще зарано. Росія має альтернативні маршрути через Керченський міст, Перекоп та сухопутний коридор через окуповані території Донецької та Запорізької областей. Однак кожен новий удар по Чонгару поступово зменшує пропускну здатність цих маршрутів та збільшує навантаження на решту інфраструктури.

    Показово, що останні атаки відбуваються на тлі повідомлень про проблеми російської логістики на інших напрямках. Зокрема, партизанський рух «Атеш» та аналітики ISW повідомляли про складнощі із забезпеченням російських підрозділів на Кінбурнській косі, де українські сили також ведуть системну роботу з ураження шляхів постачання.

    Таким чином, Чонгарський міст залишається однією з головних цілей для українських Сил оборони. Його значення для російської армії важко переоцінити, адже саме через цей маршрут проходить значна частина забезпечення угруповання РФ на південному фронті. Повторні удари свідчать про те, що Україна продовжує реалізовувати стратегію виснаження логістичних можливостей противника, а наслідки для окупантів можуть стати відчутними вже найближчими тижнями. Якщо тенденція збережеться, російському командуванню доведеться витрачати дедалі більше ресурсів на підтримку транспортних коридорів між Кримом і фронтом, що безпосередньо впливатиме на бойові можливості окупаційних військ.

  • “На форсування Дніпра потрібні два місяці”: Кім оцінив загрозу нового наступу Росії на півдні

    “На форсування Дніпра потрібні два місяці”: Кім оцінив загрозу нового наступу Росії на півдні

    Голова Миколаївської ОВА Віталій Кім заявив, що Росія наразі не демонструє ознак підготовки до масштабного наступу на півдні України. За його словами, для повноцінної операції з форсування Дніпра окупантам знадобилося б щонайменше два місяці активної підготовки, а українська розвідка таких процесів наразі не фіксує.

    Про це Кім розповів в інтерв’ю 24 Каналу, коментуючи ситуацію на південному напрямку після так званого “триденного перемир’я”, оголошеного Росією.

    За словами очільника області, останніми днями масованих атак по Миколаївщині не було, хоча обстріли прифронтових громад тривають щодня. Лише за одну добу росіяни здійснили дев’ять обстрілів, унаслідок яких поранення дістали троє людей.

    Кім уточнив, що ворог активно застосовує FPV-дрони та безпілотники типу “Молнія”. Водночас він наголосив: попри інформаційний тиск та заяви Кремля, масштабної підготовки до нового великого наступу на півдні наразі не видно.

    “На підготовку до повномасштабного форсування Дніпра чи подібної операції потрібно щонайменше два місяці. Поки ми цього не бачимо, тому масованих рухів не очікуємо”, — пояснив Кім.

    Він також зазначив, що російській армії зараз була б вигідна пауза у бойових діях для перегрупування та накопичення ресурсів. Саме тому, на його думку, Кремль продовжує інформаційні маніпуляції навколо теми переговорів і “перемир’їв”.

    Окремо голова ОВА прокоментував ситуацію із захистом логістики від FPV-дронів. За його словами, на півдні вже активно використовують антидронові сітки для прикриття цивільних маршрутів та шляхів постачання Сил оборони.

    “Основні логістичні шляхи вже прикриті. Але це не дає стовідсоткового захисту, тому що ворог постійно змінює тактику”, — зазначив посадовець.

    За словами Кіма, у Миколаївській області нині перебувають близько 130 тисяч переселенців із Херсонщини. При цьому регіон одночасно стикається як із дефіцитом кадрів, так і з нестачею робочих місць.

    Він пояснив це тим, що частина економічно активного населення виїхала до інших регіонів або за кордон, тоді як значну частину внутрішньо переміщених осіб становлять пенсіонери та люди, які потребують соціальної підтримки.

    Окремою проблемою для області залишається робота портів. До повномасштабного вторгнення саме портова інфраструктура забезпечувала до 40% економіки регіону. Однак через контроль росіян над Кінбурнською косою безпечний вихід суден у море наразі фактично неможливий.

    “Вихід з портів Миколаївщини проходить повз окуповану Кінбурнську косу, де ворог може обстрілювати судна практично з будь-якої зброї”, — пояснив Кім.

    Він наголосив, що проблема полягає не лише у загрозі ракетних ударів, а й у самій географії регіону. Через це повноцінне розблокування миколаївських портів наразі не розглядається.

    Складною залишається і ситуація з розмінуванням. За словами Кіма, у регіоні необхідно очистити від вибухонебезпечних предметів понад 800 тисяч гектарів територій. Водночас уже частково або повністю розміновано близько 624 тисяч гектарів.

    Пріоритет зараз надають саме сільськогосподарським землям, оскільки житловий сектор переважно вже очищений.

    “Зараз залишилися аграрні землі, посадки, луги та інші території, які потребують гуманітарного розмінування”, — уточнив очільник області.

    На цьому тлі в Миколаївській ОВА обережно прогнозують кращий урожай у 2026 році після кількох складних сезонів. За словами Кіма, цього року в області засіяли приблизно на 7% більше площ, ніж торік.

    Водночас через безпекову ситуацію морські пляжі Миколаївщини цього літа, ймовірно, знову залишаться закритими. Причиною є близькість до лінії бойових дій та ризики ударів FPV-дронами й артилерією.

    “На деяких ділянках до ворога лише 4–15 кілометрів. Це зона досяжності FPV-дронів і артилерії”, — пояснив Кім.

    Попри війну область уже формує стратегію післявоєнного розвитку. Серед головних напрямків — відновлення промисловості, створення індустріальних парків та розвиток ІТ-сектору.

    За словами голови ОВА, зараз у відновленні Миколаївщини беруть участь 21 країна. Найбільшу допомогу надає Данія, яка вже виділила понад 170 мільйонів євро та затвердила ще 225 мільйонів на наступний рік.

    Загалом міжнародні партнери інвестували у відновлення регіону понад 340 мільйонів євро.

    Окрему увагу в області приділяють енергетиці. Кім повідомив, що росіяни змінили тактику ударів і тепер намагаються вражати менші підстанції для точкового перевантаження системи.

    Водночас Миколаївщина сьогодні виробляє приблизно у десять разів більше електроенергії, ніж споживає сама, забезпечуючи електрикою й інші регіони України.

    “Наше завдання — захистити та зберегти енергетичну систему, щоб і надалі постачати електроенергію в єдину мережу України”, — підсумував Кім.

  • Кінбурнська коса: Гуменюк розповіла, що там відбувається зараз

    Кінбурнська коса: Гуменюк розповіла, що там відбувається зараз

    Кінбурнський півострів продовжує слугувати базою для атак на цивільне населення та перешкодження роботі Миколаївських портів, повідомила керівниця пресцентру Сил оборони півдня Наталя Гуменюк.

    “Ворог продовжує обстріли протилежного берега Дніпровсько-Бузького лиману, особливо активно це стосується акваторії. Це їхня стратегія – тероризувати цей район, щоб заборонити Миколаївським портам функціонувати”, – сказала вона.

    Також, за словами Гуменюк, ворог час від часу використовує безпілотники, такі як FPV або “Ланцет”, для обстрілу мирного населення.

    Раніше в ОК “Південь” заявляли, що російським військам складно утримувати позиції на Кінбурнській косі через складну географію та ландшафт півострова.

    За інформацією Миколаївської ОВА, протягом минулої доби російська армія двічі обстрілювала акваторію Очаківської громади. Інциденти сталися о 17:31 та 18:15 і, на щастя, минули без постраждалих.