Gorchitsa.info

Позначка: КМДА

  • Керівник «гаража КМДА» не задекларував квартири в Дубаї на пів мільярда гривень

    Керівник «гаража КМДА» не задекларував квартири в Дубаї на пів мільярда гривень

    Виконувач обов’язків директора комунального автотранспортного підприємства Київської міської державної адміністрації Дмитро Рахматуллін опинився в центрі серйозного майнового скандалу. За даними іноземних реєстрів, він пов’язаний із масштабним пакетом елітної нерухомості в Дубаї, який повністю відсутній у його офіційних деклараціях в Україні.

    Йдеться про шістнадцять квартир у житловому комплексі Ferretti Luxury Beach Residence на узбережжі Перської затоки в районі Джебель-Алі. Сукупна площа об’єктів становить понад 2,2 тисячі квадратних метрів — це масштаб, який складно пояснити будь-якими побутовими чи «сімейними» інвестиціями. Попри те, що сам комплекс формально так і не був добудований, права власності на квартири зареєстровані, а самі активи юридично існують.

    Станом на кінець минулого року загальна вартість цієї нерухомості оцінюється приблизно у пів мільярда гривень. Для чиновника, чия кар’єра пов’язана виключно з комунальним сектором столиці, така сума виглядає щонайменше непропорційною задекларованим доходам.

    Рахматуллін працює у структурах Києва з 2015 року. Протягом кількох років він очолював міську інспекцію з паркування, а нині виконує обов’язки керівника комунального автотранспортного підприємства КМДА — структури, через яку проходять значні бюджетні кошти, пов’язані з утриманням і обслуговуванням автопарку столичної влади.

    Окремі запитання викликає період інвестування. Сам Рахматуллін стверджує, що з 2006 по 2015 рік перебував за кордоном, де працював у приватному секторі в арабо-африканському регіоні. За його словами, він обіймав керівні посади в приватних компаніях. Водночас жодних назв цих компаній, жодних контрактів чи підтверджених доходів, співмірних із вкладеннями на сотні мільйонів гривень, публічно не надано.

    Ключова проблема — повна відсутність дубайської нерухомості в електронних деклараціях чиновника. У деклараціях за останні три роки немає жодних згадок ані про іноземну нерухомість, ані про об’єкти незавершеного будівництва, ані про інвестиції чи корпоративні права за кордоном. Активи, які за своїм масштабом мали б бути центральним елементом декларації, просто відсутні.

    У публічних поясненнях Рахматуллін заперечує володіння шістнадцятьма квартирами та заявляє, що не має активів, які підлягають декларуванню. Водночас інформація з іноземних реєстрів фіксує права власності на конкретні об’єкти з чіткими параметрами — площею, кількістю та місцем розташування.

    Фактично йдеться не про формальну неточність чи помилку в заповненні декларації, а про системний розрив між офіційною фінансовою звітністю українського посадовця та даними закордонних реєстрів. Чиновник, який керує комунальною інфраструктурою Києва, фігурує за кордоном як власник або інвестор активів на сотні мільйонів гривень, не відображаючи цього в Україні.

    Ця історія виходить далеко за межі репутаційного скандалу. Вона напряму ставить питання про джерела коштів, доброчесність декларування та реальний контроль за посадовцями, які мають доступ до бюджетів і ресурсів столиці.

  • Генератори з відтермінуванням: «Київводоканал» авансом віддав 224 млн грн за постачання після зими

    Генератори з відтермінуванням: «Київводоканал» авансом віддав 224 млн грн за постачання після зими

    ПрАТ «АК «Київводоканал» 19 грудня уклало договір на постачання дизельних генераторів із ТОВ «Далгакиран компресор Україна» на загальну суму 243,41 млн грн. Інформація про закупівлю оприлюднена в системі «Прозорро».

    Згідно з договором, підприємство замовило дев’ять дизель-генераторних установок українського виробництва для об’єктів у Києві та Київській області. Йдеться про обладнання в контейнерному або капотному виконанні з системами управління, охолодження двигуна та комплектами фільтрів. Поставка має відбуватися партіями протягом 55–70 днів після здійснення авансового платежу.

    Аванс за договором становить 224,14 млн грн, що дорівнює 92% загальної вартості закупівлі. Гарантійний строк експлуатації обладнання визначений у два роки, а забезпечення виконання договору складає 2% його ціни.

    Шість дизель-генераторних установок Cummins C2250D5E-UA номінальною потужністю 1,6 МВт закупили по 27,91 млн грн за одиницю, що еквівалентно близько 659 тис. доларів США за курсом НБУ на дату укладання договору. Ще три установки Cummins C2000DSEB-UA потужністю 1,5 МВт коштували по 25,31 млн грн, або близько 598 тис. доларів. Таким чином, питома вартість генераторів становить від 16,87 до 17,45 млн грн, або 399–412 тис. доларів за 1 МВт.

    Для порівняння, у вересні 2024 року КП «Водоканал» у Запоріжжі закуповувало дизель-генератори аналогічної потужності в контейнерному виконанні у іншого постачальника. Тоді генератори Darex Energy потужністю 1,8 МВт коштували 31,40 млн грн, а установки на 1,5 МВт — 27,81 млн грн. Їхня питома вартість сягала 17,44–18,54 млн грн за 1 МВт. Ще дорожчими були закупівлі наприкінці 2022 року, коли рятувальні служби замовляли мобільні енергетичні установки по 25 млн грн за одиницю без ПДВ, із питомою вартістю понад 20 млн грн за 1 МВт.

    Закупівлю генераторів для «Київводоканалу» провели без проведення відкритих торгів. Підставою стала нагальна потреба, підтверджена протоколом постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій КМДА.

    В обґрунтуванні зазначено, що внаслідок масованої атаки росії 9–10 жовтня 2025 року було пошкоджено електромережі ДТЕК «Київські електромережі». Це призвело до масштабних знеструмлень і зупинки насосного обладнання на 28 об’єктах «Київводоканалу». Значна кількість мешканців столиці залишилася без стабільного водопостачання та водовідведення. У жовтні–листопаді 2025 року тривало виділення та перерозподіл коштів на рівні Київради, а в листопаді робоча група підприємства надала технічне завдання на закупівлю генераторів. Від відкритих торгів відмовилися через ризик затягування процедури щонайменше на 30 днів.

    ТОВ «Далгакиран Компресор Україна» зареєстроване у Києві. Компанією володіють її директор В’ячеслав Дінков та ТОВ «Далгакиран Макіна», кінцевим бенефіціаром якого є громадянин Туреччини Айхан Далгакиран.

  • НАБУ та САП викрили угруповання, яке намагалося захопити київську землю

    НАБУ та САП викрили угруповання, яке намагалося захопити київську землю

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) завершили розслідування у справі злочинної організації, яка контролювала земельні рішення Київської міської влади з метою незаконного заволодіння цінними ділянками для забудови.

    Виявити схему вдалося завдяки масштабній операції «Чисте місто». Зловмисники застосовували так звану «туалетну схему» — реєстрували на земельних ділянках примітивні споруди, щоб без конкурсу отримати землю нібито для їхнього обслуговування.

    До складу угруповання входили посадовці Київської міської державної адміністрації та депутати міської ради. Очільник організації, відомий у медіа колишній депутат Київради, через широке коло впливових знайомих контролював земельні та бюджетні рішення, а також призначення і звільнення посадовців КМДА та КМР.

    Протягом 2023–2024 років зловмисники планували заволодіти землею територіальної громади Києва на суму понад 81 млн грн. Завдяки діям детективів НАБУ та прокурорів САП цього вдалося уникнути.

    Щоб приховати свої дії, підозрювані використовували спеціальний зв’язок, псевдоніми та контрспостереження. Наприкінці року підозру повідомили ще двом особам — колишньому заступнику голови КМДА та його спільнику, які планували захопити дві земельні ділянки в Києві тією ж схемою.

  • «Київводоканал» без тендера закупив генератори на 243 млн грн

    «Київводоканал» без тендера закупив генератори на 243 млн грн

    Комунальне підприємство «Київводоканал» у терміновому порядку замовило дев’ять дизель-генераторних установок загальною вартістю 243,4 млн гривень. Рішення пояснюють необхідністю забезпечити безперебійну роботу водопостачання та водовідведення в умовах можливих знеструмлень столиці після масованих атак на енергетичну інфраструктуру.

    Через нагальність договір уклали без проведення відкритих торгів. Постачальником обрали українське представництво турецького холдингу — ТОВ «Далгакиран компресор Україна». Водночас ця сума становить лише частину коштів, які Київрада нещодавно виділила «Київводоканалу» на впровадження резервних джерел живлення, що дає підстави очікувати нові великі закупівлі.

    Що саме закупили

    Наприкінці грудня 2025 року «Київводоканал» уклав договір на суму 243,41 млн гривень. Поставку обладнання мають завершити до кінця лютого 2026 року. У межах угоди передбачено закупівлю дев’яти дизель-генераторів:

    шість установок типу C2250D5E-UA вартістю близько 27,9 млн гривень кожна з максимальною потужністю 1800 кВт та номінальною 1600 кВт;
    три установки типу C2000D5EB-UA по 25,3 млн гривень з максимальною потужністю 1600 кВт та номінальною 1500 кВт.

    Чому без тендера

    У «Київводоканалі» пояснюють відмову від конкурсу критичною необхідністю швидко забезпечити електроживлення ключових об’єктів. Підприємство посилається на події 9–10 жовтня 2025 року, коли внаслідок масованої атаки РФ були пошкоджені електромережі, що призвело до зупинки насосного обладнання на 28 об’єктах водоканалу. Тоді значна частина Києва тимчасово залишилася без води та водовідведення. Закупівлю генераторів подають як превентивний крок для недопущення подібних ситуацій у майбутньому.

    Бюджетні кошти і плани на майбутнє

    Рішенням Київради від 23 жовтня 2025 року на впровадження резервних джерел живлення в інфраструктурі «Київводоканалу» було виділено 548 млн гривень. Поточна закупівля охоплює менше половини цієї суми. Решту коштів підприємство, ймовірно, використає для подальшого придбання генераторів або супутнього обладнання.

    За наявною інформацією, ці кошти були перерозподілені з так званих депутатських фондів, які зазвичай спрямовують на ремонти комунальних об’єктів і матеріальну допомогу мешканцям столиці.

    Постачальник і його зв’язки з водоканалом

    ТОВ «Далгакиран компресор Україна» працює на ринку з 2005 року та спеціалізується на постачанні промислового обладнання, зокрема систем автономного та резервного електроживлення. Компанія є українським представництвом турецького промислового холдингу DALGAKIRAN.

    За даними аналітичних систем, за роки роботи компанія отримала понад тисячу бюджетних замовлень на загальну суму понад 2 млрд гривень. «Київводоканал» є одним із найбільших її замовників. Між сторонами укладено вісім договорів загальною вартістю майже 250 млн гривень, включно з нинішньою закупівлею. Ще до повномасштабної війни підприємство замовляло у цього постачальника генератори, стабілізатори, а згодом — ремонти й технічне обслуговування обладнання.

    Хто керує підприємством

    «Київводоканал» з листопада 2023 року очолює Олег Лисюк. Частка акцій підприємства перебуває у власності громади Києва через Департамент комунальної власності КМДА, ще значний пакет належить структурі «Київенергохолдинг».

  • У Києві зникли когенераційні установки на 1,1 млрд грн, які мали рятувати місто від блекаутів

    У Києві зникли когенераційні установки на 1,1 млрд грн, які мали рятувати місто від блекаутів

    У 2024 році Київ витратив понад 1,12 мільярда гривень на закупівлю 15 когенераційних установок, які мали забезпечити столицю резервним теплом і електроенергією під час російських атак на енергосистему. Однак у розпал зимових блекаутів у місті фактично працює лише одна така установка, а решта обладнання залишається поза межами реальної енергосистеми.

    Йдеться про тендер, який у 2024 році провело комунальне підприємство «Київтеплоенерго». Переможцем стала словацька компанія, яка зобов’язалася поставити 15 комплектів газопоршневих когенераційних установок загальною потужністю 60,5 МВт. Очікувана вартість контракту склала 1,2 млрд грн, а за умовами договору місто мало сплатити 30% передоплати, решту — після готовності обладнання до відвантаження.

    Ці установки розглядалися як ключовий елемент децентралізованої енергосистеми Києва — мережі малих електростанцій, які могли б працювати навіть у разі виведення з ладу великих ТЕЦ і ліній електропередач внаслідок російських обстрілів. У травні 2024 року Київрада навіть ухвалила спеціальну концепцію «Енергетичне відновлення: шлях до розподіленої когенерації».

    Фактично ж у місті з’явилася лише одна газопоршнева установка потужністю 1,5 МВт, встановлена за допомогою USAID у межах Проєкту енергетичної безпеки. Восени 2024 року влада повідомляла, що всі інші установки мають бути введені в експлуатацію до кінця 2025 року, однак жодних публічних підтверджень постачання або монтажу обладнання з того часу не з’являлося.

    Нинішні масові відключення електроенергії в Києві свідчать про відсутність у столиці заявленої резервної генерації.

    За даними виконання бюджету Києва за 2024 рік, наприкінці року на рахунках міста залишалися майже 13 млрд грн. Експерти вказують, що за ці кошти столиця могла б побудувати значно потужнішу мережу розподіленої генерації, здатну покрити до половини потреб міста в електроенергії, однак пріоритети витрат були спрямовані на інші проєкти, зокрема благоустрій і рекреаційні зони.

    На тлі російських атак по ТЕС, ТЕЦ, ГЕС та трансформаторах, що передають електроенергію від АЕС, відсутність реальної децентралізованої генерації робить Київ особливо вразливим до блекаутів. Журналісти зазначають, що відповідальність за це лежить як на міській владі столиці, так і на центральному уряді, який формує державну політику в енергетичній сфері.

  • Нацполіція розслідує зміну цільового призначення землі під ЖК Brother в Києві

    Нацполіція розслідує зміну цільового призначення землі під ЖК Brother в Києві

    Головне управління Нацполіції Києва розслідує можливу незаконну зміну цільового призначення земельної ділянки на вул. Ревуцького, 1 у Дарницькому районі, де вже стартувало будівництво житлового комплексу Brother від девелопера «РІЕЛ». Слідство вважає, що коригування призначення землі могло відбутися з порушенням процедури та без рішення Київради, хоча саме міськрада має ухвалювати такі рішення щодо комунальної землі.

    Йдеться про ділянку площею 4,08 га з кадастровим номером 8000000000:63:243:0188. Тривалий час там діяла велика автостоянка, а згодом розпочалися роботи під житлову забудову. Кримінальне провадження відкрито 27 листопада 2025 року, попередня кваліфікація — зловживання службовим становищем із тяжкими наслідками.

    За версією правоохоронців, у 2012 році орендар, ТОВ «Аллан Плюс», отримав землю під будівництво багатоповерхового паркінгу з торговельно-офісними та соціально-побутовими приміщеннями. Однак у 2024 році через Держгеокадастр цільове призначення змінили на таке, що дозволяє зводити багатоквартирний житловий будинок із об’єктами торгово-розважальної інфраструктури. Саме це призначення, за даними матеріалу, згодом відобразили у дозвільній документації на будівництво, яку видали в лютому 2025 року.

    Ключовим у справі слідство називає механізм зміни призначення. Загалом закон дозволяє в окремих випадках коригувати дані кадастру без рішення органу місцевого самоврядування, але за умови, що на ділянці є нерухоме майно землекористувача. У цьому ж випадку правоохоронці наполягають: у «Аллан Плюс» не було належної компанії нерухомості на цій землі, а отже підстав для «спрощеної» зміни не існувало.

    Окрему увагу приділяють ролі сертифікованого інженера-землевпорядника, який засвідчив документи, що стали підставою для внесення змін у Держземкадастр. У матеріалах згадується, що питання щодо його сертифіката розглядала кваліфікаційна комісія при Держгеокадастрі, а сам фахівець заперечував порушення, посилаючись на відповідність намірів забудови містобудівній документації та на те, що зміна відбувалася в межах однієї категорії земель. Водночас комісія, за наведеними даними, ухвалила рішення про позбавлення його сертифіката.

    Розслідування накладається на давній конфлікт довкола цієї ділянки. Раніше прокуратура намагалася розірвати договір оренди через те, що замість передбаченого паркінгу фактично працювала автостоянка, а забудова роками не стартувала. Однак у зустрічному позові «Аллан Плюс» домоглося поновлення договору оренди до 2032 року, і цей вердикт у підсумку залишився чинним після повторного апеляційного розгляду. Пізніше компанія отримала містобудівні умови та обмеження на проєкт житлового комплексу, а згодом — і дозвіл на будівництво.

    Зараз слідчі збирають документацію у замовника та підрядних структур, а також у підрозділах Держгеокадастру. Мета — встановити, чи були службові рішення та внесення змін до кадастру законними, і хто саме забезпечив можливість трансформації проєкту з «паркінгу» в житлову забудову. На тлі заявлених масштабів проєкту — багатоповерхова забудова з кількома чергами робіт і тисячами квартир — справа може мати не лише юридичні, а й політичні наслідки для земельно-містобудівного блоку столиці.

  • Землю біля терміналу Жулян в Києві планують віддати під будівництво ТРЦ

    Землю біля терміналу Жулян в Києві планують віддати під будівництво ТРЦ

    Київрада готується передати в оренду на десять років 3,19 гектара землі у Солом’янському районі столиці — просто навпроти аеропорту «Київ» у Жулянах. Ділянку планують надати акціонерному товариству «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестфонд “Ківі”», яке контролює колишня депутатка Київради Ганна Коваленко — давня бізнес-партнерка Петра Порошенка та його соратника Ігоря Кононенка.

    Проєкт рішення щодо цієї землі був поданий до Київради наприкінці грудня і формально передбачає передачу ділянки під експлуатацію торговельно-офісного комплексу з критим тенісним кортом і підземним паркінгом. Нині на цій території працює тенісна арена та пейнтбольний клуб, але документи дають змогу фактично перетворити спортивну зону на великий комерційний об’єкт.

    Особливу увагу привертає саме розташування ділянки — вона знаходиться безпосередньо біля головного терміналу аеропорту «Київ» і в’їзду до нього. Це одна з небагатьох великих вільних територій поблизу аеропорту, яка потенційно може бути забудована під торгово-офісний центр.

    Формальною підставою для передачі землі вказано «набуття права власності на нерухоме майно», адже на ділянці вже розміщені кілька споруд спортивного призначення. Саме наявність цих будівель дозволяє інвестфонду претендувати на землю без конкурсу.

    Кінцевою бенефіціаркою АТ «Ківі» є Ганна Коваленко — колишня депутатка Київради від «Європейської солідарності». У 2023 році вона склала мандат після того, як НАБУ оголосило їй підозру у недостовірному декларуванні. Слідство встановило, що вона не задекларувала доходи і майно на понад 60 мільйонів гривень, включно з цінними паперами, автомобілями та земельними ділянками.

    Попри втрату мандата і перебування за кордоном, Коваленко зберегла вплив на низку активів у бізнес-орбіті Петра Порошенка. Через структури, пов’язані з АТ «Ківі», вона володіє часткою у страховій компанії «Країна», де контрольний пакет акцій належить п’ятому президенту України.

    Ім’я Коваленко також неодноразово з’являлося у публічних скандалах. У 2023 році журналіст і телепродюсер Ігор Моляр заявляв, що структури, пов’язані зі страховою компанією «Країна», намагалися відібрати його квартиру, використовуючи сумнівні документи та тиск через приватні охоронні структури. Тоді він прямо пов’язував Коваленко з Ігорем Кононенком — одним із найближчих соратників Порошенка.

    Окремо Коваленко пов’язують із бізнесами Кононенка у сфері спортивної та комерційної нерухомості. Вона є співвласницею компанії, що оперує тенісними спорудами та має КВЕДи на оренду і будівництво житлових та нежитлових об’єктів — саме ті, що дозволяють реалізовувати проєкти типу ТРЦ на місці нинішніх кортів.

    На цьому тлі рішення про передачу понад трьох гектарів землі біля стратегічного об’єкта інфраструктури структурі, пов’язаній з людьми з орбіти Порошенка і Кононенка, виглядає не як випадковість, а як цілком свідомий перерозподіл міського ресурсу на користь старих політично-бізнесових груп.

  • Через колесо огляду на Подолі підозри отримали двоє посадовців КМДА

    Через колесо огляду на Подолі підозри отримали двоє посадовців КМДА

    У Києві триває кримінальне розслідування навколо колеса огляду на Контрактовій площі, яке, за версією слідства, майже шість з половиною років працювало без належних дозвільних документів. Правоохоронці вважають, що з серпня 2019 року атракціон фактично перебував на земельній ділянці незаконно, а контролюючі органи міста тривалий час не реагували на порушення.

    У межах цього провадження підозри у службовій недбалості отримали директорка Департаменту земельних ресурсів КМДА Валентина Пелих та директор Департаменту територіального контролю КМДА Михайло Буділов. За даними слідства, посадовці роками не забезпечили перевірку законності використання земельної ділянки та не ініціювали демонтаж атракціону, що, на думку правоохоронців, призвело до значних збитків для міського бюджету.

    Окремі претензії у слідства виникли і до технічного стану колеса огляду. Під час огляду було зафіксовано, що металева конструкція атракціону спирається на дерев’яні бруси, які мають ознаки глибокого гниття, руйнування та тривалого впливу вологи. Правоохоронці вважають, що це створювало реальну загрозу життю та здоров’ю відвідувачів. У зв’язку з цим суд наклав арешт на колесо огляду із забороною його експлуатації.

    Водночас у КМДА заявляють, що, за результатами технічного огляду, проведеного восени 2025 року, атракціон нібито відповідав паспортним характеристикам і був придатний до експлуатації. Чиновники також повідомили, що місто веде переговори з власником щодо демонтажу конструкції та можливого перенесення її в іншу локацію столиці.

    Історія з колесом огляду бере початок у 2017 році, коли його встановили в межах новорічно-різдвяних заходів на Контрактовій площі. Тоді підприємцю було видано тимчасові документи на порушення благоустрою. Надалі терміни дії цих дозволів кілька разів продовжувалися, однак, за даними слідства, остання контрольна картка втратила чинність у серпні 2019 року. Після цього жодних документів, які б легалізували перебування атракціону на земельній ділянці, оформлено не було.

    Попри це, колесо огляду продовжувало працювати, а різні міські структури неодноразово фіксували відсутність необхідної документації та виносили приписи. За висновками судової економічної експертизи, внаслідок самовільного використання частини земельної ділянки територіальній громаді Києва було завдано мільйонних збитків.

    Наразі слідство триває. Суд обрав підозрюваним посадовцям запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. Правоохоронці не виключають, що коло фігурантів справи може бути розширене.

  • У прифронтовому Харкові перевіряють використання десятків мільйонів гривень на спортивні збори

    У прифронтовому Харкові перевіряють використання десятків мільйонів гривень на спортивні збори

    На тлі повномасштабної війни, коли тисячі українських спортсменів втратили можливість тренуватися, а спортивна інфраструктура в прифронтових регіонах зруйнована або недоступна, бюджетні кошти продовжують освоюватися за схемами, далекими від реального розвитку спорту. Харківська область у 2023 році стала показовим прикладом того, як війна перетворюється на прикриття для корупції, фіктивних заходів і навіть схем з вивезення чоловіків призовного віку за кордон.

    За офіційними бюджетними даними, лише у 2023 році на навчально-тренувальні збори в Харківській області було виділено близько 50 мільйонів гривень. Ця сума в рази перевищує фінансування аналогічних програм у багатьох інших регіонах України. Особливу увагу привертає той факт, що майже 11 мільйонів гривень із цієї суми було спрямовано на розвиток регбі — нішевого виду спорту з мінімальною кількістю спортсменів і майже повною відсутністю масової бази.

    Центральною фігурою цієї історії є народна депутатка від «Слуги народу» Марія Мезенцева. Саме з її політичним впливом пов’язують непропорційне фінансування регбі та повну відсутність публічної звітності щодо використання коштів. Фактичним оператором схем у спортивній сфері виступає її помічник Роман Бихов, який одночасно очолює Федерацію регбі Харківської області. Адміністративне прикриття забезпечує начальник Управління у справах молоді та спорту Харківської обласної військової адміністрації Костянтин Ананченко — чиновник із сумнівним бекграундом і репутацією, який контролює погодження та розподіл коштів.

    Сімейний контекст лише підсилює картину. Чоловік Марії Мезенцевої, Юрій Федоренко, є депутатом Київської міської ради від тієї ж політичної сили та членом земельної комісії. Його ім’я неодноразово фігурувало у розслідуваннях щодо земельних схем у столиці. Федоренка називають неформальним «мостом» між представниками «Слуги народу» та київською владою, через який проходять голосування за виділення землі в обмін на хабарі. Отримані кошти, за інформацією з відкритих розслідувань, використовуються для політичного піару та формування образу «фронтового командира», що різко контрастує з реальними джерелами доходів родини.

    Ключове питання у харківській історії — непрозорість фінансування. За рік на навчально-тренувальні збори в олімпійських і неолімпійських видах спорту було виділено понад 44 мільйони гривень. Ці кошти мали піти на підготовку боксерів, легкоатлетів, плавців, баскетболістів та представників десятків інших дисциплін. Натомість чверть бюджету фактично «поглинуло» регбі. При цьому Управління у справах молоді та спорту Харківської ОВА систематично відмовляє у наданні детальної інформації щодо використання коштів, що є прямим порушенням законодавства про доступ до публічної інформації.

    Механізм привласнення коштів виглядає типовим для воєнного часу. Федерації подають листи про проведення навчально-тренувальних зборів, додаючи списки учасників і місця проведення. Часто ці списки містять людей, які не є спортсменами або взагалі не існують, а самі збори або не проводяться, або відбуваються формально. Управління видає наказ, кошти перераховуються, включно з добовими, але жодних підтверджуючих документів — договорів оренди, проживання, актів виконаних робіт — не існує. Значна частина грошей осідає на особистих картках керівників федерацій.

    Окремий елемент схеми — використання «спортивних заходів» для виїзду за кордон. Під виглядом міжнародних турнірів і зборів організовувалися поїздки, які фактично використовувалися для вивезення чоловіків призовного віку. Частина з них назад в Україну не поверталася. При цьому бюджетні кошти, виділені на підготовку спортсменів, зникали без будь-якої звітності.

    Контраст між офіційними доходами та стилем життя окремих фігурантів схеми кидається в очі. Елітні автомобілі, дорогі годинники та демонстративна розкіш не корелюють із задекларованими прибутками. Публічно це подається як «благодійність» або «меценатство», але фактично йдеться про використання державних і спонсорських коштів у власних інтересах.

    Харківська історія — це не просто питання спортивного бюджету. Це приклад того, як під прикриттям війни формується система, де політичний вплив, родинні зв’язки та відсутність контролю дозволяють перетворювати державні програми на джерело особистого збагачення. І поки чиновники та політики демонструють патріотичну риторику, реальні наслідки цих схем оплачують платники податків і ті, хто воює на фронті.

  • Службова недбалість у КМДА: парковку купили, але куди її ставити — не вирішили

    Службова недбалість у КМДА: парковку купили, але куди її ставити — не вирішили

    Колишньому очільнику транспортного департаменту КМДА Сергію Мейзелю оголосили підозру у службовій недбалості через закупівлю роторної парковки ще у 2017 році. Тоді на придбання парковки витратили 3,6 млн грн (приблизно 140 тисяч доларів за курсом того часу), проте питання про її встановлення так і не було вирішене.

    Згодом виявилось, що жоден із підрозділів КМДА не потребує цієї парковки, а експлуатувати її стало неможливо через псування. Конструкції, які не були зібрані, заіржавіли, тож обладнання списали, що призвело до збитків бюджету міста.

    Наразі Сергія Мейзеля призначили управляти конфіскованим ТРЦ Ocean Plaza, який раніше належав російському олігарху Аркадію Ротенбергу, близькому до Володимира Путіна. Також Мейзеля пов’язують із нардепом від забороненої ОПЗЖ Вадимом Столаром.

    Службова недбалість та необдумані витрати державних коштів підкреслюють необхідність більш ретельного контролю за закупівлями у столичній адміністрації та прозорості управління міськими ресурсами.