Gorchitsa.info

Позначка: КМДА

  • Київ витратить півмільярда на ремонт 1,75 км вулиці Міської

    Київ витратить півмільярда на ремонт 1,75 км вулиці Міської

    Наприкінці жовтня столична корпорація “Київавтодор” уклала договір на капітальний ремонт вулиці Міської в Києві від проспекту Палладіна до дороги Київ-Гостомель. Ціна робіт становить 501,77 млн грн, що більше 286 млн грн за кілометр.

    Підряд отримала компанія «Онур Конструкціон Інтернешнл», заснована турецькими бізнесменами Онуром та Іхсаном Четінджевізами. ТОВ “Онур Конструкціон Інтернешнл” є давнім фаворитом “Київавтодору”: з 2016 року компанія отримала 17 контрактів від корпорації на суму 5,45 млрд грн.

    Тендер відбувся без конкуренції — компанія була єдиним учасником. Роботи повинні бути завершені до листопада 2026 року. Проєкт передбачає оновлення дорожнього покриття, облаштування велосипедних доріжок та тротуарів, зниження бордюрів на переходах і велопереїздах, облаштування тактильної навігації для людей із порушенням зору, а також оновлення та розширення дощової каналізації.

    Вулиця Міська є магістраллю загальноміського значення. Вона була збудована у 1950 році, востаннє реконструйована у 1996-му. У КМДА підкреслюють, що ремонт був необхідний через поганий стан дорожнього покриття, численні ями, тріщини та колії.

    Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Онур Конструкціон Інтернешнл” зареєстровано у 2004 році, керівник — Петро Береговий. Компанія входить до корпоративної групи “Онур”, яка має понад півсотні компаній у сфері будівництва доріг, трамвайних колій та виробництва асфальтобетону.

    Співпраця “Київавтодору” та турецького підрядника неодноразово потрапляла у поле зору правоохоронних органів. У 2017 та 2019 роках слідство відкрило кримінальні провадження через ймовірні присвоєння бюджетних коштів та завищення вартості робіт.

    Діяльність “Київавтодору” підпорядковується Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, яким наразі керує заступник керівника Роман Лелюк, а загальний контроль здійснює голова КМДА Віталій Кличко.

  • Обшуки в КМДА та лікарнях: чиновників підозрюють у розтраті бюджетних коштів при закупівлях медикаментів

    Обшуки в КМДА та лікарнях: чиновників підозрюють у розтраті бюджетних коштів при закупівлях медикаментів

    Правоохоронці розпочали розслідування ймовірних зловживань під час закупівель лікарських засобів і медичних виробів для столичних лікарень. За версією слідства, чиновники Департаменту охорони здоров’я КМДА могли лобіювати низку постачальників, внаслідок чого ціни на товари зростали у 3–5 разів. Провадження ведеться в рамках кримінальної справи №12025100000000988 від 31 липня 2025 року.

    Головне управління Нацполіції Києва проводить розслідування можливих масових бюджетних зловживань під час закупівель Департаменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації. Слідство відкрите за ч. 4 ст. 191 ККУ (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем у великих розмірах).

    За даними слідчих, посадовці департаменту організували «злочинний механізм» постачань ліків і медвиробів за завищеними цінами — при щорічних обсягах закупівель, що перевищують 2 млрд грн. У фокусі розслідування — низка постачальників, зокрема ТОВ «Медгарант», ТОВ «Протек солюшнз Україна», ТОВ «Артек медікал груп» та ПП «Науково-виробнича фірма «Като» — саме їх, за версією слідства, лобіювали у тендерах.

    Правоохоронці стверджують, що одна з ключових ролей у схемі належала раднику нині вже колишнього першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника. Нібито цей радник погоджував із постачальниками технічні завдання та надсилав їх до заступника директора Департаменту, який курирував робочу групу з підготовки вимог до закупівель. Далі робоча група, як стверджує слідство, «безперешкодно» затверджувала ці технічні вимоги — що фактично звужувало коло можливих учасників торгів і забезпечувало перемогу потрібним компаніям.

    У матеріалах кримінального провадження окремо названий кейс: закупівля ендопротезів та комплектів інструментарію навесні 2025 року (очікувана вартість — 123,3 млн грн). За даними слідства, техніко-медичні вимоги до цієї закупівлі розробляли представники ПП «Като», а документи потрапили до департаменту через посередників — зокрема лікарів відповідної лікарні. Переможцем у відповідному лоті стало саме це приватне підприємство.

    Під час розслідування правоохоронці провели низку обшуків — зокрема за місцем проживання уповноваженої особи з публічних закупівель Департаменту (с. Требухів Броварського району). Вилучені мобільні телефони та інші носії інформації визнані речовими доказами; на частину з них накладено арешт судовими ухвалами, на частину — відмовлено через недоведеність необхідності арешту.

    Слідство поки не оприлюднює оцінки загальних можливих втрат бюджету — у судових ухвалах немає орієнтовних цифр. Правоохоронці повідомляють, що активна фаза розслідування ще триває й набирає обертів.

    Із переліку фігурантів і структур, згаданих у матеріалах, видно, що увага правоохоронців зосереджена на періоді роботи Департаменту під керівництвом Валентини Гінзбург (директорка з 23 жовтня 2017 року по 13 жовтня 2025 року). Офіційно її звільнення / відхід на пенсію співпав у часі з початком активних слідчих дій. Також у тексті справи фігурує ім’я Миколи Поворозника — багаторічного першого заступника голови КМДА, якого називали куратором «медичного» напрямку у мерії; за даними слідства, радник Поворозника нібито координував роботу з постачальниками.

    Що відомо про компанії, згадані в розслідуванні:

    • ТОВ «Медгарант» — постачальник медобладнання, має значну кількість державних договорів; керівник — Артур Жулінський, бенефіціар — Олександр Островський.

    • ТОВ «Протек солюшнз Україна» та ТОВ «Артек медікал груп» — також активні учасники держтендерів; у медіа раніше пов’язували їх з оточенням бізнесмена Миколи Кузьми.

    • ПП «Науково-виробнича фірма «Като»» — постачальник, який, за версією слідства, підготував вимоги для тендеру на ендопротези.

    Інциденти та питання до роботи Департаменту охорони здоров’я Києва не є новиною: у 2020 році Валентину Гінзбург критикували за звітність щодо забезпечення медзакладів засобами захисту на початку пандемії; також у 2021 році окремі її заступники потрапляли під підозру у різних епізодах, пов’язаних із закупівлями. Проте до теперішнього моменту остаточних висновків у багатьох із попередніх випадків не було.

    Після відходу Гінзбург тимчасово очолила департамент Тетяна Мостепан; контроль за роботою департаменту після відходу Миколи Поворозника здійснює перший заступник голови КМДА Петро Пантелеєв (в.о.). Представники столичної мерії поки не надавали публічних детальних коментарів щодо ходу слідства та можливих фінансових втрат бюджету.

    Правоохоронні органи продовжують слідчі дії й документообіг: вилучають електронні носії, опитують фігурантів та з’ясовують обсяги й механізми ймовірних зловживань. Остаточні висновки та розмір можливих збитків міському бюджету будуть відомі після завершення експертиз і відповідних процесуальних кроків.

  • Департамент охорони здоров’я Києва під підозрою у масштабній корупції

    Департамент охорони здоров’я Києва під підозрою у масштабній корупції

    Правоохоронці розслідують масштабну корупційну схему у сфері медичних закупівель столиці. Йдеться про багатомільйонні контракти, за якими лікарські засоби та медичні вироби постачалися до київських лікарень за завищеними у кілька разів цінами.

    Як повідомляє видання «КиївВлада» з посиланням на матеріали слідства, до оборудок можуть бути причетні посадовці Департаменту охорони здоров’я КМДА, який донедавна очолювала Валентина Гінзбург.

    За даними правоохоронців, чиновники лобіювали участь у торгах конкретних компаній, забезпечуючи їм «перемогу» завдяки спеціально прописаним технічним вимогам. Саме ці вимоги виключали можливість участі інших постачальників.

    Ключову роль у схемі, за версією слідства, міг відігравати радник колишнього першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника. Саме він, за інформацією поліції, координував «співпрацю» між бізнесом і чиновниками: отримував технічні завдання від представників постачальників і передавав їх далі до керівництва департаменту для схвалення.

    «Слідчі мають інформацію, що цей радник передавав електронні файли технічних завдань заступнику директора департаменту, який забезпечував ухвалення потрібних документів робочою групою. У результаті перемагали лише ті компанії, які були погоджені заздалегідь», — йдеться у матеріалах розслідування.

    Робоча група, створена у 2024 році, мала обробляти запити лікарень щодо необхідних медикаментів і обладнання. Проте, за даними поліції, її діяльність могла використовуватися для маніпуляцій із тендерами.

    Щороку на закупівлі для медичних закладів Києва витрачається понад 2 мільярди гривень. Наразі можливі збитки для бюджету ще не пораховані, адже слідство лише набирає обертів.

    Якщо інформація підтвердиться, це може стати одним із найбільших корупційних скандалів у медичній галузі столиці за останні роки.

  • КМВА повертає вкрадене: 12,5 млн і 6 авто підуть на потреби оборони

    КМВА повертає вкрадене: 12,5 млн і 6 авто підуть на потреби оборони

    Київська міська військова адміністрація заявила про запуск механізму повернення коштів, розкрадених у справах Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА. За словами начальника КМВА Тимура Ткаченка, першим траншем до бюджету столиці зарахують 12,5 млн грн і шість автомобілів, які згодом передадуть на потреби сил безпеки та оборони.

    Начальник КМВА Тимур Ткаченко повідомив, що військова адміністрація реалізовує інструменти відшкодування збитків, завданих громаді Києва «через банальну корупцію і змову». Йдеться про кримінальні провадження, у межах яких СБУ раніше викрила керівництво Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА та пов’язаних підприємців на масштабних розкраданнях коштів, призначених для хворих громадян і ветеранів. Сума збитків, за оцінкою слідства, сягає майже 75 млн грн.

    За словами Ткаченка, частина причетних визнає провину та погоджується на компенсацію. КМВА, як потерпіла сторона, подала відповідні звернення і добилася зарахування перших сум до бюджету столиці — 12,5 млн грн та шести автомобілів. Після фінальних процедур їх планують передати на потреби сил безпеки та оборони.

    Посадовець також нагадав, що раніше Київська міська прокуратура зверталася до КМДА щодо визнання міста потерпілою стороною та повернення коштів, але отримувала відмови. «Мерія не шукала можливості повернути вкрадене у громади. А отже, не вважала себе і всіх нас, киян, потерпілою стороною», — зауважив Ткаченко.

    У КМВА запевняють, що відшкодування продовжиться й надалі, а повернуті активи йтимуть у пріоритеті на підсилення оборони міста під час воєнного стану.

  • Тиха імперія Столара: як соратник Медведчука контролює землю Києва і будує вілли в Дубаї

    Тиха імперія Столара: як соратник Медведчука контролює землю Києва і будує вілли в Дубаї

    Попри гучні заяви СБУ про “викорінення” проросійських впливів, соратник Медведчука та колишній нардеп від ОПЗЖ Вадим Столар продовжує нарощувати контроль над столичними активами. Його бізнес-структури скуповують землю, заморожують житлові комплекси інвесторів і паралельно фінансують розкішні проєкти за кордоном — від Дубая до Монако.

    У 2024 році Фонд держмайна виставив на продаж державне автотранспортне підприємство “Автомехбаза”, розташоване просто в центрі столиці, поруч із НСК “Олімпійський”.
    Формально все виглядало прозоро: стартова ціна — 38 млн грн, переможець, ТОВ “Тауер Групп”, заплатив 96,68 млн. Але для ділянки у 0,8 га в Печерському районі ринкова вартість мала б сягати мінімум 250–300 млн.
    За документами, компанія-переможець належить до орбіти Вадима Столара. Таким чином, політик і забудовник фактично отримав одну з найцінніших ділянок у центрі столиці за півціни — з благословення Фонду держмайна.

    Столар вибудував цілу мережу фінансових структур — АТ “ЗНВКІФ Генезис”, “Астера”, “Стрім Інвестмент”, “Ево Інвест”, “Скілінг” та “Ессетс Файненшл Груп”. Через них він акумулює кошти інвесторів, які нібито вкладаються в будівництво.
    Насправді ж ці гроші розчиняються у схемах, пов’язаних із девелоперами bUd development, IB Alliance, BudCapital та ENSO — компаніями, що зводили житлові комплекси “Фьорд”, “Поетика”, “Diadans”.
    Ці проєкти нині заморожені. Кошти інвесторів переказуються на закордонні рахунки, зокрема у Дубай, де під брендами афілійованих структур будуються елітні житлові вілли та таунхауси.

    Після арешту активів Віктора Медведчука частину його земельних ділянок біля Дніпра — понад 50 гектарів — швидко переписали на підставних осіб. Спочатку власником став охоронець Столара, потім — “іноземні інвестори” з Латвії та Болгарії.
    Схема стандартна: продаж “новому власнику”, “вихід із бізнесу”, “нова оренда”. Документи змінюють лише прізвища, але фактичний контроль лишається у тих самих руках. На цих землях уже розпочато будівництво преміальних ЖК, хоча Столар більшість часу проводить за кордоном — у Монако чи Дубаї.

    Щоб відбілити репутацію, Столар створив псевдоволонтерський фонд, який активно піариться у медіа — відео про допомогу ЗСУ, дитячі акції, публікації у Facebook. Насправді це ширма, що прикриває фінансові операції й обслуговує імідж політика.
    На тлі заморожених об’єктів та скандалів із землею, така “благодійність” виглядає як спроба відвернути увагу від десятків мільйонів доларів, які щомісяця виводяться за кордон через офшори.

    Ключовою фігурою у схемах Столара є адвокат Віталій Опанасенко. Саме він блокує судові процеси, створює фіктивні громадські організації, переписує документи на підставних осіб і тисне на журналістів, які розслідують діяльність Столара.
    Опанасенко навіть намагався використати сумнівні документи про свій “статус учасника бойових дій”, щоб унеможливити позбавлення адвокатського свідоцтва. У результаті — жодне розслідування щодо Столара реально не доходить до суду, а чиновники, які “закривають очі”, продовжують працювати у КМДА.

    Сьогодні Вадим Столар фактично зберігає вплив на ринок нерухомості столиці. Через систему афілійованих фондів і забудовників він контролює десятки гектарів землі, заморожені будівництва та фінансові потоки з інвестиційних рахунків.
    Поки СБУ і КМДА звітують про “ліквідацію проросійських впливів”, соратник Медведчука продовжує нарощувати імперію — уже не політичну, а фінансово-майнову.

  • Прокуратура заявила про збитки бюджету Києва на понад 1 млрд грн і звинуватила КМДА в блокуванні повернення коштів

    Прокуратура заявила про збитки бюджету Києва на понад 1 млрд грн і звинуватила КМДА в блокуванні повернення коштів

    Київська міська прокуратура заявляє про збитки бюджету столиці більш ніж на мільярд гривень і звинувачує КМДА в тому, що повернення цих коштів свідомо гальмується. Про це повідомила пресслужба Київської міської прокуратури.

    За даними відомства, протягом 2025 року органи Київської міської прокуратури вже передали до суду 109 обвинувальних актів у кримінальних провадженнях, пов’язаних із порушеннями посадовців Київської міської державної адміністрації та керівників комунальних підприємств. Загальна сума встановлених збитків у цих справах перевищує 1 мільярд гривень.

    Лише від початку року про підозру повідомлено 81 посадовцю структур КМДА та комунальних підприємств. Йдеться про епізоди, де сума шкоди становить понад 280 мільйонів гривень. Серед типових схем слідчі називають закупівлі за завищеними цінами, оплату робіт і послуг, які фактично не виконувалися, а також перерахування коштів за товари, які місто ніколи не отримувало. Окремо вказується оплата за «непроведені ремонти», «не висаджені квіти» та інші роботи, які існують лише на папері, але були оплачені з міського бюджету.

    У прокуратурі підкреслюють, що головне завдання слідства — не тільки притягнути посадовців до кримінальної відповідальності, а й повернути гроші до бюджету Києва. За логікою правоохоронців, кошти, витрачені на фіктивні послуги, мають бути компенсовані місту.

    Однак, за словами прокурорів, цей процес фактично блокується позицією самої міської влади. Зокрема, у низці кримінальних проваджень КМДА відмовляється визнавати себе потерпілою стороною. Це або затягує процедуру відшкодування, або взагалі робить її неможливою, оскільки без статусу потерпілого місто не може офіційно вимагати повернення збитків.

    Правоохоронці навели показовий приклад: комунальне підприємство «Спецжитлофонд», отримавши від підрядника відшкодування збитків у межах кримінального провадження, не перерахувало ці кошти до міського бюджету, а повернуло їх підряднику. У прокуратурі називають це ілюстрацією того, як бюджет втрачає можливість реального повернення грошей навіть після встановлення збитків.

    У Київській міській прокуратурі заявляють, що змінили свій підхід до супроводу таких справ. За їхніми словами, оновлені процесуальні механізми вже дають перші результати. Деталі обіцяють оприлюднити найближчим часом.

    Важливо, що це не поодинокі закиди. У 2024 році прокуратура вже публічно звітувала про системні зловживання у сферах закупівель, благоустрою, ремонту укриттів, будівництва транспортної інфраструктури та утримання зелених насаджень. Тоді йшлося про сотні мільйонів гривень збитків і десятки обвинувачених посадовців КМДА та комунальних підприємств.

    Позиція прокуратури зараз фактично зводиться до тези: викрадені гроші можна повернути місту, але для цього сама міська адміністрація має визнати себе потерпілою стороною й вимагати компенсації, а не захищати репутаційно підпорядковані підприємства.

    Водночас у КМДА публічної реакції на ці заяви наразі не оприлюднили.

  • «Це зрада громади»: Ткаченко звинуватив Кличка і його людей у прикритті тіньових схем у Києві

    «Це зрада громади»: Ткаченко звинуватив Кличка і його людей у прикритті тіньових схем у Києві

    Начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко публічно звинуватив мерію Віталія Кличка в тому, що ті не просто не прибрали «чорні схеми» заробітку на столичних ярмарках, а фактично саботують зміни. За словами Ткаченка, за місяць після доручення мера навести лад немає «жодного результату», бо за затягуванням нібито стоять гроші, зв’язки й інтереси старої системи. Він назвав це зрадою громади під час війни і дорікнув міській владі тим, що «на банкети є і час, і гроші», а на захист критичної інфраструктури — ні. Такі заяви лягають у вже публічний конфлікт між КМВА і КМДА, який останні тижні загострився на тлі звинувачень у корупції та неефективному використанні бюджету столиці.

    У Києві загострився відкритий конфлікт між Київською міською військовою адміністрацією (КМВА) та мерією Віталія Кличка. Начальник КМВА Тимур Ткаченко заявив, що чиновники КМДА продовжують кришувати тіньові схеми заробітку на міських ярмарках і свідомо гальмують спробу зробити цю сферу прозорою.

    Йдеться про директора департаменту промисловості КМДА Володимира Костікова. За словами Ткаченка, саме він мав вибудувати прозору систему роботи ярмарків «за дорученням мера». Але цього не сталося.

    «Минув місяць, а результату нуль. Чому? Бо за цією “затримкою” стоять прізвища, гроші й старі зв’язки. Я неодноразово давав доручення. І вони ігноруються. Як мої, так і Кличка, до речі», — заявив Ткаченко.

    Начальник КМВА підкреслив, що ситуація для нього не просто про адміністративну інертність. На його думку, це політичний саботаж на користь старих потоків.

    «Коли чиновники саботують зміни навіть під час війни — це не бездіяльність, а зрада громади», — сказав він.

    Ткаченко також натякнув на спосіб життя тих, кого він звинувачує. За його словами, чиновники пояснюють затримки браком часу і грошей, але паралельно знаходять ресурси «на банкети» і навіть дозволяють собі гуляти в робочий час. І це, каже він, відбувається тоді, коли місто публічно скаржиться, що в бюджеті не вистачає коштів на критичні речі — зокрема, на захист інфраструктури.

    «А потім ми говоримо, що в міста недостатньо коштів на захист критичної інфраструктури. Ну так їх і не буде, якщо так працювати», — резюмував він.

    Ці слова доповнюють більш широку лінію публічних звинувачень, які останніми тижнями Ткаченко озвучує на адресу команди Кличка. Він неодноразово говорив, що підзвітні меру департаменти навмисно зривали рішення, пов’язані з безпекою міста, починаючи від встановлення мобільних укриттів і закінчуючи організацією елементарних правил цивільного захисту. Зокрема, Ткаченко стверджував, що окремі посадовці мерії блокує розгортання системи мобільних укриттів, перекладаючи відповідальність на районні адміністрації, які не мають достатньої компетенції для складних закупівель.

    Паралельно він публічно атакує Кличка за розподіл грошей міста. На думку Ткаченка, бюджетні пріоритети Києва викривлені: замість того, щоб в першу чергу фінансувати укриття й протиповітряний захист, кошти йдуть на іміджеві для мера проєкти на кшталт Подільсько-Воскресенського мосту. Сам міст він назвав «символом не розвитку, а особистої корупції», нагадавши про багаторічне будівництво та вартість у 18 мільярдів гривень. Він звинуватив мера у тому, що той «відкривав міст тричі» і водночас перекладав провалені напрямки безпеки на інших.

    Це протистояння вже давно вийшло за рамки внутрішніх службових нарад. Воно стало публічним політичним протистоянням за контроль над Києвом. Кличко звинувачує КМВА в узурпації повноважень і спробі «розбалансувати владу в столиці», натякаючи, що Банкова через військову адміністрацію хоче перехопити політичний контроль над містом. Натомість Ткаченко публічно говорить про саботаж безпекових рішень, «старі схеми» і нецільове використання грошей міської громади.

    На тлі війни й ударів по енергетичній інфраструктурі столиці це протистояння стає фактором безпеки. Ткаченко прямо заявляє: якщо міські департаменти й далі гальмуватимуть зміни, відповідальність за наслідки обстрілів — від відсутніх укриттів до виведеної з ладу інфраструктури — має лежати не тільки на російських ракетах, а й на тих, хто в Києві блокує рішення.

  • Проти забудови Молчанової у Києві відкрили кримінальне провадження

    Проти забудови Молчанової у Києві відкрили кримінальне провадження

    У Києві вибухнув новий містобудівний скандал. Мешканці Березняків протестують проти будівництва 26-поверхового будинку на вулиці Івана Миколайчука, 3, яке веде компанія, пов’язана з девелоперкою Владиславою Молчановою. Люди заявляють, що висотка зводиться фактично на території скверу імені Павла Тичини — колишнього скверу Леніна, який так і не отримав офіційного статусу зеленої зони.

    Активісти ГО “Захистимо сквер ім. Павла Тичини” звинувачують забудовника у маніпуляціях. Будинок формально класифіковано як “багатофункціональний комплекс”, що дозволяє обійти законодавчі обмеження для житлового будівництва. Втім, усі проєктні матеріали свідчать, що у майбутній висотці планується продаж квартир та апартаментів.

    Місцеві мешканці заявляють, що спорудження нового будинку у цій частині Березняків створює реальну небезпеку для навколишніх будинків. За інженерно-геологічними даними, ґрунти в районі заплавні, слабкі, потребують пальових фундаментів, а сусідні будівлі вже мають тріщини і просідання. “Це потенційна братська могила для мешканців”, — кажуть активісти, посилаючись на висновки фахівців про ризик руйнування конструкцій у разі продовження робіт.

    Крім того, забудовник фактично позбавив громаду доступу до прибудинкових територій і скверу Тичини: ділянка оточена парканом, будівельна техніка пересувається тротуарами, створюючи небезпеку для людей. Громадські активісти заявили про погрози з боку охорони об’єкта та цинічні “поради” адвокатів забудовника — “продати квартири” або “домовитися”.

    21 жовтня 2025 року мешканці Березняків зустрілися з представниками Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ), вимагаючи позапланової перевірки об’єкта. Водночас ГО “За збереження скверу ім. Павла Тичини” подала два позови до суду: до Департаменту містобудування КМДА — щодо скасування містобудівних умов і обмежень, та до ДІАМ — щодо анулювання дозволу на будівництво.

    У громаді стверджують, що суд розглядає справу формально, і готують звернення до НАБУ через ознаки корупції. Паралельно Нацполіція відкрила кримінальне провадження №12025100040002871 за статтями про незаконне будівництво, порушення правил екологічної безпеки та самовільне зайняття земельної ділянки.

    Сквер імені Павла Тичини офіційно з’явився у грудні 2022 року, коли Київрада перейменувала колишній сквер імені Леніна. Проте ділянку так і не оформили як зелену зону — вона не перебуває на балансі “Київзеленбуду” і юридично залишається у приватній власності.

    Активісти кажуть, що землю під сквером у 2004 році передали в оренду британській компанії “Савона” для “офісного блоку громадського призначення”, а вже у 2006-му — продали їй за 3,5 млн грн. Після низки судових спорів ділянку придбала компанія “Будєвросервіс”, бенефіціаром якої є Іван Молчанов — син Владислави Молчанової, власниці девелоперської групи Stolitsa Group.

    Саме “Будєвросервіс” отримав у 2020 році містобудівні умови від КМДА, у 2021-му — дозвіл ДІАМ на будівельні роботи, а нині намагається звести 26-поверхову висотку з 252 квартирами й апартаментами.

    Компанії, пов’язані з Владиславою Молчановою, неодноразово фігурували у резонансних історіях — від “Патріотики на озерах” до проєктів на Виноградарі. У вересні 2025 року НАБУ повідомило Молчановій про підозру у справі щодо незаконного відчуження земель ринку “Столичний”.

    Експерти вважають, що й нинішня ситуація на Березняках — продовження тієї самої моделі, коли земельні ділянки під зеленою зоною чи промисловими об’єктами перетворюються на житлові майданчики шляхом підміни класифікації і зміни функціонального призначення.

    Поки громада готує нові позови, а ДІАМ планує перевірку, забудовник продовжує роботи. На місці колишнього скверу ростуть палі майбутнього 26-поверхового “багатофункціонального комплексу” — символа безсилля громади перед черговим київським хмарочосом.

  • Бюрократія чи саботаж: чому Київ не отримує мобільні укриття

    Бюрократія чи саботаж: чому Київ не отримує мобільні укриття

    Начальник Київського міського військового адміністративного управління (КМВА) Тимур Ткаченко заявив, що директор Департаменту фінансів КМДА Володимир Репік навмисно зриває розгортання системи мобільних укриттів у Києві. За його словами, саме за підписом цього посадовця районні державні адміністрації отримали роз’яснення, де зазначалося, що закупівлі мобільних укриттів мають здійснювати виключно апарати РДА.

    «Це бомба, яку фінансисти мерії свідомо підкладають під райони, адже апарати нічого, крім паперу, кнопок і комп’ютерів, не купують», – написав Ткаченко у Телеграмі.

    Очільник КМВА підкреслив, що закупівлями інженерних споруд повинні займатися структурні підрозділи КМДА, які мають підготовлених фахівців у сфері закупівель і добре розбираються у будівельних конструкціях.

    Володимир Репік підпорядковується заступникові голови КМДА Петру Пантелеєву, а обидва чиновники призначаються мером Києва Віталієм Кличком і перебувають під його контролем. За словами Ткаченка, вони усвідомлюють свої дії і навмисно блокують появу мобільних укриттів, хоча раніше мер презентував їх як особисту перемогу.

    Ситуація викликає занепокоєння серед керівництва КМВА та голів районних адміністрацій, оскільки через бюрократичні перепони терміни розгортання системи безпечних укриттів значно затягуються.

  • Новою начальницею управління туризму КМДА стала Лія Корнієнко, яка живе на пенсію батьків

    Новою начальницею управління туризму КМДА стала Лія Корнієнко, яка живе на пенсію батьків

    Київський міський голова Віталій Кличко призначив раніше безробітну Лію Корнієнко на посаду начальниці управління туризму та промоцій КМДА.

    За інформацією джерела, Лія Корнієнко є протеже заступниці голови КМДА Марини Хонди.

    Згідно поданої декларації, Лія Корнієнко до отримання посади ніде не працювала та жила “на пенсію батьків”. Також в декларації Корнієнко вказала авто свого батька  CITROEN C-ELYSEE, придбане ще в 2013 році.

    Варто відзначити, що фактичний куратор Лії Корнієнко заступниця голови КМДА Марина Хонда є фігурантом гучних корупційних скандалів пов’язаних з розкраданням 149 мільйонів гривень з бюджету столиці.