Gorchitsa.info

Позначка: КМДА

  • Проїзд у Києві злетить до 30 грн: названо дату та нові ціни

    Проїзд у Києві злетить до 30 грн: названо дату та нові ціни

    У Києві остаточно затвердили різке підвищення вартості проїзду в комунальному громадському транспорті. Від середи, 15 липня 2026 року, одна разова поїздка в метро, автобусі, трамваї, тролейбусі або фунікулері коштуватиме 30 гривень замість нинішніх восьми. Таким чином, базовий тариф зросте одразу у 3,75 раза.

    Відповідне розпорядження №145 від 7 липня оприлюднили на офіційному порталі Києва. У КМДА заявили, що документ пройшов передбачені законодавством процедури, включно з консультаціями з громадськістю та профспілками. Нові правила поширюватимуться на комунальний транспорт столиці, який працює у звичайному режимі руху.

    Найбільше подорожчання відчують пасажири, які купують разові квитки або поповнюють транспортну картку лише на кілька поїздок. За одну поїздку доведеться віддати 30 гривень. Для людей, які регулярно користуються столичним транспортом і завантажують на картку більше поїздок, запроваджують систему поступових знижок.

    Вартість однієї поїздки залежатиме від розміру придбаного пакета:

    • від 1 до 9 поїздок — 30 гривень;
    • від 10 до 19 — 28,90 гривні;
    • від 20 до 29 — 27,80 гривні;
    • від 30 до 39 — 26,60 гривні;
    • від 40 до 49 — 25,50 гривні;
    • 50 поїздок — 25 гривень.

    Отже, навіть за максимальної знижки поїздка коштуватиме більш ніж утричі дорожче за чинний тариф. Максимально на транспортну картку можна буде одночасно завантажити 50 поїздок, а загальний ліміт поповнення становитиме 100 поїздок.

    Скільки коштуватимуть місячні проїзні

    Для пасажирів, які щодня їздять на роботу або навчання, залишають місячні проїзні з фіксованою кількістю поїздок. У такому разі фактична ціна однієї поїздки буде нижчою, ніж при звичайному поповненні транспортної картки.

    Проїзні коштуватимуть:

    • 46 поїздок — 1088 гривень, або близько 23,65 гривні за одну;
    • 62 поїздки — 1463 гривні, або близько 23,60 гривні;
    • 92 поїздки — 2156 гривень, або близько 23,43 гривні;
    • 124 поїздки — 2888 гривень, або близько 23,29 гривні.

    Під час громадського обговорення міська влада також переглянула ціну безлімітного місячного квитка. Спочатку його пропонували продавати за 4875 гривень, однак остаточну вартість зменшили на 25% — до 3656 гривень. Цей квиток діятиме в метро, автобусах, трамваях, тролейбусах і фунікулері без обмеження кількості поїздок.

    Для гостей Києва запровадять окремі короткострокові безлімітні квитки. Проїзний на 24 години коштуватиме 375 гривень, на 48 годин — 563 гривні, а на 72 години — 750 гривень.

    Що буде зі старими поїздками по 8 гривень

    Кияни ще мають можливість придбати поїздки за старою ціною. Усі поїздки, завантажені на транспортну картку до 14 липня включно, можна буде використовувати до 14 вересня 2026 року.

    Після цієї дати невикористані поїздки не згорять. Їхню вартість автоматично переведуть у грошовий еквівалент і зарахують на баланс транспортної картки. Надалі ці кошти можна буде витрачати на оплату проїзду вже за новими тарифами.

    Це означає, що пасажири можуть завчасно поповнити картку за чинною ціною, однак фактично скористатися такими поїздками зможуть лише протягом двох місяців після запровадження нового тарифу.

    Коли з’явиться пересадковий квиток

    Ще одним нововведенням стане єдиний пересадковий квиток. Його планують запровадити орієнтовно з 1 серпня. Він коштуватиме 60 гривень і дозволятиме протягом 90 хвилин необмежену кількість разів пересідати між різними видами комунального громадського транспорту.

    Наприклад, пасажир зможе скористатися автобусом, потім метро, а далі трамваєм, не купуючи окремий квиток на кожну пересадку. Головна умова — вкластися у 90 хвилин після першої валідації.

    Водночас для людей, які роблять лише одну або дві короткі поїздки, такий квиток може виявитися невигідним, адже його ціна дорівнює вартості двох разових поїздок.

    Які пільги залишаться

    У КМДА запевняють, що право на пільговий проїзд для визначених категорій населення збережеться. Безкоштовно продовжать їздити, зокрема, пенсіонери, учасники бойових дій, люди з інвалідністю та інші категорії, передбачені законодавством і міськими програмами.

    Студенти оплачуватимуть 50% вартості місячних проїзних. Для школярів безкоштовний проїзд діятиме протягом навчального року. Під час літніх канікул учні сплачуватимуть 25% повної вартості. За даними міської влади, пільговим проїздом у столиці можуть користуватися близько 1,1 мільйона жителів.

    Чому проїзд дорожчає так різко

    У КМДА пояснюють підвищення тим, що тариф у Києві не переглядали з 2018 року. За цей період суттєво зросли витрати транспортних підприємств на електроенергію, дизельне пальне, заробітні плати, запчастини, ремонт рухомого складу та обслуговування інфраструктури.

    За даними міської влади, витрати метрополітену на оплату праці зросли на 61,7%, а на електроенергію — на 66,9%. У «Київпастрансу» витрати на паливо збільшилися на 74,8%, а на ремонт і технічне обслуговування — на 63,3%. Одночасно пасажиропотік комунального транспорту зменшився приблизно на 42% порівняно з показниками, які враховувалися під час попереднього перегляду тарифів.

    У КМДА стверджують, що економічно обґрунтована вартість поїздки у 2026 році є ще вищою: 64,60 гривні в метро та 44,14 гривні в наземному транспорті. Тариф у 30 гривень міська влада називає компромісним і таким, що лише частково покриває реальні витрати транспортних підприємств.

    Посадовці попереджають, що збереження ціни на рівні восьми гривень вимагало б значного збільшення бюджетних дотацій. За версією КМДА, це могло б зменшити фінансування відновлення енергетичної інфраструктури, підготовки міста до опалювального сезону, ремонту транспорту та підвищення зарплат працівникам галузі.

    Рішення вже викликало обурення

    Плани підвищити тариф спричинили гостру реакцію частини містян, активістів і депутатів Київради. Петиція проти подорожчання швидко зібрала необхідні для розгляду шість тисяч підписів. Критики рішення заявляють, що настільки різке зростання ціни стане серйозним навантаженням для родин, які щодня користуються кількома видами транспорту.

    Для пасажира, який здійснює дві разові поїздки щодня протягом 22 робочих днів, місячні витрати зростуть із 352 до 1320 гривень. За умови купівлі проїзного на 46 поїздок витрати становитимуть 1088 гривень. Тобто навіть найдоступніший регулярний варіант обійдеться приблизно утричі дорожче, ніж за старого тарифу.

    Попри критику, рішення вже оприлюднене, а нова вартість проїзду має почати діяти з 15 липня. Тож у киян залишилося лише кілька днів, щоб поповнити транспортні картки за старою ціною та переглянути, який із нових пакетів або проїзних буде найвигіднішим.

  • Після нічної атаки РФ у Києві змінили маршрути громадського транспорту

    Після нічної атаки РФ у Києві змінили маршрути громадського транспорту

    У Києві після чергової масованої російської атаки в ніч на 11 липня тимчасово змінили роботу громадського транспорту. Через пошкодження інфраструктури та проведення аварійно-відновлювальних робіт частину маршрутів трамваїв, тролейбусів і автобусів було скориговано, а для забезпечення перевезення пасажирів міська влада запустила додатковий тимчасовий автобусний маршрут. Комунальні служби продовжують ліквідовувати наслідки російського обстрілу, тому транспортна ситуація в столиці може змінюватися залежно від перебігу ремонтних робіт.

    Про це повідомила Київська міська державна адміністрація.

    У міській адміністрації зазначили, що тимчасові зміни запроваджено через наслідки масштабної комбінованої атаки Росії, яка сталася вночі 11 липня.

    «Унаслідок масованої атаки в ніч на 11 липня громадський транспорт курсує зі змінами», – йдеться у повідомленні КМДА.

    Найбільших змін зазнало трамвайне сполучення. Через пошкодження інфраструктури рух трамваїв маршруту №8 повністю призупинили. Для того щоб мешканці не залишилися без транспортного сполучення, місто оперативно організувало тимчасовий автобусний маршрут №8Т. Автобуси курсують між станцією метро «Позняки» та вулицею Ялтинською, дублюючи основну частину трамвайного маршруту.

    Також тимчасово змінено схему руху трамваїв маршруту №25. Наразі вони здійснюють перевезення пасажирів лише до станції метро «Бориспільська», не доїжджаючи до кінцевої зупинки.

    Коригування торкнулися й тролейбусного сполучення. Тролейбуси маршруту №27 тимчасово курсують від станції метро «Почайна» до Індустріального шляхопроводу.

    Змінено також роботу автобусних маршрутів №2 та №25. На період ліквідації наслідків атаки вони здійснюють рух лише до вулиці Новопольової.

    У КМДА закликали киян та гостей міста уважно стежити за офіційними повідомленнями щодо роботи транспорту, враховувати тимчасові зміни під час планування поїздок та за можливості заздалегідь перевіряти актуальні маршрути.

    У міській владі наголошують, що рух транспорту буде повністю відновлено після завершення необхідних ремонтних робіт, перевірки технічного стану контактної мережі, колій та іншої транспортної інфраструктури, яка могла зазнати пошкоджень внаслідок російського удару.

    Зміни в роботі громадського транспорту стали прямим наслідком чергової масштабної атаки Росії на українську столицю.

    У ніч на 11 липня російські війська вкотре здійснили комбінований удар по Києву, застосувавши, за попередньою інформацією, балістичне озброєння. Повітряна тривога в столиці тривала тривалий час, а сили протиповітряної оборони працювали по ворожих цілях.

    Попри роботу ППО, у кількох районах міста були зафіксовані влучання та падіння уламків, що призвело до руйнувань цивільної інфраструктури, виникнення пожеж та пошкодження об’єктів енергетики.

    За останніми даними, внаслідок нічної атаки постраждали щонайменше десять людей. Серед поранених є дитина. Усіх потерпілих оглянули медики, їм надається необхідна допомога. Інформація про стан постраждалих та можливе збільшення кількості потерпілих уточнюється.

    Одним із найбільш постраждалих став Святошинський район столиці. Там, за попередньою інформацією, сталося влучання у нежитлову будівлю. Внаслідок удару виникли руйнування, на місці працюють рятувальники, вибухотехніки, поліцейські та комунальні служби.

    У Дарницькому районі внаслідок атаки виникла пожежа на трансформаторній підстанції. Енергетики оперативно приступили до ліквідації аварії та відновлення електропостачання, щоб мінімізувати можливі перебої для мешканців району.

    У Солом’янському районі російська атака спричинила займання триповерхової офісної будівлі. Пожежно-рятувальні підрозділи ДСНС оперативно прибули на місце, локалізували займання та проводять остаточну ліквідацію наслідків.

    У Дніпровському районі було зафіксовано сильне задимлення на території нежитлової забудови. Фахівці встановлюють причини виникнення пожежі та оцінюють масштаби пошкоджень.

    Після завершення повітряної тривоги в усіх районах міста до роботи приступили аварійно-відновлювальні служби. Комунальники очищають проїжджу частину від уламків, прибирають пошкоджені конструкції, перевіряють стан дорожнього покриття, контактної мережі громадського транспорту, електромереж та інших елементів міської інфраструктури.

    Окрему увагу приділяють перевірці стану трамвайних колій, контактних мереж та тягових підстанцій, оскільки навіть незначні пошкодження можуть становити загрозу для безпечного руху електротранспорту.

    У КМДА наголошують, що тимчасові обмеження є вимушеним заходом, спрямованим насамперед на забезпечення безпеки пасажирів та працівників транспортної галузі. Після завершення всіх технічних перевірок і відновлення пошкодженої інфраструктури маршрути поступово повернуть до звичайної схеми руху.

    Міська влада також закликає киян уважно стежити за сигналами повітряної тривоги та під час їх оголошення негайно прямувати до найближчих укриттів, адже загроза нових російських ударів по столиці залишається високою. Тим часом екстрені служби продовжують працювати в посиленому режимі, ліквідовуючи наслідки нічної атаки та забезпечуючи безперервну роботу критично важливої міської інфраструктури.

  • Проїзд у громадському транспорті Києва подорожчає з 15 липня

    Проїзд у громадському транспорті Києва подорожчає з 15 липня

    У Києві з 15 липня 2026 року офіційно почнуть діяти нові тарифи на проїзд у комунальному громадському транспорті. Відповідне розпорядження вже підписав міський голова столиці Віталій Кличко. Таким чином, попри тривалі громадські дискусії, масове невдоволення киян та результати публічного обговорення, під час якого абсолютна більшість учасників висловилася проти підвищення вартості проїзду, міська влада остаточно затвердила нові ціни.

    Про це повідомила громадська організація «Пасажири Києва», яка оприлюднила інформацію про підписане мером столиці розпорядження.

    У громадській організації звернули увагу, що документ було підписано ще 7 липня, хоча офіційні комунікації Київської міської державної адміністрації до останнього створювали враження, що рішення ще перебуває на стадії погодження.

    За словами активістів, цього ж дня комунальний телеканал «Київ» із посиланням на КМДА повідомляв, що остаточне погодження документів ще очікується. Водночас саме розпорядження вже мало підпис міського голови.

    «Цікаво, що сьогодні комунальний канал “Київ” з посиланням на КМДА писав, що нібито очікується погодження, але розпорядження датоване ще 7 липня. Кличко підписав розпорядження про підвищення тарифів без змін», – зазначили в організації.

    Йдеться про розпорядження Київської міської державної адміністрації «Про встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху».

    Документ регулює нові тарифи на користування усім комунальним транспортом столиці — метро, автобусами, трамваями, тролейбусами та фунікулером.

    Відповідно до затверджених змін, разова поїздка коштуватиме 30 гривень.

    Також суттєво зміниться вартість усіх основних видів проїзних квитків.

    Зокрема, проїзний на 46 поїздок коштуватиме 1088 гривень, а безлімітний місячний проїзний — 4875 гривень.

    Таким чином, вартість користування громадським транспортом для тих, хто регулярно пересувається містом, помітно зросте.

    У громадській організації «Пасажири Києва» наголошують, що найбільше запитань викликає не лише сам рівень тарифів, а й механізм їх застосування.

    За словами активістів, міська влада фактично не змінила принципи оплати пересадок у наземному транспорті, що й надалі створюватиме додаткове фінансове навантаження на пасажирів.

    Зокрема, у Київському метрополітені після оплати разового квитка пасажир може здійснювати необмежену кількість пересадок між лініями та проїхати практично через усе місто без повторної оплати.

    Натомість у наземному транспорті ситуація залишається принципово іншою.

    Якщо пасажиру потрібно змінити автобус, тролейбус або трамвай, кожна така пересадка вважається новою поїздкою і потребує окремої оплати.

    При цьому правило поширюється навіть на маршрути, які фактично є продовженням один одного.

    У громадській організації навели приклад автобусного маршруту №7, який має порівняно невелику довжину, однак навіть у цьому випадку пасажири змушені оплачувати нову поїздку після пересадки.

    «При цьому в трамваях, тролейбусах і автобусах оплачується кожна пересадка, навіть якщо рейс від кінцевої до кінцевої складає лише 15 хвилин», – наголосили представники організації.

    Окрему критику викликала система пересадкового квитка.

    Активісти зазначають, що його вартість фактично відповідає двом окремим разовим поїздкам.

    При цьому заявлена можливість користуватися ним протягом 90 хвилин, на думку експертів, майже не приносить користі пасажирам.

    Причиною є значні інтервали руху наземного транспорту, регулярні затори на дорогах та нестабільний графік руху окремих маршрутів.

    Через це за відведений проміжок часу більшість пасажирів фізично не встигає здійснити більше двох поїздок.

    «Пересадковий квиток залишається по вартості як дві разові поїздки, хоча за ті 90 хвилин, враховуючи інтервали наземного транспорту і затори, ви тільки дві поїздки здійснити і зможете», – наголосили у громадській організації.

    Дискусія щодо підвищення тарифів триває у столиці вже кілька місяців.

    Ще навесні Київська міська державна адміністрація винесла питання на громадське обговорення.

    Воно завершилося 1 червня 2026 року.

    За офіційною інформацією, 96% учасників висловилися проти підвищення вартості проїзду.

    Попри таку позицію громадськості міська влада не відмовилася від своїх намірів.

    Пізніше була також зареєстрована електронна петиція із вимогою скасувати підвищення тарифів.

    Її автори наголошували, що нові ціни стануть додатковим фінансовим навантаженням для жителів столиці в умовах війни, економічної нестабільності та постійного зростання вартості життя.

    Однак Київська міська державна адміністрація відмовилася підтримати цю ініціативу.

    У мерії пояснили, що рішення про перегляд тарифів є вимушеним.

    За словами міського голови Віталія Кличка, навіть після підвищення вартості проїзду комунальний транспорт залишатиметься збитковим і продовжить фінансуватися за рахунок міського бюджету.

    Мер пояснив, що реальна собівартість перевезення одного пасажира у столичному метро вже наблизилася до 60 гривень, тоді як у наземному транспорті становить приблизно 50 гривень.

    Таким чином, навіть тариф у 30 гривень покриватиме лише частину реальних витрат транспортних підприємств.

    За словами Кличка, значне зростання собівартості перевезень пов’язане з кількома чинниками.

    Серед них — підвищення вартості електроенергії, дизельного пального, запасних частин, матеріалів для ремонту рухомого складу, зростання заробітних плат працівників транспортної сфери, а також збільшення витрат на утримання інфраструктури.

    Окремим фактором залишаються наслідки повномасштабної війни, через які міський бюджет змушений одночасно фінансувати як транспортну систему, так і заходи безпеки, ліквідацію наслідків російських обстрілів, підтримку критичної інфраструктури та соціальні програми.

    Водночас транспортні експерти наголошують, що підвищення тарифів саме по собі не вирішить системних проблем столичного транспорту.

    На їхню думку, разом із переглядом цін необхідно модернізувати систему пересадок, скорочувати інтервали руху, оновлювати рухомий склад, збільшувати кількість громадського транспорту на маршрутах та впроваджувати сучасні тарифні моделі, які дозволять пасажирам здійснювати безкоштовні пересадки протягом певного часу.

    Представники громадських організацій також звертають увагу, що у багатьох європейських містах система єдиного квитка дозволяє користуватися різними видами транспорту протягом визначеного часу без повторної оплати, тоді як у Києві пересадка між автобусами, тролейбусами та трамваями фактично прирівнюється до нової поїздки.

    Попри критику з боку громадськості, результати громадських консультацій та електронні петиції, рішення про підвищення тарифів уже ухвалене й набуде чинності 15 липня 2026 року.

    Від цього дня всі пасажири комунального громадського транспорту столиці оплачуватимуть проїзд за новими тарифами, а міська влада розраховує, що додаткові надходження допоможуть частково компенсувати витрати транспортної галузі та забезпечити її стабільну роботу в умовах воєнного часу.

  • За сприяння людей Кличка продовжується зведення 80-метрового ЖК біля Лаври в інтересах росіян

    За сприяння людей Кличка продовжується зведення 80-метрового ЖК біля Лаври в інтересах росіян


    В столиці продовжується зведення 25-поверхового житлового комплексу біля Києво-Печерської лаври в інтересах бізнес-структур з російським бекграундом.

    Як повідомляє памʼяткозахисник Дмитро Перов, Київська міська військова адміністрація відхилила петицію з вимогою зупинити зведення зведення 80-метрового ЖК біля Києво-Печерської лаври.

    За словами Дмитра Перова, відмову пояснили тим, що містобудівні умови на забудову ділянки на вулиці Князів Острозьких, 43/11 видали законно. В адміністрації визнають: за правилами в історичному центрі можна будувати не вище 8 поверхів. Однак забудовник ще у 2020 році через суд скасував це обмеження і домігся дозволу на зведення 25-поверхівки.

    Нагадаємо, петиція із закликом зупинити будівництво 80-метрового хмарочоса на Печерську набрала понад 6000 голосів за тиждень.

    Водночас, як ми писали раніше, рух петиції про заборону зведення 80-метрового хмарочоса в буферній зоні об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – Києво-Печерської лаври заблокував керівник патронажної служби мера Києва Олексій Комаров.

    Через Олексія Комарова зокрема передавали вказівки профільним департаментам КМДА “не втручатися”. Зокрема, саме Комаров не дав Департаменту охорони культурної спадщини втрутитися в ситуацію незважаючи на значний суспільний резонанс та заблокував петицію про зупинку забудови.

    Нагадаємо, після відходу низки ключових фігур із команди мера внаслідок скандалів Комаров фактично почав керувати всіма структурами адміністрації Кличка та Київради, без Комарова жоден документ не потрапляє на підпис до мера і потрапити на прийом неможливо.

    Також Олексій Комаров має репутацію людини, яка торгує дозволами на будівництво та збирає “хабарі для Віталія Кличка”. Зокрема, в даному контексті Комаров згадується на “плівках Комарницького”, а в профільних ТГ каналах обговорюються розцінки на його послуги в мерії.

  • Екологічна катастрофа на Оболоні: що відбувається з озером після російської атаки

    Екологічна катастрофа на Оболоні: що відбувається з озером після російської атаки

    У Києві триває масштабна операція з ліквідації наслідків екологічної аварії, яка виникла після масованого російського комбінованого удару по столиці в ніч на 2 липня. Столичні комунальні служби, рятувальники ДСНС та екологи вже вилучили з озера Кирилівського в Оболонському районі 65 тонн нафтосуміші, що потрапила у водойму після пошкодження промислового об’єкта. За даними Київської міської державної адміністрації, забруднення вдалося локалізувати, а постійний моніторинг не виявив потрапляння нафтопродуктів до річки Почайна, тож безпосередньої загрози для акваторії Дніпра наразі немає.

    У Департаменті захисту довкілля та адаптації до змін клімату КМДА пояснили, що забруднення виникло після пошкодження внаслідок російського удару одного з промислових об’єктів. Нафтопродукти через систему дощової каналізації потрапили до струмка Сирець, а звідти – до озера Кирилівського, яке входить до каскаду озер Опечень. Саме оперативна реакція рятувальників дозволила не допустити поширення забруднення на інші водойми столиці.

    За інформацією міської влади, фахівці ДСНС уже відкачали 65 тонн нафтосуміші, що становить приблизно 45,5 кубічного метра забруднених речовин. Для очищення акваторії цілодобово працюють дев’ять плавучих скімерів – спеціальних установок, які збирають нафтову плівку з поверхні води. Попередньо фахівці прогнозують, що роботи зі збору основної маси нафтопродуктів триватимуть ще близько п’яти днів, після чого розпочнеться наступний етап очищення водойми.

    Одним із ключових завдань стало недопущення поширення забруднення за межі Кирилівського озера. Для цього рятувальники встановили чотири системи бонових загороджень, які локалізували нафтову пляму приблизно на третині площі водойми. Такий підхід не лише обмежив розповсюдження нафтопродуктів, а й дозволив рибі та іншим мешканцям водойми частково переміститися до менш забруднених ділянок.

    Особливу увагу приділено захисту сусідніх водойм. Пропускну споруду між озерами Кирилівське та Йорданське повністю перекрили боновими загородженнями, а також додатково обробили спеціальними сорбентами. Це має запобігти потраплянню нафтової плівки до інших водойм навіть у разі сильного вітру чи зміни погодних умов. Крім того, регулярні лабораторні дослідження показують, що у річці Почайна нафтопродукти не виявлені, а отже загрози подальшому потраплянню забруднення до Дніпра нараззі немає.

    За даними Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, масштаб екологічної аварії є значним. Попередні розрахунки свідчать, що після російської атаки до Кирилівського озера потрапило понад 350 тонн нафтопродуктів та паливної емульсії. Основну частину розливу вдалося локалізувати ще на підходах до водойми, однак уникнути потрапляння частини пального у воду не вдалося. Саме тому до ліквідації наслідків залучили не лише ДСНС і комунальні служби, а й Державну екологічну інспекцію, профільне міністерство та науковців.

    Фахівці КП «Плесо» здійснюють постійний екологічний моніторинг стану води. За їхніми даними, нафтопродукти поки що перебувають переважно на поверхні, тому ризик проникнення забруднення у підземні води оцінюється як низький. Водночас через випаровування паливно-мастильних матеріалів мешканцям прилеглих районів рекомендують за можливості не відкривати вікна та уникати тривалого перебування поблизу берегової лінії озера до завершення аварійних робіт.

    Екологи вже фіксують окремі випадки загибелі риби, птахів та інших представників водної фауни, однак, за даними КМДА, масового мору наразі не спостерігається. До оцінки стану екосистеми долучили фахівців Інституту гідробіології Національної академії наук України. Після завершення аварійного очищення планується реалізувати комплекс заходів із відновлення водойми. Серед них – аерація води, додатковий екологічний моніторинг та поступове штучне зариблення озера після стабілізації екологічної ситуації.

    У міській адміністрації нагадують, що Кирилівське озеро є технічною водоймою, де купання було заборонене ще до виникнення надзвичайної ситуації. Після забруднення нафтопродуктами заборона залишається чинною. Також до кінця літа повністю заборонено рибальство та будь-яке використання водойми, доки не завершаться роботи з очищення та не буде підтверджено безпечний екологічний стан.

    Фахівці наголошують, що ліквідація наслідків аварії триватиме ще певний час навіть після збору основної маси нафтопродуктів. Наступним етапом стане обробка поверхні води спеціальними сорбентами, які зв’яжуть залишки нафтової плівки для її подальшого механічного видалення. Лише після цього можна буде перейти до довготривалого відновлення екосистеми та остаточно оцінити масштаб шкоди, завданої російською атакою довкіллю столиці.

  • “Де Ленін упав, стоятиме Мазепа”: у Києві готують архітектурний конкурс для нового монумента

    “Де Ленін упав, стоятиме Мазепа”: у Києві готують архітектурний конкурс для нового монумента

    Офіс президента провів першу нараду щодо встановлення пам’ятника гетьману Іванові Мазепі в центрі Києва — на місці, де до грудня 2013 року стояв пам’ятник Леніну. Ініціативу наприкінці червня озвучив президент Володимир Зеленський, запропонувавши встановити монумент на початку бульвару Тараса Шевченка, навпроти Бессарабського ринку.

    За повідомленнями медіа, до обговорення вже долучили представників Офісу президента, Верховної Ради, уряду та київської влади. На нараді йшлося не лише про сам пам’ятник, а й про облаштування громадського простору навколо нього, підготовку архітектурного конкурсу, громадські слухання та залучення експертів. Остаточні параметри проєкту ще не затверджені.

    Ситуація стала політично чутливою через позицію столичної влади. Ще кілька днів тому мер Києва Віталій Кличко заявляв, що КМДА не отримувала офіційних звернень щодо встановлення пам’ятника Мазепі, а про саму ідею він дізнався з медіа. Кличко також наголошував, що місто діятиме за передбаченою законом процедурою.

    До президентської ініціативи на цьому місці міська влада розглядала інший варіант оновлення простору — фонтан. Візуалізацію такого проєкту презентували ще навесні, а у ЗМІ повідомлялося, що фінансування могла взяти на себе власниця фармацевтичної компанії “Фармак” Філя Жебрівська.

    Зеленський, анонсуючи монумент, наголосив на символізмі локації: місце падіння Леніна під час Революції Гідності має стати простором української історичної пам’яті. Президент назвав Івана Мазепу видатним державним і військовим діячем та заявив, що його постать заслуговує на повноцінний пам’ятник у столиці.

    Тепер головне питання — як саме Київ юридично й архітектурно оформить це рішення. Попереду мають бути урядові рішення, конкурс проєктів, обговорення з архітекторами та громадськістю. Але політичний сигнал уже зрозумілий: ініціатива рухається з Банкової, а місто фактично долучається до процесу, який уже запущений.

  • Скандальну забудову біля Лаври від КМДА лобіював Олексій Комаров

    Скандальну забудову біля Лаври від КМДА лобіював Олексій Комаров

    Зведення 23-поверхового будинку заввишки до 80 метрів на перетині вулиць Цитадельної та Князів Острозьких, що фактично перекрило б краєвид на Велику Лаврську дзвіницю, відбувалось в інтересах бізнесменів з російським бекграундом, а на рівні КМДА питання курував начальник  патронажної служби мера Олексій Комаров.

    Через Олексія Комарова передавали вказівки профільним департаментам КМДА “не втручатися”. Зокрема, саме Комаров не дав Департаменту охорони культурної спадщини втрутитися в ситуацію незважаючи на значний суспільний резонанс та заблокував петицію про зупинку забудови.

    Нагадаємо, після відходу низки ключових фігур із команди мера внаслідок скандалів Комаров фактично почав керувати всіма структурами адміністрації Кличка та Київради, без Комарова жоден документ не потрапляє на підпис до мера і потрапити на прийом неможливо.

    Також Олексій Комаров має репутацію людини, яка торгує дозволами на будівництво та збирає “хабарі для Віталія Кличка”. Зокрема, в даному контексті Комаров згадується на “плівках Комарницького”, а в профільних ТГ каналах обговорюються розцінки на його послуги в мерії.

  • Російський слід в незаконній забудові біля Печерської Лаври

    Російський слід в незаконній забудові біля Печерської Лаври

    В Печерському районі столиці, на перетині вулиць Цитадельної та Князів Острозьких  розпочалось зведення 23-поверхового будинку заввишки до 80 метрів, щоб фактично перекрило краєвид на Велику Лаврську дзвіницю, яка знаходиться за 800 метрів звідти.

    Кінцевими бенефіціарами забудови вважаються Сергій Льовочкін та пов’язаний з РФ бізнесмен Сергій Цюпко, а легалізацією проекта займався керівник апарату КМДА Олексій Комаров, у відношенні якого СБУ проводить перевірку на предмет його зв’язків з РФ.

    ФОТО:  Російський прапор на огорожі скандального будівництва на фоні Лаври

    До зведення багатоповерхівки має відношення ТОВ “Будінвестиції”, з яким пов’язують уроженця Сумщини Сергія Вікторовича Цюпко 1963 р.н., який раніше контролював активи у банківській, ювелірній та будівельній сферах. До 2012 року Сергія Цюпка називали власником банку “Таврика”, будівельного тресту “Південзахідтрансбуд” та Київського ювелірного заводу.

    ФОТО: Сергій Цюпко має паспорт РФ та бізнес в Криму, але позиціонує себе як український бізнесмен та меценат

    У 2023 році Центр протидії корупції повідомив, що Сергій Цюпко був зареєстрований як власник бізнесу в окупованому Криму та отримав російський податковий номер. За даними ЦПК, цю інформацію виявили у російському реєстрі юридичних осіб.

    Також повідомлялося, що пов’язана з бізнесменом компанія “Кварцсамоцвіти” отримала спеціальний дозвіл на видобування топазу, берилу, моріону та кварцу в Житомирській області. Сам Сергій Цюпко в офіційній біографії називає себе українським “бізнесменом, меценатом і засновником Музею сучасного мистецтва України”.

    Водночас, Сергій Цюпко міг входити до опікунської ради російського фонду, який підтримує програму будівництва православних храмів у Москві. У матеріалі його ім’я згадується разом із російськими посадовцями та керівниками державних корпорацій.

    Зокрема, Сергій Цюпко входив до складу опікунської ради російського “Фонду підтримки будівництва православних храмів у місті Москві”. Це програма “200 храмів”, яку курує особисто патріарх Кирил Гундяєв. Посада Сергія Цюпко у Фонді вказана як голова правління ВАТ “Київський ювелірний завод”.

    Серед інших, до Ради фонду входять близькі до Володимира Путіна мер Москви Сергій Собянін, голова уряду РФ Михайло Мішустін, глава “Газпрому” Олексій Міллер, глава “Роснефти” Ігор Сєчін, губернатор Санкт-Петербурга Олександр Бєглов та член Ради безпеки РФ Ігор Щоголєв.

    Окремо варто відзначити контакти Цюпка з Єрусалимським патріархом Феофілом III. За даними джерел, цей зв’язок використовується для просування концепції “русского мира” на Близькому Сході та дискредитації ПЦУ.

    ФОТО: Сергій Цюпко отримує нагороду від Єрусалимського патріархату

    Серед інших бенефіціарів скандальної забудови біля Лаври, афілійована з Сергієм Льовочкіним британська GMC ALLIANCE LLP

    За даними британського реєстру Companies House, серед партнерів GMC ALLIANCE LLP громадянин України Микола Косенко, 1967 р.н.. Косенко – багаторічний помічник і керівник юросіб, пов’язаних з Іваном Фурсіним. А Фурсін – молодший партнер Сергія Льовочкіна, колишнього глави Адміністрації Президента Януковича й одного з лідерів забороненої ОПЗЖ.

    Нагадаємо, за даними журналістських розслідувань Сергій Льовочкін, станом на 2023 рік мав чинний дипломатичний паспорт Російської Федерації. Незважаючи на наявність паспорта країни-агресора, бізнес-активи Сергія Льовочкіна досі функціонують в Україні через номінальних власників і заплутані корпоративні ланцюги.

    ФОТО: Сергій Льовочкін станом на 2023 рік мав чинний диппаспорт РФ

    На рівні КМДА лобіював незаконну забудову керівник патронажної служби мера Києва Олексій Комаров.

    Як повідомляють наші джерела в КМДА, це будівництво стало можливим, оскільки його тоді вже контролювали представники адміністрації Віталія Кличка, а наглядачем був керівник патронажної служби Олексій Комаров.

    ФОТО: Олексій Комаров курував незаконну забудову біля Лаври на рівні КМДА

    “Саме через Олексія Комарова передавали вказівки департаментам не втручатися. Саме Комаров не дав Департаменту охорони культурної спадщини втрутитися, а нещодавно не дав ходу петиції, яка набрала необхідну кількість голосів на сайті Київради.

    Після відходу низки ключових фігур із команди мера внаслідок скандалів Комаров фактично почав керувати всіма структурами адміністрації Кличка та Київради.

    З огляду на його зв’язки в правоохоронних органах, він багатьох добре тримає на короткому повідку.

    Фігуранти справи Комарницького його не люблять, бо він був їхнім конкурентом у боротьбі за вплив на мера, і зараз усі питання щодо будівництв вирішуються лише через нього” – зазначає джерело.

    Варто відзначити, що без колишнього міліціонера Олексія Комарова жоден документ не потрапляє на підпис і потрапити на прийом до мера неможливо. Також Олексій Комаров має репутацію людини, яка торгує дозволами на будівництво та збирає “хабарі для Віталія Кличка”. Зокрема, в даному контексті Комаров згадується на “плівках Комарницького”, а в профільних ТГ каналах обговорюються розцінки на його послуги в мерії:

     

    • Розпорядження міського голови – $10к;
    • Договір оренди землі (швидке підписання та нотаріат) – $5к;
    • Рішення Київради (залежно від терміновості) – $2-5к;
    • будь які інші питання з підписом мера Києва – $5-10к.

     

    Нагадаємо,  Олексій Комаров раніше засвітився вряді гучних скандалів, таких як “п’янка у день трауру на дні народженні Поворозника” яка коштувала імениннику посади та наявність у дружини Олексія Комарова – Аліни Комарової нерухомості в РФ.

    Зв’язки  Олексія Комарова з РФ навіть стали приводом для розслідування СБУ, але про результати розслідування громадськість до цього часу не була поінформована.

    В даному контексті цікаві також зв’язки Олексія Комарова російським мільярдером з литовським паспортом Буряком Дмітрієм Аркадійовичем.

    До переходу в КМДА, Комаров працював на Дмітрія Буряка в ТОВ “Княжий Затон”, а з початком роботи в столичній мерії,  ТОВ “Княжий Затон” Дмітрія Аркадійовича починає отримувати чималі куски столичної землі під забудову.

    Наразі під тиском громадськості скандальна забудова біля Лаври була поставлена на паузу, а КМДА видала приписи про зупинку будівництва. Але з урахуванням інтересу росіян до української святині та корумпованості окремих чиновників КМДА, не виключено що найближчим часом будівництво буде відновлено.

  • Київ чекають нові затори: одну з головних магістралей частково перекривають до серпня

    Київ чекають нові затори: одну з головних магістралей частково перекривають до серпня

    Із 29 червня у Києві почали діяти нові обмеження руху транспорту на одній із найважливіших магістралей лівобережної частини столиці. До 1 серпня комунальні служби проводитимуть ремонт асфальтобетонного покриття на проспекті Романа Шухевича, через що водіям доведеться враховувати можливі затори та заздалегідь планувати маршрути. Про початок ремонтних робіт повідомили у Київській міській державній адміністрації з посиланням на комунальну корпорацію «Київавтодор».

    Ремонт триватиме з 29 червня по 1 серпня 2026 року включно. Роботи виконуватимуть щодня з 09:00 до 18:00. У цей час рух транспорту буде обмежений на ділянці від мосту через річку Десенку до вулиці Братиславської у напрямку житлового масиву Троєщина. Повністю перекривати проспект не планують — рух здійснюватиметься посмугово, залежно від місця проведення дорожніх робіт.

    У «Київавтодорі» пояснили, що ремонт виконуватимуть фахівці Деснянського шляхово-експлуатаційного управління. Основне завдання — оновлення асфальтобетонного покриття, яке зазнало значного зношення через інтенсивний автомобільний трафік та сезонні перепади температур. Комунальники зазначають, що такі роботи необхідні для підвищення безпеки руху та продовження строку експлуатації дорожнього покриття.

    Проспект Романа Шухевича є однією з ключових транспортних артерій лівого берега столиці. Саме цією дорогою щодня користуються десятки тисяч автомобілістів, які прямують між Північним мостом, Троєщиною, Вигурівщиною-Троєщиною, Райдужним масивом та іншими районами Києва. Проспект також є складовою Малої окружної дороги, тому навіть часткове звуження проїзної частини може впливати на транспортну ситуацію не лише у Деснянському, а й у Дніпровському районі столиці.

    За інформацією КМДА, обмеження стосуватимуться лише тих ділянок, де безпосередньо працюватиме дорожня техніка. У міру завершення ремонту на окремих відрізках рух відновлюватимуть, після чого роботи переноситимуться на наступну смугу. Такий підхід дозволяє уникнути повного перекриття магістралі, однак істотно знижує її пропускну спроможність у денний час.

    Експерти зазначають, що найбільші труднощі можуть виникати у ранкові та вечірні години пік, коли транспортний потік до Троєщини традиційно є одним із найбільших у столиці. Водіям рекомендують уважно стежити за інформацією навігаційних сервісів, які оперативно враховують дорожні обмеження та допомагають обирати альтернативні маршрути.

    Проспект Романа Шухевича раніше мав назву проспект Генерала Ватутіна. Після перейменування він став однією з найважливіших транспортних магістралей столиці, яка забезпечує сполучення між кількома густонаселеними житловими масивами. До проспекту примикають вулиці Оноре де Бальзака, Петра Вершигори, Райдужна, проспекти Червоної Калини та Воскресенський, а також Керченська площа і вулиця Миколи Кибальчича. Саме тому навіть локальні ремонти на цій ділянці швидко позначаються на русі транспорту в усьому районі.

    Поточний ремонт є частиною масштабної програми оновлення дорожньої інфраструктури Києва. У літній період комунальні служби традиційно проводять найбільший обсяг робіт, адже погодні умови дозволяють якісно укладати нове асфальтобетонне покриття. Паралельно ремонти тривають і на інших об’єктах столиці, зокрема на окремих мостах, шляхопроводах та магістралях.

    У КМДА наголошують, що головна мета робіт — покращення безпеки дорожнього руху та підготовка транспортної інфраструктури до осінньо-зимового сезону. Після завершення ремонту на проспекті Романа Шухевича дорожнє покриття має стати більш стійким до навантажень та погодних умов.

    Комунальна корпорація «Київавтодор» перепросила киян за тимчасові незручності та закликала водіїв враховувати обмеження під час планування поїздок містом. Особливо це стосується тих, хто щодня користується маршрутом у напрямку Троєщини або Північного мосту. За можливості рекомендується виїжджати раніше або обирати альтернативні шляхи об’їзду, щоб уникнути додаткових затримок.

    Часткові обмеження руху на проспекті Романа Шухевича діятимуть до 1 серпня. Протягом цього часу дорожники щоденно ремонтуватимуть асфальтобетонне покриття, а водіям варто бути готовими до ускладнення руху на одній із найбільш завантажених транспортних артерій лівобережного Києва.

  • Київ ризикує не встигнути до зими — Кабмін готує рішення РНБО

    Київ ризикує не встигнути до зими — Кабмін готує рішення РНБО

    Питання підготовки Києва до наступного опалювального сезону найближчим часом буде винесено на розгляд Ради національної безпеки і оборони України, оскільки в уряді висловлюють занепокоєння темпами виконання відповідних робіт у столиці. У Кабінеті міністрів наголошують, що йдеться про критично важливий напрямок, який безпосередньо впливає на енергетичну стійкість міста та здатність пройти зиму в умовах війни та постійних загроз для інфраструктури.

    Про це заявила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко, підкресливши, що уряд бачить необхідність посилення контролю та координації підготовчих процесів у столиці. За її словами, Київ має бути повністю готовий до опалювального сезону, адже від цього залежить не лише комфорт мешканців, а й стабільність функціонування критичної інфраструктури в умовах підвищених ризиків.

    Уряд оцінює поточний стан підготовки як недостатній і фіксує відставання у виконанні низки важливих заходів. У Кабміні зазначають, що мова йде про комплекс робіт, пов’язаних із тепломережами, енергетичною інфраструктурою, резервними системами та загальною готовністю міських служб до пікових навантажень у зимовий період. Водночас наголошується, що наявні затримки необхідно усунути у максимально стислі терміни, оскільки час до початку опалювального сезону обмежений.

    Прем’єр-міністр підкреслила, що Київ має всі необхідні ресурси для належної підготовки, включно з найбільшим серед українських міст бюджетом, технічними можливостями та кадровим потенціалом. Саме тому, на думку уряду, відставання у темпах робіт викликає додаткове занепокоєння і потребує управлінських рішень на найвищому рівні.

    Рішення винести це питання на розгляд РНБО пояснюють необхідністю забезпечити міжвідомчу координацію та прискорити виконання ключових заходів. Очікується, що на рівні Ради національної безпеки і оборони можуть бути ухвалені додаткові організаційні рішення, спрямовані на контроль строків, визначення відповідальних осіб та усунення проблемних ділянок у підготовці столиці до зими.

    У Кабміні також нагадують, що після завершення попереднього опалювального сезону Київ уже розпочав підготовчі роботи в межах затвердженого плану стійкості міста, який був ухвалений Київською міською радою у березні. Водночас уряд вказує, що частина заходів виконується повільніше, ніж передбачалося графіками, що й стало підставою для посилення контролю.

    Окремо підкреслюється, що держава вже спрямувала значні фінансові ресурси на підготовку столиці до зими, зокрема понад 4 мільярди гривень. Ці кошти мали бути використані для модернізації інфраструктури, підготовки тепломереж, посилення енергетичної системи та інших заходів, необхідних для стабільного проходження опалювального сезону.

    Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба раніше також звертав увагу на проблеми в плануванні підготовки, наголошуючи на відсутності затвердженого комплексного документа щодо стійкості Києва на зиму. На його думку, це ускладнює системне управління процесами та не дозволяє повною мірою оцінити готовність міської інфраструктури до можливих кризових сценаріїв.

    Фактично ситуація навколо підготовки Києва до зими набуває міжвідомчого характеру і виходить на рівень національної безпеки. В уряді підкреслюють, що в умовах повномасштабної війни стабільне функціонування систем теплопостачання та енергетики столиці є одним із ключових елементів стійкості держави загалом.

    Очікується, що після розгляду питання на РНБО можуть бути ухвалені рішення, які посилять контроль за виконанням підготовчих робіт, пришвидшать координацію між центральною та місцевою владою, а також дозволять уникнути потенційних ризиків у разі ускладнення енергетичної ситуації під час опалювального сезону.