Позначка: когнітивні розлади

  • Чому регулярний сон може бути кращим за будь-які вітаміни для мозку

    Чому регулярний сон може бути кращим за будь-які вітаміни для мозку

    Поганий сон — це не просто втома та дратівливість. Нове дослідження вчених із Каролінського інституту у Швеції показало, що хронічний недосип здатен робити мозок старшим за його реальний біологічний вік — інколи майже на рік. Це відкриття підкреслює, наскільки критично важливою є гігієна сну для збереження когнітивного здоров’я.

    Як нестача сну впливає на мозок

    У дослідженні взяли участь 27 тисяч людей віком від 40 до 70 років. Усі учасники пройшли МРТ-дослідження, а їхні знімки проаналізували за допомогою штучного інтелекту. На основі понад 1000 маркерів — таких як товщина кори мозку, стан судин та об’єм сірої речовини — вчені визначали «біологічний вік» мозку.

    Ті, хто мав порушення сну, демонстрували ознаки передчасного старіння мозку. У середньому, їхній мозок виглядав на рік старшим за хронологічний вік. Найбільше негативно впливали пізнє засинання та коротка тривалість сну.

    Що вважається поганим сном

    Дослідники оцінювали сон за п’ятьма критеріями:

    • хронотип (час засинання і пробудження),

    • тривалість сну,

    • безсоння,

    • хропіння,

    • денна сонливість.

    На основі цих показників учасників розподілили на три групи: зі здоровим, проміжним та поганим сном. Зниження якості сну на один бал відповідало «постарінню» мозку приблизно на шість місяців.

    Ризики для когнітивного здоров’я

    Мозок, який біологічно старший за паспортний вік, має вищі ризики:

    • когнітивних розладів,

    • деменції,

    • раннього погіршення пам’яті та уваги,

    • навіть передчасної смерті.

    Чи можна зупинити цей процес

    Вчені підкреслюють: хороша новина в тому, що здоровий сон — один із небагатьох факторів, який ми можемо контролювати. Регулярний режим, 7–8 годин сну щоночі, відмова від гаджетів перед сном і тиша у спальні можуть реально «омолодити» мозок і захистити його від вікових змін.

  • Вчені розповіли, коли забудькуватість стає небезпечною для мозку

    Вчені розповіли, коли забудькуватість стає небезпечною для мозку

    З віком кожна людина стикається з певними проблемами пам’яті: іноді важко згадати ім’я сусідської собаки або назву улюбленого фільму. Це нормальний процес, пояснюють фахівці, адже з 30 років мозок поступово починає зменшуватися у розмірах, а швидкість обробки інформації — знижуватися.

    Як зазначила нейропсихолог Еліз Каккапполо, такі зміни зазвичай не є приводом для занепокоєння. Однак інколи симптоми виходять за межі вікової норми — тоді йдеться про деменцію.

    За словами експертки, головна відмінність між звичайною забудькуватістю та хворобою — частота й системність проявів. Якщо проблеми з пам’яттю чи орієнтацією починають впливати на повсякденне життя, це вже серйозний сигнал.

    Основні ознаки деменції включають:

    • постійну втрату здатності запам’ятовувати нову інформацію;

    • труднощі з управлінням фінансами і виконанням абстрактних завдань;

    • дезорієнтацію навіть у знайомих місцях;

    • плутанину з часом, порою року чи навіть роком;

    • проблеми із зором, оцінкою відстаней і кольорів;

    • неможливість підібрати правильні слова чи завершити речення;

    • постійну втрату речей без можливості пригадати, де вони можуть бути.

    Фахівці наголошують: забути ключі чи ім’я знайомого — це нормально. Але коли симптоми стають системними, людині варто звернутися до лікаря. Своєчасна діагностика допоможе розпочати терапію і зберегти якість життя.

  • Як зберегти здоров’я мозку: рекомендації НСЗУ

    Як зберегти здоров’я мозку: рекомендації НСЗУ

    Мозок – це головний керівник нашого організму, і його здоров’я погано впливає на пам’ять, концентрацію, настрій та загальне самопочуття. Національна служба здоров’я України (НСЗУ) прийняла ключові поради, які гарантують підтримку мозкової активності та запобігти розвитку когнітивних розладів.

    Мозок є центром управління всього тіла, адже керує такими органами, як серце та легені. Також мозок регулює роботу внутрішніх органів, пам’ять, відчуття, відповідає за наше мислення та мовлення

    – нагадали в НСЗУ.

    В першу чергу варто регулярно звертатися до сімейного лікаря для профілактичних оглядів. Зокрема треба перевіряти артеріальний тиск, рівень цукру та холестерину в крові.

    • також варто вести активний спосіб життя, виконувати фізичні вправи кілька разів на тиждень по 30-60 хвилин;
    • необхідно дотримуватися режиму сну, спати 7-9 годин;
    • важливо лягати спати і прокидатися в один і той самий час;
    • дотримуватися харчового балансу;
    • у раціоні мають бути білки, жири та вуглеводи.

    Уникайте смаженої їжі, алкоголю та паління

    – додали в НСЗУ.
    • Потрібно постійно тренувати мозок.

    У цьому допоможуть читання, вивчення мов і складання пазлів.

    І ніколи не потрібно забувати про позитивне мислення. Зосередженість на хороших емоціях та почуття вдячності можуть змінити сприйняття стресових ситуацій і покращити настрій.

    Вчора, 14 березня, у світі відзначався Всесвітній день сну. Сон є одним з трьох ключових стовпів здоров’я разом із правильним харчуванням і фізичною активністю. У цей день міжнародні медичні організації нагадують людям про проблему недосипання і безсоння та закликають людство до здорового способу життя.