Gorchitsa.info

Позначка: Конгрес США

  • Трамп знову атакує Байдена через Україну: чому цифра $350 млрд стала новою політичною зброєю у США

    Трамп знову атакує Байдена через Україну: чому цифра $350 млрд стала новою політичною зброєю у США

    Президент США Дональд Трамп вкотре різко розкритикував свого попередника Джо Байдена за політику військової підтримки України, заявивши, що попередня адміністрація нібито передала Києву озброєння на суму близько 350 мільярдів доларів без належної компенсації. Ці слова прозвучали під час спілкування з журналістами біля Білого дому, відео якого поширили американські медіа, зокрема CBS News.

    Виступ Трампа став черговим епізодом у серії політичних заяв, які демонструють принципово інший підхід нинішньої адміністрації США до міжнародної допомоги, зокрема у контексті війни Росії проти України. Президент США наголосив, що більше не підтримує практику безкоштовного надання військової допомоги союзникам і вважає, що така політика шкодить національним інтересам країни.

    За словами Трампа, адміністрація Байдена діяла «нерозумно», передаючи значні обсяги військових ресурсів без отримання фінансової компенсації. Він також підкреслив, що його команда змінила підхід: відтепер союзники повинні оплачувати американську зброю та оборонні послуги.

    Водночас ця риторика викликає дискусії серед експертів, адже офіційні дані щодо обсягів допомоги Україні значно відрізняються від озвучених цифр. Згідно з відкритими звітами уряду США та Конгресу, загальний обсяг підтримки України з 2022 року включає не лише військову, а й фінансову, гуманітарну допомогу та кошти на відновлення, і його оцінки суттєво нижчі за заявлені Трампом 350 мільярдів доларів. Аналітики наголошують, що частина цих коштів фактично витрачається всередині США — на виробництво озброєння, підтримку оборонної промисловості та модернізацію армії.

    Однак політичне значення заяви Трампа виходить далеко за межі точності цифр. Вона відображає глибший конфлікт у американській політиці щодо ролі США у світі та підтримки союзників. Республіканська частина політикуму дедалі частіше виступає за скорочення безоплатної допомоги іншим країнам і переорієнтацію ресурсів на внутрішні потреби.

    Заяви Трампа пролунали на тлі загострення міжнародної ситуації, зокрема через конфлікт на Близькому Сході та зростання напруженості навколо Ірану. У цьому контексті президент США також прокоментував стан американських військових запасів, запевнивши, що країна не відчуває дефіциту озброєння, попри активне використання ресурсів у різних регіонах світу.

    «У нас більше зброї, ніж будь-коли», — заявив він, намагаючись розвіяти побоювання щодо можливого виснаження арсеналів. Ця теза важлива з огляду на дискусії в Конгресі США щодо подальшого фінансування оборонних програм і підтримки союзників.

    Окрему увагу Трамп приділив Європейському Союзу, який він навів як приклад «правильного» підходу. За його словами, європейські країни нині оплачують американські оборонні послуги, тоді як попередня адміністрація не вимагала подібної компенсації від України. Така позиція вписується в загальну стратегію Трампа, спрямовану на перерозподіл фінансового навантаження між США та їхніми партнерами.

    Експерти відзначають, що подібна риторика може вплинути на подальший формат підтримки України. Якщо раніше допомога надавалася переважно у вигляді грантів і безповоротних пакетів, то нині дедалі частіше обговорюються варіанти кредитування, спільних програм або комерційних контрактів.

    Для України це означає потенційну зміну умов співпраці зі США. З одного боку, підтримка може зберегтися, але з іншого — вона може стати більш прагматичною та прив’язаною до економічних інтересів обох сторін.

    Політичний контекст також відіграє ключову роль. Заяви Трампа активно використовуються у внутрішній політичній боротьбі в США, де тема допомоги Україні стала одним із маркерів розбіжностей між партіями. Демократи традиційно виступають за продовження підтримки, тоді як частина республіканців закликає до її перегляду.

    Водночас міжнародні партнери США уважно стежать за цією дискусією. Для європейських країн важливо розуміти, чи збережеться стратегічна роль США як гаранта безпеки, чи ж Вашингтон поступово переходитиме до більш ізоляціоністської політики.

    Загалом заява Трампа є частиною ширшого тренду, який свідчить про трансформацію глобальної політики. Питання фінансування безпеки, розподілу витрат і ролі міжнародних союзів стають дедалі більш актуальними на тлі нових геополітичних викликів.

    Для України ця ситуація створює як ризики, так і можливості. З одного боку, зміна підходів у США може ускладнити отримання допомоги, з іншого — стимулює пошук нових форматів співпраці та зміцнення власної оборонної спроможності.

    У підсумку, критика Байдена з боку Трампа є не лише політичним жестом, а й сигналом про можливі зміни у світовій системі безпеки, де економічна доцільність і прагматизм дедалі більше визначатимуть характер міжнародних відносин.

  • У США заявили про можливу військову допомогу Росії Ірану

    У США заявили про можливу військову допомогу Росії Ірану

    Голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Ден Кейн заявив, що американська розвідка та військове керівництво фіксують ознаки можливої взаємодії між Росією та Іраном, яка може стосуватися підтримки у військовій сфері. Про це він сказав під час слухань у Сенаті США, повідомляє The Guardian.

    За словами генерала, США бачать “щось, що відбувається” між Москвою і Тегераном, однак не можуть публічно розкривати характер цих дій через обмеження, пов’язані з безпекою та форматом відкритих слухань у Конгресі.

    «Там, безперечно, щось відбувається», — заявив Кейн, утримавшись від будь-яких деталей щодо можливих поставок або координації дій.

    Його позицію підтримав сенатор-республіканець Роджер Вікер, який очолює профільний комітет Сенату. Він наголосив, що дії Росії можуть бути спрямовані на підрив американських інтересів і посилення позицій Ірану в регіональних конфліктах.

    Заяви американських військових з’явилися на тлі зростання уваги у США до потенційного зближення Росії та Ірану після початку повномасштабної війни проти України та загострення ситуації на Близькому Сході.

    Водночас у політичному керівництві США немає єдиної публічної позиції щодо масштабів цієї взаємодії. Президент Дональд Трамп, коментуючи питання журналістів про можливу допомогу Росії Ірану, відмовився відповідати по суті, назвавши запитання “дурними”.

    У той же час спецпосланець Трампа Стів Віткофф заявляв, що отримував від російської сторони запевнення про відсутність передачі Ірану розвідувальних даних або іншої прямої військової підтримки. Ці заяви фактично демонструють різні підходи всередині американської адміністрації до оцінки ситуації.

    Останніми роками Росія та Іран значно активізували політичні, військові та економічні контакти. Після початку великої війни проти України Москва дедалі частіше співпрацює з Тегераном у сфері оборонних технологій, зокрема щодо безпілотників.

    У Великій Британії міністр оборони Джон Гілі раніше прямо заявляв, що Іран міг запозичити російські підходи до використання ударних дронів типу “Шахед”, які активно застосовуються у бойових діях на Близькому Сході та у війні проти України.

    Окремі західні медіа також повідомляли про поглиблення координації між Росією та Іраном у сфері обміну розвідувальними даними та військових технологій, особливо на тлі операцій США та Ізраїлю в регіоні.

    Хоча офіційні представники США не оприлюднили конкретних доказів прямої військової участі Росії у діях Ірану, у Вашингтоні звертають увагу на кілька тенденцій: збільшення оборонних контактів між країнами, синхронізацію політичних заяв та можливу координацію дій у регіональних конфліктах.

    Американські військові наголошують, що навіть непряма підтримка — у вигляді технологій, розвідданих або координації стратегій — може мати значний вплив на баланс сил на Близькому Сході та глобальну безпекову ситуацію.

    У Конгресі США продовжуються закриті та відкриті слухання щодо ролі Росії та Ірану у міжнародних конфліктах. Військове командування США очікує додаткових аналітичних доповідей, які мають уточнити характер можливих зв’язків між двома країнами.

    Поки що офіційна позиція США залишається обережною: Вашингтон визнає наявність сигналів про активізацію контактів, але не робить публічних висновків про пряме військове партнерство у війні проти США чи їхніх союзників.

  • Пентагон виділив $400 млн допомоги Україні

    Пентагон виділив $400 млн допомоги Україні

    Міністерство оборони США заявило про виділення 400 мільйонів доларів військової допомоги Україні, які були раніше затверджені Конгресом у грудні 2025 року. Про це повідомив глава Пентагону Піт Гегсет, пише Bloomberg.

    За словами очільника оборонного відомства США, відповідне фінансування було офіційно розподілене 28 квітня. Гегсет уточнив, що йдеться про кошти, спрямовані на зміцнення оборонного потенціалу партнерів у Європі, однак не навів деталей щодо конкретного механізму їх використання чи обсягів допомоги, яка безпосередньо призначена для України.

    Йдеться про кошти в рамках Ініціативи сприяння безпеці України (Ukraine Security Assistance Initiative, USAI) — довгострокового механізму підтримки, який передбачає не передачу озброєнь зі складів Пентагону, а укладання контрактів з американськими оборонними компаніями на виробництво нового обладнання для України.

    Сам пакет на 400 млн доларів був включений до Закону про національну оборону США (National Defense Authorization Act), ухваленого Конгресом у грудні 2025 року. Саме ця процедура означає, що фінансування вже було юридично затверджене, але потребувало адміністративного розподілу та запуску контрактних механізмів.

    USAI традиційно вважається одним із ключових інструментів довгострокової військової підтримки України з боку США, оскільки дозволяє не лише передавати наявні ресурси, а й розширювати виробництво озброєнь у США під конкретні потреби Києва.

    Оголошення Пентагону відбулося на тлі гострої критики з боку частини американських законодавців щодо затримки реалізації вже затверджених пакетів допомоги.

    Сенатор-республіканець Мітч Макконнелл, який очолює комітет Сенату з питань оборонних витрат, у своїй статті для The Washington Post заявив, що частина схваленої допомоги Україні фактично не запускалася в роботу протягом кількох місяців після ухвалення рішень Конгресом.

    За його словами, під час запитів до Міноборони США члени комітету з асигнувань не отримали чітких пояснень причин затримок. Він також зазначив, що звернення були адресовані до відділу політики Пентагону, який очолює заступник міністра оборони з політичних питань Елбрідж Колбі.

    Макконнелл нагадав, що Колбі раніше вже фігурував у рішеннях про тимчасове призупинення постачання озброєнь Україні, що викликало додаткові дискусії у Вашингтоні щодо стабільності та передбачуваності військової підтримки.

    У виступі перед комітетом Палати представників 29 квітня Піт Гегсет заявив, що кошти були виділені напередодні — 28 квітня. Він підкреслив, що фінансування спрямоване на посилення оборонних можливостей європейських партнерів США, не деталізуючи, яка частка безпосередньо призначена Україні.

    Фактично, за процедурою USAI, навіть після виділення коштів реальне постачання може займати час, оскільки залежить від укладання контрактів з виробниками, виробничих циклів і логістики.

    Ситуація навколо цього пакета стала черговим елементом внутрішньополітичних дискусій у США щодо темпів підтримки України. Частина законодавців наполягає, що затверджене фінансування має реалізовуватися швидше, з огляду на воєнні потреби Києва.

    Водночас у Пентагоні наголошують на складності процесу оборонних закупівель, який включає виробничі черги, контрактні процедури та необхідність узгодження з оборонними компаніями.

    Пакет у 400 млн доларів є частиною довгострокового механізму підтримки, який дозволяє Україні отримувати більш складні та сучасні системи озброєння, ніж це можливо в межах термінових передач зі складів США.

    Такі програми зазвичай включають артилерійські боєприпаси, системи протиповітряної оборони, засоби зв’язку, радіоелектронної боротьби та інше обладнання, що виробляється під конкретні контракти.

    Очікується, що реалізація цього пакета буде відбуватися поетапно, у міру виконання контрактів між Пентагоном та американськими оборонними компаніями. Водночас політичні дебати у Вашингтоні щодо швидкості та обсягів допомоги Україні, ймовірно, продовжаться, оскільки це питання залишається одним із ключових у відносинах США та їх союзників у НАТО.

  • Пентагон під тиском: Гегсет вперше звітує Конгресу про війну з Іраном

    Пентагон під тиском: Гегсет вперше звітує Конгресу про війну з Іраном

    Міністр оборони США Піт Гегсет у середу вперше з моменту початку війни проти Ірану 28 лютого постане перед Конгресом США, де відповість на запитання законодавців щодо перебігу бойових дій, витрат на оборону та стратегічних пріоритетів Пентагону. Про це повідомляє AP.

    Слухання відбудуться в комітеті Палати представників США з питань збройних сил. Ключовою темою стане проєкт оборонного бюджету на 2027 рік, запропонований адміністрацією.

    Документ передбачає суттєве збільшення військових витрат — до рекордного рівня близько 1,5 трильйона доларів. Це одне з найбільших бюджетних оборонних планувань в історії США.

    Очікується, що Піт Гегсет разом із головою Об’єднаного комітету начальників штабів генералом Деном Кейном будуть аргументувати необхідність масштабної модернізації збройних сил.

    Серед пріоритетів Пентагону різке нарощування виробництва та закупівель безпілотних систем, посилення багаторівневої системи протиракетної та протиповітряної оборони, розвиток військово-морського флоту та інвестиції в технологічну перевагу США у майбутніх конфліктах

    У Пентагоні наголошують, що сучасні війни дедалі більше залежать від дронів, високоточної зброї та цифрових систем управління.

    Окремий блок слухань присвячений війні проти Ірану, яка триває з 28 лютого. Демократи в Конгресі планують поставити низку жорстких запитань щодо ефективності та наслідків військової кампанії.

    Серед тем, які вони підніматимуть:

    • різке зростання вартості війни для американського бюджету
    • виснаження запасів критично важливих боєприпасів і ракет
    • наслідки ударів по цивільній інфраструктурі, зокрема випадки загибелі дітей у школі
    • стратегічна доцільність тривалого військового залучення США

    Демократи також можуть вимагати пояснень щодо того, наскільки США готові протидіяти масованим атакам безпілотників, які активно застосовує Іран. За даними обговорень у Конгресі, частина дронів змогла проникнути через систему оборони та завдати втрат американським військовим.

    Паралельно загострюється політична дискусія щодо повноважень президента США Donald Trump у веденні війни без окремого дозволу Конгресу.

    Демократи намагалися просунути резолюції, які б обмежили можливість продовження бойових дій без схвалення законодавчої влади. Однак ці ініціативи не набрали достатньої підтримки.

    Республіканці загалом заявляють, що довіряють президенту у питаннях національної безпеки. Водночас частина партії наполягає на необхідності швидкого завершення конфлікту, щоб уникнути його затягування і зростання політичних ризиків.

    Соціологічні опитування, проведені наприкінці березня, свідчать, що близько двох третин американців підтримують якнайшвидше завершення війни проти Ірану. Це створює додатковий тиск як на Білий дім, так і на Конгрес.

    Експерти зазначають, що слухання можуть стати важливим політичним випробуванням для адміністрації, оскільки одночасно поєднують три чутливі теми — війну, бюджетні витрати та контроль Конгресу над військовими рішеннями.

    Після початку війни 28 лютого США різко збільшили військову присутність у регіоні та розширили операції проти іранських сил. Це супроводжується зростанням витрат, напруженням у відносинах між гілками влади та активними дискусіями про довгострокову стратегію Вашингтона на Близькому Сході.

    Слухання в Конгресі стануть одним із перших великих публічних звітів керівництва Пентагону щодо перебігу конфлікту та його наслідків для США.

  • Politico: Чарльз III натякнув на Трампа у промові про Україну і НАТО

    Politico: Чарльз III натякнув на Трампа у промові про Україну і НАТО

    Видання Politico заявило, що промова короля Великої Британії Чарльза III перед Конгресом США містила прихований політичний меседж, який може бути адресований позиції президента США Дональда Трампа щодо України та ролі Заходу в системі міжнародної безпеки.

    Йдеться насамперед про частину виступу, де монарх згадав події 11 вересня 2001 року та реакцію Сполучених Штатів і їхніх союзників, що, за оцінкою журналістів Politico, може мати глибший політичний підтекст, ніж просто історичне посилання.

    У своїй промові Чарльз III нагадав, що після терактів 11 вересня вперше в історії була активована стаття 5 договору НАТО, яка передбачає колективну оборону. За його словами, союзники тоді “відгукнулися на заклик США” та діяли разом у найскладніший для Америки період.

    Politico підкреслює, що така згадка не є випадковою, оскільки вона апелює до одного з найважливіших моментів у сучасній історії трансатлантичних відносин. Саме після 11 вересня НАТО вперше застосувало механізм колективної оборони, що стало символом єдності Заходу.

    Журналісти видання вважають, що цей фрагмент промови може бути непрямою відповіддю на публічні заяви Дональда Трампа, який неодноразово ставив під сумнів ефективність і справедливість механізмів НАТО, а також розподіл навантаження між союзниками.

    У матеріалі Politico зазначається, що британські монархи традиційно уникають прямої політичної критики, натомість використовують історичні паралелі, символізм і дипломатичні натяки. У цьому контексті згадка про 11 вересня трактується як “зашифрований меседж”, спрямований на підкреслення ролі НАТО як надійного союзника США.

    Видання прямо пише, що цей елемент промови може розглядатися як “ретельно спрямована відповідь” політичним колам у Вашингтоні, які останнім часом переглядають підходи до міжнародних союзів і підтримки України.

    Окрему увагу Politico приділяє тому, що Чарльз III у тій самій промові провів паралель між подіями 2001 року та сучасною війною Росії проти України.

    Король наголосив, що “сьогодні та сама непохитна рішучість потрібна для захисту України та її найсміливішого народу”, підкреслюючи, що стабільність Європи напряму залежить від єдності Заходу.

    Журналісти видання трактують це як прямий заклик до продовження підтримки Києва, зокрема у контексті політичних дискусій у США щодо обсягів допомоги та довгострокової стратегії щодо війни.

    Politico також наголошує на контрасті між позицією британського монарха і заявами Дональда Трампа, який неодноразово критикував рівень залучення США до підтримки України та роль НАТО в сучасній безпековій архітектурі.

    У матеріалі підкреслюється, що Чарльз III, навпаки, демонструє послідовну підтримку України та має регулярні контакти з українським керівництвом, зокрема з президентом Володимиром Зеленським.

    Таким чином, виступ короля розглядається як чіткий сигнал на користь збереження трансатлантичної єдності.

    Промова в Конгресі США відбулася в межах чотириденного візиту Чарльза III до Сполучених Штатів, який має символічне значення і приурочений до 250-ї річниці незалежності США.

    Візит покликаний підкреслити історичну трансформацію від колишньої колоніальної залежності до сучасного стратегічного партнерства між Лондоном і Вашингтоном.

    За інформацією західних медіа, британська сторона приділяла особливу увагу формату переговорів між Чарльзом III і Дональдом Трампом у Білому домі. Зустріч, за даними джерел, проходила у більш закритому форматі без участі преси, щоб уникнути публічних суперечок.

    Politico також звертає увагу на те, що для Чарльза III тема 11 вересня має особистий і символічний вимір. У межах візиту він планує відвідати меморіальний комплекс 11 вересня у Нью-Йорку, що робить його згадку про ці події у Конгресі ще більш значущою.

    Це, на думку журналістів, підсилює аргумент про те, що монарх свідомо поєднав історичну пам’ять із сучасною політичною реальністю.

    Попри різні інтерпретації, головний меседж промови залишається незмінним — необхідність збереження єдності Заходу перед глобальними загрозами.

    Politico підсумовує, що виступ Чарльза III є прикладом того, як британська монархія може використовувати історичні символи для передачі політичних сигналів, не порушуючи формальної нейтральності.

    У цьому контексті згадка про НАТО, 11 вересня та Україну формує єдиний наратив: без спільних дій союзників неможливо гарантувати безпеку ні Європи, ні США.

  • Чарльз III: підтримка України — ключ до миру

    Чарльз III: підтримка України — ключ до миру

    Король Великої Британії Чарльз III під час виступу в Конгресі США заявив про необхідність збереження “непохитної рішучості” у підтримці України, наголосивши, що саме єдність союзників здатна забезпечити справедливий і тривалий мир на тлі зростаючої глобальної нестабільності.

    Про це повідомляє “Суспільне”, цитуючи ключові тези промови британського монарха.

    У своєму зверненні Чарльз III окреслив сучасний світ як такий, що переживає період глибокої турбулентності — від безпекових криз у Європі до напруженості на Близькому Сході. За його словами, ці процеси вже мають прямий вплив на життя мільйонів людей, підриваючи економічну стабільність, енергетичну безпеку та довіру між державами.

    На цьому тлі король особливо виділив Україну, назвавши її народ “найсміливішими людьми”, які захищають не лише власну державу, а й фундаментальні принципи міжнародного права. Він підкреслив, що підтримка України не може бути ситуативною або обмеженою в часі — вона має залишатися послідовною та рішучою.

    “Саме непохитна рішучість дозволить досягти справедливого і тривалого миру”, — наголосив монарх.

    Значну частину виступу Чарльз III присвятив ролі трансатлантичного партнерства між Великою Британією та США. Він назвав цей союз “унікальним”, підкресливши, що його формування тривало століттями та стало основою сучасної системи міжнародної безпеки.

    Монарх звернувся до історичних витоків цього партнерства, згадавши концепцію Атлантичного союзу, яку розвивав Генрі Кіссінджер, а також бачення 35-го президента США Джона Ф. Кеннеді. За його словами, ця модель співпраці базується на двох ключових стовпах — Європі та Америці — і сьогодні є важливішою, ніж будь-коли раніше.

    Чарльз III наголосив, що саме трансатлантична єдність дозволяє ефективно реагувати на сучасні виклики, включно з військовими загрозами, кібербезпекою та гібридними війнами.

    Окрему увагу король приділив питанням оборони. Він зазначив, що сучасна безпекова ситуація вимагає глибокої трансформації збройних сил і перегляду оборонних стратегій.

    У цьому контексті він підкреслив ключову роль НАТО як основи колективної безпеки. За словами монарха, Альянс залишається центральним механізмом стримування агресії та гарантування стабільності в Євроатлантичному регіоні.

    Чарльз III також нагадав, що Велика Британія вже оголосила про найбільше стабільне збільшення оборонних витрат із часів холодної війни. Це рішення, за його словами, є відповіддю на нові загрози та підтвердженням готовності Лондона брати на себе відповідальність за безпеку союзників.

    У промові монарх звернувся і до власного досвіду служби у Королівському флоті, який він проходив понад пів століття тому. Він підкреслив, що військова служба є невід’ємною частиною традицій британської королівської родини.

    Чарльз III згадав свого батька — принца Філіпа, герцога Единбурзького, який також мав військовий досвід, і наголосив на важливості тяглості цих традицій для формування національної ідентичності та відповідальності перед державою.

    У своєму виступі король не оминув і тему внутрішньополітичної безпеки в США. Він згадав про нещодавню спробу замаху на президента Дональда Трампа та інших представників американського керівництва.

    Монарх рішуче засудив подібні акти, заявивши, що насильство не може бути інструментом політичної боротьби і не повинно підривати демократичні інститути.

    На завершення промови Чарльз III підкреслив, що головною умовою ефективного протистояння сучасним загрозам є єдність союзників. За його словами, лише спільні дії дозволять зберегти міжнародну стабільність, захистити демократичні цінності та забезпечити безпечне майбутнє.

    Виступ у Конгресі США відбувся в межах чотириденного візиту Чарльза III до Сполучених Штатів, приуроченого до 250-ї річниці проголошення незалежності країни. Цей візит має символічне значення і покликаний підкреслити історичну глибину відносин між двома державами.

    Напередодні, 27 квітня, король також висловив підтримку Україні під час заходу, організованого британським послом у США. Його заява стала черговим сигналом послідовної позиції Лондона щодо російсько-української війни.

    Візит відбувався на тлі напруженої безпекової ситуації: Чарльз III прибув до США після інциденту зі стріляниною, що стався напередодні за участі президента Дональда Трампа.

    За інформацією західних медіа, ключова зустріч короля з Трампом у Білому домі відбулася без участі преси. Британська сторона наполягала на такому форматі, щоб уникнути можливих публічних суперечок, подібних до тих, що раніше виникали під час контактів американського лідера з Володимир Зеленський.

    Експерти зазначають, що цей візит і виступ у Конгресі є важливим сигналом про збереження стратегічної єдності Заходу, зокрема у питанні підтримки України, яка залишається ключовим елементом європейської та глобальної безпеки.

  • Візит Чарльза III до США: що насправді стоїть за зустріччю з Трампом і чому це більше, ніж дипломатія

    Візит Чарльза III до США: що насправді стоїть за зустріччю з Трампом і чому це більше, ніж дипломатія

    Король Чарльз III разом із королевою Каміллою 27 квітня розпочав чотириденний державний візит до США, який офіційно має церемоніальний характер, але фактично є частиною складної дипломатичної гри між Лондоном і Вашингтоном, повідомляє Politico. Програма візиту охоплює Вашингтон, Білий дім, Конгрес, Нью-Йорк і Вірджинію, а центральною подією стане зустріч із президентом США Дональдом Трампом.

    Попри офіційні заяви про зміцнення «особливих відносин», сам візит відбувається на тлі напруженості між двома країнами. Останніми місяцями Дональд Трамп неодноразово критикував позицію британського уряду, зокрема щодо війни в Ірані, міграційної політики та енергетичних рішень, пов’язаних із видобутком нафти й газу. Це створило додаткові ризики для традиційного партнерства між США та Великою Британією.

    Саме тому, як зазначають західні медіа, Лондон використовує візит монарха як м’який дипломатичний інструмент для зниження напруги. Розрахунок робиться не лише на політичні переговори, а й на особистий фактор — відомо, що Трамп позитивно ставиться до британської монархії і особисто до Чарльза III. У британській столиці розглядають це як можливість налагодити діалог там, де офіційна дипломатія дає збій.

    Візит також проходить у складному безпековому контексті. Напередодні в США сталася стрілянина під час вечері кореспондентів Білого дому, що додало напруження до політичного порядку денного. Очікується, що Чарльз III торкнеться цієї теми під час свого виступу в Конгресі. Його промова запланована на близько 30 хвилин, що значно довше, ніж виступ королеви Єлизавети II під час її візиту до США у 1991 році.

    Окремий акцент робиться на оборонній співпраці. Велика Британія прагне підтвердити свою відданість спільним безпековим зобов’язанням, зокрема в межах НАТО, на тлі заяв Трампа, які ставлять під сумнів майбутнє альянсу. Серед ключових тем — протидія Росії, зокрема в Арктиці, а також питання збільшення оборонних витрат.

    Очікується, що під час переговорів обговорюватиметься питання фінансування оборони. США наполягають на тому, щоб Велика Британія збільшила витрати до 3,5% ВВП до 2035 року. Це питання вже стало одним із маркерів довіри у відносинах між країнами. Експерти вважають, що подальша співпраця значною мірою залежатиме від того, наскільки швидко Лондон продемонструє готовність рухатися в цьому напрямку.

    Ще одним чутливим питанням є статус Фолклендських островів. У політичних колах США обговорюється можливість перегляду позиції щодо їхнього суверенітету, що може стати додатковим джерелом напруги між країнами.

    Паралельно з офіційною частиною візиту відбуваються і менш публічні переговори. Зокрема, представники британського уряду планують окремі зустрічі з американськими посадовцями для обговорення складних політичних питань, які виходять за межі протокольної програми.

    Не менш важливим є і глобальний контекст. Однією з тем, яка, ймовірно, буде порушена під час зустрічей, є війна в Україні. За даними аналітиків, ця тема частково відійшла на другий план у внутрішній політиці США через інші міжнародні конфлікти та внутрішні політичні процеси. Велика Британія, зі свого боку, зацікавлена в тому, щоб повернути її в центр уваги американського керівництва.

    Водночас візит не позбавлений і репутаційних ризиків для британської монархії. У центрі уваги залишається справа, пов’язана з Джеффрі Епштейном, у якій фігурує брат короля, принц Ендрю. Попри заперечення будь-яких правопорушень, ця тема продовжує викликати суспільний резонанс і може впливати на загальне сприйняття візиту.

    Державний візит Чарльза III до США є значно ширшим за традиційний дипломатичний жест. Це спроба Великої Британії зберегти стратегічний баланс у відносинах із ключовим союзником, використовуючи як політичні, так і символічні інструменти впливу. У центрі цього процесу — не лише протокол і зустрічі, а й спроба відновити довіру, яка останнім часом зазнала випробувань.

  • У Конгресі США пропонують санкції за релігійні переслідування в Україні

    У Конгресі США пропонують санкції за релігійні переслідування в Україні

    У Конгресі США представили двопартійний законопроєкт під назвою “Про протидію війні Росії проти віри”, який передбачає запровадження санкцій за переслідування релігійних громад на тимчасово окупованих територіях України. Документ спрямований на документування порушень релігійних свобод та притягнення до відповідальності осіб, причетних до таких дій у контексті російської агресії.

    Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який подякував американським законодавцям за ініціативу та наголосив, що захист свободи віросповідання є невід’ємною частиною захисту прав людини під час війни.

    Законопроєкт отримав двопартійну підтримку в США — його представили як республіканці, так і демократи. Серед ініціаторів — Джо Вілсон, Браян Фіцпатрік, Дон Бейкон, Стів Коен, Марсі Каптур і Майк Квіглі. Окремо супутній документ подано до Сенату США за участі сенаторів Джона Кеннеді та Шелдона Вайтгауса. Така коаліція, за оцінками спостерігачів, свідчить про широкий політичний консенсус у США щодо необхідності реагування на релігійні переслідування.

    Законопроєкт передбачає обов’язок Державного департаменту США та Міністерства оборони регулярно звітувати про випадки порушення релігійних свобод Росією на окупованих територіях України. Йдеться про фіксацію фактів руйнування культових споруд, заборони діяльності релігійних організацій, переслідування священнослужителів та утисків вірян. Також документ відкриває можливість запровадження санкцій проти іноземних осіб, які безпосередньо причетні до таких дій або сприяють їх реалізації.

    Українська сторона наводить дані про масштабні наслідки російської окупаційної політики щодо релігійних громад. З початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, за офіційними оцінками, було пошкоджено або зруйновано понад 600 релігійних об’єктів — церков, синагог, мечетей та інших культових споруд. Також повідомляється про загибель понад 50 священнослужителів різних конфесій.

    Під тиском опинилися різні релігійні спільноти, зокрема протестантські, католицькі, православні громади, що не підпорядковуються Російській православній церкві, а також кримськотатарські мусульманські організації. За даними України, на окупованих територіях фіксуються рейди, примусова реєстрація громад, заборона діяльності релігійних структур та переслідування духовенства.

    Окремо звертається увага на роль Російської православної церкви, керівництво якої раніше публічно підтримало війну проти України, назвавши її “священною”. Українські посадовці та міжнародні експерти вважають, що така позиція використовується як ідеологічне виправдання релігійних переслідувань і посилення контролю над населенням на окупованих територіях.

    Міністр закордонних справ Андрій Сибіга наголосив, що ухвалення цього законопроєкту стане важливим кроком у напрямку міжнародної відповідальності Росії не лише за воєнні злочини, а й за системні порушення прав людини, включно зі свободою віросповідання.

    У ширшому контексті ініціатива розглядається як частина посилення санкційної політики США щодо Росії. Якщо раніше основний акцент робився на економічних та військових аспектах, то тепер дедалі більше уваги приділяється гуманітарному виміру війни.

    Розгляд законопроєкту в Конгресі США триває. У разі підтримки він може стати одним із перших американських нормативних актів, що прямо фіксує релігійні переслідування як підставу для санкцій у контексті російської війни проти України.

  • Пентагон виділяє $75 млрд на дрони: рекордне зростання фінансування

    Пентагон виділяє $75 млрд на дрони: рекордне зростання фінансування

    Міністерство оборони США представило рекордний запит на оборонний бюджет у розмірі близько $1,5 трлн, що приблизно на 42% перевищує нинішній рівень витрат. Одним із ключових напрямів стане розвиток безпілотних систем і технологій боротьби з ними — на це планують спрямувати $75 млрд. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на представників Пентагон.

    Найбільша частина цих коштів — $54,6 млрд — передбачена для маловідомого підрозділу Defense Autonomous Working Group (DAWG), який займається інтеграцією автономних систем у військові операції. Для порівняння, у поточному році його фінансування становило лише $225,9 млн, що означає зростання у 241 раз за один рік. За оцінками американських військових, це найбільший одноразовий стрибок фінансування в історії оборонних програм США.

    DAWG працює у тісній взаємодії з US Special Operations Command і фактично виступає платформою для швидкого тестування нових безпілотників у бойових умовах. Спецпідрозділи використовують дрони під час операцій, після чого розробники отримують зворотний зв’язок і вдосконалюють технології перед їх масштабним впровадженням у військах. Підрозділ також координує програму Replicator, спрямовану на створення великої кількості дешевих автономних дронів.

    Серед уже відомих зразків, які проходять оцінку або використовуються в межах цієї ініціативи, — Switchblade 600 від AeroVironment, Ghost-X від Anduril Industries та безпілотник C-100 від Performance Drone Works. Ці системи поєднують розвідувальні та ударні функції і можуть діяти як автономно, так і під управлінням оператора.

    Різке зростання фінансування безпілотних технологій пояснюють змінами у характері сучасних війн. Зокрема, застосування Іраном дронів Shahed показало, що дешеві масові системи здатні створювати серйозні загрози навіть для технологічно сильніших армій. У відповідь США почали розробляти власні недорогі рішення, серед яких, зокрема, LUCAS drone — ударний дрон вартістю близько $35 тисяч.

    Окремий акцент робиться на розвитку технологій роїв дронів і штучного інтелекту. На початку року DAWG оголосила конкурс із бюджетом $100 млн на створення систем, здатних керувати великою кількістю безпілотників одночасно, зокрема за допомогою голосових команд і автономних алгоритмів. До участі в цих проєктах долучилися провідні технологічні компанії США, серед яких SpaceX та xAI, пов’язані з Ілон Маск, а також OpenAI, яку очолює Сем Альтман.

    Попри амбітність планів, їх реалізація залежить від рішення Конгресу США. Значна частина фінансування має бути затверджена через спеціальну бюджетну процедуру, що дозволяє ухвалювати рішення простою більшістю голосів. Це створює політичні ризики, оскільки питання оборонних витрат традиційно викликає дискусії між партіями.

    Експерти також звертають увагу на питання прозорості. Зокрема, аналітики American Enterprise Institute наголошують на необхідності чіткого пояснення, як саме будуть використані десятки мільярдів доларів, особливо з огляду на обмежену публічність результатів попередніх програм.

    Загалом ініціатива Пентагону відображає стратегічний зсув у підходах до ведення війни. У США дедалі більше розглядають безпілотники та автономні системи як ключовий елемент майбутніх конфліктів, що й пояснює безпрецедентний масштаб інвестицій у цей напрям.

  • Сенат США відхилив спробу обмежити військові повноваження Трампа щодо Ірану

    Сенат США відхилив спробу обмежити військові повноваження Трампа щодо Ірану

    Сенат США відхилив резолюцію, яка мала обмежити повноваження президента Дональд Трамп щодо ведення військових дій проти Іран без прямого дозволу Конгресу. Голосування завершилося з результатом 52 голоси «проти» та 47 «за», що стало черговою невдалою спробою законодавців посилити контроль над рішеннями виконавчої влади у сфері національної безпеки. Ініціатива була запропонована сенаторкою-демократкою Теммі Дакворт і передбачала, що президент має припинити участь американських військ у конфлікті, якщо вона не санкціонована офіційним оголошенням війни або спеціальним дозволом Конгресу.

    Голосування продемонструвало чіткий партійний розкол: більшість республіканців підтримали позицію Білого дому і виступили проти обмежень, тоді як демократи здебільшого підтримали резолюцію. Водночас були й винятки — сенатор-республіканець Ренд Пол став єдиним представником своєї партії, який проголосував «за», тоді як демократ Джон Феттерман підтримав позицію республіканців і виступив проти документа. Це вже не перша подібна ініціатива: Сенат раніше вже розглядав схожі пропозиції, однак вони також не набирали достатньої підтримки.

    У центрі дискусії залишається War Powers Resolution of 1973, який обмежує можливість президента застосовувати збройні сили без погодження Конгресу. Згідно з цим законом, глава держави може вести бойові дії без санкції парламенту не більше 60 днів, після чого повинен отримати дозвіл законодавців або припинити операцію. У разі необхідності цей термін може бути продовжений до 90 днів, якщо президент обґрунтує це «неминучою військовою необхідністю». Саме наближення до цього граничного терміну і стало одним із факторів активізації політичної дискусії у Вашингтоні.

    Адміністрація Дональда Трампа наполягає, що президент діє в межах своїх повноважень як головнокомандувач, особливо в умовах загроз національній безпеці. Представники Республіканської партії підтримують цю позицію, вважаючи, що надмірні обмеження можуть послабити оперативність рішень і вплинути на ефективність військових дій США на міжнародній арені. Водночас демократи та частина незалежних експертів наголошують, що тривала участь у конфлікті без чіткого мандата Конгресу підриває конституційний баланс влади і створює небезпечний прецедент концентрації повноважень у виконавчій гілці.

    Навіть серед республіканців починають звучати застереження. Деякі законодавці заявляють, що можуть відкликати підтримку військової операції, якщо вона триватиме довше визначених законом строків без офіційного дозволу Конгресу. Це свідчить про поступове зростання напруження навіть усередині політичної сили, яка загалом підтримує президента.

    Рішення Сенату також має ширший міжнародний контекст. Конфлікт між США та Іраном залишається одним із ключових факторів нестабільності на Близькому Сході, а його ескалація може вплинути на глобальні ринки енергоносіїв, безпекову ситуацію в регіоні та дипломатичні відносини між провідними державами. Паралельно тривають спроби дипломатичного врегулювання, однак вони поки не дали відчутних результатів.

    Відхилення резолюції означає, що президент Дональд Трамп зберігає широкий простір для ухвалення рішень щодо подальших військових дій проти Ірану. Водночас сам факт регулярних спроб обмежити ці повноваження свідчить про глибоку інституційну напругу між Конгресом і Білим домом. Очікується, що дискусія щодо ролі законодавчої гілки у питаннях війни і миру продовжиться, особливо якщо конфлікт затягнеться або набуде нових масштабів. Таким чином, ситуація навколо цієї резолюції стала ще одним проявом боротьби за баланс влади у США між необхідністю швидких рішень у сфері безпеки та вимогою демократичного контролю над ними.