Позначка: Корецький

  • Оптимізація видатків: уряд скасує частину неефективних програм підтримки та «кешбеків» у 2027 році

    Оптимізація видатків: уряд скасує частину неефективних програм підтримки та «кешбеків» у 2027 році

    Прем’єр-міністр України Сергій Корецький анонсував суттєвий перегляд державних ініціатив із підтримки бізнесу та населення на 2027 рік. За словами очільника уряду, далеко не всі програми, запроваджені попереднім складом Кабінету Міністрів, виправдали покладені на них макроекономічні та соціальні очікування. Зокрема, йдеться про різноманітні ініціативи державного «кешбеку» та інші формати прямого стимулювання споживчого попиту, які потребували значних фінансових вливань. Хоча серед урядових програм є дійсно корисні та дієві інструменти, частина проєктів, як відверто зазначив прем’єр, «пішла не найкращим чином» і не дала бажаного ефекту для економічного зростання. Відтак фінансування таких неефективних ініціатив буде суттєво скорочено або ж їх повністю скасують.

    Жорстка необхідність оптимізації бюджетних видатків і відмови від популістських чи низькоефективних кроків продиктована суворими фінансовими реаліями. Під час підготовки Державного бюджету на 2027 рік уряд зіткнувся з колосальними викликами: загальна потреба у зовнішньому бюджетному фінансуванні на наступний рік перевищує 52 мільярди доларів. При цьому левова частка власних державних надходжень — 4,88 трильйона гривень, що становить майже 44% ВВП — спрямовується виключно на базові потреби Сил оборони та безпеки. В умовах, коли від залучення міжнародної макрофінансової допомоги та внутрішньої економії безпосередньо залежить військова спроможність країни, стабільність пенсійних виплат та функціонування медичної системи, держава просто не має права розпорошувати дефіцитні ресурси на сумнівні економічні експерименти.

    Водночас Кабінет Міністрів не відмовляється від цільової підтримки реального сектору економіки. Замість неефективних масових виплат уряд зосереджує ресурси на фундаментальних драйверах зростання: у проєкті бюджету-2027 на програми підтримки бізнесу закладено 96 мільярдів гривень, що майже вдвічі перевищує показники поточного року. Ці кошти будуть сфокусовані на перевірених часом та життєво необхідних напрямках: програмах доступного кредитування підприємств, цільовій грантовій підтримці виробників, стимулюванні оборонних інновацій та розширенні механізмів страхування воєнних ризиків. Такий прагматичний підхід покликаний забезпечити максимальну стійкість української економіки в умовах триваючої війни, спрямовуючи кожну гривню туди, де вона створюватиме реальну додану вартість.

  • Скандали та провали: як «Укрнафта» під керівництвом Корецького не виконала планові показники

    Скандали та провали: як «Укрнафта» під керівництвом Корецького не виконала планові показники

    Державна компанія «Укрнафта» у 2024 році провалила ключові показники своєї діяльності, незважаючи на рекордний інвестиційний бюджет у 26 мільярдів гривень. Відставання від планів, корупційні скандали та сумнівні кадрові рішення керівництва викликають дедалі більше запитань щодо ефективності менеджменту.

    Як зазначає політичний оглядач Михайло Шнайдер, замість обіцяних 30 нових свердловин, із яких у 2024 році планували передати в експлуатацію 19, компанія зуміла ввести в дію лише 9. Ще одна свердловина перейшла з минулого року, а фактичні обсяги видобутку з нових свердловин значно поступаються плановим показникам:

    • на 92% менше видобутку нафти й конденсату,
    • на 42% менше видобутку природного газу.

    Експерт зазначає, що проблема не у фінансуванні: у 2024 році «Укрнафта» отримала колосальний бюджет у 650 мільйонів доларів. Однак замість інвестування у власний буровий флот, компанія не закупила заплановані два важкі бурові верстати.

    Натомість було придбано 140 нових автомобілів, серед яких Toyota Camry, Corolla, Hilux, Hyundai Staria, Renault Duster та Opel Zafira.

    Ще однією серйозною проблемою стало зловживання підрядників, які займаються бурінням. За словами експерта, компанії не дотримуються технологічних норм, що призводить до неефективного використання коштів.

    Крім того, правоохоронці зацікавилися діяльністю Володимира Гришаненка – до недавнього часу заступника директора «Укрнафти» з розвідки та розробки родовищ.

    За даними слідства, компанія уклала договори на пів мільярда гривень на проведення гідравлічного розриву пластів, а сам Гришаненко, як вважає слідство, вимагав відкат у розмірі до 50% прибутку підрядників.

    Після обшуків у Гришаненка керівник «Укрнафти» Сергій Корецький лише понизив його у посаді, але не звільнив. Шнайдер вважає, що це пов’язано із тим, що Гришаненко володіє чутливою інформацією щодо фінансових махінацій.

    Попри корупційні скандали, Корецький продовжує керувати не лише «Укрнафтою», а й «Укртатнафтою». Це дає йому змогу контролювати перевірки з боку податкових органів, Державної аудиторської служби та НАБУ, а також створювати позитивний інформаційний фон у ЗМІ.

    Проте цього року вперше його діяльність оцінюватиме незалежна Наглядова рада.

    «Оцінка керівнику компанії, яка провалила видобуток і буріння, стане водночас і оцінкою самої Наглядової ради», – резюмує Шнайдер.

    Від її рішення залежить, чи залишиться Корецький на посаді після масштабних фінансових провалів.

    Нагадаємо, 22 січня 2025 року кінцем бенефіціаром української дочки китайського ТОВ “Бейкень Енергетика”, яке розроблятиме родовища для “Укрнафти” раптово став засновник Concorde Capital Ігор Мазепа, який має кримінальну справу за земельні махінації.

  • Корецький під загрозою відставки: причини і наслідки конфлікту інтересів і корупційних зв’язків

    Корецький під загрозою відставки: причини і наслідки конфлікту інтересів і корупційних зв’язків

    Перший тиждень вересня 2024 року відзначився серйозними кадровими змінами в українському уряді. Один з найбільш обговорюваних кандидатів на відставку — директор ПАТ «Укрнафта» та АТ «Укртатнафта» Сергій Корецький. За інформацією джерел, його перебування на посаді опинилося під загрозою через серйозні звинувачення у конфлікті інтересів, зникнення нафти та ймовірні корупційні зв’язки.

    Після націоналізації цих двох компаній Корецький, здається, усіма силами намагався грати в «порядного менеджера», а також багато часу приділив особистому піару, нібито замовивши грандіозні статті та інтерв’ю в українських ЗМІ. Однак, схоже, що насправді чиновник, прикриваючись державною службою, втемну «грає» у масштабні корупційні схеми.

    Сергій Корецький нібито є ставлеником Ростислава Шурми – вже колишнього заступника голови Офісу президента, який лишився своєї посади буквально на цьому тижні. При цьому ще у 2021 році кілька чиновників з енергетичної галузі, керівників підприємств і нардепів підтвердили журналістам, що саме Шурма частково замінив собою економічний блок уряду.

    Політичний експерт і блогер Михайло Шнайдер описував хронологію, як Сергій Корецький  у власних інтересах займався махінаціями, створюючи конфлікт інтересів між «Укрнафтою» та «Укртатнафтою», а також маніпулюючи прибутками компаній.

    Зокрема, Шнайдер нагадує про юридичні баталії між двома державними підприємствами на чолі з Корецьким за нібито загублені нафту та нафтопродукти.

    Отже, у вересні 2023 року «Укрнафта» подала позов проти «Укртатнафти», вимагаючи повернути 183 тисячі тонн нафти, яку передала їй на переробку в 2022 році. Після націоналізації ці запаси нафти загадково «зникли», і «Укрнафта» через господарський суд Полтавської області намагалася або повернути сировину, або отримати компенсацію в розмірі 6,4 мільярда гривень.

    Однак протягом шести місяців судового процесу «Укрнафта» не змогла чітко визначити свої претензії. У той же час «Укрнафта» заявляла, що лише «Укртатнафта», маючи доступ до своїх резервуарів, може встановити, чи є нафта в наявності. Зі свого боку «Укртатнафта» заявила, що технічно неможливо з’ясувати це питання, фактично блокуючи розслідування.

    Але найцікавіше, що обидва державні підприємства очолює одна й та сама особа — Сергій Корецький, який тим самим позивається сам до себе і створює конфлікт інтересів.

    У травні 2024 року суд відхилив позов «Укрнафти», справа перейшла до апеляції, а доля нафти все ще залишається невідомою. Деякі експерти припускають, що насправді нафта була перероблена і продана «Укрнафтою» ще у 2023 році без належних для цього документів. Тому позов може бути спробою відвернути увагу Державної аудиторської служби України (ДАСУ), яка цікавиться «зниклою» нафтою.

    Ще один приклад – позов «Укрнафти» проти «Укртатнафти» від 4 березня 2024 року. Тут Сергій Корецький, який керує обома компаніями, вимагає з себе через суд 245,4 млн грн збитків, з яких 244,2 млн грн — за зниклий гудрон, а 1,2 млн грн — за пальне ТС-1. Ці нафтопродукти «Укртатнафта» виробила з нафти «Укрнафти» ще в 2022 році, і частина з них повинна була залишитися на зберіганні. Проте після націоналізації ці запаси «зникли», хоча ревізія не виявила жодної нестачі, а «Укрнафта» продовжувала сплачувати за їхнє зберігання до вересня 2023 року.

    Суд постановив, що Корецький (від «Укртатнафти») має виплатити Корецькому («Укрнафті») 245,4 млн грн за зниклі нафтопродукти та 1,1 млн грн судових витрат. Проте чиновник подав апеляцію, і доля зниклих нафтопродуктів так і залишається невідомою. Не виключено, що ці нафтопродукти могли бути продані Корецьким без документів.

    Але це не єдині скандальні епізоди під час роботи Сергія Корецького. Так, вже під час повномасштабної війни з РФ «Укрнафта» уклала контракт на закупівлю метил-трет-бутилового ефіру (МТБЕ) з швейцарською компанією AGTG SA, яку пов’язують з Євгеном Свірським – бізнесменом, що раніше керував мережею АЗС Glusco для оточення Віктора Медведчука, екснардепа від забороненої «ОПЗЖ» і, за сумісництвом, кума президента РФ. Про це повідомила політична оглядачка Альона Яхно. За її словами, контракт був укладений із великою переплатою на понад 1 мільярд гривень, і ця закупівля не була відображена на Prozorro.

    Ба більше, за даними Яхно, Свірський є бізнес-партнером Ірини Корецької, дружини голови «Укрнафти» та «Укртатнафти» Сергія Корецького.

     qutidzixiquuant
    Також Корецький за час роботи на державній службі нібито встиг організувати сімейний підряд в «Укрнафті». Рідна сестра дружини чиновника, Олена Моружко, нібито є власницею та керівницею ТОВ «Український паливний Стандарт» (УПС).

    Націоналізація «Укрнафти» та «Укртатнафти» відбулася у листопаді 2022 року, а вже через місяць Олена Моружко зареєструвала ТОВ «УПС». Її бізнес-партнеркою стала Катерина Варламова, яка раніше працювала адміністраторкою в компанії WOG і має близькі зв’язки із Сергієм Корецьким.

    «УПС» купує нафтопродукти безпосередньо в «Укрнафти» за вигідними оптовими цінами, а також паливні талони через дочірню компанію «Укрнафта-Снаб». Відповідно до відкритих даних Prozorro, у 2023 році компанія «УПС» взяла участь у тендерах на суму 343 млн грн і виграла торги на 146 млн грн. Серед основних клієнтів компанії – державні підприємства, такі як «Ліси України», «Об’єднана Гірничо-хімічна Компанія», міські ради, поліція та інші державні і комунальні структури.

    «УПС» отримує нафтопродукти від «Укрнафти», а також паливні талони від її дочірнього підприємства «Укрнафта-Постач». Маючи мінімальні активи, «УПС», схоже, виконує роль документальної прокладки, купуючи продукцію за заниженими цінами і продаючи її за комерційними. Попри те, що компанія не має складів, виробничих об’єктів чи транспорту, вона активно проводить операції і приносить прибуток родині Корецьких-Моружко.

    Усе це, схоже, свідчить про серйозні проблеми в «Укртатнафті» та «Укрнафті», що були, здається, штучно створені Сергієм Корецьким. Основними з них є конфлікт інтересів через те, що одна людина обіймає кілька керівних посад, недостатній контроль з боку наглядових рад обох компаній та державних органів, які виконують функції акціонерів, а також непрозорість у роботі підприємств.