Gorchitsa.info

Позначка: корпоративне управління

  • У «Нафтогазі» завершили велике кадрове перезавантаження: до наглядової ради увійшов Соболев

    У «Нафтогазі» завершили велике кадрове перезавантаження: до наглядової ради увійшов Соболев

    Кабінет Міністрів завершив формування наглядової ради НАК «Нафтогаз України», призначивши її останнього члена від держави. Ним став Олексій Соболев — колишній міністр економіки, довкілля та сільського господарства, який наприкінці липня перейшов до Офісу президента та став заступником його керівника. Таким чином одна з найбільших державних компаній України отримала повністю сформований орган корпоративного управління після масштабного кадрового перезавантаження в енергетичному секторі.

    Відповідне рішення Кабмін ухвалив ще 6 серпня 2026 року. Йдеться про урядове розпорядження №763-р, яким Соболева обрано членом наглядової ради «Нафтогазу» саме як представника держави. Інформація про рішення була оприлюднена на урядовому порталі.

    Таким чином завершився процес формування нового складу наглядової ради стратегічної державної компанії, який тривав кілька місяців.

    Хто тепер входить до наглядової ради «Нафтогазу»

    Ключові кадрові рішення щодо нового складу наглядової ради були ухвалені ще навесні.

    Її очолив канадський фахівець Данкан Найтінгейл, який має понад 30 років досвіду роботи у нафтогазовій галузі та спеціалізується на операційному управлінні видобутком і стратегічному розвитку енергетичних активів. Раніше він, зокрема, очолював наглядову раду «Укрнафти».

    Заступником голови наглядової ради став державний секретар Кабінету Міністрів Костянтин Мар’євич.

    До незалежних членів також увійшли Роберт Слешинський, Ерік Расмуссен та Тор Мартін Анфіннсен. Державу в раді представляють Анна Артеменко, Костянтин Мар’євич та тепер Олексій Соболев.

    Ще на першому засіданні нового складу, яке відбулося 12 березня в Києві, члени ради сформували три основні комітети.

    Комітет із питань призначень, винагород і оцінювання очолив Роберт Слешинський. Комітет з аудиту та фінансів — Ерік Расмуссен, а комітет зі стратегії та сталого розвитку — Тор Мартін Анфіннсен. Тоді ж наглядова рада затвердила календар своїх засідань на 2026 рік.

    Приєднання Соболева фактично закриває останню вакансію та дозволяє наглядовій раді працювати у повному складі.

    Соболев лише нещодавно перейшов до Офісу президента

    Нове призначення привертає увагу ще й через стрімкі кадрові зміни в кар’єрі Олексія Соболева протягом останніх тижнів.

    30 липня президент Володимир Зеленський призначив його заступником керівника Офісу президента. На цій посаді Соболев відповідає за економічний напрям. Президент тоді пояснював, що він має працювати в координації з прем’єр-міністром Сергієм Корецьким, міністром економіки Олександром Кравченком, іншими членами уряду та регіональною владою.

    Тобто між переходом Соболева до президентської команди та рішенням Кабміну про його включення до наглядової ради «Нафтогазу» минув лише приблизно тиждень.

    Ще до офіційного призначення Зеленський повідомляв, що Соболев приєднається до економічного напряму роботи президентської команди.

    До цього він очолював Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.

    Соболев став міністром у липні 2025 року після реорганізації економічного блоку уряду. До цього він працював першим заступником міністра економіки.

    На посаді в уряді Соболев був залучений до низки стратегічних для України напрямів — цифрової трансформації державного управління, переговорів із Європейським Союзом щодо Ukraine Facility, залучення інвестицій та роботи над українсько-американським інвестиційним фондом відновлення.

    Від інвестиційного бізнесу до «Прозорро.Продажі» та уряду

    Соболев має значний досвід роботи у фінансовому та інвестиційному секторі.

    Він закінчив Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана за спеціальністю «Фінанси» та має сертифікацію CFA.

    До переходу на державну службу працював в інвестиційній сфері, зокрема в Dragon Asset Management, де займався управлінням активами.

    У 2015–2016 роках Соболев працював радником міністра інфраструктури, після чого став одним із ключових менеджерів реформи продажу державних активів.

    Він очолював державне підприємство «Прозорро.Продажі», яке розбудовувало електронну систему реалізації державного та комунального майна. Згодом перейшов до Міністерства економіки, де поступово піднявся до посади першого заступника міністра, а пізніше очолив об’єднане міністерство.

    Тепер його професійний маршрут продовжується одночасно в Офісі президента та органі корпоративного управління найбільшої державної енергетичної групи.

    «Нафтогаз» переживає масштабне кадрове оновлення

    Зміна наглядової ради є частиною значно ширшого переформатування системи управління державними енергетичними компаніями.

    Наприкінці 2025 року влада оголосила про масштабне оновлення наглядових рад підприємств енергетичного та оборонного секторів. Після цього розпочався відбір нових незалежних членів і представників держави.

    Зміни торкнулися не лише «Нафтогазу». До переліку підприємств, де переглядалася система корпоративного управління, потрапили «Енергоатом», «Укренерго», «Укргідроенерго», «Центренерго», «Оператор ринку», «Українські розподільні мережі», Енергетична компанія України та Оператор ГТС України.

    Для «Нафтогазу» кадрове перезавантаження відбувається ще й на рівні виконавчого керівництва.

    У липні Сергій Федоренко став виконувачем обов’язків голови правління компанії після переходу Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра.

    Саме Корецький ще в березні, коментуючи початок роботи оновленої наглядової ради, називав формування професійного й незалежного органу важливим кроком для подальшого розвитку «Нафтогазу» та продовження реформи корпоративного управління.

    Чому наглядова рада «Нафтогазу» має особливе значення

    НАК «Нафтогаз України» залишається однією з ключових державних компаній і має критичне значення для енергетичної безпеки країни.

    Наглядова рада не займається щоденним оперативним керуванням компанією, однак її повноваження охоплюють стратегічні питання, контроль за роботою правління, аудит, фінансовий контроль, систему винагород керівництва та визначення довгострокових напрямів розвитку групи.

    Особливої ваги ці функції набувають під час війни, коли українська газова інфраструктура залишається однією з цілей російських атак.

    У липні «Нафтогаз», зокрема, повідомляв про удари по газовидобувних об’єктах у Полтавській, Харківській та Сумській областях. Частина обладнання була пошкоджена, а на окремих об’єктах виникали масштабні пожежі.

    Одночасно компанія має забезпечувати видобуток і накопичення газу, проходження опалювального сезону, відновлення пошкодженої інфраструктури та фінансову стабільність групи.

    Фінансові показники також демонструють складність ситуації. За наведеними Forbes даними, виручка групи «Нафтогаз» за 2025 рік зросла на 5,7% — із 256,4 млрд до 270,9 млрд грн. Однак собівартість реалізованої продукції та послуг збільшилася майже на 30%, через що валовий прибуток скоротився приблизно вдвічі — з 79 млрд до 40 млрд грн.

    Тому завершення формування наглядової ради відбувається для «Нафтогазу» у непростий момент. Компанія одночасно проходить кадрове перезавантаження, працює в умовах регулярних російських атак на енергетичну інфраструктуру та готується до нового опалювального сезону.

    Призначення Олексія Соболева стало фінальним елементом цього етапу кадрової перебудови. Після рішення Кабміну наглядова рада «Нафтогазу» повністю укомплектована, а сам Соболев отримав нову роль лише через кілька днів після переходу з уряду до економічного блоку Офісу президента.

  • “Енергоатом” чекає масштабне перезавантаження: уряд змінив статут компанії

    “Енергоатом” чекає масштабне перезавантаження: уряд змінив статут компанії

    Уряд України затвердив нову редакцію статуту державної компанії “Енергоатом”, яка передбачає суттєве оновлення системи корпоративного управління. Очікується, що зміни дозволять швидше сформувати новий топменеджмент, підвищити ефективність роботи компанії та привести її управління у відповідність до сучасних корпоративних стандартів.

    Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.

    За словами глави уряду, Кабінет міністрів уже ухвалив рішення про оновлення статуту ПАТ “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”. Це має стати одним із ключових етапів реформування найбільшої енергогенеруючої компанії країни.

    Корецький наголосив, що новий документ відкриває можливість для оперативного перезавантаження системи управління підприємством та усуває бюрократичні перепони, які раніше могли затримувати кадрові рішення.

    “Новий статут запроваджує сучасні стандарти корпоративного управління. Це дозволить швидко перезавантажити управління компанією”, – заявив прем’єр-міністр.

    За його словами, впровадження нових правил корпоративного управління має забезпечити більш прозору та ефективну роботу компанії, а також сприяти формуванню професійного керівного складу без штучних затягувань процедур.

    Прем’єр також підкреслив стратегічне значення “Енергоатому” для держави. Він зазначив, що стабільна робота компанії є одним із ключових факторів енергетичної безпеки України, особливо в умовах повномасштабної війни та постійних атак Росії на енергетичну інфраструктуру.

    Наразі “Енергоатом” є оператором усіх українських атомних електростанцій. До складу компанії входять Запорізька, Рівненська, Південноукраїнська та Хмельницька атомні електростанції. Загалом підприємство експлуатує 15 атомних енергоблоків, із яких 13 належать до типу ВВЕР-1000, а ще два — до типу ВВЕР-440. Сукупна встановлена потужність українських атомних енергоблоків становить 13 835 МВт.

    Крім атомних електростанцій, до структури “Енергоатому” входять Ташлицька гідроакумулююча електростанція потужністю 453 МВт, Олександрівська гідроелектростанція потужністю 25 МВт, а також Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива, розташоване у зоні відчуження Чорнобильської АЕС.

    Реформування корпоративного управління державних компаній є одним із напрямів, який Україна реалізує в межах економічних реформ та виконання міжнародних зобов’язань перед партнерами. Очікується, що оновлена система управління сприятиме підвищенню прозорості діяльності компанії, посиленню відповідальності керівництва та ефективнішому використанню державних активів.

    Оновлення статуту відбувається на тлі підвищеної уваги до діяльності “Енергоатому” після низки резонансних подій останніх років. Зокрема, у листопаді 2025 року навколо компанії розгорівся масштабний корупційний скандал. Тоді детективи Національного антикорупційного бюро України та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури провели масштабну спецоперацію у сфері енергетики.

    За даними правоохоронців, учасники злочинного угруповання організували схему отримання неправомірної вигоди від контрагентів “Енергоатому”. Слідство стверджувало, що йшлося про систематичне отримання хабарів під час укладання контрактів. Розслідування отримало кодову назву “Мідас” та стало однією з найгучніших антикорупційних справ в енергетичному секторі України.

    На тлі цих подій уряд розраховує, що нова модель корпоративного управління допоможе зміцнити систему контролю всередині компанії, мінімізувати корупційні ризики та підвищити ефективність роботи одного з найважливіших державних підприємств країни.

  • НБУ наказав змінити керівника “Укрпошти”

    НБУ наказав змінити керівника “Укрпошти”

    Національний банк України ухвалив рішення, відповідно до якого генеральний директор АТ «Укрпошта» Ігор Смілянський визнаний таким, що не відповідає вимогам професійної придатності керівника надавача фінансових платіжних послуг. Відповідне рішення ухвалив Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури НБУ, про що повідомила пресслужба регулятора.

    Згідно з офіційним рішенням, уповноважений орган «Укрпошти» зобов’язаний протягом п’яти робочих днів відсторонити Ігоря Смілянського від виконання обов’язків керівника підприємства. Після цього компанія має у строк до двох місяців забезпечити призначення нового очільника, який відповідатиме вимогам регулятора та зможе забезпечити належний рівень управління фінансовими й операційними процесами державного оператора.

    У Національному банку України пояснили, що рішення ґрунтується на результатах комплексного наглядового моніторингу діяльності «Укрпошти» за період 2023–2026 років. За цей час регулятор неодноразово фіксував порушення у сфері надання платіжних послуг, недоліки у системі фінансового моніторингу, а також проблеми в організації управління ризиками та внутрішнього контролю. У зв’язку з цим до компанії застосовувалися заходи впливу, зокрема штрафи та письмові застереження.

    Регулятор також зазначив, що виявлені порушення мають системний характер і свідчать про недостатню ефективність корпоративного управління в компанії, яка одночасно виконує функції національного оператора поштового зв’язку та надавача фінансових послуг. Саме це, на думку НБУ, створює потенційні ризики для стабільності платіжної інфраструктури України.

    Окремо в рішенні наголошується, що під час оцінки професійної придатності керівника було встановлено недостатній рівень знань чинного законодавства та досвіду його практичного застосування у сфері фінансових послуг. Це, як зазначає регулятор, унеможливлює ефективне управління складними фінансовими процесами великої державної компанії, яка працює на ринку платіжних послуг.

    У Нацбанку підкреслили, що метою ухваленого рішення є забезпечення належного рівня надійності та безпеки платіжної системи України, а також підвищення стандартів корпоративного управління в компаніях, які працюють у фінансовому секторі або надають пов’язані послуги.

    Водночас навколо керівництва «Укрпошти» останнім часом уже виникали публічні суперечки. Ігор Смілянський раніше заявляв про політичний тиск на компанію та спроби заблокувати створення проєкту «Укрпошта Банк», який мав би розширити фінансові можливості державного оператора. Компанія також оскаржувала штрафи, накладені Національним банком, у судовому порядку.

    Раніше НБУ вже висловлював застереження щодо системи корпоративного управління в «Укрпошті», наголошуючи, що її недоліки можуть трансформуватися у системний ризик для всієї платіжної інфраструктури країни. Тепер же регулятор перейшов до більш жорсткого етапу реагування, який передбачає фактичну зміну керівництва компанії.

    Рішення НБУ може стати одним із найрезонансніших у сфері регулювання державних підприємств останніх років, оскільки напряму зачіпає управління одним із ключових інфраструктурних операторів країни, який поєднує логістичні та фінансові функції.

  • Газова бомба сповільненої дії? ЗМІ заявили про ризики в «Нафтогазі» та падіння прибутку

    Газова бомба сповільненої дії? ЗМІ заявили про ризики в «Нафтогазі» та падіння прибутку

    Державна компанія НАК «Нафтогаз України» опинилася в центрі нової хвилі дискусій щодо ефективності корпоративного управління після публікації матеріалу, в якому журналісти звернули увагу на низку фінансових та управлінських ризиків. На думку авторів розслідування, сукупність проблем може мати наслідки не лише для самої компанії, а й для всієї енергетичної системи країни в умовах війни та підготовки до майбутніх опалювальних сезонів.

    Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на публікацію «Українських Новин», де ситуацію навколо «Нафтогазу» назвали одним із найважливіших тестів для держави у сфері управління стратегічними активами.

    У центрі уваги журналістів опинилися кілька факторів: різке скорочення прибутку компанії, закупівлі імпортного газу за високими цінами, конфлікти з підприємствами теплокомуненерго, блокування рахунків окремих постачальників тепла, а також питання прозорості окремих фінансових процесів.

    Найбільший резонанс викликали фінансові результати компанії за 2025 рік. Згідно з офіційно затвердженою урядом фінансовою звітністю, консолідований чистий прибуток групи «Нафтогаз» за підсумками року становив 5,83 млрд грн. Для порівняння, у 2024 році цей показник перевищував 37,9 млрд грн. Таким чином, прибуток скоротився більш ніж у шість разів. Водночас загальний дохід групи зріс до 270,9 млрд грн проти 256,4 млрд грн роком раніше.

    Уряд уже затвердив результати діяльності компанії та розподіл прибутку. Зокрема, майже 970 млн грн буде спрямовано до державного бюджету у вигляді дивідендів, а решта коштів використовуватиметься для виконання статутних завдань компанії. Аудитором фінансової звітності виступила компанія KPMG Audit.

    Однак саме різке падіння прибутковості стало однією з головних тем для обговорення серед експертів та журналістів. У публікації зазначається, що особливу увагу слід звернути на закупівлі імпортного газу наприкінці зимового періоду 2025 року. За даними авторів матеріалу, компанія закуповувала близько 150 млн кубометрів газу за ціною приблизно 28 тисяч гривень за тисячу кубометрів без ПДВ. Журналісти вважають, що вартість закупівлі виявилася помітно вищою за ціни, які спостерігалися в літній період, коли ресурс можна було придбати дешевше.

    Ще одним напрямом критики стали взаємини «Нафтогазу» з підприємствами теплокомуненерго. За даними, наведеними в публікації, станом на кінець квітня 2026 року через судові процеси щодо стягнення боргів за газ були заблоковані рахунки 69 підприємств ТКЕ. Автори матеріалу наголошують, що формально компанія діє в межах законодавства та намагається забезпечити платіжну дисципліну, однак такі кроки можуть створювати додаткові ризики для функціонування критичної інфраструктури громад під час війни.

    Проблема заборгованості теплокомуненерго перед газопостачальниками залишається однією з найгостріших у галузі вже багато років. За оцінками урядовців, загальна сума боргів підприємств теплопостачання перед «Нафтогазом» перевищує 150 млрд грн. Саме тому питання пошуку балансу між стягненням боргів та забезпеченням безперебійного теплопостачання продовжує залишатися актуальним для держави.

    У матеріалі також згадується питання концентрації функцій на газовому ринку та необхідності посилення контролю за діяльністю стратегічної компанії. На думку авторів, накопичення кількох проблем одночасно може перетворити внутрішньокорпоративні виклики на фактор загальнодержавного масштабу.

    Водночас варто зазначити, що «Нафтогаз» залишається одним із найбільших платників податків в Україні та ключовим елементом енергетичної безпеки держави. Лише за перше півріччя 2025 року підприємства групи перерахували до бюджетів усіх рівнів 44,4 млрд грн податків, що становило майже 7% усіх податкових надходжень країни за відповідний період.

    Крім того, компанія продовжує працювати над диверсифікацією постачання газу. Зокрема, у межах співпраці з польською компанією ORLEN до України у 2025 році було поставлено близько 600 млн кубометрів американського зрідженого природного газу через термінали в Польщі та Литві.

    Окрему увагу журналісти приділили репутаційному аспекту діяльності компанії. У матеріалі зазначається, що через високу публічність керівництва «Нафтогазу» та його участь у заходах за участю представників української влади будь-які успіхи або невдачі компанії можуть безпосередньо впливати на сприйняття роботи державних інституцій загалом.

    Автори публікації дійшли висновку, що уряду, профільному міністерству та контролюючим органам варто уважніше моніторити ситуацію навколо найбільшої енергетичної компанії країни. На їхню думку, питання закупівель газу, роботи з боржниками, фінансової ефективності та прозорості окремих напрямів діяльності потребують додаткової уваги, щоб уникнути потенційних системних ризиків для енергетичного сектору.

    Наразі офіційних заяв від «Нафтогазу» щодо висновків, викладених у згаданому журналістському матеріалі, не оприлюднювалося. Водночас оприлюднена фінансова звітність свідчить, що компанія зберігає прибутковість, хоча її фінансові результати виявилися значно слабшими, ніж роком раніше.

  • SpaceX виходить на біржу: Маск збереже повний контроль

    SpaceX виходить на біржу: Маск збереже повний контроль

    Майбутній вихід компанії SpaceX на біржу може стати одним із наймасштабніших і водночас найбільш суперечливих первинних публічних розміщень акцій в історії світового фінансового ринку. Як повідомляє Reuters, журналісти агентства ознайомилися з проєктними документами майбутнього IPO, які розкривають надзвичайно жорстку модель корпоративного управління, що фактично закріплює одноосібний контроль засновника компанії Ілон Маск навіть після залучення публічних інвесторів.

    Згідно з матеріалами, які аналізує Reuters, структура IPO SpaceX побудована таким чином, щоб максимально обмежити вплив нових акціонерів на ухвалення рішень. Йдеться про систему акцій із різним обсягом голосів, жорсткі юридичні обмеження для інвесторів та фактичне усунення класичних механізмів корпоративного контролю, які зазвичай супроводжують публічні компанії. Така модель, як зазначається, створює унікальний випадок навіть для технологічного сектору США, де контроль засновників часто зберігається, але не в настільки концентрованій формі.

    Ключовим елементом майбутньої структури є поділ акцій на два класи. Акції класу A отримають звичайні інвестори, однак вони матимуть лише один голос на акцію. Водночас акції класу B, які залишаться у Маска та обмеженого кола інсайдерів, забезпечуватимуть десять голосів на одну акцію. Це дозволяє сформувати ситуацію, за якої навіть після виходу на біржу контроль над компанією залишиться у вузької групи осіб, а сам Маск збереже вирішальний вплив на стратегічні рішення.

    За даними документів, Маск нині володіє приблизно 42,5% акцій SpaceX, однак через систему суперголосів контролює близько 83,8% голосів у компанії. Після IPO цей показник, як очікується, залишиться вище 50%, що означає збереження фактичного контролю над радою директорів, ключовими призначеннями та стратегічними напрямками розвитку компанії. Фактично саме Маск визначатиме склад ради директорів, матиме право призначати або звільняти її членів і контролюватиме ухвалення рішень щодо великих угод, включно зі злиттями та поглинаннями.

    У документах також зазначається, що акції класу B будуть автоматично конвертовані в звичайні акції у разі їх продажу, що унеможливлює передачу розширених прав голосу зовнішнім інвесторам. Доступ до таких акцій буде суттєво обмежений і фактично залишиться за Маском, його родиною та окремими визначеними структурами. Це додатково посилює концентрацію контролю всередині компанії та мінімізує ризики розмивання впливу засновника.

    Окремий резонанс викликали юридичні положення, які регулюють права майбутніх акціонерів. У проєкті статуту передбачено, що інвестори автоматично відмовляються від права на суд присяжних у будь-яких спорах із компанією. Крім того, їм забороняється ініціювати колективні позови проти SpaceX, її керівництва, директорів або фінансових консультантів, залучених до IPO. Усі потенційні конфлікти мають вирішуватися через обов’язковий арбітраж, що суттєво звужує можливості судового захисту для акціонерів.

    Фахівці з корпоративного права зазначають, що подібна конструкція практично виключає класичні механізми акціонерного впливу. Юристи наголошують, що поєднання суперголосів, обмеження судових позовів та жорсткого контролю інсайдерів формує модель, яка мінімізує підзвітність керівництва перед ринком. Саме тому частина експертів уже називає запропоновану систему однією з найзакритіших серед великих публічних компаній.

    Показовим є й те, що SpaceX реєструється у штаті Техас, який останніми роками активно конкурує з іншими юрисдикціями США за лояльність великих корпорацій. Техаське корпоративне право дозволяє значно обмежувати можливості активних інвесторів впливати на управління компаніями, ускладнює процедури ініціювання акціонерних резолюцій та захищає керівництво від так званих ворожих поглинань. Саме після юридичних суперечок у Делавер, де суд скасував компенсаційний пакет Маска в 55,8 млрд доларів для Tesla, низка компаній, пов’язаних із Маском, почала переходити до техаської юрисдикції.

    Аналітики зазначають, що цей крок має стратегічний характер і спрямований на зменшення регуляторних ризиків та судового тиску на керівництво компанії. Водночас така модель викликає дискусії у фінансовій спільноті, оскільки вона суттєво змінює баланс між інтересами засновників і публічних інвесторів.

    Попри жорсткі умови, інтерес до IPO SpaceX залишається надзвичайно високим. За оцінками, компанія може залучити до 75 мільярдів доларів і отримати ринкову оцінку на рівні приблизно 1,75 трильйона доларів. Це може зробити розміщення найбільшим в історії фондового ринку, випередивши всі попередні технологічні IPO.

    Експерти пояснюють високий інтерес інвесторів масштабом впливу SpaceX на глобальну індустрію. Компанія є ключовим гравцем у космічних запусках, розвиває супутниковий інтернет Starlink і активно працює над програмою надважкої ракети Starship, яка має стати основою майбутніх міжпланетних місій, зокрема до Марс. Саме потенціал цих проєктів змушує інвесторів розглядати участь в IPO навіть попри суттєве обмеження їхніх корпоративних прав.

    Водночас частина експертів попереджає, що така модель може створити прецедент для інших технологічних гігантів, які також можуть прагнути залучати капітал, зберігаючи при цьому максимальний контроль засновників. У цьому контексті SpaceX може стати прикладом нового типу публічних компаній, де інвестори отримують доступ до капіталізації зростання, але мінімальний вплив на управління.

    Аналітики підкреслюють, що попри всі юридичні та корпоративні обмеження, саме очікування стрімкого зростання SpaceX і її домінування у стратегічних секторах економіки робить компанію однією з найпривабливіших для глобальних інвесторів, навіть за умов безпрецедентного рівня концентрації влади в руках засновника.

  • Нові штрафи та жорсткі правила: Нацбанк посилив контроль над фінкомпаніями і страховиками

    Нові штрафи та жорсткі правила: Нацбанк посилив контроль над фінкомпаніями і страховиками

    Національний банк України запровадив нові штрафи та посилив відповідальність для учасників небанківського фінансового ринку. Йдеться про фінансові компанії, страхові організації, кредитні спілки та ломбарди, для яких уточнили правила нагляду та застосування санкцій.

    Відповідні зміни закріплені постановою правління НБУ та спрямовані на підвищення прозорості роботи ринку, а також на посилення контролю за дотриманням законодавства у сфері фінансових послуг. Нові правила набирають чинності вже з кінця квітня 2026 року.

    Згідно з оновленими нормами, Нацбанк розширив перелік підстав для застосування штрафів. Зокрема, страхові компанії тепер можуть бути оштрафовані за порушення вимог до системи управління, а фінансові компанії та ломбарди — за недотримання правил авторизації та умов надання послуг. Окремо передбачена відповідальність для фінансових компаній за порушення стандартів корпоративного управління та систем внутрішнього контролю.

    Окрім штрафних санкцій, регулятор запровадив новий обов’язок для всіх учасників ринку. Якщо компанія не виконує вимоги або заходи впливу, застосовані Нацбанком, вона зобов’язана письмово пояснити причини такого невиконання. Це дозволить регулятору краще відстежувати ситуацію на ринку та оперативніше реагувати на ризики.

    У НБУ наголошують, що такі зміни є частиною системної реформи фінансового сектору, спрямованої на приведення українського регулювання до міжнародних стандартів. Посилення контролю має зменшити кількість порушень, підвищити рівень довіри до фінансових установ і захистити споживачів послуг.

    Важливо, що нові правила також деталізують механізми застосування різних заходів впливу — від коригувальних дій і раннього втручання до повноцінних санкцій. Це означає, що регулятор отримує більш гнучкий інструментарій для реагування на проблеми у діяльності компаній ще до того, як вони стануть критичними.

    Посилення контролю вже супроводжується практичними кроками. Раніше Нацбанк застосував значний штраф до однієї зі страхових компаній за порушення вимог законодавства та звітності, що стало сигналом для ринку про серйозність намірів регулятора.

    Таким чином, нові зміни означають перехід до більш жорсткої моделі нагляду за небанківським фінансовим сектором. Для компаній це означає необхідність посилити внутрішній контроль, дотримуватися стандартів управління та уважніше ставитися до регуляторних вимог, адже порушення тепер матимуть відчутні фінансові наслідки.

  • НБУ заявив про системні порушення в управлінні «Укрпоштою»

    НБУ заявив про системні порушення в управлінні «Укрпоштою»

    У Національному банку України поставили під сумнів якість корпоративного управління в «Укрпошті» та професійну компетентність її генерального директора Ігоря Смілянського. Про це свідчить позиція регулятора щодо діяльності державної компанії.

    У НБУ зазначають, що чинна система управління не відповідає нормативним вимогам. Зокрема, йдеться про тривалу відсутність сформованої наглядової ради, неналежний розподіл повноважень та концентрацію управлінських функцій в руках одного керівника.

    За оцінкою регулятора, генеральний директор фактично поєднує операційне управління з частиною функцій, які мають виконуватися наглядовою радою. Така модель, як вважають у Нацбанку, призвела до накопичення системних проблем у діяльності підприємства.

    У регуляторі також наголошують, що порушення мають системний характер і фіксувалися протягом 2024–2026 років, попри застосовані раніше заходи впливу. Це, на думку НБУ, ставить під сумнів ефективність існуючої моделі корпоративного управління.

    Висновки Нацбанку можуть мати подальші наслідки для державної компанії, зокрема у частині реформування системи управління та посилення контролю за її діяльністю.

    Станом на зараз офіційної реакції керівництва «Укрпошти» на заяви регулятора не оприлюднено.

  • «Укргідроенерго» за державний кошт застрахувало керівництво від арештів і кримінальних справ

    «Укргідроенерго» за державний кошт застрахувало керівництво від арештів і кримінальних справ

    Державне підприємство «Укргідроенерго» витратило близько 2 мільйонів гривень на страхування відповідальності своїх топменеджерів у випадку кримінального переслідування. Фактично йдеться про створення за кошти держкомпанії фінансового «запасного парашута» для керівництва на випадок арештів, обвинувачень або судових процесів.

    Згідно з умовами договору, страхування покриває витрати на юридичний захист керівників, включно з оплатою адвокатів. Крім того, передбачена часткова компенсація застави як запобіжного заходу, оплата психологічної допомоги, а також витрати на так зване «відновлення репутації». Іншими словами, якщо менеджера притягнуть до кримінальної відповідальності, фінансові наслідки цього нестиме не він особисто, а державне підприємство, яке він очолює.

    По суті, це означає перекладання персональної відповідальності за управлінські рішення на саму компанію, а отже — на державний бюджет. У разі арешту чи оголошення підозри керівнику витрати на його захист оплачуватимуться з коштів підприємства, а не з власної кишені посадовця.

    Примітно, що подібна практика вже демонструвалася раніше в іншій стратегічній державній компанії — «Енергоатомі». Там наглядова рада оформила аналогічне страхування буквально напередодні свого розпуску. Тоді це виглядало як спроба в останній момент убезпечити себе від можливих перевірок і розслідувань. У випадку з «Укргідроенерго» простежується не лише схожий підхід, а й той самий страховий партнер.

    Формально подібні програми можуть подаватися як різновид страхування відповідальності керівників. Проте за своїм змістом це вже не класичне D&O-страхування, поширене у приватному бізнесі. Йдеться радше про створення резерву саме під кримінальні ризики — арешти, застави, суди та публічні скандали.

    Фактично держава через свою компанію заздалегідь визнає можливість того, що у її топменеджменту можуть виникнути серйозні проблеми з правоохоронними органами, і вважає нормальним закладати ці ризики у витрати підприємства. Це виглядає особливо контрастно на тлі постійних заяв про реформу корпоративного управління, підзвітність менеджменту та боротьбу з корупцією.

    Замість того щоб мінімізувати кримінальні ризики через прозорі процедури, законність рішень і реальну відповідальність керівників, у державних компаніях дедалі частіше обирають інший шлях — просто застрахувати можливі наслідки. І зробити це не за власний рахунок, а за кошти підприємства, яке фінансується державою.

  • Скандал навколо УЗ: член Наглядової ради пов’язаний з компанією сина Януковича

    Скандал навколо УЗ: член Наглядової ради пов’язаний з компанією сина Януковича

    Кабмін 1 жовтня 2025 року оновив склад Наглядової ради АТ «Укрзалізниця» розпорядженням №1090-р. Уряд затвердив сім членів ради: чотирьох незалежних (Анатолій Амелін, Ельжбета Єва Беньковська, Максим Мокляк, Гепард Хафер) та трьох представників держави (Сергій Лещенко, Давід Ломджарія, Олександр Камишін). Документ підписала прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.

    Анатолію Амеліну, співзасновнику аналітичного центру «Український інститут майбутнього», фактично продовжили мандат на другий термін: він уже входив до Наглядової ради УЗ у попередньому складі разом із Гепардом Хафером, Сергієм Лещенком і Давідом Ломджарією. До цього Амелін працював у НКЦПФР (Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку) та очолював інвесткомпанію «Альтана Капітал», яку на ринку пов’язували з орбітою бізнесу Ріната Ахметова.

    Після рішення уряду навколо Амеліна виник публічний скандал. Журналісти, посилаючись на відкриті юрреєстри, стверджують, що на четвертому році повномасштабної війни він досі значиться співзасновником бізнесу в окупованому Донецьку — зокрема ТОВ «Столичний стиль». Серед співзасновників цього ТОВ фігурує ПрАТ «КЕПІТЕЛ БІЛДІНГ КОРПОРЕЙШЕН», кінцевим бенефіціаром якого значиться Олександр Янукович, син президента-втікача Віктора Януковича, через структуру ПрАТ «МАКО ХОЛДІНГ». Тобто формально в спільному бізнесі Амеліна простежується зв’язок із людьми з найближчого оточення родини Януковича.

    Це викликає логічне запитання всередині самої «Укрзалізниці»: як людина з такими зв’язками залишилася в складі наглядового органу стратегічної державної компанії вдруге поспіль під час війни. За даними профільного анонімного телеграм-каналу залізничників «Уволіть ПОНАБа» (канал пов’язують із колишнім головою правління УЗ Олександром Камишіним), Амелін — це «креатура прем’єр-міністрки Юлії Свириденко». Канал описує його як людину, що «поміняла донецькі ОПГ на “Київський інститут майбутнього”». Водночас жодних публічних підтверджень з боку самої Свириденко про особисту роль у просуванні Амеліна немає: відкритих спільних появ, заяв або коментарів щодо нього журналістам знайти не вдалося.

    Ще одна лінія цієї історії — роль Олександра Камишіна. Камишін, який колись очолював правління «Укрзалізниці», у 2023 році різко пішов із компанії. Пізніше він був призначений міністром з питань стратегічних галузей промисловості, і тодішня міністерка економіки Юлія Свириденко публічно презентувала його як людину, яка має «перезапустити» відомство під потреби воюючої економіки. Уже за рік Камишина звільнили з посади міністра за рекомендацією профільного комітету Верховної Ради. У медіа тоді звучали версії, що однією з причин його швидкого відходу з УЗ могли бути питання до нього з боку НАБУ, і нібито його звільнення убезпечувало компанію від репутаційного удару. (Це саме по собі не означає пред’явленої підозри, а лише показує рівень токсичності теми корупції в УЗ.)

    Фактично маємо таку картинку:
    – Кабмін формально закінчив конкурсний відбір і поставив оновлену Наглядову раду УЗ — із міжнародними членами, з досвідом у логістиці та держуправлінні, і з українськими публічними фігурами типу Лещенка. Уряд підписала нинішня прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
    – Водночас у Раді залишається Анатолій Амелін, навколо якого тепер склеюють одразу три токсичні сюжети: його минулі бізнес-зв’язки з орбітою Ахметова, чинна присутність у донецькому бізнесі поруч зі структурами Олександра Януковича, і політичні натяки, ніби його лобіюють на найвищому рівні.
    – Усередині самої «Укрзалізниці» частина персоналу, за повідомленнями профільних каналів, не розуміє, як це виглядає з точки зору безпеки й репутації компанії, яка є критичною для оборони країни.

    На тлі цього варто пам’ятати: Наглядова рада УЗ — це не просто формальність. Вона контролює стратегічну політику компанії, погоджує ключові кадрові призначення, стежить за закупівлями та інвестиційними рішеннями. За законом її більшість мають складати незалежні члени, а повноваження члена ради — три роки, із можливістю переобрання необмежену кількість разів. Тобто зберегти місце в Раді вдруге — це не автомат, це або конкурсний відбір, або дуже серйозний «кредит довіри».

    І зараз якраз питання: цей кредит довіри виправданий, чи це політична «квота», яка не дуже красиво виглядає в умовах війни?