Позначка: корупційні справи

  • Бугрова звільнили з посади ректора КНУ, але він знову балотуватиметься

    Бугрова звільнили з посади ректора КНУ, але він знову балотуватиметься

    Володимира Бугрова звільнили з посади ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка у зв’язку із завершенням строку дії його контракту. П’ятирічна угода завершилася 29 квітня 2026 року, після чого університет переходить до процедури проведення нових виборів керівника.

    Водночас він підтвердив, що планує знову брати участь у виборах і балотуватися на посаду ректора повторно. Конкурс на цю посаду був оголошений ще у березні 2026 року.

    Після завершення строку повноважень ректора університет зобов’язаний організувати вибори відповідно до законодавства України про вищу освіту. Процедура передбачає висування кандидатів, передвиборчі програми та таємне голосування колективу університету.

    Фактично завершення контракту Бугрова означає початок перехідного періоду в керівництві КНУ, під час якого обов’язки управління закладом виконуються у межах передбачених внутрішніх процедур до обрання нового ректора або переобрання чинного.

    У соціальних мережах та окремих публікаціях з’явилася інформація, що Володимир Бугров нібито може бути обмежений у праві балотуватися через адміністративну справу, пов’язану з недостовірним декларуванням.

    Однак сам ексректор це заперечує і заявляє, що юридичних підстав для недопуску до виборів немає. Він наголошує, що українське законодавство розрізняє «корупційні правопорушення» та «правопорушення, пов’язані з корупцією», і саме це, на його думку, є ключовим у його ситуації.

    Бугров стверджує, що у його випадку йдеться не про корупційний злочин, а про адміністративне правопорушення, за яке передбачено штраф у розмірі 17 тисяч гривень. Він також заявив, що не погоджується з висновками у справі та має намір продовжувати юридичне оскарження.

    Ситуація навколо декларації Володимира Бугрова почала розвиватися наприкінці 2025 року, коли Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило неточності в його декларації на суму близько 900 тисяч гривень.

    Пізніше матеріали справи були розглянуті в суді першої інстанції. Суд встановив, що Бугров не задекларував автомобіль Volkswagen Golf 2015 року випуску, яким він, за матеріалами справи, користувався на постійній основі.

    Його було визнано винним за частиною 4 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення — порушення вимог фінансового контролю.

    Сам Бугров наполягав, що звинувачення є безпідставними та не відповідають реальному стану речей, а також заявляв, що справа може мати ознаки спроби вплинути на його політичну та академічну діяльність.

    28 квітня 2026 року апеляційний суд розглянув скаргу у цій справі, однак залишив рішення суду першої інстанції без змін.

    Київський національний університет імені Тараса Шевченка є одним із найбільших і найстаріших закладів вищої освіти України, тому вибори його ректора традиційно привертають значну увагу академічної спільноти та суспільства.

    Процедура обрання керівника університету є конкурентною і зазвичай передбачає участь кількох кандидатів із різними програмами розвитку закладу, зокрема щодо міжнародної співпраці, наукової діяльності та реформування управління.

    Наразі в університеті триває підготовка до виборів нового ректора. Офіційні кандидати, їхні програми та дата голосування мають бути оголошені відповідно до внутрішнього графіка виборчої процедури.

    Володимир Бугров, попри завершення контракту та судові суперечки, підтвердив намір брати участь у конкурсі, що означає, що він може знову претендувати на посаду керівника одного з ключових університетів країни.

  • Збитки на пів мільярда: директору департаменту КМДА оголосили підозру

    Збитки на пів мільярда: директору департаменту КМДА оголосили підозру

    Правоохоронні органи повідомили про підозру керівнику одного з департаментів Київської міської державної адміністрації Володимиру Репіку. Його підозрюють у завданні збитків бюджету столиці на суму понад 581 мільйон гривень унаслідок випуску економічно необґрунтованих облігацій місцевої позики.

    Про це повідомили в Національній поліції у п’ятницю, 23 січня.

    За даними слідства, 53-річний посадовець протягом кількох років ініціював внутрішні запозичення шляхом випуску облігацій, попри те, що бюджет міста мав достатній обсяг власних коштів. У результаті Київ залучав кредитні ресурси та сплачував значні суми відсотків, що призвело до безпідставних витрат бюджету.

    Слідство встановило, що у період з 2020 по 2023 роки департамент здійснив випуск облігацій місцевої позики на загальну суму понад 2,5 мільярда гривень. Залучені кошти планувалося спрямувати на фінансування бюджету розвитку столиці.

    Водночас, за інформацією правоохоронців, у цей період бюджет Києва був профіцитним — доходи перевищували видатки, дефіциту не існувало, а реальної необхідності у додаткових фінансових ресурсах не було. Відсутність запозичень, як зазначають у поліції, не вплинула б на реалізацію міських програм, що фінансуються з бюджету розвитку.

    Незважаючи на це, місто продовжувало сплачувати відсотки за облігаціями, що призвело до економічно необґрунтованих витрат. Згідно з висновками експертів, дії посадовця завдали територіальній громаді Києва збитків на суму понад 581 мільйон гривень.

    Володимиру Репіку повідомлено про підозру за частиною другою статті 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк до п’яти років із можливим позбавленням права обіймати певні посади або займатися відповідною діяльністю строком до трьох років, а також штраф до 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    У Київській міській державній адміністрації повідомили, що зранку 23 січня правоохоронці проводять слідчі дії. Спочатку обшуки відбувалися за місцем проживання директора департаменту, після чого — у його службових кабінетах. За результатами дій складено процесуальні документи, а всі запитувані матеріали були надані слідству.

    Водночас у департаменті заявили, що вважають кримінальне провадження безпідставним і політично вмотивованим. Там наголосили на готовності співпрацювати зі слідством і відстоювати правомірність своїх дій у правовому полі.

  • Ексочільника поліції Одеської області звільнили від відповідальності у справі про контрафакт

    Ексочільника поліції Одеської області звільнили від відповідальності у справі про контрафакт

    У Вищому антикорупційному суді завершився розгляд гучної кримінальної справи щодо колишнього начальника поліції Одеської області Дмитра Головіна. Його обвинувачували у заволодінні контрафактними цигарками на суму понад півмільйона доларів, однак у підсумку ексчиновник уникнув кримінальної відповідальності.

    Про перебіг справи повідомляє Судовий репортер. За даними видання, двоє інших фігурантів кримінального провадження уклали угоди зі слідством і погодилися відшкодувати державі 13,5 мільйона гривень збитків. Ця сума відповідає приблизно 587 тисячам доларів за курсом 2017 року — саме тоді, за версією слідства, було вчинено злочин.

    Після укладення цих угод прокурор несподівано змінив кваліфікацію дій Головіна. Замість обвинувачення у заволодінні майном шляхом зловживання службовим становищем йому інкримінували службову недбалість. Така перекваліфікація кардинально змінила правові наслідки справи.

    Суд, розглянувши оновлене обвинувачення, одразу застосував строки давності та звільнив Головіна від кримінальної відповідальності. Фактично це означає, що ексначальник поліції не отримав ані вироку, ані покарання, попри масштаби збитків, які фігурували у матеріалах провадження.

    Сама справа стосувалася незаконного заволодіння великими партіями контрафактних тютюнових виробів, вилучених правоохоронцями. За даними слідства, йшлося про схему, внаслідок якої держава втратила сотні тисяч доларів. Провадження тривалий час вважалося одним із показових у контексті відповідальності високопосадовців правоохоронних органів.

    Закриття справи через строки давності після зміни обвинувачення вже викликало гостру реакцію в експертному середовищі. Критики вказують, що подібна практика підриває довіру до антикорупційного правосуддя та створює відчуття вибірковості відповідальності для колишніх високопосадовців.

  • Нардепка Скороход ініціює покарання за «необґрунтовані підозри»

    Нардепка Скороход ініціює покарання за «необґрунтовані підозри»

    Народна депутатка Анна Скороход, яка фігурує у кримінальному провадженні НАБУ, ініціювала законодавчі зміни, що передбачають кримінальну відповідальність для правоохоронців за так звані необґрунтовані підозри та інші процесуальні дії.

    Як випливає з тексту законодавчої ініціативи, Скороход пропонує доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею, яка встановлюватиме покарання за незаконне засудження, повідомлення про підозру, взяття та утримання під вартою, проведення обшуків або виїмок у межах кримінального провадження. Також відповідальність пропонується запровадити за незаконне накладення арешту на майно, відсторонення особи від роботи чи посади та інші процесуальні дії, що, на думку авторки, безпідставно обмежують права громадян.

    Згідно з пропозицією депутатки, правоохоронців, яких визнають винними у таких діях, пропонується карати позбавленням волі на строк від 7 до 10 років із додатковою забороною обіймати певні посади або займатися відповідною діяльністю терміном до трьох років.

    Ініціатива з’явилася на тлі конфлікту Анни Скороход з антикорупційними органами. Наразі народна депутатка є підозрюваною у справі НАБУ щодо організації діяльності злочинної групи. За версією слідства, група нібито пропонувала підприємцю за 250 тисяч доларів США «вирішити питання» з Радою національної безпеки і оборони України.

    Критики законопроєкту вже звертають увагу на те, що подібні норми можуть створити додатковий тиск на слідчих, прокурорів і суддів, а також ускладнити роботу правоохоронних органів у резонансних корупційних справах. Водночас сама Скороход наполягає, що її ініціатива спрямована на захист громадян від зловживань з боку силових структур.

  • НАБУ продовжує розслідувати топкорупцію, незважаючи на тиск

    НАБУ продовжує розслідувати топкорупцію, незважаючи на тиск

    Верховна Рада України 31 липня ухвалила президентський законопроєкт, що має повернути незалежність Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) та Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП). Це рішення стало результатом десятиденних масштабних протестів у великих містах країни на підтримку антикорупційних органів.

    Директор НАБУ Семен Кривонос у коментарі для 24 каналу підтвердив, що посилена увага до Бюро пов’язана із початком розслідувань щодо кількох високопосадовців. Він не розкрив конкретних справ, однак відзначив суттєві результати роботи НАБУ за останні пів року — зокрема розслідування проти віцепрем’єр-міністра Олексія Чернишова, викриття злочинних організацій та справ у оборонній сфері.

    За словами Кривоноса, активність НАБУ у боротьбі з топкорупцією спричинила певну кризу, зокрема через розслідування стосовно представників Офісу президента. Йдеться про операцію «Чисте місто» у Київській міській раді та справу проти колишнього заступника керівника ОП Ростислава Шурми, яка вже готується до суду.

    Директор НАБУ подякував суспільству за активну підтримку незалежності антикорупційних органів і запевнив, що наразі у НАБУ та САП є всі необхідні інструменти для ефективної роботи.