Gorchitsa.info

Позначка: корупція

  • Мільйони на могилах Героїв: у Полтаві спалахнув цинічний скандал навколо меморіалу полеглим захисникам

    Мільйони на могилах Героїв: у Полтаві спалахнув цинічний скандал навколо меморіалу полеглим захисникам

    У Полтаві розгорівся гучний скандал навколо облаштування військового меморіалу на Затуринському кладовищі, де мали вшанувати пам’ять загиблих українських захисників. Проєкт, який мав стати символом поваги до полеглих воїнів, перетворився на кримінальну справу із підозрами у розтраті бюджетних коштів, завищеними цінами, обшуками, заставами та фактичним перезапуском робіт.

    Йдеться про сектор почесних поховань у селі Затурине Полтавської громади. Саме там після початку повномасштабної війни вирішили облаштувати місце для поховання військових, оскільки на Центральному кладовищі Полтави бракувало місць. Ідея була болючою, але необхідною: створити гідний простір пам’яті для родин загиблих захисників.

    Однак згодом навколо меморіалу почали виникати дедалі серйозніші питання. Спершу — через тендери без реальної конкуренції, потім — через постійне коригування проєкту, а зрештою — через підозри правоохоронців у масштабному завищенні цін на матеріали та роботи.

    За даними слідства, схема могла полягати у тому, що вартість окремих елементів меморіалу штучно завищували, а бюджетні кошти виводили через підрядні та пов’язані структури. Особливо резонансною стала інформація про вартість облаштування місць поховань. За матеріалами справи, окремі комплекти для персонального поховання воїна в кошторисах оцінювали у понад 200 тисяч гривень, тоді як середня ринкова вартість аналогічних рішень була значно нижчою.

    Правоохоронці також звернули увагу на ціни на бетонну плитку, гранітні конструкції, індивідуальні стели та інші елементи благоустрою. У матеріалах справи йдеться, що частина позицій могла бути завищена майже вдвічі. Саме це і стало підставою для кримінального провадження щодо можливого привласнення бюджетних коштів.

    Починалася історія ще у 2022 році, коли Полтавська міська рада визначила кладовище у Затуриному місцем для облаштування секторів почесних поховань. Згодом комунальне підприємство «Спецкомбінат похоронно-ритуального обслуговування» замовило проєктно-кошторисну документацію. Переможцем закупівлі стала полтавська архітектурна компанія, яка була єдиним учасником конкурсу.

    Проєкт меморіалу у Затуриному

    У 2023 році почалися роботи з облаштування меморіального комплексу. Перший великий договір уклали з ТОВ «Грандбуд+» на суму близько 18,7 млн грн. Пізніше виявилося, що цих коштів недостатньо, і у 2024 році було оголошено нову закупівлю — вже на понад 127 млн грн. Підрядник, за відкритими даними, залишився той самий.

    Саме після цього до проєкту виникли найгостріші питання. Загальна вартість робіт почала виглядати непропорційною, а окремі ціни — підозріло завищеними. На рівні області звернули увагу, що схожі меморіальні споруди в інших містах коштували дешевше. Після цього до перевірки долучилися правоохоронці та аудитори.

    У 2025 році на території комунального підприємства провели обшуки. Пізніше правоохоронці оголосили перші підозри. Серед фігурантів справи опинилися керівник підрядної організації, посадовці та підприємці, які, за версією слідства, могли бути залучені до схеми завищення вартості робіт і матеріалів.

    У 2026 році справа набула ще більшого масштабу. За оновленими даними правоохоронців, збитки бюджету у справі меморіалу перевищили 15 млн грн. До суду скерували обвинувальний акт щодо шістьох осіб. Їм інкримінують привласнення бюджетних коштів в особливо великих розмірах, пособництво у привласненні та службове підроблення.

    Окремо повідомлялося, що частину коштів вдалося повернути в межах цивільного позову. Водночас це не знімає головного питання: як проєкт, пов’язаний із пам’яттю загиблих військових, міг роками реалізовуватися із такими ризиками, без належного контролю та прозорості.

    Суспільний резонанс у справі посилює моральний аспект. Мова йде не просто про чергову будівельну закупівлю чи завищення цін у кошторисах. Йдеться про гроші, виділені на місце пам’яті для воїнів, які віддали життя за Україну. Саме тому ця справа викликає особливе обурення: будь-яка спроба заробити на похованнях полеглих захисників виглядає не лише як корупція, а як зневага до родин загиблих.

    Після скандалу Полтавська міська рада заявила про створення робочої групи, яка має підготувати відкритий архітектурний конкурс для нового бачення меморіалу. Фактично це означає, що проєкт, який реалізовували кілька років і на який уже витратили значні бюджетні кошти, тепер запускають заново.

    Офіційно йдеться про необхідність зробити процес прозорим, врахувати думку родин загиблих та обрати якісне архітектурне рішення. Але для громади це також болісне визнання: попередній підхід провалився. Замість швидкого і гідного облаштування місця пам’яті місто отримало кримінальну справу, зупинені роботи та недовіру суспільства.

    Є й інша проблема. У 2025 році виконком Полтавської міської ради ухвалював рішення щодо розширення кладовища для створення нових секторів почесних поховань. Однак це рішення оскаржили місцеві мешканці, а апеляційний суд став на їхній бік. Тепер владі доведеться шукати нові юридичні рішення, щоб продовжити реалізацію проєкту у законний спосіб.

    Таким чином, меморіал у Затуриному опинився одразу в кількох кризах: кримінальній, фінансовій, юридичній та репутаційній. І найболючіше у цій історії те, що заручниками ситуації стали родини загиблих воїнів, які чекають не на тендерні скандали, а на гідне місце пам’яті для своїх рідних.

    Ця справа стала ще одним сигналом для влади — як місцевої, так і центральної. Проєкти, пов’язані з вшануванням загиблих захисників, мають бути максимально прозорими з першого дня. Тут не може бути «своїх» підрядників, закритих домовленостей, дивних кошторисів і пояснень постфактум. Бо коли йдеться про пам’ять полеглих, ціна помилки вимірюється не лише мільйонами гривень, а й довірою людей.

    Наразі справа перебуває у судовій площині, а Полтава готується до нового етапу створення меморіалу. Але головне питання залишається відкритим: чи зробить влада висновки з цього скандалу, чи історія з «меморіальними грошима» стане лише ще одним прикладом того, як навіть найсвятіші теми можуть перетворювати на схеми.

     

  • Через польську PS8 Sp. z o.o. у 2022–2023 роках могли відмивалися гроші Міноборони та ГУР. Джерела

    Через польську PS8 Sp. z o.o. у 2022–2023 роках могли відмивалися гроші Міноборони та ГУР. Джерела

    За інформацією наших джерел, найближчим часом може розгорітись гучний міжнародний скандал через продаж до Африки безкоштовно переданої американцями Україні військової техніки.

    “Через польську компанію PS8 Sp. z o.o. у 2022–2023 роках відмивалися гроші Міноборони та ГУР, а до корупції через цю компанію можуть бути причетні екс-міністр оборони Олексій Резніков та екс-очільник ГУР Кирило Буданов.  

    Два тижні тому, на фоні загострення протиріч між Україною та Польщею, Кирило Буданов прибув до Варшави та спробував вирішити проблеми з Каролем Навроцьким,  але це не вдалося.

    Водночас, в адміністрації президента США Дональда Трампа знають, що ГУР і демократи замішані в цих схемах, що може стати приводом для великого скандалу, адже частину української техніки, переданої безкоштовно американцями через цю компанію, продали в Африку” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, в уряді польського прем’єр-міністра Дональда Туска вважають, що президент Кароль Навроцький спеціально оголосив про позбавлення українського глави Володимира Зеленського Ордена Білого Орла, щоб зірвати конференцію з відновлення України у Гданську.

  • СБУ викрила розкрадання на захисті Зміївської ТЕС

    СБУ викрила розкрадання на захисті Зміївської ТЕС

    Служба безпеки України викрила посадовців енергетичного сектору на привласненні понад 8 мільйонів гривень бюджетних коштів під час реалізації проєкту з будівництва захисних споруд для Зміївської теплової електростанції на Харківщині. Про це повідомили в СБУ, зазначивши, що схему вдалося заблокувати у взаємодії з Національною поліцією в межах системної роботи з протидії корупції в критичній інфраструктурі.

    За даними слідства, йдеться про кошти, які були виділені на посилення інженерного захисту одного з ключових енергетичних об’єктів регіону, що має стратегічне значення для стабільного енергозабезпечення Харківщини. Правоохоронці встановили, що до організації схеми причетні представники комерційних структур, які виконували підрядні роботи на об’єкті.

    Фігурантами справи стали 54-річний начальник дільниці одного з підприємств енергетичного сектору та 60-річний директор приватної компанії-підрядника. Саме цю компанію було залучено до виконання робіт із будівництва системи захисту ТЕС. Слідство встановило, що між теплоелектростанцією та підрядною організацією у грудні 2024 року було укладено договір на виконання робіт загальною вартістю понад 245 мільйонів гривень.

    Правоохоронці з’ясували, що під час реалізації проєкту учасники схеми вносили завідомо недостовірні дані до технічної та виконавчої документації. Крім того, вони організували використання будівельних матеріалів, які не відповідали встановленим проєктним та технічним вимогам. Зокрема, йдеться про бетонну суміш неналежної якості, що дозволило штучно завищити витрати та вивести частину бюджетних коштів у тіньовий обіг.

    Унаслідок таких дій, за висновками судової будівельно-технічної експертизи, державному бюджету було завдано збитків на суму 8,1 мільйона гривень. Експерти підтвердили як факт порушення технологічних і будівельних норм, так і фінансовий розмір завданої шкоди.

    Для документування злочинної діяльності правоохоронці провели 11 санкціонованих обшуків за місцями проживання фігурантів, а також у службових приміщеннях підприємств, які були залучені до реалізації проєкту. Під час слідчих дій вилучено значний обсяг фінансово-господарської документації, технічні матеріали, електронні носії інформації та інші докази, які, за версією слідства, підтверджують механізм реалізації схеми.

    На підставі зібраних доказів обом фігурантам повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах. Санкція відповідної статті Кримінального кодексу України передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    У СБУ наголошують, що нині тривають подальші слідчі та процесуальні дії, спрямовані на встановлення всіх осіб, які могли бути причетні до організації та реалізації корупційної схеми. Не виключається розширення кола підозрюваних у межах цього кримінального провадження.

    Правоохоронці підкреслюють, що викриття відбулося в умовах підвищеної уваги до об’єктів енергетичної інфраструктури, які залишаються пріоритетними цілями російських атак. У зв’язку з цим питання ефективного та цільового використання бюджетних коштів, спрямованих на захист критичної інфраструктури, набуває особливого значення для національної безпеки.

    Схожі справи, за словами правоохоронців, демонструють, що сфера відновлення та захисту енергетичних об’єктів залишається вразливою до зловживань, а контроль за використанням державних ресурсів у цій галузі буде посилюватися і надалі.

  • Український контрабандист з російським паспортом Сеяр Куршутов ймовірно мав контакти з ФСБ

    Український контрабандист з російським паспортом Сеяр Куршутов ймовірно мав контакти з ФСБ

    Відомий український контрабандист з російським паспортом Сеяр Куршутов, який через мережу пов’язаних компаній отримав багатомільйонні контракти на постачання дронів для української армії, ймовірно мав контакти з російськими спецслужбами.

    Мова йде про “кейс Zielinski & Rozen”, бренду заводи по виробництву косметики якого розміщені на території РФ.

    Куршутов пов’язаний з косметичним брендом через свою дружину –  Катерину  Любчик, яка являється амбасадором бренду та розвиває мережу магазинів Zielinski & Rozen. Також, за інформацією ЗМІ, кошти отримані сім’єю Куршутових на торгівлі косметикою виробленою в РФ успішно легалізуються в Європі, зокрема через фінансування проектів на кшталт “Віденських балів”.

    Сеяр Куршутов попав у поле зору ФСБ РФ як один із бенефеціарів  Zielinski & Rozen, після появи інформації у ЗМІ про піар бренду на допомозі ВСУ.

    Незважаючи на той факт, що Zielinski & Rozen офіційно заперечили свою допомогу українським військовим, російськими спецслужбами була відкрита кримінальна справа, що мало певні “наслідки фінансового характеру” для для бенефіціарів бренду.

    Водночас, раніше ми писали, про ймовірність використання ФСБ громадянина РФ Сеяра Куршутова для збору компромату на українських чиновників через ТГ канал Джокер, який Куршутов також використовував для боротьби зі своїми конкуретами на ринку дронів України.

     

     

     

  • «Пересремося всі з усіма»: Кім різко висловився про майбутні вибори в Україні

    «Пересремося всі з усіма»: Кім різко висловився про майбутні вибори в Україні

    Голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім заявив, що після завершення війни Україну неминуче чекатиме складний політичний період, однак саме суспільство має визначити майбутню владу на виборах. В інтерв’ю «Українським Новинам» він відверто висловився про політичну конкуренцію, стан Миколаївщини, корупцію, відбудову, освіту та власне бачення майбутнього країни.

    Кім, який після початку повномасштабного вторгнення став одним із найвпізнаваніших регіональних керівників в Україні, визнав: майбутня виборча кампанія може бути дуже емоційною та конфліктною. Водночас він наголосив, що це нормальний демократичний процес.

    «Ми пересремося всі з усіма і когось люди оберуть», – сказав Кім, коментуючи майбутнє політичне життя після війни.

    За його словами, війна сильно змінила українське суспільство, політиків і регіональних керівників. Сам Кім зазначив, що за роки повномасштабного вторгнення став жорсткішим, дорослішим і почав інакше дивитися на процеси в державі.

    Очільник Миколаївської ОВА розповів, що місто нині живе настільки нормальним життям, наскільки це можливо під час війни. У Миколаєві працює бізнес, діти навчаються, люди ремонтують житло, відкривають нові справи та планують майбутнє. Водночас прифронтові громади області продовжують щоденно потерпати від російських ударів.

    Кім зазначив, що мешканці регіону вже навчилися розрізняти рівень загроз. За його словами, для прифронтових міст дрони чи «шахеди» вже не викликають такої реакції, як удари С-300 або артилерії, коли часу на реагування майже немає.

    Окремо він розповів про відбудову області. За словами Кіма, з початку повномасштабної війни на Миколаївщині було пошкоджено або зруйновано близько 16 тисяч об’єктів. Понад дев’ять тисяч із них уже вдалося відновити.

    Голова ОВА наголосив, що зараз область концентрується не лише на ремонті зруйнованого, а й на стратегічному розвитку. Серед ключових напрямків він назвав реіндустріалізацію, професійно-технічну освіту, залучення інвесторів та розвиток інженерних спеціальностей.

    Кім підкреслив, що Україна матиме лише один шанс ефективно використати міжнародну допомогу на відновлення. Саме тому, на його думку, вже зараз потрібно готувати людей, які зможуть працювати з великими інфраструктурними, промисловими та технологічними проєктами.

    Він також розповів про співпрацю з Південною Кореєю, зокрема з Hanyang University – одним із найбільших технічних університетів країни. Кім заявив, що хотів би імпортувати в Україну корейський досвід у сфері інженерії, виробництва та технологій.

    За словами очільника області, на Миколаївщині студентів стало менше приблизно на 10–20%, однак вищі навчальні заклади продовжують працювати. Водночас область робить ставку на професійно-технічну освіту, адже країні потрібні зварювальники, інженери, ремонтники та фахівці, які зможуть брати участь у відбудові.

    Кім також розповів, що 83% шкіл області забезпечені укриттями. Саме тому на Миколаївщині НМТ проводили безпосередньо в укриттях, щоб не переривати тестування під час повітряних тривог і не створювати додатковий стрес для дітей.

    Говорячи про бізнес, він згадав кейс із засновником monobank Олегом Гороховським, який перереєструвався як фізична особа на Миколаївщині та сплачує особисті податки в області. Кім заперечив, що це був лише піар, і наголосив: бізнес цінує увагу влади та швидке вирішення проблем у законному полі.

    Очільник ОВА також визнав, що за роки війни були помилки, зокрема кадрові. За його словами, частину людей доводилося звільняти через неефективність, слабку юридичну підготовку або корупційні ризики. Водночас він наголосив, що помилки потрібно визнавати й швидко виправляти.

    Інтерв’ю Кіма стало одним із найвідвертіших його виступів за останній час. У ньому він показав себе не лише як воєнний адміністратор, а й як політик, який уже думає про повоєнну конкуренцію, відбудову та майбутню модель розвитку України.

    Попри різку фразу про вибори, головний меседж Кіма зводиться до того, що після війни Україна повинна пройти через демократичний процес, навіть якщо він буде конфліктним, емоційним і складним.

  • Фіктивні документи та підставні особи: як ОЗГ захоплювала лісові землі поблизу Буковелю

    Фіктивні документи та підставні особи: як ОЗГ захоплювала лісові землі поблизу Буковелю

    Правоохоронці викрили масштабну схему незаконного заволодіння землями лісового фонду поблизу одного з найвідоміших туристичних центрів України – Буковелю. За даними слідства, організована злочинна група намагалася привласнити 17 гектарів лісових земель у Поляницькому лісництві на Івано-Франківщині. Серед фігурантів справи – колишні посадовці, представники бізнесу, фахівці із землеустрою та навіть чинний працівник прокуратури.

    Про викриття схеми повідомив генеральний прокурор України Руслан Кравченко. За його словами, правоохоронці встановили діяльність організованої злочинної групи, яка діяла на території Яремчанської громади та була причетна до незаконного оформлення земельних ділянок лісового фонду неподалік туристичного комплексу Буковель.

    Йдеться про 14 земельних ділянок загальною площею близько 17 гектарів, розташованих у межах Поляницького лісництва державного підприємства «Ворохтянський лісгосп». За попередніми оцінками, ринкова вартість цих земель становить майже 38 мільйонів гривень.

    Слідство вважає, що головною метою учасників схеми було виведення земель із державної власності для подальшого використання у комерційних цілях. З огляду на стрімкий розвиток туристичної інфраструктури навколо Буковелю, вартість земельних ділянок у цьому районі постійно зростає, що робить їх особливо привабливими для забудовників та інвесторів.

    За даними прокуратури, до складу організованої групи входили колишній керівник одного з відділів Держгеокадастру в Яремче, колишні правоохоронці, інженери, геологи, геодезисти, місцеві підприємці та представники будівельного бізнесу. Крім того, серед підозрюваних виявився чинний працівник прокуратури.

    За версією слідства, схема працювала за відпрацьованим механізмом. Учасники групи виготовляли підроблену технічну документацію, змінювали інформацію щодо цільового призначення земель, оформлювали фіктивні документи та реєстрували ділянки через підставних осіб.

    Після цього землі отримували кадастрові номери та проходили державну реєстрацію як приватна власність. У перспективі ділянки планували використовувати для забудови або перепродажу за значно вищою ціною.

    Руслан Кравченко зазначив, що наразі семи учасникам злочинної організації вже повідомлено про підозру.

    Водночас це не перший епізод розслідування. За словами генерального прокурора, правоохоронці раніше вже завершили розслідування щодо інших учасників цієї ж схеми.

    «Це не перший епізод діяльності даної групи. Раніше до відповідальності вже було притягнуто шістьох учасників. Їх визнано винними та засуджено», – повідомив Кравченко.

    Загалом у межах цієї справи до суду вже направлено 13 обвинувальних актів.

    Одним із ключових результатів роботи правоохоронців стало повернення незаконно привласнених земель державі. Через суд прокурорам вдалося повернути у власність держави 26 земельних ділянок, які були виведені з державного лісового фонду за допомогою незаконних схем.

    Фахівці зазначають, що проблема незаконного відчуження земель навколо Буковелю залишається актуальною вже багато років. Через стрімке зростання туристичного бізнесу в регіоні попит на землю поблизу курорту постійно збільшується.

    Буковель залишається найбільшим гірськолижним курортом України та одним із головних туристичних центрів країни. Щороку регіон відвідують сотні тисяч туристів, що стимулює активне будівництво готелів, котеджів, ресторанів та іншої інфраструктури.

    Саме через це землі навколо курорту часто стають предметом суперечок, судових процесів та кримінальних розслідувань.

    Екологи неодноразово наголошували, що хаотична забудова Карпат створює додаткові ризики для природних екосистем регіону. Незаконне вилучення лісових земель може призводити до вирубки лісів, порушення природного балансу та збільшення ризику паводків і зсувів.

    У правоохоронних органах наголошують, що розслідування триває. Слідчі перевіряють можливу причетність інших осіб до функціонування схеми та встановлюють усі обставини незаконного оформлення земель.

    Особливу увагу приділяють аналізу документів, на підставі яких земельні ділянки були виведені з державного лісового фонду та отримали новий статус.

    На думку експертів, справа може стати одним із найбільш резонансних земельних розслідувань останнього часу в Карпатському регіоні. Вона демонструє масштаби інтересу до земель поблизу туристичних центрів та ризики корупційних схем у сфері землекористування.

    Правоохоронці запевняють, що робота щодо повернення державі незаконно привласнених земель триватиме й надалі, а всі особи, причетні до організації схеми, нестимуть відповідальність згідно із законом.

  • НАБУ повідомило про ймовірне приховане стеження за своїм детективом

    НАБУ повідомило про ймовірне приховане стеження за своїм детективом

    У квартирі керівника одного з підрозділів детективів Національного антикорупційного бюро України було виявлено технічні засоби, які можуть бути пов’язані з прихованим збиранням інформації, що, за попередньою оцінкою слідства, могло мати ознаки незаконного втручання у приватне життя та професійну діяльність співробітника антикорупційного органу. Про інцидент повідомили в НАБУ, наголосивши, що за фактом виявлення обладнання вже розпочато досудове розслідування за статтею 182 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за порушення недоторканності приватного життя.

    За даними Бюро, під час детального огляду житла детектива було знайдено пристрої, які за своїми характеристиками можуть бути використані як елементи прихованого аудіо- або відеоспостереження. Наразі слідчі дії спрямовані на встановлення повного ланцюга походження цих технічних засобів, способу їх встановлення, а також осіб, які могли бути залучені до організації або реалізації можливого прихованого стеження. Окремо перевіряються обставини, за яких обладнання могло потрапити до житла співробітника НАБУ без його відома, що є ключовим елементом у формуванні правової кваліфікації події.

    У межах перевірки також опрацьовується інформація, яку надала особа, що проживає у квартирі поверхом вище. За її словами, до неї зверталися невідомі чоловіки, які представлялися працівниками правоохоронних органів і повідомляли, що у квартирі під нею нібито проживає “російський шпигун”. Після аналізу отриманих даних детективи встановили особу одного з цих чоловіків, який, за попередньою інформацією, є чинним співробітником Служби безпеки України. Наразі ця інформація також перевіряється в межах окремих процесуальних процедур, оскільки потребує офіційного підтвердження та правової оцінки.

    У НАБУ підкреслюють, що детектив, у житлі якого було виявлено ймовірні засоби стеження, бере участь у розслідуванні низки резонансних кримінальних проваджень, зокрема щодо корупційних правопорушень у митній сфері, діяльності окремих посадових осіб правоохоронних органів та представників державних підприємств. У зв’язку з цим у Бюро розглядають інцидент як потенційно чутливий з точки зору впливу на незалежність антикорупційних розслідувань.

    Офіційна позиція НАБУ полягає в тому, що будь-які спроби незаконного збору інформації щодо співробітників Бюро є неприпустимими та можуть створювати серйозні ризики для ефективності розслідувань, особливо у справах, які стосуються високопосадової корупції. Відомство наголошує, що незалежність його діяльності є однією з ключових гарантій функціонування антикорупційної системи в Україні та важливим елементом довіри суспільства до правоохоронних органів.

    Також у заяві підкреслюється, що всі обставини інциденту будуть ретельно перевірені в межах досудового розслідування, включно з технічною експертизою виявленого обладнання, аналізом можливих каналів його встановлення та встановленням осіб, які могли бути причетні до події. За результатами слідчих дій кожному факту буде надано належну правову оцінку відповідно до чинного законодавства України.

    Станом на зараз офіційної публічної реакції від Служби безпеки України щодо озвучених у матеріалах НАБУ обставин не оприлюднено, а перевірка інформації триває в рамках встановлених процесуальних процедур.

  • Майже 5 мільйонів під питанням: що знайшли НАБУ і САП у справі Кулеби

    Майже 5 мільйонів під питанням: що знайшли НАБУ і САП у справі Кулеби

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до Вищого антикорупційного суду з позовом щодо віцепрем’єр-міністра з відновлення України – міністра розвитку громад та територій Олексія Кулеби. Прокуратура просить визнати необґрунтованими активи на суму майже 5 мільйонів гривень та стягнути їх у дохід держави.

    Про це повідомила пресслужба САП.

    Йдеться не про кримінальне обвинувачення чи підозру, а про механізм цивільної конфіскації необґрунтованих активів, який передбачений українським законодавством для посадовців, якщо законність походження майна не може бути підтверджена офіційними доходами. Саме в межах цієї процедури прокурор САП за матеріалами НАБУ звернувся до Вищого антикорупційного суду.

    За інформацією прокуратури, предметом позову стали квартира та машиномісце у Києві, загальна вартість яких становить майже 5 млн грн.

    У САП стверджують, що ще у 2021 році, коли Олексій Кулеба працював першим заступником голови Київської міської державної адміністрації, були укладені попередні договори купівлі-продажу нерухомості через його рідну сестру.

    Надалі, як зазначають у прокуратурі, у 2023 році, коли Кулеба вже обіймав посаду заступника керівника Офісу Президента України, були оформлені основні договори купівлі-продажу зазначених об’єктів.

    Крім того, слідство вказує, що для обслуговування квартири та машиномісця укладалися договори про надання послуг, до яких було залучено особу, яка працювала водієм посадовця.

    Саме ці обставини стали підставою для детального аналізу способу набуття майна та фінансових можливостей родини чиновника.

    У САП заявили, що під час перевірки були проаналізовані доходи та видатки самого посадовця, а також членів його сім’ї. За результатами цього аналізу прокурори дійшли висновку, що офіційно задекларованих доходів було недостатньо для придбання активів такої вартості.

    «Встановлено, що законних доходів для придбання цих активів не вистачало», — зазначають у прокуратурі.

    Саме тому антикорупційні органи звернулися до суду із вимогою визнати майно необґрунтованим активом та стягнути його на користь держави.

    Водночас остаточне рішення у справі ухвалюватиме виключно Вищий антикорупційний суд.

    Варто зазначити, що процедура цивільної конфіскації останніми роками стала одним із ключових інструментів боротьби з незаконним збагаченням посадовців. На відміну від кримінального провадження, у таких справах не обов’язково доводити вчинення злочину. Основним питанням є співвідношення офіційних доходів особи та вартості придбаних активів.

    Якщо суд доходить висновку, що походження майна не підтверджується законними доходами, активи можуть бути стягнуті в дохід держави.

    Подібні рішення ВАКС уже ухвалював раніше щодо інших посадовців. Лише минулого тижня суд частково задовольнив позов САП та визнав необґрунтованими активи колишнього керівника одного з підрозділів Національної поліції на суму понад 6,7 млн грн. Тоді у дохід держави були стягнуті кошти та вартість кількох автомобілів преміум-класу.

    Справу Кулеби вже називають однією з найрезонансніших серед процедур цивільної конфіскації щодо високопосадовців чинної влади.

    Сам Олексій Кулеба наразі офіційно обіймає посаду віцепрем’єр-міністра з відновлення України та міністра розвитку громад і територій. До цього він працював головою Київської обласної військової адміністрації, а також заступником керівника Офісу Президента.

    Після надходження позову Вищий антикорупційний суд має відкрити провадження та розпочати розгляд матеріалів справи. Під час судового процесу сторони отримають можливість надати свої докази та пояснення щодо джерел походження коштів, використаних для придбання нерухомості.

    У разі якщо ВАКС підтримає позицію САП, квартира та машиномісце можуть бути конфісковані та передані у власність держави. Якщо ж суд визнає пояснення сторони захисту достатніми та підтвердженими документально, позов прокуратури може бути відхилений.

    Таким чином, наразі йдеться лише про початок судового процесу, а остаточну крапку у справі поставить рішення Вищого антикорупційного суду.

  • «Дружина заробила понад 1,6 млн грн»: керівник міського ТЦК на Буковині виявився доларовим мільйонером

    «Дружина заробила понад 1,6 млн грн»: керівник міського ТЦК на Буковині виявився доларовим мільйонером

    Тимчасово виконуючий обов’язки начальника Чернівецького міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Андрій Ровецький опинився у центрі уваги після оприлюднення його електронної декларації. Документ свідчить, що родина військового посадовця володіє значними заощадженнями, нерухомістю та отримує стабільні доходи, а дружина керівника ТЦК заробляє у кілька разів більше за чоловіка.

    Інформацію про майновий стан сім’ї оприлюднили «Українські Новини» з посиланням на дані електронної декларації посадовця.

    Що задекларував керівник ТЦК

    Згідно з декларацією, сім’я Андрія Ровецького володіє квартирою у Чернівцях та автомобілем Nissan Rogue 2015 року випуску.

    За минулий рік сам посадовець отримав близько 445 тисяч гривень заробітної плати за місцем служби. Натомість його дружина Оксана задекларувала дохід від підприємницької діяльності у розмірі понад 1,6 млн грн. Таким чином, основним джерелом надходжень у родині є саме бізнес дружини.

    Окрім поточних доходів, родина має суттєві грошові заощадження. За даними декларації, йдеться приблизно про 65 тисяч доларів США та понад мільйон гривень, які зберігаються як у готівковій формі, так і на банківських рахунках.

    За поточним курсом валют загальна сума заощаджень родини перевищує кілька мільйонів гривень.

    Хто такий Андрій Ровецький

    Андрій Ровецький нині виконує обов’язки начальника Чернівецького міського ТЦК та СП. Останніми місяцями він неодноразово коментував резонансні випадки мобілізації у Чернівцях та представляв позицію територіального центру комплектування під час засідань парламентської тимчасової слідчої комісії.

    Зокрема, на початку червня Ровецький пояснював обставини гучного інциденту на будівельному майданчику в Чернівцях, де працівники ТЦК проводили перевірку військово-облікових документів. За його словами, мобілізовані чоловіки перебували у розшуку як порушники військового обліку та не мали права на відстрочку.

    Тема декларацій ТЦК залишається резонансною

    Останнім часом суспільну увагу привертають декларації посадовців територіальних центрів комплектування по всій Україні. На тлі воєнного стану та мобілізаційних процесів громадськість особливо уважно стежить за майновим станом керівників ТЦК та членів їхніх сімей.

    Протягом останніх місяців правоохоронні органи також повідомляли про низку кримінальних проваджень щодо окремих посадовців системи комплектування. Зокрема, навесні цього року Державне бюро розслідувань затримало посадовця одного з районних ТЦК Чернівецької області за підозрою у вимаганні грошей за сприяння у знятті військовозобов’язаних із розшуку.

    Водночас сама наявність значних доходів або заощаджень у декларації не свідчить про порушення закону. Законодавство України зобов’язує посадовців лише відкрито декларувати майно, доходи та активи членів сім’ї. Оцінку законності походження коштів можуть надавати виключно уповноважені органи в межах перевірок НАЗК або правоохоронних розслідувань.

    На цей момент інформації про претензії правоохоронних органів до самого Андрія Ровецького або його декларації немає.

  • Схема на 3,8 мільйона: у Києві викрили посадовців Пенсійного фонду та бізнесменів

    Схема на 3,8 мільйона: у Києві викрили посадовців Пенсійного фонду та бізнесменів

    У Києві завершили розслідування масштабної корупційної справи, пов’язаної із заволодінням бюджетними коштами під час державних закупівель. Печерська окружна прокуратура столиці скерувала до суду обвинувальний акт щодо учасників організованої групи, до якої входили посадовці Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві та керівники приватних компаній. За даними слідства, через завищення вартості обладнання та обсягів виконаних робіт державному бюджету було завдано збитків на майже 3,8 мільйона гривень.

    Про це повідомила пресслужба Київської міської прокуратури.

    За версією слідства, оборудка діяла протягом 2020–2022 років. Правоохоронці встановили, що керівниця одного з підрозділів Пенсійного фонду та інші посадові особи вступили у змову з представниками комерційних структур для реалізації схеми із завищенням вартості закупівель.

    Йдеться про роботи з облаштування та модернізації комп’ютерної мережі для потреб Пенсійного фонду. Під час виконання контрактів, як стверджують слідчі, в офіційних документах навмисно завищувалися обсяги виконаних робіт, а також ціни на обладнання та комплектуючі.

    За результатами експертиз було встановлено, що лише за цими епізодами сума збитків державному бюджету становить близько трьох мільйонів гривень.

    Однак на цьому діяльність учасників схеми не завершилася.

    Як з’ясувало слідство, двоє керівників компаній-постачальників, які вже фігурували у справі з Пенсійним фондом, нібито використали свої зв’язки серед посадовців управління освіти, молоді та спорту Святошинської районної державної адміністрації Києва для отримання ще одного вигідного контракту.

    Цього разу мова йшла про тендер на постачання протипожежного обладнання для навчальних закладів району. За даними правоохоронців, вартість поставленого обладнання була штучно завищена приблизно на 800 тисяч гривень.

    Таким чином загальна сума встановлених збитків у межах кримінального провадження сягнула майже 3,8 мільйона гривень.

    У прокуратурі зазначають, що дії обвинувачених кваліфіковані як заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем та внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів.

    Слідчі наголошують, що схема базувалася на фальсифікації документації та погодженні завідомо завищених цін. Після підписання актів виконаних робіт і підтвердження поставок кошти перераховувалися підрядним організаціям із державного бюджету.

    Наразі всі матеріали кримінального провадження передані до суду для розгляду по суті.

    У разі доведення вини фігурантам загрожує серйозне покарання. Санкції інкримінованих статей передбачають до 12 років позбавлення волі, позбавлення права обіймати певні посади або займатися відповідною діяльністю строком до трьох років, а також конфіскацію майна.

    Досудове розслідування у справі проводили слідчі Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у Києві. Оперативний супровід забезпечував Департамент кіберполіції Національної поліції України.

    Ця справа стала черговим прикладом боротьби правоохоронних органів із корупційними схемами у сфері державних закупівель. Лише останніми місяцями в Україні було викрито низку подібних оборудок, пов’язаних із завищенням цін на обладнання, будівельні роботи та постачання товарів для державних установ.

    Зокрема, раніше правоохоронці повідомили про спробу незаконного отримання майже 900 тисяч гривень державних коштів за постачання неякісної комп’ютерної техніки для потреб ДСНС. Крім того, в Києві суд залишив чинним вирок колишнім посадовцям кіностудії імені Олександра Довженка, через дії яких державне підприємство зазнало понад 4,4 мільйона гривень збитків.

    Також нещодавно було повідомлено про підозру керівнику одного з комунальних підприємств столиці, який, за даними слідства, організував закупівлю рослин для озеленення міста за завищеними цінами. Внаслідок цього бюджет втратив понад 1,2 мільйона гривень.

    Експерти зазначають, що сфера державних закупівель залишається однією з найбільш вразливих до корупційних ризиків. Саме тому посилення контролю за тендерними процедурами та цифровізація закупівельних процесів є одним із ключових напрямків антикорупційної політики держави.

    Подальшу долю фігурантів резонансної справи визначатиме суд. Якщо провину учасників схеми буде доведено, вони можуть отримати реальні терміни ув’язнення та втратити право працювати на державній службі.