Позначка: корупція

  • Корупційні скандали в Міністерстві охорони здоров’я

    Корупційні скандали в Міністерстві охорони здоров’я

    Україна, яка веде війну з Росією, в той час як її силові структури мобілізуються для захисту країни, також стикається зі складнощами в управлінні власними внутрішніми ресурсами. Один із останніх скандалів стосується Міністерства охорони здоров’я, де, за словами інсайдерів, високопосадовці вивели схему корупції, що призвела до неправомірного збагачення під час надзвичайного стану.

    Під час війни можновладці цього відомства заробляють сотні тисяч доларів на постачанні медліків та обладнання.

    Очолює список перший заступник міністра Ляшка Сергій Олександрович Дубров, який отримує 10-15% від загальної суми закупівлі за вирішення питання щодо визначення предмета закупівлі медичних виробів і лікарських засобів. Ця схема приносить йому щорічний дохід у 300 тис. доларів.

    Крім цього, чиновник займається систематичним здирництвом у питанні отримання ліцензії та акредитації медустановою на право займатися медичною практикою. Ця схема приносить йому 150 тис. доларів на рік.

    Далі в списку – заступник голови МОЗ і головний санітарний лікар України Ігор Володимирович Кузін. Чиновник встиг вкрасти в рамках проведення проєкту “Додаткове фінансування України “Проєкт екстреної вакцинації проти COVID-19” Міжнародного банку реконструкції та розвитку (позика 150 млн доларів), на закупівлі медичного обладнання в ТОВ “МІОТ”, вартістю 7,4 млн доларів, і в турецького виробника Erigit Endustriyel, вартістю 3,6 млн доларів.

    Також Кузін лобіював закупівлю медичного обладнання у групи компаній “Макрохім”. Загальний “заробіток” заступника голови МОЗ оцінюють у 200 тис. доларів на рік.

    Завершує список корупціонерів МОЗ – Інна Василівна Солодка, ексдержсекретар відомства. Жінка надавала дозволи на виїзд без наявності законних на те підстав посадовим особам категорії “А”, лікування за кордоном, і співробітникам суб’єктів підприємницької діяльності (конференції, семінари тощо). За вирішення таких питань Солодка отримувала хабарі в розмірі 50-100 тис. доларів.

    Причина її звільнення не відома, проте 2023 року Інна потрапила в скандал, коли в мережі з’явився кліп-римейк під назвою “Інна Sweety & Антитіла” – “Фортеця Бахмут” від гурту “Антитіла”, де в ролі фронтвумен була Солодка. Після запитань про спонсора та фінансування зйомок ролик оперативно видалили.

    Загальний “дохід” заступників і держсекретаря МОЗ оцінюють у 30 млн грн.

  • Корупційні схеми високопосадовців у Держмитслужбі розкриті СБУ

    Корупційні схеми високопосадовців у Держмитслужбі розкриті СБУ

    Українська Служба безпеки (СБУ) здійснила резонансні затримання керівників Департаменту Держмитслужби, які втягнуті у серйозний корупційний скандал. За інформацією з джерел в правоохоронних органах, чиновники вимагали хабарі від регіональних митниць та обіцяли взамін “не чіпати” їхніх службових порушень і “прикривати” їх.

    СБУ затримала керівників Департаменту Держмитслужби, які “обклали даниною” регіональні митниці: їм загрожує до 10 років в’язниці з конфіскацією майна.

    Повідомляється, що чиновники вимагали з регіональних митниць гроші, а натомість обіцяли “не чіпати” і “прикривати” їхні службові порушення.

    Наразі тривають 28 обшуків у Центральному апараті Держмитслужби, а також в обласних підрозділах відомчої безпеки та контролю Західного, Південного та Центрального регіонів.

  • В Україні за мільйони доларів покупають посади в митній службі

    В Україні за мільйони доларів покупають посади в митній службі

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) разом із Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) виявили і припинили серйозну спробу корупції, пов’язану зі спробою за підкуп встановити осіб на керівні посади в територіальних органах Державної митної служби України. Група осіб намагалася організувати корупційні схеми через ці посади.

    За посади пропонували від 1млн до 200 тисяч доларів.

    Про це повідомляє Національне антикорупційне бюро України.

    За даними слідства, 1 млн доларів пропонували за посаду керівника Львівської митниці, а посади голів Волинської та Чернівецької митниць оцінили в 500 тис. доларів і 200 тис. доларів відповідно.

    Крім того, учасники групи розраховували на те, що керівництво Держмитслужби не помічатиме корупційні схеми на цих митницях в обмін на половину незаконно отриманих доходів.

    Двом особам повідомили про підозру за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27 і ч. 4 ст. 369 КК України, ініціатора злочину затримано на підставі ст. 208 КПК України.

  • НАБУ прагне обшуковувати нардепів без дозволу Генпрокурора

    НАБУ прагне обшуковувати нардепів без дозволу Генпрокурора

    Українське Національне антикорупційне бюро (НАБУ) стоїть перед значними викликами у веденні своїх розслідувань, особливо тоді, коли йдеться про обшуки народних депутатів. Недавно стало відомо, що детективи НАБУ висловили бажання отримати право проводити обшуки без попереднього погодження з Генеральним прокурором України, що породжує серйозні дискусії та питання щодо правових аспектів цього кроку.

    Іноземні експерти провели аудит діяльності НАБУ за період з 2021 по 2023 роки. У своєму звіті вони вказали, що виявили декілька обмежень повноважень детективів для того, щоб покращити ефективність їх роботи.

    Зокрема, детективи НАБУ скаржаться, що не можуть починати розслідування щодо можливої корупції народних депутатів України лише на підставі дозволу прокурора САП, а мають також отримати погодження Генерального прокурора. Також антикорупціонери не можуть без погодження Генпрокурора обшукувати приміщення народних депутатів, звертатися за тимчасовим доступом до банківської інформації стосовно них та вживати інші заходи.

    Окрім того, детективів НАБУ не влаштовують законодавчі обмеження щодо використання ними певних засобів під прикриттям та оперативних інструментів.

    Однак, постає питання, чи справді погодження на слідчі дії є перепоною в ефективних розслідуваннях НАБУ. Адже детективи давно вже “прославилися” гучними викриттями високопосадовців, однак для того, щоб довести своє “викриття” іноді їм не вистачає і десяти років.

    У кінці травня НАБУ потрапило у скандал – стало відомо про ймовірне розголошення даних досудового розслідування представниками бюро в інтересах нібито бізнесмена Юрія Голика, який є фігурантом антикорупційного розслідування по “Великому будівництву”.

    Через цю справу директор НАБУ Семен Кривонос відсторонив свого першого заступника Гізо Углаву від виконання обов’язків на час досудового розслідування.

    Окрім того, 20 червня вийшло ще одне журналістське розслідування про ймовірний злив даних з НАБУ, у якому фігурує вже сам директор бюро Семен Кривонос.

    Після скандалів нардепи з комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики викликали на засідання директора НАБУ Семена Кривоноса. Однак, він цей виклик проігнорував, посилаючись на те, що обговорювати розслідування щодо ймовірних зливів даних передчасно. Після цього депутати вирішили провести виїзне засідання у НАБУ, однак коли воно відбудеться – поки не відомо.

    Міжнародні аудитори раніше констатували, що ВАКС розглядає справи роками, а детективи НАБУ можуть розслідувати їх десятиріччями.

    Та й, як показує практика, тривалість розслідування антикорупціонерів ніяк не впливає на його якість, адже “гучні” справи НАБУ проти високопосадовців вже неодноразово розвалювалися в судах.

    Наочним прикладом є кримінальні провадження проти ексміністра інфраструктури Володимир Омеляна. Обидві справи розвалилися у судах. Як зазначив ексміністр, кримінальні провадження НАБУ завдали йому суттєвих репутаційних та фінансових збитків. Адже його протягом багатьох років згадували у зведеннях НАБУ як міністра, проти якого відкрите кримінальне провадження, що понесло за собою, зокрема, проблеми з банківськими установами.

    Однак НАБУ і САП не стали офіційно вибачатися перед ексміністром за незаконне кримінальне переслідування та псування ділової репутації. Це зробили лише окремі детективи у приватних розмовах.

    Однією з нещодавніх “гучних” справ, яку НАБУ розслідує вже п’ять років, є справа проти вже колишнього міністра агрополітики Миколи Сольського. За версією слідства, Сольський нібито заволодів земельними ділянками у Сумській області, які начебто належали Національній академії аграрних наук.

    Проте, як згодом з’ясувалося, таких земель ані у нього, ані у його родини чи афілійованих осіб немає. Проте є в учасників АТО, яким держава надала право на їхню приватизацію. Чим саме заволодів Сольський – у НАБУ відмовилися уточнювати. Понад те, детективи намагалися “злити” експертизу, яку самі ж і замовили і яка, вочевидь, мала свідчити про невинуватість Сольського. Однак, публічні звинувачення зробили своє – Сольський залишив свою посаду міністра.

  • Дмитро Вербицький залишається на посаді попри звинувачення у корупції

    Дмитро Вербицький залишається на посаді попри звинувачення у корупції

    Скандал навколо Дмитра Вербицького, прокурора, якого Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) звинуватило у незаконному збагаченні на 29 мільйонів гривень, ще раз підкреслює проблеми у системі української правоохоронної влади.

    Він продовжує працювати прокурором у підпорядкуванні Андрія Костіна в центральному апараті ОГП.

    Ще кілька днів тому Вербицького, мовляв, голосно звільнили з посади заступника генерального прокурора. Сталося це у відповідь на гучні факти його незаконного збагачення, що були опубліковані журналістами “Схем” Радіо Свободи.

    Але насправді, Вербицького просто сховали. Він продовжує отримувати немаленьку заробітну плату і залишається прокурором у справах, які вів. Він також ініціював кримінальне провадження щодо журналістів, які розкрили його “авгієві стайні”.

  • Програма кешбеку від антикорупційних органів

    Програма кешбеку від антикорупційних органів

    Питання щодо адекватності застав, які встановлюються для осіб, обвинувачених у корупційних злочинах досить старе. Тому пропонуємо вам список 5 чиновників, що викрали астрономічні суми, заплатили застави у розмірі 10%-30% викраденого і насолоджуються життям на свободі.

    Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

    Насіров отримав хабар в 722 млн, вийшов під заставу в 55 млн

    Насіров отримав хабар в 722 млн, вийшов під заставу в 55 млн

    Екс-голову Державної фіскальної служби звинувачують у ймовірному отриманні хабара у розмірі 722 млн грн за відшкодування ПДВ компаніям агробарона Бахматюка.

    Загалом Насіров перебуває під вартою вже півтора року. У жовтні 2022 року він був взятий під варту із заставою у 523 млн грн. Відтоді запобіжний захід неодноразово продовжували, але заставу зменшили майже в десять разів.

    На початку травня судді ВАКС частково задовольнили клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою Романа Насірова, зменшивши розмір застави до 55 млн грн.

    Раніше захист Насірова просив визначити заставу у розмірі 22 млн грн.

    І вже 24 травня за Романа Насірова внесли заставу у розмірі 55 мільйонів гривень.

    Насіров повинен здати на зберігання всі закордонні паспорти, службовий паспорт, інші документи, які дають право на виїзд з України, а також носити електронний браслет.

    Микитась: 5 злочинних епізодів, серед них схематози і викрадення людини, а ціна свободи – 908 тисяч

    Микитась: 5 злочинних епізодів, серед них схематози і викрадення людини, а ціна свободи - 908 тисяч

    Вищий антикорупційний суд (ВАКС) змінив запобіжний захід для екснардепа та забудовника Максима Микитася, якого підозрюють у заволодінні майном Нацгвардії та Міноборони на мільйони гривень. 30 травня цього року, замість домашнього арешту йому призначили заставу в розмірі 908 тисяч гривень. А вже 2 травня він заплатив та вийшов.

    Почалось все з того, що у 2019 році НАБУ висунуло Микитасю підозру у заволодінніМк майном Нацгвардії на суму понад… 81 млн грн.

    Згодом 2020 році Микитася підозрювали у замовленні викрадення юриста в Києві.

    Також у 2020 році НАБУ повідомило Микитасю про підозру у тому, що в 2017 році підрозділ НАЕК “Енергоатом” уклав договір на 929 млн грн із підконтрольною йому компанією, за що посадовець держпідприємства отримав квартири.

    У 2022 році Микитася підозрювали у пропозиції неправомірної вигоди в особливо великому розмірі (22 млн євро за можливість будувати метро в Дніпрі).

    25 жовтня 2023 року Микитася звинуватили у заволодінні 307 мільйонів грн Міноборони під час будівництва складів у 2018 році.

    ВАКС відправив Микитася під домашній арешт у листопаді 2023 року.

    Журналіст Олег Новіков повідомив, що зміну запобіжного заходу ініціював прокурор САП, оскільки Микитась перебував під домашнім арештом уже пів року, що є максимальним терміном. Прокурор просив призначити більшу заставу, ніж ухвалив суддя ВАКС. САП подала апеляцію на це рішення.

    Суд частково задовольнив клопотання прокурора САП, змінивши запобіжний захід із домашнього арешту на заставу. Розмір застави становить 908 тисяч 400 гривень.

    Сухович: 98 мільйонів незаконного збагачення – застава 15 мільйонів

    Сухович: 98 мільйонів незаконного збагачення - застава 15 мільйонів

    13 лютого Депутат Рівненської облради та заступник голови Поліського лісового офісу Віталій Сухович вийшов із СІЗО, оскільки за нього внесли заставу у сумі 15 мільйонів 140 тисяч гривень. Його підозрюють у незаконному збагаченні на 98 мільйонів гривень.

    Як повідомила прес служба Вищого антикорупційного суду (ВАКС) “Рівне Медіа”, заставу внесли ще 24 січня. Частина цієї суми, а саме 5 мільйонів гривень, була дозволена до перерахування на Збройні сили України (ЗСУ).

    Чи вніс заставу сам підозрюваний чи хтось інший, прес служба суду не повідомила.

    Варто зазначити, що раніше Віталію Суховичу двічі зменшували суму застави – спершу у 13 разів, а потім з 15,14 млн грн до 10,14 млн грн.

    За даними Державного бюро розслідувань (ДБР), під час обшуків у Суховича виявили понад 4 млн доларів США у різній валюті. Також правоохоронці знайшли три елітні автомобілі: «Audi Q8», «Mercedes-Benz GLE 350E», «BMW X5», коштовності та дорогі годинники, зокрема елітної марки Patek Philippe. Крім того, було знайдено золоті монети, злитки золота, два пістолети та автомат Калашникова з 16 магазинами до нього з патронами.

    Також підозрюваному заблокували рахунки, де він зберігав понад 400 тисяч євро.

    А вже 6 червня Рівненський чиновник отримав смішні три роки умовно у справі про незаконне збагачення на 98 мільйонів гривень.

    Євген Борисов: 12 мільйонів за відмивання 142

    Євген Борисов: 12 мільйонів за відмивання 142

    28 травня Екс керівника Одеського обласного ТЦК Євгена Борисова затримали в Києві після того, як за нього була внесена застава у сумі 12 млн гривень за попереднім обвинуваченням. Йому повідомили про нову підозру щодо легалізації незаконних доходів на суму понад 142 млн гривень. Про це повідомило Державне бюро розслідувань (ДБР) 28 травня на своєму сайті.

    У квітні слідчі ДБР завершили досудове розслідування та передали до суду іншу справу щодо Борисова. Весь цей час він перебував у СІЗО.

    Що відомо про Борисова:

    Під час розслідування журналістів видання “Українська правда” стало відомо, що родина Євгена Борисова під час повномасштабної війни придбала на іспанському узбережжі нерухомість та автівки на мільйони доларів.

    У травні ДБР відкрило кримінальне провадження за ч. 5 ст. 426-1 КК України та відсторонило Борисова від посади. Після скандалу з майном в Іспанії президент Зеленський дав термінове доручення Головкому Залужному негайно звільнити Борисова з посади.

    19 липня 2023 голова НАЗК Олександр Новіков повідомив, що Євген Борисов привласнив 188 мільйонів грн — це рекордна сума незаконного збагачення.

    Через три дні Борисову оголосили про підозру у незаконному збагаченні на сотні мільйонів гривень та в умисному ухиленні від несення служби. Колишній посадовець намагався втекти від слідства, використовуючи елементи конспірації – змінював номери телефонів, автомобілів тощо, місце розташування.

    Борисова затримали 24 липня 2023 у Києві. Наступного дня Печерський райсуд обрав для нього запобіжний захід у вигляді двох місяців арешту з можливістю вийти під заставу у розмірі 150 мільйонів гривень. 12 жовтня Київський апеляційний суд зменшив заставу зі 150 мільйонів гривень до 135 мільйонів.

    Зараз Борисов перебуває під вартою.

    Князєв: за $2,7 мільйона неправомірної вигоди застава у 18 мільйонів гривень

    Князєв: за $2,7 мільйона неправомірної вигоди застава у 18 мільйонів гривень

    Колишній голова Верховного Суду Всеволод Князєв вийшов з-під варти після внесення за нього застави у розмірі 18,168 млн грн. Спеціалізована антикорупційна прокуратура планує звернутися до Вищої ради правосуддя з клопотанням про відсторонення Князєва від здійснення правосуддя у зв’язку із притягненням до кримінальної відповідальності.

    Про внесення застави за Князєва вдень повідомили джерела у правоохоронних органах Суспільному. Адвокат Князєва, Іван Староста, підтвердив цю інформацію, зазначивши, що заставу внесли через погіршення стану здоров’я його клієнта, оскільки в СІЗО неможливо забезпечити належне лікування. Він також додав, що заставу внесли знайомі Всеволода Князєва.

    Раніше слідчий суддя ВАКС зменшив заставу Князєву з 20 млн грн до 18,168 млн грн. 31 січня гроші за нього внесли, і він вийшов із СІЗО.

    15 травня 2023 року НАБУ і САП викрили схему одержання неправомірної вигоди керівництвом та суддями Верховного Суду. Всеволода Князєва затримали з 2,7 млн доларів.

    Голові Верховного Суду Князєву та його спільникові – адвокату – повідомили про підозру у справі щодо отримання хабара. НАБУ оприлюднило записи прослуховування Князєва у справі щодо отримання ним хабара.

    16 травня у Верховному Суді скликали позачерговий пленум, на якому судді ухвалили заяву про відповідальність за корупційні діяння окремих представників. Пленум висловив недовіру Князєву та достроково позбавив його статусу голови Верховного Суду.

    18 травня Вищий антикорупційний суд України обрав Князєву запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у 107 млн грн. Заставу згодом зменшили до 75 млн грн, а потім ще кілька разів зменшували, поки вона не досягла 18,168 млн грн.

    Вивчаючи історії таких персонажів, при тому, що не вони одні такі “везучі” складається враження, що судова влада має дуже велике серце встановлюючи застави в десятки разів менше сум за які чиновників притягають до відповідальності. Або це якийсь новий негласний вид оподаткування на… корупцію.

  • Чому Україна залишається поза НАТО

    Чому Україна залишається поза НАТО

    Понад шістдесят політичних експертів закликали НАТО утриматись від обіцянок щодо прийняття України до складу Північноатлантичного альянсу на майбутньому саміті у Вашингтоні з 9 по 11 липня. За інформацією газети Politico, за їхніми словами, вступ України до НАТО може мати негативні наслідки, включаючи і ризик зміни країни на арену тривалого протистояння між великими ядерними державами та сприяння інтересам російського лідера Володимира Путіна.

    Експерти вважають, що зближення НАТО з обіцянками про майбутнє членство України може підштовхнути Москву до подальших воєнних дій. Вони стверджують, що російські виклики можна вирішити без залучення України до альянсу.

    Крім того, експерти попереджають про можливі наслідки прийняття України до НАТО, зокрема активацію статті 5 Статуту, що зобов’язує союзників до захисту членів альянсу.

    Лист ініційовали Вільям Ругер, президент Американського інституту економічних досліджень, і Стівен Вертхайм, старший науковий співробітник Фонду Карнегі.

    Згідно з інформацією видання, інші аналітики висловили свою незгоду з цими позиціями.

    На минулому тижні дослідники RAND Corp. висловили думку, що союзники виграли б, якби на саміті запропонували Україні чіткі умови для її майбутнього членства в НАТО.

    Атлантична рада також настоює на членстві України в альянсі, стверджуючи, що це довело б Києву, що підтримка Заходу є стійкою.

    Адміністрація Байдена утрималася від підтримки негайного членства для України, але кілька високопосадовців недавно висловили намір запропонувати “міст” до альянсу на саміті у Вашингтоні. Офіційні особи також зазначили, що НАТО запропонує Україні нову “штаб-квартиру” для управління військовою допомогою. Ці кроки розглядаються як сигнал як союзникам Києва, так і Москві, яка може сподіватися на зміну позицій західних країн у підтримці війни. Ідея створення спеціальної місії належить адміністрації президента Джо Байдена, яка відкрита для надання Україні чогось значущого, крім повноцінного членства в НАТО.

    Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що сподівається на згоду союзників щодо участі у коаліції з навчання українських військових.

    “Наша підтримка має на меті не залучення НАТО до конфлікту, а забезпечення того, щоб Україна могла реалізувати своє право на самозахист”, – зазначив генсек.

    Раніше англійське видання Daily Telegraph повідомляло, що за даними американських чиновників Держдепартаменту, Україна не отримає запрошення на вступ до НАТО через проблеми з корупцією. Альянс буде вимагати від Києва “додаткових кроків” перед продовженням переговорів щодо її членства.

    Згідно з інформацією видання, позицію союзників НАТО оголосять у комюніке після саміту у Вашингтоні. Представник Пентагону зазначив, що Україна отримала від дипломатів та офіційних осіб НАТО список реформ, які необхідно реалізувати перед продовженням переговорів про вступ.

    Раніше постійний представник США при НАТО Джуліан Сміт заявив, що альянс не планує надсилати Україні запрошення на вступ на саміті у Вашингтоні, який відбудеться з 9 по 11 липня.

    На саміт також запрошені міністри закордонних справ 35 країн-партнерів НАТО, серед яких Ізраїль, Єгипет, Йорданія, Катар та Об’єднані Арабські Емірати.

    У вересні 2022 року Україна подала заявку на вступ до НАТО у прискореному порядку, але чітких термінів прийому не визначено. Очікується, що на цьогорічному саміті альянс не надсилатиме Києву запрошення на повноцінне членство, пропонуючи замість цього довгострокову фінансову допомогу та підтримку у вигляді систем ППО, зокрема “Петріотів”.

    Зараз українська делегація разом з головою Офісу президента Андрієм Єрмаком перебуває у візиті до Сполучених Штатів, де зустрілася з державним секретарем США Ентоні Блінкеном та радником з питань національної безпеки президента Джейком Салліваном для консультацій з питань оборони, енергетики та майбутнього саміту НАТО.

  • У ексзаступника генпрокурора Вербицького знайшли активи на 29 мільйонів гривень

    У ексзаступника генпрокурора Вербицького знайшли активи на 29 мільйонів гривень

    Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) оголосило про виявлення необґрунтованих активів на суму 29 мільйонів гривень у колишнього заступника генерального прокурора України Дмитра Вербицького.

    Про це повідомили в Національному агентстві з питань запобігання корупції.

    Там кажуть, що за дорученням Вербицького пов’язані з ним люди придбали такі активи:

    автомобіль LEXUS ES 300H вартістю понад 960 тисяч гривень;
    автомобіль LEXUS NX 300H вартістю понад 480 тисяч гривень;
    автомобіль PORSCHE MACAN T вартістю 3,5 мільйони гривень;
    будинок та земельна ділянка в Києві вартістю 16,3 мільйона гривень;
    будинок та земельна ділянка в Одесі вартістю 10 мільйонів гривень;
    квартира та земельна ділянка в Анталії (Туреччина) вартістю 3,9 мільйона гривень;
    Крім того, НАЗК не змогло встановити законні джерела походження понад 2 мільйонів готівки, які знайшли у Вербицького, а також криптовалюти Tether (USDT).

    Матеріали про необґрунтовані активи направили до Національного антикорупційного бюро України для приєднання їх до матеріалів кримінального провадження проти ексзаступника генпрокурора.

    Справа Вербицького

    Журналісти «Схем» зʼясували, що заступник генпрокурора Дмитро Вербицький оселився в будинку у столичному елітному котеджному містечку «Коник», який його племінник придбав за довіреністю від одеського бізнесмена за понад 2 мільйони гривень, що згідно з ринковими цінами є заниженою в 6 разів вартістю.

    Також «Схеми» стверджують, що з травня 2024 року власницею одного із сусідніх маєтків на березі річки Коник стала Христина Ільницька, з якою Вербицький нібито перебуває у стосунках. Приблизна ринкова вартість такої нерухомості сягає 48 мільйонів гривень, хоча договір купівлі-продажу будинку свідчить, що жінка заплатила за нього близько 2 мільйонів гривень.

    Сам посадовець заперечив, що допомагав Ільницькій із придбанням майна.

    Окрім того, журналісти виявили, що за декілька місяців до того жінка придбала автомобіль Porsche Macan T 2023 року випуску вартістю 100 тисяч доларів. Водночас власний сукупний дохід Ільницької, прозвітований перед державою за останнє десятиліття, становить трохи більше ніж 360 тисяч гривень.

    Вербицький — заступник генпрокурора, який, зокрема, відповідає за питання, пов’язані з протидією економічним злочинам, ухиленням від сплати податків, а також із захистом інвестицій.

    Після розслідування журналістів щодо Вербицького почали службове розслідування, Національне агентство із запобігання корупції проводить перевірку способу життя Вербицького, а Національне антикорупційне бюро відкрило кримінальне провадження щодо його можливого незаконного збагачення.

    Парламентарі викликали генпрокурора Андрія Костіна до Верховної Ради для доповіді щодо майна його заступника. Проте Костін не прийшов, пояснивши, що зараз триває службова перевірка, і тому запропонував відкласти обговорення.

    Згодом Вербицький написав заяву на звільнення для уникнення негативного впливу на роботу Офісу генпрокурора. Генпрокурор Андрій Костін підписав наказ про його звільнення 1 липня.

  • Колишня сутенерка знайшла собі роботу у Мінобороні

    Колишня сутенерка знайшла собі роботу у Мінобороні

    На початку літа 2024 року в Україні розгорнувся новий скандал, пов’язаний з закупівлею фляг для потреб Збройних Сил. Цей випадок став свідченням про проблеми в Міністерстві оборони, де, за словами громадських активістів і експертів, замість професіоналізму і чесності, часто переважають корупційні схеми та нечесні практики.

    На днях, Держдеп США опублікував звіт щодо боротьби з торгівлею людьми в Україні в якому зазначив, що наша держава не виконує деякі стандарти – через корупцію. І в цьому вони праві, лиш є певна поправка – підозрювані в торгівлі людьми, в нашій країні працевлаштовуються та працюють на високих державних посадах.

    Знайомтесь: Куровська Наталія Сергіївна – уродженка міста Перм, Росія. З осені 2022 року вона обіймає посаду заступника начальника департаменту політики закупівель Міністерства оборони України. Працевлаштував її на цю посаду – Дмитро Кліменков, заступник Міністра даного відомства. Але це тільки початок…

    Наталя Куровська разом зі своїм колишнім чоловіком Олександром фігурували у кримінальному провадженні №2021101060000034 від 12.03.2021 за ч. 2 ст. 303 КК України (сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією). За даними слідства, Куровські у Whatʼs App створили групу «Love is». В ній розміщувались оголошення з пропозиціями щодо роботи для дівчат. Адміністратори вказували не лише місця побачень з клієнтом, а й потрібні параметри жінок та вартість послуг. Секс-бізнес працював у Києві, РФ, Білорусі, Казахстані, а також у Європі.

    Крім цього, у 2022 році Олександру Куровському було повідомлено про підозру у межах кримінального провадження №12022100060001493 за ч. 2 ст. 149 КК України (торгівля людьми). Йому інкримінували вербування та переховування громадян з метою продажу сутенерам для сексуальної експлуатації у Королівстві Марокко.

    Влітку 2023 року Наталія Куровська розлучилась з чоловіком, який згідно судових документів перебуває в бігах. Оформлення розлучення, можливо, проведено було з метою приховання скандальної біографії, адже саме після розірвання шлюбу вона й була призначена на керівну посаду в Міноборони України.

    Цікаво, що сам Куровський Олександр Борисович подав декларацію за 2023 рік в якій зазначає про своє чинне працевлаштування в структурі Міноборони, де за минулий рік отримав 603 438 грн заробітної плати. Більше того, у своїй декларації він вказує Наталію Куровську своєю дружиною.

    Повернемось до пані Наталії. За 2023 рік на посаді заступника начальника департаменту політики закупівель Міноборони вона отримала 679 446 грн заробітної плати. Заощаджень чи інших значимих надходжень не задекларувала. В квітні 2023-го оформила право користування на автомобіль MAZDA CX-5 2018 року випуску, ціна якого в декларації 389 931 грн. (ціна суттєво занижена; оформлення авто на людину зі сторони часто використовується чиновниками для приховування корупційних коштів; офіційний дохід Куровської до квітня-2023 менший ніж ціна авто).

    Зауважимо, що можлива корупційна схема з автомобілем є всього лиш дрібницею, адже на початку 2024 року Наталія Куровська стала власницею квартири у Солом’янському районі столиці – покупку якої жодним чином досі не відобразила в декларуванні.

    Щодо кримінальних справ, то в судових реєстрах зазначено про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022100060001733 від 12.12.2022 року.

    Але чи не було це зроблено через корупцію, як зазначав у своєму звіті Держдеп США – це питання залишається відкритим?..

  • НАЗК виявило корупційну схему партії “Голос”

    НАЗК виявило корупційну схему партії “Голос”

    В останні дні українська політична сцена потрясена скандалом, пов’язаним з фінансовими звітами політичної партії «Голос», яка відома своєю активною участю у парламентському житті та реформах в Україні. На цей раз Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило серйозні недоліки у фінансовій звітності партії, що вилилось у зупинення її фінансування.

    НАЗК учора заявило про те, що зупиняє фінансування політичної партії «Голос», оскільки фінансові звіти політсили містять недостовірні відомості на мільйони гривень. Кому перераховували кошти та як контрагент «Голосу» може бути пов’язаний з депутатами самої партії з’ясовувала редакція.

    «За два квартали 2020 року політична партія «Голос» внесла до звіту недостовірні відомості на загальну суму 4 млн 726 тис. 500 грн. Це є підставою для припинення державного фінансування статутної діяльності партії», – заявили у НАЗК.

    Там уточнили, що у третьому кварталі 2020 року партія «Голос» оформила договори про надання послуг з ТОВ «Мейнтіс» на 1 млн грн. Серед таких послуг були:

    • усні консультації та роз’яснення з питань практичних аспектів застосування Виборчого кодексу;
    • усні юридичні консультації з питань виборчого процесу;
    • перевірка правильності заповнень документів для спостерігачів на чергових місцевих виборах тощо.

    Але, як зауважили в агентстві, зазначене товариство не надавало партії цих послуг. І це підтверджують матеріали, отримані від Державного бюро розслідувань і Державної податкової служби.

    У звіті партії за четвертий квартал 2020 року НАЗК виявило аналогічні порушення на суму 1 млн грн. Крім того, договір з ТОВ «Мейнтіс» на суму у понад 2 млн 452 тис. 500 грн мала ще й Київська міська територіальна організація «Голосу».

    Усі дані про виявлені порушення НАЗК уже скерувало до Державного бюро розслідувань.

    Тим часом компанія «Мейнтіс», якій дісталося майже 5 млн грн з українського бюджету, взагалі виявилися аграрною. Згідно з даними порталу “Опен Дата”, основним видом її діяльності є  «оптова торгівля зерном».

    Належить ТОВ «Мейнтіс» двом особам: Гайдаєнко Івану  Юрійовичу та Цимбалу Костянтину Вікторовичу.

    Крім того, на Цимбала Костянтина Вікторовича зареєстроване ще одне аграрне підприємство – ТОВ «АГРАРНА КОМПАНІЯ „ЗЕРНОВІ ТРАДИЦІЇ“».

    Невипадковим на фоні аграрного профілю контрагента «Голосу» виглядають тепер окремі законодавчі ініціативи й самих депутатів партії.

    Зокрема, голову фракції «Голосу» Ярослава Железняка у ЗМІ неодноразово називали лобістом інтересів певних гравців аграрного ринку.

    Аграрною темою Железняк почав опікуватися з моменту обрання депутатом. Він був одним з головних прибічників відкриття ринку землі й постійно тісно співпрацював з асоціацією “Український клуб аграрного бізнесу” (УКАБ). Остання об’єднує найбільші приватні  агрохолдинги країни та відстоює інтереси їх власників.

    Аналіз законодавчих ініціатив Железняка теж підтверджує наявність в його діях  ознак вибіркового аграрного лобізму.

    Зокрема, Железняк є одним з авторів законороєкта №9266 ”Про електронні аграрні розписки”, який розширює коло кредиторів, здатних фінансувати сільське господарство. Ухвалення цього документа активно лобіював представник УКАБ Алекс Ліссітса.

    У жовтні 2023 року Железняк зареєстрував законопроект №10169 щодо боротьби із сірим експортом зерна, який нещодавно був ухвалений. І появу цього документа теж лобіювала частиною аграрних бізнесменів.

    Крім того, Железняк – голова тимчасової парламентської комісії, що єдина у ВР займається темами «експорту зерна».

    Відповідно, поява у звітах НАЗК саме аграрної компанії, якій  “Голос” списав майже 5 млн державних гривень, навряд чи є випадковим збігом  обставин.