Gorchitsa.info

Позначка: корупція

  • Заступника командира 58-ї бригади затримали за хабар

    Заступника командира 58-ї бригади затримали за хабар

    Правоохоронці викрили на корупції заступника командира 58 окрема мотопіхотна бригада імені гетьмана Івана Виговського. Полковника підозрюють в одержанні неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення щодо переведення військовослужбовця до іншої частини. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 998 400 гривень.

    Про це повідомила спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону.

    За даними слідства, посадовець вимагав від військовослужбовця 4 тисячі доларів США за сприяння у переведенні до іншого підрозділу. Йдеться про вплив на ухвалення відповідного кадрового рішення.

    Як встановили правоохоронці, частину коштів — 2 тисячі доларів — підозрюваний отримав раніше. Під час передачі другої частини суми його затримали «на гарячому».

    За інформацією Українська правда, йдеться про полковника Максима Бобровського. Офіційно його ім’я правоохоронні органи не розкривають, однак підтверджують сам факт затримання та оголошення підозри.

    Дії підозрюваного кваліфіковані за частиною 3 статті 369-2 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням.

    Ця стаття передбачає покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна у разі доведення вини.

    Суд, врахувавши обставини справи, обрав запобіжний захід у вигляді арешту з можливістю внесення застави. Сума застави — майже 1 мільйон гривень — відповідає тяжкості інкримінованого злочину.

    У самій 58-й окремій мотопіхотній бригаді заявили, що підтримують розслідування і готові сприяти правоохоронним органам у встановленні всіх обставин.

    Водночас у підрозділі наголосили на необхідності дотримання принципу презумпції невинуватості.

    «Будь-які остаточні висновки щодо винуватості особи можливі виключно після завершення всебічного слідства та набрання законної сили рішенням суду», — йдеться у заяві бригади.

    Також там підкреслили, що підрозділ продовжує виконувати бойові завдання на Харківському напрямку та утримує визначені рубежі оборони.

    Цей випадок — не поодинокий у сфері протидії корупції у війську. Останнім часом правоохоронці активізували роботу з викриття схем, пов’язаних із незаконними рішеннями щодо проходження служби.

    Зокрема, на Донеччині до суду скеровано обвинувальні акти щодо трьох військовослужбовців, які, за даними слідства, організували схему незаконного звільнення зі служби через підроблені медичні документи.

    Крім того, Державне бюро розслідувань повідомляло про викриття посадовця одного з територіальних центрів комплектування на Вінниччині. За версією слідства, він брав хабарі за зняття військовозобов’язаних з розшуку за ухилення від мобілізації.

    Антикорупційна боротьба у секторі безпеки та оборони залишається одним із пріоритетів для української влади та міжнародних партнерів. В умовах війни особлива увага приділяється прозорості кадрових рішень, справедливості у питаннях служби та недопущенню зловживань службовим становищем.

    Розслідування у справі заступника командира 58 ОМБр триває. Правоохоронці встановлюють усі обставини та можливих інших причетних до правопорушення.

  • Буданов висловився про корупцію в Україні

    Буданов висловився про корупцію в Україні

  • Переплата за хрести для Алеї пам’яті: на Київщині викрили схему на 2,8 млн грн

    Переплата за хрести для Алеї пам’яті: на Київщині викрили схему на 2,8 млн грн

    У Київській області правоохоронці викрили ймовірну схему розтрати бюджетних коштів під час облаштування Алеї пам’яті в Ірпені. Йдеться про закупівлю надгробних хрестів для вшанування загиблих військових, у межах якої, за даними слідства, було завдано збитків на понад 2,8 мільйона гривень. Про це повідомляють Київська обласна прокуратура та Офіс Генерального прокурора.

    За інформацією слідства, про підозру повідомлено трьом особам. Серед них — представник приватного товариства, уповноважена особа з публічних закупівель, а також колишня заступниця міського голови Ірпеня. Їх підозрюють у причетності до організації закупівлі з порушенням законодавства та розтрати бюджетних коштів в особливо великих розмірах.

    Слідчі встановили, що службові особи Ірпінська міська рада діяли у змові з представниками бізнесу. За їхньою версією, умови тендеру були сформовані таким чином, щоб унеможливити конкуренцію та забезпечити перемогу заздалегідь визначеного учасника. У результаті торги фактично відбулися за участі лише однієї компанії, яка і стала переможцем.

    Йдеться про закупівлю 75 надгробних пам’ятників для Алеї пам’яті. Як з’ясувало слідство, ці вироби імпортувалися з Китаю за ціною близько 12 тисяч гривень за одиницю. Водночас Ірпінська громада придбала їх майже по 80 тисяч гривень за кожен. Загальна сума контракту склала близько 6 мільйонів гривень.

    Таким чином, за попередніми підрахунками, переплата перевищила 2,8 мільйона гривень. Ці кошти, за версією правоохоронців, могли бути незаконно виведені внаслідок реалізації корупційної схеми.

    Кримінальне провадження відкрито за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України — розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах. Ця стаття передбачає сувору кримінальну відповідальність, включно з позбавленням волі на тривалий строк.

    У прокуратурі зазначають, що наразі тривають слідчі дії, спрямовані на встановлення всіх обставин справи, а також інших осіб, які можуть бути причетні до реалізації цієї схеми. Не виключається, що коло підозрюваних може розширитися.

    Окрему увагу правоохоронці приділяють процедурі проведення закупівлі, зокрема аналізу тендерної документації та умов, які могли бути штучно створені для обмеження конкуренції. Також перевіряється рух коштів та можливі зв’язки між фігурантами справи.

    Викриття цієї схеми викликало резонанс, адже йдеться про використання бюджетних коштів, призначених для вшанування пам’яті загиблих захисників України. У контексті війни та суспільної чутливості до таких тем подібні правопорушення набувають особливого значення.

    Правоохоронні органи наголошують, що розслідування триває, а всі підозрювані вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено в суді.

  • НАБУ завершило слідство у справі про дрони та РЕБ із завищеними цінами

    НАБУ завершило слідство у справі про дрони та РЕБ із завищеними цінами

    Національне антикорупційне бюро України завершило досудове розслідування у справі щодо масштабної корупційної схеми під час закупівлі безпілотних літальних апаратів (БПЛА) та засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) для потреб Сил оборони, зокрема підрозділів Національної гвардії України. Про це повідомила пресслужба НАБУ.

    За даними слідства, у 2025 році діяла організована група осіб, яка системно заволодівала бюджетними коштами, що виділялися органами місцевого самоврядування та державними структурами на забезпечення оборонних потреб. У межах провадження правоохоронці встановили низку епізодів, пов’язаних із закупівлями озброєння та спеціального обладнання за завищеними цінами, а також отриманням неправомірної вигоди у вигляді відкатів.

    Стороні захисту вже відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення. Це є завершальним етапом досудового розслідування перед направленням справи до суду.

    Розслідування здійснювали детективи НАБУ спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП). За їхніми даними, встановлено кілька ключових епізодів, які охоплюють різні закупівлі дронів та засобів РЕБ у різних регіонах України.

    Зокрема, один із епізодів стосується закупівлі FPV-дронів майже на 10 млн грн для військової частини Нацгвардії. За версією слідства, вартість контракту була штучно завищена більш ніж на 3 млн грн, які після реалізації постачання могли бути розподілені між учасниками схеми. У НАБУ зазначають, що механізм передбачав вплив на посадових осіб військових частин та використання посередницьких структур для укладення договорів.

    Окремо задокументовано закупівлю засобів РЕБ, де, за даними слідства, фігуранти могли отримувати до 30% від суми контрактів у вигляді неправомірної вигоди. Правоохоронці вказують, що така практика могла мати системний характер і застосовувалася під час кількох закупівель оборонного призначення.

    Ще один епізод стосується закупівлі FPV-дронів на близько 2 млн грн, де також виявлено ознаки завищення вартості продукції та можливого привласнення частини бюджетних коштів через пов’язані компанії.

    Окрім схем із закупівлями, слідство встановило факти фіктивного працевлаштування щонайменше 15 військовозобов’язаних осіб. За даними НАБУ, ці особи формально оформлювалися на роботу, однак фактично не виконували службових обов’язків. Це дозволяло отримувати неправомірні виплати та інші фінансові вигоди.

    Також у межах провадження досліджуються епізоди можливого незаконного збагачення одного з колишніх керівників Луганської обласної державної адміністрації на понад 62 млн грн, а також внесення недостовірних даних до декларацій за кілька років.

    Серед фігурантів справи, за інформацією слідства, — колишній голова Луганської обласної державної адміністрації Сергій Гайдай, народний депутат України Олексій Кузнєцов, представники місцевих адміністрацій, посадові особи військових частин Національної гвардії, а також представники підприємств-виробників та постачальників БПЛА і РЕБ.

    У НАБУ наголошують, що встановлені факти свідчать про комплексний характер схеми, яка охоплювала як рівень державних і місцевих рішень щодо фінансування оборонних потреб, так і безпосереднє виконання контрактів через підконтрольні структури.

    Окрему увагу слідство приділяє механізму впливу на укладення контрактів. За версією антикорупційних органів, організатори схеми могли використовувати службові зв’язки у військових частинах та органах влади для забезпечення перемоги “потрібних” постачальників у закупівлях.

    Після завершення досудового розслідування матеріали справи передані для ознайомлення стороні захисту. Після завершення цієї процедури обвинувальний акт має бути скерований до Вищого антикорупційного суду для розгляду по суті.

    У НАБУ та САП підкреслюють, що йдеться про одне з найбільших розслідувань останнього часу у сфері оборонних закупівель, що набуло особливої суспільної ваги в умовах повномасштабної війни, коли ефективне використання бюджетних коштів має критичне значення для забезпечення Сил оборони України.

  • Чому тисячі кримінальних справ в Україні не доходять до вироків: що показує статистика і резонансні кейси

    Чому тисячі кримінальних справ в Україні не доходять до вироків: що показує статистика і резонансні кейси

    В Україні спостерігається системна проблема: значна частина кримінальних проваджень так і не доходить до вироків суду, попри велику кількість зареєстрованих злочинів і гучні заяви правоохоронних органів. За офіційними даними Офіс Генерального прокурора України, щороку в країні фіксуються сотні тисяч кримінальних правопорушень, однак лише частина з них скеровується до суду, а ще менша — завершується обвинувальними вироками.

    Аналітичні дослідження, зокрема на основі звітів прокуратури та судової адміністрації, підтверджують цей дисбаланс: між кількістю відкритих проваджень і кількістю засуджених осіб існує значний розрив. Фактично система демонструє високу активність на старті — у реєстрації злочинів, але значно нижчу ефективність на фінальному етапі — винесенні вироків.

    Це добре ілюструють дані по окремих категоріях злочинів. Наприклад, лише у сфері шахрайства у 2025 році було зафіксовано майже 49 тисяч кримінальних проваджень, однак лише частина з них отримує судову перспективу. У військових злочинах, пов’язаних із самовільним залишенням частини чи дезертирством, також видно значний розрив: із сотень тисяч відкритих справ до суду доходить лише невелика частина.

    Експерти пояснюють це комплексом системних причин. Насамперед — перевантаженістю слідчих органів. Один слідчий може вести десятки або навіть сотні справ одночасно, що критично знижує якість розслідувань. У таких умовах збір доказів часто є поверхневим, що ускладнює перспективу справи в суді.

    Друга причина — затягування процесів. Підозрювані та їхні адвокати активно використовують процесуальні інструменти для відтермінування розгляду справ. У результаті строки давності можуть спливати ще до винесення вироку, що автоматично закриває можливість покарання.

    Третій фактор — корупційні ризики. У резонансних справах, особливо тих, де фігурують впливові особи або великі фінансові інтереси, часто виникають підозри щодо неформального впливу на слідство чи суд. Хоча такі факти не завжди доведені, сама їхня ймовірність підриває довіру до системи правосуддя.

    Четверта причина — орієнтація правоохоронної системи на «кількість відкритих справ», а не на їх результативність. Відкриття провадження часто розглядається як показник ефективності, тоді як доведення справи до вироку — складніший і менш контрольований процес.

    Окрему увагу привертають резонансні кейси, які стають символами цієї проблеми. Серед них — справи щодо високопосадовців, представників великого бізнесу або правоохоронних органів. Навіть у випадках, коли фіксуються підозри, проводяться обшуки чи затримання, багато проваджень роками не доходять до вироку або взагалі зникають із публічного поля.

    Такі ситуації створюють у суспільстві відчуття вибірковості правосуддя. Якщо у справах із очевидними доказами немає результату, це формує переконання, що система працює не однаково для всіх.

    Аналітики наголошують: головна проблема полягає не в тому, що злочини не фіксуються — навпаки, їх реєструють у великій кількості. Ключова проблема — у відсутності завершеного циклу правосуддя. Без вироку будь-яке розслідування втрачає сенс як інструмент відновлення справедливості.

    Фахівці також звертають увагу на ще один аспект — якість доказової бази. Багато справ розвалюються в судах саме через слабкі або неправильно оформлені докази. Це свідчить про проблеми не лише на рівні слідства, а й у загальній підготовці процесуальних матеріалів.

    У довгостроковій перспективі така ситуація має серйозні наслідки. Відсутність вироків формує відчуття безкарності, що може стимулювати зростання злочинності та підривати довіру до державних інституцій.

    Експерти сходяться на думці, що для зміни ситуації необхідні системні реформи: зменшення навантаження на слідчих, підвищення якості розслідувань, цифровізація процесів, а також реальне посилення незалежності судової системи. Без цих змін дисбаланс між кількістю відкритих справ і кількістю вироків зберігатиметься.

    Таким чином, українська правоохоронна система сьогодні демонструє парадокс: велика кількість кримінальних проваджень не перетворюється на реальні судові рішення. І поки цей розрив не буде подолано, питання ефективності правосуддя залишатиметься одним із ключових викликів для держави.

  • Гетманцев розкритикував БЕБ після перезавантаження: чому бізнес досі працює в нерівних умовах

    Гетманцев розкритикував БЕБ після перезавантаження: чому бізнес досі працює в нерівних умовах

    Після реформування Бюро економічної безпеки України (БЕБ), яке відбулося менш ніж рік тому, очікуваного прориву в боротьбі з тіньовою економікою не сталося. Про це заявив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев під час виступу на Business Wisdom Summit 2026 у Києві — одній із ключових бізнес-подій року, де обговорюють трансформацію економіки та розвиток «білого» бізнесу .

    За словами Гетманцева, незважаючи на кадрові зміни, нову структуру та публічні звіти про «успіхи», системні проблеми залишаються. Він підкреслив, що значна частина економіки продовжує перебувати в тіні, а держава не забезпечує рівні умови для всіх учасників ринку.

    Однією з головних проблем депутат назвав ситуацію, коли чесний бізнес не може конкурувати з компаніями, що працюють поза правовим полем. Йдеться про підприємства, які ухиляються від податків, виплачують «тіньові» зарплати або працюють без належного контролю.

    «Добросовісний бізнес фактично опиняється в програшній позиції, адже поруч діють компанії, які працюють за іншими правилами, і держава не реагує на це належним чином», — зазначив він.

    Ця проблема, за словами Гетманцева, має системний характер і напряму впливає на економіку країни. Вона підриває довіру до державних інституцій, зменшує податкові надходження та створює нерівні конкурентні умови.

    Окремо депутат звернув увагу на провали у боротьбі з нелегальними ринками, зокрема у тютюновій галузі. За його словами, частка нелегального обігу тютюнових виробів не лише не зменшилася, а в окремі періоди навіть зросла.

    Це, на його думку, свідчить про недостатню ефективність БЕБ у виконанні своїх прямих функцій — виявлення нелегального виробництва, боротьби з контрабандою та припинення реалізації товарів без акцизу.

    Гетманцев наголосив, що такі явища не є нормою і мають розглядатися як серйозне порушення економічного порядку.

    «Тіньова економіка — це не просто проблема, це злочин, який має системно викорінюватися», — підкреслив він.

    Business Wisdom Summit, де прозвучала ця заява, об’єднав понад 500 учасників і десятки спікерів, включаючи представників влади, бізнесу та міжнародних компаній . Однією з ключових тем заходу стала саме детінізація економіки та формування прозорих правил гри для бізнесу.

    Водночас ситуація навколо БЕБ упродовж останнього року супроводжувалася кадровими скандалами. У 2025 році конкурс на посаду директора виграв детектив Національне антикорупційне бюро України Олександр Цивінський, якого підтримали міжнародні члени комісії. Однак Кабінет Міністрів України спочатку відмовився його призначати, посилаючись на зауваження з боку Служба безпеки України.

    Це викликало резонанс як серед бізнесу, так і серед міжнародних партнерів, адже незалежне керівництво БЕБ є однією з умов співпраці України з Міжнародний валютний фонд. У підсумку, після додаткових перевірок і поліграфа, уряд погодився на призначення Цивінського, але сам процес підірвав довіру до реформи.

    Економісти зазначають, що БЕБ створювався як ключовий орган для протидії економічним злочинам і тіньовим схемам, замінивши податкову міліцію. Його головна функція — аналітична робота, розслідування фінансових злочинів і формування прозорого бізнес-середовища.

    Проте, як свідчать заяви політиків і представників бізнесу, реформа поки що не дала очікуваного результату. Серед ключових проблем — низька ефективність розслідувань, відсутність системної боротьби з нелегальними ринками та слабка взаємодія з іншими органами.

    На цьому тлі питання детінізації економіки залишається одним із ключових викликів для України. Умови війни лише загострюють ситуацію: держава потребує стабільних податкових надходжень, а бізнес — зрозумілих і справедливих правил.

    Саме тому, як зазначають учасники ринку, ефективність БЕБ напряму впливає не лише на економіку, а й на здатність країни фінансувати оборону та відновлення.

    Таким чином, критика з боку Гетманцева відображає ширшу проблему: попри реформу і зміну керівництва, система боротьби з економічними злочинами в Україні ще не стала достатньо ефективною. І питання, чи зможе БЕБ виконати свою ключову роль у детінізації економіки, залишається відкритим.

  • СБУ викрила «схеми для ухилянтів»: помічники нардепів брали до $30 тисяч і зникали після оплати

    СБУ викрила «схеми для ухилянтів»: помічники нардепів брали до $30 тисяч і зникали після оплати

    Правоохоронці викрили масштабну шахрайську схему ухилення від мобілізації, до якої причетні двоє помічників чинних народних депутатів. За даними Служба безпеки України, фігуранти пропонували військовозобов’язаним «послуги» з уникнення призову або незаконного виїзду за кордон, використовуючи підроблені документи.

    Слідство встановило, що організатори схеми діяли у змові та системно шукали «клієнтів», які хотіли уникнути мобілізації. Вартість таких «послуг» становила в середньому 16 тисяч доларів США, однак у деяких випадках сума могла сягати 25–30 тисяч доларів залежно від складності «схеми» та обіцянок.

    Фігуранти пропонували кілька варіантів незаконного вирішення питання. Серед них — оформлення фіктивних висновків військово-лікарської комісії (ВЛК) про непридатність до служби, виготовлення підроблених довідок про інвалідність, а також фейкові посвідчення добровольчих формувань територіальних громад. Такі документи могли створити підстави для звільнення від мобілізації або дозволити виїзд за межі України.

    Окрім цього, підозрювані пропонували організацію незаконного перетину кордону поза офіційними пунктами пропуску. Для переконливості вони вимагали від клієнтів копії документів, фотографії та інші персональні дані, створюючи ілюзію реального оформлення.

    Втім, як встановили правоохоронці, після отримання повної суми грошей організатори схеми припиняли будь-який зв’язок із клієнтами — блокували їхні контакти та фактично зникали. Таким чином, схема мала ознаки не лише незаконного сприяння ухиленню від мобілізації, а й класичного шахрайства.

    Затримання відбулося під час передачі коштів — правоохоронці задокументували діяльність підозрюваних і взяли їх «на гарячому». У межах обшуків у фігурантів вилучили готівку, отриману від клієнтів, а також мобільні телефони та інші носії інформації, які містять докази злочинної діяльності.

    За даними слідства, вже задокументовано щонайменше кілька епізодів шахрайства. В одному з випадків зловмисники заволоділи сумою понад 650 тисяч гривень. Правоохоронці перевіряють, чи були інші потерпілі та чи діяла схема ширше, ніж встановлено на цей момент.

    Також з’ясувалося, що підозрювані мали зв’язок із політичним середовищем — вони працювали помічниками народних депутатів, зокрема пов’язаних із забороненою партією «Опозиційна платформа – за життя». Цей факт наразі перевіряється слідством у контексті можливого використання статусу для прикриття діяльності.

    Наразі обом фігурантам повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України — шахрайство, вчинене у великих розмірах. Санкція статті передбачає до 8 років позбавлення волі. Суд має обрати їм запобіжний захід найближчим часом.

    Справу розслідують співробітники СБУ спільно з Державним бюро розслідувань та за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора. Наразі тривають слідчі дії для встановлення всіх учасників схеми та можливих каналів її розширення.

    Експерти наголошують, що подібні схеми є не лише кримінальним правопорушенням, а й серйозним викликом для системи мобілізації в умовах війни. Вони підривають довіру до державних інституцій і створюють нерівні умови для громадян, які виконують свій обов’язок.

    Водночас правоохоронці зазначають, що боротьба з такими схемами активізується. За останній рік в Україні було викрито десятки випадків незаконного оформлення відстрочок, підробки медичних документів та організації нелегального виїзду чоловіків призовного віку.

    Таким чином, справа із затриманням помічників нардепів демонструє, що шахрайські схеми навколо мобілізації стають дедалі складнішими, але водночас — активніше викриваються. Правоохоронці закликають громадян не довіряти подібним «посередникам» і повідомляти про такі випадки, адже вони часто закінчуються не лише втратою грошей, а й кримінальною відповідальністю.

  • У Києві викрили схему з ВЛК: за $10 тисяч військовим обіцяли «потрібний» висновок

    У Києві викрили схему з ВЛК: за $10 тисяч військовим обіцяли «потрібний» висновок

    У Києві правоохоронці викрили чергову корупційну схему, пов’язану з проходженням військово-лікарської комісії (ВЛК). За даними Державне бюро розслідувань, чоловік організував незаконний механізм впливу на рішення медичної комісії одного з військових госпіталів, обіцяючи військовослужбовцям за значну суму грошей отримання «потрібного» висновку.

    За інформацією слідства, схема діяла щонайменше з початку 2025 року. Саме тоді фігурант вийшов на військовослужбовця та запропонував йому «допомогу» у пришвидшеному проходженні ВЛК. Чоловік переконував, що має зв’язки серед посадовців медичного закладу і здатен забезпечити рішення, яке дозволить уникнути служби в бойових підрозділах. Йшлося про отримання висновку, за яким військового визнають придатним лише до служби в тилових структурах — підрозділах забезпечення, навчальних центрах або медичних частинах.

    Спочатку посередник оцінив свої «послуги» у 6,5 тисячі доларів США. За його словами, частину цієї суми нібито мали отримати працівники госпіталю, які могли вплинути на рішення комісії, а решту він планував залишити собі. У червні 2025 року він отримав перший платіж — 2 тисячі доларів.

    Втім, надалі «тариф» зріс. Зловмисник підвищив суму до 7,5 тисяч доларів, пояснюючи це «зростанням цін» і складністю домовленостей. За даними слідства, схема мала ознаки системності, адже вимоги змінювалися залежно від етапу домовленостей і рівня «ризику».

    Ключовим етапом стала контрольована зустріч наприкінці березня 2026 року, яку задокументували правоохоронці. Під час неї фігурант отримав ще 5 тисяч доларів. Пізніше він одержав додатково 500 та 2100 доларів окремими платежами. Загалом, за даними слідства, чоловік отримав 9,5 тисячі доларів неправомірної вигоди.

    У результаті військовослужбовець дійсно отримав відповідний висновок ВЛК. Згідно з документом, його визнали придатним до служби лише у підрозділах забезпечення, навчальних центрах та медичних частинах. Фактично це означало уникнення направлення до бойових підрозділів і участі в активних бойових діях.

    Правоохоронці наголошують, що наразі перевіряється можлива причетність працівників військового госпіталю до цієї схеми. Слідство має встановити, чи дійсно посадові особи медзакладу були залучені до ухвалення відповідних рішень, чи фігурант лише використовував їхні імена для створення видимості впливу.

    Фігуранту вже повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення, поєднане з вимаганням. Ця стаття передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років із можливістю конфіскації майна.

    Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави. Процесуальне керівництво у справі здійснює Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону.

    Експерти зазначають, що подібні схеми становлять серйозну загрозу для системи оборони країни. Маніпуляції з рішеннями ВЛК підривають принцип справедливого розподілу військового навантаження, створюють нерівні умови для військовослужбовців і можуть негативно впливати на боєздатність підрозділів. У умовах повномасштабної війни це питання набуває особливої чутливості.

    Водночас у Державне бюро розслідувань наголошують, що робота з викриття подібних схем триває. За останній час правоохоронці зафіксували низку подібних випадків, пов’язаних як із підробкою медичних документів, так і з незаконним переведенням військових на небойові посади.

    Справу щодо київської схеми наразі розслідують, а правоохоронці встановлюють усіх можливих учасників та обставини її функціонування.

  • 64 тисячі держслужбовців в Україні декларують відсутність житла

    64 тисячі держслужбовців в Україні декларують відсутність житла

    В Україні десятки тисяч державних службовців у своїх електронних деклараціях не вказують жодного об’єкта нерухомості, повідомляє NGL.media з посиланням на аналіз відкритих даних е-декларацій.

    За даними видання, близько 64 тисячі посадовців за останній рік задекларували відсутність будь-якого житла, а приблизно 46 тисяч із них не зазначали жодної нерухомості щонайменше протягом двох останніх років поспіль.

    Найбільшу частку серед таких випадків становлять представники органів місцевого самоврядування та працівники комунальних підприємств — близько 9,5 тисячі осіб. Це можуть бути як посадові особи громад, так і працівники комунальних структур, які зобов’язані подавати декларації незалежно від рівня посади.

    Далі йдуть правоохоронці та військовослужбовці — по 7,3 тисячі осіб у кожній категорії. Також близько 1,5 тисячі декларантів працюють у міністерствах та підпорядкованих державних органах.

    Окремо журналісти зазначають, що дев’ятеро співробітників Офісу президента не вказали у деклараціях жодного об’єкта нерухомості. Також виявлено щонайменше сімох суддів із подібними деклараціями, що викликає додаткові питання з огляду на рівень їхніх доходів і соціальний статус.

    Серед правоохоронних органів найбільше таких випадків зафіксовано серед поліцейських і патрульних. Також серед декларантів без нерухомості згадуються 14 співробітників Бюро економічної безпеки та шість працівників Державного бюро розслідувань.

    В Україні щорічне електронне декларування є обов’язковим для широкого кола посадовців — від державних службовців до суддів, прокурорів, військових та працівників державних і комунальних підприємств.

    Декларація подається до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) і включає 16 розділів, серед яких інформація про доходи, грошові активи, зобов’язання, корпоративні права, транспорт та нерухомість.

    Законодавство зобов’язує декларанта вказувати всю нерухомість, яка прямо або опосередковано пов’язана з ним або членами його сім’ї. Це стосується як власності, так і орендованого або безоплатно використовуваного житла.

    Попри масштабність системи декларування, її контрольні можливості залишаються обмеженими. За даними NGL.media, щороку в Україні подається близько 630 тисяч декларацій, однак НАЗК проводить повні перевірки лише приблизно 1200 із них.

    Це означає, що фактична глибока верифікація охоплює незначну частину посадовців, тоді як основна маса декларацій перевіряється вибірково або автоматизовано.

    Система електронного декларування була запроваджена як один із ключових інструментів антикорупційної політики після Революції гідності. Вона має забезпечувати прозорість доходів і майнового стану посадовців, а також дозволяти виявляти невідповідності між задекларованими даними та реальним рівнем життя.

    Останні роки в Україні триває дискусія щодо ефективності системи: з одного боку, вона є однією з найвідкритіших у Європі, з іншого — її контрольні механізми обмежені через велику кількість декларацій і недостатні ресурси для повної перевірки всіх поданих даних.

  • Смілянський запропонував обов’язкове декларування доходів для всіх українців і розкритикував відкриті декларації

    Смілянський запропонував обов’язкове декларування доходів для всіх українців і розкритикував відкриті декларації

    Смілянський запропонував обов’язкове декларування доходів для всіх українців і розкритикував відкриті декларації

    Генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смілянський виступив проти відкритих електронних декларацій чиновників і запропонував запровадити обов’язкове декларування доходів для всіх громадян України.

    Він заявив, що не підтримує як відкриті декларації, так і обов’язкове звітування для політично значущих осіб (PEP), до яких належать президенти, міністри, депутати, судді та топ-менеджери державних компаній. На його думку, така система не допомагає ефективно боротися з корупцією.

    «Я не лише проти цього ексгібіціонізму з відкритими деклараціями, від яких, крім купи постів у соцмережах і розмов на лавочці “А ти знаєш, скільки Зеленський заробляє?”, користі нуль», — заявив Смілянський.

    Натомість він запропонував запровадити 100% заповнення закритих декларацій усіма громадянами України.

    «Чиновник, який украв 10 мільйонів гривень, і бізнесмен, який недоплатив до бюджету 10 мільйонів податків, мають однаковий вплив на нестачу грошей для підвищення зарплат військовим», — зазначив він.

    Смілянський підкреслив, що має моральне право висловлювати таку позицію, оскільки сплачує всі податки, а його перша робота була пов’язана з податковою службою США.

    За його словами, у США, де немає відкритих декларацій, але всі громадяни подають податкову звітність, боротьба з корупцією є ефективнішою. Він наголосив, що американська податкова контролює не лише доходи, а й витрати в цифровому режимі.

    «Не можна жити на Times Square чи поруч із Білим домом у Вашингтоні та мати мінімальну зарплату. А от у нас навіть із відкритими деклараціями так чомусь виходить», — сказав він.

    Смілянський також зазначив, що у разі впровадження такої системи в Україні можна було б швидко виявляти невідповідності між доходами та рівнем життя. Наприклад, якщо людина декларує 10 тисяч гривень доходу, але проживає у центрі Києва, це має викликати перевірку.

    Водночас він зауважив, що його власна електронна декларація вже кілька років відсутня у відкритому доступі.