Gorchitsa.info

Позначка: Косово

  • У Приштині зняли прапор України: мер Косова пояснив несподіване рішення

    У Приштині зняли прапор України: мер Косова пояснив несподіване рішення

    У столиці частково визнаного Косова Приштині демонтували прапор України, який розміщували на місцевій будівлі. Мер міста Перпарім Рама заявив, що рішення пов’язане з необхідністю поважати суверенітет і державність Косова.

    Про це очільник Приштини повідомив у дописі у Facebook.

    За словами Рами, міська влада готова демонструвати солідарність із народами, які потерпають від війни, насильства та переслідувань. Водночас, на його думку, така підтримка не повинна відбуватися за рахунок приниження державності Косова.

    “Наша емпатія та солідарність завжди будуть з народами, які стикаються з війною, насильством та переслідуваннями. Тому що ми, краще за багатьох інших, знаємо, що означає боротися за свободу, гідність та право на існування як держави”, — заявив мер.

    Водночас Рама наголосив, що Приштина реагуватиме на ситуації, у яких, на думку місцевої влади, Косову не надають належної поваги як державі.

    “Жодна справа і жодна політика не можуть бути побудовані на применшенні державності Косова та жертви його народу”, — додав він.

    Таким чином, демонтаж українського прапора мер пояснив не відмовою від підтримки України, а прагненням підкреслити позицію Косова щодо власного міжнародного статусу. Влада Приштини фактично дала зрозуміти, що солідарність з іншими державами та народами має залишатися в межах, які не суперечать національним інтересам Косова.

    Ситуація має особливий політичний контекст через позицію України щодо статусу Косова. Київ офіційно не визнає незалежність Республіки Косово та вважає її територію частиною Сербії. Через це між Україною та Косовом досі немає повноцінних дипломатичних відносин.

    Водночас після початку повномасштабного вторгнення Росії Косово неодноразово демонструвало підтримку України. Приштина приєднувалася до західних санкцій проти Росії, висловлювала солідарність з українським народом, а також приймала українських громадян, які були змушені залишити країну через війну.

    Саме тому рішення щодо українського прапора може виглядати суперечливим на тлі загальної політики Косова щодо України. Однак позиція мера Приштини свідчить про те, що для місцевої влади питання міжнародного визнання та власної державності залишається особливо чутливим.

    Косово проголосило незалежність від Сербії у 2008 році. Його незалежність визнали понад 100 держав, зокрема США та більшість країн Європейського Союзу. Водночас Сербія, Росія, Китай та низка інших держав не визнають незалежність Косова.

    Україна також не входить до числа держав, які визнали Косово. Київ традиційно дотримується позиції щодо територіальної цілісності Сербії, водночас підтримуючи право Косова на участь у міжнародних процесах.

    Рішення про демонтаж прапора також відбувається на тлі складної внутрішньополітичної ситуації в Косові. Країна тривалий час переживає політичну кризу, пов’язану з протистоянням між різними політичними силами та труднощами у функціонуванні парламенту.

    У червні 2026 року в Косові відбулися дострокові парламентські вибори, які мали допомогти країні вийти з тривалого політичного тупика. Однак після виборів політична напруга не зникла.

    Про гостроту протистояння свідчить і нещодавній інцидент у парламенті, коли опозиційна депутатка Тіме Кадріяй кинула яйця у прем’єр-міністра Альбіна Курті просто під час засідання. Після цього роботу парламенту було фактично зірвано.

    На цьому тлі рішення Приштини щодо українського прапора стало ще одним проявом чутливості косовської влади до питань державності, міжнародного визнання та політичного статусу країни.

  • Депутатка закидала прем’єра Косова яйцями просто в парламенті

    Депутатка закидала прем’єра Косова яйцями просто в парламенті

    У частково визнаному Косові чергове засідання парламенту завершилося скандалом після конфлікту між прем’єр-міністром Альбіном Курті та представницею опозиції. Депутатка від партії «Альянс» Тіме Кадріяй підійшла до глави уряду просто в сесійній залі та кілька разів кинула в нього яйця. Після інциденту засідання парламенту фактично було зірване.

    Про це повідомляє косовське видання KOHA.

    Конфлікт виник під час установчого засідання парламенту, яке і без того проходило на тлі тривалої політичної кризи в країні. Напруга в сесійній залі посилилася після того, як Альбін Курті запропонував відкласти засідання.

    Прем’єр-міністр пояснив свою пропозицію необхідністю отримати додатковий час для переговорів з іншими політичними силами. За його словами, консультації необхідні перед тим, як висувати кандидатуру на посаду спікера парламенту.

    Після виступу Курті повернувся на своє місце в сесійній залі. Саме тоді до нього підійшла депутатка від партії «Альянс» Тіме Кадріяй.

    Як повідомляють місцеві ЗМІ, Кадріяй дістала із сумки яйця та кілька разів кинула їх у прем’єр-міністра. Під час інциденту депутатка вигукувала: «Ганьба, ганьба».

    Скандальна сцена відбулася просто перед іншими депутатами. Після цього ситуація в парламенті загострилася, а проведення засідання стало неможливим. У результаті парламентська сесія була зірвана.

    Інцидент швидко привернув увагу міжнародних медіа. Відео конфлікту опублікувало, зокрема, британське видання The Guardian, яке винесло в заголовок факт того, що депутатка з Косова кидала яйця в прем’єр-міністра.

    Скандал став черговим проявом глибокої політичної нестабільності, яка триває в Косові вже майже два роки. Місцеві політичні сили не можуть остаточно подолати суперечності, необхідні для стабільного функціонування парламенту та формування ефективної влади.

    Ситуація ускладнюється тим, що після дострокових парламентських виборів прем’єр-міністру Альбіну Курті знову не вдалося отримати абсолютну більшість у парламенті.

    Дострокові вибори в Косові відбулися 7 червня. Найбільше голосів на них знову отримала партія Курті «Самовизначення». За результатами голосування політична сила здобула 47,13% голосів та отримала 53 мандати у 120-місному парламенті.

    Попри перемогу, цього виявилося недостатньо для самостійного формування стабільної більшості. Для ухвалення ключових рішень та повноцінного функціонування інституцій Курті необхідна підтримка інших політичних сил.

    Саме питання формування парламентського керівництва стало одним із чергових каменів спотикання. Пропозиція Курті відкласти установче засідання через необхідність продовжити переговори з політичними партіями викликала невдоволення опозиції.

    Косово вже тривалий час стикається з проблемами у функціонуванні державних інституцій. Політичне протистояння між партією Курті та опозиційними силами ускладнює ухвалення рішень і створення стабільної парламентської більшості.

    Нинішній інцидент із яйцями став особливо яскравим проявом цього протистояння. Замість політичної дискусії суперечка завершилася фізичною акцією в сесійній залі та зривом парламентського засідання.

    Водночас сама ситуація демонструє, наскільки складним залишається завдання сформувати стійку політичну систему після дострокових виборів. Партія Курті знову стала найбільшою політичною силою країни, але без достатньої кількості мандатів для одноосібного контролю над парламентом.

    Тепер для виходу з політичного глухого кута косовським політикам доведеться домовлятися про розподіл ключових посад та подальшу роботу парламенту. Без таких домовленостей країна ризикує продовжити період політичної нестабільності.

    Інцидент у парламенті також показав високий рівень напруження між урядом та опозицією. При цьому невдоволення діями Курті в опозиції виходить далеко за межі питання перенесення одного засідання — суперечки стосуються ширших проблем формування влади та політичного курсу країни.

    Наразі головним завданням для косовських політичних сил залишається пошук компромісу, який дозволить відновити нормальну роботу парламенту та сформувати дієздатну систему управління.

  • Косово знову на виборах: чи зламає країна цикл політичного глухого кута

    Косово знову на виборах: чи зламає країна цикл політичного глухого кута

    У Косово 7 червня розпочалися дострокові парламентські вибори, які стали черговою спробою вивести країну з багатомісячного політичного паралічу, що фактично заблокував роботу державних інституцій і загострив внутрішню кризу довіри до політичної системи. Голосування відбувається на тлі глибокого розколу між основними політичними силами, зростаючого суспільного розчарування та відчуття втоми від безперервних виборчих циклів, які не призводять до стабільного урядування і не знімають інституційних блокувань. Для країни це вже третій парламентський виборчий процес трохи більш ніж за рік, що само по собі стало безпрецедентним сигналом політичної нестабільності для всього регіону Західних Балкан.

    Як повідомляє Euronews, нинішні вибори відбуваються після тривалого періоду інституційного паралічу, який почався на тлі неможливості сформувати стабільну парламентську більшість після попередніх голосувань. Політична система Косова опинилася у стані, коли жодна з провідних сил не здатна самостійно забезпечити стійке управління, а коаліційні переговори регулярно заходять у глухий кут через взаємну недовіру та ідеологічні суперечності. Це призвело до ситуації, коли парламент фактично перестав виконувати свою базову функцію як майданчик для ухвалення рішень і став ареною постійного блокування процесів.

    Початок цієї кризи значною мірою пов’язаний із виборами, на яких перемогу здобула політична сила чинного прем’єр-міністра Альбіна Курті та його рух Vetëvendosje. Попри впевнений результат, партія не змогла сформувати стабільну коаліційну більшість, що одразу створило політичний вакуум і змусило країну перейти у режим тривалих переговорів без кінцевого результату. Спроби домовитися з опозиційними силами не дали ефекту, а навпаки поглибили протистояння, яке згодом переросло у повноцінну інституційну кризу.

    Ситуація ще більше ускладнилася після повторних виборів, які також не дали однозначного результату і знову залишили парламент розділеним. Хоча політична сила Курті змогла знову отримати найбільшу кількість мандатів і сформувати уряд за участі представників національних меншин, це не призвело до стабілізації політичної системи. Опозиція продовжила блокувати ключові рішення, а взаємні звинувачення між політичними таборами фактично паралізували роботу парламенту.

    Критичним моментом стало загострення навколо процедури обрання президента, коли опозиційні сили вдалися до бойкоту голосування, що остаточно заблокувало інституційний процес. Саме ця ситуація стала одним із чинників розпуску парламенту і призначення чергових дострокових виборів, які зараз і відбуваються. Таким чином країна опинилася у циклі, де кожна нова спроба сформувати владу закінчується повторним поверненням до виборів без досягнення довгострокової політичної стабільності.

    На цьому тлі суспільні настрої в Косові дедалі більше характеризуються розчаруванням і скепсисом. Значна частина виборців висловлює сумніви щодо того, що чергове голосування здатне змінити політичну реальність, оскільки основні політичні гравці залишаються тими самими, а їхні позиції щодо ключових питань фактично не зближуються. Це формує ризик подальшої апатії виборців і зниження довіри до демократичних процесів, що може ще більше ускладнити формування легітимної влади.

    Колишня президентка Косова Вйоса Османі, яка нині бере участь у парламентській кампанії, публічно закликала політичні сили після виборів перейти до компромісної моделі поведінки та якнайшвидше сформувати дієздатні державні інституції. Вона наголосила, що без політичного діалогу та готовності до співпраці країна ризикує залишитися у стані постійної виборчої турбулентності, де кожен новий парламент не здатен пропрацювати повний мандат і знову розпускається через внутрішні конфлікти.

    Водночас політичні аналітики оцінюють ситуацію стримано і навіть песимістично. Дослідники зазначають, що Косово фактично застрягло у циклі повторних виборів, де жодна політична сила не готова поступитися ключовими позиціями заради стабільної коаліції. На думку експертів, нинішній виборчий процес може не стати виходом із кризи, а лише черговим етапом її відтворення, якщо не зміниться сама логіка політичної взаємодії між основними гравцями.

    Окремий вимір ситуації пов’язаний із міжнародним контекстом і європейськими перспективами країни. Європейський Союз продовжує наполягати на необхідності інституційної стабільності та прогресу в діалозі між Косовом і Сербією як ключових умов для подальшого зближення з ЄС. Під час нещодавніх контактів у Приштині єврокомісарка з питань розширення Марта Кос наголосила, що без нормалізації відносин із Сербія та без зміцнення внутрішніх інституцій Косово не зможе просунутися на шляху до повноцінної євроінтеграції. Це питання залишається одним із найчутливіших у регіональній політиці та безпосередньо впливає на внутрішню стабільність країни.

    Косово, столицею якого є Приштина, подало заявку на вступ до Європейський Союз ще у 2022 році, однак досі не отримало статусу кандидата. У Брюсселі пояснюють це поєднанням внутрішніх політичних проблем, відсутністю стабільного урядування та неврегульованими питаннями регіональної безпеки.

    У підсумку нинішні вибори розглядаються як черговий тест для політичної системи Косова, яка опинилася між потребою у стабільності та фактичною неспроможністю політичних еліт досягти довготривалого компромісу. Якщо результати голосування знову не приведуть до формування стабільної більшості, країна ризикує залишитися у стані перманентної політичної турбулентності, де вибори стають не інструментом вирішення кризи, а її постійним відтворенням.

  • США закликають НАТО скоротити закордонні місії та обмежити участь України в саміті

    США закликають НАТО скоротити закордонні місії та обмежити участь України в саміті

    Адміністрація президента США Дональда Трампа наполягає на скороченні закордонної діяльності НАТО, зокрема місії в Іраку та миротворчої операції в Косово. Про це з посиланням на чотирьох дипломатів Альянсу повідомляє Politico.

    За даними співрозмовників видання, Вашингтон також лобіює обмеження участі України та партнерів з Індо-Тихоокеанського регіону у щорічному саміті НАТО, який має відбутися в липні в Анкарі. Йдеться про Австралію, Нову Зеландію, Японію та Південну Корею.

    Як зазначає Politico, ініціатива Білого дому відображає прагнення розглядати НАТО як суто євроатлантичний оборонний союз і відмовитися від розширення формату діяльності, що включав кризове управління, глобальні партнерства та ініціативи, засновані на цінностях. Усередині Альянсу цей курс отримав неофіційну назву “повернення до заводських налаштувань”.

    Дипломати попереджають, що такий підхід може призвести до швидкого згортання операцій у регіонах колишніх військових конфліктів і виключення Києва та Канберри з офіційних дискусій під час літнього саміту.

    Ініціатива зʼявилася після заяв заступника глави Пентагону Елбриджа Колбі щодо так званого “НАТО 3.0”. Він наголосив, що не кожна місія може залишатися пріоритетною і що ключовим показником серйозності є здатність європейських сил воювати, витримувати та перемагати у сценаріях, які мають вирішальне значення для оборони Альянсу. Водночас він підкреслив, що США залишаються відданими безпеці Європи.

    Один із дипломатів Альянсу застеріг, що відмова від закордонних ініціатив не є правильним підходом, адже партнерства відіграють важливу роль у системі стримування та оборони.

    За інформацією Politico, вимога обмежити запрошення партнерів частково пояснюється прагненням скоротити кількість зустрічей у межах саміту. Ці країни можуть отримати запрошення лише на паралельні заходи.

    Колишня речниця НАТО Оана Лунгеску зазначила, що обмеження участі партнерів сигналізуватиме про фокус на базових питаннях оборони Альянсу. Водночас представник НАТО повідомив, що деталі щодо участі партнерів у саміті буде оголошено пізніше.

    Таким чином, у середині підготовки до липневого саміту в Анкарі в Альянсі розгорнулася дискусія про майбутню роль НАТО — чи залишиться воно глобальним безпековим гравцем, чи повернеться до вузького формату класичного оборонного союзу.