Позначка: Краматорськ

  • 27 вересня українці відзначають кілька важливих свят

    27 вересня українці відзначають кілька важливих свят

    27 вересня в Україні та світі відзначають низку важливих свят. Дата має особливе значення як для церковного, так і для народного та офіційного календаря.

    Церковні свята
    Православні віряни нового стилю вшановують преподобного Нестора Літописця та мученика Каллістрата Воїна, якому моляться за військових. За старим стилем у цю дату згадують святителя Іоанна Златоуста та ікону Богородиці «Ліснинську».

    Міжнародні свята
    Щороку цього дня проводиться Всесвітній день туризму, який популяризує подорожі як частину культури та економіки. Також 27 вересня у світі відзначають День астрономії, День мережива, День кроликів, День без м’яса та День грибів.

    Свята в Україні
    В Україні офіційно 27 вересня відзначають День туризму та День вихователя. Ця дата важлива для всіх, хто працює у сфері дошкільної освіти, адже вихователі допомагають малюкам соціалізуватися та готують їх до школи.

    Крім того, в останню суботу вересня три міста святкують свої Дні народження: стародавній і мальовничий Хмельницький, прифронтовий Краматорськ та багатонаціональний Ужгород.

    Народні традиції та прикмети
    У народі 27 вересня вважають вдалим днем для збору меду, роботи на пасіці та продажу бджолярської продукції. Існує повір’я: щоб не хворіти восени, треба з’їсти ложку меду.

    Прикмети цього дня пророкують погоду:

    • південний вітер обіцяє потепління,

    • дощ — до вологого жовтня,

    • грім — до негоди,

    • ворони та граки великими зграями — до похолодання.

    Що не можна робити 27 вересня
    Цей день вважається несприятливим для далеких поїздок, фінансових справ і походів у дикі місця. Заборонені сварки, брехня і плітки. А оскільки це свято бджолярів, не можна ображати бджіл.

  • Бої під Добропіллям визначать подальший наступ РФ на Донбасі

    Бої під Добропіллям визначать подальший наступ РФ на Донбасі

    Без захоплення Покровська та Мирнограда російським військам буде неможливо просуватися у напрямку Слов’янсько-Краматорської агломерації. Про це в ефірі телеканалу Еспресо заявив військовий експерт Сергій Згурець.

    За словами аналітика, окупанти концентрують сили саме на цьому напрямку, адже без контролю над Покровськом і Мирноградом неможливо реалізувати план просування на Слов’янськ і Краматорськ. Водночас Україна також перекидає резерви, зокрема штурмовий полк «Скеля», який прибув із північних регіонів та веде бої за населені пункти.

    Згурець повідомив, що Росія підтягнула 3–4 бригади морської піхоти та десантно-штурмові війська, які перекидають зі східного флангу, щоб утримати ділянку поблизу Добропілля. Там українські сили проводять контратаки із заходу, а загарбники намагаються закріпитися зі сходу.

    На думку експерта, від боїв під Добропіллям залежатиме подальша ситуація. Якщо ворогу вдасться прорвати оборону, він зможе з півночі просуватися до Покровська, відрізаючи логістичні маршрути та розвиваючи наступ у напрямку Дружківки. Це створить загрозу для ще однієї ділянки фронту.

    Попри чисельну перевагу росіян у живій силі, українські контратаки зі сходу сковують значну частину їхніх підрозділів. «Все буде залежати від майстерності наших командирів та відданості військових, зокрема штурмових підрозділів, які демонструють дива на полі бою», – наголосив Згурець.

    Аналітик прогнозує, що окупанти спробують заходити до Покровська з півночі. Водночас він зазначив, що місто перебуває у стані напівоточення, а результат боїв під Добропіллям безпосередньо вплине на подальший характер дій російських сил навколо Покровська.

  • Прифронтовий Краматорськ витрачає сотні тисяч на дахи та ремонт шкіл

    Прифронтовий Краматорськ витрачає сотні тисяч на дахи та ремонт шкіл

    У прифронтовому Краматорську, який щодня перебуває під загрозою ракетних та артилерійських обстрілів, місцева влада продовжує спрямовувати бюджетні кошти на другорядні об’єкти, замість першочергового посилення безпеки для мешканців.

    Через систему Prozorro нещодавно оголошено два тендери: на поточний ремонт покрівлі Центру культури і дозвілля імені Леоніда Бикова (182 тис. грн) та на розробку проєктно-кошторисної документації для капітального ремонту опорної школи «Академічний» (250 тис. грн). Обидва проєкти мають бути завершені до кінця травня 2025 року.

    Особливу увагу викликає вибір підрядників. Документацію для капремонту школи, яка не веде офлайн-навчання через небезпеку, замовили у підприємця з Дружківки, чия основна спеціалізація — електромонтажні роботи, а не проєктування шкільних будівель. Тим часом у старій частині міста Центру культури оновлюють покрівлю площею лише 62 м².

    Критики вказують, що питання не стільки в самих ремонтах, скільки в їхній доцільності у нинішніх умовах. У Краматорську й досі бракує достатньої кількості укриттів, захищених об’єктів інфраструктури та систем безпеки для цивільних, а кошти спрямовують на об’єкти, які в умовах постійної загрози обстрілів можуть так і не бути повноцінно використані.

    Подібні випадки вже траплялися в інших прифронтових громадах. Так, в Ізюмі планували витратити понад 630 тис. грн на закупівлю декоративних квітів — петуній, сальвій та тагетесів. У Покровську, що розташований за 20 км від лінії фронту, клумби облаштовували цілими бригадами. У таких випадках місцева влада або безвідповідально витрачає кошти, або створює «декорації», які можуть дістатися окупантам.

  • Російські війська активізували наступ на Краматорському і Новопавлівському напрямках, – DeepState

    Російські війська активізували наступ на Краматорському і Новопавлівському напрямках, – DeepState

    За останні 24 години російська армія продовжила змінювати лінію фронту на Краматорському та Новопавлівському напрямках, здійснюючи активне просування поблизу низки населених пунктів на Донбасі.

    За даними ресурсу DeepState, російські війська посилили контроль на південь від Костянтинівки, розширюючи зону свого впливу на Краматорському напрямку. Зокрема, вони вирівняли лінію зіткнення біля села Попів Яр та вели наступальні дії уздовж траси Н20 у напрямку Яблонівки і Олександро-Калинового.

    За період з 6 по 13 липня лінія фронту по лінії Романівка — Яблонівка — Попів Яр — Новотроїцьке перемістилася в бік Костянтинівки, що свідчить про значне територіальне просування росіян. Після просування поблизу Новотроїцького, що розташоване приблизно за 10 км на північ від Мирнограда, збільшилася так звана «сіра зона» — територія, контроль над якою оскаржується.

    На Новопавлівському напрямку ворог намагається прорвати українську оборону в районах Піддубного та Мирного. Російські війська активізували наступ уздовж траси Н15, що веде до Дніпропетровської області, ймовірно прагнучи розширити плацдарм уздовж лінії Піддубне — Мирне — Комар. Це може бути частиною спроб створити оперативне оточення поблизу села Воскресенка на адміністративному кордоні Донецької області.

    За оцінками аналітиків, з початку липня російські війська захопили понад 90 квадратних кілометрів території на Донбасі, завдавши ударів по трьох напрямках лінії бойового зіткнення.

  • Заступник голови АМКУ задекларував кредит за програмою «єОселя» на 4 млн гривень

    Заступник голови АМКУ задекларував кредит за програмою «єОселя» на 4 млн гривень

    Заступник голови Антимонопольного комітету України (АМКУ) Максим Сандига задекларував отримання іпотечного кредиту за програмою «ДєОселя» на суму 4 мільйони гривень. Крім того, він вказав виплату 1,75 мільйона гривень, спрямовану на придбання квартири. Цю інформацію було оприлюднено у змінах до декларації посадовця за 2024 рік.

    Програма «єОселя» – це програма доступного іпотечного кредитування для громадян України.

    Вона дозволяє придбати житло або майнові права  з процентною ставкою 7% без жодних компенсацій;
    з процентною ставкою 7% з компенсаціями, де Українська фінансова житлова компанія (Укрфінжитло) компенсує частину процентної ставки за іпотечними кредитами в розмірі 4%. Сандига оформив кредит на 20 років у минулому жовтні. При цьому 1,75 млн гривень він вніс самостійно, а інші кошти за нього сплатив «Сенс банк».

    Максима Сандигу в АМКУ привів Павло Кириленко, котрого підозрюють у незаконному збагаченні. Раніше було повідомлено, як посадовець заробляв мільйони на відновленні Донеччини. Сандига два роки був його заступником у Донецькій ОДА з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.

    Однак він – зовсім не представник IT-сфери чи колишній кіберполіцейський. Це колишній прокурор, який майже не працював у приватному секторі. З 2008 по липень 2014 року він працював у прокуратурі Києва, де став начальником слідчого відділу. До 2020 року працював слідчим у особливо важливих справах Генпрокуратури, а потім у Кириленка в НАЗК у відділі перевірок.

    За час роботи при Кириленко він задекларував лише квартиру в Києві площею 53,9 кв. м, яку набув у 2009 році. Там він мешкав з офіційно безробітною дружиною та двома дітьми. При цьому він винаймав ще паркомісце площею 17 кв. м. У декларації не було вказано майно, яким він користувався в Краматорську, де знаходилася Донецька ОДА.

    При цьому його дружина Оксана Сандига з 2015 року користується Toyota Camry (2011), яка належить Аллі Володимирівні Даценко. У чоловіка з АМКУ є «ВАЗ-2121» (1988), отриманий у власність у 2018 році. Редакція 368.media  має сумніви, що посадовець користується цим авто.

    За 2023 рік Сандига в ОДА заробив 1,74 млн гривень. Готівкою подружжя зберігає 420 тис. доларів та 300 тис. гривень. Походження валютних коштів невідоме.

    З цікавого можна додати, що безробітна Оксана Сандига восени 2024 року вирішила стати ФОП з питань реклами. Це цікаве поєднання з фактом, що її чоловік – заступник голови АМКУ.

     uqidqhiqudiddxant

  • Авіаудар по Краматорську: серед поранених – діти

    Авіаудар по Краматорську: серед поранених – діти

    У результаті російського авіаудару по багатоповерховому житловому будинку в Краматорську, Донецька область, було поранено щонайменше 8 цивільних. Серед постраждалих – шестеро жінок, 6-річна дівчинка та 16-річний хлопець.

    За даними прокуратури, 15 січня о 09:33 зс рф завдали авіаційний удар по місту Краматорськ. Мішенню для ворожої атаки став мікрорайон зі щільною житловою забудовою.

    “У результаті влучання по багатоповерховому будинку тілесні ушкодження отримали щонайменше восьмеро містян. Зокрема, травмовано шістьох жінок. Крім того, поранено 6-річну дівчинку та 16-річного школяра. Наразі постраждалим надається кваліфікована медична допомога”, – повідомили у прокуратурі.

    Попередньо, для обстрілу міста ворог використав “УМПБ Д-30 СН”.

    Остаточна кількість потерпілих встановлюється.

    Розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом воєнного злочину (ч. 1 ст. 438 КК України).

  • Встановлено винних у вбивстві журналіста Reuters у Краматорську: дані української розвідки

    Встановлено винних у вбивстві журналіста Reuters у Краматорську: дані української розвідки

    Українська розвідка надала нові дані щодо смертоносної російської атаки, яка сталася в Краматорську, внаслідок якої загинув інструктор з безпеки агенції Reuters Раян Еванс і двоє журналістів отримали поранення. Це стало важливим кроком у розслідуванні обставин трагедії, що підкреслює небезпеки, з якими стикаються журналісти під час конфлікту.

    Українські спецслужби поділилися з агентством раніше невідомими деталями щодо нападу 24 серпня, повідомляє Голос Америки, Вони повідомили, що ракета була запущена з місця поблизу Таганрога, російського міста на узбережжі Азовського моря неподалік українського кордону.

    Ракету «Іскандер» 9М723 випустили російські сили, дислоковані в південному прикордонному районі Ростова, повідомляє агентство. Вона влучила у готель Сапфір, де зупинялася команда Reuters, через 7 хв після запуску і через 3 хв після того, як українські ВПС опублікували повідомлення про загрозу.

    Поблизу місця запуску ракети на той момент діяли два російські підрозділи: 1-а гвардійська ракетна бригада 49-ї армії та 107-а гвардійська ракетна бригада 35-ї армії.

    У Генштабі ЗСУ відповідь на запит Reuters повідомили, що поблизу Таганрога була ще й третя частина, яка могла завдати удару: 47-а ракетна бригада 8-ї армії.

    За інформацією Генштабу, ця ракета має точність до 30 метрів від наміченої цілі. Росія продовжує наполягати, що “завдає ударів тільки по об’єктах, прямо чи опосередковано пов’язаних з військовою інфраструктурою”.

    Агенція Reuters надіслала письмовий запит про коментар командиру 107-ї російської бригади, але не отримала відповіді, а телефонний дзвінок було перервано як тільки журналістка представилася.

    Командир іншої бригади Віталій Бобир спочатку обмінювався повідомленнями з кореспондентом Reuters на платформі Telegram, але коли йому розповіли про суть, написав, що це неправильний номер.

    38-річний Еванс, колишній британський військовий, який з 2022 року працював інструктором з безпеки Reuters, внаслідок удару загинув миттєво. Важко поранений відеооператор Іван Любиш-Кірдей за повідомленнями родини вийшов з коми, але досі не прийшов до свідомості.

    Анастасія Медведєва, прессекретарка прокуратури Донецької області сказала, що прокурори також розглядають можливість того, що Росія навмисно цілила у групу журналістів.

    За словами власника готелю Юрія Алієва, після вторгнення Росії в лютому 2022 року готель працював лише для журналістів.

    Reuters спростував заяву речниці МЗС Росії Марії Захарової, яка стверджувала ніби-то Еванс був колишнім співробітником зовнішньої розвідки Великобританії MI6.

    Польська журналістка Моніка Андрушевська також отримала легкі поранення, перебуваючи в машині біля готелю під час атаки, повідомляє Комітет захисту журналістів (CPJ).

  • Через ракетний удар по Краматорську поранені журналісти з України, США та Великої Британії

    Через ракетний удар по Краматорську поранені журналісти з України, США та Великої Британії

    У ніч на 25 серпня російські війська здійснили черговий ракетний удар по Краматорську, в результаті чого постраждали троє журналістів – громадяни України, США та Великої Британії. Про це повідомив начальник Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.

    Мішенню загарбників став один із готелів у місті. За попередніми даними, двоє журналістів отримали поранення, ще одна особа залишається під завалами. Очільник області зазначив, що всі троє постраждалих працюють журналістами і є громадянами різних країн.

    Крім готелю, удар також пошкодив сусідню багатоповерхівку. Наразі на місці трагедії працюють представники органів влади, поліції та рятувальних служб. Триває розбір завалів і рятувальна операція.

    Цей обстріл є черговим доказом того, що журналісти, які висвітлюють події на фронті, залишаються серед основних цілей російської агресії. Атаки на житлові райони та цивільні об’єкти вкотре підтверджують нехтування міжнародним правом з боку Росії.

  • Битва за Покровськ: прогнозують довшу тривалість, ніж за Бахмут

    Битва за Покровськ: прогнозують довшу тривалість, ніж за Бахмут

    Головний сержант роти підрозділу ЗСУ, відомий під позивним “Хокей”, попередив про загрозу захоплення міста Покровськ на Донеччині російськими окупаційними військами. За словами “Хокея”, якщо битва за це місто відбудеться, вона буде тривати значно довше, ніж битва за Бахмут.

    За його словами, захоплення Покровська дозволить ворогу проникнути у тил кількох інших населених пунктів, а деякі з них можуть опинитися в оточенні. Покровськ має важливе значення як логістичний центр Сил оборони, тому битва за нього вважається необхідною.

    Військовий підкреслив, що українським силам оборони майже не залишилося часу на підготовку до цієї битви, але незважаючи на це, вони готові встояти. Після захоплення росіянами Авдіївки фронт просунувся, виникли нові напрямки – Покровський та Курахівський.Буде битва за Покровськ, яка триватиме довше, ніж за Бахмут, – сержант ЗСУ "Хокей"

    Відповідно, прорив фронту став можливим через низку факторів, але серед них були непридатні до використання оборонні споруди, викопані в самому полі. “Хокей” закликав до евакуації мирного населення з прифронтових міст, серед яких Костянтинівка, Краматорськ, Покровськ та Курахове, оскільки вони можуть опинитися під загрозою у разі загострення ситуації.

  • Загроза для Краматорська та Слов’янська: що війська РФ здатні зробити на цьому напрямку

    Загроза для Краматорська та Слов’янська: що війська РФ здатні зробити на цьому напрямку

    Одним із можливих напрямків літнього наступу РФ може стати Слов’янсько-Краматорський. Військовий аналітик Костянтин Машовець оцінює можливості ворога, виявляючи суттєві труднощі у реалізації такого завдання.

    Ймовірним, як на мене, операційним напрямком наступу противника протягом літа – осені 2024-го року, може стати умовний Слов’янсько – Краматорський напрямок.

    Виходячи з формальних, напівофіційних “цілей війни”, які періодично вкидує у інформаціний простір Кремль, вони “стремятся защитить народ Донбасса”. Тобто, принаймні, формально – вийти на адміністративні межі Донецької та Луганської областей України.

    З цієї точки зору, на даний момент, Слов’янсько-Краматорська агломерація залишається єдиною більш-менш крупною міською агломерацією Донбасу під контролем України.

    Іншими словами, виходячі, навіть, з політичної доцільності, пуйлу “треба брати” міста Слов’янськ та Краматорськ, щоб формально аргументувати розв’язання кількарічної кривавої бійні в Україні.

    Звісно, що із реальними прагненнями кремлівського режиму у війні в Україні, це – лише привід. Але, якщо трохи спуститися вниз, на військово-стратегічний рівень, то сенс та логіка таких дій буде також цілком зрозумілою.

    Можливе зайняття противником району міст Слов’янськ та Краматорськ, очевидно, у цьому сенсі, різко погіршить становище СОУ як у Харківській області, так і по дирекції Павлоград – Дніпро. Тобто, зробить подальші перспективи ведення війни Україною загалом – достатньо складними.

    Однак, оцінюючи перспективи противника щодо можливості спланувати, організувати та провести значну за масштабами оперативно-тактичну наступальну операцію саме на цьому напрямку, треба врахувати цілу низьку факторів, які безпосередньо впливають на ці спроможності нашого ворога.

    Їх можливо, умовно, поділити на дві великі групи – фактори загального (стратегічного) характеру й фактори, які визначаються конкретної обстановкою на даному напрямку.

    До першої групи відносяться:

    • ситуація із формуванням та розгортанням стратегічних резервів противника. Я вже писав про них, тому більш детально зупинятися на цьому не буду. Якщо коротко, то ситуація із цим у ворога достатньо, скажімо так, складна. В першу чергу, із “технічним фактором”, й відповідно із – “термінами та строками”. Цілком можливо, що “прийняти участь” у наступальній операції зможуть далеко не всі стратегічні резерви противника;
    • очевидно, також, військово-політичному керівництву РФ поки що не вдається повністю та “окончательно” зупинити військово-технічну співпрацю України із рядом її країн-союзників, як передумову їхнього “успешного большого наступления” цим літом. Хоча, звісно, значні складнощі у відносинах із головним нашим союзником (США) Кремлю таки вдалося створити;
    • зірвати процес подальшого мобілізаційного розгортання українського війська як фактор попереднього зниження спроможності ЗСУ чинити ефективний опір на визначеному напрямку(ах) Кремлю також повністю не вдалося, хоча ну-у дуже значні перепони у цій сфері він таки створив. Не в останню чергу, через значний табунок “кротів” та прихованих “воздыхателей Кремля”, яким вдалося окопатися у вітчизняних структурах та формуваннях, які мають пряме відношення до заходів мобілізаційного розгортання в Україні. Ще один фактор – достатньо дивна позиція нашого вищого військово-політичного керівництва держави у цьому питання, яке явно “профілоніло усі строки”, ворушитися тут потрібно було скоріше та активніше;
    • очевидно, що у сенсі оперативного розгортання своїх стратегічних резервів (які ще треба “доформувати” належним чином) на цьому напрямку й загалом, підготовки майбутнього району дій до власної крупномасштабної наступальної операції, командування військ противника зіткнеться із певними складнощами. Існуюча у нього на сьогоднішній день система управління (в першу чергу, на оперативному рівні) явно не відповідає майбутнім завданням (про це поговоримо трохи нижче). Тим більше, що саме зосередження та розгортання наступальних угруповань не таке легке завдання, як декому здається на перший погляд;
    • також очевидно, що гіпотетична наступальна операція у бік Слов’янська та Краматорська повинна бути “ув’язана” із цілим рядом інших кроків на стратегічному рівні. Адже сама по собі вона навряд чи буде здатна докорінним чином переломити хід війни. Тому її вплив та наслідки, у цьому сенсі, противнику треба буде “значно розширити”. В першу чергу, вписавши її у своє стратегічне планування (іншими словами – ворогу потрібно буде ЗАЗДАЛЕГІДЬ визначитись із тим – для чого він її буде проводити, які дії він здійснить в рамках цього наступу на ІНШИХ напрямках й що він буде робити після її “умовно вдалого” завершення у сенсі своєї загальної стратегії ведення війни).

    Портосівський підхід – “я дерусь, тому що я дерусь”, тут явно не спрацює. Ворог вже був “під Слов’янськом”, займаючи Ізюм, й спроба “взяти Слов’янськ” нахрапом лише тому, що “так треба”, вже закінчилась для нього Харківським погромом. Саме небажання (ну, або невміння) ув’язувати сенс своїх дій на одних операційних напрямках з діями на інших й веде до такого роду “погромів”…

    Для Слов’янсько-Краматорського напрямку це стає ще більш актуальним, бо очевидно, що такого роду операція потребуватиме достатньо високого рівня взаємодії між, принаймні, двома угрупованнями військ противника – “Запад” та “Юг” (адже операція явно буде відбуватися\якщо буде на їх суміжних флангах), при цьому головні сили УВ “Юг” оперують значно південніше вказаного напрямку (якраз на Кураховсько – Вугледарському).

    Тепер, щодо конкретної ситуації на даному напрямку.

    Першим, й на мій погляд, визначальним фактором є існування Сіверського виступу (ну, або плацдарму, якщо комусь так більше подобається) ЗСУ. Іншими словами, приступити до практичного вирішення завдань на Слов’нсько-Краматорському напрямку противник без попереднього вирішення “проблеми Сіверського виступу” просто не зможе. В цьому, власне, й полягає головна відмінність цього напрямку від Курахівсько – Вугледарського. Допоки передові підрозділи ЗСУ знаходяться у 8-и км від західної околиці м.Лисичанськ, утримують район м.Часів Яр, Костянтинівка та рубіж Лиман – Ямпіль,”брати” Краматорськ або Слов’янськ противник явно не може…

    Тобто, у командування противника є два шляхи (метода) проведення наступальної операції у бік Слов’янська та Краматорська – зробити проблему ліквідації Сіверського виступу частиною її загального плану (й відповідним чином діяти поетапно, спочатку ліквідувавши його), ну або спробувати не звертати уваги на це й наступати через Лиман та Костянтинівку, обходячи агломерацію з північного та південного сходу й сподіваючись відрізати наші війська у Сіверському виступі “чуть позже”.

    На даний момент, противник силами угруповань військ (УВ) “Запад” та “Юг” намагається, по суті, створити зручні попередні умови для обох варіантів:

    • веде наступ на Лиманському напрямку військами(силами) 20-ї та 25-ї загальновійськових армій (ЗВА), сподіваючись, очевидно, не тільки витіснити наші війська західніше р.Ч.Жеребець, а й “зачистити” усе Серебрянське лісництво;
    • наполегливо силами УВ “Юг” (2-й та 3-й АК + 98-а повітряно-десантна дивізія\пдд) намагається пробитися у м.Часів Яр та у бік Костянтинівки.

    На сьогоднішній день, противник ще дуже далекий від досягненнях цих “проміжних” результатів. Бої на нашому плацдармі р.Ч.Жеребець та західніше й південно-західніше м.Бахмут носять “крайне ожесточенный характер”. Темпи просування передових підрозділів противника на вказаних напрямках такі, що сподіватися на те, що вони “встигнуть у встановлений термін” (тобто, за певний час ДО початку оперативного розгортання своїх наступальних угрупувань), противник поки не може…

    По суті, зараз командування противника (УВ “Запад” та “Юг”) намагаються зайняти найбільш зручні райони оперативного розгортання своїх майбутніх наступальних угрупувань для проведення гіпотетичної Слов’янсько – Краматорської наступальної операції . Приблизно це:

    • Зелена Долина – Колодязі – Лиман – Дробишеве (для північного фасу);
    • Стінки – Новодмитрівка – Костянтинівка – Осикове (для південного фасу)

    Але те йому, поки що, не вдається.

    Вийти у вказані райони й взяти їх під свій контроль противник, поки що, не може…

    Наскільки я розумію, у сенсі проведення будь-яких наступальних дій у бік Краматорська та Слов’янська, у командування противника існує й так званий “спрощений”, ну або “альтернативний” план.

    Його зміст полягає у поступовому витісненні наших військ з самого Сіверського виступу (вихід на рубіж Сіверськ – Званівка зі сходу та південного сходу).

    Над цим зараз “працюють” частини та підрозділи 106-ї повітряно-десантної дивізії (пдд) противника, а також його 2-го армійського корпусу (АК) зі складу 8-ї ЗВА. Їх останні спроби наступати на с.Виїмка, по дирекції Золотарівка – Верхньокам’янське, а також “зачистити” Білогорівка (верхн.) явно про це свідчать.

    З одночасним проривом у бік м.Лиман зі сходу та північного сходу, над чим зараз “працюють” війська 20-ї та 25-ї ЗВА зі складу УВ “Запад”.

    Я так розумію, що на думку російського командування це також “суттєво його наблизить” до Слов’янська та Краматорська й створить зручні “стартові” умови для організації та проведення більш широкого наступу у вказаному напрямку.

    Ще одним вирішальним фактором для противника щодо проведення гіпотетичної наступальної операції на Краматорсько-Слов’янському напрямку стане визначення її розмаху та “глибини охвату”.

    Й зрозуміло, чому саме – це суттєво вплине на обсяг та розмір наступальних угрупувань, які потрібно буде розгорнути у відповідних районах.

    Російські війська

    У цьому сенсі існує 2 варіанта.

    Так би мовити, програма “максимум”, із спробую максимально широко охопити (обійти) район Краматорсько-Слов’янської агломерації – через Костянтинівку та Дружківку з півдня та Святогорск й Лиман з півночі.

    Ну й програма “мінімум” – просто “ломитися” вздовж дороги Е-40 через Привілля та Ніканорівку у бік Краматорська, а також зачистити усе Серебрянське лісництво й спробувати взяти Ямпіль та вийти на Сіверськ з півночі.

    Обидва варіанта потребуватимуть зосередження наступальних угрупувань різного обсягу та розміру.

    Якщо у другому випадку можна буде обмежитись 1-2 мотострілецькими дивізіями (мсд), якими треба буде посилити 25-у ЗВА та однією ЗВА, яку потрібно буде розгорнути у смузі наступу північної частини УВ “Юг”, то у першому, за досвідом Бахмутської та Авдіївської операцій, потрібно буде ДОДАТОВО, як мінімум, 2-3 загальновійськових армії та й ще передбачити певні війська(сили), наприклад у вигляді 1-2 мсд (ну або цілого АК) для забезпечуючих дій у південно-західному напрямку…

    Я, звісно, допускаю, що противник “якісь” стратегічні резерви наштампує до літа, але, ще раз повторюсь – не факт, що вони у повній мірі набудуть бойових та оперативних спроможностей. Й потім, треба врахувати, що й на інших операційних напрямках – навряд чи наступить “благодать и благолепие”…