Gorchitsa.info

Позначка: Кремль

  • “Домовитися з Кремлем неможливо”: в ОП заявили про нову стратегію тиску на Росію

    “Домовитися з Кремлем неможливо”: в ОП заявили про нову стратегію тиску на Росію

    В Офісі президента України заявили, що на нинішньому етапі досягнення мирної угоди з Росією є неможливим, а бойові дії триватимуть. У Києві наголошують: єдиний сценарій впливу на Кремль зараз — це “примус до миру” через системні удари по військовій інфраструктурі та логістиці РФ.

    Про це заявив радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк, передає 24 Канал.

    За його словами, Україна продовжуватиме далекобійні атаки по території Росії, зосереджуючись на військових об’єктах, логістичних вузлах, підприємствах оборонного комплексу та інфраструктурі, яка забезпечує ведення війни проти України.

    “Станом на зараз домовитися про мирну угоду з Росією неможливо. Тому бойові дії триватимуть”, — наголосив Подоляк.

    Радник голови ОП також заявив, що в російському інформаційному просторі дедалі помітнішими стають “депресивні настрої” через війну та удари по тилових регіонах РФ.

    “Ця істерика в Росії підкреслила одну важливу річ. Україна почала робити такі дії щодо Росії, які ніхто раніше не хотів робити. Ми примушуємо Росію до відповідальності. Ці удари по РФ — це примус до миру”, — зазначив він.

    Фактично в Офісі президента прямо підтвердили: Україна робить ставку на посилення військового та економічного тиску на Росію, вважаючи, що лише зростання ціни війни для Кремля може змусити Москву до реальних переговорів.

    Заява Подоляка пролунала на тлі активізації українських далекобійних атак по території Росії та окупованих регіонах. Останніми місяцями українські дрони дедалі частіше атакують російські військові аеродроми, нафтобази, логістичні маршрути та оборонні підприємства.

    Особливо болючими для Росії стали удари по залізничній інфраструктурі та військовій логістиці на окупованих територіях півдня України. За оцінками аналітиків ISW, українські дрони вже створюють серйозні проблеми для російського постачання в районах Маріуполя, Бердянська та Мелітополя.

    На цьому тлі Кремль одночасно продовжує говорити про можливі переговори. Напередодні прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що російський диктатор нібито готовий “у будь-який момент” зустрітися з Володимиром Зеленським. Однак Москва вкотре висунула власні умови та наголосила, що переговори мають завершитися “фіналізацією процесу”.

    У Києві до таких заяв ставляться скептично. Українська влада наголошує: попри мирну риторику, Росія продовжує масовані удари по українських містах та не демонструє готовності відмовитися від своїх максималістських вимог.

    Подоляк фактично підтвердив, що Банкова наразі не бачить реальних передумов для компромісу з Кремлем.

    Заяви представників української влади збігаються і з оцінками західних аналітиків. Раніше західні медіа повідомляли, що Путін, попри публічні сигнали про готовність до діалогу, досі переконаний у можливості продовжувати війну ще тривалий час.

    Водночас у Європі та США дедалі активніше обговорюють сценарії завершення війни дипломатичним шляхом. Однак у Києві наголошують: будь-які переговори без посилення тиску на Росію не дадуть результату.

    Окремо в МЗС України раніше заявляли, що Київ пропонував Кремлю продовжити часткове припинення вогню. Проте, за словами українських дипломатів, Росія відповіла новими масованими ударами по цивільній інфраструктурі.

    На цьому тлі Україна дедалі активніше просуває концепцію “примусу Росії до миру”. Йдеться про поєднання військового тиску, санкцій, міжнародної ізоляції та ударів по критично важливій інфраструктурі, яка забезпечує російську військову машину.

    Паралельно в Києві дедалі частіше говорять про необхідність посилення ролі Європи у підтримці України. Після проблем із переговорами між Вашингтоном і Москвою українська влада закликає європейські країни активніше включатися у процес тиску на Кремль.

    Зокрема, останніми днями у європейських столицях активно обговорюють можливість нових форматів безпекової підтримки України, а також перспективи посилення військової допомоги та спільного виробництва озброєння.

    На тлі цих процесів заява Подоляка виглядає як чіткий сигнал: Київ не розраховує на швидке дипломатичне завершення війни та готується до продовження жорсткого протистояння з Росією.

  • Путін раптово заговорив про зустріч із Зеленським: у Кремлі озвучили головну умову переговорів

    Путін раптово заговорив про зустріч із Зеленським: у Кремлі озвучили головну умову переговорів

    У Кремлі заявили, що російський диктатор Володимир Путін нібито готовий “у будь-який момент” зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським для переговорів щодо завершення війни. Водночас у Москві одразу озвучили й головну умову: така зустріч має сенс лише для фіналізації домовленостей, які сторони повинні підготувати заздалегідь.

    Про це заявив прессекретар Кремля Дмитро Пєсков.

    За його словами, Путін готовий провести переговори із Зеленським навіть у Москві “у будь-який момент”. Водночас Пєсков наголосив, що зустріч за межами російської столиці можлива лише тоді, коли сторони вже підійдуть до завершального етапу врегулювання війни.

    “Зустріч має сенс для фіналізації процесу. А над цим треба працювати”, — заявив речник Кремля.

    Пєсков також повторив традиційну позицію Москви про те, що так звана “спеціальна військова операція” може завершитися “в будь-який момент”, якщо в Києві “ухвалять необхідні рішення”. При цьому конкретно, про які саме рішення йдеться, представник Кремля не уточнив.

    Заява пролунала на тлі нової хвилі розмов про можливі переговори між Україною та Росією. Останніми тижнями Кремль дедалі частіше робить публічні сигнали про нібито готовність до діалогу, однак одночасно продовжує масовані атаки по українських містах та наполягає на своїх максималістських вимогах.

    Ще кілька днів тому Володимир Путін заявляв, що готовий зустрітися із Зеленським не лише в Москві, а й на території третьої країни. Однак тоді російський диктатор також наголосив, що фінальний договір має бути підписаний “легітимною владою”, фактично натякаючи на старі російські наративи щодо українського керівництва.

    Паралельно Кремль продовжує демонструвати суперечливі сигнали. Під час виступу 9 травня на параді в Москві Путін заявив, що війна нібито “наближається до завершення”. Однак уже за кілька годин після цих слів російські посадовці та пропагандисти знову почали говорити про необхідність “повної поразки України” та досягнення всіх цілей війни.

    Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Україна давно готова до переговорів, однак лише у форматі, який не передбачає капітуляції чи втрати територій. За словами глави держави, саме Україна та міжнародний тиск частково змусили Кремль знову говорити про можливість діалогу.

    “Трохи Путіна підштовхнула Україна. Ми давно готові до зустрічей. Треба знаходити формат”, — наголошував Зеленський.

    Водночас українська влада неодноразово підкреслювала: будь-які переговори можливі лише за умови поваги до суверенітету та територіальної цілісності України.

    На Заході до заяв Кремля ставляться обережно. Західні медіа та аналітики неодноразово писали, що Путін, попри публічні сигнали про “мир”, досі переконаний у можливості виснажити Україну та продовжувати війну ще тривалий час. Зокрема, раніше західні ЗМІ повідомляли, що російський диктатор готовий воювати ще щонайменше два роки заради спроби повного захоплення Донецької області.

    Скепсис щодо реальних намірів Москви посилюється й через ситуацію на фронті. Попри заяви про готовність до діалогу, Росія продовжує масовані атаки дронами та ракетами по Україні. Лише в ніч проти 12 травня російські війська знову атакували кілька українських регіонів ударними безпілотниками.

    Окремо увагу привертає й заява начальника ГУР Кирила Буданова, який раніше зазначав, що розмова між Зеленським і Путіним не станеться “як грім серед ясного неба”. За його словами, для реальних переговорів потрібні тривала підготовка та зміна загальної ситуації.

    Політологи звертають увагу, що нинішня активність Кремля навколо теми переговорів може бути пов’язана одразу з кількома факторами: складною економічною ситуацією в Росії, проблемами російського наступу на фронті, а також зростанням міжнародного тиску на Москву.

    Крім того, тема можливих переговорів дедалі активніше обговорюється у США та Європі. Частина західних політиків починає шукати сценарії завершення війни дипломатичним шляхом. Однак у Києві наголошують: будь-які переговори не можуть стати прикриттям для замороження війни чи нав’язування Україні поступок Кремлю.

    Попри гучні заяви Пєскова, жодних реальних домовленостей про зустріч Зеленського та Путіна наразі немає. А сама риторика Кремля, як і раніше, супроводжується продовженням бойових дій та ультимативними вимогами до України.

  • “Зеленський був готовий віддати Донбас?” Скандальна заява Мендель вибухнула в мережі — в ОП жорстко відповіли

    “Зеленський був готовий віддати Донбас?” Скандальна заява Мендель вибухнула в мережі — в ОП жорстко відповіли

    Колишня прессекретарка президента України Юлія Мендель опинилася в центрі гучного політичного скандалу після заяви про те, що Володимир Зеленський нібито був готовий “віддати Донбас” Росії навесні 2022 року заради припинення війни. Скандальні слова пролунали в інтерв’ю американському журналісту Такеру Карлсону, відомому своєю антиукраїнською риторикою та критикою західної допомоги Україні. В Офісі президента різко спростували заяви Мендель і заявили, що вона “не брала участі в переговорах” та “давно не в собі”.

    Скандал вибухнув після публікації інтерв’ю Мендель Такеру Карлсону, у якому ексречниця заявила, що українська делегація під час переговорів у Стамбулі у 2022 році нібито погоджувалася практично на всі умови Росії, а президент Володимир Зеленський “особисто погодився віддати Донбас”. При цьому жодних документів, записів чи інших підтверджень своїх слів Мендель не надала.

    За словами колишньої прессекретарки, інформацію вона отримала від неназваних осіб, які нібито представляли Україну на стамбульських переговорах. Вона стверджує, що співрозмовники “детально пояснили”, що Київ був готовий піти на масштабні поступки заради припинення війни.

    В Офісі президента відреагували на ці слова максимально жорстко. Там заявили, що Юлія Мендель не брала участі в переговорах, не мала доступу до ухвалення рішень і не була залучена до дипломатичного процесу. Представники ОП також поставили під сумнів адекватність її заяв.

    “Ця пані не брала участі в перемовинах, не брала участі в ухваленні рішень, давно не в собі, а хто їй там щось розповідає та чи було це насправді – коментувати несерйозно”, — заявили журналістам в Офісі президента.

    Особливу увагу в Україні звернули на те, що інтерв’ю вийшло саме у Такера Карлсона. Американський ведучий неодноразово критикував підтримку України з боку США, звинувачував Вашингтон у “затягуванні війни” та фактично просував тези, співзвучні російській пропаганді. У 2024 році Карлсон відвідував Москву, де записав резонансне інтерв’ю з Володимиром Путіним, а також спілкувався з ідеологом “русского міра” Олександром Дугіним.

    Саме тому поява таких заяв на його платформі викликала особливо гостру реакцію в українському політичному середовищі. Частина експертів вважає, що слова Мендель можуть бути використані російською пропагандою для просування наративу про нібито “готовність України до капітуляції” у перші місяці війни.

    Тема переговорів у Стамбулі навесні 2022 року залишається однією з найбільш закритих і суперечливих у сучасній українській політиці. Відомо, що після провалу російського наступу на Київ сторони дійсно проводили серію контактів за посередництва Туреччини. У різні роки російські чиновники та пропагандисти неодноразово заявляли, що Україна нібито була близька до підписання угоди, однак офіційний Київ наголошував: Росія висувала неприйнятні умови, які загрожували українському суверенітету.

    Президент Володимир Зеленський раніше неодноразово заявляв, що Україна не погоджувалася на здачу територій. Київ також наголошував, що після виявлення масових злочинів російських військових у Бучі та інших містах Київської області переговорний процес фактично втратив сенс у тому форматі.

    На тлі нинішнього скандалу в соцмережах та медіа знову згадали й інші резонансні заяви Юлії Мендель після її відходу з Банкової. Зокрема, раніше вона говорила про нібито “магічні практики” екскерівника Офісу президента Андрія Єрмака, згадувала “мертву воду”, походи на кладовище та називала Єрмака “небезпечною людиною”. При цьому жодних доказів своїх слів вона також не надавала.

    Політологи зазначають, що нинішній скандал має не лише внутрішньоукраїнський вимір. На Заході дедалі активніше обговорюють можливість нових переговорів між Україною та Росією, а тема “компромісів” знову повертається в інформаційний простір. Саме тому будь-які заяви про нібито готовність Києва відмовитися від територій миттєво стають частиною міжнародної політичної дискусії.

    Водночас офіційна позиція України залишається незмінною. Київ продовжує наполягати, що жодних територіальних поступок Росії не буде, а будь-які мирні переговори можливі лише на умовах поваги до суверенітету та територіальної цілісності України.

    Скандал навколо заяв Мендель лише посилив напругу навколо теми можливих переговорів із Росією. Особливо на тлі того, що останніми тижнями в Європі та США дедалі частіше звучать заклики до пошуку дипломатичних шляхів завершення війни. Однак у Києві наголошують: будь-які спроби нав’язати Україні сценарій поступок Кремлю є неприйнятними.

  • ЄС посилив санкції через депортацію українських дітей

    ЄС посилив санкції через депортацію українських дітей

    Рада Європейського Союзу 11 травня оголосила про запровадження нового пакета санкцій проти Росії у відповідь на систематичну політику депортації та примусового переміщення українських дітей із тимчасово окупованих територій України. У Брюсселі наголосили, що дії російської сторони мають ознаки цілеспрямованої кампанії, спрямованої не лише на фізичне переміщення неповнолітніх, а й на їхню подальшу ідеологічну обробку та інтеграцію в російську державну систему.

    Під нові обмеження потрапили 16 фізичних осіб та 7 організацій, які, за оцінкою ЄС, безпосередньо або опосередковано причетні до організації, логістики та реалізації програм, пов’язаних із вивезенням українських дітей до Російської Федерації. Йдеться про структури, що забезпечували транспортування, розміщення, освітні програми та подальше “перевиховання” дітей, вивезених із окупованих територій.

    Як зазначається в офіційній заяві Ради Європейського Союзу, новий санкційний пакет спрямований проти тих, хто причетний до реалізації політики, яку в ЄС кваліфікують як незаконне усиновлення, примусову асиміляцію та мілітаризацію українських неповнолітніх. Європейські посадовці підкреслили, що подібні дії порушують норми міжнародного гуманітарного права та є серйозним викликом для системи захисту прав дитини.

    За даними української влади та міжнародних партнерів, від початку повномасштабного вторгнення Росія незаконно вивезла або депортувала майже 20 500 українських дітей. Частину з них, як стверджується, розміщують у російських родинах, змінюють їхні персональні дані, громадянство та документи, а також обмежують доступ до інформації про їхнє походження. Українська сторона наполягає, що такі дії мають системний характер і координуються на державному рівні.

    До санкційного списку, зокрема, включено кілька федеральних російських установ та організацій, пов’язаних із освітньою та молодіжною політикою. Серед них — дитячі центри «Орльонок», «Алые паруса» та «Смена». За даними ЄС, ці структури брали участь у програмах для дітей, вивезених із окупованих територій України, де вони проходили так зване “патріотичне виховання”, участь у військово-спортивних заходах та навчальних курсах, які містять елементи, наближені до базової військової підготовки.

    У Брюсселі заявляють, що ці програми виходять за межі звичайного освітнього процесу і мають ознаки ідеологічного впливу, спрямованого на формування проросійської ідентичності у дітей, які походять з України. Окремо наголошується, що такі заходи супроводжуються спробами стерти зв’язок дітей із їхнім українським походженням та культурною ідентичністю.

    У заяві Європейського Союзу підкреслюється, що частина організацій, які потрапили під санкції, забезпечувала не лише тимчасове перебування дітей, а й їхню подальшу інтеграцію в російську освітню систему. Це включає зміну навчальних програм, виховних підходів та участь у державних ініціативах, спрямованих на формування лояльності до російської держави.

    Санкції передбачають замороження активів на території країн ЄС, заборону на в’їзд до держав-членів Євросоюзу, а також обмеження фінансових операцій із європейськими компаніями та структурами. У ЄС наголошують, що ці заходи мають на меті посилити тиск на осіб та організації, причетні до порушення прав українських дітей, і унеможливити подальше фінансування подібних програм.

    Оголошення нового пакета санкцій відбулося напередодні міжнародної зустрічі високого рівня, яку спільно організовують Європейський Союз, Україна та Канада. Захід присвячений координації міжнародних зусиль щодо повернення незаконно вивезених українських дітей, а також документуванню воєнних злочинів, пов’язаних із їхньою депортацією та примусовою інтеграцією.

    Європейські дипломати наголошують, що питання повернення дітей є одним із ключових гуманітарних пріоритетів у контексті триваючої війни Росії проти України. Окремо підкреслюється необхідність міжнародної координації для фіксації злочинів та притягнення винних до відповідальності.

    Паралельно Литва оголосила про додаткову підтримку України, виділивши понад 10 мільйонів євро на програми, пов’язані з поверненням дітей, їхньою психологічною та медичною реабілітацією, а також на зміцнення системи опіки та документування воєнних злочинів. Ця допомога має сприяти як безпосередньому поверненню дітей, так і довгостроковій підтримці постраждалих.

    Тема депортації українських дітей залишається однією з найбільш чутливих у міжнародних розслідуваннях, пов’язаних із війною. У 2023 році Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової у зв’язку з підозрами в незаконній депортації українських дітей з окупованих територій.

    У ЄС та серед міжнародних партнерів України наголошують, що подальше документування цих випадків і притягнення винних до відповідальності залишаються критично важливими для забезпечення справедливості та захисту прав постраждалих дітей.

  • СБУ оголосила нову підозру Мураєву

    СБУ оголосила нову підозру Мураєву

    Служба безпеки України заочно повідомила про нову підозру колишньому народному депутату та лідеру забороненої проросійської партії «Наші» Євген Мураєв. Українські правоохоронці заявляють, що зібрали додаткові докази його підривної діяльності та системного поширення російської пропаганди, спрямованої на виправдовування війни проти України.

    Про це повідомили Служба безпеки України та Офіс генерального прокурора. За даними слідства, навіть після початку повномасштабного вторгнення Росії Мураєв продовжив публічно транслювати тези Кремля, фактично заперечуючи російську агресію та намагаючись представити війну як «внутрішній конфлікт».

    Ключовим епізодом у новій справі стало інтерв’ю, оприлюднене у січні 2025 року на одному з YouTube-каналів. У ньому колишній депутат заявив, що його «батьківщина — СРСР», а війну Росії проти України назвав «громадянською війною». За словами Мураєва, нібито «воюють громадяни однієї країни», що повністю повторює один із головних російських пропагандистських наративів, який Кремль використовує ще з 2014 року для виправдання агресії проти України.

    Крім цього, під час інтерв’ю Мураєв намагався перекласти відповідальність за початок війни з Росії на Україну та її західних партнерів. Він заявляв, що Росію нібито «втягнули у війну», хоча міжнародно визнаним фактом є те, що саме Російська Федерація окупувала Крим у 2014 році, розпочала бойові дії на Донбасі, а 24 лютого 2022 року здійснила повномасштабне вторгнення на територію України.

    У СБУ зазначають, що аналогічні тези Мураєв систематично поширював і через власні інформаційні ресурси, зокрема Telegram-канал. У своїх дописах він звинувачував у війні «зовнішні сили», уникав будь-якого засудження дій Кремля та фактично просував російську інформаційну повістку.

    За даними правоохоронців, проведена експертиза підтвердила, що висловлювання екснардепа містять ознаки виправдовування, визнання правомірною та заперечення збройної агресії Росії проти України.

    На підставі зібраних доказів слідчі СБУ заочно повідомили Мураєву про підозру за частинами 1 та 3 статті 436-2 Кримінального кодексу України. Йдеться про виправдовування, заперечення та визнання правомірною збройної агресії РФ проти України, а також глорифікацію її учасників. Максимальне покарання за цими статтями передбачає до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    У СБУ наголошують, що це вже не перше кримінальне провадження проти Мураєва. Правоохоронці нагадали, що він перебуває у розшуку за підозрою у державній зраді та розпалюванні міжнаціональної ворожнечі.

    Ще восени 2022 року співробітники СБУ провели масштабні обшуки за місцями проживання та в офісах, пов’язаних із Мураєвим. Слідчі дії тоді проводилися в межах справи про державну зраду. За даними джерел українських медіа, політик залишив територію України у травні 2022 року — вже після початку повномасштабної війни.

    У липні 2023 року СБУ вже оголосила Мураєву заочну підозру у державній зраді. За версією слідства, він здійснював інформаційно-підривну діяльність на користь Росії та використовував власні медійні ресурси для поширення антиукраїнських меседжів.

    Ім’я Мураєва неодноразово фігурувало у міжнародних політичних скандалах. Ще на початку 2022 року британські спецслужби заявляли, що Кремль розглядав його як одного з потенційних кандидатів на роль маріонеткового керівника України у разі успішного захоплення Києва. Сам Мураєв тоді заперечував ці звинувачення.

    Після початку великої війни діяльність партії «Наші», яку очолював Мураєв, була заборонена в Україні разом із низкою інших політичних сил, які українська влада вважала проросійськими та такими, що становлять загрозу національній безпеці.

    Додатковий резонанс викликало інтерв’ю Мураєва у січні 2025 року, під час якого він повідомив, що працює у Китаї. При цьому точне місце його перебування офіційно не розкривається. Українські правоохоронці заявляють, що продовжують комплексні заходи для встановлення його місцеперебування та подальшого притягнення до кримінальної відповідальності.

  • Зеленський про зустріч із Путіним: “Треба закінчувати війну”

    Зеленський про зустріч із Путіним: “Треба закінчувати війну”

    Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна давно готова до реальних переговорів із Росією на рівні лідерів, однак ключовим питанням залишається формат такої зустрічі.

    Про це він сказав у вечірньому зверненні 10 травня, коментуючи заяви Володимира Путіна про нібито готовність до зустрічі на території третьої країни.

    «Зараз Путін сам каже, що нарешті готовий до реальних зустрічей — трошки підштовхнули ми його, і ми давно приготувались до зустрічей, то треба знаходити формат», — зазначив Зеленський.

    Президент України наголосив, що головною метою таких переговорів має бути не сам факт зустрічі, а завершення війни та створення надійних гарантій безпеки.

    «Треба закінчувати цю війну — і надійно гарантувати безпеку», — підкреслив він.

    Напередодні Путін заявив, що нібито готовий до прямих переговорів із Зеленським не лише в Москві, а й на території третьої країни. Водночас раніше Кремль неодноразово наполягав саме на Москві як можливому місці зустрічі, що в Україні відкидали як неприйнятний варіант.

    В Офісі президента України вже заявляли, що зустріч Зеленського з Путіним у Москві неможлива. Натомість Київ наполягає на реальному переговорному форматі, який може привести до завершення війни, а не до чергової інформаційної гри Кремля.

  • “Танучий віск і страх в очах”: Путіна висміяли після появи на параді 9 травня

    “Танучий віск і страх в очах”: Путіна висміяли після появи на параді 9 травня

    Президент РФ Володимир Путін опинився в центрі хвилі глузувань після своєї появи на параді 9 травня у Москві. Спостерігачі, опозиціонери та коментатори звернули увагу на виснажений вигляд російського диктатора та напружену атмосферу навколо нього.

    Про це пише британське видання Metro.

    У соцмережах активно обговорювали зовнішність Путіна під час урочистостей. Користувачі звернули увагу на опухле та асиметричне обличчя, неприродні риси та пригнічений вигляд російського лідера. Деякі коментатори порівнювали його обличчя з “танучим воском”.

    Моніторингова група “Кримський вітер” заявила, що багато диктаторів перед падінням режиму або смертю різко старіли через постійний стрес, ізоляцію та страх втратити владу.

    Російський опозиціонер Михайло Ходорковський назвав Путіна “глибоко наляканим, старіючим диктатором”.

    Український коментатор Антон Геращенко також висміяв зовнішність глави Кремля, опублікувавши фото з його опухлими щоками та іронічно написавши, що “санкції дійшли навіть до ботоксу Путіна”.

    Окрему увагу викликала й організація самого параду. Російський бізнесмен та опозиціонер Леонід Невзлін назвав цьогорічне святкування “скороченим” і заявив, що відсутність великої кількості військової техніки стала символом ослаблення режиму.

    За його словами, вся система влади в Росії дедалі більше концентрується навколо одного “старіючого чоловіка”, а майбутнє режиму напряму залежить від стану здоров’я Путіна.

    Невзлін також звернув увагу на надзвичайно посилену охорону російського президента. За його словами, Путін виглядав “самотнім та ізольованим” у своєму безпековому оточенні.

    Чутки про можливі проблеми зі здоров’ям у Путіна циркулюють уже кілька років. У західних медіа та серед експертів неодноразово звучали припущення про хворобу Паркінсона, онкологію чи інші серйозні захворювання, однак Кремль традиційно все заперечує.

    На тлі війни проти України та дедалі більшої міжнародної ізоляції Росії цьогорічний парад у Москві став одним із найбільш обговорюваних за останні роки — не через демонстрацію сили, а через атмосферу напруги навколо самого господаря Кремля.

  • Москва фактично віддала Пекіну ще один сегмент газового ринку

    Москва фактично віддала Пекіну ще один сегмент газового ринку

    Росія почала передавати Китаю контроль над важливою частиною свого енергетичного сектору — страхуванням постачань скрапленого природного газу. Таким чином Кремль намагається зменшити фінансове навантаження та компенсувати втрату доступу до західних страхових ринків після санкцій.

    Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.

    За даними розвідки, Центробанк РФ розіслав великим російським страховим компаніям рекомендації перестраховувати ризики постачань СПГ до Китаю через китайські страхові структури.

    Після 2022 року російські страховики фактично втратили доступ до міжнародного ринку перестрахування, а власних ресурсів дедалі менше вистачає для покриття масштабних ризиків енергетичного експорту та складної логістики.

    У результаті Москва дедалі сильніше залежить від Пекіна не лише як від покупця газу, а й як від фінансового та логістичного партнера.

    У СЗРУ наголошують, що така співпраця відкриває Китаю додаткові механізми впливу на Росію, адже саме страхування визначає умови перевезень, маршрути постачань і загальну стабільність експорту.

    Фактично Пекін отримує можливість впливати на ціну російського газу, вимагати додаткових поступок та диктувати власні умови співпраці.

    За даними китайської митниці, у 2025 році імпорт російського СПГ до КНР зріс на 18,3%. Лише у першому кварталі 2026 року Росія поставила до Китаю 1,4 мільйона тонн скрапленого газу — це на 6,72% більше, ніж роком раніше.

    У розвідці зазначають, що Китай уже фактично став головним і майже безальтернативним ринком для російського СПГ.

    Втім, така залежність несе для Москви серйозні ризики. Китайські компанії враховуватимуть у страховій вартості санкційні, політичні та логістичні ризики, що означає для РФ додаткові витрати та жорсткіші умови.

    Серед потенційних проблем — посилена бюрократія, додаткові вимоги до розкриття інформації та залежність від рішень китайських регуляторів.

    Крім того, Пекін у будь-який момент може змінити умови співпраці: підвищити тарифи, скоротити страхове покриття або вимагати нижчих цін на російський газ.

    У Службі зовнішньої розвідки України заявили, що так званий «розворот Росії на Схід» фактично перетворюється на поступову економічну залежність від Китаю.

    Водночас, попри санкції, Європа продовжує закуповувати російський СПГ. За перші чотири місяці 2026 року країни ЄС імпортували рекордні обсяги скрапленого газу з російського проєкту «Ямал», заплативши за нього майже 3,9 мільярда євро.

  • У Кремлі заявили про “послання” Зеленського: Путін чекає особистого дзвінка

    У Кремлі заявили про “послання” Зеленського: Путін чекає особистого дзвінка

    У Кремлі заявили, що президент України Володимир Зеленський нібито вже неодноразово передавав сигнали Москві через посередників, однак російський диктатор Володимир Путін очікує на особистий контакт із українським лідером.

    Про це заявив помічник Путіна Юрій Ушаков, коментуючи інформацію про те, що прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо нібито привіз до Москви “послання” від Зеленського.

    За словами Ушакова, подібні сигнали Кремль отримував і раніше — зокрема через президента США Дональда Трампа та інших посередників.

    “Це старі сигнали, які передавалися через багатьох осіб, у тому числі й через Трампа. Якщо хоче — нехай телефонує в Москву, ми готові прийняти й провести переговори”, — заявив представник Кремля.

    Водночас Ушаков уточнив, що “жодних особливих послань” від Києва словацький прем’єр не передавав, але розповів Путіну про свої контакти із Зеленським.

    Тема можливих переговорів між Україною та Росією останніми місяцями активно обговорюється на тлі дипломатичних ініціатив США та заяв про можливе припинення вогню.

    Раніше президент США Дональд Трамп заявляв, що Київ і Москва нібито ведуть консультації щодо потенційної зустрічі лідерів держав. Також повідомлялося про ідею проведення тристоронньої зустрічі за участю США, України та Росії.

    Президент України Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до особистої зустрічі з Путіним, однак наголошував: переговори не можуть відбуватися на території Росії або Білорусі, які беруть участь у війні проти України.

    Натомість Кремль продовжує наполягати саме на Москві як можливому майданчику для переговорів.

    На тлі цих заяв у російських медіа також активно обговорюють дипломатичні контакти прем’єра Словаччини Роберта Фіцо, який останнім часом неодноразово робив заяви про необхідність завершення війни та відновлення діалогу між Заходом і Росією.

  • У Кремлі відповіли Трампу щодо перемир’я: Пєсков зробив жорстку заяву про 11 травня

    У Кремлі відповіли Трампу щодо перемир’я: Пєсков зробив жорстку заяву про 11 травня

    У Кремлі заявили, що наразі не ведуть жодних переговорів про продовження режиму припинення вогню після 11 травня. Таким чином Москва фактично охолодила заяви президента США Дональд Трамп, який раніше висловив сподівання на подовження перемир’я між Росією та Україною.

    Про це заявив речник Кремля Дмитро Пєсков у коментарі російським пропагандистським медіа.

    За словами Пєскова, російська сторона наразі розглядає лише триденний режим припинення вогню, який охоплює 9, 10 та 11 травня.

    «Перемир’я зараз — 9, 10, 11 травня, інших розмов не було», — заявив речник Кремля.

    Він також наголосив, що російське військово-політичне керівництво не отримувало жодних сигналів щодо можливого продовження режиму тиші після завершення оголошеного терміну.

    Заява Пєскова прозвучала після слів Трампа, який 8 травня під час спілкування з журналістами біля Білого дому заявив, що хотів би бачити більш тривале припинення бойових дій.

    «Було б добре. Я б хотів, щоб це зупинилося», — сказав американський президент, коментуючи можливість продовження перемир’я після 11 травня.

    Раніше Трамп повідомив про досягнення домовленостей щодо триденного припинення вогню між Україною та Росією на 9–11 травня. За його словами, режим тиші був пов’язаний із пам’ятними датами Другої світової війни та супроводжувався домовленістю про масштабний обмін полоненими.

    Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що сторони домовилися про обмін військовополоненими у форматі «1000 на 1000», а також про тимчасове припинення вогню на три дні.

    Пізніше помічник Путіна Юрій Ушаков заявив, що домовленості були досягнуті після переговорів з адміністрацією США.

    Водночас попри офіційні заяви про перемир’я, бойові дії повністю не припинилися. Українська сторона неодноразово повідомляла про атаки російських дронів і ракет навіть після оголошення режиму тиші.

    На цьому тлі аналітики зазначають, що Кремль може використовувати короткострокове перемир’я насамперед як дипломатичний та інформаційний інструмент на тлі святкувань 9 травня у Москві.

    Додаткову увагу до ситуації привернули й останні заяви західних політиків та медіа про складне становище Росії. Зокрема, The New York Times та Politico писали про посилення нервозності Кремля через українські удари дронами, міжнародну ізоляцію та проблеми з демонстрацією військової сили під час цьогорічного параду в Москві.