Gorchitsa.info

Позначка: Кремль

  • «У Києві знають, що робити»: Кремль цинічно відреагував на відставку Федорова

    «У Києві знають, що робити»: Кремль цинічно відреагував на відставку Федорова

    У Кремлі заявили, що нібито не надають вирішального значення тому, хто очолює Міністерство оборони України після відставки Михайла Федорова. Водночас речник російського диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков використав кадрову кризу в Києві для повторення вимог Москви, назвавши головним завданням появу в українській владі людей, які погодяться ухвалити рішення про завершення війни на умовах Кремля.

    Коментуючи усунення Федорова, Пєсков заявив російським державним медіа, що Москва стежить за всіма подіями в українській владі, проте особа міністра оборони нібито не має для неї принципового значення. За його словами, для Кремля важливіше, щоб у Києві знайшлася людина, готова взяти на себе відповідальність за рішення, яке дозволить досягти так званого мирного врегулювання або завершити російську «спеціальну військову операцію» — пропагандистський термін, яким Москва називає повномасштабну війну проти України.

    Пєсков не уточнив, які саме рішення він має на увазі, обмежившись твердженням, що українському керівництву вони нібито «добре відомі». Подібна риторика традиційно використовується Кремлем для маскування вимог, які Україна вважає неприйнятними: політичних і територіальних поступок, обмеження оборонних можливостей держави та фактичного визнання наслідків російської агресії.

    Заява представника Путіна пролунала на тлі найгучнішої кадрової та політичної кризи в українському оборонному керівництві за останній час. Михайло Федоров, який очолював Міністерство оборони з січня 2026 року, підтвердив, що не залишиться у новому складі уряду. Його звільнення викликало протести у Києві та інших містах, а також різкі заяви частини військових, волонтерів і технологічних фахівців.

    Сам Федоров заявив, що на початку роботи в Міноборони пропонував президенту Володимиру Зеленському змінити головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського та начальника Генерального штабу Андрія Гнатова. За його словами, після відмови президента команда міністра намагалася працювати з чинною військовою вертикаллю, однак зіштовхнулася із блокуванням структурних і кадрових реформ.

    Міністр стверджував, що протягом шести місяців його команді не вдалося повністю реалізувати нову організаційну модель Міноборони, створити всі заплановані центри компетенцій та перевести до відомства необхідних спеціалістів. Ці заяви стали першим відкритим підтвердженням масштабного конфлікту між цивільним керівництвом Міністерства оборони та Генеральним штабом.

    Водночас за час роботи Федорова Міноборони офіційно повідомляло про запуск системи Mission Control у DELTA, цифровізацію звітності безпілотних підрозділів, розширення програми «єБали», рекордні закупівлі дронів і роботизованих комплексів та збільшення кількості ударів по російських об’єктах на оперативній глибині. Зокрема, Mission Control було розгорнуто в усіх корпусах та угрупованнях, а на початок березня система містила понад 150 тисяч цифрових звітів про виконані безпілотні місії.

    Через систему «єБали» підрозділи у 2026 році замовили дрони, наземні роботизовані комплекси, засоби радіоелектронної боротьби та іншу техніку на 14 млрд грн. Станом на кінець квітня на фронт було поставлено понад 181 тисячу одиниць техніки. До програми, за даними Міноборони, долучилися близько 95% дронових підрозділів.

    Крім того, Міністерство оборони заявляло про збільшення дальності українських далекобійних ударів у 2,5 раза та зростання кількості атак середньої дальності по російській логістиці, системах ППО, складах і пунктах управління. У квітні кількість таких уражень удвічі перевищила березневий показник і вчетверо — лютневий.

    Саме тому кадрове рішення щодо Федорова викликало особливий інтерес у Росії. Хоча Пєсков демонстративно заявляє про байдужість до персоналій, російські провоєнні канали та пропагандисти активно обговорювали відставку українського міністра. Для Москви особливе значення мають не лише прізвища посадовців, а й збереження або згортання курсу на розвиток дронів, далекобійних засобів, цифрового управління та ударів по російському тилу.

    Після відставки Федорова президент Володимир Зеленський доручив генерал-майору Євгенію Хмарі тимчасово виконувати обов’язки міністра оборони. Глава держави заявив, що після завершення необхідних юридичних процедур внесе його кандидатуру на розгляд Верховної Ради.

    Євгеній Хмара до цього тимчасово очолював Службу безпеки України та має досвід керівництва Центром спеціальних операцій «А» СБУ. Зеленський назвав його перевагою досвід проведення технологічних ударних операцій, роботи з далекобійними системами та управління бойовими підрозділами.

    Таким чином, попри відставку Федорова, українська влада демонструє намір зберегти акцент на асиметричних операціях та ударах по російських військових об’єктах у глибокому тилу. Саме цю модель Кремль вважає дедалі небезпечнішою, оскільки вона змушує Росію витрачати значні ресурси на захист аеродромів, нафтопереробних заводів, складів, військових підприємств і логістики.

    Цинізм заяви Пєскова полягає також у спробі представити Росію стороною, яка нібито прагне мирного врегулювання. Водночас Кремль не заявляє про готовність вивести війська з окупованих територій, припинити удари по українських містах або відмовитися від територіальних претензій. Формула про необхідність «відповідального рішення Києва» фактично перекладає відповідальність за продовження війни на державу, яка стала жертвою агресії.

    Українська сторона неодноразово заявляла, що готова до дипломатії та припинення вогню за наявності реальних гарантій і контролю за виконанням домовленостей. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга 16 липня повідомив, що Україна пропонує Туреччину як можливий майданчик для зустрічі Володимира Зеленського з Путіним. Проте офіційної згоди Москви на проведення такого саміту немає.

    У цьому контексті слова Пєскова виглядають не як нова мирна пропозиція, а як повторення старої позиції Кремля: завершення бойових дій можливе лише після того, як Київ погодиться на російські умови. При цьому сама Москва продовжує удари по цивільній та енергетичній інфраструктурі України.

    У ніч проти 16 липня російські війська атакували Київ ракетами та безпілотниками. У столиці загинули люди, були поранені цивільні, зокрема дитина. Пошкодження та пожежі зафіксували у Дарницькому і Святошинському районах. На Вінниччині постраждали об’єкти енергетичної інфраструктури, а в Харкові російські дрони пошкодили Центральний парк і цивільні споруди.

    Отже, заява Кремля про необхідність появи в Києві людей, готових ухвалити «правильне рішення», пролунала в день нових російських ударів по українських містах. Це вкотре демонструє розрив між мирною риторикою російських посадовців та реальними діями армії РФ.

    Кремль намагається використати відставку Федорова як доказ внутрішньої нестабільності української влади та одночасно нав’язати думку, що зміна міністра не вплине на перебіг війни. Однак вибір Євгенія Хмари, спеціаліста з технологічних і далекобійних операцій, може свідчити про протилежне: Київ прагне не згортати ударний курс, а поєднати його з жорсткішим силовим управлінням.

    Подальший розвиток подій залежатиме від голосування Верховної Ради, перших кадрових рішень Хмари та долі реформ, розпочатих командою Федорова. Проте вже зараз зрозуміло, що Москва уважно стежить за процесом, попри публічні заяви Пєскова про нібито відсутність інтересу до українських персоналій.

  • Мерц попередив про новий етап російської агресії: під загрозою не лише Україна

    Мерц попередив про новий етап російської агресії: під загрозою не лише Україна

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Росія активно готується до розширення своєї військової агресії за межі України, а потенційними цілями Кремля можуть стати країни Балтії, Молдова та інші держави Європи. Про це він повідомив під час пресконференції в Берліні, наголосивши, що нинішні дії Москви свідчать про значно ширші геополітичні амбіції, ніж лише війна проти України.

    За словами Мерца, німецька влада уважно аналізує дії Росії та бачить ознаки системної підготовки до подальших агресивних кроків. Канцлер зазначив, що Кремль не приховує своїх намірів змінити безпекову архітектуру Європи силовими методами, а тому загроза більше не обмежується українською територією.

    “Ми бачимо очевидну підготовку Росії до подальшої агресії. Вона виходить далеко за межі України: загрожує країнам Балтії, загрожує Молдові, загрожує іншим частинам Європи”, – наголосив глава німецького уряду.

    Мерц підкреслив, що Німеччина вже відчуває наслідки російської гібридної війни. За його словами, країна регулярно стикається з диверсіями, спробами шпигунства, кібератаками та іншими формами прихованого впливу, які Москва використовує для дестабілізації європейських держав.

    Канцлер заявив, що географічне розташування Німеччини в центрі Європи робить її однією з ключових цілей таких операцій. Саме тому федеральний уряд прискорює модернізацію Бундесверу, збільшує оборонні витрати та посилює захист критичної інфраструктури, енергетичних об’єктів і цифрових мереж.

    “Ми не живемо у стані війни, але ми вже не живемо й у мирі”, – зазначив Мерц, наголосивши, що сучасні загрози виходять далеко за межі класичних військових конфліктів і охоплюють кіберпростір, інформаційну безпеку та діяльність спецслужб.

    Коментуючи питання, чи може Росія скористатися періодом переозброєння європейських країн, канцлер висловив упевненість, що НАТО зберігає достатній потенціал стримування. За його словами, країни Альянсу демонструють єдність у питаннях колективної безпеки та продовжують зміцнювати східний фланг.

    Заява Мерца пролунала на тлі дедалі частіших попереджень європейських лідерів про можливе розширення російської агресії. Напередодні президент Литви Гітанас Науседа повідомив, що литовська розвідка володіє інформацією про підготовку Росією можливих провокацій проти критичної інфраструктури країн Балтії та Польщі. Він зазначив, що Кремль прагне перевірити міцність єдності НАТО та може вдатися до локальних операцій для створення напруженості в регіоні.

    Водночас міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Варшава очікує на можливі російські провокації із застосуванням українських безпілотників під чужим прапором. За його словами, публічне оприлюднення таких сценаріїв має стати елементом стримування Москви та ускладнити реалізацію подібних планів.

    На тлі цих заяв європейські держави продовжують нарощувати оборонні спроможності, зміцнювати співпрацю в межах НАТО та посилювати заходи із захисту критичної інфраструктури, розглядаючи російську загрозу як довгостроковий виклик безпеці всього континенту.

  • У Кремлі заявили про повну бойову готовність морських ядерних сил РФ

    У Кремлі заявили про повну бойову готовність морських ядерних сил РФ

    Морські стратегічні ядерні сили Росії перебувають у повній бойовій готовності. Таку заяву зробив помічник російського диктатора Володимира Путіна Микола Патрушев, наголосивши, що розвиток Військово-морського флоту РФ здійснюється з урахуванням усіх потенційних загроз з боку країн, які Москва вважає своїми супротивниками.

    Про це повідомляють російські пропагандистські ЗМІ.

    За словами Патрушева, російський військово-морський флот продовжує виконувати завдання із захисту національних інтересів країни в різних районах Світового океану. Він стверджує, що стратегічні морські ядерні сили перебувають у повній бойовій готовності та залишаються одним із ключових елементів російської системи ядерного стримування.

    Представник Кремля також заявив, що всі можливі виклики та загрози, які, на думку Москви, походять від потенційних противників, враховуються під час планування розвитку російського флоту. Зокрема, йдеться про реалізацію Стратегії розвитку Військово-морського флоту Росії до 2050 року та підготовку нової державної програми кораблебудування, розрахованої також до середини століття.

    Останні заяви Патрушева стали продовженням жорсткої ядерної риторики Кремля, яка регулярно лунає з початку повномасштабної війни проти України. Російське керівництво неодноразово використовувало тему ядерної зброї як елемент політичного тиску на Захід та союзників України.

    Раніше речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що ядерна зброя залишається одним із головних інструментів стратегічного стримування Росії. За його словами, Москва нібито готова застосувати її лише у разі виникнення загрози існуванню держави. Водночас Пєсков вкотре повторив офіційну позицію Кремля, стверджуючи, що так звана “спеціальна військова операція” згодом перетворилася на “справжню війну” через підтримку України з боку західних держав.

    Попри такі заяви, низка міжнародних лідерів оцінює ймовірність застосування Росією ядерної зброї як низьку. Зокрема, президент Фінляндії Александер Стубб після контактів із представниками Китаю повідомив, що у Пекіні не вважають реалістичним сценарій використання Москвою ядерної зброї. За його словами, китайська сторона переконана, що Росія не піде на такий крок навіть за умов подальшої ескалації війни.

    Водночас українське керівництво неодноразово наголошувало, що Кремль продовжує використовувати ядерні погрози як інструмент психологічного та політичного тиску. Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що у разі безкарності Росія може вдатися до подальшої ескалації та становити загрозу не лише для України, а й для інших європейських держав.

    На тлі триваючої війни Москва продовжує активно модернізувати свої збройні сили, зокрема військово-морський компонент ядерної тріади, водночас західні країни уважно стежать за подібними заявами Кремля та оцінюють їх як частину ширшої стратегії військово-політичного тиску.

  • Польща попередила про можливу провокацію Росії з українськими дронами

    Польща попередила про можливу провокацію Росії з українськими дронами

    Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Росія може готувати масштабну операцію під чужим прапором із використанням українських дронів. За словами польського дипломата, Кремль може спробувати інсценувати атаку на країну-члена НАТО або навіть на власну територію, щоб використати це як привід для подальшої ескалації. Про це Сікорський заявив під час візиту до США, повідомляє Polsat News.

    Очільник польського МЗС наголосив, що Варшава уважно стежить за діями Москви та не виключає сценаріїв, за яких Росія намагатиметься створити штучний привід для агресивних дій або інформаційної кампанії. За його словами, польська сторона має підстави вважати, що одним із можливих інструментів такої провокації можуть стати безпілотники українського типу.

    «Путін навіть сказав щось подібне приблизно місяць тому. Він заявив: якщо на нас нападе країна-член НАТО, ми відповімо. Тому ми підозрюємо, що він планує підготувати українські дрони та використати їх для нападу на країну-члена НАТО або на Росію, а потім відповісти на такий напад», — заявив Радослав Сікорський.

    Міністр вважає, що до подібних кроків російське керівництво може вдатися через складну ситуацію, в якій опинилася Москва на тлі війни проти України. На його думку, Кремль намагається знайти нові способи змінити перебіг подій та виправдати можливу подальшу ескалацію конфлікту.

    Сікорський також провів історичну паралель із подіями, які передували початку Другої світової війни. Він нагадав про Глівіцьку провокацію 1939 року, коли німецькі агенти, переодягнені у польську військову форму, здійснили напад на радіостанцію на території Німеччини, щоб створити привід для вторгнення до Польщі.

    «Такі режими завжди так чинять. Нагадаю про Глівіцьку провокацію 1939 року, коли агенти Абверу, переодягнені в польських солдатів, захопили радіостанції на території тодішнього Рейху. Наше послання Володимиру Путіну таке: ми знаємо, що ти плануєш, не роби цього», — наголосив глава польської дипломатії.

    Заява Сікорського пролунала на тлі дедалі частіших попереджень західних союзників про можливі гібридні операції Росії проти держав-членів НАТО. Раніше у західних медіа з’являлася інформація про те, що американська сторона нібито попередила Польщу щодо ризику обмеженої військової провокації з боку Росії найближчими місяцями. За даними ЗМІ, Москва може спробувати перевірити готовність Альянсу виконувати свої союзницькі зобов’язання.

    Водночас Радослав Сікорський раніше заявляв, що, попри агресивну риторику Кремля, Росія наразі не має достатніх ресурсів для повномасштабного військового нападу на Польщу. На його переконання, російське керівництво дедалі більше стикається з наслідками виснажливої війни проти України.

    Польська влада також наголошує, що загроза для європейських країн уже давно не обмежується лише можливими військовими сценаріями. За оцінками Варшави, Росія активно використовує інструменти гібридної війни, організовуючи кібератаки, диверсії, інформаційні операції та кампанії з дезінформації, спрямовані на дестабілізацію ситуації всередині країн НАТО.

    Особливу увагу, за словами польських посадовців, Кремль приділяє спробам зіпсувати відносини між Україною та Польщею. Російські спецслужби та мережі інтернет-пропаганди активно поширюють матеріали, покликані розпалити історичні суперечки та взаємну недовіру між двома державами. У польському МЗС зазначають, що до таких інформаційних кампаній долучаються й високопосадовці Росії, серед яких заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв та речниця МЗС РФ Марія Захарова.

    У Варшаві переконані, що публічне озвучення можливих планів Москви є одним із способів запобігти їх реалізації. Польська сторона розраховує, що відкриті попередження можуть позбавити Кремль ефекту несподіванки та ускладнити підготовку до можливих провокацій.

  • “Путін не зупиниться на Україні”: Зеленський попередив про нову загрозу для Європи

    “Путін не зупиниться на Україні”: Зеленський попередив про нову загрозу для Європи

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що у разі недосягнення своїх цілей у війні проти України російський диктатор Володимир Путін може вдатися до нової ескалації та спробувати розширити агресію проти інших держав. Про це глава держави сказав в інтерв’ю французькому телеканалу BFMTV.

    За словами Зеленського, поразка або незавершеність російських планів в Україні не означатиме, що Кремль відмовиться від своїх імперських амбіцій. Навпаки, президент переконаний, що Путін становитиме ще більшу загрозу не лише для України, а й для всієї Європи та міжнародної безпеки.

    “Якщо він не переможе в Україні, він стане дуже небезпечним, і не лише для нас. Він спробує окупувати інше місце, інших людей і знову вбивати, вбивати людей”, – наголосив Зеленський.

    Президент підкреслив, що нинішня війна виходить далеко за межі двостороннього конфлікту між Україною та Росією. На його думку, Кремль може спробувати втягнути у протистояння інші держави, розширивши масштаби військової агресії. Саме тому, за словами глави держави, підтримка України сьогодні є питанням безпеки всієї Європи, адже українські військові фактично стримують подальшу експансію Росії.

    Окремо Зеленський прокоментував перспективи припинення бойових дій. Він зазначив, що Україна прагне завершення війни та готова до справедливого миру, однак наразі досягнення режиму припинення вогню залишається надзвичайно складним через позицію Москви.

    Президент наголосив, що саме Росія демонструє небажання припиняти війну, а всі заяви Кремля про готовність до миру не підкріплюються реальними діями.

    “Нам необхідно покласти край цій війні. І є одна сторона – Росія, – яка цього не хоче. Вони демонструють це лише на словах”, – заявив Зеленський.

    Глава держави також різко розкритикував російського диктатора, назвавши його брехуном у питаннях можливого перемир’я. На переконання президента, Путіна цікавить не дипломатичне врегулювання, а виключно досягнення військової перемоги та реалізація власних геополітичних планів.

    Заяви Зеленського пролунали на тлі чергового загострення риторики Кремля. Останнім часом російська влада знову почала активно використовувати погрози щодо можливої ескалації конфлікту. Зокрема, речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Росія нібито готова застосувати ядерну зброю у разі загрози її існуванню, а також вкотре звинуватив країни Заходу у перетворенні так званої “спеціальної військової операції” на повномасштабну війну.

    На думку українського керівництва, подібні заяви є елементом політичного та психологічного тиску на міжнародну спільноту. Водночас Київ продовжує закликати партнерів посилювати санкційний тиск на Росію, збільшувати військову допомогу Україні та зміцнювати європейську систему безпеки, щоб не допустити подальшого розширення російської агресії.

  • Кремль змінив риторику щодо війни: у РНБО попередили про підготовку до нової мобілізації

    Кремль змінив риторику щодо війни: у РНБО попередили про підготовку до нової мобілізації

    У Кремлі почали дедалі частіше використовувати формулювання, яких раніше намагалися уникати від початку повномасштабного вторгнення в Україну. Зокрема, речник президента РФ Дмитро Пєсков усе частіше називає бойові дії “війною”, хоча російська влада протягом кількох років наполягала виключно на терміні “спеціальна військова операція”. У Центрі протидії дезінформації при РНБО України вважають, що така зміна риторики не є випадковою і може свідчити про інформаційну підготовку російського суспільства до нової хвилі мобілізації, а також до запровадження додаткових внутрішніх обмежень.

    Про це повідомив керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко у своєму Telegram.

    За його словами, останнім часом у виступах речника Кремля Дмитра Пєскова дедалі частіше звучить формулювання “повномасштабна війна”. Це суттєво відрізняється від офіційної лексики, яку російська влада використовувала з 24 лютого 2022 року.

    Від початку вторгнення Кремль послідовно вимагав називати бойові дії виключно “спеціальною військовою операцією”. Використання слова “війна” в офіційній інформаційній політиці фактично перебувало під негласною забороною, а незалежні журналісти й громадяни Росії навіть притягувалися до адміністративної та кримінальної відповідальності за використання такого формулювання.

    Саме тому, на думку Коваленка, нинішня зміна риторики заслуговує на особливу увагу.

    Він звернув увагу, що Пєсков дедалі частіше говорить про те, що “все починалося як СВО, а переросло у війну”.

    Керівник Центру протидії дезінформації переконаний, що така зміна термінології є не випадковою мовною конструкцією, а частиною продуманої інформаційної кампанії Кремля.

    За його словами, російська влада традиційно використовує поступову зміну офіційної риторики для підготовки суспільства до непопулярних політичних рішень.

    На його думку, Кремль прагне змінити суспільне сприйняття конфлікту, представивши його як масштабну війну, що потребує значно більших людських і матеріальних ресурсів.

    Саме це, як вважає Коваленко, може стати інформаційним підґрунтям для нової хвилі мобілізації.

    Він припускає, що відповідне рішення може бути ухвалене вже восени.

    За оцінкою керівника ЦПД, мобілізаційні заходи можуть супроводжуватися новими адміністративними обмеженнями для громадян Росії.

    Йдеться, зокрема, про можливе запровадження додаткового контролю за пересуванням населення, обмеження права на виїзд за кордон або навіть повну заборону залишати країну для окремих категорій чоловіків призовного віку.

    На думку Коваленка, Кремль може вдатися до таких кроків, щоб запобігти масовому виїзду потенційних мобілізованих після оголошення нового призову.

    У зв’язку з цим він закликав росіян, які не бажають брати участь у війні, не чекати офіційних рішень влади.

    “Тому росіянам бажано вже зараз почати їхати з країни, бо на нулі російський солдат живе від 15 до 30 хвилин”, – заявив Коваленко.

    В українському Центрі протидії дезінформації наголошують, що російська влада вже неодноразово використовувала схожу інформаційну тактику.

    Перед оголошенням так званої “часткової мобілізації” у вересні 2022 року державні медіа Росії також поступово змінювали інформаційний порядок денний.

    Тоді росіянам дедалі частіше говорили про необхідність “захисту батьківщини”, “боротьби із Заходом”, “затяжний характер конфлікту” та потребу збільшення чисельності армії.

    Лише після кількох місяців такої інформаційної кампанії президент РФ Володимир Путін підписав указ про проведення часткової мобілізації.

    Тоді офіційно було заявлено про призов 300 тисяч резервістів.

    Водночас незалежні експерти та правозахисники стверджували, що фактична кількість мобілізованих була значно більшою.

    Після оголошення мобілізації Росію залишили сотні тисяч громадян, які виїхали до Казахстану, Грузії, Вірменії, Туреччини, Фінляндії, Монголії та інших країн.

    Саме тому нині експерти припускають, що Кремль може прагнути не допустити повторення такого сценарію.

    Останніми місяцями тема можливої нової мобілізації дедалі частіше з’являється і в повідомленнях незалежних російських медіа.

    Зокрема, видання “Важные истории” повідомляло, що через поступове скорочення кількості добровольців, які погоджуються підписувати контракти з Міністерством оборони РФ, Кремль розглядає різні варіанти поповнення армії.

    Серед таких сценаріїв називають проведення нової мобілізаційної кампанії після осінніх виборів до Державної думи.

    За інформацією журналістів, нинішніх темпів набору контрактників уже недостатньо для підтримання чисельності російських військ та формування нових резервів.

    Додатковим фактором залишаються значні втрати російської армії під час бойових дій в Україні.

    За оцінками українських та західних аналітиків, Росія змушена постійно поповнювати особовий склад через високі втрати на фронті.

    Водночас Андрій Коваленко раніше заявляв, що навіть проведення нової масштабної мобілізації не дозволить Кремлю повністю компенсувати втрати.

    На його думку, нові мобілізовані лише частково закриють дефіцит особового складу, але не зможуть кардинально змінити ситуацію на полі бою.

    Українське військове командування також уважно стежить за можливими рішеннями Москви.

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський раніше наголошував, що українська армія аналізує всі можливі сценарії розвитку ситуації, включно з проведенням нової хвилі мобілізації в Росії.

    За його словами, Сили оборони України враховують усі потенційні кроки противника під час планування власних операцій і готові до будь-якого розвитку подій.

    На тлі останніх заяв Пєскова експерти звертають увагу, що зміна офіційної термінології може свідчити не лише про підготовку до мобілізації, а й про загальну трансформацію інформаційної політики Кремля.

    Якщо російська влада остаточно відмовиться від використання терміна “спеціальна військова операція” на користь слова “війна”, це може означати підготовку населення до тривалого конфлікту, подальшого нарощування військових витрат, посилення контролю всередині країни та ухвалення нових непопулярних рішень.

    Водночас офіційних заяв про проведення нової хвилі мобілізації або запровадження нових обмежень на виїзд із Росії Кремль наразі не робив. Заява Андрія Коваленка є оцінкою можливого розвитку подій, заснованою на аналізі змін у публічній риториці російського керівництва.

  • Кремль обмежив інтернет у Санкт-Петербурзі

    Кремль обмежив інтернет у Санкт-Петербурзі

    У російському Санкт-Петербурзі та Ленінградській області ввечері 10 липня відбулося масштабне відключення мобільного інтернету, яке супроводжувалося безпрецедентними обмеженнями доступу до онлайн-ресурсів. Тисячі користувачів втратили можливість користуватися популярними сайтами, месенджерами та іншими цифровими сервісами. За інформацією російських ЗМІ, мережу фактично перевели на роботу за системою так званих “білих списків”, коли доступ зберігається лише до ресурсів, попередньо схвалених російською владою. Офіційною причиною обмежень назвали необхідність захисту від атак українських безпілотників, однак експерти вважають, що Кремль дедалі активніше використовує тему війни як привід для посилення цифрової цензури та контролю над населенням.

    Про масові перебої повідомили російські видання “Фонтанка” та The Moscow Times.

    Згідно з даними сервісу Downdetector, який відстежує роботу інтернет-сервісів та мобільних операторів, станом на 21:50 за московським часом лише протягом однієї години було зафіксовано понад 600 скарг від користувачів. Загалом за добу кількість звернень перевищила 4,5 тисячі, що свідчить про масштабність проблеми. Росіяни повідомляли про повну або часткову відсутність мобільного інтернету, неможливість відкрити більшість сайтів, а також про перебої у роботі популярних месенджерів, банківських застосунків, навігаційних сервісів і платформ для онлайн-платежів.

    За словами користувачів, інтернет не був повністю відключений, однак працював у режимі жорсткої фільтрації. Фактично відкривалися лише окремі державні ресурси та сервіси, які входили до спеціального переліку дозволених сайтів. Решта інтернету виявилася недоступною. Такий принцип роботи відповідає концепції так званих “білих списків”, коли користувач може відвідувати виключно ті ресурси, доступ до яких санкціонувала держава. Подібна система значно відрізняється від традиційного блокування окремих сайтів, оскільки передбачає повне закриття мережі з можливістю користування лише вузьким колом дозволених ресурсів.

    Читачі “Фонтанки” повідомили, що найсуворіші обмеження були зафіксовані у Центральному, Василеостровському та Виборзькому районах Санкт-Петербурга. Водночас перебої фіксувалися і в інших районах міста, а також у населених пунктах Ленінградської області. За словами очевидців, проблеми виникли одночасно у абонентів різних мобільних операторів, що свідчить про централізований характер запроваджених обмежень.

    Незадовго до початку масштабного відключення оператор мобільного зв’язку МТС розіслав своїм клієнтам повідомлення із попередженням про можливі перебої у роботі мобільного інтернету. У компанії пояснили це “необхідністю забезпечення безпеки”, не надаючи жодних додаткових деталей щодо термінів або характеру обмежень.

    Згодом губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко підтвердив, що відключення мобільного інтернету пов’язане із заходами безпеки на тлі загрози атак українських безпілотників. Російські чиновники вже не вперше використовують саме таке пояснення для масових перебоїв у роботі мобільного зв’язку та інтернету. Подібна практика останнім часом дедалі частіше застосовується у різних регіонах Росії, особливо після атак українських дронів на військові аеродроми, підприємства оборонно-промислового комплексу, нафтобази та інші стратегічні об’єкти.

    Сам російський правитель Володимир Путін раніше публічно заявляв, що тимчасове відключення мобільного інтернету є одним із необхідних заходів для протидії українським безпілотникам. За його словами, такі рішення мають забезпечити безпеку населення та ускладнити роботу дронів під час атак.

    Втім, міжнародні аналітики переконані, що реальні цілі Кремля виходять далеко за межі боротьби з безпілотниками. В Інституті вивчення війни (ISW) наголошували, що російська влада свідомо використовує українські удари по військових об’єктах як зручне політичне виправдання для подальшого згортання цифрових свобод усередині країни. На думку експертів, Кремль послідовно будує систему тотального контролю над інформаційним простором, яка дозволить державі у будь-який момент обмежувати доступ громадян до незалежних джерел інформації, соціальних мереж, месенджерів та міжнародних платформ.

    Аналітики зазначають, що система “білих списків” є одним із найрадикальніших інструментів інтернет-цензури. Якщо раніше Росія переважно блокувала окремі небажані сайти або соціальні мережі, то тепер модель змінюється на протилежну: за замовчуванням блокується практично весь інтернет, а працювати можуть лише ресурси, які держава внесла до спеціального дозволеного переліку. Таким чином влада отримує можливість практично миттєво ізолювати населення від будь-якої небажаної інформації.

    Ще раніше Володимир Путін доручив Федеральній службі безпеки організувати функціонування російського сегмента інтернету саме за принципом “білих списків”. Фактично це означає поступовий перехід до моделі закритої мережі, яку багато експертів уже порівнюють із цифровою ізоляцією Північної Кореї, де громадяни мають доступ лише до внутрішніх державних ресурсів, а вихід у глобальний інтернет суворо контролюється владою.

    Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Кремль завчасно створює механізми для максимально жорсткого контролю над інформаційним простором напередодні можливої нової хвилі мобілізації. За його словами, російське керівництво побоюється масових протестів у великих містах, насамперед у Москві та Санкт-Петербурзі, де невдоволення населення може бути значно вищим, ніж у віддалених регіонах країни.

    Український президент також зазначав, що саме мешканці найбільших міст можуть стати основним резервом для нової масштабної мобілізаційної кампанії. В умовах суворих обмежень мобільного інтернету владі буде значно простіше перешкодити швидкому поширенню інформації про мобілізацію, унеможливити координацію протестів та ускладнити спроби громадян оперативно залишити країну.

    За інформацією українських журналістів та військових аналітиків, Кремль розглядає можливість мобілізації додаткових сотень тисяч осіб для поповнення резервів російської армії та підготовки до нових наступальних операцій. Експерти вважають, що в такому сценарії контроль над цифровим простором стане одним із ключових інструментів утримання внутрішньої стабільності та придушення будь-яких проявів невдоволення.

    Останні події у Санкт-Петербурзі свідчать про те, що російська влада продовжує розширювати практику локальних відключень мобільного інтернету та одночасно тестує механізми функціонування мережі в умовах максимально жорсткого державного контролю. На думку експертів, подібні обмеження можуть поступово стати звичною практикою для різних регіонів Росії, особливо у періоди підвищеної військової активності або внутрішньополітичної напруги.

  • Зеленський заявив, що частина оточення Путіна підтримує завершення війни

    Зеленський заявив, що частина оточення Путіна підтримує завершення війни

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що українські пропозиції щодо припинення війни знаходять підтримку не лише серед міжнародних партнерів, а й серед окремих представників найближчого оточення російського правителя Володимира Путіна. За словами глави держави, всередині російської влади дедалі більше людей усвідомлюють безперспективність продовження війни та розуміють, що мирне врегулювання конфлікту є єдиною реальною альтернативою.

    Про це президент повідомив під час свого традиційного вечірнього звернення.

    Володимир Зеленський наголосив, що Україна послідовно виступає за припинення війни та неодноразово пропонувала конкретні механізми для наближення миру.

    За його словами, українська сторона демонструє готовність до дипломатичного врегулювання, однак Росія продовжує відмовлятися від конструктивного діалогу та робить ставку на подальшу ескалацію бойових дій.

    Попри це, як зазначив президент, навіть усередині російської політичної системи дедалі частіше лунають оцінки про необхідність завершення війни.

    Зеленський підкреслив, що Україна відчуває підтримку своїх ініціатив не лише серед союзників у Європі, США та інших країнах світу, а й серед людей, які мають безпосередній вплив на російське керівництво.

    «Ми дали пропозиції, як наблизити мир. Маємо підтримку не лише серед партнерів у світі, а також серед оточення Путіна щодо миру. Там розуміють, що відбувається, і що мир не має альтернатив», – заявив президент.

    Глава держави не уточнив, кого саме він мав на увазі, говорячи про представників оточення російського диктатора.

    Водночас він наголосив, що всередині Росії поступово формується розуміння реального становища країни, наслідків війни та зростаючих економічних і політичних проблем.

    На переконання Зеленського, із кожним новим місяцем війни кількість тих, хто усвідомлює безальтернативність миру, лише збільшуватиметься.

    Президент зазначив, що цьому сприяють не лише дипломатичні процеси, а й ситуація всередині самої Росії.

    За його словами, військовий, економічний та санкційний тиск поступово змінює настрої навіть серед тих, хто ще донедавна підтримував продовження війни.

    «Такі враження про необхідність миру збільшуватимуться в Росії», – наголосив глава держави.

    Окремо Зеленський звернув увагу на наслідки українських далекобійних ударів по території Росії.

    Він зазначив, що останнім часом українські Сили оборони значно розширили географію операцій, завдаючи ударів по військових, логістичних та паливно-енергетичних об’єктах як у різних регіонах Росії, так і на тимчасово окупованих територіях України.

    За словами президента, ці операції мають конкретний практичний результат.

    Вони суттєво ускладнюють забезпечення російської армії, знижують можливості військово-промислового комплексу та створюють дедалі більше економічних проблем для країни-агресора.

    Особливу увагу Зеленський приділив ситуації на російському паливному ринку.

    Він заявив, що в Росії продовжує поглиблюватися бензинова криза, яка стала прямим наслідком системних ударів українських безпілотників по нафтопереробних підприємствах.

    За словами президента, саме небажання Кремля припиняти війну змушує Україну продовжувати такі операції.

    Українські удари стали відповіддю на відмову Москви погодитися на справедливе завершення війни та припинення агресії.

    Останніми місяцями українські безпілотники регулярно атакують нафтопереробні заводи, резервуари для зберігання пального, нафтобази та інші об’єкти паливної інфраструктури Росії.

    Частина підприємств після таких ударів була змушена тимчасово припинити роботу або суттєво скоротити виробництво через необхідність проведення ремонтів.

    Проблеми на паливному ринку Росії останнім часом вже перестали приховувати навіть представники російського уряду.

    Віцепрем’єр Росії Олександр Новак нещодавно визнав, що країна зіткнулася з дефіцитом бензину та дизельного пального.

    За його словами, через пошкодження нафтопереробних заводів виникли перебої з постачанням, а на окремих автозаправних станціях почали утворюватися черги.

    Новак пояснив ситуацію необхідністю проведення ремонтів на підприємствах після атак українських безпілотників.

    Попри це, ще кілька тижнів тому російська влада запевняла, що внутрішній ринок повністю забезпечений паливом.

    Зокрема, 26 червня сам Новак стверджував, що запасів достатньо для задоволення всіх потреб країни.

    Однак уже через кілька тижнів уряд Росії був змушений офіційно визнати наявність дефіциту.

    Крім того, російська влада запровадила повну заборону на експорт дизельного пального та почала розглядати можливість його імпорту для стабілізації ситуації.

    Президент України наголосив, що всі ці процеси демонструють ефективність українських далекобійних операцій.

    За його словами, ураження об’єктів військової та паливної інфраструктури безпосередньо впливає на здатність Росії забезпечувати власну армію та фінансувати продовження війни.

    Водночас Зеленський підкреслив, що Україна не відмовляється від дипломатичного шляху завершення війни.

    Він нагадав, що Київ уже запропонував міжнародним партнерам власне бачення досягнення справедливого миру.

    Українська влада неодноразово заявляла, що готова до переговорів за умови поваги до міжнародного права, територіальної цілісності та суверенітету України.

    Останнім часом тема можливого завершення війни дедалі активніше обговорюється і в міжнародних політичних колах.

    Раніше агентство Reuters із посиланням на власні джерела повідомило, що окремі радники Володимира Путіна пропонували йому розглянути можливість припинення бойових дій по нинішній лінії фронту.

    За даними співрозмовників агентства, вони вважали такий варіант одним із можливих шляхів виходу з війни.

    Втім, як стверджує Reuters, Путін відкинув цю пропозицію.

    За інформацією агентства, російський лідер продовжує наполягати на захопленні всієї території Донецької області та не готовий погодитися на припинення бойових дій без досягнення цієї мети.

    Сам Володимир Зеленський раніше заявляв, що одним із найшвидших способів зупинити війну може стати заморожування лінії фронту.

    При цьому українська влада наголошує, що будь-яке політичне врегулювання має супроводжуватися реальними гарантіями безпеки для України та виключати можливість нового російського вторгнення.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також неодноразово заявляв, що запропонований Києвом шлях завершення війни є реалістичним і враховує як безпекові інтереси України, так і реальну ситуацію на полі бою.

    За його словами, українська пропозиція фактично дає Кремлю шанс уникнути ще глибшої військової, економічної та політичної кризи.

    Попри це, офіційна Москва поки що не демонструє готовності прийняти такі умови.

    Водночас, як заявив Володимир Зеленський, навіть серед людей, які входять до найближчого оточення Володимира Путіна, дедалі більше тих, хто усвідомлює реальні наслідки затягування війни та переконаний, що мирне врегулювання конфлікту є єдиним можливим шляхом для майбутнього Росії та всього регіону.

  • Сікорський: Росія намагається посварити Польщу та Україну через історію

    Сікорський: Росія намагається посварити Польщу та Україну через історію

    Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Росія зацікавлена у загостренні польсько-українських історичних суперечок і цілеспрямовано використовує їх для послаблення відносин між двома країнами. За його словами, Кремль активно підживлює емоції навколо складних сторінок спільної історії, використовуючи для цього інформаційні кампанії, мережі інтернет-тролів та публічні заяви російських посадовців.

    Про це очільник польської дипломатії сказав в ефірі радіостанції RMF FM.

    За словами Сікорського, польська влада добре усвідомлює, що історичні питання залишаються чутливою темою як для польського, так і для українського суспільства. Саме тому Росія, яка вже багато років веде гібридну війну проти України та намагається послабити єдність західних союзників Києва, використовує ці теми для створення конфліктів між державами, які сьогодні є стратегічними партнерами.

    Глава МЗС Польщі повідомив, що останнім часом Варшава вела переговори з українською стороною щодо одного із питань, яке викликало дискусію в польському суспільстві. Йдеться про український військовий підрозділ, названий на честь Героїв Української повстанської армії.

    За словами Сікорського, польська дипломатія протягом двох тижнів намагалася переконати президента України Володимира Зеленського переглянути назву цього підрозділу.

    Він визнав, що ці переговори не принесли бажаного для польської сторони результату.

    «На жаль, успіху не вдалося досягти. Але це роздмухування таких емоцій навколо історичних трагедій – ми бачимо, що російська агентура буквально намагається розпалити польсько-українські пристрасті. Ці мільйони тролів в інтернеті теж роблять свою справу, і ми знаємо, хто з цього радіє. Пан Медведєв, пані Захарова нас до цього підбурюють. Тож пропоную задуматися, адже з XVII століття суперечки, злочини чи польсько-українські конфлікти завжди слугували нашому ворогу», – заявив Радослав Сікорський.

    Очільник польської дипломатії наголосив, що Кремль намагається скористатися будь-якими суперечками між Києвом і Варшавою, щоб підірвати взаємну довіру та послабити співпрацю між державами, яка значно зміцнилася після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

    За словами Сікорського, особливу роль у цих інформаційних операціях відіграють соціальні мережі. Саме там, як стверджує польський міністр, працюють величезні мережі ботів і тролів, які поширюють маніпулятивні повідомлення, історичні фейки, емоційні дописи та провокаційний контент.

    Він зазначив, що діяльність таких інформаційних мереж не є хаотичною. Навпаки, вона має чітку мету — створити атмосферу взаємної недовіри між поляками та українцями, змусити суспільства концентруватися на історичних образах замість сучасної співпраці та спільної протидії російській агресії.

    Сікорський також звернув увагу, що останнім часом до інформаційного нагнітання активно долучаються і високопосадовці Російської Федерації.

    Зокрема, він прямо згадав заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва та офіційну представницю Міністерства закордонних справ Росії Марію Захарову.

    За словами польського міністра, саме ці російські посадовці регулярно коментують польсько-українські історичні питання, намагаючись посилити напруженість між двома державами.

    Сікорський наголосив, що подібна активність Кремля свідчить про його зацікавленість у конфліктах між союзниками України.

    Міністр закликав поляків критично ставитися до інформації, яка поширюється навколо історичних тем, та пам’ятати, кому вигідне погіршення відносин між Варшавою і Києвом.

    Він підкреслив, що польсько-українські конфлікти протягом кількох століть неодноразово використовувалися зовнішніми силами для досягнення власних геополітичних цілей.

    За словами Сікорського, історія демонструє, що будь-яке загострення між поляками та українцями зрештою приносило користь третім сторонам.

    Саме тому, переконаний глава польської дипломатії, сучасні історичні дискусії мають вестися відповідально, без політичних маніпуляцій та під впливом емоцій.

    Заява Сікорського пролунала на тлі активних дипломатичних контактів між Україною та Польщею, які останніми тижнями були спрямовані на зниження напруженості навколо історичних тем.

    Напередодні президент України Володимир Зеленський провів зустріч із президентом Польщі Каролем Навроцьким під час саміту НАТО в Анкарі.

    Після переговорів Зеленський назвав зустріч важливою та конструктивною, зазначивши, що сторони обговорили подальший розвиток двостороннього співробітництва, питання безпеки та підтримку України у протистоянні російській агресії.

    Крім того, 3 липня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга здійснив робочий візит до Варшави, де провів переговори зі своїм польським колегою Радославом Сікорським.

    Під час зустрічі українська сторона запропонувала пакет антикризових заходів, спрямованих на зменшення напруги у двосторонніх відносинах та створення механізмів для конструктивного врегулювання історичних суперечок.

    Історичні питання останнім часом знову стали однією з найбільш обговорюваних тем у польсько-українських відносинах. Зокрема, дискусії точаться навколо оцінки діяльності Української повстанської армії, подій Волинської трагедії та політики історичної пам’яті.

    Попри це керівництво обох держав неодноразово наголошувало, що стратегічне партнерство між Україною та Польщею має залишатися пріоритетом в умовах триваючої російської агресії.

    Польща є одним із ключових союзників України від початку повномасштабного вторгнення Росії, надаючи Києву військову, гуманітарну, фінансову та політичну підтримку. Варшава також залишається одним із головних логістичних центрів для постачання західної допомоги Україні.

    Саме тому, як зазначив Радослав Сікорський, будь-які спроби розпалити конфлікти між поляками та українцями насамперед працюють на інтереси Кремля, який прагне послабити єдність європейських держав та міжнародну підтримку України.

  • У Кремлі пригрозили розширенням “буферної зони” на кордоні з Україною

    У Кремлі пригрозили розширенням “буферної зони” на кордоні з Україною

    У Кремлі заявили, що Росія має намір і надалі розширювати так звану “буферну зону” вздовж кордону з Україною. Такі наміри Москва пояснює нібито “ескалацією” з боку Києва, водночас продовжуючи стверджувати про свою готовність до мирних переговорів.

    Про це заявив прессекретар російського правителя Володимира Путіна Дмитро Пєсков, якого цитує російське агентство “Інтерфакс”.

    За словами представника Кремля, Росія нібито не відмовляється від політико-дипломатичного шляху врегулювання війни та, за його словами, залишається відкритою до переговорного процесу. Пєсков повторив традиційну позицію російського керівництва, заявивши, що Володимир Путін нібито “зберігає відкритість” до досягнення поставлених Москвою цілей дипломатичними засобами.

    Водночас представник Кремля наголосив, що Росія не збирається відмовлятися від створення так званої “буферної зони”, яку російська влада пояснює необхідністю забезпечення власної безпеки.

    «У міру того, як київська сторона намагається ескалувати, ми продовжуємо створювати ширшу зону безпеки, буферну зону», – заявив Пєсков.

    При цьому він не уточнив, які саме території Росія має намір включити до цієї “буферної зони”, якою може бути її протяжність, а також якими саме військовими чи адміністративними заходами Кремль планує реалізувати ці наміри.

    Заяви про створення “буферної зони” російське керівництво робить уже не вперше. У Кремлі неодноразово використовували цей термін для пояснення бойових дій поблизу українського кордону та наступальних операцій на території України. Російська влада стверджує, що таким чином прагне убезпечити прикордонні регіони від українських атак.

    Водночас українська сторона неодноразово наголошувала, що саме Росія є державою-агресором, яка у 2022 році розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. У Києві заяви про створення “буферної зони” розцінюють як чергове виправдання продовження бойових дій та можливих спроб окупації нових українських територій.

    Остання заява Пєскова пролунала на тлі активізації українських далекобійних ударів по військовій та стратегічній інфраструктурі Росії. Протягом останніх місяців Сили оборони України регулярно завдають ударів по складах боєприпасів, командних пунктах, військових аеродромах, логістичних центрах, підприємствах оборонно-промислового комплексу та нафтопереробних заводах на території РФ.

    Українська влада неодноразово заявляла, що ці удари є відповіддю на російську агресію та спрямовані виключно на військові й стратегічні об’єкти, які використовуються для ведення війни проти України.

    У Кремлі ж подібні атаки називають “ескалацією” та використовують їх як аргумент на користь посилення військових заходів уздовж кордону.

    Примітно, що заява Пєскова пролунала лише через день після його коментарів щодо позиції Сполучених Штатів. 9 липня представник Кремля заявив, що адміністрація президента США Дональда Трампа, на його думку, помиляється, якщо вважає, що українські удари по території Росії можуть сприяти швидшому завершенню війни.

    Таким чином у Кремлі фактично відкинули припущення про те, що посилення військового тиску на Росію може змусити Москву погодитися на припинення бойових дій.

    Ці заяви стали реакцією на слова президента США Дональда Трампа, який під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським в Анкарі на полях саміту НАТО висловив думку, що українські далекобійні удари по російських нафтопереробних заводах є ескалацією, яка може наблизити завершення війни.

    Паралельно Кремль продовжує публічно заявляти про готовність до переговорного процесу. Проте російська влада традиційно наголошує, що будь-які переговори мають враховувати так звані “цілі спеціальної військової операції” – саме так Москва називає повномасштабну війну проти України.

    Україна та її західні партнери неодноразово звертали увагу на суперечливість таких заяв. З одного боку, Кремль декларує відкритість до дипломатичного врегулювання, а з іншого – продовжує бойові дії, нарощує виробництво озброєнь, проводить нові наступальні операції та заявляє про наміри розширювати контрольовані території.

    Саме тому міжнародні партнери України неодноразово зазначали, що готовність Росії до реальних переговорів має підтверджуватися конкретними діями, а не лише публічними заявами представників Кремля.

    Водночас Україна послідовно наголошує, що будь-яке мирне врегулювання можливе лише за умови поваги до міжнародного права, відновлення територіальної цілісності держави та виведення російських військ з окупованих українських територій.

    Останні заяви Дмитра Пєскова свідчать, що Кремль і надалі використовує риторику про “буферні зони” як один із ключових інформаційних аргументів для виправдання продовження військових дій та можливого розширення бойових операцій поблизу українського кордону.