Gorchitsa.info

Позначка: Крим

  • У Криму почали екстрено збирати воду: мешканці повідомляють про гуманітарні проблеми

    У Криму почали екстрено збирати воду: мешканці повідомляють про гуманітарні проблеми

    На півночі тимчасово окупованого Криму розпочався екстрений збір гуманітарної допомоги для місцевих жителів. Найбільша потреба, за словами волонтерів та організаторів ініціатив, нині існує у питній воді. Причиною стали тривалі перебої з водопостачанням та електроенергією, які, за повідомленнями російських і місцевих джерел, посилилися після українських ударів по військовій та енергетичній інфраструктурі півострова.

    Про це повідомляє Telegram-канал “Агентство. Новини”.

    За інформацією видання, ініціативи зі збору гуманітарної допомоги почали активно з’являтися у соціальних мережах ще з початку тижня. До них долучилися волонтерські організації, благодійні фонди, місцеві підприємці та небайдужі мешканці. У більшості оголошень людей просять насамперед приносити бутильовану питну воду, оскільки саме вона стала найдефіцитнішим ресурсом у постраждалих районах.

    Однією з перших про початок збору повідомила організація “Ми разом – Севастополь”. Волонтери наголосили, що ситуація на півночі Криму залишається складною, а звичайна питна вода нині є найнеобхіднішою допомогою для місцевого населення.

    Згодом до ініціативи приєднався благодійний фонд “Ачикъ юреклер” (“Відкриті серця”). Представники організації заявили, що для багатьох родин звичайна склянка чистої води стала справжньою цінністю через тривалі перебої з комунальними послугами.

    Про масштаби проблеми свідчать і розповіді волонтерів, які вже доставляли гуманітарну допомогу до населених пунктів північного Криму. Тренер Федерації кіокушин Денис Трачук повідомив, що привіз до Джанкоя близько однієї тонни питної води — приблизно 200 п’ятилітрових пляшок. За його словами, увесь запас роздали менш ніж за двадцять хвилин.

    Він розповів, що зупинив автомобіль біля одного із супермаркетів, після чого запропонував воду кільком перехожим. Інформація швидко поширилася серед місцевих жителів, і невдовзі біля машини утворилася черга. Люди брали воду переважно для своїх сімей — по дві пляшки, хоча окремі просили більше через великі родини. Волонтер зазначив, що вже готує наступну поїздку, під час якої планує доставити півтори тонни питної води.

    Про критичну ситуацію також повідомляють самі мешканці окупованого півострова. У соціальних мережах поширюється відео, на якому жителька Красноперекопська розповідає, що місто вже другий тиждень залишається без стабільного електропостачання та води. За її словами, люди змушені шукати альтернативні джерела водозабезпечення та покладатися на допомогу волонтерів.

    Як зазначає “Агентство. Новини”, інформації про масштабну централізовану гуманітарну допомогу з боку окупаційної адміністрації наразі не оприлюднювали. Єдиним винятком стали повідомлення Російського Червоного Хреста про підтримку окремих категорій населення, зокрема людей з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб.

    За даними видання, проблеми з водопостачанням на півночі Криму фіксуються ще з 8 липня, тоді як перебої з електропостачанням тривають понад тиждень. У низці населених пунктів ситуація залишається нестабільною, що ускладнює забезпечення населення базовими ресурсами.

    На цьому тлі українські Сили оборони продовжують завдавати ударів по військових та енергетичних об’єктах, які використовуються російськими окупаційними силами. Зокрема, у ніч на 14 липня підрозділи Deep Strike Сил спеціальних операцій України спільно з підпіллям Руху опору, за попередніми даними, атакували Балаклавську теплоелектростанцію в окупованому Севастополі. Повідомлялося про пошкодження машинного залу та системи охолодження однієї з газових турбін, що могло вплинути на стабільність енергопостачання окремих районів півострова.

  • У Севастополі масштабні перебої зі світлом: окупаційна влада заявила про удар по енергетичній інфраструктурі

    У Севастополі масштабні перебої зі світлом: окупаційна влада заявила про удар по енергетичній інфраструктурі

    У тимчасово окупованому Севастополі вранці 14 липня сталися масштабні перебої з електропостачанням. Окупаційна адміністрація заявила про атаку Сил оборони України на об’єкти енергетичної інфраструктури, після якої частина міста залишилася без світла. Водночас місцеві моніторингові ресурси припускають, що удар міг припасти по Балаклавській теплоелектростанції, яка є одним із ключових енергетичних об’єктів міста.

    Про це повідомив призначений Росією “губернатор” Севастополя Михайло Развожаєв, а також моніторинговий Telegram-канал “Крымский ветер”.

    За словами Развожаєва, після нічної атаки в окремих районах Севастополя було порушено електропостачання. Він підтвердив, що пошкодження зазнала енергетична інфраструктура міста, однак не уточнив, який саме об’єкт постраждав, а також не повідомив про масштаби руйнувань.

    Крім того, окупаційний очільник міста оголосив про запровадження “особливого режиму” на енергетичних об’єктах. Водночас він не пояснив, що саме передбачає цей режим і які додаткові заходи безпеки були введені після атаки.

    На тлі перебоїв з електропостачанням Развожаєв звернувся до жителів Севастополя із закликом економно використовувати електроенергію та заряд мобільних телефонів. Він порадив містянам користуватися гаджетами лише у разі нагальної потреби для екстреного зв’язку, а також максимально обмежити використання побутових електроприладів, щоб не створювати додаткового навантаження на пошкоджену енергосистему.

    Водночас моніторинговий Telegram-канал “Крымский ветер” повідомив, що найбільш імовірною ціллю атаки могла стати Балаклавська теплоелектростанція. Такий висновок автори каналу зробили, проаналізувавши повідомлення місцевих жителів, характер пошкоджень та події, що передували знеструмленню міста.

    За їхніми даними, у напрямку теплоелектростанції перед вибухом було помічено реактивний безпілотник або ракету. Близько 04:10 у районі ТЕС пролунав потужний вибух, після чого над об’єктом піднялася велика біла хмара. Практично одразу після цього в частині Севастополя зникло електропостачання.

    Автори каналу припускають, що удар міг пошкодити технологічне обладнання, яке відповідає за виробництво, подачу або відведення пари. Саме цим, на їхню думку, пояснюється поява густої білої хмари над територією електростанції, яка могла складатися з великої кількості пари, що вирвалася після пошкодження обладнання.

    Ще одним непрямим підтвердженням можливого удару по Балаклавській ТЕС називають зміни у роботі громадського транспорту. Зокрема, автобусні маршрути №91 та №103, які проходять поблизу електростанції, тимчасово змінили схему руху та пустили в об’їзд. На думку авторів “Крымского ветра”, це може свідчити про спроби окупаційної влади обмежити доступ до району та приховати наслідки атаки.

    Офіційного підтвердження того, що саме Балаклавська ТЕС стала ціллю удару, наразі немає. Українська сторона також поки не коментувала повідомлення окупаційної адміністрації та інформацію, яка поширюється в місцевих Telegram-каналах.

    Балаклавська теплоелектростанція є одним із найважливіших енергетичних об’єктів тимчасово окупованого Севастополя. Вона забезпечує значну частину міста електроенергією, а її можливе пошкодження може вплинути на стабільність енергопостачання як самого Севастополя, так і окремих районів окупованого Криму.

    Останніми місяцями на території тимчасово окупованого півострова регулярно повідомляють про вибухи, атаки безпілотників та ураження військової й енергетичної інфраструктури. Російська окупаційна влада дедалі частіше визнає перебої в роботі критично важливих об’єктів, однак деталей про наслідки таких атак зазвичай не розкриває.

  • Путін визнав паливну кризу в Росії та пригрозив Україні «наростаючою» відповіддю

    Путін визнав паливну кризу в Росії та пригрозив Україні «наростаючою» відповіддю

    Російський диктатор Володимир Путін фактично визнав, що системні удари України по нафтопереробних заводах, паливних базах і логістичних об’єктах створили серйозні проблеми з бензином та іншими нафтопродуктами всередині Росії. Водночас замість пояснень росіянам, чому одна з найбільших нафтовидобувних держав світу зіткнулася з дефіцитом пального, очільник Кремля знову перейшов до погроз Україні та пообіцяв розширювати масштаби атак.

    Про ситуацію з паливом Путін заговорив 13 липня під час форуму російського руху «Все для перемоги». Він заявив, що українські удари створюють Росії «певні проблеми» з постачанням нафтопродуктів, однак спробував переконати аудиторію, що ситуація нібито поступово стабілізується.

    Паралельно глава Кремля пригрозив Україні так званою дзеркальною відповіддю, яка, за його словами, буде у декілька разів потужнішою.

    «Противник відчуватиме це з наростаючим масштабом», — заявив Путін.

    Подібна риторика пролунала на тлі посилення української кампанії проти російської нафтопереробної та військової інфраструктури. Українська влада називає такі операції «далекобійними санкціями», оскільки вони спрямовані проти об’єктів, які забезпечують пальним російську армію та приносять Кремлю кошти для продовження війни.

    Кремль більше не може приховувати дефіцит

    Ще нещодавно російська влада намагалася переконувати населення, що перебої на автозаправних станціях є локальними та не становлять загрози для внутрішнього ринку. Однак у червні та липні масштаби проблеми стали настільки значними, що її почали публічно визнавати найвищі посадовці Росії.

    28 червня Путін уже проводив окрему нараду щодо забезпечення російських регіонів пальним. Під час неї російські чиновники визнали пошкодження низки нафтопереробних заводів, скорочення виробництва та необхідність змінювати маршрути доставки бензину й дизельного пального.

    Пізніше Кремль назвав труднощі «тимчасовими» і звинуватив Україну в нібито спробах зірвати росіянам сезон відпусток. Водночас із заяв уряду РФ випливало, що ситуація залишається складною: Росія заборонила експорт дизельного пального, почала готувати імпорт нафтопродуктів і змушена була збільшувати завантаження вцілілих виробничих потужностей.

    Навіть віцепрем’єр Росії Олександр Новак, який відповідає за енергетичний сектор, відкрито пов’язав черги на російських АЗС із ударами безпілотників по НПЗ. За його словами, уряд намагається захищати підприємства, відновлювати пошкоджені установки та завантажувати доступні потужності.

    Таким чином, заява Путіна 13 липня стала не першим, але одним із найбільш прямих визнань того, що українські далекобійні удари вже впливають не лише на окремі заводи, а й на повсякденне життя росіян.

    Україна вивела з ладу значну частину переробки

    Із весни 2026 року Україна значно посилила удари по російській енергетичній інфраструктурі. Під атаками опинилися найбільші нафтопереробні заводи, резервуари, нафтобази, термінали та транспортні вузли.

    За оцінками західних медіа, українські удари могли тимчасово вивести з роботи понад чверть російських нафтопереробних потужностей. Деякі аналітики оцінювали внутрішній дефіцит пропозиції пального приблизно у 15%.

    У низці регіонів Росії були введені обмеження на продаж бензину. На автозаправках виникли багатогодинні черги, окремі станції тимчасово закривалися або відпускали пальне лише за талонами. За повідомленнями західних медіа, проблеми поширилися від окупованого Криму до Сибіру та Далекого Сходу.

    Виробництво бензину в Росії, за окремими оцінками, у річному вимірі скоротилося приблизно на чверть. Російській владі довелося зупинити експорт частини нафтопродуктів, щоб спрямувати залишки на внутрішній ринок.

    Особливо гострою проблема стала в тимчасово окупованому Криму. Ще наприкінці травня там почали вводити ліміти на заправку автомобілів. У липні на окремих АЗС дозволяли придбати не більше 20 літрів бензину на одну машину, а продаж пального в каністри був заборонений.

    Путін обіцяє нову систему постачання Криму

    На форумі 13 липня Путін окремо заявив, що Росія нібито працює над новою системою постачання окупованого Криму нафтопродуктами. За його словами, українській стороні буде «дуже складно дістатися» до нової логістичної схеми.

    Подробиць він не розкрив. Невідомо, чи йдеться про будівництво нової інфраструктури, зміну маршрутів доставки, використання залізниці та морського транспорту або посилення охорони паливних колон.

    Проблеми з постачанням півострова посилилися після ударів по російських НПЗ, нафтобазах, портах і суднах, які могли перевозити пальне. Українські сили також атакували Керченську поромну переправу, енергетичні об’єкти та російську систему ППО в Криму.

    Тому обіцянка Путіна створити «недосяжну» систему постачання радше свідчить про вразливість чинної логістики. Росія змушена витрачати додаткові ресурси на охорону маршрутів, маскування бензовозів та супровід паливних колон.

    Дефіцит уже вдарив по російській армії

    Нестача пального позначається не лише на цивільному ринку. Рух опору «АТЕШ» повідомив, що російське командування обмежило видачу пального підрозділам протиповітряної оборони та мобільним вогневим групам на окупованих територіях півдня України.

    За інформацією партизанів, проблеми виникли у російських підрозділах ППО в Криму та на окупованій частині Херсонської області. Через жорсткі ліміти техніка нібито простоює, а окремі екіпажі змушені виїжджати на завдання майже з порожніми баками. Незалежно перевірити всі деталі цих повідомлень в умовах окупації неможливо.

    Проте сама логіка дефіциту очевидна: першочергово Кремль має забезпечувати пальним бойову авіацію, флот, бронетехніку та військову логістику. Чим менше нафтопродуктів виробляють російські заводи, тим жорсткіше владі доводиться розподіляти доступні запаси між фронтом, промисловістю та цивільними споживачами.

    Чому удари по НПЗ настільки болючі для Кремля

    Росія залишається одним із найбільших виробників нафти у світі, але видобута сировина ще не є готовим автомобільним або авіаційним пальним. Щоб отримати бензин, дизель чи авіагас, нафту необхідно переробити на складному технологічному обладнанні.

    Ключові установки російських НПЗ часто містять компоненти західного виробництва. Через міжнародні санкції швидко замінити пошкоджене обладнання складно. Саме тому навіть точковий удар по установці первинної переробки, каталітичного крекінгу або гідроочищення може зупинити значну частину заводу на тижні чи місяці.

    Українські дрони також змушують Росію розтягувати обмежені засоби протиповітряної оборони між фронтом, Москвою, військовими аеродромами, НПЗ, портами та іншими стратегічними об’єктами. Захистити одночасно всі підприємства на величезній території РФ стає дедалі складніше.

    Сам Путін раніше визнавав необхідність нарощувати виробництво систем ППО для прикриття нафтопереробних заводів. Він намагався применшити масштаб пошкоджень, називаючи їх «некритичними», проте одночасно вимагав підвищити ефективність протидії українським дронам.

    Погрози замість вирішення кризи

    На тлі черг, лімітів і зупинки НПЗ Кремль традиційно відповідає агресивною риторикою. Заяви Путіна про «дзеркальні» та потужніші удари фактично є черговою погрозою посилити війну проти України.

    Водночас Росія вже щодня атакує українські міста ракетами, дронами та авіаційними бомбами, завдаючи ударів по житлових будинках, енергетиці та цивільній інфраструктурі. Тому слова про майбутню «відповідь» не змінюють того факту, що саме РФ розпочала повномасштабне вторгнення та продовжує систематичні атаки.

    Українські далекобійні операції демонструють, що війна дедалі сильніше повертається на територію держави-агресора. Пожежі на НПЗ, дефіцит бензину, зупинка експорту та обмеження на заправках стали для Кремля проблемою, яку вже неможливо приховати пропагандистськими заявами.

    Путін усе ще намагається називати кризу «певними труднощами» та обіцяє швидке відновлення постачання. Однак необхідність імпортувати нафтопродукти, забороняти експорт і створювати спеціальну систему забезпечення Криму свідчить, що українська кампанія проти російської нафтової інфраструктури вже має відчутний стратегічний ефект.

  • «Кримський рубильник — off»: дрони Мадяра розтрощили енергоміст із Росією та пускову С-400

    «Кримський рубильник — off»: дрони Мадяра розтрощили енергоміст із Росією та пускову С-400

    Підрозділи Сил безпілотних систем Збройних сил України протягом 12–13 липня провели серію масштабних ударів по військовій та енергетичній інфраструктурі Росії на тимчасово окупованих територіях. Серед головних цілей опинилися стратегічний пункт перетоку електроенергії енергомосту «Кубань — Крим», електричні підстанції та російські комплекси протиповітряної оборони, зокрема пускова установка зенітного ракетного комплексу С-400 «Тріумф».

    Про результати операцій повідомив командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді з позивним Мадяр. Він назвав кампанію проти російської енергетики та ППО «Кримський рубильник off» і «ППОпадом», наголосивши, що українські підрозділи послідовно працюють над ослабленням військового потенціалу окупантів на півострові.

    За словами Бровді, протягом двох діб ударні дрони уразили загалом 11 енергетичних об’єктів різної потужності на окупованих територіях. До цього переліку ввійшли дев’ять електропідстанцій, пункт перетоку електроенергії енергомосту «Кубань — Крим» та газоперекачувальна станція.

    Окремо командувач СБС повідомив про ураження п’яти елементів російської системи протиповітряної оборони. Йдеться про пускову установку С-400 «Тріумф», зенітний ракетно-гарматний комплекс «Панцир-С1», зенітний ракетний комплекс «Тор-М2» та дві радіолокаційні станції «Небо-У».

    Водночас у самому окупованому Криму зафіксовано ураження чотирьох елементів ППО: пускової установки С-400 у районі Керчі, комплексу «Панцир-С1» поблизу села Осовини, а також двох РЛС «Небо-У» у Керчі та районі Мелек-Чесме. Комплекс «Тор-М2», за даними Мадяра, був уражений біля Валер’янівки на тимчасово окупованій території Донеччини.

    Однією з найважливіших цілей став стратегічний пункт прийому та перетоку електроенергії, яка надходить до Криму з території Росії через енергоміст «Кубань — Крим». За інформацією командування СБС, цей об’єкт був атакований удруге протягом 48 годин.

    Енергоміст має критичне значення для забезпечення окупованого півострова електроенергією з Краснодарського краю Росії. Водночас українська сторона підкреслює, що удари спрямовані насамперед на інфраструктуру, яка забезпечує діяльність російських військових угруповань, систем зв’язку, логістичних вузлів, об’єктів ППО та інших елементів окупаційної армії.

    У СБС також показали відео ураження енергомосту та низки інших цілей. На оприлюднених кадрах, за твердженням українського командування, зафіксовані влучання у військові та енергетичні об’єкти противника. Незалежно перевірити повний масштаб пошкоджень усіх заявлених цілей в умовах бойових дій наразі неможливо.

    Серед кримських енергооб’єктів, які потрапили під удари 12–13 липня, названо підстанцію 220 кВ «Комиш-Бурун» у Керчі, підстанції 110 кВ «Ковильне» та «Зимине», а також підстанцію 330 кВ «Зоря». Суспільне Крим із посиланням на Мадяра повідомляло, що ці об’єкти були атаковані разом із пунктом перетоку енергомосту.

    До операцій залучили кілька підрозділів Сил безпілотних систем. За інформацією Бровді, бойову роботу виконували 414-та окрема бригада безпілотних систем «Птахи Мадяра», 413-й окремий полк безпілотних систем «Рейд», 20-та окрема бригада безпілотних систем «К-2», група «Фенікс» та 1-й окремий центр СБС.

    Удари не обмежувалися лише Кримом. Під атаки потрапили електричні підстанції на тимчасово окупованих територіях Луганської, Донецької та Запорізької областей. Таким чином, операція охопила значну частину тилової інфраструктури російських військ — від енергетики та газопостачання до протиповітряної оборони.

    Паралельно Генеральний штаб ЗСУ повідомив, що в ніч проти 13 липня Сили оборони завдали ударів по радіолокаційній станції «Небо-У» та пусковій установці С-400 у районі Керчі. У Генштабі зазначили, що ступінь пошкодження та остаточні результати ураження уточнюються.

    Російський комплекс С-400 «Тріумф» є одним із ключових компонентів далекобійної протиповітряної оборони РФ. Він призначений для виявлення й ураження літаків, крилатих ракет та інших повітряних цілей. Знищення або пошкодження пускових установок, радарів і допоміжних елементів С-400 може створювати прогалини в системі ППО та полегшувати подальші удари по військових об’єктах.

    РЛС «Небо-У» використовується для далекого виявлення повітряних цілей і передачі даних іншим комплексам протиповітряної оборони. Саме тому одночасне ураження радіолокаційних станцій і пускових установок може свідчити про комплексний підхід Сил оборони: спочатку позбавити противника можливості своєчасно виявляти дрони, а потім завдавати ударів по енергетиці, логістиці та інших тилових об’єктах.

    Під час цих самих операцій українські військові атакували й морську логістику Росії в Азовському морі. Генштаб повідомив про ураження семи танкерів, п’яти суховантажних суден, двох буксирів та одного порома. За даними українського командування, частина цих суден використовувалася для перевезення нафти, нафтопродуктів, військових вантажів, техніки та матеріально-технічних засобів.

    Крім того, оператори 413-го полку «Рейд» оприлюднили відео ударів по трьох поромах, які перебували в акваторії Керченського порту та біля поромної переправи. Така серія атак свідчить про спробу одночасно послабити одразу кілька складових російського забезпечення Криму — енергопостачання, морську логістику та протиповітряну оборону.

    Нинішня хвиля ударів є продовженням масштабної кампанії СБС проти енергетичної інфраструктури окупованого півострова. На початку липня Бровді повідомляв про ураження десятків енерговузлів на півдні України. Лише протягом 1–5 липня, за його даними, дрони СБС атакували 37 енергетичних об’єктів, а за останні 48 годин того періоду — ще 16 підстанцій і трансформаторних вузлів.

    Зокрема, 3 липня українські дрони уразили газову компресорну станцію «Ключі» та вісім кримських електропідстанцій, серед яких «Білогірськ», «Саки», «Старий Крим» і «Західно-Кримська». У попередні дні під ударами також перебували підстанції «Озерненська», «Родникове», «Донузлав», «Феодосійська» та інші об’єкти.

    Мадяр заявляє, що кінцевою метою таких операцій є системне ослаблення російської військової присутності на півострові — через ураження енергетики, логістики, засобів зв’язку, паливної інфраструктури та ППО.

    «Ми встоїмо. Москва ляже. Крим відгодуємо та відбудуємо», — підсумував командувач Сил безпілотних систем.

    Україна неодноразово наголошувала, що Крим є її тимчасово окупованою територією, а російські військові об’єкти на півострові є законними цілями для Сил оборони. Остаточні масштаби руйнувань після ударів 12–13 липня наразі уточнюються.

  • Крим занурюється в темряву: Джанкой без світла вже тиждень

    Крим занурюється в темряву: Джанкой без світла вже тиждень

    На тимчасово окупованому Кримському півострові продовжується масштабна енергетична криза. Частина населених пунктів уже сьому добу залишається без стабільного електропостачання, а в окремих районах проблеми зі світлом супроводжуються дефіцитом пального та перебоями з водою. Найскладніша ситуація склалася у Джанкої та Джанкойському районі, де, за повідомленнями представників кримськотатарського народу, люди вже тиждень живуть практично без електрики.

    Про масштабні відключення повідомляють місцеві інформаційні ресурси, зокрема Telegram-канал «Крымский ветер». За їхніми даними, перебої охопили не лише Джанкой, а й Севастополь, низку інших населених пунктів окупованого Криму, а також частину тимчасово окупованих територій Херсонської та Запорізької областей.

    Російський ставленик у Севастополі Михайло Развожаєв заявив, що обмеження електропостачання пов’язані із перевантаженням енергомереж за межами міста. За його словами, відключення нібито були необхідні для запобігання масштабній аварії в енергосистемі. Він також повідомив, що лікарні та інші критично важливі об’єкти переведені на резервні джерела живлення. Водночас Развожаєв категорично заперечив інформацію про нібито вибух на Балаклавській теплоелектростанції, назвавши такі повідомлення неправдивими.

    Зовсім іншу картину описує голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. За його словами, Джанкой та Джанкойський район залишаються без нормального електропостачання вже сьому добу поспіль. Особливо складною є ситуація у сільській місцевості, де через відсутність електроенергії виникли серйозні проблеми із забезпеченням населення водою.

    Чубаров повідомив, що через дефіцит пального різко подорожчала привізна питна вода. Для багатьох мешканців вона стала фактично недоступною через високі ціни та проблеми з логістикою. Подібна ситуація, за його словами, спостерігається і в інших степових районах окупованого півострова, де інфраструктура особливо залежить від стабільної роботи електромереж.

    Енергетична криза на півострові розгортається на тлі серії українських ударів по військовій та енергетичній інфраструктурі окупованого Криму. 8 липня командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді («Мадяр») повідомив про ураження ключового вузла енергомоста «Кубань — Крим», через який здійснюється передача електроенергії з території Росії на окупований півострів. Крім цього, українські безпілотники атакували п’ять електричних підстанцій у Криму, а також інші військові об’єкти окупантів.

    За даними американського Інституту вивчення війни (ISW), удари були завдані по підстанціях у районах Нижньогірського, Зеленого Яру, Новотроїцького та інших населених пунктів. Саме після цих атак місцеві Telegram-канали почали повідомляти про масштабні перебої з електропостачанням у східній та північній частині Криму.

    Проблеми не обмежуються лише електроенергією. Російська окупаційна адміністрація вже офіційно визнає складну ситуацію із забезпеченням пального. Призначений Москвою керівник Криму Сергій Аксьонов раніше заявив, що паливна ситуація на півострові залишається «напруженою» і найближчим часом навряд чи покращиться. За його словами, в окремі дні бензин може взагалі бути відсутнім у вільному продажу.

    Експерти зазначають, що перебої зі світлом, пальним і водою взаємопов’язані. Через відсутність електроенергії зупиняються насосні станції, що забезпечують подачу води, а дефіцит пального ускладнює доставку генераторів, ремонтних бригад і привізної питної води. Це створює додаткові труднощі для цивільного населення.

    Останніми днями українські військові суттєво активізували кампанію ударів по логістичній та енергетичній інфраструктурі окупованого Криму. Окрім енергомоста «Кубань — Крим», під ударами опинилися підстанції, військові аеродроми, паливні склади, залізнична інфраструктура та танкери, які використовувалися для забезпечення окупаційного угруповання паливом.

    Попри заяви окупаційної влади про «тимчасові труднощі», масові відключення електроенергії тривають уже кілька днів поспіль. Місцеві жителі повідомляють про регулярні аварійні відключення, а в окремих районах світло так і не повернулося після початку масштабних перебоїв. Ситуація залишається нестабільною, а офіційні терміни повного відновлення електропостачання окупаційна адміністрація не називає.

  • 35 суден за 96 годин: Мадяр розкрив деталі операції

    35 суден за 96 годин: Мадяр розкрив деталі операції

    Сили безпілотних систем Збройних сил України провели одну з наймасштабніших морських операцій від початку повномасштабної війни. За останні чотири доби українські безпілотники уразили 35 російських суден, які використовувалися для перевезення пального, нафтопродуктів і військової логістики в Азовському морі та поблизу тимчасово окупованого Криму. Про результати операції повідомив командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді з позивним «Мадяр».

    За словами Бровді, лише в ніч на 9 липня українські оператори безпілотників уразили 45 військових цілей у глибокому тилу російських військ на території окупованого Криму та південних районів тимчасово окупованих територій України. Одночасно під удар потрапили ще 14 суден так званого «тіньового флоту» Росії в Азовському морі. У результаті загальна кількість уражених плавзасобів за останні 96 годин зросла до 35.

    Командувач СБС зазначив, що операція координувалася новоствореним Центром глибинного ураження Сил безпілотних систем. Саме цей підрозділ забезпечував синхронізацію ударів по морських і наземних цілях, використовуючи різні типи ударних безпілотників.

    За інформацією «Мадяра», серед цілей у ніч на 9 липня були не лише танкери. Українські дрони також уразили Сакську теплоелектроцентраль, три склади пально-мастильних матеріалів, дві бази матеріально-технічного забезпечення, станцію радіоелектронної боротьби «Житель», вузли зв’язку, паливозаправники та інші військові об’єкти окупаційних військ.

    Найбільший резонанс викликали саме удари по російському «тіньовому флоту». За словами командувача, усі атаковані танкери вже перебували під міжнародними санкціями та використовувалися Росією для обходу західних обмежень на експорт нафти й нафтопродуктів.

    Операція тривала безперервно протягом чотирьох діб. За оприлюдненою хронологією, 6 липня українські безпілотники уразили два танкери — «Капітан Бармін» та «Санар-3». Наступної ночі під удар потрапили ще десять суден, серед яких танкери «Венера-3», «Санар-1», «Санар-17», «Климена», «Теті», «Алексей Саврасов», «Пенелопа», «Іван Черемисінов», а також суховантаж і пором SKS One у Керчі.

    У ніч на 8 липня українські оператори дронів продовжили серію атак. Було уражено ще дев’ять суден, серед яких танкери «Ефросинья В», «Мария», «Санар-4», а також повторно атаковано «Санар-17» і «Климена». Крім того, під удар потрапили суховантажі «Донстар», «Владимир Ярыгин», «Феофан Шохирев» та «Евгения З». Загалом за перші три доби СБС підтвердили ураження 21 судна — 19 танкерів, одного суховантажа та одного порома.

    Наймасштабніша атака відбулася вже 9 липня. За словами Бровді, лише за одну ніч українські дрони уразили ще 14 суден. Серед них танкери «Челси-6», «Аура», «Сонар-1», «Илья Репин», «Венера-3», «Пенелопа», підсанкційний танкер під прапором Панами «Галиаскар Камал», буксир «Альфео» з баржею «Афродита», судно «Меркурий» та ще кілька плавзасобів, ідентифікація яких триває.

    У Силах безпілотних систем наголошують, що удари по морській логістиці є частиною ширшої кампанії зі зриву постачання пального до тимчасово окупованого Криму та російських військ на півдні України. За словами Бровді, більшість атакованих танкерів перевозили дизельне пальне та бензин із району Таганрога до кримських портів. Частина суден входила до так званого «тіньового флоту», який Росія використовує для обходу міжнародних санкцій.

    Операція відбувається паралельно з масштабними ударами по російській паливній інфраструктурі. Раніше 9 липня Президент Володимир Зеленський підтвердив ураження українськими силами нафтобаз у Тверській області та Ставропольському краї, резервного паливного сховища, нафтоперекачувальної станції в Уфі та нафтоналивного термінала в Ростовській області. За словами глави держави, це частина стратегії «далекобійних санкцій», спрямованої на зниження військово-економічного потенціалу Росії.

    Військові експерти зазначають, що систематичні удари по танкерах і паливній інфраструктурі мають одразу кілька цілей. По-перше, вони ускладнюють забезпечення російських військ пальним на окупованих територіях. По-друге, створюють додаткові проблеми для експорту російської нафти та роботи «тіньового флоту», який Кремль активно використовує після запровадження західних санкцій. По-третє, змушують Росію перекидати додаткові сили для захисту логістичних маршрутів, послаблюючи інші напрямки.

    Станом на 9 липня російська сторона офіційно не підтвердила заявлену кількість уражених суден. Водночас у мережі оприлюднюються відеозаписи ударів безпілотників, а незалежні OSINT-аналітики продовжують ідентифікувати окремі плавзасоби та оцінювати масштаби пошкоджень.

  • ЗСУ вдарили по двох підприємствах ВПК РФ на Брянщині та пошкодили військову логістику в Криму

    ЗСУ вдарили по двох підприємствах ВПК РФ на Брянщині та пошкодили військову логістику в Криму

    У ніч на 7 липня Сили оборони України завдали серії ударів по об’єктах військово-промислового комплексу та логістичної інфраструктури Росії. Під ураження потрапили два стратегічно важливі підприємства у Брянській області, нафтобаза аеродрому в Бєлгороді, два залізничні мости в тимчасово окупованому Криму та склади матеріально-технічного забезпечення російських військ на Донеччині.

    Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.

    Однією з головних цілей операції стало підприємство АТ «Группа Кремний ЕЛ» у Брянську. За інформацією Генштабу, це один із найбільших виробників мікроелектроніки в Росії, який випускає мікросхеми, силові напівпровідникові прилади та інші електронні компоненти для систем управління, зв’язку, радіоелектронної боротьби та сучасних зразків російського озброєння. Після удару оцінка масштабів пошкоджень триває.

    Ще одним об’єктом став Брянський хімічний завод у місті Сельцо. За даними українського командування, у районі підприємства зафіксували щонайменше чотири вибухи. Це підприємство виробляє порох, вибухові речовини та компоненти ракетного пального, які використовуються для виготовлення боєприпасів і ракет, що застосовуються Росією під час ударів по території України. Остаточні результати ураження наразі уточнюються.

    Крім підприємств військово-промислового комплексу, українські військові атакували нафтобазу аеродрому Бєлгород, яка використовується для забезпечення російської авіації паливом. Інформація щодо масштабів пошкоджень також перевіряється.

    Окремою ціллю стали два залізничні мости в районах населених пунктів Роздольне та Ічкі у тимчасово окупованому Криму. За інформацією Генштабу, ці транспортні об’єкти активно використовуються російською армією для перекидання особового складу, озброєння, боєприпасів та іншого військового забезпечення на південний напрямок фронту.

    Також українські підрозділи завдали ударів по складах матеріально-технічного забезпечення російських військ у районах Волновахи та Ясинуватої на тимчасово окупованій території Донецької області.

    У Генеральному штабі наголосили, що операція стала продовженням системної кампанії зі зниження можливостей російського військово-промислового комплексу та порушення логістичних маршрутів забезпечення окупаційних військ.

    Останніми днями українські Сили оборони вже здійснили низку результативних ударів по стратегічних об’єктах РФ. Зокрема, 6 липня було уражено Омський нафтопереробний завод — найбільший НПЗ Росії, де, за попередніми даними, пошкоджено установку первинної переробки нафти ЕЛОУ-АВТ-11 потужністю 8,4 млн тонн на рік. Тієї ж ночі українські військові також атакували два інші російські нафтопереробні заводи, пункт дислокації ракетної бригади та термінал перевалки нафтопродуктів у тимчасово окупованому Криму.

    У Генштабі зазначають, що результати нинішньої операції ще уточнюються, однак удари були спрямовані по об’єктах, які безпосередньо забезпечують виробництво озброєння, військову логістику та функціонування російської армії.

  • У Криму масштабні перебої з водою: без водопостачання залишилися дев’ять міст

    У Криму масштабні перебої з водою: без водопостачання залишилися дев’ять міст

    В окупованому Криму 7 липня розпочалися масштабні перебої з водопостачанням. Без централізованої подачі води або з істотними обмеженнями залишилися мешканці дев’яти міст та трьох районів півострова. Про це повідомило підконтрольне окупаційній владі підприємство «Вода Криму».

    За офіційною версією окупаційної адміністрації, причиною відключень стали аварійно-ремонтні роботи на об’єктах водопостачання. Водночас проблеми охопили значну частину півострова та збіглися з нещодавніми масштабними перебоями в електропостачанні.

    Під обмеження потрапили:

    • Сімферополь (частина міста);
    • Феодосія;
    • Саки;
    • Армянськ;
    • Яни Капу (колишній Красноперекопськ);
    • Керч;
    • Євпаторія;
    • Джанкой;
    • Білогірськ.

    Також перебої з водопостачанням торкнулися населених пунктів Білогірського, Джанкойського та Курманського районів.

    Напередодні окупаційна адміністрація міста Саки повідомляла, що місто залишилося без води через відсутність електропостачання. Одночасно супутникові знімки зафіксували пожежі в районі електропідстанції «Саки» та залізничної станції, що могло вплинути на роботу критичної інфраструктури.

    Проблеми з водопостачанням на півострові накопичуються вже кілька тижнів. Із 1 липня в низці населених пунктів південного Криму запровадили погодинні графіки подачі води. У Євпаторії питну воду частково доставляють автоцистернами.

    У селі Верхня Кутузівка Ялтинського району воду подають лише з 06:00 до 22:00, а в селі Лучисте окремі райони отримують водопостачання лише кілька годин увечері.

    Серед причин обмежень окупаційна влада називає перебої з електропостачанням, аварії на мережах та зниження запасів води у водосховищах.

    Ситуація загострилася після масштабного блекауту, який стався в окупованому Криму 6 липня. Крім того, останніми днями на півострові повідомляли про удари по об’єктах енергетичної та транспортної інфраструктури, що також могло вплинути на функціонування систем життєзабезпечення.

    Офіційних прогнозів щодо повного відновлення стабільного водопостачання окупаційна адміністрація наразі не оприлюднила.

  • “Ультиматумів не приймемо”: Буданов розповів про війну, переговори, Польщу, Трампа і стосунки із Зеленським

    “Ультиматумів не приймемо”: Буданов розповів про війну, переговори, Польщу, Трампа і стосунки із Зеленським

    Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Україна не погодиться на жодні територіальні поступки Росії та не прийматиме ультиматуми ні від агресора, ні від партнерів. Водночас він не виключає, що активна фаза війни може завершитися вже цього року, однак перед поверненням до переговорного процесу, за його словами, ескалація ще може наростати.

    Про це Буданов розповів в інтерв’ю РБК-Україна, де говорив про свої відносини з президентом Володимиром Зеленським, зміну балансу в Офісі президента після Андрія Єрмака, ситуацію на фронті, удари по російській логістиці, Крим, Дональда Трампа, Польщу, Білорусь і можливі сценарії завершення війни.

    Однією з ключових тем інтерв’ю стала можливість завершення активної фази війни у 2026 році. Буданов визнав, що такий шанс існує, хоча нині ситуація перейшла у фазу загострення. За його словами, навесні переговорний процес мав “дуже гарний темп”, однак зараз сторони фактично увійшли в етап ескалації. Він пояснив, що для виходу з ескалації часто потрібне її максимальне наростання, після чого може початися деескалація і повернення до діалогу.

    Водночас керівник ОП наголосив: будь-які територіальні компроміси для України неможливі. Він прямо відкинув сценарії, за якими Україна могла б погодитися на визнання втрати Криму, Донеччини, Луганщини чи окупованих частин Херсонської та Запорізької областей. Саме такий набір вимог, за словами Буданова, Москва вкладає у поняття “дух Анкоріджа” — російську інтерпретацію домовленостей після контактів на Алясці. Для Києва така логіка є неприйнятною.

    Буданов зазначив, що завершення війни залежатиме одночасно і від поля бою, і від дипломатичних кабінетів. За його словами, ці дві площини не можуть існувати окремо, якщо тільки одна з держав не припиняє існування. Саме тому Україна, з одного боку, працює над стабілізацією фронту, а з іншого — продовжує дипломатичну роботу із США, Європою та іншими партнерами.

    Окремо він зупинився на українських ударах по російській логістиці та військовій інфраструктурі. За словами Буданова, нинішній прорив у кількості уражених цілей став можливим завдяки зростанню власного виробництва та розвитку технологій. Він наголосив, що Україна давно намагалася знижувати рівень функціонування російської логістики, однак саме зараз це стало робити простіше й ефективніше.

    У контексті Криму Буданов пояснив, що ключове завдання України — обрізати південну логістику Росії. Через тимчасово окупований півострів, за його словами, йде серйозне забезпечення російського угруповання “Днєпр”. Він звернувся до українців, які залишаються в Криму і чекають повернення України, із закликом із розумінням ставитися до складнощів, пов’язаних з ударами по окупаційній інфраструктурі, перебоями з пальним, світлом і водою.

    “Усі ці незручності — заради великої мети, а велика мета — це повернення додому”, — пояснив Буданов.

    Ще одна резонансна частина інтерв’ю стосувалася Польщі. Буданов заявив, що до 11 липня, річниці Волинської трагедії, Варшава може підготувати низку “незрілих ескалаційних кроків”. Він прогнозує, що пік напруги у відносинах із Польщею ще попереду. Водночас керівник ОП наголосив, що Україна не сприйматиме жодних ультиматумів від партнерів.

    “Останній, хто намагався поставити нам ультиматум, — це Російська Федерація. Без образ до Польщі, але вона трошки потужніша, ніж Польща. І ми його все одно не прийняли”, — сказав Буданов.

    Він додав, що Київ не збирається мовчки реагувати на недружні кроки, однак сподівається, що ситуація зрештою піде до деескалації, а не до катастрофічного сценарію.

    У розмові також ішлося про Дональда Трампа. Буданов заявив, що для України важливо не втратити підтримку президента США. На його думку, Трамп поважає переможців, тому Україна має демонструвати не лише намір, а реальні результати. Він підкреслив, що підтримка США потрібна Києву не як символ, а як конкретні рішення та практична допомога.

    Щодо Росії Буданов заявив, що нинішній план Кремля — “рухатись далі”. За його словами, у Москві поки не бачать серйозних підстав для зміни стратегічної позиції. Водночас змусити Путіна припинити війну може лише скоординована робота України, США та Європи. Китай, за словами Буданова, також має значення, однак Пекін керується власними інтересами.

    Буданов також не виключає, що Росія може провести нову мобілізацію, якщо вважатиме це необхідним. За його словами, технічно Москва здатна повторити масштаб часткової мобілізації 2022 року, коли було мобілізовано близько 450 тисяч людей. Поки Кремль цього не хоче, але за відсутності інших варіантів може піти на такий крок.

    Окремий блок інтерв’ю стосувався Білорусі. Буданов заявив, що Лукашенко, схоже, почув українські попередження, і зараз Київ не бачить безпосередньої загрози нового наступу з білоруського напрямку. При цьому він наголосив, що Україні невигідно отримувати ще одного ворога і ще одну зону бойових дій.

    Щодо роботи в Офісі президента Буданов підтвердив, що період “притирки” із Володимиром Зеленським уже пройшов. Він визнав, що його стиль управління відрізняється від стилю Андрія Єрмака, однак підкреслив, що як військова людина сприймає президента як свого керівника і не має з цим проблем.

    Інтерв’ю Буданова стало не лише набором заяв про війну, а й політичним сигналом одразу в кількох напрямках. Для Росії — що Україна не погодиться на територіальні поступки. Для Польщі — що тиск ультиматумами не спрацює. Для США — що Київ розуміє важливість демонстрації реальних результатів. А для українського суспільства — що попереду може бути складний період ескалації, але шанс на завершення активної фази війни у 2026 році, за словами Буданова, все ще існує.

  • Окупований Крим без нічного освітлення: ISW оцінив наслідки ударів по енергетиці

    Окупований Крим без нічного освітлення: ISW оцінив наслідки ударів по енергетиці

    Систематичні удари Сил оборони України по енергетичній інфраструктурі тимчасово окупованого Криму призвели до того, що півострів практично втратив зовнішнє освітлення у нічний час. Таких висновків дійшли аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW), які проаналізували наслідки української кампанії із завдання ударів по військових, логістичних та енергетичних об’єктах Росії на окупованій території.

    У своєму звіті експерти ISW зазначають, що протягом останнього року Україна послідовно нарощувала удари по критично важливих об’єктах енергетичної інфраструктури Криму. На думку аналітиків, така стратегія вже дала помітний результат, адже більша частина півострова майже повністю залишилася без зовнішнього освітлення у темну пору доби. Це свідчить про суттєве погіршення роботи енергетичної системи окупованого регіону та ускладнення функціонування окремих об’єктів інфраструктури.

    В ISW наголошують, що кампанія України не обмежується лише енергетичними цілями. Паралельно українські військові продовжують завдавати ударів по військовій та логістичній інфраструктурі російських окупаційних військ, прагнучи знизити їхні можливості щодо забезпечення, перекидання сил і ведення бойових дій. Аналітики вважають, що комплексний характер цих операцій дозволяє поступово послаблювати російське військове угруповання на півострові.

    Одним із найбільш масштабних епізодів останніх днів стали удари, про які повідомив командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді. За його словами, 3 липня українські військові успішно уразили одразу низку ключових енергетичних об’єктів на території окупованого Криму. Серед них підстанції “Тарханкут”, “Випасне”, “Білогірськ”, “Саки”, “Таврія”, “Миколаївка”, “Старий Крим” і “Західно-Кримська”, а також газокомпресорна станція “Ключі”. Саме ці об’єкти відіграють важливу роль у забезпеченні електро- та газопостачання різних районів півострова.

    Додатковим підтвердженням того, що на зазначених об’єктах сталися ураження, стали дані американської системи моніторингу пожеж NASA FIRMS. Система зафіксувала теплові аномалії в районах розташування підстанцій і газокомпресорної станції, що може свідчити про виникнення пожеж або інших наслідків після українських атак. Подібні супутникові дані вже неодноразово використовувалися незалежними аналітиками для підтвердження ударів по військовій та енергетичній інфраструктурі на окупованих територіях.

    Крім атак на енергетичні об’єкти, українські військові продовжують системно уражати інші стратегічно важливі цілі. За даними Генерального штабу Збройних сил України, останнім часом під удари потрапили залізничний міст через Червоногвардійський канал, станція радіоелектронної боротьби поблизу Артемівки, а також підрозділ радіоелектронної розвідки в окупованому Севастополі. Такі об’єкти мають важливе значення для логістики, зв’язку та функціонування російських військ, тому їх ураження може негативно впливати на ефективність роботи окупаційного угруповання.

    Окрему увагу аналітики приділили атакам на російські військові аеродроми, які залишаються одними з ключових елементів військової інфраструктури РФ у Криму. За інформацією Служби безпеки України, українські сили повторно атакували військовий аеродром “Саки”. За попередніми даними, внаслідок удару було пошкоджено сім літаків і сім ангарів, де базувалися винищувачі Су-30СМ, Су-30 та фронтові бомбардувальники Су-24. Саме ці літаки Росія регулярно використовує для нанесення ударів по території України, тому їхнє пошкодження або знищення має важливе військове значення.

    Крім цього, українські військові уразили аеродром “Гвардійське”, де були пошкоджені два ангари для зберігання ударних безпілотників типу “Шахед”, які Росія активно використовує під час масованих атак на українські міста та об’єкти критичної інфраструктури. Опубліковані 3 липня супутникові фотографії підтвердили пошкодження цих споруд, що також відзначили аналітики ISW.

    На думку експертів американського Інституту вивчення війни, вся сукупність останніх українських операцій свідчить про реалізацію довгострокової стратегії із системного послаблення російської військової присутності в окупованому Криму. Йдеться не лише про знищення окремих військових об’єктів, а й про поступове руйнування інфраструктури, яка забезпечує функціонування російського угруповання, включаючи енергетичні мережі, логістичні маршрути, засоби протиповітряної оборони, системи радіоелектронної боротьби та авіаційні бази.

    Аналітики вважають, що комплексні удари по енергетичних об’єктах, аеродромах, мостах, підстанціях і військових базах створюють для російських військ дедалі більше проблем із забезпеченням, управлінням та веденням бойових дій. Одним із найбільш помітних наслідків цієї кампанії стало майже повне зникнення зовнішнього освітлення в нічний час на більшій частині окупованого Криму, що, за оцінкою ISW, є одним із показників успішності українських ударів по енергетичній інфраструктурі півострова.