Gorchitsa.info

Позначка: Китай

  • Трамп готує новий тарифний удар: під мита можуть потрапити близько 60 країн

    Трамп готує новий тарифний удар: під мита можуть потрапити близько 60 країн

    Адміністрація президента США Дональда Трампа завершує підготовку нового масштабного пакета імпортних мит, який може торкнутися близько 60 країн і територій. За даними Financial Times, рішення можуть оголосити вже цього тижня, оскільки чинний базовий тариф у 10% припиняє дію найближчими днями.

    За інформацією видання, Білий дім розглядає запровадження нових ставок на рівні від 10% до 12,5%. Остаточний розмір тарифів залежатиме від конкретної країни, а також від результатів поточних торговельних переговорів із Вашингтоном.

    Новий пакет стане черговим етапом торговельної політики Дональда Трампа після того, як Верховний суд США на початку року обмежив можливість використовувати надзвичайні повноваження для запровадження широких мит. У відповідь адміністрація почала шукати інші юридичні механізми, які дозволять зберегти або навіть розширити тарифний тиск на торговельних партнерів.

    Одним із таких механізмів є розслідування за розділом 301 Закону США про торгівлю 1974 року. Саме його адміністрація використовує як потенційну правову основу для введення нових обмежень. Офіційно йдеться про перевірки щодо використання примусової праці у виробничих ланцюгах, а також про розслідування стосовно надлишкових виробничих потужностей і недобросовісних торговельних практик окремих держав.

    Серед країн та економічних об’єднань, яких можуть торкнутися нові тарифи, Financial Times називає Європейський Союз, Китай, Індію, Японію, Південну Корею, Тайвань, В’єтнам, Мексику, Бангладеш, Сінгапур, Швейцарію, Норвегію, Індонезію, Малайзію, Камбоджу та Таїланд. Загалом потенційний перелік охоплює приблизно 60 торговельних партнерів США.

    Водночас усередині адміністрації Трампа немає повної єдності щодо нового етапу тарифної політики. За даними Financial Times, частина радників закликає президента не поспішати із запровадженням додаткових мит. Вони попереджають, що різке посилення торговельних бар’єрів може негативно вплинути на економіку США, ускладнити відносини з ключовими союзниками та створити політичні ризики напередодні проміжних виборів до Конгресу.

    Після завершення кількох урядових перевірок, пов’язаних із постачанням критично важливої сировини, авіаційних комплектуючих та інших стратегічних товарів, окремі чиновники рекомендували Білому дому активніше використовувати переговори з партнерами, а не нові торговельні обмеження. Проте остаточне рішення, за інформацією джерел FT, ще не ухвалене.

    Попри це, адміністрація продовжує одночасно проводити кілька інших торговельних розслідувань. Якщо вони завершаться висновками про порушення американського законодавства або шкоду для економіки США, Білий дім зможе отримати юридичні підстави для ще вищих тарифів у майбутньому.

    Нова ініціатива з’явилася на тлі вже розпочатого посилення американської торговельної політики. Напередодні Дональд Трамп оголосив про введення 50-відсоткових мит на широкий перелік канадських товарів, звинувативши Канаду у дискримінації американської продукції, зокрема автомобілів, алкогольних напоїв і молочної продукції. Нові тарифи мають набути чинності через 30 днів.

    Раніше адміністрація також запровадила 25-відсоткові мита на окремі товари з Бразилії. Ці рішення демонструють, що Білий дім і надалі розглядає тарифи як один із головних інструментів економічної та зовнішньоторговельної політики.

    Економісти зазначають, що нова хвиля мит може мати наслідки не лише для експортерів, а й для самих Сполучених Штатів. Імпортні тарифи зазвичай підвищують собівартість товарів, що може позначитися на цінах для американських споживачів і виробників, які використовують імпортні комплектуючі. Саме через ці ризики частина радників президента виступає за більш обережний підхід до нових обмежень.

    Якщо рішення буде ухвалене, воно стане одним із наймасштабніших переглядів американської тарифної політики за останній час. Остаточний перелік країн, конкретні ставки та дата набуття чинності новими митами наразі офіційно не оприлюднені. Білий дім також поки не повідомляв, чи можливі винятки для окремих держав, які ведуть переговори зі США щодо нових торговельних угод.

    Адміністрація Дональда Трампа продовжує курс на посилення торговельного захисту американського ринку. Водночас остаточне рішення щодо нового пакета мит ще перебуває на стадії внутрішніх консультацій, а його масштаб і вплив на світову торгівлю залежатимуть від подальших переговорів із десятками країн, які можуть потрапити під нові американські тарифи.

  • Червона кнопка — міф? Як насправді запускають ядерну війну

    Червона кнопка — міф? Як насправді запускають ядерну війну

    У масовій культурі вже десятиліттями існує образ так званої «червоної кнопки», натискання якої нібито миттєво запускає глобальну ядерну війну. Саме так її показують у фільмах, серіалах і комп’ютерних іграх. Насправді ж механізм застосування ядерної зброї значно складніший і передбачає багаторівневу систему підтвердження, перевірки наказів та захисту від випадкового або несанкціонованого запуску. На тлі найвищого за останні десятиліття рівня міжнародної напруженості інтерес до того, як функціонує ядерне командування, лише зростає.

    Найпоширеніший міф полягає у тому, що президент ядерної держави може натиснути одну кнопку і миттєво випустити ракети. Насправді ж так звана «ядерна валізка» або, як її називають у США, Nuclear Football, не містить кнопки запуску. Це мобільний командний комплекс, який забезпечує главі держави постійний доступ до захищених каналів зв’язку, планів реагування, процедур підтвердження особи та сценаріїв ухвалення рішень навіть у разі перебування далеко від командних центрів.

    У США поруч із президентом постійно перебуває військовий офіцер із спеціальною валізкою. Усередині містяться засоби захищеного зв’язку, перелік можливих сценаріїв реагування та інструкції для надзвичайних ситуацій. Перед тим як будь-який наказ буде передано військовому командуванню, президент повинен пройти процедуру автентифікації за допомогою спеціальної картки з кодами. Лише після цього інформація надходить до стратегічного командування, яке також проводить власну перевірку отриманих кодів і законності наказу. Лише після проходження кількох рівнів підтвердження може розпочатися процедура запуску.

    Подібні системи існують і в інших ядерних державах, хоча їхня структура залишається державною таємницею. У Росії використовується система «Чегет», яка також є лише елементом значно складнішої системи управління стратегічними силами. У Китаї остаточне рішення проходить через Центральну військову раду, тоді як Франція та Велика Британія мають власні механізми політичного та військового контролю за використанням стратегічних сил.

    Фахівці наголошують, що сучасна система побудована таким чином, аби максимально виключити випадковий запуск. В історії вже були ситуації, коли через технічні несправності або хибні сигнали виникала загроза помилкового застосування ядерної зброї, однак багаторівнева перевірка дозволяла уникнути катастрофи. Саме тому міф про одну кнопку не відповідає дійсності.

    Ще одним важливим елементом залишається принцип ядерного стримування. Його суть полягає у тому, що будь-яке застосування ядерної зброї майже гарантовано викличе відповідь іншої сторони. Саме взаємна загроза масштабного знищення вже понад 80 років залишається одним із головних факторів, які не дозволили повторити використання ядерної зброї після бомбардувань Хіросіми та Нагасакі у 1945 році.

    Експерти з міжнародної безпеки зазначають, що навіть тактичний ядерний удар може швидко перерости у повномасштабний конфлікт. Через це всі ядерні держави будують свої доктрини навколо стримування, а не безпосереднього застосування такої зброї. Саме взаємний страх масштабної відповіді багато років залишається ключовим фактором глобальної стабільності.

    За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), на початок 2025 року дев’ять держав володіли приблизно 12 241 ядерною боєголовкою. Близько 9 614 із них перебували у військових запасах для потенційного застосування, майже 3 912 були розгорнуті на ракетах і літаках, а приблизно 2 100 залишалися у стані високої бойової готовності, переважно у США та Росії.

    Найбільшими ядерними арсеналами продовжують володіти Росія та США, однак особливу увагу аналітики звертають на Китай. Пекін нарощує свій потенціал найшвидшими темпами серед усіх ядерних держав. Водночас модернізацію своїх сил продовжують Франція, Велика Британія, Індія, Пакистан, Ізраїль та Північна Корея. Практично всі країни, які мають ядерну зброю, нині інвестують у створення нових носіїв, систем управління та оновлення існуючих арсеналів.

    Аналітики SIPRI попереджають, що світ поступово входить у нову гонку ядерних озброєнь. Після десятиліть скорочення запасів нині спостерігається протилежна тенденція — держави модернізують свої сили, збільшують інвестиції в стратегічне озброєння та активніше розробляють нові технології. До традиційних факторів ризику додаються розвиток штучного інтелекту, кіберзагрози, космічні технології та сучасні системи протиракетної оборони, які можуть впливати на баланс стримування.

    Попри постійні політичні заяви та ядерну риторику окремих держав, механізм застосування стратегічної зброї залишається одним із найбільш захищених і контрольованих у світі. Саме багаторівневі процедури підтвердження, жорсткий військовий контроль та усвідомлення наслідків глобальної ескалації досі залишаються головними запобіжниками від ядерної катастрофи. І хоча міф про «червону кнопку» продовжує жити у популярній культурі, у реальному світі рішення про застосування ядерної зброї є значно складнішим, ніж просте натискання однієї кнопки.

  • Китай і Росія проведуть масштабні військово-морські навчання

    Китай і Росія проведуть масштабні військово-морські навчання

    Росія та Китай продовжують поглиблювати військове партнерство. Уже в липні військово-морські сили двох держав проведуть масштабні спільні навчання “Морська взаємодія-2026” в акваторії Жовтого моря, а після завершення маневрів бойові кораблі вирушать на спільне патрулювання Тихого океану. Нові навчання стануть черговою демонстрацією зростаючої взаємодії між Москвою та Пекіном, яка останніми роками охоплює не лише економічну й політичну сфери, а й дедалі активніше розвивається у військовому напрямку.

    Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони Китаю.

    У китайському оборонному відомстві заявили, що спільні навчання проходитимуть у липні в акваторії Жовтого моря та повітряному просторі поблизу міста Циндао, яке є одним із головних центрів китайських військово-морських сил. Саме тут базується Північний флот ВМС Народно-визвольної армії Китаю, а також розташовані важливі військові порти, навчальні центри та суднобудівні підприємства.

    Під час навчань екіпажі військових кораблів двох країн відпрацьовуватимуть спільні дії в морі, взаємодію між флотами, координацію під час виконання бойових завдань, а також різні сценарії реагування на сучасні загрози безпеці. Традиційно до таких маневрів можуть залучатися надводні бойові кораблі, підводні човни, морська авіація, вертольоти, сили морської піхоти та підрозділи спеціального призначення, хоча цього разу китайська сторона поки що не розкрила деталей щодо складу угруповання.

    Після завершення навчань російські та китайські кораблі продовжать взаємодію вже за межами Жовтого моря. Як повідомили у Міноборони Китаю, військово-морські сили двох держав здійснять спільне патрулювання Тихого океану. Такі місії вже стали регулярною практикою співробітництва між Москвою та Пекіном і останніми роками дедалі частіше проходять поблизу стратегічно важливих районів, які перебувають у центрі уваги США та їхніх союзників.

    У китайському військовому відомстві наголосили, що навчання “Морська взаємодія-2026” проводяться відповідно до щорічного плану співробітництва між збройними силами двох країн. У Пекіні стверджують, що головною метою маневрів є зміцнення взаємної довіри, підвищення рівня оперативної сумісності військово-морських сил, вдосконалення навичок спільного реагування на сучасні виклики у сфері безпеки та сприяння підтриманню миру й стабільності в регіоні.

    Водночас у Міноборони Китаю не уточнили точні дати проведення навчань, кількість військовослужбовців, які братимуть участь у маневрах, а також перелік кораблів, авіації чи іншої військової техніки, залученої до операції. Також не повідомляється, якими саме маршрутами проходитиме подальше спільне патрулювання у Тихому океані.

    Оголошення про проведення нових спільних навчань пролунало на тлі дедалі тіснішого військового зближення Москви та Пекіна. Попри те, що Китай офіційно заявляє про нейтральну позицію щодо війни Росії проти України, західні країни неодноразово висловлювали занепокоєння масштабами співпраці між двома державами.

    Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Китай суттєво збільшив товарообіг із Росією, став одним із головних покупців російських енергоносіїв та значно розширив економічні контакти з Москвою. Паралельно продовжилося і військове співробітництво, яке включає регулярні спільні навчання, морські патрулювання, авіаційні місії та обмін досвідом між військовими.

    За останні кілька років російські та китайські військові неодноразово проводили спільні навчання у Японському морі, Східнокитайському морі, Жовтому морі, а також здійснювали спільні патрулювання у західній частині Тихого океану. Крім того, стратегічні бомбардувальники двох держав регулярно виконують спільні польоти поблизу повітряного простору Японії, Південної Кореї та Тайваню, що викликає занепокоєння у країнах регіону.

    Особливу увагу міжнародної спільноти привертають повідомлення про можливу військову взаємодію Росії та Китаю, пов’язану безпосередньо з війною в Україні. Раніше низка західних засобів масової інформації повідомляла, що представники армій двох держав проводили закриті консультації та навчання, під час яких аналізували бойовий досвід, отриманий російськими військами в Україні. За інформацією журналістів, участь у цих заходах брали високопоставлені офіцери та генерали обох країн.

    Додатковий резонанс викликало розслідування агентства Reuters, яке повідомило, що наприкінці 2025 року Китай нібито організував підготовку близько 200 російських військовослужбовців на своїй території. За даними журналістів, після завершення навчання частина військових повернулася до Росії та була направлена на фронт для участі у війні проти України.

    Згодом представники Європейського Союзу та НАТО заявили, що володіють інформацією, яка підтверджує проведення такої підготовки. У Брюсселі наголосили, що будь-яке сприяння російській військовій машині, незалежно від його форми, викликає серйозне занепокоєння та може мати наслідки для відносин із Китаєм.

    Однак як Москва, так і Пекін категорично заперечують ці повідомлення. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков назвав інформацію про таємну підготовку російських військових у Китаї вигадкою та заявив, що жодних подібних програм між країнами не існує.

    Схожу позицію займає й китайська влада. Міністерство закордонних справ Китаю неодноразово заявляло, що інформація про підготовку російських військовослужбовців не відповідає дійсності. У Пекіні стверджують, що подібні повідомлення є елементом інформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію Китаю та спробу покласти на нього частину відповідальності за війну Росії проти України.

    Попри офіційні заперечення, міжнародні експерти зазначають, що рівень військової взаємодії між Москвою та Пекіном продовжує зростати. Спільні навчання, патрулювання, військові консультації та регулярні контакти між командуванням двох країн свідчать про поступове зміцнення стратегічного партнерства, яке дедалі уважніше відстежують США, НАТО, Японія, Південна Корея та інші держави Індо-Тихоокеанського регіону.

    Оголошення про проведення навчань “Морська взаємодія-2026” стало ще одним підтвердженням того, що Росія та Китай продовжують демонструвати готовність до тісної військової співпраці, попри критику з боку Заходу та зростання геополітичної напруженості у світі.

  • Берлін викликав китайського посла через підготовку російських військових

    Берлін викликав китайського посла через підготовку російських військових

    Німеччина офіційно підтвердила, що запросила посла Китаю на термінову дипломатичну розмову після появи інформації про можливе навчання російських військовослужбовців на території КНР. У Берліні наголосили, що отримані повідомлення викликають серйозне занепокоєння, адже можуть свідчити про глибшу військову взаємодію між Москвою та Пекіном на тлі повномасштабної війни Росії проти України. Попри те, що офіційний Пекін категорично відкидає подібні звинувачення, дипломатичний крок Німеччини демонструє, що європейські країни дедалі уважніше стежать за будь-якими ознаками підтримки Кремля з боку Китаю.

    Про це повідомляє Reuters.

    Речник Міністерства закордонних справ Німеччини підтвердив, що китайського посла запросили на термінову зустріч у четвер після появи повідомлень про те, що наприкінці минулого року китайські військові проводили підготовку російських солдатів на території Китаю. За його словами, цей крок є чітким дипломатичним сигналом незгоди та занепокоєння Берліна, однак формально не є офіційним викликом посла, який використовується лише у виняткових випадках міжнародної практики.

    Як пояснили у німецькому зовнішньополітичному відомстві, запрошення посла на термінову розмову є одним із найжорсткіших дипломатичних інструментів, який використовується для донесення офіційної позиції держави та вимоги надати пояснення щодо дій іншої країни. Таким чином Берлін дав зрозуміти, що сприймає інформацію про можливе військове співробітництво між Китаєм і Росією як питання, що безпосередньо впливає на європейську безпеку.

    Першими про дипломатичний демарш повідомили німецькі засоби масової інформації, посилаючись на власні джерела у федеральному уряді. Незабаром ці дані офіційно підтвердили у Міністерстві закордонних справ Німеччини.

    Водночас посольство Китаю не надало офіційної відповіді на запит журналістів щодо зустрічі з представниками німецького уряду. Раніше китайська сторона вже коментувала аналогічні повідомлення, назвавши їх безпідставними та такими, що не відповідають дійсності. Пекін продовжує наполягати на тому, що не бере участі у війні Росії проти України та не здійснює військової підтримки жодної зі сторін конфлікту.

    Причиною дипломатичного звернення стали дані про те, що наприкінці минулого року китайські збройні сили нібито організували спеціальну програму підготовки для приблизно 200 російських військовослужбовців. За інформацією журналістів, навчання проходили у закритому форматі на території Китаю, а після їх завершення частина військових повернулася до Росії та була направлена на фронт для участі у бойових діях проти України.

    Особливого значення цій інформації надало те, що її підтвердили європейські спецслужби. За словами співрозмовника у структурах Європейського Союзу, який спілкувався із журналістами на умовах анонімності, розвідувальні служби ЄС володіють інформацією, яка підтверджує факт проведення таких навчань. Хоча подробиці отриманих розвідувальних матеріалів не розголошуються, сам факт підтвердження з боку спецслужб значно посилив занепокоєння європейських урядів.

    На тлі війни Росії проти України будь-які повідомлення про військову співпрацю між Москвою та Пекіном викликають особливу увагу західних союзників. Китай формально декларує нейтралітет, закликає до мирного врегулювання конфлікту та запевняє, що не постачає зброю жодній зі сторін. Проте країни Заходу дедалі частіше наголошують, що Пекін фактично допомагає російській економіці витримувати санкційний тиск, а також постачає продукцію подвійного призначення, електронні компоненти, промислове обладнання та інші товари, які можуть використовуватися російським оборонно-промисловим комплексом.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну відносини між Москвою та Пекіном суттєво зміцнилися. Лідери двох держав неодноразово заявляли про “безмежне партнерство”, активно розвивають економічну співпрацю, збільшують товарообіг та проводять спільні військово-морські й повітряні навчання. Саме тому будь-які повідомлення про можливу безпосередню підготовку російських військових китайськими інструкторами розглядаються західними столицями як потенційний якісно новий рівень взаємодії між двома країнами.

    Берлін останніми роками дедалі жорсткіше оцінює роль Китаю у міжнародній політиці. Якщо раніше Німеччина розглядала КНР переважно як одного з ключових торговельних партнерів, то нині офіційний курс зміщується у бік посилення контролю над співпрацею з Пекіном у питаннях безпеки, технологій та критичної інфраструктури. Одночасно німецька влада залишається одним із найбільших європейських партнерів України, надаючи Києву масштабну військову, фінансову та гуманітарну допомогу.

    На цьому тлі інформація про можливу підготовку російських військових у Китаї сприймається в Берліні як питання не лише двосторонніх німецько-китайських відносин, а й безпеки всієї Європи. Запрошення китайського посла на термінову розмову стало демонстрацією того, що Німеччина очікує від Пекіна чітких пояснень щодо повідомлень про співпрацю з російською армією.

    Якщо наведені факти отримають додаткове офіційне підтвердження, це може ще більше ускладнити відносини між Європейським Союзом та Китаєм, посилити дипломатичний тиск на Пекін і стати підставою для нових дискусій щодо обмежувальних заходів стосовно компаній або структур, які можуть бути причетними до підтримки російської військової машини.

  • Тайвань готується до великої війни: влада змоделювала комплексну атаку Китаю

    Тайвань готується до великої війни: влада змоделювала комплексну атаку Китаю

    Влада Тайваню провела масштабні навчання з громадянської стійкості, під час яких було змодельовано один із найнебезпечніших сценаріїв розвитку подій — комплексну атаку Китаю, що включає морську блокаду, масовані кібератаки, удари по критичній інфраструктурі, інформаційну війну, масштабний землетрус та повномасштабне військове вторгнення. Навчання стали частиною нової стратегії підготовки острова до можливого конфлікту з Пекіном на тлі безперервного зростання військового тиску з боку КНР.

    Про це повідомляє Reuters.

    Масштабні тренування організували за ініціативою адміністрації президента Тайваню Лая Цзін-де, який після вступу на посаду неодноразово наголошував на необхідності зміцнення обороноздатності країни та підготовки суспільства до будь-яких кризових ситуацій. Якщо раніше основний акцент робився переважно на модернізації армії та закупівлі сучасного озброєння, то тепер тайванська влада дедалі більше уваги приділяє готовності цивільних структур, місцевої влади та служб екстреного реагування діяти в умовах війни.

    На відміну від попередніх навчань, які нерідко критикували за надмірну формальність і відірваність від реальності, цього разу організатори поставили за мету максимально наблизити сценарій до сучасних умов ведення війни. В основу маневрів поклали модель так званої гібридної операції, коли військовий наступ супроводжується економічним тиском, інформаційними атаками, кібердиверсіями та спробами дестабілізувати ситуацію всередині країни.

    За легендою навчань, Китай розпочинає комплексну кампанію проти Тайваню із встановлення повної морської блокади острова. Передбачалося, що військово-морські сили КНР перекривають основні судноплавні маршрути, фактично ізолюючи Тайвань від міжнародних поставок продовольства, енергоносіїв, медикаментів і стратегічної сировини.

    Одночасно із блокадою сценарій передбачав виникнення потужного землетрусу, який китайська сторона нібито використовує для посилення хаосу та створення максимально сприятливих умов для подальшої операції. На тлі природної катастрофи умовний противник розпочинає серію ударів по критично важливій інфраструктурі, виводить із ладу об’єкти енергетики, транспортні вузли, центри зв’язку та державні інформаційні системи.

    Паралельно моделювалися масові кібератаки на державні органи, банківську систему, телекомунікаційні мережі та цифрову інфраструктуру. За сценарієм навчань, атаки мали паралізувати роботу державних установ, ускладнити координацію між органами влади та посіяти паніку серед населення.

    Крім кібероперацій, Китай, згідно з легендою, перехоплює телевізійне мовлення, поширює масштабні кампанії з дезінформації та психологічного впливу, намагаючись деморалізувати населення та послабити довіру до уряду. Через інформаційні атаки серед громадян починається паніка, люди масово знімають гроші з банківських рахунків, виникають перебої у роботі фінансової системи та спалахують громадські заворушення.

    Лише після цього, згідно зі сценарієм, Китай переходить до завершальної фази операції та розпочинає повномасштабне військове вторгнення.

    Таким чином організатори навчань прагнули відпрацювати не лише класичний сценарій війни, а комплексну кризу, коли одночасно поєднуються військові дії, природні катастрофи, інформаційна війна, кібертероризм, економічний тиск та гуманітарні виклики.

    У навчаннях взяли участь понад 370 представників центральних органів влади, місцевих адміністрацій, військового командування, поліції, рятувальних служб, медичних установ та інших державних структур. Маневри проходили у повіті Наньтоу, розташованому в центральній частині острова.

    Під час тренувань відпрацьовували евакуацію населення із зон підвищеної небезпеки, розгортання тимчасових центрів допомоги, забезпечення безперервної роботи лікарень, координацію між органами влади, ліквідацію наслідків землетрусу, відновлення електропостачання, реагування на масштабні пожежі та підтримку функціонування критично важливих державних сервісів.

    Окремий блок навчань був присвячений захисту енергетичної інфраструктури. За легендою, китайські безпілотники завдали ударів по електростанціях та об’єктах енергосистеми, що спричинило масштабні перебої з електропостачанням. Влада відпрацьовувала алгоритми оперативного відновлення роботи мереж та забезпечення резервного живлення для лікарень, органів влади та інших критично важливих об’єктів.

    Також моделювалися масштабні кібератаки на державні реєстри, системи зв’язку та цифрові сервіси. Тайванська влада вже давно вважає кіберпростір одним із головних напрямків можливої агресії з боку Китаю, адже подібні атаки можуть суттєво ускладнити управління країною ще до початку відкритих бойових дій.

    Не менш важливою частиною навчань стало відпрацювання боротьби з дезінформацією. За сценарієм, у соціальних мережах масово поширювалися фейкові повідомлення про капітуляцію уряду, руйнування ключових об’єктів та нібито втрату контролю над ситуацією. Влада перевіряла швидкість реагування державних структур та ефективність системи офіційного інформування населення.

    Колишній посадовець Чі Лянь-чен, який брав участь у підготовці навчань, зазначив, що попередні тренування часто критикували через їхню формальність, тому цього разу сценарій був максимально наближений до сучасних умов війни.

    «Наш противник прямо біля нашого порогу, одразу за Тайванською протокою. Це дуже близько», — наголосив він.

    За словами Чі Лянь-чена, система цивільної оборони Тайваню ще потребує вдосконалення, однак головне завдання нинішніх навчань полягає у перевірці здатності місцевої влади швидко ухвалювати рішення в умовах масштабної кризи, коли часу на тривалі погодження практично не залишається.

    Він також підкреслив, що без участі суспільства забезпечити ефективну оборону країни неможливо.

    «Якщо ви не захищаєте свою країну, хто ще захистить вас? Я думаю, що люди починають це розуміти», — заявив він.

    Проведення навчань збіглося з новою хвилею військової активності Китаю навколо острова. Майже одразу після завершення маневрів Міністерство оборони Тайваню повідомило про чергове патрулювання Народно-визвольної армії Китаю поблизу острова.

    За інформацією тайванського військового відомства, у районі Тайванської протоки були зафіксовані бойові кораблі ВМС КНР, а також щонайменше 22 військові літаки, серед яких стратегічні бомбардувальники H-6, здатні нести крилаті ракети великої дальності.

    Подібні військові операції Китай проводить регулярно. Літаки та кораблі Народно-визвольної армії майже щодня наближаються до Тайваню, а іноді навіть перетинають серединну лінію Тайванської протоки, яку Тайбей тривалий час розглядав як неофіційну межу між сторонами.

    Пекін пояснює такі дії плановими військовими навчаннями та патрулюванням, однак влада Тайваню переконана, що йдеться про систематичний військовий і психологічний тиск, покликаний виснажити оборонні ресурси острова та змусити населення звикнути до постійної присутності китайських військ поблизу своїх кордонів.

    Китайська Народна Республіка продовжує вважати Тайвань частиною своєї території та не виключає застосування сили для встановлення контролю над островом. Голова КНР Сі Цзіньпін неодноразово заявляв, що питання так званого «возз’єднання батьківщини» залишається одним із головних пріоритетів китайського керівництва, а об’єднання з Тайванем має бути досягнуте незалежно від зовнішнього тиску.

    Тайвань, своєю чергою, відкидає територіальні претензії Пекіна, наголошуючи, що є самоврядною демократичною державою із власною політичною системою, армією та державними інституціями. На тлі дедалі агресивнішої політики Китаю Тайбей активно зміцнює оборону, нарощує співпрацю зі Сполученими Штатами та іншими західними партнерами, а також інвестує у розвиток системи цивільної стійкості.

    Експерти зазначають, що нові навчання демонструють зміну підходів тайванської влади до національної безпеки. Якщо раніше основний акцент робився на військовому компоненті, то тепер дедалі більше уваги приділяється готовності всього суспільства діяти в умовах комплексної кризи. У Тайбеї виходять із того, що потенційний конфлікт із Китаєм навряд чи розпочнеться лише з військового вторгнення — найімовірніше, йому передуватимуть масштабні кібератаки, інформаційні операції, економічний тиск і спроби дестабілізувати ситуацію всередині країни. Саме тому влада прагне підготуватися до найгіршого сценарію, який поєднуватиме одразу кілька видів загроз.

  • Білорусь отримала гарантії від Китаю про “невтягування у війну та зняття санкцій”. Джерела

    Білорусь отримала гарантії від Китаю про “невтягування у війну та зняття санкцій”. Джерела

    За інформацією наших джерел в дипломатичних колах, під час нещодавнього візиту президента Білорусі до Пекіну, Олександр Лукашенко зміг заручитись підтримкою Сі Цзіньпіна в питаннях гарантій безпеки та послаблення санкційного режиму.

    “Після поїздки Лукашенка до Китаю Білорусь отримала гарантії, що її “не втягнуть у війну” та не поглине Росія. 

    Крім того, Китай веде прямі переговори з Європою, а голова комісії з закордонних справ ЦК КПК Ван І робить усе можливе, щоб Білорусь не асоціювали з Росією.

    Також Китай хоче зняти всі санкції проти Білорусі” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, 29 червня під час зустрічі з Олександром Лукашенком у Пекіні голова Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпін заявив про підтримку Білорусі у питаннях захисту національного суверенітету, незалежності та територіальної цілісності.

  • “Колись розкажу, як усе починалося”: Лукашенко заінтригував заявою про війну Росії проти України

    “Колись розкажу, як усе починалося”: Лукашенко заінтригував заявою про війну Росії проти України

    Білоруський лідер Олександр Лукашенко знову заявив, що не дозволить втягнути Білорусь у повномасштабну війну Росії проти України, і водночас заінтригував фразою про те, що “колись розповість, як усе починалося”. Таку заяву він зробив під час відкриття Гродненської обласної клінічної лікарні, де окремо наголосив, що білоруські військові нібито не братимуть участі у бойових діях “на жодній зі сторін”.

    За словами Лукашенка, Білорусь не має наміру воювати з Україною, Польщею чи Литвою. Він заявив, що хоче, аби “будівельники будували”, а не тримали автомати в руках, і закликав не вірити тим, хто говорить про бажання Мінська вступити у війну. У тому ж виступі він відкинув звинувачення у співучасті в агресії РФ, заявивши, що Білорусь “не починала” війну і нібито не була “співагресором”.

    Найбільший резонанс викликала фраза Лукашенка: “Пройде час, я колись вам розкажу, як усе починалося”. Розвивати цю думку він не став, однак сама заява одразу породила нову хвилю коментарів щодо ролі Мінська у початку повномасштабної війни Росії проти України.

    Попри нинішні спроби Лукашенка дистанціюватися від війни, роль Білорусі у російській агресії залишається зафіксованою в міжнародних оцінках. Європейський Союз прямо розширив санкційний режим проти Мінська у відповідь на участь Білорусі в агресії Росії проти України. У документах ЄС йдеться, що після вторгнення РФ у лютому 2022 року санкції проти Білорусі були посилені саме через її залученість до російської війни.

    На початку повномасштабного вторгнення російські війська використовували територію Білорусі як один із ключових плацдармів для наступу на Україну, зокрема на північному напрямку. І хоча білоруська армія офіційно не вступила у бойові дії, Мінськ надав Росії територію, інфраструктуру та військові об’єкти для підготовки і здійснення агресії. Саме це стало підставою для звинувачень Білорусі у співучасті, які Лукашенко тепер намагається відкидати.

    Останніми тижнями Лукашенко кілька разів повторював, що не хоче ще глибшого втягування Білорусі у війну. Аналітики пов’язують такі заяви з подвійним тиском на Мінськ: з одного боку — з боку Росії, яка прагне зберігати Білорусь як військовий ресурс і потенційний плацдарм, з іншого — з боку України та Заходу, які уважно стежать за будь-якими ознаками нової загрози з білоруського напрямку. Видання Meduza зазначало, що Росія використовує білоруську територію та інфраструктуру для атак на Україну від самого початку повномасштабної війни, а Лукашенко останнім часом двічі обіцяв не допустити ще більшого втягування країни в конфлікт.

    На цьому тлі заява про те, що він “колись розповість, як усе починалося”, може бути спробою Лукашенка залишити собі простір для політичного маневру. З одного боку, він демонструє лояльність Москві й не називає Росію агресором. З іншого — намагається подати себе білоруському суспільству як лідера, який нібито втримав країну від прямої участі у війні та “зберіг мир”.

    Водночас експерти звертають увагу, що подібна риторика Лукашенка не змінює фактичної залежності Мінська від Кремля. Білорусь залишається під міжнародними санкціями, на її території розміщувалися російські військові, а Москва продовжує розглядати білоруський напрямок як важливий елемент власної стратегії тиску на Україну та НАТО. Associated Press у травні 2026 року писало, що Росія знову може використовувати Білорусь як плацдарм для нових дій, а військова інтеграція Москви й Мінська лише поглиблюється.

    Додаткової інтриги заявам Лукашенка додає його активна дипломатична активність після переговорів із Володимиром Путіним. У медіа обговорюють, що білоруський лідер після зустрічей із російським диктатором вирушив до Китаю, а також здійснив низку контактів з іншими країнами. Частина аналітиків вважає, що він міг передавати сигнали від Кремля, інші — що Лукашенко намагається грати власну гру й шукати для Білорусі більш вигідні умови в умовах нестабільної геополітичної ситуації.

    Для України ж ключовим залишається не те, як Лукашенко намагається пояснити свою роль у війні, а те, чи буде білоруська територія знову використана для нової ескалації. Київ неодноразово наголошував, що уважно стежить за ситуацією на північному кордоні та за будь-якою активністю російських сил у Білорусі.

    Отже, нинішня заява Лукашенка — це не просто черговий емоційний виступ. Вона демонструє його прагнення одночасно зберегти зв’язок із Москвою, зняти з себе відповідальність за участь Білорусі у війні та переконати власне населення, що Мінськ нібито залишається осторонь бойових дій. Але міжнародні санкції, зафіксована роль білоруської території у вторгненні 2022 року та подальша військова співпраця з Росією суттєво ускладнюють цю версію.

  • Китай потай навчав російських військових: спливли документи, які все розкрили

    Китай потай навчав російських військових: спливли документи, які все розкрили

    Росія та Китай провели секретні спільні військові навчання, безпосередньо пов’язані з війною проти України. До закритої програми були залучені високопоставлені військові обох країн, зокрема генерали, а підготовка російських військовослужбовців проходила на території Китаю за особистим погодженням міністра оборони РФ Андрія Білоусова. Про це повідомляє Reuters із посиланням на секретні документи та джерела, обізнані з перебігом навчань.

    За інформацією агентства, секретні військові навчання відбулися у листопаді 2025 року на одному з військових об’єктів у Пекіні. Російська делегація прибула до Китаю для проходження спеціалізованої підготовки на базі Народно-визвольної армії Китаю (НВАК). Особливу увагу західних розвідок і європейських партнерів привернув той факт, що у заходах брали участь щонайменше четверо генералів із Росії та Китаю, що свідчить про високий рівень координації та політичної підтримки військового співробітництва між двома державами.

    Співрозмовники Reuters зазначають, що участь військового керівництва такого рівня викликала серйозне занепокоєння серед європейських союзників України. На їхню думку, йдеться вже не про звичайний обмін досвідом між арміями, а про значно глибшу форму взаємодії, яка може сприяти підвищенню боєздатності російських військ, що беруть участь у війні проти України. При цьому Китай офіційно продовжує заперечувати проведення подібних навчань і наполягає на своїй нібито нейтральній позиції щодо російсько-української війни.

    У розпорядженні Reuters опинився секретний російський документ, який містить пряме посилання на внутрішній наказ міністра оборони РФ Андрія Білоусова, підписаний у серпні 2025 року. Саме цей документ санкціонував направлення делегації Збройних сил Росії до Китаю для проходження спеціальної військової підготовки на об’єктах Народно-визвольної армії.

    Документи свідчать, що одним із ключових елементів програми став тритижневий курс із радіаційного, хімічного та біологічного захисту. Російських військовослужбовців навчали сучасним методам виявлення та ліквідації наслідків застосування зброї масового ураження, роботі в умовах хімічного або радіаційного зараження, проведенню спеціальної розвідки та забезпеченню функціонування військових об’єктів у разі застосування небезпечних речовин.

    Крім того, учасники навчань знайомилися із сучасними китайськими технологіями захисту військової інфраструктури. Зокрема, вони вивчали принципи функціонування вентиляційних систем із захистом від радіоактивного, хімічного та біологічного забруднення, а також оглядали навчальну модель ядерного реактора. Під час занять російські військові прослухали лекції китайських інструкторів і брали участь у практичних тренуваннях.

    Reuters також отримало два внутрішні звіти, які містять фотографії російських військових безпосередньо під час занять у Китаї. На оприлюднених матеріалах видно, як військовослужбовці РФ перебувають у навчальних аудиторіях разом із китайськими викладачами, знайомляться зі спеціальним обладнанням і проходять підготовку за програмами, пов’язаними із захистом від ядерних, хімічних та біологічних загроз.

    За словами джерел агентства, проведення таких курсів демонструє, що співпраця між Москвою та Пекіном виходить далеко за межі дипломатичних контактів чи спільних військово-морських маневрів, про які сторони повідомляли раніше. Вона дедалі більше набуває практичного характеру і може бути спрямована на передачу російській армії окремих елементів китайського військового досвіду та технологій.

    Особливе занепокоєння викликає той факт, що навчання проходили вже після кількох років повномасштабної війни Росії проти України, коли Кремль активно шукає можливості компенсувати втрати особового складу, техніки та військових ресурсів. На думку західних експертів, будь-яке поглиблення військового співробітництва між Росією та Китаєм потенційно може вплинути на подальший перебіг війни та ускладнити міжнародні зусилля щодо ізоляції Москви.

    Reuters нагадує, що це вже не перший випадок, коли агентство повідомляє про приховану військову взаємодію між двома країнами. Навесні цього року журналісти з’ясували, що наприкінці 2025 року Китай також організував секретну підготовку приблизно 200 російських військовослужбовців на своїй території. За інформацією джерел, після завершення навчання частина з них повернулася до Росії та знову була направлена на фронт для участі у бойових діях проти України.

    Пізніше інформацію про існування такої програми фактично підтвердили представники Європейського Союзу та НАТО. У західних столицях зазначили, що ці дані ставлять під сумнів офіційні заяви Пекіна про нейтралітет і невтручання у війну, оскільки будь-яка військова підготовка російських військовослужбовців означає практичну підтримку держави-агресора.

    Попри це, офіційний Пекін і надалі категорично відкидає всі звинувачення. Міністерство закордонних справ Китаю заявляє, що інформація про підготовку російських військових не відповідає дійсності, а подібні повідомлення називає спробами дискредитувати Китай та перекласти на нього частину відповідальності за війну в Україні. Аналогічну позицію займає і Кремль. Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков раніше стверджував, що жодної таємної підготовки російських військовослужбовців у Китаї не проводилося.

    Втім, оприлюднені Reuters внутрішні документи, фотографії та свідчення кількох незалежних джерел можуть стати одним із найвагоміших доказів того, що військове співробітництво між Росією та Китаєм значно глибше, ніж визнають офіційні особи двох країн. На тлі триваючої війни проти України ці матеріали можуть посилити дискусії серед західних партнерів щодо ролі Пекіна у підтримці російського військового потенціалу та необхідності перегляду підходів до взаємодії з Китаєм.
    ::

  • Китай закликає до переговорів: новий сигнал Києву і Москві

    Китай закликає до переговорів: новий сигнал Києву і Москві

    Китай публічно закликав Україну та Росію якнайшвидше повернутися до переговорного процесу та відновити політичний діалог щодо завершення війни. Відповідна заява пролунала під час засідання Ради Безпеки ООН, де позицію Пекіна озвучив заступник постійного представника КНР при ООН Сунь Лей, який виклав бачення Китаю щодо можливих шляхів деескалації конфлікту та мирного врегулювання.

    У своїй промові китайський дипломат наголосив, що Пекін послідовно виступає за негайне припинення бойових дій, адже саме зниження інтенсивності війни, на думку китайської сторони, є необхідною передумовою для будь-яких змістовних переговорів. Він підкреслив, що без припинення вогню неможливо створити умови для стійкого політичного діалогу між Києвом і Москвою, а тому першочерговим завданням міжнародної спільноти має стати саме зупинка бойових дій.

    Сунь Лей також закликав обидві сторони конфлікту продемонструвати політичну волю та відповідальність, наголосивши, що подальше затягування війни лише поглиблює гуманітарну кризу та ускладнює пошук компромісних рішень. За його словами, Китай розглядає мирне врегулювання як єдиний можливий шлях стабілізації ситуації, а всі зацікавлені сторони мають невідкладно розпочати практичні кроки у напрямку діалогу.

    Окрему увагу представник КНР приділив гуманітарному виміру війни, зазначивши, що Пекін серйозно стурбований стражданнями цивільного населення. Він підкреслив, що захист мирних жителів залишається одним із ключових пріоритетів у позиції Китаю, а міжнародні зусилля повинні бути спрямовані на зменшення людських втрат і наслідків бойових дій.

    Заява пролунала на тлі складного міжнародного контексту навколо ролі Китаю у війні Росії проти України. Попри офіційно декларовану позицію нейтралітету та заклики до миру, низка західних урядів, аналітичних центрів і розвідувальних служб неодноразово заявляли, що Пекін надає Москві суттєву непряму підтримку. Йдеться насамперед про економічну та торговельну взаємодію, яка дозволяє Росії частково компенсувати наслідки санкційного тиску.

    Серед напрямів такої взаємодії називають постачання товарів подвійного призначення, які можуть використовуватися у військовій сфері. Зокрема, мова йде про мікроелектроніку, промислове обладнання, оптичні системи, компоненти для безпілотників та інші технологічні вироби, які Росія, за оцінками експертів, активно застосовує у власному оборонно-промисловому комплексі. У західних столицях такі поставки розглядають як фактор, що опосередковано підтримує військові спроможності Росії.

    У Пекіні ці звинувачення традиційно відкидають, заявляючи, що Китай не є стороною конфлікту та не постачає летальне озброєння жодній зі сторін. Китайська влада наполягає, що її політика базується на принципах нейтралітету, поваги до суверенітету та територіальної цілісності держав, а також на необхідності політичного врегулювання шляхом переговорів.

    Водночас китайська дипломатія неодноразово критикувала західні країни за “ескалаційну риторику” та спроби тиску на Пекін, особливо у контексті обговорення можливих вторинних санкцій. У відповідь на подібні заяви Китай наголошує, що виступає проти розширення конфлікту та закликає всі сторони утримуватися від дій, які можуть його загострити.

    Останніми роками Китай регулярно виступає з власними ініціативами щодо “політичного врегулювання” війни, просуваючи ідею переговорів без попередніх умов. Однак ці пропозиції поки що не призвели до запуску повноцінного мирного процесу, оскільки позиції сторін залишаються суттєво віддаленими.

    Таким чином, новий заклик Пекіна в Раді Безпеки ООН вкладається у загальну дипломатичну лінію Китаю, який намагається позиціонувати себе як глобального посередника у врегулюванні війни, одночасно зберігаючи складні економічні та політичні відносини з Росією і паралельно декларуючи принцип нейтралітету.

  • «Грубі окрики»: Путін розкрив, як Лукашенко відреагував на вимогу Зеленського

    «Грубі окрики»: Путін розкрив, як Лукашенко відреагував на вимогу Зеленського

    Президент Росії Володимир Путін уперше публічно прокоментував вимогу президента України Володимира Зеленського до Білорусі припинити роботу військових ретрансляторів, які, за даними української сторони, використовуються Росією для координації ударів по території України. Глава Кремля заявив, що Олександр Лукашенко нібито спокійно поставився до звернення Києва, а самі вимоги назвав «грубими окриками».

    Про це повідомили російські державні та пропагандистські ЗМІ після виступу російського президента.

    За словами Путіна, звернення українського керівництва не викликало паніки у самопроголошеного президента Білорусі.

    «Це не викликає якоїсь паніки з боку президента Лукашенка. Він підходить до цього дуже спокійно, врівноважено, виважено», – заявив очільник Кремля.

    Водночас російський президент різко розкритикував позицію Києва, назвавши вимогу України щодо відключення ретрансляторів «грубими окриками».

    Йдеться про заяву президента України Володимира Зеленського, який закликав Мінськ вимкнути військові ретранслятори, що, за інформацією української сторони, використовуються Росією для наведення та координації ракетних і безпілотних ударів по українських містах.

    Українська влада наголошує, що використання білоруської території та інфраструктури для забезпечення російської агресії робить Білорусь співучасником війни та створює додаткові безпекові ризики для регіону.

    Заява Путіна пролунала лише через кілька днів після його закритої зустрічі з Олександром Лукашенком у резиденції на Валдаї. Переговори тривали два дні, однак їхні результати офіційно практично не коментувалися. Відсутність спільних заяв і підсумкових документів привернула увагу експертів, які припускали можливі розбіжності між Москвою та Мінськом щодо подальших дій у війні проти України.

    Після переговорів Лукашенко вже здійснив робочий візит до Китаю, де зустрівся з лідером КНР Сі Цзіньпіном. Під час зустрічі сторони заявили про продовження стратегічного партнерства та розвиток економічної співпраці між Білоруссю і Китаєм.

    Останніми тижнями тема використання білоруської території у війні знову опинилася у центрі уваги після повідомлень українських військових про активне застосування Росією військової інфраструктури на території Білорусі для забезпечення окремих операцій. Водночас Мінськ офіційно заперечує свою безпосередню участь у бойових діях, хоча продовжує тісну військово-політичну співпрацю з Кремлем.

    Українська влада неодноразово наголошувала, що всі об’єкти, які забезпечують російську агресію проти України, розглядаються як елементи військової інфраструктури незалежно від місця їхнього розташування. Саме в цьому контексті пролунала вимога щодо припинення роботи ретрансляторів на території Білорусі.

    Заява Путіна стала першою офіційною реакцією Кремля на цю вимогу та вкотре засвідчила, що Москва продовжує публічно підтримувати Лукашенка на тлі зростання напруженості навколо ролі Білорусі у війні проти України.