Gorchitsa.info

Позначка: Київ

  • РФ хоче «відрізати» Київ від світла — ISW

    РФ хоче «відрізати» Київ від світла — ISW

    Росія, ймовірно, розпочала новий етап масованої кампанії ударів по українській енергетиці перед опалювальним сезоном. Цього разу Москва може намагатися не просто завдати загальних збитків енергосистемі, а системно порушити постачання електроенергії до Києва, ускладнити роботу атомної генерації та бити по промислових регіонах України.

    Таку оцінку наводить американський Інститут вивчення війни після масштабної комбінованої атаки РФ у ніч проти 30 вересня. Саме енергетичну інфраструктуру Києва та області аналітики називають одним із головних напрямків удару.

    У своєму звіті ISW зазначає, що Росія застосувала велику кількість ударних безпілотників та ракет, а атака стала однією з найбільших проти української енергетичної системи за останні місяці. Аналітики пов’язують це з підготовкою Кремля до нової зимової кампанії тиску на Україну.

    За даними української сторони, в ніч проти 30 вересня Росія застосувала майже 190 ударних безпілотників і балістичні ракети, а основний удар припав на Київ та область.

    Після атаки в Київському регіоні були зафіксовані пошкодження енергетичних об’єктів. Зокрема, у матеріалі йдеться про пошкодження Трипільської ТЕС, після чого енергетикам довелося застосовувати аварійні відключення.

    Водночас російське Міноборони заявляло про удари по Київській ГЕС, енергетичних підстанціях та об’єктах накопичення електроенергії. Ці заяви походять із російської сторони і не означають незалежного підтвердження результативності всіх заявлених ударів.

    У чому полягає нова тактика

    За оцінкою ISW, нинішня кампанія може відрізнятися від попередніх зимових атак тим, що Росія прагнутиме системніше бити по конкретних елементах енергосистеми, а не лише створювати масштабні пошкодження окремими хвилями.

    У матеріалі виділяються три можливі напрямки такого тиску: спроби ускладнити видачу потужності українських АЕС у загальну мережу, порушити зовнішнє електропостачання Києва та завдати максимальної шкоди енергетичній інфраструктурі промислових регіонів на сході країни.

    Це не означає, що Росія здатна гарантовано реалізувати такий сценарій. Йдеться саме про оцінку намірів і характеру російської кампанії, зроблену аналітиками на основі вибору цілей та структури останніх ударів.

    Особливої уваги привертає Київ. Столиця споживає значні обсяги електроенергії й залежить не лише від місцевої генерації, а й від передачі струму з інших регіонів. Тому удари одночасно по генерації, підстанціях та високовольтних лініях можуть створювати складнішу ситуацію, ніж пошкодження одного окремого енергооб’єкта.

    Саме тому формулювання про спробу «відрізати Київ» стосується насамперед можливого порушення зовнішніх каналів живлення столиці, а не буквального й гарантованого повного відключення міста від електроенергії.

    Росія розширює перелік цілей

    Останні російські атаки вже не обмежуються традиційними ударами по ТЕС, підстанціях чи високовольтних мережах.

    Наприкінці вересня ISW окремо звертав увагу, що РФ значно активізувала удари по дата-центрах та телекомунікаційній інфраструктурі України. За оцінкою інституту, метою може бути порушення роботи не лише інтернету, а й банківських сервісів, платіжних систем, бізнесу, державних електронних послуг і частини військової інфраструктури.

    Таким чином Москва потенційно намагається тиснути одразу на кілька критичних систем — електроенергію, зв’язок, цифрову інфраструктуру та логістику.

    У вересні Росія також посилила удари по автозаправних станціях та паливній інфраструктурі. ISW фіксував, що лише одна з атак на об’єкти «Укрнафти» у Києві стала вже шостим ударом по інфраструктурі компанії за кілька тижнів.

    Під загрозою — опалювальний сезон

    Особливе значення нинішньої кампанії має через наближення холодів.

    У матеріалі зазначається, що українські посадовці вже попереджають про складний опалювальний сезон. Міністр економіки Олександр Кравченко, зокрема, говорив, що зима може стати однією з найважчих за весь час повномасштабної війни через інтенсивність російських атак.

    Основна проблема полягає не лише у фізичному руйнуванні енергетичних об’єктів. Росія намагається змушувати Україну постійно витрачати дефіцитні ракети ППО, ремонтувати трансформатори, підстанції та генерацію, а також створювати необхідність у резервних схемах живлення.

    При повторних ударах по вже пошкоджених об’єктах ремонт може тривати довше, оскільки запас великих трансформаторів та іншого спеціалізованого обладнання обмежений.

    Україна готується до нової хвилі атак

    Українська влада ще до останніх масованих обстрілів готувалася до складного зимового періоду. Президент України Володимир Зеленський наприкінці вересня обговорював із міжнародними партнерами додатковий захист генерації та необхідність посилення ППО.

    Окремим викликом стали реактивні «Шахеди». Зеленський раніше повідомляв про рішення щодо розгортання в Україні виробництва реактивних двигунів та прискорення створення дронів-перехоплювачів, здатних боротися зі швидкісними російськими безпілотниками.

    Україна також продовжує шукати додаткові ракети для Patriot, оскільки саме ці комплекси залишаються одним із головних засобів боротьби з російською балістикою. Президент обговорював постачання перехоплювачів із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте після попередніх серій балістичних ударів по Києву.

    Енергетичні удари можуть тривати всю зиму

    ISW раніше неодноразово оцінював зимові атаки по енергетичній інфраструктурі як частину російської стратегії тиску на українське населення та економіку. У вересні інститут також зазначав, що Москва не погодилася на пропозиції щодо взаємного припинення ударів по енергетиці.

    Тому атака 30 вересня може бути не окремим епізодом, а початком тривалої серії ударів, під час яких Росія намагатиметься виявляти слабкі місця української енергосистеми та повторно атакувати ключові вузли.

    Остаточно визначити масштаб і тривалість цієї кампанії зараз неможливо. Проте вибір цілей наприкінці вересня свідчить, що енергетика знову стала одним із пріоритетних напрямків російських ударів.

    І якщо оцінка ISW підтвердиться подальшими атаками, цієї зими головним завданням РФ може стати не просто створення тимчасових блекаутів, а системне порушення зв’язків між генерацією, мережами передачі та великими центрами споживання — передусім Києвом.

  • Київ знову атакували дрони: горіла висотка і склад, є постраждалий

    Київ знову атакували дрони: горіла висотка і склад, є постраждалий

    Росія в ніч на 1 жовтня знову атакувала Київ безпілотниками. Наслідки зафіксували щонайменше у Солом’янському та Оболонському районах, де виникли пожежі. Внаслідок атаки постраждала одна людина.

    За даними ДСНС, у Солом’янському районі після удару загорілося приміщення на першому поверсі 16-поверхового житлового будинку. Вогонь також перекинувся на припарковані поруч автомобілі. Рятувальники ліквідували займання на площі близько 80 квадратних метрів.

    В Оболонському районі ситуація була масштабнішою: після атаки спалахнула складська будівля. Пожежу вдалося ліквідувати, однак на місці виявили постраждалого. Людину передали медикам.

    Уже вранці російська атака продовжилася. У столиці знову пролунали вибухи, а Повітряні сили повідомляли про рух нових безпілотників у напрямку Києва.

    Мер столиці Віталій Кличко повідомив про влучання БпЛА на території нежитлового комплексу в Печерському районі. На місце одразу вирушили екстрені служби. Деталі щодо можливих пошкоджень і постраждалих уточнюються.

    Ситуація залишається динамічною, оскільки повітряні атаки на столицю в останні дні відбуваються кількома хвилями, зокрема із застосуванням швидкісних та реактивних безпілотників.

    Напередодні, 30 вересня, Київ також пережив масштабний комбінований удар. За офіційними даними міської влади, тоді внаслідок атаки загинули двоє людей і ще п’ятеро постраждали. Пожежі та пошкодження фіксували у житлових і нежитлових будівлях одразу в кількох районах столиці.

    Окремі удари припали на об’єкти міської інфраструктури. У Солом’янському районі російський дрон влучив у складську будівлю, після чого загорілася вантажівка. Внаслідок цього удару загинув працівник «Київтеплоенерго».

    Увечері того ж дня Росія знову атакувала столицю. На Оболоні було зафіксовано влучання у складські приміщення, а в Солом’янському районі сталося займання на першому поверсі житлового будинку.

    Таким чином, атака в ніч на 1 жовтня фактично стала продовженням серії ударів, які Росія наносила по Києву протягом попередньої доби.

    Особливістю останніх атак залишається активне використання безпілотників, які заходять на місто хвилями та можуть атакувати в різний час — уночі, вранці й навіть удень. Це змушує ППО та екстрені служби працювати практично безперервно.

    У міській владі закликають киян не залишати укриття до офіційного відбою повітряної тривоги та не ігнорувати повторні сигнали. На тлі останніх атак небезпека може повертатися навіть після тривалих пауз.

    Станом на ранок 1 жовтня відомо щонайменше про одного постраждалого, пожежі у житловому будинку та на складі, а також нове влучання у Печерському районі. Дані щодо наслідків ранкової хвилі атаки ще уточнюються.

  • «Дихати нічим»: Київ накрив токсичний смог від російських ударів

    «Дихати нічим»: Київ накрив токсичний смог від російських ударів

    Ранок у столиці розпочався з густого та їдкого туману, який щільною завісою огорнув міські квартали та спричинив різке падіння видимості на дорогах. У Державній службі з надзвичайних ситуацій оперативно роз’яснили природу цього явища, пов’язавши його з наслідками нещодавніх ворожих атак на критичну та цивільну інфраструктуру. За висновками профільних фахівців, сіра імла над мегаполісом є прямою сумішшю природного конденсату, залишків диму та дрібнодисперсної сажі, які піднялися у повітря після масштабних пожеж, спричинених ракетно-дроновими ударами російських окупантів.

    Виникнення метеорологічної пастки зумовлене специфічними кліматичними умовами, які заблокували вихід шкідливих речовин у вищі шари атмосфери. За інформацією надзвичайників, над столичним регіоном наразі панує антициклон із високим тиском, який діє за принципом купола та буквально притискає накопичені продукти горіння до самої поверхні землі. Ситуацію помітно ускладнює практично повний штиль у місті: через відсутність руху вітрових мас повітряний басейн столиці не продувається, змушуючи небезпечні домішки зависати над житловими масивами. Фахівці заспокоюють, що природне очищення простору розпочнеться відразу, як тільки свіжий вітер підхопить цю завісу та вийде сонце.

    У Київській міській державній адміністрації також констатували тимчасове погіршення стану повітря через наслідки займань після обстрілів. Найбільша концентрація шкідливих компонентів та виразний запах гару наразі відчуваються в Подільському та Святошинському районах, де ліквідовували масштабні осередки пожеж. Медики попереджають, що тривале вдихання такого повітря здатне спровокувати погіршення самопочуття, становлячи особливу загрозу для людей із хронічними недугами органів дихання та серцево-судинної системи, пацієнтів з астмою, маленьких дітей, осіб похилого віку та вагітних жінок.

    З огляду на підвищену небезпеку рятувальники та муніципальні служби закликають киян максимально убезпечити себе у побуті. Жителям столиці наполегливо радять щільно зачинити всі вікна та кватирки й повністю утриматися від провітрювання приміщень до нормалізації показників. Найбільшу обачність варто проявити мешканцям Подолу, Лук’янівки, Шевченківського району та Борщагівки. У квартирах рекомендують увімкнути системи очищення повітря або провести вологе прибирання, щоб осіли дрібні частки кіптяви. Водіїв закликають бути гранично пильними на автошляхах, обов’язково вмикати протитуманні фари та суворо дотримуватися безпечної дистанції під час руху.

  • «Гарантій немає, готуємося до найгіршого»: у КМДА розкрили жорстку правду про виживання Києва взимку

    «Гарантій немає, готуємося до найгіршого»: у КМДА розкрили жорстку правду про виживання Києва взимку

    Столична влада готує енергосистему та комунальну інфраструктуру Києва до найскладнішого зимового періоду в умовах регулярних повітряних атак, проте чесно попереджає про відсутність будь-яких гарантій безперебійного постачання світла й тепла. Про це заявив виконувач обов’язків першого заступника голови Київської міської державної адміністрації Петро Пантелеєв, який курує житлово-комунальне господарство та підготовку міста до опалювального сезону. За його словами, хоча столичні об’єкти наразі захищені значно краще, ніж торік, загроза нових ворожих ударів балістичним озброєнням і реактивними безпілотниками змушує комунальні служби моделювати найбільш кризові сценарії та розраховувати на автономну стійкість.

    Первинний проєкт плану стійкості столиці оцінювався у 67 мільярдів гривень, однак через брак фінансового ресурсу в держави та міста його довелося оптимізувати й скоротити до 37 мільярдів гривень. Оновлений варіант у серпні затвердила Рада національної безпеки і оборони України. На сьогодні у роботу вже запущено близько 20 мільярдів гривень: по 10 мільярдів виділили з державного та міського бюджетів. Спільне фінансування у пропорції 50 на 50 спрямовують на чотири ключові загальнодержавні напрями: інженерно-технічний захист об’єктів, розбудову протипожежної генерації, системи резервного живлення систем життєзабезпечення та створення дублюючих мереж теплопостачання. Водночас відновлення частково зруйнованих об’єктів, а також підтримку житлового фонду й соціальної сфери Київ фінансує самостійно, залучаючи кредитні кошти фінансових установ.

    Основою захисту міської інфраструктури стає розподілена генерація. У столиці вже ввели в експлуатацію сім сучасних когенераційних станцій із другим рівнем інженерного захисту. Один із таких енергооб’єктів забезпечує виробництво 10 МВт електричної та 9 МВт теплової енергії й має повне резервне живлення, що дозволяє утримувати подачу комунальних послуг навіть за критичних пошкоджень загальної мережі. Попри розвиток малої генерації, міська влада не відмовляється від відновлення великих столичних ТЕЦ і ТЕС, без яких покрити потреби мегаполіса в сильні морози буде неможливо.

    «Гарантій безпроблемної зими немає. Ми беремо на себе відповідальність і відпрацьовуємо план антикризового реагування: як координувати роботу служб міста в разі надзвичайних подій, тривалих періодів відсутності комунальних послуг та електроенергії. Йдеться про три основні треки: планові роботи, заходи плану стійкості й надзвичайний сценарій оперативного реагування. За кожним із цих напрямів ми розглядаємо й відпрацьовуємо найбільш кризові умови й ситуації. Так би мовити, готуємось до найгіршого, сподіваючись на краще», – зазначив Петро Пантелеєв.

    Окремим випробуванням для столиці залишається складна ситуація з міською логістикою, спровокована затяжними тривогами та зупинкою руху на відкритих ділянках метрополітену. Наземна частина «червоної» гілки не працюватиме під час тривог і надалі, тому для сполучення між берегами задіяно 21 наземний маршрут та організовано рух автобусів під номером 1-М. Також під час комендантської години додаються автобуси з Центрального залізничного вокзалу через пізнє прибуття затриманих поїздів, а за жовтого рівня загрози повноцінно функціонує «зелена» лінія метро. Попри це, у пікові години комунальний транспорт залишається перевантаженим, додаючи напруги в міське життя напередодні холодів.

  • «Прірва у чотири рази»: скільки насправді заробляють українці та де платять найбільше

    «Прірва у чотири рази»: скільки насправді заробляють українці та де платять найбільше

    Державна служба статистики України оприлюднила свіжі дані щодо доходів громадян, які демонструють як відчутне річне зростання, так і глибокий фінансовий розрив між різними регіонами та професіями. За підсумками серпня 2026 року середня номінальна заробітна плата штатного працівника в країні досягла 31 892 гривень. У річному вимірі цей показник продемонстрував стрімкий стрибок на 23,1% порівняно із серпнем попереднього року. Водночас у місячному розрізі зафіксовано перше за довгий період охолодження ринку праці: порівняно з липнем середній заробіток скоротився на 1,1%, що свідчить про поступове вичерпання ресурсів для подальшого швидкого нарощування виплат.

    Територіальна нерівність в оплаті праці залишається однією з найбільш контрастних характеристик української економіки. Беззаперечним лідером за рівнем доходів традиційно виступає Київ, де штатний працівник підприємств, установ та організацій отримував у серпні в середньому 48 705 гривень, суттєво випереджаючи решту областей. До трійки найбільш високооплачуваних регіонів також потрапили Луганська область із показником у 33 981 гривню, попри те, що її територія наразі майже повністю перебуває під ворожою окупацією, та Київська область, де середня виплата склала 32 404 гривні. Натомість на протилежному полюсі рейтингу опинилися Чернівецька та Кіровоградська області, де працівникам нараховували лише 22 807 та 22 869 гривень відповідно, що свідчить про більш ніж двократне відставання від столиці.

    Ще глибша фінансова прірва пролягає між окремими галузями зайнятості, де різниця у виплатах сягає понад чотири рази. Абсолютним флагманом за доходами залишається сфера інформації та телекомунікацій, де середня серпнева зарплата досягла позначки у 79 170 гривень. Повною протилежністю виявилася вітчизняна освіта, яка замкнула перелік видів економічної діяльності з результатом у 19 109 гривень. Серпень також відзначився помітним спадом доходів у більшості секторів: найбільш відчутного удару зазнали працівники охорони здоров’я та соціальної допомоги, де падіння склало 6,2%, тоді як у сфері адміністративного обслуговування зниження становило 0,4%. Водночас скромний приріст у діапазоні від 0,1% до 4,7% продемонстрували будівництво, державне управління, оборона, торгівля, авторемонт та операції з нерухомістю.

    Попри позитивну динаміку річних статистичних звітів, значною соціальною проблемою залишається накопичення масштабних зарплатних боргів. Станом на 1 вересня 2026 року сукупна заборгованість із виплати заробітної плати в Україні сягнула 3,8 мільярда гривень. Хоча ще у травні фіксувалося зростання середнього заробітку до 30 961 гривні на місяць, багатомільярдні затримки розрахунків свідчать про те, що фінансове навантаження на підприємства залишається критичним.

  • «Свідома ціль – люди»: Санду та Рада Європи вимагають трибуналу для РФ за розтрощену Академію наук

    «Свідома ціль – люди»: Санду та Рада Європи вимагають трибуналу для РФ за розтрощену Академію наук

    Президентка Молдови Майя Санду виступила з безпрецедентно різким засудженням нової хвилі російського повітряного терору проти України, акцентувавши особливу увагу на цинічному знищенні Національної академії наук у Києві. Глава сусідньої держави публічно закликала міжнародну спільноту притягнути Москву до суворої відповідальності за цілеспрямовані та регулярні удари по цивільних об’єктах, звичайних житлових будинках та медичних установах. До жорсткої критики дій Кремля також оперативно долучилося вище політичне керівництво Ради Європи, вимагаючи невідворотного покарання для держави-агресора.

    Руйнування президії та поранення Горбуліна

    Зухвала атака на українську столицю відбулася посеред робочого дня, що відкрито свідчить про наміри ворога завдати максимальної шкоди саме цивільному населенню. Російський ударний безпілотник влучив безпосередньо у головну будівлю президії Національної академії наук України. Потужний вибух спровокував масштабну пожежу в приміщеннях установи. Внаслідок цього терористичного акту історична споруда, яка є символом вітчизняних досліджень, виявилася наполовину зруйнованою. Офіційно підтверджено, що серед постраждалих під час нальоту на столицю опинився колишній секретар Ради національної безпеки і оборони України Володимир Горбулін.

    Окрім удару по київській інтелектуальній інфраструктурі, російські війська завдали серії масованих атак по інших мирних регіонах держави. Зокрема, у Харкові через жорстокі ворожі обстріли десятки місцевих мешканців отримали поранення різного ступеня тяжкості, причому серед потерпілих опинилися неповнолітні діти. Реагуючи на цю криваву статистику, Майя Санду наголосила, що такі скоординовані дії російської армії не залишають жодних сумнівів у їхній справжній терористичній меті.

    «Усі ці атаки свідчать про те, що Росія свідомо цілить у людей – завдає ударів по їхніх будинках, економіці та інфраструктурі, від якої залежить їхнє повсякденне життя», – офіційно зазначила очільниця Молдови.

    Політикиня категорично підкреслила абсолютну необхідність подальшої глобальної підтримки української нації у її справедливій боротьбі за право на вільне, незалежне та мирне існування в центрі континенту.

    Загроза для сусідів та реакція інституцій

    Російський ракетно-дроновий терор дедалі частіше становить безпосередню фізичну загрозу і для безпеки самої Республіки Молдова. Напередодні армія окупантів завдала прицільного удару по міжнародному пункту пропуску «Старокозаче – Тудора», який розташований на українсько-молдовському державному кордоні всього за один кілометр від суверенної території сусідньої держави. Під час цього небезпечного інциденту поранення отримав молдовський громадянин. Потерпілий чоловік відмовився від стаціонарної госпіталізації та самостійно продовжив свій автомобільний маршрут до Кишинева. Цей епізод очільниця держави також не залишила без жорсткого дипломатичного реагування.

    Водночас безпрецедентну атаку на інтелектуальне серце України категорично засудив генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе. Високопосадовець назвав чергову хвилю російського повітряного терору абсолютно безглуздою з військової точки зору та невиправдано жорстокою щодо цивільних. Берсе офіційно заявив, що Рада Європи докладатиме максимум дипломатичних та юридичних зусиль для того, щоб притягнути Російську Федерацію до повної відповідальності за всі скоєні злочини проти мирного населення та наукової спільноти.

  • КНУ продовжив дистанційне навчання до 15 жовтня, раніше наша редакція повідомляла про такий сценарій

    КНУ продовжив дистанційне навчання до 15 жовтня, раніше наша редакція повідомляла про такий сценарій

    Київський національний університет імені Тараса Шевченка з 29 вересня до 16 жовтня перевів освітній процес і роботу частини працівників у дистанційний формат через погіршення безпекової ситуації в столиці. Про це повідомив університет.

    Водночас 23 вересня наша редакція повідомляла, що після нової хвилі ударів столичні університети розглядають можливість продовження дистанційного навчання щонайменше до 15 жовтня. На той момент офіційних наказів ще не було, а остаточні рішення мали ухвалювати ректорати окремих вишів. Тепер КНУ визначив 16 жовтня датою завершення запровадженого дистанційного режиму. В університеті пояснили рішення необхідністю забезпечити безпеку студентів і працівників на тлі погіршення ситуації в Києві.

    Схожі рішення ухвалюють і в інших столичних вишах. КПІ імені Ігоря Сікорського розпорядженням від 28 вересня перевів освітній процес у дистанційний режим з 28 вересня до 11 жовтня. У документі прямо зазначено, що рішення пов’язане з підвищенням рівня загроз ракетних і дронових атак на цивільну інфраструктуру Києва. КНУБА також тимчасово посилив дистанційний компонент освітнього процесу з 24 вересня, посилаючись на безпекову ситуацію в столиці.

    Таким чином, рішення КНУ відповідає сценарію, про який наша редакція повідомляла 23 вересня: столичні університети розглядали продовження дистанційного навчання щонайменше до середини жовтня.

    Водночас конкретний строк у КНУ виявився на день довшим — до 16 жовтня. Чи повернуться студенти до аудиторій після цієї дати, наразі невідомо. Подальший формат навчання залежатиме від безпекової ситуації в Києві.

     

  • «Дрон по науці»: Росія спалила будівлю Академії наук у серці Києва та вбила академіків

    «Дрон по науці»: Росія спалила будівлю Академії наук у серці Києва та вбила академіків

    Денний терористичний удар російських військ по урядовому та історичному квадранту Києва перетворився на цілеспрямовану атаку проти українського інтелектуального спадку. Посеред білого дня ворожий дрон типу «Герань-5» поцілив у будівлю Президії Національної академії наук України на вулиці Володимирській, споруджену ще в середині XIX століття, яка має статус пам’ятки історії національного значення. Удар спровокував масштабну пожежу, заблокувавши всередині співробітників, багатьом із яких довелося рятуватися через вікна. За офіційною заявою президента НАН Анатолія Загороднього, внаслідок влучання загинули щонайменше двоє видатних науковців, а доля ще кількох співробітників залишається невідомою через відсутність зв’язку. Загалом за час повномасштабного вторгнення російська армія знищила або пошкодила вже понад триста об’єктів наукового комплексу академії, методично знищуючи базу вітчизняних досліджень.

    Зухвалість чергової атаки підкреслюється точним вибором мішеней у зоні з надзвичайно щільною дипломатичною та державною інфраструктурою. Інший російський безпілотник поцілив у приміщення медичного центру «Добробут» також у центральній частині столиці, дивом не зачепивши розташовані поруч офіс національного оператора «Укртелеком», посольство Німеччини та будівлю Конституційного Суду України. Концентрація ударів саме навколо цивільних установ та закордонних дипломатичних місій укотре доводить, що Кремль відверто ігнорує будь-які норми міжнародного права та свідомо прагне залякати як українське суспільство, так і західних представників безпосередньо в зоні їхньої дипломатичної присутності.

    Коментуючи кривавий наліт, президент Володимир Зеленський наголосив на синхронізованому та комбінованому характері дій агресора: одночасно з історичним центром столиці удари дронів припали на фармпідприємство та автозаправні комплекси у Києві, бізнес-центр у Дніпрі, а також численні об’єкти зв’язку та підприємства по всій країні. Масований терор проти невійськових об’єктів вимагає від міжнародної спільноти не чергових висловлювань занепокоєння, а жорсткої правової відповіді та невідкладного надання додаткових систем протиповітряної оборони. Росія веде війну на тотальне винищення української культури, науки та державності, і кожна подібна атака має зустрічати реальну ціну у вигляді посилення військової відсічі та ізоляції агресора.

  • РФ втретє за кілька днів атакувала фармкомпанію «Дарниця» у Києві

    РФ втретє за кілька днів атакувала фармкомпанію «Дарниця» у Києві

    Російські війська у понеділок, 28 вересня, знову завдали удару по потужностях фармацевтичної компанії «Дарниця» у Києві. У пресслужбі підприємства підтвердили атаку та повідомили, що загиблих немає.

    Подробиці щодо характеру пошкоджень та наслідків нового удару компанія поки не розкриває.

    Це вже третя атака на об’єкти «Дарниці» за останні кілька днів, якщо враховувати удари 23 і 28 вересня та повторну атаку, про яку повідомляли 26 вересня. Після удару 23 вересня компанія також зазначала, що серед працівників загиблих немає, але з міркувань безпеки не оприлюднювала масштаби пошкоджень.

    Крім того, підприємство вже зазнавало російського удару 23 вересня 2026 року. Росія вдарила по фармзаводу «Дарниця» у Києві: двоє загиблих, десятки постраждалих і пожежі по місту. 

    «Дарниця» є одним із великих українських виробників лікарських засобів. Компанія випускає понад 200 брендів препаратів, зокрема для кардіології, неврології, знеболення та інших напрямів.

    Серія атак на фармацевтичне підприємство відбувається на тлі інтенсивних ударів РФ по Києву наприкінці вересня. Остаточні масштаби пошкоджень «Дарниці» після атаки 28 вересня наразі уточнюються.

  • Чи переїде Верховна Рада до Львова: Стефанчук зробив однозначну заяву

    Чи переїде Верховна Рада до Львова: Стефанчук зробив однозначну заяву

    Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що український парламент не планує переносити роботу з Києва до Львова. За його словами, народні депутати продовжуватимуть працювати в будівлі Верховної Ради на вулиці Михайла Грушевського, 5, доки безпекова ситуація дозволятиме це робити.

    Коментуючи інформацію про нібито можливий переїзд парламенту на захід України, Стефанчук наголосив, що Верховна Рада продовжує працювати у столиці від початку повномасштабної війни, пише Інтерфакс-Україна.

    «Український парламент працював з першого дня війни і, допоки буде можливість, працюватиме в приміщенні на Грушевського, 5. На цьому крапка», — заявив спікер, закликавши не поширювати непідтверджені припущення про зміну місця роботи парламенту.

    Розмови про можливу зміну формату роботи Верховної Ради активізувалися на тлі тривалих повітряних тривог і російських атак на Київ. Однак офіційні рішення, які ухвалюються парламентом, стосуються насамперед організації безпечної та безперервної роботи Ради у столиці, а не її перенесення до іншого міста.

    Ще 31 серпня Апарат Верховної Ради повідомляв, що вживає заходів для забезпечення безперебійної роботи парламенту саме в будинку Верховної Ради на Грушевського, 5 під час повітряних тривог.

    Вже 1 вересня Стефанчук розповів, що для депутатів підготували окреме приміщення та альтернативний спосіб голосування, який можна використовувати під час тривалих повітряних тривог. За чинною процедурою після оголошення тривоги пленарне засідання переривається, а депутати мають перейти до безпечних місць.

    Згодом альтернативну систему протестували. Вона передбачає можливість голосування через спеціальний електронний застосунок на телефоні або планшеті після персональної ідентифікації депутата. У Верховній Раді заявляли, що тестування пройшло успішно і така система може допомогти забезпечити безперервність роботи парламенту, зокрема під час повітряних тривог.

    Крім того, 10 вересня у Верховній Раді зареєстрували проєкт постанови №16059 щодо організації роботи парламенту в разі оголошення повітряної тривоги або отримання інформації про підвищену небезпеку. Серед його ініціаторів — Стефанчук, перший віцеспікер Олександр Корнієнко та інші народні депутати. Профільний комітет рекомендував парламенту розглянути документ.

    Тобто підготовка резервних механізмів роботи Ради пов’язана передусім із необхідністю не зупиняти парламентську діяльність під час затяжних тривог, а не з планами залишити Київ.

    Офіційна парламентська стенограма також підтверджує, що у вересні пленарні засідання проходили у залі Верховної Ради в Києві. На засіданні 1 вересня Стефанчук прямо нагадував депутатам: у разі повітряної тривоги робота переривається, після чого вони мають перейти до передбачених схемою укриттів.

    Таким чином, станом на 28 вересня 2026 року офіційних планів перенесення Верховної Ради до Львова немає. Натомість парламент продовжує адаптувати процедури до воєнних умов — готує резервні приміщення та альтернативні способи голосування, щоб повітряні тривоги не паралізували його роботу.