Gorchitsa.info

Позначка: Київ

  • Дві АЗС під ударом за ранок: Росія атакувала Київ, кількість постраждалих зросла

    Дві АЗС під ударом за ранок: Росія атакувала Київ, кількість постраждалих зросла

    Російські безпілотники вранці 15 вересня атакували автозаправні станції у двох районах Києва. Після влучання в АЗС на Дарниці ще один дрон поцілив у заправку в Голосіївському районі, де виникло сильне задимлення. Станом на 09:10 Київська міська військова адміністрація повідомила про шістьох постраждалих унаслідок ранкової атаки на столицю. Раніше міський голова Віталій Кличко заявляв, що двоє госпіталізованих перебувають у тяжкому стані.

    Про наслідки ударів повідомляє КМВА та мер Києва. Дані про поранених уточнювалися протягом ранку: спершу надходила інформація про одного постраждалого, згодом — про чотирьох, а після дев’ятої години кількість зросла до шести. Це загальна кількість постраждалих від ранкової атаки на місто, а не підтверджене число поранених лише на заправці в Голосіївському районі.

    Про новий удар по АЗС військова адміністрація повідомила після ранкових вибухів. У короткому оперативному повідомленні КМВА зазначила, що у Голосіївському районі сталося падіння безпілотника на автозаправну станцію, а служби прямують на місце події. Віталій Кличко згодом підтвердив влучання дрона в одну із заправок і повідомив про велике задимлення в районі. Інформацію про масштаб пошкоджень та перебіг ліквідації наслідків у перших повідомленнях не деталізували.

    Описуючи стан постраждалих, Кличко повідомив про чотирьох людей, які на той момент перебували у стаціонарах міських лікарень. Двоє з них, за словами мера, були у тяжкому стані. Пізніше КМВА збільшила загальну кількість постраждалих до шести, однак наведене оновлення не містило докладної інформації про стан кожного з них. Тому попередні відомості про госпіталізацію чотирьох людей не означають, що вже встановлено місце лікування всіх шістьох.

    Удар по Голосіївському району став другим повідомленим влучанням в автозаправну станцію Києва за цей ранок. Раніше російський безпілотник атакував АЗС у Дарницькому районі. Після першого влучання влада повідомляла про одного постраждалого. Окрім заправки, під ударом могли опинитися складські приміщення в Оболонському районі: інформацію про цей об’єкт міський голова оприлюднив як попередню. Таким чином, ранкові повідомлення про наслідки атаки стосувалися кількох частин столиці.

    Повітряну небезпеку в Києві оголосили ще вдосвіта. За хронологією РБК-Україна, о 05:25 КМВА повідомила про тривогу через загрозу безпілотників і закликала мешканців пройти до найближчих укриттів. Приблизно о 05:34, а потім о 05:42 у столиці було чути вибухи. Повітряні сили водночас повідомляли про реактивні дрони, які рухалися через Київську область у напрямку міста та фіксувалися над столицею. Водночас у доступних повідомленнях не встановлено окремо тип кожного апарата, що влучив у заправки.

    Атака на Київ відбувалася на тлі масштабного застосування Росією безпілотників проти України. За зведенням Повітряних сил, яке опублікувало РБК-Україна, від 18:00 14 вересня противник запустив 200 безпілотних апаратів. Серед них були Shahed, зокрема реактивні модифікації, «Гербери» та імітатори «Пародія». Пуски здійснювали з території Росії, а також із тимчасово окупованих територій України. У переліку напрямків зазначалися Орел, Курськ, Міллерово, окупована частина Донеччини та Гвардійське в Криму.

    За попередніми результатами станом на 08:00, українська протиповітряна оборона збила або подавила 187 ворожих безпілотників. Водночас було зафіксовано влучання на семи локаціях, а ще на трьох — падіння уламків збитих апаратів. Ці показники стосуються України загалом. Їх не можна трактувати як кількість влучань або збитих дронів безпосередньо над Києвом. На момент оприлюднення ранкового зведення в повітряному просторі країни ще залишалися російські безпілотники, тому результати відбиття атаки були попередніми.

    Столичні автозаправні станції вже ставали об’єктами російських ударів у попередні дні. У матеріалі від 11 вересня британська газета The Guardian описувала атаки на дві київські заправки того ранку та нагадувала про аналогічний удар напередодні. Видання повідомляло про застосування реактивних дронів і пошкодження об’єктів мережі «Укрнафта». Цей попередній досвід показує, що нинішні влучання в АЗС відбулися на тлі повторюваних атак на таку міську інфраструктуру. Водночас наслідки різних днів потрібно розмежовувати.

    Станом на оновлення о 09:10 головними встановленими наслідками ранкової атаки 15 вересня були влучання у дві автозаправні станції, повідомлення про ураження складів та шестеро постраждалих у столиці. Остаточний масштаб руйнувань, суми збитків і докладні обставини поранення людей у наведених повідомленнях ще не визначені. Інформація про сильне задимлення стосувалася Голосіївського району; підтверджених даних про його поширення на все місто ці повідомлення не містили.

  • Загроза відкриття північного фронту взимку: командир «Азову» попередив про плани РФ щодо Чернігівщини, Сумщини та Києва

    Загроза відкриття північного фронту взимку: командир «Азову» попередив про плани РФ щодо Чернігівщини, Сумщини та Києва

    На початку зими російські окупаційні війська можуть використати накопичений мобілізаційний резерв для спроби створення так званої буферної зони на півночі України та посилення тиску на столицю. Про ймовірний сценарій дій ворога попередив командир 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов» Денис Прокопенко під час щорічної зустрічі «Ялтинської європейської стратегії» (YES).

    За словами військового керівника, накопичений людський ресурс агресор планує спрямувати на сковування українських Сил оборони, аби завадити маневру та перекиданню оперативних резервів на критичні напрямки фронту.

    «Частину мобілізованого резерву, який буде сформований до початку зими, противник може запросто задіяти з метою сковування наших зусиль і не давати нам перегрупувати будь-які резерви на північних кордонах нашої держави. З метою створення буферної зони в Сумській і Чернігівській областях і продовження терору нашої столиці», — пояснив Денис Прокопенко.

    Військове командування наголошує, що формування ворогом ударних угруповань уздовж північного кордону несе системні ризики для прикордонних областей, де агресор може спробувати розширити сіру зону та змусити Україну утримувати значні сили для оборони Чернігова, Сум і підступів до Києва.

  • Уламок пройшов крізь авто й печінку: в «Охматдиті» врятували 12-річну дівчинку після атаки РФ

    Уламок пройшов крізь авто й печінку: в «Охматдиті» врятували 12-річну дівчинку після атаки РФ

    Лікарі Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» врятували життя 12-річної Ясміни, яка дістала тяжке уламкове поранення під час російської атаки на Київ 3 вересня. Невеликий фрагмент дрона пройшов крізь автомобіль, пробив печінку дитини, пошкодив одну з великих вен черевної порожнини і зупинився лише біля хребта. Через внутрішню кровотечу стан дівчинки потребував термінового хірургічного втручання. Операція тривала близько чотирьох годин. Зараз Ясміна вже вдома і продовжує відновлення.

    Того дня дівчинка разом із подругою збиралася на заняття із сучасних танців. Через майже безперервні тривоги в Києві діти чекали моменту, коли ситуація здаватиметься безпечнішою. Коли загроза начебто минула, батько подруги повіз їх на гурток.

    Але дорогою повітряна небезпека виникла знову.

    За даними «Охматдиту», просто перед автомобілем упав і вибухнув російський ударний безпілотник. Уламки влучили в машину. Один із них, розміром лише близько сантиметра, пробив лобове скло, пройшов крізь переднє сидіння і влучив у Ясміну.

    Спочатку дитина навіть не усвідомила масштаб свого поранення. Після вибуху вона змогла самостійно вийти з автомобіля разом з іншими людьми та відійти від дороги. Лише через деякий час дівчинка відчула запаморочення, присіла й побачила кров у ділянці живота.

    Допомога надійшла практично одразу. Перехожі викликали швидку, а військові, які перебували неподалік, надали Ясміні першу допомогу до приїзду медиків. Після цього бригада екстреної медичної допомоги доставила дитину до «Охматдиту».

    У лікарні Ясміна пройшла УЗД та комп’ютерну томографію. Результати показали тяжке проникаюче поранення живота. Уламок спричинив наскрізне ушкодження печінки та травму великої вени в черевній порожнині.

    Саме пошкодження судини стало одним із найнебезпечніших наслідків поранення. У дитини почалася масивна внутрішня кровотеча, а за очеревиною сформувалася велика гематома. Медикам необхідно було спочатку стабілізувати пацієнтку, а потім негайно переходити до операції.

    Хірургічне втручання тривало приблизно чотири години.

    У лікарні не деталізували всі етапи операції, тому говорити, зокрема, про конкретний спосіб відновлення пошкодженої судини або видалення уламка без додаткових даних не варто. Відомо головне: кровотечу вдалося взяти під контроль, стан дитини стабілізували, а після лікування вона змогла повернутися додому.

    Історія Ясміни, судячи з обставин, пов’язана з одним із епізодів масштабної атаки на столицю 3 вересня. Тоді поліція Києва офіційно повідомляла, що в Дарницькому районі уламки російських БпЛА пошкодили два автомобілі, які рухалися дорогою. Серед постраждалих була саме 12-річна дівчинка. Також поранення отримали 40-річний водій, 35-річна пасажирка, 23-річний чоловік і двоє поліцейських.

    Дарницька районна адміністрація того дня також повідомляла про падіння уламків БпЛА безпосередньо на проїжджу частину та про поранену дитину.

    Втім, атака 3 вересня не обмежилася одним епізодом.

    Протягом доби російські безпілотники атакували Київ багаторазово. За офіційними даними міста, повітряну тривогу того дня оголошували сім разів, а її загальна тривалість перевищила 15 годин. До пізнього вечора кількість постраждалих у столиці зросла до 13, шестеро з них залишалися у стаціонарах. Серед госпіталізованих була й дитина.

    Уламки та влучання фіксували в Дарницькому, Голосіївському, Солом’янському та Святошинському районах.

    Увечері ситуація ще більше погіршилася: російський дрон влучив у дев’ятиповерховий житловий будинок у Голосіївському районі. Там спалахнула пожежа на кількох поверхах. ДСНС евакуювала десятки мешканців, були поранені. Первинна інформація про загиблу людину згодом не підтвердилася.

    Reuters того дня повідомляв щонайменше про десять поранених унаслідок різних епізодів атаки на Київ, серед яких була дитина. Видання також звертало увагу, що столиця на той момент переживала вже понад тиждень практично безперервних ударів.

    Для Ясміни ця статистика перетворилася на кілька секунд, які могли коштувати життя.

    Особливо показовим є сам розмір уламка — близько одного сантиметра. Невеликий фрагмент металу після вибуху отримав достатню енергію, щоб пройти через лобове скло автомобіля, сидіння та тканини тіла, наскрізь пошкодити печінку й травмувати велику судину.

    Це також пояснює, чому зовнішній вигляд поранення після вибуху може не відповідати реальній тяжкості внутрішніх травм. У випадку Ясміни спочатку вона могла рухатися і вийшла з автомобіля самостійно, однак уже невдовзі через крововтрату з’явилося запаморочення.

    Для столичних медиків вересень став особливо важким через різке посилення російських повітряних атак. Reuters повідомляв, що використання Росією швидкісних, зокрема реактивних, ударних дронів суттєво змінило повсякденне життя Києва: тривоги стали тривалішими, атаки відбуваються не лише вночі, а й серед дня, а уламки та самі безпілотники дедалі частіше вражають дороги, житлові будинки та іншу цивільну інфраструктуру.

    Саме денна атака стала критичною для Ясміни. Родина не їхала містом під час очевидно активного масованого удару — поїздку на заняття розпочали після того, як ситуація здавалася безпечнішою. Однак нова хвиля небезпеки виникла вже в дорозі.

    Зараз історія має значно кращий фінал, ніж могли прогнозувати в перші хвилини після поранення.

    За повідомленням «Охматдиту», дівчинка почувається значно краще і вже виписана додому. Попереду в неї амбулаторне лікування та медичне спостереження за процесом загоєння.

    А сама Ясміна вже думає не про операційну. Вона хоче знову повернутися до школи, побачити друзів і продовжити заняття сучасними танцями.

    І саме ця деталь особливо контрастує з тим, що сталося 3 вересня: дитина просто їхала на звичайне заняття, коли уламок російського дрона за секунди перетворив буденну поїздку на боротьбу за життя. Цього разу завдяки швидкій першій допомозі, роботі екстреної медичної служби та чотиригодинній операції лікарям вдалося її виграти.

  • Від понад 600 дерев до десяти: у Києві переглянули схему теплотраси на Теремках після протестів

    Від понад 600 дерев до десяти: у Києві переглянули схему теплотраси на Теремках після протестів

    У Києві заявили про суттєве коригування робіт під час будівництва резервної тепломережі для житлових масивів Теремки-1 і Теремки-2. Після кількох тижнів протестів, зустрічей із мешканцями, консультацій з інженерами та науковцями місто сформувало оптимізовану схему, за якою на нинішній ділянці робіт планують видалити лише 10 дерев, тоді як 160 дерев мають зберегти, а частині з них проведуть кронування.

    Це фактично стало компромісним рішенням у конфлікті, який розгорівся в Голосіївському районі ще влітку. З одного боку, місто наполягає, що нова магістраль критично потрібна перед опалювальним сезоном, адже повинна стати резервним каналом теплопостачання для Теремків у разі пошкодження ТЕЦ-5. З іншого — місцеві мешканці виступили проти масштабної вирубки зеленої зони та вимагали змінити технічні рішення.

    Після підсумкової зустрічі представників міста, громадськості та фахівців Департамент житлово-комунальної інфраструктури КМДА представив оновлений підхід. За словами міської влади, основний інженерний коридор тепломережі залишається незмінним, однак безпосередньо всередині нього вдалося скоригувати проведення робіт так, щоб максимально обійти дерева.

    Саме тут важливе уточнення. Цифра «10 дерев» не означає, що початковий проєкт від самого початку передбачав видалення лише десяти насаджень. Навесні ситуація виглядала принципово інакше.

    Державна екологічна інспекція Столичного округу повідомляла, що за результатами комісійного обстеження від 18 березня 2026 року в межах усього будівельного коридору під видалення потрапляли 662 дерева, з яких 56 планували пересадити, а також 70 кущів, 16 із яких мали пересадити. Йшлося також про понад гектар газону та невелику площу квітників.

    Саме ці цифри і спричинили хвилю обурення серед місцевих жителів.

    У серпні на Теремках відбулося кілька акцій протесту. Люди виходили до зеленої зони, а згодом і під будівлю КМДА з вимогою зупинити вирубку та знайти інший варіант прокладання мережі. Учасники акцій наголошували, що серед дерев є старі дуби, а сам парк має значення для всього мікрорайону. За повідомленнями медіа, на одну з акцій 8 серпня прийшли сотні людей.

    Після цього представники міської влади та мешканці 11 серпня домовилися призупинити видалення дерев та протягом двох тижнів додатково вивчити запропоновані альтернативи. До обговорення залучили не лише фахівців КМДА і «Київтеплоенерго», а й експертів, яких запропонувала сама громада.

    Один із варіантів передбачав прокладання мережі вулицею Теремківською. На перший погляд він дозволяв би значно менше втручатися в зелену зону. Однак експерти встановили, що під вулицею вже проходить велика кількість інженерних комунікацій — зливова каналізація, газопровід середнього тиску, водопровід, електричні кабелі та лінії зв’язку.

    За оцінкою КМДА, для такого маршруту довелося б окремо проєктувати перенесення кількох мереж, проходити нові погодження і державну експертизу. Крім того, вулицю Теремківську, яка є важливим транспортним сполученням для району, могли б перекрити приблизно на рік.

    Другий альтернативний варіант пропонували вздовж дублера проспекту Академіка Глушкова. Але тоді протяжність тепломережі збільшувалася приблизно на 50%. Місто заявило, що частина запропонованих технічних рішень не відповідала державним будівельним нормам, а весь маршрут потребував би нових інженерних вишукувань, документації та експертизи.

    У результаті фахівці дійшли висновку, що повністю змінювати маршрут перед зимою надто ризиковано. Натомість вирішили залишити чинний інженерний коридор, але змінити організацію робіт усередині нього.

    Саме це й дозволило суттєво скоротити втручання у зелені насадження на ділянці, яку опрацьовували додатково: із приблизно 170 дерев 160 планують залишити, а ще 10 — видалити. Частину збережених дерев доведеться кронувати, тобто обрізати частину гілок, щоб забезпечити необхідний технологічний простір для техніки та трубопроводу.

    Такий підхід фактично повторює одну з головних вимог громади: не відмовлятися від резервного теплопостачання, але мінімізувати вирубку там, де дерева можна технічно обійти.

    Чому ж місто так поспішає з теплотрасою?

    Резервна магістраль потрібна для мікрорайонів Теремки-1 і Теремки-2 на випадок аварійної або вимушеної зупинки ТЕЦ-5. За даними «Київтеплоенерго», нова схема має забезпечити можливість альтернативного теплопостачання 183 житлових будинків, трьох медичних закладів та 18 шкіл і дитсадків. Загалом йдеться приблизно про 200 тисяч мешканців Голосіївського району.

    КМДА пояснює проєкт воєнними ризиками. ТЕЦ та інша велика енергетична інфраструктура Києва протягом повномасштабної війни неодноразово ставала цілями російських атак. Якщо основне джерело тепла буде серйозно пошкоджене взимку, резервна магістраль має дозволити переключити споживачів на інший тепловий контур і не залишити великий житловий масив без опалення.

    Будівництво ведеться в межах міського плану енергетичної стійкості. Київрада ухвалила відповідне рішення 10 березня 2026 року, а сам проєкт пройшов державну експертизу. КМДА неодноразово заявляла, що саме чинний маршрут дає змогу завершити роботи в прийнятні строки перед складним опалювальним сезоном.

    Водночас історія із Теремками показала іншу проблему — наскільки складно реалізовувати великі інфраструктурні проєкти в уже сформованій міській забудові.

    Початковий акт із сотнями дерев спричинив настільки сильну реакцію громади, що місту довелося фактично повторно пройти значну частину технічного обговорення вже публічно. Інженери перевіряли альтернативні траси, активісти приводили власних фахівців, а міська влада кілька разів зустрічалася з мешканцями.

    До конфлікту долучилася й Державна екологічна інспекція. Вона повідомляла, що тримає питання знесення зелених насаджень на контролі. За її даними, відновна вартість насаджень, які первинно планували видаляти в межах проєкту, перевищувала 20 млн грн.

    Окреме питання — що буде із зеленою зоною після завершення робіт.

    У «Київтеплоенерго» раніше обіцяли рекультивацію території, благоустрій та нове озеленення. Водночас повністю відновити лісосмугу саме над тепломережею не всюди можливо: великі дерева не можна висаджувати безпосередньо над трубами через технічні та безпекові обмеження. Тому частину компенсаційних насаджень доведеться розміщувати поруч або в інших зелених зонах.

    Міська влада також заявляла про можливість використання крупномірних дерев із комунальних розсадників, щоб відновлена територія не виглядала як повністю нова посадка з маленьких саджанців.

    Ще одна суперечлива тема стосується вже зрізаної деревини. КМДА повідомляла, що її передали районному зеленбуду й планують використовувати для елементів благоустрою — зокрема в зелених зонах і громадських просторах. Уся деревина, за твердженням міста, обліковується за відповідними актами.

    Отже, остаточна модель виглядає так: від самого проєкту резервної тепломережі Київ не відмовляється, оскільки влада вважає його критичним для проходження зими. Так само не змінюється базовий інженерний коридор. Але після протестів і роботи з експертами схему безпосереднього проходження трубопроводу вдалося оптимізувати так, щоб обійти значно більше зелених насаджень.

    Саме тому нова цифра — 10 дерев — виглядає разюче на тлі початкових планів із сотнями насаджень. При цьому коректніше говорити не про те, що весь старий проєкт із 662 дерев просто «скасували», а про суттєве коригування подальших робіт і максимальне збереження дерев, які ще можна врятувати в межах чинного маршруту.

    Історія Теремків у цьому сенсі стала рідкісним прикладом, коли громадський конфлікт не зупинив інфраструктурний проєкт, але змусив місто переглянути його деталі. Тепер ключове питання — чи вдасться реалізувати оновлену схему без нових втрат зелених насаджень і водночас завершити резервну тепломережу до моменту, коли вона справді може знадобитися місту.

  • Таксі більше не єдиний варіант: Київ запустив нічні автобуси з вокзалу — куди вони довезуть

    Таксі більше не єдиний варіант: Київ запустив нічні автобуси з вокзалу — куди вони довезуть

    У Києві з ночі 10 вересня запрацювали чотири спеціальні автобусні маршрути, які курсуватимуть від Центрального залізничного вокзалу під час комендантської години. Рішення ухвалили насамперед для пасажирів поїздів, які через російські обстріли, повітряні тривоги та інші затримки прибувають до столиці глибокої ночі й раніше фактично залишалися перед вибором між дорогим таксі та очікуванням ранкового громадського транспорту.

    Нові маршрути працюють із 1:00 до 5:00 — саме в цей час після останніх змін у столиці діє комендантська година. Автобуси з’єднали Центральний вокзал із великими житловими масивами на правому та лівому берегах. Орієнтовний інтервал руху становить 60 хвилин, а посадка й висадка на зупинках відбуваються на вимогу. У зворотному напрямку — із житлових масивів до вокзалу — частина автобусів починає рух раніше відповідно до окремих графіків.

    В «Укрзалізниці» пояснили появу нічного транспорту просто: через атаки РФ поїзди дедалі частіше змушені чекати завершення повітряної тривоги, змінювати швидкість чи маршрут, тому прибуття до Києва може зміщуватися на кілька годин. Для пасажира затримка до першої чи другої ночі означала, що метро та більшість наземного транспорту вже не працюють. Саме тому місто й організувало окреме сполучення від вокзалу до житлових районів.

    Маршрут №131-Н фактично охоплює значну частину півночі та лівого берега столиці. Від Центрального вокзалу автобус прямує через Саксаганського, Галицьку площу, Берестейський проспект, Чорновола, Січових Стрільців, район Лук’янівки, Подільський узвіз і Кирилівську. Далі він виходить на проспект Степана Бандери, перетинає Дніпро Північним мостом і проходить через проспект Романа Шухевича, Бальзака, Червоної Калини, Рейгана, Братиславську, Лісовий масив та район станції метро «Дарниця». Назад до центру автобус повертається через Броварський проспект, Лівобережну, Русанівку, проспект Соборності, міст Патона, Печерськ і Бессарабську площу. Фактично один рейс охоплює Троєщину, Лісовий, Дарницю, Лівобережний масив, Русанівку й частину центру.

    №132-Н орієнтований переважно на західну та північну частини правого берега. Від вокзалу він проходить через Саксаганського, Галицьку площу та Берестейський проспект, далі прямує проспектом Академіка Палладіна, вулицями Стеценка й Івана Виговського, через проспект Європейського Союзу, Василя Порика та Свободи. Після цього автобус охоплює Виноградар, Пріорку та Оболонь: проходить Вишгородською, площею Тараса Шевченка, Полярною, Героїв Дніпра, Зої Гайдай та Левка Лук’яненка біля станції метро «Мінська». До Центрального вокзалу він повертається через проспект Володимира Івасюка, Набережно-Рибальську, Поділ, Європейську площу та Хрещатик.

    Маршрут №133-Н охоплює великий сектор південного та західного Києва. Після виїзду з Вокзальної площі автобус рухається через Жилянську, Солом’янську та Севастопольську площі, проспект Валерія Лобановського, Деміївську площу, Голосіївський проспект і Васильківську. Далі маршрут проходить через Теремки — вулиці Юлії Здановської, Самійла Кішки, Степана Рудницького, Героїв Маріуполя, Василя Касіяна та проспект Академіка Глушкова. Після Кільцевої дороги автобус доходить до вулиці Тулузи, а назад іде через Борщагівку, проспекти Леся Курбаса та Любомира Гузара, Відрадний, Гарматну й Борщагівську.

    Таким чином, №133-Н може бути особливо корисним пасажирам, яким після нічного прибуття потрібно дістатися Солом’янки, Голосієва, Теремків, Борщагівки чи Відрадного. І це вже не короткий «підвіз» від вокзалу, а фактично великий кільцевий маршрут через кілька районів міста.

    Четвертий автобус — №134-Н — забезпечує ще один варіант сполучення з лівим берегом. Від Центрального вокзалу він їде Жилянською та Антоновича до Либідської площі, далі бульваром Миколи Міхновського через міст Патона. Після цього маршрут проходить проспектом Соборності, Дарницькою площею, Харківським шосе, Тепловозною, Привокзальною, Тростянецькою, вулицями Архітектора Вербицького та Братства тарасівців. Далі автобус виходить на проспект Миколи Бажана, Дніпровську набережну, Ахматової, Григоренка, Шумського та проспект Павла Тичини. Назад до вокзалу він повертається через Дніпровську набережну, міст Патона, Велику Васильківську та Саксаганського.

    Запуск чотирьох маршрутів збігся з більш масштабною зміною транспортного режиму столиці. Із 10 вересня комендантську годину в Києві скоротили на одну годину: тепер вона діє з 01:00 до 05:00. Через це основні маршрути громадського транспорту з великим пасажиропотоком також почали працювати в середньому на годину довше, а всі станції метро в режимі перевезення пасажирів подовжили роботу на годину. Час перших ранкових відправлень при цьому не змінювали.

    Це важливе уточнення: чотири автобуси №131-Н, №132-Н, №133-Н та №134-Н — не просто продовження вечірньої роботи звичайних маршрутів. Вони окремо курсують саме в чотиригодинне вікно комендантської години, коли регулярне транспортне сполучення в місті різко обмежене.

    При цьому КМДА в повідомленні про запуск маршрутів не назвала окремої спеціальної вартості проїзду саме для цих нічних автобусів. Загальний тариф на разову поїздку в комунальному автобусі Києва з 15 липня 2026 року становить 30 грн, однак у публікації про нічні маршрути місто окремо не уточнило, чи діє на них той самий тариф та всі звичайні способи оплати. Тому пасажирам перед поїздкою варто перевірити актуальні умови в «Київ Цифровий» або на ресурсах «Київпастрансу».

    Ще одна практична деталь: ані КМДА, ані «Укрзалізниця» у повідомленнях про запуск автобусів не заявляли, що для посадки обов’язково потрібно показувати залізничний квиток. Формулювання міста говорить, що маршрути працюють «зокрема для пасажирів потягів», які прибувають у цей період. Водночас пересування містом під час комендантської години загалом залишається особливим режимом, тому пасажирам варто мати при собі документи та виконувати вимоги правоохоронців.

    Особливе значення нової системи стало очевидним саме після останніх масованих російських атак. Повітряні тривоги можуть затримати поїзд уже на підступах до столиці, і пасажир, який мав прибути о 23-й годині, фактично виходить на перон уже після першої ночі. У таких умовах нічний автобус створює хоча б базову транспортну «сітку» між вокзалом і найбільшими житловими масивами замість ситуації, коли тисячі людей залежать виключно від таксі.

    Водночас місто одразу попереджає, що інтервал 60 хвилин є орієнтовним. Маршрути дуже довгі, проходять через мости та десятки великих вулиць, а під час повітряної тривоги транспортна ситуація може додатково змінюватися. Саме тому КМДА рекомендує планувати нічну поїздку заздалегідь.

    Отже, нова схема фактично дає нічним пасажирам чотири великі напрямки від Центрального вокзалу: північ і північний схід через Троєщину та Дарницю, північний захід через Виноградар і Оболонь, південний захід через Голосіїв і Борщагівку та великий лівобережний маршрут через Дарницький район до проспекту Павла Тичини. Поки що всі чотири маршрути мають статус тимчасових, а термін їхньої роботи КМДА не уточнила.

  • АЗС у Києві знову під ударом: російські дрони влучили у дві заправки, одну атакували двічі

    АЗС у Києві знову під ударом: російські дрони влучили у дві заправки, одну атакували двічі

    Російські війська вранці 11 вересня знову атакували Київ ударними безпілотниками. Цього разу влучання зафіксували одразу на двох автозаправних станціях у різних частинах столиці — у Дніпровському та Оболонському районах. За попередньою інформацією міської влади, одну із заправок на Оболоні противник атакував двічі. Є постраждалі. Нові удари сталися менш ніж через добу після того, як російський реактивний безпілотник уразив АЗК UKRNAFTA у Голосіївському районі.

    Про нові влучання повідомив міський голова Віталій Кличко. Спочатку стало відомо про удар по АЗС у Дніпровському районі. Екстрені служби одразу вирушили на місце. Практично одночасно інформація надійшла з іншого кінця столиці: російський БпЛА влучив в автозаправну станцію в Оболонському районі. За даними мера, саме цей об’єкт противник атакував двічі.

    Унаслідок атаки в Оболонському районі попередньо постраждали двоє людей. На момент перших повідомлень детальної інформації про характер їхніх травм і необхідність госпіталізації не було. Бренди та точні адреси двох уражених 11 вересня АЗС міська влада також публічно не назвала. Тому стверджувати, які саме мережі потрапили під удар, наразі передчасно.

    Практично паралельно російська атака спричинила серйозні наслідки у житловому секторі. У Дніпровському районі безпілотник уразив дев’ятиповерховий житловий будинок. За даними медиків, постраждали вісім людей, двох госпіталізували. Один із поранених перебував у тяжкому стані. Reuters також повідомляє про вісьмох постраждалих у Києві внаслідок російських ударів 11 вересня та пожежу в дев’ятиповерхівці.

    Атака фактично тривала у кілька етапів. Повітряні сили повідомили, що в ніч проти 11 вересня Росія запустила по Україні 66 ударних безпілотників типів Shahed, «Гербера» та інших. Понад 50 із них були «шахедами». Станом на 09:00 українська ППО збила або подавила 62 дрони, однак чотири ударні БпЛА влучили у три локації.

    На цьому атака не завершилася. Уже близько 09:36 Київська міська військова адміністрація знову оголосила повітряну тривогу через загрозу ударних дронів і закликала мешканців столиці перейти до укриттів. Повітряні сили близько 09:45 окремо попереджали про рух БпЛА на Київ із півночі. Саме під час цієї нової хвилі з’явилися повідомлення про удари по автозаправних станціях.

    Особливої уваги новий епізод набуває через події попереднього дня. 10 вересня російський реактивний дрон ударив по автозаправному комплексу UKRNAFTA у Голосіївському районі Києва. Компанія офіційно підтвердила саме застосування реактивного безпілотника. За правилами безпеки під час повітряної тривоги персонал і клієнти завчасно залишили територію АЗК, завдяки чому серед них постраждалих не було. Водночас міська влада повідомляла про чотирьох постраждалих людей поблизу місця удару, трьох із них госпіталізували.

    Наслідки того удару були досить серйозними. На території станції загорівся легковий автомобіль, були пошкоджені обладнання та капітальні споруди. Рятувальники ліквідували пожежу. У повідомленнях ДСНС також ішлося про пошкодження зупинки громадського транспорту, займання дизельних генераторів і пошкодження восьмиповерхової нежитлової будівлі.

    В UKRNAFTA тоді назвали удар атакою на цивільну інфраструктуру. Голова правління компанії Богдан Кукура заявив, що мережа забезпечує населення пальним і товарами повсякденного попиту та відновить пошкоджений об’єкт. Компанія при цьому не повідомляла про наявність будь-яких військових об’єктів на території станції.

    Таким чином, за менш ніж дві доби офіційно стало відомо щонайменше про три АЗС у трьох районах Києва, які потрапили під прямі удари або влучання російських безпілотників: у Голосіївському районі 10 вересня та в Дніпровському й Оболонському районах 11 вересня. Причому, за словами Кличка, оболонську станцію вранці атакували двічі.

    Напередодні в соціальних мережах почав активно поширюватися нібито перелік київських АЗС, які можуть стати майбутніми цілями російських атак. У ньому згадували об’єкти в кількох районах столиці. Однак важливо, що автентичність такого переліку офіційні органи не підтверджували. Київські медіа, які писали про його появу, також наголошували, що немає доказів, ніби поширені адреси справді є російським списком цілей. Тому встановлювати прямий зв’язок між цим неофіційним документом і конкретними ударами без доказів не можна.

    Водночас сам факт кількох послідовних ударів по автозаправних станціях уже підтверджений офіційними повідомленнями. Це робить паливну інфраструктуру столиці помітним елементом останньої хвилі російських атак.

    Нові удари відбуваються на тлі суттєвого посилення повітряного тиску на Київ. Лише 8 вересня Росія здійснила великий комбінований удар по столиці ракетами та безпілотниками. Тоді були пошкоджені житлові будинки, школа, медичний заклад, гуртожиток, магазини, адміністративні та складські об’єкти. Reuters повідомляв про п’ятьох загиблих і десятки поранених.

    Особливою проблемою останніх атак стає активніше застосування реактивних ударних дронів. Повітряні сили останніми днями неодноразово попереджали про такі апарати поблизу столиці. Вранці 10 вересня половина зі 149 дронів, запущених Росією по Україні, за даними Повітряних сил, була реактивною. 10 вересня саме реактивний безпілотник офіційно підтверджено як засіб удару по станції UKRNAFTA.

    Реактивні дрони створюють додатковий виклик для протиповітряної оборони через вищу швидкість порівняно зі звичайними Shahed. Повітряні сили останніми днями окремо повідомляли про рух таких апаратів через Київську область і безпосередньо над столицею.

    На цьому тлі правила поведінки на АЗС під час тривоги набувають особливого значення. Випадок із UKRNAFTA 10 вересня продемонстрував, що завчасне припинення роботи та евакуація персоналу й клієнтів може безпосередньо врятувати людей. Компанія підкреслила, що всі відвідувачі та працівники залишили територію до влучання саме відповідно до чинного протоколу безпеки.

    Станом на ранок 11 вересня ліквідація наслідків нової атаки в Києві триває. Інформація про кількість постраждалих, масштаби пошкоджень двох АЗС та стан потерпілих ще може змінюватися. Екстрені служби працюють на місцях влучань.

    Однак уже зараз атаки 10–11 вересня демонструють нову небезпечну тенденцію: автозаправна інфраструктура Києва кілька разів поспіль опиняється безпосередньо під ударами російських безпілотників. Чи йдеться про системну кампанію саме проти АЗС, офіційно поки не встановлено. Але після трьох підтверджених епізодів за два дні питання безпеки таких об’єктів стає для столиці дедалі гострішим.

  • Ще однією ціллю із списку стала АЗС на проспекті Шухевича

    Ще однією ціллю із списку стала АЗС на проспекті Шухевича

    Удар по заправці в Голосіївському районі Києва вранці 10 вересня став першим підтвердженим влучанням реактивного «шахеда» у столичну АЗС. Чотири людини поранені, трьох госпіталізували.

    Пожежу на комплексі «Укрнафти» біля ТРЦ «Республіка Парк» загасили швидко: згорів легковий автомобіль, пошкоджена зупинка, спалахнули дизель-генератори, зачепило восьмиповерхову нежитлову будівлю. Коли на майданчик уже виїхали рятувальники, по тій самій станції завдали повторного удару. Персонал і клієнти до першого прильоту встигли піти за сигналом тривоги.

    Паралельно на лівому березі, на проспекті Романа Шухевича, за відомостями, отриманими редакцією, намагалися уразити ще одну станцію з того самого цільового переліку, але не влучили. Проспект ріже Троєщину, Райдужний і Кибальчич і тримає одразу кілька великих мереж — WOG, ОККО, БРСМ-Нафта, КЛО. Це якраз Дніпровський і Деснянський райони.

    Напередодні моніторингові канали та джерела в розвідці попереджали, що в роботі перелік більш ніж із 20 цивільних АЗС на обох берегах Києва, частина — у житлових кварталах. Серед районів називали Голосіївський, Дарницький, Дніпровський і Деснянський. Проспект Шухевича якраз ріже останні два. Для ударів вказували реактивні апарати.

    Міська влада закрила день однією пошкодженою АЗС у Голосіївському районі. Другий захід, на Шухевича, публічно не підтверджений. Перелік, про який попереджали за добу, уже не виглядає як оцінка ризику, по ньому йдуть реальні спроби, але не всі закінчуються влучанням.

  • «Ваших батьків посадять на 25 років»: у Києві шахраї змусили 13-річну доньку військового віддати понад 2,5 млн грн

    «Ваших батьків посадять на 25 років»: у Києві шахраї змусили 13-річну доньку військового віддати понад 2,5 млн грн

    У Києві 13-річна донька українського військовослужбовця стала жертвою складної шахрайської схеми, побудованої на знайомстві в соцмережах, залякуванні звинуваченнями у співпраці з Росією та психологічному тиску. За даними столичної поліції, підліток винесла з дому сімейні заощадження — 54 550 доларів та 90 тисяч гривень — і передала сумку водієві таксі, який мав доставити її з Києва до Сум. Загальна сума становила понад 2,5 млн грн. Забрати гроші зловмисники, однак, не встигли: батьки дівчини звернулися до поліції, а правоохоронці перехопили передачу та затримали двох імовірних учасників схеми.

    Історія почалася не з телефонного дзвінка про «проблеми з банківською карткою», а зі звичайного для підлітка спілкування в соцмережі. Як повідомили правоохоронці, з дівчиною познайомилися невідомі, які видавали себе за її однолітка. Після певного часу спілкування вони домовилися з нею про особисту зустріч. Саме на цьому етапі шахраї отримали інформацію про місце перебування дитини, після чого сценарій різко змінився.

    Дівчині надіслали відеоролик, на якому люди, одягнені в російську військову форму, нібито дякували їй за «допомогу та співпрацю». Таким чином дитину поставили у ситуацію, в якій звичайне онлайн-знайомство раптом перетворилося на вигадане звинувачення у співпраці з державою-агресором. Після цього до розмови долучився ще один учасник схеми — він представився правоохоронцем.

    За версією слідства, псевдосиловик переконував 13-річну дівчину, що її нібито вже викрили у співпраці з Росією. Головним інструментом впливу стала погроза не самій дитині, а її родині. Шахрай заявляв, що через її дії батькам може загрожувати до 25 років ув’язнення. Для підлітка така погроза могла виглядати абсолютно реальною, особливо з огляду на попередньо надіслане відео з людьми у військовій формі.

    «Ваших батьків посадять на 25 років»: у Києві шахраї змусили 13-річну доньку військового віддати понад 2,5 млн грн «Ваших батьків посадять на 25 років»: у Києві шахраї змусили 13-річну доньку військового віддати понад 2,5 млн грн

    Потім з’явилася умова, яка нібито мала «врятувати» сім’ю від кримінальної відповідальності. Дитині наказали передати всі наявні вдома заощадження для так званої перевірки. Дівчина знайшла 54 550 доларів та 90 тисяч гривень, склала гроші у сумку та віддала водієві таксі. За задумом організаторів схеми, автомобіль мав перевезти гроші з Києва до Сум, де їх уже чекали отримувачі.

    Лише після повернення додому підліток розповіла батькам про те, що сталося. Ті одразу звернулися до поліції. Саме швидкість звернення виявилася критичною: правоохоронці встановили автомобіль, яким перевозили сумку, вилучили справжні гроші та замінили їх імітаційними. Далі операція продовжилася вже під контролем поліції.

    У Сумах правоохоронці затримали одного з учасників схеми, коли той прийшов забирати посилку. Згодом затримали і його спільника. Таким чином родині вдалося повернути заощадження, хоча розслідування самого механізму шахрайства та можливої причетності інших осіб триває.

    Ця історія показова тим, що аферистам фактично не знадобилося зламувати банківські рахунки або отримувати доступ до смартфона жертви. Вони змусили дитину самостійно виконати всі необхідні дії. Кіберполіція називає подібні прийоми соціальною інженерією — маніпуляціями, під час яких злочинці грають на довірі, страху й тривозі людини та змушують її добровільно передавати гроші чи конфіденційну інформацію. За даними Кіберполіції, саме соціальна інженерія залишається одним із ключових механізмів фінансового шахрайства в Україні.

    Особливо небезпечним елементом київської історії стала експлуатація теми державної зради та співпраці з Росією. Це не нова тактика. На початку серпня Кіберполіція окремо попереджала про шахраїв, які телефонують громадянам, представляються співробітниками СБУ чи інших правоохоронних органів, заявляють про нібито фінансування ворога або відкриту кримінальну справу, а далі вимагають гроші. Правоохоронці наголошували: справжні співробітники державних органів не пропонують «вирішити питання» передачею готівки чи переказами.

    Подібні випадки цього року вже фіксували і в самому Києві. У липні столична поліція повідомляла про 81-річну жінку, якій псевдопрацівник СБУ заявив, що придбані нею ліки нібито «фінансують країну-агресора». Від потерпілої вимагали передати гроші начебто для їхнього «декларування». В іншій справі поліція заявила про двох учасників схеми, які, представляючись співробітниками спецслужби, ошукали літніх киян на понад 8 млн грн.

    Ще одна справа, яку столична поліція розслідувала у травні, стосувалася трьох пенсіонерів. За інформацією правоохоронців, псевдопрацівник спецслужби так само звинувачував людей у спонсоруванні держави-агресора і під приводом «декларування» виманював заощадження. Загальна сума збитків у тій справі перевищила 3 млн грн. Тобто сценарій зі страхом перед кримінальним переслідуванням уже використовувався, але цього разу мішенню стала не літня людина, а 13-річна дитина.

    Окрему увагу правоохоронці останнім часом приділяють саме використанню державної символіки, назв силових відомств та фейкових звинувачень. 21 серпня Кіберполіція попередила про електронні листи, де зловмисники від її імені повідомляли людям про нібито вчинені кримінальні правопорушення, погрожували обшуками та відповідальністю, а потім вимагали криптовалюту за «закриття справи». Це показує, що авторитет силових структур шахраї використовують як інструмент психологічного тиску в різних варіаціях однієї схеми.

    У випадку з донькою військового зловмисники пішли ще далі: вони спочатку створили довіру через спілкування нібито з однолітком, отримали інформацію про дитину, потім підкріпили легенду відео з людьми у російській формі і лише після цього використали образ «правоохоронця». Тобто кожен наступний крок робив попередню вигадку переконливішою.

    Подібна побудова афери добре відповідає механіці соціальної інженерії: жертву вводять у стан сильного страху, не дають часу перевірити інформацію та пропонують одну «термінову» дію, яка начебто дозволить уникнути катастрофічних наслідків. Кіберполіція пояснює, що під дією страху або тривоги людина значно гірше оцінює ситуацію і може зробити те, на що у спокійному стані ніколи не погодилася б.

    Історія у Києві закінчилася без фактичної втрати мільйонів насамперед тому, що дитина все-таки розповіла про ситуацію батькам, а вони негайно повідомили правоохоронців. Поліцейським вдалося перехопити сумку ще до того, як гроші остаточно потрапили до шахраїв.

    Водночас цей випадок стає важливим сигналом для батьків підлітків. Небезпека в соцмережах сьогодні обмежується не лише викраденням паролів або підозрілими посиланнями. Зловмисник може тижнями видавати себе за ровесника, збирати інформацію про сім’ю, а потім використати її для персоналізованого шантажу. Кіберполіція вже фіксувала випадки, коли через соцмережі та месенджери сторонні особи намагалися втягувати українських школярів навіть у протиправну діяльність, тому правоохоронці закликають дітей повідомляти дорослим про підозрілі контакти, погрози й спроби змусити їх щось приховувати від батьків.

    Наразі поліція продовжує встановлювати всі обставини афери. Публічно не повідомлялося, чи були у затриманих інші жертви та хто саме створював фейкові акаунти і відео, використані для залякування дівчини. Тому стверджувати про масштаби всієї групи або остаточну кількість її учасників поки зарано. Однак уже відомі деталі показують одну з найбільш цинічних схем останнього часу: страх дитини за батьків перетворили на інструмент, за допомогою якого з дому фактично винесли всі сімейні заощадження.

  • Сирена більше не означає автоматичне закриття: як відтепер працюють ТРЦ Києва

    Сирена більше не означає автоматичне закриття: як відтепер працюють ТРЦ Києва

    Від 10 вересня звична для киян картина, коли після сигналу повітряної тривоги торговельний центр повністю зупиняє роботу, починає змінюватися. Після запровадження в столиці дворівневої системи повітряних загроз одразу кілька великих ТРЦ оголосили, що під час так званої жовтої тривоги — тобто дронової небезпеки — продовжуватимуть працювати. Однак є важливий нюанс: рішення самого торговельного центру не означає, що абсолютно всі магазини, кафе та ресторани всередині нього також залишаться відкритими.

    Новий порядок став можливим після постанови Кабінету Міністрів №1092 від 4 вересня 2026 року. Уряд офіційно розділив сигнал «Повітряна тривога» на два рівні. Жовтий означає дронову загрозу, а червоний — ракетну, ракетно-дронову або масовану дронову загрозу. Для бізнесу різниця принципова: при жовтому рівні підприємства можуть продовжувати діяльність, якщо для працівників і відвідувачів є доступне постійне або тимчасове укриття. Якщо його немає, уряд передбачив перехідний період до трьох місяців за погодженням із трудовим колективом. Перебування відвідувача в закладі під час такого рівня загрози відбувається на його власний розсуд.

    При червоному рівні логіка інша. Уряд пояснював, що він передбачає зупинку роботи та перехід людей до укриттів. Кабмін обґрунтував реформу зміною тактики російських атак: тривалі й часті сигнали через окремі безпілотники дедалі сильніше впливають на транспорт, бізнес та роботу міст. Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявляв, що держава намагається одночасно зберегти безпеку людей і не дозволити атакам повністю паралізувати економічне життя.

    У Києві диференційовані повідомлення почали працювати ще 6 вересня. Жовте сповіщення означає «Дронову небезпеку». Червоний рівень може з’являтися при «Масованій дроновій загрозі», «Ракетній загрозі» або «Ракетно-дроновій загрозі». Якщо ситуація змінюється, нове повідомлення замінює попереднє без проміжного відбою. Відбій означає, що на цей момент жодної з визначених повітряних загроз для міста не зафіксовано.

    Одним із ТРЦ, який офіційно перейшов на новий порядок, став RIVER MALL. З 10 вересня центр продовжує роботу під час жовтого рівня. Водночас адміністрація прямо радить відвідувачам не ігнорувати тривогу та за можливості переходити в укриття. Усередині комплексу тимчасове укриття облаштоване на мінус другому рівні підземного паркінгу, а шлях до нього позначено спеціальними стрілками. При червоному рівні RIVER MALL зупиняє роботу.

    Схожу модель обрав RETROVILLE. Там при жовтій тривозі сам ТРЦ не зачиняється, однак працювати продовжують лише ті магазини та інші орендарі, які дали на це добровільну згоду. Навіть після такої згоди продавець може самостійно припинити роботу, якщо вважає ситуацію небезпечною. Тобто відвідувач може потрапити всередину центру, але побачити зачиненим саме той магазин, заради якого приїхав. Адміністрація рекомендує перевіряти актуальний режим окремих точок.

    У RETROVILLE є й окрема вечірня умова. Якщо тривога триває або починається після 21:00, працювати може лише гіпермаркет NOVUS та прикасова зона — за бажанням відповідних орендарів. Повністю торговельний центр у такому випадку відкривається вже наступного дня. Під час червоного рівня RETROVILLE зачиняється, а відвідувачів і персонал просять залишити приміщення та перейти до найближчих укриттів.

    До нової моделі долучилися й інші столичні центри. За повідомленнями адміністрацій, Art Mall, Piramida та Aladdin також вирішили не зачиняти весь комплекс під час жовтого рівня. Art Mall попереджає, що окремі магазини та ресторани можуть призупинити обслуговування за власним рішенням. У Piramida при жовтому рівні залишаються відкритими входи та працюють служби ТРЦ, але орендарі самостійно визначають режим своїх закладів. Аналогічний принцип запровадив Aladdin. При червоній загрозі всі три центри закликають відвідувачів перейти до укриттів.

    Аналогічний режим із продовженням роботи при жовтій дроновій загрозі обрав і DREAM. Водночас на офіційному сайті комплексу зазначено стандартний графік DREAM yellow — з 10:00 до 22:00, а також правило, за яким при тривозі після 21:15 центр уже відкривається наступного дня. Поруч із комплексами розташовані станції метро «Оболонь», «Мінська» та «Героїв Дніпра», які адміністрація традиційно вказує серед найближчих орієнтирів.

    Але далеко не весь столичний ритейл переходить на нові правила однаково швидко. Частина ТРЦ до запровадження дворівневої системи повністю зупиняла роботу при кожній повітряній тривозі. Серед них називали Lavina Mall, Blockbuster Mall і Mandarin Plaza. Тому перед поїздкою саме до конкретного комплексу чи магазину варто перевірити його останнє офіційне повідомлення: постанова дозволяє бізнесу працювати в певних умовах, але не зобов’язує кожну компанію відмовлятися від суворіших внутрішніх правил безпеки.

    Такий приклад уже є навіть серед великих мереж громадського харчування. McDonald’s після зміни правил вирішив поки не працювати під час жовтої тривоги. У компанії заявили, що аналізують роботу нової системи на практиці та лише після цього визначатимуться, чи можна безпечно змінити алгоритми роботи ресторанів. Отже, навіть якщо McDonald’s розташований усередині ТРЦ, який не зачиняється при жовтому рівні, сам ресторан наразі може припинити обслуговування.

    Особливий режим зберігає й Ocean Plaza. Комплекс має безпечний простір на мінус першому поверсі, який продовжує функціонувати під час повітряної тривоги. Там розташований також один із «Пунктів незламності», зокрема зона, адаптована для батьків із дітьми. Звичайний графік торговельної частини Ocean Plaza — з 10:00 до 22:00, Auchan працює з 08:00 до 22:00, а паркінг — цілодобово. ТРЦ Victoria Gardens, також адаптує роботу до нових загальнодержавних правил.

    Причина, через яку бізнес так швидко почав переглядати свої алгоритми, добре видна у статистиці останнього місяця. Українська Рада Торгових Центрів повідомила, що серпень 2026 року став антирекордним для галузі: по Україні повітряні тривоги припадали на 21,8% робочого часу ТЦ. Особливо різко погіршилася ситуація в Києві. У липні тривоги охоплювали 3,3% робочого часу столичних торговельних центрів, а у серпні — вже 11,6%.

    Стрибок стався буквально протягом двох тижнів. Якщо в червні, липні та першій половині серпня в години роботи ТРЦ у Києві фіксували приблизно по п’ять тривог на тиждень, то у передостанній тиждень серпня їх було 12, а в останній — вже 34. Найгіршим став 27 серпня, коли тривоги припали на 68% часу, в який торговельні центри мали працювати.

    Це вже впливає не лише на покупців, а й на економіку самих ТРЦ. За оцінкою UTG, через постійні простої змінюються навіть відносини між орендодавцями та магазинами. На ринку поширюється практика не нараховувати оренду за час вимушеного закриття або використовувати знижені коефіцієнти. Частина ритейлерів намагається перейти від фіксованої ставки до відсотка від фактичного обороту, а при виборі нового приміщення дедалі більше значення має наявність підземних рівнів та укриттів.

    Нові правила стосуються не тільки шопінгу. Від 10 вересня в Києві за жовтого рівня без обмежень має працювати наземна частина Сирецько-Печерської, або «зеленої», лінії метро з перевезенням пасажирів через Південний міст. Наземний громадський транспорт також продовжує курсувати. Крім того, комендантську годину в столиці скоротили — тепер вона триває з 01:00 до 05:00. ЦНАПи та установи соціальних послуг при жовтому рівні продовжують роботу.

    Проте головне, що варто розуміти покупцям: жовтий рівень не є відбоєм тривоги і не означає відсутності небезпеки. Це сигнал про дронову загрозу. Нові правила лише дозволяють частині міської інфраструктури та бізнесу не зупинятися автоматично. Адміністрації RIVER MALL, RETROVILLE та інших центрів одночасно з повідомленнями про продовження роботи закликають людей користуватися укриттями й оцінювати ризики.

    Таким чином, єдиного правила «всі ТРЦ Києва тепер працюють під час жовтої тривоги» немає. З 10 вересня законодавство дозволяє їм це робити за визначених умов, і частина великих центрів уже скористалася такою можливістю. Але остаточна картина складається з трьох рівнів рішень: постанови уряду, правил конкретного ТРЦ та окремої політики магазину чи ресторану всередині нього. Тож перед поїздкою під час тривоги варто перевіряти саме сторінку потрібного закладу — відкриті двері торговельного центру ще не гарантують, що потрібний магазин працюватиме.

  • Ніч у лісі, пістолет із глушником і ранкова засідка: СБУ зірвала замах ФСБ на Київщині

    Ніч у лісі, пістолет із глушником і ранкова засідка: СБУ зірвала замах ФСБ на Київщині

    Контррозвідка Служби безпеки України заявила про зрив замовного вбивства на Київщині, яке, за версією слідства, організовувала російська ФСБ. Виконавцем мав стати 19-річний житель Миколаєва. За даними правоохоронців, молодий чоловік стежив за майбутньою жертвою, вивчав її звички та маршрути, отримав від російського куратора зброю зі схрону і мав влаштувати засідку під час ранкової прогулянки чоловіка із собакою.

    СБУ повідомила про затримання підозрюваного 10 вересня. За версією спецслужби, до уваги ФСБ він потрапив через свою активність у соціальних мережах, де публікував матеріали на підтримку нацистської та фашистської ідеології. Після встановлення контакту російська спецслужба нібито завербувала хлопця та почала давати йому завдання. Зрештою його відправили зі Миколаєва до столичного регіону для підготовки фізичної ліквідації визначеної людини.

    Оприлюднена інформація доповнюється судовими матеріалами, які дозволяють відновити значно ширшу хронологію справи. В ухвалі Центрального районного суду Миколаєва від 6 серпня йдеться про громадянина України, якого підозрюють за трьома епізодами — державна зрада в умовах воєнного стану, готування до замовного умисного вбивства та незаконне поводження зі зброєю. Суд вказує, що не пізніше 12 липня підозрюваний почав спілкуватися в Telegram із представниками російських спецслужб, які пропонували винагороду за розвідку об’єктів, стеження за конкретними людьми та їхню фізичну ліквідацію.

    За матеріалами слідства, це не було одноразове завдання. Спочатку фігурант виконував доручення на півдні України. У Миколаєві він забрав зі схованки пістолет, магазини з набоями та пристрій для безшумної стрільби. Згодом перебував в Одесі, де, як зазначено в судовій ухвалі, збирав інформацію розвідувального характеру. 23 липня він виїхав до Києва та орендував житло. Через декілька днів за вказаними російським куратором координатами забрав ще одну схованку зі зброєю.

    Фінальний етап операції мав відбутися наприкінці липня — на початку серпня. Слідство стверджує, що 31 липня підозрюваний прибув до лісової місцевості у Вишгородському районі Київської області. Там для нього нібито заздалегідь залишили транспорт. Чоловік мав залишитися в районі до наступного ранку, дочекатися появи цілі під час звичної прогулянки із собакою та здійснити напад. Однак завершити задумане він не зміг, оскільки його затримали співробітники СБУ.

    Під час обшуків, за повідомленням СБУ, у фігуранта виявили три пістолети з глушниками, боєприпаси та мобільні телефони. Правоохоронці заявляють, що інформація у смартфонах містить докази його контактів із російською спецслужбою. Наразі ці матеріали мають бути перевірені в межах кримінального провадження, а остаточну оцінку доказам може дати лише суд.

    Є й важлива деталь щодо особи потенційної жертви. «Главком» із посиланням на власні джерела у правоохоронних органах повідомив, що йшлося нібито про правника і громадського діяча Геннадія Друзенка — співзасновника Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова. Однак сама СБУ ім’я людини, на яку готувався замах, у публічному повідомленні не назвала.

    Більше того, доступна судова ухвала також не дозволяє однозначно підтвердити версію про Друзенка. Ім’я потенційної жертви там приховане, однак судовий документ характеризує її як чинного військовослужбовця однієї з військових частин Національної гвардії України. У відкритих джерелах Друзенко фігурує як правник, громадський активіст, ветеран та президент ПДМШ, але не як чинний військовослужбовець НГУ. Тому стверджувати, що саме він був ціллю, без додаткового офіційного підтвердження наразі некоректно.

    Сам Перший добровольчий мобільний шпиталь був створений у 2014 році після Іловайської трагедії. За інформацією організації, Геннадій Друзенко став одним із його співзасновників, а перша місія добровольців вирушила на Донбас у грудні того ж року. За десять років роботи ПДМШ повідомляв про допомогу десяткам тисяч пацієнтів, а після початку повномасштабного вторгнення його медики працюють разом із підрозділами Сил оборони у прифронтових регіонах.

    Сама схема із залученням завербованої всередині України людини до фізичної ліквідації військових, волонтерів чи посадовців останнім часом фігурує одразу в кількох повідомленнях СБУ. 26 серпня спецслужба разом із Нацполіцією заявила про зрив іншого замаху на Київщині — цього разу проти керівника підприємства оборонно-промислового комплексу. За версією слідства, операцію також організовувала ФСБ. Виконавцем назвали 63-річного чоловіка, а після виконання завдання він намагався залишити Україну. Його затримали у Польщі, після чого українська сторона почала процедуру екстрадиції.

    Ще один схожий епізод завершився вироком у серпні. Тоді СБУ повідомила про 15 років ув’язнення для агента ФСБ, який спочатку підпалив автомобіль військового, а потім отримав завдання підготувати вбивство одного з командирів Сил оборони у Києві. У тій справі виконавець також дістав зброю зі схрону та орендував житло поблизу потенційної цілі. Його затримали ще на етапі підготовки.

    Показовим є і спосіб, у який російські спецслужби знаходять потенційних виконавців. У різних кримінальних провадженнях СБУ регулярно описує вербування через Telegram та інші соціальні мережі. Одних кандидатів знаходять серед тих, хто шукає «легких заробітків», інших — через антиукраїнські або проросійські коментарі. Наприклад, у серпні СБУ повідомляла про двох затриманих на Миколаївщині, яких, за даними слідства, завербували після антиукраїнських дописів у Telegram. У вересні спецслужба розповідала про військового, який також нібито працював на ФСБ та збирав інформацію про українські підрозділи на півдні.

    У судовій ухвалі в нинішній справі ця система описана ширше. За версією слідства, куратори можуть пропонувати завербованим особам різні типи завдань: фотографування об’єктів, встановлення місць проживання або транспорту військовослужбовців і посадовців, пошук схронів та збір даних про розпорядок дня визначених людей. Саме цей етап стеження, як вважають правоохоронці, передував підготовці липнево-серпневого замаху на Київщині.

    19-річному фігуранту інкримінують ч. 2 ст. 111 КК України — державну зраду в умовах воєнного стану, ч. 1 ст. 14 і п. 11 ч. 2 ст. 115 — готування до умисного вбивства на замовлення, а також ч. 1 ст. 263 — незаконне поводження зі зброєю та боєприпасами. За державну зраду в умовах воєнного стану закон передбачає 15 років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому на нинішньому етапі йдеться саме про підозру та версію слідства. Відповідно до принципу презумпції невинуватості, людина не може вважатися винною, доки її провину не встановлено обвинувальним вироком суду.

    Історія на Київщині водночас показує, що російські спецслужби, за даними українських правоохоронців, дедалі частіше намагаються використовувати не професійних диверсантів, яких необхідно перекидати через кордон, а завербованих дистанційно громадян України. У цьому випадку між першим зафіксованим контактом підозрюваного з російськими кураторами та підготовкою до потенційного вбивства минуло менш як три тижні. І саме цей короткий шлях — від листування в месенджері до зброї та підготовки замаху — є однією з найбільш тривожних деталей справи.