Gorchitsa.info

Позначка: Марк Рютте

  • Трамп їде до Анкари без ентузіазму: у НАТО побоюються нових суперечок

    Трамп їде до Анкари без ентузіазму: у НАТО побоюються нових суперечок

    Президент США Дональд Трамп вирушив на саміт НАТО в Анкарі в напруженому настрої, а європейські союзники не виключають, що зустріч лідерів Альянсу може супроводжуватися гострими суперечками. Про це повідомляє CNN із посиланням на американських та європейських посадовців.

    За інформацією телеканалу, Трамп останнім часом став ще більш критично ставитися до НАТО. Після війни між США та Іраном він неодноразово висловлював невдоволення тим, що європейські союзники, на його думку, не надали Вашингтону достатньої підтримки. Через це президент США дедалі частіше ставить під сумнів баланс зобов’язань усередині Альянсу та наполягає на суттєвому збільшенні оборонних витрат європейських держав.

    За даними CNN, сам Трамп не приховував небажання їхати до Анкари. Під час однієї із попередніх зустрічей із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте він зазначав, що головною причиною його участі є повага до президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, з яким підтримує особисті дружні стосунки. Джерела телеканалу стверджують, що в адміністрації США йому також дали зрозуміти: відмова від участі могла б бути сприйнята як неповага до турецького лідера.

    Європейські дипломати, за інформацією журналістів, прагнуть максимально уникнути відкритих конфліктів із президентом США. Саме тому до саміту підготували низку нових оборонних ініціатив, масштабних контрактів і фінансових зобов’язань, які мають продемонструвати готовність союзників збільшувати внесок у спільну безпеку.

    Водночас багато співрозмовників CNN визнають, що не можуть гарантувати спокійний перебіг саміту. За їхніми словами, під час закритих зустрічей Трамп продовжує різко критикувати союзників за недостатню підтримку США та нерівномірний розподіл оборонних витрат, а ця риторика дедалі частіше переходить і в його публічні виступи.

    Додатковим фактором напруги стали особисті конфлікти американського президента з окремими європейськими лідерами. Зокрема, після саміту G7 він знову вступив у публічну суперечку з прем’єр-міністеркою Італії Джорджею Мелоні, що, за оцінками американських посадовців, також може вплинути на атмосферу переговорів.

    Напередодні відкриття саміту генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголосив, що головними темами зустрічі стануть збільшення оборонних інвестицій, нарощування виробництва озброєнь та подальша підтримка України. За словами Рютте, союзники мають перетворити вже ухвалені політичні рішення на конкретні практичні кроки.

    Саміт НАТО проходить 7–8 липня в Анкарі. Очікується, що серед ключових питань будуть підтримка України, майбутнє американської військової присутності в Європі, нові оборонні витрати країн-членів Альянсу та зміцнення європейської оборонної промисловості.

  • Гроші, ракети і заводи: які “хороші новини” для України готують на саміті НАТО

    Гроші, ракети і заводи: які “хороші новини” для України готують на саміті НАТО

    Саміт НАТО в Анкарі, який відбудеться 7–8 липня, може стати одним із найважливіших для України за останній рік. Формально Альянс збереться, щоб оцінити виконання рішень попереднього саміту в Гаазі, обговорити оборонні витрати союзників, розвиток військової промисловості та подальшу підтримку Києва. Але для України головне питання звучить значно конкретніше: чи зможуть партнери допомогти вибити з рук Володимира Путіна його найнебезпечніший козир — масовані удари балістикою по містах, енергетиці та цивільній інфраструктурі.

    На офіційній сторінці саміту НАТО прямо зазначено, що серед ключових тем будуть збільшення оборонних інвестицій, нарощування промислового виробництва та продовження підтримки України. У НАТО наголошують, що завдання Альянсу — перетворити попередні політичні обіцянки на конкретні результати.

    Для Києва ці “конкретні результати” передусім означають ракети до систем Patriot, нові засоби протиповітряної оборони, внески в механізм PURL та розвиток спільного виробництва зброї. Посол США при НАТО Метью Віттакер уже заявив, що на саміті очікуються “суттєві оголошення” для України, зокрема щодо програми PURL, через яку союзники купують американське озброєння для української армії.

    PURL став одним із ключових інструментів підтримки України, особливо після того, як США змінили формат власної участі у військовій допомозі. Вашингтон фактично залишає за собою роль виробника та постачальника найважливішого озброєння, а європейські союзники й Канада беруть на себе фінансування закупівель. Саме через цей механізм Україна може отримувати критично необхідні ракети-перехоплювачі, боєприпаси та інші системи, які неможливо швидко замінити європейськими аналогами.

    Одним із найбільш очікуваних пунктів саміту є питання фінансових гарантій для України. За даними низки європейських медіа, у проєкті декларації саміту обговорюється зобов’язання союзників надати Україні 70 млрд євро військової підтримки. Частина джерел писала навіть про можливість аналогічної суми на наступний рік, тобто загалом до 140 млрд євро до кінця 2027-го.

    Водночас консенсус щодо довгострокового формулювання поки не гарантований. За даними Frankfurter Allgemeine Zeitung, союзники погодилися щодо допомоги на 2026 рік, але частина країн, зокрема Італія, не підтримує автоматичне закріплення 70 млрд євро на 2027-й. Тобто остаточний текст декларації ще може змінитися, а дипломатична боротьба триває до останніх днів перед самітом.

    Для України важливо не лише отримати політичне формулювання, а й закріпити зобов’язання так, щоб обіцяна допомога справді надійшла. Саме це має стати головною цінністю можливої декларації: не просто чергова фраза про “непохитну підтримку”, а фінансовий і військово-промисловий план на найближчі півтора року.

    Другий ключовий блок — антибалістична оборона. Після останніх російських атак по Києву стало очевидно, що Кремль дедалі активніше робить ставку саме на балістичні ракети. Їх складно перехоплювати, вони долітають до цілі за лічені хвилини, а наслідки влучань по житлових будинках та енергетичних об’єктах є катастрофічними. Саме тому Україна наполягає не просто на “посиленні ППО”, а на конкретному критичному мінімумі перехоплювачів і систем, які дозволять витримати регулярні масовані атаки взимку.

    У цьому контексті Київ просуває одразу кілька напрямів: негайні внески партнерів у PURL, передання наявних систем і ракет із запасів союзників, а також ліцензії на виробництво систем Patriot або їхніх компонентів в Україні. Окремо обговорюється прискорення створення європейської антибалістичної програми. Це вже не питання далекої перспективи, а пряма відповідь на російську тактику терору.

    Третя велика тема саміту — новий розподіл фінансового тягаря всередині НАТО. Reuters пише, що зустріч в Анкарі відбуватиметься на тлі спроб союзників зняти напругу у відносинах із Дональдом Трампом, який наполягає, щоб Європа брала на себе значно більшу частину витрат на власну безпеку.

    Після торішнього саміту в Гаазі країни Альянсу взяли курс на збільшення оборонних витрат до 5% ВВП до 2035 року. Для адміністрації Трампа це стало важливим політичним результатом: європейці мають менше покладатися на американську “парасольку” і більше інвестувати у власні армії, заводи, боєприпаси, ППО та нові технології. Саміт в Анкарі має показати, чи перетворюються ці обіцянки на реальні контракти й виробничі лінії.

    Reuters окремо зазначає, що одним із головних викликів для НАТО є саме перетворення більших бюджетів на реальні військові можливості. Гроші самі по собі не зупиняють ракети: потрібні заводи, серійне виробництво, логістика, довгострокові замовлення та політична воля.

    Саме тут Україна може бути не лише отримувачем допомоги, а й важливим партнером. Українська оборонна промисловість за роки повномасштабної війни навчилася швидко тестувати, змінювати та масштабувати рішення — від FPV-дронів до морських безпілотників і наземних роботизованих комплексів. Для НАТО, яке десятиліттями працювало у повільніших бюрократичних циклах, український досвід став практичним уроком сучасної війни.

    Паралельно з політичною частиною саміту в Анкарі має відбутися форум оборонної індустрії. Для Києва це можливість показати, що інтеграція України з оборонними ринками НАТО вже відбувається, навіть якщо політичне членство в Альянсі поки залишається заблокованим. Спільні підприємства, локалізація виробництва, ліцензії, закупівлі дронів і роботизованих систем можуть стати реальним мостом між Україною та НАТО.

    Ще один адресат анкарського саміту — Москва. Росія продовжує робити ставку на виснаження України та Заходу, сподіваючись, що час працює на Кремль. Саме тому союзники намагаються сформувати протилежний сигнал: підтримка Києва не зникає, фінансування переходить у багаторічний формат, а Європа й Канада готові брати на себе більше відповідальності навіть за умов зміни американської політики.

    Турецький президент Реджеп Тайїп Ердоган перед самітом заявив, що Альянс має наголосити на єдності та стійкості. Для Анкари ця зустріч також важлива як майданчик для демонстрації власної ролі в європейській безпеці, оборонній промисловості та дипломатії навколо війни в Україні.

    Отже, для України саміт НАТО в Анкарі може принести кілька практичних результатів: нові внески в PURL, політичне закріплення багатомільярдної військової підтримки, сигнали щодо антибалістичної оборони, оборонні контракти та нові формати спільного виробництва. Але головний тест — чи будуть ці рішення швидкими. Бо для Києва важлива не лише сила формулювань у декларації, а кількість ракет, які встигнуть стати на захист українського неба до наступних масованих ударів РФ.

  • 34 зустрічі, лист Путіну і мільярди на зброю: в ОП підбили дипломатичний червень Зеленського

    34 зустрічі, лист Путіну і мільярди на зброю: в ОП підбили дипломатичний червень Зеленського

    Офіс президента підбив підсумки зовнішньополітичної роботи Володимира Зеленського у червні, назвавши місяць одним із найактивніших у дипломатичному календарі України. Головними напрямами стали посилення протиповітряної оборони, залучення коштів у програму PURL, розширення оборонного виробництва, підписання нових домовленостей у форматі Drone Deal, санкційний тиск на Росію та просування України до членства в ЄС. За даними ОП, упродовж місяця президент провів 34 міжнародні зустрічі, чотири закордонні візити та низку телефонних розмов із лідерами партнерських держав.

    Одним із ключових політичних епізодів червня в Офісі президента назвали відкритий лист Зеленського до Володимира Путіна з пропозицією зустрічі та завершення війни. Цей крок у Києві подають як частину дипломатичного тиску: Україна демонструє готовність до миру, але не на умовах капітуляції, а через справедливе припинення російської агресії. Водночас реальних ознак готовності Кремля до конструктивних переговорів наразі немає.

    Окремим блоком стала європейська інтеграція. У червні Європейський Союз відкрив перший переговорний кластер з Україною щодо вступу до ЄС. Київ заявляє, що готовий до відкриття решти п’яти кластерів і працює над тим, щоб відповідні рішення були ухвалені якнайшвидше. Для України це важливий сигнал: навіть під час повномасштабної війни країна не лише тримає оборону, а й просувається шляхом інституційного зближення з Євросоюзом.

    Значну частину червневої дипломатії було присвячено оборонній допомозі. Станом на кінець місяця загальна сума фінансових зобов’язань 28 країн-учасниць ініціативи PURL сягнула близько 6,3 млрд доларів. Ця програма дозволяє партнерам фінансувати закупівлю американської зброї для України, зокрема критично важливих ракет для систем Patriot та інших засобів ППО. Ще на початку червня Зеленський заявляв, що партнери ухвалили рішення про нові внески до PURL, які мали надійти протягом місяця.

    Серед конкретних внесків ОП назвав 70 млн доларів від Австралії, 300 млн доларів від Норвегії, 250 млн євро від Нідерландів, 108 млн доларів від Швеції, 45 млн доларів від Фінляндії, 30 млн доларів від Люксембургу, 23 млн доларів від Литви, 8 млн доларів від Латвії та 6,5 млн доларів від Ісландії. Німеччина, крім 200 млн доларів на PURL, також спрямовує 300 млн євро на чеську ініціативу з постачання боєприпасів Україні та бере участь у розвитку антибалістичних спроможностей.

    Окремо в ОП відзначили рішення Бельгії передати Україні сім винищувачів F-16: три з них призначені для бойової роботи, ще чотири — для запчастин. Швеція, своєю чергою, підписала угоду щодо закупівлі 16 винищувачів JAS-39 Gripen E/F. Норвегія оголосила фінансування на морські дрони, артилерійські боєприпаси та підтримку F-16, а Данія розпочала роботу над 30-м пакетом допомоги на 590 млн євро.

    Важливим напрямом стала не лише закупівля готової зброї, а й розвиток спільного виробництва. У червні Україна працювала над отриманням ліцензій на виробництво антибалістичних ракет і систем, а також над новими оборонними угодами. Зокрема, під час саміту G7 в Евіані обговорювалася можливість надання Україні ліцензії на виробництво антибалістичних засобів. Також Німеччина та Україна підписали імплементаційні домовленості щодо розвитку ракет-перехоплювачів і спільного виробництва наземних роботизованих комплексів “Терміт”.

    У червні Зеленський здійснив чотири закордонні візити — до Великої Британії, Естонії, Франції та Бельгії. У Лондоні відбулася зустріч у форматі Е3 — Україна за участі лідерів Франції, Великої Британії та Німеччини. У Таллінні президент узяв участь у саміті Україна — країни Північної Європи та Балтії, де Україна підписала декларацію з Естонією щодо посилення безпекової співпраці, а також угоду Drone Deal із Латвією. У Франції Зеленський працював на саміті G7, а в Брюсселі взяв участь у засіданні Європейської ради та 35-му засіданні Контактної групи з питань оборони України.

    За місяць Зеленський провів зустрічі з президентом США Дональдом Трампом, президентом Бразилії Лулою да Сілвою, президентами Естонії, Кенії, ОАЕ, Фінляндії, Швейцарії, а також із прем’єрами Великої Британії, Канади, Польщі, Норвегії, Швеції, Фінляндії, Індії, Греції, Бельгії, Болгарії, Словаччини та інших держав. Окремо відбулися контакти з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, президентом Європейської ради Антоніу Коштою, генсеком НАТО Марком Рютте та директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою.

    Ще один важливий результат червня — продовження обмінів полоненими. За даними ОП, 5 та 26 червня відбулися два раунди обмінів, у межах яких вдалося повернути 342 українських військових і 11 цивільних. Це питання залишається одним із ключових у переговорах із партнерами та міжнародними організаціями.

    У санкційній політиці президент у червні ввів у дію рішення РНБО щодо обмежень проти російських пропагандистських медіа, суддів, які ухвалювали незаконні рішення проти українців, мобільних операторів, інтернет-провайдерів, колаборантів і компаній, що обслуговують російський військово-промисловий комплекс. У Києві наголошують, що санкційний тиск має залишатися не менш важливим інструментом, ніж оборонна допомога.

    Таким чином, червень для Зеленського став місяцем дипломатичного наступу: Україна одночасно просувала переговори про мир, посилювала ППО, залучала кошти на американську зброю, домовлялася про спільне виробництво, отримувала нові пакети допомоги та продовжувала рух до ЄС. Головний акцент ОП очевидний: Київ намагається перетворити міжнародну підтримку не лише на політичні заяви, а й на конкретні ракети, дрони, літаки, гроші та виробничі потужності для довгої війни.

  • У НАТО попередили: успіхів України недостатньо для миру

    У НАТО попередили: успіхів України недостатньо для миру

    Попри вагомі успіхи України на полі бою та суттєве посилення міжнародної підтримки, говорити про готовність Росії до реальних мирних переговорів поки що передчасно. Кремль не демонструє ознак того, що готовий відмовитися від своїх цілей у війні, а тому союзники мають продовжувати зміцнювати обороноздатність України, щоб у майбутньому вона могла вести будь-які переговори з максимально сильних позицій. Про це генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив в інтерв’ю Financial Times.

    За словами очільника Північноатлантичного альянсу, підтримка України залишається одним із ключових пріоритетів НАТО і не втратить своєї актуальності найближчим часом. Він наголосив, що країни-члени Альянсу усвідомлюють стратегічне значення українського спротиву не лише для самої України, а й для всієї євроатлантичної безпеки, адже результат цієї війни визначатиме майбутню архітектуру безпеки на континенті.

    Рютте підкреслив, що українські військові продовжують демонструвати високий рівень професіоналізму та ефективності на полі бою. За його словами, Збройні сили України досягли низки важливих результатів у стримуванні російської армії, що визнають не лише союзники Києва, а й міжнародні партнери, які уважно стежать за перебігом війни.

    Водночас генеральний секретар Альянсу застеріг від надмірного оптимізму щодо можливості швидкого дипломатичного врегулювання. Він наголосив, що навіть значні успіхи української армії не означають автоматичної готовності Кремля до компромісів або до початку змістовного мирного процесу.

    «Те, що Україна демонструє успіхи, ще не означає, що Росія охоче братиме участь у мирному процесі», — зазначив Рютте.

    На його думку, нинішня позиція Москви свідчить про те, що російське керівництво поки не відмовилося від спроб досягти власних військово-політичних цілей. Саме тому союзникам України необхідно виходити з реальної ситуації, а не з очікувань швидкого завершення війни.

    Генеральний секретар НАТО висловив переконання, що одного дня Росія все ж буде змушена сісти за стіл переговорів. Однак, за його словами, надзвичайно важливо, щоб до цього моменту Україна мала максимально сильні військові, економічні та політичні позиції. Лише за такої умови можна буде говорити про справедливий і стійкий мир, який відповідатиме українським інтересам та забезпечить довгострокову безпеку Європи.

    Рютте наголосив, що саме тому країни Заходу мають і надалі інвестувати в українську оборону, прискорювати постачання сучасного озброєння, розширювати виробництво боєприпасів та підтримувати розвиток українського оборонно-промислового комплексу. На його думку, лише постійне зміцнення військового потенціалу України здатне змінити стратегічні розрахунки Кремля.

    Очільник НАТО також звернув увагу на те, що успіхи української армії визнають навіть ті політики, які раніше займали більш обережну позицію щодо війни. Зокрема, він повідомив, що під час нещодавньої зустрічі в Білому домі президент США Дональд Трамп також позитивно оцінив досягнення українських військових у боротьбі проти російських окупаційних сил.

    Попри це, Рютте наголосив, що військові успіхи не слід автоматично сприймати як передумову швидкого миру. За його словами, російське керівництво традиційно ухвалює рішення, виходячи з власних стратегічних розрахунків, тому навіть серйозні втрати або невдачі на фронті не гарантують зміни політичного курсу Кремля.

    Генсек Альянсу зазначив, що нинішнє завдання міжнародної коаліції полягає не лише у підтримці України сьогодні, а й у формуванні довгострокової системи стримування Росії. Саме тому країни НАТО продовжують збільшувати оборонні витрати, інвестувати у виробництво озброєнь та координувати нові пакети допомоги Києву.

    Він також підкреслив, що єдність союзників залишається одним із ключових факторів, який не дозволив Росії досягти своїх стратегічних цілей від початку повномасштабного вторгнення. На його переконання, саме консолідована підтримка України стала важливим елементом стримування російської агресії та продовжує відігравати визначальну роль у перебігу війни.

    Окремо Рютте звернув увагу на необхідність продовження політичної підтримки України на міжнародній арені. За його словами, країни Альянсу мають не лише забезпечувати постачання зброї, а й працювати над довгостроковими гарантіями безпеки, які дозволять Україні ефективно захищатися навіть після завершення активної фази війни.

    Його заява прозвучала на тлі активних консультацій між союзниками щодо майбутньої військової допомоги Україні та подальшої координації дій НАТО. Альянс продовжує наголошувати, що підтримуватиме Київ стільки, скільки буде потрібно, а майбутнє України нерозривно пов’язане із безпекою всього євроатлантичного простору.

    Водночас міжнародні партнери дедалі частіше наголошують, що будь-який мирний процес має ґрунтуватися на міжнародному праві, повазі до суверенітету та територіальної цілісності України. У НАТО переконані, що лише сильна Україна зможе вести переговори без ризику нав’язування їй невигідних умов, а тому продовження військової та фінансової підтримки залишається одним із головних пріоритетів Альянсу.

  • НАТО різко нарощує виробництво зброї: Рютте зробив заяву для Росії

    НАТО різко нарощує виробництво зброї: Рютте зробив заяву для Росії

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Північноатлантичного альянсу мають намір суттєво наростити виробництво озброєння та посилити координацію в оборонно-промисловій сфері, реагуючи на зростання глобальних безпекових загроз і тривалу війну Росії проти України. Про це він повідомив у Вашингтоні під час публічного виступу, присвяченого підготовці до майбутнього саміту НАТО, який запланований на 5–7 липня та має стати одним із ключових політичних заходів року для Альянсу.

    Рютте наголосив, що країни-члени НАТО дедалі більше зосереджуються не лише на політичних домовленостях, а й на практичному зміцненні оборонного потенціалу, зокрема через збільшення виробничих потужностей, довгострокові контракти та розширення співпраці між урядами та приватним сектором оборонної промисловості. За його словами, нинішній етап вимагає від союзників переходу до масштабнішої моделі виробництва озброєнь, яка дозволить швидше реагувати на виклики та забезпечувати стабільне постачання як для власних армій, так і для партнерів.

    Окрему увагу генеральний секретар приділив підготовці до саміту, зазначивши, що одним із центральних елементів стане так званий «день оборонної промисловості», який відбудеться в перший день зустрічі. Саме в межах цього заходу, за його словами, очікується підписання великої кількості нових контрактів, меморандумів про наміри та масштабних угод між державами-членами Альянсу та оборонними компаніями. Рютте підкреслив, що ці домовленості мають продемонструвати не декларативний, а реальний рівень готовності НАТО інвестувати в оборону та розширювати виробництво сучасних систем озброєння.

    Генсек НАТО наголосив, що такі кроки мають подвійне значення: з одного боку вони спрямовані на зміцнення обороноздатності самих країн Альянсу, а з іншого — покликані стати чітким сигналом для зовнішніх гравців щодо здатності НАТО швидко мобілізувати ресурси. Він підкреслив, що йдеться про демонстрацію сили та технологічної переваги, яка має стримувати потенційні загрози та запобігати подальшій ескалації конфліктів.

    У своїй заяві Рютте також звернувся безпосередньо до Росії, наголосивши, що Альянс уважно відстежує дії Москви та усвідомлює довгостроковий характер викликів, які постають перед європейською та глобальною безпекою. Він зазначив, що НАТО має перевагу в оборонному виробництві та здатне не лише підтримувати високий рівень готовності власних збройних сил, а й забезпечувати довготривалу перевагу у стратегічному вимірі.

    «Це також сигнал росіянам: ми знаємо, що ви робите, і ми в цьому кращі», — заявив генеральний секретар НАТО, коментуючи майбутні оборонні ініціативи Альянсу.

    Очікується, що під час липневого саміту країни НАТО оголосять про нові багатомільярдні контракти у сфері оборонного виробництва та розширення потужностей військово-промислового комплексу. Частина домовленостей, як прогнозується, буде прямо або опосередковано пов’язана з підтримкою України, яка продовжує протистояти російській агресії та потребує стабільних і довгострокових поставок озброєнь і боєприпасів.

    Аналітики зазначають, що нинішні ініціативи НАТО є продовженням більш широкого процесу трансформації Альянсу, який розпочався після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Війна виявила структурні обмеження оборонної промисловості країн Заходу, зокрема недостатню швидкість виробництва та залежність від окремих постачальників, що змусило союзників переглянути свої підходи до довгострокового планування.

    У цьому контексті майбутній саміт розглядається як ключовий етап формування нової оборонної стратегії НАТО, яка передбачає не лише збільшення витрат на оборону, а й системну перебудову промислових ланцюгів, стандартизацію виробництва та розширення кооперації між країнами-членами. Рютте підкреслив, що лише така модель дозволить Альянсу зберегти стратегічну перевагу в умовах довготривалих глобальних викликів та забезпечити стабільність у Європі.

  • Росія проведе випробування тактичної ядерної зброї щоб “показати серйозність намірів” щодо Європи та США. Джерела

    Росія проведе випробування тактичної ядерної зброї щоб “показати серйозність намірів” щодо Європи та США. Джерела

    За інформацією наших джерел в розвідспільноті, Росія проведе випробування тактичної ядерної зброї на одному із своїх полігонів у липні, щоб “всім показати серйозність намірів” щодо Європи та США.

    “Росія проведе випробування тактичної ядерної зброї на одному з полігонів у липні.

    Про це свідчать кілька факторів, які стали відомі розвідкам Великої Британії та США.

    По-перше, підрозділи ракетних військ у п’яти регіонах (джерела не вказують, у яких саме, але один із регіонів розташований поблизу українського кордону) переходять на особливий режим.

    По-друге, офіцерів, пов’язаних із силами ядерної тріади Росії, у липні не відпускають у відпустки, а тих, хто пішов раніше, відкличуть.

    По-третє, відзначається активність на одному з російських полігонів, де раніше випробовували ядерну зброю.

    Також є інформація, що РФ проведе консультації з Китаєм щодо випробувань ядерної зброї.

    І головне, такі випробування мають “всім показати серйозність намірів” щодо Європи та США” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше Генеральний секретар НАТО Марк Рютте пригрозив Росії “руйнівними наслідками”у разі застосування ядерної зброї проти України.

  • НАТО готує пакет для України на €70 млрд: союзники шукають нову модель фінансування

    НАТО готує пакет для України на €70 млрд: союзники шукають нову модель фінансування

    Країни НАТО обговорюють можливість формування нового масштабного пакета військової допомоги Україні обсягом близько 70 млрд євро, який може стати одним із ключових політичних рішень найближчого саміту Альянсу. Про це повідомляє Politico з посиланням на чотирьох дипломатів НАТО. За попередніми даними, оголошення щодо нової ініціативи може відбутися вже наступного місяця під час саміту НАТО в Анкарі, де союзники планують узгодити подальші довгострокові механізми підтримки Києва.

    Як зазначається в публікації, ініціатором нової моделі фінансування у травні виступила Німеччина. Її пропозиція передбачає не лише визначення загального обсягу допомоги, а й створення більш прозорого механізму обліку внесків кожної країни-члена Альянсу. Ідея полягає в тому, щоб зробити систему підтримки України більш передбачуваною та рівномірною, зменшивши політичні суперечки щодо розподілу фінансового навантаження між союзниками.

    Обговорення цього питання відбувається на тлі зростаючих розбіжностей у НАТО щодо того, як саме має виглядати довгострокова модель підтримки України. Частина країн висловлює невдоволення тим, що значна частка витрат на військову допомогу Києву припадає на обмежене коло держав, тоді як інші союзники беруть меншу участь у фінансуванні. Саме тому новий підхід розглядається як спроба досягти більш справедливого розподілу внесків.

    За словами одного з високопоставлених дипломатів НАТО, ключовим завданням є забезпечення стабільної та довгострокової підтримки України на основі більш збалансованої системи зобов’язань. Він підкреслив, що Альянс має не лише реагувати на поточні потреби Києва, а й створити механізм, який дозволить планувати допомогу на роки вперед, забезпечуючи прогнозованість постачань озброєнь та фінансування оборонних потреб.

    Згідно з інформацією Politico, загальна сума в 70 млрд євро не буде складатися виключно з нових бюджетних видатків країн НАТО. Близько 30 млрд євро планується залучити з уже погодженого кредитного пакета Європейського Союзу для України, який становить 90 млрд євро на два роки. Ще близько 40 млрд євро можуть бути сформовані за рахунок двосторонніх програм військової та фінансової підтримки з боку окремих держав-членів Альянсу.

    Водночас частина союзників висловлює застереження, що включення коштів ЄС до загальної суми може знизити рівень додаткових національних внесків, оскільки держави можуть розраховувати на вже погоджені європейські фінансові механізми замість збільшення власних витрат. Це створює додаткову дискусію щодо реальної структури майбутнього пакета допомоги та його ефективності.

    Паралельно обговорення відбуваються на тлі загальної політичної дискусії в Альянсі щодо майбутніх моделей фінансування підтримки України. Питання стане одним із ключових на саміті НАТО, який заплановано на 7–8 липня в Анкарі. Очікується, що лідери країн-членів Альянсу розглянуть як короткострокові, так і довгострокові механізми підтримки України, включно з постачанням озброєнь, розвитком оборонної промисловості та інвестиціями у виробництво боєприпасів.

    Посол України при НАТО Альона Гетманчук у коментарі Politico наголосила, що будь-які нові зобов’язання союзників мають відповідати реальним потребам України на полі бою. За її словами, Київ передусім потребує посилення систем протиповітряної оборони, розвитку внутрішнього виробництва озброєнь, інвестицій у дронові та ракетні програми, а також стабільних поставок боєприпасів великої дальності. Вона підкреслила, що ефективність будь-якої допомоги вимірюється її здатністю змінювати ситуацію на фронті.

    Окремо Politico зазначає, що в НАТО тривають складні переговори щодо принципів фінансування допомоги Україні. Частина країн виступає проти ідеї фіксованих внесків у розмірі певного відсотка від ВВП, яку просував генеральний секретар Альянсу Марк Рютте. Йшлося про пропозицію встановити орієнтир на рівні 0,25% ВВП кожної держави-члена на підтримку України.

    Однак, за даними The Telegraph, ця ініціатива була заблокована низкою країн, серед яких Велика Британія та Франція, а також інші союзники, які виступили проти обов’язкових квот. На цьому тлі німецька пропозиція щодо пакета в 70 млрд євро почала розглядатися як більш гнучка альтернатива, яка дозволяє зберегти обсяг підтримки України без запровадження жорстких фінансових зобов’язань для кожної країни.

    Таким чином, дискусія в НАТО поступово зміщується від принципу фіксованих внесків до моделі комбінованого фінансування, де поєднуються внески ЄС, двостороння допомога та нові спільні механізми Альянсу. Остаточні рішення очікуються вже під час саміту в Анкарі, який може визначити формат підтримки України на найближчі роки.

  • У Кремлі відірвалися від реальності: Путін оголосив про «тотальний контроль» над Україною

    У Кремлі відірвалися від реальності: Путін оголосив про «тотальний контроль» над Україною

    Російський диктатор Володимир Путін під час виступу на Петербурзькому міжнародному економічному форумі (ПМЕФ) озвучив чергову серію заяв про війну проти України, які суттєво розходяться з даними незалежних аналітиків, міжнародних спостерігачів та офіційною інформацією української сторони. Глава Кремля заявив про нібито повний контроль над Луганською областю, переважне захоплення Донецької області, масштабне просування російських військ та величезні втрати української армії через дезертирство.

    Під час зустрічі з представниками медіа в рамках ПМЕФ Путін стверджував, що Росія нібито повністю контролює територію Луганської області та понад 85% Донецької області. Також він заявив про значне просування російської армії на інших напрямках фронту та повідомив про захоплення понад двох тисяч квадратних кілометрів території України за останній період.

    Однак ці заяви пролунали на тлі повідомлень аналітичних центрів про суттєве уповільнення російського наступу. Зокрема, українські моніторингові ресурси та незалежні дослідники бойових дій протягом останніх місяців неодноразово повідомляли про зниження темпів просування російських військ. За оцінками аналітиків, весняно-літня наступальна кампанія РФ 2026 року не принесла Москві результатів, на які розраховувало російське військово-політичне керівництво.

    Окрему увагу Путін приділив ситуації в українській армії. Російський президент заявив, що Збройні сили України нібито щомісяця втрачають близько 20 тисяч військових через дезертирство, а загальні втрати становлять приблизно 40 тисяч осіб на місяць. Жодних доказів чи підтверджень своїм словам він не навів.

    Подібна риторика вже не вперше використовується російською владою для формування інформаційного фону всередині Росії. Водночас міжнародні експерти неодноразово наголошували, що Кремль систематично використовує завищені оцінки українських втрат і применшує власні проблеми на фронті.

    Заяви Путіна пролунали фактично одночасно з іншими висловлюваннями представників російського керівництва щодо війни в Україні. Напередодні міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що війна нібито могла б завершитися раніше, якби США активніше просували певні домовленості між Москвою та Вашингтоном. Водночас російська сторона продовжує наполягати на вимогах, які Україна та її партнери називають неприйнятними, зокрема щодо територіальних поступок.

    На цьому тлі керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко раніше наголошував, що подібні заяви російських чиновників свідчать не про готовність до миру, а про спроби використати переговорний процес як інструмент тиску на Україну. За його словами, Кремль продовжує висувати умови, які передбачають фактичну капітуляцію Києва та закріплення російського контролю над окупованими територіями.

    Водночас міжнародні партнери України дедалі частіше ставлять під сумнів ефективність російської стратегії. Державний секретар США Марко Рубіо цього тижня назвав російське вторгнення в Україну «стратегічною катастрофою» для Москви та зазначив, що Росія не досягла своїх початкових цілей у війні.

    Схожі оцінки звучать і з боку НАТО. Генеральний секретар Альянсу Марк Рютте під час візиту до Києва заявив, що ситуація на фронті не розвивається так, як цього хотів Кремль, а Україна продовжує отримувати підтримку союзників.

    Крім того, російські заяви про повний контроль над окремими територіями України регулярно спростовуються самою ситуацією на фронті. Українські військові продовжують вести бойові дії на Луганському, Донецькому, Запорізькому та інших напрямках, а Сили оборони завдають ударів не лише по окупованих територіях, а й по військових та логістичних об’єктах у глибокому тилу Росії.

    Особливий резонанс викликали останні українські атаки по об’єктах у Санкт-Петербурзі напередодні відкриття Петербурзького міжнародного економічного форуму. За даними міжнародних медіа, удари стали серйозним інформаційним ударом по іміджу форуму, який Кремль традиційно використовує як демонстрацію економічної стійкості країни.

    Експерти зазначають, що подібні заяви російського керівництва мають насамперед внутрішньополітичний характер. На тлі затяжної війни, санкційного тиску та відсутності проривів на фронті Кремль намагається формувати для російської аудиторії картину нібито неминучої перемоги та успішного просування військ.

    Втім, навіть російські офіційні особи дедалі частіше визнають, що швидкого завершення війни не буде. Попри заяви про «успіхи», Москва продовжує проводити мобілізаційні заходи, нарощувати військове виробництво та готуватися до тривалого протистояння. Саме тому чергові заяви Путіна про масштабні перемоги та катастрофічні втрати України викликали значний резонанс і стали предметом гострої критики як в Україні, так і серед західних аналітиків.

  • У Кремлі заявили, що війна могла завершитися ще торік: кого звинуватив Лавров

    У Кремлі заявили, що війна могла завершитися ще торік: кого звинуватив Лавров

    Росія продовжує демонструвати небажання завершувати війну проти України на умовах міжнародного права та суверенітету української держави. Черговим підтвердженням цього стали заяви міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова, який фактично повторив ультимативні вимоги Кремля та спробував перекласти відповідальність за продовження війни на Сполучені Штати та Україну.

    В інтерв’ю RT Arabic глава російського зовнішньополітичного відомства заявив, що війна нібито могла б завершитися значно раніше, якби Вашингтон активно просував домовленості між президентом США Дональдом Трампом та російським диктатором Володимиром Путіним. За словами Лаврова, під час зустрічі в Анкориджі Путін нібито погодився на пропозиції Трампа щодо припинення бойових дій та початку політичного врегулювання конфлікту.

    «Якби США справді серйозно просували свою ініціативу, ми вже давно сиділи б за столом переговорів, а військові дії були б припинені», – заявив російський міністр.

    Ця заява пролунала на тлі нещодавнього виступу державного секретаря США Марко Рубіо в Конгресі, де він визнав, що перспективи завершення війни найближчим часом залишаються невизначеними. Рубіо зазначив, що сторони наразі не демонструють достатньої готовності до компромісів, а найбільші сумніви викликає саме позиція Росії.

    Лавров також висловив невдоволення заявами генерального секретаря НАТО Марка Рютте, який під час візиту до Києва вкотре підтвердив, що двері Альянсу для України залишаються відкритими. Російський дипломат заявив, що Москва категорично не погоджується з таким підходом і вважає перспективу членства України в НАТО неприйнятною.

    Однак найбільшу увагу привернула не критика Заходу, а фактичне підтвердження ультиматумів Кремля щодо територіальних поступок з боку України. Напередодні помічник президента РФ Юрій Ушаков прямо заявив, що Росія готова повернутися до переговорного процесу лише за умови виходу українських військ із Донбасу. За його словами, без такого кроку подальші переговори не мають сенсу.

    В Україні ці заяви розцінили як черговий доказ того, що Росія не прагне реального миру. Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко наголосив, що Кремль продовжує використовувати переговорну риторику як інструмент політичного та військового тиску.

    «Росія офіційно визнала, що завершувати війну не планує, оскільки Україна відмовляється виходити зі своєї землі. Жодного справжнього миру Кремль не пропонує. Йдеться лише про спробу отримати нові території без бою та створити умови для подальшої агресії», – зазначив Коваленко.

    Подібної позиції дотримуються й західні аналітичні центри. Зокрема, експерти американського Інституту вивчення війни (ISW) неодноразово наголошували, що вимоги Москви щодо передачі контролю над неокупованими територіями Донбасу свідчать про намір Росії використати переговори для досягнення військових цілей політичним шляхом.

    На думку аналітиків ISW, погодження на такі умови створило б для Кремля можливість закріпити свої позиції та підготуватися до нових етапів війни. Саме тому подібні пропозиції не можуть розглядатися як реальний мирний план.

    Останніми тижнями Кремль дедалі частіше озвучує схожі меседжі. Речник президента РФ Дмитро Пєсков раніше заявляв, що війна триватиме доти, доки Україна не ухвалить «необхідні рішення». У Москві під цими рішеннями фактично розуміють відмову від частини українських територій, нейтральний статус держави та відмову від євроатлантичної інтеграції.

    Водночас Київ неодноразово заявляв, що не розглядатиме сценаріїв, які передбачають передачу українських земель або обмеження суверенних прав держави. Президент України Володимир Зеленський наголошував, що будь-які переговори можуть вестися лише на основі міжнародного права, Статуту ООН та принципу територіальної цілісності.

    На тлі дипломатичних заяв Росія продовжує активні бойові дії вздовж усієї лінії фронту. За даними Генерального штабу ЗСУ, найбільш напружена ситуація залишається на Покровському, Лиманському та Новопавлівському напрямках. Крім того, російська армія нарощує використання ударних безпілотників та ракетних атак по українських містах.

    Саме тому багато міжнародних експертів вважають нинішню риторику Кремля не сигналом до миру, а частиною інформаційної кампанії, покликаної переконати західних партнерів України у необхідності тиску на Київ.

    Показово, що одночасно із заявами про мир російські посадовці продовжують наполягати на територіальних поступках з боку України. Це дозволяє багатьом спостерігачам робити висновок: Кремль не змінив своїх стратегічних цілей і досі розглядає переговорний процес як один із інструментів досягнення військових та політичних результатів.

    Тож останні висловлювання Сергія Лаврова лише підтвердили те, про що українська влада та західні союзники говорять уже тривалий час: Росія готова говорити про мир лише на умовах, які передбачають поступки з боку України, але не демонструє готовності відмовитися від власних ультиматумів чи агресивної політики.

  • «Вас залишать помирати у багнюці»: Рютте виступив із жорсткою заявою до росіян

    «Вас залишать помирати у багнюці»: Рютте виступив із жорсткою заявою до росіян

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Києві виступив із однією з найжорсткіших заяв щодо втрат російської армії від початку свого перебування на посаді очільника Альянсу. Звертаючись безпосередньо до молодих громадян Росії, він заявив, що кремлівська влада вводить їх в оману, приховуючи реальні масштаби втрат на війні проти України та фактично прирікаючи тисячі людей на загибель.