Gorchitsa.info

Позначка: металургія

  • УЗ попередила про підвищення тарифів

    УЗ попередила про підвищення тарифів

    В «Укрзалізниці» заявили про критичне погіршення фінансового стану через тривале замороження тарифів на вантажні перевезення. Голова правління компанії Олександр Перцовський попередив, що без перегляду тарифної політики державний перевізник не зможе повноцінно фінансувати ремонти, розвиток інфраструктури та навіть мінімальне підвищення зарплат працівникам, які забезпечують роботу залізниці під час війни. Про це він розповів у подкасті «Що з економікою».

    За словами Перцовського, головна проблема полягає у різкому розриві між витратами компанії та її доходами. Після початку повномасштабної війни більшість бізнесів в Україні вже кілька разів переглядали ціни на свої товари та послуги через інфляцію, подорожчання енергоносіїв, пального, ремонтів і логістики. Водночас тарифи «Укрзалізниці» на вантажні перевезення тривалий час залишалися фактично замороженими.

    Саме вантажні перевезення традиційно є одним із ключових джерел доходів для «Укрзалізниці». За рахунок цих надходжень компанія фінансує значну частину своєї операційної діяльності, ремонтує колії, локомотиви, вагони, підтримує енергетичну інфраструктуру та забезпечує роботу критично важливих маршрутів. Однак за нинішньої моделі, як пояснюють в УЗ, доходи вже не покривають реальних витрат.

    Перцовський наголосив, що компанія не має фінансового ресурсу навіть для мінімального підвищення заробітної плати працівникам. Йдеться про людей, які щодня підтримують роботу критичної інфраструктури, забезпечують евакуаційні, пасажирські та вантажні перевезення, ремонтують пошкоджені ділянки після російських атак і працюють у складних воєнних умовах.

    Проблема загострюється ще й через постійні обстріли залізничної інфраструктури. Російські атаки по депо, тягових підстанціях, вокзалах, мостах і коліях збільшують витрати компанії на аварійні ремонти. При цьому значну частину пошкоджень доводиться усувати терміново, щоб не зупиняти перевезення військових вантажів, гуманітарної допомоги, експорту та пасажирського сполучення.

    Ще на початку червня Перцовський в інтерв’ю Reuters заявляв, що «Укрзалізниці» потрібно підвищити вантажні тарифи щонайменше на 45% уже цього року. За його словами, навіть таке підвищення не закриє весь дефіцит, але дозволить компанії покрити приблизно половину прогнозованого розриву в грошових потоках. Йшлося про дефіцит у 26 млрд грн.

    «45% недостатньо, тому що у нас є значний розрив, але ми розуміємо, що це компромісне рішення, яке дозволяє нам хоча б протриматися», — пояснював очільник УЗ.

    Пізніше Міністерство розвитку громад та територій оприлюднило проєкт наказу, який передбачає індексацію тарифів на вантажні перевезення на 30% з 1 серпня. Крім того, окремі перевезення порожніх вагонів можуть подорожчати на 60%. В «Укрзалізниці» наголошували, що такий варіант є м’якшим і поетапним порівняно з раніше обговорюваним підвищенням на 45%.

    У компанії пояснюють, що чинне законодавство передбачає щорічну індексацію тарифів, однак фактично вона не відбувалася належним чином. За оцінкою УЗ, підвищення на 30% еквівалентне приблизно 7% щорічної індексації за період, коли тарифи залишалися незмінними.

    Водночас бізнес сприймає можливе підвищення болісно. Проти планів «Укрзалізниці» виступають частина фермерів, металургів, добувних компаній та експортерів, для яких залізнична логістика залишається однією з головних статей витрат. Вони попереджають, що зростання тарифів може зменшити конкурентоспроможність української продукції на зовнішніх ринках і вдарити по галузях, які й так працюють у складних воєнних умовах.

    Особливо чутливим це питання є для аграрного сектору. Частина фермерів уже заявляла, що будь-яке різке подорожчання залізничних перевезень фактично стане для них додатковим податком, адже експорт зерна значною мірою залежить від вартості транспортування до портів і прикордонних переходів. Аналогічні побоювання висловлюють і представники металургії, для яких перевезення сировини та готової продукції залізницею є критично важливими.

    Попри це, керівництво «Укрзалізниці» наполягає: без індексації тарифів компанія ризикує опинитися у стані хронічного недофінансування. Це означатиме відкладені ремонти, зношення рухомого складу, проблеми з інфраструктурою, складнощі з підвищенням зарплат і загальне зниження стійкості залізничної системи.

    На тлі фінансових труднощів УЗ водночас продовжує оновлювати пасажирський рухомий склад. Нещодавно компанія отримала чергову партію нових вагонів українського виробництва, які вже вийшли на маршрути Київ — Ужгород та Ужгород — Дніпро. Однак у компанії підкреслюють, що оновлення пасажирського сегмента не скасовує системної проблеми з фінансуванням вантажної інфраструктури.

    Питання підвищення вантажних тарифів для «Укрзалізниці» стало не просто тарифною дискусією, а суперечкою про виживання критичної інфраструктури під час війни. Компанія заявляє про необхідність індексації, бізнес попереджає про ризики для експорту, а уряд має знайти баланс між фінансовою стабільністю залізниці та навантаженням на економіку.

  • ЄС запроваджує нові квоти на сталь: українська металургія попереджає про ризики для експорту

    ЄС запроваджує нові квоти на сталь: українська металургія попереджає про ризики для експорту

    Нові захисні торговельні квоти Європейського Союзу на імпорт сталі можуть завдати суттєвого удару по українській металургійній галузі, яка залишається одним із ключових джерел валютної виручки, податкових надходжень і стабільності економіки України в умовах повномасштабної війни. Про це повідомляє The Guardian, посилаючись на позиції представників галузі та оцінки експертів.

    Згідно з новими правилами, які мають набути чинності з 1 липня, Європейський Союз скорочує обсяги безмитних квот на імпорт металопродукції, а також підвищує мита до 50% на постачання сталі, які перевищують встановлені ліміти. Такі заходи пояснюються необхідністю захисту внутрішнього ринку ЄС на тлі глобального надлишку сталі, значна частина якого формується за рахунок зростання експорту з Китаю.

    Однак для України ці зміни можуть мати значно ширші наслідки, ніж для більшості інших постачальників. Українська металургія в умовах війни вже працює в обмеженому режимі, втратила частину виробничих потужностей і ринків збуту, а також змушена переорієнтовувати експорт на європейський напрямок як основний і фактично безальтернативний.

    Генеральний директор групи Metinvest Юрій Риженков у коментарі The Guardian зазначив, що нова система квот створює серйозні ризики для українських виробників сталі. За його словами, обсяги українського експорту недостатні, щоб становити загрозу для європейської металургії, однак нові обмеження можуть суттєво послабити одну з небагатьох галузей, яка продовжує працювати в умовах війни.

    “Україна не становить значної загрози для металургійної промисловості ЄС. Наші обсяги недостатньо великі. Знищення однієї з небагатьох галузей, які продовжують працювати під час війни, не можна назвати мудрим рішенням”, — наголосив Риженков, коментуючи потенційні наслідки нових правил.

    Фактично йдеться про зміну торговельного режиму, який раніше дозволяв українській металургії підтримувати відносно стабільні обсяги експорту до ЄС. Тепер же скорочення квот і підвищення тарифів може призвести до втрати частини ринку або зниження прибутковості поставок, що в умовах війни створює додатковий тиск на підприємства.

    The Guardian також зазначає, що нові обмеження запроваджуються на тлі глобального перенасичення ринку сталі. Значну роль у цьому відіграє надлишковий експорт із Китаю, який посилює конкуренцію та змушує ЄС посилювати захисні механізми для власних виробників.

    Водночас українська металургія опинилася у складній структурній ситуації: після початку повномасштабної війни частина підприємств була знищена або окупована, зокрема великі комбінати в Маріуполі. Інші виробничі потужності працюють із суттєвими обмеженнями через ризики для енергопостачання, логістики та безпеки працівників.

    Окремим фактором тиску на галузь є механізм транскордонного вуглецевого коригування ЄС (CBAM), який передбачає додаткові витрати для виробників із країн із менш жорсткими кліматичними стандартами. Для українських підприємств це означає додаткове фінансове навантаження поряд із уже існуючими воєнними ризиками.

    У результаті українські металурги одночасно стикаються з трьома ключовими викликами: обмеження доступу до європейського ринку, зростанням регуляторних витрат та наслідками війни, включно з ударами по енергетичній і транспортній інфраструктурі.

    Компанія Metinvest, яка є одним із найбільших гравців галузі, вже втратила частину активів через війну та змушена працювати в умовах неповного завантаження виробництва. Попри це, підприємства в Запоріжжі та Кам’янському продовжують функціонувати, забезпечуючи експортні надходження, робочі місця та податкові платежі до бюджету.

    The Guardian підкреслює, що металургія залишається однією з базових опор української економіки під час війни. За оцінками аналітиків, у 2024 році галузь забезпечила близько 7,2% ВВП країни та понад 6 мільярдів доларів експортної виручки, що становить значну частку валютних надходжень України.

    У цьому контексті будь-які зміни торговельних правил ЄС можуть мати не лише економічні, а й ширші стратегічні наслідки для України, яка залежить від стабільного експорту до європейського ринку як одного з ключових джерел фінансової стійкості під час війни.

  • АМКР зупиняє частину виробництва через проблеми з логістикою: Укрзалізниця заявила про «шантаж»

    АМКР зупиняє частину виробництва через проблеми з логістикою: Укрзалізниця заявила про «шантаж»

    «АрселорМіттал Кривий Ріг» оголосив про зупинку частини гірничодобувних і металургійних потужностей через перебої з логістикою та нестачу сировини. У компанії заявили, що протягом останнього місяця не отримують необхідних обсягів постачань, а запаси флюсів опустилися до критичного рівня.

    За даними підприємства, проблеми виникли через системні збої у роботі логістики та забезпеченні перевезень з боку Укрзалізниці. Через труднощі з подачею вагонів для відвантаження продукції підприємство також зіткнулося з проблемами вивезення залізорудного концентрату, що призвело до зупинки видобутку руди.

    У результаті АМКР уже зупинив одну з двох доменних печей, дві агломераційні машини та рудозбагачувальну фабрику. На підприємстві попередили: якщо ситуація не зміниться, може бути зупинена і друга доменна піч. У компанії наголошують, що проблема не пов’язана із зовнішніми факторами, а є наслідком неналежного планування перевезень.

    В Укрзалізниці у відповідь заявили, що працюють в умовах постійних російських атак та забезпечують безперервні перевезення, зокрема для металургійної галузі. У компанії підкреслили, що спільно із Повітряними силами та іншими структурами впроваджують додаткові заходи безпеки для захисту інфраструктури.

    Також УЗ звинуватила «АрселорМіттал Кривий Ріг» у відмові долучатися до запропонованих безпекових рішень та використання власного рухомого складу.

    «АрселорМіттал Кривий Ріг», на жаль, відмовився долучитися і натомість вдався до шантажу», — заявили в Укрзалізниці, закликавши керівництво підприємства повернутися до конструктивної співпраці.

    Попри різкі заяви, в УЗ запевнили, що готові до діалогу та спільного пошуку рішень безпосередньо на залізничному вузлі Кривого Рогу.

    Ситуація для підприємства ускладнюється ще й фінансовими проблемами. На початку 2026 року АМКР повністю припинив експорт металопродукції до ЄС через запуск механізму CBAM — європейського вуглецевого мита. У компанії заявляли, що фактично втратили ринок, який будували протягом трьох років.

    Генеральний директор підприємства Мауро Лонгобардо раніше повідомляв, що через нові європейські правила та економічні труднощі компанія вже скоротила щонайменше 3400 працівників.

    Перший квартал 2026 року «АрселорМіттал Кривий Ріг» завершив зі збитком у 4,6 млрд грн при виторзі 13,2 млрд грн. Для порівняння, за аналогічний період минулого року збиток становив близько 3 млрд грн.

    У компанії пояснюють погіршення результатів різким зростанням витрат на електроенергію, газ, логістику та вимушеними зупинками виробництва через перебої з енергопостачанням.

    Джерело: Forbes Ukraine

  • Росія запускає розробку Велико-Токмацького родовища марганцю на окупованій Запоріжжі

    Росія запускає розробку Велико-Токмацького родовища марганцю на окупованій Запоріжжі

    Російська компанія Реале Інженерінг Інвест отримала ліцензію та розпочала роботи на Велико-Токмацькому родовищі марганцю, розташованому на тимчасово окупованій території Запорізької області України. Про це повідомляє The Moscow Times із посиланням на російське видання Коммерсант.

    Йдеться про одне з найбільших родовищ марганцю у світі — Велико-Токмацьке родовище, запаси якого оцінюються приблизно у 1,7 мільярда тонн. За цим показником воно входить до п’ятірки найбільших у світі і суттєво перевищує аналогічні родовища на території Росії.

    За даними журналістів, ліцензію на видобуток корисних копалин компанія отримала у лютому 2026 року, а вже у квітні розпочала геологорозвідувальні роботи. Це означає початкову стадію освоєння родовища, яка передує повномасштабному промисловому видобутку.

    Відомо, що 25,1% компанії належить структурі російської державної корпорації Ростех — ТОВ «РТ-Розвиток бізнесу». Це свідчить про участь державного капіталу РФ у проєкті.

    Марганець є стратегічною сировиною, яка широко використовується у металургії, передусім для виробництва сталі. Він покращує міцність і зносостійкість металів, що робить його критично важливим ресурсом для промисловості та оборонного сектору.

    Наразі Росія значною мірою залежить від імпорту цього ресурсу: понад 90% марганцю вона закуповує за кордоном. При цьому власний видобуток ведеться лише на одному родовищі в Башкирії.

    Освоєння Велико-Токмацького родовища може частково змінити цю ситуацію та зменшити залежність РФ від зовнішніх постачальників.

    Поруч із родовищем вже розпочато будівництво гірничо-збагачувального комбінату. За оцінками, на підприємстві можуть працювати близько 3 тисяч осіб. Це свідчить про наміри розгорнути повноцінний промисловий видобуток і переробку сировини.

    Для порівняння, найбільші родовища марганцю в самій Росії — Усинське (Кемеровська область) та Порожинське (Красноярський край) — мають значно менші запаси: 127,7 млн тонн і 29,46 млн тонн відповідно.

    Розробка родовища відбувається на території України, яка перебуває під тимчасовою окупацією. Українська влада неодноразово заявляла, що будь-яке використання природних ресурсів на окупованих територіях без згоди Києва є незаконним.

    Подібні дії Росії можуть розглядатися як порушення міжнародного права, зокрема норм, що регулюють поводження з ресурсами на окупованих територіях.

    Питання незаконного використання українських ресурсів вже неодноразово ставало предметом міжнародної уваги. Зокрема, нещодавно повідомлялося, що деякі країни відмовляються від імпорту продукції, яка може походити з тимчасово окупованих територій України.

    Експерти зазначають, що контроль над такими ресурсами, як марганець, має не лише економічне, а й геополітичне значення. У разі успішної реалізації проєкту Росія може зміцнити свої позиції у металургійній галузі та знизити залежність від імпорту.

    Водночас для України це означає втрату доступу до одного з ключових природних ресурсів на період окупації, а також потенційні економічні збитки.

    Наразі геологорозвідка триває, а подальші етапи проєкту залежатимуть як від технічних можливостей, так і від розвитку безпекової та політичної ситуації в регіоні.

  • Найбільший металургійний комбінат України призупиняє роботу одного з цехів

    Найбільший металургійний комбінат України призупиняє роботу одного з цехів

    Один із найбільших металургійних комбінатів України, “АрселорМіттал Кривий Ріг”, оголосив про завершення фінальної виробничої кампанії в цеху блюмінг. Підприємство входить до складу глобальної компанії ArcelorMittal, яка контролює близько 5% світового ринку сталі.

    У компанії пояснюють таке рішення складними економічними умовами, що виникли через війну, а також зовнішніми факторами, зокрема впровадженням європейського механізму CBAM. Це, за словами представників підприємства, суттєво обмежило доступ до ринку ЄС і вплинуло на обсяги виробництва.

    Ще одним ключовим фактором стала енергетична криза. Вартість електроенергії для промисловості з початку війни зросла майже утричі. Якщо у 2024 році ціна становила близько 120 доларів за МВт·год, то у 2026 році вона зросла до 230 доларів, а під час пікових навантажень досягала 370 доларів. Це суттєво підвищило собівартість продукції та вплинуло на конкурентоспроможність підприємства.

    У зв’язку з цим комбінат завчасно сформував запас заготовки — близько 150 тисяч тонн, який дозволить забезпечити подальшу переробку на діючих прокатних станах. Після завершення роботи цеху блюмінг підприємство зосередиться на виробництві готової продукції, зокрема арматури.

    Зміни також торкнуться структури виробництва. Частина прокатних станів, які працювали виключно на заготовці з блюмінгу, припинить роботу. Йдеться про дрібносортні стани №2 та №3, які випускали арматуру та інші види металопродукції.

    Надалі компанія планує оптимізувати виробництво та консолідувати його на меншій кількості станів, адаптуючи процеси до наявних ресурсів. За попередніми оцінками, це може призвести до скорочення близько 1000 робочих місць.

    Окрім того, раніше підприємство вже повідомляло про припинення діяльності допоміжного підрозділу — ливарно-механічного заводу, що також стало наслідком економічних труднощів.

    Проблеми у металургійній галузі України залишаються системними. Після початку повномасштабної війни у 2022 році виробництво в галузі скоротилося майже на 70% через руйнування інфраструктури та логістичні обмеження. Це суттєво вплинуло на економіку країни, оскільки металургія традиційно була одним із ключових секторів, що формували ВВП.

  • Шахта «Покровська» — під прицілом ворога: що відомо про ситуацію на стратегічному об’єкті

    Шахта «Покровська» — під прицілом ворога: що відомо про ситуацію на стратегічному об’єкті

    Шахта «Покровська» залишається одним із ключових промислових і стратегічних об’єктів у районі активних бойових дій на Донеччині. За повідомленнями підрозділу ЗСУ «Гострі Картузи», нині територія шахти зазнала значних руйнувань, а частина об’єктів перебуває під контролем російських окупантів.

    Підприємство розташоване на напрямку, який має критичне значення для оборони Покровська. Саме через цю ділянку ворог намагається розширити свій плацдарм і посилити тиск на лівому фланзі міста.

    У грудні 2024 року адміністрація «Покровської» оголосила про часткове призупинення діяльності через наближення лінії фронту. Уже в січні 2025 року видобуток було повністю зупинено. У березні російські обстріли зруйнували головний ствол і підйомну установку шахтоуправління, що зробило відновлення об’єкта неможливим.

    Зараз два основні комплекси шахти повністю знищені. Один із них окупований, другий залишається під контролем українських захисників, але щодня зазнає атак.

    Після 2014 року шахта «Покровська» була єдиним діючим підприємством на підконтрольній Україні території, що видобувало коксівне вугілля — стратегічну сировину для металургії. Її руйнування створює серйозні ризики для промисловості та енергетичної стабільності України.

    Масштаби втрат і майбутня доля підприємства наразі невідомі, але бійці ЗСУ наголошують: оборона цього напрямку — питання не лише військової стратегії, а й економічної безпеки держави.

  • Україна ризикує втратити чверть промислового потенціалу через відсутність державної підтримки

    Україна ризикує втратити чверть промислового потенціалу через відсутність державної підтримки

    Економічні експерти та представники промислових асоціацій передбачають про серйозну загрозу скорочення промислового потенціалу України. За їхніми оцінками, без належної державної підтримки країна може втратити до 25% своєї промисловості.

    Україна стикалася з проблемою деіндустріалізації і до 2022 року, однак наслідки військового конфлікту загрожують скоротити промислові можливості країни щонайменше на 20-25%. З 2012 року в 5 разів впало споживання газу для промисловості – з 20 до 4 млрд куб. м. Тепер можна буде говорити про остаточні похорони серйозної промисловості.

    Військовий конфлікт, звісно ж, вдарив по поточному розвитку і перспективам української економіки. Найсильніший обвал показників за окремими секторами економіки у 2022 році: у металургії – мінус 66,5%, у машинобудуванні – 43,1%, у будівництві – 35,2%. Промвиробництво в Україні 2022 року скоротилося на 36,7%.

    Також Україна падає і в інвестиційну прірву, демонструючи тотальне недоінвестування: капітальні інвестиції в Україні у 2022 році порівняно з попереднім роком впали на 48,7%, а у 2023 році порівняно з 2021 – на 56,2%.

    Близькі до олігархів дослідницькі організації б’ють на сполох: без сильного промислового базису Україна не зможе розвиватися і не відновиться після закінчення бойових дій. До того ж, замість розконсервування своїх фінансових запасів на Заході олігархи простягають руку до держави і проситимуть гроші в уряду.

  • Голова Федерації металургів: Імпортувати 80% енергії нереально, простіше закритися

    Голова Федерації металургів: Імпортувати 80% енергії нереально, простіше закритися

    Голова Федерації металургів Сергій Біленький висловив серйозну стурбованість щодо рішення уряду, згідно з яким підприємства, що хочуть уникнути віялових вимкнень світла, повинні закуповувати 80% електроенергії за кордоном. Біленький підкреслив, що такі умови є нереальними для більшості підприємств і можуть призвести до їх закриття.

    «Це рішення вкрай зашкодить енергоємним галузям промисловості, особливо металургії, і призведе до зупинки промисловості… Підприємствам доведеться скорочувати штат співробітників, а це, своєю чергою, призведе до збільшення безробіття, і відповідно – до зростання споживання електроенергії населенням”, – пояснив він.

    «Таким чином, ефект економії електричної енергії промисловістю буде нейтралізовано, а пільгова ціна для населення тільки загострить фінансові проблеми на ринку електричної енергії», – додав Біленький.