Позначка: Міністерство оборони України

  • Міноборони визнає порушення під час мобілізації: коли перекриття доріг ТЦК є незаконним

    Міноборони визнає порушення під час мобілізації: коли перекриття доріг ТЦК є незаконним

    У Міністерстві оборони України офіційно визнали, що під час проведення мобілізаційних заходів трапляються випадки порушень, зокрема щодо перекриття доріг представниками територіальних центрів комплектування. Про це заявив заступник міністра оборони Іван Гаврилюк під час виступу у Верховній Раді, відповідаючи на запитання народних депутатів щодо законності дій груп оповіщення.

    Обговорення відбулося під час години запитань до уряду, де тема мобілізації стала однією з ключових. Народні депутати звернули увагу на численні повідомлення громадян про випадки перекриття доріг, зупинки транспорту та дії представників ТЦК, які, на думку частини суспільства, виходять за межі правового поля.

    Під час дискусії народний депутат Дмитро Разумков поставив пряме запитання щодо правових підстав таких дій. Зокрема, його цікавило, чи мають право представники ТЦК самостійно перекривати дорожній рух, а також якими нормами це регламентується. Він наголосив, що подібні випадки, за його словами, відбуваються регулярно і викликають значний суспільний резонанс.

    У відповідь Іван Гаврилюк визнав, що окремі випадки порушень дійсно мають місце. За його словами, Міністерство оборони вже проводить системну роботу для зміни підходів до мобілізації, зокрема із залученням представників громадськості, військових і профільних структур. Метою цієї роботи є усунення проблемних практик і підвищення прозорості процесу.

    Ключовим у його відповіді стало уточнення щодо законності перекриття доріг. Гаврилюк наголосив, що такі дії можуть здійснюватися лише за наявності відповідного рішення місцевих органів оборони. Якщо ж представники груп оповіщення не мають такого рішення, їхні дії є незаконними.

    Ця заява фактично підтверджує, що в окремих випадках представники ТЦК могли діяти без належних правових підстав. Водночас у Міноборони запевняють, що готові працювати над виправленням ситуації та відкриті до діалогу з парламентом.

    Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, яка також брала участь у засіданні, наголосила, що в умовах воєнного стану можливі тимчасові обмеження прав і свобод громадян. Водночас вона переадресувала питання щодо конкретних процедур до Міністерства оборони, підкресливши необхідність чітких роз’яснень.

    Додатковий контекст ситуації надав голова Національної поліції Іван Вигівський, який раніше пояснював, що поліція може бути залучена до спільних заходів із ТЦК. За його словами, правоохоронці діють виключно в межах чинного законодавства, а рішення про розміщення блокпостів чи обмеження руху ухвалюються військовим командуванням або комендантами.

    Він підкреслив, що поліція не приймає самостійних рішень щодо перекриття доріг, а лише виконує функцію забезпечення порядку та безпеки під час таких заходів. Це означає, що відповідальність за організацію обмежень руху лежить на військових органах управління.

    Окремо під час обговорення піднімалися питання щодо методів роботи груп оповіщення. Зокрема, депутати звертали увагу на випадки застосування сили, вилучення телефонів та використання балаклав працівниками ТЦК. На частину цих питань чітких відповідей не було надано, що свідчить про необхідність додаткового нормативного врегулювання.

    У Міноборони також зазначили, що ведеться робота над підвищенням рівня контролю за діями працівників ТЦК. Зокрема, йдеться про використання бодікамер, хоча наразі вони є не в кожного представника, а розподіляються на групи.

    Ситуація з мобілізаційними заходами залишається чутливою для суспільства, особливо на тлі тривалої війни та необхідності забезпечення армії людськими ресурсами. Водночас влада змушена балансувати між ефективністю мобілізації та дотриманням прав громадян.

    Експерти зазначають, що подібні дискусії свідчать про поступову трансформацію підходів до мобілізації в Україні. З одного боку, держава прагне посилити обороноздатність, з іншого — змушена реагувати на суспільний запит щодо прозорості та законності дій.

    Визнання порушень з боку Міністерства оборони стало важливим сигналом про готовність до змін. Водночас подальший розвиток ситуації залежатиме від того, наскільки ефективно будуть впроваджені нові підходи та чи вдасться мінімізувати випадки зловживань.

  • Реформа служби в армії: Федоров анонсував масштабні зміни у Силах оборони України

    Реформа служби в армії: Федоров анонсував масштабні зміни у Силах оборони України

    Міністерство оборони України готує комплексну реформу умов служби та набору до війська, яка має суттєво змінити підходи до рекрутингу, мотивації та проходження служби. Про це повідомив міністр оборони Михайло Федоров, підбиваючи підсумки перших трьох місяців роботи на посаді. За його словами, вже найближчим часом можуть стартувати перші етапи трансформації, адже 10 із 30 запланованих проєктів майже готові до запуску.

    Федоров наголосив, що ключове завдання, поставлене президентом Володимир Зеленський, — максимально швидко модернізувати систему оборони так, щоб це допомогло ефективніше стримувати ворога як на полі бою, так і в економічному вимірі. Йдеться не лише про технічне посилення армії, а й про зміну самої логіки служби — від застарілих процедур до більш гнучкої, сучасної та людиноцентричної моделі.

    Одним із центральних елементів реформи стане трансформація рекрутингу. Очікується, що нові підходи дозволять залучати більше військовослужбовців на контрактній основі, зменшуючи залежність від примусових механізмів мобілізації. У фокусі — підвищення прозорості процесів, створення зрозумілих умов служби та покращення комунікації між державою і громадянами.

    Хоча деталі перших 10 проєктів поки що не розкриваються, експерти припускають, що йдеться про зміни у системі відбору, цифровізацію процесів, нові формати контрактів, а також покращення соціального забезпечення військових. Зокрема, може бути розширено можливості вибору підрозділів, спеціальностей та умов служби, що дозволить більш ефективно використовувати потенціал кожного добровольця.

    Реформа відбувається на тлі активних дискусій щодо мобілізаційної політики. У Верховній Раді вже готуються зміни до законодавства, які передбачають поступове коригування існуючих процедур. Народний депутат Федір Веніславський раніше заявляв, що нова модель має зробити акцент саме на добровільному залученні громадян до служби.

    Водночас питання ефективності мобілізації залишається актуальним. Головнокомандувач Олександр Сирський оцінював її на рівні 6–7 балів із 10, що свідчить про наявність системних проблем і необхідність змін. Серед викликів — нерівномірне навантаження, бюрократичні складнощі та суспільна напруга навколо роботи територіальних центрів комплектування.

    Про потребу змін у підходах до мобілізації говорять і військові. Зокрема, командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді підкреслював, що силові методи набору є неприйнятними і можуть негативно впливати на довіру до армії. Натомість, на його думку, необхідно створювати умови, за яких люди самі будуть зацікавлені долучатися до оборони країни.

    Реформа, яку анонсував Федоров, може стати відповіддю саме на ці виклики. Вона має не лише оптимізувати процеси, а й змінити сприйняття служби в армії — зробити її більш зрозумілою, передбачуваною та привабливою. У сучасних умовах війни це критично важливо, адже людський ресурс залишається одним із ключових факторів обороноздатності.

    Окремий акцент, імовірно, буде зроблено на цифрових інструментах. Україна вже активно впроваджує технологічні рішення в державному управлінні, і сектор оборони не є винятком. Автоматизація обліку, електронні кабінети, онлайн-рекрутинг і прозорі бази даних можуть суттєво спростити взаємодію між військовими структурами та громадянами.

    Важливо, що реформа відбувається паралельно з іншими змінами в секторі безпеки — розвитком дронових підрозділів, інтеграцією нових технологій та посиленням оборонно-промислового комплексу. У комплексі це формує нову модель української армії — більш гнучку, технологічну та адаптовану до сучасної війни.

    Попри те, що конкретні механізми ще не оприлюднені, сам факт підготовки масштабної трансформації свідчить про стратегічний підхід до реформування оборонної сфери. Найближчі місяці можуть стати визначальними для впровадження нових правил гри, які вплинуть як на військових, так і на цивільних громадян.

    Ініціатива Міноборони є спробою не лише вирішити поточні проблеми, а й закласти основу для довгострокових змін у системі оборони України. Якщо реформа буде реалізована ефективно, вона може суттєво підвищити боєздатність армії та зміцнити довіру суспільства до військових інституцій.

  • Заступника керівника антикорупційного відділу Міноборони підозрюють у хабарництві

    Заступника керівника антикорупційного відділу Міноборони підозрюють у хабарництві

    Заступника керівника відділу з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України, підполковника юстиції Вадима Краснянського підозрюють в організації незаконного перетину державного кордону чоловіками призовного віку. Посадовця затримали під час отримання хабаря у розмірі 16,5 тисячі доларів США.

    Після викриття Краснянського звільнили з Міністерства оборони, а суд наклав арешт на його майно. Наразі він перебуває на волі під заставою, але з обмеженням у пересуванні та без права виїзду за кордон.

    За матеріалами слідства, влітку 2025 року до Вадима Краснянського звернувся посередник із пропозицією допомогти військовозобов’язаному чоловікові незаконно виїхати з України. Після того як посадовець погодився, посередник звернувся до правоохоронних органів і надалі діяв уже під контролем поліції та Служби безпеки України.

    Під час перевірки документів потенційного «клієнта» Краснянський встановив, що той перебуває в розшуку за порушення правил мобілізації. За зняття з розшуку підполковник юстиції запросив 4,5 тисячі доларів. Ці кошти він отримав під час зустрічі на одній з автозаправних станцій поблизу Львова.

    Окремо посадовець оцінив у 12 тисяч доларів оформлення відстрочки від мобілізації та подальший «безпечний» перетин кордону. Під час передачі цієї суми Вадима Краснянського затримали правоохоронці.

    Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді застави — майже 424 тисячі гривень. Після її сплати Краснянський вийшов на волю, однак у нього вилучили закордонний паспорт і зобов’язали не залишати визначену територію без дозволу слідства.

    За інформацією слідства, Вадим Краснянський діяв не сам. У матеріалах кримінального провадження йдеться про можливих спільників, однак їхні особи поки що не встановлені. В одній з ухвал суду також згадується епізод, коли за його вказівкою чоловіка вивезли за кордон на підставі підробленої довідки для отримання пільг, передбачених для осіб з інвалідністю.

    Фактичне затримання посадовця відбулося ще у вересні 2025 року. Після цього Вадима Краснянського звільнили з Міністерства оборони України, а його активи арештували. Наразі він очікує на завершення досудового розслідування, перебуваючи на волі під процесуальними обмеженнями.

  • Оборонні заводи України різко наростили виробництво у 2025 році

    Оборонні заводи України різко наростили виробництво у 2025 році

    За підсумками 2025 року підприємства акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість» суттєво збільшили обсяги виробництва озброєння та військової техніки. Випуск продукції зріс у півтора раза порівняно з попереднім роком, що стало відповіддю на потреби фронту та умови сучасної війни.

    Про це заявив міністр оборони України Денис Шмигаль, наголосивши, що вітчизняне виробництво озброєнь дедалі більше стає основою національної безпеки. За його словами, Україна послідовно розвиває власний оборонно-промисловий комплекс, роблячи ставку на технології, інженерні рішення та кадровий потенціал.

    У 2025 році загальна вартість виробленого озброєння та військової техніки сягнула 180 мільярдів гривень. Для порівняння, у 2024 році цей показник становив 122 мільярди гривень. Одночасно більш ніж на 50 відсотків зросла кількість державних контрактів, що дозволило підвищити завантаженість підприємств і розширити виробничі потужності.

    У Міністерстві оборони зазначають, що нарощування виробництва відбувається в межах системної трансформації оборонної галузі. Йдеться не лише про збільшення кількості продукції, а й про модернізацію технологічних процесів, розвиток нових напрямів і залучення інвестицій у людський капітал.

    За словами Шмигаля, мета держави — сформувати оборонно-промисловий комплекс, здатний стабільно забезпечувати Збройні сили України всім необхідним та водночас інтегруватися у глобальну систему безпеки вільного світу.

  • Ексчиновника Міноборони судитимуть за хабар у 1,3 млн доларів за тендер на житло для військових

    Ексчиновника Міноборони судитимуть за хабар у 1,3 млн доларів за тендер на житло для військових

    НАБУ та САП завершили досудове розслідування у справі про отримання хабаря в розмірі 1,3 млн доларів за сприяння у перемозі в тендері на будівництво житла для військовослужбовців.

    За матеріалами слідства, колишній керівник одного з управлінь Міністерства оборони України пообіцяв конкретному забудовнику забезпечити перемогу в конкурсі на зведення житлового комплексу для військових у Святошинському районі Києва.

    Щоб мінімізувати особисті контакти з представниками бізнесу, посадовець залучив двох посередників — службовців Міноборони та Збройних сил України. Саме через них планувалося отримання неправомірної вигоди.

    Загальну суму «винагороди» оцінили у 1,3 млн доларів. За домовленістю кошти мали передаватися трьома траншами через банківські комірки:
    перший — 100 тисяч доларів до початку конкурсу,
    другий — 400 тисяч після укладення договору,
    третій — 800 тисяч доларів після завершення першої черги будівництва.

    Після оголошення конкурсу забудовник звернувся з проханням зменшити загальну суму до 1 млн доларів, на що посадовець погодився.

    У червні, одразу після передавання першого траншу в 100 тисяч доларів, правоохоронці затримали посередників під час отримання коштів. Попри спроби основного фігуранта дистанціюватися від прямої передачі хабаря, детективи зібрали достатню доказову базу, що дозволило оголосити йому підозру в серпні.

    Наразі один із посередників уже перебуває на лаві підсудних. Інший учасник схеми разом із колишнім чиновником Міноборони утримуються під вартою. Сторона захисту та обвинувачення отримали доступ до матеріалів кримінального провадження.

  • У родини прокурора виявили нерухомість у Хмельницькому, Львові та Умані і заощадження майже півмільйона

    У родини прокурора виявили нерухомість у Хмельницькому, Львові та Умані і заощадження майже півмільйона

    Антишахрайський проєкт «190» оприлюднив дані щодо майнового стану прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Павла Бурлаки. Бурлака вже 18 років користується службовим житлом, яке отримав від Міноборони у 2007 році — це квартира площею 82 кв. м у місті Хмельницький, де прокурор досі зареєстрований і має право користування.

    У 2016 році Павло Бурлака набув у спільну власність половину квартири в Умані (66,1 кв. м). У декларації ця частка оцінена приблизно в трохи більше ніж 90 тис. грн. Співвласником цієї квартири є його брат Олександр Бурлака, який працює прокурором Уманської окружної прокуратури Черкаської області; проєкт також зазначає, що протягом років Олександр, за їхніми даними, приховував і занижував вартість свого майна. Нещодавно стало відомо, що Олександра Бурлаку планують звільнити через відмову підтвердити інвалідність.

    З 2014 року Павло Бурлака користується квартирою своєї матері Валентини Бурлаки — житло у Львові площею 69,60 кв. м, задеклароване вартістю 550 тис. грн. Також брат прокурора користується квартирою в Умані площею 55,8 кв. м, що також належить їхній матері. Валентина Бурлака працює адвокатом в Умані (номер свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 426 від 20.06.2011), і надає нерухомість синам у безоплатне користування.

    Дружина Павла Бурлаки, Тетяна, має у спільній сумісній власності частку квартири (44,50 кв. м) в Хмельницькому; співвласниками цієї нерухомості є її родичі. Тетяна працює в тій самій Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Західного регіону на посаді головного спеціаліста відділу документального забезпечення.

    Щодо транспорту, у декларації зазначено, що сам Павло автомобіля не має. У 2021 році його дружина придбала VOLKSWAGEN TIGUAN 2014 року випуску за 270 тис. грн; Орієнтовна ринкова вартість такої моделі становить близько 600 тис. грн.

    За минулий рік у декларації вказано доходи Павла Бурлаки — 1,1 млн грн прокурорської зарплати. Його дружина отримала 24 тис. грн зарплати, 34 тис. грн пенсії та 19 тис. грн соціальних виплат. Готівкові заощадження подружжя, за даними проєкту, становлять: у Павла — $4 тис. і 70 тис. грн, на банківських рахунках — 92 тис. грн; у Тетяни — $1 тис. готівкою та 111 тис. грн на рахунках. Загальна сума заощаджень подружжя оцінюється майже в півмільйона гривень.

  • Міноборони оголосило про старт загальновійськової підготовки для студентів

    Міноборони оголосило про старт загальновійськової підготовки для студентів

    Міністерство оборони України оголосило, що з вересня 2025 року в навчальних закладах стартує базова загальновійськова підготовка для студентів. Цей курс проходитиме в два етапи: теоретичний та практичний.

    Теоретичний курс передбачатиме 90 академічних годин, які студенти проходитимуть у навчальних закладах, де отримуватимуть знання щодо основ військової справи та теоретичних аспектів служби.

    Практичний курс триватиме 210 академічних годин та проходитиме у навчальних частинах і центрах Збройних Сил України. Важливо, що практичний курс буде обов’язковим лише для чоловіків.

    Після успішного завершення курсу студенти складатимуть військову присягу, отримають сертифікат та військово-облікову спеціальність. Таким чином, цей курс стане важливим кроком у підготовці молоді до служби в армії та сприятиме зміцненню обороноздатності країни.

  • Україна розробляє потужну ракетну програму – Умєров

    Україна розробляє потужну ракетну програму – Умєров

    Міністерство оборони України розробило нову ракетну програму, яку вже встигли назвати “достатньо потужною”. Голова відомства Рустем Умєров повідомив в ефірі телемарафону, що міжнародні партнери вже висловили усну згоду на її фінансування, а письмові підтвердження очікуються найближчим часом.

    “Ми вже обмінялися цією програмою з нашими партнерами й зараз чекаємо: скільки із тих спроможностей – ракети, дрони, або ракети-дрони – вони будуть готові підтримати”, – зазначив Умєров. Він підкреслив, що метою є збільшення масштабів випуску ракет до рівня, наближеного до дронової програми.

    Розширення українського виробництва ракет

    Ракетна програма, яку президент Володимир Зеленський анонсував наприкінці серпня 2024 року, має стати важливою складовою оборонної стратегії України. Після засідання Ставки президент повідомив, що для реалізації цієї ініціативи буде виділено додаткові кошти.

    На початку повномасштабної війни українські Сили оборони активно використовували ракетні системи власного виробництва. Зокрема, значним успіхом стало застосування протикорабельної ракети Р-360 “Нептун”, що продемонструвала високу ефективність в умовах реальних бойових дій.

    “Паляниця” і нові перспективи

    25 серпня 2024 року президент Володимир Зеленський оголосив про успішне бойове застосування нової зброї — реактивної ракети-дрона під назвою “Паляниця”. Ця новітня розробка стала результатом 18 місяців роботи українських інженерів і вже довела свою ефективність на полі бою.

    Окрім цього, 27 серпня під час пресконференції президент повідомив, що Україна вперше з початку повномасштабного вторгнення успішно випробувала власну балістичну ракету. За даними Defense Express, мова йде про оперативно-тактичний ракетний комплекс “Сапсан” або “Грім-2”, який може стати важливим елементом оборонної стратегії країни.

    Україна поступово розширює свої можливості в галузі ракетного озброєння. Партнерська підтримка цієї програми допоможе не тільки збільшити обсяги виробництва ракет і дронів, але й підвищити обороноздатність країни на міжнародній арені. Завдяки новим розробкам, українські військові зможуть більш ефективно відстежувати та нейтралізувати загрози, навіть у складних умовах сучасної війни.

  • У застосунку “Армія+” з’явилася нова функція

    У застосунку “Армія+” з’явилася нова функція

    Міністерство оборони України анонсувало нову функцію у застосунку «Армія+», що дозволяє військовослужбовцям створювати електронні рапорти. Це нововведення, яке стало доступним завдяки останньому оновленню додатку, спрощує процес оформлення, підписання та відправки рапортів, а також дозволяє відстежувати їхній статус.

    Згідно з інформацією від Міноборони, військовослужбовці тепер можуть скласти рапорт у цифровому форматі, підписати його електронним підписом і відправити безпосередньо через додаток. Це дозволяє уникнути витрат часу на традиційне заповнення паперових документів і зменшує ймовірність помилок або втрат документів.

    Міністерство також оприлюднило покрокове відео, яке показує, як користуватися новою функцією. Це відео надає зрозумілі інструкції, що робить процес створення та відправки рапортів максимально простим і доступним.

    Президент України Володимир Зеленський оголосив про запуск «Армія+» 8 серпня. Він зазначив, що мета застосунку – спростити процеси у Збройних Силах, звільнивши армію від паперової роботи та зменшивши бюрократію. «І це тільки перший реліз «Армія+». Далі так само як ми наповнювали «Дію» новими функціями, будемо наповнювати і «Армія+»», – підкреслив президент.

    Окрім можливості створення електронних рапортів, планується впровадження нових функцій, включаючи армію ІТ та опитування для моніторингу забезпечення підрозділів. Це допоможе забезпечити реальну ситуацію на фронті та в тилу, забезпечуючи більшу прозорість і ефективність управління.

  • За тиждень в Прозорро було проведено закупівель на 16,27 мільярда гривень

    За тиждень в Прозорро було проведено закупівель на 16,27 мільярда гривень

    З 27 липня по 3 серпня в системі «Прозорро» було оприлюднено понад 52 тисячі повідомлень про закупівлі на загальну суму 16,27 мільярда гривень. Одним з ключових аспектів, які обговорюються у цьому контексті, є нові угоди на постачання харчування для військових.

    Нові контракти на постачання харчів

    Згідно з інформацією, оприлюдненою у системі «Прозорро», «Держоператор тилу» Міністерства оборони України продовжив переукладати угоди на постачання харчування для військових. Це стало необхідним через те, що певні фірми не змогли впоратися з постачанням у визначені регіони.

    • У Києві та Київській області новий тендер на суму 729 мільйонів гривень виграла фірма «Контракт продрезерв 5».
    • У Рівненській області за 407 мільйонів гривень перемогло ТОВ «Сендерс».

    Раніше для цих регіонів було обрано консорціум «Юнайтед Фуд Груп», до складу якого входила і фірма «Сендерс». Однак, за даними «Наших грошей», консорціум не зміг впоратися з постачанням у всіх виграних областях. Подібна ситуація сталася і з фірмою «Гранпрі», яка не справилась з постачанням харчів у Донецькій області і була замінена на «Трейд граніт інвест».

    Ціни на харчування в нових контрактах залишаються нижчими за роздрібні. Наприклад, ціна яєць у нових каталогах становить:

    • 2,40 грн за штуку для Рівненської області,
    • 3 грн для Донецької області,
    • 3,10 грн для Київської області.

    Це контрастує з середньою роздрібною ціною в Україні, яка складає 3,30 грн за яйце (для нефасованих яєць). Раніше Міноборони в деяких контрактах на 2023 рік вказувало ціну в 17 грн за яйце, тоді як ринкова ціна за даними Держстату становила 6,30 грн.

    Відповідно до нових угод, ціни на харчування для військових були знижені, що допомагає зменшити витрати, зберігаючи при цьому високий рівень постачання. Проте, існуючі проблеми з виконанням контрактів і завантаженням постачальників ставлять під питання ефективність роботи системи забезпечення та контроль за виконанням угод.