Gorchitsa.info

Позначка: Міноборони

  • Оборонних 4,4 трлн грн уже недостатньо: Корецький анонсував новий перегляд держбюджету

    Оборонних 4,4 трлн грн уже недостатньо: Корецький анонсував новий перегляд держбюджету

    Українському уряду доведеться ще раз переглянути державний бюджет на 2026 рік через додаткові потреби Сил оборони. Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що ситуація на фронті та окремі рішення Ставки Верховного головнокомандувача сформували новий запит на фінансування, якого не було в попередніх бюджетних розрахунках. Кабінет Міністрів тепер готується актуалізувати видатки до кінця поточного року та одночасно переглянути фінансові орієнтири на 2027-й.

    Про це Корецький розповів 3 серпня під час наради керівників закордонних дипломатичних установ України. За його словами, базова потреба країни у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік уже забезпечена. Водночас після консультацій із виконувачем обов’язків міністра оборони Євгеном Хмарою, керівництвом МВС та представниками Сил оборони уряд отримав оновлені розрахунки.

    Прем’єр прямо пов’язав появу додаткової потреби з реаліями на полі бою та окремими рішеннями Ставки. Конкретну суму він не назвав. Так само поки що не оприлюднено, на які саме програми або види озброєння планують спрямувати нові кошти.

    Це важливе уточнення, адже чинний оборонний бюджет і без того є рекордним.

    Ще 10 червня Верховна Рада ухвалила масштабні зміни до державного бюджету-2026, збільшивши фінансування сектору безпеки й оборони одразу на 1,56 трлн грн. Після цього загальний обсяг оборонних і безпекових видатків зріс приблизно до 4,37 трлн грн.

    Із цієї суми близько 2,3 трлн грн передбачили на закупівлю та ремонт озброєння, військової техніки й боєприпасів. Ще понад 1,45 трлн грн — на грошове забезпечення військовослужбовців. Додатково було сформовано резерв для сектору безпеки та оборони обсягом понад 213 млрд грн.

    Тепер виявляється, що навіть після такого масштабного перегляду фінансові потреби армії знову зросли.

    Причина полягає в тому, що оборонний бюджет під час повномасштабної війни фактично є рухомою конструкцією. Його параметри залежать не лише від макроекономічних прогнозів, а й від ситуації на фронті, інтенсивності бойових дій, темпів мобілізації, втрат і потреб у техніці, боєприпасах, дронах, системах ППО та логістиці.

    Якщо Ставка ухвалює рішення, які передбачають розгортання нових спроможностей, збільшення чисельності окремих підрозділів або масштабування певних програм, це автоматично створює додаткове навантаження на бюджет.

    Сам Корецький не деталізував, яке саме рішення Ставки стало одним із чинників перегляду фінансування. Тому будь-які припущення щодо конкретних військових програм наразі були б спекуляцією.

    Водночас очевидно, що уряд уже почав готуватися до пошуку додаткового ресурсу.

    Окрему роль у цьому процесі Корецький відвів українським дипломатам. Він прямо заявив, що уряд розраховує на дипломатичний корпус у питанні залучення необхідного зовнішнього фінансування. Це означає, що значна частина нової потреби може бути закрита не лише за рахунок внутрішніх доходів, а й через міжнародну допомогу.

    Саме зовнішня підтримка дозволила провести червневе збільшення оборонного бюджету без критичного розбалансування державних фінансів.

    Ключовим джерелом став європейський пакет фінансування України на 2026–2027 роки загальним обсягом €90 млрд. У 2026 році Україна має отримати €45 млрд. За даними Міністерства фінансів, €31,8 млрд із цієї суми спрямовується на обороноздатність і безпеку, ще €13,2 млрд — на бюджетну підтримку соціально-гуманітарних потреб.

    Саме завдяки цим коштам уряд отримав можливість істотно збільшити військові видатки і водночас зменшити прогнозований дефіцит бюджету.

    Проте тепер постає питання, чи вистачить уже погодженого пакета з урахуванням нових потреб армії.

    Одним із можливих додаткових джерел Корецький назвав заморожені російські суверенні активи. Україна вже тривалий час наполягає, що кошти та активи РФ, заблоковані у західних юрисдикціях після початку повномасштабного вторгнення, мають використовуватися не лише для відновлення країни, а й для фінансування її оборони.

    Для Києва це принципова позиція: витрати на війну мають принаймні частково перекладатися на державу-агресора.

    Однак механізм повної конфіскації російських активів залишається юридично й політично складним. Саме тому західні країни поки переважно використовують доходи, які генерують заморожені активи, а не саму основну суму.

    Уряд намагається розширити ці механізми.

    Ситуація з бюджетом-2026 також показує, наскільки швидко змінюються потреби держави під час війни. У червні збільшення видатків на 1,56 трлн грн уже називали одним із найбільших переглядів держбюджету в історії України. Минуло менше двох місяців — і Кабмін знову говорить про необхідність нових змін.

    Це не обов’язково означає, що попередні розрахунки були неправильними. Швидше, йдеться про те, що ситуація на фронті змінюється швидше, ніж стандартний бюджетний цикл.

    До того ж значна частина військових витрат важко прогнозується на рік наперед. Наприклад, масове масштабування безпілотних систем, закупівля ракет до ППО або збільшення виробництва боєприпасів може вимагати десятків і сотень мільярдів гривень додатково.

    Уряд тепер має паралельно вирішити два завдання: знайти ресурс на останні місяці 2026 року і закласти реалістичний фінансовий фундамент на 2027-й.

    Саме друге завдання може виявитися ще складнішим.

    Якщо війна триватиме з нинішньою інтенсивністю, Україні доведеться зберігати оборонні видатки на надзвичайно високому рівні. При цьому власних податкових надходжень недостатньо, щоб одночасно фінансувати армію, соціальні видатки, освіту, медицину, інфраструктуру та обслуговування боргу.

    Тому міжнародна допомога залишається критично важливою не лише для військових закупівель, а й для всієї стабільності державних фінансів.

    Поки уряд не назвав ані суму нового збільшення оборонного бюджету, ані строки внесення відповідного законопроєкту до Верховної Ради. Але заява Корецького фактично підтверджує: чинна конфігурація бюджету вже не повністю відповідає потребам фронту.

    Тож Україна може отримати ще один масштабний перегляд держбюджету до кінця року — вже другий за кілька місяців. А його параметри залежатимуть не лише від внутрішніх ресурсів держави, а й від того, наскільки швидко партнери погодяться збільшити фінансову підтримку та розширити використання заморожених російських активів.

  • 100 тисяч на місяць у ГО: скільки заробляла нова заступниця міністра оборони Любов Галан

    100 тисяч на місяць у ГО: скільки заробляла нова заступниця міністра оборони Любов Галан

    Нова заступниця міністра оборони України Любов Галан до переходу на державну службу очолювала правозахисний центр «Принцип», який працює у сфері захисту прав військовослужбовців і ветеранів. За даними декларації Галан, за попередній рік вона отримала від громадської організації близько 1,4 млн грн заробітної плати — тобто в середньому понад 100 тис. грн на місяць.

    Інформація про доходи Галан привернула увагу після її переходу до керівництва Міністерства оборони. Ще на початку червня стало відомо, що вона подала декларацію як кандидатка на посаду заступника міністра оборони. На той момент Галан офіційно була головою та співзасновницею ГО «Принцип», а також співзасновницею благодійної організації Frontline.Care.

    Як випливає з оприлюднених даних, основним джерелом фінансування «Принципу» є не комерційна діяльність. Організація залучає кошти партнерів та донорів для реалізації правозахисних і дослідницьких проєктів. Серед партнерів організації зазначаються міжнародні та українські донорські структури, зокрема Міжнародний фонд «Відродження».

    Водночас сам факт фінансування громадської організації грантами чи пожертвами не свідчить про порушення: така модель є стандартною для значної частини українського неприбуткового сектору. Донорські кошти можуть спрямовуватися не тільки безпосередньо на окремі проєкти, а й на оплату праці команди, дослідження, юридичну допомогу, комунікації та адміністративні витрати відповідно до умов конкретних грантових програм.

    Чим займається «Принцип»

    Правозахисний центр «Принцип» був створений після початку повномасштабної війни. Серед його співзасновників — Любов Галан та юрист і військовослужбовець Масі Найєм. Основним напрямом діяльності організації став захист прав військовослужбовців, ветеранів та членів їхніх родин.

    Центр працював над питаннями проходження військово-лікарських комісій, оформлення статусів і виплат, лікування та реабілітації поранених, звільнення зі служби, соціальних гарантій, роботи системи рапортів і захисту військових від можливих порушень із боку командування.

    Діяльність організації була достатньо помітною, щоб «Принцип» потрапив до офіційного порадника Міністерства оборони з прав і соціальних гарантій військовослужбовців. У документі Міноборони серед громадських правозахисних організацій вказано Правозахисний центр «Принцип», а його очільниками зазначені Любов Галан і Масі Найєм.

    Галан також систематично брала участь у публічній дискусії щодо реформування військової сфери. Зокрема, вона порушувала питання військово-лікарських комісій, статусу обмежено придатних, захисту прав військовослужбовців та створення механізмів повідомлення про можливі порушення з боку командирів.

    У 2026 році «Принцип» продовжував дослідницьку діяльність. Зокрема, організація аналізувала практику залучення до війська людей, які були умовно-достроково звільнені з місць позбавлення волі для проходження військової служби. За наведеними організацією оцінками, цей механізм дозволив залучити приблизно 12 тисяч осіб.

    Від громадського сектору до Міноборони

    Перехід Галан до Міністерства оборони фактично означає, що тепер вона має можливість впливати на частину тих процесів, які раніше критикувала та пропонувала реформувати як представниця громадського сектору.

    У Міноборони до сфери її відповідальності віднесли розвиток і збереження людського капіталу Сил оборони. Йдеться про соціальний захист військовослужбовців та їхніх сімей, підготовку особового складу, питання охорони здоров’я, а також формування правил, які визначають права й обов’язки військових.

    Це безпосередньо перетинається з напрямами, якими «Принцип» займався протягом попередніх років. Галан ще до приходу у відомство публічно виступала за зміну системного підходу до військовослужбовця — від проходження ВЛК та оформлення документів до взаємодії з командуванням і державними органами.

    Співпраця Галан із державними структурами також почалася задовго до її призначення. Представники «Принципу» брали участь у заходах і робочих дискусіях із представниками Міністерства оборони та Міністерства у справах ветеранів. Частина рекомендацій громадських організацій щодо ветеранської політики згодом була врахована в урядових рішеннях.

    Що відомо про 1,4 млн грн доходу

    Окрему увагу після призначення привернула декларація Галан. За інформацією, оприлюдненою українськими медіа на підставі деклараційних даних, за рік вона отримала в ГО «Принцип» приблизно 1,4 млн грн заробітної плати. У перерахунку на 12 місяців це становить у середньому близько 117 тис. грн щомісяця.

    Втім, середній місячний показник не обов’язково означає, що Галан щомісяця отримувала однакову суму: декларація відображає сукупний річний дохід, а не помісячні виплати.

    Також повідомлялося, що у декларації нової заступниці міністра не зазначено значних грошових заощаджень. Водночас протягом звітного періоду вона придбала електромобіль. Ці відомості стали предметом уваги ЗМІ після її переходу на високу державну посаду.

    Важливо й те, що відкриті деклараційні дані самі по собі не вказують на незаконність отриманих доходів. Заробітна плата керівника громадської організації може фінансуватися з грантових та інших дозволених джерел, якщо це відповідає умовам фінансування та законодавству.

    Чому призначення Галан важливе для Міноборони

    Кар’єрний перехід Любові Галан цікавий насамперед через зміну її ролі. Протягом кількох років вона представляла організацію, яка вимагала від держави реформувати систему взаємодії з військовими, а тепер сама стала частиною керівництва відомства, відповідального за реалізацію цих змін.

    Одним із ключових питань стане те, чи зможе Міноборони перенести напрацювання громадського сектору в масштаб державної системи. Йдеться про сотні тисяч військовослужбовців, ветеранів і членів їхніх сімей, а отже — про значно більші масштаби відповідальності, ніж у межах окремої громадської організації.

    Сама Галан має багаторічний досвід саме в проблематиці прав військових. Її публічні матеріали свідчать, що серед питань, які вона систематично порушувала, були корупційні ризики у ВЛК і військкоматах, процедури подання рапортів, захист поранених та обмежено придатних військовослужбовців, а також механізми реагування на можливі зловживання командирів.

    Таким чином, історія із зарплатою у понад 100 тис. грн на місяць є лише одним із аспектів біографії нової заступниці міністра. Значно важливішим для оцінки її роботи стане те, чи вдасться їй уже на державній посаді реалізувати ті зміни у сфері захисту військовослужбовців, за які «Принцип» виступав із моменту свого створення.

  • Хто має право на відстрочку від мобілізації у 2026 році

    Хто має право на відстрочку від мобілізації у 2026 році

    В Україні у 2026 році право на відстрочку від мобілізації мають різні категорії військовозобов’язаних. Законодавство визначає перелік підстав, за яких громадяни можуть тимчасово не підлягати призову під час мобілізації, а також порядок оформлення такого права. При цьому відстрочка не звільняє від військового обов’язку, а лише відкладає призов на визначений термін.

    Про це повідомляє офіційний портал Сил оборони України.

    У роз’ясненні наголошується, що право на відстрочку виникає лише у випадках, прямо передбачених законодавством. Для її отримання військовозобов’язаний повинен підтвердити відповідну підставу документами та подати заяву. Автоматично відстрочка не надається.

    Однією з найбільших категорій є відстрочка за сімейними обставинами. Вона може бути надана військовозобов’язаним, які утримують трьох і більше дітей віком до 18 років за умови відсутності заборгованості зі сплати аліментів, самостійно виховують неповнолітню дитину або виховують дитину з інвалідністю чи тяжким захворюванням.

    Також право на відстрочку мають особи, які утримують повнолітню дитину з інвалідністю І або ІІ групи, є усиновлювачами чи опікунами дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, здійснюють постійний догляд за близькими родичами з інвалідністю І чи ІІ групи за відсутності інших працездатних осіб, які можуть забезпечити такий догляд.

    Крім цього, відстрочка передбачена для громадян, які мають неповнолітню дитину, якщо їхній чоловік або дружина проходить військову службу, а також для осіб, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час захисту України.

    Окрема категорія стосується стану здоров’я. Право на відстрочку мають особи з інвалідністю І, ІІ або ІІІ групи, а також громадяни, яких військово-лікарська комісія визнала тимчасово непридатними до військової служби.

    Закон також передбачає відстрочку для окремих категорій здобувачів освіти та науковців. Скористатися нею можуть студенти, які вперше здобувають вищий рівень освіти, докторанти, лікарі-інтерни та окремі категорії педагогічних працівників за умови, що вони працюють за основним місцем роботи не менш ніж на 0,75 ставки. Для частини студентів також діють визначені законом вікові обмеження.

    Право на відстрочку мають і представники окремих професій. Серед них — керівники міністерств та їхні заступники, керівники державних органів, народні депутати України, судді, Уповноважений Верховної Ради з прав людини, голова та члени Рахункової палати, окремі категорії дипломатичних працівників, працівники органів військового управління, військових частин, а також державні службовці, які забезпечують діяльність президента України, Верховної Ради та Кабінету Міністрів у визначених законодавством сферах.

    Ще однією підставою є бронювання працівників. Відстрочка надається співробітникам органів державної влади та підприємств, які офіційно визнані критично важливими для функціонування держави. Процедуру бронювання в цьому випадку здійснює роботодавець.

    Крім того, закон передбачає окремі підстави для цивільних осіб, які перебували в російському полоні, а також для деяких спеціалістів у сферах кібербезпеки, оборонно-промислового комплексу та критичної інфраструктури.

    Для оформлення відстрочки необхідно зібрати документи, що підтверджують відповідне право. Залежно від підстави це можуть бути свідоцтва про народження дітей, рішення суду, медичні висновки ЛКК або МСЕК, документи про інвалідність, довідки з місця роботи чи навчання, а також документи про бронювання.

    Подати заяву можна через застосунок “Резерв+”. Для цього необхідно оновити військово-облікові дані, обрати відповідну підставу для відстрочки, завантажити необхідні документи або підтвердити їх через державні реєстри. Після перевірки користувач отримує електронну довідку з QR-кодом, яка підтверджує надання відстрочки.

    Якщо відповідна підстава ще не інтегрована до електронної системи або людина не користується смартфоном, документи можна подати через будь-який Центр надання адміністративних послуг. Для цього необхідно мати паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків та документи, що підтверджують право на відстрочку. Після прийняття документів ЦНАП передає їх до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який ухвалює рішення.

    У випадку оформлення відстрочки за станом здоров’я обов’язковою є військово-лікарська комісія. Саме її висновок або документи МСЕК у разі встановлення інвалідності є юридичною підставою для надання відстрочки.

    У Силах оборони також нагадали, що частина відстрочок продовжується автоматично. Це стосується випадків, коли відповідна інформація підтверджується державними реєстрами або має постійний характер, зокрема відстрочки через інвалідність. Водночас відстрочки, надані через тимчасову непридатність, окремі види бронювання чи інші строкові підстави, після завершення терміну дії необхідно оформлювати повторно. Про необхідність поновлення документів користувачам заздалегідь нагадує застосунок “Резерв+”.

    У Силах оборони окремо наголосили, що навіть за наявності законних підстав право на відстрочку не реалізується автоматично. Якщо військовозобов’язаний не звернувся із заявою та не надав підтвердні документи, територіальний центр комплектування має право здійснювати призов відповідно до вимог чинного законодавства.

    Раніше Міністерство оборони України повідомило про оновлення механізму автоматичного продовження відстрочок для батьків дітей з інвалідністю віком до 18 років через застосунок “Резерв+”. Відтепер система автоматично звіряє інформацію за останнім виданим свідоцтвом про народження дитини та, за наявності, за її реєстраційним номером облікової картки платника податків, що дозволяє спростити процедуру підтвердження права на відстрочку.

  • Драпатий і Хмара готують звільнення Плахути та заміну понад 50 керівників ТЦК

    Драпатий і Хмара готують звільнення Плахути та заміну понад 50 керівників ТЦК

    Командувач Сил територіальної оборони генерал-майор Ігор Плахута буде відправлений у відставку найближчими двома тижнями. Після цього саме командування Сил ТрО як окремого роду військ планують розформувати, а його підрозділи передати під пряме управління регіональних угруповань військ.

    Це рішення, яке готували і чекали вже давно, стане одним із перших великих структурних кроків нової зв’язки — головнокомандувача Михайла Драпатого та тимчасово виконуючого обов’язки міністра оборони Євгена Хмари. Обидва отримали від президента мандат на наведення порядку в системі комплектування та на зміну обличчя мобілізації. Розформування Сил ТрО вписується в цю логіку напряму.

    Зараз Сили територіальної оборони залишаються окремою вертикаллю зі своїм командувачем, штабом і системою рекрутингу. Передача бригад і батальйонів регіональним угрупованням означає, що ТрО перестануть існувати як самостійний рід військ. Підрозділи збережуться, але будуть вбудовані в загальну систему управління сухопутними силами та оперативними командуваннями. Це прибирає паралельну структуру, яка за попереднього головнокомандувача Олександра Сирського зберігала значну автономію.

    За словами джерела у Міноборони та Генеральному штабі, саме Драпатий разом із Хмарою дотиснуть цю реформу. Плахута — один із найближчих до Сирського генералів. Він працював його заступником в оперативно-стратегічному угрупованні «Хортиця» і був призначений командувачем ТрО у лютому 2024 року в рамках тієї ж кадрової конфігурації. Поєднання близької прив’язки до попереднього головнокомандувача і накопиченої репутаційної ваги робить його відставку одним із найбільш очікуваних і символічних кроків нової команди.

    Паралельно серйозні зміни чекають штурмові полки Сухопутних військ і полки десантно-штурмових військ. Є ймовірність, що частину штурмових підрозділів тимчасово і точково виведуть з фронту для перевірки та подальшого перепідпорядкування іншим бригадам. Це відбувається на тлі вже прийнятих Драпатим рішень: з 26 липня штурмовим полкам фактично призупинили поповнення особовим складом із резервних батальйонів і через ТЦК. Раніше окремі штурмові частини, які користувалися особливим покровительством, розросталися далеко за штатні норми і мали пріоритет при відборі людей.

    Саме цей пріоритет став однією з причин, через які серйозні розбірки очікують і територіальні центри комплектування. Джерело вказує, що в низки ТЦК існували стійкі зв’язки зі штурмовими підрозділами, що давало останнім перевагу в комплектуванні. У серпні-вересні планують замінити понад п’ятдесят керівників ТЦК. Це збігається з уже триваючими масштабними перевірками Державного бюро розслідувань: наприкінці липня обшуки пройшли в понад ста центрах по всій країні.

    Ситуація з СБУ, за оцінкою джерела, виглядає складнішою і поки не має такої ж чіткої траєкторії кадрових рішень. У найближчі тижні офіційно оформлять відставку Плахути і почнуть передачу підрозділів ТрО під регіональне управління. Паралельно триватиме аудит комплектування штурмових частин, а окремі з них можуть бути тимчасово виведені з лінії зіткнення. Одночасно розгорнеться хвиля кадрових замін у ТЦК, яка зачепить як обласний, так і районний рівні.

    У дипломатичному і переговорному плані подібні реформи сигналізують партнерам про спробу нової команди взяти під контроль одну з найтоксичніших сфер — мобілізацію та розподіл людей. Наскільки це вплине на сприйняття України як передбачуваного партнера, залежатиме від того, наскільки швидко і прозоро зміни будуть реалізовані.

  • ГУР знищило в Криму унікальний комплекс РЕБ “Мурманськ-БН”

    ГУР знищило в Криму унікальний комплекс РЕБ “Мурманськ-БН”

    Українська воєнна розвідка повідомила про успішне знищення російського комплексу радіоелектронної боротьби (РЕБ) “Мурманськ-БН” у тимчасово окупованому Криму. Цей комплекс вважається одним із найдорожчих та найпотужніших засобів РЕБ у російській армії й здатний здійснювати радіорозвідку та придушувати сигнали на відстані до 5 тисяч кілометрів.

    Про це повідомляє Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

    За інформацією української розвідки, операцію провели в ніч із 26 на 27 липня. Бійці Департаменту безпілотних систем ГУР вистежили російський комплекс поблизу мису Фіолент у тимчасово окупованому Криму, після чого завдали по ньому точного удару безпілотниками.

    У ГУР зазначили, що внаслідок атаки було знищено станцію комплексу радіоелектронної боротьби “Мурманськ-БН”. Опубліковані розвідкою кадри фіксують момент ураження цілі та подальшу пожежу.

    Комплекс “Мурманськ-БН” належить до берегових систем радіоелектронної боротьби та призначений для ведення радіорозвідки, перехоплення сигналів і придушення короткохвильового радіозв’язку. За заявленими характеристиками, він здатний працювати на відстані до 5 тисяч кілометрів, що робить його одним із найпотужніших засобів РЕБ, які перебувають на озброєнні російської армії.

    Такі системи використовуються для порушення роботи засобів зв’язку противника, збору розвідувальної інформації та підтримки військових операцій. Втрата подібного комплексу може суттєво вплинути на можливості російських військ із ведення радіоелектронної боротьби на окремих напрямках.

    У Головному управлінні розвідки не уточнили, чи були під час операції уражені інші російські військові об’єкти, однак наголосили на успішному виконанні бойового завдання підрозділами безпілотних систем.

    Останнім часом українські сили регулярно завдають ударів по військовій інфраструктурі Росії та окупованого Криму. Однією з головних цілей стають системи протиповітряної оборони, радіоелектронної боротьби, склади боєприпасів, а також логістичні вузли, які забезпечують російське угруповання на півострові.

    Нагадаємо, нещодавно українські військові знищили у тимчасово окупованому Криму пускову установку та радіолокаційну станцію російського зенітного ракетного комплексу С-400. Удар було завдано безпосередньо по бойовій позиції комплексу.

    Крім того, раніше стало відомо, що українська оборонна компанія MAC HUB спільно з ГУР працює над створенням стратегії протидії російському “тіньовому флоту”. Для цього планується використовувати модернізовані морські безпілотники Katran, які мають допомагати виявляти та затримувати судна, що перевозять підсанкційні вантажі.

  • В Україні змінили правила автоматичного продовження відстрочки для батьків дітей з інвалідністю

    В Україні змінили правила автоматичного продовження відстрочки для батьків дітей з інвалідністю

    В Україні змінили порядок автоматичного продовження відстрочки від мобілізації для батьків дітей з інвалідністю віком до 18 років. Відтепер система по-новому перевірятиме інформацію в державних реєстрах, що має зробити процес точнішим та зменшити кількість випадків, коли відстрочка не продовжується автоматично.

    Про це повідомило Міністерство оборони України.

    У відомстві пояснили, що відтепер під час автоматичної перевірки система використовує дані останнього виданого свідоцтва про народження дитини. Крім того, якщо дитина має реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), інформація також звіряється за цим номером через Державний реєстр актів цивільного стану громадян (ДРАЦС).

    За словами представників Міноборони, новий алгоритм дозволить точніше підтверджувати право на відстрочку та уникати помилок, пов’язаних із застарілими даними в державних реєстрах.

    Якщо автоматичне продовження відстрочки не відбулося, громадянам рекомендують насамперед перевірити правильність інформації про дитину. Зокрема, у Єдиній інформаційній системі соціальної сфери (ЄІССС) повинні міститися реквізити саме останнього виданого свідоцтва про народження, яке внесене до ДРАЦС та відображається у застосунку «Дія».

    Для перевірки даних необхідно відкрити застосунок «Дія», перейти до розділу «Документи» та знайти актовий запис про народження дитини. Якщо він відсутній або містить некоректну інформацію, потрібно звернутися до органів ДРАЦС для уточнення або внесення необхідних відомостей. У випадку, коли актовий запис відображається, слід перевірити, чи відповідають дані останнього свідоцтва інформації, яка міститься в ЄІССС.

    У Міністерстві оборони зазначили, що дізнатися, яке саме свідоцтво внесене до ЄІССС, можна в органах соціального захисту населення або у відділенні Пенсійного фонду України, а також через його гарячу лінію.

    Якщо виявляться розбіжності, персональні дані дитини та медичний висновок про інвалідність можна оновити у відділенні Пенсійного фонду України. Після внесення змін громадяни можуть повторно подати запит на оформлення відстрочки через застосунок «Резерв+».

    Для цього необхідно відкрити застосунок, перейти до розділу «Сервіси», обрати оформлення відстрочки, вказати підставу — наявність дитини з інвалідністю віком до 18 років, перевірити зазначені дані та надіслати запит. Після цього залишиться дочекатися повідомлення про результат розгляду.

    У Міноборони наголосили, що наразі понад 90% чинних відстрочок продовжуються автоматично. Якщо підстава для відстрочки залишається чинною та підтверджується державними реєстрами, повторно звертатися із заявою чи документами не потрібно.

    У відомстві також зазначили, що автоматичне продовження відстрочок є частиною цифровізації військового обліку та має спростити процедуру для громадян, а також зменшити навантаження на територіальні центри комплектування, центри надання адміністративних послуг та інші державні установи.

  • Військові можуть отримати додаткову виплату на оздоровлення: як оформити допомогу через «Армію+»

    Військові можуть отримати додаткову виплату на оздоровлення: як оформити допомогу через «Армію+»

    Військовослужбовці України мають право один раз на календарний рік отримати грошову допомогу для оздоровлення. Розмір такої виплати дорівнює місячному грошовому забезпеченню військового, а подати рапорт на її отримання тепер можна не лише у паперовому вигляді, а й онлайн через застосунок «Армія+». Про це повідомив Київський міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

    Право на грошову допомогу для оздоровлення передбачене чинним законодавством і є однією із соціальних гарантій для військовослужбовців. Скористатися нею можна один раз на рік незалежно від місця проходження служби за умови дотримання встановлених вимог.

    Оформити виплату дозволяється у двох випадках. Перший — під час вибуття у щорічну основну відпустку, як повну, так і під час використання її другої частини. Другий варіант передбачає отримання допомоги без оформлення відпустки — для цього необхідно подати рапорт, після чого рішення оформлюється відповідним наказом командира військової частини.

    Раніше для отримання такої виплати військовослужбовцям доводилося оформлювати паперові документи та очікувати їх погодження. Тепер процедура стала простішою завдяки цифровому сервісу «Армія+», який дозволяє подати необхідний рапорт дистанційно.

    Для оформлення виплати через застосунок потрібно відкрити розділ «Сервіси», перейти до вкладки «Рапорти», обрати категорію «Виплати», а далі — пункт «Грошова допомога для оздоровлення». Після цього військовослужбовець має підтвердити, що ще не отримував таку допомогу в поточному році, заповнити необхідні службові дані та додати Army ID свого командира для погодження документа.

    Після перевірки внесеної інформації рапорт необхідно підписати та надіслати на розгляд. Стежити за його опрацюванням можна безпосередньо в застосунку — у розділі «Мої рапорти», де відображається поточний статус документа.

    Запровадження електронного оформлення має скоротити час обробки звернень та зменшити обсяг паперового документообігу у військових частинах. Водночас рішення про призначення виплати, як і раніше, ухвалюється після розгляду рапорту командуванням.

    Окрім допомоги на оздоровлення, українське законодавство передбачає для військовослужбовців низку інших додаткових виплат. Їхній розмір залежить від умов проходження служби, виконання бойових завдань, участі в заходах із забезпечення оборони держави та інших підстав, визначених нормативними актами.

    Зокрема, окремі категорії військових можуть отримувати додаткову щомісячну винагороду в розмірі до 10 тисяч гривень за виконання визначених завдань та службу в умовах, передбачених чинним законодавством.

  • «Суд Лінча стає дедалі поширенішим»: Лубінець пояснив, до чого призвела бусифікація

    «Суд Лінча стає дедалі поширенішим»: Лубінець пояснив, до чого призвела бусифікація

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що українське суспільство досягло «точки кипіння» через численні порушення прав громадян під час мобілізації, а відсутність належної реакції держави на незаконні дії окремих працівників територіальних центрів комплектування призводить до небезпечної радикалізації настроїв. За словами омбудсмена, у суспільстві дедалі частіше проявляються настрої, які можна охарактеризувати як готовність до самосуду над представниками ТЦК. Про це він заявив в інтерв’ю, присвяченому реформі системи мобілізації.

    Коментуючи резонансні випадки так званої «бусифікації», Лубінець наголосив, що роками українці спостерігали за порушеннями прав людини під час мобілізаційних заходів, однак далеко не завжди бачили реальне покарання винних.

    «Роками українці бачили несправедливість, коли представники ТЦК та СП не просто порушували права громадян, а скоювали кримінальні правопорушення і не несли за це реальної відповідальності. Це призвело до радикалізації українського суспільства. Суд Лінча, на жаль, стає все більш поширеним явищем в Україні», — заявив омбудсмен.

    Саме в цьому контексті з’явилося формулювання про те, що суспільство фактично дійшло до «точки кипіння». Водночас Лубінець не закликав до насильства. Навпаки, він підкреслив, що як працівники ТЦК, які порушують закон, так і громадяни, які нападають на військовослужбовців, повинні нести однакову юридичну відповідальність.

    За словами омбудсмена, система мобілізації потребує кардинальної реформи. Серед запропонованих ним змін — відмова від виконання мобілізації за кількісними показниками, обов’язкове використання бодікамер працівниками ТЦК та правоохоронцями, відеоспостереження у приміщеннях ТЦК, а також чітке розмежування повноважень. Він наголосив, що встановлювати особу громадянина мають виключно поліцейські, прикордонники або військовослужбовці Нацгвардії, тоді як представники ТЦК повинні перевіряти військово-облікові документи лише після встановлення особи.

    Лубінець також навів статистику звернень до Офісу омбудсмена щодо порушень під час мобілізації. Якщо у 2022 році таких звернень було лише 18, то у 2023 році — 514, у 2024 році — 3312, у 2025 році — понад 6100, а лише за першу половину 2026 року вже надійшло понад 3400 скарг. За його словами, громадяни повідомляють про незаконне позбавлення волі, застосування фізичної сили, неправомірне утримання у ТЦК, формальне проходження військово-лікарських комісій та ігнорування права на відстрочку.

    Ще 1 липня омбудсмен закликав повністю змінити підходи до мобілізації, відмовитися від «планових» показників та забезпечити відкритість роботи ТЦК. Тоді ж він заявив, що явище «бусифікації» стало системною проблемою і вимагає негайної реакції правоохоронних органів.

    Після нападу на працівників ТЦК у Львові Лубінець окремо звернувся до Міністерства оборони із закликом створити спеціальну робочу групу з реформи мобілізації. Він наголосив, що інцидент не можна розглядати ізольовано, адже він став наслідком тривалого накопичення суспільної напруги та відсутності належної реакції на численні скарги громадян.

    Омбудсмен підкреслює, що головною метою реформи має стати відновлення довіри між державою та суспільством. На його переконання, лише прозорі правила мобілізації, ефективний контроль за дотриманням прав людини та невідворотність відповідальності за будь-які порушення — незалежно від того, хто їх вчиняє — здатні знизити рівень напруги й не допустити подальшої радикалізації суспільства.

  • У Міноборони зробили важливе уточнення щодо “Резерв+”: коли застосунок може не працювати

    У Міноборони зробили важливе уточнення щодо “Резерв+”: коли застосунок може не працювати

    Міністерство оборони України уточнило графік роботи застосунку “Резерв+” під час запланованих технічних робіт, які триватимуть із 18 до 22 липня. У відомстві запевнили, що сервіс не буде недоступним цілодобово — роботи проводитимуть лише в нічний час, а тимчасові обмеження триватимуть орієнтовно одну-дві години.

    Про це повідомило Міністерство оборони України.

    У Міноборони наголосили, що впродовж дня застосунок працюватиме у звичайному режимі. Тимчасові перебої в роботі можливі лише вночі, коли фахівці виконуватимуть необхідні технічні оновлення та обслуговування системи.

    За попередніми оцінками, кожне нічне відключення триватиме приблизно від однієї до двох годин. Після завершення робіт користувачі знову матимуть доступ до всіх функцій застосунку.

    У зв’язку з цим Міністерство оборони звернулося до військовозобов’язаних громадян, а також до осіб, які мають чинне бронювання або відстрочку від мобілізації, із рекомендацією заздалегідь підготуватися до можливих тимчасових обмежень.

    Особливу увагу радять звернути тим, хто планує у нічний час перетинати державний кордон або пересуватися під час дії комендантської години. У таких випадках рекомендується завчасно завантажити PDF-версію військово-облікового документа, щоб мати до нього доступ навіть за відсутності роботи сервісу.

    У Міноборони пояснили, що зробити це можна безпосередньо у застосунку “Резерв+”. Для цього необхідно на головному екрані натиснути кнопку «+», після чого обрати пункт «Завантажити PDF». Після збереження документ залишиться доступним на пристрої навіть у разі тимчасової недоступності застосунку.

    Раніше Міністерство оборони вже попереджало, що з 18 до 22 липня в “Резерв+” проводитимуться планові технічні роботи. Тоді користувачів закликали не відкладати завантаження військово-облікових документів та, за можливості, додатково роздрукувати PDF-версію, щоб уникнути можливих незручностей.

    У відомстві зазначають, що технічні роботи необхідні для забезпечення стабільної роботи сервісу та подальшого вдосконалення його функціоналу. Водночас користувачів просять врахувати можливі короткочасні нічні перерви в роботі застосунку та завчасно подбати про наявність електронної або паперової копії військово-облікового документа.

  • У НАТО відреагували на звільнення Федорова: Рютте назвав головну вимогу до нового очільника Міноборони

    У НАТО відреагували на звільнення Федорова: Рютте назвав головну вимогу до нового очільника Міноборони

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що після зміни керівництва Міністерства оборони України очікує збереження нинішнього оборонного курсу та послідовності у діях Києва. Коментуючи звільнення Михайла Федорова, глава Північноатлантичного альянсу наголосив, що мав із ним добрі робочі відносини, однак не вважає, що кадрове рішення має призвести до суттєвого перегляду української стратегії у війні проти Росії.

    Заяву Рютте зробив у коментарі німецькому агентству dpa. За словами генсека НАТО, він очікує, що майбутній очільник українського оборонного відомства продовжить курс, який проводив Федоров. Рютте також побажав колишньому міністру успіхів і підкреслив, що заміна однієї посадової особи не повинна зруйнувати вже створені механізми співпраці між Україною та її союзниками.

    «У мене були добрі робочі стосунки з Михайлом Федоровим. Я бажаю йому всього найкращого, і його наступник, без сумніву, продовжить цей курс», — заявив керівник Альянсу.

    Фактично Рютте дав зрозуміти, що в НАТО розглядають українську оборонну політику як довгостроковий державний курс, а не як набір ініціатив, прив’язаних до конкретного міністра. Для партнерів важливо, щоб після кадрових перестановок не сповільнилися постачання озброєння, розвиток оборонного виробництва, впровадження безпілотних систем, координація допомоги та обмін інформацією.

    Михайло Федоров очолив Міністерство оборони 14 січня 2026 року. Його призначення тоді підтримали 277 народних депутатів. До переходу в оборонне відомство він протягом кількох років відповідав за цифрову трансформацію держави, а після призначення міністром оборони мав перенести технологічний підхід у військове управління.

    У липні Федоров підтвердив, що залишає посаду. Під час формування нового Кабінету Міністрів його кандидатуру повторно не внесли, а посада керівника Міноборони залишилася вакантною. Станом на момент заяви Рютте офіційного рішення Верховної Ради про призначення постійного наступника Федорова ще не було оприлюднено.

    Саме тому слова генсека НАТО про «послідовність» стосуються не лише персоналії майбутнього міністра. Йдеться про збереження темпу реформ і військових операцій у момент, коли Україна одночасно протистоїть російському наступу, нарощує власне виробництво зброї та намагається переконати союзників у необхідності довгострокової підтримки.

    Рютте побачив покращення на фронті

    Коментуючи ситуацію на полі бою, Марк Рютте заявив, що українські військові нині діють значно краще, ніж на початку року. За його оцінкою, російські війська продовжують просування, але роблять це дуже повільно, тоді як українським силам вдалося провести контратаки на окремих напрямках.

    Генсек НАТО не назвав конкретних ділянок фронту та не розкрив деталей операцій. Тому його слова слід сприймати як загальну політичну й військову оцінку, а не як офіційне повідомлення про масштабний контрнаступ.

    Водночас ця заява має важливий сигнал для союзників: попри складну ситуацію, Україна зберігає здатність не лише оборонятися, а й проводити локальні наступальні дії. Рютте наголосив, що російська армія не змогла досягти швидкого прориву, хоча продовжує витрачати величезні людські та матеріальні ресурси.

    Окремо глава НАТО відзначив спроможність України завдавати ударів на значній відстані від лінії фронту. За його словами, українські сили уражають об’єкти російської енергетичної інфраструктури та промислової бази, послаблюючи можливості Москви фінансувати й забезпечувати війну.

    Такі операції останніми місяцями стали одним із ключових елементів української стратегії. Їхня мета полягає у зниженні спроможності Росії виробляти озброєння, ремонтувати військову техніку, постачати пальне армії та отримувати доходи від енергетичного сектору.

    Росія втрачає до 35 тисяч військових щомісяця

    Марк Рютте також навів оцінку російських втрат. За його словами, армія РФ щомісяця втрачає від 25 тисяч до 35 тисяч військовослужбовців. Генсек НАТО назвав такі показники жахливими для самих військових та їхніх родин.

    Він звернувся до росіян, які лише розглядають можливість підписати контракт із військом, попередивши, що вони можуть опинитися серед приблизно 30 тисяч військових, яких Росія втратить цього або наступного місяця.

    При цьому Рютте не представив методологію розрахунку й не уточнив у своїй заяві, чи йдеться виключно про загиблих, чи про сукупні втрати вбитими та тяжкопораненими. В інших повідомленнях із переказом його слів ці цифри трактуються саме як загальні бойові втрати. Тому називати всі 25–35 тисяч загиблими без додаткового підтвердження було б некоректно.

    Український Генеральний штаб публікує власні щоденні оцінки втрат російських сил. Наприклад, лише за 14 липня українська сторона оцінювала втрати особового складу РФ у 1470 осіб. Ці дані є оцінками воєнного часу та не можуть бути незалежно перевірені в режимі реального часу.

    Високі втрати, за логікою Рютте, демонструють ціну надзвичайно повільного просування російської армії. Москва продовжує поповнювати підрозділи контрактниками, пропонуючи значні виплати, однак водночас змушена компенсувати постійне вибуття людей на фронті.

    Чому НАТО важлива наступність у Міноборони

    Для союзників кадрова стабільність в українському оборонному секторі важлива через велику кількість довгострокових програм. Частина з них передбачає не одноразове передавання техніки, а спільне виробництво озброєння, підготовку військових, технічне обслуговування систем та інтеграцію українських структур зі стандартами Альянсу.

    Зміна міністра сама по собі не означає припинення цих програм. Однак кожному новому керівникові необхідно швидко вибудувати робочі відносини з іноземними партнерами, військовим командуванням, українськими виробниками та парламентом.

    Саме тому Рютте не став публічно втручатися у внутрішнє кадрове рішення України, але чітко озвучив очікування НАТО: нинішній напрям має бути збережений.

    Для Альянсу значення має й те, що Україна продовжує розвивати технологічні спроможності. За час роботи Федорова у Міноборони акцент робився на цифровізації управління, застосуванні дронів, розвитку засобів перехоплення безпілотників і масштабуванні технологічних рішень. Партнери очікують, що новий міністр не відмовиться від цих напрямів і не допустить паузи в реалізації вже започаткованих проєктів.

    Відставка викликала суперечки в Україні

    Рішення не залишати Федорова на чолі Міноборони спричинило широку суспільну дискусію. Частина військових, волонтерів і представників технологічного сектору висловила занепокоєння, що кадрова зміна може загальмувати реформи й розвиток безпілотних систем.

    Водночас офіційні причини непризначення Федорова до нового складу уряду вичерпно не пояснювалися. У медіа з’являлися версії про конфлікти навколо закупівель, мобілізаційної політики та взаємин із військовим командуванням, однак значна частина цих тверджень спирається на анонімні джерела і не підтверджена офіційними документами.

    Через це позиція Рютте виглядає максимально обережною. Він не оцінював мотиви звільнення, не підтримував жодну зі сторін внутрішньої дискусії та не називав бажаного кандидата. Генсек лише відзначив роботу Федорова й висловив упевненість, що наступник продовжить обраний курс.

    Головний сигнал НАТО полягає у тому, що кадрові перестановки в Києві не повинні вплинути на здатність України вести війну, розвивати власну оборонну промисловість і координувати допомогу із союзниками. На тлі повільного російського просування, високих втрат армії РФ та українських ударів по об’єктах у російському тилу Рютте очікує не зміни стратегії, а її послідовного продовження.