Gorchitsa.info

Позначка: міжнародна безпека

  • Трамп хоче запуску виробництва зброї США в Європі та Україні

    Трамп хоче запуску виробництва зброї США в Європі та Україні

    Президент США Дональд Трамп заявив про намір адміністрації розглянути новий підхід до організації оборонного виробництва, який може суттєво змінити глобальну систему постачання озброєнь. Йдеться про можливість залучення провідних американських оборонних корпорацій до надання ліцензій на виробництво зброї в Європі та Україні, що дозволило б розгорнути виробничі потужності безпосередньо ближче до зони попиту та прискорити постачання критично важливих систем озброєння.

    Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на посадовців, обізнаних із перебігом обговорень, а також на заяви, зроблені під час саміту «Групи семи» у Франції. За даними джерел, у Білому домі розглядають механізм, за яким американські оборонні компанії зможуть передавати технології та ліцензії європейським і українським підприємствам, що мають відповідні виробничі можливості. Такий крок, за оцінками учасників дискусій, може стати відповіддю на затяжний дефіцит ракет-перехоплювачів та іншого високотехнологічного озброєння, яке є критично важливим для систем протиповітряної оборони України.

    Ключовою причиною обговорення цього підходу є обмеженість виробничих потужностей у самих Сполучених Штатах та значне виснаження запасів після попередніх етапів військової підтримки союзників. Водночас розгортання нового виробництва всередині США потребує тривалого часу, що у нинішніх умовах війни та високої інтенсивності бойових дій розглядається як критичний фактор. Саме тому ліцензійне виробництво за межами США розглядається як більш швидкий та гнучкий інструмент забезпечення союзників необхідним озброєнням.

    Дональд Трамп, коментуючи можливість такого кроку, зазначив, що американські оборонні компанії потенційно зацікавлені у співпраці з іноземними виробниками, і що адміністрація готова детально вивчити цю ініціативу. «Вони хотіли б це зробити, ми розглянемо це питання», — заявив він, підкресливши, що мова йде про практичний інструмент зміцнення обороноздатності союзників.

    Обговорення ініціативи відбувається на тлі активних консультацій у межах «Групи семи», де однією з ключових тем стала нестача систем протиповітряної оборони та ракет-перехоплювачів, необхідних для захисту від балістичних та крилатих ракет. Лідери країн G7 у Франції наголошували на необхідності збільшення виробництва та пришвидшення постачань Україні, яка щоденно стикається з масованими повітряними атаками.

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підтвердив, що питання видачі ліцензій на виробництво озброєнь уже перебуває на стадії детального міждержавного обговорення. За його словами, модель може передбачати залучення як великих європейських оборонних підприємств, так і українських виробників, які вже мають досвід у випуску сучасних систем озброєння або їхніх компонентів. Він підкреслив, що це дозволить суттєво збільшити обсяги виробництва без необхідності повного перенесення технологічних ланцюгів у США.

    Президент Франції Емманюель Макрон також підтвердив, що під час дискусій американська сторона наполягала на активнішій мобілізації оборонної промисловості для підтримки союзників. За його словами, особливу увагу приділено системам ППО та засобам перехоплення повітряних цілей, які залишаються найбільш дефіцитними у поточній безпековій ситуації.

    Аналітики зазначають, що традиційно США дуже обережно підходять до передачі оборонних технологій та ліцензій через ризики, пов’язані з інтелектуальною власністю, контролем за виробництвом та безпекою ланцюгів постачання. Однак у сучасних умовах війни в Європі та глобального зростання попиту на озброєння ця модель поступово трансформується. Уже зараз частина американських систем, зокрема компоненти до ракет для комплексів Patriot, виробляється на території Німеччини, що демонструє можливість розширення географії оборонного виробництва.

    Очікується, що наступним етапом стануть додаткові консультації між США, країнами ЄС та Україною щодо конкретних механізмів ліцензування, юридичних гарантій та контролю за технологіями. У разі реалізації цієї ініціативи може бути створена нова модель міжнародної оборонної кооперації, яка дозволить значно скоротити час виробництва озброєнь і підвищити стійкість постачань у період тривалих конфліктів.

    Таким чином, ініціатива адміністрації Трампа потенційно може стати одним із наймасштабніших переформатувань світового оборонного ринку за останні десятиліття, оскільки передбачає не лише експорт озброєнь, а й фактичну децентралізацію їхнього виробництва з залученням партнерських країн, включно з Україною.

  • «Ми врятували світ»: Трамп заявив про ліквідацію загрози ядерної війни

    «Ми врятували світ»: Трамп заявив про ліквідацію загрози ядерної війни

    Президент США Дональд Трамп під час саміту G7 у Франції виступив із резонансною заявою, оголосивши, що його адміністрації вдалося усунути загрозу глобальної ядерної катастрофи. Американський лідер також заявив про повернення міжнародного авторитету Сполучених Штатів та наголосив, що Вашингтон стає сильнішим, ніж будь-коли раніше.

    Про це Трамп сказав під час пресконференції на полях саміту «Великої сімки», повідомляє РБК-Україна.

    Виступ президента США відбувся на тлі загострення міжнародної безпекової ситуації, нещодавньої кризи навколо Ірану та активізації дипломатичних зусиль Заходу щодо припинення війни між Росією та Україною.

    «Ми припинили ядерний голокост, цього більше ніколи не буде. З початку до кінця було чітко зрозуміло, що цього тижня Америка повертатиме повагу на міжнародному рівні і ставатиме ще сильнішою, ніж будь-коли», – заявив Дональд Трамп.

    Президент США не уточнив, які саме події він мав на увазі, говорячи про запобігання «ядерному голокосту», однак його слова пролунали невдовзі після досягнення домовленостей між Вашингтоном і Тегераном щодо припинення загострення навколо іранської ядерної програми та ситуації на Близькому Сході.

    Під час виступу Трамп окремо акцентував увагу на небезпеці ядерної зброї для сучасних держав. Як приклад він навів Ізраїль, наголосивши, що навіть одна ядерна атака може спричинити катастрофічні наслідки для будь-якої країни незалежно від її військової потужності чи технологічного розвитку.

    «Подивіться на Ізраїль. Вони їх могли б просто розбомбити. Якщо скинути ядерну ракету посередині Ізраїлю, тоді ви могли б зруйнувати найважливіші речі у країні», – зазначив глава Білого дому.

    Заява американського президента пролунала на тлі зростання міжнародних дискусій щодо ризиків поширення ядерної зброї та безпекових викликів у різних регіонах світу. Після початку повномасштабної війни Росії проти України тема ядерного шантажу неодноразово ставала предметом обговорення серед лідерів НАТО та країн Заходу.

    Окрім Близького Сходу, значна частина переговорів на саміті G7 була присвячена саме Україні. Трамп підтвердив, що після врегулювання ситуації навколо Ірану Сполучені Штати зміщують фокус уваги на Східну Європу та пошук шляхів завершення російсько-української війни.

    Американський президент вкотре закликав до прямого діалогу між президентом України Володимиром Зеленським та російським диктатором Володимиром Путіним.

    «Зеленському і Путіну потрібно зустрітися, але зараз вони не знають, як це організувати», – заявив Трамп.

    Тема мирних переговорів стала однією з ключових під час зустрічей лідерів G7. Водночас європейські союзники демонструють дедалі більший скептицизм щодо готовності Кремля до реального дипломатичного процесу.

    Президент Франції Еммануель Макрон після переговорів повідомив журналістам, що Дональд Трамп погодився з позицією більшості європейських лідерів щодо відсутності у Москви щирого бажання завершувати війну шляхом компромісу.

    За словами Макрона, Україна та її партнери неодноразово демонстрували готовність до дипломатичних рішень, однак російська сторона продовжує висувати неприйнятні вимоги та фактично наполягає на капітуляції України.

    Останніми тижнями міжнародні експерти дедалі частіше відзначають зміну риторики Білого дому щодо війни. Якщо раніше Трамп переважно наголошував на необхідності швидкого завершення бойових дій будь-яким шляхом, то тепер у його заявах дедалі частіше звучить критика позиції Кремля та заклики до укладення справедливої угоди.

    Крім того, на саміті G7 активно обговорювалися нові санкції проти Росії, питання військової допомоги Україні та перспективи посилення тиску на російську економіку. За інформацією західних ЗМІ, Вашингтон також розглядає додаткові заходи щодо обмеження експорту російських енергоносіїв.

    Попри гучні заяви Трампа про запобігання «ядерному голокосту», експерти наголошують, що глобальні ризики залишаються високими. Війна в Україні, ситуація навколо Ірану, загострення на Близькому Сході та конкуренція між провідними світовими державами продовжують залишатися серед ключових викликів міжнародній безпеці.

    Саміт G7 у Франції продемонстрував, що питання війни в Україні, безпеки Європи та ядерних загроз залишаються центральними темами світової політики. А гучна заява Дональда Трампа про «зупинений ядерний голокост» вже стала однією з найбільш обговорюваних подій нинішньої зустрічі лідерів провідних держав світу.

  • НАТО назвали цілі в Росії: генерал заявив про готовність до удару “сьогодні ввечері”

    НАТО назвали цілі в Росії: генерал заявив про готовність до удару “сьогодні ввечері”

    Командувач Військово-повітряних сил Німеччини, генерал-лейтенант Хольгер Нойман заявив, що НАТО має визначений перелік стратегічних цілей на території Росії, які можуть бути уражені у разі прямої агресії проти будь-якої країни Альянсу. Про це повідомляє The Telegraph.

    За словами Ноймана, Альянс виходить із принципу негайної та масштабної відповіді на будь-який напад, і відповідні плани передбачають ураження ключових військових об’єктів Росії, які мають критичне значення для її обороноздатності та командної структури.

    Серед потенційних цілей він назвав Калінінградську область, яка є російським військовим форпостом у Європі та розташована в оточенні країн НАТО, Кольський півострів, де зосереджена значна частина ядерного потенціалу РФ і баз стратегічного флоту, Санкт-Петербург як один із головних центрів управління та базування військово-морських сил Росії, а також акваторію Чорного моря, де діє Чорноморський флот.

    Нойман підкреслив, що Люфтваффе та союзні сили НАТО перебувають у стані постійної бойової готовності, і у разі відповідного наказу здатні розпочати дії негайно, без додаткової підготовки.

    Він зазначив, що система колективної оборони Альянсу не передбачає жодних «різних рівнів безпеки» для держав-членів, а будь-який напад на одну країну розглядається як напад на весь блок. За його словами, це ключовий принцип стримування, який має забезпечити недопущення ескалації.

    Окремо командувач наголосив, що у разі потенційного конфлікту Росія зіткнеться з координацією одразу 32 військово-повітряних сил країн НАТО, що суттєво змінює баланс сил на користь Альянсу.

    «Якщо хтось зателефонує мені зараз і скаже, що у нас така ситуація, ми повинні бути готові негайно — і ми готові», — заявив Нойман, підкресливши рівень оперативної готовності авіаційних сил.

    Він також наголосив, що особливу увагу НАТО приділяє безпековій ситуації на східному фланзі Альянсу, зокрема країнам Балтії та регіону Крайньої Півночі, де останнім часом фіксується зростання напруженості, інциденти з безпілотниками та інші провокаційні дії.

    На тлі цих заяв у Європі тривають масштабні військові навчання за участі Литви, Польщі та Франції поблизу Сувалкського коридору — стратегічно важливої ділянки між Білоруссю та Калінінградською областю Росії. Маневри спрямовані на відпрацювання сценаріїв швидкого перекидання сил та оборони критичних логістичних маршрутів НАТО у разі кризової ситуації.

  • Рогозін шокував заявою: у РФ пропонують мінувати власні танкери та підривати їх у морі

    Рогозін шокував заявою: у РФ пропонують мінувати власні танкери та підривати їх у морі

    Російський сенатор та колишній керівник “Роскосмосу” Дмитро Рогозін виступив із різкою та радикальною заявою щодо так званого “тіньового флоту” Росії, який використовується для обходу міжнародних санкцій на експорт нафти. Він запропонував фактично перетворити цивільні нафтові танкери на заміновані судна з можливістю їх підриву у разі спроби затримання або арешту іноземними державами.

    Про це повідомляє The Moscow Times.

    За словами Рогозіна, Росія повинна нібито “посилити захист” своїх суден шляхом встановлення вибухових пристроїв на танкерах, які перевозять нафту під прапорами третіх країн або в межах схем обходу санкцій. Він стверджує, що у разі примусового заходу такого судна в іноземний порт або спроби його захоплення має спрацьовувати механізм підриву.

    Рогозін прямо визнав, що подібні дії можуть призвести до масштабних екологічних катастроф, зокрема розливів нафти у морі, але, за його словами, саме це нібито має стати стримувальним фактором для європейських країн.

    “Треба мінувати використовувані нами танкери. Ініціація має відбуватися у разі надходження відповідних команд або примусового заходу в чужий порт. Кілька разів бахне у них під носом з розливом нафти та екологічними наслідками — відразу одумаються”, — заявив він.

    Його заява викликала активне обговорення в російських прокремлівських медіа та серед так званих військових блогерів. Частина з них підтримала ідею, стверджуючи, що Росія не має достатніх військово-морських ресурсів для супроводу сотень цивільних суден, тому “жорсткі заходи” можуть стати альтернативою. Інші ж визнають, що реалізація подібного сценарію створила б неконтрольовані ризики не лише для міжнародного судноплавства, але й для самої Росії.

    Ініціатива Рогозіна прозвучала на тлі різкого посилення тиску на російський тіньовий флот з боку західних країн. Останніми місяцями Європейський Союз та Велика Британія активізували перевірки підозрілих танкерів, які транспортують російську нафту в обхід санкцій. У низці випадків судна затримувалися або бралися під контроль для інспекцій.

    Окремим тригером для нової хвилі заяв у Москві стало затримання танкера Smyrtos у Ла-Манші. Операцію провели спільно британські та французькі сили в межах посилення контролю над морськими перевезеннями. Судно, що ходило під прапором Камеруну, наразі перебуває під охороною, а компетентні органи проводять розслідування щодо його вантажу та маршруту.

    Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер назвав цю операцію важливим кроком у боротьбі з обходом санкцій і підкреслив, що подібні заходи спрямовані на обмеження фінансування війни Росії проти України через енергетичні доходи.

    У Росії ж цей інцидент розцінили як небезпечний прецедент, який може бути продовжений. Деякі російські аналітики вже заявили, що затримання танкерів створює ризики для стабільності експорту нафти та може змусити Москву шукати нові методи “захисту” свого флоту.

    На цьому тлі в російських владних колах останнім часом обговорюються різні варіанти супроводу танкерів, включно із залученням військових кораблів або створенням конвойних систем. Однак ідея встановлення вибухівки на цивільні судна стала найбільш радикальною та суперечливою серед усіх озвучених пропозицій.

    Міжнародні експерти з морського права та екологічної безпеки неодноразово попереджали, що подібні сценарії становлять серйозну загрозу для глобального судноплавства, можуть призвести до катастрофічних наслідків для морських екосистем і фактично порушують базові норми міжнародного права.

    Попри це, риторика про “жорсткі заходи” щодо захисту тіньового флоту дедалі частіше з’являється в російському інформаційному просторі, що свідчить про зростання напруги навколо нафтового експорту РФ та спроб обійти санкційні обмеження.

  • У США розгорівся конфлікт через Україну: розвідка опублікувала спірні дані

    У США розгорівся конфлікт через Україну: розвідка опублікувала спірні дані

    Директорка Національної розвідки США Тулсі Габбард оприлюднила матеріали, які, за її словами, свідчать про багаторічне фінансування американським урядом понад 120 біологічних лабораторій у більш ніж 30 країнах світу. Серед держав, згаданих у розсекречених документах, фігурує й Україна. Публікація матеріалів уже спричинила гостру дискусію у США, а низка журналістів та експертів попередила про ризик використання цих заяв російською пропагандою.

    Відповідні матеріали були оприлюднені Офісом директора Національної розвідки США напередодні відставки Габбард. У заяві стверджується, що американські платники податків десятиліттями фінансували діяльність понад 120 біологічних лабораторій за межами США. Частина цих установ, за версією американської розвідки, працювала з небезпечними патогенами та перебувала під недостатнім контролем.

    Окремо в документах згадується Україна. В оприлюднених матеріалах йдеться про те, що одна з лабораторій, яка отримувала американське фінансування, могла зберігати небезпечні патогени та залишалася вразливою до ризику захоплення або пошкодження внаслідок війни Росії проти України. При цьому жодних доказів створення біологічної зброї або проведення заборонених досліджень у документах не наведено.

    Публікація викликала значний резонанс через те, що тема так званих «американських біолабораторій в Україні» протягом останніх років активно використовувалася російською пропагандою як один із ключових наративів для виправдання агресії проти України. Раніше міжнародні організації, незалежні фактчекери та західні уряди неодноразово спростовували твердження про існування в Україні програм зі створення біологічної зброї.

    На оприлюднені матеріали відреагували журналісти та аналітики, які спеціалізуються на тематиці дезінформації. Журналіст-розслідувач Bellingcat Христо Грозєв заявив, що такі дії фактично можуть стати «подарунком Кремлю», оскільки дозволяють знову оживити старі пропагандистські наративи про Україну. Подібну думку висловив і журналіст Financial Times Крістофер Міллер, який зауважив, що Габбард давно демонструє інтерес до цієї теми та фактично скористалася нагодою повернути її в інформаційний простір.

    Варто зазначити, що мова йде не про секретні військові об’єкти, а про мережу лабораторій, які в різні роки брали участь у міжнародних програмах біобезпеки. Значна частина цих проєктів реалізовувалася в рамках Програми зі зменшення біологічних загроз Міністерства оборони США. Її метою було запобігання поширенню небезпечних інфекцій, моніторинг епідемій, модернізація лабораторної бази та підвищення рівня біологічної безпеки після розпаду СРСР.

    Експерти з біобезпеки наголошують, що українські лабораторії не були секретними. Вони співпрацювали з міжнародними організаціями та займалися діагностикою інфекційних захворювань, ветеринарними дослідженнями та епідеміологічним моніторингом. Саме через це низка науковців критично поставилася до спроб подати існування таких установ як сенсаційне відкриття.

    Сама тема лабораторій в Україні вперше набула широкого розголосу навесні 2022 року. Тоді заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд під час слухань у Конгресі підтвердила наявність в Україні біологічних дослідницьких установ і висловила занепокоєння, що російські війська можуть отримати до них доступ. Після цього її слова почали активно використовуватися прихильниками теорій змови як нібито доказ існування програм зі створення біологічної зброї. Водночас американська адміністрація неодноразово пояснювала, що йдеться про цивільні наукові установи, які займаються питаннями біобезпеки та громадського здоров’я.

    Додаткову увагу до нинішньої ситуації привертає те, що Габбард незабаром залишає посаду директора Національної розвідки США. За повідомленнями американських ЗМІ, її відставка пов’язана з особистими обставинами. Однак оприлюднення таких матеріалів напередодні завершення каденції вже стало предметом політичних дискусій у Вашингтоні.

    На цей момент офіційної реакції української влади на нову публікацію американської розвідки не оприлюднено. Водночас експерти наголошують, що розсекречені документи не містять доказів створення біологічної зброї в Україні, а сама інформація про співпрацю США та українських лабораторій у сфері біобезпеки була відома й раніше.

    Скандал навколо заяв Тулсі Габбард вкотре продемонстрував, наскільки чутливою залишається тема біологічних досліджень в умовах війни та глобального протистояння інформаційних наративів. Для України ж ця історія є черговим прикладом того, як давно спростовані твердження можуть повертатися до міжнародного порядку денного та використовуватися у політичних суперечках далеко за межами країни.

  • Зеленський затвердив нову концепцію боротьби з тероризмом

    Зеленський затвердив нову концепцію боротьби з тероризмом

    Президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 квітня 2026 року про затвердження нової Концепції боротьби з тероризмом в Україні. Документ визначає стратегічні підходи держави до протидії сучасним терористичним загрозам, окреслює ключові виклики національній безпеці та встановлює пріоритети розвитку загальнодержавної системи боротьби з тероризмом в умовах триваючої війни та посилення гібридних загроз.

    Відповідний указ набув чинності з моменту його офіційного оприлюднення. Нова концепція має стати одним із базових документів у сфері національної безпеки, на який спиратимуться державні органи під час формування політики протидії терористичним загрозам, координації дій силових структур та розвитку системи захисту громадян і критичної інфраструктури.

    У документі наголошується, що головною метою концепції є забезпечення ефективної реалізації державної політики у сфері боротьби з тероризмом, а також створення умов для своєчасного виявлення, попередження та нейтралізації загроз, які можуть становити небезпеку для держави, суспільства та громадян. Влада прагне сформувати комплексну систему реагування, здатну працювати як в умовах відкритої воєнної агресії, так і в умовах прихованих терористичних дій, інформаційних атак та кіберзагроз.

    Особливу увагу в концепції приділено трансформації характеру терористичних загроз у XXI столітті. Якщо раніше тероризм асоціювався переважно з діяльністю окремих екстремістських угруповань, то нині, як зазначається в документі, окремі держави можуть використовувати терористичні методи як елемент своєї зовнішньої політики та військової стратегії. Саме тому Україна розглядає боротьбу з тероризмом значно ширше, ніж лише протидію діяльності окремих організацій чи осіб.

    У концепції прямо зазначено, що одним із головних зовнішніх чинників терористичних загроз для України є гібридна війна, яку веде Росія. Документ визначає Росію як державу-агресора та державу, яка використовує елементи терористичної діяльності для досягнення своїх військово-політичних цілей. Серед таких інструментів називаються ракетні удари по цивільній інфраструктурі, атаки безпілотниками, диверсійна діяльність, інформаційно-психологічні операції, кібератаки, а також використання підконтрольних збройних формувань і незаконних воєнізованих структур.

    Автори концепції підкреслюють, що поєднання військової агресії та терористичних методів створює довгострокову системну загрозу національній безпеці України. Особливо небезпечними визнаються удари по енергетичній інфраструктурі, транспортній системі, об’єктах водопостачання, медичних закладах та інших елементах критичної інфраструктури, від функціонування яких залежить життєдіяльність держави та безпека населення.

    Окремий розділ документа присвячений кібертероризму, який останніми роками став одним із найсерйозніших викликів для багатьох держав світу. В умовах цифровізації економіки та державного управління кібератаки можуть спричиняти не менші наслідки, ніж традиційні диверсії. Саме тому концепція передбачає подальше посилення кіберзахисту державних установ, енергетичних компаній, фінансового сектору та інших важливих об’єктів. Також наголошується на необхідності розвитку сучасних систем моніторингу кіберзагроз і підготовки висококваліфікованих фахівців у сфері кібербезпеки.

    Значна увага приділяється удосконаленню роботи державних органів, які відповідають за протидію тероризму. Йдеться про посилення координації між правоохоронними органами, спецслужбами, військовими структурами, органами місцевої влади та іншими суб’єктами системи безпеки. Влада планує підвищити рівень обміну інформацією між різними відомствами, удосконалити механізми реагування на надзвичайні ситуації та забезпечити більш ефективне використання наявних ресурсів.

    У концепції також передбачено розвиток системи прогнозування терористичних загроз. Держава планує активніше використовувати аналітичні інструменти, технології обробки великих масивів даних та сучасні методи розвідки для виявлення потенційних ризиків ще до того, як вони переростуть у реальні загрози. Особливий акцент робиться на превентивних заходах, адже запобігання терористичним актам визнається більш ефективним підходом, ніж ліквідація їхніх наслідків.

    Документ також передбачає розширення міжнародного співробітництва у сфері безпеки. Україна має намір поглиблювати взаємодію з партнерами з Європи та Північної Америки, міжнародними організаціями та спеціалізованими структурами, які займаються питаннями боротьби з тероризмом. Це стосується обміну розвідувальною інформацією, проведення спільних навчань, координації санкційної політики та запровадження нових механізмів реагування на сучасні загрози.

    Експерти зазначають, що ухвалення нової концепції відображає зміну безпекової реальності, в якій перебуває Україна після початку повномасштабного вторгнення. Масовані атаки на цивільні об’єкти, використання безпілотників, кібератаки та інформаційні операції фактично розширили традиційне розуміння тероризму та вимагають від держави нових підходів до захисту населення.

    В умовах війни питання протидії тероризму дедалі тісніше пов’язується із загальною обороноздатністю країни, стійкістю критичної інфраструктури та здатністю держави забезпечувати безперервне функціонування економіки навіть під час масштабних атак. Саме тому нова Концепція боротьби з тероризмом розглядається як один із ключових стратегічних документів, який визначатиме розвиток української системи безпеки у найближчі роки та стане основою для подальшого вдосконалення законодавства, роботи спецслужб і механізмів захисту громадян від сучасних загроз.

  • Трамп віддав наказ: США обрушили масовані авіаудари по Ірану

    Трамп віддав наказ: США обрушили масовані авіаудари по Ірану

    Сполучені Штати Америки розпочали одну з наймасштабніших військових операцій проти Ірану за останні роки. За наказом президента США Дональда Трампа американські війська завдали серії масованих ударів по військових об’єктах на території Ісламської Республіки. У Вашингтоні заявляють, що операція стала відповіддю на “безпідставну та триваючу агресію” з боку Тегерана і має на меті змусити іранське керівництво повернутися до переговорів та погодитися на мирну угоду зі Сполученими Штатами.

    Про початок операції повідомило Центральне командування Збройних сил США (CENTCOM), яке відповідає за військові дії американських сил на Близькому Сході. Інформацію також підтвердили американські посадовці, на яких посилається видання Axios.

    У заяві CENTCOM зазначається, що військова операція стартувала о 17:15 за східним часом США після відповідного наказу головнокомандувача – президента Дональда Трампа. Американські військові наголосили, що удари здійснювалися в рамках самооборони та стали реакцією на дії Ірану, які Вашингтон вважає загрозою для американських військових, союзників США та міжнародного судноплавства в регіоні.

    У командуванні підкреслили, що атаки були спрямовані на об’єкти, які використовувалися для координації військових операцій, ведення спостереження, управління безпілотними системами та забезпечення протиповітряної оборони.

    За інформацією джерел Axios, усі цілі першої хвилі ударів були розташовані переважно на півдні Ірану. Серед них – радіолокаційні комплекси, системи протиповітряної оборони, командні центри, вузли зв’язку та пункти управління безпілотниками.

    Американська сторона вважає, що саме ці об’єкти використовувалися для здійснення атак на американські інтереси та створювали загрозу для міжнародного судноплавства у Перській затоці та прилеглих водах.

    Президент США Дональд Трамп напередодні операції відкрито заявляв про готовність застосувати військову силу проти Ірану. Під час спілкування з журналістами в Овальному кабінеті він різко розкритикував поведінку Тегерана на переговорах та звинуватив іранське керівництво у свідомому затягуванні дипломатичного процесу.

    За словами американського президента, Іран протягом тривалого часу використовував переговори як спосіб виграти час та уникнути виконання вимог міжнародної спільноти.

    “Ми будемо атакувати їх, атакувати їх дуже сильно”, – заявив Трамп, коментуючи можливі дії США щодо Ірану.

    Не менш жорстку позицію продемонстрував і міністр оборони США Піт Гегсет. Під час візиту до штаб-квартири CENTCOM у Флориді він фактично анонсував масштабну операцію ще до її початку.

    Глава Пентагону заявив, що Сполучені Штати готові застосовувати військову силу доти, доки Іран не погодиться на політичну угоду, яку Вашингтон вважає прийнятною.

    За словами Гегсета, американські бомби мали вразити ключові військові об’єкти Ірану один за одним, щоб змусити керівництво країни змінити свою позицію.

    “Сьогодні ввечері CENTCOM матиме багато роботи, оскільки ми маємо намір завдати потужного удару по Ірану. Іран має шанс укласти чудову угоду. Проте вони не виявили такого бажання. Американські бомби падатимуть на ключові об’єкти в Ірані одна за одною. Це робиться не для того, щоб відновити війну, а щоб встановити умови для укладення угоди. Якщо нам доведеться вести переговори за допомогою бомб, ми вестимемо переговори за допомогою бомб”, – заявив глава Пентагону.

    Після початку операції американські військові продовжили завдавати ударів протягом усієї ночі. Близько четвертої години ранку за київським часом CENTCOM повідомило про нову фазу військової кампанії.

    У командуванні заявили, що американська авіація та сили флоту атакували об’єкти спостереження, центри управління, комунікаційні вузли та системи протиповітряної оборони по всій території Ірану.

    Для проведення операції були залучені підрозділи Військово-повітряних сил США, Корпусу морської піхоти та Військово-морських сил. За словами представників CENTCOM, усі удари завдавалися високоточними боєприпасами, що дозволяло мінімізувати супутні втрати та концентруватися виключно на військових цілях.

    Американська сторона наголосила, що операція була спрямована не проти цивільного населення Ірану, а проти військової інфраструктури, яку США вважають джерелом загроз для своїх сил та міжнародної торгівлі.

    Нинішня операція стала продовженням стрімкої ескалації між Вашингтоном і Тегераном, яка почалася після інциденту зі збиттям американського ударного гелікоптера Apache.

    У відповідь на цей інцидент США раніше вже завдали ударів по іранських радарах та системах протиповітряної оборони. Вашингтон заявив, що ці атаки були обмеженими та мали виключно оборонний характер.

    Однак після цього Іран здійснив ракетні удари та запустив безпілотники в напрямку американських військових баз у регіоні. Саме ці дії стали однією з причин ухвалення рішення про нову масштабну операцію.

    Напередодні початку ударів Дональд Трамп провів закриту нараду з представниками Ради національної безпеки, військовим керівництвом та ключовими членами своєї адміністрації.

    За даними Axios, під час зустрічі розглядалося кілька сценаріїв реагування. Серед них були як обмежені точкові удари, так і короткотривала масштабна операція, яка повинна була продемонструвати рішучість США та змусити Іран переглянути свою позицію.

    Зрештою адміністрація Трампа зупинилася на варіанті масштабного, але обмеженого в часі удару, який має завдати максимальної шкоди військовій інфраструктурі Ірану без переходу до повномасштабної війни.

    Реакція Тегерана не забарилася. Іранське агентство Tasnim із посиланням на військові джерела повідомило, що країна готує “жорстоку відповідь” на дії Сполучених Штатів.

    Іранські військові заявили, що американські атаки не залишаться без наслідків і що всі необхідні заходи у відповідь будуть реалізовані у відповідний момент.

    Ще до початку операції президент Ірану різко відреагував на погрози Дональда Трампа. За його словами, заяви американського лідера є свідченням не сили США, а їхнього відчаю через нездатність досягти своїх цілей дипломатичним шляхом.

    На тлі нових ударів міжнародна спільнота уважно стежить за розвитком подій. Аналітики попереджають, що нинішня ескалація може стати одним із найнебезпечніших загострень між США та Іраном за останнє десятиліття.

    Особливе занепокоєння викликає можливість розширення конфлікту за межі двостороннього протистояння. У регіоні розташовані численні американські військові бази, а також союзники США, які можуть опинитися під загрозою у разі масштабної відповіді з боку Тегерана.

    Крім безпекових ризиків, експерти звертають увагу й на економічні наслідки. Будь-яке серйозне загострення у Перській затоці традиційно впливає на світові ціни на нафту та газ, оскільки через Ормузьку протоку проходить значна частина світового експорту енергоносіїв.

    На тлі військової операції інвестори вже почали оцінювати ризики для глобальних ринків, а трейдери уважно стежать за подальшими діями Ірану та США.

    Попри масштабність ударів, Вашингтон наполягає, що його головною метою залишається не початок нової війни на Близькому Сході, а примушення Ірану до укладення нової політичної угоди. У Білому домі переконані, що демонстрація військової сили може змусити Тегеран повернутися до переговорів на умовах, які влаштовуватимуть американську сторону.

    Водночас жорстка риторика обох держав та обіцянки Ірану відповісти на удари свідчать про те, що ситуація залишається вкрай напруженою. Найближчі дні можуть стати визначальними для подальшого розвитку подій та покажуть, чи призведе нинішня військова кампанія до нових переговорів, чи навпаки – стане початком ще масштабнішого конфлікту на Близькому Сході.

  • Європа змінює курс: більшість громадян підтримала збільшення витрат на оборону

    Європа змінює курс: більшість громадян підтримала збільшення витрат на оборону

    Більшість громадян європейських країн підтримують збільшення державних витрат на оборону та виступають за закупівлю більшої кількості озброєння у європейських виробників. Про це свідчать результати нового опитування Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR), оприлюднені та наведені виданням Euractiv.

    Дослідження проводилося у травні 2026 року та охопило понад 18 тисяч респондентів із 15 країн Європи. В опитуванні взяли участь жителі Австрії, Болгарії, Данії, Естонії, Франції, Німеччини, Угорщини, Італії, Нідерландів, Польщі, Португалії, Іспанії, Швеції, Швейцарії та Великої Британії. Отримані результати свідчать про помітне зростання суспільної підтримки зміцнення обороноздатності європейських держав на тлі нестабільної міжнародної ситуації.

    Згідно з опитуванням, більшість респондентів у переважній більшості країн висловилися за збільшення оборонних бюджетів. Єдиною країною, де противників нарощування військових витрат виявилося більше, ніж прихильників, стала Італія. В усіх інших державах більшість опитаних підтримала додаткові інвестиції в армію, озброєння та оборонні програми.

    Не менш показовими виявилися результати щодо закупівлі військової техніки. Більшість європейців заявили, що їхні країни повинні купувати більше зброї саме у європейських виробників, а не за межами континенту. Такий підхід, на думку респондентів, дозволить посилити оборонну самостійність Європи та водночас підтримати розвиток власного військово-промислового комплексу. І тут Італія стала винятком серед учасників дослідження.

    Окремий блок питань стосувався ставлення до закупівлі американського озброєння. Респондентів запитали, чи повинні їхні держави купувати більше зброї у США. Серед усіх опитаних країн лише в Польщі більшість громадян підтримала таку ідею. Це особливо примітно з огляду на те, що Польща вже сьогодні є одним із лідерів НАТО та Європейського Союзу за рівнем оборонних витрат відносно валового внутрішнього продукту.

    Дослідження також показало зміну суспільних настроїв щодо ролі Сполучених Штатів у забезпеченні безпеки Європи. У всіх 15 країнах більшість опитаних заявила, що не розраховує на захист США у разі військового нападу на їхню державу. Такі результати можуть свідчити про зростання усвідомлення необхідності самостійно дбати про власну безпеку та посилювати національні оборонні можливості.

    Водночас більшість респондентів у всіх країнах, окрім Болгарії, переконані, що принаймні деякі європейські держави прийдуть їм на допомогу в разі виникнення загрози. Це свідчить про високий рівень довіри до механізмів співпраці між країнами Європи та віру в принцип взаємної підтримки.

    Попри дедалі активніші дискусії щодо посилення оборонної автономії Європейського Союзу, більшість громадян продовжує довіряти НАТО більше, ніж ідеї створення нового оборонного об’єднання виключно в межах ЄС. Лише 29% респондентів загалом назвали таку ініціативу «дуже гарною» або «досить гарною». У жодній із 15 держав ця ідея не отримала підтримки більшості населення.

    Результати опитування були оприлюднені в період активних дискусій щодо майбутнього європейської безпеки та ролі Сполучених Штатів у системі колективної оборони. На початку червня Вашингтон підтвердив намір скоротити свій внесок у модель сил НАТО. Крім того, у США заявили про необхідність формування так званого «НАТО 3.0» — моделі Альянсу, яка менше залежатиме від американської підтримки та передбачатиме більшу відповідальність європейських союзників за власну оборону.

    На цьому тлі в Європейському Союзі продовжуються дискусії про створення нових механізмів співпраці у сфері безпеки. Зокрема, єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс раніше виступив за формування Європейського оборонного союзу, який дозволив би країнам-членам ЄС координувати оборонну політику та взяти на себе більшу відповідальність за захист континенту.

    Таким чином, результати дослідження ECFR свідчать про те, що більшість європейців підтримують зміцнення оборонного потенціалу своїх країн, виступають за розвиток власної оборонної промисловості та готові до збільшення військових витрат. Водночас громадяни континенту не демонструють бажання відмовлятися від НАТО, яке й надалі залишається головним гарантом безпеки для більшості європейських держав.

  • США перейшли до дій: Трамп підтвердив удари по Ірану

    США перейшли до дій: Трамп підтвердив удари по Ірану

    Сполучені Штати розпочали військову операцію проти Ірану після того, як Тегеран, за твердженням американської сторони, збив вертоліт Apache армії США, який патрулював район Ормузької протоки. Про початок ударів повідомило Центральне командування США (CENTCOM), заявивши, що операція проводиться у відповідь на дії Ірану та має характер самооборони.

    У повідомленні CENTCOM зазначається, що удари були розпочаті у вівторок о 17:00 за східноамериканським часом, що відповідає опівночі за Києвом. Американські військові наголосили, що діють за наказом Верховного головнокомандувача США та здійснюють «пропорційну відповідь на безпідставну агресію з боку Ірану». Водночас подробиці щодо конкретних цілей операції або масштабу застосованих сил поки не розкриваються.

    Невдовзі після заяви американського командування в Ірані почали надходити повідомлення про вибухи. За інформацією напівофіційного іранського агентства Mehr, серію вибухів було чути в прибережному місті Сірік, розташованому неподалік Ормузької протоки. Місцеві жителі повідомляли про кілька потужних звуків, що пролунали в різних частинах району.

    За даними агентства, вибухи також було чути в Бандар-Аббасі та на острові Кешм. Обидві локації мають стратегічне значення через своє розташування поблизу Ормузької протоки — одного з ключових морських маршрутів світу, через який проходить значна частина міжнародних поставок нафти та скрапленого газу.

    Президент США Дональд Трамп підтвердив, що американські удари є відповіддю на збиття вертольота Apache. У коментарі журналісту ABC News Джонатану Карлу він наголосив, що Вашингтон не міг залишити цей інцидент без реакції.

    «Я вважаю, що дуже важливо відповісти. Вони збили вертоліт, і ми відповідаємо прямо зараз», — заявив американський президент. За його словами, реакція США має бути «дуже рішучою, дуже потужною», і саме такою вона є.

    Напередодні Трамп повідомив, що Іран збив американський вертоліт Apache під час нічного патрулювання Ормузької протоки. Водночас глава Білого дому не навів додаткових подробиць щодо обставин інциденту, можливих втрат або технічних деталей події.

    Останнє загострення відбувається на тлі напруженої ситуації на Близькому Сході та триваючого обміну ударами між Іраном та Ізраїлем. Попри новий виток конфронтації, Трамп продовжує заявляти про можливість дипломатичного врегулювання. Раніше у вівторок він висловив переконання, що мирна угода з Тегераном може бути досягнута вже протягом двох-трьох днів.

    Крім того, американський президент заявив, що Сполучені Штати можуть оголосити про «повну перемогу» над Іраном упродовж найближчих двох тижнів. На момент публікації матеріалу інформація про наслідки американських ударів, можливі жертви чи масштаби руйнувань відсутня. Також немає офіційних заяв іранської влади, які б підтверджували характер вибухів у районах поблизу Ормузької протоки та їхній зв’язок із оголошеною США військовою операцією.

  • КНДР поставила крапку: у Пхеньяні заявили, що ніколи не відмовляться від ядерної зброї.

    КНДР поставила крапку: у Пхеньяні заявили, що ніколи не відмовляться від ядерної зброї.

    Північна Корея вкотре дала зрозуміти міжнародній спільноті, що не розглядає можливість відмови від своєї ядерної програми та не має наміру повертатися до переговорів про повну денуклеаризацію. Про це заявила Кім Йо Чжон — сестра лідера КНДР Кім Чен Ина та одна з найвпливовіших осіб у керівництві країни. Її слова стали черговим сигналом про те, що Пхеньян не лише зберігатиме свій ядерний потенціал, а й продовжуватиме його активно нарощувати.

    Заява пролунала у надзвичайно важливий для Північної Кореї дипломатичний момент. Уже найближчим часом до країни має прибути голова Китаю Сі Цзіньпін. У Міністерстві закордонних справ КНР офіційно підтвердили майбутній візит китайського лідера та його переговори з Кім Чен Ином. Очікується, що ця зустріч стане першою особистою зустріччю двох керівників за останні сім років і матиме особливе значення для подальшого розвитку відносин між двома сусідніми державами.

    На цьому тлі міжнародні медіа повідомляли про можливі неформальні домовленості між Китаєм та Сполученими Штатами щодо майбутнього ядерної програми КНДР. Зокрема, з’являлися припущення, що питання денуклеаризації могло обговорюватися під час контактів між президентом США Дональдом Трампом та китайським лідером Сі Цзіньпіном. Однак Кім Йо Чжон категорично відкинула подібні твердження.

    За її словами, керівництво Північної Кореї володіє повною інформацією щодо будь-яких міжнародних переговорів, які можуть стосуватися країни. Вона наголосила, що поширені повідомлення про можливі домовленості не відповідають дійсності. При цьому представниця північнокорейської влади не стала уточнювати, якою саме інформацією володіє Пхеньян, обмежившись лише запевненням, що твердження про майбутню денуклеаризацію є безпідставними.

    Ця заява фактично підтверджує курс КНДР, який формується протягом останніх років. Якщо раніше Північна Корея хоча б формально залишала можливість для переговорів щодо скорочення свого ядерного арсеналу в обмін на економічні поступки та зняття санкцій, то нині риторика керівництва країни змінилася кардинально. Пхеньян дедалі частіше заявляє, що статус ядерної держави є остаточним і не підлягає перегляду.

    Влада КНДР переконана, що саме ядерна зброя гарантує виживання держави та захищає її від зовнішнього втручання. Після багатьох років санкцій, міжнародного тиску та військових навчань США і їхніх союзників біля кордонів країни північнокорейське керівництво розглядає свій атомний арсенал як головний інструмент стримування потенційних противників. Саме тому будь-які заклики до роззброєння в Пхеньяні сприймають як загрозу національній безпеці.

    Особливого значення нинішнім заявам додає те, що вони пролунали практично одночасно з демонстрацією нових елементів ядерної інфраструктури країни. На початку цього тижня державні засоби масової інформації КНДР показали кадри нового підприємства, яке займається виробництвом ядерних матеріалів. Поява таких матеріалів стала рідкісною подією, адже зазвичай Північна Корея приховує деталі своїх ядерних об’єктів від міжнародної спільноти.

    Під час відвідування заводу Кім Чен Ин виступив із промовою, у якій закликав до “експоненціального” збільшення ядерного потенціалу країни. За його словами, міжнародна ситуація вимагає від КНДР ще активнішого розвитку стратегічних сил стримування. Лідер країни наголосив на необхідності нарощувати виробництво матеріалів для створення нових боєголовок та модернізувати існуючі ядерні можливості.

    Аналітики вважають, що демонстрація нового підприємства була ретельно спланованим політичним сигналом. На їхню думку, Пхеньян прагне показати як союзникам, так і потенційним суперникам, що його ядерна програма продовжує розвиватися незалежно від санкцій, міжнародного тиску чи дипломатичних зусиль. Багато експертів також пов’язують появу цих кадрів із підготовкою до переговорів із Китаєм.

    Фахівці зазначають, що напередодні візиту Сі Цзіньпіна Північна Корея намагається максимально посилити свої переговорні позиції. Демонструючи успіхи у сфері ядерних технологій, керівництво країни нагадує Пекіну про власну стратегічну вагу та показує, що не збирається змінювати курс навіть під впливом свого головного союзника.

    Китай залишається ключовим партнером КНДР у політичній та економічній сферах. Саме через китайську територію проходить значна частина зовнішньої торгівлі Північної Кореї. Крім того, Пекін традиційно виступає проти надмірного міжнародного тиску на Пхеньян, побоюючись дестабілізації режиму біля власних кордонів. Водночас Китай також зацікавлений у тому, щоб ядерна криза на Корейському півострові не переросла у відкритий конфлікт.

    Попри дипломатичні зусилля, КНДР продовжує активно модернізувати свої збройні сили. Останніми роками країна здійснила десятки запусків балістичних і крилатих ракет різної дальності. Пхеньян регулярно повідомляє про створення нових систем озброєнь, здатних нести ядерні боєголовки. Лише нещодавно влада країни оголосила про випробування нової системи запуску багатоцільових легких ракет та тактичних крилатих ракет залпового вогню, які, за твердженням північнокорейської сторони, використовують технології штучного інтелекту.

    Такі кроки викликають серйозне занепокоєння у США, Південній Кореї та Японії. Вашингтон продовжує наполягати на необхідності денуклеаризації Корейського півострова, однак останні заяви КНДР свідчать про те, що перспективи досягнення такої мети стають дедалі примарнішими. Більше того, багато експертів уже вважають, що міжнародній спільноті доведеться будувати нову політику щодо Північної Кореї, виходячи з факту її існування як повноцінної ядерної держави.

    Заява Кім Йо Чжон демонструє, що керівництво КНДР більше не намагається використовувати ядерну програму як предмет торгу. Навпаки, Пхеньян прагне закріпити сприйняття свого ядерного статусу як незворотної реальності. Напередодні візиту Сі Цзіньпіна це можна розглядати як чіткий сигнал не лише Сполученим Штатам та їхнім союзникам, а й самому Китаю: Північна Корея готова обговорювати економічну співпрацю, політичні відносини та питання безпеки, але не має наміру ставити під сумнів власний ядерний арсенал.

    У результаті світ може опинитися перед новим етапом розвитку кризи на Корейському півострові, коли міжнародні гравці будуть змушені шукати механізми співіснування з державою, яка не лише володіє ядерною зброєю, а й відкрито заявляє про намір і надалі збільшувати свій атомний потенціал.