Gorchitsa.info

Позначка: міжнародна допомога

  • Україна отримала понад 550 млн євро на енергетику

    Україна отримала понад 550 млн євро на енергетику

    За підсумками Конференції з відновлення України URC 2026, яка цього року відбулася у Ґданську та стала однією з ключових міжнародних платформ для координації допомоги Україні, вдалося залучити понад 550 млн євро фінансової підтримки, спрямованої на зміцнення та підготовку української енергетичної системи до наступного опалювального сезону. Про це повідомив міністр енергетики України Денис Шмигаль, наголосивши, що досягнуті домовленості стали результатом тривалої дипломатичної та технічної роботи з міжнародними партнерами в умовах підвищених ризиків для енергетичної інфраструктури України.

    За словами Шмигаля, нинішній пакет підтримки є критично важливим з огляду на масштабні виклики, з якими українська енергетика стикається останніми роками, включно з руйнуваннями об’єктів генерації, мереж передачі та розподілу електроенергії, а також необхідністю швидкого відновлення інфраструктури перед зимовим періодом. Він підкреслив, що основна мета української делегації на конференції полягала не лише у залученні екстреного фінансування, а й у формуванні довгострокових зобов’язань партнерів щодо модернізації енергетичного сектору та його переходу до більш децентралізованої та стійкої моделі.

    Значна частина оголошених коштів — близько 375 млн євро — була підтверджена в межах координаційного формату, який умовно називають «енергетичним Рамштайном». У цьому пакеті допомоги беруть участь одразу кілька держав-партнерів, які спрямовують ресурси на різні напрями енергетичної стійкості України. Зокрема, Сполучені Штати Америки виділили 175 млн доларів, що мають бути спрямовані на підтримку енергетичної інфраструктури та екстрене відновлення пошкоджених об’єктів. Швеція надала 137 млн євро, Норвегія — 77 млн євро, Естонія — 2,125 млн євро, Ісландія — 550 тис. євро, а Литва — 4 млн євро, що доповнює загальну систему міжнародної підтримки енергетичного сектору України.

    Окремо важливу роль у фінансовому пакеті відіграють Нідерланди, які додатково зобов’язалися надати 178 млн євро. Ці кошти, за словами української сторони, будуть спрямовані на підготовку до зимового періоду, стабілізацію роботи енергетичних систем та розвиток розподіленої генерації, яка сьогодні розглядається як один із ключових елементів підвищення енергетичної стійкості держави в умовах ризиків для великих централізованих об’єктів.

    У Міністерстві енергетики України наголошують, що досягнуті домовленості є частиною ширшої міжнародної стратегії підтримки української енергетики, яка включає як термінове фінансування відновлення, так і довгострокові інвестиції у трансформацію сектору. У цьому контексті особливе значення має робота Фонду підтримки енергетики України, ресурси якого, за даними сторін-учасниць, вже повністю законтрактовані на рівні близько 300 млн євро. Водночас для повноцінної підготовки до зимового періоду, за оцінками партнерів, необхідно залучити ще приблизно 650 млн євро додаткових внесків.

    На тлі цього міжнародні партнери, включно з Європейською комісією та Секретаріатом Енергетичного співтовариства, напередодні конференції оприлюднили спільне звернення із закликом до збільшення фінансової підтримки української енергетики. У заяві наголошувалося, що стабільність енергосистеми України є критично важливою не лише для внутрішніх потреб держави, а й для енергетичної безпеки ширшого європейського регіону, особливо в умовах триваючої війни та підвищеного навантаження на інфраструктуру.

    Окремим блоком обговорень на URC 2026 стали довгострокові стратегічні цілі України в енергетичній сфері. Зокрема, українська сторона підтвердила намір до 2035 року повернутися до рівня близько 54 ГВт встановленої генеруючої потужності — показника, який існував до початку російської агресії у 2014 році. Досягнення цієї мети передбачає не лише відновлення зруйнованих потужностей, а й масштабну модернізацію, розвиток відновлюваної енергетики, цифровізацію мереж та впровадження нових підходів до управління енергосистемою.

    У міністерстві також підкреслюють, що нинішні домовленості формують основу для більш стабільного проходження опалювального сезону, однак остаточна стійкість енергосистеми залежатиме від швидкості реалізації проєктів на місцях, оперативності постачання обладнання та подальшої міжнародної підтримки. Українська енергетика, за оцінками урядовців, продовжує залишатися одним із ключових напрямів міжнародної допомоги, оскільки її стабільність напряму впливає на функціонування критичної інфраструктури, економіки та соціальної сфери.

    Таким чином, результати URC 2026 у Ґданську стали черговим етапом консолідації міжнародних зусиль навколо підтримки української енергетичної системи, яка залишається одним із найбільш вразливих, але водночас стратегічно важливих секторів у контексті відновлення та майбутнього розвитку країни.

  • Стармер іде, але підтримка України в Британії не зупиниться

    Стармер іде, але підтримка України в Британії не зупиниться

    Зовнішньополітичний курс Великої Британії, зокрема стратегічна підтримка України, залишатиметься стабільним і незмінним навіть після майбутньої відставки прем’єр-міністра Кіра Стармера. У Лондоні наголошують, що політичні перестановки всередині уряду не вплинуть на ключові міжнародні зобов’язання країни, включно з військовою, фінансовою та гуманітарною допомогою Києву, а також участю Британії у формуванні спільної західної політики щодо стримування Росії.

    Про це повідомляє Euronews із посиланням на заяву заступника прем’єр-міністра Великої Британії Девіда Леммі.

    За його словами, уряд Сполученого Королівства продовжує виконувати всі раніше ухвалені рішення щодо підтримки України, а також не планує переглядати вже затверджені програми фінансування. Зокрема, йдеться про додатковий пакет у розмірі 290 мільйонів фунтів стерлінгів, який передбачено спрямувати на зміцнення енергетичної безпеки України та відновлення критичної інфраструктури, пошкодженої внаслідок російських атак. У Лондоні підкреслюють, що ця допомога є частиною довгострокової стратегії, спрямованої на підтримку стійкості української держави в умовах війни.

    Девід Леммі заявив, що питання зміни зовнішньої політики Великої Британії фактично не стоїть на порядку денному, оскільки стратегічний курс країни вже сформований і базується на принципах довгострокової безпеки, міжнародної співпраці та підтримки союзників. Він наголосив, що незалежно від внутрішніх політичних процесів Лондон і надалі відіграватиме активну роль у координації міжнародної допомоги Україні та зміцненні європейської безпекової архітектури.

    Окремо у британському уряді підкреслюють, що курс на відновлення відносин із Європейським Союзом і розширення економічної співпраці з європейськими партнерами залишатиметься незмінним. Після Brexit Лондон поступово працює над усуненням торговельних і регуляторних бар’єрів, які ускладнили економічні зв’язки з ЄС, і нині цей процес розглядається як один із ключових напрямів економічної політики країни. Уряд заявляє, що «європейське перезавантаження» та відновлення глобальних партнерств продовжаться незалежно від зміни керівництва.

    На тлі підготовки до можливого політичного переходу у Великій Британії вже ведеться організаційна робота щодо забезпечення безперервності державного управління. За даними медіа, потенційним наступником Кіра Стармера вважається мер Манчестера Енді Бернем, який уже отримує урядові брифінги для адаптації до можливого перебрання повноважень. Урядові джерела зазначають, що такий підхід має гарантувати стабільність внутрішньої та зовнішньої політики під час перехідного періоду. Через ці процеси навіть довелося перенести запланований саміт ЄС — Велика Британія, який мав відбутися 22 липня, щоб уникнути політичної невизначеності.

    Попри внутрішні зміни, Лондон підтверджує намір і надалі посилювати міжнародну підтримку України. Велика Британія розраховує на збереження єдності країн «Групи семи», яка була підтверджена на нещодавньому саміті у Франції, а також на продовження координації зі Сполученими Штатами та європейськими союзниками щодо збільшення оборонних витрат і довгострокової підтримки Києва. У британському уряді вважають, що нинішній етап є критичним для формування нової системи безпеки в Європі, де Україна займає ключове місце.

    Окремий акцент Лондон робить на санкційній політиці проти Російської Федерації. Девід Леммі заявив, що Велика Британія й надалі буде посилювати тиск на російську економіку, зокрема через боротьбу з обходом санкцій та так званими «брудними грошима», які, за оцінками британської сторони, використовуються для фінансування війни проти України. Уряд наголошує, що економічні обмеження залишаються одним із ключових інструментів міжнародного впливу на Кремль.

    Раніше також повідомлялося, що Велика Британія розглядає додаткові механізми фінансування української оборони за рахунок конфіскованих російських активів. Серед таких ініціатив — використання доходів від продажу майна та ресурсів, пов’язаних із російськими структурами, зокрема йдеться про можливий продаж нафти із затриманих танкерів із подальшим спрямуванням коштів на підтримку Збройних сил України.

    Таким чином, попри політичні зміни всередині країни, Велика Британія демонструє намір зберігати послідовність зовнішньої політики, продовжуючи підтримку України як одного з ключових пріоритетів своєї міжнародної стратегії.

     

  • Естонія збільшила допомогу Україні для енергосектору

    Естонія збільшила допомогу Україні для енергосектору

    Естонія ухвалила рішення про додатковий внесок у розмірі 125 тисяч євро до Фонду підтримки енергетики України, що збільшило загальний обсяг допомоги від цієї країни в межах відповідного механізму до 2,75 мільйона євро. Про це повідомило Міністерство закордонних справ Естонії, наголосивши, що підтримка українського енергетичного сектору залишається одним із ключових напрямів естонської зовнішньої політики на тлі триваючих російських атак на критичну інфраструктуру України.

    У відомстві зазначили, що рішення про новий внесок ухвалене з урахуванням потреб України у зміцненні енергетичної стійкості, особливо в умовах систематичних ударів РФ по об’єктах генерації, передачі та розподілу електроенергії. В естонському МЗС підкреслили, що стабільна робота енергосистеми України є критично важливою не лише для забезпечення життєдіяльності цивільного населення, а й для підтримки економіки та функціонування державних інституцій у воєнний час.

    Також у міністерстві нагадали, що загалом Естонія вже надала Україні понад 3 мільйони євро допомоги, яка включає як прямі фінансові внески до Фонду підтримки енергетики, так і постачання необхідного обладнання та технічної допомоги для відновлення та захисту енергетичної інфраструктури. У Таллінні наголосили, що така підтримка має практичний характер і дозволяє українським енергетикам швидше ліквідовувати наслідки атак, відновлювати пошкоджені об’єкти та забезпечувати безперебійне постачання електроенергії і тепла.

    Естонська сторона також підкреслила, що міжнародна координація допомоги у сфері енергетики набуває дедалі більшого значення, оскільки російські атаки на українську енергетичну інфраструктуру залишаються системними та спрямованими на виснаження енергосистеми перед опалювальними сезонами. Саме тому внески до профільних фондів дозволяють швидше акумулювати ресурси для відновлення та модернізації пошкоджених об’єктів.

    У цьому контексті в естонському МЗС також нагадали про ширшу міжнародну підтримку України в енергетичному секторі. Зокрема, уряд Швеції нещодавно ухвалив рішення про виділення нового пакета допомоги на суму майже 1,5 мільярда шведських крон, що еквівалентно близько 140 мільйонам євро, для посилення енергетичної стійкості України напередодні зимового періоду.

    Крім того, під час четвертого засідання енергетичного формату G7+ у Гданську міжнародні партнери оголосили про нові внески на загальну суму близько 375 мільйонів євро, які будуть спрямовані на підтримку українського енергетичного сектору. Також раніше повідомлялося про додаткові внески до Фонду підтримки енергетики України в обсязі близько 100 мільйонів євро, що свідчить про системне розширення міжнародної фінансової підтримки у цій сфері.

    Таким чином, новий внесок Естонії став черговим елементом комплексної міжнародної допомоги, спрямованої на зміцнення енергетичної безпеки України, відновлення пошкодженої інфраструктури та підготовку до стабільного проходження опалювальних сезонів в умовах триваючої війни.

  • Україна отримає до 7 млрд євро інвестицій: ЄС запускає масштабний фонд відбудови

    Україна отримає до 7 млрд євро інвестицій: ЄС запускає масштабний фонд відбудови

    Під час міжнародної конференції Ukraine Recovery Conference 2026 було офіційно оголошено про запуск Європейського флагманського фонду реконструкції України — нового масштабного інвестиційного інструменту, який у перспективі має стати одним із ключових механізмів залучення капіталу для відновлення української економіки та інфраструктури. За оцінками організаторів, фонд здатний мобілізувати до 7 мільярдів євро інвестицій у різні сектори української економіки, поєднуючи державне фінансування, гарантійні механізми та приватний капітал.

    Про запуск фонду повідомили в Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України, наголосивши, що йдеться не лише про фінансовий інструмент відбудови, а про довгострокову платформу стратегічних інвестицій у майбутнє України. У відомстві підкреслюють, що цей механізм покликаний працювати не після завершення війни, а вже зараз, у період активних бойових дій, що є важливим сигналом довіри міжнародних партнерів до української економіки та її стійкості.

    Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев зазначив, що запуск флагманського фонду демонструє зміну підходу до відновлення держави, коли інвестиції залучаються паралельно з процесами захисту та стабілізації економіки. За його словами, Україна вже зараз формує інвестиційні механізми, які дозволяють запускати масштабні проєкти реконструкції без очікування завершення війни, що має прискорити темпи відновлення після досягнення миру.

    Європейська комісія, яка є одним із ключових учасників ініціативи, вже підписала угоди про внески з трьома партнерами, що забезпечили 160 мільйонів євро фінансування в межах інвестиційної рамки Ukraine Investment Framework, яка є складовою ширшої програми Ukraine Facility. Ці кошти формують початкову фінансову базу нового фонду та мають стати відправною точкою для залучення значно більших приватних інвестицій у відбудову.

    Додатково передбачено, що кожен із так званих якірних урядів має внести по 15 мільйонів євро, що дозволяє сформувати початковий капітал ризику. У результаті фонд офіційно стартує з приблизно 220 мільйонами євро, які можуть бути використані як основа для запуску перших великих інвестиційних проєктів у сфері відбудови, інфраструктури та промислового розвитку.

    Окрему роль у структурі фонду відіграватиме приватний інвестиційний сектор. Управляючий консорціум, до якого входять Amber Infrastructure Group та Dragon Capital, інвестує додатково 45 мільйонів євро. Таким чином, на стартовому етапі загальний обсяг доступного капіталу становить близько 265 мільйонів євро, які вже готові до розміщення в проєкти реконструкції.

    У Міністерстві економіки пояснюють, що модель фонду побудована за принципом мультиплікації інвестицій, коли кожне вкладене євро державного або гарантійного капіталу має залучати кілька євро приватних інвестицій. Саме завдяки цьому механізму фонд планує досягти першого етапу розширення капіталу до 500 мільйонів євро вже у найближчі місяці, а згодом вийти на рівень 1 мільярда євро.

    У довгостроковій перспективі структура фонду розрахована на значно масштабніший ефект. Очікується, що він зможе стати платформою для мобілізації до 7 мільярдів євро інвестицій у такі ключові сфери, як енергетика, транспортна інфраструктура, житлове будівництво, промисловість, логістика та інші критично важливі сектори української економіки. При цьому значна частина проєктів може реалізовуватися ще до завершення війни, що дозволить скоротити час повноцінного відновлення країни після настання миру.

    Запуск Європейського флагманського фонду реконструкції України став одним із ключових практичних результатів Ukraine Recovery Conference 2026, яка зосереджена на формуванні довгострокової фінансової архітектури відбудови держави. Учасники конференції наголошують, що перехід від політичних декларацій до конкретних фінансових інструментів є критично важливим для забезпечення стійкого відновлення України та залучення глобального приватного капіталу.

    Нагадаємо, раніше уряд Великої Британії також підтвердив гарантії щодо кредиту на 210 мільйонів фунтів стерлінгів для забезпечення стабільних поставок збагаченого урану компанією Urenco для українських атомних електростанцій протягом найближчих двох років, що додатково підсилює енергетичну та економічну стійкість України.

  • МВФ готує Україні новий транш на $690 млн

    МВФ готує Україні новий транш на $690 млн

    Засідання Ради директорів Міжнародного валютного фонду, на якому планується офіційне затвердження та виділення наступного фінансового траншу для України в розмірі 690 мільйонів доларів, має відбутися вже до середини липня цього року. Про такі терміни та перспективу отримання критично важливого фінансування офіційно повідомила премʼєр-міністерка України Юлія Свириденко.

    Очільниця українського уряду розповіла, що провела детальні та предметні переговори з першим заступником директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду Деном Кацом. Головною темою цієї зустрічі став аналіз та підбиття підсумків результатів першого перегляду спільної програми Механізму розширеного фінансування.

    За результатами ретельного перегляду поточної програми представники та експерти Міжнародного валютного фонду надали загальний позитивний висновок щодо поточної співпраці з українською стороною. Така оцінка місії Фонду стала ключовим кроком, який фактично відкрив для України прямий шлях до успішного погодження та подальшого отримання наступного кредитного траншу. Позитивна фінальна оцінка є свідченням того, що загальний тренд реформ та макроекономічна політика держави задовольняють міжнародних партнерів, навіть у надзвичайно складних поточних умовах.

    Водночас успішне проходження моніторингу не означає, що Україна виконала абсолютно всі зобов’язання та жорсткі вимоги, які спочатку висувалися експертами Міжнародного валютного фонду в межах діючої програми Механізму розширеного фінансування. Офіційному Києву довелося піти на свідомий компроміс із внутрішньою економічною та політичною реальністю, через що країна відмовилася від реалізації деяких пунктів меморандуму. Зокрема, українська влада повністю відхилила вимогу Фонду щодо обов’язкового запровадження податку на додану вартість для значно більшої кількості фізичних осіб-підприємців, оскільки такий крок міг суттєво посилити фінансовий тиск на малий та середній бізнес. Крім того, українська сторона відмовилася від іншої чутливої ініціативи партнерів, яка передбачала повне скасування чинної пільги на безподаткове ввезення в країну міжнародних посилок, вартість яких не перевищує ліміт у 150 євро. Показовим став той факт, що відповідний урядовий законопроєкт, який мав врегулювати це питання на користь вимог кредитора, Верховна Рада України демонстративно провалила під час голосування в сесійній залі буквально в переддень офіційного початку роботи оціночної місії фонду.

    Попри те, що Рада директорів готова заплющити очі на ці невиконані критерії та виділити кошти у визначені терміни, загальні вимоги щодо фіскальної дисципліни залишаються в силі. Нагадаємо, що одразу після завершення першого перегляду програми Механізму розширеного фінансування керівництво Міжнародного валютного фонду виступило з чіткою та безкомпромісною заявою. У відомстві наголосили, що українська влада в найближчій перспективі повинна продемонструвати реальну готовність активно мобілізувати додаткові внутрішні доходи державного бюджету. Окрім цього, міжнародні фінансисти продовжують наполягати на необхідності кардинального посилення та модернізації національного податкового адміністрування, що є базовою умовою для довгострокової фінансової стійкості країни.

  • «Реконструкція під обстрілами, скільки часу потрібно Україні, щоб відродити ключові сектори економіки»

    «Реконструкція під обстрілами, скільки часу потрібно Україні, щоб відродити ключові сектори економіки»

    Чотири з половиною роки війни поставили перед Україною завдання безпрецедентного масштабу. Світовий банк, Європейська комісія, ООН та уряд у спільному звіті RDNA5 (лютий 2026) оцінили прямі збитки в 195,1 млрд доларів, а загальні економічні втрати — у 666,7 млрд. Щоб повернутися до нормального життя і вийти на новий рівень, країні потрібно залучити 587,7–588 млрд доларів протягом 2026–2035 років. Це майже трирічний ВВП за довоєнними прогнозами.

    Найважчі ділянки — транспорт (96 млрд), енергетика (91 млрд) і житло (90 млрд доларів). Саме вони стали пріоритетом перших відновлювальних проєктів. Уже зараз, попри постійні ризики, бригади відновлюють пошкоджені об’єкти, запускають тимчасові схеми енергопостачання та розпочинають компенсаційні програми для людей, які втратили домівки. Понад три мільйони домогосподарств (14% житлового фонду) чекають на допомогу, а руйнування найбільше вдарили по прифронтових регіонах.

    Фахівці впевнені: критичну інфраструктуру (енергетику, ключові дороги, порти) можна суттєво відновити за 3–7 років, якщо активно застосовувати принцип «будувати краще, ніж було». Житлове будівництво розтягнеться на 5–10 років і більше. Розмінування ж потребує десятиліть. Головні перешкоди — брак робочих рук через еміграцію та демографічні проблеми, зростання вартості матеріалів і загроза корупції. Але є й оптимізм: приватний бізнес за правильних умов готовий взяти на себе до 40% робіт.

    Порівняння з післявоєнною Німеччиною та Японією показує, що швидкість відновлення залежить не тільки від грошей, а й від реформ, політичної стабільності та суспільної єдності. Якщо все скластися вдало, вже через 5–7 років після закінчення активних бойових дій Україна зможе запустити повноцінне економічне зростання. Це буде справжнім тестом на спроможність країни перетворити руїни на фундамент нового майбутнього.

    Як повідомлялося раніше, експерти також наголошують, що відновлення України не обмежуватиметься реконструкцією зруйнованих міст і доріг. Не менш важливими викликами залишаються подолання демографічної кризи, реінтеграція ветеранів, розвиток сучасної системи психічного здоров’я та проведення глибоких реформ. За сприятливого сценарію країна зможе досягти стійкого економічного зростання, інтегруватися до європейського ринку та суттєво модернізувати економіку, однак реалізація такого сценарію залежатиме від гарантій безпеки, ефективності державного управління та збереження міжнародної підтримки.

  • Відродження України після війни

    Відродження України після війни

    Чотири з лишком роки повномасштабної війни завдали Україні безпрецедентної шкоди. За даними п’ятого спільного звіту Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA5) Світового банку, Європейської комісії, ООН та уряду України (лютий 2026 року, станом на кінець грудня 2025-го), прямий фізичний збиток інфраструктурі та активам оцінюється в 195,1 млрд доларів. Загальні економічні втрати сягнули 666,7 млрд доларів. Потреби у відновленні та відбудові економіки на горизонті 2026–2035 років становлять 587,7–588 млрд доларів. Це майже втричі більше за прогнозований номінальний ВВП України на 2025 рік.

    Це не абстрактні цифри. Пошкоджено або знищено житло понад 3 млн домогосподарств (14% житлового фонду). Серйозно постраждали енергетика, транспорт, промисловість, освіта та охорона здоров’я. Концентрація руйнувань припадає на прифронтові області (Донецька, Харківська, Запорізька та інші).

    Однак за цими цифрами стоїть історія неймовірної людської стійкості. Українці продовжують працювати, навчати дітей, відновлювати те, що можна, навіть під обстрілами.

    Масштаб руйнувань і поточні потреби

    Згідно з RDNA5, найбільші потреби припадають на транспорт — близько 96 млрд доларів, енергетику — близько 91 млрд доларів, житло — близько 90 млрд доларів. Ці три сектори формують основу для всього іншого. Без надійної енергії та логістики неможливе повноцінне відновлення промисловості, сільського господарства та соціальної сфери. Розмінування потребує десятків мільярдів і десятиліть роботи — це окреме, надзвичайно складне завдання.

    Важливо розуміти: звіти RDNA оцінюють потреби на 10-річний горизонт за умови, що активні бойові дії поступово зменшуються або припиняються. Поки війна триває, потреби продовжують зростати (у 2025 році вони зросли на 12%+ порівняно з попередньою оцінкою).

    Приклади післявоєнного відновлення в інших країнах

    Історичний досвід інших країн показує, що терміни відновлення залежать не лише від масштабу руйнувань, а й від політичної волі, якості реформ, обсягу та ефективності міжнародної допомоги, а також від спроможності суспільства об’єднатися навколо спільної мети.

    Німеччина у 1945 році була повністю зруйнована. Промисловість працювала на 20–30% від довоєнного рівня, міста лежали в руїнах, мільйони людей були бездомними. Базову інфраструктуру (дороги, мости, енергетику, залізниці) відновили за 3–5 років. Ключову роль зіграв план Маршалла (1948–1952), за яким Західна Німеччина отримала близько 1,45 млрд доларів (у цінах того часу — величезна сума). Однак гроші працювали лише тому, що одночасно провели валютну реформу 1948 року та впровадили модель соціальної ринкової економіки Людвіга Ерхарда. Держава мінімізувала втручання в економіку, але створила умови для приватної ініціативи. Вже до середини 1950-х років Західна Німеччина демонструвала темпи зростання 8–10% на рік. Повноцінне повернення до високих стандартів життя та статусу однієї з провідних економік світу зайняло близько 10–15 років.

    Японія втратила до 40% національного багатства. Міста були знищені бомбардуваннями, промисловість — паралізована. Американська окупація провела радикальні реформи: земельну реформу, розпуск великих промислових конгломератів (дзайбацу), демократизацію та акцент на освіту. Країна обрала експортно-орієнтовану модель розвитку з сильною роллю держави в промисловій політиці. Вже в 1950-ті роки почалося швидке зростання, а в 1960-ті Японія здійснила «економічне диво». До 1968 року вона стала другою економікою світу після США. Повне відновлення та перетворення на технологічного лідера зайняло приблизно 15–20 років, але базову інфраструктуру та промисловість відновили значно швидше — за 7–10 років.

    У Боснії та Косово міжнародна допомога була дуже значною (у перерахунку на душу населення — одна з найбільших в історії). Однак відновлення йшло помітно повільніше, ніж у Німеччині чи Японії. Причини — глибокі етнічні розбіжності, політична нестабільність, корупція та слабкі інститути. Житло та базову інфраструктуру в більшості районів відновили за 5–10 років, але економічне зростання залишалося низьким, безробіття високим, а багато регіонів так і не повернулися до довоєнного рівня розвитку. Повне «загоєння» суспільства та економіки розтягнулося на десятиліття і досі не завершено повністю.

    Ці приклади показують важливий урок: гроші та допомога важливі, але без глибоких внутрішніх реформ, політичної стабільності та суспільного консенсусу відновлення може сильно затягнутися або залишитися неповним.

    Скільки часу знадобиться на відновлення інфраструктури

    Відновлення критичної інфраструктури (енергетика, основні дороги, порти, водопостачання) може показати суттєвий прогрес протягом 3–7 років. Вже зараз Україна відновлює пошкоджені об’єкти енергетики, попри атаки. Підхід «build back better» дозволить створити якіснішу та стійкішу інфраструктуру, хоча й вимагатиме додаткового часу.

    Масове відновлення та будівництво житла потребуватиме 5–10 років і більше. Програми компенсацій уже працюють, але масштаби руйнувань величезні. Розмінування критичних територій займе 5–10 років інтенсивної роботи, а повне очищення всіх забруднених земель — десятиліття. Відновлення соціальної інфраструктури (школи, лікарні, дитячі садки) йтиме паралельно з житлом, з акцентом на сучасні стандарти безпеки та енергоефективності.

    Головні фактори, що впливають на терміни: дефіцит робочої сили через демографічну кризу та міграцію, зростання цін на матеріали, координація проєктів і ризик корупції. За сприятливих умов приватний сектор здатний покрити до 40% потреб. Базове відновлення критичної інфраструктури та запуск економіки можливі за 5–7 років після закінчення активної фази, а повноцінна модернізація країни — за 10–15 років і більше.

    Економічне відновлення

    Станом на 2025 рік реальний ВВП України все ще приблизно на 21% нижчий за рівень 2021 року. Після падіння на 29–30% у 2022-му почалося поступове зростання, але війна суттєво обмежує потенціал.

    Після припинення активних бойових дій більшість прогнозів (ЄБРР, МВФ, Світовий банк) очікують масштабного реконструкційного буму з темпами зростання ВВП 4–6% і вище в перші роки. Україна зберігає сильні позиції в ІТ, аграрному секторі та високотехнологічних напрямах.

    Ключові фактори зростання: модернізація агропромислового комплексу, розвиток експорту з високою доданою вартістю, зелена енергетика та водневі технології, зміцнення оборонно-промислового комплексу, перетворення країни на регіональний логістичний хаб, а також цифрова економіка та креативні індустрії.

    Серйозні ризики залишаються: демографічна криза, відтік населення, залежність від зовнішнього фінансування та необхідність глибоких реформ (боротьба з корупцією, верховенство права, дерегуляція). Європейська інтеграція залишається одним із найважливіших факторів довгострокового розвитку, забезпечуючи доступ до ринків і чітку програму реформ.

    Психологічне та соціальне відновлення

    Не менш важливим залишається психологічний та соціальний вимір наслідків війни. Конфлікт залишив глибокі травми. Значно зріс рівень тривожності, депресії, хронічного стресу та ПТСР — особливо серед жителів зон бойових дій, окупації, переселенців, військових і дітей.

    Психологи та міжнародні організації (включаючи MSF, ВООЗ та українських фахівців) відзначають стійке зростання потреби в допомозі. Застосовуються доказові методи: EMDR, травмофокусована когнітивно-поведінкова терапія та наративна експозиційна терапія. Важлива не лише індивідуальна терапія, а й психосоціальна підтримка на рівні громад, шкіл і сімей.

    Психологічне відновлення має вирішальне значення: невирішені травми знижують продуктивність, впливають на сімейні стосунки та суспільну згуртованість. Особливої уваги потребує реінтеграція ветеранів, запобігання міжпоколінній передачі травми та боротьба з суспільною втомою від війни. Це не додаткова послуга, а фундаментальна інвестиція в людський капітал.

    Україна має шанс створити сучасну систему охорони психічного здоров’я, спираючись на найкращі світові практики та власний досвід стійкості. Високий рівень взаємодопомоги та волонтерства залишається важливим надбанням.

    Сценарії розвитку через десять років

    Майбутнє України не визначене. Експерти розглядають кілька сценаріїв на 2035–2036 роки. Український ренесанс (найбільш сприятливий): повноправне членство або близькість до ЄС, надійні гарантії безпеки, високі темпи зростання економіки (5–7%+), сучасна інфраструктура за принципом «build back better», повернення значної частини мігрантів, успішна реінтеграція ветеранів і розвинена система психологічної допомоги. Україна посідає лідируючі позиції в зеленій енергетиці, агротехнологіях, обороні та цифровій економіці.

    Нерівномірний підйом (базовий, найбільш імовірний): завершення активної фази війни за збереження окремих загроз. Зростання ВВП 3–5% в середньому, нерівномірний розвиток регіонів, поступова інтеграція в ЄС, активна участь приватного сектору. Демографічні проблеми частково пом’якшуються, але зберігаються регіональні та соціальні відмінності.

    Песимістичний сценарій: затяжний конфлікт, зниження міжнародної підтримки, низькі темпи зростання або стагнація, фрагментарне відновлення, посилення корупційних ризиків і психологічних наслідків.

    Вибір шляху залежить від гарантій безпеки, якості державного управління, реформ, залучення інвестицій, демографічної політики та суспільної згуртованості.

    Відновлення України — це марафон, а не спринт. Десять років — реалістичний термін для відновлення критичної інфраструктури та запуску стійкого зростання. Однак повноцінна трансформація суспільства, економіки та свідомості потребуватиме значно більшого часу — щонайменше життя одного покоління. Україна вже довела виняткову стійкість. Головний ресурс країни — люди, їхнє здоров’я, знання та віра в майбутнє. Саме інвестиції в психологічне відновлення, освіту та підтримку ветеранів і сімей визначать, якою стане Україна через десять років.

  • 3000 євро від держави: хто в Україні зможе отримати нові виплати

    3000 євро від держави: хто в Україні зможе отримати нові виплати

    Українці, які постраждали від сексуального насильства, пов’язаного з війною, зможуть отримати невідкладні репарації у розмірі 3000 євро в межах нового державного механізму підтримки, затвердженого урядом. Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко у своєму Telegram-каналі, наголосивши, що йдеться про один із перших системних кроків держави та міжнародних партнерів у напрямку фінансового відшкодування шкоди постраждалим від воєнних злочинів такого типу.

    За словами глави уряду, програма передбачає одноразову грошову виплату для осіб, які офіційно постраждали від сексуального насильства, пов’язаного з війною, а також для дітей, народжених унаслідок таких злочинів. Механізм розроблено як частину ширшої міжнародної ініціативи з підтримки постраждалих від агресії Росії проти України, і його фінансування здійснюватиметься не з державного бюджету, а за рахунок міжнародних партнерів і донорів, які долучилися до відповідних програм відновлення та компенсацій.

    В уряді підкреслюють, що отримання цієї допомоги не впливатиме на інші соціальні виплати, субсидії чи державну підтримку, щоб постраждалі могли отримати кошти без ризику втрати вже чинних гарантій. Окремо зазначається, що система виплат буде побудована таким чином, щоб мінімізувати бюрократичні бар’єри та забезпечити максимально швидкий доступ до допомоги для тих, хто звернеться.

    Для розгляду заяв планується створення спеціальної комісії при Міністерстві соціальної політики, сім’ї та єдності. Саме цей орган розглядатиме звернення, перевірятиме їх та ухвалюватиме рішення щодо призначення виплат. Уряд наголошує, що процес буде максимально конфіденційним, із дотриманням принципів безпеки, поваги до гідності постраждалих та недопущення повторної психологічної травматизації. Передбачено, що доступ до інформації буде суворо обмежений, а процедура подачі заяви — максимально спрощена.

    Юлія Свириденко підкреслила, що сексуальне насильство, пов’язане з війною, є одним із найтяжчих воєнних злочинів і використовується як інструмент терору проти цивільного населення. За її словами, держава спільно з міжнародними партнерами працює над тим, щоб не лише забезпечити фінансову компенсацію, а й створити дієві механізми документування злочинів та притягнення винних до відповідальності у міжнародних і національних судах.

    Офіційні дані Офісу генерального прокурора свідчать, що з початку повномасштабного вторгнення в Україні зафіксовано сотні випадків сексуального насильства, пов’язаного з війною, серед яких постраждали як жінки, так і чоловіки. Водночас експерти та правозахисні організації наголошують, що реальна кількість випадків може бути значно більшою через недовіру до системи, страх осуду та складність фіксації таких злочинів в умовах бойових дій і окупації.

    Паралельно Україна продовжує залучати міжнародну фінансову допомогу для соціальних програм. Зокрема, нещодавно країна отримала черговий транш від Світового банку в межах проєкту підтримки соціальних видатків, який спрямовується на базові потреби громадян, включно з виплатою пенсій та іншими критично важливими соціальними зобов’язаннями держави. Уряд також продовжує впроваджувати цифрові інструменти для фіксації наслідків війни, зокрема спрощені механізми подання даних про пошкоджене майно та отримання компенсацій через електронні сервіси.

    Новий механізм репарацій, за задумом уряду, має стати частиною ширшої міжнародної архітектури відновлення справедливості для постраждалих від війни та одним із кроків до формування довгострокової системи компенсацій за завдані Росією злочини.

  • Зеленський попередив про найгірший сценарій: “Путін може вдарити ще сильніше”

    Зеленський попередив про найгірший сценарій: “Путін може вдарити ще сильніше”

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що російський лідер Володимир Путін, на його думку, поступово втрачає політичну, військову та внутрішню стійкість, і саме це може стати причиною подальшої ескалації ракетних і дронових атак по території України. Глава держави наголосив, що на тлі зростання напруженості українцям необхідно максимально відповідально ставитися до сигналів повітряної тривоги та обов’язково користуватися укриттями під час загрози обстрілів.

    Про це Зеленський сказав у коментарі журналістам, підбиваючи підсумки останнього раунду міжнародних переговорів та оборонних консультацій із партнерами України. За його словами, ситуація на фронті та в міжнародній політиці демонструє, що Росія не демонструє готовності до реального припинення війни, попри заяви її керівництва про нібито прагнення миру.

    Президент підкреслив, що українська сторона отримала низку важливих підтверджень підтримки від союзників, зокрема в межах міжнародної програми постачання озброєнь PURL, яка передбачає додаткові поставки ракет для систем протиповітряної оборони Patriot на суму понад один мільярд доларів. Окремо він відзначив, що Європейський Союз продовжує посилювати санкційний тиск на Російську Федерацію, що, на думку Києва, є важливим елементом довгострокового стримування агресії.

    Зеленський наголосив, що міжнародні партнери України дедалі чіткіше розуміють справжню природу дій Кремля та не сприймають публічні заяви російського керівництва як реальний сигнал до миру. За його словами, Росія продовжує використовувати війну як інструмент політичного тиску, а також намагається посилити воєнні дії, щоб компенсувати власні втрати та внутрішні проблеми.

    «Путін стає слабким. Слабшає і політично, і на полі бою, і фізично. І тому може посилювати удари по нам, по нашим людям ракетами і дронами. Користуйтесь, будь ласка, укриттями. Я вас дуже прошу, дуже», — заявив президент України.

    Він додав, що попри складну безпекову ситуацію Україна залишається відкритою до переговорного процесу та готовою до будь-яких форматів діалогу, які можуть привести до справедливого і тривалого миру. Водночас, за його словами, такі переговори можливі лише за умови реальної готовності Росії припинити агресію, а не використовувати дипломатію як інструмент затягування часу.

    Окрему увагу Зеленський приділив ролі європейських партнерів, закликавши їх до максимальної консолідації зусиль у підтримці України. Він наголосив, що ключовими елементами спільної політики мають залишатися посилення санкцій без будь-яких винятків, використання заморожених російських активів для підтримки України та стабільне довгострокове фінансування української оборони.

    За словами президента, лише комплексний підхід, який включає військову, економічну та політичну складові, здатен створити умови для зміни поведінки Росії та наближення завершення війни. Він зазначив, що будь-яке послаблення тиску може бути сприйняте Кремлем як сигнал до подальшої ескалації.

    На тлі заяв глави держави в Україні фіксується зростання інтенсивності російських атак із застосуванням ракет і безпілотників. Військові аналітики відзначають, що Росія продовжує комбіновані удари по різних регіонах країни, намагаючись виснажити систему протиповітряної оборони та завдати максимального психологічного тиску на цивільне населення.

    Останні події також свідчать про взаємне загострення конфлікту. Зокрема, українські безпілотні системи нещодавно здійснили удари по об’єктах у глибині території Російської Федерації, включно з Московським нафтопереробним заводом у Капотні, де внаслідок атаки виникла масштабна пожежа. Російська сторона у відповідь заявила про намір посилити удари по українських цілях, що ще більше підвищує рівень ризиків подальшої ескалації.

    У цих умовах українська влада наголошує, що дотримання правил безпеки під час повітряних тривог залишається критично важливим елементом захисту цивільного населення. Громадянам рекомендують не ігнорувати сигнали тривоги та своєчасно переходити в укриття, оскільки загроза ракетних і дронових атак залишається високою по всій території країни.

    Експерти зазначають, що нинішня фаза війни характеризується поєднанням інтенсивних бойових дій на фронті, регулярних ударів по інфраструктурі та активної дипломатичної боротьби на міжнародному рівні. У цих умовах як військова підтримка союзників, так і поведінка Росії на полі бою безпосередньо впливають на подальшу динаміку конфлікту та перспективи його врегулювання.

  • Кабмін показав фінансовий прогноз на 2027–2029 роки: Долар за 50 грн, а «мінімалка» — 11 тисяч

    Кабмін показав фінансовий прогноз на 2027–2029 роки: Долар за 50 грн, а «мінімалка» — 11 тисяч

    Кабінет Міністрів України презентував Бюджетну декларацію на 2027–2029 роки — середньостроковий фінансовий документ, який має стати основою для підготовки державного бюджету на 2027 рік. У ньому уряд закладає два сценарії розвитку країни: базовий — із припущенням про завершення війни, та альтернативний — у разі продовження бойових дій.

    Про ключові показники документа повідомила членкиня парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ольга Василевська-Смаглюк. За її словами, Бюджетну декларацію представив міністр фінансів Сергій Марченко під час Ради коаліції за участі прем’єр-міністерки Юлії Свириденко та членів уряду.

    Бюджетна декларація є не остаточним бюджетом, а прогнозним документом. Вона визначає орієнтири для державних фінансів, соціальних стандартів, боргової політики, видатків і потреби у міжнародному фінансуванні на кілька років уперед. Міністерство фінансів ще в лютому розпочало підготовку цього документа як основи для формування бюджету-2027.

    Одним із найбільш обговорюваних показників став прогноз курсу долара. Навіть за базового сценарію уряд очікує поступове послаблення гривні. Середньорічний курс долара, за оприлюдненими даними, може зрости з 44,4 грн у 2026 році до 50,7 грн у 2029 році. На кінець 2029 року прогнозується курс близько 51,5 грн за долар.

    Для українців це означає, що імпортні товари, пальне, техніка, ліки та частина продуктів можуть залишатися під тиском валютного фактора. Водночас урядові прогнози не є гарантією саме такого курсу, адже фактична ситуація залежатиме від війни, міжнародної допомоги, експорту, дій НБУ та стану економіки.

    Ще один важливий блок декларації — соціальні стандарти. Уряд закладає поетапне зростання мінімальної заробітної плати: у 2027 році — на 10,4%, у 2028 році — на 8,7%, у 2029 році — на 7,1%. Якщо застосувати ці темпи до нинішнього рівня мінімальної зарплати у 8647 грн, то за три роки вона може зрости приблизно до 11 155 грн.

    Також прогнозується підвищення прожиткового мінімуму: у 2027 році — на 10,9%, у 2028 році — на 8,9%, у 2029 році — на 7,1%. Нині прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 грн.

    Уряд пояснює, що серед пріоритетів залишаються соціальна підтримка населення, підвищення соціальних стандартів, фінансування базових державних програм і підготовка до післявоєнного відновлення. У декларації передбачено збереження низки видатків, закладених у бюджеті 2026 року, зокрема на скринінг здоров’я, шкільне харчування, оплату праці педагогів і демографічні ініціативи.

    Окремо обговорюється реформа системи оплати праці. За словами Юлії Свириденко, для повноцінного запуску такої реформи необхідно близько 320 млрд грн. Водночас перші рішення можуть бути ухвалені раніше, залежно від ресурсів бюджету та міжнародної підтримки.

    Бюджетна декларація також передбачає значну потребу України у зовнішньому фінансуванні. На 2027 рік вона оцінюється у 2 трлн 134,5 млрд грн. Йдеться про підтримку з боку країн G7, Європейського Союзу, Світового банку, Великої Британії, МВФ, а також про механізми, пов’язані із замороженими російськими активами.

    За урядовими оцінками, державний борг на кінець 2026 року може становити 106,1% ВВП, а у 2027 році — зрости до 113% ВВП. Це пов’язано з необхідністю фінансувати оборону, соціальні видатки, відновлення та покриття дефіциту бюджету.

    Якщо активні бойові дії завершаться, уряд очікує поступове зменшення дефіциту бюджету: з 18,5% ВВП у 2026 році до 17,7% у 2027-му, 11,1% у 2028-му та 5,5% у 2029 році.

    Видатки бюджету, за прогнозом, можуть досягти піку у 2027 році. Очікується, що вони становитимуть 4,77 трлн грн у 2026 році, 5,05 трлн грн у 2027-му, 4,87 трлн грн у 2028-му та 4,55 трлн грн у 2029 році.

    Окрема увага приділена військовим. Уряд планує продовжити наступного року виплату доплати у 10 тис. грн для тилових фахівців у війську. Це має стати частиною ширшої політики підтримки сектору безпеки та оборони.

    У разі завершення війни у 2026 році Кабмін очікує прискорення економічного зростання. Реальний ВВП, згідно з прогнозом, може зрости на 2,6% у 2026 році, на 4,5% у 2027 році, на 5,3% у 2028 році та на 6,7% у 2029 році. Номінальний ВВП за цей період може збільшитися з 10,1 трлн грн до майже 15 трлн грн.

    Водночас головний ризик для всіх цих прогнозів залишається незмінним — війна. Саме від безпекової ситуації залежатимуть курс гривні, темпи інфляції, обсяги міжнародної допомоги, рівень видатків на оборону та можливості для підвищення зарплат і соціальних стандартів.

    Тому Бюджетна декларація на 2027–2029 роки фактично готує українців до кількох фінансових реальностей одночасно: сценарію відновлення після війни та сценарію продовження високих оборонних витрат. Остаточні цифри ще можуть змінюватися під час підготовки державного бюджету на 2027 рік.