Gorchitsa.info

Позначка: міжнародна підтримка

  • Прем’єр Чехії Бабіш публічно підтримав Орбана напередодні виборів в Угорщині

    Прем’єр Чехії Бабіш публічно підтримав Орбана напередодні виборів в Угорщині

    Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш напередодні парламентських виборів в Угорщині відкрито підтримав чинного прем’єра Віктора Орбана, який підходить до голосування в умовах підвищеного політичного ризику.

    Відповідний допис Бабіш опублікував у соцмережі X у суботу. У своєму зверненні він заявив, що Орбан «завжди боровся за сильнішу Європу», засновану на принципах миру, суверенітету держав-членів та конкурентоспроможності. Також чеський прем’єр наголосив, що угорський лідер послідовно захищає інтереси громадян Угорщини.

    «У буремні часи обирати стабільність і перевірене лідерство – важливіше ніж будь-коли», – зазначив Бабіш.

    Віктор Орбан відреагував на підтримку, подякувавши чеському прем’єру. У відповіді він підкреслив, що «у часи викликів сильні держави і сильні лідери мають триматися разом».

    Разом із тим, у коментарях до публікації Бабіша з’явилася значна кількість критичних відгуків від чеських користувачів, які супроводжувалися іронічними зауваженнями та мемами.

    На тлі цього, протягом тижня Орбан також отримав підтримку з боку американських політиків. До Будапешта приїздив віцепрезидент США Джей Ді Венс, який, зокрема, звинувачував Європейський Союз у втручанні у виборчий процес. Крім того, дистанційно на мітингу виступив президент США Дональд Трамп.

    Парламентські вибори в Угорщині відбудуться в неділю і розглядаються як ключове випробування для Орбана на тлі посилення політичної конкуренції.

  • Канада змінює законодавство для передачі доходів від заморожених російських активів Україні

    Канада змінює законодавство для передачі доходів від заморожених російських активів Україні

    Канада внесла зміни до національного законодавства, які дозволяють спрямовувати доходи від заморожених російських активів на підтримку України. Про це повідомив радник президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк.

    Йдеться про новий правовий механізм, який дає уряду Канади можливість вилучати прибутки, отримані від активів російської федерації, що перебувають під санкціями, та передавати їх Україні. Таким чином Оттава розширює інструменти фінансової підтримки Києва без прямої конфіскації самих активів.

    За словами Власюка, обсяг заморожених російських коштів у Канаді є відносно невеликим у порівнянні з іншими західними юрисдикціями. Водночас він підкреслив, що ключове значення має саме створення правового прецеденту.

    Новий підхід фактично передбачає використання доходів — зокрема відсотків або інвестиційного прибутку — від заблокованих активів, не торкаючись їхньої основної суми. Така модель наразі вважається компромісною і застосовується низкою західних країн через складні юридичні обмеження щодо прямої конфіскації державної власності.

    Україна, зі свого боку, продовжує наполягати на повному вилученні суверенних російських активів. У Києві вважають, що саме така модель відповідала б принципу відповідальності за завдані збитки. Однак більшість партнерів поки що дотримуються обережнішого підходу, обмежуючись використанням доходів від цих коштів або механізмами кредитування під їх забезпечення.

    На цьому тлі триває робота над створенням міжнародної коаліції для впровадження більш жорстких фінансових рішень. Україна веде переговори з ключовими країнами Європи, зокрема Бельгією, де зосереджена значна частина заморожених російських активів.

    За оцінками, у країнах Європейського Союзу та партнерів загалом заблоковано близько 300 мільярдів доларів російських державних активів. Найбільша їх частина розміщена у бельгійській фінансовій інфраструктурі, тоді як значні обсяги також знаходяться у Великій Британії та Франції.

    Паралельно країни Заходу вже реалізують механізми фінансової підтримки України за рахунок майбутніх доходів від цих активів. Зокрема, у межах міжнародної ініціативи Extraordinary Revenue Acceleration передбачено надання Україні десятків мільярдів доларів у вигляді кредитів, які забезпечуються прибутками від заморожених російських коштів.

    Прийняті Канадою законодавчі зміни розглядаються як черговий крок до розширення таких механізмів та формування більш системного підходу до використання російських активів на користь України.

  • Після інтерв’ю AP Залужний прокоментував чутки про політичні амбіції

    Після інтерв’ю AP Залужний прокоментував чутки про політичні амбіції

    Посол України у Великій Британії Валерій Залужний під час виступу 23 лютого в Лондоні категорично відкинув можливість своєї участі у президентських виборах під час війни. Дипломат наголосив, що питання внутрішньої політики не повинні ставати предметом міжнародних дискусій.

    Відповідну заяву він зробив під час міжнародної конференції в Chatham House. За словами Залужного, нині вкрай невчасно обговорювати його можливу участь у виборчих перегонах, адже країна перебуває у стані війни.

    «Дуже погано, коли внутрішня політика України виходить на міжнародний рівень — це має бути табу. Станом на сьогодні ніякої можливості думати про це в мене немає», — підкреслив він.

    Залужний зазначив, що повністю зосереджений на виконанні дипломатичних і військово-політичних завдань, пов’язаних із посиленням міжнародної підтримки України. За його словами, особисті політичні амбіції в умовах воєнного стану є другорядними.

    Сплеск обговорень щодо можливих політичних планів Залужного виник після його інтерв’ю Associated Press від 18 лютого. У ньому ексголовнокомандувач ЗСУ пов’язав невдачі контрнаступу 2023 року з рішеннями вищого керівництва держави, заявивши, що українським силам не було надано достатніх ресурсів для формування потужного ударного угруповання. За його словами, сили були розпорошені, а запізнілий початок операції дозволив противнику зміцнити оборону.

    На ці заяви публічно відреагувала народна депутатка Мар’яна Безугла. Вона назвала інтерв’ю «стартом передвиборчої кампанії» та припустила, що подібні висловлювання можуть свідчити про намір брати участь у майбутніх виборах. Водночас Залужний у тому ж інтерв’ю заперечив підготовку до політичних перегонів і заявив, що відмовився від послуг іноземних політтехнологів, аби не провокувати розкол у суспільстві.

    Окрім цього, дипломат раніше заявляв, що воєнний стан, на його думку, слід було запровадити ще до початку повномасштабного вторгнення — у січні або на початку лютого 2022 року. За його словами, відповідні пропозиції тоді не були підтримані.

    Президент Володимир Зеленський у відповідь висловив обурення тим, що деталі внутрішніх дискусій 2022 року стали публічними. Зокрема, йшлося про розповідь Залужного щодо обшуку СБУ восени 2022 року, який, за його словами, відбувався в присутності іноземних військових спеціалістів.

    Попри резонанс навколо заяв, сам Валерій Залужний наполягає: під час війни ключовим завданням є консолідація зусиль задля зміцнення обороноздатності та міжнародної підтримки, а не участь у політичній конкуренції.

  • США наполягають на визначенні лінії розмежування для надання гарантій безпеки Україні

    США наполягають на визначенні лінії розмежування для надання гарантій безпеки Україні

    За інформацією наших джерел президент України Володимир Зеленський наполягає на отриманні міжнародних гарантій безпеки для України в межах кордонів 1991 року. Саме це питання стало ключовим у переговорах щодо відповідного документа та спричинило паузу в його публічному представленні.

    За словами співрозмовників, близьких до Офісу президента, Київ прагне закріпити гарантії безпеки без визнання будь-яких територіальних втрат. Українська сторона виходить із принципової позиції, що міжнародні зобов’язання партнерів мають стосуватися всієї території держави в міжнародно визнаних кордонах.

    Водночас американська сторона, зокрема представники адміністрації Дональда Трампа, наполягають на іншому підході. У Вашингтоні вважають, що підписанню гарантій має передувати мирний договір із чітким визначенням кордонів або лінії розмежування. Лише після цього, за їхньою логікою, можливе юридичне оформлення безпекових зобов’язань.

    Саме через розбіжності в підходах сторони поки що не дійшли згоди щодо остаточного формату документа. Публічна пауза пояснюється необхідністю узгодження позицій і пошуку компромісного рішення.

  • Колумбійці стали найчисельнішою іноземною групою на фронті — BBC

    Колумбійці стали найчисельнішою іноземною групою на фронті — BBC

    Близько семи тисяч громадян Колумбії беруть участь у бойових діях на боці України. Про це йдеться в матеріалі BBC.

    За оцінками журналістів, від початку повномасштабної війни колумбійські військові стали однією з найчисельніших іноземних груп на фронті. Лише за останні чотири місяці, за словами сержанта Луїса Ортіса, до України прибули близько 1200 осіб.

    Аналітики зазначають, що колумбійські військові мають значний бойовий досвід та підготовку, яка в багатьох випадках відповідає стандартам НАТО. Саме професійність і практичний досвід служби роблять їх затребуваними в умовах інтенсивних бойових дій.

    Водночас серед колумбійців є поранені та загиблі. Частину полеглих увічнили на імпровізованому меморіалі в центрі Київ, де поруч з українськими прапорами встановлено і колумбійські триколори.

    У матеріалі підкреслюється, що участь колумбійців стала окремим явищем на тлі значних втрат української сторони та зростаючої потреби у підготовлених військових кадрах.

    Раніше західні медіа повідомляли про приблизно 2000 громадян Колумбії в лавах української армії, однак нинішні оцінки значно вищі.

  • Опитування показали: частина українців готова до поступок заради миру

    Опитування показали: частина українців готова до поступок заради миру

    Дедалі більше українців, виснажених тривалою війною, демонструють готовність розглядати територіальні поступки в обмін на припинення бойових дій та отримання надійних гарантій безпеки. Такий зсув у суспільних настроях західні медіа та аналітики пов’язують із накопиченою втомою від війни й бажанням отримати відчуття стабільності та захищеності від нових атак.

    Аналітичні матеріали західних видань зазначають, що для більшості опитаних ключовим фактором є не сама передача територій, а впевненість у тому, що агресія з боку Росії не повториться в майбутньому. Саме питання гарантій безпеки, а не кордонів, дедалі частіше виходить на перший план у відповідях респондентів.

    Тенденцію підтверджують і результати соціологічних досліджень українських інституцій. За даними опитувань, станом на кінець січня 2026 року близько 40% українців заявили про готовність підтримати виведення українських військ з окремих районів Донбасу заради завершення війни. Водночас лише невелика частина з них — близько 9% — погоджується на такий крок без значних застережень. Ще 31% вважають подібний сценарій загалом прийнятним виключно за умови отримання чітких гарантій безпеки з боку США та європейських країн.

    Разом із цим суспільство залишається глибоко поділеним. Понад половина опитаних — близько 52% — категорично виступають проти будь-яких територіальних поступок і наполягають на збереженні територіальної цілісності України в міжнародно визнаних кордонах. Такий баланс думок, на думку західних аналітиків, створює ризик внутрішнього напруження та політичного розколу в разі спроб реалізації компромісних сценаріїв.

    Окрему увагу міжнародні оглядачі приділяють можливим політичним наслідкам для президента Володимира Зеленського. Зазначається, що офіційна згода на втрату частини територій може суттєво змінити його сприйняття як всередині країни, так і за кордоном — від образу символу опору до політика, який погодився на тривалу окупацію українських земель.

    Водночас для значної частини українців ключовою умовою будь-яких переговорів залишається наявність дієвого механізму захисту від нової війни. Проста відмова від територій без вступу до НАТО або отримання рівноцінних гарантій безпеки сприймається більшістю як капітуляція, а не як шлях до стійкого миру.

    Офіційна позиція української влади залишається незмінною. Вона закріплена в Конституції та неодноразово підтверджувалася заявами РНБО, Офісу президента та Міністерства закордонних справ. Київ наполягає на повному відновленні територіальної цілісності та наголошує, що будь-які «торги» територіями є юридично нікчемними й створюють небезпечний прецедент для світового правопорядку.

    Попри це соціологічні дослідження, які фіксують зміну суспільних настроїв, залишаються важливим орієнтиром для міжнародних партнерів. Саме ці дані дедалі частіше враховуються під час формування стратегій подальшої військової, фінансової та дипломатичної підтримки України у 2026 році.

  • Британія профінансує відновлення енергетичної інфраструктури України

    Британія профінансує відновлення енергетичної інфраструктури України

    Велика Британія оголосила про виділення 20 мільйонів фунтів стерлінгів на відновлення та захист енергетичної інфраструктури України, яка зазнала значних руйнувань унаслідок російських атак на енергетичний сектор.

    У британському уряді зазначили, що внаслідок обстрілів сотні тисяч українців, зокрема діти та школи, залишилися без опалення й електроенергії. Ситуація ускладнюється тим, що температура повітря в Україні в окремих регіонах опускалася до мінус 20 градусів. Новий пакет допомоги має покрити нагальні потреби в теплопостачанні та електроенергії для мільйонів родин, дітей і людей похилого віку.

    У повідомленні наголошується, що виділене фінансування забезпечить екстрену підтримку для ремонту, відновлення, захисту та стабільної роботи енергосистеми по всій країні. Йдеться про підтримку електропостачання й опалення в житлових будинках, лікарнях та школах в умовах суворої зими.

    Уряд Британії також підкреслив символічність дати оголошення допомоги. Про виділення коштів було заявлено 16 січня — у день, коли Україна та Велика Британія відзначають першу річницю угоди про 100-річне партнерство.

    У Лондоні зазначили, що це партнерство уособлює цінності, які Росія намагається зруйнувати своєю агресією. Британська сторона наголосила на захопленні мужністю та стійкістю українців, які щодня чинять опір повномасштабному вторгненню. У заяві також підкреслюється, що Велика Британія залишатиметься поруч з Україною не лише зараз, а й у довгостроковій перспективі — як у межах двосторонніх відносин, так і на міжнародній арені.

  • Росія формує міжнародні мирні ініціативи, але не бажає вести переговори з Україною

    Росія формує міжнародні мирні ініціативи, але не бажає вести переговори з Україною

    Кремлівські чиновники, ймовірно, намагаються використовувати міжнародні мирні посередницькі зусилля для свого вигоду, демонструючи при цьому небажання брати участь у конструктивних переговорах з Україною. Про це повідомляє Інститут вивчення війни (ISW).

    9 вересня Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зустрівся з міністрами закордонних справ Бразилії Мауро Вієйрою та Індії Субрахманьямом Джайшанкаром на полях засідання Ради співробітництва Росії та країн Перської затоки у Саудівській Аравії. Хоча МЗС Росії повідомило, що Лавров обговорив війну в Україні з обома міністрами, подробиці цієї зустрічі не були розголошені.

    Відомо, що Бразилія та Китайська Народна Республіка з травня просувають свій мирний план «Політичне врегулювання української кризи», який складається з шести пунктів, що значною мірою відповідають інтересам Росії. Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді також підтвердив підтримку Індії миру в Україні, підкреслюючи важливість міжнародного права, зокрема поваги до територіальної цілісності та суверенітету.

    Незважаючи на це, Лавров повторив стандартні кремлівські наративи, які вказують на небажання Росії до серйозних переговорів, називаючи мирну формулу президента України Володимира Зеленського «ультиматумом» і стверджуючи, що Росія ніколи серйозно не розглядала цей план.

    Українські офіційні особи вже відкрито запросили російського представника взяти участь у другому мирному саміті України, який планується ще цього року.

    Окрім того, Росія активно використовує кілька країн, таких як Індія, Сербія та Китайська Народна Республіка, для обходу західних санкцій. Це підтверджує і публікація Financial Times від 4 вересня, яка повідомляє про план Міністерства промисловості і торгівлі Росії витратити майже 1 мільярд доларів на забезпечення критично важливих електронних компонентів, включаючи можливість будівництва об’єктів в Індії для доступу до цих компонентів.

  • Продовольча і сільськогосподарська організація ООН ФАО в Україні не виконує міжнародних проєктів допомоги постраждалим від війни регіонам

    Продовольча і сільськогосподарська організація ООН ФАО в Україні не виконує міжнародних проєктів допомоги постраждалим від війни регіонам

    Мінагрополітики та аграрні асоціації “УКАБ” і “ВАР” висловили своє невдоволення роботою представництва Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН ФАО в Україні.

    Представники профільних асоціацій, а також малі та середні фермери, повідомили, що ФАО не виконує, виконує не повністю або виконує невчасно деякі з міжнародних проєктів допомоги постраждалим від війни регіонам.

    Так, на початку березня 2024 року ФАО пообіцяло надати українським малим і середнім фермерським господарствам та сільгоспвиробникам насіння ярої пшениці для весняної посівної. Прийом заявок тривав до 10 березня 2024 року, проте досі фермери не отримали обіцяного насіння.

    У міністерстві зазначили, що посівна кампанія ярої пшениці вже активно триває в більшості регіонів (15 областей), а отже актуальність цього проєкту стрімко падає.

    Також викликає питання у фермерів проєкт із надання насіння соняшнику та сої, прийом заявок на участь у якому триває до 24 березня.

    “Оскільки роздача насіння планується після 24.03, але точної дати немає, фермери не мають змоги планувати посівну і не можуть розраховувати на цю допомогу. А сіяти сою та соняшник українські фермери починають вже у квітні”, – додали в Мінагрополітики.

    Схожа ситуація спостерігається за проєктом від ФАО з підтримки фермерів модульними зерносховищами місткістю 300, 500 і 1000 тонн. Для отримання цих коштів фермери мали зареєструватися до 21 січня 2024 року. Відтоді Мінагрополітики отримує скарги від фермерів, оскільки зерносховища вони досі не отримали, також ФАО відмовляється надати інформацію щодо термінів виконання обіцяних поставок.