Gorchitsa.info

Позначка: міжнародне право

  • ООН фіксує тривожний рекорд: травень став найважчим місяцем для цивільних в Україні

    ООН фіксує тривожний рекорд: травень став найважчим місяцем для цивільних в Україні

    Травень 2026 року став найтрагічнішим місяцем для цивільного населення України з квітня 2022 року через різке зростання інтенсивності російських повітряних атак. Про це заявив помічник генерального секретаря ООН з питань Близького Сходу, Азії та Тихоокеанського регіону Мохаммед Халед Хіарі під час екстреного засідання Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй, наголосивши, що масштаби втрат свідчать про подальшу ескалацію війни та погіршення гуманітарної ситуації.

    За словами представника ООН, останні дані Управління Верховного комісара ООН з прав людини фіксують суттєве зростання кількості загиблих і поранених серед мирного населення. У травні внаслідок російських обстрілів та повітряних ударів загинули щонайменше 274 цивільні особи, ще 1763 отримали поранення. Хіарі підкреслив, що це найвищий місячний показник втрат серед цивільних з початку повномасштабного вторгнення за більш ніж два роки, що свідчить про нову хвилю інтенсифікації бойових дій.

    Він наголосив, що загальна картина втрат серед цивільного населення України залишається вкрай важкою. За підтвердженими даними ООН, з початку повномасштабної агресії Росії загинули щонайменше 16 126 цивільних осіб, серед них 796 дітей. Поранення отримали 46 590 людей, включно з 2835 дітьми. Водночас представник ООН підкреслив, що реальні цифри, ймовірно, значно вищі через обмежений доступ до частини територій, де тривають активні бойові дії або тимчасова окупація.

    Мохаммед Халед Хіарі зазначив, що зростання кількості жертв безпосередньо пов’язане з посиленням російських повітряних атак по українських містах, інфраструктурі та житлових кварталах. За його словами, цивільне населення продовжує нести основний тягар війни, тоді як міжнародне гуманітарне право вимагає чіткого розмежування між військовими та цивільними об’єктами та їхнього захисту за будь-яких умов.

    Під час виступу він закликав до негайної деескалації ситуації та повернення до дипломатичних зусиль, спрямованих на досягнення повного та безумовного припинення вогню. Представник ООН наголосив, що подальше продовження бойових дій лише збільшуватиме кількість жертв та руйнувань, а також ускладнюватиме перспективи досягнення справедливого і сталого миру відповідно до Статуту Організації Об’єднаних Націй.

    Окремо Хіарі підкреслив, що міжнародна спільнота має посилити зусилля для захисту цивільного населення та забезпечення дотримання норм міжнародного гуманітарного права. Він наголосив, що будь-які удари по об’єктах цивільної інфраструктури, включно з культурною та релігійною спадщиною, є неприйнятними та потребують належної міжнародної реакції.

    Екстрене засідання Ради Безпеки ООН було скликано 22 червня на запит України після чергового масованого удару Росії, який стався в ніч на 15 червня. Тоді російські війська атакували українські міста десятками ракет різних типів та сотнями ударних безпілотників. Внаслідок обстрілів були пошкоджені житлові будинки, об’єкти критичної інфраструктури та культурної спадщини, зокрема у Києві постраждала Києво-Печерська лавра. Влучання ворожого дрона в Успенський собор спричинило масштабну пожежу, яка знищила понад 80% покрівлі храму, а загалом на території заповідника було зафіксовано руйнування щонайменше 19 об’єктів культурної спадщини.

    У ході засідання представники ООН вкотре наголосили, що захист цивільного населення є ключовим обов’язком усіх сторін конфлікту відповідно до норм міжнародного гуманітарного права. Водночас Організація Об’єднаних Націй закликала до негайного припинення атак, які призводять до загибелі мирних жителів, та до відновлення переговорного процесу, який міг би зупинити подальшу ескалацію війни.

    Таким чином, за оцінками ООН, травень 2026 року став одним із найкривавіших етапів повномасштабної війни, що триває в Україні, і продемонстрував небезпечну тенденцію до зростання кількості жертв серед цивільного населення на тлі посилення російських атак.

  • США в ООН поставили Росії ультиматум щодо війни

    США в ООН поставили Росії ультиматум щодо війни

    Сполучені Штати Америки закликали Російську Федерацію негайно повернутися до переговорів та укласти мирну угоду з Україною, наголосивши, що подальше затягування війни лише погіршує становище Москви. З такою заявою під час екстреного засідання Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй виступив заступник постійного представника США при ООН Ден Негрі.

    Виступ американського дипломата став одним із найгучніших під час засідання, скликаного на прохання України після чергової масштабної російської атаки. Негрі підтвердив, що Вашингтон залишається непохитним у підтримці українського народу та продовжить допомагати Україні захищати свою свободу, незалежність і територіальну цілісність.

    Представник США різко засудив російські удари по цивільній інфраструктурі, житлових районах та об’єктах культурної спадщини. Особливу увагу він звернув на атаки, які завдали шкоди території Києво-Печерської лаври, підкресливши, що подібні дії є неприпустимими та становлять загрозу не лише для України, а й для світової культурної спадщини.

    За словами Негрі, війна триває надто довго і щодня приносить нові людські жертви. Саме тому, наголосив він, настав час переходити від бойових дій до реальної дипломатії та шукати шлях до припинення війни.

    Американський дипломат також послався на позицію президента США Дональда Трампа, яку той озвучив під час саміту країн «Групи семи». За словами Негрі, глава Білого дому чітко дав зрозуміти, що Росія повинна погодитися на мирну угоду та припинити війну.

    «Як чітко заявив президент Трамп під час саміту G7 минулого тижня, Росія повинна укласти угоду. Час не на боці Москви», — заявив представник Сполучених Штатів.

    Окрему частину свого виступу Негрі присвятив втратам, яких зазнає Росія внаслідок затяжної війни. За його словами, російська армія щомісяця втрачає близько 40 тисяч військовослужбовців убитими та пораненими. Такі масштаби втрат, наголосив дипломат, свідчать про надзвичайно високу ціну, яку Кремль продовжує платити за своє рішення вести війну проти України.

    Крім людських втрат, Росія стикається зі зростаючими економічними проблемами. Представник США заявив, що російська економіка перебуває у складному становищі через наслідки війни, міжнародні санкції та дедалі більші витрати на військову кампанію. На його думку, ці фактори лише посилюватимуть тиск на Москву в найближчі місяці.

    Водночас Негрі звернув увагу на здатність України адаптуватися до викликів війни та впроваджувати інноваційні рішення на полі бою. За його словами, українські сили демонструють високий рівень технологічної гнучкості та ефективності, що дозволяє успішно протистояти чисельно переважаючому противнику.

    Американський дипломат підкреслив, що подальша ескалація не здатна принести жодній зі сторін бажаного результату. На його переконання, єдиним шляхом до припинення людських страждань та відновлення стабільності залишається дипломатичне врегулювання.

    «Дипломатія і переговори, а не подальше кровопролиття, є єдиною відповіддю. Ніщо інше не зупинить ці безглузді вбивства», — наголосив Ден Негрі.

    Екстрене засідання Ради Безпеки ООН було скликано 22 червня на запит України після масованого комбінованого удару Росії в ніч на 15 червня. Тоді окупанти випустили по українських містах десятки ракет різних типів та сотні ударних безпілотників. Унаслідок атаки були пошкоджені житлові будинки, об’єкти критичної інфраструктури та культурної спадщини, а також постраждали мирні жителі.

    Під час засідання представники низки держав-членів ООН вкотре наголосили на необхідності припинення російської агресії та дотримання норм міжнародного права. США ж використали майданчик Ради Безпеки для того, щоб ще раз публічно підкреслити свою підтримку України та закликати Кремль до негайних переговорів.

    Заява про те, що «час не на боці Москви», стала одним із найжорсткіших сигналів на адресу Росії з боку Вашингтона за останній час. У США переконані, що продовження війни лише збільшуватиме втрати Росії на фронті, поглиблюватиме економічні труднощі та посилюватиме міжнародну ізоляцію країни. Саме тому, наголосив Ден Негрі, Кремль має якнайшвидше обрати шлях дипломатії та погодитися на мирну угоду, яка дозволить зупинити війну та врятувати тисячі людських життів.

  • “Гаазькі конвенції більше не потрібні”: Мєдвєдєв виступив із заявою після атаки на Москву

    “Гаазькі конвенції більше не потрібні”: Мєдвєдєв виступив із заявою після атаки на Москву

    Заступник голови Ради безпеки Російської Федерації та колишній президент РФ Дмитро Мєдвєдєв виступив із черговою резонансною заявою на тлі масштабних атак українських безпілотників по території Росії. Російський політик заявив, що після ударів по Москві та інших російських містах для Кремля нібито «більше не існує жодних правил щодо Києва», а також поставив під сумнів актуальність міжнародних норм ведення війни.

    Слова Мєдвєдєва пролунали після однієї з наймасштабніших атак безпілотників на Москву та Московську область за останні роки. Зокрема, під ударом опинилися об’єкти критичної інфраструктури, включаючи Московський нафтопереробний завод у Капотні, який відіграє важливу роль у забезпеченні російської столиці паливом.

    У своєму дописі в російському месенджері Мєдвєдєв заявив, що Росія більше не повинна керуватися попередніми обмеженнями у ставленні до України. За його словами, після регулярних атак на російські міста Москва більше не бачить підстав дотримуватися будь-яких «правил гри». Водночас він зробив застереження, що єдиним винятком залишається навмисне знищення цивільного населення.

    Особливу увагу привернули слова російського посадовця щодо міжнародного гуманітарного права. Мєдвєдєв фактично поставив під сумнів необхідність Гаазьких конвенцій — міжнародних документів, які визначають правила та звичаї ведення війни, захищають цивільне населення, культурні цінності, а також регулюють поводження з військовополоненими.

    Подібні заяви викликали широкий резонанс серед міжнародних спостерігачів, адже Гаазькі конвенції є однією з основ сучасного міжнародного права. Вони були ухвалені ще наприкінці XIX та на початку XX століття і залишаються фундаментом правового регулювання збройних конфліктів. Саме на них спираються міжнародні суди під час розгляду воєнних злочинів та злочинів проти людяності.

    Заява Мєдвєдєва пролунала на тлі загострення ситуації навколо Москви. За останні дні українські безпілотники завдали низки ударів по військових та інфраструктурних об’єктах у російській столиці та навколишніх регіонах. Особливий резонанс викликало ураження Московського НПЗ, який розташований приблизно за 12 кілометрів від Кремля.

    За інформацією українського Генерального штабу та низки міжнародних ЗМІ, внаслідок атак було пошкоджено установки первинної переробки нафти, резервуари для зберігання пального та інше технологічне обладнання підприємства. Після ударів завод був змушений частково або повністю призупинити роботу, що стало одним із найсерйозніших ударів по паливній інфраструктурі Росії за весь період повномасштабної війни.

    Раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що удари по об’єктах у Москві є відповіддю на російські атаки проти українських міст. Зокрема, глава держави нагадав про масований обстріл Києва, внаслідок якого загинули мирні мешканці, а також було пошкоджено об’єкти культурної та історичної спадщини.

    Останніми місяцями Дмитро Мєдвєдєв регулярно виступає з різкими та агресивними заявами щодо України, Заходу та міжнародних організацій. Багато його висловлювань уже викликали критику навіть серед окремих російських експертів через надмірну радикальність та погрози застосування сили.

    Водночас аналітики зазначають, що подібна риторика може бути частиною інформаційної кампанії Кремля, спрямованої на мобілізацію російського суспільства та виправдання подальшої ескалації війни. Після успішних ударів українських дронів по території РФ російська влада дедалі частіше намагається пояснити власному населенню причини нездатності систем протиповітряної оборони повністю захистити столицю та стратегічні об’єкти.

    На цьому тлі міжнародні правозахисні організації наголошують, що жодні політичні заяви не можуть скасувати дію міжнародного гуманітарного права. Усі сторони збройного конфлікту зобов’язані дотримуватися норм міжнародних конвенцій незалежно від розвитку бойових дій.

    Експерти також звертають увагу, що заяви про відмову від міжнародних правил війни можуть посилити занепокоєння світової спільноти щодо подальшої поведінки Росії у війні проти України. Особливо це актуально на тлі постійних звинувачень Москви у порушенні міжнародного права та численних розслідувань воєнних злочинів.

    Наразі офіційної реакції міжнародних організацій на останні заяви Мєдвєдєва ще не оприлюднено. Однак його слова вже стали черговим свідченням жорсткої риторики російського керівництва після серії болючих ударів по військових та інфраструктурних об’єктах на території Росії.

    Тим часом українські Сили оборони продовжують операції зі знищення логістичних вузлів, нафтопереробних підприємств, систем ППО та інших об’єктів, які забезпечують ведення війни проти України. Саме ці удари останніми тижнями дедалі частіше стають причиною різких заяв російських чиновників та представників Кремля.

  • Росію можуть виключити з ЮНЕСКО: у Європі вибухнула гучна петиція

    Росію можуть виключити з ЮНЕСКО: у Європі вибухнула гучна петиція

    Французька волонтерська організація Unis Pour L’Ukraine («Об’єднані за Україну») ініціювала петицію з вимогою виключити Російську Федерацію зі складу ЮНЕСКО. Ініціатива з’явилася на тлі чергової ескалації російських атак на Україну, зокрема обстрілів Києва, які призвели до пошкодження об’єктів культурної спадщини та релігійних пам’яток, що перебувають під захистом міжнародного права.

    За інформацією організаторів, петицію було запущено після серії ударів, унаслідок яких постраждали культурні об’єкти столиці, включно з територією одного з найважливіших духовних і історичних комплексів України — Києво-Печерська лавра. Саме її Успенський собор зазнав пошкоджень під час однієї з атак, що викликало широкий міжнародний резонанс і нову хвилю критики на адресу Росії з боку правозахисних і культурних організацій.

    Ініціатори петиції наголошують, що Києво-Печерська лавра є не просто архітектурною чи релігійною пам’яткою, а символом української та європейської культурної спадщини світового рівня. У зверненні вона порівнюється з такими знаковими об’єктами, як Нотр-Дам де Парі, підкреслюючи її унікальну цінність для історії та духовної ідентичності.

    Автори документа стверджують, що регулярні російські удари по житлових кварталах, об’єктах цивільної інфраструктури, а також культурних і релігійних пам’ятках, які охороняються міжнародним правом, є системним порушенням базових норм міжнародного гуманітарного права. У тексті петиції згадуються Статут Організації Об’єднаних Націй, Гаазька конвенція 1954 року про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту, а також фундаментальні принципи ЮНЕСКО, що передбачають збереження культурної спадщини як спільного надбання людства.

    Окремо підкреслюється, що участь Росії в міжнародних інституціях, які базуються на принципах миру, співпраці та захисту культурної спадщини, створює, на думку авторів, небезпечний прецедент безкарності та підриває довіру до цих організацій. У зверненні йдеться про необхідність не лише політичної, а й інституційної реакції, яка б відповідала масштабу руйнувань та системності атак.

    У петиції зазначається, що її підписанти — представники громадянського суспільства України та Франції — вимагають негайного виключення Російської Федерації з ЮНЕСКО, а також перегляду її участі в інших міжнародних організаціях, які функціонують на основі міжнародного права, прав людини та захисту культурної спадщини. Ініціатори підкреслюють, що йдеться про принципову позицію щодо неприпустимості руйнування культурних цінностей під час воєнних дій.

    Поштовхом до запуску петиції також стали наслідки масштабних атак, у результаті яких постраждали не лише об’єкти в Києві, а й низка важливих культурних інституцій по всій Україні. Серед них — фондосховища Музею народної архітектури та побуту України в Пирогові, Мистецький арсенал, кіностудія імені Олександра Довженка, Палац мистецтв України, а також низка культурних установ у Дніпрі та Харкові. Усі ці об’єкти мають значну історичну та мистецьку цінність, а їх пошкодження розглядається як удар не лише по Україні, а й по світовій культурній спадщині загалом.

    Після останніх атак українська Національна комісія у справах ЮНЕСКО різко засудила дії Росії, наголосивши на необхідності посилення міжнародного тиску та недопущення участі держави-агресора в ключових органах ЮНЕСКО. У своїй заяві комісія закликала міжнародну спільноту до більш рішучих кроків, спрямованих на захист культурної спадщини та припинення практики її знищення під час війни.

    Окремо українська сторона звернулася до керівництва Секретаріату ЮНЕСКО із вимогою надати чітку та жорстку реакцію на удари по культурних об’єктах. Представники української дипломатії наголосили, що міжнародні інституції, покликані захищати культурну спадщину, повинні не лише фіксувати руйнування, а й чітко називати винних у їхньому спричиненні.

    Водночас ЮНЕСКО оприлюднило заяву, в якій засудило удар по Києво-Печерській лаврі як об’єкту світової спадщини, однак у документі не було прямо зазначено, що відповідальність за атаку несе Росія. Така формулювання викликала різку реакцію з боку Міністерства закордонних справ України, де заяву організації назвали недостатньо чіткою та такою, що не відповідає масштабам події.

    Речник МЗС України Георгій Тихий заявив, що організація, яка має мандат на захист культурної спадщини, повинна прямо називати джерело загрози, особливо коли йдеться про руйнування об’єктів світового значення. За його словами, відсутність чіткої позиції послаблює авторитет ЮНЕСКО та ставить під сумнів її здатність ефективно виконувати свою місію в умовах війни.

    На тлі цих подій петиція французької організації продовжує поширюватися в соціальних мережах і серед громадських ініціатив у Європі. Її автори закликають міжнародну спільноту не обмежуватися деклараціями, а перейти до практичних рішень, які б посилили відповідальність держав за знищення культурної спадщини та порушення міжнародного права.

  • Арбітраж ООН підтвердив права України в Чорному та Азовському морях

    Арбітраж ООН підтвердив права України в Чорному та Азовському морях

    Арбітражний трибунал під егідою Організації Об’єднаних Націй ухвалив рішення у справі щодо прав України в Чорному та Азовському морях, яке Київ називає важливим підтвердженням чинності міжнародного морського права та спростуванням російських претензій на одноосібний контроль над частиною цих акваторій. Про це повідомило Міністерство закордонних справ України, наголосивши, що суд фактично відхилив ключові аргументи Російської Федерації, зокрема тезу про нібито «виключний» статус Азовського моря та Керченської протоки.

    У рішенні трибуналу прямо зазначено, що Азовське море та Керченська протока не можуть розглядатися як так зване «російське озеро», як це неодноразово стверджувала російська сторона у своїх юридичних та політичних аргументах. Суд підтвердив, що ці водні простори мають статус внутрішніх вод двох держав — України та Російської Федерації, що означає спільний характер їх правового режиму та відсутність права будь-якої сторони на виключне володіння або одноосібне регулювання.

    Окремо арбітраж наголосив, що Україна залишається прибережною державою у Чорному та Азовському морях, а також у Керченській протоці, і повністю зберігає свої суверенні права відповідно до норм Конвенції ООН з морського права. У рішенні підкреслюється, що односторонні дії Російської Федерації, зокрема після 2022 року, не мають юридичної сили для зміни статусу цих вод і не впливають на міжнародно визнані права України як прибережної держави.

    Суд також розглянув питання масштабних інфраструктурних проєктів Росії в регіоні, серед яких будівництво Кримського мосту через Керченську протоку, прокладання підводних енергетичних кабелів і газопроводів. Трибунал дійшов висновку, що під час реалізації цих проєктів російська сторона допустила порушення міжнародних норм, зокрема у сфері охорони морського середовища. Було встановлено, що Росія не провела належної екологічної оцінки впливу зазначених робіт і не забезпечила належного оприлюднення відповідних даних, що суперечить міжнародним вимогам щодо прозорості та захисту довкілля.

    У Міністерстві закордонних справ України заявили, що це рішення є черговим свідченням системного нехтування Російською Федерацією нормами міжнародного права. У відомстві наголосили, що спроби Москви закріпити наслідки своєї агресії та окупації як нібито нову реальність не отримують і не отримають міжнародно-правового визнання, а позиція трибуналу ще раз підтверджує фундаментальні принципи міжнародного морського права, які залишаються чинними незалежно від політичних обставин.

    Україна ініціювала цей міжнародний арбітраж ще 14 вересня 2016 року, посилаючись на системні порушення Росією Конвенції ООН з морського права в акваторіях Чорного та Азовського морів, а також Керченської протоки. У позові Київ зазначав, що ці порушення розпочалися після окупації Кримського півострова у 2014 році та поступово набули системного характеру, включно з обмеженням судноплавства, контролем над ресурсами та односторонніми інфраструктурними проєктами.

    Рішення трибуналу в Україні розглядають як важливий юридичний прецедент, який має значення не лише для двостороннього спору з Росією, а й для ширшої міжнародної практики застосування Конвенції ООН з морського права. Воно також підкреслює принцип неприпустимості силового перегляду морських кордонів і прав прибережних держав, навіть у разі тривалих конфліктів.

    У Києві очікують, що це рішення посилить позиції України в подальших міжнародних процесах і стане додатковим аргументом у дискусіях щодо відповідальності Росії за порушення міжнародного права в Чорноморському регіоні.

  • Київ зробив те, на що не наважується Кремль: дипломатів пустили до табору військовополонених

    Київ зробив те, на що не наважується Кремль: дипломатів пустили до табору військовополонених

    Україна продовжує демонструвати відкритість у питаннях поводження з військовополоненими навіть під час повномасштабної війни. Цього тижня Міністерство закордонних справ України спільно з Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими організували спеціальний візит представників іноземних дипломатичних місій до табору для військовополонених «Захід-1». Захід відбувся 10–11 червня та став одним із найбільш показових міжнародних заходів останніх місяців у сфері дотримання норм міжнародного гуманітарного права.

    За даними МЗС України, у візиті взяли участь представники 14 держав, серед яких були посли та високопоставлені дипломати, акредитовані в Україні. Їм надали можливість особисто ознайомитися з умовами утримання військовополонених, поспілкуватися з представниками адміністрації табору та отримати інформацію про дотримання Україною вимог Женевських конвенцій.

    Особливу увагу під час візиту було приділено іноземним громадянам, які воювали на боці Російської Федерації та потрапили в український полон. У МЗС наголошують, що значна частина таких осіб була втягнута у війну через обман, фінансові маніпуляції або агресивну вербувальну кампанію російських структур у країнах Азії, Африки та Латинської Америки.

    Українська сторона використала цей візит не лише для демонстрації умов утримання полонених, а й для привернення уваги міжнародної спільноти до масштабів вербування іноземців Росією. За інформацією Координаційного штабу, станом на сьогодні на боці РФ воювали або продовжують воювати щонайменше 3080 громадян із 135 країн та невизнаних територій світу. Якщо у 2022 році кількість таких іноземців обчислювалася десятками, то вже у 2025 році вона наблизилася до 14 тисяч осіб. Росія планує ще більше нарощувати цей ресурс і має намір залучити понад 18 500 іноземних контрактників у 2026 році.

    Окремі дослідження та дані проєкту «Хочу жити» свідчать про ще масштабніші цифри. Українські служби вже встановили особи понад 28 тисяч іноземців, які підписали контракти з російською армією. Щонайменше 5149 із них загинули під час війни проти України.

    Під час зустрічі дипломатам також розповіли про ситуацію з іноземними громадянами, які вже перебувають у полоні в Україні. За даними Координаційного штабу, наразі серед військовополонених є громадяни 48 різних держав. Найбільше серед них вихідців із Таджикистану, Узбекистану, Білорусі, Казахстану, Азербайджану, Непалу та Киргизстану.

    У Міністерстві закордонних справ наголошують, що подібні візити є принциповою позицією України. Київ демонструє готовність допускати міжнародних представників до місць утримання військовополонених та забезпечувати прозорість процесів. Українська влада підкреслює, що такий підхід кардинально відрізняється від практики Російської Федерації, яка систематично відмовляє міжнародним організаціям у доступі до українських полонених.

    Українські посадовці вкотре звернули увагу дипломатів на численні факти катувань українських військових та цивільних у російському полоні. Координаційний штаб неодноразово повідомляв про свідчення звільнених захисників щодо побиттів, психологічного тиску, відсутності медичної допомоги та інших грубих порушень міжнародного гуманітарного права.

    На цьому тлі Київ прагне показати міжнародним партнерам реальну різницю між підходами сторін до поводження з полоненими. Саме тому Україна регулярно організовує зустрічі з дипломатами, міжнародними організаціями та правозахисниками, демонструючи умови утримання та процедури забезпечення прав військовополонених.

    Важливим елементом візиту стало обговорення міжнародної протидії російській системі вербування іноземців. Нещодавно МЗС України та Координаційний штаб запустили спеціальний інформаційний ресурс, який документує діяльність російських вербувальників у різних країнах світу та збирає інформацію про схеми залучення громадян інших держав до війни проти України.

    Україна закликає уряди партнерських країн активніше інформувати своїх громадян про ризики служби у російській армії та запобігати діяльності вербувальних мереж. У МЗС наголошують, що багато іноземців стають жертвами обману, отримуючи неправдиву інформацію про умови служби, розмір виплат або характер виконуваних завдань. Після підписання контрактів вони фактично опиняються на найнебезпечніших ділянках фронту.

    На думку української сторони, демонстрація табору «Захід-1» іноземним дипломатам має не лише гуманітарне, а й важливе політичне значення. Вона покликана посилити міжнародний тиск на Росію, яка продовжує приховувати реальні умови утримання українських полонених, а також привернути увагу до глобальної мережі вербування іноземців для участі у війні проти України.

    Таким чином Київ намагається не лише довести дотримання міжнародного права з власного боку, а й сформувати широку міжнародну коаліцію для протидії російським практикам, які дедалі частіше виходять далеко за межі самої війни та зачіпають десятки країн світу. Україна переконана: відповідальність за ці дії має настати не лише на полі бою, а й на міжнародно-правовому рівні.

  • Росія приховує сліди злочинів? В ОГП розповіли, в якому стані повертають тіла полонених

    Росія приховує сліди злочинів? В ОГП розповіли, в якому стані повертають тіла полонених

    Понад три сотні українських військових та цивільних загинули у російському полоні від початку повномасштабного вторгнення. Такі дані 9 червня оприлюднив Офіс генерального прокурора України у відповідь на запит LIGA.net. За інформацією правоохоронців, наразі офіційно відомо про 311 загиблих громадян України, які перебували в російській неволі. Водночас експерти наголошують: реальна кількість жертв може бути значно більшою, адже встановити всі обставини смерті часто вкрай складно.

    В ОГП повідомили, що на сьогодні вдалося ідентифікувати лише 85 тіл із числа повернутих в Україну загиблих полонених. Решта випадків потребують додаткових експертиз та слідчих дій. Правоохоронці зазначають, що процес встановлення особи часто ускладнюється станом тіл, які повертає російська сторона.

    Особливу увагу слідчі звертають на ознаки катувань та жорстокого поводження. За даними прокуратури, наразі в Україні розслідується 518 кримінальних проваджень за фактами катувань, нелюдського поводження та інших воєнних злочинів, вчинених щодо українських військовополонених і цивільних осіб. Уже 24 обвинувальні акти передані до суду, а щодо двох осіб винесено обвинувальні вироки.

    Слідство використовує широкий спектр доказів для документування злочинів. Йдеться про свідчення звільнених з полону українців, показання очевидців, результати судово-медичних експертиз, фото- та відеоматеріали, речові докази, а також інформацію з відкритих джерел. Саме завдяки комплексному підходу вдається відтворювати картину того, що відбувалося в російських місцях утримання.

    Окремою проблемою залишається стан тіл, які Росія передає Україні в межах репатріаційних заходів. В Офісі генерального прокурора повідомили, що у більшості випадків тіла повертаються із суттєвими гнилісними змінами. Це значно ускладнює або навіть унеможливлює повне встановлення причин смерті та характеру отриманих ушкоджень. Через це експертам інколи важко довести факт катувань або визначити точний механізм загибелі людини.

    Крім того, слідчі регулярно фіксують ознаки попереднього втручання в тіла загиблих. У прокуратурі заявили про непоодинокі випадки, коли під час огляду виявляли сліди медичних маніпуляцій або інших дій, виконаних уже після смерті людини. Такі обставини викликають додаткові питання щодо можливих спроб приховати справжні причини загибелі українських полонених.

    Проблема смертей у російському полоні залишається однією з найболючіших тем війни. Раніше представники Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими повідомляли, що під час репатріаційних заходів Росія повернула Україні сотні тіл громадян, які перебували у неволі. За даними штабу, стан багатьох тіл свідчив про ознаки фізичного виснаження, відсутність належної медичної допомоги та можливе застосування катувань.

    За інформацією Координаційного штабу, лише в межах однієї з репатріаційних операцій Росія передала тіла 375 українських військових і цивільних, які загинули під час перебування в місцях несвободи. Статус частини з них був підтверджений Міжнародним комітетом Червоного Хреста, а щодо інших перебування в полоні встановлювали за свідченнями звільнених побратимів та інших доказів.

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець неодноразово наголошував, що ситуація з українськими полоненими залишається критичною. Особливо складною він називав долю оборонців Маріуполя, значна частина яких досі перебуває в російському полоні. Українська влада та міжнародні партнери продовжують вимагати від Росії дотримання норм міжнародного гуманітарного права та забезпечення доступу міжнародних організацій до місць утримання полонених.

    Документування злочинів проти українських військовополонених є важливою частиною роботи українських правоохоронців. Зібрані матеріали передаються не лише до національних судів, а й використовуються для розслідувань міжнародних інституцій, зокрема Міжнародного кримінального суду. Україна наполягає, що всі причетні до катувань, жорстокого поводження та вбивств полонених мають бути встановлені та притягнуті до відповідальності.

    На тлі нових даних Офісу генерального прокурора питання долі українських полонених знову опинилося в центрі суспільної уваги. Опублікована статистика стала черговим нагадуванням про масштаби гуманітарних наслідків війни та про те, що боротьба за повернення кожного українця з російської неволі триває.

  • Російське судно зі вкраденим українським зерном попалося в пастку: Швеція арештувала «CAFFA» за запитом України

    Російське судно зі вкраденим українським зерном попалося в пастку: Швеція арештувала «CAFFA» за запитом України

    Суд у Швеції ухвалив безпрецедентне рішення, яке може стати важливим прецедентом у боротьбі України з незаконним вивезенням ресурсів із тимчасово окупованих територій. Шведська Феміда затвердила арешт суховантажного судна «CAFFA», яке, за даними українського слідства, систематично використовувалося для транспортування українського зерна, вивезеного з окупованих територій. Про це повідомив генеральний прокурор України Руслан Кравченко.

    За словами очільника Офісу Генерального прокурора, це перший випадок від початку повномасштабної війни, коли іноземний суд задовольнив клопотання української сторони про арешт судна в межах міжнародної правової допомоги. Подія має не лише юридичне, а й символічне значення, адже Україна вже кілька років намагається зупинити масштабні схеми незаконного експорту зерна, організовані Росією на окупованих територіях.

    Як зазначив Кравченко, слідство встановило, що судно «CAFFA» неодноразово заходило до закритих українських портів на тимчасово окупованих територіях та використовувалося для перевезення аграрної продукції, яка могла бути незаконно привласнена окупаційною владою. Для приховування походження вантажів та справжньої діяльності судна використовувалася схема із фіктивною реєстрацією. У міжнародних морських базах даних судно значилося під так званим статусом «Guinea False», що свідчить про використання підроблених документів та маніпуляції з прапором держави реєстрації.

    Ще 12 березня 2026 року Офіс Генерального прокурора України звернувся до Міністерства юстиції Королівства Швеція із запитом про міжнародну правову допомогу. Українська сторона просила провести обшук судна, допитати капітана та членів екіпажу, вилучити документи й накласти арешт на сам корабель. Шведські правоохоронці оперативно відреагували на звернення та вже через кілька днів після отримання документів здійснили відповідні процесуальні дії. Зокрема, було проведено обшук судна та допитано членів екіпажу.

    Історія із судном «CAFFA» розпочалася ще раніше. На початку березня шведська берегова охорона затримала суховантаж неподалік міста Треллеборг у Балтійському морі. Тоді судно привернуло увагу правоохоронців через невідповідність документів та підозри щодо його прапорної приналежності. Під час перевірки було встановлено, що корабель використовував документи, які викликали сумніви щодо їхньої справжності. Згодом українська сторона надала додаткові матеріали, які пов’язували судно із незаконним вивезенням зерна з окупованого Криму.

    За даними української розвідки, у липні 2025 року «CAFFA» завантажувала зерно в окупованому Севастополі. Після цього вантаж був доставлений до сирійського порту Тартус, який неодноразово фігурував у розслідуваннях щодо нелегальної торгівлі зерном із захоплених українських територій. Саме через такі маршрути Росія роками намагалася легалізувати продукцію, вивезену з окупованих регіонів України.

    В Офісі президента України вже назвали рішення Швеції важливим міжнародним прецедентом. Уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що арешт «CAFFA» демонструє зміну підходів міжнародних партнерів до боротьби з російським «тіньовим флотом». Якщо раніше подібні судна зазвичай проходили лише перевірки або тимчасові затримання, то тепер йдеться про реальні механізми вилучення активів і притягнення до відповідальності причетних осіб.

    Українська влада наголошує, що з початку повномасштабного вторгнення Росія незаконно вивезла з тимчасово окупованих територій понад 1,7 мільйона тонн аграрної продукції на суму понад 20 мільярдів гривень. Для реалізації цих схем використовуються десятки суден, які регулярно змінюють прапори, назви та маршрути. Частина таких кораблів уже перебуває під українськими санкціями, однак до цього часу випадків їхнього реального арешту за кордоном було небагато.

    Тепер справа «CAFFA» може стати важливим сигналом для інших держав Європейського Союзу та країн G7. В Україні сподіваються, що міжнародні партнери активніше долучатимуться до боротьби з незаконним експортом українських ресурсів із тимчасово окупованих територій, а арешт судна стане початком ширшої кампанії проти логістичної мережі Росії, яка забезпечує продаж викраденого зерна на світових ринках.

    Наразі розслідування триває. Українські та шведські правоохоронці продовжують збір доказів, а подальша доля судна вирішуватиметься в межах міжнародних юридичних процедур. Водночас сам факт арешту вже став серйозним ударом по схемах нелегального експорту українського зерна та важливим сигналом для всіх учасників подібних операцій.

  • Після рішення Трампа Україна ризикує втратити ключових слідчих воєнних злочинів РФ: десятки міжнародних експертів уже припинили роботу

    Після рішення Трампа Україна ризикує втратити ключових слідчих воєнних злочинів РФ: десятки міжнародних експертів уже припинили роботу

    Міжнародні експерти, які допомагали Україні документувати та розслідувати воєнні злочини Росії, почали згортати свою діяльність після масштабного скорочення фінансування з боку США. Частина фахівців уже припинила поїздки в Україну, а окремі проєкти з фіксації злочинів російських військових були заморожені або повністю закриті. Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела серед правозахисників, прокурорів, міжнародних юристів та учасників програм документування воєнних злочинів.

    Йдеться про десятки іноземних експертів, які працювали безпосередньо на місцях російських атак, збирали свідчення потерпілих, документували факти катувань, сексуального насильства, депортації українських дітей та руйнування цивільної інфраструктури. Саме ці матеріали в подальшому використовувалися українськими правоохоронними органами, міжнародними судами та спеціальними слідчими групами для формування доказової бази проти Росії.

    За даними Reuters, до роботи над розслідуванням російських злочинів були залучені близько 40 організацій — серед них правозахисні структури, міжнародні юридичні фонди, дослідницькі групи, аналітики та експерти з міжнародного гуманітарного права. Більшість із них значною мірою залежали від американського фінансування, яке забезпечувалося через програми Державного департаменту США, USAID та інші механізми підтримки.

    Після приходу адміністрації Дональда Трампа частину таких програм було скорочено або припинено. Reuters зазначає, що фінансування десятків проєктів, пов’язаних із документуванням воєнних злочинів та притягненням винних до відповідальності, потрапило під перегляд у межах політики скорочення зовнішньої допомоги та переорієнтації ресурсів на внутрішні пріоритети США.

    Наслідки цього вже відчувають українські та міжнародні організації. Правозахисна група Truth Hounds, яка документує злочини РФ на окупованих та деокупованих територіях, повідомила про скорочення персоналу, призупинення частини архівних проєктів і відкладення програм підготовки суддів та прокурорів. Організація втратила фінансування, яке покривало приблизно третину її бюджету.

    За словами співкерівника Truth Hounds Дмитра Коваля, через скорочення ресурсів частина потенційних розслідувань може взагалі не розпочатися. Він наголосив, що документування злочинів потребує постійної присутності на місцях, швидкого збору доказів та роботи зі свідками, адже з часом важливі свідчення можуть бути втрачені.

    Особливу стурбованість викликає ситуація з міжнародними експертами, які працювали разом з українськими прокурорами. За інформацією Reuters, через нестачу коштів десятки іноземних спеціалістів більше не можуть регулярно приїжджати до України для аналізу доказів та консультування слідчих груп. Це суттєво ускладнює роботу української системи правосуддя, яка й без того перевантажена величезною кількістю відкритих справ.

    Станом на сьогодні українські правоохоронці відкрили понад 230 тисяч проваджень щодо можливих воєнних злочинів, скоєних Росією від початку повномасштабного вторгнення. Серед них — умисні вбивства цивільних, обстріли житлових кварталів, катування, сексуальне насильство, депортація дітей та руйнування критичної інфраструктури.

    У Державному департаменті США підтвердили зміну підходу до фінансування міжнародних програм, однак запевнили, що Вашингтон не відмовляється від підтримки процесів притягнення винних до відповідальності. Там наголосили, що частину фінансового навантаження повинні взяти на себе європейські союзники та міжнародні партнери. Водночас американська сторона заявляє про збереження підтримки окремих програм у сфері правосуддя та документування злочинів.

    Попри це, експерти сумніваються, що Європа зможе швидко компенсувати втрату американського фінансування. За словами представників міжнародних юридичних організацій, саме США були одним із найбільших донорів програм розслідування воєнних злочинів у світі. Тому навіть за умови продовження підтримки з боку ЄС та Великої Британії повністю замінити американські ресурси буде надзвичайно складно.

    Reuters також нагадує, що скорочення фінансування відбувається на тлі ширшого перегляду підходів США до міжнародних правозахисних ініціатив. Упродовж останнього року були закриті або реорганізовані кілька структур, які координували глобальні програми з документування масових злочинів та підтримки міжнародного правосуддя.

    Правозахисники попереджають, що уповільнення розслідувань може мати довгострокові наслідки для майбутніх судових процесів. Багато доказів потребують оперативної фіксації, а свідки злочинів можуть змінювати місце проживання або втрачати можливість давати свідчення через тривалий час після подій. Саме тому міжнародна допомога залишається критично важливою для документування злочинів війни та створення доказової бази проти російських військових і політичного керівництва РФ.

    На цьому тлі українські правозахисні організації закликають міжнародних партнерів не допустити згортання програм, які допомагають збирати докази злочинів Росії. Вони наголошують, що питання відповідальності за воєнні злочини стосується не лише України, а й усієї системи міжнародного права, яка опинилася перед одним із найбільших викликів за останні десятиліття.

  • Орбан відступив? Угорщина несподівано зберегла членство в МКС, а уряд Мадяра вже заговорив про арешт Нетаньягу

    Орбан відступив? Угорщина несподівано зберегла членство в МКС, а уряд Мадяра вже заговорив про арешт Нетаньягу

    Угорщина офіційно скасувала рішення про вихід із Міжнародного кримінального суду. Відповідний закон 27 травня ухвалила Національна асамблея країни в межах надзвичайної процедури. Таким чином новий уряд Петера Мадяра фактично переглянув один із найбільш резонансних зовнішньополітичних курсів епохи Віктора Орбана, який торік оголосив про намір залишити МКС на тлі конфлікту навколо ордера на арешт прем’єра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу.

    За даними угорських медіа та європейських видань, за законопроєкт проголосували 133 депутати від партії «Тиса», 37 представників «Фідес–KDNP» виступили проти, ще п’ятеро парламентарів утрималися. Рішення набуде чинності вже наступного дня після офіційного опублікування документа.

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр особисто подав законопроєкт до парламенту. Він пояснив, що членство країни у Міжнародному кримінальному суді необхідне «для збереження міжнародного миру та безпеки, а також для притягнення до відповідальності винних у найтяжчих міжнародних злочинах». Саме це формулювання стало одним із ключових сигналів зміни зовнішньополітичного курсу Будапешта після багаторічного правління Віктор Орбан.

    Ще у квітні 2025 року уряд Орбана оголосив про початок процедури виходу з Міжнародний кримінальний суд. Тоді це рішення напряму пов’язували з ордером МКС на арешт прем’єра Ізраїлю Беньямін Нетаньягу, якого суд у Гаазі підозрює у воєнних злочинах та злочинах проти людяності під час війни в секторі Гази. Орбан називав дії МКС «політизованими» та заявляв, що Угорщина не виконуватиме ордерів суду.

    Ситуація набула міжнародного резонансу після того, як Нетаньягу прибув до Будапешта з офіційним візитом навесні минулого року. Попри членство Угорщини в Римському статуті, ізраїльського прем’єра не затримали. Це викликало різку реакцію частини європейських політиків та правозахисних організацій, які наголошували, що Будапешт порушив міжнародні зобов’язання.

    Процес виходу Угорщини з МКС мав завершитися у червні 2026 року, однак після перемоги партії «Тиса» нова влада фактично розвернула країну у протилежному напрямку. Ще до офіційного вступу на посаду Мадяр заявляв, що його уряд не лише зупинить вихід із суду, а й виконуватиме міжнародні ордери, якщо цього вимагатиме закон.

    Особливу увагу привернула його заява щодо Нетаньягу. У квітні Мадяр прямо зазначив: якщо ізраїльський прем’єр приїде до Угорщини під час чинного членства країни в МКС, Будапешт буде юридично зобов’язаний його затримати. Водночас політик наголошував, що прагне зберегти прагматичні відносини з Ізраїлем та підтримує тісні контакти з єврейською громадою Угорщини.

    Попри це, ізраїльські медіа повідомляли, що під час першої телефонної розмови після перемоги на виборах Мадяр запросив Нетаньягу до Будапешта на урочистості з нагоди 70-річчя Угорської революції, які відбудуться восени цього року. Таким чином новий уряд опинився у складній дипломатичній ситуації між міжнародним правом та стратегічними відносинами з Ізраїлем.

    Аналітики вважають, що рішення залишитися у МКС є важливим сигналом для Європейського Союзу та міжнародних партнерів Угорщини. За часів Орбана Будапешт неодноразово конфліктував із Брюсселем через питання верховенства права, санкцій проти Росії та незалежності судової системи. Тепер новий уряд намагається демонструвати більшу готовність до співпраці із західними інституціями.

    Водночас політика Мадяра щодо України залишається неоднозначною. Попри рішення зберегти членство в МКС, уряд Угорщини паралельно підтримав заборону імпорту української агропродукції, що вже викликало занепокоєння у Києві та серед європейських партнерів.

    Міжнародний кримінальний суд був створений у 2002 році для розслідування воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну МКС активізував свою діяльність, а у 2023 році суд видав ордер на арешт російського диктатора Володимир Путін через незаконну депортацію українських дітей.

    Для України рішення Будапешта може мати додаткове політичне значення, адже демонструє збереження підтримки міжнародних правових механізмів у Європі навіть після спроб окремих урядів дистанціюватися від суду в Гаазі.

    Джерело: “Європейська правда“, Telex