Gorchitsa.info

Позначка: міжнародний розшук

  • Втік у ЄС, двічі попався і повернувся в Україну: ексмера Рахова випустили під заставу

    Втік у ЄС, двічі попався і повернувся в Україну: ексмера Рахова випустили під заставу

    Колишнього міського голову Рахова Віктора Медвідя, якого українські правоохоронці розшукували понад два роки, екстрадували з Румунії до України. Після повернення суд відправив його під варту, однак дозволив внести заставу у розмірі 332,8 тисячі гривень. Ексмер уже скористався цією можливістю та вийшов із-під варти. Прокуратура вважає визначену судом суму занадто малою і готується оскаржувати рішення.

    Про екстрадицію повідомили Закарпатська обласна прокуратура та Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції. За даними правоохоронців, компетентні органи Румунії передали українській стороні колишнього посадовця, який після повідомлення про підозру у 2023 році залишив Україну й перебував у міжнародному розшуку.

    Правоохоронці офіційно не називали його ім’я у частині повідомлень, однак джерело «Української правди» підтвердило, що йдеться саме про Віктора Медвідя.

    Після екстрадиції 10 вересня підозрюваного доставили до України. Уже наступного дня Ужгородський міськрайонний суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб із правом внесення застави у розмірі 332 800 гривень.

    Медвідь заставу вніс і залишив слідчий ізолятор.

    Саме ця сума тепер стала новим предметом спору між прокуратурою та судом. У прокуратурі вважають, що вона не відповідає ризикам у справі, адже підозрюваний уже тривалий час перебував за кордоном і, за версією слідства, намагався уникнути українського правосуддя.

    Прокурори заявили про намір оскаржити рішення в апеляційному порядку.

    Їхній головний аргумент — попередня поведінка Медвідя. За даними слідства, історія його перебування за кордоном почалася ще у 2023 році.

    Тоді поліція Закарпаття повідомила, що колишній міський голова оформив собі службове відрядження до сусідньої Румунії. Воно мало тривати лише три доби, однак назад в Україну посадовець не повернувся. Через це правоохоронці відкрили окреме кримінальне провадження за фактом можливого незаконного переправлення через державний кордон.

    На той момент Медвідя вже розшукували у справі про ймовірну розтрату бюджетних коштів і службове підроблення.

    Після виїзду з України його оголосили у міжнародний розшук через канали Інтерполу.

    Подальша історія виявилася ще заплутанішою.

    За даними українського слідства, наприкінці 2025 року Медвідя затримали на території Чехії. Місцеві органи застосували до нього судовий контроль і заборонили залишати територію країни.

    Проте згодом він опинився в Румунії.

    Українські правоохоронці стверджують, що ексмер порушив встановлені в Чехії обмеження та втік до сусідньої держави, де його знову затримали. Румунська сторона почала процедуру екстрадиції до України.

    На початку вересня 2026 року ця процедура фактично завершилася. Вища палата касації та юстиції Румунії відхилила скаргу Медвідя на рішення про передачу Україні. Після цього рішення стало остаточним і вже не підлягало оскарженню.

    Тож історія, яка почалася з триденного відрядження ще у 2023 році, завершилася примусовим поверненням ексмера через понад два роки.

    Основна кримінальна справа стосується будівництва реабілітаційно-оздоровчого центру.

    За версією слідства, під час реалізації проєкту могли бути завищені обсяги фактично виконаних робіт та їхня вартість. У документах, як стверджують правоохоронці, роботи були оформлені як повністю виконані, однак експертиза встановила невідповідності.

    Слідство вважає, що таким чином могли бути розтрачені бюджетні кошти.

    Медвідю заочно повідомили про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України — ч. 4 ст. 191 та ч. 1 ст. 366.

    Перша стосується привласнення або розтрати чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинених у значному розмірі чи за попередньою змовою групою осіб. Друга — службового підроблення.

    У разі доведення вини за сукупністю інкримінованих дій підозрюваному може загрожувати до восьми років позбавлення волі, а також заборона обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

    Водночас сама підозра не означає доведення вини. Остаточне рішення може ухвалити лише суд після розгляду справи по суті.

    Цікаво, що проблеми з законом щодо Медвідя виникли фактично одразу після його виїзду.

    Ще 9 серпня 2023 року поліція Закарпаття офіційно повідомляла про перевірку законності перетину ним державного кордону. Слідчі тоді встановили, що він сам оформив триденне службове відрядження до Румунії, однак у передбачений строк в Україну не повернувся.

    Цей епізод правоохоронці кваліфікували за ч. 3 ст. 332 КК України — незаконне переправлення осіб через державний кордон.

    Окремо правоохоронці нагадували, що вже тоді Медвідь перебував у розшуку за основними статтями щодо розтрати та службового підроблення.

    Таким чином, нинішня екстрадиція стала результатом довготривалої міжнародної процедури.

    Спочатку українська сторона ініціювала міжнародний розшук. Потім ексмера затримали у Чехії, після чого він опинився в Румунії. Там питання його передачі Україні розглядали судові органи, аж поки остаточне рішення не ухвалила найвища судова інстанція.

    Тепер справа знову повернулася в українську юрисдикцію.

    Найбільше запитань наразі викликає саме запобіжний захід.

    Прокуратура наголошує, що людина, яка вже один раз залишила країну, тривалий час перебувала в міжнародному розшуку, була затримана в одній державі ЄС і після цього опинилася в іншій, має очевидний ризик повторного ухилення від слідства.

    Саме тому прокурори вважають заставу в 332,8 тисячі гривень недостатнім запобіжником.

    В апеляції сторона обвинувачення, імовірно, проситиме або збільшити суму застави, або переглянути сам запобіжний захід.

    При цьому суд, визначаючи заставу, мав оцінювати не лише тяжкість підозри, а й майновий стан особи, ризики втечі, впливу на свідків, знищення доказів або перешкоджання кримінальному провадженню.

    Що саме стало підставою для визначення саме 332,8 тисячі гривень, можна буде повноцінно оцінити після оприлюднення мотивувальної частини судового рішення.

    Історія Медвідя привернула увагу ще й через статус колишнього місцевого посадовця.

    У відкритих державних деклараціях Віктор Васильович Медвідь раніше декларував доходи від Рахівської міської ради та Рахівської районної державної адміністрації.

    Зараз, однак, вирішальним буде вже не його політичне минуле, а докази у кримінальному провадженні.

    Правоохоронцям належить довести, що завищення вартості робіт було не просто господарською або бухгалтерською помилкою, а результатом умисної схеми із розтратою коштів.

    Так само слідство має встановити роль кожного учасника й довести наявність попередньої змови, якщо саме така версія зазначена у повідомленні про підозру.

    Після екстрадиції Медвідь тепер зобов’язаний брати участь у процесуальних діях в Україні. Вихід під заставу не припиняє розслідування і не скасовує його статусу підозрюваного.

    Натомість наступним важливим етапом стане апеляційний перегляд запобіжного заходу.

    Якщо прокуратура переконає суд, що нинішня застава не здатна запобігти повторному ухиленню, умови можуть бути посилені.

    Якщо ж апеляція залишить рішення без змін, ексмер і надалі перебуватиме на волі під визначеними судом процесуальними обов’язками.

    Після більш ніж двох років міжнародного розшуку справа Віктора Медвідя фактично лише починає рухатися в українському суді по суті.

    А її перший етап уже виявився резонансним: людину, яку довелося повертати з Румунії через процедуру екстрадиції, суд відправив під варту — але менш ніж за кілька днів вона змогла вийти після внесення порівняно невеликої застави.

  • Справа про вбивство Комарова на Балі отримала несподіваний поворот: у Києві затримали ветерана KRAKEN

    Справа про вбивство Комарова на Балі отримала несподіваний поворот: у Києві затримали ветерана KRAKEN

    У Києві затримали ветерана спецпідрозділу KRAKEN Гліба Новостройного. За неофіційною інформацією, затримання може бути пов’язане з розслідуванням резонансного викрадення та вбивства 28-річного українця Ігоря Комарова на індонезійському острові Балі. Водночас офіційного повідомлення українських правоохоронних органів про статус Новостройного у цій справі станом на 1 серпня немає.

    Про затримання повідомив засновник KRAKEN Костянтин Немічев, посилаючись на власні джерела. Інформацію про затримання також поширили українські медіа.

    За словами Немічева, Новостройний протягом чотирьох років служив у штурмовій роті KRAKEN – підрозділу, пов’язаного з Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України. Із початку повномасштабного російського вторгнення він брав участь в обороні Харкова, а минулого року був звільнений зі служби за станом здоров’я.

    Немічев стверджує, що з неофіційних джерел отримав інформацію про можливе притягнення ветерана до відповідальності у зв’язку зі справою про вбивство Комарова на Балі. При цьому він наголосив, що достовірних офіційних подробиць наразі мало.

    За наявною інформацією, питання щодо запобіжного заходу затриманому має розглядати Печерський районний суд Києва.

    Важлива деталь: ім’я Гліба Новостройного не фігурувало серед п’ятьох осіб, щодо яких у березні Інтерпол оприлюднив червоні сповіщення у справі Комарова. Тому стверджувати, що він є одним із раніше оголошених у міжнародний розшук підозрюваних, підстав немає.

    Що відомо про вбивство Ігоря Комарова

    Історія, з якою зараз пов’язують затримання у Києві, розпочалася на Балі в лютому 2026 року.

    За даними індонезійської поліції, Ігор Комаров був викрадений 15 лютого у районі Джимбаран. Під час розслідування правоохоронці вивчали записи камер відеоспостереження та встановили пересування автомобіля і двох мотоциклів між районами Бадунг і Табанан. Слід привів правоохоронців до вілли, де, за версією слідства, могли утримувати викраденого українця.

    Справа швидко набула широкого розголосу через появу в мережі відео, на якому чоловік, схожий на Комарова, просив зібрати величезний викуп. «Суспільне Дніпро» повідомляло про вимогу у $10 млн.

    Наприкінці лютого на узбережжі Балі почали знаходити фрагменти людського тіла. Після проведення необхідних досліджень індонезійські правоохоронці підтвердили, що рештки належать 28-річному Ігорю Комарову. На початку березня повідомлялося, що одного фігуранта вже затримали, а інших розшукували.

    Таким чином справа про викрадення перетворилася на міжнародне розслідування вбивства.

    Інтерпол оголосив у розшук п’ятьох людей

    17 березня стало відомо про новий етап розслідування. На запит правоохоронних органів Індонезії Інтерпол оприлюднив червоні сповіщення щодо п’ятьох чоловіків, яких розшукували у зв’язку з викраденням та вбивством Комарова.

    Серед них були троє громадян України – 34-річний Денис Галушко, 28-річний Роман Мельник і 42-річний Василь Немеш. Крім них, у міжнародний розшук оголосили 29-річного громадянина Росії Миколу Петрика та 27-річного громадянина Казахстану Владислава Аханова.

    Національна поліція України підтверджувала, що ці п’ятеро осіб були оголошені Інтерполом у розшук на запит Індонезії.

    Червоне сповіщення Інтерполу при цьому не є міжнародним вироком чи автоматичним доказом вини. Це запит до правоохоронних органів країн-членів організації на встановлення місцеперебування та тимчасове затримання розшукуваної особи до вирішення подальших юридичних процедур.

    Саме тому поява у повідомленнях 1 серпня прізвища Новостройного створює нове питання: якщо його затримання справді стосується справи Комарова, то в якій саме ролі його розглядають правоохоронці.

    Чому навколо затримання залишається багато запитань

    Наразі публічно не повідомляється, які саме докази могли стати підставою для затримання ветерана KRAKEN і чи висунуто йому офіційну підозру.

    Немає також підтвердженої інформації про те, чи йдеться про українське кримінальне провадження, міжнародну правову допомогу Індонезії або інший процесуальний механізм.

    Немічев заявив, що справа має закритий характер, та висловив сподівання, що після суспільного розголосу правоохоронці нададуть більше інформації.

    Водночас наявні у відкритих джерелах факти не дозволяють називати Новостройного винним або безпосереднім учасником убивства. До встановлення обставин слідством та рішення суду діє презумпція невинуватості.

    Справа Комарова стала міжнародною

    Розслідування загибелі українця від самого початку вийшло за межі Індонезії. Серед осіб, оголошених у міжнародний розшук, є громадяни трьох держав, а індонезійська сторона звернулася по допомогу до Інтерполу.

    Індонезійські правоохоронці використовували записи камер відеоспостереження для реконструкції пересування ймовірних учасників викрадення та встановлення місця, де могли утримувати Комарова.

    Історія отримала настільки значний резонанс, що її почали розглядати й у ширшому контексті проблеми злочинності за участю іноземців на Балі. Індонезійська влада при цьому наголошувала, що частина резонансних злочинів між іноземцями має коріння в конфліктах, які виникли за межами країни.

    Тепер ключове питання – рішення суду

    Найближчим важливим етапом може стати розгляд у Печерському районному суді Києва. Саме там, за інформацією, поширеною Немічевим, мають вирішувати питання щодо запобіжного заходу Новостройному.

    Якщо правоохоронні органи або суд оприлюднять матеріали справи, стане зрозуміліше, на якій юридичній підставі відбулося затримання і який саме зв’язок ветерана KRAKEN із розслідуванням убивства на Балі перевіряє слідство.

    Поки ж підтвердженими залишаються дві окремі обставини: про затримання Новостройного повідомив Костянтин Немічев, а справа про викрадення та вбивство Ігоря Комарова справді має міжнародний характер і супроводжується червоними сповіщеннями Інтерполу щодо п’ятьох інших осіб. Даних, які дозволяли б ототожнювати Новостройного з одним із цих п’ятьох розшукуваних або наперед робити висновок про його причетність до злочину, у відкритих джерелах наразі немає.

  • Росія оголосила Дурова в міжнародний розшук: ФСБ звинувачує засновника Telegram у сприянні тероризму

    Росія оголосила Дурова в міжнародний розшук: ФСБ звинувачує засновника Telegram у сприянні тероризму

    У Росії засновнику месенджера Telegram Павлу Дурову висунули обвинувачення за статтею про сприяння терористичній діяльності та оголосили його в міжнародний розшук. Про це повідомляють російські державні ЗМІ з посиланням на Федеральну службу безпеки РФ.

    За версією ФСБ, адміністрація Telegram нібито не видалила низку каналів, чатів і ботів, які, як стверджує російська спецслужба, використовувалися українськими спецслужбами для підготовки “терактів” і “масових убивств” на території Росії.

    Крім того, у ФСБ заявляють, що злочини, які, за їхньою версією, були організовані через Telegram, призвели до численних жертв, зокрема серед жінок і дітей, а також завдали багатомільярдних збитків. Жодних доказів на підтвердження цих звинувачень російська сторона публічно не надала.

    Також російська спецслужба стверджує, що співробітники українських спецслужб нібито знайомилися з російськими громадянами через сервіс знайомств “Дайвінчик”, який працює на платформі Telegram, видаючи себе за дівчат. За версією ФСБ, таким чином молодих людей начебто схиляли до участі в терористичній діяльності.

    Окремо російська сторона заявила, що з липня 2025 року у 16 регіонах країни було затримано 46 молодих користувачів “Дайвінчика”, яких звинувачують у нападах на правоохоронців та підпалах за нібито завданням українських спецслужб.

    Водночас усі наведені звинувачення є виключно заявами Федеральної служби безпеки Росії. На момент публікації вони не були підтверджені незалежними джерелами, а сам Павло Дуров публічно не коментував повідомлення про нові обвинувачення та оголошення його в міжнародний розшук.

    Павло Дуров є російським програмістом і підприємцем, який здобув популярність після створення у 2006 році соціальної мережі “ВКонтакте”. У 2014 році він залишив Росію після конфлікту з владою та втрати контролю над компанією. Сам Дуров заявляв, що відмовився виконувати вимоги російських спецслужб щодо передачі персональних даних користувачів і блокування опозиційних спільнот.

    У 2013 році разом із братом Миколою Дуровим він заснував месенджер Telegram, який нині є однією з найпопулярніших платформ для обміну повідомленнями у світі.

    Це вже не перший випадок, коли засновник Telegram стикається з претензіями з боку державних органів різних країн. У серпні 2024 року його затримали у Франції, де правоохоронні органи висунули йому обвинувачення, пов’язані з недостатньою модерацією незаконного контенту в месенджері. Згодом Дурова звільнили під заставу, а розслідування у Франції продовжилося. Нові звинувачення з боку ФСБ свідчать про подальше загострення відносин між російською владою та засновником Telegram, який після від’їзду з Росії неодноразово заявляв про свою незгоду з політикою державного контролю над цифровими платформами.

  • Затримання Павелко в Братиславі, захист колишнього президента УАФ намагається зірвати екстрадицію

    Затримання Павелко в Братиславі, захист колишнього президента УАФ намагається зірвати екстрадицію

    24 липня 2026 року Генеральний прокурор України Руслан Кравченко повідомив, що в Братиславі затримано колишнього високопосадовця Федерації футболу України, нині УАФ. Ім’я офіційно не назвали, але джерела в правоохоронних органах і профільні видання одразу вказали на Андрія Павелко. Кравченко направив словацьким компетентним органам лист про намір звернутися із запитом про видачу та застосування тимчасового арешту.

    За інформацією, що циркулює у футбольних колах, Павелку можуть надавати підтримку впливові представники футбольного співтовариства. Ці відомості публічно не підтверджені, а імена можливих учасників не називаються. Проте сам факт появи таких розмов свідчить про те, що справа вже давно вийшла за рамки звичайного кримінального провадження і зачіпає інтереси людей, для яких її результат може мати серйозні наслідки.

    Повноцінний пакет документів на екстрадицію, за відомостями з української прокуратури, ще не підготовлений і не відправлений. Адвокати Павелко вже готують позицію, в якій фігурує можливе політичне переслідування. Джерело в прокуратурі оцінює шанси успішної видачі на 50 відсотків. Якщо українська сторона не переконає словацький суд, Павелко може вийти на свободу вже найближчими днями — формально під зобов’язання не залишати Словаччину.

    Основа обвинувачення, фінансова схема за участю Newport Management

    Основне провадження, яке зараз лежить в основі запиту, стосується виведення майже 295 млн грн (за експертизою — 9,32 млн євро) коштів ФФУ/УАФ у 2015–2016 роках.
    За версією слідства, не пізніше травня 2015 року Павелко розробив план. Кошти, які УЄФА перераховувала федерації в рамках розподілу доходів від трансляцій і маркетингу (Євро–2016, кваліфікація ЧС–2018), йшли через офшорну компанію Newport Management LTD. Частина грошей потім переводилася на рахунки іноземних фірм під виглядом оплати неіснуючих поставок. Місця поставки вказувалися в Гамбурзі, Кракові, Варшаві. Товарів федерація не отримувала.
    Комісійна судово-економічна експертиза зафіксувала збитки в розмірі 9,32 млн євро за період з 17 квітня 2015 по 1 грудня 2016 року. У схемі, за даними слідства, брали участь: Володимир Генінсон (виконавчий директор), Катерина Краснокутська, Євгенія Сагайдак (фінансовий директор) і Юрій Запісоцький.

    Це не єдина претензія. Аудит УАФ за період 2015–2023 років (Crowe і Baker Tilly) оцінював загальні економічні втрати асоціації за керівництва Павелко приблизно в 1,7 млрд грн. З них значна частина — через розрахунки з Newport (оцінки розходяться від 500 до майже 1 млрд грн у різних звітах). Були й інші епізоди: завод штучного покриття, депозити, «ФФУ Продакшн», система винагород.

    Сила доказів за Newport-схемою: експертиза і банківські рухи — сильні елементи.
    Слабкі сторони: давність подій (2015–2016), можливі суперечки про те, хто реально контролював Newport (є версії про зв’язок із братами Суркісами ще з 1999 року), відсутність прямих поставок товарів, які можна було б перевірити фізично. Захист, ймовірно, стверджуватиме, що це була усталена агентська схема, а не особиста злочинна організація Павелко.

    Політичне переслідування в основі захисту

    За інформацією джерел, адвокати Андрія Павелко вже підготували стратегію захисту, центральне місце в якій посідає аргумент про можливе політичне переслідування. У європейській практиці подібні заяви майже ніколи не призводять до миттєвої відмови в екстрадиції, проте вони здатні кардинально змінити хід процесу. Як тільки захист заявляє, що кримінальне переслідування може мати політичне підґрунтя або існує ризик порушення фундаментальних прав людини, суд зобов’язаний перевірити ці доводи. Це автоматично перетворює процедуру з технічного розгляду запиту на повноцінне судове розслідування з вивченням додаткових матеріалів, практики міжнародних судів і позиції обох сторін.

    У захисту вже є щонайменше один аргумент, який неможливо проігнорувати. У грудні 2024 року Європейський суд з прав людини визнав, що в справі Павелко Україна порушила його право на невідкладну судову перевірку законності тримання під вартою. Це рішення не стосується питання винності, однак для адвокатів воно стає доказом того, що європейський суд уже зафіксував процесуальні порушення з боку української держави. Саме на подібних рішеннях нерідко будується вся подальша стратегія захисту в екстрадиційних процесах.

    У подібних справах захист не зобов’язаний доводити, що людина невинна. Її завдання значно вужче — переконати суд у тому, що передача людини іншій країні на даному етапі може призвести до порушення її прав або вимагає додаткової перевірки. Навіть якщо згодом ці доводи будуть відхилені, сама необхідність їх вивчення здатна суттєво затягнути процедуру. Саме тому фахівці з міжнародного права називають подібні аргументи не способом виграти справу одразу, а способом виграти найцінніше в екстрадиції — час.

    Якщо до цього додасться неповний або недостатньо переконливий пакет документів з боку України, позиція захисту може стати значно сильнішою. Саме в цей момент екстрадиційні процеси нерідко переходять у затяжну юридичну боротьбу, яка триває місяцями, а іноді й роками.

    Бенефіціари можливого зриву екстрадиції Павелко

    Навколо екстрадиції Павелко неминуче виникає питання про те, хто об’єктивно зацікавлений у тому, щоб український суд так і не отримав можливість розглянути справу за його особистої участі. Прямих доказів втручання будь-яких впливових осіб на сьогоднішній день немає. Проте саме кримінальне провадження стосується фінансових операцій, у яких, за версією слідства, брала участь не одна людина, а одразу кілька колишніх керівників футбольної федерації та пов’язаних із нею структур.

    Якщо екстрадиція відбудеться, слідство отримає можливість продовжити процес уже за участю одного з ключових фігурантів. Це потенційно може зачепити інтереси інших учасників подій, колишніх партнерів, а також людей, чиї дії чи рішення можуть стати предметом додаткової перевірки. Саме тому розмови про підтримку з боку впливових представників футбольного співтовариства з’явилися практично одразу після затримання. Поки ці повідомлення залишаються на рівні непідтверджених відомостей, однак сам масштаб справи робить очевидним, що її наслідки можуть вийти далеко за рамки долі однієї людини.

    Фактор часу в європейському судочинстві

    Словацька сторона отримала лише повідомлення про намір. Для тимчасового арешту і повноцінного розгляду потрібен повний пакет: засвідчені копії рішень судів, детальний опис схеми, докази руху грошей, правова кваліфікація, переклади. За складним офшорним ділом 2015–2016 років підготовка такого пакета рідко займає менше кількох тижнів навіть за максимальної концентрації ресурсів.

    Поки Україна готує документи, адвокати вже працюють. Їхня лінія, судячи з усього, будується на рішенні Європейського суду з прав людини, яке визнало порушення права Павелко на невідкладну перевірку законності тримання під вартою. До цього додається аргумент про політичний характер переслідування: зміна керівництва УАФ відбулася саме в період його перебування в СІЗО, основні епізоди належать до періоду майже десятирічної давності, а розслідування активізувалося після втрати ним впливу.
    У практиці європейських країн саме така комбінація — затримка з повним запитом плюс сильна лінія захисту про політичні мотиви та попередні порушення — найчастіше призводить до звільнення під обмеження. Людину не залишають під арештом нескінченно, поки сторона, що запитує, «наздоганяє» папери.

    Хто і яким чином може цьому сприяти, поки залишається в зоні аналізу інтересів, а не підтверджених фактів. Але сама конструкція ситуації показує, чому шанси на зрив екстрадиції реальні.

  • Суд виніс вирок за розтрату ексдиректору центру культури на Хмельниччині

    Суд виніс вирок за розтрату ексдиректору центру культури на Хмельниччині

    Хмельницький суд заочно визнав винним колишнього директора Хмельницького обласного науково-методичного центру культури і мистецтва Андрія Клименка у розтраті майна комунального закладу на суму майже 800 тисяч гривень. Йому призначено покарання у вигляді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, за винятком житла.

    Кримінальне провадження щодо розтрати було відкрито у лютому 2021 року. Підставою стала інвентаризація, під час якої виявили нестачу значної кількості майна. Зокрема, зникли великий LED-екран, комп’ютерна техніка, книги, посуд та інші матеріальні цінності, які перебували на балансі установи.

    Представники закладу не змогли надати пояснень щодо місцезнаходження майна. Сам Андрій Клименко наприкінці січня 2021 року припинив виходити на роботу, після чого його місцезнаходження стало невідомим.

    Згодом ексдиректор з’являвся у медійному просторі Російської Федерації. Зокрема, у серпні 2021 року він взяв участь в авторській програмі російської журналістки Ксенія Собчак, де виступив у ролі актора під час обговорення діяльності так званої громадської ради при міністерстві культури РФ.

    У листопаді 2021 року Клименко також з’явився у програмі Андрій Малахов «Прямий ефір» на телеканалі «Росія 1». У сюжеті його представили як музиканта та нового обранця ексдружини шоумена Гоген Солнцев.

    На початку 2022 року він фігурував у відео російського блогера вже в образі «екстрасенса», де його представляли під іншим ім’ям та описували як людину з «надприродними здібностями».

    За інформацією Хмельницької обласної прокуратури, з 2023 року експосадовець перебуває в міжнародному розшуку. Того ж року суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою заочно. Наразі вирок винесено, рішення може бути оскаржене у встановленому законом порядку.

  • У Львові затримали поляка, засудженого за участь в організованому угрупованні

    У Львові затримали поляка, засудженого за участь в організованому угрупованні

    Українські та польські правоохоронці провели спільну операцію у Львові, під час якої затримали громадянина Польщі, який перебував у міжнародному розшуку майже вісім років. Йдеться про 63-річного чоловіка, якого розшукували на підставі червоного повідомлення Інтерполу, Європейського ордера на арешт та національних ордерів, виданих польськими правоохоронними органами.

    Про затримання повідомила пресслужба Центрального слідчого бюро поліції Польщі. За даними польських правоохоронців, операцію провели співробітники Центрального бюро розслідувань поліції у співпраці з підрозділом кіберполіції Національної поліції України.

    Затриманим виявився Броніслав Д., якого польський суд раніше визнав винним у низці злочинів. Його засудили до чотирьох років позбавлення волі за участь в організованому злочинному угрупованні, фінансово-податкові правопорушення та відмивання коштів.

    Окрім цього, слідчі підозрюють чоловіка у керівництві організованою злочинною групою та здійсненні масштабної незаконної діяльності, пов’язаної з фінансовими махінаціями та легалізацією значних сум грошей. За версією правоохоронців, ці схеми були для нього стабільним джерелом доходу.

    У Центральному бюро розслідувань поліції Польщі зазначили, що затримання стало можливим завдяки тривалим оперативним заходам. Польські правоохоронці встановили місцезнаходження підозрюваного та передали відповідну інформацію українській стороні. Представники польської поліції також брали участь у проведенні операції на території України.

    Наразі затриманий перебуває під вартою в Україні. Він очікує завершення процедури екстрадиції, після чого його мають передати польській стороні для відбування покарання, призначеного судом.

  • Понад 300 млн грн легалізованого майна: НАБУ розшукує чотирьох осіб

    Понад 300 млн грн легалізованого майна: НАБУ розшукує чотирьох осіб

    Національне антикорупційне бюро України оголосило у розшук чотирьох осіб у межах кримінального провадження щодо діяльності організованої злочинної групи, пов’язаної з колишнім головою Фонд державного майна України Дмитро Сенниченко.

    Йдеться про радника ексочільника ФДМУ Андрія Гмиріна та членів його родини. За даними слідства, вони могли бути причетні до легалізації коштів через створення мережі іноземних компаній, на які оформлювали елітні активи за кордоном.

    У переліку розшукуваних:

    — Гмирин Анатолій Петрович (06.03.1957)
    — Гмиріна Зоя Миколаївна (11.09.1962)
    — Колот (Гмиріна) Олена Анатоліївна (18.06.1985)
    — Кліщар (Меншун) Юлія Володимирівна (18.06.1985)

    За інформацією НАБУ, у 2021–2023 роках родичі фігурантів придбали в Об’єднаних Арабських Еміратах активи на понад 14 млн доларів США. Серед них — елітна нерухомість у районі Burj Khalifa в Дубаї, а також інші об’єкти преміального сегмента.

    Крім того, слідство встановило факти придбання земельних ділянок у Хорватії та дорогих автомобілів. За попередніми оцінками, загальна сума виявленого легалізованого майна на цьому етапі перевищує 300 млн грн.

    Кримінальне провадження № 52024000000000483 зареєстроване 19 вересня 2024 року. Дії фігурантів кваліфіковано за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 та ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України (організація та участь у злочинній організації, легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом).

    У бюро зазначають, що розслідування триває, встановлюються інші можливі учасники схеми та канали руху коштів.

  • Ексочільника «Володимиртепла» затримали на гірськолижному курорті в Канаді

    Ексочільника «Володимиртепла» затримали на гірськолижному курорті в Канаді

    Інтерпол затримав у Канаді колишнього директора КП «Володимиртепло» та ексдепутата Володимирської міської ради Сергія Кобу, який перебував у міжнародному розшуку через підозру в розтраті бюджетних коштів. Наразі триває процедура його екстрадиції до України.

    Кримінальне провадження щодо експосадовця відкрили у листопаді 2024 року. За даними слідства, у лютому 2023 року, очолюючи комунальне підприємство «Володимиртепло», Сергій Коба уклав договір із приватним підприємцем на постачання тисячі кубометрів дерев’яної тріски на суму 6,9 млн грн. Підряднику перерахували 4 млн грн авансу, попри відсутність у нього необхідних виробничих потужностей та відповідного досвіду.

    Згодом підприємець виконав зобов’язання лише частково – поставив продукцію на 1,3 млн грн. Решта коштів, а це 2,7 млн грн, комунальному підприємству повернуті не були. Слідство вважає, що службова недбалість або умисні дії керівника призвели до завдання значних збитків місцевому бюджету.

    На момент активізації слідчих дій Сергій Коба вже перебував за кордоном. У 2023 році він разом із заступником міського голови Володимира Ярославом Матвійчуком та директором КП «Полігон» Володимиром Собіпаном вирушив у службове відрядження до Литви для вивчення досвіду використання альтернативної енергетики. Делегація мала повернутися 15 вересня, однак Коба в Україну не повернувся. Згодом він надіслав поштою заяву про звільнення з посади керівника підприємства, а пізніше склав і депутатські повноваження.

    У серпні та жовтні 2025 року суд двічі заочно обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Після цього його оголосили в міжнародний розшук.

    17 лютого канадські правоохоронці затримали Сергія Кобу. Інформацію про це оприлюднило видання «Сила правди», а джерела в правоохоронних органах підтвердили її журналістам. Напередодні дружина експосадовця опублікувала у соціальних мережах відео з відпочинку родини на гірськолижному курорті в Канаді. За припущеннями журналістів, саме ця публікація могла допомогти встановити його місцеперебування.

    Сергій Коба був обраний до Володимирської міської ради у 2020 році від партії «Сила і честь». У раді він очолював фракцію політичної сили та був секретарем постійної комісії з питань соціально-економічного розвитку, бюджету та фінансів. КП «Володимиртепло» він очолив у 2017 році.

    Нині українська сторона готує необхідні документи для екстрадиції підозрюваного. Досудове розслідування триває.

  • Переховувався від правосуддя: у Волинській області спіймали засудженого в Іспанії

    Переховувався від правосуддя: у Волинській області спіймали засудженого в Іспанії

    У Луцьку правоохоронці під час перевірки документів затримали іноземця, який понад десять років перебував у міжнародному розшуку. Чоловіка розшукували іспанські органи правосуддя за вчинення низки тяжких злочинів. Найближчим часом його екстрадують до Іспанії для відбування покарання.

    Про це повідомили у пресслужбах поліції та прокуратури Волинської області.

    За даними слідства, затриманий раніше працював у правоохоронних органах Іспанії. Він був одружений і виховував шістьох дітей. Водночас, як встановив суд, чоловік систематично вчиняв домашнє насильство, погрожував рідним табельною зброєю та тривалий час психологічно й фізично тиснув на членів родини.

    Також правоохоронці повідомляють про сексуальне насильство щодо неповнолітньої доньки, яке тривало роками. Через пережите дівчина перебувала у тяжкому психологічному стані та потребувала допомоги медиків.

    У 2014 році суд в Іспанії визнав чоловіка винним у погрозах, домашньому насильстві, домаганнях та систематичній агресії й призначив йому покарання у вигляді 16 років позбавлення волі. Однак згодом він переховувався від виконання вироку. З 2017 року його оголосили у міжнародний розшук.

    Днями чоловіка виявили у Луцьку. Після затримання його взяли під варту. Наразі тривають необхідні процесуальні процедури, після чого засудженого передадуть іспанській стороні для відбування покарання.

  • На кордоні з Польщею у громадянина України вилучили викрадений екскаватор

    На кордоні з Польщею у громадянина України вилучили викрадений екскаватор

    На польсько-українському кордоні правоохоронці виявили та вилучили два транспортні засоби, які перебували в міжнародному розшуку. Йдеться про викрадений у Польщі екскаватор та автомобіль Lexus, який розшукували іспанські правоохоронні органи.

    Як повідомили польські прикордонники, 9 січня на пункті пропуску «Корчова – Краківець» під час виїзду з Польщі було зупинено вантажівку з напівпричепом, якою керував 35-річний громадянин України. Транспортний засіб перевозив кілька одиниць будівельної техніки.

    Під час перевірки законності походження одного з екскаваторів з’ясувалося, що машина перебуває в розшуку польською владою. За даними правоохоронців, екскаватор вартістю близько 160 тисяч злотих був викрадений на території Польщі понад дев’ять років тому. Техніку вилучили, а водія допитали в межах слідчих дій. Розслідування триває.

    Крім того, ще один випадок викриття викраденого транспорту стався 8 січня у Дембіці. Співробітники прикордонної служби в Медиці спільно з місцевою поліцією під час перевірки автомобіля Lexus RX 450h виявили ознаки підробки ідентифікаційних номерів.

    Після встановлення фактичного реєстраційного номера з’ясувалося, що автомобіль, орієнтовною вартістю близько 100 тисяч злотих, був втрачений на території Іспанії та перебуває в розшуку іспанських правоохоронних органів. Авто вилучили, обставини його переміщення та походження з’ясовуються.

    Польські правоохоронці зазначають, що контроль за викраденими транспортними засобами на кордоні залишається одним із пріоритетних напрямів роботи, зокрема в межах міжнародної співпраці.