Gorchitsa.info

Позначка: Молдова

  • Росія вдарила по пункту пропуску на кордоні з Молдовою: що зараз із перетином кордону

    Росія вдарила по пункту пропуску на кордоні з Молдовою: що зараз із перетином кордону

    У ніч проти 20 серпня російські війська під час масованої атаки на Україну завдали удару безпілотниками по пункту пропуску на українсько-молдовському кордоні в Одеській області. Через небезпеку прикордонники тимчасово припиняли пропускні операції та розосередили людей, однак станом на другу половину дня пункт пропуску вже працює у штатному режимі. Загиблих і поранених унаслідок удару немає.

    Про ситуацію розповів речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко. За його словами, під час російської атаки один із безпілотників влучив у вантажні автомобілі, які перебували неподалік пункту пропуску.

    У момент загрози рух через кордон довелося зупинити. Прикордонники вжили заходів, щоб не допустити скупчення людей у зоні потенційного повторного удару.

    Після завершення небезпеки роботу об’єкта відновили.

    «На даний момент пункт пропуску функціонує», — повідомив Демченко. За його інформацією, внаслідок атаки ніхто не загинув і не отримав поранень.

    Таким чином, попри нічний удар, перетин українсько-молдовського кордону через атакований пункт пропуску наразі можливий.

    Пункт пропуску атакували під час масштабного удару по Одещині

    Атака на кордон стала частиною значно масштабнішого російського удару по півдню Одеської області.

    Президент Володимир Зеленський вранці 20 серпня також повідомляв, що серед цілей російських безпілотників був пункт пропуску на кордоні з Молдовою.

    За даними місцевої влади, російська атака спричинила пошкодження інфраструктури регіону. Після нічних ударів на півдні Одещини без електропостачання залишалися близько 13 тисяч абонентів.

    Сам факт атаки на прикордонний пункт є особливо небезпечним через постійну присутність там цивільних. Через такі об’єкти щодня проходять пасажирські автомобілі, автобуси, вантажівки та пішоходи.

    Саме тому після появи загрози прикордонники, за словами Демченка, не лише припинили оформлення громадян і транспорту, а й розосередили людей.

    Це дозволило уникнути людських жертв.

    Російські дрони одночасно зайшли в повітряний простір Молдови

    Нічна атака 20 серпня не обмежилася територією України.

    Міністерство оборони Молдови повідомило, що близько 03:16 зафіксувало безпілотник, який порушив повітряний простір країни.

    За попередніми даними молдовської сторони, йшлося про дрон типу Shahed. Апарат рухався в напрямку села Етулія в автономному територіальному утворенні Гагаузія, а потім залишив повітряний простір Молдови та полетів назад у напрямку України.

    Це вже не перший подібний випадок для Молдови.

    Лише кількома днями раніше, 17 серпня, молдовська влада повідомила про вибух невідомого повітряного об’єкта поблизу населеного пункту Талмаза неподалік українського кордону. Міністерство закордонних справ Молдови тоді назвало інцидент серйозним порушенням суверенітету країни.

    Один із дронів упав уже в Румунії

    Ще один інцидент тієї ж ночі стався на території Румунії — держави-члена НАТО.

    Румунське Міністерство національної оборони повідомило, що системи спостереження виявили повітряні цілі поблизу українського кордону. Один із безпілотників перетнув румунський повітряний простір.

    Дрон зрештою впав неподалік населеного пункту Грінду в повіті Тулча та загорівся у безлюдній місцевості.

    Через загрозу Румунія підняла в повітря винищувачі. За повідомленнями українських медіа з посиланням на румунське оборонне відомство, йшлося, зокрема, про іспанські F-18, які виконують завдання в межах посилення східного флангу НАТО.

    Таким чином, протягом однієї російської атаки повітряні загрози одночасно зачепили Україну, Молдову та Румунію.

    У МЗС України заявили про випробовування рішучості НАТО

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після нічних інцидентів звернув увагу на те, що порушення російськими безпілотниками повітряного простору сусідніх держав стають дедалі регулярнішими.

    Він наголосив, що під час атаки Росія не лише завдала удару по пункту пропуску на кордоні України з Молдовою, а й знову створила безпосередню загрозу для території європейських держав.

    Українська сторона розглядає такі інциденти не як випадковість, а як частину ширшої російської тактики тиску та перевірки реакції сусідніх країн і НАТО.

    Подібні випадки вже неодноразово фіксувалися в Румунії.

    16 серпня іспанський F-18, який перебував у складі сил НАТО в Румунії, навіть збив безпілотник, що незаконно проник у повітряний простір країни. За даними Reuters, це був уже четвертий випадок перехоплення дрона над Румунією від початку 2026 року.

    Румунія має понад 600 кілометрів спільного кордону з Україною, значна його частина проходить неподалік районів Одеської області, які регулярно стають цілями російських ударів по портовій та логістичній інфраструктурі.

    Чому атаки по прикордонній інфраструктурі особливо небезпечні

    Удари по пунктах пропуску створюють відразу кілька ризиків.

    Передусім це небезпека для цивільних, які перебувають у чергах або проходять паспортний і митний контроль.

    Крім того, пошкодження прикордонної інфраструктури може призводити до тимчасового блокування міжнародного автомобільного сполучення, затримок вантажів та необхідності перенаправляти транспорт через інші пункти пропуску.

    Для Одеської області маршрути до Молдови також мають важливе логістичне значення. В умовах війни Україна активно використовує сухопутні шляхи через сусідні країни як для пасажирського сполучення, так і для міжнародної торгівлі.

    Саме тому навіть короткочасне припинення роботи такого об’єкта може створити значні черги та додаткове навантаження на сусідні переходи.

    Цього разу тривалої зупинки вдалося уникнути.

    Станом на 20 серпня Державна прикордонна служба повідомляє, що атакований пункт пропуску працює у штатному режимі, а пропуск громадян і транспортних засобів відновлений.

    При цьому нічний удар показав, що російські атаки на півдні України вже безпосередньо створюють ризики не лише для української прикордонної інфраструктури, а й для повітряного простору сусідніх Молдови та Румунії.

  • Молдова дала Україні 50% знижки — фермери пригрозили масовими протестами

    Молдова дала Україні 50% знижки — фермери пригрозили масовими протестами

    У Молдові назріває конфлікт між урядом та аграріями через плани розширити транзит української сільськогосподарської продукції. Асоціація «Сила фермерів» вимагає від влади до 21 серпня врегулювати питання перевезення українських вантажів територією країни та попереджає про можливі масові протести.

    Суперечка загострилася на тлі домовленостей щодо зниження вартості залізничного транзиту українських вантажів через Молдову. Для України альтернативні маршрути набули особливого значення після посилення російських атак на чорноморську портову інфраструктуру.

    Виконавчий директор молдовської асоціації «Сила фермерів» Олександр Слусар повідомив про переговори з прем’єр-міністром Молдови Василе Тофаном. Сторони обговорювали ситуацію на ринку зернових та олійних культур, проблеми українського експорту через Чорне море, очікуваний урожай у Молдові та падіння закупівельних цін.

    За словами Слусара, аграрії очікують від уряду конкретних рішень до 21 серпня. Якщо прогресу не буде, асоціація залишає за собою право організувати масові акції протесту.

    Чого бояться молдовські фермери

    Головне побоювання місцевих аграріїв полягає в тому, що збільшення обсягів українського зерна, яке перевозиться через територію Молдови, може створити проблеми для експорту власної продукції.

    Фермери згадують ситуацію 2022–2023 років, коли Молдова вже стала одним із транзитних маршрутів для української агропродукції після початку повномасштабної війни та проблем із морським експортом.

    За версією «Сили фермерів», тоді організація транзиту призвела до логістичних проблем, а молдовські виробники були змушені реалізовувати частину продукції за низькими цінами.

    Тепер аграрії побоюються повторення ситуації.

    Додаткове занепокоєння викликає різке падіння цін на українську аграрну продукцію. На початку серпня «Сила фермерів» заявляла, що відстежує регіональний ринок зернових та олійних культур і бачить ризики для молдовських виробників через дешевшу продукцію з України.

    Асоціація тоді вимагала терміново повернути механізм ліцензування імпорту зернових та олійних культур з України. За її оцінкою, українські ціни на окремі види агропродукції після проблем із морським експортом суттєво впали.

    Водночас важливо розрізняти імпорт українського зерна до Молдови та його транзит через молдовську територію до інших країн. Нинішні переговори Києва та Кишинева насамперед стосуються саме створення альтернативного транзитного маршруту.

    Україна шукає шлях до румунської Констанци

    Проблема загострилася через ситуацію в Чорному морі.

    Після посилення російських атак Україна почала активніше шукати альтернативні маршрути експорту зерна. Одним із них має стати залізничний коридор через Молдову до румунського порту Констанца.

    Reuters повідомляв, що Україна та Молдова обговорюють можливість транспортування цим маршрутом до 4,5 млн тонн зерна на рік. Такий обсяг потенційно становив би близько 10% українського зернового експорту.

    Київ також просив молдовську сторону надати 50-відсоткову знижку на залізничний тариф. Натомість Молдова зацікавлена в гарантіях достатнього обсягу вантажів, щоб маршрут був економічно вигідним.

    Цей маршрут не здатний повністю замінити українські чорноморські порти, але може частково компенсувати втрату морських експортних потужностей.

    Українська влада паралельно проводить консультації й з іншими сусідніми державами. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга раніше повідомляв про переговори з Молдовою, Румунією, Словаччиною, Угорщиною та Польщею щодо розширення інфраструктури для транспортування українського зерна на ринки третіх країн.

    Російські атаки вдарили по українському експорту

    Необхідність нових маршрутів виникла після різкого погіршення безпекової ситуації в Чорному морі.

    Через російські удари по портовій інфраструктурі та суднах українські аграрії зіткнулися з серйозними проблемами під час сезону збору врожаю.

    За даними Reuters, через безпекові ризики було переглянуто прогноз українського експорту зерна у сезоні 2026–2027 років — із приблизно 43 млн тонн до 38–40 млн тонн.

    Саме тому залізничний маршрут через Молдову та Румунію для України перетворюється з додаткового логістичного варіанта на важливий резервний канал.

    Молдова, зі свого боку, також може отримувати доходи від транзиту, однак уряду доводиться балансувати між економічною вигодою від перевезень та інтересами власних аграріїв.

    Фермери хочуть контролювати умови транзиту

    «Сила фермерів» наполягає, що представників аграрного сектору потрібно безпосередньо залучити до переговорів щодо організації українського транзиту.

    Слусар заявив, що фермери не хочуть допустити ситуації, за якої перевезення української продукції створюватиме логістичні перешкоди для молдовського експорту.

    Прем’єр Василе Тофан, за його словами, погодився організувати до 21 серпня зустріч аграріїв із представниками Міністерства інфраструктури та державної компанії «Залізниця Молдови». Інформацію про підготовку відповідних переговорів підтверджували й у молдовському уряді.

    Саме результат цієї зустрічі може визначити, чи перейде конфлікт із площини публічних заяв у вуличні протести.

    Є ще одна суперечка — імпорт українського зерна

    Паралельно молдовські аграрії вимагають від влади посилити контроль за тим, чи не залишається продукція, яка мала пройти країною транзитом, на внутрішньому ринку.

    На початку серпня міністр економіки Молдови Євген Осмокеску заявляв, що Кишинів не може просто в односторонньому порядку встановлювати торговельні бар’єри, оскільки має враховувати міжнародні зобов’язання, зокрема правила Світової організації торгівлі.

    Водночас уряд вивчає питання походження зерна та його руху через територію країни.

    Це принципова відмінність у нинішній дискусії: українська сторона зацікавлена у швидкому проходженні вантажів через Молдову до Румунії та інших ринків, тоді як молдовські фермери хочуть гарантій, що українська продукція не створюватиме додаткового тиску на їхній внутрішній ринок.

    Чому ситуація може стати проблемою для Києва

    Для України конфлікт із молдовськими аграріями виник у вкрай невдалий момент.

    Морський експорт залишається вразливим до російських атак, а швидко замінити пропускну здатність чорноморських портів залізницею неможливо.

    Тому маршрут через Молдову до Констанци може стати одним із ключових елементів нової логістичної схеми.

    Водночас події попередніх років у Польщі, Румунії, Болгарії, Угорщині та Словаччині вже продемонстрували, наскільки політично чутливим може бути питання українського зерна для сусідніх держав.

    Кишиневу тепер доведеться знайти компроміс: з одного боку — забезпечити транзит, який приносить доходи молдовській транспортній системі та допомагає Україні підтримувати експорт в умовах російських атак, а з іншого — переконати власних аграріїв, що їхня продукція не втратить доступ до логістики та ринків збуту.

    Першою важливою датою стане 21 серпня. Саме до цього дня «Сила фермерів» очікує конкретних кроків від уряду. Якщо домовитися не вдасться, організація обіцяє перейти до масових протестів.

  • Пограбування на €9 млн за три хвилини: в Італії знайшли викрадені шедеври Ренуара, Сезанна і Матісса

    Пограбування на €9 млн за три хвилини: в Італії знайшли викрадені шедеври Ренуара, Сезанна і Матісса

    Італійські правоохоронці поставили крапку в одному з найгучніших музейних пограбувань цього року. Карабінери знайшли три роботи Поля Сезанна, П’єра-Огюста Ренуара та Анрі Матісса, які наприкінці березня були викрадені з приватного музею Fondazione Magnani Rocca неподалік Парми. Загальну вартість творів оцінюють більш ніж у €9 млн, а сама крадіжка тривала менш ніж три хвилини.

    Важливе уточнення щодо кількості фігурантів: у справі розслідують дії дев’ятьох людей молдовського походження, однак італійські джерела та Associated Press повідомляють, що п’ятьох із них затримали. Усі затримані народилися в Молдові та проживали в районі Парми. Правоохоронці підозрюють групу не лише у викраденні картин, а й у низці інших майнових злочинів.

    Йдеться про три роботи: «Tasse et plat de cerises» («Чашка і тарілка з вишнями») Сезанна, «Les Poissons» («Риби») Ренуара та «Odalisque sur la Terrasse» («Одалиска на терасі») Матісса. Карабінери оцінили Сезанна приблизно у €6 млн, Ренуара — у €3 млн, а роботу Матісса — приблизно у €20 тис.

    Таким чином, переважну частину вартості викраденого становили перші дві роботи. Водночас для музею значення картин не обмежується ринковою оцінкою: вони є частиною відомої приватної колекції Луїджі Маньяні, яка включає твори Тіціана, Франсіско Гойї, Клода Моне, Пітера Пауля Рубенса, Альбрехта Дюрера та інших видатних художників.

    Пограбування тривало менше трьох хвилин

    Злочин стався в ніч із 22 на 23 березня у Fondazione Magnani Rocca в Маміано-ді-Траверсетоло, приблизно за 20 кілометрів від Парми. Записи камер спостереження, які правоохоронці оприлюднили після повернення картин, показують, наскільки швидко діяли нападники.

    На відео видно двох людей у масках, які проникають до будівлі через вікно, один за одним знімають роботи зі стін і передають їх назовні. Весь епізод від проникнення до втечі зайняв менше трьох хвилин. Італійські ЗМІ повідомляють, що безпосередньо в операції брали участь щонайменше троє людей, тоді як слідство загалом пов’язує зі злочином більшу групу.

    Під час пограбування злочинці використовували вогнегасник, щоб створити димову завісу й дезорієнтувати охорону. Водночас вони залишили після себе речі, які згодом і стали одним із ключів до розкриття справи.

    Зокрема, карабінери знайшли на місці вогнегасник та уламок кирки, з яких злочинці намагалися видалити серійні номери. Експертам удалося їх відновити. Саме ці номери допомогли правоохоронцям простежити походження предметів та вийти на житловий будинок, до якого мав доступ один із імовірних членів групи.

    Цей епізод фактично став одним із головних проривів розслідування.

    Картини сховали у коробці від телевізора

    Після кількох місяців слідчих дій карабінери провели серію обшуків у Пармі та сусідніх районах. Загалом, за даними ANSA, правоохоронці здійснили 15 обшуків.

    Зрештою всі три роботи знайшли в будинку, який перебував у розпорядженні одного з підозрюваних. Картини були заховані в темній кімнаті всередині великої коробки від телевізора. Судячи з оприлюднених правоохоронцями фотографій, твори вдалося повернути без очевидних критичних пошкоджень.

    Під час обшуків також виявили інші речі, які, за версією слідства, могли бути викрадені в рамках інших злочинів. Associated Press повідомляє про майно вартістю в десятки тисяч євро.

    Слідство вважає, що підозрювані можуть входити до організованої групи, яка спеціалізувалася не винятково на творах мистецтва. Правоохоронці пов’язують її з серією крадіжок із житлових будинків, підприємств та інших об’єктів у Пармі та сусідніх територіях. ANSA пише про щонайменше 14 таких епізодів.

    Це може означати, що резонансне музейне пограбування було одним із епізодів діяльності ширшої злочинної групи, а не операцією спеціалізованих міжнародних торговців мистецтвом.

    Четверту картину злодії кинули під час втечі

    Італійські правоохоронці розкрили ще одну деталь березневого нальоту. Крім трьох винесених робіт, злочинці намагалися забрати ще одну картину Ренуара — «Paysage de Cagnes». Однак під час поспішної втечі її залишили на місці.

    За повідомленнями італійських медіа, операцію могла перервати сигналізація. Саме тому злочинці не стали продовжувати пограбування й покинули будівлю настільки швидко.

    Це також пояснює, чому вони залишили після себе інструменти, які через кілька місяців допомогли слідчим встановити підозрюваних.

    Музей з однією з найвідоміших приватних колекцій Італії

    Fondazione Magnani Rocca розташована у заміській віллі в Маміано-ді-Траверсетоло. Фонд був створений у 1977 році й зберігає мистецьку колекцію музичного критика, колекціонера та мистецтвознавця Луїджі Маньяні.

    Колекція вважається однією з найпомітніших приватних мистецьких збірок Італії. Крім повернутих робіт французьких художників, у ній представлені Тіціан, Дюрер, Рубенс, Ван Дейк, Гойя, Моне та інші майстри.

    Саме тому березневе пограбування викликало значний резонанс не лише в Італії, а й серед фахівців міжнародного артринку.

    Ситуацію додатково ускладнювало те, що такі відомі картини практично неможливо легально продати. Після публічного оголошення про крадіжку інформація про них потрапляє до спеціальних баз викраденого мистецтва, а аукціонні доми, галереї та серйозні приватні дилери перевіряють походження дорогих творів перед укладанням угоди.

    Ще навесні Reuters із посиланням на джерела на страховому ринку писав, що викрадені полотна, ймовірно, могли навіть не мати повного страхового покриття: страхування предметів такого класу коштує надзвичайно дорого.

    П’ять місяців після «ідеального» пограбування

    На перший погляд березневий наліт виглядав майже професійно: маски, нічне проникнення, швидке зняття картин, димова завіса і вся операція за кілька хвилин. Але саме дрібні деталі — залишений вогнегасник та пошкоджений інструмент — дали слідчим можливість відновити маршрут злочинців.

    Через майже п’ять місяців після крадіжки всі три картини повернуті, п’ятьох підозрюваних затримано, а загалом у провадженні фігурують дев’ятеро людей. Розслідування при цьому ще не завершене: правоохоронці перевіряють можливих спільників та інші злочини, до яких могла бути причетна ця група.

    Тож одна з найефектніших музейних крадіжок року завершилася для злочинців зовсім не так, як могла виглядати після трьох хвилин у березневу ніч: шедеври вартістю понад €9 млн замість чорного артринку опинилися в коробці від телевізора у Пармі — і зрештою повернулися до італійських карабінерів.

  • Молдова може передати Україні 20 локомотивів: Київ і Кишинів готують новий логістичний коридор до ЄС

    Молдова може передати Україні 20 локомотивів: Київ і Кишинів готують новий логістичний коридор до ЄС

    Україна та Молдова готують пакет транспортних рішень, який має посилити резервні маршрути українського експорту на тлі постійних російських атак на транспортну та портову інфраструктуру. Серед ключових питань — можливе надання Україні 20 локомотивів, нові залізничні маршрути через молдовську територію до румунського порту Констанца, конкурентні транзитні тарифи, спрощення перетину кордону та відкриття нового спільного пункту пропуску. Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій України за підсумками переговорів української та молдовської сторін.

    Домовленості обговорювали під час робочої зустрічі на Одещині міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України Миколи Калашника з віцепрем’єр-міністром — міністром інфраструктури та регіонального розвитку Молдови Володимиром Болею. Одним із головних завдань сторони назвали створення стабільного транспортного сполучення від Одеси до Дунайського регіону та далі до країн Європейського Союзу.

    Найбільш помітною частиною переговорів стала залізниця. Молдова зараз готує пропозиції щодо можливості надання Україні 20 локомотивів. Важливо, що йдеться саме про опрацювання механізму передачі: у повідомленні українського міністерства не зазначено, що локомотиви вже передані «Укрзалізниці», а також не названо їхні моделі, технічний стан, строки отримання чи юридичну форму майбутньої угоди.

    Для української залізниці навіть таке порівняно невелике поповнення має значення через систематичні російські удари по рухомому складу. Навесні уряд повідомляв, що від початку повномасштабного вторгнення РФ було уражено понад 300 локомотивів, близько 50 з яких на той момент уже не підлягали відновленню. Пізніші галузеві дані говорили вже про понад 400 уражених локомотивів, що демонструє, наскільки швидко зростають втрати через посилення російських атак на залізницю у 2026 році.

    Особливо різко Росія наростила удари по рухомому складу наприкінці 2025-го та у 2026 році. Заступник міністра розвитку громад та територій Олексій Балеста раніше пояснював, що атаки важкими ударними безпілотниками безпосередньо на локомотиви стали новою реальністю для залізниці. Лише за перший квартал 2026 року, за оприлюдненими даними, було пошкоджено 81 тепловоз.

    Саме тому питання резервного тягового парку стає не просто економічною, а стратегічною проблемою. «Укрзалізниця» повинна одночасно забезпечувати пасажирські перевезення, військову та гуманітарну логістику, доставку імпортних вантажів і експорт української продукції, тоді як Росія намагається систематично вражати депо, енергетичну інфраструктуру та локомотиви.

    Однак переговори з Молдовою значно ширші за передачу техніки. Київ і Кишинів також хочуть збільшити кількість маршрутів для українських вантажів через молдовську територію до румунського порту Констанца. Українська сторона наголошує, що для такого транзиту критично важливо забезпечити конкурентну вартість залізничних перевезень, аби альтернативний маршрут залишався економічно привабливим для експортерів.

    Констанца вже стала одним із ключових альтернативних портів для української зовнішньої торгівлі після початку повномасштабної війни. Посилення маршруту через Молдову може дати Україні додатковий резерв на випадок нових ударів по портовій та транспортній інфраструктурі Одеського регіону.

    Актуальність такого маршруту різко зросла після нових російських атак на транспортну інфраструктуру Одещини. Зокрема, після удару 9 серпня було пошкоджено автомобільний міст у районі села Маяки. Через це рух до окремих пунктів пропуску на кордоні з Молдовою та на частині траси Одеса — Рені довелося обмежувати.

    Ще одним ключовим питанням переговорів стала ділянка міжнародного транспортного коридору біля Паланки. Україна та Молдова хочуть гарантувати вільний і безпечний транзит приблизно 7-кілометровою ділянкою дороги М-15, яка має особливе значення для сполучення Одеси з півднем Одеської області та Дунайським регіоном.

    Українська сторона прямо називає пріоритетом безперешкодний рух від Одеси до Дунайського регіону. Цей напрямок важливий не лише для автомобільних перевезень, а й як частина більшої мультимодальної системи, яка повинна з’єднати українські підприємства з портами Дунаю, Молдовою, Румунією та рештою ЄС.

    Паралельно сторони готуються до відкриття нового спільного пункту пропуску. Детальні параметри об’єкта — точна локація, строки запуску та проєктна пропускна спроможність — у повідомленні Мінрозвитку поки не деталізуються. Проте сам напрям роботи має допомогти зменшити навантаження на наявні переходи та прискорити переміщення вантажів через українсько-молдовський кордон.

    Микола Калашник наголосив, що результат переговорів має бути практичним: Україна розраховує отримати більше маршрутів, швидше проходження кордону та стійкішу логістичну мережу між Україною, Молдовою та Євросоюзом. Після зустрічі сторони домовилися продовжити координацію вже на робочому рівні та прискорити реалізацію погоджених рішень у сфері залізничного, автомобільного та прикордонного сполучення.

    Розширення маршрутів через Молдову відбувається на тлі системної спроби Росії підірвати українську експортну логістику. Після початку повномасштабного вторгнення Москва регулярно атакує морські порти, залізницю, мости, автомобільні шляхи, енергетичні вузли та рухомий склад. Тільки залізнична система за роки великої війни зазнала тисяч уражень інфраструктурних об’єктів, а у 2026 році темп атак на рухомий склад помітно зріс.

    Через це Україна фактично створює багаторівневу систему резервної логістики. Морський коридор у Чорному морі залишається критично важливим для експорту, але паралельно Київ розширює Дунайський напрямок, сухопутні переходи з ЄС і транзит через сусідні країни. Молдова в цій системі отримує особливе значення через географічне розташування між півднем України та Румунією.

    Якщо домовленість щодо локомотивів буде реалізована, 20 одиниць молдовського рухомого складу стануть ще одним елементом відновлення українських тягових можливостей. Водночас стратегічно важливішим результатом переговорів може стати саме створення стабільного транспортного коридору Україна — Молдова — Румунія — ЄС, здатного працювати навіть за умов регулярних російських атак на окремі ланки української логістичної системи.

    Наразі переговори тривають. Остаточного рішення щодо передачі всіх 20 локомотивів, конкретних транзитних знижок і строків відкриття нового пункту пропуску публічно ще не оголошено. Проте Київ і Кишинів уже заявляють про намір перевести попередні домовленості у практичні рішення — від додаткової тяги для «Укрзалізниці» до нових шляхів доставки українських вантажів у порт Констанца та на ринки Європейського Союзу.

  • У Молдові біля кордону з Україною пролунав вибух: знайшли уламки бойового дрона

    У Молдові біля кордону з Україною пролунав вибух: знайшли уламки бойового дрона

    У Молдові 9 серпня поблизу села Крокмаз Штефан-Водського району пролунав потужний вибух. Після нього загорілася суха рослинність, а на місці події правоохоронці виявили фрагменти, які можуть належати бойовому безпілотнику.

    Про це повідомляє молдовське видання NewsMaker.md із посиланням на поліцію Штефан-Води.

    Повідомлення про вибух поблизу Крокмазу надійшло до правоохоронців близько 13:20. Очевидці повідомили про гучний вибух, після якого на відкритій території виникла пожежа. Загорілася суха рослинність.

    Поліція прибула на місце події та попередньо встановила, що причиною вибуху могло стати падіння невідомого об’єкта. Під час огляду території правоохоронці виявили фрагменти, які попередньо ідентифікували як частини бойового безпілотного літального апарата.

    Водночас молдовські правоохоронці наразі не повідомляють, кому саме належав безпілотник, звідки він прилетів та за яких обставин опинився на території країни. Остаточно встановити походження апарата мають фахівці після проведення необхідних експертиз.

    За попередньою інформацією, падіння об’єкта та подальше займання рослинності не призвели до жертв. Повідомлень про постраждалих серед населення не надходило.

    На місце події направили профільні підрозділи молдовських правоохоронних органів. Фахівці мають встановити обставини вибуху, визначити характер виявлених уламків та перевірити, чи могли вони становити додаткову небезпеку для місцевих жителів.

    До роботи також залучили співробітників відділу вибухових речовин та технічної експертизи поліції. Вони мають провести детальний огляд фрагментів та території, де стався вибух.

    У поліції наголосили, що додаткову інформацію про інцидент оприлюднять після завершення первинного візуального огляду. Остаточні висновки щодо походження та типу безпілотника можна буде зробити лише після проведення спеціалізованої експертизи.

    Інцидент у Штефан-Водському районі привертає особливу увагу через близькість Молдови до України та регулярне використання Росією безпілотників для атак на українську територію. Останніми роками уламки та фрагменти російських ударних дронів неодноразово виявляли на території Молдови.

    Зокрема, 5 серпня у Кагульському районі молдовські правоохоронці виявили уламки безпілотника типу «Шахед». За оцінкою молдовської влади, апарат міг містити вибухову речовину.

    Подібні випадки створюють додаткові ризики для Молдови, оскільки падіння уламків або самих безпілотників відбувається поблизу населених пунктів, об’єктів інфраструктури та сільськогосподарських територій.

    Молдовська влада раніше також визнавала, що країна має обмежені технічні можливості для виявлення частини безпілотників, які використовуються під час російських атак на Україну. Зокрема, йдеться про дрони з малою ефективною площею розсіювання, які складніше виявляти традиційними засобами радіолокаційного контролю.

    Через це окремі безпілотники можуть залишатися непоміченими під час польоту та опинятися за межами України. Водночас сам факт виявлення уламків на території Молдови ще не дозволяє автоматично встановити, яким був маршрут конкретного апарата або за яких обставин він перетнув державний кордон.

    Наразі молдовські правоохоронці продовжують розслідувати обставини події біля Крокмазу. Ключовими завданнями є встановлення типу безпілотника, його походження та причини падіння.

    У разі підтвердження, що знайдені фрагменти належать бойовому безпілотнику, інцидент стане черговим випадком потрапляння пов’язаних із війною в Україні літальних апаратів або їхніх уламків на територію Молдови.

    Водночас правоохоронці поки не роблять остаточних висновків щодо походження об’єкта та закликають дочекатися результатів експертизи.

  • Росія вдарила по Україні понад 200 дронами та ракетами: Одеса залишилася без світла й води, у Харкові є загиблі

    Росія вдарила по Україні понад 200 дронами та ракетами: Одеса залишилася без світла й води, у Харкові є загиблі

    Російські війська в ніч проти неділі, 9 серпня, здійснили масовану атаку по Україні, застосувавши ракети та понад 200 ударних безпілотників. Основний напрямок ворожого удару припав на Одеську область, однак під атакою також опинилися Харків, Павлоград та низка інших регіонів. Унаслідок обстрілів є загиблі та десятки постраждалих, пошкоджено житлові будинки, портову й енергетичну інфраструктуру.

    За даними Повітряних сил, цієї ночі Росія застосувала проти України 202 ударні безпілотники різних типів, зокрема дрони Shahed, а також баражуючі боєприпаси «Бандероль». Крім безпілотників, російські війська завдали ракетних ударів, зокрема балістичними, протикорабельними та протирадіолокаційними ракетами.

    Ракети типу «Іскандер-М»/С-400, «Онікс» та Х-31П російські військові запускали з території тимчасово окупованого Криму та акваторії Чорного моря. Основною ціллю атаки, за даними Повітряних сил, стала Одеська область.

    Українська протиповітряна оборона вночі працювала на півночі, півдні та сході країни. Силам оборони вдалося знищити або подавити 179 ворожих безпілотників. Водночас повністю відбити масовану атаку не вдалося: зафіксовано влучання ракет і дронів на 22 локаціях.

    Найскладнішою виявилася ситуація на Одещині. В Одесі російська атака пошкодила житлові будинки, енергетичні об’єкти та портову інфраструктуру. За попередніми даними, відомо про вісьмох постраждалих.

    У компанії ДТЕК назвали нічний удар одним із наймасштабніших для Одеського регіону від початку року. Внаслідок пошкодження енергетичної інфраструктури частина Одеси та окремі об’єкти критичної інфраструктури залишилися без електропостачання.

    Енергетики вже розпочали аварійно-відновлювальні роботи. Водночас у ДТЕК зазначають, що через масштаб пошкоджень ремонт може потребувати значного часу. Фахівці мають відновити електропостачання після того, як буде забезпечено безпечний доступ до пошкоджених об’єктів.

    Через знеструмлення енергетичної інфраструктури виникли проблеми і з водопостачанням Одеси. Як повідомили в міській владі, у більшості районів міста зникла вода через припинення роботи потужних насосних станцій.

    Атака також позначилася на роботі громадського транспорту. В Одесі тимчасово призупинили рух електротранспорту, а на маршрути додатково вивели автобуси. Таким чином, місто змушене адаптувати роботу транспортної та комунальної інфраструктури до наслідків масованого обстрілу.

    Під ударом опинилася і портова інфраструктура. Росія систематично атакує Одеську область, зокрема об’єкти, пов’язані з морськими перевезеннями та експортною діяльністю. Удари по портах та енергетичних об’єктах створюють додаткові ризики не лише для регіону, а й для функціонування важливих логістичних маршрутів України.

    Через наслідки російського обстрілу виникли проблеми і з автомобільним сполученням на півдні країни. Державна прикордонна служба повідомила про обмеження руху трасою «Одеса — Рені». Через це тимчасово ускладнено або неможливо проїхати до окремих пунктів пропуску на кордоні з Молдовою та від них у напрямку Одеси.

    Складною залишається ситуація і в Харкові. Один із російських безпілотників прямим влучанням ударив у багатоповерховий житловий будинок у Салтівському районі. Внаслідок атаки було зруйновано чотири поверхи будівлі.

    На місці удару розпочалися рятувальні роботи. Спочатку повідомлялося про заблокованих людей у пошкодженому будинку, після чого рятувальники та екстрені служби продовжили пошук і допомогу постраждалим.

    За останніми повідомленнями, унаслідок удару по Харкову загинули двоє людей, ще 23 особи отримали поранення. Серед постраждалих є дитина. П’ятеро людей перебувають у лікарнях, а одна жінка — у важкому стані.

    Російська атака також завдала ударів по Павлограду Дніпропетровської області. За інформацією місцевої влади, російські війська атакували район поблизу торговельного центру, а також енергетичні об’єкти.

    Внаслідок обстрілу Павлограда постраждали дев’ятеро людей, серед них четверо дітей. Екстрені служби працювали на місцях ударів, а фахівці оцінюють масштаби пошкоджень цивільної та енергетичної інфраструктури.

    Цієї ночі російські війська також атакували Житомирську, Миколаївську, Київську, Херсонську, Сумську, Запорізьку та Донецьку області. У різних регіонах повідомляли про роботу сил протиповітряної оборони, вибухи, падіння уламків та пошкодження цивільної й критичної інфраструктури.

    Масштаб нічної атаки вкотре продемонстрував, що Росія продовжує використовувати комбіновану тактику ударів по Україні. Поряд із великою кількістю ударних безпілотників російські війська застосовують різні типи ракет, намагаючись перевантажити українську систему протиповітряної оборони та одночасно уражати різні цілі.

    Президент України Володимир Зеленський після атаки заявив, що Росія продовжує робити ставку на балістичне озброєння. За його словами, лише протягом цього тижня російські війська застосували проти України 61 ракету, з яких 56 атакували за балістичною траєкторією.

    Крім того, за цей період Росія запустила понад 1560 ударних безпілотників та використала близько 1540 керованих авіаційних бомб.

    За словами Зеленського, для протидії такій тактиці Україні необхідне подальше посилення протиповітряної оборони. Йдеться, зокрема, про збільшення кількості систем ППО та боєприпасів до них, які дозволяють захищати міста, енергетичні об’єкти та цивільну інфраструктуру від ракетних і дронових атак.

    Президент також наголосив на необхідності посилення санкційного тиску на Росію. На думку української влади, обмеження мають створювати для Кремля додаткові економічні та технологічні перешкоди для виробництва ракет, безпілотників та іншого озброєння.

    Нічний удар став черговою масштабною атакою Росії по Україні, під час якої під удар потрапили одночасно кілька регіонів. Найбільше наслідків зафіксовано на Одещині, де пошкодження енергетичної інфраструктури спричинили перебої з електро- та водопостачанням, а також у Харкові, де внаслідок прямого влучання у житлову багатоповерхівку загинули люди.

    Наразі аварійні та рятувальні служби продовжують працювати на місцях ударів. Дані про кількість постраждалих та масштаби руйнувань можуть уточнюватися.

  • Дністер стрімко міліє: Молдова вже використовує стратегічний запас води

    Дністер стрімко міліє: Молдова вже використовує стратегічний запас води

    Молдова зіткнулася з однією з найсерйозніших гідрологічних криз за останні роки. Через різке обміління Дністра та критичне зниження рівня води у Новодністровському водосховищі країна вже почала використовувати стратегічний запас води для забезпечення населення. Влада попереджає, що резерви не є безмежними, а подальше погіршення ситуації може вплинути на водопостачання столиці.

    Про це повідомляє молдовське видання ziar.md із посиланням на заяву міністра охорони навколишнього середовища Молдови Георге Хайдера. Посадовець записав відеозвернення безпосередньо біля Новодністровського водосховища в Україні, яке є одним із ключових джерел живлення Дністра.

    За словами Хайдера, нинішня ситуація є критичною. Якщо торік у цей період середній рівень води у водосховищі становив 117 метрів, то зараз він опустився до 112,9 метра. Таким чином, за рік водойма втратила понад чотири метри води, а її запаси скоротилися майже наполовину.

    Міністр пояснив, що основною причиною стало різке зменшення притоку води. Останніми днями до водосховища надходило лише близько 30 кубометрів води за секунду, тоді як для підтримки водопостачання нижче за течією доводиться скидати приблизно 85 кубометрів щосекунди. Через такий дисбаланс країна вже використовує накопичені стратегічні резерви.

    Георге Хайдер наголосив, що уряд робить усе можливе для забезпечення населення водою, однак закликав громадян ощадливо використовувати водні ресурси та не піддаватися паніці. Він підкреслив, що жоден резерв не може забезпечувати потреби країни необмежений час, якщо природний притік залишатиметься на нинішньому рівні.

    Для зменшення ризиків уряд Молдови посилює технічні можливості системи водопостачання. Комунальному підприємству Apa-Canal Chișinău передали ще чотири потужні мотопомпи, збільшивши їхню загальну кількість до п’яти. Обладнання здатне перекачувати до чотирьох тисяч кубометрів води на годину та використовуватиметься для транспортування води на великі відстані у разі подальшого загострення ситуації.

    Особливе занепокоєння викликає стан водозабірної станції Вадул-луй-Воде, яка є основним джерелом питної води для Кишинева. Якщо обсяги скидання води з Новодністровського водосховища скоротяться ще більше, робота станції може бути ускладнена. Щоб мінімізувати ризики перебоїв, біля об’єкта вже спорудили штучну дамбу, яка допомагає підтримувати необхідний рівень води для безперебійного забору.

    Проблема нестачі води вже вийшла за межі екологічної площини та стала предметом політичних дискусій у Молдові. Раніше мер Кишинева Іон Чебан звернувся до президента України Володимира Зеленського із закликом особисто долучитися до вирішення ситуації навколо Дністра, заявивши, що не довіряє діям центральної влади своєї країни. На тлі посухи та стрімкого обміління річки молдовська влада також була змушена запровадити обмеження на споживання електроенергії, що ще раз підкреслює масштаб викликів, із якими нині стикається країна.

  • Угорщина знову заблокувала просування України до ЄС

    Угорщина знову заблокувала просування України до ЄС

    Угорщина вкотре заблокувала просування України на шляху до членства в Європейському Союзі, відмовившись підтримати відкриття нових переговорних кластерів. При цьому Будапешт запропонував продовжити переговорний процес лише з Молдовою, однак більшість держав-членів ЄС виступили проти такого підходу, наголосивши, що обидві країни мають рухатися до вступу паралельно.

    Про це повідомляють європейські ЗМІ з посиланням на джерела в дипломатичних колах.

    17 липня відбулося засідання Робочої групи Ради Європейського Союзу з питань розширення (COELA), під час якого країни-члени обговорювали результати скринінгу переговорних кластерів №2 та №3 для України й Молдови. Саме ці етапи є одними з ключових у процесі євроінтеграції обох держав, адже після їх затвердження ЄС має офіційно запросити країни-кандидати надати свої переговорні позиції.

    Втім, Угорщина не підтримала відкриття нових етапів переговорів для України. Через необхідність одностайного рішення всіх держав-членів ЄС позиція Будапешта фактично заблокувала весь процес і не дозволила перейти до наступного етапу переговорів.

    За словами одного зі співрозмовників видання, під час засідання COELA планувалося затвердити результати скринінгу та направити Україні й Молдові офіційні листи із запитом щодо підготовки переговорних позицій за двома кластерами. Проте угорська делегація погодилася підтримати надсилання такого документа лише Молдові та лише щодо третього переговорного кластера.

    Таким чином Будапешт фактично спробував розділити переговорні процеси України та Молдови. Однак ця ініціатива не знайшла підтримки серед інших країн Європейського Союзу.

    У Брюсселі переконані, що Київ і Кишинів мають проходити євроінтеграційний шлях синхронно, адже обидві держави отримали статус кандидатів одночасно й від початку розглядалися як спільний пакет у процесі розширення ЄС. Саме тому більшість держав-членів виступила проти вибіркового просування лише однієї країни.

    У результаті пропозицію Угорщини не підтримали, однак через відсутність консенсусу жодного рішення щодо відкриття нових переговорних кластерів ухвалено не було. Це означає, що процес євроінтеграції України вкотре опинився в підвішеному стані.

    Найближчою можливістю розблокувати ситуацію стане засідання Робочої групи COELA, заплановане на 22 липня. Воно буде останнім перед традиційною літньою перервою в роботі інституцій Європейського Союзу. Уже в серпні більшість органів ЄС працюватиме в обмеженому режимі, а повноцінна діяльність відновиться лише після 1 вересня.

    Якщо європейським дипломатам не вдасться досягти компромісу під час засідання 22 липня, питання відкриття нових переговорних кластерів, найімовірніше, буде відкладене щонайменше до осені. Це означатиме втрату кількох місяців у переговорному процесі та сповільнення подальшої інтеграції України до Європейського Союзу.

    Попри позицію Будапешта, переважна більшість держав-членів ЄС продовжує підтримувати якнайшвидше просування України до членства. Раніше Комітет постійних представників держав-членів ЄС (COREPER) схвалив відкриття шостого переговорного кластера для України.

    За прискорення переговорного процесу також відкрито виступає Естонія. Прем’єр-міністр країни Крістен Міхал закликав Євросоюз негайно відкрити всі переговорні кластери для України, наголосивши, що затягування процесу не відповідає нинішнім безпековим і політичним реаліям Європи.

    Підтримку швидкому просуванню України до ЄС висловлює і Польща. Попри окремі суперечності у двосторонніх відносинах із Києвом, Варшава підтримує відкриття нових переговорних кластерів та вважає, що процес вступу України до Європейського Союзу має продовжуватися без штучних затримок. Така позиція сьогодні є домінуючою серед більшості країн-членів ЄС.

  • Мерц попередив про новий етап російської агресії: під загрозою не лише Україна

    Мерц попередив про новий етап російської агресії: під загрозою не лише Україна

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Росія активно готується до розширення своєї військової агресії за межі України, а потенційними цілями Кремля можуть стати країни Балтії, Молдова та інші держави Європи. Про це він повідомив під час пресконференції в Берліні, наголосивши, що нинішні дії Москви свідчать про значно ширші геополітичні амбіції, ніж лише війна проти України.

    За словами Мерца, німецька влада уважно аналізує дії Росії та бачить ознаки системної підготовки до подальших агресивних кроків. Канцлер зазначив, що Кремль не приховує своїх намірів змінити безпекову архітектуру Європи силовими методами, а тому загроза більше не обмежується українською територією.

    “Ми бачимо очевидну підготовку Росії до подальшої агресії. Вона виходить далеко за межі України: загрожує країнам Балтії, загрожує Молдові, загрожує іншим частинам Європи”, – наголосив глава німецького уряду.

    Мерц підкреслив, що Німеччина вже відчуває наслідки російської гібридної війни. За його словами, країна регулярно стикається з диверсіями, спробами шпигунства, кібератаками та іншими формами прихованого впливу, які Москва використовує для дестабілізації європейських держав.

    Канцлер заявив, що географічне розташування Німеччини в центрі Європи робить її однією з ключових цілей таких операцій. Саме тому федеральний уряд прискорює модернізацію Бундесверу, збільшує оборонні витрати та посилює захист критичної інфраструктури, енергетичних об’єктів і цифрових мереж.

    “Ми не живемо у стані війни, але ми вже не живемо й у мирі”, – зазначив Мерц, наголосивши, що сучасні загрози виходять далеко за межі класичних військових конфліктів і охоплюють кіберпростір, інформаційну безпеку та діяльність спецслужб.

    Коментуючи питання, чи може Росія скористатися періодом переозброєння європейських країн, канцлер висловив упевненість, що НАТО зберігає достатній потенціал стримування. За його словами, країни Альянсу демонструють єдність у питаннях колективної безпеки та продовжують зміцнювати східний фланг.

    Заява Мерца пролунала на тлі дедалі частіших попереджень європейських лідерів про можливе розширення російської агресії. Напередодні президент Литви Гітанас Науседа повідомив, що литовська розвідка володіє інформацією про підготовку Росією можливих провокацій проти критичної інфраструктури країн Балтії та Польщі. Він зазначив, що Кремль прагне перевірити міцність єдності НАТО та може вдатися до локальних операцій для створення напруженості в регіоні.

    Водночас міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Варшава очікує на можливі російські провокації із застосуванням українських безпілотників під чужим прапором. За його словами, публічне оприлюднення таких сценаріїв має стати елементом стримування Москви та ускладнити реалізацію подібних планів.

    На тлі цих заяв європейські держави продовжують нарощувати оборонні спроможності, зміцнювати співпрацю в межах НАТО та посилювати заходи із захисту критичної інфраструктури, розглядаючи російську загрозу як довгостроковий виклик безпеці всього континенту.

  • Росія кинула 134 дрони: є влучання у п’яти місцях

    Росія кинула 134 дрони: є влучання у п’яти місцях

    Російська армія в ніч проти 13 липня здійснила чергову комбіновану атаку на Україну, застосувавши керовані авіаційні ракети та 134 безпілотники різних типів. Українська протиповітряна оборона знешкодила всі три ракети Х-59/69 і 123 ворожі дрони, однак повністю уникнути наслідків удару не вдалося. Повітряні сили зафіксували влучання шести ударних безпілотників у п’яти місцях, а уламки збитих цілей упали ще на чотирьох локаціях.

    Основний удар припав на південні регіони. В Одесі були пошкоджені автотранспортне підприємство, санаторій, приватні будинки та десятки транспортних засобів. Один із російських дронів під час атаки перетнув українсько-молдовський кордон, упав і вибухнув поблизу села Копанка. Молдовська влада попередньо ідентифікувала апарат як російську «Герань-2», яка є версією іранського Shahed-136.

    Чим Росія атакувала Україну

    За даними Повітряних сил ЗСУ, повітряний напад розпочався приблизно о 18:00 12 липня і тривав упродовж усієї ночі та ранку.

    Російські війська запустили три керовані авіаційні ракети Х-59/69 з території тимчасово окупованого Криму. Також противник застосував 134 безпілотники, серед яких були ударні Shahed, зокрема реактивні модифікації, дрони «Гербера» й «Італмас», а також імітатори типу «Пародія».

    Безпілотники запускали з російських Курська, Орла та Міллерового, а також із тимчасово окупованих районів Донецької області й Криму — з районів Гвардійського та мису Чауда.

    Для відбиття атаки залучалися українська авіація, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та Сили безпілотних систем.

    Станом на 09:30 було підтверджено знищення або подавлення 126 повітряних цілей: усіх трьох ракет Х-59/69 та 123 безпілотників. Цілі нейтралізували на півночі, півдні та сході України.

    Чому збита ціль не завжди означає відсутність руйнувань

    Термін «збито або подавлено» охоплює різні способи нейтралізації повітряної цілі. Частину дронів фізично знищують ракети, мобільні групи або авіація. Інші втрачають керування під впливом засобів радіоелектронної боротьби, відхиляються від маршруту й падають.

    Навіть успішне перехоплення не гарантує повної безпеки. Уламки дрона, його двигун і бойова частина можуть впасти на будинки, автомобілі або інфраструктурні об’єкти. Якщо вибухівка не здетонувала в повітрі, вона здатна вибухнути вже після падіння.

    Саме тому Повітряні сили окремо повідомляють про прямі влучання та падіння уламків. У ніч проти 13 липня шість ударних дронів досягли п’яти локацій, а фрагменти знешкоджених апаратів зафіксували ще у чотирьох місцях.

    Одеса опинилася під головним ударом

    Найсерйозніші відомі наслідки зафіксували в Одесі. Російські безпілотники атакували територію автотранспортного підприємства та санаторію.

    На території автопарку внаслідок удару та пожежі згоріли шість пасажирських автобусів. Вибухова хвиля й уламки пошкодили ще 11 автобусів і шість легкових автомобілів. Також руйнувань зазнали чотири приватні житлові будинки.

    Окреме влучання зафіксували на території санаторію. Там було пошкоджено будівлю закладу. За попередніми даними обласної влади, загалом постраждали четверо людей: двоє на території автотранспортного підприємства і ще двоє в санаторії.

    Раніше повідомлялося про трьох поранених чоловіків віком 58, 62 та 66 років. Уточнені дані місцевої влади згодом вказали на чотирьох постраждалих. Вони отримали необхідну медичну допомогу.

    Знищення або пошкодження автобусів може вплинути на роботу міського та приміського транспорту. Автопідприємства у воєнний час також використовують транспорт для евакуації населення й забезпечення роботи критичних служб, тому удар має не лише матеріальні, а й логістичні наслідки.

    Вранці росіяни повторно атакували Одещину

    Після завершення основної нічної хвилі російські війська завдали повторного авіаційного удару по Одеській області. Повітряні сили попередили, що дані про його наслідки уточнюються.

    Саме Одещина регулярно стає однією з головних цілей російських атак через морські порти, дунайську логістику, склади, транспортні підприємства та енергетичні об’єкти.

    Росія використовує комбіновану тактику: спершу запускає дрони-імітатори та дешевші апарати, щоб перевантажити українську систему виявлення, а потім спрямовує ударні Shahed і ракети на визначені цілі.

    Додаткову небезпеку створюють реактивні модифікації Shahed. Вони можуть рухатися швидше за звичайні гвинтові безпілотники, скорочуючи час на виявлення та перехоплення.

    Російський Shahed вибухнув у Молдові

    Під час нічного удару один із безпілотників залишив український повітряний простір і залетів до Молдови.

    Близько 01:03 літальний апарат упав та вибухнув неподалік села Копанка Каушанського району, приблизно за 30 кілометрів від українського кордону. На місце прибули поліцейські, пожежники та вибухотехніки. Територію оточили, постраждалих не виявили.

    Міністерство оборони Молдови попередньо встановило, що йдеться про російську «Герань-2». У відомстві прямо пов’язали порушення повітряного простору країни з атакою Росії на Одеську область.

    Міністерство закордонних справ Молдови засудило інцидент як чергове порушення суверенітету держави.

    Молдовська влада закликала громадян не наближатися до уламків дронів, не пересувати їх і не користуватися мобільними телефонами поблизу. Такі апарати можуть містити бойову частину або вибухові компоненти, які не здетонували під час падіння.

    Російські дрони дедалі частіше виходять за межі України

    Падіння безпілотника біля Копанки вкотре показало, що російські атаки становлять небезпеку не лише для України.

    Під час попередніх ударів уламки Shahed знаходили в Молдові, Румунії та інших сусідніх країнах. Частина апаратів може відхилятися через технічні несправності, роботу українських засобів РЕБ або навмисно прокладені маршрути поблизу кордонів.

    Незалежно від причини, перетин кордону бойовим апаратом є порушенням повітряного простору та створює ризик для цивільного населення. У випадку Копанки вибух стався біля населеного пункту, однак цього разу люди не постраждали.

    Росія нарощує інтенсивність повітряних ударів

    Атака 13 липня стала продовженням серії великих нічних обстрілів.

    У ніч проти 11 липня Росія застосувала шість балістичних ракет «Іскандер-М» або С-400, чотири ракети Х-59/69, дві протирадіолокаційні Х-31 і 121 безпілотник. Тоді українські сили знешкодили дві керовані ракети та 111 дронів.

    Наступної ночі, 12 липня, противник запустив 13 ракет і 115 безпілотників. ППО знешкодила сім ракет Х-59/69 та 95 дронів, однак були зафіксовані влучання у двох десятках локацій.

    Таким чином, лише за три ночі Росія використала сотні дронів і десятки ракет. Така інтенсивність має на меті виснажити українські запаси боєприпасів, перевантажити мобільні групи й системи ППО та знайти слабкі ділянки в захисті.

    ППО впоралася з більшістю цілей, але загроза залишається

    У ніч проти 13 липня українська оборона показала високий результат: усі ракети Х-59/69 та понад 91% запущених безпілотників були збиті або подавлені.

    Проте шість дронів досягли цілей, а уламки спричинили додаткові пошкодження. Атака продемонструвала, що навіть незначна частка безпілотників, які прорвалися крізь оборону, може спричинити пожежі, поранення людей і знищення десятків одиниць транспорту.

    Повітряні сили вранці попереджали, що в небі залишаються окремі ворожі безпілотники. Громадян закликали не ігнорувати сигнали повітряної тривоги й залишатися в укриттях до офіційного повідомлення про відбій.

    Нічний удар засвідчив одразу дві тенденції: українська ППО здатна знешкоджувати абсолютну більшість російських цілей, але Москва продовжує компенсувати низьку частку проривів масовістю запусків.

    Цього разу Росія відправила на Україну 137 засобів повітряного нападу. Сто двадцять шість із них були знешкоджені. Однак решти вистачило, щоб пошкодити цивільну інфраструктуру Одеси, поранити людей і створити небезпеку вже на території сусідньої Молдови.