Gorchitsa.info

Позначка: МОН

  • Нову керівницю Уманського університету звинувачують у зловживаннях і плагіаті

    Нову керівницю Уманського університету звинувачують у зловживаннях і плагіаті

    Призначення Владилени Сокирської тимчасовою виконувачкою обов’язків ректора Уманського національного університету викликало хвилю обурення серед науковців, освітян та навіть військових. Попри тривожну історію скандалів, неперевірену наукову діяльність і сумнівні методи управління, саме вона отримала наказ МОН очолити університет на період до проведення конкурсу.

    Призначення Сокирської відбулося на тлі чуток про можливе об’єднання двох уманських вишів — УНУ та Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини. У Педуніверситеті вважають, що об’єднання може призвести до знищення закладу, а Сокирська, на їхню думку, є “інструментом” у цій грі.

    За даними з місцевої освітянської спільноти, кар’єра Сокирської почалась у загальноосвітній школі №14 м. Умань, звідки її нібито звільнили за неналежне поводження з учнями — аж до ймовірних побиттів. Після цього вона перейшла до Уманського педуніверситету, де швидко зробила кар’єру, зокрема — захистила дисертацію достроково вже за два роки після вступу в аспірантуру.

    У 2015 році Сокирська стала проректоркою за ректорства Олександра Безлюдного. Як стверджують її колишні колеги, вона здійснювала систематичний тиск на співробітників, створювала токсичну атмосферу, змушуючи фахівців звільнятися.

    Особливий резонанс викликали платні «стажування» за кордоном, організовані Сокирською нібито за 700 євро з особи — при суттєво нижчій собівартості, що викликало підозри в махінаціях.

    Під час своєї діяльності Сокирська збудувала маєток у селі Полянецьке, що підтверджується її декларацією. У 2018 році вона була звільнена, після чого подала до суду на університет, назвавши своє звільнення «1937 роком» і «репресіями», але програла (справа 705/4145/15-ц).

    У 2020 році вона намагалася повернутися у крісло ректора, отримавши лише 6,2% підтримки. Після цього судилася з МОН, намагаючись оскаржити результати виборів, однак знову безуспішно (справа 580/4554/20).

    Як повідомляють джерела, щонайменше дві її наукові статті мають значні текстові збіги з роботами інших осіб. Зокрема, одна з них на 15% збігається з дисертацією 2021 року, а ще одна — на 9% зі студентською роботою. При цьому Сокирська є головною редакторкою журналу «Консенсус», де публікувалися ці матеріали.

    На момент призначення Сокирська була викладачкою в Сумському педагогічному університеті, хоча, за словами джерел, не з’являлася там жодного дня.

    Крім того, на адресу міністра освіти Оксена Лісового надійшло звернення від військовослужбовця, в якому йдеться про погрози з боку Сокирської, зокрема — щодо учасників бойових дій.

    Педуніверситет і його співробітники виступають проти об’єднання і проти призначення Сокирської. Відповідну петицію подано на сайт Кабміну. У ній згадується не лише конфліктна історія Сокирської, а й побоювання, що це призначення є підготовкою до ліквідації одного з провідних освітніх закладів регіону.

    Чи дослухається влада до освітян, студентів і військових — покаже час. Але конфлікт, який зароджується в Умані, може стати знаковим для всієї освітньої реформи в Україні.

  • Інститут модернізації освіти замовив підручники на понад 1 млрд грн

    Інститут модернізації освіти замовив підручники на понад 1 млрд грн

    У період з 7 по 21 травня Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти» МОН України уклала прямі договори на друк підручників для 8 класу загальною вартістю понад 1,06 мільярда гривень. Про це повідомляє ресурс «Наші гроші» з посиланням на систему публічних закупівель Prozorro.

    Найбільші суми дісталися трьом провідним видавництвам:

    • ТОВ «Видавництво «Ранок» – 242,3 млн грн;

    • ТОВ «Генеза» – 235,6 млн грн;

    • ТОВ «Видавництво Астон» – 103,1 млн грн.

    Найдорожчим серед усіх замовлень виявився підручник інтегрованого курсу «Українська мова, українська та зарубіжна літератури» у двох частинах, надрукований видавництвом «Ранок». Його вартість склала 3 900 грн за примірник при накладі 481 екземпляр. З них понад 2 тисячі гривень – поліграфічні витрати, решта – авторські гонорари, редакційна робота та дозволена рентабельність. На момент замовлення цей підручник ще не було оприлюднено на сайті МОН.

    Подібна ситуація траплялася і раніше: аналогічне видання для 7 класу вартувало 3 976 грн за штуку при накладі лише 209 екземплярів. У цьому випадку поліграфія коштувала усього 235 грн.

    Різке здорожчання друку може бути пов’язане з втратою поліграфічних потужностей унаслідок російського ракетного удару по харківській друкарні «Фактор-друк» у травні 2024 року. Видавництво «Ранок» повідомляло про знищення частини продукції. У червні представники галузі заявили, що попри обстріли та проблеми з електропостачанням, Харків залишається ключовим центром друку навчальної літератури.

    Серед інших малотиражних видань – підручник «Польська мова» для шкіл з польською мовою навчання від ДП «Світ», який замовили по 2 503 грн за примірник накладом усього 220 екземплярів.

    Для порівняння, великі наклади коштували значно дешевше. Наприклад, «Громадянська освіта» обійшлася державі у 58 грн за екземпляр при накладі понад 217 тисяч примірників.

    Усі угоди були укладені без проведення конкурентних торгів. Це пояснюється тим, що відповідні видавництва мають виключні майнові права на підручники, рекомендовані МОН після конкурсного відбору.

    Власниками харківського «Ранку» є Віктор Круглов та ТОВ «Видавнича група «Основа», пов’язане з Інною Гришиною, Зазою Джеджеєю та Дмитром Томашком.

    Київське видавництво «Генеза» контролюють Олексій Дубас, Віктор Єзловецький, Олег Фурман і Владлен Маценко. Керує компанією Микола Чаюн.

    Тернопільське «Астон» належить Івану Білаху, який також є директором видавництва.

  • Винницький: країні потрібні не блогери, а лікарі, вчителі й інженери

    Винницький: країні потрібні не блогери, а лікарі, вчителі й інженери

    Україна переживає серйозний дисбаланс на ринку праці — країні бракує фахівців у критично важливих галузях. Міністерство освіти і науки визначило перелік спеціальностей, які є пріоритетними у контексті відновлення держави. Про це заявив заступник міністра Михайло Винницький в ефірі Українського радіо.

    За словами Винницького, першочергова потреба — це фахівці, які працюють з людьми:

    • Лікарі різних профілів

    • Педагоги на всіх рівнях освіти

    • Реабілітологи та терапевти, що допомагають населенню оговтатися після травм і стресу

    • Психологи, особливо у сфері терапевтичної підтримки

    Ці професії залишаються складними для здобуття, мають високі конкурсні пороги, однак, за словами посадовця, саме вони мають визначальне значення для повоєнної відбудови України.

    Другий важливий напрям — інфраструктура:

    • Інженерні спеціальності, включаючи механіку, енергетику, автомобільний транспорт

    • Архітектура та будівництво

    • Авіація та інженерія безпілотників, яка стає все більш актуальною в умовах війни

    Щоб мотивувати вступників обирати саме ці галузі, МОН збільшує кількість бюджетних місць і розширює програми грантової підтримки для контрактників.

    Окремо Винницький звернув увагу на занепад інтересу до фундаментальних наук:

    «На жаль, ми спостерігаємо дуже низький рівень зацікавленості у таких базових спеціальностях, як фізика, хімія, біологія, геодезія та екологія», — підкреслив заступник міністра.

    МОН закликає абітурієнтів зважати не лише на популярність або моду, а й на реальні потреби країни. Обрання суспільно значущої професії — це внесок у стійкість, безпеку та відбудову держави.

  • МОН прогнозує масове відрахування студентів-чоловіків

    МОН прогнозує масове відрахування студентів-чоловіків

    В Україні очікується хвиля масових відрахувань із вищих навчальних закладів. Особливо це стосуватиметься студентів-чоловіків призовного віку, які вступили до вишів з недобросовісною метою — уникнути мобілізації. Про це в інтерв’ю ZN.UA повідомив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький.

    За його словами, після весняної сесії, яка завершиться у травні-червні, в університетах будуть «досить масові відрахування», ідеться насамперед про тих, хто формально числиться у вишах, але фактично не навчається.

    «Наразі понад сотню закладів освіти перевіряють щодо зарахування чоловіків 25+ років. Йдеться про очне навчання, яке повинно бути підтверджене фізичною присутністю на парах», — зазначив Винницький.

    Він наголосив, що освіта має бути свідомим вибором, а не інструментом для отримання відстрочки. Водночас заступник міністра визнав, що серед студентів є й ті чоловіки віком 25+, які справді повернулися до навчання свідомо та демонструють хороші результати.

    Паралельно триває масштабна перевірка понад 100 університетів і коледжів — Державна служба якості освіти спільно з військкоматами та правоохоронними органами вивчає дотримання законодавства щодо вступу та навчання студентів-чоловіків.

    Перевіряють:

    • достовірність даних у ЄДЕБО;

    • наявність студентів на заняттях;

    • чи не перевищено ліцензійні обсяги прийому.

    За словами Винницького, лише за період з квітня по серпень 2024 року було відраховано 23 448 чоловіків віком понад 30 років, з яких 5805 — за результатами перевірок, інші — за рішеннями самих вишів.

    Справжній рекорд поставила аспірантура: якщо до 2022 року до аспірантур щороку вступало 3–4 тисячі осіб, то у 2023-му — одразу 18 тисяч, з яких понад 90% — чоловіки призовного віку. Після перевірок було відраховано близько 3 тисяч аспірантів.

    У МОН запевняють: боротьба з фіктивним навчанням продовжиться і цього року. Вступна кампанія 2025 року проходитиме з особливою увагою до мотивації абітурієнтів та підвищеними вимогами до зарахування.

  • Вчителі, психологи, інженери: кого навчатимуть коштом держави у 2025 році

    Вчителі, психологи, інженери: кого навчатимуть коштом держави у 2025 році

    Ключовими пріоритетами цьогорічного державного замовлення у вишах стануть спеціальності, пов’язані з людським капіталом та відбудовою інфраструктури. Про це заявив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький в інтерв’ю «Дзеркалу тижня».

    За його словами, проєкт постанови про обсяги держзамовлення поки не винесений на розгляд Кабміну, однак консультації з Мінекономіки вже проведено. Йдеться про попереднє погодження найбільш актуальних спеціальностей, які будуть профінансовані державою.

    «У фокусі – інфраструктурна відбудова та людський капітал. Це насамперед медицина, психологія, терапія, реабілітація. Ми розуміємо, що таких фахівців не вистачає, особливо для допомоги ветеранам», – пояснив Винницький.

    Окрему увагу держава приділятиме педагогам. Посадовець визнав, що зарплатна політика у сфері освіти залишається слабкою, попри цьогорічне підвищення на 2 тисячі гривень. Водночас, відновлення вчительського складу є стратегічно важливим.

    «Наш учитель старіє. Інвестиції в майбутніх педагогів — це інвестиції у майбутнє країни», – наголосив заступник міністра.

    Окрім медичних і педагогічних спеціальностей, державне замовлення також охоплюватиме фахівців, які зможуть долучитися до фізичної відбудови країни. Серед них – архітектори, будівельники, інженери, фахівці з транспортної логістики. Не залишаться поза увагою і природничі науки — фізика, хімія та математика.

    Попри війну, у МОН наголошують, що працюють над збільшенням держфінансування освіти і, зокрема, намагаються зберегти баланс між потребами фронту й тилу.

  • Викладачу Карпенка-Карого, якого звинувачують у домаганнях, дали звання доцента

    Викладачу Карпенка-Карого, якого звинувачують у домаганнях, дали звання доцента

    Режисеру та викладачу Університету театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого Андрію Білоусу, якого публічно звинувачують у сексуальних домаганнях, Міністерство освіти і науки присвоїло вчене звання доцента. Відповідне рішення ухвалила Атестаційна колегія МОН 24 квітня 2025 року.

    У Міносвіти пояснили, що рішення ухвалювалося у межах узагальненого списку з 513 осіб, поданого вищими навчальними закладами. Індивідуальний розгляд кандидатури Білоуса не проводився.

    У відомстві заявили, що на момент засідання не мали офіційних підстав для відмови в присвоєнні звання. Водночас у разі отримання задокументованої інформації, яка може свідчити про невідповідність Білоуса критеріям, МОН залишає за собою право ініціювати перевірку та скасувати рішення.

    Скандал довкола викладача університету Карпенка-Карого вибухнув у січні 2025 року після заяви студентки Софії Сапожнік. Вона публічно звинуватила Білоуса у сексуальних домаганнях. Після цього з подібними свідченнями виступили й інші студенти.

    Університет тоді звернувся до поліції, і 10 лютого було відкрито кримінальне провадження за статтею про сексуальне насильство. Білоуса тимчасово відсторонили від викладацької діяльності до 14 березня. Після завершення терміну він повернувся на посаду.

    Сам Білоус усі звинувачення заперечує та заявляє про готовність проходити перевірки в межах чинного законодавства.

  • МОН відрахувало 3 тисячі аспірантів і готує нову хвилю перевірок

    МОН відрахувало 3 тисячі аспірантів і готує нову хвилю перевірок

    В Україні тривають перевірки здобувачів освіти в аспірантурі, і вже відраховано близько 3 тисяч осіб, які вступили у 2023 році. Про це в коментарі Новини.LIVE повідомив заступник міністра освіти і науки України Михайло Вінницький.

    За словами посадовця, значна частина молодих людей вступила до аспірантури в 2022–2023 роках не заради науки, а з метою отримання відстрочки від мобілізації. Проте зараз багато з них не виконують навчальні програми, через що і потрапили під відрахування.

    “На сьогодні ці перевірки продовжуються. Ми будемо бачити достатньо велику кількість тих, які будуть відраховані за невиконання своїх навчальних чи індивідуальних планів за результатами сесій, які відбудуться у червні”, – пояснив Вінницький.

    Він наголосив, що йдеться не про масове «полювання на відьом», а про очищення аспірантур від тих, хто використовує статус здобувача наукового ступеня не за призначенням. Якщо аспірант активно займається науковою роботою, складає іспити та відвідує заняття, до нього жодних претензій не буде.

    На жаль, за словами заступника міністра, велика частина аспірантів, які вступили під час війни, ймовірно, не дійде до захисту дисертацій.

    Раніше міністр освіти і науки Оксен Лісовий запевнив, що мобілізація студентів, аспірантів та науковців, які мають право на відстрочку, не планується, і на урядовому рівні такі питання не обговорюються.

  • В МОН розповіли, чому відраховують аспірантів із вишів

    В МОН розповіли, чому відраховують аспірантів із вишів

    В Україні з вищих навчальних закладів вже відрахували близько трьох тисяч аспірантів, які вступили у 2023 році. І це ще не кінець: після літніх сесій у червні кількість відрахованих зросте. Про це повідомив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький у коментарі Новини.LIVE.

    Винницький пояснив, що відрахування стало результатом перевірок, які проводяться в закладах вищої освіти по всій країні. За його словами, МОН не має на меті відраховувати заради статистики, але наполягає на очищенні аспірантур від тих, хто фактично не займається науковою роботою.

    “Мова не йде про полювання на відьом. Якщо аспірант проводить дослідження, пише статті, працює над дисертацією і складає іспити – він спокійно навчається далі. Якщо ж ні – аспірантура не для нього”, – зазначив посадовець.

    Він також додав, що спостереження свідчать: велика частина аспірантів, які вступили у 2022–2023 роках, найімовірніше, не дійдуть до захисту дисертацій.

    Раніше в МОН анонсували нововведення: запровадження обов’язкових іспитів з української та іноземної мов для аспірантів і докторантів на третьому курсі. Це має стати своєрідною перевіркою того, що здобувачі дійсно проходять освітню складову аспірантури і працюють над своїми дослідженнями.

  • В МОН заявили про масові зловживання аспірантурою для уникнення мобілізації

    В МОН заявили про масові зловживання аспірантурою для уникнення мобілізації

    В українських вищих навчальних закладах триває посилена перевірка аспірантів, які могли вступити до аспірантури з єдиною метою — уникнення мобілізації. Про це повідомив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький.

    За словами чиновника, у 2022–2023 роках спостерігалося різке зростання кількості вступників до аспірантури, що викликало підозри щодо реального академічного інтересу частини студентів. Винницький наголосив, що нині Міністерство освіти спільно з вишами перевіряє аспірантів на предмет виконання навчальних планів та наукової діяльності.

    «Ті, хто формально зарахований, але фактично не навчається — будуть відраховані», — зазначив заступник міністра.

    Станом на сьогодні вже відраховано 3 тисячі аспірантів, які вступили після початку повномасштабної війни. І це, за словами Винницького, лише початок. Очікується, що влітку ця цифра суттєво зросте.

    У Міністерстві підкреслюють, що аспірантура — це не інструмент для уникнення служби в армії, а насамперед науковий і освітній шлях, який вимагає активної участі в дослідженнях, навчанні та написанні дисертації.

  • МОН затвердило дату завершення навчального року 2025

    МОН затвердило дату завершення навчального року 2025

    Міністерство освіти та науки України затвердило дату завершення навчального року — 30 червня 2025 року. Відповідне рішення закріплене постановою Кабінету міністрів № 841 від 23 липня 2024 року.

    Останній дзвоник для більшості учнів пролунає 30 травня. Проте червень залишиться робочим: у цей період діти зможуть завершити навчальну програму, підтягнути знання, закрити академічні заборгованості або підготуватися до державної підсумкової атестації.

    Цьогоріч весняні канікули в частині шкіл були зсунуті на квітень — з 16 по 23 число, через календарне співпадіння з Великоднем. Інші навчальні заклади залишили звичні березневі вихідні, або скоротили канікулярний період через необхідність наздогнати навчальні плани.

    Повноцінні літні канікули триватимуть з 1 липня по 31 серпня, а вже 1 вересня школярі знову повернуться до шкільних занять.