Позначка: МВФ

  • МВФ вимагає від України змінити Митний кодекс для боротьби з корупцією

    МВФ вимагає від України змінити Митний кодекс для боротьби з корупцією

    Міжнародний валютний фонд (МВФ) виступив із вимогою до України щодо необхідності внесення поправок до Митного кодексу країни з метою посилення боротьби з корупцією.

    За повідомленням Bloomberg, це вимагається у новому меморандумі, який оновив МВФ для продовження міжнародної фінансової підтримки України.

    Зокрема, Київ має привести митні операції у відповідність до законодавства ЄС і забезпечити прозорість найму керівництва та персоналу.

    Також до кінця вересня Україна зобов’язана вперше провести зовнішній аудит НАБУ. Аудитори будуть відібрані міжнародними партнерами.

    “Зовнішній аудит НАБУ має бути завершений оперативно, а його результати використані для підвищення підзвітності та операційної ефективності бюро”, – заявили у МВФ.

    Серед інших умов, які має виконати Київ, – оптимізація податкових пільг у зв’язку з необхідністю збільшення доходів бюджету, мобілізація внутрішніх доходів, лібералізація валютного контролю, збереження резервів на рівні щонайменше $28,8 млрд, що скоротить можливості регулятора з проведення валютних інтервенцій для підтримки гривні.

  • МВФ вимагає від України перезавантаження фіскальних органів

    МВФ вимагає від України перезавантаження фіскальних органів

    Останні новини з України викликають значний інтерес у міжнародній спільноті, особливо у контексті відносин з Міжнародним валютним фондом. Україна, виконавши свої зобов’язання, пов’язані з ухваленням закону про перезавантаження банківського сектору (БЕБ), очікує отримання чергового траншу фінансування від МВФ у розмірі $2,2 мільярдів.

    Цей закон був структурним маяком на кінець червня.

    А також, має бути оприлюднено новий меморандум із новими структурними маяками. Очікується, що за тим самим сценарієм, який вже обкатаний на БЕБ, буде очищено митницю.

    Новий пріоритет Заходу

    За останні десять років в Україні закріпився стереотип про те, що західні партнери, вимагаючи від нас реформ, пріоритетну увагу приділяють посиленню антикорупційних структур, таких як НАЗК, НАБУ, САП, ВАКС. Однак це пріоритет учорашнього дня. Зараз Захід має новий пріоритет: перезавантаження фіскальних органів, тобто структур, які “доять” бізнес.

    Ця зміна пріоритетів відбулася б незалежно від прізвищ президента, спікера парламенту та прем’єр-міністра. Вона має цілком об’єктивні причини:

    • За десять років українська влада виконала безліч вимог щодо створення, розвитку та посилення антикорупційних структур. І західним партнерам все складніше вигадувати, чого б вимагати ще в цьому напрямі.
    • Ефект від роботи НАЗК, НАБУ, САП, ВАКС вийшов, звичайно, не нульовий, але все ж таки на порядок менший, ніж очікувався. Антикорупційні структури виявилися безсилими зламати схеми, побудовані за участю фіскалів.
    • Західний бізнес, який працює в Україні, скаржиться не так на корупцію чиновників, як на свавілля БЕБ, митниці та податкової. Якщо не вирішити цю проблему, буде неможливим надходження в Україну західних інвестицій для відновлення економіки від наслідків повномасштабної війни.
    • За останні два з половиною роки Захід влив в Україну більше ресурсів (фінансових та військових), ніж за попередні 30 років, тому зараз він має набагато потужніший набір інструментів для впливу на українську владу.

    Але, крім об’єктивних, схоже, є й суб’єктивні причини. Якби Банкова забезпечила правильне функціонування фіскальної сфери, то західні партнери, напевно, не вимагали б її негайного реформування.

    Перезапуск фіскальних органів розпочнеться з БЕБ. Його приклад чітко показує, яка технологія використовується задля досягнення бажаного. Вона складається із трьох кроків.

    Перший крок: домогтися обіцянки реформи

    Нагадаємо, що Бюро економічної безпеки — це дітище нинішньої влади. Воно було створене три роки тому замість податкової міліції Державної фіскальної служби. Законопроект про БЕБ було внесено головою фінансового комітету Верховної Ради “слугою народу” Данилом Гетманцевим у липні 2020 р. та прийнято у січні 2021 р.

    Банкова разом із Гетманцевим відмовили G7, Євросоюзу та МВФ, які хотіли бачити конкурс на посаду директора БЕБ із вирішальним голосом міжнародних експертів. Було сформовано конкурсну комісію із трьох членів, призначених РНБО (тобто Володимиром Зеленським), та трьох членів, призначених парламентом (тобто “слугами народу”, читай — Зеленським). Не дивно, що до трійки фіналістів конкурсу увійшов голова Державної фіскальної служби Вадим Мельник. Саме його у серпні 2021 р. Кабмін і призначив директором ВЕБ. Звичайно, було б наївно очікувати, що таке БЕБ буде непідконтрольним Банковій.

    Розпорядження Кабміну про початок діяльності БЕБ вийшло 24 листопада 2021 р. Проте за три місяці почалася велика війна. Залежність України від західних партнерів та їхніх грошей різко зросла. І до кінця 2022 р. Банкова стала демонструвати готовність провести перезавантаження БЕБ із урахуванням побажань Заходу.

    13 грудня 2022 р. Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію (ТСК) з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України посадовими особами БЕБ. Очолив ТСК перший заступник Гетманцева на посаді голови парламентського комітету Ярослав Железняк (фракція партії “Голос”). 20 лютого 2023 р. комітет Гетманцева визнав роботу керівництва БЕБ незадовільною. А 3 березня Гетманцев та Железняк із співавторами внесли до Ради законопроект №9080 про перезавантаження БЕБ. Він віддавав контроль за конкурсом західним партнерам.

    Усе це було зроблено в розрахунку на гроші МВФ. 24 березня 2023 р. президент, прем’єр-міністр, міністр фінансів та голова Нацбанку підписали та направили МВФ меморандум про економічну та фінансову політику. Серед зобов’язань України там було записано внесення змін до закону про БЕБ та реорганізацію БЕБ.

    31 березня 2023 р. виконавча рада МВФ затвердила чотирирічну програму розширеного фінансування (EFF) для України у розмірі близько $15,6 млрд. Незабаром Україна отримала перший транш у розмірі $2,7 млрд.

    Другий крок: домогтися конкретного дедлайну

    11 квітня 2023 р. було звільнено директора БЕБ Мельника, і необхідність у новому конкурсі за новим законом зросла. Проте замість швидкої реформи вийшло змагання між Банковою та західними партнерами.

    Спершу українська влада банально затягувала процес. 19 червня 2023 р. вона направила МВФ новий меморандум, у якому повідомила про створення робочої групи для перегляду правової бази діяльності БЕБ. Цього вистачило, щоб виконавча рада МВФ виділила новий транш у розмірі майже $900 млн.

    За три місяці з’явилися результати діяльності робочої групи. 21 вересня законопроект №9080 був відкликаний, а замість нього 25 вересня Железняк та Гетманцев із співавторами внесли проект №10080. Потім 10 жовтня Гетманцев вніс доопрацьований проект №10080-1, і він 13 жовтня був рекомендований комітетом для прийняття у першому читанні.

    Цей проект влаштовував західних партнерів, і вони пояснили Києву, що настав час приступати до виконання обіцянки. 1 грудня українська влада направила МВФ новий меморандум, в якому ухвалення закону про реформування БЕБ було записано вже як структурний маяк на кінець червня 2024 р. Після цього виконавча рада МВФ виділила черговий транш у розмірі майже $900 млн.

    Третій крок: домогтися ухвалення закону

    Тепер уже затягувати процес було не можна, і Банкова змінила тактику. 29 грудня Кабмін схвалив новий законопроект про перезавантаження БЕБ, який означав, що офіс Зеленського забажав провести реформу за своїм сценарієм.

    29 січня 2024 р. урядовий законопроект був зареєстрований за №10439. Проти нього виступили посли G7 у листі до голови Ради Руслана Стефанчука, прем’єра Дениса Шмигаля та керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Проте Банкова домоглася, щоб 23 лютого проект №10439 було винесено на голосування у Раді. Втім, він набрав лише 222 голоси (за мінімально необхідних 226) і був відправлений на повторне перше читання.

    11 березня українська влада направила МВФ новий меморандум з тією ж обіцянкою реформування БЕБ. Оскільки дедлайн ще не настав, виконавча рада МВФ знову виділила транш у розмірі майже $900 млн.

    Щоб отримати наступний транш, потрібно було виконати обіцянку та ухвалити закон, причому у такому вигляді, який влаштовує західних партнерів. 11 квітня проект №10439 був прийнятий у першому читанні, після чого настав час вирішальних торгів між усіма зацікавленими сторонами.

    Торги тривали до 20 червня, коли проект №10439 було винесено на друге читання. Комітет Гетманцева 19 червня проголосував за редакцію, яка не сподобалася західним партнерам, і вони, схоже, поставили офіс Зеленського перед загрозою припинення співпраці з МВФ. Загроза подіяла. Вранці 20 червня, перед самим голосуванням, комітет Гетманцева переглянув своє рішення та ухвалив редакцію, яка відповідає зобов’язанням України.

    Після цього Рада прийняла проект №10439 у другому читанні та в цілому. Його остаточна редакція отримала позитивний відгук послів G7. Вони в той же день повідомили, що “вітають ухвалення закону про реформування БЕБ, який дозволить провести повну реструктуризацію та перезавантаження Бюро та його керівництва за участю міжнародних партнерів”.

    Наступний транш МВФ очікується у розмірі $2,2 млрд. За словами Железняка, виконавча рада МВФ може ухвалити рішення 28 червня. Тоді ж буде оприлюднено новий меморандум.

    Наступні у черзі

    Реформування БЕБ — це лише частина фіскальних структурних реформ, які зобов’язалася реалізувати Україна. Березневий меморандум містить великі абзаци про реформування податкової та митної служб, але без дедлайну. Железняк прогнозує, що у червневому меморандумі “буде суттєве оновлення структурних маяків, серед них ви побачите появу реформи митниці”.

    І це ще не кінець історії. Західні партнери вже готують наступні реформи, на які на Банковій чекають, скажімо так, без великої радості.

    Нещодавно The Washington Post розповіла деякі подробиці візиту до Києва держсекретаря США Ентоні Блінкена 14 травня. “Зустріч Зеленського та Блінкена була напруженою: український лідер висловив свою вдячність за військову допомогу США, але, схоже, був розчарований увагою Блінкена до корупції “, — повідомила газета, цитуючи “людей, знайомих із дискусією, які говорили на умовах анонімності через делікатність теми”.

    Минуло трохи більше місяця — і 21 червня до Києва приїхав заступник Блінкена з політичних питань Джон Басс. Він мав багато зустрічей (зокрема з антикорупційними активістами, керівником офісу Зеленського Андрієм Єрмаком, міністром оборони Рустемом Умеровим, міністром закордонних справ Дмитром Кулебою), але нашої теми стосуються дві зустрічі.

    У Верховній Раді Басс зустрівся з головою фракції “слуг народу” Давидом Арахамією, головою антикорупційного комітету парламенту “слугою народу” Анастасією Радіною, головою євроінтеграційного комітету парламенту Іванною Клімпуш-Цинцадзе (фракція “Європейської солідарності”) та Ярославом Железняком. За словами Железняка, це була “зустріч про реформи”: Басс привітав із ухваленням закону про перезавантаження БЕБ і “просив трохи допомогти з реформою митниці, Рахункової палати та АРМА”.

    А потім, за повідомленням американського посольства, Басс зустрівся з прем’єром Денисом Шмигалем, “щоб обговорити підтримку економіки України з боку США та реформи, які повернуть надходження до бюджету для підтримки захисників на передовій та сприятимуть залученню приватних інвестицій, необхідних для відновлення України”. Можна припустити, що також йшлося насамперед про реформу митниці. Вона — перша у черзі після БЕБ.

  • Україна наближається до дефолту, що буде, якщо не домовитися з кредиторами до серпня 2024 року?

    Україна наближається до дефолту, що буде, якщо не домовитися з кредиторами до серпня 2024 року?

    Дефолт України дедалі ближче: у серпні 2024 року спливає термін угоди з приватними кредиторами про дворічну відстрочку платежів за боргами. Усі сподівалися, що під час переговорів кредитори погодяться на подальшу реструктуризацію боргів, адже Україна їх погасити влітку 2024 року не зможе.

    Але, Україна поки не змогла домовитися з власниками 20% облігацій про реструктуризацію боргу на $20 млрд. Кредитори відхилили пропозицію Києва про зниження вартості валютних облігацій на 60% і запропонували знизити на 22%. Але тут на нашому боці виступив МВФ, який заявив, що це призведе до невиконання ключових боргових зобов’язань. Український Мінфін також пропонував запустити інструмент на випадок непередбачених обставин, виплати за яким могли б розпочатися тільки після 2027 року і залежали б від виконання Україною цільових показників податкових надходжень, встановлених МВФ.

    Оголошено про продовження переговорів, і глава Мінфіну Марченко очікує, що вони успішно завершаться до 1 серпня. Проте єврооблігації України на тлі відсутності нових домовленостей подешевшали відразу на 1,5 цента.

    Якщо дефолт все ж відбудеться, то для нас за останні десять років це вже буде третій “технічний дефолт”. Країна накопичила непідйомний зовнішній борг через війну, і, якщо його не закриють, то на українську економіку чекає повний набір стандартних для суверенного дефолту наслідків: відтік капіталу, девальвація гривні та економічний спад. Уряд ще більше уріже соціальні витрати – пенсії, допомоги та пільги. Ціни зростуть, рівень життя впаде, а бізнес згортатиметься.

  • Україна намагається реструктуризовати близько 20 мільярдів доларів міжнародного боргу

    Україна намагається реструктуризовати близько 20 мільярдів доларів міжнародного боргу

    Україна не змогла досягти згоди з групою власників облігацій щодо реструктуризації близько 20 мільярдів доларів міжнародного боргу під час офіційних переговорів, повідомила вона в понеділок, підвищуючи привид того, що зруйнована війною країна може відступити за замовчуванням.
    Угода з власниками міжнародних облігацій, яка дозволила Україні призупинити виплати після вторгнення Росії в країну в 2022 році, закінчується в серпні.
    Міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що переговори триватимуть і очікує, що уряд досягне згоди до 1 серпня.
    Офіційні переговори з власниками облігацій тривають майже два тижні, оскільки Україна прагне переглянути свій борг, щоб зберегти доступ до міжнародних ринків, одночасно задовольняючи вимоги Міжнародного валютного фонду (МВФ) щодо реструктуризації.
    Проте пропозиція уряду та зустрічна пропозиція власників облігацій показали, наскільки далекі сторони та важку боротьбу, з якою зіткнеться Україна за реструктуризацію боргу найближчими тижнями.
    «Хоча Україна та Спеціальний комітет кредиторів не дійшли згоди щодо умов реструктуризації протягом періоду консультацій, (вони) продовжуватимуть взаємодію та конструктивні дискусії через своїх відповідних радників», — йдеться в заяві уряду, додаючи, що вони також продовжуватимуть. двосторонні переговори з іншими інвесторами.
    Марченко сказав, що економіка країни є “крихкою рівновагою”, яка залежить від послідовної та істотної підтримки з боку її партнерів. «Вчасна реструктуризація боргу є критично важливою частиною цієї підтримки», — сказав він. «Сильні армії повинні підтримуватися сильною економікою, щоб вигравати війни».
    Власники облігацій заявили, що пропозиція уряду вимагала списання, яке «суттєво перевищує» очікувані ринками 20%.
    Ця пропозиція «завдає суттєву шкоду майбутній інвесторській базі України та основній меті повернення доступу до ринків капіталу за першої можливості», додали вони.
    Україна могла б продовжити призупинення платежів після серпня, але віддає перевагу більш тривалому рішенню повного перерахування боргу.

    ПРОПОЗИЦІЯ

    Проведення реструктуризації боргу в розпал конфлікту, який робить її економічну та фіскальну ситуацію дуже невизначеною, завжди вважалося безпрецедентним і монументальним завданням для України
    Двосторонні союзники Києва, які вкладають мільярди в країну, щоб зміцнити її військові зусилля та економіку, не бажають бачити, як Україна спрямовує гроші на виплату боргу.
    Велика сімка багатих демократій погодилася в четвер використати надходження від заморожених російських активів, щоб надати Україні 50 мільярдів доларів позик. З початку війни міжнародні партнери, такі як Світовий банк і МВФ, також надали понад 85 мільярдів доларів, відкриває нову вкладкуу фінансуванні державного бюджету Києву.
    Україна запропонувала обміняти існуючий борг власників облігацій на п’ять державних облігацій із терміном погашення між 2034 і 2040 роками, а також на так званий державний борговий інструмент (SCDI), пов’язаний із податковими надходженнями, йдеться в заяві в понеділок. Вартість цього інструменту буде визначена у 2027 році, коли він перетвориться на облігацію, що збігається із закінченням поточної програми країни з МВФ.
    Інвестори просили інструменти, які створювали б стабільний грошовий потік із самого початку, і нові облігації сплачували б відсотки в символічній сумі 1% протягом перших 18 місяців, збільшуючись до 3% у 2026 і 2027 роках, а потім до 6% протягом загальна виплата купону в розмірі 700 мільйонів доларів США протягом програми МВФ.
    Ця пропозиція призвела до зниження, або «стрижки» від 25% до 60%, залежно від продуктивності SCDI. Україна також запропонувала інвесторам опцію, що включає лише звичайні облігації.
    Власники облігацій висунули дві зустрічні пропозиції, обидві з яких передбачали номінальне зниження на 20%, згідно із заявою уряду, і дозволяли потенційне повне повернення концесій.
    Уряд заявив, що жодна пропозиція власника облігацій не відповідає вимогам МВФ.
    Дві пропозиції складалися з пакету з двох типів інструментів – серії з двох облігацій, що виплачують купон понад 7%, а також “облігацій повернення”, які передбачали змінні виплати з підвищенням.
    Україна також запропонувала вилучити положення про перехресний дефолт між своїми міжнародними облігаціями та варрантами на ВВП, які пов’язані з економічним зростанням і за якими вона винна інвесторам 2,6 мільярда доларів.
  • Необхідні реформи для отримання фінансування від МВФ у 2024 році

    Необхідні реформи для отримання фінансування від МВФ у 2024 році

    Україна продовжує виконувати свої зобов’язання перед Міжнародним валютним фондом (МВФ), підтверджуючи успішне виконання умов чотирирічної програми розширеного фінансування (EFF), започаткованої у березні 2023 року. Руслан Кисляк у своєму огляді висвітлює реформи, які Україна має здійснити до кінця 2024 року, щоб продовжити співпрацю з МВФ та отримувати нові транші фінансування.

    Місія МВФ, яка працювала у Варшаві з 27 по 31 травня 2024 року, успішно завершила роботу, досягнувши угоди на рівні персоналу. Очікується, що Рада директорів МВФ підтвердить цю угоду найближчими тижнями, в результаті чого Україна отримає доступ до фінансування на суму близько 2,2 млрд доларів.

    Для подальшої співпраці з МВФ та отримання нових траншів фінансування Україна має реалізувати ряд важливих реформ до кінця 2024 року. Серед них:

    • Розробка концепції розвитку програми “Доступні кредити 5-7-9%” до кінця березня, спрямованої на підтримку малих та середніх підприємств.
    • Ухвалення нового закону про Бюро економічної безпеки до кінця червня.
    • Визначення обсягу заборгованості та оцінка фінансового стану теплокомуненерго до кінця червня.
    • Проведення оцінки ефективності податкових пільг до кінця липня.
    • Ухвалення закону про створення нового суду, який розглядатиме адміністративні справи проти державних органів, до кінця липня.
    • Визначення найбільших державних підприємств, які постраждали від війни, та підготовка огляду потенційних бюджетних витрат до кінця вересня.
    • Завершення зовнішнього аудиту ефективності Національного антикорупційного бюро до кінця вересня.
    • Проведення діагностичного огляду довоєнних політик та практик щодо бюджетного планування до кінця жовтня.
    • Розробка політики управління державною власністю та стратегії приватизації до кінця грудня.
    • Підготовка механізму оздоровлення банків у консультаціях з МВФ до кінця грудня.

    Ці заходи спрямовані на забезпечення стабільності економіки та підтримку фінансової системи України у період воєнного конфлікту.

  • МВФ вимагає підняти тарифи в Україні до європейського рівня

    МВФ вимагає підняти тарифи в Україні до європейського рівня

    Наше джерело в ОП розповіло, що МВФ у меморандумі з Кабміном прописало пункт, у якому Україна зобов’язана до 2026 року підняти тарифи до європейського рівня. Заяви спікерів Банкової про те, що необхідно профінансувати ремонт критичної інфраструктури, привід змістити акцент у суспільстві.

    Українці мають готуватися до можливих відключень електропостачання не лише влітку, але й під час наступної зими. Таке попередження надає компанія ‘Укренерго’, оператор енергетичної системи. За словами голови компанії Володимира Кудрицького, на відновлення енергетичних об’єктів, які були атаковані Росією цією весною, потрібно від місяців до навіть років, тому різке збільшення генерації не передбачається. Отже, можливі відключення електропостачання.

    Згідно з керівником ‘Укренерго’, це не будуть повномасштабні вимкнення, а контрольовані заходи, спрямовані на збереження цілісності енергетичної системи.

    Однак варто підготуватися до того, що електроенергія коштуватиме більше. Тарифи для населення не формуються на ринкових засадах, а встановлюються в межах “спеціальних обов’язків”. Цей механізм, відомий як Public Service Obligation (обов’язок державного обслуговування), запозичений із ЄС і передбачає надання субсидій через універсальних постачальників послуг, таких як електроенергія. Україна поклала ці функції на державні компанії “Енергоатом” і “Укргідроенерго”, тому рішення про збільшення тарифів приймає уряд за рекомендацією НКРЕКП.

    Заступник міністра енергетики Микола Колісник зазначив, що остаточне рішення про підвищення тарифів для населення на електроенергію ще не прийнято, і тривають відповідні розрахунки. Проте, він підкреслив, що такі рішення будуть збалансовані, враховуючи можливості населення та необхідні витрати на ремонтні роботи, а також потреби промислових споживачів.

    За даними Міненерго, з початку конфлікту заборгованість за електроенергію зросла на 40%, і існує побоювання, що підвищення тарифів лише погіршить ситуацію.

    З іншого боку, зазначається, що підвищення тарифів минулого року дозволило відновити 3 гігават потужностей до початку опалювального сезону. Однак цього року руйнування є більшими, і за підрахунками Міненерго, втрачено близько 8 ГВт генеруючих потужностей. Тому виникає необхідність у додаткових коштах для відновлення.

    Як пояснив колишній міністр енергетики Іван Плачков, якщо у мирний час країна мала запас міцності близько 40%, то на початок минулого зимового сезону цей показник склав лише 5-8%. Зараз же запаси зменшилися ще більше, до мінус 20-30%.

  • Україна досягла угоди з МВФ щодо виділення п’ятого траншу

    Україна досягла угоди з МВФ щодо виділення п’ятого траншу

    Україна та Міжнародний валютний фонд (МВФ) досягли узгодження на рівні персоналу стосовно четвертого перегляду чотирирічної кредитної програми розширеного фінансування (EFF), що відкриває шлях до виділення п’ятого траншу розміром $2,2 млрд. Про це повідомив голова уряду Денис Шмигаль.

    Переговори з експертами МВФ, що проводилися у Києві та Варшаві протягом 23-31 травня, виявилися успішними. “Раніше Україна в жодній програмі МВФ не доходила до четвертого перегляду. Сьогоднішні домовленості — це свідчення нашої відданості реформам та змінам для нашої країни. Україна виконала всі кількісні критерії та структурні маяки до четвертого перегляду. Після затвердження Виконавчою радою МВФ, що має відбутись найближчими тижнями, Україна отримає $2,2 млрд”, — зазначив Шмигаль у соцмережах.

    Міністерство фінансів підкреслило, що МВФ підтримав розроблену владою Національну стратегію доходів та імплементацію визначених у ній положень. Ця стратегія є одним зі структурних маяків програми МВФ.

    “Вдячний команді Міжнародного валютного фонду за ефективну та злагоджену співпрацю. Важливим елементом нашого партнерства є формування належної політики у фінансовій та монетарній сферах, що дозволяє дієво реагувати на виклики повномасштабної війни. І Україна продовжує наполегливо працювати в умовах екстремальної невизначеності над впровадженням спільно визначених заходів”, — додав міністр Сергій Марченко. На сайті Нацбанку названо пріоритети для фінансового сектора, на які вказав МВФ.

    Умовою для пом’якшення монетарної політики Національного банку буде збереження стійких інфляційних очікувань та привабливості гривневих інструментів. Гнучкий обмінний курс також сприятиме стійкості економіки і валютного ринку.

    МВФ підкреслив, що потреби в бюджетному фінансуванні залишаються високими. Тому виконання бюджету має враховувати фінансові обмеження та необхідність відновлення фіскальної та боргової стійкості.

    Бюджет 2025 року потребуватиме мобілізації внутрішніх доходів, і влада України вже запланувала підвищення деяких податків. МВФ радить прискорити реалізацію податкових реформ та адміністрування доходів, передбачених Національною стратегією доходів.

  • НБУ повідомляє про зменшення валютних резервів через скорочення міжнародної допомоги та великі витрати на гривню

    НБУ повідомляє про зменшення валютних резервів через скорочення міжнародної допомоги та великі витрати на гривню

    Національний банк України (НБУ) оголосив про зменшення своїх валютних резервів за результатами квітня 2024 року, що сталося через скорочення міжнародної допомоги та значні витрати на підтримку гривні. Згідно з офіційним звітом НБУ, загальний розмір золотовалютних резервів скоротився на 3,1%, до $42,4 мільярдів. Окрім цього, розмір чистих зовнішніх резервів (ЗВР) впав на 4,1%, з $31,8 мільярдів до $30,5 мільярдів.

    Про це йдеться в офіційному звіті НБУ.

    Чисті валютні резерви – це загальні валютні резерви мінус зобов’язання (поточна заборгованість за кредитами з відсотками) України перед МВФ.

    Зараз ці зобов’язання становлять $11,9 млрд, і ця сума в ЗВР недоторканна – влада не може її вільно витрачати на інші потреби країни, тільки на виплати Міжнародному валютному фонду, який навіть на час війни не проводить Україні ніяких реструктуризацій і не дає відтермінувань з виплат раніше наданих кредитів.

    Квітневе скорочення загальних валютних резервів Нацбанку повернуло регулятора до тенденції початку 2024 року. У січні вони зменшилися на 4,9% (до $38,5 млрд), у лютому – на 3,8% (до $37,1 млрд), і тільки в березні відбулося різке збільшення ЗВР на 18%, і насамперед завдяки великому кредитному траншу від Євросоюзу (майже на $5 млрд), Світового банку ($1,6 млрд), Канади ($1,5 млрд) і МВФ ($880,7 млн) – сукупно тоді надійшло $9,3 млрд.

    Однак у квітні потік міжнародної допомоги в Україну скоротився до $1,6 млрд: ми отримали від Євросоюзу тільки $1,6 млрд (у рамках програми Ukraine Facility) і ще трохи – $46,6 млн – влада змогла залучити на внутрішньому борговому ринку завдяки розміщенню валютних ОВДП (облігацій внутрішньої держпозики). Однак НБУ був змушений витратити $2,3 млрд на підтримання стабільності гривні на міжбанку, а також $884,5 млн було виплачено за держборгом – зокрема, тому ж ЄС, Світовому банку і МВФ.

    Тому в підсумку було зафіксовано скорочення загального валютного резерву Нацбанку.

    Як і раніше, більшу частину резервів НБУ вкладено в цінні папери – 69,9% всього обсягу ($29,6 млрд), а в золото тільки 4,8% ($2,02 млрд). А у валютній структурі домінував американський долар (82,9%), за яким ішов євро – 9,6%, золото (4,8%), китайський юань (1,2%), британський фунт (0,7%) і японська ієна (0,7%).

  • МВФ вимагає збільшити податки і продовжити скорочення соціальних програм

    МВФ вимагає збільшити податки і продовжити скорочення соціальних програм

    Наше джерело в ОП розповіло, що МВФ не задоволені економічними показниками України і переглядатимуть програму, від нас вимагають збільшити податки і продовжити скорочення соціальних програм.

    Співпраця з МВФ знищує економіку України, мало того, що вимоги кредиторів позбавляють українців соціальних пільг, так ще й фінансування Фонду буде тільки збільшувати держборг України, який (за розрахунками все того ж МВФ) зросте з $112 млрд до $215 млрд до 2033 року.

    Зазначимо, що в оновленому меморандумі з МВФ прописано структурний маяк – знайти джерела для “мобілізації” до бюджету щонайменше 0,5% ВВП (це близько 40 млрд гривень). Виконати це завдання Україна повинна була ще до кінця минулого лютого. І вже цього місяця до Кабміну планують передати до парламенту законопроєкт про додатковий військовий збір для підприємців у розмірі 1,5% від обороту для ФОПів третьої групи (зараз вони військового збору не платять), а тим, хто вже платить ці півтора відсотка, збір підвищать.

    Пізніше планують запровадити ще низку заходів, один із яких – підвищення акцизів на паливо до мінімальних європейських ставок. А підвищення акцизів на паливо може не тільки додати до цінника на АЗС до 10 гривень на літрі, а й призвести до чергового витка інфляції. Експерти зазначають, що через подорожчання пального відзначатиметься зростання цін на всі товари – “паливна націнка” може додати до цінників до 10%.

  • Уряд планує збільшити акциз на всі види палива на вимогу МВФ

    Уряд планує збільшити акциз на всі види палива на вимогу МВФ

    На українців чекає черговий виток інфляції – влада на вимогу МВФ планує істотно збільшити акциз на всі види палива. Відповідний проєкт закону вже схвалили на засіданні уряду.

    Законопроектом передбачається поступове збільшення ставок акцизів на нафтопродукти та автогаз до 2028 року. Зокрема, акциз на бензин в Україні планують збільшити з 213,5 до 359 євро за 1000 літрів.

    Акциз на дизель може зрости більш ніж удвічі – зі 139,5 до 330 євро за 1000 літрів, а на альтернативні види пального (біоетанол, біодизель) – зі 162 до 272,4 євро. Найменше має зрости акциз на газ – з 52 до 70 євро за 1000 л.

    До слова, на українських АЗС і так зростають ціни на паливо. Зокрема, станом на 22 березня бензин А-95 преміум подорожчав на 13 копійок, до 56,68 грн/л. А-95 підвищився в ціні на 8 копійок, до 53,25 грн/л. Цінник на А-92 підскочив на 10 копійок, до 49,99 грн/л. Підвищення цін торкнулося і водіїв, які використовують дизель – він подорожчав на 8 копійок, до 53,65 грн/л. А ось цінник на автогаз підскочив на 12 копійок, до 28,07 грн/л.

    При цьому подорожчання палива “вдарить” не тільки по автовласниках – повернення акцизів на пальне призводить до стрімкого зростання цін на продукти, товари та послуги, бо в собівартість усього від початку закладається і ціна палива. Експерти вже попереджають українців, що ціни на всі товари можуть зрости на 15-30%.