Gorchitsa.info

Позначка: МВФ

  • Тариф на світло восени не зміниться: Свириденко назвала ціну, яку платитимуть українці

    Тариф на світло восени не зміниться: Свириденко назвала ціну, яку платитимуть українці

    Українці й надалі сплачуватимуть за електроенергію за чинним тарифом — 4,32 грн за 1 кВт·год. Підвищення вартості електроенергії для побутових споживачів восени не передбачається: уряд продовжив дію чиного тарифу до 31 жовтня 2026 року. Про це повідомила ексочільниця уряду України Юлія Свириденко.

    За словами очільниці уряду, рішення дозволить зберегти стабільні витрати домогосподарств напередодні нового опалювального сезону. Це означає, що у вересні та жовтні всі побутові споживачі оплачуватимуть електроенергію за чинною ціною — 4,32 грн за кВт·год, без будь-яких змін або додаткових коефіцієнтів.

    Свириденко наголосила, що уряд також залишає спеціальні умови для громадян, які використовують електроенергію як основне джерело опалення. Пільговий тариф діятиме протягом опалювального сезону — з 1 жовтня до 30 квітня. Він поширюватиметься на приватні будинки та квартири з електроопаленням, а також багатоквартирні будинки, які не підключені до газопостачання та систем централізованого або автономного теплопостачання.

    Для таких споживачів вартість електроенергії становитиме 2,64 грн за 1 кВт·год, але лише за умови, що місячне споживання не перевищує 2000 кВт·год. Якщо цей ліміт буде перевищено, за електроенергію понад встановлений обсяг доведеться сплачувати вже за загальним тарифом — 4,32 грн за кВт·год.

    Таким чином уряд зберігає механізм державної підтримки для сімей, які мають високий рівень споживання електроенергії через використання електричних систем опалення. Це дозволяє зменшити фінансове навантаження на такі домогосподарства в осінньо-зимовий період, коли витрати на електроенергію традиційно зростають.

    Чинний тариф для населення діє в межах механізму покладання спеціальних обов’язків (ПСО), який дозволяє забезпечувати електроенергію для побутових споживачів за фіксованою ціною, нижчою за ринкову. Рішення про його продовження Кабінет Міністрів ухвалив наприкінці квітня 2026 року.

    Питання можливого перегляду тарифів залишається актуальним у контексті співпраці України з Міжнародним валютним фондом. У меморандумі з МВФ зазначається, що після завершення воєнного стану та стабілізації енергетичного сектору Україна має поступово переходити до економічно обґрунтованих тарифів. Однак, за інформацією уряду, перегляд тарифів на житлово-комунальні послуги очікується не раніше 2027 року.

    Експерти енергетичного ринку неодноразово зазначали, що нинішній тариф для населення не покриває повної ринкової вартості виробництва та постачання електроенергії. Водночас під час повномасштабної війни держава утримує соціально прийнятний рівень цін, щоб не допустити різкого зростання фінансового навантаження на громадян.

    Особливо актуальним це питання залишається напередодні нового опалювального сезону, коли споживання електроенергії традиційно збільшується. В умовах постійних атак Росії на енергетичну інфраструктуру уряд паралельно працює над відновленням пошкоджених енергетичних об’єктів, накопиченням резервів обладнання та підготовкою енергосистеми до зимових пікових навантажень.

    Наразі ж для побутових споживачів рішення уряду означає, що до кінця жовтня жодних змін у платіжках за електроенергію не буде. Базовий тариф залишатиметься на рівні 4,32 грн за кВт·год, а для домогосподарств з електроопаленням у межах встановленого ліміту й надалі діятиме пільгова ставка 2,64 грн за кВт·год під час опалювального сезону.

  • Комуналка готується до великого стрибка: МВФ назвав рік початку підвищення тарифів на газ і світло

    Комуналка готується до великого стрибка: МВФ назвав рік початку підвищення тарифів на газ і світло

    Міжнародний валютний фонд пропонує Україні розпочати поступове підвищення тарифів на природний газ та електроенергію для населення вже у 2027 році. Водночас перегляд цін не має відбутися одномоментно: перед початком реформи українська влада повинна створити ефективну систему адресної допомоги домогосподарствам, які не зможуть самостійно оплачувати дорожчі комунальні послуги.

    Про відповідні положення оновленого меморандуму між Україною та МВФ повідомило РБК-Україна, редакція якого ознайомилася з документом. За інформацією видання, Фонд вважає можливим початок тарифного коригування у 2027 році, однак точних розмірів майбутнього підвищення, остаточного календаря чи формули розрахунку нових цін наразі не наведено.

    Отже, йдеться не про автоматичне встановлення нових тарифів із 1 січня 2027 року, а про орієнтовний початок тривалого переходу до економічно обґрунтованого ціноутворення. Конкретні рішення ще мають ухвалити український уряд, парламент та відповідні регуляторні органи.

    У МВФ пояснюють необхідність тарифної реформи фінансовими проблемами енергетичного сектору, які значно посилилися через російські атаки. Зафіксовані державою ціни не завжди покривають реальну вартість виробництва, закупівлі, транспортування та постачання енергоресурсів. Різницю доводиться компенсувати коштом державного бюджету, державних компаній або накопичення боргів між учасниками ринку.

    Сам Фонд у програмних документах наголошував, що відновлення фінансової стійкості української енергетики потребуватиме поступового наближення тарифів на газ, електроенергію та опалення до рівня, який покриває витрати. Одночасно має діяти достатня й чітко спрямована підтримка вразливих споживачів. Повне повернення до ринкового ціноутворення, за позицією МВФ, залежить від безпекової ситуації, завершення або послаблення воєнних ризиків і відновлення конкуренції на енергетичних ринках.

    Перед початком підвищення тарифів Україна має провести комплексну оцінку нинішніх механізмів підтримки населення. За даними РБК-Україна, зробити це влада зобов’язалася до кінця лютого 2027 року. Аналіз має показати, які категорії громадян справді потребують допомоги, наскільки ефективно працюють житлові субсидії та пільги і як уникнути ситуації, коли підвищені платіжки стануть непосильними для малозабезпечених родин, пенсіонерів, людей з інвалідністю та інших соціально вразливих груп.

    Фактично МВФ пропонує перейти від загального субсидування низької ціни для всіх громадян до адресної підтримки тих, кому вона найбільше потрібна. Нині заниженими або адміністративно обмеженими тарифами користуються всі домогосподарства незалежно від доходів. У такій моделі держава опосередковано підтримує не тільки малозабезпечених, а й споживачів із високими доходами та великим обсягом споживання.

    Адресна модель має працювати інакше: тариф поступово наближається до реальної вартості ресурсу, а громадяни з недостатніми доходами отримують субсидію, пільгу або іншу грошову компенсацію. Однак результат залежатиме від того, наскільки точно влада зможе визначати потреби домогосподарств і чи вистачить у державному бюджеті коштів на фінансування такої допомоги.

    Підвищення тарифів, як зазначається в матеріалах щодо співпраці з МВФ, має забезпечити енергетичним компаніям додаткові ресурси для ремонтів, відновлення зруйнованих об’єктів та модернізації системи. Після масштабних атак Росії українська енергетика потребує значних інвестицій у генерацію, мережі, трансформатори, підстанції, захисні споруди та децентралізовані потужності.

    Ще одна мета — зменшення боргів на енергетичному ринку. Коли тарифи не покривають фактичних витрат, постачальники та комунальні підприємства накопичують заборгованість перед виробниками, операторами мереж і постачальниками ресурсів. У результаті проблема переноситься на державний бюджет або баланси державних компаній.

    МВФ також розглядає тарифну реформу як спосіб скоротити так звані квазіфіскальні зобов’язання. Це втрати або приховані витрати державного сектору, які формально можуть не відображатися як прямі бюджетні видатки, але виникають через покладання на державні підприємства обов’язку продавати ресурс за ціною, нижчою за економічно обґрунтовану.

    У довгостроковій перспективі Фонд виступає за повну лібералізацію цін на енергоресурси. У МВФ вважають, що прозорі ринкові правила можуть залучити приватні інвестиції, без яких масштабне повоєнне відновлення галузі буде складним. Інвестори неохоче вкладають кошти у сектор, де ціни визначаються політичними рішеннями та не гарантують повернення вкладеного капіталу.

    Водночас перехід до ринкових тарифів не означає, що вартість газу чи електроенергії для населення повинна миттєво зрівнятися з цінами для бізнесу. Реформа може передбачати кілька етапів, окремі соціальні тарифи, пільгові обсяги споживання, сезонні механізми та розширену програму субсидій. Остаточної моделі уряд поки що не представив.

    У попередніх домовленостях із МВФ Кабінет Міністрів мав підготувати дорожню карту поступової лібералізації газового й електроенергетичного ринків. Офіційний програмний документ Фонду передбачав аналіз фінансового стану галузі, вартості державних обмежень і можливих сценаріїв досягнення рівня окупності із належним соціальним захистом. Також ішлося про те, що підвищення тарифу на електроенергію може проводитися поступово з урахуванням перебігу війни.

    За інформацією РБК-Україна, в оновленому меморандумі термін підготовки відповідного плану перенесли з липня на кінець жовтня 2026 року. Це означає, що восени уряд має визначити щонайменше загальну архітектуру майбутньої реформи, хоча сам факт затвердження дорожньої карти ще не означатиме негайного підвищення платіжок.

    Наразі побутові споживачі сплачують за електроенергію 4,32 гривні за кіловат-годину. Базова річна ціна газу для клієнтів газопостачальної компанії «Нафтогаз України», яка обслуговує більшість домогосподарств, становить 7,96 гривні за кубометр.

    Для газу, опалення та гарячої води діють окремі законодавчі обмеження. Закон №2479-IX забороняє підвищувати для населення тарифи на розподіл природного газу, теплову енергію, опалення та постачання гарячої води протягом воєнного стану та ще шість місяців після місяця його припинення або скасування. Ціна газу для побутових споживачів також не повинна збільшуватися порівняно з рівнем, який застосовувався станом на 24 лютого 2022 року.

    На електроенергію цей мораторій не поширюється, тому уряд юридично може переглядати її вартість окремими постановами навіть під час воєнного стану. Саме тому графіки змін для газу, тепла та світла можуть відрізнятися.

    Для перегляду газових і теплових тарифів знадобиться або завершення встановленого законом періоду мораторію, або внесення змін до законодавства. У матеріалах МВФ раніше прямо згадувалася підготовка змін до закону №2479-IX, які дозволили б у майбутньому проводити поетапне коригування цін із паралельним збільшенням субсидій для вразливих споживачів.

    Заява про можливий початок підвищення тарифів у 2027 році поки не є готовим рішенням із затвердженими сумами. Вона визначає напрям реформи, яку МВФ вважає необхідною для фінансового оздоровлення української енергетики. До її запуску влада повинна розробити дорожню карту, оцінити систему субсидій, визначити коло вразливих споживачів і підготувати законодавчі зміни.

    Для населення головним питанням залишається не лише те, наскільки можуть зрости ціни, а й чи буде державна допомога збільшуватися одночасно з платіжками. Без ефективної адресної підтримки навіть поступове наближення тарифів до реальної вартості може спричинити нове накопичення боргів громадян і суттєве зростання соціальної напруги.

  • МВФ схвалив Україні новий транш на $690 мільйонів: гроші надійдуть після першого перегляду програми

    МВФ схвалив Україні новий транш на $690 мільйонів: гроші надійдуть після першого перегляду програми

    Рада виконавчих директорів Міжнародного валютного фонду завершила перший перегляд нової програми розширеного фінансування для України та схвалила виділення чергового траншу в розмірі близько 690 мільйонів доларів. Кошти мають стати доступними для України одразу після завершення передбачених процедур.

    Про рішення МВФ повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький. Інформацію також офіційно підтвердив Міжнародний валютний фонд.

    Загальна сума фінансування сягне $2,2 мільярда

    Після надходження нового пакета загальний обсяг коштів, які Україна отримає від МВФ у межах чинної програми Extended Fund Facility, зросте приблизно до 2,2 мільярда доларів, або 1,6 мільярда спеціальних прав запозичення.

    Нова програма розширеного фінансування розрахована на 48 місяців. Її загальний обсяг становить близько 8,1 мільярда доларів. Вона має підтримувати макроекономічну та фінансову стабільність України в умовах повномасштабної війни, а також забезпечити проведення реформ, необхідних для післявоєнного відновлення та наближення країни до членства в Європейському Союзі.

    Перший транш за цією програмою Україна отримала після її затвердження у лютому 2026 року. Після нинішнього перегляду Фонд дозволив негайне виділення ще близько 690 мільйонів доларів.

    Корецький заявив, що всі кількісні критерії ефективності та індикативні цілі, визначені програмою станом на кінець березня, були виконані. Уряд і представники МВФ також погодили оновлені строки реалізації окремих структурних реформ та додаткові заходи, необхідні для подальшого виконання програми.

    Прем’єр наголосив, що Кабінет Міністрів планує прискорити впровадження змін, узгоджених із міжнародними партнерами.

    МВФ визнав виконання фінансових показників, але побачив затримки реформ

    У своєму офіційному повідомленні МВФ оцінив виконання Україною програми як загалом задовільне. Всі кількісні критерії ефективності та індикативні цілі на кінець березня були виконані.

    Водночас Фонд звернув увагу на уповільнення структурних реформ. Два контрольні показники, заплановані на перший квартал, були виконані із затримкою, а ще один — пропущено. Крім того, Україна не виконала цільовий показник чистих міжнародних резервів станом на кінець червня. У МВФ частково пов’язують це з наслідками загострення війни на Близькому Сході.

    Для збереження програми уряд погодився на коригувальні заходи, новий графік виконання реформ та додаткові політичні зобов’язання.

    Виконавчі директори МВФ застерегли Україну від відступу від реформ. Вони наголосили, що своєчасне виконання погоджених змін необхідне не лише для отримання наступних траншів, а й для збереження довіри міжнародних партнерів, підтримання макроекономічної стабільності та просування до членства в Євросоюзі.

    Яких реформ очікує МВФ

    Серед головних напрямів програми залишаються податкова та бюджетна політика, боротьба з корупцією, управління державними підприємствами, реформування енергетичного сектору, зміцнення фінансової системи та скорочення тіньової економіки.

    МВФ наголошує, що Україні необхідно посилювати мобілізацію внутрішніх доходів. Ідеться про боротьбу з ухиленням від сплати податків, зловживаннями спрощеною системою оподаткування, штучним поділом великих компаній на фізичних осіб-підприємців та прихованими трудовими відносинами.

    Серед узгоджених зобов’язань також названо скасування митного звільнення від сплати податку на додану вартість для окремих міжнародних посилок. На думку Фонду, це має закрити податкову прогалину та скоротити обсяги необов’язкового імпорту.

    Окремий блок реформ стосується міжнародного трансфертного ціноутворення. МВФ очікує, що Україна посилить правила, які не дозволятимуть компаніям використовувати різницю між податковими режимами для виведення прибутків або уникнення сплати податків у країні.

    Фонд також наполягає на продовженні інституційної реформи Бюро економічної безпеки та Державної митної служби. Ці органи мають відігравати ключову роль у боротьбі з контрабандою, тіньовою економікою і податковими порушеннями.

    МВФ заговорив про тарифи та енергетичний ринок

    Важливою частиною домовленостей залишається реформування енергетичного сектору. У МВФ заявили, що чинна система тарифів для населення та покладання спеціальних обов’язків на державні енергетичні компанії послаблюють їхнє фінансове становище.

    Через це компаніям може бракувати коштів на ремонт пошкоджених об’єктів, модернізацію мереж та інвестиції в нову інфраструктуру.

    Українська влада за технічної підтримки МВФ готує дорожню карту поступової лібералізації енергетичного ринку. Водночас перед переглядом тарифів мають бути створені дієві механізми соціального захисту вразливих домогосподарств.

    Лише після запровадження таких механізмів, як зазначає Фонд, тарифи для населення можуть поступово коригуватися відповідно до фінансового стану енергетичного сектору.

    Фонд погіршив прогноз зростання економіки України

    МВФ зазначив, що Україна змогла зберегти макроекономічну та фінансову стабільність, попри продовження російської агресії, атаки на критичну інфраструктуру та погіршення зовнішніх умов.

    Водночас економічний прогноз став слабшим. У 2026 році Фонд очікує зростання реального валового внутрішнього продукту України лише на 1–1,6%. Серед основних причин — продовження війни, посилення російських атак на інфраструктуру та негативні наслідки конфлікту на Близькому Сході.

    Середньорічну інфляцію у 2026 році МВФ прогнозує на рівні близько 8,9%, а інфляцію на кінець року — приблизно 10,5%. Державний борг, за оцінкою Фонду, може зрости до 111,8% ВВП.

    Водночас міжнародні резерви України за підсумками 2026 року можуть становити близько 65,5 мільярда доларів.

    МВФ закликав не втручатися в роботу НБУ

    Окремо представники Фонду наголосили на необхідності збереження незалежності Національного банку України.

    МВФ позитивно оцінив гнучкіший валютний курс, який допомагає економіці реагувати на зовнішні шоки та зберігати міжнародні резерви. Водночас подальше послаблення валютних обмежень має відбуватися обережно й залежати від економічних умов.

    Фонд також рекомендував Національному банку продовжувати політику, спрямовану на стримування інфляції та збереження стабільності банківської системи. Українські банки, за оцінкою МВФ, залишаються достатньо капіталізованими, ліквідними та забезпеченими резервами.

    Зовнішня допомога залишається критично важливою

    МВФ зазначив, що програма фінансування України залишається повністю забезпеченою як за базовим, так і за негативним сценарієм розвитку подій.

    Цьому сприяють гарантії міжнародних партнерів, кредитна програма Європейського Союзу на 90 мільярдів євро, механізм G7 Extraordinary Revenue Acceleration, який використовує доходи від заморожених російських активів, а також двостороння підтримка інших держав.

    Керівниця МВФ Крісталіна Георгієва наголосила, що Україна продовжує демонструвати стійкість в умовах руйнівної війни. Однак збереження фінансової стабільності потребуватиме обережної бюджетної політики, збільшення внутрішніх доходів, незалежності Національного банку, гнучкого валютного курсу та прискорення структурних реформ.

    Рішення про новий транш є позитивним сигналом для українського бюджету та міжнародних донорів. Водночас схвалені 690 мільйонів доларів супроводжуються чітким попередженням: наступні виплати залежатимуть від того, наскільки швидко уряд зможе надолужити затримки та виконати погоджені з МВФ реформи.

  • Оборона “з’їла” 63% бюджету: Підласа пояснила, чому Україна критично залежить від міжнародної допомоги

    Оборона “з’їла” 63% бюджету: Підласа пояснила, чому Україна критично залежить від міжнародної допомоги

    Понад третину видатків державного бюджету України у першому півріччі 2026 року профінансували міжнародні партнери. За словами голови Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолани Підласи, частка зовнішньої фінансової підтримки у фінансуванні видатків загального фонду державного бюджету за перші шість місяців року перевищила 37%. Водночас основна частина бюджетних коштів продовжує спрямовуватися на фінансування сектору безпеки та оборони. Про це вона повідомила, підбиваючи підсумки виконання державного бюджету за перше півріччя 2026 року.

    За словами Підласи, у січні–червні 2026 року Україна отримала та спрямувала на фінансування невійськових видатків державного бюджету понад 18 млрд доларів міжнародної фінансової допомоги. Із цієї суми майже 13 млрд доларів становили гранти, тобто безповоротна фінансова підтримка, яка не потребує повернення. Решта коштів була надана у вигляді пільгових кредитів міжнародних партнерів.

    Водночас найбільшою статтею державних витрат залишається оборона. За перші шість місяців року на сектор безпеки та оборони було спрямовано 1,4 трильйона гривень, що становить 63% усіх видатків загального фонду державного бюджету. Загалом видатки загального фонду бюджету за цей період сягнули 2,2 трильйона гривень. Така структура витрат, за словами Підласи, свідчить про безпрецедентне навантаження на державні фінанси в умовах повномасштабної війни.

    Голова бюджетного комітету наголосила, що саме міжнародна фінансова підтримка дозволяє Україні забезпечувати стабільне фінансування цивільних видатків, адже внутрішні бюджетні ресурси насамперед спрямовуються на забезпечення потреб Сил оборони. За її словами, через таку структуру фінансування особливо важливим залишається виконання Україною взятих на себе зобов’язань перед міжнародними партнерами, зокрема умов меморандуму з Міжнародним валютним фондом (МВФ) та програми Ukraine Facility Європейського Союзу.

    Водночас доходи державного бюджету демонструють позитивну динаміку. За даними Підласи, доходи загального фонду державного бюджету без урахування грантів за перше півріччя 2026 року становили 1,3 трильйона гривень. Цей показник майже відповідає затвердженому плану та на 21,7% перевищує результат аналогічного періоду 2025 року. Зростання доходів забезпечили насамперед податкові надходження, покращення адміністрування платежів та поступове відновлення економічної активності.

    Україна продовжує отримувати масштабну фінансову підтримку від міжнародних партнерів у межах кількох ключових програм. Однією з найбільших є Ukraine Facility — чотирирічна програма Європейського Союзу загальним обсягом 50 млрд євро, яка передбачає надання Україні грантів і пільгових кредитів за умови виконання визначених реформ. Окремо фінансування надходить від МВФ у межах програми Extended Fund Facility (EFF), а також від країн G7, Світового банку та інших міжнародних фінансових інституцій.

    Економісти зазначають, що нинішня модель фінансування державних фінансів дозволяє Україні концентрувати власні податкові надходження на потребах оборони, тоді як міжнародна допомога покриває переважно соціальні виплати, освіту, медицину, пенсійне забезпечення, функціонування державних установ та інші цивільні видатки. Такий підхід став одним із ключових елементів фінансової стійкості країни в умовах тривалої війни.

    Попри значний рівень зовнішньої підтримки, українська влада наголошує, що довгострокова фінансова стабільність напряму залежить від продовження співпраці з міжнародними донорами, своєчасного виконання структурних реформ та збереження макрофінансової стабільності. Саме тому виконання умов програм МВФ і Ukraine Facility залишається одним із ключових пріоритетів уряду та парламенту, адже від цього залежить подальше надходження міжнародного фінансування, яке сьогодні забезпечує понад третину всіх видатків державного бюджету України.

  • МВФ готує Україні новий транш на $690 млн

    МВФ готує Україні новий транш на $690 млн

    Засідання Ради директорів Міжнародного валютного фонду, на якому планується офіційне затвердження та виділення наступного фінансового траншу для України в розмірі 690 мільйонів доларів, має відбутися вже до середини липня цього року. Про такі терміни та перспективу отримання критично важливого фінансування офіційно повідомила премʼєр-міністерка України Юлія Свириденко.

    Очільниця українського уряду розповіла, що провела детальні та предметні переговори з першим заступником директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду Деном Кацом. Головною темою цієї зустрічі став аналіз та підбиття підсумків результатів першого перегляду спільної програми Механізму розширеного фінансування.

    За результатами ретельного перегляду поточної програми представники та експерти Міжнародного валютного фонду надали загальний позитивний висновок щодо поточної співпраці з українською стороною. Така оцінка місії Фонду стала ключовим кроком, який фактично відкрив для України прямий шлях до успішного погодження та подальшого отримання наступного кредитного траншу. Позитивна фінальна оцінка є свідченням того, що загальний тренд реформ та макроекономічна політика держави задовольняють міжнародних партнерів, навіть у надзвичайно складних поточних умовах.

    Водночас успішне проходження моніторингу не означає, що Україна виконала абсолютно всі зобов’язання та жорсткі вимоги, які спочатку висувалися експертами Міжнародного валютного фонду в межах діючої програми Механізму розширеного фінансування. Офіційному Києву довелося піти на свідомий компроміс із внутрішньою економічною та політичною реальністю, через що країна відмовилася від реалізації деяких пунктів меморандуму. Зокрема, українська влада повністю відхилила вимогу Фонду щодо обов’язкового запровадження податку на додану вартість для значно більшої кількості фізичних осіб-підприємців, оскільки такий крок міг суттєво посилити фінансовий тиск на малий та середній бізнес. Крім того, українська сторона відмовилася від іншої чутливої ініціативи партнерів, яка передбачала повне скасування чинної пільги на безподаткове ввезення в країну міжнародних посилок, вартість яких не перевищує ліміт у 150 євро. Показовим став той факт, що відповідний урядовий законопроєкт, який мав врегулювати це питання на користь вимог кредитора, Верховна Рада України демонстративно провалила під час голосування в сесійній залі буквально в переддень офіційного початку роботи оціночної місії фонду.

    Попри те, що Рада директорів готова заплющити очі на ці невиконані критерії та виділити кошти у визначені терміни, загальні вимоги щодо фіскальної дисципліни залишаються в силі. Нагадаємо, що одразу після завершення першого перегляду програми Механізму розширеного фінансування керівництво Міжнародного валютного фонду виступило з чіткою та безкомпромісною заявою. У відомстві наголосили, що українська влада в найближчій перспективі повинна продемонструвати реальну готовність активно мобілізувати додаткові внутрішні доходи державного бюджету. Окрім цього, міжнародні фінансисти продовжують наполягати на необхідності кардинального посилення та модернізації національного податкового адміністрування, що є базовою умовою для довгострокової фінансової стійкості країни.

  • Мільярди на кону: МВФ дав Україні шанс, хоча ключову реформу так і не завершили

    Мільярди на кону: МВФ дав Україні шанс, хоча ключову реформу так і не завершили

    Україна наблизилася до отримання чергового великого траншу від Міжнародного валютного фонду. МВФ та українська влада досягли угоди на рівні експертів щодо першого перегляду нової чотирирічної програми розширеного фінансування (EFF), що відкриває шлях до виділення близько 690 мільйонів доларів. Остаточне рішення має ухвалити Виконавча рада Фонду вже найближчими тижнями.

    Про домовленість повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, Україна виконала всі кількісні критерії ефективності та індикативні показники, передбачені програмою станом на кінець березня 2026 року. Саме це стало ключовим аргументом для позитивного рішення місії Фонду.

    Якщо рішення буде затверджене радою директорів МВФ, загальний обсяг коштів, отриманих Україною в межах нової програми EFF, зросте до приблизно 2,2 мільярда доларів. Загальний же розмір програми становить 8,1 мільярда доларів і розрахований на чотири роки.

    Особливу увагу аналітиків привернув той факт, що МВФ погодився продовжити фінансування, хоча Україна не виконала одну з ключових структурних умов програми. Йдеться про законодавчі зміни щодо оподаткування міжнародних поштових відправлень та ліквідації окремих митних пільг для імпортних товарів. Відповідний законопроєкт так і не був ухвалений парламентом у заплановані терміни.

    У Фонді підтвердили, що Україна реалізувала із запізненням два структурні маяки, а ще один не виконала взагалі. Водночас сторони погодили оновлений графік реформ, коригувальні заходи та додаткові зобов’язання, які мають дозволити зберегти програму на правильному курсі.

    Експерти наголошують, що така гнучкість з боку МВФ є доволі нетиповою. Традиційно Фонд дуже жорстко ставиться до виконання структурних реформ і нерідко затримує фінансування через невиконання навіть окремих умов. Однак у випадку України враховується фактор повномасштабної війни та виняткові потреби держави у зовнішньому фінансуванні.

    У МВФ відзначили, що українська економіка продовжує демонструвати стійкість навіть в умовах п’ятого року повномасштабної війни. За оцінкою місії, владі вдалося зберегти макроекономічну стабільність, контроль над фінансовою системою та достатній рівень міжнародних резервів. Важливу роль у цьому відіграє Національний банк України, який продовжує утримувати інфляційні очікування під контролем та забезпечувати стабільність банківського сектору.

    Разом із тим Фонд попереджає, що ризики для економіки залишаються надзвичайно високими. Через війну, руйнування інфраструктури та глобальну нестабільність темпи економічного зростання України можуть сповільнитися до 1–1,6% у 2026 році.

    Серед пріоритетних реформ, які Україна має виконати найближчим часом, залишаються заходи з розширення податкової бази та боротьби з тіньовою економікою. МВФ прямо вказує на необхідність ліквідувати окремі податкові лазівки, реформувати спрощену систему оподаткування, посилити контроль за трансфертним ціноутворенням та вдосконалити роботу митних органів.

    Окремий блок рекомендацій стосується енергетичного сектору. Фонд вважає необхідним поступовий перехід до ринкових механізмів ціноутворення, а також реформування системи державних субсидій та підтримки енергокомпаній. При цьому наголошується, що будь-які зміни тарифів повинні супроводжуватися додатковим соціальним захистом вразливих категорій населення.

    Також МВФ продовжує наполягати на антикорупційних реформах, зміцненні корпоративного управління державними підприємствами та підвищенні ефективності Бюро економічної безпеки й митної служби. Саме ці кроки, на думку кредитора, мають забезпечити довгострокову фінансову стійкість країни.

    Для України рішення МВФ має значення не лише через самі кошти. Позитивний висновок Фонду є важливим сигналом для інших міжнародних партнерів. Багато програм фінансової допомоги Європейського Союзу, Світового банку та окремих країн-донорів напряму прив’язані до успішного проходження переглядів програм МВФ. Саме тому схвалення нового траншу фактично відкриває доступ і до інших джерел зовнішнього фінансування.

    На тлі рекордних витрат на оборону та необхідності фінансувати відновлення зруйнованої інфраструктури міжнародна підтримка залишається критично важливою для української економіки. І хоча низка реформ поки що викликає політичні дискусії та опір у парламенті, нинішня домовленість із МВФ демонструє готовність міжнародних партнерів і надалі підтримувати Україну в умовах війни.

  • МВФ пішов на поступки Україні: податок на посилки відклали, а майже $700 млн можуть надійти вже влітку

    МВФ пішов на поступки Україні: податок на посилки відклали, а майже $700 млн можуть надійти вже влітку

    Україна наблизилася до отримання чергового траншу фінансової допомоги від Міжнародного валютного фонду, попри те, що одна з ключових умов програми поки так і не була виконана. За інформацією Bloomberg, МВФ погодився надати Києву майже 700 мільйонів доларів фінансування та відкласти вимогу щодо ухвалення резонансного закону про оподаткування міжнародних посилок вартістю до 150 євро. Це рішення може стати важливим сигналом підтримки України в умовах війни та значного бюджетного дефіциту.

    За даними джерел, знайомих із перебігом переговорів, між урядом України та експертами МВФ було досягнуто попередньої домовленості на рівні персоналу фонду. Вона відкриває шлях до виділення нового траншу в межах чотирирічної програми розширеного фінансування EFF обсягом 8,1 мільярда доларів, затвердженої у лютому 2026 року. Остаточне рішення ще має ухвалити Рада директорів МВФ, голосування якої очікується у липні.

    Одним із найскладніших питань під час останнього перегляду програми стало оподаткування міжнародних поштових відправлень. Законопроєкт передбачає скасування чинної податкової пільги для товарів, які надходять до України з-за кордону та коштують менше ніж 150 євро. За задумом уряду та міжнародних партнерів, нововведення мало б допомогти боротися зі схемами дроблення імпорту, скоротити масштаби тіньової економіки та принести державному бюджету близько 10 млрд грн додаткових надходжень щороку.

    Втім, документ викликав значний суспільний резонанс. Багато українців регулярно користуються міжнародними маркетплейсами та замовляють товари через AliExpress, Temu, Amazon та інші сервіси. Частина народних депутатів виступила проти нових правил, аргументуючи це тим, що додаткове податкове навантаження під час війни лише погіршить фінансове становище громадян. У результаті Верховна Рада наприкінці травня не змогла підтримати необхідні зміни до законодавства.

    Саме через провал голосування виникли побоювання, що Україна може не пройти черговий перегляд програми МВФ. Адже виконання структурних маяків та реформ залишається ключовою умовою отримання міжнародного фінансування. Крім того, позитивна оцінка фонду має важливе значення не лише для самого кредитування МВФ, а й для подальшого надходження коштів від інших міжнародних партнерів, зокрема Європейського Союзу.

    Однак, як повідомляє Bloomberg, після кількох тижнів переговорів МВФ погодився піти на компроміс. Фонд дозволив перенести ухвалення законопроєкту до липня, фактично надавши українським парламентарям додатковий час для пошуку політичного консенсусу. Наступний перегляд програми запланований не раніше вересня, тому в уряду ще залишається можливість виконати зобов’язання без втрати фінансування.

    Експерти зазначають, що така гнучкість з боку МВФ є доволі незвичною. Фонд традиційно жорстко контролює виконання реформ, особливо податкових. Водночас повномасштабна війна, значні оборонні витрати та складна соціально-економічна ситуація змушують міжнародних партнерів враховувати українські реалії. За оцінками МВФ, Україна й надалі потребуватиме масштабної зовнішньої підтримки для фінансування бюджету, стабілізації економіки та проведення післявоєнного відновлення.

    Сама програма EFF залишається одним із головних фінансових інструментів підтримки України. Вона передбачає не лише кредитування, а й проведення реформ у сфері державних фінансів, податкового адміністрування, боротьби з ухиленням від сплати податків та інтеграції України до європейського економічного простору. Однією з ключових вимог фонду є розширення внутрішньої дохідної бази держави, адже витрати на оборону продовжують стрімко зростати на тлі війни з Росією.

    Поки що остаточна доля законопроєкту про оподаткування міжнародних посилок залишається невизначеною. Проте вже зараз зрозуміло, що питання не зникло з порядку денного. Найближчі тижні покажуть, чи зможе парламент знайти компромісне рішення, яке дозволить виконати вимоги міжнародних партнерів та водночас мінімізувати негативний вплив на українських споживачів.

    У разі позитивного рішення Ради директорів МВФ у липні Україна отримає майже 700 мільйонів доларів додаткового фінансування, що стане важливим ресурсом для підтримки економіки та фінансування державних видатків в умовах війни.

  • «Податок на OLX» ухвалено: Рада запустила нові правила для мільйонів українців, а маркетплейси передаватимуть дані до податкової

    «Податок на OLX» ухвалено: Рада запустила нові правила для мільйонів українців, а маркетплейси передаватимуть дані до податкової

    Верховна Рада України 9 червня ухвалила в цілому законопроєкт №15111-д, який запроваджує нові правила оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Документ вже встигли охрестити «податком на OLX», хоча його дія поширюватиметься значно ширше – на маркетплейси, сервіси оренди житла, платформи для фрилансу, перевезень та інші цифрові майданчики. За закон проголосував 241 народний депутат.

    Йдеться не лише про оподаткування окремих продажів через інтернет. Закон фактично запускає в Україні систему автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, відповідно до міжнародних стандартів ОЕСР та європейської директиви DAC7. Саме впровадження цих правил є одним із зобов’язань України перед Міжнародним валютним фондом та частиною курсу на євроінтеграцію.

    Нові норми стосуватимуться платформ, через які українці продають товари, здають житло в оренду, виконують замовлення чи надають послуги. Серед прикладів, які раніше наводили автори законопроєкту, – OLX, Airbnb, Bolt, Uber, Uklon та інші цифрові сервіси.

    Однією з ключових змін стане те, що самі платформи виступатимуть податковими агентами. Це означає, що вони збиратимуть інформацію про доходи користувачів та передаватимуть її до податкових органів. Для більшості користувачів не передбачається необхідності самостійно подавати додаткову звітність щодо таких операцій.

    Навколо законопроєкту тривалий час точилися гострі дискусії. Перші версії документа викликали значне невдоволення серед користувачів маркетплейсів через побоювання щодо контролю банківських рахунків, спеціальних рахунків для продавців та можливого оподаткування навіть продажу особистих уживаних речей. Однак під час доопрацювання значну частину найбільш суперечливих положень було вилучено.

    Зокрема, із фінальної редакції прибрали вимогу щодо відкриття спеціальних рахунків для продавців, скасували доступ до банківської таємниці, а також виключили низку положень, які викликали найбільше занепокоєння серед громадян та бізнесу.

    Важливою новацією стала і норма про неоподатковуваний мінімум для продажів фізичних осіб. Як повідомляли автори законопроєкту та профільний комітет, доходи від продажу товарів через платформи до 2000 євро на рік не підпадатимуть під нові правила оподаткування. Це має захистити звичайних громадян, які продають особисті речі епізодично, а не займаються систематичною комерційною діяльністю.

    За словами представників Міністерства фінансів, основна мета закону полягає у виведенні з тіні доходів, які сьогодні часто не декларуються, а також у виконанні міжнародних зобов’язань України щодо податкової прозорості. У Мінфіні наголошували, що закон створює механізми автоматичного обміну інформацією з іншими країнами та дозволяє адаптувати українське законодавство до європейських норм.

    Водночас документ викликав неоднозначну реакцію серед політиків. Частина депутатів підтримала його як важливий крок до цивілізованого регулювання цифрової економіки. Інші ж заявляли про ризики додаткового податкового навантаження на громадян та можливе зростання вартості товарів і послуг на цифрових майданчиках.

    Окремою причиною підвищеної уваги до законопроєкту стала його прив’язка до співпраці з МВФ. Уряд неодноразово наголошував, що ухвалення документа входить до переліку реформ, передбачених меморандумами з міжнародними кредиторами. Саме тому голосування за нього кілька разів переносилося, а сам проєкт двічі не знаходив достатньої підтримки в парламенті до його суттєвого доопрацювання.

    Ще одним важливим моментом є те, що нові правила не запрацюють одразу. Згідно з положеннями документа, закон почне діяти не раніше 1 січня 2027 року. Це дасть час платформам адаптувати свої технічні системи, а державним органам – підготувати механізми адміністрування та обміну інформацією.

    Експерти зазначають, що ухвалення закону може стати одним із наймасштабніших кроків у сфері цифрового оподаткування за останні роки. Фактично Україна долучається до практики, яка вже працює в країнах Європейського Союзу, де великі цифрові платформи автоматично звітують про доходи своїх користувачів перед податковими органами.

    Ухвалений закон не означає миттєвого запровадження нових податків для кожного користувача OLX чи іншого маркетплейсу. Натомість він створює систему податкової прозорості для цифрової економіки, яка має запрацювати з 2027 року та привести українські правила у відповідність до європейських стандартів. Водночас дискусії щодо впливу нових норм на продавців, фрилансерів і користувачів онлайн-платформ, ймовірно, триватимуть ще не один місяць.

  • Українців налякала нова цифра в обмінниках: чи буде долар по 50 гривень

    Українців налякала нова цифра в обмінниках: чи буде долар по 50 гривень

    В Україні різко активізувалися розмови про можливе подорожчання долара після того, як офіційний курс американської валюти перевищив позначку 44,5 гривні, а в окремих банках та обмінних пунктах наблизився до психологічної межі у 45 гривень. Такі цифри викликали хвилю занепокоєння серед українців, адже будь-які коливання валютного ринку традиційно впливають на ціни, заощадження та купівельну спроможність населення.

    Станом на 9 червня Національний банк України встановив офіційний курс долара на рівні 44,51 гривні. Це на 16 копійок більше, ніж попереднього банківського дня. У найбільших українських банках курс продажу валюти сягнув 44,80–44,90 гривні за долар, а в окремих фінансових установах майже торкнувся позначки у 45 гривень.

    Втім, економісти закликають не панікувати та наголошують, що нинішня ситуація не має нічого спільного з валютними кризами минулих років. За словами координатора експертних груп Економічної експертної платформи Олега Гетмана, йдеться про планову та контрольовану корекцію курсу з боку Національного банку.

    Експерт наголошує, що фундаментальних причин для стрімкого обвалу гривні наразі немає. Україна має значний запас міжнародних резервів, які дозволяють НБУ впевнено контролювати валютний ринок та згладжувати будь-які різкі коливання. Станом на початок червня міжнародні резерви України перевищують 45 млрд доларів, що залишається одним із найвищих показників за всю історію незалежності країни.

    За словами Гетмана, Національний банк фактично проводить політику поступової девальвації гривні, яка відповідає поточним економічним умовам. Одним із головних факторів залишається значний дефіцит зовнішньої торгівлі. Україна продовжує імпортувати товарів значно більше, ніж експортує.

    Олег Гетман

    За оцінками економістів, щороку країна експортує приблизно на 30 млрд доларів менше продукції, ніж імпортує. Такий дисбаланс створює постійний тиск на валютний ринок. Водночас ситуацію суттєво компенсує міжнародна фінансова допомога.

    Саме підтримка міжнародних партнерів залишається одним із ключових факторів стабільності української економіки. Лише протягом року Україна отримує близько 50 млрд доларів грантів, кредитів, макрофінансової допомоги та інших надходжень від західних партнерів. Завдяки цьому платіжний баланс держави залишається контрольованим навіть в умовах війни.

    Економісти підкреслюють, що нинішній курс є результатом свідомої політики регулятора, а не наслідком якоїсь надзвичайної події чи фінансової кризи. Національний банк поступово адаптує курс до реалій економіки, не допускаючи різких стрибків.

    За прогнозами експертів, до кінця 2026 року долар може наблизитися до рівня 46 гривень, однак це буде поступове зростання, а не різка девальвація. Саме такий сценарій наразі вважається базовим для більшості аналітиків.

    Колишній радник президента України з економічних питань Олег Устенко також зазначає, що на валютні ринки продовжують впливати глобальні фактори. Одним із них залишається напруження на Близькому Сході та конфлікт між США й Іраном, який уже позначився на світових цінах на енергоносії та фінансових ринках.

    Олег Устенко

    На думку Устенка, світові інвестори зараз перебувають у стані невизначеності. Це впливає на ціни на золото, нафту та інші активи. Однак для України головним фактором стабільності залишається не зовнішня кон’юнктура, а продовження міжнародної фінансової підтримки.

    Водночас експерти вказують на ризики, які потенційно можуть вплинути на курс гривні у майбутньому. Найсерйознішим із них називають можливе затягування або скорочення фінансової допомоги від міжнародних партнерів.

    Для отримання наступних траншів Україна повинна виконувати умови співпраці з Міжнародним валютним фондом, Світовим банком та Європейським Союзом. Частина цих умов потребує ухвалення відповідних законів Верховною Радою.

    Саме тому економісти наголошують, що політична стабільність та продовження реформ сьогодні мають безпосередній вплив на валютний ринок. Якщо співпраця з міжнародними кредиторами залишатиметься стабільною, загрози різкого обвалу гривні не існує.

    На думку більшості аналітиків, сценарій із доларом по 50 гривень найближчим часом виглядає малоймовірним. Значні міжнародні резерви дозволяють НБУ оперативно втручатися в ситуацію та утримувати ринок від панічних настроїв.

    Таким чином, нинішній стрибок курсу долара до 45 гривень є скоріше технічним та контрольованим процесом, ніж початком нової валютної кризи. Національний банк продовжує керовану девальвацію гривні, адаптуючи курс до економічних реалій воєнного часу. Поки міжнародна підтримка залишається стабільною, експерти не бачать підстав для різкого обвалу національної валюти або неконтрольованого зростання курсу американського долара.

  • Зеленський шукає нову опору у Раді після скандалів: Банкова говорить про «пів року до миру»

    Зеленський шукає нову опору у Раді після скандалів: Банкова говорить про «пів року до миру»

    Президент України Володимир Зеленський після серії гучних політичних та корупційних скандалів у своєму оточенні розпочав масштабну спробу перезавантажити відносини з Верховною Радою та парламентською опозицією. На Банковій дедалі частіше говорять про необхідність внутрішнього політичного примирення щонайменше на найближчі шість місяців — період, який у владі вважають критично важливим як для фронту, так і для міжнародної підтримки України.

    Про це йдеться у великому матеріалі «Української правди», де описуються закриті переговори президента з депутатами, представниками монобільшості та лідерами опозиційних фракцій.

    За даними видання, поштовхом до зміни політичної тактики стали одразу кілька факторів: серйозне ослаблення внутрішньої президентської вертикалі після корупційних скандалів, проблеми з керованістю монобільшості та необхідність швидко ухвалювати закони, від яких залежить західне фінансування України.

    У матеріалі зазначається, що попередня модель управління державою, коли ключові рішення концентрувалися в Офісі президента та вузькому колі найближчих соратників Зеленського, фактично дала збій після серії кримінальних справ та скандалів довкола представників влади. Особливо болючим ударом для Банкової стали проблеми навколо глави ОП Андрія Єрмака.

    На цьому тлі Зеленський почав активно відновлювати політичний діалог навіть із тими силами, з якими роками перебував у жорсткому конфлікті — зокрема з Петром Порошенком, Юлією Тимошенко та Дмитром Разумковим.

    За інформацією УП, останніми днями на Банковій відбулося одразу кілька серій закритих зустрічей президента з керівництвом Верховної Ради, фракції «Слуга народу» та представниками опозиції.

    Однією з ключових тем переговорів стали західні кредити та фінансування України. Йдеться насамперед про виконання умов програм МВФ, Ukraine Facility та інших міжнародних пакетів допомоги, від яких залежить фінансова стабільність держави у 2026 році.

    У матеріалі зазначається, що після втрати фактичної монобільшості Банкова вже не може швидко проводити рішення через парламент без домовленостей із депутатами та іншими політичними силами.

    Саме тому Зеленський провів окрему велику зустріч із депутатами «Слуги народу», під час якої вперше за тривалий час відбулася не формальна нарада, а повноцінна дискусія. За словами співрозмовників УП, президент говорив про необхідність «забути образи» та спільно пройти найближчі шість місяців.

    Водночас у владі дедалі частіше озвучують прогноз, що саме найближче півріччя може стати переломним у війні. За даними джерел видання, Зеленському доповідають, що Росія поступово стикається з виснаженням ресурсів, а Україна починає перехоплювати технологічну ініціативу на фронті.

    У матеріалі багато уваги приділяється змінам у військовій сфері після призначення Михайла Федорова міністром оборони. За словами співрозмовників у Міноборони, нові підходи до закупівель, автоматизації виробництва дронів та розвитку малої ППО вже дали помітний ефект на фронті.

    Зокрема, джерела стверджують, що Україна четвертий місяць поспіль звільняє більше територій, ніж Росія захоплює. Крім того, активно змінюється сама тактика ведення війни — дедалі більшу роль відіграють масовані дронові штурми та системне знищення російської логістики на півдні.

    Окремо в матеріалі згадується командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді. За словами джерел УП, Україна зараз виходить на рівень втрат російської армії, який уже наближається до її мобілізаційних можливостей без оголошення повномасштабної мобілізації в РФ.

    На Банковій вважають, що саме ця ситуація може змусити Кремль восени перейти до більш предметних переговорів.

    Однак для цього Україні потрібно втримати внутрішню політичну стабільність та забезпечити безперебійне фінансування армії й бюджету.

    Саме тому Зеленський розпочав серію переговорів із парламентськими фракціями. За даними УП, окремі зустрічі з президентом уже провели Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, представники «Голосу», депутатських груп «Довіра», «За майбутнє», а також колишні представники ОПЗЖ.

    Особливу увагу привернула зустріч Зеленського та Порошенка — перша за багато років. Вона тривала понад годину. За інформацією джерел, сторони обговорювали не лише роботу парламенту, а й тему санкцій проти експрезидента.

    Водночас співрозмовники видання наголошують: ідея Банкової полягає не у створенні нової коаліції, а у формуванні своєрідного «пакту про ненапад» між владою та опозицією щонайменше до осені.

    У команді Зеленського визнають, що без підтримки або хоча б нейтралітету опозиції провести через Раду всі необхідні рішення буде майже неможливо.

    При цьому навіть після серії переговорів влада вже зіткнулася з першими проблемами: парламент провалив голосування за один із важливих законопроєктів щодо митних змін та оподаткування міжнародних посилок, який був потрібен для співпраці з міжнародними партнерами.

    Попри це, у Банковій розраховують, що новий формат комунікації дозволить уникнути повного політичного паралічу.