Позначка: МВФ

  • Майже 10 мільйонів боргів: які зобов’язання накопичують українці

    Майже 10 мільйонів боргів: які зобов’язання накопичують українці

    За останній рік кількість боргів громадян України зросла на 514 тисяч. Про це свідчать дані Єдиного реєстру боржників, відповідно до яких загальна кількість проваджень сягнула близько 9,5 мільйона.

    Найбільшу частку становлять штрафи за порушення правил дорожнього руху — їх уже понад 2 мільйони. На другому місці — інші адміністративні штрафи та обов’язкові платежі на користь держави.

    Значний обсяг займають також борги за комунальні послуги. У реєстрі зафіксовано понад 800 тисяч таких випадків, що становить приблизно 9% від загальної кількості заборгованостей. Це свідчить про те, що значна частина населення має труднощі з регулярною оплатою базових послуг.

    На тлі зростання боргів в Україну прибула місія Міжнародного валютного фонду, яка продовжить співпрацю з українською владою у фінансовій сфері. Раніше також стало відомо, що Європейський союз погодив пакет допомоги для України в розмірі 90 млрд.

    Експерти зазначають, що збільшення рівня заборгованості є відображенням складної економічної ситуації. Через обмежені доходи та зростання витрат частина громадян змушена користуватися позиками або відкладати виконання фінансових зобов’язань.

    У довгостроковій перспективі така динаміка може впливати як на рівень платоспроможності населення, так і на загальну фінансову стабільність країни. Водночас ефективність державної підтримки та міжнародної допомоги відіграватиме ключову роль у стримуванні подальшого зростання боргів.

  • МВФ занепокоєний: Рада затягує рішення, від яких залежать мільярди для України

    МВФ занепокоєний: Рада затягує рішення, від яких залежать мільярди для України

    Міжнародний валютний фонд висловив занепокоєння щодо здатності України й надалі отримувати фінансування в межах кредитної програми обсягом 8,1 млрд доларів. Причиною стали затримки з ухваленням необхідних законодавчих змін у Верховній Раді.

    Про це повідомляє агентство Bloomberg.

    Згідно з умовами нової чотирирічної програми фінансування, український парламент до кінця березня має ухвалити низку законодавчих змін, які передбачають підвищення податків для бізнесу та домогосподарств.

    Ці рішення є частиною домовленостей з міжнародними кредиторами та необхідні для подальшого отримання коштів.

    Однак кілька ключових законодавчих ініціатив досі не винесені на розгляд парламенту. Це створює ризик затримки наступних траншів фінансування.

    Наразі Україна вже отримала 1,5 млрд доларів першого траншу в межах нової програми.

    Постійна представниця МВФ в Україні Прішила Тофано прямо заявила про стурбованість ситуацією.

    «Можу сказати, що я стурбована», — сказала вона агентству Bloomberg.

    За словами джерел, місія МВФ на чолі з Гевіном Греєм планує розпочати зустрічі з українськими депутатами 18 березня, щоб обговорити подальші кроки щодо виконання умов програми.

    Конфлікти у парламенті ускладнюють голосування

    Політична ситуація в парламенті також впливає на процес ухвалення рішень. За даними джерел, частина депутатів не поспішає підтримувати урядові ініціативи, що створює додаткові труднощі для просування реформ.

    Раніше Верховна Рада вже провалила голосування за частину законопроєктів, пов’язаних із вимогами МВФ, зокрема щодо оподаткування цифрових платформ та реформи соціальної допомоги.

    Крім того, ситуація ускладнюється внутрішніми проблемами в парламентській більшості. Як раніше повідомляло наше видання, у фракції «Слуга народу» дедалі частіше говорять про кризу керованості та втрату ядра фракції.

    Також парламент раніше не підтримав частину ініціатив, пов’язаних із вимогами МВФ щодо податкових змін і реформ соціальної допомоги.

    Ризик фінансового тиску на бюджет

    Ситуація з міжнародним фінансуванням залишається складною. Раніше Угорщина та Словаччина заблокували кредитний пакет Європейського Союзу на понад 90 млрд євро.

    У разі затримки зовнішньої допомоги Національний банк України може бути змушений знову застосувати механізм прямого кредитування уряду для покриття дефіциту бюджету.

    Голова НБУ Андрій Пишний раніше зазначав, що такий сценарій уже застосовувався у перший рік повномасштабного вторгнення.

    Водночас експерти попереджають, що навіть нова програма співпраці з фондом може мати довгострокові фінансові ризики для України.

    Таким чином, подальша доля фінансування МВФ значною мірою залежить від того, чи зможе Верховна Рада найближчим часом ухвалити необхідні реформи.

  • “Йдіть лісом”: у “Слузі народу” зривають голосування за ініціативи Кабміну

    “Йдіть лісом”: у “Слузі народу” зривають голосування за ініціативи Кабміну

    Якщо ще кілька місяців тому конфлікт між урядом і парламентом виглядав як робоче тертя, то зараз він дедалі більше схожий на системну політичну проблему. У Верховній Раді накопичується роздратування через якість урядових ініціатив, манеру комунікації Кабміну та відчуття, що депутатів ставлять перед уже готовими рішеннями.

    Найбільше претензій у частини «Слуги народу» накопичилося до уряду Юлії Свириденко. У фракції все частіше говорять, що міністри приходять у парламент не для справжньої розмови, а для формального супроводу вже ухвалених на Банковій або в Кабміні рішень. У результаті депутати мають голосувати не за політично погоджені документи, а за пакети, які їм фактично нав’язують постфактум.

    Саме тому історія з урядовими ініціативами під МВФ стала не просто технічним провалом, а симптомом значно глибшої проблеми. Раніше наше видання вже писало, як Верховна Рада не підтримала вимоги МВФ і провалила голосування за податок на цифрові платформи та реформу соцдопомоги.

    При цьому окремі джерела ще раніше ставили під сумнів саму подачу історії про «обов’язковість» частини цих рішень для МВФ.

    У фракції дедалі більше депутатів реагують на такі ситуації не просто скепсисом, а внутрішнім протестом. Один із співрозмовників у парламенті описує настрої значно жорсткіше: «Коли уряд приносить у залу вже готові рішення без обговорення з депутатами, реакція проста — йдіть лісом і домовляйтесь спочатку з парламентом», — каже джерело у фракції.

    Логіка проста: якщо уряд не вважає за потрібне обговорювати з парламентом червоні лінії до перемовин із міжнародними партнерами, то чому Рада має автоматично узаконювати все, що потім приносять у залу.

    Додатково по Кабміну б’є й інша проблема — втрата політичної суб’єктності. Для частини депутатів уряд Свириденко виглядає не окремим центром відповідальності, а продовженням Банкової, яка хоче зберегти всі важелі, але розділити політичні ризики з парламентом. Саме звідси й дедалі гучніші розмови про те, що Верховна Рада більше не хоче бути «крайньою» за непопулярні або сирі рішення.

    На цьому тлі навіть проста урядова комунікація починає сприйматися як порожній ритуал. Депутати все частіше ігнорують години запитань до уряду, а важливі законопроєкти зависають не через брак формальної більшості, а через відсутність довіри до тих, хто ці ініціативи приносить.

    Нагадаємо, що загальну картину розпаду керованості у фракції ми вже розібрали тут.

  • Кабмін може зобов’язати частину ФОП платити ПДВ: нові правила можуть торкнутися 257 тисяч підприємців

    Кабмін може зобов’язати частину ФОП платити ПДВ: нові правила можуть торкнутися 257 тисяч підприємців

    Кабінет міністрів розглядає можливість змінити правила оподаткування для фізичних осіб-підприємців. За попередніми оцінками, близько 257 тисяч ФОПів можуть бути зобов’язані реєструватися платниками податку на додану вартість, якщо їхній річний оборот перевищує приблизно 3–4 млн гривень.

    Йдеться приблизно про третину всіх підприємців в Україні. Для решти малого бізнесу правила спрощеної системи оподаткування можуть залишитися без змін.

    За інформацією LIGA.net, у Кабміні вважають, що розширення бази платників ПДВ дозволить збільшити доходи державного бюджету приблизно на 40 млрд гривень щороку.

    Раніше обговорювався значно нижчий поріг — близько 1 млн гривень річного обороту. У такому разі нові податкові правила могли б торкнутися значно більшої кількості підприємців. Наразі уряд розглядає компромісний варіант із підвищенням ліміту до приблизно 4 млн гривень на рік.

    Дискусія навколо змін у податковій системі для ФОПів триває на тлі переговорів України з міжнародними партнерами щодо розширення податкової бази. Раніше Верховна Рада не підтримала законопроєкт про цифрові платформи №14025, до якого уряд планував додати правки, пов’язані з вимогами МВФ щодо змін у податковій політиці. Детальніше про це можна прочитати у матеріалі.

    Питання податкових змін для малого бізнесу активно обговорюється і в контексті співпраці України з Міжнародним валютним фондом. Серед можливих кроків — розширення бази оподаткування та перегляд частини податкових пільг. Про нову програму співпраці України з МВФ та її умови раніше повідомляло наше видання.

    Остаточне рішення щодо змін у правилах оподаткування для ФОПів поки не ухвалене. Однак уряд продовжує обговорювати можливі варіанти реформування податкової системи.

  • Зеленський пригрозив депутатам фронтом через провали голосувань у Раді

    Зеленський пригрозив депутатам фронтом через провали голосувань у Раді

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що народні депутати мають або сумлінно виконувати свої обов’язки у Верховній Раді, або можуть опинитися на фронті. Така заява пролунала на тлі хронічної нестачі голосів у парламенті для ухвалення важливих законопроєктів.

    Глава держави зазначив, що ситуацію з роботою парламенту потрібно виправляти, адже низка необхідних законодавчих ініціатив фактично блокується. Йдеться, зокрема, про документи, пов’язані зі співпрацею з Міжнародним валютним фондом та процесом євроінтеграції України.

    «Депутатам доведеться або служити в парламенті відповідно до українського законодавства, або я готовий обговорити з представниками парламенту закон про внесення змін до мобілізації, щоб депутати могли вирушити на фронт», — заявив Зеленський.

    Останніми місяцями у Верховній Раді дедалі частіше виникають труднощі з необхідною кількістю голосів для ухвалення рішень. За інформацією з політичних кіл, частина депутатів фракції «Слуга народу» не підтримує окремі законопроєкти, що призводить до затримок у їхньому розгляді.

    Крім того, в парламенті обговорюється можливість того, що кілька десятків депутатів можуть скласти мандати. Це ще більше ускладнило б ситуацію з голосуваннями та формуванням більшості.

    На цьому тлі заява президента про можливі зміни до законодавства щодо мобілізації стала своєрідним політичним сигналом для парламенту. Водночас експерти зазначають, що для відправлення народних депутатів на військову службу необхідно змінити закон про мобілізацію.

    Наразі чинне законодавство передбачає, що народні депутати входять до переліку осіб, які мають відстрочку від призову. Тому для скасування такого статусу парламенту довелося б самостійно проголосувати за відповідні зміни.

    Утім, політичні аналітики сумніваються, що депутати підтримають рішення, яке позбавить їх передбаченої законом «броні» від мобілізації.

  • В Україні можуть зупинити частину соціальних виплат та фінансування доріг

    В Україні можуть зупинити частину соціальних виплат та фінансування доріг

    В Україні існує ризик призупинення низки соціальних виплат, а також фінансування дорожньої інфраструктури та інших невоєнних витрат держави. Про це заявив перший заступник голови парламентської фракції «Голос» Ярослав Железняк.

    За його словами, проблема пов’язана з тим, що Верховна Рада поки не може ухвалити низку законопроєктів, які є важливими для отримання фінансової допомоги від міжнародних партнерів.

    Йдеться насамперед про рішення, необхідні для продовження програм фінансування з боку Міжнародного валютного фонду та Європейського Союзу. Частина цих законодавчих ініціатив уже викликала серйозні дискусії у парламенті.

    Зокрема, раніше депутати не підтримали законопроєкт про оподаткування цифрових платформ. Документ передбачав нові правила для міжнародних онлайн-сервісів і цифрових компаній, які працюють на українському ринку.

    Крім того, на розгляді парламенту перебувають майбутні зміни до податкового законодавства, які можуть стосуватися запровадження норм щодо податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців.

    За словами представників парламенту, без ухвалення цих законів Україна може зіткнутися з труднощами у залученні фінансування від міжнародних партнерів. У такому випадку держава буде змушена переглянути витрати бюджету, що може вплинути на соціальні програми та інші цивільні видатки.

    Експерти зазначають, що в умовах війни зовнішня фінансова допомога залишається одним із ключових джерел наповнення бюджету, тому затримка з ухваленням необхідних рішень може створити додатковий тиск на економіку.

  • Рада не підтримала вимоги МВФ: провалено голосування за податок на цифрові платформи і реформу соцдопомоги

    Рада не підтримала вимоги МВФ: провалено голосування за податок на цифрові платформи і реформу соцдопомоги

    Верховна Рада не підтримала низку важливих законопроєктів, які стосуються податкової політики та соціальної допомоги. Йдеться про ініціативи, що мали стати частиною реформ у 2026 році.

    Зокрема, парламент не ухвалив законопроєкт №14025 про оподаткування цифрових платформ, відомий як «податок на OLX». За документ проголосували лише 168 народних депутатів із необхідних 226.

    Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, до другого читання уряд планував внести до законопроєкту додаткові правки, пов’язані з виконанням вимог МВФ. Серед них — скасування пільги на міжнародні посилки вартістю до 150 євро, запровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців, а також закріплення підвищеного військового збору на рівні 5% навіть після завершення воєнного стану. Однак парламент не підтримав ініціативу.

    Крім того, Рада провалила голосування і за законопроєкт №14051 щодо запровадження базової соціальної допомоги. Його підтримали 193 депутати при необхідних 226 голосах.

    Документ передбачав реформування системи соціальних виплат шляхом об’єднання п’яти різних видів державної допомоги в одну — базову соціальну допомогу. Планувалося, що нова система почне діяти з 2026 року.

    Наразі доля обох законопроєктів залишається невизначеною, а їх повторний розгляд у парламенті можливий після доопрацювання.

  • За новою програмою фінансування Україна ризикує переплатити МВФ понад мільярд доларів

    За новою програмою фінансування Україна ризикує переплатити МВФ понад мільярд доларів

    Україна за новою програмою розширеного фінансування Міжнародного валютного фонду (EFF) на 2026–2029 роки може виплатити фонду більше коштів, ніж отримає у вигляді позик. Такий прогноз озвучив керівник аналітичного департаменту інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій.

    За словами експерта, обсяги фінансування, які Україна очікує отримати в межах нової програми, майже співпадають із сумою майбутніх виплат на користь МВФ у той самий період. Через це баланс між отриманими коштами та платежами може виявитися негативним.

    Паращій зазначає, що за попередніми розрахунками протягом наступних чотирьох років Україна може заплатити фонду приблизно на 1,13 мільярда доларів більше, ніж отримає за програмою. Така ситуація, на його думку, виглядає незвичною, адже програми МВФ зазвичай покликані підтримувати фінансову стабільність країн, а не створювати додаткове навантаження на бюджет.

    Окрему увагу аналітик звернув на структуру процентної ставки за кредитами фонду. Наразі базова ставка становить близько 2,68% річних. До неї додається стандартна маржа МВФ на рівні 0,60%. Крім того, для країн із великим обсягом запозичень застосовується додаткова надбавка, яка може сягати 2,75% річних.

    Саме ця надбавка, за словами експерта, істотно впливає на кінцеву вартість кредитування для України. Механізм був запроваджений самим фондом для того, щоб обмежити надмірне використання великих та довгострокових фінансових ресурсів.

    Паращій підкреслив, що Україна також сплачує цю додаткову ставку за своїми зобов’язаннями перед фондом. За його оцінками, лише через надбавку за високу закредитованість у межах нової програми країна може додатково сплатити приблизно 900 мільйонів доларів.

    На думку аналітиків, подібна структура виплат означає, що співпраця з МВФ у найближчі роки залишатиметься важливою для фінансової стабільності країни, але водночас вимагатиме ретельного управління державним боргом і бюджетними витратами.

  • НБУ втрутився у валютний ринок: на підтримку гривні пішло $3 млрд

    НБУ втрутився у валютний ринок: на підтримку гривні пішло $3 млрд

    У Національному банку України заявляють, що підстав для різкого зростання курсу долара наразі немає. Про це повідомив перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.

    За його словами, поточний стан міжнародних резервів дозволяє утримувати стабільність валютного ринку. На початку 2026 року вони становили майже 60 млрд доларів, що приблизно удвічі більше, ніж було на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.

    «Ми не бачимо підстав для того, щоб курс “вилітав у космос”», — зазначив Ніколайчук.

    У Нацбанку також прогнозують подальше зростання резервів. Очікується, що у 2026 році їх обсяг може збільшитися до 65 млрд доларів, а у 2027 році — до 73 млрд.

    За словами Ніколайчука, поточний рівень резервів забезпечує приблизно 120% від композитної міри адекватності міжнародних резервів за методологією Міжнародного валютного фонду.

    Водночас Нацбанк продовжує активно втручатися у валютний ринок, щоб утримувати стабільність гривні. Зокрема, у січні 2026 року регулятор провів значні валютні інтервенції.

    Протягом місяця НБУ не купив до резервів жодного долара або євро, натомість продав валюти на понад 3 млрд доларів у еквіваленті.

    Окрім цього, у Нацбанку наголошують на поступовому зниженні інфляції. За словами Ніколайчука, після пікового рівня майже 16% у травні інфляція знизилася до 7,4% у січні.

    Головною метою монетарної політики НБУ залишається досягнення цільового показника інфляції на рівні 5%.

  • МВФ висунув вимоги щодо податків і витрат — що відомо

    МВФ висунув вимоги щодо податків і витрат — що відомо

    За інформацією з джерел в Офісі Президента, переговорний процес із Міжнародним валютним фондом щодо нової програми фінансування супроводжується вимогами про перегляд податкової політики та параметрів соціальних видатків. За словами співрозмовника, ключові положення, які обговорювалися, стосуються можливого підвищення окремих податків і оптимізації бюджетних витрат.

    Джерело стверджує, що українська сторона намагалася відтермінувати запровадження частини рішень, які можуть бути непопулярними серед населення. Йдеться про перенесення строків потенційних змін на наступний бюджетний період. Офіційно такі домовленості зазвичай фіксуються в рамках меморандуму про співпрацю та структурних маяків програми.

    Також у повідомленні згадується політичний контекст — за версією джерела, чинна влада може бути зацікавлена у збереженні стабільності до завершення виборчого циклу. У цьому зв’язку називається можливість участі Володимира Зеленського у майбутніх виборах. Водночас жодних офіційних заяв про зміну податкової політики саме з цієї причини наразі не оприлюднювалося.

    Економісти наголошують, що вимоги міжнародних фінансових інституцій зазвичай спрямовані на забезпечення макрофінансової стабільності, зменшення дефіциту бюджету та підтримку боргової стійкості. При цьому конкретні рішення щодо ставок податків або соціальних програм ухвалюються виключно в межах національного законодавства.

    Наразі офіційні сторони не коментували деталі цих тверджень. Остаточні параметри співпраці з МВФ, як правило, публікуються після затвердження відповідних документів і рішення Ради директорів фонду.