Gorchitsa.info

Позначка: Михайло Федоров

  • Ексміністру оборони Федорову запропонували стати радником глави Міноборони Італії

    Ексміністру оборони Федорову запропонували стати радником глави Міноборони Італії

    Колишній міністр оборони України Михайло Федоров після своєї відставки отримав пропозицію стати радником міністра оборони Італії. Про це повідомляє Reuters із посиланням на заяву очільника італійського оборонного відомства Гвідо Крозетто.

    За словами Крозетто, він зв’язався з Федоровим уже наступного дня після його звільнення з посади та запропонував йому долучитися до роботи в Міністерстві оборони Італії.

    «Я зателефонував йому на наступний день після його звільнення і запитав: “Коли ти хочеш приїхати до Рима і працювати зі мною як радник?”», — розповів італійський міністр.

    Глава Міноборони Італії зазначив, що колишній український міністр був зворушений такою пропозицією і сприйняв її як прояв поваги та дружнього ставлення.

    Крозетто також високо оцінив роль Федорова у розвитку українських оборонних технологій. На його думку, саме завдяки впровадженню сучасних технологічних рішень, насамперед безпілотних систем, Україні вдалося не лише стримати російське вторгнення, а й змінити характер ведення бойових дій.

    «Він один із тих, хто повністю переписав правила гри на полі бою», — наголосив міністр оборони Італії.

    За словами Крозетто, досвід Федорова у сфері військових інновацій може бути корисним не лише для України, а й для інших європейських держав, які активно модернізують свої оборонні можливості з урахуванням уроків російсько-української війни.

    Після відставки Михайло Федоров уже отримував кілька пропозицій щодо продовження державної служби в Україні. Зокрема, президент Володимир Зеленський пропонував йому стати радником президента, однак Федоров відмовився від цієї посади.

    Пізніше глава держави також запропонував ексміністру очолити напрям військових інновацій на посаді віцепрем’єр-міністра. Проте і від цієї пропозиції Федоров відмовився.

    Колишній міністр заявив, що не планує обіймати жодної іншої урядової посади, окрім тієї, яку займав раніше, залишивши відкритим питання щодо свого подальшого професійного шляху.

  • Маск пояснив, як Starlink опинився у росіян: проблему вирішили разом з Україною

    Маск пояснив, як Starlink опинився у росіян: проблему вирішили разом з Україною

    Американський мільярдер Ілон Маск заявив, що російські військові ніколи не купували термінали Starlink безпосередньо у компанії. За його словами, обладнання потрапило до армії РФ через контрабандні схеми, а проблему вдалося суттєво обмежити завдяки спільним діям компанії та української влади. Про це Маск розповів в інтерв’ю The Economist.

    За словами бізнесмена, компанія Starlink не здійснювала жодних продажів своїх терміналів Росії. Він пояснив, що російські військові отримували обладнання, яке спочатку було придбане для використання в Україні, після чого його незаконно переправляли на окуповані території та до районів, де перебували російські війська.

    «Ми ні в який момент не продавали Starlink росіянам. По суті вони отримували термінали Starlink, які були замовлені через Україну, а потім контрабандою переправляли їх на схід України, де знаходяться російські війська. І потім у деяких випадках використовували їх для проведення атак», — заявив Маск.

    Для вирішення цієї проблеми, за словами мільярдера, компанія у співпраці з українським урядом запровадила систему так званого «білого списку». Відтепер працювати можуть лише ті термінали Starlink, які пройшли перевірку та офіційно схвалені для використання. Це дозволило значно ускладнити використання нелегально ввезеного обладнання російськими військовими.

    Водночас Маск визнав, що таке рішення мало і негативні наслідки. За його словами, частина цивільних користувачів, які легально користувалися Starlink для доступу до інтернету, роботи чи навчання, також втратили можливість підключатися до мережі через запроваджені обмеження.

    Проблема використання російськими військами так званих «сірих» терміналів Starlink стала відомою ще у 2023 році. Однак на початку 2026 року ситуація набула нового масштабу, коли окупанти почали активно застосовувати безпілотники, оснащені цими терміналами. Такий зв’язок дозволяв керувати дронами в режимі реального часу та підвищував їхню ефективність під час атак, зокрема для обходу української протиповітряної оборони.

    Після виявлення цієї проблеми тодішній міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров звернувся до Ілона Маска з проханням вжити заходів для блокування нелегально використовуваних терміналів. Уже 5 лютого стало відомо, що в Україні було реалізовано механізм відключення неперевірених пристроїв.

    Невдовзі після запровадження нової системи в Міністерстві оборони України повідомили, що російські війська зіткнулися із серйозними труднощами через втрату зв’язку. За даними відомства, блокування нелегальних терміналів суттєво ускладнило координацію підрозділів окупантів, а також призвело до помітного зменшення кількості штурмових дій на окремих напрямках фронту.

  • Довіра до Федорова злетіла до 65%: нове опитування показало різку зміну настроїв українців

    Довіра до Федорова злетіла до 65%: нове опитування показало різку зміну настроїв українців

    Рівень довіри українців до колишнього міністра оборони Михайла Федорова за останній тиждень зріс майже вдвічі та сягнув 65%. Про це свідчать результати соціологічного опитування групи «Рейтинг» (Rating Group), проведеного 20–21 липня 2026 року.

    Згідно з дослідженням, Федоров посів друге місце серед українських політичних і військових діячів за рівнем суспільної довіри. Найвищий показник має колишній Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний — 70%. На третій позиції опинився начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов із 62%, тоді як Президент України Володимир Зеленський отримав 59% довіри.

    Соціологи також з’ясували ставлення українців до відставки Федорова з посади міністра оборони. Переважна більшість респондентів — 72% — заявили, що не підтримують це рішення. Лише 5% висловилися на його підтримку, ще 17% відповіли, що їм байдуже, а 6% не змогли визначитися зі своєю позицією.

    Опитування торкнулося й можливих президентських виборів. Якби перший тур відбувся найближчим часом, за Володимира Зеленського проголосували б 22,3% опитаних. Другий результат отримав Валерій Залужний — 14,9%, а третім став Михайло Федоров із 13,4% підтримки.

    Окремий блок дослідження був присвячений колишньому Головнокомандувачу ЗСУ Олександру Сирському. За даними Rating Group, рівень довіри до нього знизився з 39% до 23% лише за один тиждень. Водночас 55% опитаних підтримали його звільнення з посади. Соціологи звернули увагу, що польовий етап опитування завершився ще до появи в медіа офіційної інформації про кадрові зміни у військовому керівництві.

    Дослідження проводилося методом телефонних інтерв’ю (CATI) 20–21 липня 2026 року. У ньому взяли участь 1000 респондентів віком від 18 років з усіх регіонів України, окрім тимчасово окупованих територій. Заявлена статистична похибка не перевищує 3,1%.

    Стрімке зростання рейтингу Федорова відбулося після його відставки з посади міністра оборони та серії публічних заяв. Після формування нового уряду 16 липня він повідомив, що Президент Володимир Зеленський пропонував йому залишитися в команді, зокрема розглядав варіант роботи радником.

    Крім того, Федоров публічно підтвердив, що між ним і тодішнім Головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським існували розбіжності щодо підходів до управління армією та ведення війни. За його словами, він пропонував президентові змінити військове керівництво, однак тоді ця ініціатива не була підтримана.

    Уже 21 липня Президент провів окрему зустріч із Михайлом Федоровим. За словами глави держави, ексміністру запропонували нову посаду, яка має об’єднати технологічний напрям державного управління та забезпечити його подальший розвиток. Радник Президента з комунікацій Дмитро Литвин повідомив, що консультації щодо майбутньої роботи Федорова тривають.

    Опубліковане дослідження демонструє помітну зміну суспільних настроїв після кадрових рішень у владі. Водночас варто враховувати, що йдеться про результати одного соціологічного опитування, а оцінити стійкість цієї тенденції можна буде лише після появи наступних досліджень інших соціологічних служб.

  • За відставкою Михайла Федорова стоїть Давид Арахамія. Джерела

    За відставкою Михайла Федорова стоїть Давид Арахамія. Джерела

    За інформацією наших джерел, за відставкою Михайла Федорова з посади міністра оборони стоїть голова фракції “Слуга Народу” у Верховній Раді  Давид Арахамія.

    “Арахамія збив Федорова однією фразою, яку доніс до Президента: “його рейтинг сильно зростає”.

    Водночас, інформація про те, що Михайло Федоров відмовився від будь-яких інших посад, крім міністра оборони,  правда.

    Але є нюанс. По-перше, Володимир Зеленський  за жодних обставин не відступить, а як через місяць “запакувати” депутатам рішення про висування Федорова на посаду міністра оборони без репутаційних втрат в Офісі не знають.

    По-друге, Олександр Сирський був призначений на посаду  за протекції екс-глави ОП Андрія Єрмака. Саме Єрмак був гарантом того, що “міністри не втручаються у справи військових”.

    Тому не виключено, що протягом тижня, коли вщухне картонний майдан, розпочнеться кампанія проти Михайла Федорова, а там є що “розкопувати”.

    Поки що незрозуміло, від кого буде перший вкид – від ЗМІ чи від правоохоронних органів – Олег Татаров забезпечить злив.

    Також в Офісі на середньому рівні бояться, що Федоров може об’єднатися із Залужним” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше британська The Times повідомляла, що звільнений міністр оборони Федоров може готуватися до участі у президентських виборах

  • Зеленський звільнив Сирського після хвилі протестів: що стоїть за найгучнішою кадровою рокіровкою війни

    Зеленський звільнив Сирського після хвилі протестів: що стоїть за найгучнішою кадровою рокіровкою війни

    Після кількох днів масштабної політичної та суспільної напруги президент України Володимир Зеленський ухвалив одне з найрезонансніших кадрових рішень за весь час повномасштабної війни — змінив головнокомандувача Збройних сил України. Генерала Олександра Сирського на посаді змінить генерал-майор Михайло Драпатий. Одночасно глава держави запропонував ексміністру оборони Михайлу Федорову нову посаду у виконавчій владі, пов’язану з розвитком технологічного напряму держави. Такі рішення стали фінальною точкою політичної кризи, яка розгорнулася після звільнення Федорова та супроводжувалася багатоденними протестами в Києві й інших містах України.

    Передумовою нинішньої кризи стала урядова реформа, яка розпочалася із масштабного перезавантаження Кабінету Міністрів. Після кадрових змін без посади залишився міністр оборони Михайло Федоров. Згодом він публічно заявив про конфлікт із тодішнім головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та пояснив, що був готовий залишитися працювати лише за умови зміни військового керівництва. За словами самого президента, саме конфлікт між міністром оборони та головкомом став однією з причин звільнення Федорова. Ці заяви швидко перетворили внутрішній кадровий конфлікт на масштабну суспільну дискусію.

    Рішення про звільнення міністра оборони викликало несподівано сильну реакцію суспільства. Уже наступного дня в Києві та низці інших міст розпочалися акції протесту, які тривали майже тиждень. Учасники вимагали повернення Федорова до Міністерства оборони та відставки головнокомандувача Сирського. Саме ці акції, які отримали неофіційну назву “картонний Майдан” через символіку протестувальників, стали одним із ключових чинників політичного тиску на Банкову. За інформацією джерел РБК-Україна, цього разу вирішальним фактором була саме внутрішня суспільна реакція, тоді як інформації про зовнішній тиск західних партнерів щодо кадрових рішень не було.

    Паралельно із протестами президент проводив серію консультацій із військовим командуванням. На Банковій відбувалися зустрічі з командувачами різних родів військ, фактично формуючи коло можливих кандидатів на посаду нового головнокомандувача. У медіа неодноразово повідомлялося, що серед претендентів розглядалися одразу понад десять військових керівників. За даними Bloomberg, найбільш реалістичним кандидатом від самого початку вважався командувач Об’єднаних сил Михайло Драпатий.

    Увечері 21 липня Володимир Зеленський офіційно підтвердив своє рішення. У зверненні президент повідомив, що новим головнокомандувачем ЗСУ стане саме Михайло Драпатий. За словами глави держави, разом із новим головкомом, виконувачем обов’язків міністра оборони Євгенієм Хмарою та заступником керівника Офісу президента Павлом Палісою вже визначено оновлену конфігурацію Генерального штабу. Президент також повідомив, що окремо провів розмову з Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим щодо передачі справ та подальшої служби.

    Попри відставку, Зеленський публічно подякував Сирському за роботу, окремо відзначивши оборону Києва у 2022 році, проведення Харківської операції та інші військові успіхи. Президент наголосив, що Україна продовжує боротьбу, а кожен військовослужбовець заслуговує на повагу. Водночас він заявив про необхідність оновлення структури управління Збройними силами та подальшої модернізації армії.

    Одразу після оголошення кадрового рішення свою реакцію оприлюднив і Михайло Федоров. Колишній міністр оборони привітав Михайла Драпатого із призначенням, назвавши його появу на чолі ЗСУ “новим повітрям та новою надією”. За словами Федорова, новий головнокомандувач має забезпечити чітке бачення розвитку армії, активне впровадження технологій, роботизацію фронту, асиметричні удари по противнику та максимальне збереження життів українських військових. Водночас він повідомив, що особисто подякував Олександру Сирському за оборону Київщини, Харківську операцію та інші історичні бойові кампанії.

    Питання майбутнього самого Федорова також стало одним із головних після завершення кадрових перестановок. За словами президента, він запропонував колишньому міністру “важливу посаду” у складі уряду, яка дозволить координувати розвиток технологічного сектору держави. За інформацією джерел РБК-Україна, йдеться про посаду віцепрем’єр-міністра з технологічного розвитку. Водночас співрозмовники видання зазначають, що Федоров наразі не погодився остаточно, але й не відмовився від цієї пропозиції. Раніше також розглядалися різні варіанти його повернення до влади, включно з посадою секретаря РНБО, однак зрештою це призначення не відбулося.

    У військовому середовищі рішення про зміну головнокомандувача сприйняли неоднозначно. Частина військових та експертів позитивно оцінила призначення Драпатого, вважаючи його одним із найбільш сучасних українських командирів, який активно підтримує впровадження нових технологій та нестандартних підходів до ведення війни. Саме його ім’я найчастіше згадували протестувальники як бажаного кандидата на посаду головкома. Водночас інша частина офіцерського корпусу висловлює занепокоєння тим, що зміна керівництва ЗСУ під тиском протестів може створити небезпечний прецедент та спровокувати внутрішні кадрові конфлікти всередині війська.

    Перед новим головнокомандувачем стоятимуть складні виклики. Окрім стабілізації фронту та підготовки армії до осінньо-зимової кампанії, йому доведеться реформувати систему управління ЗСУ, забезпечити впровадження сучасних технологій, підтримати ефективність мобілізаційних процесів та зберегти єдність військового керівництва після однієї з найгучніших кадрових криз останніх років. Президент уже заявив, що разом із новим військовим керівництвом Україна продовжить програму високоточних ударів по військових об’єктах Росії та курс на модернізацію армії.

    Кадрові рішення останніх днів стали безпрецедентним випробуванням для української влади. Вони продемонстрували, що навіть в умовах повномасштабної війни суспільний запит здатний суттєво впливати на політичні процеси. Водночас остаточні висновки щодо ефективності нового керівництва армії можна буде зробити лише після того, як нова команда приступить до реалізації заявлених реформ і покаже результати на фронті та в системі військового управління.

  • Сили логістики заявили про кризу із забезпеченням ЗСУ, а потім видалили допис: що пояснили у командуванні

    Сили логістики заявили про кризу із забезпеченням ЗСУ, а потім видалили допис: що пояснили у командуванні

    Командування Сил логістики Збройних сил України оприлюднило заяву, у якій повідомило про погіршення ситуації із матеріально-технічним забезпеченням війська у першому півріччі 2026 року. У публікації йшлося про дефіцит фінансування, виснаження резервів, затримки із закупівлями та постачанням майна, а також про потребу у додатковому фінансуванні. Однак уже за кілька годин допис спочатку відредагували, а згодом повністю видалили з офіційної сторінки командування.

    Після цього речник Командування Сил логістики ЗСУ підполковник Валерій Шершень пояснив рішення в ефірі «Суспільне. Студія». За його словами, оприлюднений текст відображав офіційну позицію командування, однак після публікації дискусія навколо нього почала переходити у політичну площину, чого у Збройних силах прагнули уникнути.

    У першій редакції заяви Командування Сил логістики стверджувало, що за підсумками перших шести місяців 2026 року система матеріально-технічного забезпечення стала менш стійкою. У документі зазначалося, що потреби військ дедалі частіше доводиться покривати за рахунок накопичених резервів або перерозподілу коштів з інших критично важливих напрямів. Серед основних причин називали дефіцит фінансування, неритмічне постачання, бюрократичні затримки, недостатній контроль якості окремих закупівель і розпорошення відповідальності між різними структурами.

    За попередніми оцінками, які навели у Силах логістики, до кінця року додатково необхідно майже 37 млрд гривень на основні напрями матеріально-технічного забезпечення. Ще понад 16 млрд гривень, за оцінкою командування, потрібно для ремонту озброєння, військової техніки та закупівлі запасних частин. Загальна додаткова потреба, таким чином, перевищує 53 млрд гривень.

    Окремий блок заяви стосувався забезпечення пальним. У командуванні повідомили, що через нестачу фінансування певний час використовували раніше сформовані резерви. Коли їхній обсяг почав скорочуватися, частину коштів довелося перекидати з інших напрямів, зокрема із закупівель озброєння та військової техніки. У Силах логістики наголосили, що перехідні запаси мають використовуватися лише для покриття форс-мажорних ситуацій, а не для забезпечення щоденних потреб армії.

    Також у заяві йшлося про затримки із закупівлею зимового речового майна, бронежилетів, автомобільної техніки, засобів обігріву та окремих видів спорядження. Як приклад розриву між анонсованими закупівлями та фактичним забезпеченням військ речник навів програму закупівлі 5 тисяч пікапів. За його словами, більшість автомобілів, щодо яких були укладені контракти або розпочаті процедури закупівлі, ще не надійшли до підрозділів, а основні поставки очікуються лише восени та взимку.

    Ще одним питанням, яке порушили Сили логістики, стала міжнародна військова допомога. У заяві зазначалося, що через відсутність необхідних річних доручень міністра затримувалося оформлення безоплатних контрактів із міжнародними партнерами, а також передача інженерної техніки, генераторів, навантажувачів, приладів нічного бачення, тактичного одягу та іншого майна. Ці твердження були викладені як позиція Командування Сил логістики.

    Після публікації текст спочатку зазнав змін. Із нього прибрали згадки про президента Володимира Зеленського та колишнього міністра оборони Михайла Федорова, які були присутні у першій редакції. Згодом допис повністю видалили з офіційних сторінок командування.

    Пояснюючи це рішення, Валерій Шершень заявив, що командування не відмовляється від змісту оприлюдненої інформації. За його словами, матеріал був підготовлений для пояснення причинно-наслідкових зв’язків у системі військової логістики, однак після його появи обговорення швидко набуло політичного характеру.

    «Пост був і буде. Це консолідована позиція Командування Сил логістики Збройних сил України», — заявив речник. Він наголосив, що Збройні сили є аполітичною інституцією і не повинні ставати учасником політичних суперечок. Саме тому, за його словами, було ухвалено рішення тимчасово прибрати публікацію.

    Водночас Шершень повторив головний висновок заяви навіть після її видалення. За його словами, у першому півріччі 2026 року ситуація із забезпеченням Збройних сил України погіршилася, попри розвиток цифрових сервісів і нові підходи до організації закупівель. Він також повідомив, що командування має достатню кількість фактів, які підтверджують наявність системних проблем, і після завершення необхідної робочої комунікації готове надалі інформувати суспільство про ситуацію.

    Речник окремо підкреслив, що не може давати оцінку роботі всіх Сил оборони чи інших органів військового управління, оскільки володіє інформацією лише щодо діяльності Командування Сил логістики та підпорядкованих йому військових частин і установ. Він також наголосив, що озвучені проблеми стосуються насамперед логістичної системи забезпечення, а не бойових дій чи роботи командирів на фронті.

    Наразі офіційної реакції Міністерства оборони України на озвучені у видаленій заяві твердження про нестачу фінансування, затримки закупівель чи інші наведені оцінки не оприлюднено. Водночас сама історія із появою, редагуванням і подальшим видаленням допису привернула значну увагу, оскільки йдеться про офіційну позицію одного з ключових органів, відповідальних за матеріально-технічне забезпечення українського війська.

  • Федоров відмовився від крісла секретаря РНБО: готовий повернутися лише міністром оборони, — FT

    Федоров відмовився від крісла секретаря РНБО: готовий повернутися лише міністром оборони, — FT

    Колишній міністр оборони України Михайло Федоров відмовився від запропонованої президентом Володимиром Зеленським посади секретаря Ради національної безпеки і оборони України. Попри те, що нова посада передбачала значно ширші повноваження у сфері оборонних технологій, прямий доступ до глави держави та можливість координувати стратегічні реформи, Федоров, за даними Financial Times, не погодився на компромісний варіант і готовий повернутися до влади лише як міністр оборони. Про це повідомляє видання з посиланням на кількох співрозмовників, обізнаних із перебігом переговорів.

    За інформацією FT, президент Володимир Зеленський упродовж останніх днів намагався знайти вихід із політичної кризи, що виникла після звільнення Федорова з посади очільника Міністерства оборони. Одним із запропонованих варіантів стало його призначення секретарем РНБО із суттєво розширеними функціями. Передбачалося, що Федоров контролюватиме програми розвитку оборонних інновацій, координуватиме масштабування виробництва далекобійного озброєння, просуватиме технологічні реформи та сприятиме залученню іноземних інвестицій до українського оборонно-промислового комплексу. Крім того, ця посада мала забезпечити йому постійний доступ до президента та значний вплив на формування військово-технічної політики держави.

    Втім, як стверджують джерела Financial Times, Федоров відкинув цю пропозицію. За словами співрозмовників видання, він вважає, що може реалізувати необхідні зміни лише на посаді міністра оборони. Один із чиновників, знайомий із ситуацією, заявив, що зараз Федоров має значну підтримку як у суспільстві, так і серед частини політичної еліти, тому не бачить сенсу погоджуватися на іншу роль.

    За даними FT, минулими вихідними Володимир Зеленський та Михайло Федоров провели майже шість годин у переговорах. Незважаючи на тривалу розмову, компромісу досягти не вдалося. При цьому президент після звільнення Федорова продовжує підтримувати з ним практично щоденний контакт, що свідчить про бажання зберегти одного з найвідоміших реформаторів у команді влади.

    Західні партнери України, за інформацією FT, також уважно стежать за розвитком ситуації. Представники держав, які фінансово та військово підтримують Україну, наголошують на необхідності якнайшвидше завершити кадрову невизначеність. Один із західних чиновників зазначив, що партнерам потрібна передбачуваність та стабільність, особливо коли йдеться про людей, із якими вже налагоджена ефективна співпраця.

    Політична напруга довкола кадрових рішень виникла після того, як 15 липня Михайло Федоров повідомив про завершення роботи на посаді міністра оборони. У своєму зверненні він подякував українським військовим, команді міністерства та партнерам за спільну роботу, підбивши підсумки своєї діяльності. За час перебування на посаді він активно просував цифровізацію оборонного сектору, реформування закупівель, розвиток безпілотних технологій та модернізацію оборонної промисловості.

    Водночас причини його відставки офіційно не пояснювалися. За інформацією низки українських та міжнародних медіа, кадрові зміни могли бути пов’язані із тривалими розбіжностями між Федоровим та головнокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським щодо підходів до ведення війни, впровадження нових технологій та реформування системи управління військом. Сам Федоров раніше відкрито говорив про блокування окремих реформаторських ініціатив і конфлікт навколо модернізації оборонної системи.

    Після його звільнення в Україні розпочалися масштабні акції протесту. За даними Reuters, демонстрації охопили щонайменше 16 міст країни та стали одними з найбільших із початку повномасштабного вторгнення Росії. Учасники акцій вимагали повернення Федорова на посаду міністра оборони, а також кадрових змін у військовому керівництві. Частина протестувальників переконана, що саме курс на технологічні інновації та швидку модернізацію війська, який просував Федоров, має бути продовжений.

    Reuters також повідомляє, що Володимир Зеленський останніми днями провів серію зустрічей із провідними українськими військовими командирами. За інформацією агентства, президент консультується щодо подальших кадрових рішень та оцінює можливість оновлення військового керівництва. Серед потенційних кандидатів на ключові посади називають представників нового покоління українських командирів, які отримали бойовий досвід під час повномасштабної війни та активно застосовують сучасні підходи до ведення бойових дій.

    Окрему увагу міжнародні аналітики звертають на реакцію української оборонної промисловості. За даними Business Insider, багато виробників зброї та технологічних компаній висловлюють занепокоєння через можливе уповільнення реформ після відставки Федорова. Саме його підхід, заснований на швидкому впровадженні інновацій, розвитку безпілотних систем, цифровізації процесів та конкуренції між виробниками, дозволив суттєво прискорити модернізацію оборонного сектору України. Представники галузі побоюються, що втрата такого керівника може негативно вплинути на темпи розвитку військових технологій.

    Водночас сам Федоров раніше підтверджував, що після звільнення президент пропонував йому залишитися у команді в іншому статусі. Під час брифінгу 16 липня він повідомив, що отримав пропозицію стати радником президента або знайти інший формат роботи, однак від цієї ідеї також відмовився. За його словами, питання для нього ніколи не полягало у збереженні будь-якої посади, а в можливості реалізувати зміни, які він вважає необхідними для перемоги України.

    Ситуація навколо Михайла Федорова залишається одним із головних політичних сюжетів останніх днів. Публікація Financial Times свідчить, що президентська команда продовжує шукати варіанти повернення одного з найпопулярніших урядовців до системи державного управління, однак сам Федоров поки що не готовий погоджуватися на компромісні рішення. Західні партнери України наполягають на якнайшвидшому завершенні кадрової невизначеності, а всередині країни триває суспільна дискусія щодо майбутнього оборонних реформ і керівництва сектором безпеки. Чи вдасться сторонам знайти спільне рішення найближчим часом, наразі залишається відкритим питанням.

  • «Михайле Альбертовичу, вибачте»: Сирський уперше відповів на заяви Федорова

    «Михайле Альбертовичу, вибачте»: Сирський уперше відповів на заяви Федорова

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський прокоментував суспільний резонанс навколо його відносин із колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим. Головком заявив, що не сприймав розбіжності між ними як особистий конфлікт, попросив вибачення, якщо своєю поведінкою образив ексміністра, та закликав не перетворювати робочі суперечки на політичне протистояння.

    Свою позицію Сирський виклав в авторській колонці для видання «Мілітарний». Заява з’явилася після кількох днів публічних дискусій щодо відставки Федорова, роботи Генерального штабу та можливих кадрових змін у вищому військовому керівництві.

    Головнокомандувач зазначив, що для нього стало несподіванкою дізнатися про нібито особистий конфлікт із колишнім очільником Міністерства оборони. За його словами, взаємодія між ними залишалася робочою, хоча позиції двох інституцій щодо окремих питань могли не збігатися.

    «Для мене було несподіванкою дізнатися, що у нас із паном міністром був конфлікт. Я сприймав наші відносини як робочі: зі складними питаннями, з різними позиціями. Так і має бути між двома інституціями під час великої війни», — написав Сирський.

    Головком фактично визнав, що під час спільної роботи виникали гострі дискусії. Водночас він наголосив, що розбіжності між військовим командуванням і Міністерством оборони не слід автоматично трактувати як особисте протистояння керівників.

    Сирський особисто звернувся до Федорова

    Окрему частину заяви Сирський адресував безпосередньо Михайлу Федорову. Головнокомандувач попросив вибачення, якщо його жорсткий стиль роботи міг образити колишнього міністра.

    «Якщо я когось чимось образив: Михайле Альбертовичу, вибачте. Буваю жорстким», — заявив він.

    Водночас Сирський закликав Федорова та всіх, хто стежить за розвитком ситуації, зосередитися не на особистих взаєминах посадовців, а на головній меті — перемозі України у війні.

    Головнокомандувач підкреслив, що жодна окрема людина, незалежно від посади чи суспільної популярності, не може бути важливішою за державу, її армію та інституції.

    «Україна більша за Федорова, Сирського і будь-кого з нас. Україна вистоїть не тому, що в ній є незамінні люди, а тому, що в ній є армія, інституції та мільйони людей, які роблять свою роботу», — написав головком.

    За його словами, зведення складної ситуації у секторі оборони до боротьби двох конкретних посадовців може лише послабити державу та зіграти на користь Росії.

    «Звести цю війну до протистояння двох персон — найбільша послуга, яку ми можемо зробити ворогу», — наголосив Сирський.

    Головком заявив про небезпечний поділ суспільства

    Сирський також звернув увагу на формування в інформаційному просторі умовних «таборів» прихильників Федорова та Сирського. За його словами, такий поділ спрощує складні проблеми війська й підміняє професійну дискусію емоційними гаслами.

    Головком підкреслив, що питання мобілізації, оборонних закупівель, забезпечення бойових частин та управління військами не можуть вирішуватися лише через публічні кампанії або суперечки в соціальних мережах.

    «Війну виграє реальна робота, а не публічна драма навколо неї», — підсумував Сирський.

    Його заява стала відповіддю на резонансні слова Федорова, який після звільнення з посади міністра оборони публічно розповів про проблеми у взаємодії з головнокомандувачем і Генеральним штабом.

    Федоров стверджував, що частина ініціатив Міністерства оборони блокувалася або тривалий час погоджувалася військовим командуванням. Зокрема, він говорив про бюрократичні перешкоди під час упровадження нових систем забезпечення бригад безпілотниками. «Мілітарний» писав, що, за версією Федорова, погодження одного з таких проєктів затягнулося приблизно на чотири місяці.

    Водночас ексміністр визнавав роль Сирського у захисті України та наголошував, що не ставив президенту умову обирати між ним і головнокомандувачем. Федоров відзначав участь Сирського в обороні Києва та українських операціях 2022 року, однак заявляв, що сучасна технологічна війна потребує зміни системи управління й підходів до застосування дронів.

    Що Сирський говорив раніше

    Одразу після звільнення Федорова головнокомандувач уже публічно дякував йому за роботу в Міністерстві оборони. Тоді Сирський заявив, що Україні необхідно зосередитися на війні та ефективній стратегії, яка дає конкретні результати.

    Він також висловив сподівання, що Федоров надалі залишатиметься частиною державної команди.

    Однак після публічного брифінгу ексміністра та протестних акцій ситуація отримала значно ширший суспільний резонанс. Федоров заявив, що Сирський нібито не був готовий відкрито обговорювати проблеми та протидіяв окремим змінам у війську. Водночас частина його заяв стосувалася не особистих взаємин, а мобілізації, управління військами, технологічного розвитку та швидкості ухвалення рішень.

    На цьому тлі у соціальних мережах почали поширюватися чутки про можливу відставку Сирського. Генеральний штаб 20 липня спростував повідомлення про вже ухвалене кадрове рішення та наголосив, що головнокомандувач продовжує виконувати свої обов’язки.

    Заява Сирського стала першою розгорнутою спробою головкома відповісти на звинувачення та знизити напругу навколо ситуації. Він не заперечив існування робочих суперечок, але відкинув трактування цих розбіжностей як особистої війни між двома посадовцями.

    Головний акцент Сирський зробив на необхідності зберегти єдність, не допустити політизації командування армією та повернути суспільну увагу до ситуації на фронті.

  • Зеленський анонсував нові рішення для армії після серії консультацій

    Зеленський анонсував нові рішення для армії після серії консультацій

    Президент України Володимир Зеленський повідомив про підготовку нових рішень, які стосуватимуться забезпечення та розвитку Збройних сил України. За словами глави держави, перед їхнім ухваленням відбулася серія консультацій із військовим командуванням, представниками оборонного сектору та іншими посадовцями. Президент наголосив, що під час формування майбутніх змін враховується як професійна оцінка військових, так і суспільні настрої.

    Про це Володимир Зеленський повідомив у своєму Telegram-каналі.

    Президент зазначив, що протягом останніх двох днів провів низку важливих консультацій, присвячених питанням функціонування української армії. За його словами, влада аналізує ситуацію та працює над рішеннями, які мають посилити обороноздатність країни в умовах повномасштабної війни.

    Зеленський підкреслив, що уважно дослухається до того, що сьогодні говорять українці, а також підтримує постійний діалог із військовими. Саме тому підготовка нових кроків відбувається після детального обговорення з ключовими представниками сектору безпеки й оборони.

    Глава держави повідомив, що окремо поспілкувався з головнокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським. Крім того, тривала розмова відбулася і з колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим. За словами президента, саме за результатами цих консультацій найближчим часом будуть напрацьовані відповідні рішення щодо розвитку української армії.

    «Вчора і сьогодні багато було консультацій. Звісно, я чую, що кажуть люди. Довго говорив сьогодні з Михайлом Федоровим. Я говорив сьогодні з Олександром Сирським, рішення щодо армії будуть напрацьовані», — заявив Зеленський.

    Водночас президент поки не уточнив, які саме зміни готуються та коли вони можуть бути офіційно представлені. Деталі майбутніх рішень наразі не розголошуються, однак із заяви глави держави випливає, що вони стосуватимуться як забезпечення військових, так і подальшого розвитку Збройних сил.

    Останнім часом тема реформування оборонного сектору та роботи військового керівництва активно перебуває у центрі суспільної уваги. На цьому тлі президент проводить регулярні зустрічі з командирами, представниками Генерального штабу та іншими керівниками сектору безпеки, обговорюючи ситуацію на фронті, забезпечення підрозділів, потреби українських захисників і подальші кроки для зміцнення обороноздатності держави.

    Очікується, що після завершення консультацій Офіс президента та військове керівництво представлять конкретні рішення, які мають посилити ефективність української армії та її спроможність виконувати бойові завдання в умовах триваючої російської агресії.

  • Зеленський може звільнити Сирського, але за однієї ключової умови

    Зеленський може звільнити Сирського, але за однієї ключової умови

    Президент України Володимир Зеленський розглядає можливість зміни керівництва Збройних сил України та не виключає звільнення головнокомандувача Олександра Сирського. Водночас остаточне рішення, за інформацією джерел, залежатиме від того, чи вдасться знайти кандидата, здатного забезпечити безперервне управління армією в умовах повномасштабної війни.

    Про це повідомляє Financial Times.

    За даними видання, найближчими днями Володимир Зеленський планує провести зустріч із військовим командуванням, під час якої заслухає оцінку ситуації на фронті та проведе співбесіди з потенційними кандидатами на посаду головнокомандувача ЗСУ.

    Співрозмовник Financial Times стверджує, що глава держави готовий ухвалити рішення про відставку Олександра Сирського лише за умови, якщо буде знайдено командувача, який зможе безболісно перебрати управління військами та забезпечити стабільність оборони на всій лінії фронту, яка нині простягається приблизно на 1200 кілометрів.

    За інформацією видання, головною умовою можливих кадрових змін є відсутність ризиків для керованості української армії під час передачі повноважень. У керівництві держави, як зазначає FT, прагнуть уникнути будь-яких рішень, які могли б негативно вплинути на бойову готовність Збройних сил у період активних бойових дій.

    Видання також зазначає, що дискусії навколо роботи головнокомандувача активізувалися після нещодавніх кадрових змін у Міністерстві оборони України. За оцінкою журналістів, питання взаємодії між військовим і політичним керівництвом стало одним із факторів, які вплинули на обговорення подальших кадрових рішень.

    Раніше президент України Володимир Зеленський ухвалив рішення про звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони. Як повідомлялося, однією з причин такого кроку могла стати відсутність ефективної взаємодії між Міністерством оборони та керівництвом Збройних сил України, зокрема з головнокомандувачем Олександром Сирським.

    Також повідомлялося, що Михайло Федоров раніше пропонував президенту розглянути питання зміни керівництва ЗСУ. Після звільнення Зеленський заявив, що Федоров залишиться у його команді, однак не уточнив, яку саме посаду він може обійняти надалі.

    Сам Федоров згодом повідомив, що президент запропонував йому стати своїм радником, однак він відмовився від цієї пропозиції.

    Після кадрових змін у Міністерстві оборони виконувачем обов’язків міністра було призначено генерал-майора Євгенія Хмару, який до цього очолював Службу безпеки України у статусі тимчасового виконувача обов’язків.

    Як зазначає Financial Times, питання можливого оновлення військового керівництва залишається одним із найважливіших для української влади, адже будь-які кадрові рішення мають враховувати складну ситуацію на фронті та необхідність забезпечення безперервного управління військами.

    На момент публікації офіційних заяв президента України або Офісу президента щодо можливого звільнення Олександра Сирського не було. Інформація про розгляд такого рішення ґрунтується на даних, отриманих Financial Times від джерела, обізнаного з перебігом внутрішніх консультацій.