Gorchitsa.info

Позначка: митниця

  • Під час концерту у Валенсії Вєрка Сердючка розповіла пікантну історію про польську митницю

    Під час концерту у Валенсії Вєрка Сердючка розповіла пікантну історію про польську митницю

    Під час виступу в іспанській Валенсії 26 вересня 2025 року Андрій Данилко, відомий у сценічному образі Вєрки Сердючки, поділився кумедною, але доволі пікантною історією з подорожі через польський кордон. Артист розповів про пригоди на митниці, які перетворив на веселий монолог і навіть імпровізовану пісню.

    “Люди, когда їдуть в Польщу, тєрпєть не могут польськую таможню. Ми с мамой обожаєм! Когда нас прив’язують, корда нас уніжають. Я говорю: мам, лучше так, чем нікак. І там поляк щось там: курва!… А мама довольна, рум’янець. Каже: на яму, типу, на яму! Та легко, на яму. Обшукали. Ідем з облєгчєнієм. Маленький фрагмент: дякую, це був кращий секс у моєму, у моєму житті, ой, дякую, це був кращий секс у моєму, у моєму житті…” — розповіла Вєрка Сердючка зі сцени, викликавши хвилю сміху серед глядачів.

    Публіка у Валенсії зустріла цей епізод бурхливими оплесками. Артист не вперше використовує у своїх виступах гумор на межі — саме ця відвертість і самоіронія зробили Сердючку улюбленицею аудиторії не лише в Україні, а й за кордоном.

    Концерт у Валенсії став частиною великого європейського туру Вєрки Сердючки, у рамках якого артист виступає в Іспанії, Німеччині, Чехії, Польщі та інших країнах, збираючи повні зали української діаспори.

    Попри провокаційний характер виступу, фанати сприйняли історію як ще одну дотепну імпровізацію у властивому Данилку стилі — поєднання гумору, життєвих спостережень і щирої емоційності, яка завжди викликає посмішку.

  • Бензин може подорожчати до 70 грн уже в жовтні

    Бензин може подорожчати до 70 грн уже в жовтні

    Сигнали про подорожчання пального на українському ринку, що з’явилися у вересні, дедалі частіше звучать як реальна загроза. За оцінками частини аналітиків, вже в жовтні літр бензину А-95 може підскочити до 62–65 гривень, а в окремих мережах — і до 70 грн/л. Дизельне паливо також може подорожчати на аналогічному рівні. Наразі середня роздрібна ціна А-95 коливається близько 58,72 грн/л, дизеля — 55,87 грн/л, але низка факторів створює передумови для подальшого зростання.

    Один із таких факторів — питання походження імпортного пального. 15 вересня СБУ звернулася до Енергетичної митниці з проханням обмежити постачання нафтопродуктів з Індії і вимагати обов’язкового лабораторного аналізу кожної партії — через підозри про використання у виробництві російської нафти. Однак експерти сумніваються, що якісна перевірка вирішить проблему: енергетичний фахівець Геннадій Рябцев наголошує, що встановити походження вже переробленого пального практично неможливо навіть за допомогою сучасного обладнання, а підтверджувальні документи легко підробити через офшори або транзит через треті країни.

    Потенційні обмеження імпорту через румунський порт Констанца додають ще одну невизначеність. Через цей порт надходить прозапасно близько чверті всіх нафтопродуктів в Україну, і за даними консалтингової групи “А-95”, понад 75% пального, імпортованого через Констанцу, має індійське або турецьке походження. Голова компанії Сергій Куюн не виключає, що у жовтні обмеження можуть торкнутися не лише Індії, а й постачань через сам порт — питання, яке нині обговорюють румунські посадовці з трейдерами, аби не допустити проникнення на ринок продукції сумнівного походження.

    На ситуацію також впливає позиція великих переробників. Зокрема, індійський гігант Reliance щороку переробляє понад 60 мільйонів тонн нафти; у його роботі істотна частка російського ресурсу робить продукцію конкурентною за ціною, але водночас створює ризики в умовах санкційної політики. Саме через подібні ланцюги постачань питання походження сировини набуває геополітичного та регуляторного значення.

    Ще один довгостроковий фактор тиску на ціни — зміни в акцизному навантаженні в рамках євроінтеграційних зобов’язань. З 1 січня 2026 року ставка акцизу на бензин має зрости з 271,7 до 300 євро за тисячу літрів, на дизель — з 215,7 до 253,8 євро. Орієнтовно це додасть близько 1,5 грн до ціни літра бензину і до 2 грн до дизеля, але остаточний ефект залежатиме від цінової політики мереж АЗС, рівня конкуренції та інших зовнішніх чинників.

    Утім, на ринку є й пом’якшувальні фактори. Після шоку 2022 року Україна суттєво диверсифікувала поставки пального: якщо до повномасштабного вторгнення до 70% бензину і 40% дизеля імпортували з Росії та Білорусі, то сьогодні постачання йдуть із ширшого кола джерел — Греції, Туреччини, США та інших країн. Трейдери демонструють гнучкість і вже шукають альтернативи індійським та турецьким поставкам на випадок обмежень.

    Прогнози офіційних установ більш помірковані. Національний банк України оцінює можливе зростання вартості пального в середньому на 8% у 2026-му і ще на 6,9% у 2027-му. Аналітики НБУ вказують, що це частково компенсується очікуваним укріпленням гривні, стабілізацією світових цін на нафту й адаптацією трейдерів до нових умов логістики та регулювання.

    У короткій перспективі ключовими залишаються рішення регуляторів, ефективність митних перевірок і швидкість знаходження альтернативних маршрутів та постачальників. Якщо лабораторні обмеження імпорту виявляться широкими, а постачання через Констанцу будуть суттєво скорочені, тиск на роздрібні ціни вже в жовтні може стати відчутним. Якщо ж система перевірок буде адресною і трейдери оперативно переорієнтують логістику, покупцям вдасться уникнути найгірших сценаріїв. Водночас підвищення акцизів із початку 2026 року залишиться фіксованим фактором витрат, який продавці закладатимуть у ціну пального незалежно від короткострокових коливань.

  • Митник з Волині оформив два авто на сотні тисяч попри скромну декларацію

    Митник з Волині оформив два авто на сотні тисяч попри скромну декларацію

    На Волині спалахнув новий скандал довкола декларацій чиновників. Посадовиця Пенсійного фонду України Лілія Бас задекларувала подарунок від свого сина — інспектора митного поста Володимира Баса. У документах зазначено автомобіль MERCEDES-BENZ GLA 250 2018 року випуску, вартість якого становить близько 750 тисяч гривень.

    Володимир Бас отримав цей автомобіль вже після початку повномасштабної війни. Примітно, що це не єдиний дорогий транспорт у декларації: у серпні 2024 року він також вказав VOLKSWAGEN E-Golf 2017 року, ціною у 400 тисяч гривень.

    До появи «мерседеса» Лілія Бас користувалася AUDI A6 2015 року, оформленою на Нелю Бас. Однак тепер родина поповнила свій автопарк одразу кількома дорогими машинами.

    Важливо, що і Лілія, і Володимир належать до впливової прокурорської родини: вони є дружиною та сином прокурора Волині Вадима Баса. Саме це, на думку експертів, ставить питання про джерела фінансування таких придбань.

    Декларація Володимира Баса виглядає майже порожньою, що викликає додаткові сумніви. До того ж він раніше не подавав декларацій, хоча обіймає посаду в митниці та має військову підготовку. Однак попри війну та мобілізацію до лав ЗСУ він не пішов.

    Поява у родини прокурора одразу двох дорогих автомобілів у час війни й економічної кризи викликала хвилю обурення серед громадськості. Суспільство очікує, що цю історію перевірять відповідні органи, адже вона напряму стосується доброчесності чиновників та їхніх родин.

  • Львівський митник Олег Будз задекларував мільйони готівки

    Львівський митник Олег Будз задекларував мільйони готівки

    На західному кордоні України сьогодні сходяться дві лінії реальності. З одного боку, офіційні заяви про реформування митниці, цифровізацію процесів, спрощення контролю та боротьбу з корупцією. З іншого — розповіді водіїв мікроавтобусів, місцевих підприємців та активістів, які запевняють, що пройти кордон без «абонемента» неможливо. Про це пише “Антикор”.

    У цих розмовах все частіше звучить прізвище людини, яка не є публічним політиком, не дає інтерв’ю і не прагне бути відомою, але давно обіймає помітну посаду на Львівській митниці. Йдеться про Олега Федоровича Будза, начальника відділу митного оформлення №1 поста «Мостиська». Саме навколо його імені почали сплітатися численні чутки про побори, «чорні каси» й вибірковий контроль.

    Історія набуває ще більш цікавого відтінку, якщо поглянути в документи. Декларації, які щорічно подає Олег Будз, показують картину, далеку від скромного чиновницького побуту. Це великі суми готівки в доларах і євро, автомобілі представницького класу, доходи від бізнесу дружини й навіть згадки про подарунки в мільйонах гривень. Самі по собі ці цифри не доводять порушень закону, але вони впадають в око, коли їх співставляєш з офіційними доходами сім’ї. І в цьому полягає головна інтрига: наскільки прозоро й чесно складалося матеріальне становище сім’ї Будза?

    Фігура Будза довгий час залишалася в тіні, поки в телеграм-каналах і регіональних публікаціях не почали з’являтися матеріали про схеми на кордоні. Автори стверджували, що частина мікроавтобусів проходить контроль швидше і без черги, а водії платять фіксовані суми в обмін на гарантоване «зелене» вікно. Саме в такому контексті прізвище начальника відділу митного оформлення Олега Будза стало символом «митного конвеєра».
    Проте офіційні документи малюють куди більш стриману картину. В Єдиному державному реєстрі декларацій НАЗК чітко зафіксовано, що Олег Будз обіймає посаду в системі Львівської митниці. Його щорічні звіти відображають зарплату, кілька автомобілів, банківські рахунки й грошові активи. Ключовий момент полягає в тому, що, починаючи з 2019 року, разом із деклараціями з’явилися дані про дружину Анну Коваль, чиї доходи від підприємницької діяльності значно перевищують зарплату чоловіка.

    У декларації за 2024 рік, наприклад, вказано сукупний сімейний дохід у понад 3,5 мільйона гривень, з яких 2,38 мільйона становили доходи дружини від бізнесу. Вона ж вказана отримувачем зарплати в приватній компанії «Петро Карбо Хем» у розмірі понад пів мільйона гривень. На тлі цих доходів офіційна зарплата самого Будза в 623 тисячі виглядає куди більш скромно.
    Але більш вражають грошові активи: готівкові 160 тисяч доларів, 90 тисяч євро і майже півтора мільйона гривень, плюс – банківські залишки. У перерахунку на гривню це понад дванадцять мільйонів, що в три з половиною раза перевищує сукупний дохід сім’ї за рік.

    Особливої уваги заслуговує декларація 2021 року, де зафіксований подарунок дружині Анні Коваль у розмірі понад 1,3 мільйона гривень. Від кого був цей подарунок і на яких умовах — питання залишається без відповіді, адже декларація фіксує лише сам факт отримання коштів. Про те, що цей «подарунок» чомусь не помітили правоохоронні органи, покликані такі речі відстежувати, скромно промовчимо. Навіщо пояснювати очевидні речі?
    Якщо в деклараціях Будза основну увагу привертає співвідношення доходів і активів, то у випадку його дружини — це поєднання офіційних заробітків і підприємницьких надходжень. Анна Коваль вказується як співробітниця комерційної компанії і одночасно як підприємиця, чиї доходи за один лише рік перевищують два мільйони гривень. Вона також фігурує власницею або користувачкою автомобілів преміумкласу, Audi Q7 2016 року і BMW X6 2021 року, причому останній вказаний у безоплатному користуванні, що само по собі виглядає незвично й вимагає документального підтвердження. Сам же Олег Будз їздить на старенькому «пасаті», як і належить зразковому чиновнику. Принаймні так написано в декларації. Що теж залишимо без коментарів.

    Крім декларацій, ім’я дружини з’явилося і в судових хроніках. У жовтні 2024 року в реєстрі судових рішень зафіксовано справу про порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження автомобілів. У телеграм-каналах цю справу прямо пов’язують з Анною Коваль, проте публічний доступ до повного тексту рішення обмежений, і тому встановити прямий зв’язок поки неможливо. Тим не менш саме згадка прізвища в судових документах посилює увагу до її ролі в сімейній історії Будза.
    І навряд чи «Особа_1», зазначена в тексті Постанови Галицького райсуду Львова як «потерпіла», яка їздить на BMW X6, є повною однофамілицею Анни Вікторівни Коваль. Тож сумніватися в тому, хто ж їздить на «безоплатному» BMW X6, не доводиться.

    У сукупності це створює образ сім’ї, чиї фінансові можливості значно вищі за середній рівень, навіть за мірками великих підприємців. Наявність великих сум готівкової валюти, дорогих «безоплатних» автомобілів і подарунків викликає закономірні питання: наскільки прозорі джерела цих коштів і чи співвідносяться вони з офіційними доходами? Особливо, якщо подивитися на декларації Олега Будза системно. Й порівняти цифри зростання його статків по роках. У 2015 році Олег Будз прийшов на митницю бідним. А в 2025 році вже став мільйонером. Втім, дивіться самі й робіть висновки самі.
    Скептики скажуть: що незвичайного в тому, що дружина митника веде успішний бізнес, а сім’я заробляє легально? Формально — нічого. У деклараціях все відображено, цифри збігаються, документи заповнені. Але підозри виникають не тільки тому, що йдеться про чиновника з чутливої сфери — української митниці. Вони підживлюються репутацією самої системи, де корупційні схеми десятиліттями вважалися нормою.

    Розповіді перевізників і підприємців про «чорні каси», де щоденно збираються тисячі доларів готівкою, підтверджуються численними публікаціями й розслідуваннями про інші пости та інші прізвища. Будз в цій історії стає символом — фігурою, через яку суспільство намагається пояснити собі, як працюють старі механізми в новій реальності.

    Складність ситуації погіршується мовчанням офіційних структур. Ні сам Будз, ні Львівська митниця, ні прокуратура не давали публічних коментарів з приводу звинувачень. Запити журналістів залишаються без відповіді. При цьому активісти і телеграм-канали продовжують публікувати списки співробітників, яких, на їхню думку, варто перевірити на предмет корупційної складової.

    Ця тиша лише посилює недовіру. Коли в деклараціях фіксуються мільйони готівки, але слідчі органи не поспішають перевіряти джерела походження коштів, суспільство отримує сигнал: система досі закрита, а непідконтрольні схем можуть існувати й далі.

    В історії з Олегом Будзом є все: офіційні документи, які демонструють значні активи сім’ї; декларації, де зазначено мільйони гривень доходів дружини; автомобілі, подарунки й валютні резерви; судове рішення, опосередковано пов’язане з дружиною. Все це — факти, зафіксовані у відкритих реєстрах. Є й інший бік — численні звинувачення в поборах і схемах на кордоні, які поки не знайшли документального підтвердження.

    На стику цих двох реальностей і народжується розслідування. Воно не виносить вироки й не ставить остаточної крапки. Але воно фіксує очевидне: співвідношення доходів та активів сім’ї викликає запитання, що потребують уважної перевірки. Воно показує, що прізвище Будз звучить не випадково, а тому що символізує системну проблему.

    Будз може бути лише частиною великої машини, яка роками налагоджувала неформальні правила. Можливо, його ім’я вкидають опоненти, щоб дискредитувати одну людину. Але якщо система не дасть відповідей, підозри будуть множитися.

    Поки ж в сухому залишку – парадокс: офіційні доходи сім’ї за рік становлять трохи більше як три з половиною мільйона гривень, а задекларовані активи — понад дванадцять мільйонів. Є великі подарунки, дорогі автомобілі, валютні заощадження, і є мовчання з боку тих, хто зобов’язаний перевіряти подібні розходження. І в цьому мовчанні — головний сигнал суспільству: якщо система не зміниться, прізвища можуть бути різними, але результат залишиться тим же.

  • На кордоні з Польщею митники виявили електронні сигарети на 570 тисяч і нові iPhone на пів мільйона

    На кордоні з Польщею митники виявили електронні сигарети на 570 тисяч і нові iPhone на пів мільйона

    У пункті пропуску “Краківець-Корчова” митники запобігли двом спробам незаконного переміщення товарів через державний кордон.

    Під час огляду мікроавтобуса Mercedes, за кермом якого перебував 34-річний мешканець Чорткова, правоохоронці виявили шість ящиків із електронними сигаретами VUSE. Загалом чоловік намагався провезти 1440 електронок, захованих у ніші під сидіннями та замаскованих сумками й валізами. Орієнтовна вартість виявленої партії — майже 570 тисяч гривень. За фактом порушення складено протокол за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, а також направлено повідомлення до ТУ БЕБ Львівської області.

    Того ж дня в Краковці митники перевіряли рейсовий автобус сполученням “Легниця–Чернівці”. У багажному відділенні та салоні серед речей пасажирів вони знайшли шість нових мобільних телефонів iPhone 17 Pro Max. Техніку вартістю близько 500 тисяч гривень намагався ввезти 34-річний мешканець Чернівців. Стосовно нього складено протокол за ч. 2 ст. 471 МКУ.

    Наразі тривають подальші перевірки.

  • Контрабанда косметики з Італії: митники вилучили товар на 300 тисяч гривень

    Контрабанда косметики з Італії: митники вилучили товар на 300 тисяч гривень

    Увечері 19 вересня на митному посту “Тиса”, що на українсько-угорському кордоні, митники викрили спробу незаконного ввезення косметики відомих брендів. Її вартість за попередніми оцінками перевищує 300 тисяч гривень.

    За даними Закарпатської митниці, вантажівка під керуванням 50-річного жителя області прямувала з Італії в режимі імпорту. За документами, у ній перевозили косметичні засоби та картонні коробки для переробки загальною вагою 3,6 тонни на суму понад 82 тисячі євро. Отримувачем товару була компанія із Закарпаття.

    Під час митного контролю водій задекларував лише офіційний вантаж і власні речі. Однак рентгенотелевізійна перевірка виявила приховану партію косметики у кабіні. На спальному місці знайшли дві коробки з 125 одиницями продукції:

    • 98 тональних кремів Rabanne Fresh Touch Foundation;

    • 27 палітр для обличчя SEPHORA Colorful Face Palette італійського виробництва.

    Чоловік відмовився визнавати косметику своєю власністю, заявивши, що лише перевозив її для передачі в Україні. За даним фактом складено протокол за ч.2 ст.471 Митного кодексу України.

    Вилучена продукція передана на експертизу для визначення остаточної вартості. За порушення митних правил передбачений штраф у розмірі 30% від вартості незадекларованого товару.

  • Вантажівка з “гуманітаркою” везла шуби, сейфи та апарат для ліпосакції

    Вантажівка з “гуманітаркою” везла шуби, сейфи та апарат для ліпосакції

    На пункті пропуску “Краківець – Корчова” митники виявили чергову схему з незаконним перевезенням товарів під виглядом гуманітарної допомоги. Вантажівка, що прибула з Польщі, за документами мала містити одяг, іграшки та автозапчастини для благодійного фонду з Одещини. Проте під час перевірки виявилося зовсім інше наповнення.

    За даними Держмитслужби, серед вантажу були хутряні вироби, сейфи, автозапчастини, іграшки, перуки та навіть медичне обладнання. Зокрема, митники зафіксували наявність медичного апарату для ліпосакції та наборів щіток для брекетів, які взагалі не були зазначені у декларації.

    При цьому польська компанія, яка значилася відправником, фактично виконувала роль експедитора, а реальний вміст вантажу суттєво відрізнявся від задекларованого.

    Загальна вартість виявлених товарів сягає майже 6 мільйонів гривень. Вантаж вилучено, а за фактом порушення митних правил складено протокол.

  • «Гуманітарний» автопробіг у Вінниці: суд покарав шахрая за ввезення авто під виглядом допомоги ЗСУ

    «Гуманітарний» автопробіг у Вінниці: суд покарав шахрая за ввезення авто під виглядом допомоги ЗСУ

    Вінницький міський суд визнав винним Євгенія Матвєєва у порушенні митних правил під час ввезення автомобілів в Україну під виглядом гуманітарної допомоги для Збройних Сил. Рішення було ухвалене 10 вересня 2025 року, без присутності обвинуваченого.

    За даними слідства, Матвєєв завозив авто, оформлюючи їх як гуманітарну допомогу для благодійного фонду «Підтримка батальйонів України». Проте сам фонд заперечив будь-який зв’язок із Матвєєвим і стверджував, що не видавав жодних документів.

    Після двох років судових розглядів чотири автомобілі були конфісковані, а порушник оштрафований на 100% вартості ввезених авто:

    • Land Rover Freelander — штраф 54 тис. грн;

    • Renault Trafic — штраф 42 тис. грн;

    • SsangYong Rexton — штраф 143 тис. грн;

    • Fiat Ducato — штраф 290 тис. грн.

    Загальна сума штрафів перевищила 530 тис. грн.

    Ця справа піднімає ширше питання про масштаби незаконного ввезення автомобілів під виглядом гуманітарної допомоги. Постанова КМУ №174, яка спрощує ввезення авто для ЗСУ, стала лазівкою для шахраїв, через яку комерційні імпортери отримували машини без сплати мит.

    Митниця вже проводить аудит, аби встановити, скільки автомобілів, формально «для фронту», насправді опинилися у приватних гаражах.

  • На кордоні в «Шегинях» вилучили колекцію старовинних монет

    На кордоні в «Шегинях» вилучили колекцію старовинних монет

    У пункті пропуску «Шегині» прикордонники 7-го Карпатського загону виявили колекцію з 33 монет XIX–XX століть, повідомляє Західне регіональне управління Держприкордонслужби.

    28-річний мешканець Полтавщини намагався ввезти монети до України через «зелений коридор». Під час огляду його автомобіля інспектори знайшли пакунок із колекцією. Чоловік пояснив, що отримав монети у Польщі та планував передати їх у Полтавській області.

    Серед вилучених предметів нумізматики — монети Австрії, Німеччини, Італії, Австро-Угорщини та США. На чоловіка складено адміністративний протокол за порушення правил переміщення культурних цінностей через кордон.

  • Як «Фармак» піднімає ціни на ліки під час війни і співпрацює з ворогом

    Як «Фармак» піднімає ціни на ліки під час війни і співпрацює з ворогом

    Фармацевтичний ринок України опинився у заручниках однієї компанії. «Фармак», який роками позиціонує себе як флагман національної фармації, у реальності демонструє жадібність, маніпуляції й відверте ігнорування державних інтересів. Під час війни компанія зберігає монополію, диктує ціни на життєво важливі препарати та навіть продовжує заробляти на агресорі.

    Попри підписання декларації про стабілізацію цін і президентські укази №40/2025 та №82/2025, «Фармак» не знизив вартість своїх препаратів. Навпаки — ціни підняли, не надавши суспільству жодного пояснення щодо собівартості чи структури маржі. Це відбувається на фоні заборони маркетингових націнок і обмеження торговельних надбавок, але компанія ігнорує правила, прикриваючись лозунгами про «якість» та «патріотизм».

    Ключовий інструмент контролю «Фармаку» — власна дистриб’юторська мережа. Препарати розповсюджують через афілійовані компанії «БАДМ» і «Оптіма-Фарм». Це дозволяє диктувати умови всьому фармринку й фактично усунути конкуренцію. Пацієнти стають заручниками внутрішньої фінансової гри однієї корпорації, тоді як держава не вживає дієвих кроків.

    Найбільш кричущий факт — постачання продукції на ринок росії та на окуповані території. Схема працює через компанії-прокладки у Білорусі, Молдові, Туреччині та країнах ЄС. Препарати українського виробництва змінюють маркування, проходять через «фіктивних» виробників і з’являються на полицях російських аптек.

    Так, в москві вільно продаються українські ліки, зокрема «Амізон». При цьому сплачуються податки та мита в бюджет держави-агресора, що фінансує війну проти України.

    Подібні операції неможливі без сприяння українських чиновників. Митниця «не помічає» транзиту, податкові органи закривають очі на підозрілі фінансові потоки. Частина розрахунків ведеться у криптовалюті з подальшим відмиванням через офшори та тіньові платіжні системи. Виручка осідає на рахунках, пов’язаних із топменеджментом «Фармаку», зокрема за межами України.

    Коли ліки перетворюються на інструмент монопольного контролю і фінансування ворога, це вже не лише питання моралі чи бізнесу. Це — удар по національній безпеці України. В умовах війни дії «Фармаку» підривають довіру до фармацевтичного ринку та позбавляють громадян доступу до якісних і доступних препаратів.